Суспільно-географічні дослідження територіально-рекреаційних систем (на матеріалах Тернопільської області)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Львівський державний університет імені Івана Франка

11.00.02 - Економічна та соціальна географія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Суспільно-географічні дослідження територіально-рекреаційних систем (на матеріалах Тернопільської області)

Стецько Надія Петрівна

Львів - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі географії України Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти України.

Науковий керівник: кандидат географічних наук, доцент

Заставецький Богдан Іванович,

Тернопільський державний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри географії України.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Шаблій Олег Іванович, Львівський державний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри економічної і соціальної географії;

Кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Кравців Василь Степанович, Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу.

Провідна установа: Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича, кафедра географії України і картографії, Міністерство освіти України, м. Чернівці.

Захист відбудеться “28” травня 1999 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 35.051.05 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук у Львівському державному університеті імені Івана Франка (290000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського державний університету імені Івана Франка (290 000, м.Львів, вул.Драгоманова,5)

Автореферат розіслано “27” квітня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук Л.Ф.Дубіс.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І СТРУКТУРА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформація суспільних відносин, що відбувається в Україні, вимагає перебудови структури господарського комплексу з тим, щоб якнайповніше задовольнити потреби людей у споживчих товарах і різноманітних послугах, в т.ч. і рекреаційних. Внаслідок цього посилюється потреба у подальшому вдосконаленні геопросторової організації територіально-рекреаційних систем (ТРС) різних таксономічних рівнів. Зважаючи на це, а також на значні рекреаційні ресурси у різних регіонах України, виникає потреба наукового обґрунтування рекреаційної діяльності, створення найбільш відповідних умов для життя і відпочинку людей. Така діяльність може стати однією із важливих у господарському комплексі багатьох обласних регіонів, особливо тих, що мають аграрно-промисловий тип розвитку, відзначаються найменшими показниками забруднення довкілля, мають багаті рекреаційні ресурси. У ТРС таких регіонів можуть не тільки формуватись рекреаційні послуги, що надаватимуться місцевому населенню, але й такі, що задовольнятимуть потреби людей з інших регіонів країни та з-за кордону. Така діяльність вимагає наукових досліджень, що були б присвячені розв'язанню проблем оцінки рекреаційного потенціалу, встановленню найбільш раціональної структури рекреаційної системи, залучення максимальної частини населення до відпочинку в межах тієї території, де воно проживає, розвитку експортних форм рекреаційної діяльності. Суспільно-географічні дослідження рекреаційної діяльності в Україні здійснювалися такими вченими, як В.І.Азар, Л.О.Багрова, О.О. Бейдик, Ю.А.Веденін, І.П.Герасимов, Ф.Д.Заставний, І.В.Зорін, М.Г.Ігнатенко, Л.М. Корецький, М.П.Крачило, В.Б.Кудрявцев, С.П.Кузик, Н.С.Мироненко, Н.Ю.Недашківська, М.С.Нудельман, М.Пістун, В.С.Преображенський, В.П.Руденко, І.В. Смаль, І.Т. Твердохлєбов, І.П.Чалая, О.І.Шаблій, О.А.Щербина та ін. Однак багато положень з теорії та практики рекреаційної діяльності вимагають перегляду з огляду на трансформацію суспільних відносин, на необхідність реструктуризації суспільно-географічного комплексу. Це і зумовило вибір теми дисертаційної роботи та визначило основні напрямки суспільно-географічного дослідження територіальних рекреаційних систем.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках наукової теми кафедри географії України Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка “Проблеми соціально-економічного розвитку Тернопільської області в умовах переходу економіки до ринкових відносин”.

Мета і основні завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у дослідженні розвитку теоретичних положень, розробці методичних основ для обґрунтування напрямків удосконалення геопросторової організації територіально-рекреаційних систем обласного рівня в умовах перебудови суспільних відносин в Україні.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

поглибити теоретичні основи дослідження ТРС на основі аналізу існуючих концептуальних підходів до розуміння сутності цього об'єкта, його структури;

обґрунтувати систему методів для вивчення територіальних рекреаційних систем;

встановити особливості впливу природних, соціально-економічних та історико-географічних чинників на процеси формування, функціонування та розвиток обласної рекреаційної системи;

використовуючи традиційні і сучасні методи суспільно-географічних досліджень, здійснити аналіз компонентно-функціональної, територіально-функціональної та управлінсько-функціональної структури рекреаційної системи досліджуваної області;

виявити напрямки трансформації форм рекреаційної діяльності в умовах переходу суспільства до ринкових відносин;

розробити схему рекреаційного районування Тернопільської області та здійснити її аналіз, обґрунтувати головні напрямки вдосконалення структури рекреаційної системи досліджуваної території в сучасних умовах.

Предмет, об'єкт і методологія дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні, методичні та практичні проблеми розвитку територіальних рекреаційних систем у адміністративній області.

Об'єктом дослідження є територіальна рекреаційна система адміністративної області як важлива ланка обласного суспільно-географічного комплексу. Дослідження проведене на прикладі рекреаційної системи Тернопільської області - однієї з найбільш екологічно чистих територій, що має значні можливості для подальшого розвитку рекреаційної діяльності як для задоволення потреб місцевого населення, так і людей з інших регіонів України.

Методологічною основою дослідження є сучасні теорії суспільної географії, концептуальні підходи українських і зарубіжних вчених, що вивчали питання територіальної організації рекреаційної діяльності, Конституція України, чинне законодавство.

