Конструктивно-географічний аналіз природно-ресурсного потенціалу території (на прикладі Тернопільської області)

Размещено на http://www.allbest.ru

Львівський державний університет імені Івана Франка

11. 00. 11 - Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

географічних наук

Конструктивно-географічний аналіз природно-ресурсного потенціалу території

(на прикладі Тернопільської області)

Чеболда Ігор Юрійович

Львів - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти України.

Науковий керівник доктор географічних наук, професор

Бачинський Георгій Олексійович

кандидат географічних наук,

доцент кафедри географії України

Царик Любомир Петрович,

Тернопільський державний педагогічний

університет імені Володимира Гнатюка

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

Руденко Валерій Петрович,

завідувач кафедри економічної-соціальної географії,

Чернівецький державний університет

імені Юрія Федьковича

кандидат географічних наук, доцент

Масловська Людмила Цезарівна

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Провідна установа Київський університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

Захист відбудеться “5” листопада 1999 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.051.05 у Львівському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 290000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41.

З дисертацією можна познайомитись у бібліотеці Львівського державного університету імені Івана Франка (290000, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий “1” жовтня 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, Дубіс Л.Ф.

кандидат географічних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В умовах злому старої господарської системи і становлення основ ринкових відносин важливим фактором економічного і соціального розвитку України є підвищення ефективності раціонального використання природних ресурсів та збалансованого розвитку території всієї держави та окремих її регіонів. Розробка цієї концепції неможлива без врахування регіональних особливостей інтегрального потенціалу території (ІПТ), складовою якого виступає природно-ресурсний потенціал (ПРП).

Оцінка та аналіз ПРП території як важливої передумови економічного, соціального, екологічного розвитку лежать в основі формування єдиної цінової і податкової політики держави і мають стати одним із важелів нового економічного механізму, який буде забезпечувати раціональне використання, відтворення природних ресурсів, їх охорону та захист від можливих несприятливих наслідків господарювання. Саме тому проблема комплексного вивчення природних ресурсів, що використовуються в народному господарстві, є на даний час особливо актуальною.

Не дивлячись на високий рівень теоретичних розробок, значну кількість прикладних методів оцінки природних ресурсів, концепція збалансованого розвитку території та теорія раціонального природокористування ще не знайшли належного застосування в економічній політиці держави через відсутність єдиного підходу до механізму оцінки та аналізу природних ресурсів. Саме це і зумовило вибір теми і завдання дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт Тернопільського державного педагогічного університету і є складовою наукової теми кафедри географії України “Проблеми соціально-економічного розвитку Тернопільської області в умовах переходу до ринкових відносин”. Дисертаційне дослідження має зв'язок з науково-дослідною роботою львівських науковців на чолі з професором Бачинським Г.О. на тему “Розробка атласу природних умов, раціонального природокористування і охорони природи.”

Об'єкт дослідження - природні ресурси Тернопільської області.

Предметом дослідження є конструктивно-географічна оцінка та картографічні моделі ПРП Тернопільської області.

Метою роботи є проведення вартісної оцінки природних ресурсів, а також системно-структурного аналізу інтегрального ПРП для обгрунтування основних шляхів оптимізації природокористування в Тернопільській області.

Відповідно до поставленої мети визначені наступні завдання:

систематизація та конкретизація теоретико-методологічних підходів до оцінки ПРП території в контексті концепції збалансованого розвитку;

апробація нових методик грошової оцінки природних ресурсів та інтегрального ПРП території;

дослідження компонентної, функціональної та територіальної структури ПРП Тернопільської області;

розробка картографічних моделей оцінки природних ресурсів та районування ПРП, основних напрямків їх використання для розв'язання проблеми оптимізації ресурсокористування в Тернопільській області.

Методологія, методи дослідження, використані матеріали.

Методологічною основою дослідження є концепція збалансованого розвитку території та теорія раціонального природокористування.

Розробка теоретико-методологічних основ дисертації базується на основних положеннях, викладених у наукових працях В.А. Анучина, Г.В. Балабанова, Г.О. Бачинського, І.П. Герасимова, І.О. Горленко, Ю.А. Дмитревського, Я.І. Жупанського, Ф.Д. Заставного, Н.Г. Ігнатенка, А.Г. Ісаченка, М.М. Колосовського, Ш.В. Лашхіа, О.М. Маринича, Л.Ц. Масловської, В.Є. Міланової, М.М. Паламарчука, М.Д. Пістуна, І.А. Приваловської, В.П. Руденка, Л.Г. Руденка, Т.Г. Рунової, В.Б. Сочави, О.Г. Топчієва, Ю.Ю. Туниці, О.І. Шаблія, Р.А. Язиніної та інших.

В роботі використовуються такі методи і прийоми: вартісна оцінка ПРП, системний аналіз ПРП, порівняльно-географічний; балансових розрахунків, картографічного моделювання, природно-ресурсного районування, прогнозування розвитку ПРП регіону.

