Суспільно-географічна оцінка структурних зрушень в АПК Чернівецької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 911.3:63 (477.85)

Суспільно-географічна оцінка структурних зрушень в АПК Чернівецької області

11.00.02 - економічна і соціальна географія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Грицку Вероніка Степанівна

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної географії Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор географічних наук, професор Ігнатенко Микола Григорович, Херсонський державний аграрний університет завідувач кафедри економіки

Офіційні опоненти: - доктор географічних наук, професор Дудник Іван Миколайович, Полтавський кооперативний інститут, завідувач кафедри загальноекономічних дисциплін

кандидат географічних наук, доцент Мезенцева Наталія Іванівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Провідна установа: Інститут географії Національної академії наук України, відділ суспільно-географічних досліджень

Захист відбудеться 26 квітня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90, географічний факультет, ауд. 212.

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розіслано 25 березня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор географічних наук, професор С.І. Іщук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Радикальна політична та економічна модернізація життєдіяльності в Україні, здійснення докорінних перетворень у системі виробничих, соціальних та екологічних відносин потребує врахування наявних пропорцій, структурних змін в АПК та чинників, що їх спричиняють. Саме агропромислова сфера України загалом та її адміністративних областей у складний перехідний період від адміністративно керованої економіки до ринкової залишається більш масштабною та дієздатною. Як свідчать статистичні та монографічні дані, в АПК України зосереджено 30% основних виробничих фондів, працює 1/3 загальної кількості зайнятих у народногосподарському комплексі, виробляється 1/3 національного доходу та формується понад 50% роздрібного товарообігу на споживчому ринку.

Разом з тим, для АПК характерні такі негативні тенденції, як спад виробництва практично в усіх галузях комплексу, спеціалізованих підкомплексах, регіонах їх розміщення. Різко знизилися показники ефективності виробництва, зокрема урожайність сільськогосподарських культур й продуктивність тваринництва, порушується зональна та приміська спеціалізація сільськогосподарських підприємств. У сільському господарстві як базовій ланці АПК, в переробних галузях зменшилися темпи оновлення основних засобів, характерний постійний дефіцит обігових коштів. Це призводить до зниження забезпеченості сільськогосподарською технікою, стаціонарними приміщеннями сільськогосподарського призначення, мінеральними та органічними добривами, насіннєвим матеріалом, засобами захисту рослин, скорочення обсягу меліоративних робіт тощо.

За виключенням поодиноких випадків, негативні зміни торкнулися соціальної сфери АПК і сільської місцевості загалом. Основна сфера їх прояву - зменшення кількості зайнятих на рядових посадах (механізатори, тваринники, працівники польових бригад), виникнення прихованого безробіття (у зайнятості неповні робочий день, тиждень, довготривалих відпустках за свій рахунок); зменшення рівня заробітної плати та її регулярні невиплати і зростання заборгованості з неї; практичне припинення фінансування сільськогосподарськими підприємствами соціальних програм та заходів на селі - будівництва закладів соціально-культурного призначення, навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів за рахунок підприємств; відпочинку сільських трудівників та членів їх сімей за рахунок коштів галузевої профспілки.

У зв'язку з неоднозначністю результатів і тенденцій розвитку АПК та його регіональних (обласних) ланок і для теорії досліджень, і для практики господарювання надзвичайно важливими та актуальними є оцінка структурних змін, що відбуваються, а також нових чинників, які їх викликають, зокрема, їх суб'єктивності та об'єктивності. Чи є виправданими, раціональними, ефективними ті або інші складові ринкового механізму, які впроваджуються у процес господарювання в АПК (приватизація, роздержавлення, нові форми господарювання, конкуренція, зменшення впливу держави, практична відмова від командно-адміністративних методів управління); чи суб'єкти господарської діяльності, керівні структури правильно розуміють закони і категорії ринкової економіки, оправдано витрачають ресурси, оцінюють місце підприємств на споживчому ринку готової продукції?

Поряд з впливом ринкових відносин, у регіональних АПК (РАПК) яскраво проявляється дія природних умов і ресурсів та суспільно-географічних чинників (в т.ч. нових - ринкової кон'юнктури АПК, об'єктів ринкової інфраструктури, рівнів і функцій державного управління тощо). Адже саме якість, розміщення та контури земельних ділянок, погодні умови того або іншого періоду, забезпеченість водою, рівні інтенсивності виробництва сировини, система горизонтальних і вертикальних зв'язків суттєво впливають на ефективність функціонування АПК. Нарешті, в АПК проявляється дія різного роду чинників невизначеності, що впливають на різних рівнях розвитку та управління комплексу (насамперед як непередбачувана здатність складних систем до самоорганізації та некерованого розвитку, некерованість покупців на споживчому ринку агропромислових товарів, зовнішньоекономічні коливання на фондовому і товарному ринках).

