Місцеві економічні центри у господарському розвитку обласного мезорайону (на прикладі Волинської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Місцеві економічні центри у господарському розвитку обласного мезорайону (на прикладі Волинської області)

Слащук Андрій Миколайович

Спеціальність 11.00.02 - економічна та соціальна географія

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі Українки, Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор географічних наук, професор

Іщук Степан Іванович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

професор кафедри економічної та соціальної географії.

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук

Хомра Олександр Улянович,

Національний інститут українсько-російських відносин,

завідувач відділу регіональних зв'язків;

кандидат географічних наук, доцент

Мохначук Степан Степанович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

кафедра економічної та соціальної географії.

Провідна установа:

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

кафедра географії і картографії України,

Міністерство освіти і науки України, м. Чернівці.

Захист відбудеться “22” січня 2001 р. о 14 : 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90, географічний факультет, ауд. 212.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий “ 20 “ грудня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор географічних наук

Коваленко П.С.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми зумовлена необхідністю вдосконалення територіальної структури суспільного виробництва країни у зв'язку з посиленням ролі місцевих економічних центрів у господарських комплексах обласних мезорайонів.

Особливу увагу науки і практики привертають малі міські поселення - районні та міжгосподарські центри. Це пояснюється насамперед тим, що ця категорія поселень в ієрархії населених пунктів виконує функції організаційно-господарських центрів прилеглих територій адміністративних районів, де зосереджені трудові ресурси й здійснюється підготовка кваліфікованої робочої сили в сільській місцевості. Вивчення місцевих економічних центрів є важливим і з погляду їх ролі та місця в системі сучасного й майбутнього розселення. Особливого значення такі дослідження набувають у мезорайонах з невисоким рівнем урбанізації, де місцеві економічні центри відіграють важливу роль у формуванні функціонально-територіальної структури господарських комплексів і є найбільш активними їх елементами.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з держбюджетною темою “Удосконалення територіальної організації господарського комплексу адміністративної області (на прикладі Волинської області)”, розділом “Оцінка сукупного ресурсного потенціалу території” (номер державної реєстрації O194UU038206).

Результати дослідження були використані під час розробки окремих розділів науково-дослідницької тематики Волинського державного університету імені Лесі Українки, а саме: “Історія заселення території області, її населення, особливості його розселення” та “Проблеми розвитку господарського комплексу Волинської області”.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження даної дисертаційної роботи вибрано районні та міжгосподарські центри (місцеві економічні центри) Волинської області, які виступають ядрами кущових систем розселення й господарських комплексів на території з невисоким рівнем урбанізації та аграрно-промисловим типом освоєння, а предметом безпосередніх наукових пошуків - їх економіко-географічні й соціальні проблеми розвитку.

Мета й задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження особливостей формування місцевих економічних центрів Волинської області на різних історичних етапах та виявлення умов функціонування сучасної мережі цієї категорії поселень.

Для досягнення мети були сформульовані та розв'язані такі наукові й практичні завдання:

- розкрити сутність поняття “місцевий економічний центр” у міському розселенні;

- типізувати місцеві економічні центри за кількістю жителів і за їх функціями та проаналізувати особливості функціонування різних груп поселень;

- провести ретроспективний аналіз ролі місцевих економічних центрів у соціально-економічному розвитку території Волинської області;

- дослідити сучасну демографічну ситуацію в місцевих економічних центрах;

- проаналізувати стан розвитку економічної та соціальної бази місцевих економічних центрів у сучасних умовах;

- обґрунтувати основні напрями комплексного розвитку місцевих економічних центрів області в період переходу економіки України до ринкових відносин.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою праці слугували наукові положення публікацій М.Т. Агафонова, У. Ізарда, Н.І. Блажко, В.Г. Давидовича, П.С. Коваленка, О.А. Константинова, Г.М. Лаппо, Ф.М. Лістенгурта, О.П. Литовки, С.Я. Ниммик, С.С. Мохначука, М.Д. Пістуна, Ю.І. Пітюренка, В.В. Покшишевського, Ю.Л. Пивоварова, О.У. Хомри, Б.С. Хорєва, Ю.Г. Саушкіна, А.В. Степаненка, О.І. Шаблія та інших вітчизняних і зарубіжних учених.

Методика дослідження ґрунтується на положеннях системного й регіонально-цілісного підходу в господарській діяльності. У процесі підготовки дисертації використовувалися наукові й методичні джерела, матеріали управління статистики Волинської області та внутріобласних адміністративних районів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні ролі місцевих економічних центрів у господарському розвитку мезорайону та в обласній системі розселення; розробці типізації місцевих економічних центрів за їх величиною, функціями й роллю в локальних системах розселення на основі застосування багатовимірного аналізу; виявленні сучасних демографічних та соціально-економічних проблем розвитку місцевих економічних центрів Волинської області; розкритті головних напрямів раціонального використання працересурсного потенціалу місцевих економічних центрів в умовах активного формування ринку праці; обґрунтуванні основних шляхів активізації економічного розвитку місцевих центрів області в період поступового переходу України до ринкової економіки; розробці картографічних моделей карт, які відображають демографічну ситуацію, рівень розвитку економічної та соціальної бази економічних центрів.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні узагальнення, методичні прийоми проведеного дослідження можуть бути використані для вдосконалення наукових основ територіального управління і прогнозування розвитку місцевих економічних центрів обласних регіонів України. Конкретні рекомендації стосовно вдосконалення господарського профілю економічних центрів Волинської області передані облдержадміністрації для практичного використання.