При написанні роботи використовувались матеріали управлінь Тернопільської облдержадміністрації (економіки, сільського господарства, статистики), Тернопільського філіалу інституту “Укрземпроект”, державного управління екологічної безпеки у Тернопільській області, виробничого об'єднання “Тернопільліс”, Тернопільського регіонального відділу водних ресурсів, обласної станції хімізації сільського господарства та інших установ, наукові публікації, поточна звітність та власні розрахунки.

Наукова новизна досліджень полягає в узагальненні, конкретизації та поглибленні теоретико-методологічних положень поняття природно-ресурсний потенціал в контексті концепції збалансованого розвитку території, проведенні вартісної оцінки природно-ресурсного потенціалу Тернопільської області на новій методичній основі, розробці картографічних моделей потенціалу природних ресурсів та природно-ресурсного районування, обгрунтуванні шляхів оптимального природокористування. картографічний природний ресурс тернопільський

Практичне значення одержаних результатів.

Науково-теоретичні та методологічні аспекти дисертації поглиблюють

розгляд поняття природно-ресурсний потенціал через призму збалансованого розвитку території, оптимізації взаємодії суспільства та природи на обласному адміністративному рівні. Прикладні дослідження, розрахунки та картографічні моделі, висновки і рекомендації можуть бути використані управліннями економіки, сільського господарства, екологічної безпеки облдержадміністрації, науково-дослідницькими установами при розробці поточних та перспективних схем соціально-економічного розвитку Тернопільської області.

Особистий внесок здобувача полягає у поглибленні теоретичних і методологічних та розробці прикладних аспектів ПРП під керівництвом кандидата географічних наук Л.П. Царика.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення і результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях з проблем використання і відтворення природно-ресурсного потенціалу та екологічної ситуації в регіоні, зокрема на першій всеукраїнській конференції “Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології” (м. Львів, 1996 р.), міжнародній науковій конференції “Современные проблемы охраны земель” (м. Київ, 1997 р.), звітних наукових конференціях Тернопільського педагогічного університету (1996, 1997,1998, 1999 рр.).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені у статтях, надрукованих у збірниках наукових праць, зокрема в наукових записках Тернопільського державного педагогічного університету, серія Географія (№1 та №2, 1998; №1, 1999 рр), збірнику наукових праць Тернопільської академії народного господарства, серія Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України (№1, 1997; №2 1998 рр.), щорічнику Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє (1998 р.). Загальний обсяг друкованих праць 2,2 авторських аркушів.

Структура і обсяг дисертації.

Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (123 найменування) і додатків. Повний обсяг роботи - 239 сторінок машинописного тексту, основна частина - 164 сторінки.

Основний зміст дисертації і висновки.

Теоретичні основи ПРП в контексті концепції збалансованого розвитку території.

Важливість розробки наукових концепцій збалансованого розвитку регіонів не викликає сумнівів і неодноразово висвітлювались в науковій літературі. При цьому не ставилось завдання дослідити проблему узгодженого розвитку території в різних аспектах, тобто був відсутній цілісний погляд на неї. З поля зору часто випадали питання формування не тільки екологічної ситуації, але і соціальної інфраструктури, соціального розвитку в цілому. Саме тому досягнення збалансованого економічного, соціального і екологічного розвитку території вимагає географізації мислення, перебудови всієї системи економічних відносин з метою забезпечення пріоритетності принципу територіальності, з урахуванням соціально-економічних і природних особливостей регіонів.

В основі концепції збалансованого розвитку території лежить раціональне і ефективне використання інтегрального потенціалу території (ІПТ), який включає чотири взаємопов'язані складові: а) природно-ресурсний потенціал (ПРП), який є сукупністю природних ресурсів, що виступають “сировиною” для народного господарства; б) виробничий потенціал, що показує як і наскільки використовуються природні ресурси у різних галузях господарства; в) інфраструктурний потенціал, який охоплює усі виробничі фонди; г) трудовий потенціал, що являє собою сукупну здатність працездатного населення до суспільно-корисної діяльності. У зв'язку з цим можна стверджувати, що саме через використання природних ресурсів найбільше простежується процес взаємодії природи і суспільства, процес опосередкування людською працею природних продуктивних сил і їхнього перетворення у суспільні сили розвитку.

Важливість розробки поняття ПРП полягає в комплексності його розгляду і може служити цілям збалансованого розвитку території у всіх трьох її головних аспектах: економічному, соціальному і екологічному.

Отже, збалансований розвиток території, на нашу думку, це поєднання і взаємозв'язок, в першу чергу, ПРП як ресурсної основи ІПТ з виробництвом, населенням, інфраструктурою, а також екологічного стану природного середовища як результату антропогенної діяльності на певній території.

