Чернівецька область

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецька область

чернівецький область населення промисловість

Утворена 7.VІІІ 1940 після возз'єднання Пн. Буковини і Хотинського повіту Бессарабії , в єдиній Укр. державі. Розташована на заході республіки. На 3ахід межує з Івано-Франківською, на Північ - з Тернопільською і Хмельницькою, на Південному Сході - з Молдовою. На Півдні - частина кордону з Румунією. Площа - 8.1 тис. км2 (1.3% території України).

Нас. 938.5 тис. чол. Центр - м. Чернівці. В області - 11 районів, 10 міст, у т. ч. 1 близько підпорядкування, 9 селищ міського типу та 398 сільських населених пунктів.

Чернівецька область має вигідне транспортно-географічне розташування, густу мережу залізниць, автомобільних шляхів, трубопроводів, ліній електропередач. Ґрунтово-кліматичні умови рівнинної частини області сприятливі для розвитку с. г.

Мальовничі гірські ландшафти, наявність джерел мін. вод - передумова розвитку рекреації.

Природні умови і ресурси.

а) рельєф:

Тер. області розміщена в межах двох великих геоструктур - південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи (Волино-Подільської монокліналі) та. Карпатської складчастої системи, морфо-структурними елементами якої є Карпатська покривно-складчаста споруда і Передкарпатський прогин. У Волино-Подільській монокліналі докембрійські кристалічні породи перекриті теригенним вендським, нижньопалеозойським (кембрій - девон) і мезозой-кайнозойським (крейда - неоген) осадочними комплексами. В геол. будові Карпатської споруди беруть участь переважно крейдові і палеогенові флішеві товщі, в крайній південно-західної частині - осадочні породи мезозойського (тріас, юра) віку, слабометаморфізовані, метаморфічні та вулканогенні породи рифейсько-палеозойського комплексу Мармароського масиву. Флішеві інтенсивно дислоковані відклади в межах Ч. о. утворюють з південно-західної на півнично-східний ряд лінійно витягнутих структур: Рахівських покриє, Поркулецький покрої, і Чорногорський покрив, Кросненську зону і Скибовий Покрив. Передкарпатський прогин утворений кластичними породами - моласамя неогену, які залягають на флішевій основі Карпатської споруди та на мезозойському літофаціальному комплексі і різнорідному фундаменті платформи. Антропогенові відклади представлені різними генетичними типами: елювіальними уламковими і глинистими на вододілах в горах, передгір'ях та рівнинах, алювіальними піщано-гальковими на терасах, делювіальними уламково-глинистими та колювіальними (осипними, обвальними і зсувними) утвореннями на схилах межиріч і долин. Прут-Дністровське межиріччя вкрите лесоподібними суглинками.

За особливостями рельєфу область поділяється на 3 частини: рівнинну, передгірну та гірську. Північна частина Чернівецької області., що займає Прут-Дністровське межиріччя, лежить у межах Подільської височини (абс. вис. до 300 м) та Хотинської височини (найвища вершина рівнинної України - г. Верда, 515 м). Поверхня - підвищена лесова хвиляста і горбисто-пасмова (на Північно-Східному - з товтровими горбами) рівнина, розчленована каньйоноподібними долинами річок, арами та балками.

На 3ахід трапляються карстові форми рельєфу (Заставнівська карстова рівнина). На Південь - Припрутська терасна рівнина. На Південь від Пруту - підвищена пологохвиляста рівнина, далі переходить у передгірну височину (абс. вис. до 500 м), розчленовану терасованими долинами річок на окремі пасмово-горбисті ділянки. У серед, смузі виділяється Чернівецька височина (абс. вис. до 537 м, г. Цецина). Близько 25% терирорії області займають Покутсько-Буковинські Карпати.. Хребти і пасма мають південно-східне простягання. Зовні пасми утворюють крайове низькогір'я з абс. вис. 800 - 1000 м (зокрема, хр. Товарниця-Букова) та середньогір'я (1100 - 1380 м) асиметричних пологогребеневих і крутосхилових хребтів (Травен - Томнатик, Чіохелька - Чимірна, Ракова - Шурдин). Центр, частину гір займає Путильсько-Верховинське низькогір'я (хребти увалисті, розчленовані давніми долинами, ярами, балками; трапляються зсуви), внутрішню - середньогір'я масивних хребтів Максимець, Лосова, Чорний Діл з карстовими формами рельєфу, Семенчик, Жупани, Томаатик, Яровиця (найвища абс. - гіис. 1580 м).

