Виробничо-територіальні типи сільськогосподарських підприємств закарпатської області: суспільно-географічне дослідження

Размещено на http://allbest.ru

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Виробничо-територіальні типи сільськогосподарських підприємств закарпатської області: су спільно-географічне дослідження

1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

сільськогосподарський економіка програмування

Актуальність дослідження. Під впливом аграрних реформ в Україні проходять корінні зміни в сільському господарстві, які пов'язані з формуванням сучасних виробничо-територіальних типів господарств. В українській та зарубіжній суспільно-географічній літературі є ряд праць, в яких висвітлюються питання формування окремих типів сільськогосподарських підприємств. Проте, концепції їх формування базувалися на старих принципах соціально-економічного розвитку, а тому потребують переосмислення відповідно до існуючої економічної системи в Україні та світоглядних тенденцій.

Особливо актуальним є типологічний підхід на сучасному етапі, коли під впливом роздержавлення реформується аграрна сфера економіки, виникають різні форми власності та нові типи сільськогосподарських підприємств. Важливе значення має виявлення типових рис у спеціалізації сільськогосподарських підприємств регіону, функціональних зв'язках, формах територіального зосередження виробництва, видах мотивації аграрної регіональної діяльності. Попри всю важливість дослідження територіальної організації основних типів сільськогосподарських підприємств, ці типи поки що недостатньо досліджені як із позицій економічної науки, так і суспільної географії. Аналіз типів організації території дозволяє критично оцінити сучасну систему використання земель і обґрунтувати шляхи більш повного використання ресурсів при формуванні перспективних виробничо-територіальних типів сільськогосподарських підприємств. Необґрунтованими залишаються теоретичні та методичні основи виявлення та аналізу сучасних типів сільськогосподарських підприємств, їх територіальних поєднань, спеціалізації і адаптації до ринкових умов.

Тому перед суспільно-географічною наукою ставляться нові завдання -науково обґрунтувати процеси реформування аграрного сектора економіки, вивчити шляхи агропромислової інтеграції в сучасних умовах та прогнозувати формування найбільш ефективних типів виробничо-територіальних поєднаньсільськогосподарських підприємств на перспективу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження дисертаційної роботи погоджено з науковими планами кафедри економічної і соціальної географії Тернопільського державного педагогічного університету, кафедри економіки та менеджменту Мукачівського технологічного інституту згідно з науковим напрямком 08. "Фундаментальні соціально-економічні проблеми" відповідно до планів НДР Міністерства освіти і науки України. Дисертаційна робота узгоджувалась з планами роботи Асоціації економістів Закарпатської області. Частина роботи виконувалась на замовлення Закарпатської облдержадміністрації з питань удосконалення та територіальної організації сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової трансформації реґіональної економіки.

Мета і задачі дослідження. Метою даного дослідження є виявлення і аналіз виробничо-територіальних типів сільськогосподарських підприємств в умовах переходу до ринкової економіки. Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:

поглибити теоретичні та методичні основи вивчення суспільно-географічних аспектів функціонування сільськогосподарських підприємств різних форм власності на основі розробки концептуальних підходів до їх виробничо-територіальної типізації;

обґрунтувати критерії виробничо-територіальної типізації сільськогосподарських підприємств в умовах розвитку ринкових відносин;

розробити методичні основи вивчення основних типів сільськогосподарських підприємств та їх територіальної організації на основі поглиблення та удосконалення моніторингових досліджень;

вивчити механізм впливу економіко-географічних чинників на формування виробничо-територіальних типів сільськогосподарських підприємств Закарпатської області;

виявити основні (базові) типи сільськогосподарських підприємств у різних природно-економічних зонах Закарпатської області та розробити основні напрямки удосконалення їх структури і територіальної організації Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження даної дисертаційної роботи є сільське господарство Закарпатської області, предметом - виробничо-територіальна типізація сільськогосподарських підприємств Закарпатської області.

Методологія і методика дослідження. Методологічною основою дослідження є розробки суспільно-географічної науки, концептуальні положення та методичні підходи до вивчення проблем виробничо-територіальної типізації сільськогосподарських підприємств, нормативно-законодавча база реформування сільського господарства України, світовий досвід трансформації структури і територіальної організації сільськогосподарських підприємств різних форм власності. За теоретико-методичну основу дослідження взято наукові розробки Е.Б. Алаєва, Г.В. Балабанова, П.П. Борщевського, М.Р. Влах, І.О. Горленко, Я.І.Жупанського, Ф.Д. Заставного, О.В.Заставецької, М.Г. Ігнатенко, І.Ю. Левицького, В.П. Нагірної, М.М. Паламарчука, М.Д. Пістуна, С.М. Писаренко, Ю.І. Пітюренка, І.М. Пушкара, В.П. Руденка, Л.Г. Руденка, О.Г. Топчієва, О.І. Шаблія, Р.А. Язиніної та інших учених стосовно розвитку і територіальної організації галузей господарства, виробничо-територіальних комплексів і систем.

