Суспільно-географічні аспекти якості життя населення регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Суспільно-географічні аспекти якості життя населення регіону

Львів - 2008

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Суспільна географія в останні десятиліття зазнає суттєвих змін. Передусім вони виявляються в стійкій гуманізації та соціологізації науки. У центрі уваги суспільної географії перебуває людина як індивід і як особистість, продуктами діяльності якої є всі матеріальні блага. Отож дослідження у цьому напрямку є актуальними. Особливої уваги потребує вивчення якості життя населення, оскільки вона слугує інтегральною характеристикою суспільного життя загалом і найліпше відображає ефективність державної політики.

Проте досі в українській науці якість життя населення була об'єктом дослідження переважно економіки та, меншою мірою, соціології. Власне ж суспільна географія обмежувалася, здебільшого вивченням окремих аспектів якості життя - соціальних, медичних, екологічних. Дослідження інших її аспектів є новим напрямком для української суспільної географії.

Водночас у світовій науці поширеними є міждисциплінарні дослідження, в яких використовують здобутки багатьох суспільних наук. Учені ООН щороку готують Звіти щодо людського розвитку, в яких подано значний обсяг аналітичної інформації про розвиток людини як в окремих державах, так і у світі загалом.

Незважаючи на актуальність теми, в Україні ще недостатньо уваги приділено формуванню науково-методичних основ комплексного дослідження якості життя населення. Окремі аспекти такого дослідження, переважно із економічних, соціологічних та медичних позицій, висвітлено у працях кількох авторів. У сучасній українській науці переважають головно галузеві дослідження якості, а особливо рівня життя населення, теоретичною основою яких є економічні теорії та концепції західної науки.

На сучасному етапі розвитку науки особливо актуальними стають суспільно-географічні дослідження на регіональному та локальному рівнях. Відомо, що регіональні дослідження найперспективніші у державах, де регіони є історично сформованими і мають реальний вплив на політичну й економічну ситуацію. Оскільки до таких держав можна зачислити й Україну, то, очевидно, дослідження якості життя населення саме на регіональному рівні у нашій державі є актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до держбюджетної теми 0101 U 0001081 «Економіко-, соціально - та еколого-географічні проблеми західноукраїнського прикордоння» кафедри економічної і соціальної географії Львівського національного університету імені Івана Франка.

Об'єкт дослідження. Об'єкт дослідження - якість життя населення регіону (на матеріалах Львівської області).

Предмет дослідження. Предметом дослідження є чинники якості життя населення та особливості її територіальної організації в контексті гуманізації суспільства.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження - запропонувати суспільно-географічну концепцію якості життя населення з урахуванням дії чинників регіонального, загальнодержавного та глобального характеру. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:

- проаналізувати вітчизняні і зарубіжні підходи дослідження якості життя населення;

- запропонувати методику дослідження суспільно-географічних аспектів якості життя населення регіону;

- здійснити класифікацію чинників і з'ясувати особливості їхнього впливу на якість життя населення регіону;

- виконати просторовий аналіз чинників населення, виявити особливості їхнього впливу на регіональному рівні;

- виявити та дослідити особливості компонентної структури і територіальну організацію якості життя населення Львівської області;

- здійснити інтегральну оцінку якості життя населення регіону (на матеріалах Львівської області);

- запропонувати конструктивні рішення щодо поліпшення якості життя населення регіону.

Методологічна основа і методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сучасні теорії та концепції суспільної географії викладені у працях провідних українських (О. Заставецької, Ф. Заставного, Л. Нємець, Я. Олійника, М. Пістуна, О. Топчієва, У. Садової, О. Шаблія, Л. Шевчук та ін.) та зарубіжних (С. Айвазяна, А. Васильєва, М. ґранберґа, В. Остасевича та ін.) вчених.

У процесі наукового дослідження використано низку методів, з-поміж яких найважливіші: теоретичного порівняння, аналізу та узагальнення - для розкриття змісту понять з теми дослідження та визначення їхнього місця у структурі поняттєво-термінологічного апарату; системно-структурний аналіз - для розроблення класифікації чинників і компонентної структури якості життя населення; порівняльний - для виявлення місця адміністративних районів у регіональній системі якості життя населення; статистико-математичні (зокрема, таксономічні) методи - для типології одиниць територіального поділу Львівської області за особливостями якості життя населення; картографічний - для дослідження територіальної організації якості життя населення.

