Територіальна організація сукупного ресурсного потенціалу адміністративної області (на прикладі Волинської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

УДК 911.3:330.15 (477.82)

ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ СУКУПНОГО РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

РОМАНЮК НАТАЛІЯ ІВАНІВНА

Львів 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Луцишин Петро Васильович, Волинський державний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри країнознавства, економічної і соціальної географії.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Топчієв Олександр Григорович, Одеський державний університет імені Іллі Мечникова, завідувач кафедри економічної і соціальної географії;

кандидат географічних наук, доцент Мариняк Ярослав Омелянович, Тернопільський педагогічний університету імені Володимира Гнатюка, кафедра географії України.

Провідна установа: Інститут географії НАН України.

Захист дисертації відбудеться 26 травня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 35.051.05 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41, ауд. 26.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені івана Франка (79000, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розіслано 20 квітня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат географічних наук Дубіс Л.Ф.

Загальна характеристика роботи

ресурсний потенціал волинська модель

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку Української держави, переходу її економіки до ринкових відносин і нових форм господарювання гострою необхідністю є реалізація потенціальних можливостей кожного регіону в забезпеченні якісних та кількісних зрушень у національному господарському комплексі країни, з метою більш ефективного використання всіх видів ресурсів кожної території. Тому великого значення набувають дослідження, пов'язані з визначенням сукупного ресурсного потенціалу регіону, оскільки тільки комплексне їх використання може забезпечити умови сталого розвитку національного господарства.

Кількісні показники наявного сукупного ресурсного потенціалу слугуватимуть основою під час розробки регіональних цільових програм, індикативних планів та прогнозів соціально-економічного розвитку адміністративної області та окремих її територій. Тому розробка теоретико-методологічних і методичних основ територіальної організації сукупного ресурсного потенціалу регіону та їх практична реалізація є актуальним завданням сьогодення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язана з держбюджетною темою "Удосконалення територіальної організації господарського комплексу адміністративної області (на прикладі Волинської області)", розділом "Оцінка сукупного ресурсного потенціалу території" (номер держ. реєстрації 0194U038206).

Результати дослідження були використані під час розробки окремих розділів науково-дослідної тематики Волинського державного університету імені Лесі Українки, а саме: "Раціональне природокористування у Волинській області" та "Проблеми розвитку господарського комплексу Волинської області".

Мета і основні задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у теоретико-методичному обгрунтуванні основних засад визначення величини сукупного ресурсного потенціалу адміністративної області, розкритті особливостей його територіальної організації та оптимізації використання.

Досягнення мети зумовило постановку і вирішення таких задач:

- узагальнити і поглибити теоретико-методологічні основи суспільно-географічного вивчення територіальної організації сукупного ресурсного потенціалу адміністративної області;

- запропонувати систему ефективних методів та методичних прийомів дослідження об'єкта;

- встановити вплив умов і факторів на формування сукупного ресурсного потенціалу Волинської області та окремих його компонентів;

- визначити величину сукупного ресурсного потенціалу Волинської області та провести багатоаспектний аналіз його функціональної структури;

- виявити проблеми та намітити шляхи оптимізації використання сукупного ресурсного потенціалу Волинської області з метою підвищення її соціально-економічного розвитку.

Предметом дослідження є теоретичні та прикладні питання територіальної організації сукупного ресурсного потенціалу регіону, об'єктом дослідження - сукупний ресурсний потенціал Волинської області.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній поглиблено теоретико-методологічні основи вивчення територіальної організації сукупного ресурсного потенціалу адміністративної області та узагальнено і доповнено методику його дослідження; проаналізовано вплив умов і факторів на формування сукупного ресурсного потенціалу Волинської області; проаналізовано основні види функціональної структури сукупного ресурсного потенціалу Волинської області і визначено його величину; побудовано картографічні моделі компонентної і територіальної структур сукупного ресурсного потенціалу Волинської області; запропоновано основні напрямки оптимізації використання сукупного ресурсного потенціалу області.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні узагальнення, методичні прийоми проведеного дослідження можуть використовуватися під час проведення подібних досліджень на інших територіях, а конкретні результати досліджень - у процесі розробки прогнозів та планів соціально-економічного розвитку Волинської області та її адміністративних районів. Основні висновки дисертаційної роботи використовуються під час читання дисциплін "Основи теорії суспільної географії", "Економічна і соціальна географія України", написання курсових і дипломних робіт студентами факультету міжнародних відносин Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційному дослідженні отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Конкретний внесок здобувача в ці праці вказаний в авторефераті в переліку основних публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати, що містяться в дисертаційному дослідженні, доповідалися й обговорювалися на звітно-наукових конференціях, практичних семінарах, науково-методичних нарадах професорсько-викладацького складу Волинського державного університету імені Лесі Українки, Міжнародній науково-практичній конференції "Єврорегіон Буг: проблеми і перспективи транскордонного співробітництва" (Луцьк, 1995 р.), Міжнародній науковій конференції "Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України" (Київ, 1999 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 4,1 друк. арк., в тому числі автору належить 2,6 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів і висновків загальним обсягом 150 сторінок машинопису, списку використаної літератури (170 найменувань), 33 рисунків, 18 таблиць і 5 додатків.