У концепції збалансованого розвитку території та раціонального використання природних ресурсів складною проблемою є розробка методичних засобів та прийомів, які дають змогу кількісно оцінити ПРП. При наявності декількох підходів кількісної оцінки ПРП у дисертації розглянуті вартісна та бальна оцінки.

За основу дослідження прийнята методика В.П. Руденка (1993 р.) та інституту “Укрземпроект”, яка нами апробована стосовно визначення потенціалу природних (земельних, водних, лісових, мінеральних, природно-рекреаційних) ресурсів Тернопільської області.

Конструктивно-географічне дослідження ПРП складається з таких етапів: а) географічний аналіз чинників формування потенціалу природних ресурсів; б) економічна оцінка природних ресурсів, передусім вартісне визначення їх кількісних та якісних параметрів; в) кількісне та якісне зіставлення вартості природних ресурсів у компонентному, функціональному і територіальному аспектах; г) вивчення рівня використання ПРП у народно-господарському комплексі регіону; д) визначення основних напрямків оптимізації використання ПРП.

Отже, завдяки своїм інтегральним можливостям саме географія здатна дослідити ПРП і територію із взаємодіючими на ній компонентами як одне ціле, вивчити найважливіші територіальні прояви взаємодії суспільства і природи.

Конструктивно-географічний аналіз і оцінка природних ресурсів Тернопільської області.

Згідно вартісної оцінки кількісних і якісних параметрів природних ресурсів встановлено, що найбільший потенціал в Тернопільській області мають земельні ресурси, вартість яких становить 6372,42 млн. грн. Це найвищий показник серед всіх досліджуваних природних ресурсів. Показники потенціалу земельних ресурсів у районах області коливаються від 131,698 млн. грн. (Монастириський) до 567,773 млн. грн. (Теребовлянський район). Середнє значення вартості земельних ресурсів в розрізі адміністративних районів становить 374,848 млн. грн.

Наступні за величиною потенціалу - водні ресурси, вартість яких становить 1172,716 млн. грн. Найвищі показники у Кременецькому і Лановецькому районах де вони відповідно становлять 133,674 і 126,281 млн. грн., найнижчі показники у Борщівському районі - 33,550 млн. грн. при середньому значені - 68,983 млн. грн.

Значний потенціал природно-рекреаційних ресурсів (846,123 млн. грн., при середньому значенні в розрізі адміністративних районів - 49,771 млн. грн.) говорить про те, що в регіоні є всі можливості для розвитку інфраструктури відпочинку. Величина потенціалу коливається від 16,941 млн. грн. (Лановецький) до 84,821 млн. грн. (Шумський район).

Дещо нижчий в Тернопільській області потенціал лісових ресурсів - 307,708 млн. грн., що свідчить про нераціональне лісокористування та непродумане відтворення цього природного ресурсу. Середнє значення становить 18,1 млн. грн. при максимальному в 35,0 млн. грн. у Шумському та мінімальному в 6,056 млн. грн. у Козівському та Лановецькому районах.

Потенціал мінеральних ресурсів становить 187,549 млн. грн. В розрізі адміністративних районів цей показник коливається від 0,058 млн. грн. (Підгаєцький) до 68,001 млн. грн. (Бережанський район). Середнє значення вартості в розрізі адміністративних районів становить 11,032 млн. грн. (табл.1).

Таблиця 1

Інтегральний природно-ресурсний потенціал Тернопільської області (млн. грн.).

Адміністративні райони	Земельні ресурси	Лісові ресурси	Водні ресурси	Мінеральні ресурси	Рекреацій- ні ресурси	Інтеграль- ний ПРП
1	2	3	4	5	6	7
Бережанський	134,480	34,570	59,704	68,001	69,557	366,312
Борщівський	465,683	24,451	33,550	24,167	71,445	619,296
Бучацький	293,477	19,072	68,353	1,884	59,843	442,629
Гусятинський	537,067	25,928	40,694	3,705	74,532	681,926
Заліщицький	336,460	15,940	49,108	1,568	53,533	456,609
Збаразький	460,639	11,234	95,311	53,637	31,176	651,997
Зборівський	397,936	17,395	77,838	1,345	45,911	540,425
Козівський	334,545	6,056	49,103	0,341	17,146	407,191
Кременецький	339,800	26,792	133,67	9,941	67,595	577,802
Лановецький	393,740	6,056	126,28	0,282	16,941	543,300
Монастириський	131,698	22,262	54,794	5,309	60,230	274,293
Підволочиський	565,077	6,361	47,892	10,503	19,620	649,453
Підгаєцький	189,004	15,133	45,662	0,058	58,011	307,868
Теребовлянський	567,773	15,524	80,475	2,385	41,290	707,447
Тернопільський	414,586	8,192	61,304	3,538	25,287	512,907
Чортківський	467,492	17,742	51,865	0,321	49,185	586,605
Шумський	342,963	35,0	97,108	0,564	84,821	560,456
По області	6372,42	307,70	1172,7	187,54	846,12	8886,516

Інтегральний ПРП Тернопільської області, згідно з нашими розрахунками становить - 8886,516 млн. грн. В розрізі адміністративних районів він коливається від 274,293 млн. грн. у Монастириському районі до 707,447 млн. грн. у Теребовлянському районі.