Наукова новизна одержаних результатів:

- вперше виконано комплексне суспільно-географічне дослідження якості життя населення обласного регіону, яка до цього часу була об'єктом дослідження різних галузевих дисциплін економіки та соціології;

- запропоновано концепцію якості життя населення як об'єкта дослідження суспільної географії;

- виявлено ієрархічну систему чинників, що впливають на якість життя населення регіону;

- розроблено критерії оцінювання якості життя населення на рівні адміністративно-територіальних одиниць обласного регіону;

- запропоновано компонентні та інтегральний індекси для оцінювання якості життя населення регіону;

- розроблено типологію одиниць адміністративно-територіального поділу досліджуваного регіону за рівнем та особливостями якості життя населення Львівської області як інструменту формування й реалізації органами влади ефективної регуляторної політики;

- створено серію карт територіальної організації якості життя населення Львівської області;

Ця робота є першим в українській суспільно-географічній науці комплексним дисертаційним дослідженням якості життя населення регіону.

Практичне значення одержаних результатів:

- розроблені науково-методичні засади дослідження суспільно-географічних аспектів якості життя населення Львівської області можна використовувати як базу для аналогічних досліджень інших регіонів;

- результати дослідження можуть слугувати рекомендаціями для органів державної влади у прийнятті управлінських рішень, розробки та впровадження регіональних програм з метою поліпшення якості життя населення та/або конкретних її складових;

- головні наукові результати дослідження можна застосувати для розроблення навчально-методичного забезпечення щодо деяких навчальних дисциплін суспільно-гуманітарного профілю.

Особистий внесок здобувача. Представлені у дисертаційній роботі результати досліджень автор отримав особисто у процесі чотирирічних наукових пошуків. У дисертації також використано інформацію, надану Головним управлінням статистики у Львівській області, районними відділами статистики. Використано також пов'язані із тематикою дисертації результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, на що зроблено відповідні посилання у тексті дисертації.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Головні положення дисертаційного дослідження апробовані: на міжнародних наукових конференціях «Суспільно-географічні аспекти розвитку продуктивних сил України» (Київ, 2004), «Молоді вчені - географічній науці» (Київ, 2004); на звітній конференції Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 2007), міжвузівській науково-практичній конференції «Проблеми соціально-економічного розвитку України: теорія і практика» (Львів, 2007); на щорічних звітних конференціях Інституту підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті «Львівська політехніка» (Львів, 2005-2008); на наукових семінарах кафедри міжнародної економіки Інституту підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті «Львівська політехніка» (Львів, 2004-2008).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 9-х наукових публікаціях: 5-х статтях (4 з яких - у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України) і 4-х тезах конференцій. Усі публікації належать автору особисто, їхній загальний обсяг становить 2,2 друкованих аркуша.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 203 сторінки, у тім числі 16 сторінок додатків, 16 сторінок списку використаних джерел (182 найменування). Робота налічує 11 рисунків і 28 таблиць.

життя населення якість регіон

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, розкрито його об'єкт, предмет, мету і завдання. Висвітлено наукову новизну та практичне значення результатів дослідження суспільно-географічних аспектів якості життя населення регіону.

У першому розділі - «Науково-теоретичні та методичні основи дослідження якості життя населення регіону» - розглянуто головні підходи та концепції наукових досліджень якості життя населення, розкрито його поняттєво-термінологічну систему, запропоновано критерії оцінювання якості життя населення на регіональному рівні.

Дослідження проблеми якості життя населення (ЯЖН) започатковано вченими-економістами ще у ХVІІІ-ХІХ ст. Праці В. Петті, Ф. Кене, А. Сміта, Дж.М. Кейнса й А. Маршалла стосувалися головно аналізу причин бідності та походження багатства. В українській економічній науці питання ЯЖН розглядали М. Туган-Барановський, Є. Слуцький, С. Подолинський, В. Навроцький. Еволюція поглядів на ЯЖН спричинила до спроб оцінювання благополуччя населення окремих країн і регіонів: до уваги брали не тільки економічні, а й соціальні та демографічні показники.

У 1990 р. ООН запропоновано нову концепцію вимірювання економічного розвитку - концепцію розвитку людського потенціалу. Програма розвитку ООН щорічно публікує агрегований показник - індекс людського розвитку, який відображає стан здоров'я населення, рівень освіти дорослих, рівень життя.

У радянський період дослідження концентрувалися на аспектах рівня, а не якості життя населення. Головну увагу у дослідженні рівня життя приділяли сфері споживання матеріальних благ і послуг без урахування умов життя, праці та зайнятості, побуту й дозвілля, здоров'я, освіти, стану довкілля, що знаходить своє повніше відображення в категорії «якість життя».