Основний зміст дисертації

Розділ I. Теоретико-методологічні основи територіальної організації сукупного ресурсного потенціалу адміністративної області

Сукупний ресурсний потенціал (СРП) адміністративної області - це величина реалізованих і нереалізованих можливостей ефективного використання ресурсів відповідної території в процесі її господарської діяльності. Структуризація ресурсного потенціалу адміністративної області чи будь-якого регіону залежить від ступеня деталізації особливостей регіонального розвитку. У відповідності з цим склад сукупного ресурсного потенціалу формується за участю всіх ресурсів, які втягнуті у виробничу діяльність і використання яких дає певну результативність і продуктивність у процесі задоволення суспільних потреб.

З позицій системного підходу СРП адміністративної області - це цілісна система, яка характеризується багатокомпонентним вмістом і складною внутрішньою будовою. Основними компонентами СРП є природно-ресурсний, трудовий і виробничий потенціали, взаємодія яких між собою забезпечує реалізацію процесу господарської діяльності на відповідній території. Кожна з компонент має свою внутрішню будову, утворену відносно одноякісними елементами.

Територіальна організація сукупного ресурсного потенціалу адміністративної області - це просторове поєднання елементів природи, населення та видів господарської діяльності відповідно до впливу місцевих умов і факторів, об'єднаних структурами управління. Їй властиві такі види функціональної структури: компонентна, територіальна і управлінська.

Компонентна структура сукупного ресурсного потенціалу адміністративної області - це поєднання природно-ресурсного, трудового і виробничого потенціалів, яке забезпечує процес господарської діяльності на відповідній території. Оскільки кожна з компонент має свою внутрішню будову то доцільно розглядати як компонентну структуру СРП взагалі, так і окремо кожної з компонент.

Компонентна структура природно-ресурсного потенціалу адміністративної області - це внутрішньовидові і міжвидові співвідношення природних ресурсів, що формуються на її території під дією природно-географічних і соціально-економічних чинників. Основними природними ресурсами будь-якої території є мінеральні, земельні, водні, лісові, рекреаційні та фауністичні.

У найбільш загальному вигляді компонентну структуру трудового потенціалу можна відобразити як систему, що складається з чотирьох взаємозв`язаних підсистем: демографічної, медико-біологічної, освітньо-професійної і соціально-економічної, кожна з яких поділяється на безліч відносно одноякісних елементів.

Компонентна структура виробничого потенціалу - це склад і сукупність функціональних елементів, які розкривають його роль у процесах спеціалізації і комплексоутворення господарства. В загальній постановці питання елементами виробничого потенціалу регіону можна вважати всі ресурси, пов`язані з функціонуванням і розвитком виробничої діяльності. Розглядаючи компонентну структуру виробничого потенціалу адміністративної області потрібно використовувати два основних підходи: ресурсний і галузевий. При ресурсному підході основними елементами виробничого потенціалу виступають основні виробничі фонди, природні і трудові (виробничий персонал) ресурси, залучені у виробничий процес. До виробничого потенціалу адміністративної області потрібно також віднести технологію та інформацію, що особливо важливо в сучасних умовах прискореного розвитку науково-технічного прогресу. Разом з тим під час розгляду виробничого потенціалу в складі СРП необхідно враховувати тільки основні виробничі фонди, оскільки решта його елементів входить до складу інших компонент. Галузевий підхід передбачає визначення структурних складових, встановлення взаємозв'язків та взаємозалежності потенціалів окремих галузей матеріального виробництва, їх здатності до випуску високоякісної продукції.

Співвідношення і взаємне поєднання компонентів СРП на певній території відповідно до факторів, що зумовлюють вибір місця локації будь-якого виду ресурсів, утворюють територіальну структуру сукупного ресурсного потенціалу адміністративної області. Головними елементами територіальної структури СРП адміністративної області є точкові (ресурсно-господарські пункти і центри), вузлові (ресурсно-господарські вузли) та ареальні (ресурсно-господарські райони).

Управлінська структура сукупного ресурсного потенціалу адміністративної області - це ієрархічно впорядкована система органів управління господарською діяльністю на відповідній території. Цю управлінську функцію виконують законодавчі, виконавчі та господарчі органи, основною метою діяльності яких є забезпечення найефективнішого використання СРП адміністративної області для досягнення її сталого розвитку.

Дослідження територіальної організації сукупного ресурсного потенціалу адміністративної області доцільно проводити в три етапи, застосовуючи певні методи. На першому етапі визначаються складові сукупного ресурсного потенціалу як єдиної цілісності, вивчаються та аналізуються умови і фактори формування сукупного ресурсного потенціалу досліджуваної території. На другому етапі розраховується величина сукупного ресурсного потенціалу (на прикладі Волинської області) і детально вивчається його функціональна структура. На третьому етапі визначаються шляхи оптимізації використання сукупного ресурсного потенціалу адміністративної області та формулюються висновки.

