Територіальна організація суспільства
Розкриття суті територіальної організації суспільства, його структури, ієрархічних рівнів і стадій розвитку. Вивчення проявів глобальних проблем людства. Розгляд демографічної кризи і сучасної геоекологічної ситуації в умовах прояву глобальних проблем.
Рубрика | География и экономическая география |
Вид | лекция |
Язык | украинский |
Дата добавления | 02.05.2014 |
Размер файла | 23,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Розробка лекції з курсу
Основи суспільної географії
на тему: Територіальна організація суспільства (ТОС)
План
1. Територіальна організація суспільства
1.1 Суть поняття «територіальна організація суспільства»
1.2 Структура ТОС
1.3 Ієрархічні рівні ТОС
1.4 Стадії розвитку ТОС
1.5 Концепція територіальних структур
2. Глобальні проблеми людства. Демографічна проблема
2.1 Прояв глобальних проблем на Землі
2.2 Демографічна проблема у світі
2.3 Демографічна криза як прояв демографічної проблеми в Україні
2.4 Сучасна геоекологічна ситуація в умовах прояву глобальних проблем
Рекомендована література
1. Територіальна організація суспільства
територіальний суспільство глобальний демографічний
Мета: сформувати уявлення про територіальну організацію суспільства (ТОС), його структуру. Ознайомити із типами територіальної структури (ТС) господарства.
1.1 Суть поняття «територіальна організація суспільства»
Територіальна (геопросторова) організація суспільства або його окремих частин: населення, виробничої, соціальної, політичної, духовної чи природно-ресурсної сфери є предметом вивчення суспільної географії.
Це розміщення, взаємодія або зв'язки, наявність територіальних утворень (вузли, пункти, центри),регулювання (саморегулювання) географічних утворень.
Поняття ТОС сформував у 1970-х роках американський географ Морілл, сьогодні це базова категорія суспільної географії. О. Шаблій вважає, що ТОС - це головне поняття суспільної географії, звідси суспільна географія - це наука про ТОС. Життєдіяльність суспільства завжди певним чином організована. Суспільство організоване в економічному, демографічному, соціальному, духовному аспекті. Всі ці аспекти мають свій просторовий вираз, просторову організацію. Наприклад: політична організація - породжує межі, державні кордони. Крім того, слід пам'ятати, що суспільство існує в природному середовищі, яке також просторово організоване.
Виникає гостра потреба раціональної організації простору. Людина завжди організовує навколишній простір і цей принцип прослідковується на всіх рівнях. Місто поділяється теж на організації.
ТОС (за Алаєвим) - це комплекс функціонуючих територіальних структур (розселення населення, виробництво, природокористування), об'єднаних структурами управління з метою відтворення життя суспільства відповідно до економічних законів.
ТОС (за Поповкіним) - це сукупність просторових зв'язків та структур, що визначають вплив географічних чинників на життєдіяльність суспільства і водночас вдосконалюється суспільством в його інтересах.
ТОС (за Підгрушним) - це зумовлений об'єктивними закономірностями та суб'єктивними чинниками процес просторового впорядкування життєдіяльності суспільства, що проявляється у формуванні різноманітних територіальних форм.
1.2 Структура ТОС
ТОС поділяється на 4 групи елементів:
природні;
соціальні;
економічні;
політичні.
Природні елементи: рельєф, річки, грунтово-кліматичні умови, корисні копалини.
Соціальні: населення (головна характеристика розселення - мережа населених пунктів), опорний каркас території - це населені пункти разом з шляхами сполучення (базове поняття). Більшість соціальних елементів безпосередньо не спостерігаються, вони називаються латентними (прихованими).
Економічні елементи: різноманітні економічні центри, вузли, транспортна інфраструктура, підприємства.
Політичні: кордони, райони, області, групи держав.
ТОС - це фрагменти географічної оболонки з точки зору її просторової впорядкованості. Це суто географічне поняття і його складові це географічні об'єкти кожен з яких має своє місце.
ТОС постійно змінюється в часі але на даний час ТОС аналізують як застиглу конфігурацію розміщення природи, населення та господарства. Організація неможлива без зв'язків. Типи зв'язків: явні (можна побачити, візуальні), приховані (латентні) - це екологічний вплив міста на довкілля.