Одержані результати використовуються при читанні лекцій і проведенні семінарських і практичних занять із курсу “Географія населення”, у процесі підготовки курсових і дипломних робіт студентами географічного факультету Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Окремі положення дисертації опубліковані в розділі “Населення і трудові ресурси” колективної монографії “Єврорегіон Буг: Волинська область” і використовуються в навчальному процесі.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто дисертантом і є результатом його самостійних досліджень. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистого доробку здобувача. Конкретна участь автора полягала у збиранні, систематизації, обробці та узагальненні матеріалів з метою формулювання висновків щодо ролі місцевих економічних центрів у господарському розвитку Волинської області. Особистий внесок автора дисертації в публікації вказаний в авторефераті в переліку основних наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати, що містяться в дисертаційному дослідженні, доповідалися й обговорювалися на наукових конференціях, практичних семінарах, науково-методичних нарадах професорсько-викладацького складу Волинського державного університету імені Лесі Українки; на міжнародній краєзнавчій конференції “Велика Волинь: минуле й сучасне” (Житомир, 1993 р.); Всеукраїнській науковій конференції “Проблеми географії України” (Львів, 1994 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Єврорегіон Буг: проблеми й перспективи транскордонного співробітництва” (Луцьк, 1995 р.); Всеукраїнських наукових читаннях, присвячених пам'яті П.А. Тутковського (Луцьк, 1998 р.); міжнародній науковій конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 1999 р.), VIII з'їзді Українського географічного товариства (Луцьк, 2000 р.) та ін.

Публікації. Основні положення дисертації автором опубліковані особисто в одній колективній монографії, 9 наукових статтях, 7 тезах доповідей на наукових конференціях загальним обсягом 11,2 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів і висновків загальним обсягом 150 сторінок машинопису, списку використаної літератури (180 найменувань), 19 рисунків, 21 таблиці і 27 додатків.

1. Основний зміст роботи

місцевий економічний центр волинська область

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету й задачі дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи дослідження місцевих центрів мезорайону” - розкрито сутність місцевих центрів, проведено їх класифікацію, розроблено методику економіко-географічного аналізу.

Місцеві економічні центри привертають значну увагу дослідників у зв'язку із своєрідністю їх положення в ієрархії населених пунктів держави та ролі у виконанні певних функцій. По-перше, у їх складі знаходяться селища міського типу й міста, які займають неоднакове положення в системі поселень країни; по-друге, селища міського типу, які виконують роль місцевих центрів, у переважній більшості знаходяться на межі між сільськими й міськими поселеннями і є своєрідною перехідною ланкою від села до міста; по-третє, місцеві центри - це ядра розвитку виробництва в сільській місцевості; по-четверте, вивчення місцевих центрів потрібне для виявлення їх ролі в майбутній системі розселення.

У географічній літературі поняття “місцевий центр” трактується як населений пункт з особливими адміністративними, організаційно-господарськими, виробничими й культурно-побутовими функціями, що забезпечує йому стійкі зв'язки з іншими поселеннями навколишньої території.

Отже, ці поселення в силу розвитку постійних зв'язків в історично сформованій системі розселення виконують функції організаційно-господарських та міжгосподарських центрів і впливають на темпи господарського розвитку прилеглої території.

З погляду формування ареального розселення привертають увагу колишні райцентри, тепер кущові або міжгосподарські центри й сучасні адміністративні центри районів. Вони є типовими місцевими економічними центрами із значним соціально-економічним потенціалом і певною силою “притягання” для навколишньої території.

Місцеві центри не однорідні за ступенем розвитку внутрірайонних і міжрайонних функцій. На території Волинської області вони істотно відрізняються за характером і масштабами зв'язків із навколишньою територією. За винятком таких центрів, як Ковель, Нововолинськ і Володимир-Волинський, усі інші місцеві центри не виконують важливих міжрайонних функцій.

Виявлення основних економіко-географічних і соціальних проблем розвитку місцевих економічних центрів передбачає аналіз сучасної мережі центрів (міст і селищ міського типу) за особливостями їх виникнення та розвитку, економіко-географічним і транспортно-географічним положенням, людністю, функціональною структурою, місцем і роллю в системах розселення різних таксономічних рангів, вивчення демографічної ситуації і працересурсного потенціалу, економічної та соціальної бази місцевих центрів, з'ясування умов подальшого розвитку центрів та ін. Таке дослідження проводиться шляхом застосування різноманітних загальнонаукових і спеціальних економіко-географічних методів з використанням математичних прийомів.

У другому розділі - “Умови і фактори формування місцевих центрів Волинської області” - досліджено історичні етапи їх соціально-економічного розвитку, дається оцінка природно-ресурсного потенціалу, транспортно-географічного положення, демографічної ситуації в центрах й області та важливих передумов економічного розвитку місцевих центрів.

Мережа міських поселень у староосвоєних аграрно-промислових регіонах відзначається різким переважанням малих місцевих економічних центрів. На території однієї з найменш урбанізованих областей України - Волинської (частка міського населення - 52 %) є 29 малих місцевих економічних центрів і 3 міжрайонні економічні центри (Ковель, Нововолинськ, Володимир-Волинський), у яких зосереджено 60,8 % міського і 31,5 % всього населення області.

