Територіальна організація і комплексно-пропорційний розвиток Київської господарської агломерації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Гладкий Олександр Віталійович

УДК 911.3:911.375.63 (477-25)

Територіальна організація

і комплексно-пропорційний розвиток

Київської господарської агломерації

11.00.02 - економічна та соціальна географія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Київ 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної і соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:

доктор географічних наук, професор

Іщук Степан Іванович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної і соціальної географії

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук

Доценко Анатолій Іванович,

Рада з вивчення продуктивних сил України НАН України,

головний науковий співробітник відділу досліджень проблем

комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил;

кандидат географічних наук, доцент

Загородній Володимир Васильович,

Київський національний педагогічний університет

імені Михайла Драгоманова. завідувач кафедри економічної і

соціальної географії

Провідна установа:

Інститут географії Національної академії наук України,

відділ суспільно-географічних досліджень

Захист відбудеться "20" січня 2003 року о 14:00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90, географічний факультет, ауд. 212.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий "6" грудня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор географічних наук, професор П. О. Масляк

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. З переходом України до нової системи економічних відносин, в суспільстві відбувається перебудова механізму управління всього суспільного комплексу держави. Особлива увага приділяється збалансованому, комплексно-пропорційному розвитку столиці - місту-герою Києву - та столичної агломерації.

Отримавши статус столиці європейської держави, Київ поступово набуває нових соціальних якостей і господарських функцій, які посилюються створенням конкурентного середовища і формуванням нових економічних відносин. Розвиток в місті інноваційних, ринково-орієнтованих галузей людської діяльності загальнодержавного та міжнародного значення стимулює формування приміського господарського комплексу. Він розвивається на основі швидкісних транспортних шляхів та інтенсивних комунікацій, забезпечуючи всебічне розвантаження, доповнення та обслуговування потреб столиці і утворює разом з нею моноцентричну господарську агломерацію. Встановлення сутності столичних господарських агломерацій, розробка теоретико-методологічних основ їх суспільно-географічного дослідження та визначення основних напрямків раціональної територіальної організації Київської господарської агломерації в умовах незалежності та ринкової трансформації набуває особливої актуальності.

Вивченню територіальної організації і розвитку міських агломерацій приділялось багато уваги з боку вітчизняних та зарубіжних вчених. Зокрема, розселенські аспекти проблеми викладено в наукових працях Г. М. Лаппо, Ю.І. Пітюренка, Ю. Л. Пивоварова, А. В. Степаненка, промислово-виробничі аспекти проаналізовані С. І. Іщуком, О. К. Кузьмінською, агропромислові - М. Д. Пістуном, Я. Б. Олійником, В. О. Гуцалом, Н. І. Мезенцевою, питання районного і міського планування та територіальної структури агломерацій висвітлено в роботах Є. Н. Перцика, Б. Б. Родомана. Дослідженню особливостей формування галузевої і територіальної структури столичної агломерації присвячені роботи Н. О. Слуки, О. А. Кибальчича, О. І. Трейвиша. Особливості сталого розвитку агломерацій, їх ринкові та соціальні аспекти функціонування досліджували зарубіжні вчені: Харвей Дейвіс, Т'єрлд Деелстра, Мартін Бекманн, Гаррі Річардсон, Сорен Бергстром та ін. Конкретні питання територіальної організації Київської господарської агломерації та її окремих галузей господарства знайшли відображення в монографіях та держбюджетних темах, що виконувались в різні роки у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, на кафедрі економічної і соціальної географії (М. Д. Пістун, С. І. Іщук, В.М. Пересекін, М. Я. Мижега та ін.).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідних робіт кафедри економічної і соціальної географії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка розробляла держбюджетні теми № 99503 "Техніко-економічне обгрунтування сталого економічного і соціального розвитку Броварського району на 2000-2005 рр." (Номер держреєстрації: 0199U004016) та № 97107 “Розробка системи моделей розвитку сільського району” (Номер держреєстрації: 0197U003139).

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження обрано Київську господарську агломерацію. Вона розглядається як цілісне функціонально-територіальне утворення, що сформувалось на базі столичного міста, характеризується специфічною функціонально-компонентною і територіальною структурою, взаємообумовленістю господарського розвитку та інтенсивними взаємозв'язками всіх її компонентів. Незважаючи на значні масштаби попередніх досліджень, як окреме господарське утворення, в умовах становлення і розвитку столичних функцій та ринкових відносин, Київська агломерація ще не розглядалась.

Предметом дослідження є територіальна організація і комплексно-пропорційний розвиток Київської господарської агломерації, що вивчаються з метою поглибленої розробки основних напрямків її вдосконалення.

Мета і завдання дослідження. Основна мета роботи - дослідити особливості формування, розвитку та функціонування Київської господарської агломерації у нових економічних умовах господарювання та визначити основні шляхи її оптимізації.