У процесі дослідження використовувалися системний підхід, а також методи: статистичний, порівняльно-географічний, картографічний, районування, польових досліджень, математичного моделювання, літературний. географічний рекреаційний тернопільська

Дисертація виконана на основі аналізу статистичних матеріалів, зібраних автором в управлінні статистики Тернопільської області, управлінні економіки обласної держадміністрації, обласній санепідемстанції, обласному комітеті з охорони природи, бюро подорожей та екскурсій, а також фондових матеріалів управління архітектури Тернопільської обласної держадміністрації, державного управління екологічної безпеки у Тернопільській області, матеріалів первинної звітності рекреаційних установ та ін.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній поглиблено теоретико-методичні основи дослідження обласної рекреаційної системи в умовах становлення ринкових відносин:

??розкрито особливості функціонування ТРС адміністративної області в перехідний до ринку період, проблеми взаємозв'язків її з іншими підсистемами обласного суспільно-географічного комплексу;

??виявлено вплив різноманітних, в т.ч. і ринкових, чинників на розвиток ТРС в сучасних умовах;

??проаналізовано різні аспекти функціональної структури (компонентний, територіальний, управлінський) рекреаційної системи Тернопільської області;

??обґрунтовано головні напрямки удосконалення територіальної організації рекреаційної системи Тернопільської області на основі оцінки умов для рекреаційної діяльності та потреб населення у рекреаційних послугах;

??встановлено необхідність розвитку нових форм рекреаційної діяльності відповідно до рекреаційних ресурсів та кон'юнктури ринку рекреаційних послуг, які були б направлені на обслуговування не тільки населення з області, але й з інших регіонів України та з-за кордону;

??доповнено методику суспільно-географічного вивчення ТРС.

Практичне значення роботи і отриманих результатів. Запропоновані в дисертації науково-методичні підходи до вивчення ТРС можуть застосовуватись для дослідження таких систем інших областей України, які мають подібні умови для розвитку ТРС і в них рекреація може стати однією з галузей спеціалізації господарства. Конкретні пропозиції щодо вдосконалення територіальної організації рекреаційної системи Тернопільської області можуть бути використані органами територіального управління в процесі складання програм соціально-економічного розвитку області і схем районного планування.

Матеріали дослідження використані при виконанні науково-дослідної теми “Проблеми соціально-економічного розвитку Тернопільської області в умовах переходу до ринкових відносин”, що розробляється кафедрою географії України Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Положення і висновки дослідження використовуються також у навчальному процесі Тернопільського педагогічного університету при викладанні дисциплін “Рекреаційна географія”, “Географічне краєзнавство з основами туризму”, у підготовці студентських наукових робіт.

Особистий внесок дисертанта. Поглиблення теоретичних та методичних основ дослідження територіально-рекреаційної системи обласного рівня, аналіз її геопрострової організації (проведений на матеріалах Тернопільської області) здійснені автором самостійно під науковим керівництвом кандидата географічних наук Б.І.Заставецького. Апробація положень роботи, зокрема втілення у навчальний процес Тернопільського педуніверситету прикладних питань рекреаційних систем, здійснена спільно з С.І.Гуньком.

Апробація результатів дослідження. Основні положення виконаного дослідження доповідались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Тернопільського державного педагогічного університету (1993, 1994); на міжнародній науково-практичній конференції “Регіональна політика України: концептуальні засади, історія, перспективи” (Київ, 1994); на міжнародному науково-методичному семінарі “Сучасний стан та перспективи вивчення географії рідного краю у школах” (Харків, 1994); на науковій конференції, присвяченій 95-річчю від дня народження проф. В.Кубійовича (1995).

Публікації. Відповідно до теми дисертації здобувачем опубліковано 10 робіт загальним обсягом 2,4 др.а., із них статті без співавторів 2.3 др.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Робота викладена на 168 сторінках машинопису. У тексті розміщено10 рисунків, 19 таблиць. Список використаної літератури складається з 160 найменувань. Додатків - 10.

У вступі обґрунтовано актуальність теми, вибір об'єкта і предмета дослідження, визначено мету й завдання, наукову новизну та практичне значення роботи, викладено основні положення, що виносяться на захист.

В першому розділі викладені теоретико-методологічні основи дослідження територіально-рекреаційних систем. Акцентовано увагу на обласній рекреаційній системі (ОРС) як об'єкті суспільно-географічного дослідження.

В другому розділі висвітлюється вплив чинників на формування і функціонування ОРС, передусім: природних, еколого-географічних, культурно-історичних, соціально-економічних.

В третьому розділі дається аналіз компонентно-функціональної структури рекреаційної системи Тернопільської області, досліджується рівень розвитку та особливості розміщення її підсистем.

У четвертому розділі виділяються елементи територіальної структури рекреаційної системи Тернопільської області, дано схему рекреаційного районування та її аналіз. Обґрунтовано шляхи подальшого вдосконалення територіальної організації ОРС в перехідний до ринкових відносин період.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

На захист роботи виносяться такі концептуальні положення.

1. Невід'ємною частиною сучасного способу життя є рекреаційна діяльність - процес створення і споживання матеріальних і духовних цінностей для відновлення і розвитку фізичного, психічного та культурного потенціалу людей, що здійснюється у вільний час. Вона виконує такі суспільні функції: оздоровчу (санаторно-курортне лікування і оздоровлення), пізнавальну (задоволення культурних, духовних потреб людей), економічну ( відтворення робочої сили і підвищення рівня її зайнятості, збільшення прибутків людей), політичну (налагодження контактів між людьми всередині країни та між країнами) та ін.