Системно-структурний аналіз інтегрального ПРП території.

Кількісне і якісне зіставлення вартості природних ресурсів здійснено за допомогою системного підходу. Воно базується на вартісній оцінці сукупної продуктивності природних ресурсів регіону і передбачає вивчення компонентної, функціональної і територіальної структур ІПРП.

Провідне місце в структурі ІПРП займає потенціал земельних ресурсів (71,7%). В окремих адміністративних районах цей потенціал досягає майже 70-80% ІПРП (Підволочиський - 87,0%, Козівський - 82,1%, Тернопільський - 80,8%, Теребовлянський - 80,2%). Найнижчі показники у трьох районах: Бережанський - 36,7%, Монастириський - 48,0%, Кременецький - 58,8%.

Мінеральні ресурси Тернопільської області становлять 2,1 % від загального природно-ресурсного потенціалу. В окремих районах (Бережанському, Збаразькому, Борщівському) вони займають значну частину інтегрального ПРП (18,5; 8,2; 3,9 % відповідно). Поряд з цим є райони (Чортківський, Підгаєцький, Лановецький, Шумський, Козівський і ін.), в яких простежується найменша забезпеченість мінерально-сировинними ресурсами. Якісна характеристика мінеральних ресурсів свідчить, що в області є значний потенціал для розвитку промисловості будівельних матеріалів і деяких споріднених виробництв. Але у зв'язку з скрутним економічним становищем, невмінням раціонально використовувати ресурси та утилізувати відходи виробництва, стало неможливо в повній мірі використовувати потенціал мінеральних ресурсів у регіоні.

Важливу роль у функціонуванні і розвитку господарства Тернопільської області відіграють водні ресурси. У Лановецькому, Кременецькому, Монастириському районах цей показник становить майже 2/10 від інтегрального потенціалу.

Показники підземного і поверхневого стоку в районах області, свідчать про тенденцію до зменшення частки водних ресурсів в ІПРП з півночі на південь: від 23,2% у Лановецькому до 5,4% у Борщівському районі. За умови раціонального використання водні ресурси сприятимуть соціально-економічному розвитку Тернопільської області. Частка потенціалу водних ресурсів становить - 13,1% від ІПРП області.

Процентний показник лісових ресурсів від загального ПРП становить - 3,4%. Частка потенціалу лісових ресурсів коливається від - 0,9% у Підволочиському до 9,4% у Бережанському районах.

Значні перспективи для подальшого використання, а відповідно і потенціал, мають природно-рекреаційні ресурси Тернопільської області. Частка цього ресурсу від ІПРП становить - 9,5 %. Найбільші показники мають адміністративні райони, в межах яких розміщені: регіональний ландшафтний парк “Дністровський каньйон” - Борщівський (11,5%), Бучацький (13,5%), Заліщицький (11,7%), Монастириський (21,9); заповідник “Медобори” з філіалом “Кременецькі гори” - Гусятинський (10,9%), Кременецький (11,6%). Високі показники також у Бережанському, Підгаєцькому, Шумському районах (відповідно 18,9; 18,8; 15,1%%). Найменший показник у Підволочиському районі - 3,0%.

Таким чином у структурі інтегрального ПРП Тернопільської області переважають земельні, водні та рекреаційні ресурси, потенціал яких складає 9/10 від інтегрального (табл.2).

Таблиця 2

Компонентна структура інтегрального ПРП Тернопільської області в розрізі адміністративних районів, %

Адміністративні райони	Земельні ресурси	Лісові ресурси	Водні ресурси	Мінеральні ресурси	Рекреацій-ні ресурси	Інтеграль- ний ПРП
1	2	3	4	5	6	7
Бережанський	36.7	9.4	16.2	18.5	18.9	100
Борщівський	75.1	3.9	5.4	3.9	11.5	100
Бучацький	66.3	4.3	15.4	0.4	13.5	100
Гусятинський	78.7	3.8	5.9	0.5	10.9	100
Заліщицький	73.6	3.4	10.7	0.3	11.7	100
Збаразький	70.6	1.7	14.6	8.2	4.7	100
Зборівський	73.6	3.2	14.4	0.2	8.4	100
Козівський	82.1	1.4	12.0	0.1	4.2	100
Кременецький	58.8	4.6	23.1	1.7	11.6	100
Лановецький	72.4	1.1	23.2	0.1	3.1	100
Монастириський	48.0	8.1	19.9	1.9	21.9	100
Підволочиський	87.0	0.9	7.3	1.6	3.0	100
Підгаєцький	61.3	4.9	14.8	0.01	18.8	100
Теребовлянський	80.2	2.1	11.3	0.3	5.8	100
Тернопільський	80.8	1.5	11.9	0.6	4.9	100
Чортківський	79.6	3.0	8.8	0.1	8.3	100
Шумський	61.1	6.2	17.3	0.1	15.1	100
По області	71.7	3.4	13.1	2.1	9.5	100