Вона реалізується при вирішенні наступних завдань: 1) з'ясувати сутність столичної господарської агломерації, як функціонально-територіального поєднання підприємств та закладів різних галузей людської діяльності; 2) виявити функціональні особливості столичних господарських агломерацій та основні закономірності і принципи їх територіальної організації; 3) розкрити умови формування і розвитку столичної господарської агломерації в умовах трансформації економіки України; 4) систематизувати методичні підходи до визначення території та аналізу рівня комплексно-пропорційного розвитку господарських агломерацій; 5) проаналізувати структуру Київської господарської агломерації і обгрунтувати напрямки її вдосконалення в умовах формування столичних функцій та зміни економічних відносин в суспільстві.

Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні були використані як загальнонаукові, так і спеціальні методи. Перші представлені системним підходом, структурним аналізом і синтезом, а також літературним, математико-статистичними та історичними методами, другі - порівняльно-географічним, картографічним, класифікації і типології, районування, зонування, експедиційним і методом логіко-географічного моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному: розкрито сутність терміну “господарська агломерація” та поглиблено теоретико-методичні аспекти її дослідження; проаналізовано особливості формування функціональної структури столичної господарської агломерації; вдосконалено індекс агломеративності території та індекс територіально-агломераційного потенціалу; вперше запропоновано методику оцінки рівня розвитку екстремальних процесів і явищ; проведено комплексну оцінку умов і факторів територіальної організації Київської господарської агломерації; проаналізовано та уточнено межі функціональних поясів і секторів; вперше виконано порівняльний аналіз структури зайнятості м. Києва та інших столиць Центральної і Східної Європи; запропоновано шляхи оптимізації функціональної структури Київської господарської агломерації.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати і рекомендації виконаного дослідження є методологічною і практичною основою раціоналізації територіальної організації і комплексно-пропорційного розвитку столичних господарських агломерацій. Теоретико-методичні положення дисертаційної роботи та результати аналізу комплексно-пропорційного розвитку Київської господарської агломерації можуть використовуватись при складанні концепції і програми комплексного соціально-економічного розвитку Київського столичного регіону.

Наукові розробки автора реалізуються у навчальному процесі при викладанні курсів “Суспільно-господарська комплексологія” в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та “Розміщення продуктивних сил” в Київському національному торговельно-економічному університеті.

За дослідження екстремальних процесів та явищ в Київській господарській агломерації дисертант нагороджений почесною грамотою Національної академії наук України (№ 63 від 28.02.2001 р.).

Особистий внесок здобувача. В дисертації викладено концепцію раціональної територіальної організації Київської господарської агломерації в умовах розвитку столичності та нових економічних відносин. Сукупність отриманих результатів належать особисто автору і є його науковим доробком.

В наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає у аналізі функціональної структури та визначенні шляхів оптимізації територіальної організації Київської господарської агломерації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались VІІ З'їзді Українського географічного товариства (м. Луцьк, 2000) та на науково-практичних конференціях: "Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність" (м. Вінниця, 2000 р.), "Регіональні проблеми розвитку АПК України: стан і перспективи вирішення” (м. Київ, 2000 р.), "Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть" (м. Київ, 2000 р.), "Географічна наука і освіта в Україні" (м. Київ, 200 р.), "Бизнес и экология" (Донецьк, 2001 р.), "Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України" (м. Київ, 2001 р.), “Менеджмент малого и среднего бизнеса: проблемы, обучение, перспективы” (м. Сімферополь, 2001 р.), "Екологія. Людина. Суспільство." (м. Київ, 2001 р.), "Державне регулювання торгівлі в ринкових умовах" (м. Київ, 2001 р.), “Формування торговельних режимів в перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України)” (м. Київ, 2001 р.), "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання" (Донецьк, 2001 р.), "Управління організацією: регіональні аспекти" (м. Київ, 2002 р.), “Страны СНГ в условиях глобализации” (м. Москва, 2002 р.) та ін.

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані у трьох науково-методичних роботах обсягом 8,92 д.а. (у т.ч. 1,5 д.а. - авторські), 23 наукових статтях обсягом 9,2 д.а. (у т. ч. 6,07 д.а. - авторські), з них 13 у фахових виданнях обсягом 5,39 д.а. (у т. ч. 3,45 д.а. - авторські) та в матеріалах 18 наукових конференцій обсягом 1,8 д.а. (у т. ч. 0,9 д.а. - авторський).

Обсяг і структура роботи: Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, загальним обсягом 157 сторінок машинописного тексту; списку літератури (166 найменувань) та 8 додатків, обсягом 68 сторінок машинописного тексту. В роботі вміщені 44 таблиці, 40 рисунків в т. ч. 29 картосхем.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми, глибина вивчення проблеми, зв'язок з науковими програмами, темами; окреслено об'єкт і предмет, сформульовано мету та завдання дослідження; викладено наукову новизну отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення; виділено особистий внесок дисертанта в розкриття проблеми дослідження, наведено результати апробації її основних положень.

