Еколого-географічний аналіз в схемах планування території (на прикладі Волинської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Еколого-географічний аналіз в схемах планування території (на прикладі Волинської області)

Сивак Оксана Олегівна

11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

УДК 911.9:504.06

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі географії України географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник

доктор географічних наук, професор, член-кореспондент АПН України,

Шищенко Петро Григорович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

професор кафедри географії України

Офіційні опоненти

доктор географічних наук, професор

Мельник Анатолій Васильович,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

завідувач кафедри фізичної географії

кандидат географічних наук, Інститут географії НАН України,

Петренко Олег Миколайович,

старший науковий співробітник

Захист відбудеться “ 17 ” березня 2008 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, МСП - 03680, просп. акад. Глушкова 2, географічний факультет, ауд.312.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий “15” лютого 2008 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор географічних наук, професор

С.І. Іщук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В сучасних умовах в Україні зростає актуальність та значення планування адміністративних областей як основного засобу регулювання їх соціально-економічного розвитку та найбільш раціонального використання територій із врахуванням місцевих та державних інтересів. Еколого-географічний аналіз виступає важливою складовою загальної системи прийняття рішень для здійснення управління розвитком територій в даних конкретних умовах, на основі комплексної оцінки цих умов. Формування екологічного каркасу області і на його основі обґрунтування і прийняття подальших рішень стосовно розвитку області є одним із нових напрямків в схемах планування території.

В схемі планування території області розробляється стратегія еколого-економічного розвитку, окреслюються пріоритети господарського освоєння природних ресурсів, визначаються науково обґрунтовані обмеження масштабів їх використання, оптимізуються пропорції міжгалузевої взаємодії в системі природокористування, визначаються інституційні прийоми регулювання взаємовідносин між державою та суб'єктами господарювання. При прийнятті стратегії стосовно розвитку регіону за допомогою якісно виготовленої проектної документації обґрунтовуються механізми реалізації цілей ресурсно-екологічної стратегії, яка має бути економічно доцільною з огляду на державні та регіональні інтереси, екологічно безпечною та соціально привабливою для місцевого населення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане із проектом „ Схема планування території Волинської області”, яку на замовлення Управління капітального будівництва Волинської облдержадміністрації виконує Український державний науково-дослідний інститут проектування міст „ Діпромісто”, АПМ № 3 (договір № №1295-04-2002 від 18.07.2002р. додаткова угода № 1-2006 від 17 травня 2006р), та з науково-дослідною роботою кафедри географії України КНУ імені Тараса Шевченка „ Регіональні геоекологічні проблеми України” (2001-2005, № державної реєстрації 0198U007826).

Об'єктом дослідження виступає територія Волинської області.

Предметом дослідження - еколого-географічний аналіз в Схемах планування території адміністративної області.

Мета і задачі дослідження Метою роботи є еколого-географічний аналіз та його практичне застосування при створенні схем планування території в сучасних умовах, а також розроблення концептуальних пропозицій по формуванню просторово-територіальної моделі еколого-орієнтованого розвитку Волинської області.

Досягнення поставленої мети потребувало вирішення наступних завдань:

- проаналізувати методологію створення схем планування територій в сучасних умовах, засади їх формування та суті вирішуваних задач;

- визначити роль і значення проведення еколого-географічного аналізу в схемах планування території та розглянути Волинську область як об'єкт еколого-географічного аналізу для цілей територіального планування;

- виконати еколого-географічний аналіз території Волинської області з визначенням репродуктивної спроможності та демографічної ємності території;

- сформулювати концептуальні пропозиції по створенню моделі еколого-орієнтованого розвитку з урахуванням відповідних змін в структурі господарського комплексу на основі екологічного каркасу області;

- розробити схематичну модель екологічного каркасу з описанням основних елементів та режимами використання території;

- обґрунтувати ефективність, етапи та механізми реалізації схеми планування території в сучасних умовах, соціально-економічні та екологічні результати її нормативно-правове, наукове, проектне та організаційне забезпечення.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на методології конструктивної географії, геоекології та територіального планування. Обробка і збереження аналітичної інформації проводилася за допомогою ГІС технологій, комп'ютерного моделювання (за допомогою програм ArcView, Microsoft Excel, Microsoft PowerPoint, Adobe Photoshop). Використані методи еколого-географічного аналізу, порівняльно-географічні, розрахунково-аналітичні, бального методу, методу експертних оцінок, а також табличного та графоаналітичного представлення результатів. Джерелами інформації служили польові експедиційні дослідження; матеріали Волинського обласного управління статистики; обласного управління земельних ресурсів; Державного управління екології та природних ресурсів у Волинській області та інших обласних управлінь і відомств.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в наступному:

Одержано вперше:

- виконано еколого-географічний аналіз в схемі планування території;

- розроблено схему екологічного каркасу в схемі планування території;

- визначено концептуальні засади по формуванню просторово-територіальної моделі еколого-орієнтованого розвитку Волинської області;

- обґрунтовано ефективність реалізації схем планування території.

Удосконалено:

- методику еколого-географічного аналізу та її застосування при створенні схем планування території;

- підходи до формулювання пропозицій по розробці просторової моделі екологічного розвитку території.

