Суспільно-географічна оцінка та обґрунтування пріоритетних напрямів розв'язання екологічних проблем великого промислового міста (на прикладі м. Запоріжжя)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова

11.00.02. - Економічна і соціальна географія

Суспільно-географічна оцінка та обґрунтування пріоритетних напрямів розв'язання екологічних проблем великого промислового міста (на прикладі м. Запоріжжя)

Донець Ірина Анатоліївна

Одеса - 1999

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Мелітопольському державному педагогічному інституті на кафедрі економічної та соціальної географії

Науковий керівник: д.геогр.н., професор Ігнатенко Микола Григорович, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри екології і економіки природокористування

Офіційні опоненти:

д. е. н., професор Степанов Вячеслав Миколайович, Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень, заступник директора з наукової роботи, м. Одеса.

к. геогр. н. Кузнецов Михайло Васильович, доцент кафедри економічної і соціальної географії, Сімферопольський державний університет

Провідна установа: Харківський державний університет, кафедра економічної і соціальної географії

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к. геогр. н., доцент Жанталай П.І.

Анотація

екологічний запоріжжя місто географічний

Донець І.А. Суспільно-географічна оцінка та обґрунтування пріоритетних напрямів розв'язання екологічних проблем великого промислового міста (на прикладі м. Запоріжжя).-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія, Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 1998 р.

В дисертації визначені теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження екологічних проблем великого промислового центру. Здійснена оцінка факторів, їх поширення у м. Запоріжжя, досліджені ступінь гостроти та характер поширення негативних екологічних впливів на основі концепцій екосистеми та сталого розвитку. Обґрунтовуються основні напрями та засоби їх вирішення.

Ключові слова: суспільно-географічні закони, екологічні проблеми, екосистема, довкілля, екологічне районування, екологічний стан, оптимізація, сталий розвиток.

Аннотация

Донец И.А. Общественно-географическая оценка и обоснование приоритетных направлений решения экологических проблем большого промышленного города (на примере г. Запорожье). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02. - экономическая и социальная география. Одесский государственный университет им. И.И. Мечникова, Одесса, 1998 г.

В диссертации определены теоретико-методологические основы общественно-географического исследования экологических проблем большого промышленного центра. Дана оценка факторам, их распространения в г.Запорожье, исследована степень остроты и характер распространения негативных экологических влияний на основе концепций экосистемы и стабильного развития. Обосновываются основные направления и способы их решения.

Ключевые слова: общественно-географические законы, экологические проблемы, экосистема, окружающая среда, экологическое районирование, экологическое состояние, оптимизация, стабильное развитие.

Summary

I.A. Donets. Social and geografical study of ecological problems in the city of Saporizhya and grounding the main directions of their solution.

Summary of the thesis for Candidate's Degree (Geography) - Odessa, Odessa State University after I.M. Mechnikov, 1998.

Theoretical and methodological principles for social and geographical research of ecological problems of a big industrial center have been determined in the thesis. The estimation of the factors of their spreading in Saporizhya is provided. The degree of the problem acuteness and the character of the negative environmental impact expansion was investigated on the basis of the ecosystem and steady development conceptions. The main directions and means for solving the problem are grounded.

Key words: social and geographical laws, ecological problems, ecosystem, environment, ecological division, ecological situation, optimisation, steady development.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Характерною рисою суспільного розвитку України є пряма залежність росту економічного потенціалу від умов та рівня ресурсозбереження і бережливого ставлення до національного багатства. Екологія та економічний зріст - це той фундамент, на якому ґрунтується майбутнє нашої держави, освіта та культура народу. Невиправдане прагнення до якнайшвидшої вигоди, екологічно нерегульоване природокористування і нарощування виробничого потенціалу заради його ж підтримки у минулому сьогодні обернулося глибокою соціально-економічною кризою. Положення України ускладнюється і тим, що серед інших країн СНД вона належить до числа лідерів за щільністю населення, питомою вагою міських жителів, концентрацією промислових та енергетичних комплексів, інженерних, інфраструктурних комунікацій.

Питання формування сприятливих екологічних характеристик довкілля стають особливо актуальними для міст, в першу чергу найбільших та великих. Великі міста зосереджують найбільш сприятливі умови для розвитку виробництва, науки, освіти, сфери послуг, культури. Разом з тим концентрація всіх видів діяльності у місті супроводжується, як правило, негативними екологічними тенденціями розвитку - забрудненням компонентів природного середовища, деструкцією ландшафтів, негативним впливом на самопочуття, здоров'я, навіть тривалість життя людей. Тому важливим завданням суспільної географії є проведення всебічних досліджень екологічних проблем великих міст та обґрунтування шляхів і засобів по їх вирішенню.