У першому розділі “Суспільно-географічні основи територіальної організації столичної господарської агломерації” чітко розмежовуються та поглиблюються поняття “міська агломерація”, “промислова агломерація” та “господарська агломерація”. Зокрема зазначається, що господарські агломерації відносяться до складних суспільно-географічних утворень поліструктурного, поясно-секторного характеру. Вони являють собою компактні функціонально-територіальні, техніко-економічні та соціальні поєднання підприємств та закладів різних галузей людської діяльності, сформовані на основі урбанізованої концентрованої системи розселення, інтенсивних комунікацій та різноманітних зв'язків (виробничих, соціальних, екологічних, управлінських), що характеризуються цілісним взаємообумовленим розвитком і створюють додатковий соціально-економічний ефект.

Господарські агломерації формуються під впливом цілого ряду закономірностей: 1) територіальної концентрації, що супроводжується процесами розширення та ускладнення ядра і формування приядерної зони тяжіння; 2) територіальної магістралізації, яка охоплює процеси скупчення різних видів людської діяльності та систем розселення поблизу радіальних транспортних магістралей; 3) територіальної поясності і секторності, яка полягає у процесах ускладнення територіальної структури агломерації; 4) територіального конгломерування, що означає процеси поширення зв'язків між різними елементами агломерації; 5) територіальної і комплексно-пропорційної організації, що полягає у встановленні кількісної динамічної рівноваги між різними елементами агломерації.

Столична господарська агломерація відноситься до особливого класу моноцентричних агломерацій, в ядрі якої знаходиться багатофункціональне місто, що зосереджує в собі специфічні ознаки столичності. Воно виконує репрезентативні функції держави, консолідує її господарські і соціальні сили, утримує найбільш прогресивні, динамічні та соціально значимі види людської діяльності міжнародного рівня. В основі столичної агломерації лежить чіткий перерозподіл господарської діяльності між центральним ядром та периферійними територіями, що проявляється у специфічній функціонально-компонентній структурі (рис. 1).

Столичні функції центрального ядра формують також специфічну поясно-секторну функціонально-територіальну структуру агломерації (табл. 1). В ній, за критеріями характеру господарювання, віддаленості від центру та інтенсивності комунікацій, виділяються шість структурних поясів (історичне ядро, центральний пояс, зовнішній пояс, лісопарковий пояс, пояси агломерованих поселень першого і другого порядку, столичний регіон). Секторність територіальної структури столичної агломерації проявляється у високій скупченості агломерованих поселень та різних галузей господарства вздовж головних транспортних магістралей.

Табл. 1. Функціонально-територіальна структура столичної господарської агломерації

В основу функціонально-управлінської структури столичної господарської агломерації покладений системний підхід при якому органи влади столиці, агломерованих поселень та районних адміністративних одиниць периферійної зони будуть об'єднані між собою єдиним регіональним управлінським центром, спільною програмою соціально-економічного розвитку та взаємовигідними стратегіями управлінських цілей і рішень на основі певної фінансової і юридичної самостійності, встановленої законодавчо.

Раціональна територіальна організація столичних господарських агломерацій формується, на нашу думку, при дотриманні таких основних принципів: 1) максимальної підтримки столичних функцій агломерації; 2) спряженості функціонально-галузевої та функціонально-територіальної структур; 3) систематичного підвищення господарського потенціалу агломерації на основі перерозподілу функцій між центральними і периферійними територіями; 4) поліпшення умов життя людей; 5) єдності управління центральними і периферійними територіями агломерації.

На територіальну організацію столичної господарської агломерації впливають різні фактори: природно-географічні (природно-ресурсні, грунтово-кліматичні) та суспільно-географічні (суспільно-географічне положення, історичний фактор, демографічний, розселенський, транспортний, фактори екстремальних явищ та ін.).

Методика суспільно-географічного дослідження господарської агломерації включає наступні етапи: 1) визначення і розкриття теоретичних аспектів становлення і розвитку господарської агломерації, 2) оцінка впливу факторів територіальної організації і розвитку; 3) окреслення меж агломерації і визначення конкретної території дослідження; 4) системний аналіз функціонально-компонентної структури, 5) дослідження територіальної структури агломерації; 6) аналіз управлінської структури господарської агломерації; 7) обгрунтування перспектив розвитку столичної агломерації і розробки рекомендацій щодо оптимізації її територіальної організації. До найважливіших методів дослідження господарських агломерацій слід віднести факторний, кластерний та кореляційно-регресійний аналіз, методи гравітаційного моделювання, потенціалів, графів тощо.

У другому розділі “Фактори територіальної організації Київської господарської агломерації” подано детальну характеристику природно-географічних та суспільно-географічних чинників територіальної організації об'єкту дослідження з використанням математичних методів інтерпретації даних. Зокрема, зазначається, що найбільш впливовими факторами, згідно із результатами факторного аналізу, є показники загальної чисельності населення і демографічної ситуації, рівня розвитку транспортних комунікацій та магістралізації простору, а також стану забруднення навколишнього природного середовища. Кластерний аналіз групи факторів додатково підтвердив формування поясно-секторної структури території Київської агломерації, окресливши за їх сукупним проявом перший та другий пояси агломерованих поселень.