Отримало подальший розвиток:

- теоретико-методологічні засади концепції формування регіональних екологічних мереж;

- обґрунтовано виділення основних структурних елементів екологічного каркасу;

- підходи до створення схем планування територій адміністративних областей в сучасних умовах.

Практичне значення отриманих результатів: схема планування території повинна стати основою, яка дає можливість забезпечити необхідні обґрунтування для ефективної реалізації обласними та районними адміністраціями різноманітних аспектів господарської діяльності на території області. На основі всебічної оцінки передумов і обмежень перспективного використання території області в “Схемі” створюється цільова модель розвитку регіону. Реалізація цієї моделі можлива на досить віддалену перспективу, але вона визначає оптимальні параметри розвитку області, які можуть створити передумови для стійкого розвитку території, безконфліктного співіснування природної та антропогенної підсистем.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані як методична база для розробки схем планування території на подальших стадіях проектування та при викладанні курсу „ Конструктивна географія” у вищих навчальних закладах. Можливо також використання для розробки регіональної програми оптимізації природокористування та поліпшення природних умов життєдіяльності населення на обласному рівні.

Особистий внесок здобувача. На основі положень конструктивної географії, геоекології та містобудування проаналізовано створення схем планування території в нових умовах. Проведено еколого-географічний аналіз території Волинської області в схемі планування. Досліджено, обґрунтовано і доповнено науково-методичні аспекти створення схем планування на основі еколого-географічного аналізу території та розроблення екологічного каркасу області. Обґрунтована ефективність реалізації схеми планування території. Автор дисертаційного дослідження входить до складу колективу, який займається розробленням „Схеми планування території Волинської області” в інституті „Діпромісто”. Сукупність викладених науково-практичних результатів дослідження належить особисто автору та є його науковим доробком.

Апробація результатів дослідження. Основні положення виконаного дослідження доповідались, обговорювались та були опубліковані у матеріалах ІХ з'їзду Українського географічного товариства (Чернівці, 2004), наукових конференцій: „ Природно-ресурсний потенціал в системі просторового розвитку” (Луцьк, 2004), „ Науковий потенціал України. Матеріали першої Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції” (Київ, 2005), XVI конференції молодих географів Сибіру та Далекого Сходу на тему: Географічні дослідження на початку ХХІ століття (Іркутськ, 2007).

Публікації результатів наукових досліджень. Основні положення дисертації опубліковані у 9 роботах, усі одноосібні, загальним обсягом 2,7 д.а., у тому числі 5 статей, із них 3 у фахових виданнях обсягом 1,9 д.а., 4 матеріалах і тезах доповідей на наукових і науково-практичних конференціях та семінарах обсягом 0,8 д.а. Особисто автору належить 2,7 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Дисертація, загальним обсягом 155 сторінок, містить 130 сторінок основного тексту, 15 таблиць, схему, 13 додатків. Список використаних джерел становить 133 найменування.

1. Основний зміст дисертаційної роботи

екологічний географічний волинська територія

У першому розділі роботи - „Теоретичний аспект еколого-географічного аналізу в схемах планування територій” аналізуються схеми планування території з часів заснування цього виду робіт (починаючи з тридцятих років ХХ століття) до створення схем планування територій в сучасних умовах. Визначається мета, сутність і значення територіального планування, досліджується предмет еколого-географічного аналізу в плануванні територій та розглядається Волинська область як об'єкт еколого-географічного аналізу.

Обґрунтовується новий підхід до розроблення схем і проектів планування території із наданням переваги екологічній складовій.

Зміна пріоритетів регіонального розвитку передбачає необхідність пошуку якісно нових підходів вирішення проблем раціонального природокористування і охорони природи. Це потребує розробки екологічно обумовленої концепції подальшого розвитку господарського комплексу регіону, яка передбачатиме істотні структурні зміни, обмеження розвитку видобувних, ресурсо-, водо- і енергомістких галузей і виробництв, широкомасштабне втілення сучасних екологічно чистих безвідходних технологій і продукції. В основі формування такої концепції повинно знаходитись ясне розуміння того, що без кардинальних змін функціонування всіх рівнів управління розв'язати проблему поліпшення якості життя не вдається.

У функціонуванні регіональної системи головною її компонентою є екологічна, оскільки саме пошук екологічних пріоритетів виступає одним з основних шляхів розвитку територій. Зміна корисності навколишнього природного середовища внаслідок його забруднення є збитком, який оцінюється як витрати суспільства, пов'язані з поліпшенням стану довкілля і носить комплексний характер. Співвідношення сприятливих умов використання територій та обмежень визначається в процесі еколого-географічного аналізу територій.

Метою схем планування території в сучасних умовах є забезпечення планувальної основи для раціонального використання території. Метою еколого-географічного аналізу є гармонізація взаємовідносин людей і середовища існування, а також людського суспільства з навколишнім середовищем у межах локальних, регіональних і глобальних геосистем. На рисунку 1 представлено блок-схему проведення еколого-географічного аналізу в схемах планування території.

