1.1 Економіко-географічне положення

2.2 Сільське господарство

Сільське господарство - друга за обсягами та перша по зайнятості трудових ресурсів галузь матеріального виробництва області. Площа сільгосподарських угідь області перевершує 2 млн. га, з яких майже 85% становить - рілля (понад 5% України), 13,7 - пасовища та сіножаті і 2% - плодово-ягідні насадження.

На одного мешканця області припадає майже 1,4 га ріллі, або в 2 рази більше ніж в середньому по Україні, а на одного працівника, зайнятого в сільському господарстві приходиться понад 11 га орної землі. Це один з найвищих показників в республіці. У господарствах області налічується до 200 тис. га зрошувальних земель.

Ці особливості Миколаївщини відкривають великі можливості для інвестицій у сільське господарство з метою застосування індустріальних технологій, потужної та високоефективної техніки.

Сільськогосподарське виробництво в області здійснюють колективні сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства. Питома вага області в республіканському виробництві сільськогосподарської продукції досягає 3%.

Рис. 2 Виробництво основних с/г культур у Миколаївській області у 2014 році.

Стан сільського господарства Миколаївської області за січень-березень 2014 року

У січні-березні 2014р. індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з відповідним періодом 2013р. становив 110,2%, у т.ч. в аграрних підприємствах - 146,2%, у господарствах населення - 101%.

Рис. 3 Динаміка обсягу сільськогосподарського виробництва (наростаючим підсумком з початку року в % до відповідного періоду попереднього року)

Рослинництво. На 1 квітня 2014р. сівбу ярих культур було розпочато в усіх районах області. За розрахунками, всіма категоріями господарств ярі культури, з урахуванням пересіву по загиблих озимих і багаторічних травах, посіяні на площі 124,8 тис.га, що на 47,2% більше аналогічного показника минулого року.

У цілому по області зернові та зернобобові культури (без кукурудзи) по ярому клину посіяні на площі 87,9 тис.га, що на 9,5% більше ніж на початок квітня 2013р., з них ячмінь - на 76,1 тис.га (на 6,8% більше).

Прискореними темпами (у 30,5 раза більше рівня 2013р.) проводиться посів соняшнику на зерно. Площі під цією культурою станом на 1 квітня п.р. складали 17385 га. Посів ріпаку ярого проведено на площі 405 га, учетверо більше ніж торік.

На початок квітня п.р. картоплю посаджено на площі 1016 га, у 21,6 раза більше ніж на відповідну дату 2013р. Площі, зайняті овочами, розширилися в 7,7 раза і складали 1206 га.

Таблиця 5 Хід сівби основних сільськогосподарських культур на 1 квітня 2014 року

За інформацією аграрних підприємств, що мають у користуванні більше 100 га сільськогосподарських угідь, із 484,2 тис.га посіяних восени 2013р. озимих на зерно і зелений корм, у зимово-весняний період на 1 квітня п.р. загинуло 13,5 тис.га (2,8% до посіяного), у т.ч. 7,6 тис.га озимих на зерно (1,8%). Проводяться роботи по внесенню добрив під посів ярих культур та підживленню озимих. Частка удобреної площі мінеральними та органічними добривами становила відповідно 59,2% та 0,1%.

Тваринництво

Таблиця 6 Поголів'я основних видів худоби та птиці на 1 квітня 2014 року

У господарствах населення на 1 квітня п.р. утримувалося 88,4% загальної чисельності великої рогатої худоби (торік - 87,7%), 90,8% - корів (90,1%), 59,5% - свиней (57,5%), 85,2% - овець і кіз (81,1%) та 47,8% - птиці (59,4%).

Таблиця 7 Виробництво основних видів продукції тваринництва у січні-березні 2014 року

У сільськогосподарських підприємствах (крім малих) виробництво м'яса зменшилося на 33,2% і становило 1465,6 т. У структурі реалізації худоби та птиці на забій цією категорією господарств частка свиней склала 62,1% (у січні-березні 2013р. - 38,4%), великої рогатої худоби - 32,7% (19,6%), птиці - 4,3% (41,2%), овець та кіз - 0,8% (0,7%).