Розрахований потенціал суспільно-географічного макроположення Київської господарської агломерації свідчить, що вона знаходиться у безпосередній близькості від інтеграційних процесів Східноєвропейського регіону, однак виконує переважно транзитні і буферні функції. Проте нами встановлено, що за сумарною оцінкою потенціалу СГП вона займає провідне місце серед інших столиць Східної Європи та має значні перспективи розвитку. Розрахунки потенціалу мезоположення свідчать про формування зв'язуючого ефекту столиці щодо переважної більшості території центральної, південної та правобережної України. На мікроположенні, за допомогою методу графів встановлено, що Київ виступає основним центром комунікацій та розселення приміської зони.

Природно-географічні фактори сприяють розвитку столичних функцій Київської господарської агломерації, надають можливості планомірного розвитку господарства і сельбищної функції, забезпечують потреби у сировині, лісових, водних та рекреаційних ресурсах. Лімітуючим чинником виступає р. Дніпро. За методом порогового аналізу історичних умов формування Київської господарської агломерації, нами виділено чотири етапи розвитку: 1) формування загального міського центру на початку 19 ст., 2) швидкий ріст міста та промислового виробництва на початку 20 ст., 3) перенесення сельбищних та виробничих функцій на лівобережжя у 20-30 р.р., 4) формування агломераційних зв'язків та винесення функцій столиці в приміську зону, починаючи з 50-х р.р.

За результатами гравітаційного моделювання та теорії графів, в системі опорного каркасу агломерації встановлена надмірна концентричність, перевантаження центру і гіпертрофований розвиток північно-західного та південно-західного напрямків. Серед демографічних процесів переважають тенденції природного скорочення населення, особливо на периферійних територіях. Київ та території першого поясу поселень характеризуються підвищеними показниками відтворення населення та нижчою смертністю. Райони другого поясу визначаються високими показниками скорочення населення та дитячої смертності. Екстремальні процеси і явища носять стримуючий ефект щодо сталого розвитку Київської агломерації. Найвищі показники їх поширення виявлені біля центральних районів та вздовж комунікацій. У структурі екстремальності переважають злочинність та соціальні стреси, а також екологічні проблеми

У третьому розділі “Функціональна структура та територіальна організація Київської господарської агломерації” визначено межі та проаналізовано функціональну структуру об'єкту дослідження, розроблено основні пропозиції щодо вдосконалення його територіальної організації. За функціонально-комунікаційною концепцією, Київська господарська агломерація охоплює територію м. Києва та одинадцяти низових адміністративних районів, тісно пов'язаних з ним тісними господарськими, трудовими, культурно-побутовими та рекреаційними зв'язками (Вишгородський, Іванківський, Бородянський, Макарівський, Васильківський, Фастівський, Обухівський, Бориспільський, Баришівський, Броварський, Києво-Святошинський райони).

Розглянемо детальніше функціонально-компонентну та територіальну структуру Київської господарської агломерації. В промисловому комплексі м. Києва, за розрахунками коефіцієнту спеціалізації, переважають високотехнологічні галузі харчової промисловості, машинобудування і приладобудування, побутової хімії, а в периферійній зоні - електроенергетики, харчової промисловості, машинобудування і металообробки, лісопромислового комплексу. В територіальному відношенні, слід відмітити різке збільшення концентрації підприємств та обсягів виробництва в серединному і периферійному поясах правобережжя м. Києва, а також у периферійному поясі лівобережжя. На агломерованих територіях, методом регресійного аналізу, встановлена висока концентрація промислових підприємств і обсягів виробництва в поясі поселень першого порядку та в південно-західному, південному і в північно-східному секторах. Однак, за розрахунками територіально-агломераційного потенціалу нами встановлено, що для зони найближчої доступності до столиці (15-20хв.) характерна низька промислова привабливість, яка істотно зростає переважно в зоні годинної доступності. Надалі простежується різке падіння потенціалу та поступове його зниження в зоні півторагодинної доступності. Розраховані показники галузевої рівномірності та різноманітності, а також коефіцієнти територіальної концентрації і локалізації визначають найбільш сприятливі умови для розвитку високотехнологічних інноваційних галузей промисловості у північно-західному (машинобудування, виробництво будівельних матеріалів, лісопромисловий комплекс), північно-східному (легка та харчова промисловість, машинобудування) та південно-західному секторах (приладобудування, хімічна промисловість).

Проведені дослідження приміського агропромислового комплексу Київської агломерації підтверджують дослідження кафедри економічної і соціальної географії щодо поясності і секторності його розвитку. У зоні найбільшої доступності (до 25-30 км) сформувалось вузькоспеціалізоване виробництво овочів закритого грунту, плодово-ягідних культур, квітів. Другий пояс спеціалізації (60-65 км), характеризується розвитком овочівництва відкритого грунту, картоплярства, молочного скотарства, птахівництва, зернового господарства, буряківництва. Третій пояс (70-120 км) визначається вирощенням зернових, буряківництвом, молочно-м'ясним скотарством, м'ясо-сальним свинарством.

