Комплексна характеристика Республіки Польща

Польща - рівнинно-низовинна країна. Її територія нахилена з півдня на північ. Середня висота над рівнем моря-173 м. 97% території-рівнин, яку ще називають Польською або Середньоєвропейською рівниною. 91% - території з висотою не більше 300 м, і тільки 6% від 300 до 500 м. Це такі височини як Поморське поозер'я (північний захід), Мазурське поозер'я (північний схід), Свєнтокшинські гори, Люблінська височина та Розточчя (південний схід).

Гірські території займають близько 3% площі країни. Вони розташовані на півдні і південному заході. Це Карпати і Судети. Найвища точка-гора Риси (2499 м), знаходиться в Татрах. В Судетах найвищою точкою є гора Снєжка (1602 м).

Клімат Польщі є перехідним кліматом помірного поясу. Для нього характерні часті зміни погоди, коливання тривалості змін пір року. У центрі клімат помітний, дуже мало опадів; на півночі-значно впливає море, багато опадів, коротке літо і довга зима; на сході-мала кількість опадів, переважає континентальний вплив; на заході-дога весна, літо, велика кількість опадів. Кліматичні особливості визначаються положенням в зоні циркуляції повітряних мас, які формуються над Атлантичним океаном, завдяки чому погода дуже мінлива. Розрізняють шість пір року: рання весна (0°- +5°С), весна (+5°- +15°С), літо (вище +15°С), осінь (від +5° до +15°С), пізня осінь (від 0° до +5°С) і зима (нижче 0°С).

Середня кількість опадів - близько 600 мм. Дуже багато опадів випадає в Карпатах і Судетах (800-1500 мм за рік).

Рослинність на території Польщі розвивалася з останнього льодовикового періоду і включає в себе 2250 видів насіннєвих рослин, 630 мохів, 200 печіночників, 1200 лишайників і 1500 грибів. Серед насіннєвих рослин переважають голарктичні елементи. Серед нечисленних ендеміків - модрина польська (Larix polonica) і береза Ойцовського (Betula oycoviensis). У торф'яних болотах і горах збереглися деякі види реліктової тундрової рослинності.

Більше 25% території займають ліси, на півночі і сході збереглися великі лісові масиви: Біловезька, Серпнева та інші пущі. Переважаючі породи - сосна, ялина, в горах ялиця. У західній та південній частинах країни є змішані ліси (бук, дуб, береза і клен). У долинах річок - заплавні луки, з дерев переважають ясен, тополя і верба. На північному сході (східніше Поморського поозер'я) є низові болота. Зустрічаються верещатники. У гірських районах - рослинність приальпійських та альпійського поясів.

Фауна Польщі відноситься до європейсько-західносибірської зоогеографічний області (частина Палеарктики). Дика фауна збіднена через високу освоєності території людиною. Хребетних тварин налічується близько 400 видів, включаючи багатьох ссавців і більш ніж 200 рідних для регіону видів птахів. У лісах водяться олені, кабани й вовки, у хвойних масивах на північному сході можна зустріти лося. У річок мешкають бобри, в гірських лісах - ведмеді та дикі кішки, ще вище можна зустріти сарну й бабака. У Біловезькій пущі збереглися зубри, які колись населяли всю Європу

Поширені птахи: глухарі, тетереви, куріпки. У прибережній зоні Балтійського моря ведеться промисел на тріску і салаку. З близько 20 національних парків найбільші: Біловезький національний парк, Кампіноскій національний парк, Татранський національний парк, Словіньскій національний парк. У Європі Польща належить до країн з великим природно-ресурсним потенціалом. Виділяються земельні, лісові ресурси і мінеральні корисні копалини.

Польща має багаті запаси мінеральної сировини; належить до передових у світі виробників та експортерів кам'яного вугілля, сірки, міді і срібла. На території Польщі знаходяться також поклади цинку, свинцю, природного газу, солі та інших мінералів.

Експлуатація покладів вугілля є основою забезпечення країни енергією і важливим джерелом валютних надходжень. Польща є найбільшим виробником та експортером кам'яного вугілля у Європі (крім Росії) і шостим у світі, а також одним з найбільших виробників бурого вугілля.