Одним з найбільших великих індустріальних центрів України який володіє потужним природно-ресурсним, виробничим, виробничо-інфраструктурним, у т.ч. транспортним, науковим потенціалом, є м. Запоріжжя. Разом з тим для нього характерні складна екологічна обстановка, високий рівень забруднення довкілля. Займаючи третє місце в Україні за рівнем розвитку промислового виробництва, концентрацією галузей важкої промисловості, це місто посідає третє місце після Кривого Рогу та Маріуполя за загальним рівнем забруднення довкілля, четверте - за обсягами накопичених токсичних відходів, перше - за обсягом водоспоживання (10% водоспоживання р. Дніпра). В кінцевому рахунку, це обертається значними економічними втратами, роблять середовище м. Запоріжжя малопривабливим для жіттєдіяльності населення. В зв'язку з цим вирішення соціально-екологічних проблем міста набуває великого теоретичного та практичного значення. Широта предмету суспільно-географічних досліджень дозволяє виявити основні складники, структурні зв'язки в екосистемі м. Запоріжжя, ідентифікувати екологічні проблеми за ступенем гостроти, просторового поширення та пріоритетами розв'язання; проаналізувати чинники виникнення екологічних проблем, оцінити процеси, закономірності та особливості розвитку екосистеми з метою розробки комплексу заходів по стабілізації ії розвитку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з тематикою наукових досліджень Мелітопольського державного педагогічного інституту, зокрема з темою “Дослідження з фізичної, економічної та соціальної географії Запорізької області”, яка виконується на природно-географічному факультеті.

Мета і завдання дисертаційної роботи. Метою дисертаційної роботи є вирішення екологічних проблем м. Запоріжжя на основі суспільно-географічного обґрунтування комплексу засобів і шляхів майбутньої діяльності. Досягнення поставленої мети вимагало вирішення слідуючих завдань:

з'ясування суті, ступеня гостроти, особливостей еволюції та тенденції розвитку екологічних проблем у великому місті;

визначення складу, структури екосистеми великого міста, її зв'язків, відносин, процесів, закономірностей і принципів функціонування;

розкриття особливостей екологіних проблем у м. Запоріжжя та оцінки передумов природно- і суспільно-географічного характеру, які їх спричиняють;

аналізу екологічних проблем господарського комплексу, природних компонентів, населення міста;

екологічного районування території Запоріжжя з виявленням районів екологічно чистих, середнього забруднення, максимального забруднення;

обґрунтування перспектив розвитку екосистеми м. Запоріжжя з метою вирішення екологічних проблем.

Методологія та методика дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження є фундаментальні праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем взаємовідносин суспільства і природи, екології міст, раціонального природокористування: Е.Б. Алаєва, І.О. Горленко, А.П. Голікова, Ф.І. Заставного, М.Г. Ігнатенка, С.Б. Лаврова, Г.М. Лаппо, Є.Н. Перцика, М.Д. Пістуна, Л.Г. Руденка, В.М. Степанова, О.Г. Топчієва, О.І. Шаблія, М.І. Фащевського; нормативні акти владних структур України з питань економічної реформи, природокористування, екології, управління.

У контексті системного підходу до вивчення екологічних проблем великого міста були застасовані методи: історичний, індуктивний, аналогів, екстраполяції, статистичний, монографічний, районування, картографічний; концепції - екосистеми, сталого розвитку, поляризації ландшафтів.

Емпіричну базу дослідження склали статистичні матеріали Запорізького обласного управління статистики; Будинку природи; окремих підприємств; управління архітектури.

Наукова новизна роботи. Основними результатами, які мають наукову новизну та виносяться на захист, є такі:

поглиблення теоретико-методологічних основ дослідження екологічних проблем великих міст, зокрема їх систематизації з виділенням слідуючих проблем: природного середовища, населення, господарського комплексу, управління екологічною безпекою міста в умовах переходу до ринкової економіки, раціональної територіальної організації екосистеми міста;

розкриття механізму залежності виникнення екологічних проблем від складу, структури, процесів, структурних відношень та зв'язків екосистеми того або іншого великого міста;

сполучення концепції екосистеми і сталого розвитку в методології дослідження;

обґрунтування методичної схеми та відповідного комплексу показників кількісного визначення екологічних проблем;

включення чиннику невизначенності у сукупність передумов, які визначають екологічні проблеми;

визначення особливостей сучасного етапу у виникненні екологічних проблем, які полягають у збільшенні можливостей їх вирішення (соціальні пріоритети розвитку, підтримка регіонального та місцевого самоврядування, підприємницька активність, широкі можливості застосування економічних важелів), а також і в складності (відсутності апробованого механізму містом, у т.ч. й екологічним розвитком, поширенням різних форм власності та господарювання при недостатній екологічній освіті їх суб'єктів);

оцінка природно-географічних та соціально-економічних передумов виникнення і тенденцій розвитку екологічних проблем міста Запоріжжя;

системний аналіз основних екологічних проблем м. Запоріжжя (господарського комплексу; повітряного та водного басейнів, ґрунтів, зелених насаджень, населення) у розрізі галузевої, компонентної інгредієнтної, соціально-економічної, організаційно-управлінської, територіальної структур його екосистеми;

екологічне районування території м. Запоріжжя з визначенням ступеня гостроти та характеру екологічних проблем;

прогноз тенденції екологічного розвитку екосистеми м. Запоріжжя, обґрунтування основних засобів та шляхів вирішення екологічних проблем у перспективі.

Теоретичне та практичне значення роботи. Результати дослідження є теоретико-метологічною основою для суспільно-географічного вирішення екологічних проблем на рівні великих міст - промислових центрів України, зокрема Придніпров'я.

