Суспільно-географічні основи формування та функціонування регіонального ринку праці сільської місцевості (на прикладі Запорізької області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Спеціальність 11.00.02 - економічна та соціальна географія

Суспільно-географічні основи формування та функціонування регіонального ринку праці сільської місцевості (на прикладі Запорізької області)

Левада Ольга Михайлівна

Одесса - 1999

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Мелітопольському державному педагогічному інституті на кафедрі економічної та соціальної географії

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Мармуль Лариса Олександрівна, Херсонський державний аграрний університет

Офіційні опоненти:

Пістун Микола Данилович, доктор географічних наук, професор кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка

Семенов Василь Федорович, доктор економічних наук, доцент кафедри економічної та соціальної географії, Одеський державний економічний університет

Провідна установа Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.г.н. Жанталай П.І.

Анотація

Левада О.М. Суспільно-географічні основи формування та функціонування регіонального ринку праці сільської місцевості (на прикладі Запорізької області).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 1998 р.

У дисертації обгрунтовані теоретико-методологічні основи та методика оцінки і вдосконалення ринку праці у сільській місцевості адміністративної області. Здійснений всебічний аналіз структури, територіальної організації, тенденцій розвитку ринку праці у сільській місцевості Запорізької області та обгрунтовані напрями та заходи підвищення рівня зайнятості на перспективу.

Ключові слова: ринок праці сільської місцевості, демографічна ситуація, зайнятість, безробіття, сегментація, структура, вдосконалення ринку праці.

Аннотация

Левада О.М. Общественно-географические основы формирования и функционирования регионального рынка труда сельской местности (на примере Запорожской области).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география, Одесский государственный университет им. И.И. Мечникова, Одесса, 1998 г.

В диссертации обоснованы теоретико-методологические основы и методика оценки совершенствования рынка труда в сельской местности административной области. Проведен всесторонний анализ структуры, территориальной организации, тенденций развития рынка труда в сельской местности Запорожской области и разработаны основные направления и мероприятия повышения уровня занятости на перспективу.

Ключевые слова: рынок труда сельской местности, демографическая ситуация, занятость, безработица, сегментация, структура, совершенствование рынка труда.

Summary

Levada O.M. Social-geographical basics of forming and functioning of regional a labor market on a rural territory (Zaporozhye region as an example).

Geographical sciences master thesis on specialty 11.00.02 economic and social geography. Odessa State University after I.I. Mechnikov, Odessa, 1998 year.

The given thesis concerns and studies theoretical and methodological basis and methods of labor market improvement evaluation of an administrative area.

The thesis gives the results of all-round area organization structure analyses, analyses labor market developing tendencies of Zaporozhye region rural territories and offers basic directions and measures aimed at increasing level of employment in perspective.

Key words: labor market of a rural territories, demographical situation, employment, unemployment, segmentation, structure, labor market improving.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Однією з найбільш значимих та невідкладних проблем розвитку Української держави є оздоровлення соціально-економічної та демографічної ситуації на селі і формування стабільного і ефективного ринку праці у сільській місцевості. Саме для сільської місцевості характерні депопуляція і старіння населення, суттєві зміни в структурі зайнятості, порушення основних співвідношень у формуванні та реалізації трудової активності, падіння продуктивності аграрної праці та зниження рівня життя сільського населення. Похилий вік і низький професійний рівень зайнятих у сільськогосподарському виробництві вже сьогодні стають гальмом на шляху реформування агропромислового комплексу в цілому. Тому перед наукою та практикою стоїть важливе завдання створення такого соціально-економічного середовища, яке стимулювало б впровадження в практику комплексної стратегії формування зайнятості сільського населення та соціально-економічного розвитку села.

У цьому відношенні значні теоретико-методологічні можливості має суспільна географія. Ринок праці має чітку суспільно-географічну сутність. На його формування та розвиток значно впливають суспільно-географічні чинники: система розселення, геодемографічна ситуація, історико-географічні особливості регіонів, спеціалізація та концентрація виробництва, рівень соціально-економічного розвитку та особливості територіальної організації суспільно-географічного розвитку в цілому. Слід сказати, що суспільна географія накопичила чималий досвід дослідження проблем народонаселення, розселення і трудових ресурсів.

Разом з тим проблеми сучасного ринку праці сільської місцевості вивчені недостатньо. Ще більшою мірою це стосується зайнятості та формування ринку робочої сили у сільському господарстві регіонів. Тому актуальність проблеми, її недостатня розробленість на регіональному рівні, динамізм сучасних змін та необхідність управління ними зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з тематикою наукових досліджень Мелітопольського державного педагогічного інституту, зокрема з темою "Дослідження з фізичної, економічної та соціальної географії Запорізької області", яка виконується на природничо-географічному факультеті.

