Главная Коллекция "Revolution" География и экономическая география Характеристика річки Уди

Характеристика річки Уди

Аналіз сучасного стану малих річок басейну річки Уди та оцінка ступеню їхнього господарського використання. Дослідження якості води та антропогенного забруднення ріки Уди. Реалізація програми збереження малих річок Харківської області до 2016 року.

Рубрика География и экономическая география
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 28.04.2014
Размер файла 71,3 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Фізико-географічні умови формування стоку

1.1 Географічне розташування та рельєф

1.2 Клімат

1.3 Грунти, рослинний та тваринний світ

1.4 Гідрологічні умови формування стоку

2. Дослідження якості води р. Уди

2.1 Антропогенне забруднення р. Уди

3. Екологічний стан у басейні р. Уди

3.1 Аналіз якості води

3.2 Програма збереження малих річок Харківської області до 2016 року

4. Висновок

5. Список літератури

6. Додатки

забруднення річка уда басейн

Вступ

На сьогодні існує безліч проблем у галузі охорони, відновлення і раціонального використання водних ресурсів. Зростаючий попит на водні ресурси, нерегламентоване водокористування призводять до погіршення якості водного середовища, що істотно впливає на здоров'я людей.

Харківська область є однією з найбільших областей України по території та населенню. Однак забезпеченість області водними ресурсами надзвичайно низька - нижча від середньої по Україні у 3 рази, а без урахування транзитного стоку - майже у 8 разів, і складає в середньому лише 1,8 % від загальної кількості водних ресурсів України, у маловодні роки цей показник знижується до 0,99 %. Вода в річці, забруднена відходами промислових підприємств Харківського промислового регіону. Разом з тим води річки Уди використовуються для зрошення сільськогосподарських угідь на площі 2,5 тис. га в Дергачівському, Харківському і Чугуївському районах. При забезпеченості 50% в басейні р. Уди забирається 15% води, а скидається майже 50% наявних річних водних ресурсів. У зв'язку з цим річка Уда є найбільш забрудненою річкою Харківської області. Клас якості води річки до м. Харкова становить 3 «помірно-забруднена», а нижче м. Харкова після прийняття стічних вод клас якості води річки змінюється на 5 «брудна».

Аналіз сучасного стану малих річок басейну річки Уди та оцінка ступеню їхнього господарського використання показали, що при маловодності та великій нерівномірності річкового стоку інтенсивне водокористування приведе до виснаження і значного погіршення якості водних ресурсів. Для раціонального використання водних ресурсів необхідний всебічний аналіз взаємозв'язків усіх компонентів ландшафтно-географічної системи в цілому, облік їхнього генезису і властивостей, закономірностей формування та змін під впливом природних і антропогенних факторів. В подальшому, якщо не вживати відповідних заходів, це може призвести до їх виснаження та понаднормативного забруднення. Якість води річок м. Харкова формується під впливом ряду факторів - скидів стічних вод, забруднених мінеральними й органічними добривами, пестицидами і сполуками важких металів, забруднених атмосферних опадів тощо.

1. Фізико-географічні умови формування стоку

1.1 Географічне розташування та рельєф

Особливості умов утворення малих річок значною мірою залежать від геоморфологічних особливостей рельєфу, що визначає площу водозбору окремих річок, похил, характер ґрунтів та клімат. Харківська область характеризується рівнинним рельєфом та помірно континентальним кліматом.

Басейн р. Уди, є правою притокою річки Сіверський Донець, розташований у південно-західних відрогах Середньоруської височини в межах вододілу Дніпро - Дон. Поверхня території являє собою полого-хвилясту рівнину, розчленовану густою мереже і ярів.

Поверхня басейну р. Уди рівнинна. Абсолютні висоти коливаються від 250 м у верхній частині басейну до 150 м в його пониззі: переважають ерозійні форми рельєфу - долини, балки та яри. Глибина ерозії-100-120м у верхній частині басейну та 50-100 м у пониззі. Більша частина басейну р. Уди розорана. Лісистість складає 10 %, заболоченість - 1%. Ліси і болота зосереджені в основному у: заплавах річок і балках.Водозбірні площі річок Харківської області знаходяться в межах степової та лісостепової природних зон. Гідрографічна мережа області розподілена між двома басейнами - р. Сіверський Донець та р. Дніпро. Східна частина області відноситься до басейну Сіверського Донця, західна - до басейну Дніпра. Загальна кількість річок в області - 867, а їх загальна протяжність - 6405 км. серед них 1 велика річка (р. Сіверський Донець), та 6 середніх (річки Оскіл, Уди, Лопань, Оріль, Мерла, Самара) [4].

1.2 Клімат

Так як більша частина басейну річки Уди знаходиться саме в Харківській області, а вона розташовується в двох природно - кліматичних зонах: степу та лісостепу. Клімат - помірно-континентальний, зима нестійка, триває близько 130 днів. Морози чергуються з відлигами, хоча в окремі роки зима буває суворою, з великою кількістю снігу, і більш тривалою, ніж зазвичай. Літо в основному спекотне, тривалість його до 140 днів. Часто дмуть вітри: влітку і восени - західні, взимку і навесні - південно - східні й східні. Прекрасний час року - осінь на Харківщині, як правило тепла, суха, з великою кількістю сонячних днів. Область відноситься до зони недостатнього зволоження. В окремі роки тривала відсутність опадів в поєднанні з високою температурою повітря, відносно низькою вологістю і вітром створюють умови для посушливих і суховійних явищ. Зрідка спостерігаються пилові бурі. Опади складають 490 - 570 мм на рік, переважно влітку. Відносна вологість досягає свого максимуму у грудні (86 %), а мінімуму у травні (60 %). Середньорічна величина вологості дорівнює 74 %. [4].