Інтегровано (об'єднаний) ТОС - це множина географічних об'єктів - природний, соціальний, економічний, політичний та зв'язків, взаємодій та відношень між ними.
1.3 Ієрархічні рівні ТОС
Виділяють наступні рівні ТОС: локальні (населений пункт, квартал); регіональний (частина території держави, область); національний (державний) - рівень груп країн; глобальний (світовий) - охоплює всю Землю.
Характеристика ТОС змінюється залежно від масштабу досліджень:
У крупних масштабах ТОС дуже організована аж до окремих полів;
В середніх масштабах ТОС більш генералізовані й представлені політико-адміністративними одиницями (область, район), економічними районами, найбільшими містами, магістралями.
В дрібних масштабах ТОС максимально генералізовані (кордони держав, головні світові центри).
На локальному та регіональному рівнях вирішальну роль відіграють природні та соціальні. На національному рівні (2, 3 група) соціально-економічна.
Наглобальному рівні (економічні і політичні).
Всі масштаби ТОС тісно переплетені між собою, іноді важко виділити якийсь окремий масштаб.
1.4Стадії розвитку ТОС
ТОС - це історична категорія, яка постійно змінюється в часі, має свій розвиток. Поступальні зміни та розвиток ТОС називають суспільно-географічним процесом.
Етапи розвитку ТОС збігаються з етапами розвитку людства:
До індустріальний (сільське господарство, торгівля, ремесло);
Індустріальний (промисловість, міста-центри соціально-економічного життя, точки зосередження промисловості і сфери послуг, розвиток транспорту, зв'язку)
Постіндустріальний (сфера послуг, інформаційні технології, промисловість виноситься за межі міст, міста стають курортними та науковими центрами).
В сучасній суспільній географії поширені концепції стадійного розвитку розселень, виробництва, обслуговування, транспорт.
Для прикладу схема стадійного розвитку регіонів (за Колосовським). Він виділяв 5 стадій розвитку території: 1- резервні; 2 - території початкового господарського розвитку; 3 - території значного господарського освоєння; 4 - території інтенсивного господарського освоєння; 5 - території з комплексним розвитком.
1.5 Концепції територіальних структур
З поняттям ТОС тісно пов'язане поняття територіальна структура (ТС).
ТС - це просторова впорядкованість географічних об'єктів і явищ в складі ТОС.
Типи ТС за конфігурацією опорного каркасу території. Вперше цю концепцію запропонував Лаппо.
Типи ТС:
1 - радіально-кільцевий (характерна наявність єдиного, головного центру навколо якого колами розміщуються центри меншого рангу.
2 - прямокутно-регулярний (градчастий, решітчастий) характерний для освоєних територій (сільських господарств). Транспортна мережа формує «решітку».
3 - лінійно-вузловий (регіони, які мають потужну транспортну вісь) річка або залізнична магістраль.
4 - приморсько-фасадний (морські порти).
5 - басейновий (багатоядерний) - район добування корисних копалин.
6 - лінійно-розгалужений тип - виникає в районах піонерного освоєння.
2. Глобальні проблеми людства. Демографічна проблема
Мета: сформувати у студентів поняття про глобальні проблеми людства; ознайомити з політичними, економічними, демографічними проблемами; показати прояв демографічної проблеми в Україні та світі
2.1 Прояв глобальних проблем на Землі
Будь-яка з глобальних проблем сучасності - надзвичайно складна і важлива. Крім того, усі вони так чи інакше пов'язані між собою, утворюючи єдиний комплекс, з якого іноді буває дуже непросто виділити ту чи іншу з проблем, так би мовити, «у чистому вигляді».
Глобальними проблемами називають такі, що:
по-перше, стосуються всіх країн, народів та соціальних прошарків;
по-друге, призводять до значних економічних та соціальних втрат, а у випадку загострення можуть загрожувати існуванню людської цивілізації;
по-третє, потребують для свого вирішення співробітництва в загально планетному масштабі, загальних дій урядів та народів.
До основних факторів, які сприяли виникненню глобальних проблем людства, можна віднести: швидке зростання чисельності населення (демографічний вибух), крім того, постійне нарощування промислового та сільськогосподарського виробництва, збільшення обсягу видобутку корисних копалин житлове, промислове будівництво, прокладання нових транспортних магістралей, забруднення навколишнього середовища, мілітаризацію економіки окремих країн.