Мета дисертаційної роботи - розробка та обгрунтування теоретико-методологічних і практичних засад формування ринку праці у сільській місцевості регіону, раціонального використання трудоресурсного потенціалу, вдосконалення механізму соціального захисту населення та оздоровлення соціально-демографічної і економічної ситуації в українському селі.

Досягнення поставленої мети передбачало постановку та вирішення таких завдань:

дослідження суспільно-географічної сутності ринку праці в сільській місцевості регіону, його значення та місця в інтегрованому ринку праці;

аналіз структури та особливостей ринку праці сільської місцевості;

оцінку демографічних процесів, соціальної бази сільського населення, умов праці в агропромисловому комплексі регіону як найважливіших чинників формування особливостей ринку праці в сільській місцевості регіону;

суспільно-географічне дослідження територіальної організації ринку праці в сільській місцевості Запорізької області;

аналіз сучасних механізмів функціонування ринку праці та визначення причин його недостатньої ефективності;

обгрунтування основних напрямів та засобів соціально-економічної ситуації у сільській місцевості Запорізької області та суспільно-географічних методів їх реалізації.

Теоретико-методологічну та методичну основу дослідження склали законодавчі та нормативні акти Української держави про працю і трудові ресурси, розвиток сільської місцевості і агропромислового комплексу, соціальний захист населення у період трансформації економічної системи. Важливе значення на формування теоретичних поглядів автора справили роботи представників географічної науки, які займаються проблемами географії населення, агропромислового виробництва, теоретичної географії - А.П. Голікова, Ф.І. Заставного, М.Г. Ігнатенка, М.Д. Пістуна, М.М. Паламарчука, Ю.І. Пітюренка, Л.Г. Руденка, О.І. Шаблія, О.Г. Топчієва, М.І. Фащевського, О.У. Хомри, вітчизняних економістів, які займаються проблемами трудових ресурсів, зайнятості, функціонування ринку праці, соціального захисту населення - С.І. Бандура, Е.М. Лібанової, В.В. Онікієнко.

Фактологічну базу дисертаційної роботи склали статистичні матеріали Державного та Запорізького центрів зайнятості населення праці на селі, оздоровлення демовідтворювальної та Міністерства, стабілізації структури ринку праці та соціальної політики, Держкомстату України, Запорізького обласного управління статистики, Запорізького обласного управління сільського господарства і продовольства, публікації зарубіжних та вітчизняних дослідників, періодичних видань.

Наукову новизну дисертації визначають:

уточнення та розширення існуючого категоріально-понятійного апарату ринку праці в сільській місцевості адміністративної області;

встановлення характеру суспільно-географічних відносин між категоріями ”демовідтворювальна ситуація”, “статево-вікова структура населення”, “система розселення”, “соціально-економічна база сільської місцевості”, “ринок праці в сільській місцевості регіону, його територіальна організація, сегментація, структура, особливості і закономірності розвитку”;

оцінка демовідтворювальної ситуації та соціально-економічної бази сільської місцевості;

здійснення системно-структурного аналізу ринку праці в сільській місцевості Запорізької області;

обгрунтування напрямів розвитку ринковоорієнтованих галузей та виробництв АПК і сільської місцевості та визначення механізму їх підтримки в контексті вирішення проблем зайнятості і соціального захисту населення;

пропозиції щодо основних шляхів та засобів механізму регулювання регіонального ринку праці в сільській місцевості на основі зміни пріоритетів в кадровій політиці та системі підготовки і перепідготовки кадрів, розвитку різних форм власності і організації виробництва ( фермерство, малий бізнес, підприємництво), структурних зрушень в агропромисловому виробництві, інвестиційній діяльності, соціальній інфраструктурі села.

Практичне значення та впровадження одержаних результатів. Теоретико-методологічні положення, обгрунтовані в роботі, а також прикладні рекомендації щодо вдосконалення територіальної організації і структури ринку праці в сільському господарстві і сільській місцевості адміністративної області, підвищення ефективності використання трудових ресурсів сільської місцевості, дієвості соціального захисту населення можуть бути використані у подальшому науковому дослідженні регіональних ринків праці сільської місцевості, практичній діяльності відповідних державних інститутів та громадських фундацій. Результати та висновки дослідження знайшли застосування при розробці Запорізької обласної та районних програм зайнятості населення у 1997 р. Вони використовуються у навчальному процесі природничо-географічного факультету, зокрема при викладанні дисциплін :"Географія населення", "Економічна та соціальна географія України", "Географія Запорізької області"

Апробація результатів дисертації. Основні результати та висновки дисертації доповідалися автором на: VII з'їзді Українського географічного товариства (Київ, 1995); ювілейній науково-методичній конференції до 65-річчя МДПІ (Мелітополь, 1995); республіканській науково-практичній конференції "Еколого-економічні проблеми водогосподарського комплексу Причорноморського регіону і напрями підвищення ефективності його розвитку (Херсон,1997); на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу МДПІ (1994-1998).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 9 наукових праць у наукових збірниках та фахових виданнях. Загальних обсяг публікацій, що належать особисто автору дисертації, складає 2,7 друкованих аркушів.