1.3 Грунти, рослинний та тваринний світ

Долина р. Уди добре розроблена, ширина її змінюється від 2-3 км у верхній частині басейну до 15-25 км у нижній, глибиною 85-100 м. Долина має добре виявлену асиметрію схилів: правий схил високий і крутий з великою кількістю балок і ярів, а лівий - пологий, низький і терасований. Виділяється від 3 до 8 терас. Найбільш молода - лугова тераса, формування якої триває. Заплава річки добре розвинена по всій довжині річки, двостороння, шириною від 0,3 до 3,5 км. Поверхня заплави рівна, використовується під сінокоси і городи, покрита трав'янистою рослинністю. У середній і нижній течії спостерігаються озера - стариці і заболочені ділянки, іноді зустрічається чагарникова рослинність. Ліси є одним з видів екосистем, що виконує цілий ряд функцій, у тому числі екосистемні, включаючи регулювання ґрунтового та водного режимів. Залісення в області складає 11,5 % території, що менше від середнього по Україні (15,6 %). На території, прилеглій до малих річок басейну р. Сіверський Донець, зосереджена велика частина заповідних лісів. Зрідка ліс переходить у луки [4].

1.4 Гідрологічні умови формування стоку

Річка Уди бере початок на Середньоруській височині, в одній із балок у с. БезсонівкаОктябрського району Бєлгородської області, на висоті 190 м над рівнем моря.На територію Харківської області річка входить біля с. Окіп і впадає в р. Сіверськи Донець на 825 км від його витоку. За довжина р. Уди складає 164 км, із них в межах Харківської області - 127 км; площа водозбірного басейну - 3894 км2,іх них в Харківській області 3460 км2. Загальне падіння річки - 105 м, середній ухил водної поверхні - 0,64 м на 1 км. Річки басейну р. Уди найбільш багатоводні. Вони беруть початок в Бєлгородській області Росії та течуть у півдєнному напрямку. Внаслідок того, що вони протікають через густозаселені райони області вони дуже зарегульовані і забруднені.Середньо-багаторічний об'єм річного стоку поверхневих вод області становить 2078,75 млн. м3, в маловодному році забезпеченістю 95 % - 739 млн. м3. По районам області розподіл поверхневого стоку нерівномірний. Крім поверхневого стоку місцевого формування, у межі області із суміжних областей Російської Федерації і України надходить річний приток, що перевищує 1800 млн. м3. З його урахуванням сумарний об'єм середньо-багаторічного стоку Харківської області становить 3802 млн. м3, в маловодні роки 75 % та 95 % забезпеченості - відповідно 2620 млн. м3 та 1619 млн. м3 [4].

Основні притоки: річка Уди має багато приток, серед яких найбільшими є річки: Лопань (довжина - 96 км, площа водозбірного басейну - 2 000 км2) з притокою Харків (78 км,1 120 км2), Рогозянка (25 км, 164 кмІ) Роганка (31км, 189 км2).

Ломпань -- річка в Росії (Білгородська область) та Україні (в межах Дергачівського району і міста Харкова Харківській області). Ліва (найбільша) притока річки Уди (басейн Сіверського Дінця). Довжина річки становить 96 км, площа басейну 2000 кмІ. Витрата води за 17 км від гирла становить 2,24 м/сек. Лопань впадає в Уду на віддалі 52 км від її гирла. Похил річки 0,89 м/км. Русло зрідка ділиться на рукави, утворюючи острови. Ширина русла від 1 до 20 м, глибина від 0,3 до 1 м. В період весняного розливу річка піднімається на 1,5 -- 2 м. Швидкість течії 0,2 -- 0,3 м/сек, на окремих ділянках до 0,8 м/сек. Береги низькі, в межах м. Харкова обваловані або фанеровані гранітом, а русло поглиблене. Живлення річки в основному снігове. У грудні і січні річка промерзає до дна.

Витік річки розташований 50°30? пн. ш. 36°21? сх. д. між селом Весела Лопань і селищем Жовтневий Бєлгородської області. Тече спочатку на південний захід, далі поступово повертає на південь і південний схід. Російсько-український кордон перетинає біля села Гранова. Впадає до Уди в південній частині міста Харкова, біля мікрорайону Липова Роща.

На річці Лопань розташовані селища міського типу Жовтневий, Козача Лопань, місто Дергачі, а в місці злиття з річкою Харків розташована центральна частина міста Харкова.Харків -- річка в Росії (Бєлгородська область) та Україні (Харківський район Харківської області. Ліва притока Лопані (басейн Сіверського Дінця).

Довжина 71 км. Площа водозбірного басейну 1 160 кмІ. Похил річки 0,8 м/км. Річкова долина трапецієподібна, асиметрична, завширшки 2 км. Заплава двостороння заболочена, завширшки до 0,5--1,5 км. Річище звивисте, завширшки до 15 м, завглибшки до 3 м. Використовується на водопостачання, зрошення, рекреацію. На річці (та її притоках) створено ставки, а також Трав'янське, Муромське та В'ялівське водосховища.

Харків бере початок на схід від смтОктябрського (Росія). Тече на південний захід, на південь і знову на південний захід. Впадає до Лопані в центральній частині міста Харкова.

Рогозямнка -- річка в Україні, у межах Золочівського району Харківської області. Права притока Уди (басейн Дону).Довжина річки 25 км, площа басейну 164 кмІ. Долина трапецієподібна, завширшки до 1 км. Річище помірно звивисте, завглибшки 0,5--1 м. Похил річки 1,9 м/км. Споруджено водосховище і кілька ставків.Рогозянка бере початок на північ від села Цапівки. Спочатку тече переважно на південь, нижче села Гуринівки поступово повертає на схід. Впадає до Уди на захід від села Першотравневого. Над Удою, при її злитті з річками Лопань і Харків -- розташоване місто Харків [4].

Гідрологічна характеристика русла.Русло річки слабко звивисте, завширшки від 6 до 8 м, на окремих ділянках -- 20--35 м, завглибшки 0,1--0,8 м (на плесах до 1,0 м). В середній і нижній течії річище іноді розділяється на рукави, що утворюють протоки та острови, які заростають очеретом. Дно річища переважно тверде, піщане, інколи мулисте. Береги заввишки від 0,2 до 1,5 м, місцями круті, складені супіщаними і суглиннимиґрунтами [4].