В соціальному комплексі Київської господарської агломерації сформувались тенденції стрімкого переважання ядра над периферійною зоною. Київ характеризується всебічним розвитком галузей соціального комплексу, які мають загальнодержавне і міжнародне значення. В периферійній зоні агломерації переважають стандартизовані послуги. За розрахунками територіально-агломераційного потенціалу було встановлено, що висока привабливість розвитку соціального комплексу в галузі матеріально-побутового та науково-освітнього обслуговування характерна для поселень першого порядку і поступово спадає із віддаленням від столиці. Однак, в рекреаційно-оздоровчій сфері, високий потенціал найближчих територій різко знижується у зоні господарського розвантаження Києва і зростає лише у другому поясі поселень.

Викладені аспекти дають нам підставу окреслити основні елементи функціонально-територіальної структури Київської господарської агломерації. В територіальній структурі м. Києва сформувалось п'ять функціональних поясів (рис. 2), кожен з яких складається з певних внутріміських компактно-планувальних утворень (промислових, сельбищних, транспортно-інфраструктурних тощо) і характеризується територіальною цілісністю, наявністю профілюючих видів діяльності та певним типом господарювання. Базовою моделлю поясної структури м. Києва слугує його економіко-планувальне зонування. В основу секторності Києва покладена модель інтегрального економіко-географічного районування міста, розроблена на кафедрі економічної і соціальної географії. Її критеріями є високий рівень територіальної концентрації та інтеграції господарства і населення, типове поєднання різних видів діяльності та зв'язок із агломерованими територіями. Нами виділяється п'ять секторів територіальної структури м. Києва.

В межах периферійної зони Київської агломерації сформувалось два пояси агломерованих поселень: першого і другого порядку (рис. 3). В основу їх виділення покладено критерії функціональної зв'язаності із ядром, урбанізації, транспортної доступності. Виділено також сім секторів розвитку Київської господарської агломерації, що відповідають основним радіальним магістральним напрямкам і характеризуються спільними умовами і факторами розвитку, певною спеціалізацією, наявністю вузлової проблеми.

Для визначення основних шляхів оптимізації територіальної організації Київської господарської агломерації, було виконано порівняльне дослідження структури зайнятості Києва та інших столиць Східної Європи. Встановлено, що Київ займає провідне місце за питомою вагою зайнятих в освітній, культурній та науковій сферах. Підвищені показники чисельності працюючих характерні для промисловості будматеріалів, деревообробної і целюлозно-паперової галузей. До оптимального наближається рівень зайнятості у сферах АПК, будівництва, управління. Для Києва характерний порівняно низький рівень зайнятості у машинобудуванні, хімічній, легкій та харчовій промисловості, торгівлі, транспорті та комерційних послугах (табл. 2).

Отже, на основі проведених нами досліджень, можна сформулювати основні шляхи оптимізації територіальної організації Київської господарської агломерації. Історичне ядро Києва потребує послаблення промислової, сельбищної і транспортної функції, максимального розвитку управлінських, міжнародних, репрезентативних, історико-туристичних видів діяльності та формування культурно-духовного і громадського центру. Центральний пояс визначається, як територія розміщення представництв галузевих органів влади, закладів комерційної і бізнесової активності, осередків академічної науки і освіти. В серединному поясі Києва необхідно розвивати наукоємні промислові виробництва столичного профілю із залученням комерційного та іноземного капіталу. Периферійний пояс міста потребує оптимізації сельбищної і транспортної системи, розвитку галузей соціального комплексу, а також виносу екологічно шкідливих підприємств. В лісопарковому поясі доцільно посилити розвиток короткочасного відпочинку.

Таблиця 2. Структура зайнятості в Києві та інших столицях Східної Європи станом на 2000 рік, (тис. чол.)

В північному секторі периферійної зони агломерації доцільно стимулювати розвиток природоохоронних територій та місць короткочасного і довгострокового відпочинку. В першому поясі зони посилиться спеціалізація господарства на галузях легкої і харчової промисловості. В північно-західному напрямку обгрунтовано необхідність розвитку рекреаційного господарства, посилення спеціалізації на виробництві будматеріалів, продукції машинобудування, лісової і деревообробної промисловості, функціях вищої освіти та кредитно-фінансової сфери. Західний сектор потребує посилення функцій приміського агропромислового комплексу переважно тваринницької спеціалізації з обов'язковим розміщенням підприємств переробних ланок. В південно-західному напрямку перспективним, на нашу думку, є розвиток науково-інноваційних видів діяльності, пов'язаних із модульним промисловим виробництвом (на базі технополісу). Ця функція буде сполучатись із сельбищним розвантаженням столиці, розвитком системи спеціалізованої освіти, розважальних та спортивних центрів. У південному секторі розвиватимуться території природоохоронного, історико-культурного та рекреаційного призначення. Доцільно активніше запроваджувати малошкідливі екологічно безпечні технології. В східному напрямку, за результатами дослідження, слід посилити агропромислову спеціалізацію (овочівництво, картоплярство, молочне скотарство, птахівництво і плодівництво), та розвиток машинобудування, легкої і харчової промисловості. В північно-східному напрямку продовжиться розвиток освітньо-наукових та рекреаційних функцій, підприємств хімічного і машинобудівного профілю, а також АПК тваринницької і овочевої спеціалізації.