Наявність зерна та насіння соняшнику. На 1 квітня 2014р. в сільськогосподарських підприємствах (крім малих) та підприємствах, що здійснюють зберігання, переробку зернових та олійних культур, було в наявності 610,6 тис.т зерна (на 51,2% більше ніж на початок квітня 2013р.), у т.ч. 289,7 тис.т пшениці, 67,5 тис.т ячменю, 0,4 тис.т жита, 235,9 тис.т кукурудзи. Безпосередньо в аграрних підприємствах зберігалося 221,2 тис.т зерна (на 51,1% більше), у т.ч. 101,4 тис.т пшениці, 51,8 тис.т ячменю, 0,2 тис.т жита, 59,1 тис.т кукурудзи. Зернозберігаючі та зернопереробні підприємства мали в наявності 389,4 тис.т зерна (на 51,2% більше), у т.ч. зернозберігаючі - 351,7 тис.т (на 52,2% більше).

Загальне надходження молока та молочних продуктів на переробні підприємства збільшилося на 9,9% і становило 49672 т.

Питома вага продукції рослинництва в загальному обсязі досягає 60%. Основними культурами рослинництва в області є зернові (озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза) під якими зайнято більш 40% посівних площ, технічні культури - соняшник та цукрові буряки, овочево-баштанні культури. Розвинуте садівництво та виноградарство.

В середньому за рік область виробляє до 2 млн. тонн зерна, більш як 230 тис. тонн соняшника, до 200 тис. тонн цукрових буряків, понад 200 тис. тонн овочів тощо. Частка області в загальнореспубліканському виробництві зерна досягає 5,7%.

Розвинуте рослинництво, в якому значну питому вагу займають кормові культури, є доброю базою для тваринництва, яке має м'ясо-молочний напрямок. До 30% великої рогатої худоби сконцентровано в особистих приватних господарствах населення, а свиней - понад 46%.

2.3 Транспортне забезпечення розвитку регіону

миколаївський регіон інвестиційний населення

В Миколаївській області функціонує потужна транспортна система, до складу якої входить залізничний, морський, річний, автомобільний, авіаційний та трубопровідний транспорт.

З давніх часів територія регіону була одним із важливих центрів міжнародних економічних і транспортних зв'язків, через який проходять залізничні, автомобільні і трубопровідний міжнародні коридори.

В Миколаївській області сконцентрувалися всі потенційно привабливі умови розвитку комплексного транспортного вузла:

· привабливе географічне положення регіону;

· могутня багатогалузева промисловість;

· розгалужена транспортна система;

· розвинене портове господарство, які обумовлюють її стратегічне значення для розвитку економіки України.

Автомобільний транспорт відіграє найважливішу роль у міжміських і

обласних перевезеннях

Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування складає 4810,2 км, з них державного значення - 563 км. Протяжність доріг з твердим покриттям - 4786,2 км.

Таблиця 8 Вантажні перевезення за січень - березень 2014 року

Таблиця 9 Пасажирські перевезення за січень-березень 2014 року

Через територію області проходять такі автомобільні шляхи державного значення:

· Київ - Одеса,

· Кіровоград - Платоново (на Кишинів через Любашівку) - М-13,

· Одеса - Мелітополь - Новоазовськ (на Таганрог) - М-14,

· Ульянівка - Миколаїв (через Вознесенськ) - М-23,

· Дніпропетровськ - Миколаїв (через Кривий Ріг) - Р-06,

· Олександрівка - Кіровоград - Миколаїв - Р-16.

Залізничний транспорт. До складу залізничного транспорту входять локомотивне та вагонне депо, залізничні станції, підпорядковані Одеській залізниці, Ольшанське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту. Експлуатаційна довжина магістралей залізничних колій загального користування складає 0,7 тис.км. Водний транспорт. Географічне положення області, наявність судноплавних артерій сприяють розвитку водного транспорту і становленню позиції Миколаєва в якості транзитного транспортного вузла.

Могутнім портовим містом не тільки області, а й України, є місто Миколаїв, де функціонують три морські й один річковий порти, які входять до єдиного Бузько-Дніпровського морського транспортного вузла (БДМТВ):

· Миколаївський морський торговельний порт;

· Дніпро-Бузький морський порт, створений в складі Миколаївського глиноземного заводу;

· Спеціалізований морський порт "Октябрськ";

· Миколаївський річковий порт.

Миколаївський морський торговельний порт - один із найпотужніших портів області - з'єднується з Чорним морем Бузько - Днiпровським лиманським каналом протяжністю 44 милі. Допустима прохідна осадка судна - 9,5метрів, допустима довжина судна - 215 м, ширина - 30 м. Плавання по каналу суден довжиною понад 187 м здійснюється з буксирним забезпеченням. Навігація в порту триває цілорічно.

