Соціальна інфраструктура: функції та основні елементи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький національній технічний університет

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Реферат

«СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА: ФУНКЦІЇ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ»

м. Запоріжжя

2013

ЗМІСТ

ВСТУП

• РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА: ФУНКЦІЇ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ
• 1.1 Функції соціальної інфраструктури
• 1.2 Елементи соціальної інфраструктури
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Соціальна інфраструктура - це сукупність галузей невиробничої сфери, що створюють загальні умови для раціональної організації основних видів діяльності людини - трудової, суспільно-політичної, у сфері духовної культури та побуту.

До галузей соціальної інфраструктури відносять: торгівлю в тій її частині, що здійснює реалізацію продукції, громадське харчування, житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування населення, пасажирський транспорт і зв'язок, що обслуговує населення і невиробничі галузі; освіту й охорону здоров'я; фізкультуру і спорт; туристично-екскурсійні організації; соціальне забезпечення; культуру і мистецтво; масову інформацію; науку та наукове обслуговування; підготовку кадрів; кредит і державне страхування; органи державного управління і громадських організацій.

Соціальна інфраструктура має не тільки галузеву, а й територіальну структуру. Одиницями територіальної структури соціальної інфраструктури є країна, регіон, автономна республіка, область, місто, сільський адміністративний район, населений пункт. Підтримання необхідних пропорцій розвитку соціальної інфраструктури в галузевому і територіальному аспектах - важливий напрям політики регіонального розвитку.

Нова політика регіонального розвитку полягає в розширенні самостійності та відповідальності місцевих органів влади й управління у вирішенні життєво важливих завдань регіонів країни. Сутність такої політики орієнтована на розмежування повноважень між усіма об'єктами територіального господарювання. Децентралізація влади й адекватне розмежування повноважень передбачає передавання на рівень місцевого і територіального управління основної частини відповідальності за соціальну інфраструктуру і соціальний розвиток міським та обласним органам самоврядування. У зв'язку з цим ключовим елементом нової політики регіонального розвитку є реальне життєзабезпечення населення регіонів, міст, селищ та інших населених пунктів комплексом матеріальних благ і послуг.

Рівень розвитку галузей соціальної інфраструктури значно відстає від сучасних вимог суспільства. Матеріальна база галузей цього комплексу становить лише 48-50 відсотків нормативного рівня. Понад 7 млн жителів України стоять у черзі на одержання житла. У складному становищі перебуває медичне обслуговування населення, скоротилась середня тривалість життя, зменшилася народжуваність, поглиблюються процеси депопуляції населення країни.

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА: ФУНКЦІЇ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ

1.1 Функції соціальної інфраструктури

соціальний інфраструктура галузь невиробничий

Поняття «Соціальна інфраструктура» розглядають багато наук, але однозначного визначення ще не отримано. Воно залежить від специфіки постановки і рішення завдань громадського роз-витку в країні, регіоні, місті, районі, населеному пункті, від класифікації основних складових соціального процесу, інших характеристик. У вітчизняній соціологічній літературі найбільш сталим поглядом на соціальну інфраструктуру є дефініція, яка її характеризує як стійку сукупність матеріально-речових елементів, що забезпечують загальні і специфічні умови для раціональної організації основних видів діяльності людини в усіх сферах громадського життя. Вона характеризує взаємодію матеріально-речової сфери і соціального суб'єкта (особи, групи, класу, суспільства), тобто передбачає оцінку стану і можливостей її дослідження для задоволення індивідуальних, групових і громадських інтересів.

У цілому галузь соціальної інфраструктури створює умови для раціональної i ефективної організації основних видів діяльності людини (трудової, побутової, суспільно-політичної, духовної i культурної).

Її функціями, прийнято вважати:

- виконання розподілу i обміну матеріальних благ (торгівля, кредитування, страхування);

- виконання споживацьких послуг (житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, пасажирський транспорт, зв'язок у частині обслуговування населення);

- охорона здоров'я населення (охорона здоров'я, санаторно-курортне обслуговування i відпочинок, соціальне обслуговування i суспільна підтримка населення);

- формування суспільної свiдомостi i наукового світогляду (освіта, мистецтво, релігія);

- управління й охорона громадського порядку (державне управління, громадські організації, органи охорони громадського порядку).

Соціальна інфраструктура має покомпонентну i територіальну структуру. Установи i організації соціальної інфраструктури, виконуючи певні функції, складають покомпонентну структуру галузі. Територіальну структуру соціальної інфраструктури утворюють територіальні й елементи різних рівнів: державного, регіонального. На кожному із цих рівнів соціальна інфраструктура передбачає надання певних груп послуг.

1.2 Елементи соціальної інфраструктури

Сучасні процеси регіонального розвитку об'єктивно свідчать про те, що вирішення складних управлінських завдань неможливе без комплексного дослідження регіонів і розробки оптимальних стратегій управління на середньострокову перспективу.

Модель прийняття рішення по вибору стратегії соціально-економічного розвитку регіонів повинна включати в себе чотири стадії: оцінка ситуації та діагностика проблем розвитку регіонів; оцінка ситуації в розвитку районів регіонів; вибір та обґрунтування пріоритетів розвитку регіонів; моделювання варіантів та сценаріїв розвитку регіонів.