Практичне застосування еколого-географічного аналізу в територіальному плануванні пов'язано з вирішенням конкретних питань, які стосуються оптимізації середовища відтворення функцій регіональних геокомплексів, оцінки їхнього природного екологічного потенціалу, сучасний екологічний стан, а також комплексних проблем таких як проектування, екологічна експертиза, моніторинг, прогнозування.

Формування еколого-орієнтованого розвитку регіону базується на основі пропозицій, розроблених при формуванні збалансованої екосистеми загальнонаціонального рівня (розроблення схем планування території на основі Генеральної схеми планування території України).

На основі проведеного аналізу пізнається екологічно обумовлена природна організація території, визначаються антропогенні навантаження, дається оцінка екологічних умов і екологічного стану та розробляються заходи по оптимізації природного середовища, що виступає планувальною основою при розробленні схем планування території.

На основі проведення детального аналізу ресурсних можливостей Волинської області з максимальним урахуванням загальнодержавних інтересів, на основі детальної всебічної оцінки передумов та обмежень перспективного використання території області, в схемі територіального планування створюється цільова модель розвитку регіону.

В другому розділі „ Методика еколого-географічного аналізу в схемах планування території” визначено демографічну ємність території (за територіальним ресурсом), репродуктивну спроможність території Волинської області (по основних компонентах природного середовища), можливість та параметри розширення(скорочення) розораності території та створення екологічного каркасу.

Екологічній проблематиці в проектних розробках приділялася значна увага. Але при цьому застосовувані оціночні методи зводилися лише до диференційованого оцінювання тих чи інших видів забруднення середовища та дотримання санітарно-гігієнічних нормативів. Напрямки розвитку сучасних методів свідчать про поступовий перехід від диференційованих до інтегральних методів оцінки екологічної ситуації певних регіонів (області).

Надання переваги екологічній складові в схемах і проектах планування території висунуло нові вимоги до методики обґрунтування цих проектів. В даному дослідженні еколого-географічний аналіз території розглядається за двома напрямками. Перший ґрунтується на визначенні масштабу екологічного конфлікту, виходячи з порівняння репродуктивної спроможності території по основних компонентах природного середовища і їх використанням в процесі господарської діяльності. За першим напрямком в якості основних характеристик природного ресурсу приймається репродуктивна спроможність території області по атмосферному кисню, а також по водним ресурсам, включаючи поверхневі і підземні. Другий напрям - визначення демографічної ємності території, тобто кількості жителів, яке зможе розміститися в регіоні за умови забезпечення найбільш важливих щоденних потреб території із урахуванням збереження екологічної рівноваги.

Можливості розвитку Волинської області розглянуті по районах області, для яких визначено основні параметри сталості розвитку. Було визначено розрахункові показники демографічної ємності районів області та проведено аналіз просторових параметрів розораності земель по районах області.

Територія регіону (району), як вихідний ресурс розвитку, має певну демографічну ємність, яка визначає граничну чисельність його стабільного населення визначається за формулою (1):

Єд = е (ј S - Sм), (1)

де Єд - демографічна ємність (тис. осіб);

е - екологічна щільність, що визначає чисельність населення, життєдіяльність якого може підтримуватися на даній території біологічною продуктивністю ріллі, для умов Волинської області е = 50-60 осіб/км²;

(ј S - Sм) - екологічно допустима розораність території, площа ріллі (км²);

ј S - екологічно рівноважне просторове обмеження ділянки інтенсивно освоєного середовища, територія міст та ріллі (км²);

Sм - площа міст (км²).

Інтегральним екологічним показником умов розвитку території є відсоток запасу чи вичерпання демографічної ємності його середовища. Вони є сприятливими, коли запас більше ніж 10%; екологічно оптимальними, коли параметри запасу - вичерпання коливаються у діапазоні 10%; не сприятливі, коли вичерпання більше ніж 10%.

Можливість та параметри зростання (або необхідність скорочення) чисельності населення, що обумовлені сталістю екосистеми регіону, характеризує екологічний потенціал території, який визначається різницею параметрів демографічної ємності та фактичної чисельності населення.

Можливість та параметри розширення (необхідність скорочення) площі різних за функціональним використанням ділянок середовища регіонального містобудівного об'єкту визначаються розбіжністю параметрів фактичної та екологічно врівноваженої пропорційності освоєння території визначається за формулою (2):

Sм : Sр : Sл : Si = 1 : 9 : 9 : 21, (2)

де Sм - площа міст (км²);

Sр - площа ріллі (км²);

Sл - площа ландшафтів, що охороняються (км²);

Sі - площа решти території району(області) (км²).

Можливість та параметри зростання (необхідність скорочення) щільності населення визначаються розбіжністю між фактичними та гранично припустимими, оптимальними параметрами показників щільності населення міста (м=3000 осіб/км²), припустиме відхилення у діапазоні 10%.

Відповідно до географічного положення Волинської області повна екологічна рівновага може бути забезпечена при щільності 50-60 осіб/км² і залісненню 20-30%.