Особливістю рекреаційної діяльності є те, що вона пов'язана не з виробництвом продукції, а із переміщенням людей для отримання рекреаційних послуг (і з наданням цих послуг). Останні формуються під впливом потреб населення, що змінюються внаслідок зміни рівня соціально-економічного розвитку території, умов життя і діяльності людей.

Рекреаційна діяльність знаходиться під впливом територіального поділу та інтеграції праці. В процесі поділу праці відбувається добір оптимальних ділянок (об'єктів), які за природними та соціально-економічними умовами відповідають вимогам рекреаційної діяльності. Територіальна диференціація такої діяльності є необхідною умовою взаємодії окремих частин, що призводить до формування територіальних рекреаційних систем.

2. В системі територіальних ланок загальнодержавної рекреаційної системи важливе місце займають ТРС, які сформувались на території адміністративних областей - обласні рекреаційні системи (ОРС). Являючи собою поєднання різних видів рекреаційної діяльності в областях, такі системи є складовими частинами обласних суспільно-географічних комплексів (СГК). Вони постійно взаємодіють із підсистемами СГК: населенням, природно-ресурсною, виробничою, інфраструктурною.

Між обласними та загальнодержавною рекреаційними системами встановлюються інформаційні, управлінські та людські зв'язки, між окремими ОРС - переважно людські (рекреаційні) зв'язки. Величина та інтенсивність цих зв'язків визначаються великою мірою наявними рекреаційними ресурсами, структурою ОРС, її розташуванням, еколого-географічними умовами, транспортною доступністю та ін. В період становлення ринкових відносин, що відбувається в Україні в умовах глибокої економічної кризи, потужність міжобласних зв'язків зменшується, переважаючими є рекреаційні внутрішньообласні зв'язки. Із впровадженням таких відносин, коли здійснення людської діяльності, в т.ч. рекреаційної, відбуватиметься за критерієм соціально-економічної ефективності, розширюватимуться як внутрішньообласні, так і міжобласні та рекреаційні зв'язки за межі країни.

3. На процес формування і розвиток ОРС мають вплив як загальні, так і особливо регіональні та локальні чинники: рівень соціально-економічного розвитку, особливості розселення людей, демографічні процеси (відтворення населення, міграції, урбанізація та ін.), величина і структура працересурсного потенціалу, рівень забезпеченості рекреаційним потенціалом і його структура, ступінь забрудненості довкілля, транспортна освоєність території, ринкова кон'юнктура та ін. Вони можуть сприяти розвитку ОРС, або стримувати його на різних етапах розвитку суспільства, їх поєднання у різних частинах області зумовлює просторову диференціацію рекреаційної діяльності. В умовах економічної кризи вагомим є фактор зниження рівня життя населення, що сповільнює розвиток ТРС через зменшення потреб людей в рекреаційних послугах. До обмежувальних (стримуючих) факторів відноситься також ринкова кон'юнктура, що в умовах трансформації суспільних відносин в Україні посилює спочатку попит на продукцію матеріального виробництва, а вже пізніше - на послуги відпочинку та оздоровлення людей.

Вивчення впливу регіональних чинників на функціонування ТРС, підтверджує, що основним серед них є рекреаційний потенціал. Він являє собою систему природних, історичних, культурних об'єктів і їх властивостей, які використовуються (або можуть використовуватись) у рекреаційній діяльності. Він є функціональною основою рекреації і, в певному розумінні, її складовою частиною. Рекреаційна діяльність зумовлюється як кількісними, так і якісними показниками рекреаційного потенціалу. За його обсягами Тернопільська область відноситься до середньозабезпечених в Україні. Дослідження такого потенціалу Тернопільської обласної рекреаційної системи свідчить про провідне місце у ньому природної складової. Такий потенціал оцінений в області 61,3 млн. грн, (за методикою В.П.Руденка). Він займає 5,3 % від обсягів всього природно-ресурсного потенціалу області і визначається: сприятливими кліматичними показниками для розвитку рекреації в усі пори року (найбільше у літній період), достатніми водними ресурсами, передусім багатими запасами мінеральних вод, значними ландшафтними природними ресурсами (серед них - природні заповідники, заказники, регіональні ландшафтні та дендрологічні парки, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва та ін. - площею понад 117,2 тис. га). Загальна площа рекреаційних угідь, які потенційно придатні для використання, становить в області - 206,9 тис. га, або 15 % її території; понад 200 природних об'єктів мають рекреаційне значення, на основі їх використання розвивається переважно короткочасна рекреація. Довготривала рекреаційна діяльність формується на основі ресурсів мінеральних вод та лікувальних грязей. Гармонійно поєднуються з природними рекреаційними ресурсами об'єкти археології, історії, культури, та архітектури (250 об'єктів екскурсійного значення, близько - 20 пам'яток археології, 130 - архітектури, 27 - історії, 19 музеїв). Вони сприяють розвитку пізнавальної рекреації, найбільша концентрація у Кременецькому, Зборівському, Тернопільському, Бережанському, Бучацькому, Теребовлянському районах.

Низький рівень урбанізації (41 %), зосередження міського населення в одному великому та 34 малих міських поселеннях, рівномірне розміщення цих поселень серед сільської місцевості, ведення т.з. “сільського способу життя” у малих містах і селищах міського типу зумовлюють невелику потребу населення області в організованому відпочинку. Найбільша вона у Тернополі - майже 43 тис. осіб. Загальна потреба у організованому відпочинку - 48,9 тис. осіб, у неорганізованому - 38,6 тис. осіб, потреби в неорганізованому відпочинку міського населення менші (38,6 %), ніж у сільських жителів (52,2 %). Аграрний характер області дає можливість організації т. зв. “сільського туризму”, “сентиментального туризму”, “екологічного туризму”, та ін.