В історії розвитку місцевих центрів Волинської області можна виділити 5 основних етапів:

- 1-й - формування міського розселення і містечок як його основної форми в епоху феодалізму;

- 2-й - розвиток міських поселень у період становлення і розвитку капіталізму, який характеризується диференціацією місцевих центрів за величиною та економічним потенціалом;

- 3-й - період перебування Волині в складі буржуазної Польщі (1921-1939 рр.), відсутність росту міського населення через значне скорочення містечок;

- 4-й - період переходу до соціалістичних виробничих відносин, що характеризується непрямолінійним характером розвитку місцевих центрів, зниженням у цілому їх частки в міському населенні області й виробництві;

- 5-й - постсоціалістичний, коли в умовах економічної кризи в економіці області проявилися всі негативні тенденції, які були закладені в попередні роки, внаслідок чого соціально-економічні умови розвитку місцевих центрів ще більше погіршились.

Переважна більшість місцевих економічних центрів має менше 10 тис. жителів (таких в області 24), тільки 5 із них мають від 10 до 20 тис. жит. і 3 - понад 20 тис. жит. Чисельність населення в місцевих економічних центрах зростає повільно, що є наслідком їх недостатнього соціально-економічного розвитку. Порівняно швидко зростає кількість жителів у райцентрах і тих міжгосподарських центрах, у яких здійснювалося нове промислове будівництво (Ковель, Нововолинськ, Володимир-Волинський, Люблинець). Свідченням цьому є зростання показника розмаху варіації. Так, у 1959 р. він становив 51,0 %, 1970 р. - 64,1 %, 1979 р. - 66,7 %, 1989 р. - 67,8 %, 1999 р. - 77,7 %. При аналізі урбанізаційних процесів визначався індекс урбанізованості Ед. Арреага. Значення індексу у Волинській обласній системі розселення змінюється від 0,68 до 175,79. Найбільш урбанізованими є ті райони, на території яких знаходяться міжрайонні економічні центри. У деяких місцевих економічних центрах зафіксовано зменшення кількості жителів за останні сорок років (Устилуг, Сенкевичівка, Берестечко). Це є наслідком втрати ними частини функцій після укрупнення адміністративних районів, недостатнього розвитку їх соціально-економічної бази, а також погіршення демографічної ситуації через зниження природного приросту населення.

2. Істотний вплив на формування локальних систем розселення Волинської області в цілому мають природні умови й ресурси. Орографічно територія області поділяється на дві нерівні частини: лісостепову й поліську. Приблизне співвідношення між ними 1:3 на користь поліської частини. Це зумовило істотні відмінності в господарському освоєнні обох частин області. Господарська діяльність у межах Поліської низовини має нерівномірний характер і зосереджується на підвищених місцевостях долин річок або на тій місцевості, яка придатна для обробітку сільськогосподарських земель. Підвищений рельєф південної частини області в цілому сприяє всім видам господарської діяльності. Нерівномірний характер розселення в поліських частинах фактично виключає перекриття зон впливу сусідніх місцевих центрів. У той же час для південної лісостепової частини, де висока щільність населених пунктів, перекриття зон впливу звичайне.

3. Один із важливих факторів розвитку продуктивних сил Волинської області - її вигідне транспортно-географічне положення (ТГП). Роль цього фактору постійно зростає в міру збільшення питомої ваги обробних галузей у промисловості області, розширення її економічних зв'язків. Через область проходять найкоротші транспортні шляхи, які з'єднують Україну, центр і південь Росії, країни Закавказзя і Середньої Азії з країнами Центральної і Західної Європи, найважливішими портами на Балтійському та Північному морях.

Для оцінки відносної ролі кожного місцевого центру в обласній транспортній мережі було використано процедуру ранжування вершин графа за їх формальною участю у зв'язках різних порядків, на основі усередненої інтегральної оцінки ТГП за виконаними розрахунками ієрархічної, системної, бальної та інших оцінок ТГП. У результаті виділено п'ять груп місцевих економічних центрів залежно від рангу ТГП:

- Перша група ( > 0,70) - міжрайонний центр Ковель, центр з найбільшою участю у зв'язках різних порядків на обласній транспортній мережі.

- У другу групу ( від 0,61 до 0,70) входять місцеві центри Ківерці, Рожище, Володимир-Волинський, Турійськ. Вони знаходяться на важливих залізницях та в ареалах із найбільшою густотою транспортної мережі.

- У третю групу ( від 0,51 до 0,60) входять місцеві центри Голоби, Луків, Любомль, Люблинець, Маневичі, Камінь-Каширський, Стара Вижівка. Вони мають зручне ТГП, зумовлене близькістю до Луцька й Ковеля.

- У четверту групу ( від 0,36 до 0,50) входять Торчин, Рокині, Горохів, Заболоття, Сенкевичівка, Нововолинськ, Іваничі, Устилуг, Мар'янівка, Жовтневе. Серед них виділяються Нововолинськ і Горохів. Положення Нововолинська у прикордонній зоні й на периферії транспортної мережі значно знижує ранг ТГП.

- У п'яту групу ( < 0,35) входять Берестечко, Головне, Локачі, Любешів, Цумань, Олика, Ратне, Шацьк - місцеві центри з найменшою участю у зв'язках різних порядків в обласній транспортній мережі. Як правило, вони розташовані на периферії транспортної мережі й мають низький рівень розвитку транспортної інфраструктури.

На основі усередненої інтегральної оцінки ТГП, її складових частин можна не лише судити про реальне ТГП кожного місцевого економічного центру області, але й робити висновки про більш розширене використання таких зручностей ТГП, поліпшення його.

4. Однією з найважливіших проблем, характерних для місцевих економічних центрів у сучасних умовах, є демографічна. Вона виявляється в постійному погіршенні демографічної ситуації: поступовому зниженні показників природного приросту населення (зменшення народжуваності, зростання смертності), посиленні процесів старіння населення, збільшенні показників демографічного навантаження на населення працездатного віку, зменшенні величини працересурсного потенціалу. Погіршення демографічної ситуації торкається майже всіх місцевих економічних центрів, за винятком тих місцевих центрів, які знаходяться в поліській зоні, де природний приріст населення традиційно високий.