Рекомендації щодо вирішення екологічних проблем м. Запоріжжя передані для практичного використання природоохоронним організаціям м. Запоріжжя. Матеріали роботи знайшли відображення у навчально-методичному процесі Мелітопольського державного педагогічного інституту при викладанні курсів: “Основи раціонального природокористування”, “Фізична географія України”, “Соціально-економічна географія України”, “Географія своєї області”, “Основи екології”, при організації науково-дослідної роботи студентів.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу МДПІ (1994-1997); республіканській науково-практичній конференції “Підвищення еколого-економічної ефективності функціонування регіонального АПК Півдня України” (Мелітополь, 1994); міжнародній науковій конференції “Єврорегіон Буг: проблеми і перспективи транскордонного співробітництва” (Луцьк, 1996); міжнародній науковій конференції “Безвідходна технологія, комплексне використання сировини - шляхи підвищення ефективності виробництва в умовах ринку” (Мелітополь, 1996); ювілейній науково-практичній конференції “Еколого-економічні проблеми водогосподарського комплексу Причорноморського регіону і напрями підвищення ефективності його розвитку” (Херсон, 1997).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 1,2 друкованих аркушів.

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта в розробку наукових результатів, що виносяться на захист.

Визначено суспільно-географічну сутність екологічних проблем та встановлено зв'язок між їх виникненням і складом, структурою, структурними відношеннями екосистеми великого міста автором особисто. Обґрунтовані тенденції в розвитку екологічних проблем, їх прогноз та засоби і шляхи вирішення.

У спільних публікаціях автору належить 70% обсягу.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на сторінках друкованого тексту, який складається із вступу, 3 розділів, висновків і пропозицій, списку використаної літератури (118 найменувань). Робота включає 7 таблиць і 9 рисунків, у т.ч. 1 картосхема.

2. Основні положення та результати дослідження

Розділ 1. Екологічні проблеми великих міст як об'єкт суспільно-географічних досліджень. Важливою складовою теорії та методології суспільно-географічних досліджень екології великого міста є ідентифікація, систематизація, визначення гостроти та обґрунтування першочергового вирішення екологічних проблем. Екологічна проблема розуміється як надзвичайно широке явище, яке охоплює природне середовище, соціальну сферу, господарство, спосіб життя населення в цілому. У великих містах на сучасному етапі розвитку виникають слідуючі екологічні проблеми: природних компонентів (повітря, води, ґрунту, флори і фауни); галузей та видів діяльності господарського комплексу; міського населення; управління екологічною безпекою в умовах переходу до ринкової моделі економічного розвитку; проблеми невизначенності у тенденціях розвитку екологічної ситуації. Відзначимо, що екологічна ситуація, екологічні проблеми великого міста територіально детерміновані. Тому проблема раціональної теріторіальної організації міського середовища є важливим напрямком суспільно-географічних досліджень вирішення екологічних проблем.

Найбільш комплексно та результативно вирішувати екологічні проблеми великого міста дозволяє концепція екосистеми, яка поєднує переваги системного та територіального підходів. Адже всі екологічні проблеми - це певні системні відношення або їх порушення, які виникають на певних етапах розвитку міста на тій або іншій його території.

Екосистема є фундаментальним поняттям суспільно-географічних досліджень екології міста. Це визначається двома важливими чинниками: а)місто є середовищем життєдіяльності населення; б) місто є системою в інших територіальних системах. Екосистема великого міста - це складне утворення, результат взаємодії міського населення, оточуючого техногенного (урбанізованого) середовища, природних компонентів довкілля, організаційно-управлінської діяльності, які здійснюються в умовах території конкретного міста і його приміської зони. До складу екосистеми великого міста входять слідуючі елементи: міське населення; природне середовище; будівлі і споруди; енергетичні, промислові, транспортні, інфраструктурні підприємства та їх технологічні процеси; середовище споживання (питна вода, продукти харчування, ліки, житлові матеріали тощо); шляхи і комунікації; побутові та промислові тверді відходи; рідкі та газоподібні інгредієнти - забруднювачі.

Системно-структурний підхід дозволяє виділити в екосистемі слідуючі структурні зрізи (структури): галузеву (джерела забруднення); інгредієнтну (речовини-забруднювачі); функціональну (направленість впливів забруднення); територіальну (елементи і форми розміщення чи прояву екологічних проблем); організаційно-управлінську (система органів управління екологічним розвитком міста); соціально-демографічною (населення та його особливості).

Характерними особливостями екоситеми великого міста є: а) залежність; б) акумулятивність; в) відкритість та неврівноваженість; г) динамізм; д) інерційність; є) конфліктність ситуацій через територіальну обмеженість; ж) неможливість експерименту. Головними принципами функціонування екосистеми є принципи: природності; неповноти інформації; невизначеності; віддаленості подій. Екосистема функціонує за правилами: демографічного насичення, заміщення екологічних умов; інтегрального ресурсу; міри перетворюваності природних систем.