Режим річки. Роль відіграє живлення р. Уди, яке переважно відбувається за рахунок танення снігів (біля 65%). Весняний рівень води різко піднімається, що нерідко призводить до повеней. Влітку значна частина річок пересихає. Тільки під час зливових дощів з'являються невеликі водотоки. Значну роль також відіграє живлення підземними водами (до 33 %), особливо у посушливі сезони. В період весняного сніготанення, звичайно на початку березня, русло швидко наповнюється, річка виходить зі своїх берегів та розливається на луговій терасі, перетворюючись в велику річку. Замерзає річка звичайно в грудні, рідше в листопаді. Товщина криги становить 0,3--0,4 м, а в сурові зими до 0,5--0,6 м [4].

Гідрологічні особливості.

Систематичні гідрологічні спостереження в басейні р. Уди проводилися в різний період на гідрологічних постах Держгідромету України.

Гідрологічні пости в басейні р. Уди

№ п/п

Річка

Пост

Період спостережень

Модуль стоку,
 л/с кмІ

1

Уди

м. Золочів

1954--1964

2,96

2

Уди

с. Пересічне

1967--2013

3,25

3

Уди

с. Бабаї

1929--1935

2,61

4

Уди

с. Безлюдівка

1958--2013

5,16

5

Рогозянка

с. Вел. Рогозянка

1953--1965

3,09

6

Лопань

с. Каз. Лопань

1956--2013

3,39

7

Харків

с. Циркуни

1963--2013

3,01

8

Харків

с. Вел. Данилівка

1946--1961

2,74

Також проектно-вишукувальним інститутом «Харківдіпроводгосп» в період 1991-1995 рр. була виконана паспортизація малих річок; при складанні паспортів річок виконувався розрахунок гідрологічних параметрів, в тому числі модуля стоку [4].

Гідрологічні параметри річок басейну р. Уди

№ п/п

Річка

Модуль стоку, л/с*кмІ

Об'єм стоку 50%

Об'єм стоку 75%

Об'єм стоку 95%

Забір води, млн м3

Скид води, млн м3

1

Уда

4,41

483

382

279

72,1

244,4

2

Рогозянка

3,00

15,0

11,0

6.65

-

-

3

Криворотівка

1.85

6.38

3.74

1.63

-

-

4

Люботинка (б. Уди)

1,80

1,97

1,26

0,60

-

-

5

Лопань

1,93

84,1

60,5

35,6

2,23

173,4

6

Лозовенька

1,40

2,71

0,24

0,16

-

0,002

7

Харків

3,03

102

74,4

44,5

0,28

0,172

8

Липець

2,90

21,8

15,5

8,99

-

-

9

Муром

2,95

19,8

14,1

8,18

-

-

10

В'ялий

3,30

6,24

4,46

2,58

-

-

11

Немишля

3,30

7,10

5,07

2,93

-

0,076

12

Студенок

3,10

4,64

2,94

1,38

-

-

Продовження таблиці 1.4.

13

Роганка

2,05

4,64

3,17

2,80

-

0,42

2. Дослідження води басейну р. Уди

Використовуючи дані спостережень, які проводилась на постах р.Уди вище м. Харків, нижче смт Пересічна; нижче м. Харків, с. Хорошево; р. Уди, гирло; р. Лопань, м. Харків, гирло;р. Немишля, гирло, упродовж 7 років, можна зробити висновки, щодо концентрацій речовин, які потрапляють до басейну річки Уди, чим наносять шкоди флорі і фауні басейну та населенню [3].