Небезпечними для людства є політичні проблеми; світу, війни, гонки озброєнь; вирішення регіональних релігійних і військово-політичних конфліктів в Європі, Азії та Африці. Далі йдуть екологічні проблеми. Різними в різних регіонах світу є демографічні проблеми. Численні соціальні проблеми (охорони здоров'я, освіти, науки і культури, соціального забезпечення) вимагають для свого рішення значних коштів і висококваліфікованих фахівців. За останні десятиліття найбільших успіхів людство досягло у вирішенні глобальних економічних проблем - сировинної і енергетичної. У деяких регіонах загострилася продовольча проблема. Все більшої актуальності набувають такі міжгалузеві проблеми, як освоєння Світового океану та мирного освоєння космосу.
2.2 Демографічна проблема у світі
Демографічна проблема - сукупність соціально-демографічних проблем сучасності, що зачіпають інтереси всього людства. Найважливіші проблеми народонаселення, які загрожують украй негативними наслідками: стрімке зростання населення, або демографічний вибух, у країнах, що розвиваються, і загроза депопуляції, або демографічна криза, в економічно розвинених країнах. До проблем народонаселення слід віднести також неконтрольовану урбанізацію в країнах, що розвиваються, кризу великих міст у деяких розвинених країнах, стихійну внутрішню й зовнішню міграцію, яка ускладнює політичні відносини між державами.
Згідно з підрахунками ООН населення планети досягло 7 мільярдів осіб 31 жовтня 2011 року. Це число зростає й надалі, згідно з прогнозами, нечуваними до 20-го століття темпами, хоча швидкість зростання, сягнувши піку в 2,2% на рік у 1963-му, скоротилася майже вдвічі. Якщо й надалі населення світу зростатиме вздовж теперішньої кривої, то воно досягне 9 млрд. до 2042 року.
У європейських, Північно-Американських державах, навпаки, смертність вища за народжуваність, корінне населення зменшується і старіє. Основна дилема, яка постала перед керівниками держав - чи потрібно адаптувати національні економіки, соціальні програми до меншої кількості населення і більшої частки громадян похилого віку, чи варто компенсувати від'ємний природний приріст населення за рахунок еміграції.
Реально багатші держави не можуть припинити потік емігрантів з менш багатих держав і отримати роботу в політично стабільних державах Західної Європи та Північної Америки прагнуть сотні мільйонів осіб. Міграційні потоки в напрямку до Західної Європи та Північної Америки щороку зростають бо:
1) з кожним роком збільшується розрив в рівні життя між найрозвинутішими й найбіднішими державами;
2) у розвинутих державах одержують перемогу правозахисники, в результаті чого керівництво цих країн не може повністю заборонити в'їзд емігрантів;
3) високий природний приріст населення в багатьох країнах "четвертого світу";
4) в основі масових міграцій населення можуть лежати й міжетнічні, міжконфесійні протиріччя.
Уже нинішній рівень міграції жителів Азії в країни Євросоюзу та Північної Америки викликає стурбованість у політиків. Чимало роботодавців, економістів закликають уряди своїх країн збільшити квоти на надання легальної роботи емігрантам, натомість профспілки відстоюють протилежну точку зору, а крайні праві організації все частіше здійснюють терористичні акти проти емігрантів.
Чимало нелегальних емігрантів з Азії - торговці наркотиками, зброєю, людьми, члени терористичних організацій. Збільшення кількості нелегальних емігрантів призводить до росту рівня злочинності. Тому еміграційна політика сьогодні стає пріоритетним напрямком державного управління. Один із найважливіших сучасних напрямків європейської еміграційної політики - технічне та кадрове укріплення кордонів Євросоюзу з метою недопущення потоків нелегалів та імпорту злочинності.
2.3 Демографічна криза як прояв демографічної проблеми в Україні
Демографічна криза чітко проявляється й в Україні. Так, упродовж останнього десятиліття ХХ ст. в Україні рівень смертності перевищує рівень народжуваності.