Розрахунок функціональної структури інтегрального ПРП обчислений нами в розрізі природних ресурсів і адміністративних районів за методикою Н.Г.Ігнатенка та В.П.Руденка. ЇЇ сутність полягає у кількісному діленні однотипного явища за значенням, в нашому випадку міжобласного, внутрішньообласного, внутрішньорайонного і локального значення.

Як свідчать отримані результати, потенційну комплексоутворюючу здатність, можливість участі в територіальному поділі праці і високу ефективність мають майже 60% обсягу природних ресурсів Тернопільської області. Високе функціональне значення міжобласного і внутрішньообласного рангу мають земельні ресурси - 92,3%, мінеральні - 88,4%, лісові - 88,0%, рекреаційні - 87,2%.

Що стосується розподілу із різним функціональним значенням природних ресурсів, то найбільші показники таких ресурсів міжобласного значення у Борщівському (94,4%), Лановецькому (91,9%), Збаразькому (90,5%), Теребовлянському (90,1%) районах. Деякі райони з високою питомою вагою в інтегральному ПРП мають низькі показники природних ресурсів міжобласного значення, зокрема Кременецький - 47,5%, Шумський - 33,0%. Найменші показники - у Козівському (3,8%) та Підгаєцькому (18,8%) районах. Потенціал природних ресурсів внутрішньообласного значення коливається від нуля (Борщівський район) до 76,3% (Бучацький район). Частка природних ресурсів внутрішньорайонного і локального значення коливається відповідно в межах: від 0,9% у Бучацькому, Теребовлянському районах до 73,8% у Підгаєцькому районі, а також від 0,2% у Зборівському до 43,5% у Монастириському районах.

Важливим напрямом системного дослідження ІПРП є аналіз територіальної структури, тобто територіального зосередження природних ресурсів в області. В основу виділення елементів цієї структури ми заклали частку в ІПРП природних ресурсів міжобласного значення, величину абсолютного показника інтегрального ПРП, його компонентну структуру.

Під елементами структури внутрішньообласного рівня ми розуміємо специфічні, об'єктивно обумовлені, цілісні в природно-господарському відношенні території, які наділені якісною своєрідністю, внутрішньою однорідністю потенціалу природних ресурсів.

Нами виділено внутрішньообласні природно-ресурсні райони, які охоплюють територію декількох адміністративних районів за подібністю природних і соціально-економічних умов, потенціалу природних ресурсів, компонентної (за двома переважаючими показниками) та функціональної структур (за одним переважаючим показником

Внутрішньообласні природно-ресурсні райони:

ПІВНІЧНИЙ - земельно-водний з функціональною перевагою водних ресурсів;

ЦЕНТРАЛЬНИЙ - земельно-водний з перевагою земельних ресурсів;

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ - земельно-рекреаційний з перевагою рекреаційних ресурсів;

ПІВДЕННО-СХІДНИЙ - земельно-рекреаційний з перевагою земельних ресурсів.

Присвоюючи назву виділеним внутрішньообласним природно-ресурсним районам, ми передусім враховували вагу ресурсу у його компонентній структурі. Також взято до уваги функціональне значення природних ресурсів, що розкриває перспективи використання певного природного ресурсу.

Наступний етап територіальної структуризації ІПРП Тернопільської області - виділення природно-ресурсних підрайонів, які, на нашу думку, займають територію одного або декількох адміністративних районів в складі природно-ресурсного району, характеризуються подібністю компонентної структури та великою однорідністю функціональної структури природних ресурсів (за двома переважаючими показниками).

Особливості використання природних ресурсів за умови оптимального збалансованого розвитку території.

Вивчення та аналіз рівня розвитку господарства та використання природних ресурсів Тернопільської області дає підставу стверджувати про наявність значних диспропорцій у розвитку господарства, про невідповідність структури виробничого комплексу природно-ресурсній базі. Це проявляється у вузькій спеціалізації виробництва області, наявності значної невідповідності між природно-сировинною базою та виробничими потужностями, низькій інтенсивності використання окремих природних ресурсів, у недостатньому розвитку виробництв з комплексним використанням сировини, утилізації відходів.