Розділ 2. Природні та соціально-екологічні передумови виникнення екологічних проблем в екосистемі м. Запоріжжя. До числа основних чинників, які визначають особливості екологічних проблем та екосистеми м. Запоріжжя, належать слідуючі: надзвичайно вигідне географічне положення, забеспеченість водними та дешевими енергетичними ресурсами спричинили бурхливі темпи росту виробничого потенціалу та населення. За ними “не встигли” соціальні та екологічні заходи. Значна концентрація енерго- та ресурсоємких підприємств (на 20% більше, ніж у середньому по великих промислових центрах СНД), порушення структурних пропорцій між групами “А” і “Б” (відповідно 81:19 у 1990 р. і 77:23 у 1996 р.) призвело до перенасичення території міста екологонебезпечними галузями, зменшило можливості самовідновлення компонентів природного середовища.

Естетичної привабливостімісту надає розташування на мальовничих пагорбах Придніпровської височини, на обох берегах Дніпра. Але значна пересіченість рельєфу (перевищення висот досягає 60 м), наявність багаточислених ярів та балок утруднюють інженерне забезпечення містобудівніцтво, сполучення між окремими районами, є природними межами їх розширення. Для основних ґрунтотворних порід - лесів і лесовидних суглинків, характерні гідрогеологічні процеси, які оцінюються як несприятливі (при умові значного замочування через несправність, втрати води, аварійні ситуації на водопровідних, теплових, каналізаційних мережах утворюються значні просадки). Вони викликають тріщини та інші руйнування міських будівель. Для міста характерні також змиви, поверхневий стік та утворення конусів виносу у руслах балок і ярів, абразія берегів Дніпровського водосховища, перевіювання пісків.

Клімат як чинник виникнення екологічних проблем, можна охарактеризувати як м'який та комфортний для населення за характеристиками середньорічних температур (+8,2-9С), великою кількістю сонячних днів. Значний вегетаційний період (210-220 днів) дозволяє розширити площі зелених насаджень, збагачувати їх південними, екзотичними видами. Разом з тим недостатня кількість опадів (450 мм на рік в середньому) сприяють засушливості, що негативно впливає на людський організм, сприяє запиленості та забрудненню атмосфери. У місті спостерігається значна повторюваність штилів, не дозволяє повітряному басейну міста звільнятися від шкідливих домішок. Значною є повторюваність вітрів північно-східних румбів та неврахування цього чинника при виборі розміщення промислової зони спричиняє забруднення зон відпочинку та заселення, які розташовані на південному заході. До несприятливих погодних явищ відносять тумани, щорічні весняні суховії та періодичні засухи.

Більш сприятливою в екологічному відношенні є менш значна у порівнянні з північними та центральними регіонами України глибина промерзання ґрунту (140 см). вона дозволяє економити значні кошти при будівництві та експлуатації комунікаційних мереж.

Але насиченість міста штучними об'єктами (будівлі, дороги) викликають різкі зміни радіаційного і теплового режиму, відчутні мікрокліматичні особливості. Стабілізуючий вплив на екосистему Запоріжжя здійснюють зелені насадження. За формальною ознакою фактична площа насаджень (14м² на 1 чол.) навіть перевищює нормативну (12м²). Але в розвинутих країнах для промислових регіонів прийнятий норматив 27м²/чол., тобто площу зелених насаджень в Запоріжжі та приміській зоні необхідно збільшити майже вдвоє.

Це необхідно також і тому, що щорічно зростає кількість неорганізованих рекреантів.

Серед соціально-економічних передумов загострення екологічних проблем у м. Запоріжжі виділяються слідуючі: різке переваження у структурі господарського комплексу екологонебезпечних виробництв (енергетичні галузі забезпечують 37,7% обсягу вироблюваної продукції, чорна і кольорова металургія - 38,2%). Підпорядкування інтересів міста розвитку саме цих галузей, залишковий принцип фінансування призвели до недостатнього рівня вирішення соціально-екологічних проблем. В результаті сукупності дії ряду факторів смертність населення, починаючи з 1960р., зросла вдвічі.

В результаті кризових явищ у промисловості (зменшення обсягів виробництва) багато експертів вказують на зменшення загального фону забруднення. Але при зменшенні його абсолютних скидів, наприклад у водойоми, питома вага неочищенних стоків в їх структурі, залишається на рівні минулих років і навіть збільшується. Це пояснюється тим, що зменшення обсягів виробництва призвело до різкого зниження його фінансових результатів, що значно ускладнило можливості фінансування соціально-екологічних заходів.

В Україні безпрецендентних розмірів досягла тіньова економіка - 50-60% ВВП. Це також негативно впливає на формування бюджету, державне фінансування та інвестиції в природоохоронні заходи та екологічну безпеку. Зниження доходів населення, приховане безробіття, затримки заробітної плати призвели до різкого зниження рівня особистого споживання, особливо продуктів харчування. Так, енергетична цінність харчового раціону зменшилася на 30%. Для демографічної ситуації характерним в 90-х роках є перевищення смертності над народжуваністю у 2 рази, зменшення тривалості життя населення, його старіння (на 1000 чол. приходиться 790 осіб пенсійного віку).