Визначено, що головна умова екологічної рівноваги по Волинській області ще не досягнута: виявлено запас демографічної ємності у 39 %, що зумовлює високий екологічний потенціал розвитку території. Означений потенціал характеризує Волинську область, як потужний полюс демографічного зростання, що визначається сприятливими екологічними умовами щодо її економічного піднесення серед інших областей України. За цим показником область посідає перше місце серед областей Західного регіону та п'яте місце по країні.

На базі існуючого природно-ресурсного потенціалу області проведено розрахунки щодо необхідності просторового розширення площі ландшафтів, що охороняються, які збігаються з метою розбудови Національної і Загальноєвропейської екологічної мережі. Розраховано обсяги необхідного скорочення розораності території та визначено потенціал сільськогосподарського розвитку по районах Волинської області.

Розглянуто умови формування екологічного каркасу області. Екологічний каркас області базується на ландшафтно-географічній основі. За структурою він складається з біосфероформуючих вузлів та екологічних зв'язків-коридорів. За розміром біосферформуючі вузли різні; на територіях із меншою щільністю населення вони більші, з більшою щільністю-менші. На регіональному рівні крім того виділяються біосфероформуючі вузли та екологічні зв'язки відповідного рівня.

Біосфероформуючі вузли будуються на базі збережених природних ценозів. Екологічні зв'язки проектуються по долинах річок, байрачних лісах та ін. На територіях, що виділяються під екологічний каркас, не допускається розташування великих промислових об'єктів, розораність не повинна перевищувати 30% території, щільність населення не вище 40осіб/км².

Основною частиною біосфероформуючих зон є екологічні ядра екомережі (які складаються з об'єктів природно-заповідного фонду і забезпечують умови для охорони важливих екосистем, екотипів і популяції окремих видів і символізують собою території, відведені під функцію відтворення генофонду представників флори і фауни) та буферні зони.

Території, що розташовані між елементами екологічного каркасу, являють собою так зване тканинне заповнення. Це, як правило, території перетворених культурних ландшафтів, які потребують забезпечення стійкості ценозів.

Режим використання територій біосфероформуючих зон, як і екологічних ядер, в основному відповідає режиму заповідних територій. Для біосфероформуючих зон рекомендується щільність населення на рівні 50-60 осіб/км² з площею природних ценозів не менше 20-40% території виділених зон. Для екологічних коридорів актуальні вимоги забезпечення умовної екологічної рівноваги, при якій щільність населення складає, як правило, не вище 100 осіб/км² з площею відкритих просторів не менше 20-40%.

Для підтримки активних обмінних процесів між центровими елементами екологічного каркасу та каркасу розселення передбачається створення додаткових (порівняно з потребами екологічної мережі) трас коридорів. В ідеалі екологічний каркас не повинен територіально співпадати з елементами каркасу розселення. Але це не завжди відповідає дійсності, що накладає на використання цих територій відповідні обмеження та вимоги, направлені на зниження антропогенного тиску.

Відповідно до міжнародних зобов'язань України передбачено формування екологічних ядер та екологічних коридорів, території яких не обмежуються межами України, а входять до Загальноєвропейської екологічної мережі, значна частина таких об'єктів розташована на території Волинської області (за матеріалами Генеральної схеми планування території України).

Заповідні території, які увійшли до екологічних ядер, розташованих на транскордонних територіях

№	Назва	Місцезнаходження	Площа (га)
Національні природні парки
1	Українсько-Білоруський “Прип'ять-Схід”	Волинська область - Любешівський район, Рівненська область - Зарічанський район	45 000
2	Українсько-Білорусько-Польський “Західне Полісся”	Волинська область - Шацький район	70 000
Регіональні ландшафтні парки
1	Українсько-Білоруський Любешівський	Волинська область - Любешівський район	15 000
2	Українсько-Білоруський “Кортеліси”	Волинська область - Ратнівський район	20 000

На основі представлених напрямків та методики еколого-географічного аналізу проводиться комплексна оцінка території, що проектується, передбачається така організація території, при якій не порушується екологічна рівновага та ведеться раціональне природокористування, відбувається максимальне збереження природного середовища, надається можливість території самовідновлюватися.

У третьому розділі „ Оцінка еколого-ресурсного потенціалу та шляхи еколого-орієнтованої моделі розвитку Волинської області” аналізується суспільно-географічне положення області та характеристика області в Генеральній схемі планування території України, представлено основні напрямки еколого-орієнтованого розвитку області, дана оцінка еколого-ресурсного потенціалу та рівня перетворення середовища області, представлена концепція збалансованого розвитку території області.

Визначення оптимальних параметрів та територіально-просторової моделі розвитку Волинської області будується на ідеї конструювання такої просторової моделі, яка б повністю забезпечувала досконалий взаємозв'язок природної та соціально-економічної підсистем та базувалась би на існуючому природно-ресурсному потенціалі. Зміст та вигляд територіально-просторової моделі розвитку області визначалися виходячи з урахування як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Так, до зовнішніх, з екологічних позицій, віднесений фактор біоформуючого значення території області, що заданий Генеральною схемою планування території України. За цією ознакою територія області своєю північною та північно-західною частиною увійшла до меж змішаної хвойно-широколистої біоформуючої зони. До зовнішніх факторів з економічної точки зору віднесені умови сучасних та прогнозованих економічних відносин, в яких функціонує не тільки область, але і Україна в цілому. Внутрішні фактори, що впливають на розвиток екосистеми області, закріплені в сукупності принципів, на яких базується впорядкування взаємодії природної та містобудівної складових. Це принципи цілісності, гармонізації та саморегуляції.