Станом на 1 лютого 2013 року чисельність населення України становила 45 млн. 539 тис. мешканців. За січень 2013 року чисельність населення скоротилась на 13,9 тис. осіб (-3,6 на 1000).
За 2012 рік в Україні народилось 520,7 тис. дітей (11,4 на 1000), померли 663,1 тис. осіб (14,5 на 1000). Природне скорочення населення становило 142,4 тис. осіб, що на 19,5 тис. менше ніж за аналогічний період 2011 року. Природний приріст населення спостерігався у м.Києві (+6047 осіб), а також у Закарпатській (+4155), Рівненській (+4014), Волинській (+1636), Чернівецькій (+271), Івано-Франківській (+300) областях. В інших регіонах було зафіксовано природне скорочення населення, яке коливалось від 668 осіб у м.Севастополь, до 27657 у Донецькій області.
Зменшення частки дітей та молоді автоматично призводить до зменшення потреб у виховних, освітніх, розважальних та інших організаціях та закладах, які орієнтуються у своїй діяльності на дітей та молодь. Природно, зменшуються і потреби у відповідних кадрах, а це в основному - жінки з вищою освітою: вчителі, лікарі та ін.
Демографічна депресія загрожує підвищенням середнього віку працюючих, а це означає зниження здатності кадрів та підвищення і зміни кваліфікації. Збільшення в структурі населення частки осіб старшого працюючого і пенсійного віку лягає важкою ношею на економіку країни.
Населення України зменшується не тільки внаслідок зменшення народжуваності і росту смертності, але й в результаті еміграції, що різко зросла з початку 90-х років. Окрім виїзду на постійне місце проживання велетенських масштабів досягла нелегальна трудова еміграція в Росію, Польщу, Італію, Іспанію.
Для населення України характерне старіння населення. Внаслідок постійного зниження народжуваності впродовж останнього століття, частка дітей знизилась з приблизно 40% на початку ХХ ст. століття до 15% на поч. ХХІ ст. Частка працездатного населення змінювалася повільно і коливалась у межах 60% - 62%. Натомість, зі збільшенням тривалості життя і зниженням смертності, спостерігалося зростання частки населення старше 60 років - від 3-4% на початку ХХ ст. до 21% на початку ХХІ ст.
За даними управління статистики найбільш "старим" (частка осіб віком 60 років і старше в загальній кількості населення перевищує 24%) є населення Вінницької, Полтавської, Сумської, Черкаської та Чернігівської областей. До другої групи (частка складає 22,9-24%) увійшли Донецька, Житомирська, Кіровоградська, Луганська та Хмельницька області. До третьої групи (21,7-22,9%) належать Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Тернопільська, Харківська області. До четвертої групи віднесено Автономну Республіку Крим, Волинську, Івано-Франківську, Одеську, Миколаївську, Херсонську, Львівську, Чернівецьку області та м. Севастополь (рівень старіння складає 19,3-21,7%).
2.4 Сучасна геоекологічна ситуація в умовах прояву глобальних проблем
Геоекологічна ситуація в Україні за багатьма показниками оцінюється як кризова і продовжує погіршуватися в процесі нераціональної господарської діяльності, зокрема техногенного впливу. На це також накладаються екстремальні прояви природних процесів (стихійних лих) у різні пори року: повені, посухи, зсуви, сейсмічні явища, осідання, селі, снігові лавини та ін.
Сучасний стан навколишнього природного середовища є наслідком тривалої господарської діяльності, яка проводилася без урахування екологічних вимог. В Україні розвивалися переважно сировинно-видобувні галузі промисловості, які є екологічно небезпечними. Територіальна організація промислового виробництва, його технологія залишаються недосконалими. Техногенний вплив на ландшафти, енергомісткість виробництва в 6-9 разів перевищують рівень розвинутих країн. Маса накопичених промислових відходів оцінюється у 25 млрд т, а зайнята ними площа - 130 тис. га. Землеробське освоєння і розораність сільськогосподарських угідь в Україні найбільша порівняно з розвинутими країнами світу. Площа орних земель у лісостеповій і степовій зонах становить 85-90 % сільськогосподарських угідь. Нераціональне господарювання супроводжується зменшенням родючості ґрунтів, їх ерозією та пересушенням. За даними Інституту землеробства УААН питома вага еродованих ґрунтів серед орних земель досягла більш як 30 %. Співвідношення між площами орних земель, луків, лісів, водних поверхонь, заповідних об'єктів мало пов'язане з ландшафтними особливостями природних зон. Надмірно забрудненими є річки, озера, водосховища, моря, підземні води, атмосферне повітря, ґрунти, збіднюються рослинний покрив і тваринний світ, ландшафти.