Табл. 2.1

ПОСТ №1 р.Уди вище м.Харків, нижче смт Пересічна

ПОСТ №1

р.Уди вище м.Харків, нижче смт Пересічна

ГДК

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Завислі речовини

0,25

10

9

13

-

13

12,8

14,2

14,2

БСК5

4,5

0,006

1,1

1,4

-

1,4

1,4

1,4

1,4

Мінералізація

1000

0,04

0,7

0,7

-

0,7

0,6

0,7

0,7

Сульфати

500

0,05

1,5

2

-

2

2

2

2

Хлориди

350

0,51

0,2

0,3

-

0,3

0,3

0,6

0,6

Азот амонійний

2,58

3,93

1,9

1,6

-

1,5

0,9

1,5

1,5

Нітрати

3,3

0,14

0,2

0,5

-

0,1

0,1

0,1

0,1

Нафтопродукти

0,3

0,07

2,3

2,5

-

3,5

3,6

3,5

3,5

Залізо загальне

0,3

0,15

0,15

1,5

-

1,4

1,5

1,4

1,4

Мідь

1,0

0,005

5,0

4

-

3

4

3

3

СПАР

0,5

0,013

0,14

0,14

-

1,07

1

1,07

1,07

Нітрити

3,3

0,07

1

0,1

-

0,49

0,36

0,49

0,49

Феноли

0,001

0,001

1,3

-

-

-

-

-

-

Таблиця 2.2

ПОСТ №2 р. Уди нижче м. Харків, с. Хорошево

ПОСТ №2

р. Уди нижче м. Харків,

с. Хорошево

ГДК речовин:
комунально-побутові

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Завислі речовини

0,25

4,22

14

18

-

25

24,5

22,3

22,3

БСК5

4,5

14

2,5

2,9

-

2,9

1,5

2,9

2,9

Мінералізація

1000

0,07

0,8

0,8

-

0,8

0,6

0,2

0,2

Сульфати

500

0,01

1,9

2,1

-

2,1

1,7

2,1

2,1

Хлориди

350

0,04

0,3

0,3

-

0,3

0,2

0,3

0,3

Азот амонійний

2,58

2,7

5,4

5,0

-

5,6

2,1

5,6

5,6

Нітрати

3,3

0,2

0,4

0,5

-

0,5

0,2

0,3

0,3

Нафтопродукти

0,3

0,23

4,0

4,3

-

4,5

3,1

4,8

4,8

Залізо загальне

0,3

0,20

2,2

2,9

-

2,9

2,0

2,9

2,9

Мідь

1,0

0,006

5

6

-

6,0

6,0

6,0

6,0

Нітрити

0,5

0,97

1

2,9

-

2,9

2,6

2,9

2,9

Феноли

3,3

0,001

2,2

6

-

5,0

6,0

6,0

6,0

СПАР

0,001

0,023

0,15

0,18

-

1,29

0,8

1,29

1,29

Таблиця 2.3

ПОСТ № 3 р. Уди, гирло

ПОСТ № 3

р. Уди, гирло

ГДК речовин:
комунально-побутові

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Завислі речовини

0,25

5,48

10

16

-

21

14,5

21,0

21,0

БСК5

4,5

0,45

2,1

2,7

-

2,4

1,42

2,4

2,4

Мінералізація

1000

0,07

0,8

0,8

-

0,8

0,6

0,9

0,9

Сульфати

500

0,01

1,9

2,0

-

2,0

1,5

2,0

2,0

Хлориди

350

0,42

0,2

0,3

-

0,3

0,2

0,6

0,6

Азот амонійний

2,58

2,79

4,7

4,5

-

4,76

1,4

4,76

4,76

Нітрати

3,3

0,2

0,1

0,5

-

0,49

0,11

0,49

0,49

Нафтопродукти

0,3

0,15

2,3

2,5

-

3,5

2,92

3,5

3,5

Залізо загальне

0,3

0,19

1,8

2,2

-

2,4

2,5,

2,1

2,1

Мідь

1,0

0,005

4

4

-

4,25

6,75

4,25

4,25

Цинк

0,5

0,98

2

2,2

-

2,4

1,45

2,3

2,3

Хром загальний

3,3

0,002

1,8

4

-

4,25

5,5

4,25

4,25

СПАР

0,001

0,012

0,14

0,14

-

1,07

1,0

1,07

1,07

Таблиця 2.4

ПОСТ № 4 р. Лопань, м. Харків, гирло

ПОСТ № 4 р. Лопань, м. Харків, гирло

ГДК речовин:
комунально-побутові

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Завислі речовини

0,25

2,5

10

16

-

15

14,5

13,6

13,6

БСК5

4,5

0,4

1,3

1,5

-

1,4

1,42

1,4

1,4

Мінералізація

1000

0,06

0,8

0,8

-

0,7

0,6

0,7

0,7

Сульфати

500

0,01

1,7

1,7

-

1,8

1,5

1,8

1,8

Хлориди

350

0,2

0,2

0,3

-

0,2

0,2

0,2

0,2

Азот амонійний

2,58

1,14

2,3

2,4

-

1,48

1,4

1,48

1,48

Нітрати

3,3

0,2

0,1

0,1

-

0,12

0,11

0,12

0,12

Нафтопродукти

0,3

0,16

3,0

4,0

-

2,5

2,92

2,5

2,5

Залізо загальне

0,3

0,17

1,4

1,3

-

1,35

1,45

1,35

1,35

Мідь

1,0

0,006

4

4

-

3,25

5,5

3,25

3,25

Нітрати

0,5

0,26

2

1,3

-

1,35

1,45

1,35

1,35

Феноли

3,3

0,002

1,4

4

-

3,2

5,5

3,25

3,25

СПАР

0,001

0,020

0,13

0,10

-

0,71

0,72

0,71

0,71

Таблиця № 2.5

ПОСТ № 5 р. Немишля, гирло

ПОСТ № 5

р. Немишля, гирло

ГДК речовин:
комунально-побутові

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Завислі речовини

0,25

3,72

18

27

-

23

22,5

24,8

24,8

БСК5

4,5

0,2

1,7

1,9

-

1,95

1,7

1,75

1,75

Мінералізація

1000

0,07

0,8

0,7

-

0,7

0,7

0,7

0,7

Сульфати

500

0,01

2,2

2,3

-

2,2

2,2

2,2

2,2

Хлориди

350

0,2

0,3

0,3

-

0,3

0,3

0,5

0,5

Азот амонійний

2,58

0,70

1,6

2,2

-

2,44

1,2

2,44

2,44

Нітрати

3,3

0,4

0,1

0,1

-

0,13

0,13

0,13

0,13

Нафтопродукти

0,3

0,23

4,8

4,0

-

3,5

3,59

3,5

3,5

Залізо загальне

0,3

0,21

2,2

2,3

-

2,73

2,13

2,65

2,65

Мідь

1,0

0,007

0,16

5,0

-

4,0

5,0

4,3

4,3

Нітрити

0,5

2,13

2,0

2,3

-

-

-

-

-

Феноли

3,3

0,18

2,0

5,0

-

-

-

-

-

СПАР

0,001

0,033

0,16

0,16

-

0,95

0,99

0,95

0,95

Таблиця 2.6

Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об'єктів регіону за звітний рік (в одиницях кратності відповідних ГДК)

Показники складу та властивостей

Місце спостереження за якістю води

Завислі

речовини

БСК5

Мінералізація

Сульфати

Хлориди

Азот

Амон.

Нітрати

Нафтопрод

Залізо

Заг.

Мідь

Спар

р. Уди вище м. Харків, нижче смт Пересічна

14,2

1,4

0,7

1,7

0,2

1,5

0,1

2,0

1,4

3,0

0,85

р. Уди нижче м. Хар-ків, с. Хорошево

22,7

2,9

0,8

2,1

0,3

5,6

0,5

4,8

2,9

6,0

1,29

р. Уди, гирло

23,0

2,4

0,9

2,0

0,6

4,76

0,49

3,5

2,1

4,25

1,07

Значний уміст органічних і біогенних речовин, а також нафтопродуктів і фенолів суттєво впливає на якість річкових вод. Окиснення цих речовин зменшує кількість кисню у воді. За середнім вмістом нормованих речовин вода Уди належить до II-IV класів якості, тобто від чистих до брудних вод. Результати екологічної оцінки якості річки Уди:

Таблиця 2.7

Рівні забруднення р. Уди за екологічними нормативами

Період дослідження (роки)

Сольовий склад

Блок трофо-сапробіологічний

(еколого-санітарний)

Блок

специфічних речовин токсичної дії

Інтегральний екологічний індекс

1986-1991

III*

Немає даних

II-III

III

2003-2004

II-III

III-IV

II

II-III

2005

II-III

II-IV

II-IV

III-IV

Як показують дані статистичної звітності водгосп в Харківській області, найбільше навантаження мають річки Лопань та Уди, які є приймачами стічних вод м. Харкова. Загальний обсяг стічних вод, скинутих в ці водні об'єкти у 2013р, становить 231,5 млн.м3 [7].