Вирішення поставлених завдань було забезпечено завдяки застосуванню комплексу спеціальних методів дослідження: порівняльно-географічний, типологічний, статистичний, картографічний, районування, розрахунково-конструктивний (варіантний), експериментальний, метод пошукового прогнозування тощо.

Дисертація виконана на основі аналізу матеріалів Державного комітету статистики України, Закарпатського обласного управління статистики, управління сільського господарства і продовольства обласної держадміністрації, управління меліорації і водного господарства, управління зовнішньоекономічних зв'язків, програми економічного і соціального розвитку Закарпатської області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розв'язанні завдань, пов'язаних із формуванням виробничо-територіальних типів сільськогосподарських підприємств в умовах трансформації ринкової економіки, а саме:

- поглиблено теоретичні та методичні підходи виробничо-територіальної типізації сільськогосподарських підприємств, запропоновано критерії їх виділення;

- удосконалено методику виробничо-територіальної типізації сільськогосподарських підприємств в умовах реформування аграрного сектора за допомогою методів оптимального програмування (економіко-математичної опти-мізації);

- проведено системний аналіз основних чинників формування виробничо-територіальних типів господарств за певними групами в реґіональному господарському комплексі;

- проведено сільськогосподарське районування Закарпатської області й обґрунтовано роль виробничо-територіальних типів сільськогосподарських підприємств у їх формуванні;

- виявлено різні виробничо-територіальні типи сільськогосподарських підприємств адміністративної території, на прикладі яких відпрацьовані найбільш прийнятні моделі реорганізації сільськогосподарських підприємств, із науково-обгрунтованою специфікою зонального виробництва;

- розроблено основні напрямки удосконалення структури та територіальної організації господарств різних природно-економічних зон Закарпатської області.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків та рекомендацій досягнута за рахунок аналізу об'ємного фактичного матеріалу стосовно діяльності сільськогосподарських підприємств різних форм власності на основі застосування сучасних методик дослідження.

Отримані результати пройшли експериментальну перевірку в управлінні сільського господарства і продовольства Закарпатської держадміністрації. Авторська методика оцінки конкурентоспроможності сільськогосподарського підприємства в умовах трансформації ринкової економіки схвалена й використовується для проведення практичних досліджень птахофабрикою "Прогрес" (акт про впровадження №1 від 8.05.02 р.)

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані в дисертації науково-методичні підходи стосовно виділення виробничо-територіальних типів господарств сприяють розвитку суспільної географії. Практична цінність одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в удосконаленні методики виділення виробничо-територіальних типів господарств в умовах формування багатоукладної економіки.

Розроблені теоретичні та методичні положення можуть бути використані в роботі реґіональних і місцевих органів влади при розробці комплексної

програми соціально-економічного розвитку Закарпатської області на довгострокову перспективу. Рекомендації та висновки, що були отримані в ході дослідження, спрямовані на удосконалення напрямів подальшого реформування аграрного сектора Закарпаття. Окремі висновки та положення дисертаційного дослідження використовуються в передпланових розробках управлінням сільського господарства і продовольства Закарпатської облдержадміністрації (акт про впровадження № 198 від 22.05.02 p.), Закарпатської обласної ради (акт про впровадження №24 від 16.05.02 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі для студентів географічних та економічних спеціальностей у курсах „Економічна і соціальна географія України", „Розміщення продуктивних сил", „Прогнозування та макроекономічне планування", „Мікроекономіка" (довідка № 1572 від 3.10.02р.). Тема дисертаційної роботи входить до переліку тем роботи Асоціації економістів Закарпаття.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто дисертантом і є результатом його самостійних досліджень. На основі аналізу літературних, статистичних, картографічних джерел інформації розширено теоретико-методичну базу дослідження типів сільськогосподарських підприємств, обґрунтовано критерії типізації, розкрито вплив різних чинників на формування типів сільськогосподарських підприємств, проаналізовано сучасний стан розвитку сільського господарства і виділено райони його спеціалізації, проведено дослідження основних виробничо-територіальних типів сільськогосподарських підприємств та розроблено напрямки удосконалення їх територіальної організації.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методичні та практичні результати дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на: Всеукраїнській науково-методичній конференції „Сучасні проблеми реформування економіки України" (Нікополь, 1998), Міжнародній науково-практичній конференції „Механізм створення та функціонування спеціальної економічної зони „Закарпаття" (Ужгород, 2000), Міжнародній науково-методичній конференції „Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів реґіонального управління" (Рівне,2001), Реґіональній науково-практичній конференції „Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-еко-номічні та соціальні моделі" (Ужгород, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегії розвитку економічного потенціалу реґіонів: інвестиційні пріоритети та інфраструктура" (Чернівці, 2002).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 9 наукових статтях, 3-у фахових виданнях, 9 тезах доповідей на наукових конференціях і з'їздах. Усього автором опубліковано 18 наукових праць. Загальний обсяг опублікованих робіт - 6,12 др. аркушів, з яких особисто автору належить 5,13 др. аркушів.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота виконана на 246 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (174 найменування), 16 додатків. Основний матеріал викладений на 150 сторінках, а також у 37 таблицях, 42 рисунках.