До названих проблем додамо значні суперечності, якими характеризується сучасний етап розвитку економічних та аграрних відносин. Мова йде про невідповідність правової надбудови новим економічним умовам розвитку продуктивних сил; поступовий перехід від адміністративних методів управління до економічних при недосконалості податкової, фінансово-банківської, цінової, митної систем; збільшення кількості підприємств і організацій з альтернативними формами власності та господарювання; формування нових ринкових утворень - фондових і товарних бірж, комерційних банків, рекламних агенцій; структурні зрушення у виробництві, зайнятості, споживанні на мікро- і мезоекономічному рівнях управління.

Проблема оцінки структурних зрушень у розвитку та територіальній організації агропромислового комплексу України є надзвичайно складною і багатогранною. Вона охоплює весь комплекс суспільно-географічних та екологічних проблем його функціонування, використання виробничо-ресурсного потенціалу території розміщення, досягнення її раціональної організації.

Чернівецька область виділяється в Україні високою густотою сільського населення. Тому рівень життя населення, середовище його життєдіяльності пов'язані з розвитком агропромислового комплексу найбільш тісно. Становище агропромислового виробництва впливає на рівень прибутків селян, соціальну структуру та професійний склад сільського населення, відтворення трудоресурсного потенціалу.

Необхідність продовження суспільно-географічних досліджень, зокрема оцінки впливу нових чинників на розвиток і розміщення АПК області, посилення їх соціальних та екологічних аспектів в умовах нової ринкової моделі господарювання визначила актуальність вивчення проблем структурних зрушень у рівнинній, передгірній та гірській частинах території зумовили вибір теми дисертаційної роботи - “Суспільно-географічна оцінка структурних зрушень в АПК Чернівецької області”.

Зв'язок теми дослідження з планом наукових робіт. Дослідження, проведені автором, безпосередньо пов'язані з науково-дослідними роботами Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича. Зокрема, результати роботи використані у вивченні ландшафтно-екологічних основ комплексного використання та охорони природних ресурсів Карпат і Поділля (0193U023688).

Обраний напрям досліджень відповідає також науковій проблематиці Херсонського державного аграрного університету, яка стосується регіональних економічних та екологічних проблем АПК.

Об'єктом дослідження є агропромисловий комплекс Чернівецької області.

Предмет дисертаційного дослідження є комплексний аналіз всієї системи структурних зрушень в АПК Чернівецької області, спрямованих на підвищення його ефективності в ринкових умовах господарювання.

Мета і основні завдання роботи. Метою роботи є поглиблене дослідження аспектів структурних змін і зрушень в АПК області - виробничо-економічного, соціального, екологічного та організаційно-управлінського, їх впливу на територіальну організацію і комплексно-пропорційний розвиток агропромислового комплексу.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

- розкрити суть структурних зрушень в АПК Північної Буковини, здійснити їх класифікацію і типізацію за наслідками дії;

- обгрунтувати методи і систему показників кількісної і якісної оцінки цих структурних зрушень;

- здійснити оцінку впливу сукупності традиційних і нових чинників, які визначили специфіку згаданих зрушень в різних природно-господарських частинах області;

- узагальнити весь комплекс сучасних структурних зрушень в АПК Чернівеччини, здійснити їх прогноз на найближчу перспективу.

Теоретико-методологічна основа дисертаційної роботи базується на сучасних наукових засадах суспільної географії взагалі і географії агропромислових комплексів зокрема. Провідними методами дослідження були системно-структурний аналіз, міжгалузевого балансу, статистико-економічний, картографічний, виробничо-територіальної типізації агропромислових підприємств, районування та моделювання агропромислового процесу, екстраполяції, експертних оцінок та порівняльно-географічний. В роботі також знайшли застосування закони і категорії ринкової економіки. В ній використані сучасні нормативні та законодавчі акти, які регламентують розвиток АПК; праці вітчизняних та зарубіжних вчених, які досліджують агропромислову тематику - Г.В. Балабанова, П.П. Борщевського, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, Ф.Д. Заставного, Р.А. Івануха, М.Г. Ігнaтенка, С.І. Іщука, В.Г. Крючкова, В.П. Нагірної, Я.Б. Олійника, О.М. Онищенка, М.М. Паламарчука, М.Д. Пістуна, П.Т. Саблука, В.Ф. Семенова, О.Г. Топчієва, О.І. Шаблія, Г.І. Швебса, Р.О. Язиніної та ін.