Зменшенню потреб населення області у організованому відпочинку сприяє також погіршення умов життя людей, що склалися в умовах економічної кризи, їх нездатність затрачати значні кошти на довготривалий відпочинок.

В області достатньо розвинене санаторно-курортне лікування, функціонує 7 санаторіїв, 8 санаторіїв-профілакторіїв, 36 таборів відпочинку дітей, база відпочинку “Лісова”, туристський комплекс “Збруч” та ін. Вони мають добре розвинену матеріально-технічну базу, здатні забезпечити потреби у оздоровленні та відпочинку жителів області.

Сприяє розвитку ОРС транспортна мережа, яка в області є досить густою і розгалуженою.

4. Застосування системного підходу при дослідженні рекреаційної діяльності на території Тернопільської області дозволяє розглянути структуру ОРС в таких аспектах: компонентно-функціональному, територіально-функціональному, функціонально-управлінському.

Компонентно-функціональна структура відображає закономірні співвідношення, зв'язки між компонентами і всередині них, їх місце у ОРС. Її основними підсистемами є туризм, санаторно-курортне лікування, відпочинок (рис.1). Основне місце серед них займає відпочинок - щоденний, вихідного дня і тривалий. Атрактивними об'єктами щоденної рекреації є природні рекреаційні угіддя, музеї, архітектурні та культурні пам'ятки. Вони, а також бази відпочинку, готелі, кемпінги, забезпечують т.з. організований відпочинок вихідного дня. Місцями неорганізованого відпочинку у вихідні дні є ділянки садово-городних кооперативів (1200 га землі), які об'єднують понад 10 тис. сімей, найбільше - у Тернопільському, Збаразькому, Зборівському, Чортківському, Кременецькому районах. Потреби міського населення області у короткочасному відпочинку - понад 100 тис.осіб - повністю забезпечуються. Довготривалий організований відпочинок населення здійснюється у санаторіях, санаторіях-профілакторіях, базах відпочинку, дитячих таборах відпочинку, туристських установах. Ці установи мають понад 28 тис. місць, з них 7 тис. місць є стаціонарними. Серед них - санаторії “Медобори” (смт Микулинці), Бережанський дитячий гастроентерологічний, Кременецький дитячий психоневрологічний, дитячий дерматологічний в Заліщиках, Яблунівський протитуберкульозний, “Збруч” у м. Гусятин, “Барвінок” (хутір Манюки Зборівського району).

В них щорічно відпочиває і оздоровлюється 11 575 тис. осіб. У Тернопільській області розвинені різні види туризму (рис. 1), найбільше - у вигляді екскурсій, маршрутів вихідного дня, що здійснюються самодіяльно або організовано. Організацією туризму в області займаються ряд установ, які входять у об'єднання “Укрпрофтур”, туристсько-оздоровчий комплекс “Лісовий” (с. Скоморохи Бучацького району), турбаза “Збруч” (смт. Скала Подільська Борщівського району) туркомплекс “Лісовий” (с.Горішній Івачів Тернопільського району), колективне підприємство “Тернопільтурист”, бюро подорожей та екскурсій у Тернополі, Борщові, Кременці, Бережанах, Чорткові, Підволочиську.

В організації екскурсій, розважального та оздоровчого відпочинку на території області та за її межами велика роль Компанії міжнародного молодіжного туризму “Супутник”. В 1997 р. її екскурсійними послугами у області і регіонах України скористалось 16,7 тис. осіб, за путівками підприємств відпочивало в Карпатах і на берегах морів - 130,2 тис. осіб, за межами України - понад 1,5 тис. осіб.

Внаслідок погіршення умов життя, зниження прибутків у більшості населення в області поступово зменшується кількість людей, що беруть участь в активному організованому відпочинку. Натомість ширшої популярності набуває самодіяльний (“дикий”) туризм. В області для нього створені пішохідні, водні, велосипедні маршрути. Найпоширенішими видами туристичної діяльності є спортивна, оздоровча, пізнавальна, заняття за інтересами (риболовля, мисливство, збір ягід, грибів та ін.).

розважальний

театр

кіно

фестивалі

ярмарки

САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ЛіКУВАННЯ

відпочинок

туризм

санаторії-профілакторії

довготривалий

санаторії

навчальний

окремі види спорту і туризму

короткочасний

сентиментальний туризм

етнічно-побутовий

повязаний з розвитком національної культури та побуту населення

табори відпочинку для дітей

туристські бази

щоденний відпочинок

парки

сквери

зел. зони

музеї

церкви

памятні історичні місця

відпочинок вихідного дня

екскурсії

туристські поїздки

будинки відпочинку

кемпінги

садово-городні кооперативи

оздоровчий

Туриські маршрути з активним способом переміщення

Купання

Лижний

пізнавально-

екскурсійний

ознайомлення з памятками природи,

історії та культури

музейні екскурсії

Агротуризм

заняття за інтересами

мисливство

рибальство

збір грибів і ягід, лікарських рослин

художнє і муз. мистецтво, колекціонування

Рис. 1. Схема функціонально-компонентної структури обласної рекреаційної системи

В умовах ринкових відносин в області з'явилась нова форма туристської діяльності, яка має риси організованого і самодіяльного туризму - це комерційний туризм, який здійснюється за кордон (“шоп-тури”).

5. Територіально-функціональна структура ОРС характеризує співвідношення,взаємне розміщення та взаємозв'язки різних форм геопросторового зосередження рекреаційної діяльності.

На території області можна виділити такі її елементи: рекреаційні райони, підрайони, центри, рекреаційні об'єкти.