На основі аналізу темпів приросту населення виявлено найбільш типові групи місцевих економічних центрів за характером змін у чисельності населення за 40-річний період (1959 - 1999 рр.).

До першого типу належать місцеві економічні центри, які мали стійкі високі темпи приросту населення протягом досліджуваного періоду й показники росту значно вищі від середньо-обласних значень. Серед центрів цього типу виділяється Ковель, темпи росту якого були 4,3 % у середньому за рік протягом 1959-1999 рр. До першого типу належать також три міжгосподарські центри, які були перетворені протягом 1982-1992 рр. з сільських поселень у міські й населення яких значно зросло за рахунок розміщення промисловості будівельних матеріалів (Люблинець), обласної науково-дослідної сільськогосподарської станції (Рокині) та у зв'язку з переселенням населення із забруднених радіонуклідами районів Житомирської області (Дубище).

До другого типу належать місцеві центри, сучасна динаміка яких різна, проте всі вони в 1959-1970 рр. розвивалися досить інтенсивно, а потім темпи їх росту сповільнилися й були нижчими від середньо-обласних. Цей тип включає 7 місцевих економічних центрів (Нововолинськ, Рожище, Ківерці, Горохів, Рокині, Володимир-Волинський, Мар'янівка) з розвитком галузей деревообробної промисловості, переробки сільськогосподарської сировини, машинобудування та промисловості будівельних матеріалів.

Третій тип економічних центрів утворюють поселення з темпами приросту населення, вищими від середньо-обласних значень. Це економічні центри поліської частини області (Маневичі, Ратне, Камінь-Каширський), для яких характерний вузькоспеціалізований профіль виробничої діяльності.

Четвертий тип представлений місцевим центром Іваничі, для якого характерні стабільні темпи приросту населення з чітко вираженою тенденцією наближення до середньо-обласних показників протягом останніх 40 років.

До п'ятого типу належать економічні центри, які мають перехідний характер динаміки росту від регресивних темпів до прогресивних. Сюди належать: Любешів, Стара Вижівка, Шацьк, Цумань, Устилуг, Голоби, Заболоття.

Шостий тип - це малі місцеві центри з тенденціями до стагнації і регресивним (деградуючим) типом динаміки. Процеси стагнації характерні для місцевих економічних центрів із населенням до 10 тис. чол., які раніше виконували функції райцентрів (6 із 8 центрів). Це переважно одногалузеві промислові центри з недостатньо розвинутою соціальною інфраструктурою (Луків, Торчин, Олика, Колки, Берестечко, Головне, Сенкевичівка, Жовтневе).

Поліпшення демографічної ситуації у всіх місцевих економічних центрах можливе лише за умови підвищення рівня їх соціально-економічного розвитку і створення належних умов життєдіяльності населення.

У третьому розділі - “Економічна й соціальна бази та функціональні типи місцевих центрів Волинської області” - виявлено особливості формування і розвитку економічної та соціальної баз місцевих центрів, їх функціональні типи, показано роль певних типів місцевих центрів у господарській системі обласного мезорайону.

1. Головною галуззю, яка формує економічну базу місцевих економічних центрів області, виступає промисловість. В економічних центрах Волинської області зосереджено 73,3 % промислових підприємств, на які припадає 63,1 % промислово-виробничого персоналу і 46,2 % виробництва товарної промислової продукції. Найвищу питому вагу у виробництві промислової продукції мають міжрайонні економічні центри (Нововолинськ, Ковель, Володимир-Волинський), а також місцеві центри з двома-трьома невеликими промисловими підприємствами (Мар'янівка, Люблинець).

У структурі промисловості місцевих центрів провідна роль належить галузям спеціалізації області - харчовій, легкій, вугільній, лісовій і деревообробній, машинобудівній. Аналіз засвідчує, що територіальна концентрація промислових підприємств на території області характеризується низькими показниками. За індексом територіальної концентрації промисловості виділено такі групи місцевих економічних центрів:

- багатогалузеві економічні центри з найвищим рівнем територіальної концентрації промисловості ( > 1,00) - Нововолинськ, Ковель, Володимир-Волинський, Ківерці, Рожище;

- економічні центри з 1-2 галузями промисловості, високим рівнем територіальної концентрації промисловості ( = 1,00-0,75) - Цумань, Жовтневе, Камінь-Каширський, Мар'янівка, Іваничі, Люблинець, Ратне, Торчин;

- місцеві економічні центри з середнім рівнем територіальної концентрації промисловості ( =0,74-0,30) - Шацьк, Маневичі, Любешів, Голоби, Горохів, Любомль, Колки, Стара Вижівка, Торчин, Турійськ;

- одногалузеві місцеві економічні центри з низьким рівнем територіальної концентрації промисловості ( < 0,30) - Локачі, Заболоття, Луків, Берестечко, Олика, Головне.