У сучасній вітчизняній літературі проблемами дослідження якості та рівня життя населення, людського розвитку в останнє десятиліття займалися: вчені-географи Шевчук Л.Т., Нємець Л.М., Лісовський С.А., Ляшенко Д.О., Лебідь Н.П., Гукалова І.В.; економісти Садова У.Я., Ноздріна Л.В., Артеменко В.Б., Котенко Т.М., Узунов Ф.В., Тридід С.О., Лисенко С.М., Черенько Л.М., Проніна І.І., Шишкін В.С., Татаревська М.С.; соціологи Толстих Н.В., Харченко Н.М., Плахова О.М.

Характеризуючи сутність категорії «якість життя» як об'єкта суспільної географії, необхідно виокремити певні її особливості.

Якість життя є надзвичайно широким і багатогранним поняттям. Це, передусім, соціологічна категорія, що охоплює сфери суспільства загалом, оскільки усі вони впливають на життя людей та його якість.

Якість життя населення можна розглядати у двох аспектах: об'єктивному та суб'єктивному. Критеріями об'єктивної оцінки якості життя вважають наукові нормативи потреб та інтересів людей, які дають змогу об'єктивно оцінити ступінь задоволення цих потреб та інтересів. З іншого боку, потреби та інтереси людей індивідуальні, отож ступінь їхнього задоволення можуть визначити тільки самі суб'єкти. Вони не фіксуються жодними статистичними величинами, практично існують лише у свідомості людей і, відповідно, в їхніх особистих думках та оцінках. Отже, оцінка якості життя населення може проявлятися у двох формах: як ступінь задоволення науково обґрунтованих потреб та інтересів; як задоволеність якістю життя власне людьми. В нашому дослідженні якість життя населення розглянуто з об'єктивних позицій. Індивідуальні судження, особисте оцінювання, задоволеність якістю життя самими людьми та інші суб'єктивні аспекти можуть бути основою для окремого дослідження соціальної географії.

Якість життя - категорія відносна, оскільки залежить не тільки від рівня реальних доходів, обсягів фактичного споживання населенням матеріальних і духовних благ та послуг, рівня соціальної захищеності, комфортності умов проживання, політичних свобод тощо, а й від рівня розвиненості потреб суспільства у різноманітних життєвих благах та можливостях. Ця категорія формується та змінюється під впливом соціально-економічних процесів, перетворення навколишнього середовища, політичних подій та інших чинників.

Водночас «якість життя» - багаторівнева категорія. В її структурі можна виокремити три базових рівня: інтегрований, соціально-диференційований та індивідуальний (або сімейний). Іншими словами, ця категорія може характеризувати, відповідно, якість життя населення країни, певних соціальних груп чи окремих верств населення, або якість життя конкретно взятої особи чи сім'ї.

Аналіз підходів до розуміння змісту категорії «якість життя» та її місце серед інших суміжних понять підводить до розуміння необхідності відходу від вузького тлумачення цієї категорії з економічних позицій. Якість життя є інтегральною характеристикою розвитку суспільства загалом та окремо взятої людини, охоплюючи весь вимір суспільного буття. Тому оцінювання якості життя населення необхідно здійснювати з урахуванням сукупної дії геопросторово організованих чинників із побудовою такої компонентної структури цієї категорії, яка враховуватиме найрепрезентативніші характеристики з усієї системи геосфер «суспільство-природа». Це можливо з позиції суспільно-географічного підходу, вироблення якого має стати одним із пріоритетних завдань суспільної географії на сучасному етапі її розвитку.

Саму якість життя населення у суспільній географії необхідно трактувати як можливість людей під дією низки геопросторово організованих чинників задовольняти власні потреби та інтереси (фізичні, економічні, соціальні, екологічні, духовні) в умовах сталого розвитку.

Підбір критеріїв оцінювання ЯЖН залежить від мети і масштабів (рівнів) дослідження, традицій і предметного поля діяльності конкретної науки та її методичного апарату. Тому для суспільної географії особливо важливим є розкриття регіональних закономірностей формування якості життя населення з урахуванням показників економічного, соціального, екологічного та духовного розвитку територіальних спільнот людей і регіонів загалом. Виходячи з цих міркувань, якість життя територіальної спільноти людей - це її (спільноти) здатність за специфічних умов і чинників задовольняти власні потреби та інтереси, забезпечувати високий рівень здоров'я, відтворення процесів життєдіяльності та стійкий розвиток. Іншими словами, це - можливість людей прожити довге здорове життя, завдяки унікальному у кожній країні доступу до ресурсів людського розвитку, забезпечити життя майбутніх поколінь, зберігши і примноживши ці ресурси.