Особистий внесок дисертанта у розробку наукових результатів та положень, що виносяться на захист. Визначено суспільно-географічну сутність проблем ринку праці і зайнятості населення в сільській місцевості регіону та встановлено зв'язок між виникненням безробіття і структурою зайнятості. Обгрунтовані тенденції розвитку демографічної ситуаціїї на селі, основні напрями збалансування та оптимізації ринку праці і забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку сільської місцевості.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 163 сторінках комп'ютерного тексту, який складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел 129 найменувань, в тому числі 3 на іноземній мові. Робота включає 17 таблиць, 17 рисунків.

2. Основні положення та результати дослідження

Теоретико-методологічні засади формування ринку праці у сільській місцевості. Ринок праці в сільській місцевості адміністративної області є складовою частиною ринку праці країни. Він розуміється як сукупність соціально-економічних відносин, що мають специфічні територіальні особливості, за допомогою яких здійснюється формування попиту і пропозиції на робочу силу в межах сільської місцевості регіону. Саме робоча сила, як сукупність фізичних та духовних якостей, якими володіє та користується у процесі праці людина, є товаром на ринку праці.

Особливості робочої сили, як товару на ринку праці, визначають його суспільно-географічну сутність. Вона означає, що єдиного ринку праці практично не існує. Він диференціюється за професіями, галузями, регіонами. Трудові ресурси можуть переміщуватися територіально, змінювати заняття. Суспільно-географічну сутність ринку праці визначає також специфіка чинників, які впливають на пропозицію та попит робочої сили, це -територіальні (системи розселення, функціональні типи населених пунктів, територіальний поділ праці), геодемографічні, соціально-економічні, психологічні.

Основоположні цілі функціонування ринку праці, в т.ч. і в сільській місцевості - це забезпечення раціонального використання трудових ресурсів у галузевому та територіальному аспектах, юридичного обгрунтування трудових відносин, суспільного визнання унікальної цінності людської праці, рівності сторін у виробничих відносинах. Для досягнення поставлених цілей ринок уособлює наступні основні функції: суспільний поділ праці, інформаційну, посередницьку, ціноутворюючу, регулюючу.

В досягненні мети та виконанні функцій ринок праці повинен забезпечуватися обгрунтованим державним регулюванням. Інструментами останнього є відповідні закони, підзаконні акти, нормативні документи, субсидії і пільги, дотації, кредити, податки, моральні стимули, резервування робочої сили.

Згідно з методологічними основами системно-структурного аналізу, ринок праці доцільно структуризувати за територіальною, галузевою, професійною, соціальною, організаційно-управлінськими структурами. До структурних ознак класифікації ринків відносяться: кількісне співвідношення покупців і продавців товару “робоча сила”, умови конкуренції, рівень демографічного навантаження, зайнятості та безробіття на тій чи іншій території. Таким чином, спільними рисами для галузевих та територіальних ринків праці є ідентичність товару, субєкти та обєкти ринку, цілі та функції, ринкова інфраструктура, засоби державного регулювання та місцевого самоуправління. Ці висновки стосуються змісту ринку праці аграрної сфери та сільської місцевості. Разом з тим, цей ринок має певні особливості внаслідок дії особливостей аграрних відносин, провідну роль АПК в економіці, значну питому вагу сільських жителів та сільського способу життя.

Відзначимо, що за кількістю зайнятих ринок праці у сільському господарстві в 1996-1997 рр. поділяв перше місце з ринком праці у промисловості (22.0% всіх зайнятих). Разом з тим продуктивність праці є дуже низькою. Внаслідок слабкого розвитку демократичного самоврядування у КСП та радгоспах, фермерства, відсутності альтернативи робочих місць в них селяни на практиці залишаються найбільш безправними та дискримінованими по відношенню до права на працю. Рівень заробітної платні на селі є нижчим за рівень оплати міським жителям, що знижує мотивацію праці, призводить до розвитку дрібних неспеціалізованих, отже низькопродуктивних, особистих підсобних господарств.

Крім цього, ринок праці у сільській місцевості має найменш розвинуту інфраструктуру (центри зайнятості, біржі праці, центри підготовки та перепідготовки кадрів, інформаційно-рекламні організації, соціально-благодійні фундації). Це утруднює реальну оцінку становища на ринку праці у сільській місцевості, використання методик кількісного аналізу.