Авіаційний транспорт представляє Обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Миколаїв" входить до числа великих аеропортів півдня України.. Аеродром "Кульбакіно" - аеродром 1-го класу, розташований в двох кілометрах на схід від залізничного вокзалу м. Миколаєва.

Аеродром "Кульбакіно" має великий потенціал по використанню його як потужного повітряно-транспортного терміналу.

2.4 Сфера обслуговування населення

Зв'язок. По рівню телефонного зв'язку область знаходиться на достатньо високому рівні. Забезпеченість населення основними домашніми телефонами - одна із самих високих на Україні. На території області діє 485 переговорних пунктів, а в Миколаєві працює пункт колективного користування послугами зв'язку по телетайпу, телефаксу та телексу із виходом на міжнародну телефону мережу. Монтована ємність автоматичних телефонних станцій досягає 263 тис. номерів. Набули розвитку "сотовий" та пейжинговий зв'язки.

Ринкова інфраструктура. На території області функціонують обласні управління Національного та Ощадного банків України, головне відділення "Промінвестбанку" України, регіональне відділення Укрексімбанку, обласні дирекції банків "Україна", "Аваль", 52 філії та відділення інших комерційних банків, 12 товарних бірж, 10 страхових компаній, 79 аудиторських фірм.

Науковий та культурний потенціал. В області сконцентровано значний науковий та культурний потенціал. Нині функціонує 30 вищих навчальних закладів, з них 15 вищих заклади 3-4 рівнів акредитації, у тому числі Український державний морський технічний університет, аграрна академія, державний педагогічний університет, державний гуманітарний університет ім. Петра Могили та 11 філій і факультетів Київського Слов'янського університету, юридичного інституту Одеського державного університету, Київського державного інституту культури та інші. Науково-технічною діяльністю займаються 35 організацій та підприємств. Ці заклади забезпечують в значній мірі функціонування промислових підприємств та всього господарського комплексу областіВ області зареєстровано понад 5000 пам'яток історії, культури та архітектури, 400 меморіальних дошок, пам'ятники Т.Г. Шевченку, О.С. Пушкіну в Миколаєві, О.В. Суворову і Р.Г. Судковському в Очакові, будинок обсерваторії в Миколаєві тощо. Є майже 1000 пам'ятків бойових дій в роки громадянської та вітчизняної війни.

Соціальна інфраструктура. В області функціонує 487 постійних дошкільних закладів, в яких виховується понад 29,0 тис. дітей та 583 загальносвітних навчальних закладів, у тому числі 8 ліцеїв та гімназій, в яких навчається 189,5 тис. учнів.

Розділ 3. Сучасні проблеми та перспективи розвитку регіону

Ключовою проблемою, що потребує поетапного розв'язання, є збільшення диспропорцій соціально-економічного розвитку, низька конкурентоспроможність та інвестиційно-інноваційна активність.

Різні темпи розвитку протягом 90-х років підсилювалися кризовими проявами в економіці. Це в основному спричинено дією механізму ринкової конкуренції, що призвело до поділу міст і районів за їх конкурентними перевагами, різним рівнем адаптації до умов ринку з різною структурою економіки та можливостями місцевої влади до проведення реформ на місцевому рівні.

Поглиблення дисбалансу в соціально-економічному розвитку на місцевому рівні істотно ускладнює реалізацію єдиної політики у сфері соціально-економічних перетворень, збільшує загрозу виникнення криз, дезінтеграції національної економіки; перешкоджає формуванню загальнодержавного ринку товарів і послуг; не дає змоги повною мірою використовувати потенціал міжрегіонального співробітництва; ускладнює розв'язання екологічних проблем.

3.2 Екологічна ситуація Миколаївської області

Як і в кожній область так і в Миколаївській є дві сторони медалі: як позитивна, так і негативна. Не все так просто та чудово, як здається на перший погляд. Миколаївська область має свої проблеми, які негативно впливають на її розвиток та на життя жителів області.

Рис. 3 Основні показники поводження з відходами І-ІV класів небезпеки у 2014 році в Миколаївській області

Екологічна ситуація в Миколаївській області досить напружена. Промисловий комплекс і багатогалузеве сільське господарство здійснюють значний негативний вплив на довкілля. Наразі потребують вирішення наступні екологічні проблеми області:

1. Має місце тенденція збільшення загальної кількості викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

2. Залишається складною й невирішеною ситуація зі скидом високо мінералізованих шахтних вод Кривбасу через р. Інгулець в р. Дніпро.