Оцінка екологічного ресурсного потенціалу області виконана з метою встановлення можливості підтримання в області певного рівня екологічної рівноваги як встановленого Генеральною схемою планування території України, так і визначеного на основі розрахунків.

Репродуктивна спроможність території по атмосферному кисню визначалася виходячи з продуктивності представлених в області рослинних угруповань. Об'єм споживання кисню, враховуючи стаціонарні джерела викидів, становить біля 13,8 тис. т/рік. Об'єм споживання кисню на автотранспорт складає біля 20,0 тис. т/рік. Виходячи з того, що біля 60% кисню, що виробляється, споживається самою екосистемою, в процес техногенезу включається біля 13,5млн.т/рік вільного кисню. Спираючись на „ Правило 10%” за фактором споживання кисню можливо констатувати передумови до сталого функціонування екосистеми, тому що її техногенне споживання знаходиться в межах 10 % від величини відтворення з великим запасом.

Аналіз стану водних ресурсів показує, що не зважаючи на значний об'єм підземних вод, який майже повністю забезпечує потреби області в воді питної якості, загальний об'єм водоспоживання (1,3 км³) можливо порівняти з показниками місцевого та транзитного стоку (1,03км³). Тобто майже всі водні ресурси задіяні в господарській діяльності.

Відповідно до географічного положення Волинської області повна екологічна рівновага може бути забезпечена при щільності населення 50-60 осіб/км² і залісненню 20-30%.

По суті область може вмістити для збереження такого типу екологічного режиму населення в розмірі не більше 1268 тис. осіб. Умовна екологічна рівновага системи реально може бути досягнута при щільності населення не більше 60 осіб/км² та при залісненні території 20-30%. Волинська область має всі передумови для підтримання сталої рівноваги екологічної системи.

Аналіз ступеню порушеності компонентів екосистеми дає наступні результати. За фактом забруднення повітряного басейну можливо говорити про локалізацію шкідливих викидів лише в межах міських територій, які займають біля 3% території області. Що стосується забруднення водних ресурсів то, хоча вони локалізуються в рамках русел та берегових ліній, однак їх вплив розповсюджується практично на всю територію області. Досить високе антропогенне навантаження отримують земельні ресурси області. Розораність території досягає близько 70%. Природно-ресурсний потенціал орних земель невисокий. Набуває особливої актуальності охорона земель від забруднення. При цьому треба відмітити, що хоча кількісні показники наявності екологічних ресурсів в цілому по області переважно відповідають антропогенним навантаженням, але їх розповсюдження по території області вкрай нерівномірне. Наприклад, якщо в північних районах рівень заліснення території сягає більше 50%, в ряді південних, більш урбанізованих районах, цей показник падає до 5%. Тому особливу увагу необхідно приділити відтворенню мережі екологічних коридорів - зв'язків між південними районами і основними елементами екологічного каркасу північних територій для відтворення обміну речовиною та енергією між елементами екосистеми регіону в цілому, що дасть можливість підтримати стан умовної екологічної рівноваги в південних районах.

Конструювання екологічного каркасу полягає в просторовому обґрунтуванні багатофункціональної системи збереження та відтворення природообумовленої рівноваги.

При конструюванні екологічного каркасу на території Волинської області виділені два типи біосфероформуючих вузлів (екоформуючих зон), а саме - 2 регіональних і 6 місцевих, а також два види екологічних коридорів - регіональних і місцевих. Характер функціонування екосистеми Волинської області задається двома регіональними біосфероформуючими вузлами-БВр1, який тяжіє до українсько-білоруського Любешівського регіонального парку та БВр2, який зв'язаний з українсько-білоруським регіональним парком „Кортеліси”. Екологічні зв'язки розбили екологічний простір області на вісім основних модулів.

Визначним для Волинської області є регіональні екологічні коридори, що проходять по долинах рік Західний Буг і Прип'ять. Просторове закріплення на території області екологічного каркасу дозволяє виділити типи конфліктних ситуацій, що склалися. Перший тип конфлікту обумовлений високим рівнем агротехногенезу та необхідністю відтворення природних систем. Територіально він прив'язаний до екологічних зв'язків. Другий тип конфлікту обумовлений високим рівнем техногенних навантажень на території, що співпадають з екологічними коридорами та модулями в районі міст Ковель, Володимир - Волинський та ін.

Третій тип конфлікту обумовлений рівнем техногенних навантажень, сконцентрованих на урбанізованих територіях, але які впливають і на територію екологічних модулів (район Луцька). Четвертий тип екологічних конфліктів пов'язаний з особливостями ведення сільськогосподарського виробництва на ґрунтах різної цінності в модулях екологічного каркасу.

Аналіз типів конфліктів дозволяє виділити три групи пріоритетних проблем в еколого-орієнтовній діяльності.