В роботі окреслені основні розбіжності між розвитком господарства та ПРП на рівні адміністративних районів, які виступають основною ланкою в економічному механізмі раціоналізації природокористування; результати нашого дослідження переведені на мову практичної раціоналізації природокористування за основними напрямами конструктивно-географічної оцінки ПРП території (оцінка ПРП, картографування ПРП, природно-ресурсне районування). На основі методу бальних оцінок на території Тернопільської області виділені групи районів з несприятливими, мало сприятливими, обмежено сприятливими, сприятливими і найбільш сприятливими умовами використання природних ресурсів; визначені основні напрями розв'язання проблеми раціонального ресурсовикористання.

Щодо народногосподарської цінності природних ресурсів Тернопільської області, то співвідношення показників за абсолютною величиною ПРП в розрізі адміністративних районів коливається від 1,0 (Монастириський) до 2,58 (Теребовлянський), за величиною ПРП на одиницю площі від 1,00 (Монастириський) до 1,75 (Лановецький), на душу населення - 1,00:2,39 (Бучацький і Лановецький). Два останні показники, які характеризують насиченість території природними ресурсами, найбільш точно відображають забезпеченість народногосподарського комплексу інтегральним природно-ресурсним потенціалом.

Про перспективи розвитку Тернопільської області можна стверджувати не тільки за абсолютною величиною інтегрального ПРП території, але і за різноманітністю природних ресурсів. Показник різноманітності ПРП (ентропійної міри різноманітності) характеризує його структурну організацію.

Розрахунок ентропійної міри різноманітності здійснювався за формулою Шенона. Нами обчислена ентропійна міра різноманітності ПРП в розрізі адміністративних та природно-ресурсних районів. Показник різноманітності природних ресурсів адміністративних районів коливається від 0,759 у Підволочиському районі до 2,181 у Бережанському районі. Чим нижчий показник ентропійної міри різноманітності, тим одноманітніший потенціал природних ресурсів.

Значення показників різноманітності потенціалу природних ресурсів виступає об'єктивним підтвердженням результатів природно-ресурсного районування.

Серед природно-ресурсних районів більша одноманітність потенціалу характерна для Центрального району -1,072, значну контрастність в цьому плані має Південно-Західний - 1,705, Північний та Південно-Східний райони відповідно 1,526 та 1,140.

На території Тернопільської області нами виділено 4 внутрішньообласних природно-ресурсних райони (ВПРР) та 8 підрайонів, які характеризуються певними параметрами оцінки ПРП та ступенем сприятливості використання природних ресурсів.

Північний ВПРР характеризується найбільш сприятливими умовами використання водних, рекреаційних та лісових ресурсів. Це дає можливості розвивати водомісткі та деревообробні підприємства, а також поставити на професійну основу відпочинок та оздоровлення населення. Мінеральні ресурси, як і в інших ВПРР, мають обмеженосприятливі умови використання, але закладають основу для посилення функціонування будівельно-індустріального комплексу, як одного з найбільш рентабельних в області. Земельні ресурси, займаючи 59,8% ІПРП району, мають порівняно малосприятливі умови використання, тому необхідне для всіх ВПРР, і для Північного зокрема (з тих чи інших причин), скорочення розораності сільськогосподарських угідь, збільшення рівня використання меліоративно-контурної системи організації території, раціоналізації структури посівів та інших заходів (рис. 2).

На території Центрального району поєднуються земельні, водні, рекреаційні та частково мінеральні ресурси, які значною мірою повинні визначати напрями природокористування в даному районі. Родючі грунти (чорноземи малогумусні, чорноземи опідзолені) визначають спеціалізацію сільського господарства на вирощуванні пшениці, цукрових буряків, картоплі і овочів. Наявність високого потенціалу природних пасовищ, сіножатей та багаторічних насаджень, сприяють розведенню великої рогатої худоби, птиці, свиней. Потенціал рекреаційних ресурсів сприяє ефективному розвитку оздоровлення та відпочинку населення. Лісові ресурси території мають переважно грунтозахисне та рекреаційне значення, частково використовуються в промисловості. Потенціал мінеральних ресурсів найкраще виражений в Збаразькому та Підволочиському районах, корисні копалини яких є сировиною для виробництва будівельних матеріалів.

Значна роль в структурі природного потенціалу Південно-Західного району належить рекреаційним ресурсам (лісові, водні, кліматичні та інші), освоєння і раціональне використання яких має значення не тільки для населення області, а й для Західного регіону. Поєднання відносно родючих орних та значних площ нерозораних земель сприяють вирощуванню тут цукрових буряків, озимої пшениці, кукурудзи, тютюну, овочів і фруктів, а також розвитку молочно-м'ясного тваринництва, вівчарства. Мінерально-сировинна база цього природно-ресурсного району є основою для виробництва будівельних матеріалів, фарфоро-фаянсової і скляної промисловості. Найбагатшою вона є у Бережанському районі.