2. Соціальна база, яка включає систему закладів невиробничої сфери, забезпечує умови для функціонування економічної бази й життя населення. За кількістю зайнятих містоформуючих кадрів соціальна сфера займає серед інших галузей функціональної структури місцевих економічних центрів друге місце, поступившись лише промисловій функції. За рівнем розвитку соціальної сфери, забезпеченості населення різними видами послуг виділено такі групи місцевих центрів:

- міжрайонні центри обслуговування населення з розвинутими медичними, освітніми, торговими та іншими функціями. Послуги населенню надають 4,5-7 тис. чол. Радіус впливу 50-60 км (Ковель, Нововолинськ, Володимир-Волинський);

- районні центри обслуговування населення з добре розвинутими медичними, освітніми, культурними, торговими функціями. Обслуговуючий персонал становить 1100-2200 чол. Центри переважно надають послуги жителям свого адміністративного району (Шацьк, Стара Вижівка, Любешів, Маневичі, Камінь-Каширський, Любомль, Ківерці, Рожище, Горохів);

- районні центри обслуговування населення з недостатньо розвинутими культурно-освітніми, добре розвинутими медичними й торговими функціями. Кількість обслуговуючого персоналу - 1000-1600 чол. Радіус впливу - до 30 км (Локачі, Іваничі, Турійськ, Ратне);

- міжгосподарські центри обслуговування населення з добре розвинутими медичними, освітніми, культурними, торговими функціями. Загальна кількість обслуговуючого персоналу становить у середньому 500 чол. Зона впливу поширюється на територію 3-12 сільських рад (Берестечко, Торчин, Колки, Луків);

- міжгосподарські центри обслуговування населення з недостатньо розвинутими освітніми й добре розвинутими медичними, торговими функціями. Послуги населенню надають 400-1000 чол. (Жовтневе, Устилуг, Олика, Цумань, Голоби, Заболоття);

- міжгосподарські центри обслуговування населення з недостатньо розвинутими культурно-освітніми, медичними, торговими функціями. Кількість зайнятих у галузях соціальної сфери складає 150-350 чол. (Мар'янівка, Сенкевичівка, Люблинець, Рокині, Головне, Дубище).

Розширення функцій місцевих економічних центрів щодо навколишньої території зумовило в 90-і роки збільшення кількості жителів, зайнятих у невиробничій сфері. У чотирнадцяти центрах області на невиробничу сферу припадає понад 50 % зайнятих. Зокрема, в Олиці - 70 %, Локачах, Горохові, Любомлі, Турійську - понад 60 %.

Значна частина жителів зайнята в сільському господарстві. Найбільша вона в місцевих центрах Дубище (70,4 %), Сенкевичівка (45,3 %), Рокині (43,2 %). Порівняно невисока частка населення зайнята на транспорті (близько 10 % у Ковелі й Ківерцях), будівництві (найвища у Горохові, Камені-Каширському, Любешові, Маневичах, Старій Вижівці - понад 10 %).

3. Місце економічних центрів у системах розселення і їх роль у територіальному поділі праці визначається виконуваними ними функціями. Функціональне значення поселень зумовлює величину зон впливу місцевих центрів як ядер системоутворення.

Аналіз структури зайнятості трудових ресурсів та промислового виробництва в кожному місцевому центрі дає змогу зробити такі висновки.

Було проаналізовано 32 центри. У чотирьох з них зосереджено понад 80 % промислово-виробничого персоналу. Майже 100 % виробництва товарної промислової продукції припадає на харчову промисловість. У 10 місцевих центрах промисловий персонал цієї галузі складає від 20 до 50 %, а виробництво товарної промислової продукції харчової промисловості перевищує 50 %. У 9 місцевих центрах на харчову промисловість припадає менше половини вартості валової промислової продукції. У декількох поселеннях підприємства харчової промисловості відсутні або не працюють.

Висока питома вага харчової промисловості в загальному промисловому виробництві більшості місцевих економічних центрів засвідчує про вузьку спеціалізацію їх промислового виробництва. На сьогодні харчова промисловість фактично є головною містоформуючою галуззю місцевих економічних центрів.

Показана просторова диференціація цих поселень у Волинській області за переважаючими функціями.

У четвертому розділі - “Основні напрями розвитку місцевих центрів Волинської області в умовах трансформації економіки України” - обґрунтовано напрями їх промислового розвитку на основі більш широкого використання природно-ресурсного потенціалу, трудових ресурсів, матеріально-технічної бази на найближчу перспективу.

1. У сучасних умовах ринкових відносин одним із важливих завдань є активізація промислового розвитку місцевих економічних центрів. Його розв'язання певною мірою залежить від основних складових: транспортного забезпечення й економічного потенціалу таких поселень.

Удосконалення транспортної мережі вкрай необхідне для всієї Волинської області, але особливо є актуальним для периферійних районів, де відносно низький рівень транспортної забезпеченості. Оскільки територія області ввійшла до транскордонного об'єднання “Єврорегіон Буг”, тут доцільно поліпшити систему шляхів сполучення; зокрема це стосується залізничного транспортного коридору Варшава-Люблін-Ягодин-Ковель-Ківерці-Здолбунів і двох автомобільних магістралей: Брест-Доманово-Ковель-Чернівці-Кишинів та Замость-Устилуг-Луцьк-Рівне. Реконструкція транспортної системи позитивно вплине на розвиток усіх місцевих економічних центрів.

Важливим напрямом активізації розвитку місцевих центрів в умовах ринкових відносин є розширення недержавного сектора економіки. Створення дрібних вузькоспеціалізованих, високомеханізованих виробництв, розвиток індивідуальної трудової діяльності з урахуванням кількості та якості наявних у місцевому центрі вільних трудових ресурсів буде сприяти більш повному їх використанню. Крім цього, малі підприємства мають здатність швидко пристосовуватися до потреб ринку, змінювати асортимент виробів, а тому в сучасних умовах вони є найбільш перспективними. Орієнтація на малий і середній бізнес підтримується й міжнародними фінансовими організаціями.