Рекреаційний об'єкт - це рекреаційна установа із зоною відпочинку, або без неї.

Рекреаційний центр являє собою зосередження рекреаційної діяльності в одному з населених пунктів (або поза ним) у вигляді окремих рекреаційних установ. Можна виділити монофункціональні та поліфункціональні центри залежно від того, один чи кілька видів рекреаційної діяльності розвинені в ньому.

Рекреаційний район охоплює територію із подібним видовим складом рекреаційних ресурсів, більш-менш однакових за рівнем рекреаційної освоєності території, подібною спеціалізацією рекреаційної діяльності. Він є інтегральним утворенням, бо поєднує різні види рекреаційної діяльності.

Рекреаційний підрайон - частина району, на якій переважає певний вид рекреаційної діяльності, що розвинувся на основі певного поєднання специфічних рекреаційних ресурсів.

В межах Тернопільської області нами виділено 5 рекреаційних районів: Центральний, Північний, Західний, Східний, Південний (рис. 2). (Районування проведене в розрізі границь адміністративних районів у відповідності з наявними статистичними матеріалами).

Центральний район - найбільше забезпечений природно-рекреаційними ресурсами (19,7 млн. грн), займає вигідне географічне положення щодо транспортних шляхів, на його території найбільші міста області: Тернопіль - 234,5 тис. осіб, Чортків - 30,1 тис. осіб, Збараж - 14,6 тис. осіб, Теребовля - 15,2 тис. осіб (62 % міського населення області - основних споживачів рекреаційних послуг). Тут розвивається короткочасна і довготривала рекреація, представлена установами курортно-лікувального, спортивного та пізнавального типу.

Курортно-лікувальна рекреація розвивається на основі лікувальних та столових мінеральних вод. Функціонує санаторій державного значення “Медобори” для лікування опорно-рухового апарату та захворювань нервової системи, 7 санаторіїв-профілакторіїв. Наявність лісових ресурсів на півдні району, а також річок Стрипи та Серету дають змогу розвиватись туризму (база відпочинку “Лісовий”, 5 таборів відпочинку для дітей). В районі є визначні археологічні та історико-культурні пам'ятки, а також 44 пам'ятки природи, 4 заказники загальнодержавного і 13 місцевого значення, 5 парків садово-паркового мистецтва, які стали важливими об'єктами для розвитку пізнавальної рекреації, сентиментального туризму. Є також великі можливості для розвитку мисливства і рибальства.

Велика концентрація міського населення зумовлює розвиток у районі дачного відпочинку. Під дачні ділянки відведено 284 га, переважно вздовж залізниць та автомобільних доріг (передусім навколо Тернополя, Чорткова та ін.). Центральний рекреаційний район поєднує три підрайони: Тернопільський (пізнавально-оздоровчо-туристська рекреація), Теребовлянський (курортно-лікувальна), Чортківський (туристсько-пізнавальна рекреація) (див. рис. 2).

Північний рекреаційний район (Кременецький, Шумський, Ланівецький адміністративні райони) є своєрідним у рекреаційному відношенні внаслідок наявності Кременецьких гір, лісових масивів, мальовничих долин, рік (пізнавальна, спортивна рекреація), мінеральних вод (оздоровчо-лікувальна рекреація). Природний рекреаційний потенціал району становить близько 6,1 млн. грн Функціонує спеціалізований психоневрологічний санаторій (м. Кременець), дитячий оздоровчий табір. На території району є 4 заказники загальнодержавного і 16 місцевого значення, 4 парки садово-паркового мистецтва, 44 природні пам'ятки, які разом з пам'ятками історії та культури є об'єктами пізнавальної рекреації. На території району знаходиться пам'ятка культури - Почаївська лавра, яка є об'єктом паломництва православних християн.

Організація відпочинку та туризму в районі вимагає змін в бік розширення зимових видів, скелелазіння та ін.

В межах Північного району виділяють підрайони: Кременецько-Почаївський (архітектурно-туристично-пізнавальна діяльність) та Шумський (курортно-лікувальна-пізнавальна діяльність).

Західний рекреаційний район (Зборівський, Козівський, Бережанський, Підгаєцький адміністративні райони), відзначається багатими лісовими, водними, сприятливими кліматичними рекреаційними ресурсами для відпочинку та курортного лікування людей. Тут діє 9 дитячих таборів відпочинку, дитячий гастроентерологічний санаторій (м. Бережани). Об'єктами для пізнавальної рекреації є 3 заказники загальнодержавного значення, державний парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва у с. Рай, 114 заповідних об'єктів місцевого значення. Природний рекреаційний потенціал оцінюється в 11,4 млн. грн, він значною мірою незадіяний для рекреації, особливо довготривалої. Для короткочасної рекреації в районі є значні культурно-історичні пам'ятки (переважно у м. Бережани).

Виділяються 2 підрайони - Зборівський (пізнавально-туристична та курортно-лікувальна діяльність) та Бережансько-Підгаєцький (культурно-пізнавально-туристична, курортно-лікувальна діяльність) (рис.2).

Східний рекреаційний район (Гусятинський і Підволочиський адміністративні райони) виділяється серед інших найвдалішим поєднанням ландшафтних, кліматичних, бальнеологічних ресурсів. Тут розміщена горбисто-рифова гряда Медобори, багата на карстові форми рельєфу, з своєрідним мікрокліматом. Розвідані великі запаси мінеральних вод, на їх основі функціонує санаторій у смт Гусятин. В районі знаходиться дитячий протитуберкульозний санаторій (с. Яблунів), стаціонарний дитячий табір відпочинку “Веселка”. Об'єктами туристсько-пізнавальної діяльності є заповідник “Медобори” (ділянка Товтр, вертикальна печера “Перлина”), 4 заказники, викопні рифи Сарматського моря (с. Полупанівка), дендропарк “Хоростківський”, 68 заповідних об'єктів місцевого значення та ін., природний рекреаційний потенціал району оцінюється в 6,8 млн. грн).