Значний вплив на формування наукових поглядів автора мали праці професорів Чернівецького державного університету: Я.І. Жупанського, В.М. Гуцуляка, М.П. Крачила, М.О. Куниці, М.І. Кирилюка, В.П. Руденка.

Наукова новизна роботи. В дисертаційній роботі сформульовано та обгрунтовано суспільно-географічну концепцію загального розвитку і підвищення ефективності функціонування агропромислового комплексу Чернівецької області на основі позитивних структурних зрушень у ринкових умовах господарювання.

Найбільш суттєвими пошуковими результатами є:

- розкрито суть негативних і позитивних структурних зрушень в обласному ПТК із складними природними та суспільно-географічними умовами та чинниками, здійснено класифікацію та типізацію цих зрушень з урахуванням тенденцій зарубіжного досвіду;

- використано сучасну систему методів та соціально-економічних і екологічних показників для оцінки цих структурних зрушень;

- розроблено методику комплексної оцінки впливу традиційних і ринкових чинників, що зумовили позитивні зрушення у спеціалізації агропромислового процесу на рівнинній, передгірній та гірській частинах території області;

- узагальнено результати всіх сучасних структурних зрушень в АПК області, здійснено аргументований їх прогноз на найближчу перспективу.

Зазначимо, що позитивними структурними зрушеннями в регіональному АПК вважаються такі, які відповідають критеріям забезпечення сталості, збалансованості та пропорційності його розвитку в соціальному, економічному (виробничому), екологічному, організаційно-управлінському і територіальному відношеннях.

Практичне значення та реалізація результатів дослідження. Основні положення дисертації можуть бути використані при дослідженні структурних зрушень в АПК інших адміністративних областей України, для подальшого розвитку суспільно-географічних досліджень тенденцій розвитку АПК обласного рівня управління.

Матеріали дисертації знайшли відображення у навчально-методичному процесі і використовуються при викладанні курсів “Економічна та соціальна географія України”, “Географія Карпато-Подільського регіону” (Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича); “Соціоекологія”, “Економіка природокористування”, “Економіка АПК” (Херсонський державний аграрний університет).

Результати дослідження, які містять практичні рекомендації щодо поглиблення позитивних і обмеження негативних структурних зрушень і тенденцій в розвитку АПК, передані для практичного впровадження в управлінські структури, що відповідають за розвиток АПК.

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення, які виносяться на захист, розроблені автором самостійно. Вони отримані автором особисто і є його внеском у розвиток суспільно-географічних досліджень АПК України та її обласних регіонів. У спільних публікаціях автору належить 70% обсягу робіт.

Апробація. Матеріали дисертаційної роботи та результати дослідження доповідалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Чернівецького державного університету та Херсонського державного аграрного університету (1996-1998 рр.), Всеукраїнській науковій конференції “Еколого-економічні проблеми водогосподарського комплексу Причорноморського регіону і напрями підвищення ефективності його розвитку” (м. Херсон, 1997 р.), регіональній науково-практичній конференції “Малий та середній бізнес: становлення, перспективи розвитку, правове забезпечення” (м. Херсон, 1997р.), республіканській науковій конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (м. Київ, 1999 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 5 роботах загальним обсягом 4,2 умовних друкованих аркушів, у т.ч. 3,8 умовних друкованих аркушів належить особисто автору.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних, джерел (143 позицій, в т.ч. 3 іноземною мовою). Дисертація викладена на 144 сторінках машинописного тексту, містить 17 таблиць та 7 рисунків і карт.

Основний змiст роботи

структурний зрушення апк господарський

1. Реформування агропромислової сфери економіки України, вдосконалення її територіальної організації вимагає дослідження структурних зрушень у ній. Структура відображає рівень упорядкованості комплексу, визначає його складники та зв'язки між ними. Структурні зрушення визначаються як динамічна зміна горизонтальних і вертикальних зв'язків, пропорцій, компонентів та елементів в процесі функціонування РАПК.

Всі структурні зрушення доцільно об'єднати у дві групи - зовнішні та внутрішні, які включають три основні види їх прояву: виробничі, соціальні, природничі. Синтез названих зв'язків призводить до формування трьох інтеграцій між ними, а отже і можливих структурних зрушень: виробничо-природничих, соціально-виробничих та соціально-природних (рис. 1).

Традиційно структурні зрушення вивчаються у таких структурних площинах: галузевій, територіальній, організаційно-управлінській. За функціональним змістом їх класифікують на негативні та позитивні; за періодом прояву - на тимчасові, періодичні і постійні; за ступенем впливу на них суб'єктів управління - керовані, частково керовані та некеровані.