У суспільній географії поняттям «якість життя населення» охоплено масові сучасні риси умов життя, праці і побуту в країні (чи її регіонах), а також основні характеристики стану самого населення. Якщо йдеться про регіони та країни, про територіальні спільноти людей, то варто пам'ятати, що це - спільності за місцем проживання, де внаслідок об'єднання за характером спільних особливостей розселення, виробничої та соціальної діяльності, праці та відпочинку, існують деякі об'єктивні умови для реалізації потреб населення. Суспільна географія покликана вивчати цю своєрідну територіальну проекцію соціальних форм розвитку економіки, яку розглядають нерозривно з процесами регіонального природокористування та особливостями духовного розвитку, а сьогодні ще й у зв'язку з трансформаційними змінами в економіці, впливом глобалізації. Вивчають проблеми, які найменшою мірою зумовлені індивідуальними особливостями, проте прямо чи опосередковано пов'язані з умовами життя в регіоні чи країні.

Опираючись на наведені аргументи, вивчення якості життя потрібно представити як суспільно-географічну проблему. Тому об'єктивним, на нашу думку, є формування нової суспільно-географічної дисципліни - географії якості життя населення.

Об'єктом її вивчення можна вважати власне якість життя у найширшому її розумінні, як категорію, що охоплює весь вимір суспільного буття. Предметом географії якості життя можна визначити геопросторову організацію умов і чинників, що впливають на конкретні складові цієї категорії, територіальні відмінності у якості життя населення окремих регіонів різного рангу.

Відповідно до мети дослідження, використовуючи наведені підходи до розуміння компонентної структури якості життя населення, побудовано систему критеріїв якості життя населення на рівні адміністративних одиниць обласного регіону. Особливістю пропонованої системи є розмежування критеріїв, які ілюструють лише вплив певного явища чи процесу на формування якості життя населення, та критеріїв, які можна вважати індикаторами власне якості життя і які визначаються певними статистичними показниками.

Кожен дослідник якості життя населення, намагаючись розв'язати проблему змістовного наповнення цього поняття, прагне запропонувати якомога повнішу, часто «всеохоплюючу» систему його складових (компонентів, інтегральних характеристик). Представлена у таблиці система складових охоплює ті компоненти якості життя населення, які кількісно та головне змістовно розкривають зміст конкретної складової.

Критерії оцінювання якості життя населення на рівні адміністративно-територіальних одиниць обласного регіону

Загалом запропоновану систему оцінювання якості життя населення можна використовувати як для розрахунку часткових індексів, так і для побудови інтегрального індексу якості життя населення.

У дослідженні якості життя населення застосовані загальнонаукові та спеціальні методи суспільної географії, серед яких варто виокремити картографічний, статистичний та математичний. Зокрема, створено карти чинників якості життя населення, виконано серію інтегральних карт, на яких проілюстровано територіальні відмінності в окремих компонентах якості життя населення. Для інтегральної оцінки об'єкта дослідження найдоцільнішим є використання математичних методів, які широко застосовуються у суспільно-географічних дослідженнях. З-поміж них у нашій роботі використано метод кластерного аналізу. Виокремлено типи адміністративно-територіальних одиниць Львівської області за якістю життя населення.

Другий розділ - «Аналіз чинників якості життя населення Львівської області» - присвячено класифікації та аналізу чинників якості життя населення регіону. Першочерговим завданням дослідження суспільно-географічних аспектів якості життя населення є аналіз впливу різних умов і чинників, які власне формують якість життя населення у конкретному регіоні. Класифікацію чинників якості життя населення можна здійснювати за багатьма ознаками. На нашу думку, головною класифікаційною ознакою під час дослідження чинників якості життя населення має бути територіальне охоплення. За цією ознакою виділено три групи чинників - глобальні, загальнодержавні та регіональні (див. рис. 1).

За допомогою відповідних критеріїв здійснено порівняння умов і чинників якості життя населення на рівні адміністративних одиниць обласного регіону. Зазначимо, що багато критеріїв виражено тільки певними якісними характеристиками, а не статистичними показниками, отож побудова певного інтегрального показника оцінки умов та чинників якості життя населення навряд чи можлива. Можна здійснити розрахунок часткових індексів за окремими групами умов та чинників якості життя населення та порівнювати їхні значення у різних адміністративних одиницях.

Найважливішими та найдиференційованішими з-поміж суспільно-географічних чинників є демогеографічні, соціально - та економіко-географічні.