2.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено його об'єкт та предмет, окреслено наукову новизну та практичну цінність роботи.

У першому розділі "Теоретичні та методичні основи вивчення типів сільськогосподарських підприємств в умовах переходу до ринкової економіки" зазначено, що важливим напрямом вивчення розвитку та територіальної організації аграрного сектора економіки є виробничо-територіальна типізація сільськогосподарських підприємств. Вона виступає засобом наукової класифікації цих підприємств за допомогою абстрактних теоретичних моделей (типів), у яких фіксуються їх структурні та функціональні особливості. Кожен тип сільськогосподарських підприємств відображає найбільш важливі ознаки їх спеціалізації, розміщення, зв'язок із природним середовищем, соціально-економічними та правовими змінами, які відбуваються в державі та конкретному регіоні (див. рис. 1).

Сільськогосподарське підприємство є первинним об'єктом типізації. Воно являє собою форму організації людської діяльності, яка базується на приватній чи іншій формі власності на засоби виробництва, має свою спеціалізацію і відіграє певну роль у суспільному поділі праці, приймаючи участь у ринкових відносинах. Це вимагає розробки нових теоретичних та практичних підходів, які б забезпечували (обґрунтовували) їх ефективне функціонування в новій соціально-економічній системі господарювання.

Незважаючи на наявність ґрунтовного теоретичного надбання світової науки й досить плідне дослідження даної проблеми сучасними вітчизняними вченими (М.Д. Пістун, Г.В. Балабанов, В.П. Нагірна, С.І. Іщук, І.Ф. Мукомель, М.Р. Влах, І.М. Пушкар, Р.А. Язиніна та інші), в цій фундаментальній проблемі залишаються багато нерозв'язаних питань. Аналіз наукових праць свідчить про відсутність комплексних досліджень ВТТг у системі ринкових відносин, а найважливіші теоретичні, методичні проблеми аналізу, незважаючи на актуальність їх вирішення, залишаються недостатньо дослідженими. Тому важливо своєчасно й адекватно відреагувати на об'єктивні потреби процесу типізації сільськогосподарських підприємств на сучасному етапі господарювання. Це вимагає активізації цього процесу, надання йому цілеспрямованого комплексного характеру.

Дослідження типів сільськогосподарських підприємств є складним процесом за охопленням питань, використанням показників, їх аналізом та синтезом. Тому методичний шлях дослідження необхідно розділити на декілька окремих, але логічно пов'язаних етапів.

На першому етапі розробляється понятійно-термінологічний апарат дослідження, розкривається суть досліджуваного об'єкту, його основні риси, виявляються принципи формування типів сільськогосподарських підприємств, системні зв'язки між ними, критерії типізації, роль типів у територіальній організації сільськогосподарського виробництва території.

На другому етапі вивчається суспільно-географічна ситуація в досліджуваному регіоні. Здійснюється збір статистичної інформації про структуру земельного фонду області та його використання в сільськогосподарському виробництві; посівні площі та їх структуру в різних частинах області; основні галузі рослинництва і тваринництва, їх економічні показники; інвестування галузей сільськогосподарського виробництва; типи підприємств, що склалися в результаті реформування економіки та їх результативні показники. Крім цього вивчались питання кількості і розміщення населення, його зайнятість, матеріальний стан; транспортні умови; збут готової сільськогосподарської продукції.