Близькість району до найбільших міст області - Тернополя, Чорткова, жителі яких зацікавлені у розширені наявних рекреаційних закладів, робить цей район перспективним у рекреаційному відношенні.

В районі виділено Копичинсько-Гусятинський підрайон (курортно-лікувальна діяльність) та рекреаційні об'єкти біля смт Підволочиська, Гримайлова, м. Скалата (місця активного відпочинку туристів).

Південний рекреаційний район (Заліщицький, Борщівський, Бучацький, Монастириський адміністративні райони) відзначається багатством (обсяг потенціалу 14,4 млн. грн) та різноманітністю рекреаційного потенціалу (найтепліший в області клімат, значні лісові площі, каньйон р. Дністер, печери в гіпсах та ін.). Тут працює 4 стаціонарні табори відпочинку для дітей, 2 турбази, на яких відпочивають люди з інших частин області. Тут є найкращі можливості для розвитку спортивної (гребля), туристської (в т.ч. спелеотуризм), пізнавальної діяльності. Для останньої, крім природних об'єктів (державний парк “Дністровський каньйон”, дендрологічний парк “Гермаківка”, урочища “Трубчин”, “Подільська бучина” та ін.), мають значення і пам'ятки історії та культури (могильники, городища, пам'ятники та ін.).

Виділяють Бучацький (туристсько-пізнавальна, спортивна діяльність) та Заліщицько-Борщівський (курортно-лікувальна та туристсько-пізнавальна діяльність) підрайони (рис. 2).

Обґрунтування рекреаційного районування області дає основу для встановлення шляхів оптимізації локальних рекреаційних систем та обласної рекреаційної системи в цілому.

6. Характерною рисою сучасної управлінсько-функціональної структури ОРС є відсутність єдиних суб'єктів управління, їх ієрархічної підпорядкованості. Підприємства і організації, що займаються туризмом, підпорядковані великим об'єднанням - акціонерному товариству “Укрпрофтур”, “Інтурист”, компанії міжнародного молодіжного туризму “Супутник”, орендному колективному підприємству “Тернопільтурист”. Підприємства “Укрпрофтур” та “Тернопільтурист” надають послуги населенню з організації туризму, відпочинку, подорожей та екскурсій на території області, в інші регіони України та за кордон. Функціонує також 18 приватних фірм, які займаються організацією зарубіжних турів, переважно комерційно-торговельних. Курортно-лікувальна рекреація в області знаходиться у віданні органів охорони здоров'я (обласного управління держадміністрації та Міністерства охорони здоров'я України). Відсутність єдиної управлінської системи об'єктами ОРС (наявність багатьох суб'єктів управління) породжує некерованість розвитком цілісної системи, неузгодженість між її окремими ланками. Необхідне створення якісно нової системи управління з координуючими функціями для того, щоб можна було узгоджувати розвиток системи відповідно із наявними рекреаційними ресурсами, забезпечити потреби різних категорій відпочиваючих. Така система забезпечила б не тільки розвиток окремих найбільш прибуткових видів відпочинку і оздоровлення, але й на основі застосування нових ринкових інструментів регіональної політики, сприяла б комплексному розвитку ОРС, удосконаленню її територіальної організації.

7. Головною умовою вдосконалення територіальної організації ОРС в період трансформації суспільних відносин є перебудова її структури відповідно до ринку рекреаційних послуг, на основі найбільш ефективного використання рекреаційного потенціалу території. У Тернопільській області є всі умови, щоб задовольнити населення Західного регіону України у різноманітних формах відпочинку, лікування та туризму. Доцільними для цього є такі заходи:

??розширення мережі санаторно-курортних установ на базі джерел лікувальних вод та грязей у Теребовлянському, Копичинсько-Гусятинському і Борщівсько-Заліщицькому підрайонах, налагодити біля таких установ функціонування будинків для тимчасового перебування самодіяльних рекреантів;

- створення стаціонарних будинків для довготривалого сімейного відпочинку у Західному та Південному рекреаційних районах, де є найсприятливіші для цього природні умови;

- розвиток нових напрямків рекреаційно-туристської діяльності (т.з. “зелений туризм”, “ночівля-сніданок”, “агротуризм” (сільський туризм), любительські види відпочинку (мисливство, збір ягід, рибальство), що забезпечували б короткочасний відпочинок міських жителів у мальовничих місцевостях області;

- поліпшення організації рекреаційної діяльності у заповідних об'єктах (т.з. “екологічний туризм”), створення з цією метою Національного парку на базі природного ландшафтного парку “Дністровський каньйон”;

- подальший розвиток спортивного туризму, передусім спелеотуризму, пішохідного, велосипедного, водного та ін. необхідне налагодження сервісу, облаштування природних об'єктів для туристських цілей;

- розширення пізнавального туризму та екскурсійної діяльності, передусім для жителів інших регіонів України, в місцях релігійного паломництва, що приваблюють іноземних та українських туристів (с.Зарваниця Теребовлянського району та м. Почаїв Кременецького району), а також поблизу своєрідних пам'яток природи - гіпсових печер; для цього необхідне створення готельних комплексів, кемпінгів, об'єктів сервісного обслуговування туристів;

- розширення туристсько-екскурсійних маршрутів, залучення для ознайомлення всіх значних природних та історико-культурних об'єктів;

- розвиток ринкових форм і підприємництва у сфері рекреаційної діяльності, створення малих підприємств, які б орієнтувалися на місцевий та зовнішній ринки рекреаційних послуг, створення інфраструктури без залучення державних коштів;

- забезпечення комплексного задоволення туристів у відпочинку, туризмі та оздоровленні туристськими агентствами державної форми власності;

- утворення об'єктів рекреаційного господарства з різними формами власності;

- розташування комфортабельних установ у найпривабливіших місцях для відпочинку з метою залучення іноземних туристів та рекреантів із інших регіонів України. Розвиток сентиментального туризму.