На нашу думку, методика суспільно-географічного дослідження ринку праці у сільській місцевості регіону, це: по-перше - вивчення головних чинників формування ринку (демографічної ситуації та територіальної організації систем розселення), соціально-економічної бази сільських поселень, соціально-екологічної ситуації на селі; по-друге - оцінка рівня та якості життя сільських жителів, умов їх праці; по-третє - системно-структурний аналіз власне ринку праці (попит і пропозиція на робочу силу, рівень зайнятості і безробіття, галузева структура і територіальна організація трудових ресурсів) і, нарешті, прогноз та обгрунтування розвитку ринку праці у сільській місцевості регіону на перспективу.

При оцінці якості працездатного населення необхідно враховувати принаймні 3 групи ознак - виконувану роботу; професію, освіту; загальну кількість зайнятих та незайнятих. Важливе значення має вивчення соціально негативного явища на ринку праці - безробіття. Насамперед доцільно визначити його структуру та обсяги видів: фрикційного, структурного, циклічного. Але точного виміру безробіття на практиці досягти дуже важко. Це пояснюється присутністю тіньової економіки, часткової зайнятості, неповною реєстрацією безробітних, або ж заявами про безробіття тих людей, які мають доходи від незареєстрованої діяльності.

Значна увага у методиці дослідження ринку праці в сільській місцевості повинна приділятися методам його регулювання. Вони дозволяють зняти соціальну напругу у суспільстві, забезпечують раціональне використання трудових ресурсів, позитивно впливають на соціально-економічний регіональний розвиток.

Суспільно-географічні аспекти формування ринку праці в сільської місцевості Запорізької області. На формування ринку праці в сільській місцевості Запорізької області найбільше впливають: демографічна ситуація (Д), міграційний рух населення (МР), система розселення (СР), інфраструктура сільської місцевості (ІСМ), соціально-економічні (СЕ) та екологічні (Е) умови праці в сільському господарстві. Функціональну залежність між формуванням ринку праці та переліченими факторами можна відобразити слідуючим чином:

ФРП = f (Д, МР, СР, ІСМ, СЕ, Е).

Найбільший вплив на формування ринку праці справляють демографічна ситуація, міграційний рух населення, сільська система розселення; інші фактори меншою мірою впливають на процес формування ринку праці.

В сільській місцевості Запорізької області проживає 480.8 тис. чоловік, або 23.5% населення (на 1.01.1998 р.). За останні роки воно зменшується на 4-5 тисяч щорічно, переважно за рахунок відємного природного руху. Це негативно відбивається на забезпеченні трудовими ресурсами насамперед сільського господарства. У статево-віковій структурі на протязі багаторічного періоду переважають жінки (54.0% населення). Така особливість є суттєвим фактором формування ринку праці.

Особливо негативним чинником відтворення трудових ресурсів у сільській місцевості Запорізької області є перевищення смертності над народжуваністю практично в 2 рази. Показники дитячої смертності досягають 14-15 чол. на 1000 народжених. При цьому більш сприятлива демовідтворювальна ситуація характерна для Веселівського, Розівського, Якимівського, Токмацького, Великобілозірського районів. Найбільше скорочення населення (-13.2 - 17.5 чол./1000 чол.) характерна для Бердянського, Оріхівського, Новомиколаївського, Михайлівського районів. Відємний природний приріст обсягом - 9.2 - 12.7 чол./1000 чол. характерний для найбільш численних груп районів - Гуляйпільського, Камянсько-Дніпровського, Мелітопольського, Пологівського, Приазовського, Чернігівського, Приморського, Куйбишевського, Запорізького, Вільнянського, Василівського. По-перше, визначені закономірності є важливими при прогнозуванні розвитку ринку праці. По-друге, вони вказують на пріоритетність застосування засобів демографічної політики (стимулювання народжуваності, матеріальна допомога багатодітним сімям, одиноким матерям) в районах, де спостерігається найбільший рівень депопуляції.

Інший негативний демографічний чинник впливу на ринок праці в сільській місцевості - старіння населення. Кількість жителів у віці старіше працездатного дорівнює 20.0% всіх жителів. Це свідчить про значне демографічне навантаження на працюючих.

Відзначимо, що така демографічна ситуація характерна для всіх національностей, які проживають в області. Виняток становлять лише болгарське та татарське населення, ареали проживання якого зосереджені у приазовських районах. Оскільки чекати зміни тенденцій демографічного розвитку сільської місцевості Запорізької області навряд чи доцільно, необхідно проводити радикальні заходи по пропагуванню та заохоченню переселення молоді з трудонадлишкових західних регіонів країни; міських поселень області; українців, які проживають в регіонах та країнах СНД з військовими та міжнаціональними кофліктами і бажають повернутися на Батьківщину.