Під час створення методичних основ визначення величини СРП території в наш час склалися три основні напрямки, які базуються на застосуванні індексного методу, регресивних моделей та вартісних оцінок. Найбільш обгрунтованими є вартісні (грошові) оцінки, що базуються на теорії трудової вартості. Мірою вартості, тобто мірою уособленої безпосередньо у товарах суспільної праці є гроші. Вартісна оцінка СРП адміністративної області здійснена нами шляхом підсумовування вартісних оцінок його окремих складових - природно-ресурсного, трудового і виробничого потенціалів.

Розділ II. Фактори формування сукупного ресурсного потенціалу Волинської області

Формування СРП Волинської області відбувається під дією двох основних груп факторів: природно-географічних і суспільно-географічних. Особливої уваги заслуговують перші, оскільки вони безпосередньо впливають на формування СРП Волинської області, визначають вибір місця локації його компонент. Серед основних природно-географічних факторів, під впливом яких формується СРП Волинської області, найбільше значення мають її фізико-географічні особливості, які формують природно-ресурсний потенціал області. В той же час природно-ресурсний потенціал є одним з факторів формування СРП цієї території.

Фізико-географічні особливості Волинської області зумовлюють значне переважання в структурі природно-ресурсного потенціалу земельних ресурсів (55,2 % сумарного природно-ресурсного потенціалу області), а в складі ріллі - земель із дерново-підзолистими грунтами (64,5 %), які мають невисокий вмістом гумусу (0,7 - 2,0 %). Дещо кращими агрокліматичними якостями характеризуються опідзолені чорноземи лісостепових районів, які мають найкращі передумови для розвитку агропромислового комплексу області.

Особливості тектонічної і геологічної будови Волинської області зумовлюють залягання у її надрах кам'яного вугілля, торфу, сапропелю, крейди, цегельно-черепичної глини, будівельного піску, видобуток яких став традиційним. Разом з тим досить перспективним для області є Локачинське родовище природного газу, Старовижівська дільниця Ратнівського родовища піщано-зернистих фосфоритів і низка родовищ самородкової міді, що надалі сприятиме розвитку господарського комплексу області і збільшенню величини її виробничого потенціалу.

Найбільші перспективи для розвитку господарського комплексу Волині мають природно-рекреаційні ресурси, які займають 9,2 % її сумарного природно-ресурсного потенціалу і представлені лісами, ріками та озерами, мінеральними водами та грязями, рибальськими і мисливськими угіддями. Волинська область має можливість надати рекреаційні послуги понад 70 млн. чол., що свідчить про перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу Волині, особливо її поліських районів.

До основних суспільно-географічних факторів, під впливом яких формується СРП Волинської області, можна віднести такі: суспільно-географічне положення та його різновиди, демографічні процеси, професійно-кваліфікаційний склад населення, міграційні процеси, розселення населення, конюнктура ринку праці, науково-технічний прогрес, інвестиційна та інноваційна діяльність тощо.

Економіко-географічне положення Волинської області (територіальна близькість до промислово розвинутих і густо заселених територій України, її прикордонне положення) в загальному сприятливе для формування та ефективного використання його СРП. Воно разом з природно-ресурсним потенціалом області впливає на виробничу спеціалізацію господарства. Волинь виступає індустріально-аграрним регіоном з багатогалузевим сільським господарством і спеціалізується на вугільній, лісовій, легкій, харчовій і деревообробній промисловості, машинобудуванні та промисловості будматеріалів. Підприємства саме цих галузей формують основну частину виробничого потенціалу області.

Погіршення демографічної ситуації у Волинській області (поступове зменшення чисельності населення за рахунок зниження народжуваності, підвищення рівня смертності і падіння природного приросту), зростання ваги пенсіонерів (до 22,1 %) і скорочення частки молодшого покоління, від'ємний (понад 2042 чол.) міграційний приріст, зниження рівня зайнятості, високий рівень безробіття (5,9 % проти 3,1 % по Україні) накладає відбиток на формуванні її трудового потенціалу, зумовлює збереження тенденцій до поступового зменшення його величини та знижує ефективність використання.

У ринкових умовах господарювання важливим фактором, який впливає на формування СРП Волинської області та сприяє його ефективному використанню, є інноваційна діяльність, якій сприяло надходження на деякі підприємства іноземних інвестицій. На 01.01.1999 р. у Волинську область надійшло 190 інвестицій з-за кордону вартістю 46,3 млн. доларів США. Найбільш привабливими для іноземних інвесторів є харчова, хімічна, деревообробна та машинобудівна промисловості. Зокрема їх одержало підприємство "Боніта", засноване швейцарською фірмою, спільні підприємства "Троянда-експрес", "Іст-Менеджмент", Цуманський держлісгосп та ВАТ "Луцькпластмас".

Сукупність впливу природно-географічних і суспільно-географічних чинників безпосередньо позначається на величині і структурі сукупного ресурсного потенціалу Волинської області, а також впливає на ефективність його використання.