Перша група включає вирішення питань забезпечення просторової реалізації ідеї екологічної рівноваги на території області.

Друга група пов'язана з екологізацією сільськогосподарського виробництва, включаючи питання агротехніки і форм організації виробничого процесу.

Третя група пов'язана з вирішенням питань техніко-технологічних, санітарно-гігієнічних та інженерних заходів зниження загального техногенного пресу на оточуюче середовище.

Сам факт формування екологічного каркасу накладає суттєві обмеження на функціональне зонування території області. При збереженні загальної концепції функціонального зонування, що склалася, ефект екологічної орієнтації розвитку повинен забезпечуватись в основному за рахунок регулювання рівнів інтенсивності прояву тієї чи іншої функції.

Визначення на місцевості меж елементів екологічного каркасу і зменшення на їх просторі територій, зайнятих господарською діяльністю до нормативних параметрів, дозволить створити відкриті простори, на яких природним шляхом (без вкладення коштів) будуть відбуватися процеси відтворення біоти, що дозволить значно збільшити необхідну біомасу. Поступове відтворення природних ландшафтів в межах екологічного каркасу в долинах та в районі витоків річок покращить і якісний стан водного басейну.

Для збільшення території під елементи екологічного каркасу в області є всі передумови. По-перше застосування передових технологій як у промисловості, так і в сільському господарстві, дозволить зменшити території, зайняті під будівництво. В результаті будуть збільшені площі територій під оптимізацію екологічного каркасу. Крім того в південній частині області (в районах розвитку видобувної промисловості) існують території, порушені в результаті виробничої діяльності. Їх поступова реабілітація і часткове використання під елементи екологічного каркасу також можуть бути територіальним джерелом для підвищення стану екологічної рівноваги.

Виходячи з екологічного статусу території області і аналізу її ресурсного потенціалу, напрямків господарського комплексу області, що склалися історично та значення області в загальнодержавному розподілі праці, провідними для подальшого розвитку області визнані такі галузі як аграрна, лісогосподарська і відносно нова галузь - індустрія туризму. Розвиток цих провідних галузей в значній мірі залежить від якісних і кількісних показників екологічного комплексу які співпадають з економічними інтересами.

Не зважаючи на те, що екологічний потенціал області дозволяє збільшити її населення майже на 300 тис. осіб, пропонується стабілізація постійного населення на перспективу майже на сьогоднішньому рівні, а демографічний запас використати для збільшення тимчасового населення - туристів і рекреантів, виходячи з доцільності розвитку цієї галузі на території регіону.

Четвертий розділ дисертаційного дослідження „ Обґрунтування та ефективність реалізації схем територіального планування в сучасних умовах” присвячений дослідженню соціально-економічних та екологічних наслідків реалізації схеми, етапам та механізмам реалізації схеми, нормативно-правовому та науковому забезпеченню, проектному, інформаційному та організаційному забезпеченню. При дотриманні запропонованих положень, можлива реалізації та впровадження схем планування територій.

Реалізація схеми планування території області, що містить концептуальні рішення планування та використання території області, має забезпечуватися шляхом цілеспрямованої діяльності обласних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Нормативно-правове та наукове забезпечення реалізації схеми планування території підпорядковується закону „ Про Генеральну схему планування території України”, також потрібно прийняття інших нормативно-правових актів, спрямованих на вдосконалення екологічного та економічного механізму пов'язаного з підвищенням ефективності використання території.

Інформаційне забезпечення реалізації схеми планування території також повинно здійснюватися в ув'язці з основними засадами, передбаченими для реалізації Генеральної схеми планування території України.

Управління територіями вимагає накопичувати значні об'єми інформації, проаналізувати її без використання спеціального інформаційного та технічного інструментарію неможливо. Світова практика та практика України в сфері управління територіями показує ефективність застосування для менеджменту - географічних інформаційних систем (ГІС).

При ефективній реалізації схеми планування території, соціально-економічні та екологічні результати впровадження цієї документації на рівні області мають стати складовою частиною діяльності, що забезпечує екологічну рівновагу, соціальну стабільність та сталий розвиток території.

Висновки

1. В сучасних умовах України актуальність та значення планувальної документації значно зросла, особливо в зв'язку з новим концептуальним підходом до розроблення таких проектів, із наданням пріоритетного значення екологічній складовій. Для підтримання життєзабезпечуючих функцій навколишнього середовища у процесі розвитку суспільства, створення необхідних умов для реструктуризації і зниження антропогенного впливу на довкілля до екологічно допустимого рівня, у розвиток положень Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України як складової Всеєвропейської екологічної мережі, основним планувальним документом виступає Генеральна схема планування території України. На основі Генеральної схеми створюються схеми планування територій, в тому числі і схема планування території Волинської області.

2. Визначення сприятливих умов для розвитку територій та умов, які можуть обмежувати або навіть загрожувати життєдіяльності на тих чи інших територіях, обґрунтовується в процесі еколого-географічного аналізу території. Еколого-географічний аналіз направлений на комплексне міждисциплінарне дослідження сучасного стану геокомплексів Волинської області, тенденцій їх розвитку і обґрунтування на цій основі шляхів їх оптимізації. Дослідження проводилися на основі комплексного підходу до території, що розглядається. На основі проведеного аналізу пізнається екологічно обумовлена природна організація території, визначаються антропогенні навантаження, дається оцінка екологічних умов і екологічного стану та розробляються заходи по оптимізації природного середовища, що виступає планувальною основою для створення схем планування територій.