До чинників, які впливають на формування територіальної структури ринку праці в сільській місцевості, належить, насамперед, сільська система розселення. Вся сукупність сільських населених пунктів Запорізької області - 23 селища міського типу і 921 сільський населений пункт являють собою едину територіальну систему розселення. Але аналіз демографічних показників, щільності населення, людності сіл показав значні територіальні відмінності. За показником щільності сільського населення виділено девять ареалів сільського розселення, які сгруповані в залежності від людності сіл в чотири типи сільського розселення: 1 - з низькою щільністю середньою і малою людністю поселень; 2 - з середньою щільністю населення високою і середньою людністю, 3 - з високою щільністю і високою і середньою людністю поселень, 4 - приміський тип сільського розселення з найбільшою густотою населення, середньою і високою людністю поселень до якого відносяться Мелітопольський, Запорізький, Вільнянський райони з найбільшим показником щільності- 29.1-25.1 чол./км², що на 40-60% більше за середньообласний показник (15.4 чол./км²). Навпаки, у Куйбишевському, Приазовському, Чернігівському, Гуляйпільському, Якимівському та Веселівському районах щільність населення на 30-50% менша за середньообласну. Такі різкі відмінності у рівні заселеності області, а також найменша в Україні після Херсонської області щільність сільського населення пояснюється особливістю історичних реалій заселення краю, низьким природним приростом населення, відтоком селян у міста, де робоча сила завжди знаходила підвищений попит - Запоріжжя, Дніпрорудне, Єнергодар.

Загалом же сільська система розселення є досить стійкою і важко підлягає цілеспрямованим змінам. Про це свідчать спроби її реконструкції в 70-і роки. Отже система розселення є стійкою, матеріально та просторово організованою основою формування територіальної організації ринку праці в сільській місцевості. Ця обставина посилюється також через незначний рівень міграції сільського населення, що спостерігається в 90-х роках у Запорізькій області.

Забезпеченість ринку праці трудовими ресурсами в сільській місцевості тісно повязана з рівнем розвитку соціальної та виробничої інфраструктури, спеціалізацією аграрного виробництва, екологічною ситуацією в регіоні. Особливу роль в сільській місцевості відіграють шляхи сполучення. Для сільської місцевості Запорізької області характерні значні диспропорції у щільності шляхів сполучення. Найбільша забезпеченість шляхами у Вільнянському, Михайлівському, Оріхівському районах - 270-300 км/1000 км², найменша - в Якимівському, Камянсько-Дніпровському, Приморському, Василівському, Бердянському. Це впливає на статус доступності сільських населених пунктів, отже і робочих місць.

При забезпеченні селян житлом на рівні середньореспубліканських показників в Запорізькій області є недостатньою телефонізація (22 телефони в розрахунку на 100 сімей, або на 60.0% менше, ніж у містах). В 3.6 рази меншою, ніж у містах, є реалізація платних послуг (з них побутових було реалізовано всього на 8 грн. на 1 сільського жителя). Тільки 48.0% дітей сільської місцевості здатні забезпечити дитсадки. На 19.4% меншою, ніж у середньому по країні, є забезпеченість книжковим фондом. В області функціонує тільки 3 театри в обласному центрі. Їх не мають такі значні міста, як Мелітополь, Бердянськ, Дніпрорудне, Енергодар, Токмак. Названі обставини знижують ступінь привабливості сіл та райцентрів як середовища проживання і прикладення праці. Тому завданням розвитку села є підвищення його соціального статусу. Для цього необхідно залучати кошти держави, добровільні пожертвування, нові форми господарювання та власності. Тільки розвинута інфраструктура, різноманітний сервіс допоможе реально наблизити сільський спосіб життя до міського і, таким чином, привабити молодь для життя та праці на селі. У відповідності до визначених показників рівня інфраструктурного забезпечення у кожному адміністративному районі необхідно мати програму (бізнес-план) першочергових заходів його покращення.

З огляду на зменшення обсягів промислового виробництва, різкого скорочення програм хімізації сільського господарства, екологічна ситуація в сільській місцевості, як і в цілому в Запорізькій області, значно покращилася. Разом з тим недостатнє зрошення, внесення органічних та мінеральних добрив, повільне оновлення та недостатня забезпеченість сільськогосподарською технікою негативно впливають на продуктивність сільськогосподарських угідь, фінансові результати господарювання в цілому, спричиняють вивільнення трудових ресурсів. В звязку з цим велике значення на селі має розвиток нових форм організації виробництва на основі різноманітних форм власності. В першу чергу це фермерські господарства. Проте через недостатню їх кількість (1875 в 1997р.), невеликі розміри землеволодіння (у середньому 42.8 га) значним складником регіонального ринку праці вони не стали.

Найбільш значним осередком зайнятості у сучасному селі є особисте підсобне господарство. Незважаючи на низький рівень товарності, ОПГ є значним постачальником продовольчої продукції на споживчий ринок та вагомим джерелом доходів сільських жителів. Але тільки комплексний, взаємоузгоджений розвиток всіх форм виробничої аграрної діяльності на селі дозволить створити відповідну сучасним вимогам матеріальну базу сільського господарства і сільської місцевості; збалансований та більш ємкий ринок праці; забезпечити розширене відтворення трудових ресурсів.