Серед передумов, що поглиблюють негативні тенденції в екосистемі м. Запоріжжя, значну роль відіграє транзитне забруднення. Найбільш відчутним є: забруднення води у Дніпрі промисловими центрами і містами, які розташовані вище по течі. Тільки м. Дніпропетровськ щорічно скидає у Дніпро 300-350 млн.м³ стоків. Небезпечним є забруднення ґрунтів та сільськогосподарської продукції різноманітними токсинами. Незважаючи на суттєве зниження рівня використання (на 50%), в області зберігається понад 500т непридатних або заборонених для використання пестицидів. У 44% обстежених зразків сільськогосподарської продукції виявлено збільшення вмисту важких металів та миш'яку.

Розділ 3. Основні екологічні проблеми м. Запоріжжя та суспільно-географічне обґрунтування напрямів і засобів їх вирішення.

Основні екологічні проблеми м. Запоріжжя пов'язані із функціонуванням насамперед енерго- та ресурсоємких виробництв господарського комплексу, а також автотранспорту. Найбільші енергетичні підприємства Придніпров'я - Запорізька ДРС та Запорізька АЕС - розташовані у м. Енергодар і хоча і характеризуються значними обсягами викидів шкідливих речовин у довкілля, здійснюють опосередкований вплив на екосистему м. Запоріжжя.

Найбільшими забруднювачами довкілля є стаціонарні джерела викидів комбінату “Запоріжсталь” (27,5%), алюмінієвого комбінату (4,0%), комбінату “Дніпроспецсталь” (9,4%), заводу вогнетривів (7,8%), титаномагнієвого комбінату (7,2%), абразивного комбінату (4,4%), коксохімічного заводу (3,2%), заводу феросплавів (2,3%). Загалом же кожне 14-е підприємство міста порушувало норми скидів забруднюючих речовин у водоймища, кожне 8-е - в атмосферне повітря. Крім того, бувають аварійні скиди забруднених вод (лютий 1996 р.).

Катастрофічного обсягу набуло утворення твердих побутових та промислових відходів. Так, упродовж 1996 р. у Запоріжжі і його передмістях було накопичено 1918,3 тис. т токсичних твердих промислових відходів. Це склало 58,8% від фактично утворених відходів по всій Запорізький області і досягло 2,2 т в розрахунку на одного міського жителя. У структурі відходів переважають речовини 3-го та 4-го класів небезпеки (99,97%). 88,1% всіх промислових звалищ було сформовано за рахунок комбінату “Запоріжсталь” (62,5% загальноміського обсягу), заводу феросплавів (13,8%), алюмінієвого комбінату (11,8%). Тому саме на цих підприємствах потрібно провадити радикальні заходи по вирішенню екологічних проблем. Але за 1996 р. було освоєно тільки 66% капіталовкладень, передбачених на природоохоронні заходи. Це дозволило переробити і використати 335 тис. т мартенівського шлаку на комбінаті “Запоріжсталь”; ввести в дію очисні установки для знешкодження вихідних газів загальною потужністю 984 тис.м³ газу в рік на ВАТ “Запоріжкокс”, “Запоріжвогнетрив”, феросплавному заводі.

Разом з тим системи оборотного водопостачання на комбінатах “Запоріжсталь” та алюмінієвому повністю в ді. Не введені. Така ж невтішна ситуація і з початком експлуатації станції очистки стічних вод на заводі вогнетривів.

Загалом же в місті Запоріжжі, незважаючи на суттєве скорочення обсягів забруднення довкілля (на 15,3%), розміщується 11337 стаціонарних джерел забруднення. І з них тільки 7019 або 61,9% мають діюче очисне обладнання. При цьому всі адміністративні райони міста за рівнем концентрації промислового виробництва можна розділити на 2 типи: з високою концентрацією - Заводський, Ленінський, Орджонікідзевський, Шевченківський (від 24 до 30 підприємств), із значною концентрацією виробництва (від 8 до 17) - Хортицький, Жовтневий, Комунарський.

Концентрація шкідливих домішок у повітрі навіть над центральними районами міста може перевищувати ГДК у 5 разів. В районі промислової зони вона досягає 10 ГДК. До вагомих забруднювачів відноситься транспорт. У 1996 р. викиди автотранспорту досягли 67,1 тис. т або 19,5% всіх викидів в атмосферу. Разом з тим обсяг викидів від пересувних джерел, - автомашин - знизився на 10,2 тис. т або на 13,0%. При абсолютному, досить значному збільшенні парку автомашин це пов'язується із зменшенням їх пробігу, переходом на газове паливо, значної кількості одиниць автотранспорту, жорстким екологічним контролем з боку патрульних екологічних служб. Найбільший вплив транспорту на довкілля спостерігається на таких магістралях, як Північне та Південне шосе, вул. Леніна, Космічна та ін. Забруднення як і на автомагістралях, так і у промислових зонах спостерігається значним шумом. Шум розглядається як небезпечний вид забруднення довкілля. Для боротьби з ним використовується щільна забудова таких вулиць шумозахисними будинками; раціональний профіль і ширина вулиць; захисне озеленення; шумозахисні технології у будівництві.