3. Надання переваги екологічній складові в схемах і проектах планування території висунуло нові вимоги і до методики обґрунтування цих проектів. В даному дослідженні еколого-географічний аналіз території проводився за двома напрямками: визначення репродуктивної спроможності території по основних компонентах природного середовища та визначення демографічної ємності території. При обрахунках було встановлено, що головна умова екологічної рівноваги по Волинській області ще не досягнута: виявлено запас демографічної ємності у 39 %, що зумовлює високий екологічний потенціал розвитку території.

4. В процесі дослідження визначено, що для території Волинської області, відповідної до її географічного положення повна екологічна рівновага може бути забезпечена при щільності 50-60 осіб/км² і залісненню 20-30%. Були розглянуті можливості розвитку Волинської області у системі її районів, для яких визначено основні параметри сталості розвитку та проведено аналіз просторових параметрів розораності земель по районах області.

5. Розглянуто умови формування екологічного каркасу області. Екологічному каркасу, як в Генеральній схемі планування території України так і в Схемі планування території Волинської області надається ініціююча роль. Еколого-планувальний каркас виступає в якості основи для розробки вимог по раціональному розвитку виробничих потужностей та обумовлених ними систем розселення, а також функціонального зонування території. При конструюванні екологічного каркасу на території області виділені два типи біосфероформуючих вузлів (екоформуючих зон), а саме - 2 регіональних і 6 місцевих, а також два види екологічних коридорів - регіональних і місцевих. Характер функціонування екосистеми Волинської області задається двома регіональними біосфероформуючими вузлами-БВр1, який тяжіє до українсько-білоруського Любешівського регіонального парку та БВр2, який зв'язаний з українсько-білоруським регіональним парком „Кортеліси”. Екологічні зв'язки сформували в екологічному просторі області вісім основних модулів.

6. Просторове закріплення на території області екологічного каркасу дозволяє виділити типи конфліктних ситуацій, що склалися. Аналіз типів конфліктів дозволяє виділити три групи пріоритетних проблем в еколого-орієнтовній діяльності. А саме: вирішення питань забезпечення просторової реалізації ідеї екологічної рівноваги на території області; екологізація сільськогосподарського виробництва, включаючи питання агротехніки і форм організації виробничого процесу; вирішення питань техніко-технологічних, санітарно-гігієнічних та інженерних заходів зниження загального техногенного пресу на оточуюче середовище.

7. Не зважаючи на те, що екологічний потенціал області дозволяє збільшити її населення майже на 300 тис. осіб, пропонується стабілізація постійного населення на перспективу майже на сьогоднішньому рівні, а демографічний запас використати для збільшення тимчасового населення - туристів і рекреантів, виходячи з доцільності розвитку цієї галузі на території регіону.

8. При ефективній реалізації схеми планування території, соціально-економічні та екологічні результати впровадження цієї документації на рівні області мають стати складовою частиною діяльності, що забезпечує екологічну рівновагу, соціальну стабільність та сталий розвиток території. Реалізація схеми планування території області можлива на досить віддалену перспективу, але власне схема є тим документом, в якому за допомогою комплексного підходу розробляються стратегічні напрямки розвитку території.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Сивак О.О. Схеми районного планування як складова прийняття рішень в управління розвитком територій // Фізична географія та геоморфологія. - К.: ВГЛ Обрії, 2006. - Вип. 50. с. 59-63.

2. Сивак О.О. Регіональна екологічна мережа як чинник оптимізації природного середовища Волинської області / Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія - Вінниця, 2006. - Вип. 12. с. 100-108.

3. Сивак О.О. Застосування ГІС у регіональному проектуванні // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія. - Видавничо-поліграфічний центр „ Київський університет”, 2007. - Вип. 54/2007. - с.54-55.

Статті в інших виданнях

4. Сивак О.О. Еколого-ресурсний підхід в схемах районного планування на прикладі Волинської області // Містобудування та територіальне планування: Наук.-техн. збірник /- К., КНУБА, 2005. - Вип. 20. - с.305-309.

5. Сивак О.О Геоекологічні основи проектування // Містобудування та територіальне планування: Наук.-техн. збірник /- К., КНУБА, 2005. - Вип. 22. - с. 320-324.

Тези доповідей

6. Сивак О.О. Схеми районного планування як один із напрямків реалізації стратегії сталого розвитку регіонів // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць в 4-х т. - К.: ВГЛ Обрії, 2004. - Т.2. - с. 211-213.

7. Сивак О.О. Еколого-економіко-географічне обґрунтування раціонального природокористування як основа сталого розвитку регіону (на прикладі Волинської області)// Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Зб. наук. праць. Вип. 2 (XLVI)/НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Л., 2004 р.c. 130-134.