Демографічна ситуація стосовно якості життя населення виступає в двох аспектах: з одного боку, вона сама впливає на якість життя населення (віково-статева структура формує якісний стан економічно активного населення; міграції, особливо трудові, - на економічне, часто й психологічне становище сімей; строкатий етнічний та/або релігійний склад населення може бути причиною соціальної напруженості в регіоні), з іншого боку власне демографічна ситуація є результатом впливу усіх [актуальних для регіону] чинників якості життя населення. Складовими демогеографічного чинника якості життя населення є чисельність населення, його національний і релігійний склад, віково-статева структура, шлюбність та розлучуваність (стійкість і повнота сімей), міграції.

Соціально-географічні чинники є одними з найголовніших у формуванні якості життя населення, отож потребують ґрунтовного аналізу. До цієї групи належать забезпеченість населення об'єктами, що гарантують йому умови нормальної життєдіяльності, а також система соціального захисту. Рівень забезпеченості населення цими об'єктами впливає на стан здоров'я населення, його освітній рівень, продуктивність праці. З цієї групи чинників доцільно виокремити рівень розвитку сфери охорони здоров'я, рівень розвитку освітнього комплексу, житлові умови, умови праці, розвиток культури, мистецтва, наявність і функціонування бібліотек, театрів, кіно, музеїв та інших культурно-мистецьких установ, видатки місцевих бюджетів.

З-поміж соціально-географічних чинників якості життя населення в роботі детально проаналізовано рівень розвитку сфери охорони здоров'я регіону та житлові умови населення. Виявлено, що найвищий рівень розвитку сфери охорони здоров'я мають міста обласного значення: Моршин, Трускавець і Львів; найгірше розвинена сфера охорони здоров'я Самбірського та Пустомитівського районів. Найвищий індекс житлових умов обчислено для Львова, Дрогобича і Трускавця, найгіршими є житлові умови у Турківському та Старосамбірському районах.

З-поміж економіко-географічних чинників виділимо рівень економічного розвитку регіону та рівень безробіття. За результатами дослідження, найвищий рівень економічного розвитку мають Моршин і Трускавець, найнижчий - Новий Розділ, Турківський і Старосамбірський райони.

У третьому розділі «Особливості компонентної структури якості життя населення Львівської області» здійснено детальний аналіз компонентів категорії «якість життя населення».

Щорічне оцінювання якості життя населення України на регіональному рівні здійснює Державний комітет статистики України. Інтегральну регіональну оцінку якості життя населення представлено таким показником, як регіональний індекс людського розвитку. Цей індекс розраховується за допомогою спеціально сформованої системи показників, що відображає головні складові і чинники стану людського розвитку в кожному конкретному регіоні, забезпечує можливості міжрегіональних зіставлень як за деталізованими, так і за узагальнюючими характеристиками.

Розрахунок регіонального індексу людського розвитку складається з 9-ти індексів окремих аспектів людського розвитку, з-поміж яких вирізняють демографічний розвиток, розвиток ринку праці, матеріальний добробут, умови проживання населення, стан та охорона здоров'я, рівень освіти, соціальне середовище, фінансування людського розвитку, екологічну ситуацію.

Львівська область за інтегральним показником людського розвитку серед регіонів України займала рейтингові місця не нижче дев'ятого (у 2000 р. - 5, у 2001 р. - 9, у 2002 р. - 7, у 2003-2004 рр. - 6, у 2005-2006 рр. - 8). Загалом Львівська область за більшістю критеріїв ЯЖН займає вищі за середні рейтинги в Україні. Проте статистичні показники вказують на гострі проблеми за деякими аспектами якості життя населення.

Аналіз компонентної структури якості життя населення виконано за 4-ма критеріями, які описуються конкретними статистичними показниками (див. табл.). Наведені статистичні показники оцінювання якості життя населення вимагають деяких пояснень.

Найрепрезентативнішим показником стану здоров'я населення (та власне якості життя населення) вважають показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні. Проте статистика цього показника на обраному у цій праці рівні не відображена в офіційних статистичних джерелах, а його розрахунок є достатньо громіздким. Тому в роботі використано показники народжуваності, смертності та дитячої смертності населення, а також показник інвалідності.

Складова освітній рівень є присутньою в усіх працях, що стосуються індексу людського розвитку у глобальному масштабі. Проте використання показника грамотності дорослого населення, який застосовують у міждержавних порівняннях, на обраному рівні є недостатнім, оскільки коливання значення цього показника у районах і містах області є невеликим. Найрепрезентативнішим для цієї складової критерієм можна вважати загальну освіченість населення, яка характеризується наведеними у таблиці показниками.