Геологічно підтверджені поклади кам'яного вугілля, які оцінюються в 50,9 млрд. т, розробляються в основному в Сілезії і Любельському районі. Буре вугілля, геологічно підтверджені поклади якого становлять 14,1 млрд. т, добувається відкритим способом у центральній і південно-західній частинах країни. Величина розвіданих на сьогодні родовищ відповідає 174-річному видобутку кам'яного і 35-річному видобутку бурого вугілля.

Розвідані в Польщі поклади природного газу становлять 120 млрд. куб. м, що відповідає 25-річному видобутку при нинішніх його обсягах. Ця експлуатація забезпечує близько 37% потреб країни у паливі. У той же час запаси і видобуток нафти незначні і майже вся її переробка орієнтується на імпортну сировину.

Відкритих покладів міді в Польщі (майже 1,7 млрд. т) вистачить на 60 років при нинішніх обсягах видобутку. Мідь добувається у Нижній Сілезії з глибини до 1200 м. Мідні руди Польщі містять багато срібла, що сприяє підвищенню рентабельності експлуатації.

Польща є 9-м у світі і першим у Європі (без колишнього СРСР) виробником міді і срібла. Більшість видобутку цих металів експортується, в першу чергу на ринки Європейського Союзу.

Поклади цинко-свинцевих руд знаходяться у сілезько-краківському регіоні. Поточний видобуток дозволяє задовольнити власні потреби і експортувати невеликі кількості цинку.

Табл. 1. Запаси основних корисних копалин Польщі

Гідрографія. Польща нараховує 9300 озер, які займають більше 1 га території. Морські береги розчленовані слабо. Є дві великі бухти - Гданська і Поморська. Найбільшою річкою є річка Вісла (1047 км),також Одра (742 км), і Варта (808 км). На території Польщі знаходиться близько 9300 озер з площею поверхні більше 1 га. Вони займають близько 1% площі країни.

Але при цьому Польща погано забезпечена водними ресурсами, оскільки її територія складена пухкими водопроникними породами, через що має високий коефіцієнт підземного стоку. Поверхневий стік доводиться перерозподіляти: водогони побудовані від карпатських річок у Сілезію та від Вісли до Лодзі. Енергопотенціал річок через рівнинність рельєфу низький. Одра майже повністю зарегульована шлюзами та з'єднана із Сілезією Глівіцьким каналом, по якому баржі вивозять вугілля до Щецину, де воно перевантажується на морські судна. У зворотному напрямку транспортується шведська залізна руда. На Віслі у літню межень судноплавство можливо лише нижче Варшави.

Серед земельних ресурсів основними є ґрунтові. У Польщі переважають підзолисті й бурі лісові ґрунти (82%), степові чорноземи - лише 1%, гірші-32%. Лісистість Польщі становить 28%. За ІІ половину ХХ ст. вона значно зросла (у 1946р. був 21%). Переважають бори, хвойні ліси, або мішані, де більше хвойних дерев(78%). Високоякісних листяних лісів-10%, вільхових-12%. У ґрунтовому покриві абсолютно переважаючими є піщані та супіщані підзолисті ґрунти, природна родючість яких є невисокою. Натомість їх дуже "любить" картопля за легкий механічний склад. Невеликий масив чорноземів на лесовидних суглинках сформувався лише на Південному Сході.

Польща розташована в зоні широколистяних лісів, але в природному стані вони практично не збереглися. Лісистість території становить близько 25%, але 70% лісовкритої площі припадає на сосну (штучні ліси). Промислову цінність мають ліси Карпат і Судет, де збереглися букові та ялинові деревостани.

Польща має значні рекреаційні ресурси. Серед її національних парків найвідомішими є Татринський і Біловезька Пуща. Головний балтійський курорт - Сопот, популярними є також карпатські курорти Закопане, Криниця та ін.