Проведення цих заходів дозволить оптимальніше використовувати рекреаційний потенціал, сприятиме повнішому задоволенню рекреаційних потреб населення в області. Розвиток та оптимізація структури рекреаційної системи може стати важливим засобом вирішення важливих соціально-економічних проблем, передусім зменшення безробіття, підвищення рівня життя людей в області.

ВИСНОВКИ

1.Важливою умовою соціально-економічного розвитку обласних регіонів України є подальша активізація всіх видів людської діяльності, в т.ч. рекреаційної. Така діяльність є процесом створення і споживання рекреаційних послуг, її територіальна організація здійснюється у формі територіально-рекреаційних систем різного таксономічного рівня, в т.ч. обласних.

2.Обласна рекреаційна система - це складна, гетерогенна система, що забезпечує рекреаційну діяльність у територіальних межах адміністративної області. Її дослідження вимагає застосування різноманітних методів і прийомів. Серед них найбільше значення має системний підхід, а також статистичний, порівняльно-географічний методи, районування, математичне та картографічне моделювання та ін.

3.Формування і розвиток ОРС - складний процес, що відбувається під дією різноманітних чинників. Основними з них є територіальний поділ та інтеграція праці, що зумовлюють генезу таких систем. На особливості функціонування ОРС впливають ще й регіональні чинники: рекреаційний потенціал, населення і особливості його розселення, рівень соціально-економічного розвитку території, рівень прибутків населення, транспортна мережа та інфраструктура. Вони визначають потреби населення у рекреаційних послугах і можливості їх задоволення в області.

4.ОРС Тернопільської області має складну структуру. Її основними компонентами є відпочинок, оздоровлення і туризм. Об'єктами нетривалого відпочинку є рекреаційні угіддя, пам'ятки історії та культури. Його забезпечують бюро подорожей та екскурсій, санаторії-профілакторії, туристський комплекс, кемпінги, мотелі та ін.

Довготривалий організований відпочинок та оздоровлення здійснюється в санаторних установах, базі та дитячих таборах відпочинку.

В області розвинені різні види туризму (пізнавальний, спортивний, лікувальний, туризм “вихідного дня” та ін.).

5.В територіально-функціональній структурі ОРС виділяємо такі основні складові частини: рекреаційний об'єкт, рекреаційний центр, підрайон, район. В межах Тернопільської області нами виділено - Північний, Центральний, Південний, Східний, Західний рекреаційні райони. Найбільш сприятливим для розвитку всіх видів рекреації є Південний район, для лікувально-оздоровчої - Східний і Центральний райони, для туристично-пізнавальної та курортно-лікувальної - Північний та Західний райони.

6.Для вдосконалення територіальної організації ОРС в умовах трансформації суспільних відносин необхідний розвиток нових форм рекреаційної діяльності, вдосконалення управління системою.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ПУБЛІКАЦІЯХ

1.Територіально-рекреаційний комплекс: особливості його формування і функціонування // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. - № 1. - Тернопіль, 1998. - С. 47 - 49.

2.Рекреаційне використання природозаповідних територій на прикладі Тернопільської області // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. - № 1. - Тернопіль, 1998. - С. 84 - 86.

3.Перспективи розвитку та основні напрями удосконалення структури територіально-рекреаційної системи Тернопільської області // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. - № 2. - Тернопіль, 1998. - С.131-135.

4.Про структуру і зміст курсу “Рекреаційна географія України” // Матеріали науково-практичного семінару з питань змісту та методичного забезпечення викладання географічних українознавчих дисциплін у вищій школі ( 2 - 3 грудня 1997 року). Тернопіль, 1998. - 42 - 43 с. (співавт. Гунько С.І.).

5.Місце рекреаційних ландшафтів у структурі сільськогосподарських угідь Тернопільської області // Економічні проблеми розвитку західноукраїнського промислового комплексу в умовах переходу до ринкової економіки: Збірник наукових праць викладачів, студентів, аспірантів. Тернопіль, - 1996. - С.180.

6.До історії дослідження рекреаційних комплексів в Україні // Матеріали наукової конференції присвяченої 95-річчю від дня народження проф. В.Кубійовича. Тернопіль 26 - 27 грудня 1995. - Тернопіль, 1995. - С.219-220.

7.Деякі підходи до оцінки рекреаційного потенціалу// Матеріали наукової конференції присвяченої 95-річчю від дня народження проф. В.Кубійовича.Тернопіль 26 -27 грудня 1995.-Тернопіль, 1995.- С.225-226.

8.Природні та історико-культурні пам'ятки як база для розвитку рекреаційного комплексу Тернопільської області // Матеріали четвертої звітної наукової конференції викладачів та студентів географічного факультету Тернопільського державного педагогічного інституту за 1993 р. - Тернопіль, 1994. - С.74-75 (співавт. Заставецький Б.І.).