2. В умовах активного формування ринку праці важливою проблемою для місцевих економічних центрів є використання працересурсного потенціалу. Найбільш несприятлива ситуація щодо величини працересурсного потенціалу складається на перспективу для тих місцевих економічних центрів, які мають високий показник демографічного навантаження на людей працездатного віку. Насамперед це стосується тих центрів, у яких це навантаження формується переважно за рахунок пенсіонерів (Олика, Сенкевичівка, Берестечко, Устилуг та ін.). У місцевих центрах із переважанням дітей і підлітків (Маневичі, Дубище, Ратне, Камінь-Каширський, Любешів та ін.) складаються сприятливі умови для поповнення числа працездатних у майбутньому.

В умовах економічної кризи відбувається зниження рівня зайнятості працездатного населення в тих економічних центрах, де не повністю використовуються виробничі потужності промислових підприємств (Ковель, Нововолинськ, Володимир-Волинський, Рожище, Ківерці) і де обмежена сфера прикладання праці (переважно в малих місцевих економічних центрах).

Проблема зайнятості населення може бути розв'язана за умови підвищення рівня соціально-економічного розвитку центрів і поступового переходу економіки на нові форми господарювання.

Уже на початок 1999 р. підприємницькою діяльністю в місцевих економічних центрах було охоплено 2,7 % працездатного населення, а індивідуальною трудовою діяльністю - 40 % працездатного населення. Найбільша кількість працюючих, які зайняті у приватній формі господарювання, припадає на райцентри: Ковель, Нововолинськ, Володимир-Волинський, Ківерці, Любомль; найменша - на міжгосподарські центри (Устилуг, Сенкевичівка, Голоби, Рокині, Дубище та ін.).

У сучасних умовах проведення ринкових перетворень можливе збільшення кількості незайнятого населення в місцевих економічних центрах, тому необхідне поступове розширення ринкових структур.

3. Концепція перспективного розвитку місцевих економічних центрів враховує тенденції зміни демографічної ситуації, стану економічної та соціальної бази цих поселень.

На основі аналізу демографічної ситуації й потенціалу промислового виробництва встановлено, що за перспективністю розвитку в області виділяються такі групи місцевих економічних центрів:

- місцеві економічні центри з обмеженими можливостями для розширення промислового виробництва, сприятливими умовами для розміщення підприємств соціальної сфери міжрайонного значення (Ковель, Нововолинськ, Володимир-Волинський);

- місцеві економічні центри зі сприятливими умовами для розвитку малих і середніх промислових підприємств та розширення сфери послуг районного значення (Ківерці, Рожище, Любомль, Камінь-Каширський, Горохів);

- місцеві економічні центри зі сприятливими умовами для розвитку агропромислового комплексу, створення закладів виробничої та соціальної інфраструктури районного значення (Іваничі, Маневичі, Ратне, Любешів, Стара Вижівка, Турійськ);

- місцеві економічні центри зі сприятливими можливостями для розвитку промисловості з переробки місцевої сировини - міжгосподарські центри внутрірайонних систем розселення (Цумань, Торчин, Мар'янівка, Люблинець, Жовтневе, Колки, Голоби, Заболоття, Луків, Головне);

- місцеві економічні центри зі сприятливими умовами розвитку рекреації (Шацьк, Берестечко);

- місцеві економічні центри з необхідним першочерговим розвитком виробничої та соціальної сфери (Локачі, Устилуг, Олика, Рокині, Дубище, Сенкевичівка).

Здійснення економічної реформи і зміна суспільних відносин посилюють необхідність комплексності в розвитку місцевих економічних центрів.

У висновках подано основні підсумки виконаної роботи, узагальнено теоретико-методологічні положення й практичні результати дослідження.

Висновки

Місцеві економічні центри виступають ядрами просторової мережі поселень, взаємопов'язаних на основі географічного поділу праці, об'єднані спільністю організації й управління та господарською діяльністю низового адміністративного району. Вони мають вплив на розвиток прилеглих сільських та інших міських поселень. Від рівня їх розвитку залежить рівень розвитку системи в цілому.

Специфічними функціями місцевих економічних центрів адміністративної області є функції управління, організації й розподілу в рамках прилеглої до них території. Така їх діяльність тривалий час виділила центри зі складу інших сільських поселень. Крім того, адміністративні, організаційні, культурні функції визначили дещо вищі темпи розвитку місцевих центрів у системі населених пунктів району.

В історичному розвитку місцевих економічних центрів Волинської області виділяються епоха феодалізму, зародження місцевих центрів, основу яких складали малі міста, що володіли особливою економічною та політичною самостійністю; епоха становлення й розвитку капіталізму, яка характеризувалася концентрацією виробництва й населення, диференціацією місцевих центрів за величиною й економічним потенціалом; перехід до соціалістичних виробничих відносин, при яких місцеві економічні центри відрізнялися нерівномірним циклічним розвитком, поступовим зниженням їх частки в міському населенні й виробництві із-за різкого зростання ролі великих міст; здобуття державної незалежності й переходу на ринкові відносини у 90-і рр., коли склалися передумови для зростання ролі місцевих економічних центрів в економічному житті країни.

Різноманітність природних і соціально-економічних умов формування системи сільського розселення спричинила ряд особливостей розвитку економічних центрів. Так, у південній частині області швидкому росту населення та місцевих центрів сприяли кращі землі, більш розвинена мережа транспортних шляхів, інтенсивніші зв'язки з навколишніми сільськими районами.