Головними компонентами (“носіями”) структурних зрушень в РАПК є спеціалізовані агропромислові комплекси та їх цикли, стадії, ланки та вітки. Базою їх формування є територіальні поєднання умов та різноманітних чинників, що впливають на спеціалізацію та рівень комплексності агропромислової діяльності.

Сучасні структурні зрушення в АПК адмістративної області визначають рівень розвитку і ступінь впровадження досягнень НТП - сучасних технологій виробництва, переробки і зберігання продукції, нової техніки і матеріалів, інформаційних систем, рекламної діяльності, інноваціно-інвестиціної політики, нових концепцій реалізації продукції та управління агропромисловим процесом.

При прогнозуванні та обгрунтуванні позитивних структурних зрушень в АПК важливе значення має врахування закономірностей на прикладі багаторічного досвіду західних країн. Насамперед це: диверсифікація агропромислового виробництва; пофірменне планування агробізнесу; уповільнення темпів приватизації при переважанні приватної власності; тісний зв'язок функцій управління та власності у формі малих підприємств; використання засобів державного регулювання і управління, досвіду роботи спільних підприємств.

В усіх країнах, які стали на шлях реформування, відзначається постійна державна підтримка агропромислового виробництва, захист вітчизняного товаровиробника. Для моделювання перспектив структурних зрушень має значення застосування методів програмування, балансового, агропромислового районування, картографування, виробничої типізації сільськогосподарських підприємств, статистичного, порівняльно-географічного тощо.

2. На сучасні структурні зрушення в АПК Чернівецької області найбільший вплив справили історико-географічні, соціально-економічні та природно-географічні чинники.

В історії розвитку АПК області виділяємо три етапи: дорадянський (характеризувався нагромадженням капіталу, розвитком сільського господарства та торгівлі, масовою еміграцією селян краю); радянський (характеризувався проведенням масової колективізації та створенням радгоспів, інтенсивним технічним, технологічним та енергетичним переозброєнням виробництва, створенням сфери засобів виробництва та соціальної інфраструктури, організацією зональної спеціалізації сільського господарства); пострадянський (характеризується інтенсивними процесами роздержавлення та приватизації, розвитком усіх форм власності та господарювання, формуванням різноманітних ринків й демократизацією управління).

У впливі природно-географічних чинників на структурні зрушення в АПК найбільше значення проявились: зміни в генетичних властивостях компонентів природи, їх інтенсивність та напрями процесів (сильна пересіченість рельєфу, мікрозміни за рахунок зсувів, карсту, видобутку будівельних матеріалів). Вплив на результати господарювання в АПК здійснюють посухи, суховії, град, надмірна кількість опадів, приморозки, сильні морози взимку, нестійкість водного режиму карпатських та буковинських річок, часта повторюваність паводків.

Крім рельєфу, особливу роль у спеціалізації сільського господарства і АПК в цілому мають грунти, на базі яких сформувались сільськогосподарські типи земель з їх природною та економічною родючістю (грошовою вартістю), структурою сільськогосподарських угідь, рівнем інтенсивності їх використання.

Відбулись зрушення у власності землеволодінь. Колективні землі становлять 58,2 %, населення 37,8 %, фермерські господарства - 0,8 %. Висока частка присадибних ділянок відрізняє область з-проміж інших областей України. Позитивні характеристики розвитку сільської місцевості - достатня забезпеченість шляхами сполучення (в 1,4 рази більше, ніж пересічно по країні), житловим фондом, автомобілізацією населення. Проте реальні доходи населення мають тенденцію до зниження. Позитивну роль у підвищенні продуктивності праці та рівня життя на селі відіграє побутове обслуговування. Великого прогресу за період 90-х років тут здобула освіта. Розкрито вплив цих соціальних чинників на формування і функціонування ринку праці в різних типах сільської місцевості та об'єктів ринкової інфраструктури.

3. Майбутній сталий розвиток АПК Чернівецької області залежатиме від об'єктивної оцінки як позитивних, так і негативних зрушень, що нині мають місце.

У 90-х роках у агропромисловому виробництві Чернівецької області відбулися і відбуваються значні структурні зрушення, які мають різні форми, спрямованість, інтенсивність, обсяги і в кінцевому результаті формують сучасну структуру АПК області. Внутріобласну (зональну) диференціацію агропромислового виробництва станом на кінець 90-х років показує синтетична картодіаграма (рис. 2). Найбільш відчутні з них характерні для галузевої структури АПК. Насамперед відзначимо структурні зрушення у сільському господарстві, які, по суті, призвели до переорієнтації його розвитку з інтенсивного типу на екстенсивний. Починаючи з 1995 року, рослинницькі галузі займають провідне місце у структурі товарної продукції. У 1997 році їх частка досягла 56,7%. Це негативне явище призводить до зменшення загального рівня товарності сільського господарства.