Річка Сіверський Донець і його притоки забруднені легкоокисними речовинами, нафтопродуктами, фенолами, сполуками азоту та важких металів. Найбільш забрудненими річками цього басейну є Уда і Лопань.

Крім негативних змін у гідрокліматичних умовах, у Харкові спостерігаються тенденції до погіршення гідрогеологічних умов. Їх суттєві зміни відбуваються під впливом інженерних споруд, промислових об'єктів. Основними причинами забруднення поверхневих вод Харківської області є: скид недостатньо очищених і неочищених комунально-побутових та промислових стічних вод безпосередньо у водні об'єкти або через каналізації [1].

2.1 Антропогенне забруднення річки Уди

Практично всі поверхневі водойми області знаходяться під інтенсивним антропогенним навантаженням. Забруднення малих річок та струмків здійснюється шляхом організованого скиду неочищених та недостатньо очищених стічних вод промислових, комунальних та сільськогосподарських підприємств та не контрольованого стоку талих і дощових стічних вод з територій житлової забудови, промислових майданчиків, тваринницьких комплексів.

Малі річки дуже чутливі до такого небезпечного для їх стану виду антропогенного впливу, як надмірне зарегулювання стоку: будівництво гребель і створення ставків та руслових водойм на малих річках. Стік більшості малих річок Харківщини на 30 - 70% зарегульований. Зарегульованість малої річки не повинна перевищувати 25%, інакше річкова система втрачає здатність до самовідновлення.

До малих річок області щорічно скидається близько 6,4 млн.м3 забруднених зворотних вод, у тому числі без очистки - 1,0 млн.м3 та 5,4 млн.м3 недостатньо очищених.

З метою здійснення системного підходу до вирішення вищезазначених проблем Держуправлінням надано пропозиції до проекту Стратегії соціально-економічного розвитку Харківської області до 2020 року з розробки "Програми оздоровлення, розчистки, збереження, охорони малих річок, струмків, джерел області".

Проект "Програми збереження малих річок Харківської області до 2016 року" розроблено УкрНДІЕП. В результаті виконання заходів цієї програми поліпшиться стан малих річок області, підвищиться їх пропускна спроможність та зменшиться концентрація забруднюючих речовин у поверхневих водоймах, що є джерелами водопостачання для населення та виробництва, значно зменшиться підтоплення населених пунктів та сільськогосподарських угідь, та як наслідок покращиться екологічний стан середніх та великих річок області. Дана Програма буде складовою частиною та логічним продовженням Міжрегіональної екологічної програми з оздоровлення річки Сіверський Донець на території Харківський області.

Програма збереження малих річок Харківської області на період до 2016 року затверджена рішення ХІІ сесії VІ скликання Харківської обласної ради від 26.04.2012 № 397- VІ.Реалізація заходів зазначеної Програми буде здійснюватися при умові виділення коштів з бюджету області [8].

Гідрохімічний стан малих річок регіону знаходиться в межах середньорічних концентрацій з незначним коливанням в період повені.

Таблиця 2.8

Підприємста, які скидають неочищену воду до басейну р.Уди

Підприємства

2003 рік

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

2011 рік

об'єм скидання зворотних вод,млн. мі

обсяг забруднюючих речовин т

об'єм скидання зворотних вод,млн. мі

обсяг забруднюючих речовин т

об'єм скидання зворотних вод,млн. мі

обсяг забруднюючих речовин т

об'єм скидання зворотних вод,млн. мі

обсяг забруднюючих речовин т

об'єм скидання зворотних вод,млн. мі

обсяг забруднюючих речовин т

об'єм скидання зворотних вод,млн. мі

обсяг забруднюючих речовин т

об'єм скидання зворотних вод,млн. мі

обсяг забруднюючих речовин т

об'єм скидання зворотних вод,млн. мі

обсяг забруднюючих речовин т

об'єм скидання зворотних вод,млн. мі

обсяг забруднюючих речовин т

КБО “Диканівський”КП КГ “Харківкомуночиствод”(р.Уди)

181,429

83427,163

172,739

78114,01

167,386

74216,9

165,716

70894

159,77

67359,9

156,879

67822,96

151,75

65050

152,619

65667,8

152,233

60770,78

КБО “Безлюдівський” КП КГ “Харків-комуночиствод” (р.Уди)

66,144

23294,67

67,161

23234,19

66,093

23050,3

70,362

24942

71,99

25031

65,754

19640,07

62,66

18696,6

62,27

19427,9

51,484

19978,17

Есхарівське ВУЖКГ(р.Уди)

0,5509

558,9681

0,5238

551,281

0,451

477,348

0,337

414,6

0,35

359,51

0,39

425,36

0,47

486,1

0,33

380,82

0,39

398,26

3. Екологічний стан у басейні р. Уди

3.1 Аналіз якості води

Специфічна особливість стану водних об'єктів м. Харкова полягає в тому, що обсяг стічних вод, що скидаються з загальноміських очисних споруд у маловодну річку Уди, у 10 - 12 разів перевищують природний стік цих рік.

Таким чином, при проведенні аналізу було виявлено,що показники об'ємівскидання зворотних вод,(млн. мі) мають найменшу кількість Есхарівське ВУЖКГ Комунгосп,а найбільші показники спостерігаються на КБО “Диканівський” ДКП “Харківкомуночиствод”,це зумовлено наявністю більшої території та приймання вод КБО “Диканівський”. Середні показники має КБО “Безлюдівський” ДКП “Харківкомуночиствод”.