Польща входить в десятку найбільш відвідуваних країн іноземними туристами. Чим привабливі курорти в Польщі? Комфортом, кліматом і безпекою. На польських курортах створені неповторні умови для лікування і відпочинку. Окрім унікальних мінеральних джерел тут пропонується спеціалізоване медичне обслуговування. Курортні місцевості, що мають природні лікувальні засоби і необхідні умови для їх застосування з лікувально-профілактичними цілями, розташовані в живописних районах країни, часто поблизу національних парків або заповідників.

У Польщі курортна справа виникла ще в XIII столітті, але розквіт санаторно-курортного лікування відноситься до XVIII і XIX століттям, коли, враховуючи лікувальні властивості мінеральних джерел, у них почали будувати санаторії і питні павільйони.

Нині польські курорти не поступаються європейським: зазвичай вони розташовані в живописній спокійній місцевості, недалеко від заповідників. У кожній курортній місцевості свої природні лікувальні ресурси, такі як: клімат, води мінеральних джерел, бруд; на кожному курорті паркі, галереї питної води, санаторії. Мінеральні води в польських здравницях мають різний хімічний склад і фізичні властивості, що дає можливість лікувати більшість захворювань.

Багато санаторіїв пристосовано для лікування дітей.

Польща - це країна, яка багата історичними пам'ятниками. Головний скарб Польщі - Краків з довколишніми середньовічними фортецями часів королів Ягеллонов. Окрім великих міст (Варшава, Познань, Вроцлав, Лодзь), варто відвідати невеликі, такі як Торунь - місце народження Миколи Коперника, Мальборк - колишню столицю хрестоносців, і багато інших. У Польщі безліч національних і ландшафтних парків, які надають великі можливості для екологічного туризму.

Умови для занять гірськими лижами створені в гірських масивах на півдні і південному заході країни: в Карконоше, Бескидах і Татрах. Кататися можна з грудня по березень, а на деяких курортах і по квітень. Найпопулярнішим курортом є Закопане, який називають зимовою столицею Польщі. Польща є добре розвиненою європейською країною з високим рівнем розвитку культури, економіки, обслуговування і туризму.

До 1939 р. Польща була багатонаціональною країною. Майже третину її мешканців становили українці, євреї, німці, білоруси і литовці. В роки Другої світової війни людські втрати Польщі були одними з найбільших у світі. Загинуло понад 6 млн. осіб, у тому числі практично все єврейське населення (2,7 млн.). Важливою подією у післявоєнній Польщі було виселення в Німеччину 5 млн. німців - жителів територій, які Польща отримала за Потсдамською угодою, і заселення цих земель поляками. Репатріація мала місце і на сході: майже 0,5 млн. українців переселилися з Польщі в Україну в перші післявоєнні роки.

Сучасна Польща належить до однорідних в етнічному відношенні держав. Майже 98 % її населення - поляки, серед національних меншин - українці, литовці, словаки й білоруси.

Польська мова належить до західнослов'янської підгрупи слов'янської групи індоєвропейської сім'ї. Польська культура має давні традиції і тісно пов'язана з католицизмом. Дякуючи цьому факту країна швидко поновила втрати населення та ніколи не мала проблем із трудовими ресурсами, незважаючи навіть на значну еміграцію до США, Канади, Великобританії, Франції, ФРН. Демографічна формула Польщі 12 - 10 = 2‰, тому незважаючи на від'ємне сальдо міграцій країна має простий режим відтворення населення. Середня тривалість життя становить 71,1 р.

Середня густота населення в Польщі - 123 особи на 1 км² (у Катовіцькому воєводстві - 525 осіб/км²). Рівень урбанізації становить 66% (у Катовіцькому воєводстві - 88%). Серед найбільших міст - Варшава (2,2 млн. жителів), Лодзь (1 млн.), Краків (740 тис.), Вроцлав (640 тис.), Познань (580 тис.), Гданськ (470 тис.), Щецин (390 тис.). Унікальною не тільки для Польщі, а в цілому для Європи, є Верхньосілезька поліцентрична міська агломерація (інколи її називають Катовіце-Домбровіцькою).

Населення Польщі становить 38 млн чоловік. Польща вважається однонаціональною країною - поляки становлять 98,7% населення.

Після Другої світової війни у країні збільшилась чисельність шлюбів, що сприяло росту народжуваності. Завдяки державним заходам кількість населення зросла на 11 млн чоловік.