б) природні ресурси:

В надрах Ч.о. - різні корисні копалини, зокрема мін. буд. матеріали та сировина для їхнього вироби.: пісковики, піски кварцові і глауконітові, галька і та гравій, вапняки, мергелі, глини бентонітові і цегельно-черепичні, суглинки, гіпс; у горах - кварцити, метаморфізовані сланці, мармур. У Придністров'ї - родовища фосфоритів, целестину. В Карпатах з рудних копалин в марганець, поліметали, з нерудних - графіт, бітумінозні сланці, буре вугілля; є прояви нафто- і газоносності. Область багата на джерела мін. вод та лік. грязі.

В області - 75 річок завдовжки понад 10 км кожна. Вони належать до басейнів Дунаю (Прут та його притоки Черемош з Білим Черемошем і Пущилою, Дереглуй, Черлена, Рингач; Сірет з Малим Сіретом і Сучавою) та Дністра (тече по пн. межі області на протязі 272 км, праві притоки його невеликі). Пересічна густота річкової мережі 0,9 км/км2 (від 0,61 на рівнині до 1,43 км/км2 у горах). Живлення річок дощове і снігове. Споруджено близько 600 ставків і невеликих водосховищ (загальна площа водного дзеркала понад 2,8 км2). Пл. Дністровського водосховища у межах Ч. о. становить 142 км2. Річки і водойми використовують для рибництва, комунального водопостачання, Дністровське водосховище. - і для судноплавства.

Ґрунтовий покрав різноманітний, змінюється а висотою. На рівнині переважають сірі лісові та темно-сірі опідзолені ґрунти (близько 55% рівнинної частини області), чорноземи опідзолені (близько 25%), у долинах річок - дерново-лучні і чорноземно-лучні ґрунти. У передгір'ї домінують дерново-підзолисті поверхнево оглеєні ґрунти, біля підніжжя гір - буроземно-підзолисті сильно оглеєні. В горах - бурі гірсько-лісові ґрунти (70%), на низькогір'ї та улоговинах - дернові буроземні (23%), в долинах - дернові та лучні ґрунти.

Чернівецька область лежить у Центральноєвропейській (Середньоєвропейська) широколистянолісовий геоботанічній провінції, півнично-східна частина - у Східно-Європейській широколистянолісовий геоботанічній провінції. Ліси займають близько 32%, луки - 15%, розорано 38 % площі області. На рівнині ліси займають до 15% площі, в передгір'ї - до 20%, в торах - 63-77%. Розорано земель: у рівнинних районах від 45 до 70%, передгірних - від 21 до 54%, гірських - до 1,5%. На підвищених ділянках Прут-Дністровського межиріччя - масиви букових та буково-дубових лісів, у сх. частині - дубово-грабові. На товтрових пасмах, дністровських схилах, у карстовиззападинах - остепнені луки/чагарники. У річкових долинах - заплавні та болотні луки, 1 на схилах - суходільні луки. На межиріччях передгірної частини (26 % площі області) збереглись масиви букових та буково-ялицевих лісів. У горах простежуються висотні пояси: де 800-950 м - букові, буково-ялицеві, 950 - 1100 м - ялицево-ялинові, 1100 -1400 - ялинові ліси, вище - високогірні субальп. луки (полонини) та чагарники. Тваринний світ області різноманітний. Всього налічується 359 видів, у т. ч. ссавців - 70, птахів - 205, плазунів - 12, земноводних - 16, риб - 56.

У горах поширені благородний олень, козуля, свиня дика, ведмідь, рись, куниця лісова горностай, білка карпатська, з птахів - глухар, тетерев, рябчик, дятли, сови та ін., з плазунів - плямиста саламандра, карпатський і альпійський тритони, гадюка, в річках - форель, харіус, лосось дунайський. Для передгір'я характерні лісовий кіт, лисиця, заєць-русак, вовк, тхір, сліпак буковинський, білий лелека, європ. клінтух та іволга. На рівнині - ховрах, сліпак, хом'як, тхір та ін., з птахів - сиворакша, з земноводних - черепаха, з риб - сом, щука, окунь, лящ та ін. Акліматизовані ондатра, нутрія, фазан: інтродуковані товстолобик, білий амур; реакліматизовані зубр, сіра куріпка. Північна частина Чернівецької області розташована у межах Західноукраїнської лісостепової фізико-географічної провінції, південна - у межах фіз.-геогр. країни Карпат Українських.

Ландшафтну структуру області утворюють типи рівнинних лісостепових, передгірних височенних хвойношироколистянолісових, гірських: низько-гірних хвойношироколистянолісових, низько- і середньогірських хвойнолісових та високогірних субальп. ландшафтів. Зміну природно-тер. комплексів у горах зумовлює висотна поясність.