Одним з показників рівня життя населення регіону є ступінь розвитку соціальної інфраструктури. Діяльність соціальної інфраструктури спрямована на задоволення потреб населення у послугах. Оцінка стану соціальної інфраструктури, динаміки розвитку її складових, розробка методів управління розвитком інфраструктури на регіональному рівні в умовах ринкової економіки на сьогоднішній день є актуальним і необхідним, згідно з програмами державного та регіонального розвитку.

Для дослідження проблеми розвитку соціальної інфраструктури доцільно представити її у вигляді складної системи, що розвивається. Такі її властивості, як цілісність, ієрархічність, стійкість, динамічність дають можливість більш точно дослідити всю систему в цілому та кожний елемент окремо.

Під структурою соціальної інфраструктури розуміють склад її елементів з відповідними зв'язками в динаміці їх розвитку та функціонування.

Для дослідження діяльності регіональної соціальної інфраструктури необхідно побудувати структурну схему її складових елементів з урахуванням функціонального призначення цих елементів, тобто виконати класифікацію соціальної інфраструктури.

Як засвідчують проведені дослідження, існує деяка множина варіантів класифікацій складу соціальної інфраструктури.

Для розробки методичних основ оцінки рівня розвитку елементів соціальної інфраструктури і соціальної інфраструктури регіону в цілому краще використовувати дані офіціальної статистики. В Україні з 1997 року введена статистична класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) і з 1998 року дані подаються згідно до кодів даної класифікації.

Тому елементи соціальної інфраструктури доцільно згрупувати по видах діяльності.

Перша група - це види діяльності, які забезпечують споживання, форми і засоби його задоволення , надання споживчих послуг. Розіб'ємо цю групу на 2 підгрупи: 1 - надання побутових послуг; 2 підгрупа - надання фінансових та страхових послуг.

Друга група - збереження та відновлення здоров'я населення. Складові СІ, що входять до складу цієї групи також розподіляємо на 2 підгрупи: 1 - збереження та відновлення фізичного здоров'я населення, 2 підгрупа - діяльність у сфері відпочинку та розваг.

До третьої групи - інтелектуальна діяльність.

Четверта група - діяльність громадських об'єднань та організацій.

П'ята група - природоохоронна діяльність.

Згідно з розробленою класифікацією можна побудувати структурну схему складу соціальної інфраструктури (Рисунок 2.1.).

Рисунок 2.1 - Структурна схема соціальної інфраструктури регіону

ВИСНОВКИ

Завдання інфраструктури - найбільш повне і всебічне забезпечення потреб у послугах підприємств і організацій, кожної людини. Інфраструктура - особлива сфера застосування суспільної праці, об'єднання суспільне корисних видів трудової діяльності з метою надання населенню різноманітних послуг.

Розвинута інфраструктура сприяє пропорційності, збалансованості та ефективності суспільного виробництва, реалізації і поглибленню міжгалузевих зв'язків, позитивному розв'язанню екологічних та соціальних проблем. Водночас вона є необхідною умовою, важливим чинником розпитку і розміщення виробничих і соціальних об'єктів, стану демографічного потенціалу, раціональності систем розселення, підвищення життєвого рівня населення.

Отже ми визначили, що соціальна інфраструктура - це комплекс галузей, які безпосередньо пов'язані зі створенням загальних умов для відтворення робочої сили і забезпечення нормальної життєдіяльності людей. Ця сфера охоплює освіту, охорону здоров'я, житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт і зв'язок, культуру, побутове обслуговування.

Важливим стратегічним завданням України є прискорення розвитку соціальної інфраструктури, роль якої в економічному житті суспільства недооцінювалась. Транспорт і зв'язок належать до матеріального виробництва, бо пов'язані з процесом виробництва, і водночас до нематеріального виробництва, бо пов'язані з обслуговуванням людей. Поділяється на такі дві галузі : соціально - побутовий комплекс та соціально - культурний . У наш час в Україні ця галузь мало-розвинута та потребує великих бюджетних коштів. Розгалуженість інфраструктури на певній території визначає швидкість і якість розвитку певного виробництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков О.А. Концепція соціально-державного маркетингу // Грані. - 2009. - № 2 (64). - C. 70-74.

2. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. -М.: Наука, 1973. - 270 с.

3. Вакуленко В.М., Ігнатенко О.С., Лебединська О.Ю. та ін. Державне регулювання розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів України. - Навч. посібник. - К.: Видавництво УАДУ, 2002. - 112 с.

4. Внукова Н.Н. Управление развитием рыночной инфраструктуры (методологический и организационный аспект): Монография. - Харьков: Форт, 1998. - 132 с.

5. Закон України "Про державне прогнозування та розробку програми економічного та соціального розвитку України" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

6. Муравьев A.M. Экономическая база социального развития. - Л.:Червона Зоря, 1975. - 329 с.

7. Пономаренко В.С., Кравцов А.С. Методология выбора стратегии социально-экономического развития регионов страны // БизнесИнформ. - 2004. - №3-4. - С. 47-57.

8. Социальная инфраструктура и уровень жизни населения крупного города / Под ред. Григорьевой Л. А. - Л., 1986. - 200 с.

9. Социологическая энциклопедия в двух томах. Руководитель научного проекта Г.Ю. Семичин. - М.:Мысль, 2003. - 1027 с.

10. Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком: Навч. посіб. - К.: Вища школа, 2000. - 223 с.

11. Ягодка А.Г. Соціальна інфраструктура і політика: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 212 с.

Размещено на www.allbest.ru