Основою перспективного розвитку Південно-Східного району слід вважати використання земельних, рекреаційних та лісових ресурсів. Сірі і чорноземні опідзолені грунти, а також значні площі природних кормових угідь сприяють вирощуванню буряків, озимої пшениці, кукурудзи, тютюну і розвитку молочно-м'ясного тваринництва. Поєднання значного потенціалу лісових ресурсів з дещо нижчим потенціалом водних ресурсів сприяє розвитку рекреації, що виступає основою формування цього природно-ресурсного району.

Проведений аналіз територіальної структури ІПРП, в основі якого покладено забезпеченість території області природними ресурсами, а також напрями їх оптимального використання є основою для короткострокового і довгострокового прогнозування соціально-економічного розвитку її території.

ВИСНОВКИ

1. Інтегральний ПРП Тернопільської області - 8886,516 млн. грн. В розрізі адміністративних районів він коливається від 274,293 млн. грн. у Монастириському районі до 707,447 млн. грн. у Теребовлянському районі. Потенціал земельних ресурсів становить 6372,42 млн. грн. Наступні за величиною потенціалу - водні ресурси, вартість яких - 1172,716 млн. грн., далі відповідно - 846,123 млн. грн. (природно-рекреаційні ресурси); 307,708 млн. грн.(лісові ресурси); 187,549 млн. грн. (мінеральні ресурси).

2. Компонентна структура ПРП території Тернопільської області є такою: 71,7% - земельні ресурси; 13,1% - водні ресурси; 9,5% - природно-рекреаційні; 3,4% - лісові ресурси; 2,1% - мінеральні ресурси.

3. Функціональна структура ПРП території Тернопільської області розподіляється відповідно - 60,0% ресурсів мають міжобласне функціональне значення; 26,4% - внутрішньообласне; 7,6% - внутрішньорайонне; 5,8% - локальне.

4. Територіальна зосередженість потенціалу природних ресурсів, згідно розрахунків, наступна: Північний земельно-водний природно-ресурсний район з функціональною перевагою водних ресурсів; Центральний земельно-водний природно-ресурсний район з функціональною перевагою земельних ресурсів; Південно-Західний земельно-рекреаційний природно-ресурсний район з функціональною перевагою рекреаційних ресурсів; Південно-Східний земельно-рекреаційний природно-ресурсний район з функціональною перевагою земельних ресурсів.

5. Ступінь сприятливості використання природних ресурсів, компонентна, функціональна структури та територіальна зосередженість ПРП Тернопільської області сприяють раціональному використанню природних ресурсів в умовах збалансованого розвитку території за такими основними напрямками: скорочення розораності сільськогосподарських угідь; поліпшення використання меліоративно-контурної системи організації території; раціоналізація структури посівів та інших заходів для підвищення екологізації використання земельних ресурсів; удосконалення системи контролю за використанням і охороною водних ресурсів; нормалізація процесу водокористування в промисловості та сільському господарстві, збільшення використання води в комунальному господарстві; запровадження системи оборотного водопостачання; збільшення ступеня лісистості до екологічного оптимуму; інтенсифікація процесу лісовідновлення та лісонасадження; стабілізація розмірів лісокористування; створення сприятливих умов використання та функціонування будівельно-індустріального комплексу, як найбільш рентабельного в області; збереження та примноження природно-рекреаційного потенціалу, що має значне значення для лікування, оздоровлення та відпочинку не тільки населення області, а й для західного регіону.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Географічні проблеми збалансованого розвитку території // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету. Серія Географія.- Тернопіль, 1998.- №1.-С. 72 - 74.

2. Системно-структурний аналіз інтегрального природно-ресурсного потенціалу Тернопільської області // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету. Серія Географія.- Тернопіль, 1998.- №2.- С. 160 - 165.

3. Основні шляхи оптимізації ресурсокористування в Тернопільській області // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету. Серія Географія.- Тернопіль, 1999.- № 1.- С. 150 - 158.

4. Регіональна соціоекосистема Тернопільської області та її математико-картографічне моделювання // Регіональні аспекти розміщення продуктивних сил України: Зб. наук. праць.- Тернопіль, ТАНГ, 1997.- С. 132 - 136.

5. Екологічний стан Тернопільської обласної соціоекосистеми // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє.- Тернопіль, Економічна думка, 1998.- С. 140 - 143.

6. Компонентна структура інтегрального природно-ресурсного потенціалу Тернопільської області // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України: Зб. наук. праць.- Тернопіль, ТАНГ, 1998.- №2.- С. 121 - 126.

7. Особливості сільськогосподарського земелекористування і екологічна ситуація Тернопільської області // Современные проблемы охраны земель: Тр. Межгос. Науч. Конфер.- К.: СОПС, 1997.- Т. 2.- С. 141 - 143.

8. Перспективи математико-картографічного моделювання Тернопільської обласної соціоекосистеми // Питання соціоекології. Матеріали І Всеукраїнської конференції “Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології”.- Львів, 1996, т. 1. С. 65 - 66.