Інша негативна тенденція у розвитку базової ланки АІІК - це зменшення загального обсягу виробництва сільськогосподарської продукції. У 1998 році він складав 55,6 % обсягу 1990 року. В той же час значно посилилася роль особистих підсобних господарств (ОПГ) у забезпеченні продуктами харчування, їх частка зросла майже на 20%.

Зниження продуктивності праці у сільському господарстві спричинене повільним відновленням основних засобів, їх фізичним зносом та моральним старінням. Так, за останні 5 років забезпеченість сільськогосподарською технікою скоротилася на 8,1-12,7%.

Безпосередньо у галузевій структурі сільського господарства відбулися такі зрушення: збільшилися посівні площі під зерновими культурами Значні структурні зрушення характерні для соціальної структури сільського господарства. Насамперед це стосується збільшення масштабів розвитку колективного садівництва і городництва, особистих підсобних та фермерських господарств. Порівняно з 1990 роком, у 1998 році площі під колективними садами збільшилися на 15,0%, під колективними городами - у 2,4 рази. По суті колективним садівництвом та городництвом займається 2/3 населення області.

Загальна кількість фермерських господарств досягла 592 з площею землекористування 3533 га або 5,9 га в розрахунку на одне господарство. Незначна площа землеволодіння не сприяє перетворенню фермерських господарств на високотоварні сільськогосподарські підприємства. Їх спеціалізацію визначає м'ясо-молочне тваринництво, вівчарство та птахівництво, а також зерновиробництво, картоплярство, овочівництво. При цьому як у розміщенні, так і у спеціалізації фермерських господарств є значні відмінності в розрізі адміністративних районів та сільськогосподарських зон. Проте в обсягах виробництва сільськогосподарської продукції роль фермерських господарств незначна і складає 0,4 - 1,4%.

Особливо значне поширення у Чернівецькій області традиційно мають особисті підсобні господарства населення. В останні 7-10 років їх частка у виробництві продовольчої продукції зросла на 20-25%. Так, ОПГ забезпечують виробництво 97,4 % валового збору картоплі, 93,0% овочів, 88,6% плодів та ягід, 96,5% яєць, 79,5 % м'яса всіх видів у забійній вазі, 81,2% молока, 82,9% вовни. Ця продукція реалізується на ринку у вільному продажу та використовується для особистого споживання. На сучасному етапі спаду економічної ефективності суспільного виробництва бурхливий розвиток ОПГ сприймається позитивно. Але в практиці господарювання розвинутих країн світу особистих підсобних господарств у нашому розумінні практично не існує. Вони є недостатньо ефективними, вимагають значних витрат ручної праці, неоднозначно впливають на рівень життя (відпочинок, вільний час тощо) сільського населення. Але у найближчій перспективі значення ОПГ у забезпеченні виробництва сільськогосподарської продукції збережеться.

Значні структурні зрушення характеризують розвиток переробних галузей АПК Буковини. Із 77 переробних підприємств, що на самостійному балансі, 92,2% змінили форму власності з державної на колективну. Серед колективних господарств переважають акціонерні товариства (56,3%). Колективні підприємства забезпечили більший обсяг виробництва продукції (57,9%), в тому числі акціонерні товариства - 26,3%. Приватна власність у харчовій промисловості значної ваги не набула.

Спеціалізацію харчової промисловості визначають насамперед виробництво цукру, сиру, іншої молочної продукції, плодоовочевих консервів, кондитерських виробів. Спад виробництва у галузі ще більш значний, ніж у сільському господарстві і складає 3,0-20,7 рази. Разом з тим, за обсягами виробництва основних видів продукції харчової промисловості область перевищує сусідні області, незважаючи на найменшу в Україні площу. Це свідчить про значний потенціал переробних галузей АПК.

Відзначимо, що в АПК Чернівецької області, як і загалом у структурі АПК України, вузьким місцем залишається розвиток інфраструктури. Якщо проблема забезпечення сховищами та холодильниками внаслідок зменшення обсягів виробництва втратила свою гостроту, то проблема забезпечення сучасними упаковками, тарою залишається. Вона вирішується в основному за рахунок зовнішньоекономічних поставок або поставок з інших регіонів.