Для оцінювання економічного становища населення вибрано лише найрепрезентативніші показники та відхилено ті, які можна вважати певною мірою залежними від обсягу доходів громадян (забезпеченість населення легковими автомобілями, домашніми телефонами тощо).

Певні незручності відчутні при виборі показників для оцінювання якості навколишнього природного середовища. Для вичерпної характеристики природних компонентів необхідно володіти інформацією щодо якісного стану повітря, вод, ґрунтів, рослинного й тваринного світу. Натомість статистичні джерела звітності подають лише відомості про обсяги забруднень природних компонентів і самих забрудників.

Стан здоров'я населення, на нашу думку, є головною компонентою категорії якість життя населення. Адже найрепрезентативнішим критерієм стану здоров'я є тривалість життя. Показник очікуваної тривалості життя при народженні у Львівській області, починаючи з 2000 р. і дотепер, становить 71 рік (65 - для чоловічого населення, 76 - для жіночого). За відсутності статистики цього показника у розрізі адміністративно-територіальних одиниць Львівської області для оцінки стану здоров'я населення пропонуються критерії, описані наявними статистичними показниками (див. табл.). За результатами аналізу виявлено, що найвищий індекс стану здоров'я мають Моршин, Новий Розділ та Яворівський район, а найнижчий - Старосамбірський і Жидачівський райони.

Рівень освіченості та культурний розвиток людини є одним з визначальних критеріїв якості життя населення. Показники рівня грамотності та середньої кількості років навчання, як зазначалося, входять до розрахунку індексу людського розвитку, розробленого ООН. У нашому дослідженні освітній рівень населення оцінюється за допомогою показників освіченості (див. табл.). Розподіл усіх трьох критеріїв освіченості населення залежить як від рівня розвитку мережі освітніх закладів та відстані до них, так і від структури господарства окремих адміністративно-територіальних одиниць області. Найвищий рівень освіченості має населення Львова, Трускавця і Червонограда; найнижчий - Турківський, Перемишлянський і Сколівський райони.

У нашому дослідженні економічне становище населення розглянуто у дещо ширшому, ніж прийнято в методології ООН, обсязі. Сюди зачислено не тільки показники, які характеризують реальну купівельну спроможність населення, а й показники, що визначають рівень життя населення (див. табл.). До критеріїв економічного становища населення доцільно зачислити витрати населення. Офіційна статистика не в змозі охопити частини доходів населення, навіть грошових, тоді як витрати можуть адекватніше відобразити територіальні відмінності в економічному становищі населення. Сьогодні така інформація доступна лише на загальнообласному рівні. Найвищий індекс економічного становища характерний для мешканців Львова, Червонограда і Пустомитівського району, найнижчий - для Нового Роздолу, Золочівського і Перемишлянського районів.

Якість навколишнього природного середовища важко оцінити за допомогою статистичних показників. Проте оцінку якості життя населення у нашому дослідженні виконано статистичними і математичними методами, а це зумовило пошук і відбір найрепрезентативніших показників якості навколишнього природного середовища обласного регіону (див. табл.). За результатами дослідження, найкращою є якість навколишнього природного середовища у Старосамбірському, Турківському та Сколівському районах, найгіршою - у Червонограді і Стрию.

Четвертий розділ дисертації має назву «Інтегральна оцінка якості життя населення Львівської області».

Для інтегральної оцінки якості життя населення регіону в нашому дослідженні використано 2 методи: статистичний метод індексного аналізу та математичний метод багатовимірного аналізу.

Для індексного аналізу використано матрицю даних, що налічує 19 показників, за якими зроблено компонентну характеристику якості життя в регіоні. Для здійснення багатовимірного аналізу із матриці даних відібрано найголовніші показники, які дають змогу безпосередньо оцінювати якість життя в регіоні. Ці показники, доповнені двома критеріями, що визначають стійкість сімей і рівень злочинності в регіоні, утворюють матрицю даних для інтегральної оцінки якості життя населення в регіоні за допомогою багатовимірного аналізу.

У третьому розділі в кожному блоці показників обчислено узагальнений індекс, що визначає ранг адміністративно-територіальних одиниць за кожною із головних компонент якості життя, причому райони і міста з вищим значенням конкретного індексу отримали, відповідно, вищі ранги. За сумою чотирьох рангів адміністративно-територіальні одиниці регіону згруповано в 5 типів - від відносно високої до низької якості життя населення. Відносно високим є рівень якості життя населення Львова, Пустомитівського, Жовківського і Стрийського районів. Найгіршою виявлено якість життя у Жидачівському, Радехівському і Перемишлянському районах.