Важливе місце у функціонуванні екосистеми м. Запоріжжя займають проблеми, пов'язані з екологією житла. Якщо нові мікрорайони побудовані з урахуванням нових архітектурних та будівельних рішень, то центральні, “старі частини” міста, мають житловий фонд, який не завжди відповідає вимогам сучасної культури житла і побуту, ця проблема може вирішуватися (враховуючи негативні екологічні впливи на центральні райони з боку промислової зони) за рахунок будівництва одно-, двоповерхових сучасних приватних будинків у передмістях. Це дозволить не тільки вирішити безпосередньо еколого-житлові проблеми, але й дати новий імпульс розвитку приміських територій.

Функціонування господарського комплексу м. Запоріжжя, зокрема, його екологобезпечних виробництв, викликає екологічні проблеми компонентів природного середовища та населення. Найбільш інтенсивного впливу забруднення зазнає повітряний басейн. За обсягом забруднення повітря (344,1 тис. т у 1996 р.) м. Запоріжжя знаходиться на 3-му місці серед найбільш забруднених міст України. Спеціалізація господарського комплексу зумовила особливості інгредієнтної структури викидів. Незважаючи на те, що переважна більшість інгредієнтів значно зменшили свій вміст у повітрі, він все ще лишається високим. У 1996 р. у повітряному басейні визначалася присутність пилу на рівні 1,7 ГДК, діоксиду азоту - 2,4 ГДК, формальдегіду - 2,7 ГДК, фтористого водню - 1,7 ГДК, бензапірену - на рівні 3,9 ГДК. Відомо, що постійний вміст шкідливих домішок в атмосфері в обсязі 1,1-1,5 ГДК здатний викликати важкі функціональні розлади людського організму.

Понад 20 видів токсичних сполук містять відпрацьовані гази автотранспорту. Свинцем забруднені пришляхові смуги шириною 10-15 м. Це треба враховувати при їх використанні.

Структура шкідливих викидів промислових підприємств значно відрізняється між собою. Так, виробництва “Запоріжсталі” забруднюють довкілля азотними сполуками (понад 60%), фтором (13%), залізом (8,9%), нікелем (12,9%), фенолами (0,8%). Вони викликають захворювання дихальних шляхів, головного мозку, печінки, нирок.

На титано-магнієвому комбінаті переважають викиди неорганічного пилу (73,5%), кремнієвих сполук (13,8%), хлористого водню (10,6%). Купол забруднення над “Дніпроспецсталлю” складають переважно пил (41,1%). Це також підвищує частоту різноманітних захворювань.

Надзвичайно забрудненим є водне середовище м. Запоріжжя. води р. Дніпро належать до 5-6 класів якості, що означає “дуже забруднені”. В останні роки у р. Дніпро щорічно всіма водокористувачами скидається 8,3 тис. т солей, 4 тис. т органічних речовин, 40 т сполук різноманітних металів, 60 т фенолів, 470 т азоту амонійного, 200 т нафтопродуктів. Відхилення якості води від стандарту по санітарно-хімічних та бактеріологічних показниках в середньому становить 20-21%. Незважаючи на суттєве зниження забруднення у 1995-1996 рр., у 1996 р. у Дніпро було скинуто 380 млн.м³ стічних вод, з них 18,4% були неочищені.

В результаті вміст легкоокисних органічних речовин склав 1,2 ГДК, азоту нітритного 1,2-2,1 ГДК, сполук цинку - 9-32 ГДК, фенолів - 2-6 ГДК, сполук міді - 4-11 ГДК, сполук марганцю - 6-10 ГДК, нафтопродуктів - 3-4 ГДК. Надзвичайно забрудненою є притока Дніпра - р. Мокра Московка. Середньорічні концентрації у її воді азоту амонійного досягли 13 ГДК, нітритного - 8 ГДК, сполук міді - 7 ГДК, цинку - 10 ГДК, марганцю - 18 ГДК. У випадках аварійних скидів концентрація азоту амонійного дорівнювала 39 ГДК, нітритного - 13 ГДК, сполук міді - 36 ГДК, цинку - 20 ГДК, марганцю - 70 ГДК. В цих умовах є абсолютно необхідними очистка вод, а також повторне та оборотне водокористування. В останні роки рівень очишених вод у структурі скидів перебуває на рівні 70-85%. Обсяг послідовно використаної води досягає 70%. Найбільшими забруднювачами води є комбінат “Запоріжсталь”, Міськводкомунгосп, скиди кар'єрних вод.

Враховуючи складний екологічний стан басейну Дніпра, Уряд України визначив р. Дніпро пріоритетним напрямком екологічної політики. Указом Президента України створена Надзвичайна комісія з проблем екологічного стану р. Дніпро та якості питної води. Запорізькі міські та обласні екологічні, господарські, управлінські органи і організації повинні тісно співпрацювати з нею. Це може забезпечити вирішення екологічних проблем Дніпра.