Об'єктивною передумовою для соціально-економічного розвитку місцевих економічних центрів є їх транспортно-географічне положення. Найкраще положення мають ті поселення, які розміщені в географічному центрі області й поблизу нього. Адміністративні райони області в переважній більшості мають відкритий тип зв'язаності. Іваничівський, Володимир-Волинський, Любомльський, Ратнівський і Любешівський райони мають вигідне економіко-географічне положення, яке відіграє позитивну роль у зв'язку з наявністю транспортних виходів і зв'язків із зарубіжними країнами (Польща, Білорусь).

Вивчення демографічних процесів на території Волинської області засвідчує про постійне погіршення демографічної ситуації. Вона проявляється в поступовому зниженні природного приросту населення, посиленні процесів його старіння, збільшенні демографічного навантаження на людей працездатного віку, зменшенні величини працересурсного потенціалу.

Для більшості місцевих економічних центрів області містоформуючою сферою є промисловість, насамперед такі галузі, як харчова, машинобудівна, легка, деревообробна, будівельних матеріалів. Розвиток промисловості в місцевих центрах відбувається повільно, хоча й існують резервні території для будівництва і є достатня кількість трудових ресурсів.

Активізація економічного розвитку місцевих центрів області й посилення їх ролі в соціально-економічному розвитку сусідніх територій можлива тільки на основі структурної перебудови економічної бази, за умови розвитку нових форм господарювання, залучення вітчизняного виробничого потенціалу та іноземних інвестицій. Достатній освітній рівень трудових ресурсів дає змогу створювати в місцевих центрах дрібні високотехнологічні підприємства різних галузей промисловості, об'єкти виробничої інфраструктури.

З метою підвищення рівня соціально-економічного розвитку місцевих економічних центрів області необхідно ефективно використовувати існуючий виробничий потенціал, розвивати соціальну інфраструктуру, поліпшувати технічний стан багатьох об'єктів і рівень забезпеченості населення різними видами послуг в цілому ряді міжгосподарських центрів і центрах кущових систем розселення (Сенкевичівка, Головне, Заболоття, Олика, Дубище, Шацьк). Для всіх місцевих економічних центрів, незалежно від їх функціонального типу, необхідною умовою подальшого розвитку є поліпшення благоустрою: заміна застарілого житлового фонду, створення комунікаційної мережі, формування планувальної структури та озеленення.

10. Пріоритетними для місцевих економічних центрів є розвиток перспективних форм прикордонного і транскордонного співробітництва, створення спільних підприємств, зон пріоритетного розвитку на основі транскордонної співпраці з сусідніми зарубіжними територіями, що дасть змогу змінити на краще економічну та соціальну ситуацію в місцевих центрах.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Функціональні особливості місцевих центрів Волинської області з огляду взаємодії їх із прилеглою заселеною територією // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. / Ред. кол.: С.І. Іщук (відп. ред.) та ін. - К., 2000. - Вип. 49. - С. 79-84.

2. Ретроспективний аналіз ролі місцевих центрів у соціально-економічному розвитку території Волинської області // Наук. вісн. ВДУ. Географічні науки. - 1998. - № 5. - С. 56-60.

3. Місцевий центр - одне з основних понять у географії населення // Наук. вісн. ВДУ. Географічні науки. - 1999. - № 9. - С. 10-13.

4. Основні напрями розвитку місцевих центрів Волинської області в умовах трансформації економіки України // Наук. вісн. ВДУ. Економічні науки. - 1999. - № 12. - С. 222-232.

5. Демографические условия развития городских поселений Волынской области // Повышение эффективности функционирования хозяйственного комплекса Волынской области. - Луцк: Вол. отд. ГО УССР, 1988. - Ч.1. - С. 111-125.

6. Об изучении демографических процесов городских поселений Волынского Полесья в курсе географии населения // Проблемы географического образования населения и пропоганды географических знаний. - Гомель: Гом. отд. ГО БССР, 1991. - С. 132-133.

7. Історія заселення території області, її населення, особливості його розселення // Географія Волинської області, - Луцьк: ЛДПІ, 1991. - С. 16-40.

8. Економіко-географічні особливості зовнішньої міграції населення Волинської області // Економічна і соціальна географія Волині. - Луцьк: ЛДПІ, 1992. - Вип.1. - С. 100-107.

9. До питання економіко-географічного дослідження малих міст Волинської області // Матеріали XXXVIII наук. конф. професор.-виклад. складу інституту: Тези доп. - Луцьк: ЛДПІ, 1992. - Ч.II. - С. 343.

10. До питання про системи розселення у Волинському краї // Велика Волинь: минуле і сучасне: Тези доп. міжнарод. наук. конф. - Житомир, 1993. - С. 244-246.

11. Використання трудових ресурсів в малих містах Волинської області // Матеріали XI наук. конф. проф.-виклад. складу і студ. Вол. держ. ун-ту. - Луцьк: ВДУ, 1994. - Ч. II. - С. 185-186.

12. Регіональні особливості відтворення населення і формування систем розселення в Поліській частині Волинської області // Проблеми географії України: Матеріали наук. конф. - Львів: ЛДУ. - 1994. - С. 177-178.

13. Економіко-географічні особливості маятникових міграцій населення, зайнятого у виробничій сфері міста Луцька // Єврорегіон Буг: Економічна і соціальна географія Волині. - Луцьк: МІСГІМ, 1995. - Вип. 2. - С. 72-90.

14. Деякі демографічні аспекти урбанізації Волинської області у 1959-1994 рр. // Матеріали наук. конф. професор.-виклад. складу і студентів ВДУ ім. Лесі Українки. - Луцьк: Вежа, 1996. - Ч. 1. - С. 128-129.