Серед сучасних природних процесів на рівнині й у передгір'ї переважають ерозійні, зсувні, карстові (західна частина Прут-Дністровського межиріччя), заболочування (Багненська рівнина, басейн Сірету), абразійні (на берегах Дністровського водосховища). В горах - інтенсивний лінійний і площинний змив, зсуви, обвалювання, осипання, селі (басейн річки Товарниці), паводки, вітровали і буреломи, карст (хр. Чорний Діл). В області здійснюються природоохоронні заходи, зокрема збільшення площі лісів, залісення ярів, еродованих крутосхилів тощо. У лісостан впроваджують цінні породи дерев (смерека дугласова, сосна кедрова, сосна веймутова, модрина сибірська, ялиця біла, дуб червоний, горіх волоський та ін.), а також лікар, рослини. В області - 243 території та об'єкти природно-заповідного фонду (заг. пл. 7,02 тис. га), у т. ч. республіканського значення 7 заказників (ландшафтні - Лужки., Стебник, Цецчне, Чорний Діл, орнітологічний Драницький заказник, лісові - Лунківський заказник, Петровецький заказник). 8 пам'яток природи (урочище Білка, печери Буковинка, Піонерка, Попелюшка, Баламутівська печера, Рухотинський ліс, Тисовий яр, Шилівський ліс), бот. сад і дендрологічний парк Чернівецького державного університету, Сторожинецький дендропарк; місцевого значення 9 заказників, 136 пам'яток природи; 40 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва та 39 заповідних урочищ.

в) клімат:

Клімат помірно континентальний, м'який, вологий; у горах - зима більш тривала, сніжна, літо вологе, прохолодне. Пересічна температура січня на рівнині -4,8, -5°, в передгір'ї -4,8, -5,5°, у горах -6, -10° (температурний градієнт близько 0,5°), липня відповідно - від +18.8 до +19,5°, від +16,2 до +19°, від +13 до +16°. Період з температурою понад +10° становить від 95-124 днів у горах до 156-162 днів на рівнині. Сума активних т-р 1600-1800° в горах, 2200-2400° - у передгір'ї, 2600-2900° - на рівнині. Річна кількість опадів збільшується від 500-600 мм на_ рівнині до 700 мм у передгір'ї та 800-1200 мм у горах. Основна кількість їх випадав у теплий період року. В найбільш дощові місяці (червень - липень) близько 46 % опадів випадають у вигляді злив. Сніговий покрив на рівнині і передгір'ї внаслідок частих відлиг нестійкий, малопотужний; утворюється в кін. листопада, сходить у кін. березня (тривалість до 110 днів), у горах - відповідно на поч. листопада й у травні. Висота його, 10 - 20 см на рівнині, 20 - 40 см у передгір'ї, 60 - 80 см у горах. Несприятливі кліматичні явища: зливи, град, тумани, ожеледиця, заметілі, хуртовини, посухи. Рівнинна частина Ч. о. належить до Передкарпатського вологого, теплого агрокліматичного району, гірська - до Карпатського району вертикальної кліматична зональності. Діють Чернівецький обласний центр по гідрометеорології, якому підпорядковані 3 метеостанції (Чернівці, Новодністровськ, Селятин).

Населення і трудові ресурси.

У національному складі переважають українці (70,8%; у горах, особливо в Путильському та Вижницькому р-нах, етнічна група українців - гуцули); є також румуни (10,7%), молдавани (9,0%), росіяни (6,7%), євреї (1,7%)1 та ін. Пересічна густота населення 115,8 чол. на 1 км2. Найгустіше заселені райони Прут-Дністровського межиріччя. Значна частка сільського населення (57,6%,). За 1940-90 міське населення збільшилося на 21,5% і 1990 становило 396,7 тис.чол. Найбільші міста - Чернівці, Хотин, Сторожинець, Сокиряни, Виясниця, розташовані на рівнині і у Передкарпатті. Основна частина трудових ресурсів (58,4 %) зайнята у виробничій сфері, з них 37,7% - у сільському господарстві.

Густота сільського населення (кількість жителів на 1 кв. км на 01.01.2001 р.) становила найбільшу кількість - понад 110 чоловік.

Густота міських поселень 350 000 чоловік.

Народногосподарським комплекс

Чернівецька область характеризується розвитком легкої і харч, промисловості у поєднанні з зерновим господарством, буряківництвом і м'ясо-мол. тваринництвом. У сукупній валовій продукції промисловості та с. г. на промисловість припадав понад 68%. Інтенсивно впливають на формування господарського комплексу області та визначають її спеціалізацію в республіканському поділі праці галузі, які базуються на місцевих мінеральних і лісових ресурсах.