9.Територіально-рекреаційний комплекс як об'єкт економіко-географічного дослідження // Матеріали четвертої звітної наукової конференції викладачів та студентів географічного факультету Тернопільського державного педагогічного інституту за 1993 р. - Тернопіль, 1994. - С.71-73.

10. Розвиток туризму як важливої галузі обласної рекреаційної системи: Зб.наук.пр. - Тернопіль: Економічна думка, 1998. - С.115-120.

АНОТАЦІЯ

Стецько Н.П. “Суспільно-географічні дослідження територіально-рекреаційних систем (на матеріалах Тернопільської області)”. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук зі спеціальності 11.00.02 - економічна і соціальна географія. Львівський державний університет імені Івана Франка, Львів, 1999.

Узагальнюються теоретичні і методичні аспекти вивчення територіально-рекреаційниї систем. Досліджується вплив природних, культурно-історичних, екологічних і соціально-економічних чинників на функціонування і розвиток рекреаційної системи Тернопільської області. Розглядаються компонентно-функціональна, територіально-функціональна і управлінська структури обласної рекреаційної системи, узагальнені основні напрямки вдосконалення територіальної організації такої системи в умовах трансформації суспільних відносин.

Ключові слова: рекреаційна діяльність, територіально-рекреаційна система, відпочинок, туризм, оздоровлення, рекреаційний район, рекреаційний центр, рекреаційний об'єкт.

АННОТАЦИЯ

Стецько Н.П. “Общественно-географические исследования территориально-рекреационных систем (на материалах Тернопольской области). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02. - экономическая и социальная география. Львовский государственный университет имени Ивана Франко, Львов, 1999.

Обобщаются теоретические и методические аспекты изучения территориально-рекреационных систем. Акцентируется внимание на областной рекреационной системе как объекте общественно-географического исследования. Рассматривается процесс формирования и особенности территориальной дифференциации рекреационных систем.

Применение. Обосновываются основные подходы к исследованию территориально-рекреационных систем областного уровня, локальных систем, в частности применение системного подхода, различных методов (статистического, литературного, картографического, районирования и др.).

Исследуется влияние общих, региональных и локальных факторов на формирование и развитие областной рекреационной системы и её подсистем. В частности, особое внимание уделено анализу влияния на рекреационную систему рекреационного потенциала, уровня жизни населения, особенностей расселения людей, демографических процессов, уровня загрязнения окружающей среды, транспортной освоенности территории, рыночной конъюнктуры и пр.

Рассматривается структура областной рекреационной системы в компонентно-функциональном, территориально-функциональном и управленческом аспектах. Компонентно-функциональная структура отражает закономерные соотношения, связи между компонентами и внутри них. Её основными подсистемами являются туризм, оздоровление и отдых.

В Тернопольской области развиты разные виды туризма: оздоровительный, этнично-бытовой, учебный, познавательно-экскурсионный, развлекательный, занятие по интересам, коммерческий. Долгосрочный отдых обеспечивается лагерями отдыха для детей и туристическими базами, а краткосрочный - домами отдыха, кемпингами, садово-огородными кооперативами, парками, памятниками природы, истории и культуры и т.д.

Оздоровление людей в области происходит в санаториях, санаториях-профилакториях, детских оздоровительных лагерях.

Территориально-функциональная структура областной рекреационной системы характеризует соотношение, взаимное размещение и взаимосвязь различных форм территориального сосредоточения рекреационной деятельности. Её основные элементы: рекреационные районы, подрайоны, центры, объекты. В пределах Тернопольской области выделено 5 рекреационных районов на основе анализа специализации рекреационной деятельности, величины и структуры, рекреационного потенциала, количества рекреантов, направлений рекреационных потоков: Центральный, Северный, Западный, Восточный и Южный. Наиболее благоприятные условия для развития всех видов рекреации имеет Южный район; для развития лечебно-оздоровительной - Восточный и Центральный; для - туристско-познавательной и лечебно-оздоровительной - Северный и Западный районы.

Установлены основные черты современной административно-функциональной структуры областной рекреационной системы: отсутствие единых субъектов управления и координации деятельности рекреационных объектов.

Разработанные основные направления совершенствования территориальной организации областной рекреационной системы в период трансформации общественных отношений. Основное внимание уделено перестройке структуры этой системы в соответствии с рынком услуг, на основе наиболее эффективного использования рекреационного потенциала территории, совершенствованию управления системой. Рекомендуются к развитию новые формы рекреационной деятельности (“зеленый” и “экологический туризм”. “сентиментальный туризм”), создание стационарных домов для длительного семейного отдыха, расширение сети санаторно-курортных учреждений и туристско-экскурсионных маршрутов, развитие объектов рекреационного хозяйства различных форм собственности и пр.

Ключевые слова: рекреационная деятельность, территориально-рекреационная система, отдых, туризм, оздоровление, рекреационный район, рекреационный центр, рекреационный объект.

ANNOTATION

Stetsko H.P. Socio-geographical researches on territory-recreative systems (on the material of Ternopil region). Manuscript.

Dissertation on the scientific degree of candidate of geographical sciences, major 11.00.02 - economic and social Geography. Lviv State University named after Ivan Franko, Lviv, 1999.

Theoretical and methodical aspects of investigation of territory-recreate systems are generalized. The influence of natural, socio-economic and ecological conditions on the functioning and development of recreation system of Ternopil region is investigated. Component-functional, territory-functional and organizational structures of regional recreate system are concerned. The main trends of territory organization improvement of such system are discussed within social relation's transformation.

Key words: recreate activity; territory-recreate system; recreation, tourism, health recovery, recreation district, recreation center, elementary territory-recreate system.

Размещено на Allbest.ru

...