Розділ III. Функціональна структура сукупного ресурсного потенціалу Волинської області та основні шляхи покращення його використання

СРП Волинської області розрахований як результат підсумовування економічної оцінки окремих видів потенціалів (природно-ресурсного, трудового і виробничого) і дорівнює 30,5 млрд. грн.

Природно-ресурсний потенціал області становить 3,2 % її СРП і визначає значною мірою склад та особливості розміщення його інших компонент. У компонентній структурі природно-ресурсного потенціалу переважають земельні, водні, лісові і природно-рекреаційні ресурси, на які припадає 97 % сумарного природного багатства області. Основу природно-ресурсного потенціалу області складають земельні ресурси (55,2 %), що зумовлює високу частку агропромислового виробництва в економіці області. Підвищені показники природно-рекреаційного потенціалу пов'язані передусім з водними і лісовими ресурсами. Потенціал мінеральних ресурсів Волинської області є невеликим (близько 2,0 % від сумарного значення природно-ресурсного потенціалу в області) і визначається насамперед родовищами будівельних матеріалів. Перспективне значення для господарського комплексу області мають поклади кам'яного вугілля, природного газу, фосфоритів і мідної руди.

Основну частину (79,5 %) СРП Волинської області складає трудовий потенціал, розрахований на основі оцінки одиниці живої праці одного середньорічного працівника шляхом визначення її фондового аналога. Важливою компонентою трудового потенціалу є демографічна. Чисельність населення області на 01.01.1999 р. складає 1064 тис. чол. Середньооблікова чисельність трудових ресурсів за 1998 рік у Волинській області становила 560,3 тис. чол., у тому числі працездатного населення в працездатному віці - 540,7 тис. чол. Дослідження трудового потенціалу, проведене в умовах традиційного праценадлишкового регіону, дало змогу виділити головні його риси: збереження тенденції до зменшення величини трудового потенціалу внаслідок поступового погіршення демографічної ситуації в області (зменшення чисельності населення за 1995-1998 рр. на 12,6 тис. чол.; від'ємний природний приріст (-1,5 ‰ ), що пояснюється зниженням народжуваності і високими показниками смертності, особливо в працездатному віці (до 25 % померлих); посилення процесу старіння населення, внаслідок якого відбувається збільшення демографічного навантаження на осіб працездатного віку (872 непрацездатних у розрахунку на 1000 працездатних, тоді як по Україні - 786); порівняно високий професійно-кваліфікаційний рівень трудового потенціалу (понад 35 % працездатного населення - особи з вищою освітою); зниження рівня зайнятості; збільшення кількості непрацюючих осіб у працездатному віці (станом на 01.01.1999 р. зареєстровано 32,1 тис. безробітних; небезпечна медико-біологічна ситуація на більшій частині території області, що негативно позначається на якості її трудового потенціалу.

У структурі сукупного ресурсного потенціалу 17,3 % припадає на виробничий потенціал, який є найважливішою характеристикою її економічної значимості і визначає місце в економічному просторі України. Головним елементом виробничого потенціалу є основні фонди, вартість яких на кінець 1998 року по області становила 12,5 млрд. грн., в тому числі в матеріальному виробництві - 66,4 %. За останні 5 років спостерігається інтенсивний процес нагромадження, особливо в промисловості області, фізично і морально застарілих основних фондів, що справляє негативний вплив на ефективність використання виробничого потенціалу. Найбільший знос основних виробничих фондів спостерігається у чорній металургії (73,8 %), машинобудуванні (54,9 %) і промисловості будівельних матеріалів (51,0 %).

Виробничий потенціал Волинської області формується в основному промисловістю і сільським господарством (91,4 % виробничого потенціалу області). Станом на 01.01.1999 р. виробничий потенціал області створювало 2174 промислових підприємств і виробництв, а обсяг продукції в діючих оптових цінах, що вироблявся всіма підприємствами, становив 477 млн. грн. Найвища частка у виробничому потенціалі області належить харчовій промисловості, яка працює на місцевій сировині. Орієнтація окремих галузей промисловості на привізну сировину (паливна промисловість, чорна металургія) і комплектуючі матеріали (машинобудування і металообробка) ставить їх у залежність від поставок цих матеріалів, що зумовлює в сучасний кризовий період різке падіння обсягів виробництва цих галузей, зменшення їх частки у структурі виробничого потенціалу.

Територіальна структура сукупного ресурсного потенціалу Волинської області характеризується наявністю точкових, вузлових та ареальних елементів. До точкових елементів територіальної структури СРП області відносяться ресурсно-господарські пункти, представлені населеними пунктами області з наявними тут природними і трудовими ресурсами, окремими господарськими підприємствами і виробництвами. Вони поширені у всіх адміністративних районах області і переважно репрезентують сільські поселення.

Ресурсно-господарські центри розміщені в основному в міських поселенях області і функціонують на основі спільності використання природних і трудових ресурсів, основних виробничих фондів. На території області виділяється 33 ресурсно-господарські центри: серед них 29 (Горохів, Іваничі, Голоби, Маневичі, Колки та ін.) промислово-аграрні з розміщеними тут промисловими і сільськогосподарськими підприємствами і 4 (Устилуг, Рокині, Олика, Дубище) спеціалізованими аграрними.