Промисловість. За обсягом вироби, товарної промислової продукції у галузевій структурі промисловості виділяються харч. (26,8%), легка (24,4%), машинобудівельної і металообробної. (28,6%) галузі. Електроенергію виробляв Дністровська ГЕС (смт. Новодністровськ). Підприємства машинобудівельного комплексу виробляють апаратуру для нафтопереробної промисловості засоби обчислювальної техніки і запасні частини до них, технологічне устаткування для легкої промисловості, машини для тваринництва і кормовиробн., металеву фурнітуру (Чернівці) тощо. Серед галузей легкої промисловості - текстильна (Чернівці), швейна (Чернівці, Новоселиця, Герца), трикотажна, хутрова, шкіряно-взуттєва (Чернівці). Виготовлення худож. виробів і сувенірів з дерева, вовни, шкіри, виробництво килимів, худож. вишивання (Чернівці, Хотин, Вижниця, смт Путила). Провідні галузі харчової промисловості - важливої ланки агропромислового комплексу - цукрова (Чернівці, смт. Кострижівка, села Нелипівці, Зарожани), м'ясна, мол. і маслосироробна (переважно у рівнинних районах Прут-Дністровського межиріччя), олійно-жирова (Чернівці), плодоовочеконсервна (Чернівці, села Ошихліби, Владична, Романківці та ін.), борошномельна (смт. Неполоківці). Лісопром. Комплекс (7,8% товарної промислової продукції) включає лісове господарство, лісо заготівлі, деревообробку (виготовлення меблів, деревних плит, фанери тощо). Діють 7 лісокомбінатів (Чернівецький, Красноїльський, Вижницький, Берегометський, Сторожинецький, Путильський. Хотинський), меблевий комбінат та меблева ф-ка у Чернівцях, Неполоковецький деревообробний комбінат та ін. У Чернівцях працюють підприємства по виробництву лакофарбової продукції, гумового взуття, товарів побутової хімії. Вироби, будівельних матеріалів (Чернівці, Новоселиця).

Найбільший промисловий вузол Чернівецький (підприємства міста виробляють понад 70% промислової продукції області). Його галузі спеціалізації - машино-будівництво і металообробка, легка, харчова промисловість, а також деревообробна та виробництво будівельних матеріалів. Формується Новодністровський промисловий вузол. Основою спеціалізації якого є енергетичне господарство.

Агропромисловий комплекс включає сировинну, переробну й обслуговуючу ланки. Його основна сфера - сільське господарство, яке спеціалізується на тваринництві м'ясо-мол. і рослинництві зерново-буряківничого напрямів. У сукупній валовій продукції с.г. провідне місце належить тваринництву (55,4%). В області 183 колгоспи, 22 радгоспи, З птахофабрики, 11 комбікормових з-дів (найбільші Глибоцький і Новоселииький).

Пл. с.-г. угідь (1990, тис.га) - 410,3, у т. ч. орні землі - 295,1, сіножаті - 37,0, пасовища - 65,6. Вся посівна пл. 1990 становила 347,2 тис. га, у т. ч. на зернові культури припадало близько 40 % (див. діаграму). Осушено 118,5 тис. га, зрошується 8,7 тис. га. Вирощують зернові (озима пшениця, кукурудза, ярий ячмінь), цукрові буряки, у передгір'ї - льон-довгунець, у горах - кормові культури. Значні площі під картоплею.

Овочівництво (на зрошуваних землях). Розвинуті садівництво (переважно на Прут-Дністровському межиріччі) та ягідництво. Галузі тваринництва - скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво, ставкове рибництво, бджільництво. За спеціалізацією с. г. в області виділяються: Прут-Дністровське межиріччя (зернове господарство - буряківництво, мол.-м'ясне скотарство, свинарство), Передкарпаття (м'ясо-мол, скотарство, льонарство, картоплярство) та гірська частина (мол.-м'ясне скотарство, вівчарство). До складу аграрно-територіального комплексу області входять буряко-цукровий, плодоовочепромисловий, картопле-зерново-спиртовий, льонопромисловий, а також м'ясо- і молокопромисловий агропромислові спеціалізовані комплекси.

Транспортна система. Провідну роль відіграють залізничний і автомобільний транспорт. Загальна довжина залізниць 1990 становила 461 км. Густота - 57 км на 1000 км2.

Проблеми та перспективи розвитку області

Найпершою проблемою є саме забезпеченню державою коштів на цю область. Немодернізованість робочого обладнання та обладнання на виробництві, яке може забезпечити безпечну працю при виробництві.

Хоча ця область і знаходиться поряд із лісами ,але тут також існує проблема із чистим повітрям. Перспективи у цій області, хоч і невеликій, але є:

Це саме удосконалення та заміна всіх старих обладнань. При цьому Чернівецька область зможе дуже високо підняти свій рівень прибутку із-за наявності праці та багатьох можливостей на цій землі.

Размещено на Allbest.ru