3. Повільно вирішуються питання ліквідації несанкціонованих звалищ, створення об'єктів утилізації, знешкодження та захоронення відходів.

Гострим лишається питання інвентаризації об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) та переведення земель територій та об'єктів ПЗФ до категорії земель природоохоронного призначення. Сільськогосподарське освоєння території області в порівнянні із земельними фондами інших регіонів надзвичайно високе (86,6%). Тому всі землі потребують захисту та охорони від негативних процесів, забруднення й погіршення екологічного стану. Загальний рівень забруднення земель області можна оцінити як слабо та середньо забруднений.

Основними джерелами забруднення ґрунтів внаслідок антропогенного впливу є сільське господарство, промисловість і транспорт. Характерними забруднювачами земельних ресурсів виступають важкі метали та пестициди.

Істотним фактором техногенного забруднення ґрунтів є, перш за все, транспорт. Викиди вихлопних газів підвищують вміст свинцю у ґрунтах біля автотрас та в ґрунтах придорожньої смуги уздовж доріг з інтенсивним рухом.

Забруднення ґрунтів області екологічно небезпечними пестицидами (хлорорганічними препаратами), має стійку тенденцію до зниження. За останні 5 років відсоток забрудненості ґрунтів пестицидами не перевищував 0,1-0,2%.

За результатами еколого-агрохімічної паспортизації вміст в ґрунтах області ртуті, кобальту та цинку не перевищує максимально допустимих рівнів (2,1 мг/кг для ртуті, 5,0 мг/кг для кобальту і 23 мг/кг для цинку). Навпаки, в ґрунтах області спостерігається дефіцит цинку, який є мікроелементом і стає токсичним лише у великих концентраціях.

Вирішення проблем утилізації, знешкодження, переробки та захоронення токсичних відходів, у тому числі небезпечних, є важливою ланкою в системі заходів щодо покращення екологічного стану в Миколаївській області, оскільки щорічне утворення промислових відходів постійно зростає. За статистичними даними, що надаються підприємствами Миколаївської області до Держуправління екології та природних ресурсів в Миколаївській області, а також матеріалами перевірок, обсяг утворення відходів в області за рік становить близько 2 млн. тонн, домінуюче положення серед яких займають тверді побутові відходи - понад 1,6 млн. тонн.

На території Миколаївської області більше 20 років працює Южноукраїнська атомна електростанція. Атомна станція використовує ядерне паливо, яке є потенційним джерелом забруднення довкілля радіоактивними речовинами, такими як тритій, цезій, стронцій, кобальт, хром, цинк.

Контроль за радіаційним станом навколишнього природного середовища проводиться як на проммайданчику, так і в радіусі 30 км. навколо АЕС.

3.3 Перспективні напрями соціально-економічного розвитку регіону

Основними завданням для вирішення проблем Миколаївської області є:

- створення умов як для підвищення конкурентоспроможності області в цілому, так і міст та районів області, забезпечення сталого розвитку на сучасній технологічній основі, високої продуктивності виробництва та зайнятості населення.

Виконання зазначених завдань дасть можливість забезпечити динамічний збалансований розвиток області, наблизити рівень життя населення до європейських стандартів та створити умови для посилення економічної активності в усіх містах і районах області, що сприятиме поступовому пом'якшенню диспропорцій, зменшенню ризиків утворення депресивних територій, та захистить суспільство від значних витрат на відновлення належних умов їх життєдіяльності.

- зниження диспропорцій у соціальних показниках, у тому числі заробітній платі та забезпеченні додержання державних соціальних гарантій;

- збільшення обсягу інвестицій в основний капітал при одночасному зниженні диспропорції за цим показником;

- створення умов для сталого розвитку області, районів і міст обласного значення в інтересах усієї країни, підвищення рівня життя населення, подолання бідності та безробіття, формування середнього класу;

- забезпечення додержання визначених державних соціальних гарантій стосовно кожного громадянина незалежно від місця його проживання;

- подолання депресивного стану окремих територій, своєчасне і комплексне розв'язання проблем охорони довкілля.

Висновок

Дослідження передумов, особливостей, тенденцій і перспектив розвитку і розміщення продуктивних сил Миколаївської області (в тому числі іі природно та соціально-економічного потенціалу, структури і територіальної організації господарського комплексу, рівня та якості життя населення, міжнародних зовнішньоекономічних зв'язків) дозволяє зробити наступні висновки, що окреслюють основні пріоритети соціально-економічної стратегії регіону на ближчу і тривалу перспективу, спрямовану, зокрема на ствердження соціальної згоди в суспільстві, зміцнення його потенціалу і конкурентних в Україні ф світовому співтоваристві, підвищення добробуту населення, підвищення інвестиційної привабливості.