Структура, організація, тенденції розвитку ринку праці сільської місцевості Запорізької області та основні напрями його вдосконалення в сучасних умовах господарювання. Ринок праці у сільській місцевості Запорізької області характеризується певною територіальною та галузевою структурою. У сільському господарстві регіону працює 15.3% всіх зайнятих у галузях суспільного виробництва жителів. У колективних сільськогосподарських підприємствах зайнято 91149 чоловік, або 65.0% всіх працюючих у сільському господарстві. При цьому середньноспискова кількість зайнятих в КСП області значно відрізняється. За цим показником виділяються три групи адміністративних районів з найменшою (2700-3500 чол.), середньою (3600-4900 чол.) і найбільшою(понад 5000чол.) зайнятістю (рис.1.), на далі ми називаємо такі території районами ринку праці. Відзначимо, що такий розподіл зайнятості не завжди повязаний із щільністю населення та людністю населених пунктів. На нього впливають, насамперед, розміри землеволодіння КСП, їх спеціалізація.

В межах районів ринку праці рівень зайнятості не відповідає реальним доходам сільського населення, спостерігаються помітні відміни показників рівня безробіття та оплати праці. Найбільший рівень заробітної платні характерний для Великобілозерського, Камянсько-Дніпровського, Вільнянського, Веселівського, Приморського районів де він на 25-30% вище середньообласного і більшою мірою залежить від результатів господарювання, ніж від чисельності зайнятих в КСП. Загалом же, навіть у типово аграрних районах області, заробітна платня селян є на 30-35% меншою ніж у робітників і службовців. Це збільшує актуальність вирішення проблеми реальної зайнятості та реальних доходів на селі.

Офіційна кількість вивільнених у відпустки без оплати або частково оплачувані становила 3737 чоловік, або 2.6% зайнятих у галузі. Найбільше вивільнених - серед працівників тваринницьких ферм, представників рядових професій. Це повязується, насамперед, із значним спадом виробництва - на 30-50%.

Практично не зазнали вивільнення керівники КСП та спеціалісти, сільська інтелігенція. Найбільш високі темпи вивільнення працівників характерні для державних підприємств. Частка приватних підприємств, де вивільнення працюючих найменше, є надто незначною, щоб здійснювати помітний вплив на ринок праці, в т.ч. у сільській місцевості. Найменша кількість зайнятих, низька середньомісячна заробітна платня характерна для Гуляйпільського, Новомиколаївського, Оріхівського, Пологівського, Токмацького, Чернігівського, Розівського районів. Саме для них потрібно розробити та втілити першочергову програму забезпечення зайнятості сільського населення.

Значну категорію умовно зайнятих або ж вивільнених працівників складає обслуговуючий персонал шкіл, медичні працівники середньої ланки, працівники сільських рад, невеликих підприємств, розташованих в сільській місцевості. В звязку з відсутністю попиту на такі професії, неможливістю міграцій з метою пошуку нової роботи, такі працівники до неї не прагнуть, отже, не охоплені обліком центрів зайнятості. З 54.5 тисяч громадян, які в 1997 р. перебували на обліку у службі зайнятості, тільки 9.8% становили сільські жителі. Разом з тим Запорізька область володіє значним потенціалом професійного навчання та перепідготовки кадрів незайнятого населення яке може здійснюватися на базі 39 навчальних закладах різного профілю та рівня навчання. Середні спеціальні заклади сільськогосподарської спеціалізації є у Василівці, Оріхові та у Приморську. Північний схід області, зокрема Гуляйпільський, Пологівський, Куйбишевський, Розівський та Чернігівський райони не забезпечені власними спеціалізованими освітніми закладами, що негативно позначається на закріплені кадрів на селі.

У структурі населення, яке не працює, важливе значення має визначення категорій непрацюючих. Серед них переважають жінки (58.3%) та молодь віком до 28 років (36.9%). Однією з найбільш вразливих вікових груп серед потенційних безробітних є випускники шкіл. Тільки 13% випускників СПТУ вважають, що мають достатні шанси отримати роботу. Серед випускників вузів таких осіб у 4.2 рази більше. Це свідчить про те, що рівень освіти є важливим чинником конкуренції на ринку праці. Разом з тим саме серед найменш освічених категорій населення рівень безробітних найменший. Це повязано насамперед з тим, що ця категорія населення є найменш чисельною на ринку праці. З іншого боку, у країні все ще дуже низький рівень механізації та автоматизації праці, отже попит на фізичну працю залишається досить високим.

З віковою, статевою, професійною структурою безробіття повязана структура звернень до центрів зайнятості. Серед них знову ж таки виділяються жінки (57.6%) та молодь (38.3%). Питома вага влаштованих на роботу відносно всієї кількості тих, хто звернувся до центрів зайнятості, склала 26.9%. Це на 3.0% менше, ніж в 1996 р. і свідчить про ускладнення ситуації на ринку праці.