8. Сивак О.О. Еколого-ресурсний підхід в Схемах районного планування//„ Науковий потенціал України. Матеріали першої Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції” Київ: ТОВ „ТК”Меганом”2005 р. с. 13.

9. Сивак О.О. Эколого-географические исследования в Схемах территориального планирования, создание территориальных моделей эколого-ориентированного развития//XVI конференції молодих географів Сибіру та Далекого Сходу на тему: Географічні дослідження на початку ХХІ століття (Іркутськ, 2007), с. 51-52.

Анотація

Сивак О.О. Еколого-географічний аналіз в Схемах планування території (на прикладі Волинської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11. - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.

Розглянуто створення Схем територіального планування, визначено мету і значення цього виду робіт в сучасних умовах, обґрунтовано нові підходи до створення схем планування територій із наданням переваги екологічній складовій. Проведено еколого-географічний аналіз в схемі територіального планування, досліджено його роль і значення. Досліджено Волинську область як об'єкт еколого-географічного аналізу для цілей територіального планування. Виконано еколого-географічний аналіз території Волинської області у напрямках - визначення репродуктивної спроможності території по основних компонентах природного середовища та демографічну ємність території за територіальним ресурсом. Розроблена схематична модель екологічного каркасу області, та обґрунтовані на її основі режими використання території. Сформульовано концептуальні пропозиції по створенню моделі еколого-орієнтованого розвитку з урахуванням відповідних змін в структурі господарського комплексу на основі екологічного каркасу. Обґрунтовано ефективність реалізації схем планування території в сучасних умовах.

Ключові слова: схема територіального планування, еколого-географічний аналіз, екологічний каркас, репродуктивна спроможність та демографічна ємність території.

Аннотация

Сивак О.О. Эколого-географический анализ в Схемах планирования территории (на примере Волынской области). - Рукопись.

Диссертация на получение ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.11. - конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2007.

Диссертация посвящена проведению эколого-географического анализа в схемах планирования территории на примере Волынской области.

В работе рассмотрено создание Схем территориального планирования, определена цель и значение этого вида работ в современных условиях, обоснованы новые подходы к созданию схем планирования территорий с предоставлением преимущества экологической составляющей. Проведен эколого-географический анализ в схеме территориального планирования, исследована его роль и значение. Эколого-географический анализ направлен на комплексное исследование территории. Рассмотрена Волынская область как объект эколого-географического анализа для целей территориального планирования. На основании проведенного эколого-географического анализа познается экологически обусловленная природная организация территории, определяются антропогенные нагрузки, дается оценка экологических условий, и разрабатываются способы оптимизации природной среды, что выступает планировочной основой для создания схем планирования территории. Эколого-географический анализ территории Волынской области проведен по двум направлениям - определена репродуктивная способность и демографическая емкость территории. Рассмотрена возможность развития Волынской области в системе ее районов, определены основные параметры устойчивого развития территории. Разработана схематическая модель экологического каркаса области и обоснованы на ее основе режимы использования территории. Экологический каркас области разрабатывается на основании и в соответствии с разработанной в Генеральной схеме планирования территории Украины Национальной экологической сетью. И выступает в качестве основы для разработки условий по дальнейшему рациональному планированию хозяйственного развития территории и системы расселения, а также функционального зонирования территории области. На основании эколого-географического анализа территории Волынской области сформулированы концептуальные предложения по созданию модели эколого-ориентированного развития, реализация этой модели возможна на далекую перспективу, но она определяет оптимальные параметры развития области.

Обоснована эффективность, этапы и механизмы реализации схем планирования территории в современных условиях, социально-экономические и экологические результаты, ее нормативное и правовое, научное, проектное и организационное обеспечение.

Ключевые слова: схема территориального планирования, эколого-географический анализ, экологический каркас, репродуктивная способность территории, демографическая емкость территории.

Summary

Sivak O.O. Ecology-geographical the analysis in Schemes of planning of territory (on an example of the Volynsk area). - the manuscript.

The dissertation on reception of a scientific degree of the candidate of geographical sciences behind a specialty 11.00.11. - Constructive geography and rational use of natural resources. - Kyiv National Shevchenko University, Kyiv, 2007.

Creation of Schemes of territorial planning, definite purpose and value of this kind of works in modern conditions is considered; new approaches to creation of Schemes of planning of territories with granting advantage of an ecological component are proved.

The ecology-geographical analysis in the scheme of territorial planning is lead, its role and value is investigated. The Volynsk area as object of the ecology-geographical analysis for the purposes of territorial planning is investigated.

Several aspects of the ecology-geographical analysis of territory of the Volynsk area are performed- the reproductive opportunity of territory and demographic capacity of territory. The schematic model of ecological skeleton of area is developed, and modes of use of territory are proved on its basis. Conceptual offers on creation of model of the ecology-focused development with respect to alterations in structure of an economic complex on the basis of an ecological skeleton are formulated. Efficiency of realization of Schemes of planning of territory in modern conditions is proved.

Key words: the scheme of territorial planning, the ecology-geographical analysis, an ecological skeleton, a reproductive opportunity of territory demographic capacity of territory.

Размещено на Allbest.ru

...