Найбільш відповідальним і складним є заключний етап дослідження. Він синтезує попередні аналітичні розробки і вимагає використання цілого ряду методичних підходів і спеціальних методів дослідження. Для дослідження типізації сільськогосподарських підприємств у першу чергу шляхом вивчення спеціалізації окремих територій області, характеру природних умов, інтенсивності використання сільськогосподарських угідь, їх продуктивності необхідно виявити крупні виробничо-територіальні типи сільського господарства. Після цього встановлюють, які типи сільськогосподарських підприємств їх формують і яке співвідношення між ними у виробництві певних видів продукції. При цьому доцільно виявити основні господарства - виробники товарної продукції, допоміжні, обслуговуючі, супутні та інші.

У другому розділі "Умови та чинники формування виробничо-територіальних типів сільськогосподарських підприємств Закарпатської області" зазначається, що формування виробничо-територіальних типів сільськогосподарських підприємств Закарпатської області є складним суспільно-географічним процесом, на який впливають різні чинники.

Незважаючи на наявність наукових розробок щодо способів оцінки системи чинників і механізму їх впливу на формування і розвиток сільськогосподарських підприємств, їх територіальний аспект ще мало використовується в практиці планування на місцях через недостатнє врахування географічних методів управління (зокрема, районування, картографування, виробничо-територіальна типізація). Тому даній проблемі потрібно приділяти значну увагу.

Таблиця 1. Вплив різних чинників на агротериторіальні типи господарств (розроблено автором)

Примітка: + значний вплив, +- опосередкований вплив, -+ незначний вплив вплив відсутній.

Особливості природно-географічних умов Закарпатської області визначають функціонування на її території різних типів сільськогосподарських підприємств. За показниками агроресурсного потенціалу в Закарпатській області чітко .виділяються рівнинна, передгірська та гірська природно-економічні зони, які мають своєрідні показники спеціалізації сільського господарства і формування відповідних типів господарств. Соціально-економічні чинники обумовлюють інтенсивність та рівень розвитку сільськогосподарського виробництва в різних виробничо-територіальних типах господарств. Історико-геогра-фічні чинники розкривають генетичні передумови виникнення того чи іншого виду аграрної діяльності населення на певній території, його трудові навики, етнографічні та культурні особливості, формування ринку сільськогосподарської продукції. Екологічні чинники відображають види природокористування,, його сучасні проблеми та напрямки виробництва екологічно чистої продовольчої продукції, пошук нового забезпечення екологічності сільськогосподарського виробництва.

У третьому розділі "Територіальна організація основних виробничо-територіальних типів сільськогосподарських підприємств Закарпатської області" відзначається, що за показниками агроресурсного потенціалу, трудових навиків населення, спеціалізації сільського господарства в Закарпатській області виділяються три природно-економічні зони, які характеризуються формуванням різних типів сільськогосподарських підприємств.

Низинний виробничо-територіальний тип охоплює територію у 3,4 тис. км² (26,6 % від загальної площі) і включає Берегівський, Виноградівський, Мукачівський, Ужгородський райони. Населення тут становить 596 тис. чол. (46,3 % від загальної чисельності). На одного працездатного припадає 2,31 га сільськогосподарських угідь, у т.ч. 1,41 га орної (найбільша величина в області). У даному виробничо-територіальному типі діє 163 сільськогосподар-ських підприємств, 1157 СФГ, 227951 ОГН, формується 29 підтипів господарств. Даний виробничо-територіальний тип характеризується спеціалізацією на виноградарстві, вирощуванні зернових (у т.ч. кукурудзи) і технічних культур - тютюну та соняшнику. Формуються різні типи господарств: зерново-тю-тюнницько-овочівничий із підсобними промислами, скотарсько-зерновий із вирощуванням тютюну і олійних культур. Крім розвитку виноградарства, поширення набуває садівництво і ягідництво. Основним напрямком розвитку тваринництва є молочно-м'ясна ВРХ та напівсальне свинарство. Вовно-м'ясне вівчарство поширене лише на суходільних пасовищах. Також є сприятливі умови для розвитку птахівництва та риборозведення. Значна увага приділяється розвитку бджільництва. У зв'язку з екологізацією сільськогосподарського виробництва, в низинній частині зростає роль дослідних біопідприємств, активізується діяльність прикордонного та приміського типу сільськогосподарського підприємства.