Багатовимірну типізацію районів у нашій роботі здійснено за допомогою кластерного аналізу. Вихідними показниками якості життя населення для проведення багатовимірної типізації слугували: коефіцієнт народжуваності; коефіцієнт смертності; коефіцієнт дитячої смертності; частка неписьменних та осіб, що не мають повної початкової освіти; частка осіб з повною загальною середньою освітою; частка осіб з повною вищою освітою; середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників; середній розмір місячної пенсії; забезпеченість населення житлом; викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту; частка земель лісового фонду; кількість розлучень; кількість зареєстрованих злочинів.

Вихідні дані укладено в матрицю розміром 2914. За допомогою методу кластерного аналізу побудовано граф «дерево поєднань».

Отриманий граф розчленовано на 5 підграфів, що утворюють окремі типи адміністративно-територіальних одиниць Львівської області за якістю життя населення (рис. 3).

Перший тип районів об'єднує 7 міст обласного значення. Тут простежуються: порівняно високі показники стану здоров'я населення, високий освітній рівень населення, низька якість навколишнього природного середовища і високий показник розлучуваності. Значення решти критеріїв якості життя населення в адміністративно-територіальних одиницях І типу є середніми. Виділення Львова в окремий, другий тип, зумовлено головно високими показниками освітнього рівня, економічного становища та високим рівнем злочинності. Інші ж критерії якості життя населення загалом відповідають І типові.

До третього типу районів зачислено 9 адміністративно-територіальних одиниць. Особливістю цього типу є наявність у його складі, поряд з адміністративними районами, міста обласного значення - Нового Роздолу. Для цих районів та міста характерними є низькі показники стану здоров'я, середні значення освітнього рівня (окрім низької частки осіб з повною вищою освітою), порівняно високі показники якості навколишнього середовища, стійкості сімей і рівня безпеки.

Критерії якості життя населення у четвертому типі адміністративно-територіальних одиниць, до якого зачислено 10 районів, є близькими за своїми кількісними характеристиками до ІІІ типу. Однак характерною ознакою цього типу, яка найбільше вирізняє його з-поміж інших типів, є дуже низькі показники економічного становища населення, дещо нижчі показники стану здоров'я та освітнього рівня.

До районів V типу увійшли 2 гірські райони області. Вони характеризуються високими показниками стану здоров'я населення, найвищими серед усіх типів адміністративно-територіальних одиниць показниками якості навколишнього середовища, стійкості шлюбів і рівня безпеки. Вирізняє цей тип районів і найнижчий освітній рівень населення.

Для поліпшення якості життя резолюцією ООН окреслено Цілі Розвитку Тисячоліття, які, відповідно до рівня розвитку держави, представлено і в Україні. Цілі Розвитку Тисячоліття покладено в основу розробки Стратегії соціально-економічного розвитку країни, відповідно до якої розробляються регіональні програми, що стосуються соціально-економічного розвитку регіонів.

На основі виявлених у розділах 2-4 суттєвих відмінностей у якості життя населення адміністративно-територіальних одиниць регіону, розроблено Програму поліпшення якості життя населення Львівської області, головна мета і завдання якої загалом відповідають Цілям Розвитку Тисячоліття для України з урахуванням найгостріших для конкретних міст і районів проблем якості життя населення. Виходячи з оцінювання чинників і складових цієї категорії, сформульовано головні завдання поліпшення якості життя населення за окремими чинниками та критеріями. Визначено перелік проблемних районів і міст обласного значення регіону за конкретними компонентами якості життя населення, для яких програму поліпшення якості життя необхідно реалізовувати першочергово. Запропонований перелік підпрограм, обов'язкових для розробки та впровадження за конкретними напрямами, є основою поліпшення якості життя населення Львівської області. Головними напрямами підпрограм щодо поліпшення якості життя населення Львівської області є загальний стан здоров'я, репродуктивне здоров'я, охорона здоров'я, родина, зайнятість, соціальний захист, житлові умови, умови праці, зниження рівня злочинності та підвищення якості навколишнього природного середовища.

Висновки

У дисертаційній роботі виконано дослідження суспільно-географічних аспектів якості життя населення регіону. На підставі проведених на прикладі Львівської області досліджень отримано такі висновки та результати:

1. Якість життя населення є новою категорією для національної суспільно-географічної науки. Відповідно, актуальним питанням є обґрунтування якості життя населення як об'єкта дослідження суспільної географії та розробка науково-теоретичних і методичних основ її дослідження із використанням головних положень інших наук, які мають значно більший досвід подібних досліджень.