АНОТАЦІЇ

Чеболда І.Ю. Конструктивно-географічний аналіз природно-ресурсного потенціалу території (на прикладі Тернопільської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природ-них ресурсів.- Львівський державний університет імені Івана Франка, Львів, 1999.

Дисертація присвячена вивченню природно-ресурсного потенціалу території (на прикладі Тернопільської області). Об'єктом дослідження виступають природні ресурси області. Предметом дослідження є конструктивно-географічна оцінка та картографічні моделі ПРП. Дисертація містить теоретичні основи дослідження ПРП як складової ІПТ в контексті концепції збалансованого розвитку території та методичні підходи до його оцінки, конструктивно-географічний аналіз і оцінку природних ресурсів, системно-структурний аналіз інтегрального природно-ресурсного потенціалу, що включає його компонентну, функціональну та територіальну структури, результати оцінки та районування ПРП території. Це дало змогу виділити основні форми територіальної організації та провести їх типізацію, обгрунтувати основні напрями оптимізації використання природно-ресурсного потенціалу території Тернопільської області.

Ключові слова: конструктивно-географічний аналіз, природні ресурси, природно-ресурсний потенціал, інтегральний природно-ресурсний потенціал, внутрішньообласний природно-ресурсний район, природно-ресурсний підрайон, оптимізація використання природно-ресурсного потенціалу.

Chebolda I.Y. Constructive-geographical analysis of the natural and resource potential of the territory (based on the material of Ternopіl region). Manuscript.

Dissertation on the scientific degree of candidate of geographical sciences in the specialty 11.00.11 - Constructive geography and rational utilization of natural resources. - Lviv State University named after Ivan Franko. Lviv, 1999.

The thesis is dedicated to learning the natural and resource potential (NRP) of the territory ( based on the material of Ternopil region). It contains constructive - geographical analysis, theoretical and methodological bases of estimation, the results of estimation and division into districts NRP of the territory. It gave a possibility to single out the main forms of territorial organization and to carry its typification, to define the main directions of optimization of using the natural and resources potential on the territory of Ternopil region.

Key words: natural and resources potential; integral natural and resource potential; (inside) oblast natural and resource region, natural and resource subregion, optimization of using the natural and resource potential.

Чеболда И.Ю. Конструктивно-географический анализ природо-ресурсного потенциала территории (на примере Тернопольской области). Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата географических наук за специальностью 11.00.11 - конструктивная география и рациональное использование естественных ресурсов. Львовский государственный университет имени Ивана Франка, Львов, 1999.

Диссертация посвящена проблеме рационализации процеса использования природных ресурсов на уровне административной области. Актуальность проведенного исследования лежит в провидении стоимостной оценки природо-ресурсного потенциала территории на новой методической и методологической основе. В работе развивается новое направление в исследовании природно-ресурсного потенциала, основанное на конструктивно-географическом подходе. Использованы методы и приёмы: стоимостная оценка ПРП; системный анализ ПРП; сравнительно-географический метод; метод балансовых расчётов; картографическое моделирование; природо-ресурсное районирование; прогнозирование развития ПРП.

Конструктивно-географические исследования природо-ресурсного потенциала как части интегрального потенциала территории в контексте концепции збалансированного развития территории состоят с таких основных моментов: географический анализ условий формирования потенциала природных ресурсов; экономическая оценка природных ресурсов, определение их количественных и качественных параметров; стоимостное отображение абсолютной ценности исследуемых природных ресурсов через призму природо-ресурсного потенциала территории; количественное и качественное сопоставление ценности природных ресурсов как в компонентном, функциональном, так и в территориальном аспектах; изучение уровня использования природо-ресурсного потенциала народнохозяйственным комплексом; определение основных направлений оптимизации использования природо-ресурсного потенциала.

Компонентная структура дала возможность определить соотношение природных ресурсов, которое сложилось на основе развития природной среды и влияния на неё социально- экономических факторов.

Функциональная структура определяет экономическую эфективность природных ресурсов, их продуктивность в процесе комплексообразования.

Анализ компонентной и функциональной структур природо-ресурсного потенциала территории дал возможность определить основные за ценностью и перспективные в функциональном отношении природные ресурсы в каждом административном районе; произвести природо-ресурсное районирование территории области с учётом роли природо-ресурсного потенциала в территориальном разделении труда; дать характеристику выделенным природо-ресурсным районам области под углом сегоднешнего и перспективного использования природных ресурсов.

Ключевые слова: конструктивно-географический анализ; природные ресурсы; природно-ресурсный потенциал; интегральный природно-ресурсный потенциал; внутриобластной природно-ресурсный район; природно-ресурсный подрайон; оптимизация использования природно-ресурсного потенциала.

Размещено на Allbest.ru

...