Щодо концентрацій речовин, які потрапляють добасейну р. Уди та її приток, при проведенні аналізу за період з 2003 - 2012 рр. на постах р.Уди вище м.Харків, нижче смт Пересічна; нижче м. Харків,с. Хорошево; р. Уди, гирло; р. Лопань, м. Харків, гирло; р. Немишля, гирло, було виявлено, що такий хімічний показник, як завислі речовини за всі роки спостереження показав перевищення значення ГДК (гранично - допустимі концентрації),що не відповідає зазначеним стандартам та нормам. При обробці інформації та аналізі було проведено роботу, щодо підрахунків кількості випадків з перевищенням ГДК, таким чином, було виявлено: 13 - амоній сольовий, 11 - нітрити, 13- сульфати,1- феноли, 12 - залізо загальне, 12 - мідь, 12- цинк,12 - хром (VI), 12 - нафтопродукти, 12 - БСК, 4 - СПАР, 12 - фосфати.

Такі результати свідчать, про великий обсяг скидання неочищених вод, до басейну річки Уди, что призводить, до її забруднення.

Значним джерелом поповнення річки є стічні води: зливова каналізація (близько 140 випусків в річкову мережу без очисних споруд) скиди та відходи промислових підприємств. Саме ці води несуть 85% усіх забруднюючих речовин, які попадають у Харківськії річки. Екологічний стан водних об'єктів в межах міста можна характеризувати, як напружений.

У створі р. Уди, вище м. Харкова, смт. Пересічне, на даний час спостерігається перевищення санітарних норм господарсько-побутових нормативів по ХСК та БСК5 у 1,9 та 1,3 рази відповідно, по залізу загальному у 1,2 рази. Концентрації сольових показників та важких металів не перевищували санітарних нормативів. Жорсткість в середньому складала 7,0 ммоль/дм3. Клас якості води - 4 «забруднена», ІЗВ - 3,424.У створі р. Уди, нижче м. Харкова, с. Хорошево, кисневий режим був задовільний, але спостерігалося перевищення санітарних норм господарсько-побутових нормативів згідно у 2,4 рази, по БСК5 у 2,0 рази. Крім того, в цьому створі було зафіксовано перевищення санітарних норм по залізу загальному та фосфатам. Загальна жорсткість води була на рівні 6,9 ммоль/дм3. Вміст інших забруднюючих речовин санітарних норм не перевищував. Клас якості води - 6 «дуже брудна», ІЗВ - 6,555.Основним джерелом забруднення річок є скид неочищених зливових вод. Якість води в річках напряму залежить від якості санітарної очистки міста та проїжджої частини вулиць. Найбільш забрудненими хімічними речовинами є річки Лопань, Немишля та Уди [5].

В 2010 р. з відкритих водоймищ та водостоків які використовуються для відпочинку населення відібрано 111 проб води для проведення досліджень по бактеріологічним показникам. На наявність вірусного забруднення досліджено 88 проб, позитивних - 5 проб (виявлено антиген вірусного гепатиту А та ентеровірусКоксакі В тип 1 у воді Жовтневого гідропарку; ентеровірус ЕСНО-11 та ентеровірусКоксакі В тип 3 у воді Петренківського водоймища; ентеровірусКоксакі В тип 5 у воді Основ'янськогоn озера).[10]. Аналіз проведених досліджень свідчить про існування певного ризику щодо несприятливого впливу забрудненої води на стан здоров'я населення (згідно гігієнічної класифікації водних об'єктів за ступенем забруднення відповідно до СанПіНу №4630-88 «Охранаповерхностных вод от загрязнения»).

Для поліпшення якості води річок, водоймищ необхідно виконати наступні заходи:

- проектування та будівництво споруд по очищенню дощових вод до скиду в водні об'єкти;

- забезпечення капітального ремонту споруд зливової каналізації;

- каналізування території приватних домоволодінь, в першу чергу розташованих поблизу річок міста;

- поліпшення очищення вулиць міста, в т.ч. проїжджої частини;

- проведення планової розчистки русел річок та прибережних зон;

- забезпечення своєчасної розчистки водовідвідних канав.

Інтенсивність водокористування і водоохоронної діяльності, спрямованої на їх захист від виснаження, забруднення і засмічення, доведено, що незважаючи на зниження темпів господарського використання річок і значне фінансування державних і регіональних програм по охороні навколишнього середовища і раціональному використанню природних ресурсів, стан водних об'єктів залишається незадовільним. Традиційно система водоохоронних заходів містить у собі: упровадження маловідходних технологічних процесів і водозворотних циклів на підприємствах промисловості і комунального господарства, що дозволяє знизити обсяги водокористування і зменшити вплив точкових джерел забруднення на якість поверхневих вод.

Басейн річки варто розглядати як єдину екосистему з визначеним взаємозв'язком між її компонентами - підсистемами річки, лісу, лугу, поля.

При недотриманні співвідношення площ підсистем лісу, лугу, поля відбувається порушення природного формування річкового стоку.

Так, збільшення площ орних земель за рахунок зменшення лугових угідь і безсистемна вирубка лісу призводять до зменшення підземної складової стоку, збільшення поверхневої складової стоку, що викликає ерозію ґрунтів, забруднення і засмічення річки, а також нерівномірний внутрішньорічний розподіл річкового стоку. В умовах господарського використання водних ресурсів усе це призведе до обміління і загибелі малих річок, тому що вони мають особливу чутливість до антропогенного впливу.

Вважають допустимими співвідношення площ орних земель, лісових масивів за умови, коли площа лісових (полезахисних, протиерозійних, водоохоронних) насаджень стосовно всієї території складає 20-25%, багаторічних трав 25-30% (тут враховуються цілинні ділянки, посіви багаторічних кормових трав і введення протиерозійних сівозмін); посіви однолітніх сільськогосподарських культур повинні складати не більш 40-45%. В даний час у Харківській області площа орних земель - 62%, площа косовиць і пасовищ - 13%, площа лісів складає 13%.