2. Здійснений аналіз підходів до розуміння змісту категорії «якість життя населення» та її місця серед інших суміжних понять засвідчив необхідність відходу від вузького тлумачення цієї категорії з економічних позицій. Встановлено, що якість життя населення є інтегральною характеристикою розвитку суспільства загалом та окремо взятої людини, охоплюючи весь вимір суспільного буття. Тому оцінювання якості життя населення необхідно здійснювати з урахуванням сукупної дії геопросторово організованих чинників із побудовою такої компонентної структури цієї категорії, яка враховуватиме найрепрезентативніші характеристики з усієї системи геосфер «суспільство-природа». Це можливо з позиції суспільно-географічного підходу, вироблення якого має стати одним із пріоритетних завдань суспільної географії на сучасному етапі її розвитку.

3. Якість життя населення є надзвичайно широким і багатогранним поняттям, що стосується усіх сфер людського існування і характеризується якісними й кількісними показниками. У суспільній географії доцільно розглядати якість життя населення як можливість людей під дією окремих геопросторово організованих чинників задовольняти власні потреби та інтереси (фізичні, економічні, соціальні, екологічні, духовні) в умовах сталого розвитку.

4. Обґрунтовано, що якість населення у суспільно-географічному дослідженні необхідно розглядати нерозривно із середовищем проживання - як природним, так і суспільним. Запропоновано суспільно-географічну класифікацію чинників якості життя населення; головною ознакою класифікації є територіальне охоплення. Виокремлено три групи чинників - глобальні, загальнодержавні, регіональні. Виявлено, що на формування якості життя населення регіону найсуттєвіше впливають регіональні демогеографічні, соціально- й економіко-географічні та екологічні чинники.

5. За допомогою міжрегіональних зіставлень проілюстровано місце Львівської області за рівнем якості життя населення серед регіонів України. Шляхом аналізу територіальної структури критеріїв якості життя населення Львівської області виявлено певні особливості її територіальної організації. Виявлено значні територіальні відмінності за чотирма головними компонентами якості життя населення: станом здоров'я, освітнім рівнем, економічним становищем і станом навколишнього природного середовища. Детально проаналізовано кожен з виокремлених критеріїв якості життя у зв'язку з чинниками, що їх зумовлюють. За допомогою методу індексного аналізу здійснено типізацію адміністративно-територіальних одиниць Львівської області за цими критеріями. Виявлено і проілюстровано на картах територіальні відмінності в соціально- й економіко-географічних чинниках якості життя населення регіону. Виконано аналітичні карти, на яких відображено територіальні відмінності в критеріях якості життя на рівні районів і міст обласного значення Львівської області. За отриманими картами виокремлено типи адміністративно-територіальних одиниць регіону за критеріями ЯЖН.

6. За допомогою індексного методу укладено інтегральну карту типізації адміністративно-територіальних одиниць області за якістю життя населення. Високі інтегральні індекси якості життя населення мають Львів, Пустомитівський, Жовківський і Стрийський райони. Найгіршою є якість життя населення Радехівського, Жидачівського і Перемишлянського районів.

7. Методом кластерного аналізу здійснено багатовимірну таксономізацію адміністративно-територіальних одиниць Львівської області за показниками якості життя населення. Виділено 6 типів адміністративно-територіальних одиниць, що суттєво відрізняються між собою за критеріями якості життя. І і ІІ тип районів складають міста обласного значення, ІІІ, ІV і VІ - адміністративні райони. До ІІІ і ІV типів адміністративно-територіальних одиниць зачислено 18 районів та 1 місто обласного значення; ці типи можна вважати репрезентантами якості життя населення районів Львівської області. Аналогічно І тип, що налічує 7 міст обласного значення, репрезентує якість життя населення у містах області.

8. На основі виконаних досліджень визначено перелік проблемних адміністративно-територіальних одиниць регіону за конкретними компонентами якості життя населення, для яких програму поліпшення якості життя необхідно реалізовувати першочергово. Виявлено головні напрями, за якими доцільно підвищувати якість життя населення регіону. Розроблено рекомендації щодо створення регіональної програми поліпшення якості життя населення Львівської області. Запропоновано перелік підпрограм, обов'язкових для розробки та впровадження за конкретними напрямами, що є основою поліпшення якості життя населення Львівської області.

Размещено на Allbest.ru