Для вирішення окреслених завдань необхідне поєднання владних структур ядра та агломерованих територій у новому адміністративно-територіальному утворенні - столичному регіоні. Його органи влади зберігатимуть певну організаційну і фінансову самостійність та спільно розроблятимуть концепцію і програму соціально-економічного розвитку території (на основі прогнозно-індикативного планування), схеми і проекти районного планування, визначатимуть особливості формування та перерозподілу бюджетних фондів та інших фінансових ресурсів. За органами Київської міської влади закріплюються повноваження підтримки і комплексного розвитку столичних галузей господарства, а також функції сприяння розвитку виробничої і невиробничої сфери периферійної зони з метою зменшення соціально-економічних диспропорцій. Органи влади агломерованих територій повинні забезпечувати підтримку столичних функцій Києва на основі розміщення доповнюючих та обслуговуючих виробництв, об'єктів інфраструктури, підприємств приміського агропромислового комплексу, а також територій санітарно-захисного і природоохоронного призначення.

Висновки

агломерація господарський столичний київський

1. Столичні господарські агломерації відносяться до складних суспільно-географічних утворень поліструктурного, поясно-секторного типу. Вони забезпечують репрезентативні та міжнародні функції держави, утримують найбільш прогресивні та соціально значимі види людської діяльності, а також характеризуються комплексним впливом на всі сфери суспільного життя та інтеграційними властивостями по відношенню до різних галузей господарства.

2. В основі функціонально-компонентної структури столичних господарських агломерацій лежить чіткий перерозподіл господарської діяльності між центральним ядром (містоформуючі та містообслуговуючі функції) і периферійними територіями (місторозвантажуючі та містодоповнюючі функції). Територіальна структура столичної агломерації характеризується поясністю і секторністю, за яких окремі елементи системи розселення і господарства концентруються навколо центрального міста та радіальних транспортних магістралей. На її основі формуються функціональні пояси із чіткою спеціалізацією та господарськими особливостями.

3. Київська господарська агломерація сформувалась під сукупною дією цілого ряду природно-географічних та суспільно-географічних умов і факторів. Найбільш впливовими з них є показники загальної чисельності населення і демографічної ситуації, рівня розвитку транспортних шляхів та магістралізації простору, а також екологічного стану навколишнього природного середовища.

4. В межах Київської агломерації сформувалось сім функціональних поясів, п'ять з яких охоплюють територію столичного міста, а два - приміської зони. Для кожного поясу характерні своєрідні передумови виникнення і розвитку, унікальна господарська спеціалізація, система зв'язків і комунікацій.

5. Система управління Київської господарської агломерації розірвана між столичними і обласними органами влади та не має комплексного регіонального спрямування. Для цілісного і комплексно-пропорційного розвитку агломерації необхідне створення об'єднуючої управлінської системи, що поєднає владні структури ядра та агломерованих територій у новому адміністративно-територіальному утворенні - столичному регіоні.

7. В умовах розвитку столичних функцій та трансформації економічних відносин у суспільстві, Київська господарська агломерація потребує запровадження принципово нової моделі територіальної організації. Вона повинна базуватися на чіткому розмежуванні господарської спеціалізації окремих територіальних елементів агломерації, максимальній підтримці в центральному ядрі столичних функцій загальнодержавного та міжнародного значення, розвитку додаткових, доповнюючих та розвантажуючих функцій в периферійній зоні. Досягнення комплексно-пропорційного розвитку Київської господарської агломерації грунтується на формуванні високоефективного ринкового середовища, потужному розвитку комунікацій, поширенні взаємодоповнюваності та функціональної зв'язаності окремих територій та суб'єктів господарювання, об'єднаних в столичному регіоні. Такий підхід сприятиме збалансованому розвитку м. Києва, як загальнонаціонального центру, а також посилить процеси міжнародної інтеграції.

Список основних опублікованих праць за темою дисертації

Гладкий О. В. Методика визначення меж моноцентричних господарських агломерацій // Економічна і соціальна географія: Наук. зб. - 2001. - Вип. 50. - С. 53-57.

Гладкий О. В. Територіальна організація внутрішньої торгівлі Київської господарської агломерації // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2001. - № 4. - С. 38-45.

Гладкий О. В. Промисловий комплекс Київської господарської агломерації в умовах переходу до ринку // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2002. - № 3. - С. 36-44.

Гладкий О. В. Фактори суспільно-екологічної безпеки Київської господарської агломерації // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер. Географія. - 2001. - № 47. - С. 66-68.

Гладкий О. В. Функціонально-компонентна структура Київської господарської агломерації і шляхи її вдосконалення // Економічна і соціальна географія: Наук. зб. - 2001. - Вип. 51. - С. 74-82.

Іщук С. І., Гладкий О. В. Визначення меж Київської господарської агломерації // Економічна і соціальна географія: Наук. зб. - 2002. - № 52. - С. 30-37.

Іщук С. І., Гладкий О. В. Екстремальні процеси і явища в українському суспільстві: географічний підхід // Український географічний журнал. - 2000. - № 1. - С. 25-29.

Іщук С. І., Гладкий О. В. Зовнішньоекономічні зв'язки Київської господарської агломерації: сучасність та перспективи розвитку // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Сер. міжнародні відносини. - 2001. - № 1. - С. 66-68.

Іщук С. І., Гладкий О. В. Сталий розвиток господарських агломерацій // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Сер. Географія. - 2002. - Вип. 3. - С. 108-114.

Іщук С. І., Гладкий О. В. Територіальна структура господарства Київської агломерації // Економічна і соціальна географія: Наук. зб. - 2001. - Вип. 50. - С. 25-35.

Alexander V. Gladkey. Extremal Geography // EGEA Magazine. - 2000. - Vol. 2. - P. 42-46.

Stepan I. Ishchuk, Alexander V. Gladkey. Mapping & Interpretations of Extremal-Geographic Processes and Phenomena in Ukraine // Earth Observation Magazine. - 2001. - Vol. 10, number 12. - Р. 46-48.

Гладкий А. В. Региональные аспекты развития Киевского технополиса // Управління організацією: регіональні аспекти: матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції / за ред. В. Г. Герасичмука. - К.: ИВЦ “Видавництво “Політехніка”. - 2002. - с. 68-69.

Гладкий А. В., Ткачук Л. Н. Развитие столичных городов СНГ в условиях глобализации // Страны СНГ в условиях глобализации. Материалы международной научно-практической конференции студентов и молодых ученых. - М.: "Экон-информ". - 2002. - С. 54-56.

Гладкий О. В. Концепція торговельної політики Київської господарської агломерації // Формування торговельних режимів в перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України). Матеріали ІХ міжнародної науково-теоретичної конференції. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. - 2001. - С. 320-323.

Гладкий О. В. Система розселення Київської господарської агломерації // Ученые записки Таврического национального университета. Сер. География. - 2001. - Т. 14, № 1. - С. 43-46.

Гладкий О. В. Фактори безпечного розвитку Київської господарської агломерації // Всеукраїнська наукова конференція студентів та аспірантів "Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть". - К.: ВЦ “Київський університет”. - 2000. - С. 31-32.

Іщук С. І., Гладкий О. В. Еколого-економічні аспекти функціонування Київської господарської агломерації // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. Зб. наук. праць в 3-х т. Матеріали VII з'їзду Українського географічного товариства. - Т. 1. - Київ-Луцьк: Вежа. - 2000. - С. 205-209.

Іщук С. І., Гладкий О. В. Моноцентрична господарська агломерація і концепція сталого розвитку // Матеріали Другої міжнародної науково-практичної конференції "Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України". - К.: Ніка-центр. - 2001. - С. 12-13.

Іщук С. І., Гладкий О. В. Основні напрямки вдосконалення екологічної ситуації в Київській господарській агломерації // Збірник наукових праць по матеріалах міжнародної науково-практичної конференції "Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність". - Т.2. - Вінниця, АРБАТ. - 2000. - С. 133-136.

Іщук С. І., Гладкий О. В. Основні напрямки реструктуризації АПК Київської господарської агломерації // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Регіональні проблеми розвитку АПК України: сучасний стан та перспективи вирішення". - К.: Знання, 2000. - С. 36-38.

Іщук С. І., Гладкий О. В. Особливості територіальної структури моноцентричних господарських агломерацій // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Географічна наука і освіта в Україні". Зб. наук. праць. - К.: Фітосоціоцентр. - 2000. - С. 7-8.

АНОТАЦІЯ

Гладкий О. В. Територіальна організація і комплексно-пропорційний розвиток Київської господарської агломерації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методологічних засад територіальної організації і комплексно-пропорційного розвитку столичної господарської агломерації та обгрунтуванню практичних рекомендації щодо її оптимізації в межах Київської господарської агломерації. В роботі викладені теоретичні аспекти суспільно-географічного дослідження територіальної організації столичних господарських агломерацій. Систематизовано та узагальнено методи і методичні підходи щодо дослідження територіальної організації столичної господарської агломерації. Оцінено систему умов і факторів, ступінь та механізм їх впливу на територіальну організацію Київської господарської агломерації. З'ясовано основні аспекти функціонально-компонентної структури об'єкту дослідження, розроблено прогноз розвитку окремих галузей господарства на подальший період. Глибоко розкрито територіальну та управлінську структури Київської господарської агломерації. Визначено та обгрунтовано основні напрями вдосконалення територіальної організації Київської господарської агломерації.

Ключові слова: Київська господарська агломерація, територіальна організація, комплексно-пропорційний розвиток, столичність, компонентна структура, поясно-секторна територіальна структура, управлінська структура.

АННОТАЦИЯ

Гладкий А.В. Территориальная организация и комплексно-пропорциональное развитие Киевской хозяйственной агломерации. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2002.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических основ территориальной организации и комплексно-пропорционального развития столичной хозяйственной агломерации и обоснованию практических рекомендации относительно ее оптимизации в границах Киевской хозяйственной агломерации. В работе изложены теоретические аспекты общественно-географического исследования территориальной организации столичных хозяйственных агломераций. Систематизированы и обобщены методы и методические подходы относительно исследования территориальной организации столичной хозяйственной агломерации. Оценена система условий и факторов, степень и механизм их влияния на территориальную организацию Киевской хозяйственной агломерации. Выяснены основные аспекты функционально-компонентной структуры объекта исследования, разработан прогноз развития отдельных отраслей хозяйства на дальнейший период. Глубоко раскрыты территориальная и управленческая структуры Киевской хозяйственной агломерации. Определены и обоснованы основные направления совершенствования территориальной организации Киевской хозяйственной агломерации.

Ключевые слова: Киевская хозяйственная агломерация, территориальная организация, комплексно-пропорциональное развитие, столичность, компонентная структура, поясно-секторная территориальная структура, управленческая структура.

SUMMARY

Gladkey A. V. Territorial Organization and Complex-Proportional Development of Kiev Economic Agglomeration. - Manuscript.

Thesis for candidate of geographic sciences degree by specialty 11.00.02 - economic and social geography. Taras Shevchenko National University of Kiev, Kiev, 2002.

The dissertation is devoted to investigations of theoretical-methodological fundamentals of metropolitan economic agglomeration's territorial organization and complex-proportional development and also to definition of practical recommendation concerning its optimization through the example of Kiev economic agglomeration.

The theoretical aspects of socio-geographic investigations of metropolitan economic agglomeration's territorial organization (essence, structure, characteristic features, regularities and principles of functioning) are explored. Defining economic agglomeration we highlight that it is compact functional-territorial, technical-economical and also social integration of different enterprises and organizations, that formed on urbanized and concentrated settlement base, intensive communication and different interrelations (production, social, ecological, administrative) system, characterized by complex, interdependent development and also create additional socio-economic effect. Economic agglomerations have specific belt-sector-like territorial structure that includes central hub and radial transport communications. Specific features of representativeness, progressiveness, dynamism and international relations additionally characterize metropolitan economic agglomeration. The redistribution of economic activities between central core (basic activities) and peripheral zones (attendant activities) are clearly revealed in functional-component structure of metropolitan economic agglomerations.

The factors of forming and development of metropolitan economic agglomeration are shown, their influence and importance are determined. The methods and methodical approaches of metropolitan economic agglomeration's territorial organization investigations are systematized. The generalizing methodical fundamentals of their socio-geographic analysis are developed. It is consist in: 1) definition of theoretical aspects of economic agglomeration forming and development; 2) analysis of factors and conditions of economic agglomeration territorial organization; 3) spatial economic agglomeration measures delimitation; 4) investigations of functional-component structure and forecasting of separate branches development; 5) researches of territorial structure and delimitation of belt and sector elements; 6) analysis of administrative structure of economic agglomeration; 7) definition of future prospect development of economic agglomeration and elaboration of territorial structure optimization recommendations.

Kiev economic agglomeration's territorial organization factors and conditions (socio-geographic situation, natural resources, historical factors, settlement and demographic situation, transport and communication, extremal-geographic processes and phenomena) are explored in dissertation, their character and influence are researched. The general aspects of functional-component structure of research object are uncovered. Industrial, agricultural and social complexes of Kiev economic agglomeration are characterized by specific belt-sector-like territorial structure with specialization on general, metropolitan economic activities in central core (high-tech industry, mechanical engineering, international business&activities, science and education, administrative functions, tourism) and also on additional and attendant activities in peripheral zone (suburban agriculture, energetic, machine-building, chemical industry, timber industry, transportation). The forecast of separate economic branch development is proposed.

The territorial and administrative structure of Kiev economic agglomeration is deeply analyzed. The 7 belts (historical hub, central belt, middle belt, peripheral belt, forest park belt, first and second belt of agglomerated settlement) and 7 peripheral zone sectors (north, north-west, west, south-west, south, east and north-east) are delimited. The general directions of Kiev economic agglomerations territorial organization improvement in conditions of metropolitan function development and transformation of economic relations in Ukrainian society are determined.

Key words: Kiev economic agglomeration, territorial organization, complex-proportional development, metropolitan functions, functional-component structure, belt-sector-like territorial structure, administrative structure.

Размещено на Allbest.ru