Наступною за рангом таксономічною одиницею територіальної структури є ресурсно-господарський вузол. Він об'єднує декілька територіально наближених центрів і пунктів, між якими встановились інтенсивні зв'язки з приводу спільності використання природних, трудових і виробничих (фондових) ресурсів. З цієї позиції виділено 17 вузлів (Луцький, Ковельський, Ратнівський, Шацький та ін.).

Найскладнішими елементами територіальної структури СРП Волинської області є три ресурсно-господарські райони, які відрізняються між собою компонентною структурою, величиною СРП і рівнем його територіальної концентрації: Південний, Центральний і Північний (рис. 1).

Південний район за абсолютною величиною СРП - перший у регіоні. В його компонентній структурі різко переважає трудовий потенціал (41 % трудового потенціалу області). Висока питома вага виробничого потенціалу (53 % виробничого потенціалу області) зумовлена наявністю різноманітних природних ресурсів (кам'яне вугілля, газ, будівельні матеріали, високопродуктивні орні землі), які й визначають спеціалізацію цього району в розвитку АПК і таких галузей промисловості, як машинобудування, паливна, хімічна, легка і харчова. Для району характерні високі показники територіальної концентрації СРП, що зумовлено малою площею району і великим СРП.

Центральний район за своєю внутрішньою організацією значною мірою подібний до Південного. Для його компонентної структури характерне зменшення (30 %) частки виробничого потенціалу і збільшення (36 %) - трудового. Рівень територіальної концентрації дещо нижчий.

Північний район за абсолютною величиною СРП - на останньому місці. Значна площа території цього району і незначний СРП зумовлюють низький рівень його територіальної концентрації. Цей район є досить праценадлишковим (80 % належить трудовому потенціалу). Виробничий потенціал району досить малий, що пояснюється відсутністю цінних природних ресурсів, переважанням сільських поселень і низькою транспортною забезпеченістю.

Сучасна управлінська структура сукупного ресурсного потенціалу Волинської області представлена об'єктами і суб'єктами управління. В ній об'єктами управління є природно-ресурсний, трудовий і виробничий потенціали, а суб'єктами управління - обласні, районні та міські державні адміністрації, а також ради народних депутатів різних територіальних рівнів, які є органами місцевого самоврядування. Підпорядковуючись Адміністрації Президента України, Раді Міністрів та Верховній Раді України, ці органи територіального управління прагнуть у сучасних умовах до самостійного розв'язання питань комплексного розвитку областей, удосконалення їх територіальної організації.

Головною умовою удосконалення територіальної організації господарського комплексу Волинської області в період трансформації суспільних відносин є перебудова його структури відповідно до ринкових умов господарювання на основі найбільш ефективного використання СРП цього регіону.

Розширення можливостей раціонального використання СРП, особливо його природно-ресурсного потенціалу, є однією з найважливіших передумов прискорення соціально-економічного розвитку Волинської області. Наявність негативних тенденцій у землекористуванні потребує впровадження комплексу заходів для підвищення економічної ефективності використання земельних ресурсів, які складають основу природно-ресурсного потенціалу області. До таких першочергових заходів відносяться: підвищення родючості грунту; збільшення обсягів видобування і використання сапропелю та інших місцевих меліорантів; розширення пошуків та прискорення освоєння місцевих родовищ фосфатної сировини; продовження реконструкції осушувальних систем.

Пріоритетні шляхи розвитку господарства області пов'язані з подальшим вивченням і освоєнням її мінерально-сировинного потенціалу. Тому, першочерговими заходами є: реалізація геологічних передумов приросту обсягів видобутку кам'яного вугілля; освоєння покладів жовнових і зернистих фосфоритів, які можуть використовуватись як нестандартні калійно-фосфатно-вапнякові добрива; розширення видобутку сапропелю, як добрива, деякі його різновиди (органо-вапнякового та змішаного водоростевого типу) можуть застосовуватися у ветеринарії, для підгодівлі худоби та в медициці; освоєння Локачинського родовища газу, що дасть можливість повністю забезпечити потреби населення та промисловість області на 20 років і зменшить імпортні поставки цієї сировини в області; промислова розробка родовищ самородкової міді, які виявлено на території Ратнівського району, вирішить проблему забезпечення регіону і країни в цілому цією дифіцитною сировиною, яка зараз імпортується з країн СНД.

У цілому водоресурсна забезпеченість соціально-економічного розвитку Волині на перспективу є достатньою, але потрібно підвищувати технологічний рівень водокористування і здійснювати водоохоронні заходи. Важливим є: збільшення частки зворотного водопостачання на підприємствах машинобудування, лісової, деревообробної і промисловості будівельних матеріалів до 85 - 95 % та поетапний перехід на замкнуті, безстічні технологічні цикли; реконструкція очисних споруд із впровадженням прогресивних методів очищення, повне припинення скиду забруднених стоків із організованих джерел; будівництво локальних очисних споруд на підприємствах, що мають самостійний випуск стічних вод, а також на тваринницьких комплексах; здійснення агролісомеліоративних заходів, у тому числі створення водоохоронних зон і смуг уздовж малих річок; розширення малих річок, ставків, водосховищ, які здебільшого є основними джерелами водозабезпечення.

Для ефективного використання рекреаційних ресурсів потрібно розробити цілеспрямовану рекреаційну програму розвитку регіону, основними положеннями якої повинні бути: проектно-розвідувальні роботи щодо виявлення перспективних курортно-рекреаційних ресурсів, територій, об'єктів природно-заповідного фонду, лісопромислових, ягідних, грибних угідь тощо; створення порайонного кадастру рекреаційних ресурсів із оцінкою їхньої значимості і розробкою генерального плану рекреаційного використання природних ресурсів; переорієнтація діяльності рекреаційних закладів в умовах часткового чи повного госпрозрахунку і задоволення попиту на рекреаційні послуги; диференційований підхід до різних форм власності діючих та створюваних рекреаційних закладів, у т. ч. із участю зарубіжних фірм; створення сприятливого фінансового клімату для залучення інвестицій.

Волинська область володіє значним трудовим потенціалом (79,5 % її СРП), який використовується вкрай нераціонально (рівень безробіття 5,97 %). У реалізації основних напрямків ефективного використання трудового потенціалу Волинської області є чимало проблем, пов'язаних насамперед зі складною демографічною ситуацією. Основні проблеми його використання полягають у досягненні оптимальної для області територіально-галузевої структури зайнятості населення; стабілізації територіальних ринків праці, запобіганні масового вивільнення працівників; створенні ефективної системи підготовки та перепідготовки кадрів у відповідності з потребами виробництва та інтересами працівників.

Для реалізації цих проблем потрібно здійснити цілий комплекс заходів: підвищення рівня ефективності трудової діяльності населення регіону; зменшення відпливу робочої сили у сферу нерегламентованої зайнятості; покращення якісних характеристик працюючих; формування саморегульованого гнучкого ринку праці; створення нових робочих місць у приватному секторі економіки; оптимізація структури зайнятості відповідно до вимог ринкової економіки та нового її технологічного укладу, пов'язаного з активним упровадженням новітніх технологій, структурною перебудовою господарства.

Виробничий потенціал Волинської області знаходиться теж у стані глибокої кризи. Основні фонди, найважливіший його елемент, у багатьох галузях сфери матеріального виробництва морально застаріли і фізично зносилися. На досить низькому рівні знаходиться інвестиційна діяльність у сфері технічного переозброєння та реконструкції виробництва. Це свідчить про необхідність прийняття кардинальних заходів щодо відновлення виробничого потенціалу та підвищення ефективності його використання.

До основних заходів, пов'язаних із формуванням та використанням основних виробничих фондів господарського комплексу Волинської області, слід віднести такі: максимально можливе включення в економічний обіг власних природних ресурсів області; приріст потужностей для виробництва товарів народного споживання і сировини для збільшення їх випуску; введення в дію потужностей, які підвищують конкурентоспроможність продукції, дасть змогу збільшувати виробництво продукції на експорт або зменшувати імпорт; нарощування потужностей у галузі сільського господарства, що сприяють більш ефективній переробці сільськогосподарської сировини; розвиток виробничої інфраструктури сільського господарства щодо транспортування, зберігання та реалізації сільськогосподарської продукції; соціальна орієнтація формування галузевої структури виробничих основних фондів; постійне введення в дію невиробничих основних фондів в усіх пріоритетних галузях соціальної сфери; підвищення темпів зростання й удосконалення структури невиробничих основних фондів особливо щодо галузей охорони здоров'я, освіти, науки, культури і мистецтва.

Висновки

1. У сучасних умовах переходу економіки України до ринкових форм господарювання особливої актуальності набувають проблеми ефективного використання всіх видів ресурсів її території, які охоплюються узагальнюючим показником сукупного ресурсного потенціалу, оскільки він слугує вихідною базою оцінки соціально-економічних передумов перспективного розвитку господарства країни та її окремих територій.

2. З позицій системного підходу СРП адміністративної області - це цілісна система, яка характеризується багатокомпонентним вмістом і складною внутрішньою будовою. Основними компонентами СРП є природно-ресурсний, трудовий і виробничий потенціали, взаємодія яких між собою забезпечує реалізацію процесу господарської діяльності на відповідній території. Кожна з компонент має свою внутрішню будову, утворену відносно одноякісними елементами.

3. Територіальна організація сукупного ресурсного потенціалу адміністративної області - це просторове поєднання елементів природи, населення та видів господарської діяльності відповідно до впливу місцевих умов і факторів, об'єднаних структурами управління. Їй властиві такі види функціональної структури: компонентна, територіальна і управлінська. Формування СРП Волинської області відбувається під дією двох основних груп факторів: природно-географічних (фізико-географічні особливості області, її природно-ресурсний потенціал) і суспільно-географічних (суспільно-географічне положення та його різновиди, демографічні процеси, професійно-кваліфікаційний склад населення, міграційні процеси, розселення населення, конюнктура ринку праці, науково-технічний прогрес, інвестиційна та інноваційна діяльність тощо.

5. Розрахована вартісна (грошова) оцінка СРП Волинської області показала, що провідне місце в його структурі займає трудовий потенціал (79,5 %). На виробничий потенціал припадає 17, 3 % сукупного ресурсного потенціалу області, а на природно-ресурсний - 3,2 %.

6. Основними елементами територіальної структури СРП Волинської області є ресурсно-господарські пункти, центри, вузли і райони. В межах області нами виділено Південний, Центральний і Північний райони. Основу СРП усіх трьох районів складає трудовий потенціал, частка якого в компонетній структурі СРП збільшується з півдня на північ, що свідчить про високу праценадлишковість поліських районів. На другому місці за значенням виступає виробничий потенціал, частка якого, навпаки, збільшується з півночі на південь, що дає можливість зробити висновок про більший виробничий потенціал півдня області. Рівень територіальної концентрації СРП найвищий у Південному районі, а найнижчий - у Північному.

7. На сучасному етапі першочерговим завданням удосконалення територіальної організації СРП Волинської області є: раціональне використання природно-ресурсного потенціалу; розширення масштабів виробництва, особливо за рахунок галузей, які орієнтуються на місцеву сировину (харчової, легкої, хімічної, деревообробної промисловостей і машинобудування); розвиток трудомістких галузей і створення робочих місць для вивільнених працівників.

8. Для стимулювання структурних перетворень в економіці області шляхом залучення іноземних інвестицій доцільним є використання прикордонного положення на основі транскордонного співробітництва ("Єврорегіон Буг") і створення спеціальних економічних зон (наприклад, Інтерпорт Ковель).

9. Наявний ресурсний потенціал Волинської області є основою для розробки перспективного та індикативного планів соціально-економічного розвитку адміністративної області та окремих її територій, дає можливість визначити оптимальні шляхи ефективного та раціонального використання всіх видів ресурсів, а також сприяє організації найбільш доцільного виробничого процесу, зумовленого особливостями структури ресурсного потенціалу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Інтегральна оцінка природно-ресурсного потенціалу області // Єврорегіон Буг: Волинська область / За ред. Б.П. Клімчука, П.В. Луцишина, В.Й. Лажніка. Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин. ун-ту, 1997. С. 109 - 116.

2. Компонентна оцінка природно-ресурсного потенціалу області // Єврорегіон Буг: Волинська область / За ред. Б.П. Клімчука, П.В. Луцишина, В.Й. Лажніка. Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин. ун-ту, 1997. С. 76 - 83, 95 - 97. Співавтори: Бобрович І.П., Лажнік Ю.В. Особистий внесок: характеристика біологічних ресурсів Волинської області.

3. Трудовий потенціал Волинської області // Науковий вісник ВДУ. Географічні науки. 1998. № 5. С. 64 - 67.

4. Виробничий потенціал Волинської області: стан і проблеми розвитку // Науковий вісник ВДУ. Географічні науки. 1999. № 9. С. 32 - 36.

5. Природні ресурси Волинської області // Єврорегіон Буг: Економічна і соціальна географія Волині. Луцьк: МІСГіМ, 1995. Вип. 2. С. 215 - 217.

6. Можливості використання природно-рекреаційного потенціалу Волинської області у розвитку прикордонного співробітництва // Єврорегіон Буг: Проблеми транскордонного співробітництва: Тези доп. К.: МОУ, 1995. С. 142 - 143. Співавтори: Коваль Г.І., Руденко В.П. Особистий внесок - характеристика лісів і озер Волинської області як основних її рекреаційних ресурсів.

7. Компонентна структура інтегрального природно-ресурсного потенціалу Волинської області // Матеріали XLII наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів ВДУ: Тези доп. Луцьк: Вежа, 1996. С. 119 - 120. Співавтори: Коваль Г.І. Особистий внесок - характеристика земельних і мінеральних ресурсів Волинської області та їх місце в компонентній структурі інтегрального природно-ресурсного потенціалу Волині.

8. Основні напрямки економіко-географічного аналізу і синтезу природно-ресурсного потенціалу в часовому аспекті (ретроспективний ПРП) // Матеріали XLII наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів ВДУ: Тези доп. Луцьк: Вежа, 1996. С. 113. Співавтори: Коваль Г.І. Особистий внесок - розкрито проблему оцінки потенціалу природних ресурсів у часовому аспекті.

9. Сукупний ресурсний потенціал Волинської області // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: Тези доп. міжнародної науково-практичної конференції. К.: Знання, 1999. Ч 5. С. 38 - 39.

Анотація

Романюк Н.І. Територіальна організація сукупного ресурсного потенціалу адміністративної області (на прикладі Волинської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна і соціальна географія. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2000.

У дисертаційній роботі систематизовані, узагальнені і отримали подальший розвиток теоретичні і методичні аспекти територіальної організації сукупного ресурсного потенціалу (СРП) адміністративної області. Проаналізовано вплив умов і факторів на формування СРП Волинської області. Розраховано величини (обсяг) природно-ресурсного, трудового і виробничого потенціалів адміністративних районів Волинської області як компонентів СРП. Виявлено особливості та оцінено просторову диференціацію в рівнях забезпеченості населення Волинської області природними, трудовими і виробничими ресурсами. Здійснено типологію природно-ресурсного і сукупного ресурсного потенціалу області. Розроблено серію картографічних моделей, визначено основні напрямки оптимізації використання СРП Волинської області, а також шляхи пріоритетного розвитку господарського комплексу цієї території.

Ключові слова: сукупний ресурсний потенціал; адміністративна область; природно-ресурсний потенціал, трудовий потенціал, виробничий потенціал, територіальна організація, компонентна структура.

Аннотация

Романюк Н.И. Территориальная организация совокупного ресурсного потенциала административной области (на примере Волынской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2000.

В работе систематизированы, обобщены и получили дальнейшее развитие теоретические и методические аспекты территориальной организации совокупного ресурсного потенциала (СРП). Акцентируется внимание на СРП административной области как объекте исследования, который служит исходной базой оценки социально-экономических предпосылок перспективного развития хозяйства страны и отдельных ее территорий. СРП административной области рассматривается как величина реализированных и нереализированных возможностей эффективного использования ресурсов определенной территории в процессе ее хозяйственной деятельности. С позиций системного подхода СРП административной области - это целостная система, которая характеризируется сложным внутренним строением. Основными компонентами СРП есть природно-ресурсный, трудовой и производственный потенциалы, взамодействия которых между собою обеспечивает реализацию процесса хозяйственной деятельности на определенной территории.

Обосновываются основные подходы к исследованию территориальной организации СРП административной области. Проведена стоимостная оценка СРП Волынской области и основных его компонент. Рассчитаны величина и компонентная структура СРП данной территории.

Исследуется влияние природно-географических и социально-географических факторов на формирование СРП Волынской области. В частности, особое внимание уделено анализу влияния на СРП области ее физико-географических особенностей, природно-ресурсного потенциала, демографической ситуации, а также инвестиционной деятельности.

Рассматривается функциональная структура СРП Волынской области в компонентном, территориальном и управленческом аспектах. Компонентная структура отражает сочетания природно-ресурсного, трудового и производственного потенциалов, которое обеспечивает процес хозяйственной деятельности на определенной территории. Анализ компонентной структуры СРП Волынской области свидетельствует о значительном преобладании трудового потенциала, что обусловлено трудоизбыточностью данной территории. Второе место занимает производственный потенциал, а третье - природно-ресурсный.

Территориальная структура характеризирует соотношение и взаимное размещение компонентов СРП на определенной территории, относительно к факторам, которые обуславливают выбор места локации либо какого вида ресурсов. Ее основные элементы: ресурсно-хозяйственные пункты, центры, узлы и районы. В пределах Волынской области выделено 33 ресурсно-хозяйственных центра, 17 - узлов и 3 района (Южный, Центральный и Северный).

Анализ компонентной и территориальной структуры СРП Волынской области дал возможность произвести ресурсное районирование территории области, разработать основные направления оптимизации использования СРП, а также определить пути приоритетного развития хозяйственного комплекса данной территории.

На современном этапе первоочередными заданиями усовершенствования территориальной организации СРП Волынской области есть: рациональное использование природно-ресурсного потенциала; расширение масштабов производства, особенно за счет отраслей, которые ориентируются на местное сырье (пищевой, легкой, химической, деревообрабатывающей промышленностей и машиностроения); развитие трудоемких отраслей и создание робочих мест для отстраненных работников.

Ключевые слова: совокупный ресурсный потенциал; административная область; природно-ресурсный потенциал, трудовой потенциал, производственный потенциал, территориальная организация, компонентная структура.

Summary

Romaniuk N.I. THE TERRITORIAL ORGANIZATION OF THE TOTAL RESOURСES POTENTIAL OF THE ADMINISTRATIVE REGION (THE VOLHYN REGION IS TAKEN FOR AN EXAMPLE) - Manuscript.

Dissertation is presented to acquire degree in Geography in speciality 11.00.02 - Economic and Social Geography. Ivan Franko Lviv State University, Lviv, 2000.

The theoretical and methodical aspects of territorial organization of the administrative region total resources potential are systemyzed, generаlized and promoted in the dissertation. The influence of the variety of factors and conditions on the formation of the Volhyn Region total resources potential is analysed. The values of nature resourсes, labour and productive potentials of the Volhyn Region administrative districts that are the components of the total resourсes potential are calculated. The peculiarities and the territorial differentiation in levels of providing of the Volhyn Region population with nature, labour and productive resourсes of the region are found out and estimated. The types of nature resourсes potential of the Region are distinguished; the series of the cartography models is worked out; the main straights of optimization of the Volhyn Region total resourсes potential usage as well as the main ways of priority divelopment of this territory's economic complex are defined.

Key words: total resourсes potential, administrative region, nature resourсes potential, labour potential, productive potential, territorial organization, component structure.

Размещено на Allbest.ru