У 70-х - 80-х роках практично завершилося формування функціональної структури АПК області. Завершені цикли виробництва мали зернопромисловий, бурякоцукровий, олійножировий, плодоовочеконсервний, картоплепероробний, м'ясо- та молокопереробний. Переважна більшість продукції сільськогосподарських підприємств направлялася для промислової переробки. З середини 90-х років зросли тенденції деіндустріалізації регіонального АПК. Про це свідчать зрушення у структурі реалізації продукції. Тільки цукрові буряки (99,5% обсягу) направлялися безпосередньо на переробні підприємства. Усі інші види продукції направлялися або на натуральну оплату (від 15,0 до 41,7% обсягу), або реалізовувалися через ринки, власну торговельну мережу, за бартерними угодами. Це свідчить про зниження ефективності розвитку функціональної структури АПК, оскільки товарність та завершеність агропромислових підкомплексів значно зменшилася.

4. Територіальна структура АПК Чернівецької області меншою мірою зазнає структурних змін і деформацій, ніж галузева та міжгалузева. Це зумовлено неможливістю кардинальних змін агроресурсного потенціалу території, стійкістю системи сільських поселень, розміщенням основних фондів, зокрема об'єктів виробничої і соціальної інфраструктури. Однак ці зрушення суттєві, вони стосуються перш за все змін обсягів виробництва продукції у розрізі адміністративних районів, деякої зміни виробничої спеціалізації трьох сільськогосподарських зон (рівнинної, передгірної та гірської), центрів і пунктів переробної промисловості, фермерських господарств, підприємств з різними формами власності та господарювання у переробних та інфраструктурних галузях та органів управління обласного АПК в цілому. Новими елементами в розміщенні АПК є ринкові структури - біржі, комерційні банки, посередницькі підприємства тощо. Детальні територіальні зміни у спеціалізації виробничих типів колективних сільськогосподарських підприємств на початок і кінець 90-х років можна простежити на відповідних картодіаграмах. Проаналізовано також зміни в розміщенні виробництва окремих товарних культур і галузей продуктивного тваринництва.

5. Організаційно-управлінська структура державних підприємств АПК Чернівеччини формально не зазнала значних реформувань: Міністерство АПК і продовольства України - управління сільського господарства областей - районні управління сільського господарства. Фактично вона ускладнилась завдяки розвитку нових форм організації виробництва і власності, ускладненню фінансово-кредитних відносин, посиленню економічної самостійності підприємств і регіонів, недосконалості та частим змінам нормативно-законодавчої бази. Появились колективні органи управління - асоціації фермерів. Важливі контрольні функції здійснюють регіональні підрозділи податкової адміністрації, КРУ та державного казначейства. Самоуправляються фермерські і особисті підсобні господарства, їх економічній ролі і особливостям розміщення приділена належна увага. Проаналізовано також вплив приватизації на управлінську діяльність переробних підприємств, на зміст і організацію зовнішньоторговельних функцій продукцією АПК.

6. Всебічна оцінка та аналіз форм, напрямків, інтенсивності структурних зрушень в АПК Чернівецької області, а також причин, які їх зумовлюють дозволили зпрогнозувати та обгрунтувати основні шляхи та засоби їх раціоналізації на перспективу в різних частинах області.

На рівнині потрібно підвищувати роль зернового господарства, зокрема виробництва сої, буряківництва, овочівництва і виноградарства, а також м'ясо-молочного скотарства і м'ясо-сального свинарства. У передгір'ї слід посилити приміську спеціалізацію разом із скороченням посівів соняшнику, у горах - підвищити конценрацію вівчарства і м'ясного скотарства.

У перобній сфері буде розширено цукрову, кондитерську, плодоовочеву і молокопереробну промисловість. Матеріально-технічне забезпечення йтиме через машинно-технічні станції на основі лізингу, різко зросте частка об'єктів інфраструктури агробізнесу. Запропонована картографічна оптимізаційна модель розвитку АПК області на 2010 рік, доповнена прогнозною таблицею обсягів сільськогосподарського виробництва. Удосконалення територіальної структури АПК розглянуто в розрізі адміністративних районів, сільськогосподарських зон та центрів і пунктів переробної промисловості, доповнених об'єктами ринкової інфраструктури.

Висновки та пропозиції

В дисертаційній роботі розроблені теоретико-методологічні та методичні засади суспільно-географічного аналізу та оцінки структурних зрушень в АПК Чернівецької області у перехідний період до ринкової економіки. При дослідженні встановлено, що:

Поглиблений аналіз і оцінка внутрі- і міжгалузевих структурних зрушень в обласних АПК є необхідною передумовою удосконалення його територіальної і комплексно-пропорційної організації. Особливо це стосується областей зі складними соціально-історичними, економічними та еколого-географічними умовами, до яких належить Чернівецька область. Такий суспільно-географічний підхід дає змогу удосконалювати теорію раціонального розміщення АПК та розробити систему практичних засобів з його поліпшення.