Природний приріст на всій території відповідає середньому європейському рівню.

Статевий склад населення - чисельність жінок переважає над чисельністю чоловіків.

Працездатне населення становить 60%. У сільському господарстві зайнято 23% чоловік, в індустріальній та обслуговуючій галузях - 37,4 та 39,6% відповідно.

Розвинутий процес урбанізації. У містах проживає близько 60% населення, на території країни розміщено 9 міських агломерацій.

Польща класична середньорозвинена індустріальна країна постсоціалістичного типу. ВНП на душу населення за рік становить 2100 $. Темпи її індустріалізації у 50-70-х роках ХХ ст. були невиправдано високими, великі обсяги капітального будівництва без відповідного зростання продуктивності праці і обсягів експорту привели до великого зовнішнього боргу, обслуговування якого загальмувало соціально-економічний розвиток. Колись залежна від "соціалістичного табору" і зорієнтована на безмежний та невибагливий радянський ринок надмірно енерго- та матеріаломістка промисловість виявилася неконкурентоспроможною на світовому ринку. У 90-х роках минулого століття країна розпочала переструктуризацію своєї економіки.

Енергетика Польщі базується на кам'яному вугіллі. Максимальний його видобуток становив 180 млн. тон у 1989 р., зараз показник знизився до 150 млн. тон (7 місце в світі). Добувають також буре вугілля (60 млн. т.). Все буре вугілля спалюється на місці видобутку в топках ТЕС (найпотужніша електростанція працює в місті Белхатув поблизу Лодзі). Майже всю нафту і половину природного газу, потрібних країні, імпортують з Росії. Нафту транспортують через Білорусь (нафтопровід "Дружба"), природний газ - через Україну (газопровід "Союз"). Польща широко використовує коксовий газ, який отримують на коксохімічних підприємствах Сілезії.

Зрозуміло, що в електроенергетиці домінують ТЕС, на ГЕС припадає всього 2% виробленої електроенергії. Польща навіть пішла на побудову АЕС поблизу Гданську у комплексі з ГАЕС. Але електроенергію доводиться докуповувати (зокрема в Україні).

Головними галузями обробної промисловості є металургія, хімічна, текстильна, харчова промисловість і машинобудування. Негативним у розвитку чорної металургії (пік виплавки сталі - 16 млн. тон припав на 1989 р.) є її практично повна залежність від імпорту залізної руди з України та Швеції. Чорна металургія сконцентрована у Верхній Сілезії (Катовіце, Заверце та ін.). Але найбільший металургійний комбінат повного циклу ("Нова Гута") розташований під Краковом. Варшава і Стальова-Воля мають підприємства переробної металургії, що працюють переважно на металобрухті. Польща займає також одне з провідних місць у Європі за виплавкою цинку та свинцю (Катовіце, Буковно), міді та срібла (Легниця). Значними є обсяги виплавки алюмінію (Конін) з угорських бокситів.

Традиційними для Польщі є галузі основної хімії, сировиною для яких слугує коксовий газ, а також власна природна сірка, кам'яна і калійна солі. Крупний азотно-туковий комбінат працює в Пулавах (сировина постачається газопроводом "Союз"). Високий рівень розвитку нафтохімії (комбінат в Плоцьку переробляє щорічно 13 млн. тон російської нафти, а комбінат у Гданську - 3 млн. тон арабської) сприяє виробництву продуктів тонкого органічного синтезу. Значним є випуск фармацевтичних препаратів і парфумерно-косметичних виробів. Але в цілому зведений баланс хімічної галузі від'ємний, оскільки доводиться багато купувати не тільки нафти і газу, але й фосфатів (польські ґрунти вимагають великої кількості добрив, особливо фосфорних, за їх виробництвом Польща займає 1 місце в Європі).