Відзначається сезонність звернень безробітних до центрів зайнятості. Вона має два чітко виражені піки - на початку та в кінці року (зимовий) та в кінці літа (літній). Це повязано із скороченням штатів у бюджетних організаціях на початку - в кінці року, а також працевлаштуванням в кінці літа випускників різноманітних навчальних закладів. На початок 1998 р. на ринку праці Запорізької області на одне вакантне робоче місце претендувало 28 чоловік із числа тих, що зайняті пошуками роботи. Особливо катастрофічною ситуація виявилася в віддалених сільських районах. В Оріхівському районі на одне робоче місце припадало 82 бажаючих, в Вільнянському - 86, Василівському - 177, Приазовському - 235. Це в 3.5-9.8 разів більше, ніж у середньому по області.

В територіальному відношенні безробіття зросло в 12 районах з 20. Особливо значний його рівень у Василівському (5.57%), Оріхівському (4.72%), Пологівському (4.0%), Приазовському (2.8%) районах. Саме ці адміністративні райони необхідно виділити в загальнообласній програмі забезпечення зайнятості як райони кризового стану ринку праці.

Важливим напрямом стабілізації ринку праці є організація громадських робіт. У Запорізькій області курс на громадські роботи взятий не активно. Кількість робочих місць, передбачена для здійснення громадських робіт була не масовою. Що стосується сільських районів, то про громадські роботи як помітне явище можна говорити лише у 2-х районах - Василівському та Веселівському, де під них виділено 409 та 245 місць. Проте із цих місць було використано тільки 31.8 та 18.0%. в Оріхівському районі 150 місць громадських робіт були заповнені на 100%. В інших районах області обсяг громадських робіт дуже незначний (20-95 місць), або ж використовується на 50-70%, тому і кількість людино-днів, відпрацьованих громадянами була незначною - від 175 у Михайлівському районі при максимальних значеннях у Василівському (5469 людино-днів) та Пологівському (2501 людино-днів) районах.

Таким чином, ринок праці ні є монолітним і диференціюється на райони ринку праці з відносно збалансованою, незбалансованою і кризовою ситуацією. Така диференціація є основою для формування політики управління та регулювання ринку праці в сільській місцевості.

Висновки

ринок праця трудоресурсний регіон

Всебічне дослідження ринку праці у сільській місцевості Запорізької області, тенденцій розвитку безробіття та інших негативних соціальних явищ дозволили здійснити суспільно-географічне обгрунтування головних напрямків підвищення рівня зайнятості та стабілізації ринку аграрної праці. Серед них виділяються насамперед три групи напрямків за функціональними й територіальними ознаками - загальнодержавного, обласного і районого значення.

До першої групи належать:

політика соціального захисту населення на основі принципів, положень та концепцій Міжнародної організації праці, які визнані в Україні, нормативних та законодавчих актів Української держави, Конституції України;

адаптація пропозиції робочої сили до попиту на неї у кількісному та якісному відношеннях з допомогою державного регулювання: підготовка та перепідготовка кадрів, створення нових робочих місць, сприятлива податкова та кредитна політика для підприємств, які їх надають (активні форми соціальної політики);

грошові виплати та компенсації найменш соціальнозахищеним верствам населення (пасивні форми соціальної політики).

При цьому, обов'язковою умовою здійснення названих загальнодержавних заходів є їх територіальна диференціація та галузева й соціальна структуризація у відповідності до територіальних галузевих, статево-вікових, освітньо-професійних особливостей ринку праці сільської місцевості Запорізької області, особливо рівнів зайнятості фіксованого та прихованого безробіття.

Запорізька обласна програма регулювання ринку праці на селі уособлює заходи, які враховують демографічну ситуацію на селі, старіння населення; забезпеченість сільських жителів об'єктами соціальної та виробничої інфраструктури, рівень матеріального забезпечення селян у цілому, роздержавлення, приватизацію, розвиток різних форм власності та організації виробництва, рівень зайнятості та безробіття.

Загальними заходами для області є підвищення рівня інженерно-комунікаційного облаштування села (нині він у 8-10 разів нижчий порівняно з міським), збільшення обсягу соціально-побутових послуг, розвиток сільської рекреації та екологічний захист села, підвищення загальної культури сільського життя, у тому числі відродження прогресивних національних традицій, звичаїв, свят тощо. Джерелами фінансування цих заходів є:

впровадження податкових пільг для сільськогосподарських виробників;

усунення диспаритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію;

постійна цілеспрямована фінансова підтримка розвитку сільської місцевості державою;

приватні пожертвування та кошти громадських фундацій соціально-економічного спрямування.