Одне з джерел екологічної кризи в Україні - аварія на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 р.). Забруднена територія відчуження в межах України становить 2044,4 км2. Стан навколишнього середовища є найважливішою складовою національної безпеки держави, впливає на її внутрішню і зовнішню політику.
26. 06. 2010 р. Держкомстат оприлюднив рейтинг найзабрудненіших міст України. Рейтинг найбрудніших міст України очолив Кривий Ріг. У ньому в 2009 році було 321,6 тис. тонн викидів шкідливих речовин, хоча в 2008 році викидів було майже 450 тис. тонн. Зменшення вмісту шкідливих речовин науковці пов'язують з економічною кризою і закриттям або частковим припиненням роботи певної частини підприємств.
На другому місці - Маріуполь, на третьому - Бурштин. Далі йдуть Луганськ, Зеленодольськ (Дніпропетровська обл.), Курахове та Дебальцеве (Донецька обл.), Дніпродзержинськ та Дніпропетровськ.
Усі наведені приклади свідчать про те, що розв'язання екологічної проблеми - першочергове завдання сучасного людства. Природно, що вона не може не викликати занепокоєння у всьому світі. Це знаходить своє відображення в поширенні різних громадських рухів за охорону природи, у вимогах проводити активнішу природоохоронну політику й застосовувати суворіші засоби покарання до порушників екологічних вимог, здійснювати екологічну переорієнтацію економіки тощо.
Рекомендована література
Голиков А. П. Вступ до економічної і соціальної географії : підручник / А. П. Голиков, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. - К. : Либідь, 1997. - 320 с.
Луцишин П. В. Вступ до економічної і соціальної географії (основи теорії) / П. В. Луцишин. - К. : НМКВО, 1993. - 160 с.
Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії : навч. посібн. / М. Д. Пістун. - К. : Вища школа, 1994. - 156 с.
Топчієв О. Г. Основи суспільної географії : підручник для студ. географ. спеціальностей вищих навчальних закладів / О. Г. Топчієв. - Одеса : Астропринт, 2009. - 544с.
Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. Підручник / О. І. Шаблій. - Л. : Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003. - 444 с.
Экономическая и социальная география : Основы науки : Учеб. для студ. висш. учеб. заведений / М. М. Голубчик, Э. Л. Файбусович, А. М. Носонов, С. В. Макар. - М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004. - 400 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Децентралізація управління: переваги і ризики в умовах України. Радянська адміністративно-територіальна спадщина, спроби її подолання. Реформування адміністративно-територіального устрою в контексті глобальних процесів просторової організації суспільства.
курсовая работа [59,9 K], добавлен 09.09.2013Характеристика глобальних проблем сучасності. Філософські аспекти взаємовідносин людини і природи в умовах екологічної катастрофи. Пропозиції шляхів виходу з екологічної кризи філософами і вченими XIX-XX ст. Роль науки у вирішенні проблем екології.
курсовая работа [45,5 K], добавлен 20.10.2010Основні принципи економічного районування. Форми територіальної організації продуктивних сил економічних районів, їх типи. Сучасна мережа економічних регіонів в Україні. Удосконалення територіальної організації та структури народного господарства.
курсовая работа [75,1 K], добавлен 08.12.2013Розгляд структурних галузей (текстильна, швейна, шкіряна), головних експортерів, факторів розміщення підприємств(сировинний, споживчий, трудовий, водний) та проблем (скорочення постачання дешевої сировини, застаріле обладнання) легкої промисловості.
реферат [31,0 K], добавлен 14.06.2010Держава як елемент політичної карти і основна форма геопросторової організації людства. Основні підходи до періодизації процесу розвитку світового суспільства. Формування політичної карти світу в епоху розвитку і утвердження капіталістичного господарства.