15. Населення і трудові ресурси Волинської області // Єврорегіон Буг: Волинська область / За ред. Б.П. Клімчука, П.В. Луцишина, В.Й. Лажніка - Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин. ун-ту, 1997. - С. 128-158.

16. Виробничо-технологічні зв'язки - важливий тип системоутворюючих функціональних зв'язків місцевих центрів Волинської області // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: Тези доп. міжнар. наук.-прак. конф. - К.: Знання, 1999. - Ч.5. - С. 69-70.

17. Роль місцевих промислових центрів у формуванні просторової структури промисловості Волинської області // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. Зб. наук. праць в III-х т. - К.-Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Вол. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. - Т. 1. - С. 316-318.

Анотація

Слащук А.М. Місцеві економічні центри у господарському розвитку обласного мезорайону (на прикладі Волинської області ). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000.

У дисертаційній роботі узагальнено та систематизовано теоретичні надбання і практичний досвід у вивченні ролі місцевих економічних центрів у соціально-економічному розвитку території мезорівня. З'ясовано суть поняття “місцевий центр”, зіставлено різні теоретичні підходи щодо визначення цього поняття, установлено принципи й ознаки, за якими класифікуються міські поселення, що виконують роль місцевих центрів.

Проведено детальний ретроспективний аналіз розвитку місцевих центрів Волинської області й установлено основні етапи їх розвитку, висвітлено демографічну ситуацію в них.

Показано вплив природно-географічних чинників на розвиток місцевих центрів та досліджено особливості транспортно-географічного положення поселень із застосуванням різних математичних методів.

Удосконалено функціональну типізацію місцевих центрів на основі численних кількісних показників. Здійснено групування місцевих центрів області за основними напрямами розвитку.

Ключові слова: місцевий економічний центр, міжрайонний економічний центр, районний центр, міжгосподарський центр, організаційно-господарський центр, мезорайон.

Аннотация

Слащук А.Н. Местные экономические центры в хозяйственном развитии областного мезорайона (на примере Волынской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.

В диссертационной работе обобщено и систематизировано теоретическое достояние, и практический опыт в изучении роли местных экономических центров в социально-экономическом развитии территории мезоуровня. Истолкована сущность понятия “местный центр” как населенный пункт с особенными административными, организационно-хозяйственными, производственными и культурно-бытовыми функциями, что обеспечивает ему устойчивые связи с другими поселениями окружающей территории. С точки зрения формирования ареального расселения обращают внимание бывшие райцентры и современные административные центры районов. Они являются типичными местными экономическими центрами. Многие местные центры - старые поселения, которые возникли в феодальный период как торговые и военно-оборонительные пункты и сейчас развиваются как промышленные, культурные, организационно-хозяйственные центры.

Численность населения в местных экономических центрах возрастает медленно, что является следствием их медленного социально-экономического развития. Сравнительно быстро увеличивается количество населения в райцентрах и тех межхозяйственных центрах, в которых велось новое промышленное строительство.

Разнообразием природных и социально-экономических условий обусловлено развитие местных центров. Так, в южной части области более быстрое развитие местных центров объясняется наличием лучших земель, более развитой сетью транспортных путей сообщения, интенсивными связями с окружающими сельскими районами.

Для оценки относительной роли каждого местного центра в областной транспортной сети использована процедура ранжирования вершин графа по их формальному участию в связях разных порядков, на основании усредненной интегральной оценки ТГП. Полученные и изложенные в работе результаты дают возможность судить о реальном ТГП каждого местного экономического центра, а также делать выводы о более интенсивном использовании таких выгод ТГП.

Изучение демографических процессов свидетельствует о постоянном снижении естественного прироста населения, усилении процессов старения населения, уменьшения величины трудоресурсного потенциала. На основании анализа темпов роста населения за период с 1959 по 1999 год в работе выделены 6 типов местных экономических центров. Улучшение демографической ситуации во всех местных центрах возможно при условии их социально-экономического подъема, улучшения условий жизни людей.

Особенности хозяйственного развития районных и межхозяйственных центров определяются их экономической базой. Главной отраслью местных центров Волынской области выступает промышленность. Она выполняет градообразующие функции для большинства таких поселений. В структуре промышленности главная роль принадлежит пищевой промышленности. На современном этапе проведения рыночных реформ важно активизировать социально-экономическое развитие местных центров. Одним из путей решения этой проблемы является структурная перестройка промышленности и усовершенствование территориальной организации социальной сферы. В диссертационной работе усовершенствовано функциональную типизацию местных центров на основании множества количественных показателей. Раскрыты основные особенности функциональной структуры экономических центров на основании уровня занятости трудовых ресурсов в отраслях хозяйства. Осуществлено группирование местных центров области по основным направлениям развития. Разработано серию картографических моделей и прогноз социально-экономического развития местных центров исследуемого мезорайона.

Ключевые слова: местный экономический центр, межрайонный экономический центр, районный центр, межхозяйственный центр, организационно-хозяйственный центр, мезорайон.

Summary

Slashchuk A.M. Local economic centres in the economic development of the Oblast Mezoregion (the Volhyn Oblast is taken for an example). - Manuscript.

Dissertation is presented to acquire degree in Geography in speciality 11.00.02 - Economic and Social Geography. Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2000.

The theoretical acquirements and practical experience in the reserch of local economic centres role in socio-economic development of territory at the mezolevel are generalized and systemized in the dissertation work. The essence of “local centre” category is found out as well as different theoretical approaches to the definition of this category are compared; the principles and features of the classification of urband settlements that keep the role of the local centres are determined. The detail retrospective analysis of the Volhyn Oblast local centres is made and the main stages of their development and modern demographic situation peculiarities are marked out.

...