Враховуючи відмінності у системі розселення, людності населених пунктів, інфраструктури, рівня та структури зайнятості, безробіття, визначені заходи необхідно диференціювати наступним чином - особливої систематичної та всебічної підтримки виробництва, інфраструктури, транспортних комунікацій потребують села новостворених Великобілозірського та Розівського районів. Визначення Великої Білозірки та Розівки як центрів організації сільської території направлене на активізацію всіх напрямів життєдіяльності - виробництва, реалізації продукції, послуг, освіти та культури.

Інша група цілеспрямованих заходів регулювання ринку праці стосується внутрішніх та північних районів - Оріхівського, Токмацького, Чернігівського, Пологівського, Гуляйпільського, Новомиколаївського. Вони характеризуються віддаленим положенням по відношенню до головних міст - центрі розвитку Запорізької області - Запоріжжя, Мелітополя та Бердянська; традиційно важливих для степової зони водних джерел - Дніпра, Чорного та Азовського морів. Це зумовило недостатній розвиток шляхової внутрішньо- та міжгосподарської мережі, закладів громадського харчування, охорони здоровя та відпочинку. Саме в цих напрямах має розвиватися ринок праці, доцільна організація громадських робіт. Раціональне сполучення сільськогосподарської та інших видів діяльності у межах колективних сільськогосподарських підприємств значно підвищить мотивацію праці, сприятиме зростанню продуктивності праці.

Заходи по раціоналізації ринку аграрної праці в південних районах області - Бердянському, Приморському, Приазовському мають враховувати їх унікальний рекреаційний потенціал. Розвиток рекреації має базуватися перш за все на високоякісному продовольчому забезпеченні. Часто воно здійснюється приватними підприємцями, малими фірмами, які не в змозі забезпечити рівень товарності продукції та обслуговування. Між тим спеціалізація на продовольчому забезпеченні рекреаційних зон та центрів навколишніми колективними та державними сільськогосподарськими підприємствами допомогла б створити нові робочі місця в цих районах.

У приміських районах - Мелітопольському, Запорізькому, Василівському, Камянсько-Дніпровському, Новомиколаївському велике значення має організація та фінансування громадських робіт, в першу чергу природоохоронних - впорядкування селітебних ландшафтів, будівництво сучасних автомагістралей з відповідноюстворення зон масового відпочинку для міських та сільських жителів. Створенню додаткових роб інфраструктурою, очих місць будуть сприяти і структурні зрушення в спеціалізації сільського господарства та використанні сільськогосподарських робіт. Мова йде про розвиток кормовиробництва на основі структурні зруш зрошення, поливних природних пасовищ для більш ефективного приміського тваринництва. Важливе значення для активізації сільського господарства, а, отже, і зайнятості, має впровадження вже обгрунтованих проектів зрошення.

З огляду на загальну кризову ситуацію, в тому числі і на ринку праці, необхідно створити сприятливе середовище для розвитку особистих підсобних господарств, фермерства, малих форм агробізнесу. На відміну від великих сільськогосподарських підприємств вони потребують нового, ринкового інфраструктурного забезпечення (підприємств по забезпеченню паливно-мастильними матеріалами; прокату (оренди, лізингу) сільськогосподарської техніки; посередницько-збутової мережі (закупки насіння, добрив, харчових добавок, реалізація сільськогосподарської продукції та виробів з неї); інформаційно-рекламних агенцій, тощо. Саме підтримка малого бізнесу у вказаному напрямі здатна кардинально змінити становище на ринку аграрної праці та в розвитку сільської місцевості в цілому.

Список наукових публікацій

1. Суспільно-географічна оцінка та обгрунтування основних напрямів вдосконалення ринку праці у сільській місцевості (на прикладі Запорізької області). - Мелітополь, МДПІ, 1998. - 50 с.

2. Трудоресурсний потенціал АПК Запорізької області та перспективи його використання// УП зїзд Українського географічного товариства. Київ, 1995. - С.297-298 (у співавторстві).

3. Аспекти картографування стану трудових ресурсів та його перспективи// Ювілейна науково-методична конференція до 65-річчя МДПІ- Мелітополь, МДПІ, 1995. - С. 150-151.

4. Проблема зайнятості і раціональне розміщення трудових ресурсів// Економіко-географічні та екологічні проблеми Північного Приазовя-. Мелітополь, 1995. - С. 67-68.

5. Регіональні аспекти дослідження ринку труда на прикладі Мелітопольського району// Таврійський науковий вісник. Херсон, ХСГІ, 1997. - Вип. 5. - С. 129 -131.

6. Трудові ресурси Мелітопольського району //Суспільно-географічний комплекс Півдня України: теорія, практика, методика. Мелітополь. 1997. - С. 206-207.

7. Дослідження з фізичної, економічної, соціальної географії Запорізького краю// Науковий вісник МДПІ - Мелітополь, 1998.- № 1- С. 138-149. (у співавторстві).

Размещено на Allbest.ru