У м. Запоріжжі та його приміській зоні значного поширення набуло забруднення ґрунтів, складування твердих промислових і комунально-побутових відходів, вилучення площ сільськогосподарських земель під звалища. При встановлених нормах у межах 0,47 м³/рік побутових відходів цей показник у місті перевищений більш ніж у 2 рази. Але особливо небезпечних масштабів набули обсяги промислових відходів. Так, у 1996 р. в області накопичилося 46 млн. т відходів. Серед них до ІІІ класу небезпеки належало 54,8%. У промислових зонах розміщення великих промислових підприємств спостерігається значне забруднення ґрунту в радіусі 5-15 км. Так, вміст цинку перевищує 4 ГДК, ртуті - 1,5 ГДК, кадмію - 3-4 ГДК. Це пригнічує рослинність і негативно впливає на формування зелених захисних зон. Тому значного практичного значення набуває проблема технологічного оновлення виробництва, утилізації відходів. У її вирішенні кардинальними засобами є будівництво сміттєпереробного заводу, вартість якого б окупилася через 5-6 років; повторне використання промислових відходів.

Відновлюючі функції у екосистемі міста здійснюють зелені насадження. На жаль, Запорізька область вкрай недостатньо забезпечена насадженнями. Лісопоктрита площа в ній - найменша в Україні і становить всього 23,7 тис. га. Це у 1,5 разів менше, ніж у Миколаївській і у 3 рази - ніж у Дніпропетровській областях. В середньому на одного жителя м. Запоріжжя приходиться 14 м² зелених насаджень. Але вони розміщені нерівномірно. Переважна більшість їх площ займає о. Хортицю, північно-західні передмістя (зона відпочинку). Недостатньо озеленені житлові масиви і особливо, промислова зона міста у межах Заводського району.

Високий загальний рівень забруднення практично всіх природних компонентів екосистеми м. Запоріжжя, важкі промислові виробництва, транспортне перевантаження призводять до погіршення самопочуття, здоров'я, відтворення населення, зниження продуктивності праці і якості умов життєдіяльності в цілому. За останні 5 років темпи збільшення захворювань міського населення дещо зменшилися, але все ще лишаються високими. Так, кількість захворювань злоякісними утвореннями збільшилася на 2,2%, інфарктом міокарду - на 6,5%, бронхіальною астмою - на 6,8%, хронічним бронхітом - на 17,1%. Це на 10-12% більше, ніж у середньому по Україні. Після багаторічної тенденції зниження почався ріст паразитарних та інфекційних хвороб, зокрема туберкульозу (на 5%), хвороб сечо-статевої системи (на 3%), холециститу (на 5-8%), гепатиту А, алергічних хвороб. Значними величинами характеризуються показники інвалідності - 3 чол. на 1000 жителів, травматизму на виробництві. У 1996 р. найбільша кількість потерпілих зареєстрована на комбінаті “Запоріжсталь” (49 чол.), алюмінієвому (43 чол.), електроремонтному заводі (40 чол.). Понад 14% дітей у місті народжуються з психічними та фізичними відхиленнями.

При цьому захворюваність у забруднених Заводському та Орджонікідзевському районах більша, ніж у відносно чистих Хортицькому, Шевченківському (злоякісними утвореннями - на 1-2 чол. на 1000 жителів, гіпертонією - на 5 чол., простудними інфекціями - на 30 чол.).

У працюючих на комбінаті “Запоріжсталь” або проживаючих поблизу нього людей переважають захворювання дихальних шляхів, печінки, нирок. На титано-магнієвому комбінаті переважають захворювання нервової і серцево-судинної систем, хронічний бронхіт, емфізема лігень, силикоз, алюмінієвому комбінаті - дихальних шляхів, шкіри. Працюючі не сталепрокатному заводі хворіють переважно на серцево-судинні, шкіряні захворювання, хвороби дихальних шляхів.

При аналізі впливу забруднення на життєдіяльність міського населення необхідно враховувати особливості дії сукупності тих або інших видів забруднення. так, сукупна дія радіації хімічного забруднення ґрунту збільшує ризик виникнення патології органів травлення у дітей у 3 рази, хвороб системи кровообігу - в 2-7 разів, шкіри - в 1,5-2,2 разів. Сумісний вплив радіації і забруднення повітря збільшує ризик виникнення хвороб органів дихання у 1,9-2,7 разів.

Посилює негативний вплив на здоров'я хімічного забруднення електромагнитне забруднення та шум. Так, серед працюючих шумних цехів спостерігається на 50% більше хвороб вуха, горла, носа, виразки шлунку, розладів нервової системи, у 3 рази вищий травматизм, ніж серед робітників контрольної групи. Визначені таким чином основні інгредієнти та напрями впливу забруднення на самопочуття населення дозволяє розробити основні заходи попередження захворюваності. Поряд з різними напрямами екологізації виробництва вони мають полягати у проведені всебічної профілактичної діяльності у сфері охорони здоров'я, дотриманні техніки безпеки у виробництві.

Висновки

Основні напрями та перспективи вирішення екологічних проблем обґрунтовуються на основі: а) оцінки їх сучасного стану і диференціації за ступенем гостроти, небезпеки, масштабів проявлення; б) прогнозу розвитку у перспективі; в) наявних засобів вирішення.

Враховуючи певну стабілізацію (припинення падіння темпів розвитку виробництва) на ряді основних підприємств важкої індустрії міста, логічно зробити висновок, що рівень забруднення довкілля кардинально не зміниться. Збитковість та незначний прибуток виробництв спеціалізації (0,6-1,0% в рік) спонукають направляти основні кошти на вирішення соціальних проблем, наслідки яких проявляються сьогодні і найбільш зримо. При цьому лімітуючим фактором поліпшення екологічного стану є неповне використання коштів природоохоронного призначення - на 60%.

За таких складних обставин особливе значення має обґрунтування концепції сталого розвитку екосистеми м. Запоріжжя на перспективу. У нашому розумінні вона включає: загальні положення; оцінку та аналіз сучасних екологічних проблем; обґрунтування основних засобів та напрямів їх вирішення; визначення джерел їх забезпечення; системи управління.

Концепція враховує принаймні три групи обмежень (імперативів) у вирішенні екологічних проблем: а) неможливість кардинальної зміни виробничої спеціалізації міста; б) неможливість принаймні у найближчі 10 років кардинальної зміни міського планування центральних та житлових районів; в) економічні та технологічні обмеження здійснення природоохоронних заходів.

Виходячи з загальних положень концепції вирішення екологічних проблем, їх всебічної кількісної та якісної оцінки, визначені конкретні шляхи та засоби оптимізації екосистеми м. Запоріжжя, які сформульовані слідуючим чином:

припинення подальшого нарощування потужностей та будівництва нових підприємств важкої індустрії;

кошти, направлені на ремонт і навіть відновлення традиційних основних виробничих фондів металургійних підприємств направляти на кардинальну модернізацію виробництва; освоєння випуску нових видів продукції; модернізацію очисних споруд;

врахування в економіко-господарській діяльності обсягів та напрямів транзитного забруднення на основі системи диференційованих плат за збитки від нього;

заборона відведення нових земель під будівництво нових або розширення існуючих підприємств;

впровадження нових технологій зберігання та поховання твердих токсичних відходів, які не можуть бути повторно використані або перероблені;

будівництво сміттєпереробного заводу, період окупності якого становить 5-6 років;

заборона нормування забруднення скидів у водойми, виходячи з принципу їх неприпустимості. Особливо у р. Мокра Московка, водотоків балок;

відновлення та послідуюче використання забруднених раніше компонентів довкілля. Така робота проводиться на металургійних підприємствах, де повторно переробляються відвали мартенівського шлаку, але обсяги пеперобки мають значні резерви для збільшення;

використання переважно електричного транспорту загального призначення; перехід значної частини автомашин на газове паливо; запровадження жорсткого екологічного контролю на автошляхах;

вдосконалення перспективного архітектурного планування міста за рахунок росту його передмість та їх забудови низькоповерховими котеджами, об'єктами соцкультпобуту, створення зон відпочинку;

використання “м'яких” та недорогих, але ефективних заходів меліорації довкілля, зокрема озеленення територій;

планування у районах, прикордонних з промисловими зонами, виключних санітарних зон з декоративними насадженнями;

забеспечення екологічної освіти керівників приватних підприємств та широких верств населення; наукове обґрунтування екологічних рішень; підготовка високоосвічених екологічних кадрів на базі ВУЗів Запоріжжя;

враховувати “вузьки місця”, які породжують кологічні проблеми через складності перехідного періоду, а також переваги у вигляді сукупності економічних важелів, які надає ринкова економіка;

для координації виконання всіх заходів по вирішенню екологічних проблем необхідно створити Екологічну Раду при міськвиконкомі м. Запоріжжя.

Список наукових публікацій

1. Вдосконалення структурної і територіальної організації екосистеми промислового міста (на прикладі м. Запоріжжя). - Херсон, ХГСГУ, 1998. - 50с.

2. Сучасний стан екології м. Запоріжжя та шляхи покращення.// Економіко-географічні та екологічні проблеми Північного Приазов'я. Зб. статей. Мелітополь, 1995 р.-с. 59.

3. Стан та перспективи еколого-економічного розвитку промисловості Запорізької області.// Економіко-географічні та екологічні проблеми Північного Приазов'я. Зб. статей. Мелітополь, 1995 р.-с. 76-78.

4. Екологізація повітряного басейну міста, як ознака його соціоекологічного стану (на прикладі м. Запоріжжя).// Республіканська науково-практична конференція. Львів, 1996 р.-с.43-44.

5. Еколого-економічні фактори формування потенціала м. Запоріжжя.//Науково-практична конференція, Мелітополь, жовтень, 1995 р.-с.41-42 (співавтор Тевс С.Н.).

6. Екологізація рівня життя.// Ювілейна кваліфікаційна науково-методична конференція - 65 річчя МДПІ/ Мелітополь, 1995 р.-с. 19-20.

7. До проблеми еволюції змісту терміну “стійкий еколого-економічний розвиток”.// Республіканська науково-практична конференція, Херсон, 25-27 листопада, 1997 р.-с. 135-137 (співавтор Ігнатенко М.Г.).

8. Формування складу та структури екологічного комплексу великого промислового центру (на прикладі м. Запоріжжя).// Республіканська науково-практична конференція, Херсон, 25-27 листопада, 1997 р.-с. 48-49.

Размещено на Allbest.ru