Виходячи з цього, для регіону необхідно покращення економіки, яка б спрямувала на забезпечення ефективності її функціонування. Важливим питанням і зараз є екологічна ситуація в Миколаївській області яка досить напружена. Промисловий комплекс і багатогалузеве сільське господарство здійснюють значний негативний вплив на довкілля. Незважаючи на те, що обсяги виробництва продукції в області за останні десять років значно знизились, ступінь техногенного навантаження на основні складові екосистеми залишається суттєвим.

Потребує розв'язання проблема збереження і зміцнення трудового потенціалу, що має велике значення для сталого соціально-економічного розвитку області. Саме кількісні та якісні параметри трудового потенціалу в умовах кризових явищ в економіці та соціальних протиріч у суспільстві стають основним чинником розвитку.

Природна база формування трудового потенціалу характеризується демографічними особливостями його відновлення, які виявилися у 60-х - 90-х роках минулого століття та вплинули на зниження показника народжуваності і збільшення показника смертності, скорочення тривалості життя і загальне старіння населення. Зазначені тенденції впливають на кількісно-якісний склад трудового потенціалу, продуктивність суспільної праці та її стимули, кваліфікаційний і освітньо-культурний рівень населення, вартість робочої сили і доходи населення. Економічні та соціальні проблеми спричинили безробіття, поширення нелегальної трудової діяльності, зниження національного інтелектуального та освітнього потенціалу, значне розшарування населення за рівнем доходів.

Майже 90% усіх прямих іноземних інвестицій припадає на м. Миколаїв. У кожному другому районі частка залучених іноземних інвестицій дорівнює або менша 1 відсотка сукупного обсягу по області.

При недостатній платоспроможності внутрішнього ринку значний вплив на соціально-економічну ситуацію, що склалася в містах і районах та в області цілому, мають зовнішні фактори - залежність від кон'юнктури відповідного сектору міжнародного ринку, нестабільне постачання, відсутність динаміки цін на енергоносії та інші фактори, що негативно впливають на ефективність діяльності підприємств монофункціональних міст.

Необхідно переорієнтувати економіку міст і районів області на інноваційну модель розвитку. Разом з тим науково-інтелектуальний потенціал міст і районів слабо інтегрований у виробничу і невиробничу сферу, відсутній механізм впровадження дослідно-конструкторських розробок у практичну діяльність окремих підприємств.

Головним напрямом розвитку Миколаївської області повинна бути його соціальна спрямованість одночасно з дотриманням екологічної рівноваги між господарською діяльністю людини і навколишнім природнім середовищем.

В своїй курсовій роботі я хотіла розповісти та показати Вам факти стосовно Миколаївської області. Завдяки знайденим та опрацьованим матеріалам я написала про внутрішній стан області, про її розвиток та проблеми. Адже нічого не буває ідеальним є як мінуси так і плюси, які нам потрібно знайти в усьому, щоб оцінити загальний стан.

Список використаної літератури

1. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: навч. Посібник / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К.: Видавець Паливода А.В., 2006. - 284с.

2. Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування. - К., 2004. - 112 с.

3. Жук М.В. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: навчальний посібник, Чернівці - Рута, 2002, - с.162-165.

4. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва. - К.: Задруга, 2002. - 260 с.

5. Качан Е.П. Розміщення продуктивних сил: Підручник, К.: Вища школа, 2002.

6. Масляк П.О. Географія. - К.: Знання, 2004 - 815 с.

7. Петренко М.К. "Регіони України", К. "Либідь", 2005

8. Розміщення продуктивних сил України. /За ред. П.М. Качана. - К.: Техніка. - 2004. - 123 с.

9. Розміщення продуктивних сил //за ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова, К.: Знання, 2004. - с. 254

10. Розміщення продуктивних сил України: Навчально методичний посібник для самостійного вивчення / Ред. С.І.Дорогунцов та ін., К.: КНЕУ, 2004.

11. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Навчальний посібник, К.: Вікар, 2005, - с.175

12. Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки/ За ред.. А.С. Гальчинського. - К.: НІСД, 2005.

13. http://mykolaiv-rda.lviv.ua/

14. www.mk.ukrstat.gov.ua

Размещено на Allbest.ru