Порушення необхідного співвідношення вищевказаних площ, недооцінка робіт із проведення протиерозійних заходів призводять до швидкого проходження поверхневого стоку, інтенсифікації ерозійних процесів і, в остаточному підсумку, до замулення річок.

Тільки комплексність планованих заходів забезпечить охорону і раціональне використання водних ресурсів річок. Таким чином, проблеми оздоровлення річок можуть бути вирішені тільки при здійсненні заходів щодо раціоналізації природокористування, що включають усі галузі економіки, водне, сільське, лісове, рибне, мисливське і комунальне господарство з урахуванням екологічних закономірностей, що визначають функціонування річкових систем.

Водоохороннi заходи плануються, з одного боку, - з урахуванням розвитку галузей промисловості і сільського господарства, урбанізації територій, а з іншого боку - з урахуванням екологічного стану річок [6].

3.2 Програма збереження малих річок Харківської області до 2016 року

Розроблена на виконання рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради від 23.12.2010 р. № 27-IV Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем. Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма. Проблема полягає у тому, що зміни екологічного стану малих річок, які були викликані нерегульованою господарською діяльністю, призвели до того, що сучасний екологічний стан малих річок Харківської області та якість їх водних ресурсів визначається як незадовільний. Це суттєво ускладнює соціально-економічний розвиток регіону і негативно впливає на стан здоров'я населення.

Основними причинами ситуації, що склалася з малими річками Харківської області є: зарегульованість малих річок, зміна їх гідрологічного режиму, хімічне та біологічне забруднення, порушення природних або близьких до таких умов функціонування річкових екосистем. Загальна кількість по області малих річок довжиною більше 10 км складає 165 (загальною довжиною - 3581,6 км). На річках значне поширення мають штучні водойми - водосховища та ставки, які використовуються для водопостачання, гідроенергетики, зрошення, рибного господарства, рекреації та інших господарських потреб. Приблизна площа земель водного фонду становить 125 тис. га, з них близько 50 тис. га прибережних захисних смуг, які потребують винесення в натуру. Малі річки не виступають стабілізаторами екологічного стану середніх та великих річок, вони втрачають свою роль як джерела відновлення генофонду водної фауни після різного роду техногенних аварій, наприклад, залпових скидів. Малі річки вкрай важливі для підтримання належного рівню кількісного розвитку іхтіофауни та її видового різноманіття. За останні півсторіччя з басейну Сіверського Донця вже зникло 5 видів риб. У межах невеликих водозбірних басейнів малих річок, як правило, неглибоко врізаних у підстилаючи породи, закономірності формування стану та якості води не вписуються у зональну. Вони унікальні для кожної річки. Одна з головних особливостей малих річок полягає у тісному зв'язку формування стоку з ландшафтом басейну. Це необхідно враховувати при визначені причин виникнення екологічних проблем та розробленні водоохоронних заходів [8].

Програма збереження малих річок Харківської області на період до 2016 року. Затверджена рішенням Харківської обласної ради 26 квітня 2012 року №397-VI.

Загальний об'єм фінансових ресурсів - 42,43 млн. грн., у тому числі:

- кошти обласного бюджету - 14,733 млн. грн.

- кошти місцевих бюджетів - 24,098 млн. грн.

- кошти підприємств - 3,6 млн. грн.

Програмою передбачено:

- Поліпшення гідрологічного режиму малих річок - 10 шт., протяжністю 20 ки, вартістю 13,1 млн. грн., у тому числі:

- розчистка русла р. Чепель у Балаклійському районі;

- розчистка русла р. Середня Балаклійка в Балаклійському районі;

- розчистка русла річок Балаклійка та Ляхівка в Балаклійському районі;

- розчистка р. Мжа в Зміївському та Харківському районах;

- розчистка р. Харків у Харківському районі;

- розчистка р. Немишля в Харківському районі;

- розчистка р. Середня Балаклійка в Чугуївському районі;

- розчистка р. Крайня Балаклійка в Чугуївському районі;

- розчистка р. Великий Бурлук у Чугуївському районі;

- розчистка р. Велика Бабка в Чугуївському районі.

Відновлення гідрологічного режиму р. Уди в с. Песочин - 1,213 млн. грн.Проведення благоустрою джерел - 0,74 млн.грн. - 9 шт.Заліснення та залуження земель у водоохоронних зонах - 0,995 млн.грн.Винесення в натуру водоохоронних зон - 2,642 млн.грн [8].

Висновок

Річка Уди - найзабрудненіша водна артерія міста Харків.Вода в річці, забруднена відходами промислових підприємств Харківського регіону.Разом з тим води річки Уди використовуються для зрошення сільськогосподарських угідь, комунально-побутових потреб та як технічна вода для підприємств. Найбільшу шкоду річці наносять комплекси біологічної очистки «Диканівський» та «Безлюдівський», а також Роганський і Есхарівський ВУЖКГ, санаторій «Бермінводи» та Харківська ТЕЦ-5, вони скидують приблизно 98% неочищених вод.

Уди і її притока р.Лопань є трансграничними річками і клас якості води коливається від 5 («забруднена») до 6 («дуже забруднена»).

Скиди стічних вод, забруднених мінеральними й органічн...


Подобные документы

  • Малі річки Київської області

    Значення малих річок в природі та господарській діяльності людини. Екологічні проблеми, пов'язані з ними. Джерела живлення та стан малих річок Київської області. Їх довжина, геологічна будова берегів, гідрохімічний і санітарний стан, характеристика приток

    реферат [24,5 K], добавлен 04.10.2011

  • Водні, кліматичні, ландшафтні та біологічні ресурси Хмельницької області

    Типи ландшафтів та основні райони Хмельницької області. Підземні та мінеральні води. Проблеми використання та збереження біологічних ресурсів. Радіаційний та температурний режими. Циркуляція атмосфери, вітер та опади. Агрокліматичне районування області.

    курсовая работа [109,7 K], добавлен 02.10.2014

  • Промисловий потенціал Харківської області

    Характеристика Харківської області і функціонально-галузева структура промисловості. Промислові райони і транспортна мережа. Машинобудування, металообробка і паливно-енергетична промисловість. Потенціал області і пріоритетний напрям його розвитку.