реферат [19,6 K], добавлен 28.03.2016Матеріально-технічний розвиток соціальної сфери Західного регіону України та погіршення демографічної ситуації. Загроза виникнення екологічних аварій і катастроф. Аналіз розвитку продуктивних сил регіону та ефективність соціально-економічної структури.
реферат [17,0 K], добавлен 27.01.2009Методологічний підхід щодо розвитку сільських територій по критерію їх деградації. Прогноз кількості населених пунктів. Сучасний демографічний стан розвитку сільських територій. Напрями виходу з демографічно-поселенської кризи в сільській місцевості.
статья [150,0 K], добавлен 21.09.2017Сутність, структура і значення швейної промисловості в регіональній економіці України. Передумови її розміщення і територіальної організації. Аналіз внутрішньої та зовнішньої торгівлі продукцією галузі. Визначення проблем та перспектив розвитку галузі.
курсовая работа [946,5 K], добавлен 31.03.2012Загальні відомості про Семенівській район, його соціально-економічна характеристика. Аналіз економічного потенціалу та демографічної ситуації регіону. Оцінка зайнятості та безробіття. Стан розвитку промисловості району, напрями вдосконалення розвитку.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 18.11.2014Наукові підходи до вивчення просторової організації господарства міста Збаража. Його історія розвитку та сучасна адміністративна організація. Демографічний потенціал Збаража, господарство та соціальний розвиток. "Сміттєва" проблема, її вирішення.
курсовая работа [36,0 K], добавлен 19.05.2015Природно-ресурсний потенціал Чернівецької області. Аналіз демографічної ситуації. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва, а також ролі і місця області на економічній карті країни. Аналіз екологічної ситуації в Чернівецькій області.
дипломная работа [39,7 K], добавлен 17.04.2008Значення, види, проблеми і перспективи зовнішньої торгівлі Мексики, загальні закономірності і принципи її розвитку. Фактори територіальної організації, товарна і територіальна структура зовнішньої торгівлі. Міжнародні торговельні та економічні союзи.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 06.04.2013Класифікація туристичних підприємств за ступенем зв'язку з рекреаційною діяльністю. Умови та фактори розвитку і територіальної організації галузі. Проблеми вивчення рекреаційної місткості території. Передумови і основні типи природокористування.
реферат [24,4 K], добавлен 21.01.2011Предметна сфера, напрями та етапи розвитку дослідження великого міста, його специфіка та основні функції. Суспільно-географічний комплекс міста Москва, основи його формування. Аналіз демографічної ситуації промислового профілю, сфера послуг столиці.
курсовая работа [137,8 K], добавлен 24.12.2010Характеристика сучасного стану, проблем і перспектив розвитку рекреаційного господарства Київської області, аналіз проблем. Туристична інфраструктура як сукупність додаткових структур, що забезпечують стабільне функціонування туристичних комплексів.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 31.01.2014Економіко-географічне положення і природно-ресурсний потенціал київської област, її місце в господарському комплексі України. Аналіз демографічної ситуації Київської області. Основні екологічні проблеми. Рівень розвитку сільськогосподарського виробництва.
контрольная работа [211,0 K], добавлен 14.06.2010Методологічні основи демографії як науки. Дослідження народжуваності, смертності, шлюбного стану, національного та вікового складу, міграційного руху населення регіону. Заходи вдосконалення регіональної демографічної політики Запорізької області.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 25.06.2011Париж – столиця французьких королів. Походження назви та заснування міста. Сучасний стан Парижу. Характеристика його культури та суспільства, архітектури, транспорту, спорту, освіти та науки, зовнішніх зв'язків. Перспективи майбутнього розвитку міста.
курсовая работа [62,4 K], добавлен 19.05.2011Економіко-географічне положення регіону. Структура і рівень розвитку господарського комплексу Черкаської області, його територіальна структура і особливості розміщення. Зовнішньоекономічні зв’язки території та участь у внутрішньо державному поділі праці.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 06.04.2013Розкриття суті міграції населення як переміщення людей з одного регіону в іншій. Вивчення сучасного стану міграційних процесів в країнах Європейського Союзу і доріг їх регулювання. Щорічне збільшення і концентрація кваліфікованих трудових мігрантів.
доклад [10,4 K], добавлен 26.07.2011