Соціально-економічні перетворення на селі, перебудова земельних та майнових відносин власності, подальше вдосконалення багатоукладної економіки (створення умов для подальшого розвитку фермерства та ОПГ), істотне вдосконалення податкової, фінансової, банківської, цінової, митної систем приведуть до раціоналізації структурних зрушень як в галузевому, так і в територіальному аспектах.

Для усунення негативних чинників забезпечення ефективного розвитку сільського господарства необхідно здійснити переоснащення основних виробничих фондів АПК, раціоналізацію посівних площ (збільшити посіви під кукурудзою, цукровими буряками, соєю, кормовими культурами шляхом зменшення посівів соняшнику), впровадження високоврожайних сортів сільськогосподарських культур та ефективного ветеринарного забезпечення.

Територіальна інтеграція товаровиробників, переробних підприємств і обслуговуючих галузей з роздрібною торговельною мережею та створення власної фірмової торгівлі, розвиток зовнішньо-економічної діяльності (створення збутових структур, інвестиційна діяльність), науково обгрунтоване інформаційне та кадрове забезпечення агропромислового комплексу - завдання, що необхідно виконати для істотного поліпшення всіх структурних зрушень в АПК.

Припинення спаду обсягів виробництва в сировинних і переробних галузях АПК Чернівецької області, на нашу думку, пов'язано із вдосконаленням форм власності, з вирішенням проблеми забезпечення сучасними упаковками, тарою, поліпшенням стану сховищ та холодильників.

Розробка статистико-економічної та картографічної моделі дальшого розвитку і територіальної організації обласних АПК на 2010 р. є важливим завданням сучасної конструктивної регіональної політики.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Грицку В.С. Суспiльно-географiчнi особливості розвитку регіональних АПК в нових умовах господарювання // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірниик наукових праць. Вип. 49: Географiя. Чернiвцi: ЧДУ, 1999. С. 112-118.

2. Грицку В.С. Зміни природних умов i ресурсів та їх вплив на розвиток АПК Чернiвецької областi // Зб. Наук. праць КПДУ iм. Драгоманова. К., 1999. С.

3. Грицку В.С. Особливості структурних зрушень в АПК Чернівецької області // Український географічний журнал, № 4, 1999. С.

4. Ігнатенко М.Г., Грицку В.С. Закономірності та тенденції структурних зрушень в регiональних АПК України // Збірник наукових праць КПДУ iм. Драгоманова. Вип. 1. К., 1999. С. 13-19.

5. Мармуль Л.О., Петрова О.О., Грицку В.С. Розвиток регіонального АПК в контексті вирішення екологічних проблем // Збірник наукових праць Херсонського економiко-правового інституту. Херсон: ХОПI, 1997. С. 25-29.

Анотації

Грицку В.С. Суспільно-географічна оцінка структурних зрушень в АПК Чернівецької області. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук зі спеціальності 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - КНУ ім. Тараса Шевченка, Київ, 2000 р.

Виконано суспільно-географічне дослідження з оцінки сучасного стану, тенденцій та перспектив структурних внутрішньогалузевих та міжгалузевих зрушень в АПК Чернівецької області на період переходу до ринкової економіки. Розкрита їх суть, особливості та принципи дослідження, здійснена класифікація, вивчено вплив системи чинників на цей процес з урахуванням світового досвіду розвитку агробізнесу.

Структурні зрушення в АПК області проаналізовано в контексті оцінки рівня ефективності розміщення його основних сфер і виявлення можливостей їх дальшого розвитку.

В роботі обгрунтована необхідність переобладнання основних виробничих фондів, раціоналізації посівних площ в розрізі ландшафтно-господарських зон та адміністративних районів, запровадження високоврожайних сортів культур, високопродуктивних порід худоби та ін. Обгрунтовано шляхи дальшого розвитку фермерських та особистих підсобних господарств населення, необхідність вдосконалення податкової, фінансової, митної систем, що забезпечить раціоналізацію структурних зрушень в функціональній (галузевій, територіальній, організаційно-управлінській структурах АПК області).

Досліджено вплив структурних зрушень в АПК на стан навколишнього середовища, зайнятість населення, розвиток господарства області загалом, і її зовнішньо-економічні зв'язки. Запропонована модель оптимізації структурних зрушень на перспективу.