    реферат [13,0 K], добавлен 27.01.2009

  • Внутрішні води Африки

    Загальна характеристика Африки. Річки, озера та торф’яні болота Африки. Транспортне значення рік. Густота річкової сітки. Клімат, флора і фауна. Ґрунтово-рослинний покрив, тваринний світ Африки. Підвищення сухості клімату. Запаси підземних вод.

    реферат [170,5 K], добавлен 26.05.2014

  • Луганськ

    Характеристика Луганської області та її місце в господарському комплексі України. Аналіз і оцінка природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу. Темпи, пропорції і структура, розвиток і розміщення основних галузей господарського комплексу.

    курсовая работа [46,8 K], добавлен 21.04.2009

  • Перспективи розвитку і розміщення господарського комплексу Житомирської області

    Роль, значення, передумови розвитку та галузева структура господарчого комплексу Житомирської області. Участь області у внутрішньодержавному поділі праці та економічних зв’язках. Проблеми та перспективи розвитку господарського комплексу області.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 17.10.2010

  • Внутрішні води Північної Америки

    Басейни річок Північної Америки, їх живлення й режим. Озера Північної Америки, походження озерних улоговин. Великі американські озера, їх система. Велике Солоне озеро - безстічна водойма на заході США (залишок океану). Ніагарський водоспад, річка Ніагара.

    презентация [7,7 M], добавлен 03.03.2014

  • Порівняння Чорного та Червоного морів

    Визначення поняття моря та перелік його відмінностей від океану. Генезис та аналіз сучасного екологічного стану Червоного та Чорного морів, порівняльна характеристика їх рельєфу дна, берегів, кліматичних особливостей, основних властивостей води та біоти.

    курсовая работа [53,8 K], добавлен 02.03.2010

  • Рекреаційна діяльність в Києві та його околицях

    Характеристика сучасного стану, проблем і перспектив розвитку рекреаційного господарства Київської області, аналіз проблем. Туристична інфраструктура як сукупність додаткових структур, що забезпечують стабільне функціонування туристичних комплексів.

    дипломная работа [2,1 M], добавлен 31.01.2014

  • Економіко-географічний комплекс Харківської області

    Економіко-географічне положення Харківської області. Розміщення населення. Основні галузі господарства: легка промисловість, паливно-енергетичний комплекс, сільське господарство, транспорт, зв’язок та невиробнича сфера. Перспективи розвитку регіону.

    реферат [31,9 K], добавлен 08.02.2010

  • Австралійський союз

    Австралія. Площа. Населення. Державний устрій. Адміністративний поділ. Глава держави. Господарська оцінка природних умов та ресурсів. Клімат. Фауна. Річки і озера. Населення. Загальна характеристика господарства. Сільське господарство. Промисловість.

    реферат [21,2 K], добавлен 17.07.2008

  • Характеристика Путильського району

    Адміністративне розташування Путильського району та характеристика природних умов: оро-гідрографічних, кліматичних, геологічних, грунтового покриву, флори і фауни. Оцінка рівня забруднення ґрунтів. Аналіз розподілу хімічних елементів по території.

    курсовая работа [84,4 K], добавлен 03.10.2014

  • Соціально-географічні дослідження розвитку зернового господарства України

    Розкриття економічної суті та визначення особливостей функціонування ринку зерна. Аналіз сучасного стану зернового господарства України. Оцінка чинників підвищення та зниження виробництва зерна. Експортний потенціал агропромислового ринку України.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 15.06.2016

  • Демографічна проблема – глобальна проблема нової епохи

    Індекс людського розвитку: реальний прибуток на душу населення та тривалість майбутнього життя. Оцінка якості життя за даними європейського соціологічного дослідження. Демографічна ситуація в Азії та в Європі. Оцінка стану зовнішнього середовища.

    презентация [3,6 M], добавлен 28.02.2018

  • Екологічна оцінка ландшафтної диференціації Куп’янського району Харківської області

    Геологічна будова, кліматичні умови, структура ґрунтового покриву та рослинний світ району. Виділення ландшафтних місцевостей території при дрібномасштабному картографуванні. Ландшафтна диференціація місцевостей і груп урочищ та її чисельна оцінка.

    курсовая работа [3,7 M], добавлен 31.10.2014

  • Визначення метеорологічних і кліматичних факторів. Аналіз метеорологічних умов забруднення атмосфери

    Визначення радіаційного балансу діяльного шару землі. Аналіз теплового режиму та розподілу водяної пари в атмосфері. Характеристика об'єкта - джерела забруднення. Аналіз метеорологічних умов поширення домішок і повторюваності туманів й атмосферних опадів.

    курсовая работа [737,4 K], добавлен 02.05.2009

  • Агропромисловий комплекс Іркутської області

    Промисловість як основна галузь народного господарства Іркутської області. Характеристика, види, галузі та основні центри промисловості та промислових підприємств області. Характеристика стану землеробства, тваринництва та звіринництва в області.

    реферат [25,2 K], добавлен 14.06.2010

  • Економіка Івано-Франківської області

    Дослідження економіко-географічного положення та природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області. Аналіз демографічної ситуації та характеристика трудових ресурсів регіону. Місце Івано-Франківської області у господарському комплексі України.

    курсовая работа [63,1 K], добавлен 21.04.2013

  • Характеристика й особливості розвитку Чернівецької області

    Природно-ресурсний потенціал Чернівецької області. Аналіз демографічної ситуації. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва, а також ролі і місця області на економічній карті країни. Аналіз екологічної ситуації в Чернівецькій області.

    дипломная работа [39,7 K], добавлен 17.04.2008

  • Розміщення продуктивних сил Київської області

    Передумови розвитку і розміщення продуктивних сил Київської області. Структура і рівень розвитку господарського комплексу, характеристика промисловості, сільського господарства, транспорту та сфери послуг. Територіальна структура господарства області.

    курсовая работа [79,0 K], добавлен 03.04.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены