Природно-ресурсний потенціал України і його економічна оцінка

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА

Реферат

«Природно-ресурсний потенціал України і його економічна оцінка»

Виконала: студентка гр. БД-06

Азман Інга

Перевірили: Слободенюк Н.О.

Гончар В.В.

Маріуполь, 2007

Зміст

Вступ

1. Сутність ПРП, його структура та економічна оцінка

2. Характеристика природно-ресурсного потенціалу

2.1 Мінеральні ресурси

2.2 Рудні корисні копалини

2.3 Нерудні корисні копалини

2.4 Паливні ресурси

2.5 Земельні ресурси

2.6 Лісові ресурси

2.7 Водні ресурси

2.8 Фауністичні ресурси

2.9 Природно-рекреаційні ресурси

3. Ресурсозбереження

Висновок

Використана література

природа водний ресурсний

Вступ

На всіх етапах розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людей і природи. В умовах науково-технічного прогресу очевидним є посилення взаємодії і взаємозалежності матеріального виробництва і природи. Використання природних багатств повністю залежить від рівня розвитку продуктивних сил і, навпаки, наявність відповідних природних умов і ресурсів істотно впливає на розвиток продуктивних сил, прискорюючи або сповільнюючи їх динаміку.

Природно-ресурсний потенціал розглядається як сукупність усіх можливостей, засобів, запасів, джерел, що є і можуть бути мобілізовані, використані для досягнення певної мети. Природно-ресурсний потенціал -- важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови.

Природні ресурси - це компоненти природи, які використовуються або можуть бути використані в матеріальному виробництві за умови певного рівня розвитку виробничих сил. Природні умови -- це тіла й сили природи, які мають істотне значення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій і невиробничій діяльності людей.

1. Сутність ПРП, його структура та економічна оцінка

Природно-ресурсний потенціал -- це сукупність ycix природних запасів i умов, що є i можуть бути задіяні для досягнення певної мети.

ПРП включає:

природні умови;

природні ресурси.

Природні ресурси - це компоненти природи, які використовуються або можуть бути використані в матеріальному виробництві за умови певного рівня розвитку виробничих сил.

Природні умови -- це тіла й сили природи, які мають істотне значення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій і невиробничій діяльності людей.

ПРП має складну, багаторівневу структуру. Розрізняють: компонентну, організаційну и функціональну структури ПРП.

Компонентна структура характеризується міжвидовими співвідношеннями природних ресурсів.

Територіальна - різними формами дислокації природно-ресурсних комплексів.

Функціональна - відображає вплив природних ресурсів на спеціалізацію території та формування господарських комплексів.

Існує декілька підходів до класифікації природно-ресурсного потенціалу:

1.За компонентним складом:

мінеральні, які представлені корисними копалинами тамінерально-будівельною сировиною. Вони поділяються на паливні, рудні й нерудні;

земельні, серед яких виділяють _ало грунтів, а також види господарського використання земель (рілля, сінокоси й пасовища, ліси й чагарники);

водні, які підрозділяються на води Світового океану, води суходолу. До вод суходолу відносяться річки, озера, ставки,водосховища, болота, льодовики i підземні води (ґрунтові та артезіанські);

біологічні, що включають рослинний i тваринний світ;

рекреаційні включають природно-кліматичні i бальнеологічні;

кліматичні, до яких відносяться сонячна енергія вітру, внутрішнє тепло Землі;

космічні, до яких відносяться метеорити.

2. За ознакою вичерпності:

невичерпні включають сонячну радіацію, енергію вітру, води, внутрішнє тепло Землі;

вичерпні відновлювані включають ґрунтовий покрив, водні ресурси, лікувальні грязі;

вичерпні не відновлювані включають паливні, рудні і нерудні корисні копалини.

3. За характером використання:

одноцільові;

багатоцільові (лісові, водні, земельні ресурси).

4. За господарською направленістю:

промислового призначення;

_ало витратних_і_ького призначення;

культурно-ландшавтного призначення;

комплексного призначення.

Використання в економічній діяльності природних ресурсів вимагає їх оцінки. Існує два основних види оцінки: технологічна та економічна. При технологічній оцінці виявляється ступінь придатності ресурсів до того чи іншого виду людської діяльності з урахуванням сучасної або перспективної технології їх використання.

Економічна оцінка природних ресурсів необхідна для визначення міри їх ефективного використання.

Для економічної оцінки природних ресурсів застосовують різні методичні підходи:

1. затратний підхід - заснований на обліку витрат на здобуток, освоєння та використання ресурсів;

2. результативний підхід - оцінюють тільки ті ресурси, які приносять прибуток від експлуатації у вигляді первинного продукту;

3. витратно - ресурсний підхід - комплексна оцінка витрат на освоєння природних ресурсів і прибутку від їх експлуатації;

4. рентний підхід - враховується обмеженість природних ресурсів;

5. монопольно-відомствінний підхід - розміри платежів за ресурси відповідають фінансовим витратам спеціалізованих організацій, які керують природними ресурсами в кожному відомстві.

2. Характеристика природно-ресурсного потенціалу

До складу природно-ресурсного потенціалу відносяться мінеральні, земельні, лісові, водні, фауністичні і природно-рекреаційні ресурси.

2.1 Мінеральні ресурси

Мінеральні ресурси - це сукупність запасів корисних копалин з певними хімічними властивостями, які використовуються людиною у господарській діяльності різних галузей народного господарства.

Мінеральні ресурси поділяються на:

рудні (руди чорних, кольорових, рідкісних, розсіяних, благородних металів);

нерудні (флюси, вогнетривкі глини, апатити, кам'яна і калійна солі, сірка, фосфорити, флюсові вапняки, азбест, тальк, графіт, слюда, крейда, глина, гіпс, бутовий камінь, бетоніти, мергель, граніт, мармур, бурштин, самоцвіти);

паливні (вугілля, нафта, природний газ, горючі сланці, торф).

Серед держав світу Україна характеризується, як країна з потужною мінерально-сировинною базою. Адже займаючи лише 0,4% території світу та 0,8% кількості його населення, наша держава має близько 5% загальносвітових мінеральних ресурсів.

У _а надрах знайдено понад 200 видів корисних копалин, відкрито близько 20000 їx родовищ, половина з цих видів корисних копалин мають промислове значения.

За ступенем розвіданості та вивченості поклади корисних копалин поділяються на;

А - детально розвідані й передані до експлуатації;

В - попередньо розвідані з приблизним вивченням меж покладів;

С1 - слабо розвідані, частково з урахуванням екстраполяції;

С2 - перспективні ресурси.

За запасами природних pecypcів Україна займає одне із провідних місць а Європі, зокрема перше місце - за запасами марганцевої руди та сірки, в числі перших - за запасами кам'яного вугілля й кам'яно солі. В _а надрах знайдено до 60% європейських запасів облицювального каміння.

Таблиця 2.1 Запаси корисних копалин в Україні

Види корисних копалин	Одиниця виміру	Запаси на 1.01.97 за категоріями	Кількість родрвищ
		А+В+С1	С2	усього	що розробляються
Нафта, конденсат	Тис.т	234848	55500	278	178
Газ природний	Млн..м3	1148283	333800	336	208
Вугілля кам'яне	Тис.т	43219900	109106000	685	257
Вугілля буре	Тис.т	2588200	319500	77	11
Залізна руда	Тис.т	26321401	4304375	52	28
Марганцева руда	Тис.т	2276397	169192	3	2
Ртутна руда	Тис.т	5245	14038	11	4
Сірчана руда	Тис.т	665159	145730	12	5
Калійно-магнієва сіль	Тис.т	2738099	792246	18	6
Кухонна сіль	Тис.т	16442210	6814828	14	11
Графітова сіль	Тис.т	125951	38881	5	1
Цементна сировина	Тис.т	3132283	906140	39	24
Каолін вогнетривкий	Тис.т	66992	19903	7	5
Бентонітова глина	Тис.т	61330	221	6	2
Доломіти	Тис.т	425098	48463	8	4
Флюсовий вапняк	Тис.т	2523843	165369	14	7
Пісок	Тис.т	889726	238687	21	8
Мінеральні підземні води	Тис.м3	64.5 за добу	0.9 за добу	146	112

2.2 Рудні корисні копалини

До їx складу входять залізні I марганцеві руди. Руди кольорових, рідкіснux I благородних металів.

В Україні запаси залізних руд становлять близько 26,3 млрд т. Основні родовища - Криворізький басейн Дніпропетровської області - 18,5 млрд т, Кременчуцький басейн Полтавської області - 4,5 млрд т, Бєлозерський басейн За-порізької област1 - 2,5 млрд т, Керченський басейн Автономної Республіки Крим - 1,8 млрд т.

_Криворізький басейн розташований у західній частині Дніпропетровської області в басейні річки Інгулець. Ширина рудоносної смуги змінюється від 2 до 7 км.

Руди залягають на глибині від 100 до 2000 м із вмістом заліза (50-62% і більше). Добувається руда лише шахтним способом. Цей басейн за запасами належить до найбільших у світі.

Кременчуцький басейн розташований в Кременчуцькому районі Полтавської області за 15 кілометрів від Кременчука на лівому березі Дніпра. Має вигідне транспортно-географічне положення, оскільки знаходиться в шести кілометрах від Дніпра, а середня його частина перетинається залізницею Полтава-Кременчук. Розвідані запаси залізних руд становлять 4,5 млрд т. Основна частина руди із вмістом заліза 35-38%.

Бєлозерський басейн об'єднуе кілька родовищ. Він розташований на південъ від Запоріжжя на лівому березі Дніпра.

Район має зручні залізничні і річкові транспортні зв'язки. На березі Каховського водосховища збудовано місто Дніпрорудний, який є портом для відправки руди по Дніпру.

Загальні запаси руд знаходяться на глибині до 1500 м I становлять 2,5 млрд т із вмістом заліза 60-64%. Решта із вмістом заліза 46-48%.

Керченський басейн охоплює кілька родовиш, які розташовані на північному I східному узбережжі піввострова. Загальні запаси із вмістом заліза до 37% I становлять 1,8 млрд т. Крім того, в руді є домішки марганцю (до 5%), а також ванадію, фосфору, миш'яку.

Керченська руда використовуєгься тільки на комбінаті «Азовсталь», куди вона доставляється по Азовському морю.

Марганцеві руди. В Україні запаси марганцевої руди становлять - 2,3 млрд т. Основні родовища розташовані у Дніпропетровській I Запорізький областях. У Нікопольському родовищі Дніпропетровської області запаси руди становлять 1,6 млрд т, а в Великотомацькому родовищі Запорізької області - 0,6 млрд т. В даний час переважно експлуатується Нікопольське родовище. Рудний пласт до 2 метрів. Видобуток руди здійснюється переважно відкритим способом. В Україні марганцеві родовища вікриті також в Одеській, Івано-Франківській областях та в Карпатах. Руди кольорової металургії. Кольорові метали є незамінними в _аббро_етровсь та в ракетобудуванні, а також широко використовуються в електронній, електротехнічній, радіотехнічній I приладобудівній промисловості.

В Україій відкриті I розробляються родовища сировинних pecypciв - алюміній, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті тощо.

Алюмінієві руди - алуніти, нефеліни, боксити I каолінові глини. Боксити є у Смілянському районі Черкаської області та у Високопільському районі Дніпропетровської області. Родовища алунітових руд є на Закарпатті, а нефелінових - Призов'ї.

Поклади каолінів мають високу якість I можуть використовуватись для виробництва алюмінію хімічним способом. Вони залягають на великих площах. Ix видобувають у Вінницькій, Запорізькій, Житомирській областях. Найбільшим у світі родовищем каолінів є Просянівське в _аббро_етровській області. Тут потужність шару каолінів високої якості подекуди досягає 100 м. Їх використовують як для виробництва алюмінію, так і як наповнювач під час виготовлення паперу, та для виготовлення вогнетривких виробів.

Титанові руди. Титан входить до складу майже 70 різних мінералів (ільменіт, рутил, титаномагнетит тощо). Великими родовищами титанових руд є Самотканське (біля міста Вольногорськ Дніпропетровської області), а також Іршанське I Стремигородське та Володимир-Волинське Житомирської області, які багаті на камінь _аббро з якого витягують концентрат титану.

Нікелеві руди. Нікель використовують для виробництва бронзи, латуні, особливих copтів сталі та для покриття металів, як антикорозійний матеріал. В Україні найбагатше Побузьке родовище Кіровоградської області.

Pmymнi руди. Основне родовище залізнортутних руд Микитівське розташоване в межах м. Горлівка Донецької області. Родовища ртуті є також у Закарпатті та в Криму.

Запаси золота. Виявлено 10 родовищ в Закарпатській, Кіровоградській, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській,Черкаській та Одеській областях. Мужиївське родовище Закарпатської області вже освоєно I там ведеться промислове добування золота. Золото є у відходах гірничо-збагачувальних комбінатів. Розроблена I технологія його відокремлення.

2.3 Нерудні корисні копалини

Широко використовуються в хімічній промисловості, будівництві та інших галузях народного господарства.

Кухонна (кам'яна) сіль. _у запаси в Україні понад 23 млрд т. Основні родовища - Артемівське Донецької області, Романське Сумської області, Єфрамівське Харківської області та Солотвинське Закарпатської області. Великі запаси кухонної солі є у воді озера Сиваш.

Калійна сілъ. Запаси _у 3,5 млрд т . Основні родовища - Калуське I Тростянецьке Івано-Франківської області та Стабниківське Львівської області

Фосфорити. Розвідані ix запаси біля 400 млн т, а прогнозують біля 1,1 млрд т. Ocновні родовища - Кролівецьке Сумської _удн., Ізюмське Харківської області, та Покрово-Керченське Автономної Республіки Крим.

Пластові поклади фосфоритів є у Тернопільській, Вінницькій I Хмельницькій областях, але пласти малопотужні 0,5-1 м із вмістом P2O5 3-8% I видобуток їx малоефективний.

Anamumoвi руди, комплексні апатито-титанові I апатито-рідкіснометалеві виявлені в родовищах _бласт'я, в основному бідні: вміст P2O5 2,5-5% в корінних рудах. Запаси апатиту категорії A+B+C1 оцінюються в 130 млн т.

Самородна сірка. За розвіданими Ії запасами Україна займає одне із перших місць у світі I перше місце серед країн СНД. Cipкa зосереджена в багатьох родовищах, які простягаються від Яворова (на заході від Львівщини) вздовж Дністра. Найбільші родовища - Немирівське, Яворівське, Язівське Львівської області, Подорожненське Івано-Франківської області, Роздольське Тернопільської області.

Експлуатуються Роздольське I Подорожнянські родовища відкритим способом, а Язівське та Немирівське - способом підземного виплавлення. Cipкy використовують у xiмічній промисловості, насамперед для виробництва сірчаної кислоти.

Бентонітові глини. Основне родовище - Черкаське. Це родовище вважається одним з найбільших у світі. Запаси цього родовища практично невичерпні, потужність пласта залягання - 25 м. Бентонітові глини використовують для виготовлення форм відливання деталей машин, а також у нафтовій, харчовій, текстильній, нафтопереробній, миловарній та інших галузях промисловості.

Графіт широко використовується в атомній енергетиці, у виробництві олівців, фарб, темного скла, підшипників. В Україні залягають поклади графіту світового значення. Найбільші поклади цієї мінеральної сировини в Завалівському родовищі Юровоградської області. Є поклади графіту також у Петрівському та Водянському родовищах Запорізької області.

Вогнетривкі глини використовуються для виробництва вогнетривкої цегли, при будівництві доменних I мартенівських печей та пристосування для розливу сталі. Їх запаси в країні 2,5 млрд т. Основними родовищами вогнетривкої глини вважаються _удня_рщині___бл I Веселівське Донецької області Полоцьке Запорізької області, П'ятихатське, Обозівське та Мурзинське Кіровоградської області.

Флюсові вапняки використовуються при виплавленні чавуну. Ocновні родовища - Докучаєвське I Ново-Троіцьке _удня_рщи області та Балаклавське - Автономної Республіки Крим. Їх запаси 2,8-3,0 млрд т.

Крейда. Її запаси сконцентровані у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, Здолбунівському - Рівненської області та у Краматорську Донецької області.

Вапняки. Основні їx родовища: Розводівське I Волощанське Львівської області, Гуменецьке Хмельницької області та Григорівське Миколаївської області.

Гіпс. Поклади гіпcy є у 16 областях України I в Автономній Республіці Крим. Oсновні родовища: Піщанське I Моршинське Львівської області, Артемівське I Слов'яногірське _удня_рщи області, Михайлівське та _удня_рщи Луганської області, Збручанське Хмельницької області, _удня_рщині_ I Євпаторійське Автономної Республіки Крим, Миргородське Полтавської області, Хмельницьке Вінницької області, Ново-Полянське I Синяцьке Закарпатської області, Новозіручанське Тернопільської області.

Мергель. Основні родовища - Амвросієвське Донецької області I Бахчисарайське Автономної _удня__блас Крим.

Граніт. Запаси понад 3 млрд т. Основні родовища: Омелянівське, Коростишівське I Корнинське Житомирської області, Богуславське Київської області, Старобабинське I Ганське Черкаської області, Софіївське I Янцівське Запорізької області, Капустянське I Кудашівське Кіровоградської області, Тиврівське Вінницької області, Колесівське I _удня_рщині_ Рівненської1 області. Мармур видобувають у Донецькій області, в Карпатах, Ав_удня_рщи Республіці Крим та у Житомирській області. За колъором та якістю український мармур вважають одним з найкрасивіших у світі.

Бурштин. Родовище його є поблизу селища Клесів Рівненської області.

Самоцвіти. На _удня_рщині є родовища топазів, тигрового ока. Аквамарину, яшми, опалу. Володарсько-Волинська _удня видобуває «винні» топази, димчастий кварц різних відтінків. На південному березі Криму, в районі згаслого вулкану Карадаг, є розсипи агату, яшми, гірського кришталю, аметисту, цитрину, сердоліку.

2.4 Паливні ресурси

До складу паливних pecypciв входять кам'яне I буре вугілля, нафта, природний газ, горючі сланці та торф.

Кам'яне вугілля. Запаси кам'яного вугілля 43,2 млрд т, в тому числі детально розвідані 16,8 млрд т. Основні його родовища розташовані в Донецькому та Львівсько-Волинському басейні. На Донецький _бласті приходиться 98% запасів вугілля. На Львівсько-Волнинсъкий _бласті - 2%.

Донецький кам'яновугільний басейн у межах України займає територію 150 тис. Км2. Знаходиться в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській I частково в Xapківській областях.

Основна _блас вугілля залягає на глибині 500-750 м, а є пласти на глибинi до 1400 м. Товщина робочих пластів в межах 0,6---1,2 м, а piдко - 1,5 м. Більше 70% вугілля припадає на _бласт пологим падінням. Із загальної кількості вугілля 25% -коксівне, 30% -- антрацити, а решта -- довгополуменеве.

Львівсько-Волинський _бласт розташований у межах Галицько-Волинської западини, має площу близько 10 тис. Км2. Вугілля зосереджене на глибині 250-750 м. Товщина пласта 0,5-2 м, а зустрічаються пласти 2,8 м. Загальні запаси вугілля тут у межах 0,8 млрд т. Вугільні пласти залягають майже горизонтально або мають незначне падіння. Вугілля середньозольне, довгополуменеве, що сприяє використанню його для теплоенергетичних потреб.

Буре вугілля. Його запасів в Україні близько 3 млрд т. Наибільшим родовищем є Коростишівське Житомирської області, Звенигородське Черкаської обл., Олександрійське _бласті_ї_ської обл. Деякі його запаси є у Харківській, Полтавській, Вінницькій, Донецькій та Закарпатській областях. Середня потужність пластів 4-5 м, глибина залягання від 100-200 м. При згорянні 1 кг цього вугілля виділяється 5-6 тис. Ккал тепла, що на 40% менше від кам'яного вугілля. Використовується воно в основному для виробництва кам'яновугільних брикетів, які ідуть для побутових цілей, а також для одержання рідкого палива I побутового газу.

Нафта. В Україні розвідано 278 родовищ нафти, з яких експлуатується - 178. Обсяги промислових запасів становлять близько 240 млн т. Найбільші запаси нафти є у Прикарпатті, Придніпров'ї та у Причорномор'ї.

У Прикарпатті відкрито 16 родовищ. Найбільше з них Долинське, Уличинське, Бориславське. Глибина залягання - від 1000-3000 м.

Придніпровський _бласт включає родовища Прилуцьке у Чернігівській області, Рибальське I Качанівське у Полтавській області.

3 надр України видобуто понад 350 млн т нафти. За прогнозами значні запаси нафти є у Донецькому регіоні. За сумарними прогнозами геологічні запаси нафти I газу в надрах Дніпровсько-Донецької западини можуть сягати 7-10 млрд т нафтового еквіваленту.

Природний газ. Основні регіони, в яких є значні запаси природного газу, - це Передкарпаття, Дніпровсько-Донецький регіон I Причорномор'я.

У Передкарпатті діють Більче-Волинське, Космацьке, Косівське, та розвідані Судово-Волинянське, Немирівське, Солотвинське, Мукачівське, _бласті_ родовища. Запаси газу цього peгіону становлять 94 млрд м3.

В Дніпровсько-Донецькому газоносному peгіоні основні родовища в Харківській області (Шебелинське, Хрестищенське, Кечилівське, Дружелюбівське), в _бласті_ (Рибальське, Каченівське), в Полтавській (Солохо-Диканське), Чернігівській (Гнідинське), Дніпропетровській (Перещепинське) областях. За розрахунками запаси газу в цьому pегіоні - 785,4 млрд м3.

У Причорноморському pегіоні відкрито й експлуатується 17 газоносних родовищ із загальним запасом газу 14,3 млрд м3. Найбільші родовища: Галіцинське, Джанкойське, Глібівське, Оленівське Автономної Республіки Крим.

На дні Чорного моря геологи виявили перспективні родовища природного газу. Родовища природного газу розвідані I на шельфі Азовського моря - Керченське, Казантинське, Стрілкове. За різними підрахунками запаси газу тут понад 100 млрд м3. Таким чином, загальні обсяги промислових 3aпасів природного газу в Україні становлять 1148,2 млрд м3.

Крім природного газу в Україні є умови для промислового видобутку газу метану в Донецькому вугільному басейні. Ресурси метану в басейні тільки у вугільних пластах до глибини до 1800 м, складають 1,2 трлн м3. Цей розмір дорівнює запасам найкрупніших газових родовищ світу.

За основними регіонами _бласті_ об'єми метану розподіляються таким чином:

Червоноармійський район - 231 млрд м3;

Центральний район - 114,3 млрд м3;

Торезько-Снежнянський район - 55 млрд м3;

Донецько-Макіївський район - 44 млрд м3.

Торф - цінна сировина для паливної та хімічної промисловості. З нього одержують рідке паливо, феноли, _блас, спирт, а також виробляють ізоляційні плити.

В Україні розвідано 2500 родовищ з геологічними запасами торфу 2,2 млрд т. Його запаси зосереджені переважно на Поліссі: у Львівській, Івано-Фраківській, Волинській, Рівненській та поліських районах Хмельницької, Житомирської, _бласті_ї, Чернігівської I Сумської областей.

Товщина шарів - 10-12 м. Найбільші родовища: Замглай -у Чернігівській області, Брюховецьке у Львівській _бласті.

Горючі сланці. Їх поклади оцінюють в 3,7 млрд т. Товщина шарів 1-6 м. Найбільше родовище - Бовтиське у Карпатах. Родовища горючих сланців відкриті також поблизу Олександрії Кіровоградської області та Флоріанівське в Хмельницькій області.

2.5 Земельні ресурси

Земельні ресурси - найцінніша складова природно-ресурсного потенціалу України. Земля завжди забезпечувала найсуттєвіші потреби суспільства у продуктах харчування, _ало першопричиною внутршніх i зовнішніх непорозумінь. Земельний фонд України становить 60,4 млн га. Із загальної площі 41,8 млн га, або 69,4%, - сільськогосподарські угіддя, в тому числі рілля 32,5 млн га, або 54,8%, багаторічні насадження - 1,6%, сіножаті i пасовища - 12,9%. Ліси та лісовкриті площі складають 15,6% загальної площі держави (у тому числі безпосередньо вкрито лісом 14,7% території). Під забудовами знаходиться 3,8% території країни. Майже 4% території під водою, 1,5% площі зайнято болотами та відкритими заболоченими землями. Інші землі (яри, гаски, радіоактивно забрудненні, тощо) займають 2,1 % загальної площі України.

В регіонах країни структура грунтового покриву різна. На Поліссі найбільше зустрічаються дерново-підзолисті, лучно-болотні, торфові грунти i торфовища. У Лісостеповій зоні переважають різні _ало чорноземів, cipi лісові та солонцеві грунти. У Північно-Західнійй частині степової зони переважають чорноземи, на Півдні - каштанові грунти. В гірських районах Карпат i Криму зустрічаються в основному 6ypi лісові i сіро-буролісові грунти.

У структурі _ало витра покриву орних земель 65% чорноземів, 9% - каштанові грунти, 7% - підзолисті грунти, 6,7% - cipi лісові грунти, 2,5% - солонцюваті, 2% - лужні.

У результаті меліаративних poбіт осушено 3,3 млн га i побудовані зрошувальні системи на площі 2,6 млн га.

За вмістом гумусу грунти України у різних зонах не одинакові. Так, грунти Полісся характеризуються невисоким вмістом гумусу (0,7-2,0%), у Лісостепу гумусованніть зростає до 1,0-2,5%, у типових чорноземах _ало в гумусу 4,0-6%, у чорноземному Степу кількість гумусу знижується у протилежному напрямку - з півночi на південь - від 6,0 до 1,5%.

В країні дуже велика розораність земель. У центральних, південних i подільських областях _ало в poзopaностіi земель становить 86-90%, на реншті території - 60-80% i лише в Закарпатті _ало в розораності становить 50%.

2.6 Jlicoвi ресурси

Україна належить до країн з невисокою забезпеченістю лісом. Площа її лісового фонду становить 10,8 млн га, в тому числі вкрито лісом - 9,4 млн га. Лісистість _ало витр становить всього 15,6%.

Ліси розміщенні дуже нерівномірно. Наприклад, в Українських Карпатах ліси займають 40,5% від площі, в Кримських горах - 32%, на Поліссі - 26,1%. В Лісостеповій зоні цей показник складає 12,2%, а в Степовій - 3,8%. До найбільш лісистих областей належать Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська, Волинська i Чернігівська.

У структурі лісового покриву найбільша частка припадає на сосну - 34,7%, дуб - 26,3%. Серед інших деревних порід ялина -9,9%, бук - 9,3%, вільха - 4,2 %, береза - 5,4%, граб - 3,7%, ясен - 1,4%, осика - 1,2%, інші породи - 3,4%.

Biковаa структура лісів України характеризується таким співвідношенням: молоді ліси 45,4% площі, середньовікові -37,7%, достигаючи та стиглі - відповідно 10,1% та 6,8%.

Загальний запас деревини в лісах України становить 1,74 млрд м3, в тому числі в стиглих i перестиглих насадженнях 122,8 млн м3.

Близько 51% лісів віднесено до захисних, водоохоронних та інших цінних в екологічному відношенні лісів, решту становлять експлуатаційні.

2.7 Водні ресурси

Водні ресурси - це вci природні води Землі, які представлені водами річок, озер, водосховищ, боліг, льодовиків, підземних горизонтів, океанів i морів.

Водні ресурси виступають джерелом виробничого i побутового водопостачання i відіграють вирішальну роль у розвитку всього народного господарства i життєдіяльності населення.

Водні ресурси України складаються з місцевого стоку i транзиту.

Загальний обсяг річкового стоку становить 210 км3.

Однією з найбільших водних артерій, що протікає по території України, є Дніпро з такими великими притоками, як Прип'ять, Десна, _ало , _ало , Ворскла, Самор. Середній річний стік Дніпра становить 53,5 км3.

Досить потужними ріками є Дністер з річним стоком 8,7 км3, Сіверський Донець - 5 км3, Південний Буг - 3,4 км3.

Особливе місце в водних ресурсах належить i Дунаю. Це велика багатоводна артерія з середнім річним стоком майже 123 км3, _ал вона протшае по територп Украши лише на вщсташ 174 км, тому запаси п води на територи Украши використовуються лише на 5%, тобто у межах 6 км3.

Чималі запаси водних pecypciв України зосереджені в озерах, яких в кpaіні нараховується понад 3 тис. В них акумулюється близько 11 км3 води, з якої 2,5 км3 пріснa.

Значні запаси прісної води накопичуються в штучних водоймах. Найбільші з них створено на Дніпрі. Це Київське (площа водного дзеркала 922 км2), Канівське (582 км2), Кременчуцьке (2252 км2), Дніпродзержинське (567 км2), Дніпрогесівське (410 км2) та Каховське (2155 км2) водосховища. На Дністрі функціонує Дністровське (142 км2), на Сіверському Дінцю - Печенізьке (86,2), на Осколі - Червонооскольське (123), на Південному Бузі - Ладижинське (20,8), Старобешівське на Кальміусі (8,3), Карачунівське на Інгульці (4,4), Сімферопольське на _ало вит (3,23) i Партизанське на Альмі (2,25 км2).

Важлива роль у забезпеченні прісною водою відводиться й каналам Сіверський Донець - _ало ви довжиною 131,6 км, Дніпро-Донбас - 263 км, Північно-Кримському - 402 км, Каховському - 130 км, Дніпро-Інгулець - 40 км.

В країні зосереджені значні болотні масиви. Загальна площа боліт становить 1,2 млн га. Переважна їx більшість розміщена у Поліській зоні України.

Особливе місце в забезпеченні водою відводиться підземним водам. Розвідано майже 800 родовищ прісних вод. Вони найбільш чисті i тому переважно використовуються для задоволення потреб населення. Ix запаси становлять близько 20 км3. Глибина залягання підземних артезіанських вод не однакова: на півночі - 100-150 м, на твдш - 500-600 м.

Найбільшим водокористувачем води є промисловість, яка споживає майже 20 км3 води, сільське господарство використовує 18,4 км 3, комунальне господарство - 4,2 км3. Всього народне господарство країни споживає в середньому за _ал 55 км3 води.

Важливу роль в розвитку народногосподарського комплексу країни відіграють Чорне та Азовське моря, берегова лінія яких становить майже 2 тис. Км.

Чорне море площею 420 тис. Км2, має велике господарське значення. В ньому водиться 180 видів риб, більшіть з яких промислові. Є цінні водорості. _ало транспортного море має _ало велике значення як зона відпочинку i лікування людей.

Азовське море. Його площа майже 40 тис. Км2. Характеризується багатим видовим складом риб - понад 350 видів. Його мілководність зумовлює добре прогрівання води i сприяє широкому використанню узбережжя для розвитку підприємств відпочинку i лікування.

2.8 Фауністичні ресурси

Фауністичні ресурси - це запаси тваринного свiтy, що історично склалися на певній території. В країні за стан розвитку цього виду pecypciв відповідають мисливські господарства та рибоохоронна інспекція.

На території України налічувалося 271,8 тис. Видів диких копитних тварин, в тому числі 14,5 тис. Лосів, 24,9 тис. Оленів, 59,7 тис. Кабанів, 172,3 тис. Козуль та 2,2 млн голів хутрових звipiв, з них 2,0 млн голів зайців, 82,9 тис. Лисиць i багато інших хутрових звipiв - білок, ондатрів, норок, бобрів, вовків.

Серед пернатих диких птахів, яких було 5,1 млн голів, качок було 4,1 млн голів, гусей 238,7 тис, тетерів - 16,4 тис, фазанів 400 тис. У річках i ставках вирощувалась значна кількість риби, що давало можливість виловлювати у внутрішніх водоймах 400,2 тис. Т риби.

Розвитком фауністичних pecypciв займалось 0,7 тис. Мисливських господарств, в яких було зайнято 3,6 тис. Чоловік.

За роки незалежност поголів'я копитних диких тварин скоротилося на 33%, в тому числі лосів у 3,3 рази, диких оленів на 33%, кабанів на 49%, козуль на 30%. Скоротилось поголів'я зайців.

Серед пернатих на 33% скоротилось поголів'я тетеруків, на 83% - поголів'я гусей, на 39% - поголів'я качок i на 40% - фазанів. Із 400,2 тис. Т до 250,3 тис. Т зменшився обсяг вилову риби.

Зменшення вcix видів поголів'я диких копитних тварин, а також зайців та найбільш привабливих пернатих - качок, гусей, тетеруків i фазанів свідчить про значні недоліки у роботі служб, які займаються збереженням фауністичних pecypcів.

Станом на 1.01.2005 р. В країні діє 854 мисливських господарств, в яких зайнято 5,5 тис. Працівників, _ал витрати на охорону i відтворення диких звipiв за 1991-2004 роки скоротились у чотири рази - 13 10,4 млн дол. США (6,1 млн крб.) у 1991 р., до 2,6 млн дол. США (13,7 млн грн) у 2004 р., а безпосередньо на штучне розселення звipiв i птахів - більше ніж у 2 рази.

Недостатнє фінансування poбіт на збереження фауністичних pecypciв i є однією з причин все більшої видачі ліцензії на відстріл тварин з метою отримання додаткових коштів для господарської діяльності мисливських господарств.

2.9 Природно-рекреаційні ресурси

Природно-рекреаційні ресурси повинні забезпечити відновлення та розвиток життєвих сил людини, сприяти регенерації здоров'я i підтримці працездатності населення. До ix складу відносять мінеральні води, мінеральні грязі, кліматичні i ландшафтні умови. Вони у певній мipi розміщені по всій території України, але найбільша ix кількість на півднi країни - в Автономній Республіці Крим, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Запорізькій областях.

Значна кількість їx є i у зоні Карпат - у Закарпатській, Львівській i Івано-Франківсьий областях.

На південному березі Криму широко використовується поєднання гірського повітря з степовим, морська вода, грязелікування, мінеральні джерела, ропа лиманів. У Причорномop'i та Приазов'ї - поєднання степового й морського повітря з геліо- та грязелікуванням, морськими купелями. У Карпатах -гірське повітря, хвойні ліси, мінеральні джерела.

У Вінницькій, Хмельницькій, Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Київській, Черкаській та інших областях є близько 600 родовищ радонових вод. У Волинській, Луганській, Запорізькійй - бромних вод. У Львівській - «Нафтусі», сульфідних розсолів, у Закарпатті є вуглекислі води (Свалява, Поляна). Biдомi своїми лікувальними водами Моршин, Любінь Великий, Шкло на Львівщині. Biдомi своїми лікувальними властивостями грязі - Куяльника, Бердянська, лиманів північної частини Чорноморського i Азовського узбережжя Сивашу, Криму, озокерит Борислава. Повсюдно розміщені _ало витратних_і родовища столових мінеральних вод.

У рекреаційних цілях використовують _ало ви озера Волинської _ало ви, гірськi долини Яремчі й Ворохти Івано-Франківської області та полонини Закарпатської області.

В Україні діє 45 курортів загальнодержавного i міжнародного значення. Діє 536 санаторіїв, здатних відразу прийняти на лікування майже 150 тис. Відпочиваючих, та 290 будинків відпочинку, розрахованих на 90 тис. Чоловік, а також 2 тис. Баз відпочинку, здатних одноразово прийняти 240 тис. Чоловік.

3. Ресурсозбереження -- головний напрям використання природно-ресурсного потенціалу

Ресурсозбереження -- це прогресивний напрям використання природно-ресурсного потенціалу, що забезпечує економію природних ресурсів та зростання виробництва продукції при тій самій кількості використаної сировини, палива, основних і допоміжних матеріалів. Основні стратегічні напрями ресурсозбереження можуть бути зведені до таких: комплексне використання мінерально-сировинних і паливних ресурсів; впровадження ресурсозберігаючої техніки і технології; широке використання в галузях переробної промисловості вторинної сировини; стабілізація земельного фонду, відновлення родючості землі, рекультивація відпра_ало витр кар'єрів тощо; ефективне регулювання лісокористування, підтримання продуктивності лісів, активне лісовідновлення; збереження рекреаційних ресурсів при розміщенні нових промислових об'єктів.

Одним з вагомих компонентів ресурсозбереження є вторинний ресурсний потенціал. Навіть за кризових умов господарювання щорічно утворюється близько 600--700 млн. Т відходів з номенклатурою більше ніж 50 найменувань, в структурі яких переважає видобувна, паливно-енергетична, металургійна, хімічна промисловість. У перспективі передбачається формування ефективного механізму вторинного ресурсоспоживання і залучення у цю сферу іноземних інвестицій. Зокрема, значного розвитку набуде вторинна металургія. Особлива увага приділятиметься розширенню напрямів використання макулатури, полімерної вторинної сировини, деревини; створюватимуться потужності по переробці картонної, скляної, металевої та пластикової тари і упаковки.

Важливим пріоритетом є підвищення ефективності енергозбереження у зв'язку з тим, що Україна належить до енергодефіцитних країн і за рахунок власних джерел задовольняє свої потреби в паливно-енергетичних ресурсах менш ніж на 50%. Відповідно до Комплексної державної програми з енергозбереження на період до 2010 року передбачається: запровадити заходи, спрямовані на скорочення енерговитрат у виробництві енергомісткої продукції й здійснення комплексного фінансово-економічного та енергетичного аудиту найбільш енергоємних виробництв і закриття на цій підставі збиткових підприємств; провести реконструкцію та технічне переозброєння ТЕЦ промислових підприємств; впровадити економічний механізм заінтересованості в економії паливно-енергетичних ресурсів, нових енергозберігаючих _ало витратних технологій; запровадити на енергоємних підприємствах автоматизовану систему обліку та управління витрат енергоносіїв; залучити до паливно-енергетичного балансу країни відновлювані та нетрадиційні джерела енергії.

В цілому комплексний розвиток усіх напрямів ресурсозбереження дасть змогу сформувати нову ідеологію господарювання, що базується на економному використанні наявної ресурсної бази, оптимальному співвідношенні первинних і вторинних ресурсів та маловідходному виробничому циклі.

Висновок

Охорона земельних ресурсів є складовою проблеми охорони навколишнього світу. Для розвитку сільськогосподарського виробництва винятково велике значення має раціональне використання землі, відновлення Ії родючості, максимальне зменшення вилучення сільськогосподарських угідь для промислового, житлового й транспортного будівництва. Особлива роль у стабілізації земельного фонду сільського господарства належить рекультивації відпрацьованих земель.

Першочергову роль відіграє охорона рослинного світу, а найбільше лісів. Значення лісу для життя і діяльності людини важко переоцінити, тому найважливішим завданням є регулювання лісокористування, підтримання продуктивності лісів.

Проблема охорони тваринного світу зумовлена зниженням запасів цінних видів риби, хутрового звіра, диких тварин, які не завдають шкоди людині. В зв'язку з цим на відповідні органи покладено обов'язки контролю і регулювання правил мисливства та рибальства. Ухвалено відповідні рішення законодавчих органів.

Зростання масштабів видобутку мінеральних ресурсів висуває проблему охорони надр. Слід передбачити раціональне використання надр і зменшення втрат корисних компонентів при видобутку і переробці. Для цього потрібно впроваджувати комплексне використання мінеральної сировини, широко застосовувати сучасні ефективні технології видобутку і переробки бідних руд, утилізацію відходів.

Використана література

1.Д.В. Клиновий, Т.В. Пепа „Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України” Київ-2006.

2. І.М. Долішній, І.Ю. Стадницький, А.Г. Загородній, О.Е. Товкан „РПС і регіональна економіка”

3. В.І. Лишиленко „РПС і регіональна економіка”

4. За редакцією професора Є.П. Качана „Розміщення продуктивних сил України” Київ „Вища школа” 1998.

5. Мелихов А. А., Гончар В. В. „РАЗМЕЩЕНИЕ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНЫХ СИЛ И РЕГИОНАЛЬНАЯ ЭКОНОМИКА” кратний конспект лекций.

Размещено на Allbest.ru

...