У машинобудуванні головним є виготовлення гірничошахтного обладнання, сільськогосподарської техніки (трактори, комбайни та ін.), будівельних машин і транспортних засобів. Серед останніх - рухомий склад залізниць, автобуси, вантажні та легкові автомобілі, рибальські та суховантажні судна, авіаційна техніка. В цілому польське машинобудування розміщене переважно на землях, які в той чи інший час перебували в складі Німеччини. Це Верхня і Нижня Сілезія, міста Познань, Щецин, міська агломерація "Труймясто" (Гданськ-Сопот-Гдиня). Винятком є Варшава і Краків, в яких у післявоєнний період здійснювалася цілеспрямована урядова політика розвитку машинобудування. На даний час саме машинобудування зазнає найбільших змін, що пов'язано з процесами транснаціоналізації після вступу до ЄС.

Текстильне виробництво - перша за часом виникнення галузь обробної промисловості Польщі. Розвинені всі її підрозділи: текстильна (в першу чергу бавовняна) промисловість, трикотажна і швейна тощо. Територіально галузь сконцентрована в Лодзинському текстильному районі та в Нижній Сілезії. Експортність галузі останнім часом зменшується.

Натомість Польща нарощує експортний потенціал у харчовій промисловості. Серед її галузей по вартості виробленої продукції лідирують м'ясна і молочна, виділяються обсягами виробництва цукрова (до 1,7 млн. т цукру на рік), пивоварна, горілчано-спиртова, рибопереробна, харчосмакова.

За розмірами посівних площ Польща в Європі поступається лише Україні та Франції, але по зборам зерна, цукрових буряків, виробництву м'яса і молока та більшості інших сільськогосподарських продуктів займає 5-6 місця. А от за валовими зборами картоплі, жита, ягід та льону-довгунця стабільно утримує 1 місце в Європі.

Тип сільського господарства - близький до середньоєвропейського, але співвідношення між рослинництвом і тваринництвом - паритетне. В рослинництві Польща має специфічну спеціалізацію. Хоча зернові й займають 55-56% посівних площ (як у більшості сусідів), але зерно Польща ввозить. Головною її зерновою культурою є жито (ця культура має нижчу врожайність ніж інші зернові). Ячмінь, кукурудза і пшениця вирощуються майже виключно на півдні країни. Частка технічних (цукровий буряк та льон-довгунець - головні серед них) та кормових культур в посівах порівняно із країнами-сусідами низька, пояснюється це підвищеною часткою картоплі. Польща виділяється високою врожайністю овочів і ягід та експортує їх у замороженому вигляді.

За інтенсивністю тваринництва Польща поступається своїм західним сусідам. М'ясо-молочне скотарство і свинарство є провідними підгалузями. У приміських зонах представлене птахівництво (м'ясний напрямок більш поширений, ніж яєчний). Вівчарство зберігає своє значення лише у гірських районах.

Характерною рисою сільського господарства Польщі є те, що навіть за планової системи основу його становили дрібні одноосібні ферми. Середній розмір їхніх земельних наділів - 5 га.

Транспортна система Польщі базується на залізницях. Вони перевозять основну частину вантажів і пасажирів (? вантажообігу та ? пасажирообігу). Велика роль залізниць пов'язана з переважанням в структурі перевезень масових вантажів - вугілля, залізної руди, металів, пиломатеріалів, добрив, зерна та ін. До того ж Польща має значний транзит (Чехія, Словаччина та Угорщина портом приписки своїх морських флотів мають Щецин).

Третина залізниць електрифікована, зокрема найважливіші магістралі від Сілезії та Кракова через Варшаву до "Труймяста", від Сілезії до Щецина, а також вся польська частина транс'європейської магістралі "Гамбург-Берлін-Варшава-Мінськ-Москва".

Автомобільний транспорт традиційно лідирує у внутрішніх пасажироперевезеннях. Мережа автомобільних шляхів досить щільна, насиченість ними сільської місцевості пояснюється потребою у вивезенні сільськогосподарської продукції. Але найбільшу пропускну здатність і на сьогодні мають автобани "возз'єднаних земель", збудовані німцями ще в часи підготовки до Другої світової війни.

У внутрішніх вантажоперевезеннях важливу функцію виконує річковий транспорт, який суттєво "розвантажує" найнапруженіші залізниці та автошляхи. Вісла й Одра пов'язані каналами між собою, а також з Ельбою на заході та Дніпром на сході. Значення Одри як транспортної артерії набагато більше, ніж Вісли. Одра дає вихід у море виробникам Верхньої і Нижньої Сілезії завдяки Глівіцькому "вуглевозному" каналу; умови судноплавства на Одрі суттєво поліпшені людиною.

Польща має великі морські торговий і рибальський флоти. Велике значення морського транспорту для Польщі пояснюється її роллю у міжнародному поділі праці.

Морськими воротами країни є порти Гданськ, Гдиня, Щецин, Свиноуйсьце. Головні порти - Гданськ і Щецин - гирлового типу, здатні приймати судна дедвейтом до 100 тис. тон. Пізніше збудовані Гдиня і Свиноуйсьце приймають й більші кораблі. У Гдині діє сучасний контейнерний термінал.

Трубопровідний транспорт важливий у доставці і транзиті вуглеводневої сировини і води.

Авіаційний транспорт важливий лише у зовнішніх пасажироперевезеннях.

республіка польща населення географічний

ІІІ. ВИСНОВОК

Зовнішньоекономічні зв'язки завжди відігравали велику роль у розвитку господарства країни. Після Другої світової війни вони були зорієнтовані переважно на країни соціалістичного табору. Але сучасні показники зовнішньої торгівлі з постсоціалістичними країнами невисокі. У зовнішньоторговельному балансі країни на них припадає понад 40 % середньорічного товарообороту, на західноєвропейські країни - близько 50 %, решта - на країни, що розвиваються.

Нині головними статтями експорту є продукція машинобудування (43 %) морські судна, гірничошахтне обладнання, автомобілі, устаткування для цукрової та хімічної промисловості, кокс. На експорт іде вугілля, мідь, срібло. Сировина становить 14 % експорту, близько 10 % припадає на сільськогосподарські та харчові продукти, 8 % - на продукти легкої та целюлозно-паперової промисловості, 5 °/, на будівельні послуги. Вважається, що тільки 30 % польських товарів є конкурент нездатними на світовому, зокрема європейському, ринку.

Імпортує країна паливо, металеву сировину, хімічні продукти. Щорічно імпорт становить 15 млн тонн нафти, 3,5 млн тонн нафтопродуктів, 7,5 млрд м3 газу. Також імпортується алюміній, марганцева та хромова руди, нікель, рідкісні метали, целюлоза, каучук, вовна, пиломатеріали. Металургія споживає щорічно 17 млн тонн імпортної залізної руди, 1,5 тонн імпортного чавуну.

Внутрішні відмінності. На території Польщі виділяють 8 економічних районів: Центральний, Центрально-західний, Південно-Східний, Південний, Південне Західний, Північний, Північно-Східний і Центрально-східний (мол. 67). Особливі місце посідає Центральний район, у якому проживає 20 % населення країни. Індустріальний профіль району визначають два його центри - Варшава і Лодзь. Центрально-західний і Південно-Східний райони є індустріально-аграрними. Південний та Південно-Західний - індустріальні, промисловість яких базується на власних корисних копалинах. Північний район - індустріальний з розвинутим морським суднобудуванням. Північно-Східний і Центрально-східний райони - аграрні з комплексом галузей, що переробляють сільськогосподарську сировину.

Експорт Польщі включає кам'яне вугілля, мідь, цинк, сірку, сірчану кислоту, промислове обладнання, судна, ліки, косметику, текстильні, швейні і трикотажні вироби, харчові продукти (шинка, масло, пташине м'ясо, харчові концентрати). Імпортує країна природний газ, нафту і нафтопродукти, залізну руду, фосфати і калійні солі, бавовну і вовну, промислове обладнання і хімічні продукти, зерно.

Зовнішньоторговельний баланс країна постійно зводить з дефіцитом, оскільки ціни на нафту зростають швидше, ніж ціни на вугілля, до того ж обсяги закупівлі мінеральної сировини лишаються завеликими.

Головними торговими партнерами Польщі після вступу до ЄС стали країни Західної Європи, особливо ФРН та Великобританія. Традиційним партнером є США. Частка України у зовнішньому товарообігу Польщі невелика і зростає повільно.

Размещено на Allbest.ru