Ключові слова: структура, структурні зрушення, фермерське господарство, особисті підсобні господарства населення, агропромисловий комплекс, ефективність виробництва.

Грицку В.С. Общественно-географическая оценка структурных сдвигов в АПК Черновицкой области. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко, Киев, 2000 г.

Выполнено общественно-географическое исследование по оценке современного состояния, тенденций и перспектив структурных внутриотраслевых и межотраслевых сдвигов АПК Черновицкой области на период перехода к рыночной экономике. Раскрыта их сущность, особенности и принципы исследования, осуществлена классификация, изучено влияние системы факторов на этот процесс с учетом мирового опыта развития агробизнеса. Структурные сдвиги исследовались с точки зрения влияния на них природно-географических, социально-экономических и историко-географических факторов. Выполнена их систематизация и типизация.

В сельськом хозяйстве области в последнее десятилетие увеличились посевы зерновых культур, особенно кукурудзы, озимого ячменя. Возросли площади под посевом картофеля. Расширение посевов подсолнуха нельзя считать положительным из-за несоответствия посевов этой культуры природно-ресурсному потенциалу Черновицкой области. Отрицательным являэтся и сокращение площадей под кормовыми культурами. В работе обоснована необходимость переоснащения основных производствен ных фондов, рационализации посевных площадей (увеличение удельного веса площадей под кукурудзой, сахарной свеклой, соей, кормовыми культурами и сокращение их под подсолнухом) по ландшафтным зонам и административным районам, внедрения высокоурожайных сортов культур, высокопроизводительных пород скота и пр. Сокращение объемов кормопроизводства, общий спад темпов развития сельського хозяйства отрицательно сказались на состоянии животноводства. В региональной специализации животноводства увеличилось значение производства говядины. Значительные изменения произошли и в организационной структуре АПК, но социально-экономические преобразования на селе требуют дальнейшего углубления. Совершенствование многоукладной экономики идет путем создания благоприятных условий дальнейшего развития фермерских и личных подсобных хозяйств населения. Необходимо совершенствование налоговой, финансовой, таможенной систем, обеспечивающих рациональность структурных сдвигов в отраслевой, функциональной, территориальной, организационно-управленческой структурах АПК области (сырьевом и перерабатывающим звеньях).

Наиболее существенные сдвиги в территориальной структуре АПК замечаются в увеличении или уменшении объемов производства продукциии по административным районам, сельськохозяйственным зонам, центрам и пунктам перерабатывающей промышленности; территориальных особенностях размещения и специализации фермерских хозяйств, размещении перерабатывающих предприятий различных форм собственности и рыночных структур. Исследовано влияние структурных сдвигов в АПК на состояние окружающей среды, занятость населения, развитие хозяйства области вообще, ее внешне-экономические связи. Представлена модель оптимизации структурных сдвигов на перспективу.

Ключевые слова: структура, структурные сдвиги, фермерские хозяйства, личные подсобные хозяйства, агропромышленный комплекс, эффективность производства.

V.S. Grytsku. Social and geographical evaluation of structural improvements in agricultural industry of Chernivtsi oblast. - Manuscript. The Candidate of Geography Science Degree Thesis. Speciality 11.00.02 - Economic and Social Geography.

Social-geographic research is provided on evaluation of present-day position, tendencies and perspectives of structural inner- and inter-branch improvements in agricultural business of Chemivtsi oblast in transition period to market economy. Their essence, peculiarities and research principles are shown, the classification and typification is done, the influence of the system of factors on this process is studied taking into account the world experience of agricultural business development.

Structural improvements are analyzed in agricultural business of the region in the context of evaluation of effectiveness level of placing its major spheres and revealing the possibilities of their further progress.

The paper consists of the necessity to reconstruct the major producing funds, to rationalize the sowing areas according to landscape areas and administrative regions, to introduce high-producing crops, cattle etc. The ways of further development of farm and private subsidiary holdings, the necessity to improve the taxation, financial and customs systems are grounded that will help the rationalization of structural improvements in functional (branch, territory, organization-administration) structures of agricultural business of the region.

The paper also contains the studied influence of structural improvements in agricultural business on environment, employment of the population, development of agriculture in the region and their foreign economic relations. There is a suggested model of optimization of structural improvements for the future.

The influence of structural improvements in agricultural business on rnvironment population employment, the farm development of the whole region is studied. The model of optimizationof structural improvements for the persprctive is proposed.

Key words: Structure, structural shifts, farms, personal part-time farms, agriculture, production efficiency.

Размещено на Allbest.ru