Підгірський виробничо-територіальний тип займає територію у 3,7 тис. км² (28,9% від загальної площі) і представлений в Іршавському, Тячівському, Хустському районах. Населення становить 401 тис. чол. (31,1 % від загальної чисельності). Даний тип спеціалізується на розвитку садівництва і виноградарства, а також тваринництва, основними напрямками якого є: молочно-м'ясна ВРХ, м'ясне свинарство і вовно-молочне вівчарство. Формуються такі типи господарств, як: виноградарсько-садівничий, скотарсько-зерновий із вирощуванням винограду і підсобними промислами і т.д. У структурі товарної продукції сільськогосподарських підприємств тваринництво займає близько 64,9 %, фрукти, ягоди, виноград - 15,8 %, картопля і овочі - 9,5 %. Даний виробничо-територіальний тип представлений діяльністю 62 сільськогосподарських підприємств, 145 СФГ, 162739 ОГН, формується 14 підтипів, які об'єднані в дві підзони - Західнопередгірську і Східнопередгірську.

Західнопередгірська підзона охоплює південну частину Іршавського, північно-східні частини Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів. На одного працездатного припадає 2,18 га сільгоспугідь, у т.ч. - 1 га орної. У структурі валової продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах виділяють зернові культури, виноград і технічні культури. У структурі товарної продукції провідне місце посідає виноград і технічні культури. У тваринництві виділяються ВРХ, вівці й частково птиця та свині. Дана підзона представлена діяльністю 9 підтипів господарств, серед яких в останні роки приділяється значна увага розвитку „сільського зеленого туризму" і споживчих товариств.

Східнопередгірська підзона охоплює Хустський, Тячівський (крім північної частини), південно-західну частину Рахівського району. На одного працездатного припадає 2,33 га сільгоспугідь, у т.ч. тільки 0,4 га орної. У структурі валової продукції рослинництва виділяється продукція садівництва, кормові культури, картопля. Стосовно структури товарної продукції, то значну частку займає продукція садівництва і дещо підвищується товарність овочівництва. У тваринництві виділяється ВРХ, вівці й частково птиця й свині. Дана підзона представлена діяльністю 5 підтипів господарств, серед яких поширення набуває розвиток садівничо-вочівничих, скотарсько-зерново-овочівничих господарств.

Гірський виробничо-територіальний тип займає територію у 5,7 тис. км² (44,5% від загальної площі) і представлений В.Березнянським, Перечинським, Свалявським, Воловецьким, Міжгірським, Рахівським районами. Населення становить 291 тис. чол. (22,6 % від загальної чисельності). У структурі товарної продукції господарств тваринництво займає 81,5 %, в т.ч. скотарство -72,2 %, вівчарство - 8,0 %, картопля -- 11,4 %, фрукти і ягоди - 2,1 %, овочі -1,9 %. В останні роки значна увага приділяється створенню рибних господарств, організації мисливських господарств, .формуванню "сільського зеленого туризму". Даний виробничо-територіальний тип представлений діяльністю 72 сільськогосподарських підприємств, 118 СФГ та 139888 ОГН, формується 16 підтипів, які об'єднуються в дві основні підзони - Західногірську та Східногірську (див.рис.2).

Західногірська підзона охоплює західну частину Міжгірського, північну - Іршавського, Свалявський, Воловецький, В.Березнянський, Перечинський райони. У структурі валової продукції сільськогосподарських підприємств значна увага приділяється тваринництву. Вирощують ВРХ молочно-м'ясного напрямку, сприятливі умови для розведення вовно-молочно-м'ясного вівчарства. Незначні валові збори зернових культур обмежують розвиток свинарства і птахівництва. Розвиток м'ясного свинарства базується в основному на використанні картоплі, зелених кормів та молочних відходів. Овочівництво та садівництво також обмежені через низьку землезабезпеченість. Дана підзона представлена діяльністю 12 підтипів господарств. В останні роки значна увага приділяється виготовленню екологічно чистої продукції.

Східногірська підзона охоплює північно-східну частину Рахівського і Міжгірського, північну частину Тячівського районів. Спеціалізуються на пасовищному тваринництві і лісових промислах. На одного працездатного припадає 4,18 га сільгоспугідь, у т.ч. лише 0,15 га орної. У структурі валової продукції рослинництва найбільшу питому вагу займають корми і картопля. Провідною галуззю тваринництва є м'ясо-молочне скотарство і вовно-м'ясне вівчарство. Птахівництво не розвинене, а свинарство розвивається лише в підсобному господарстві. У структурі товарної продукції виділяється тваринництво. Дана підзона представлена діяльністю 4 підтипів господарств, серед яких поширення набувають полонинський (вівчарсько-скотарський) та „сільський зелений туризм". Прогнозується облаштування еколого-рекреаційних пунктів.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне обґрунтування і нове вирішення завдання удосконалення науково-методичних основ формування виробничо-територіальних типів сільськогосподарських підприємств. За результатами проведених досліджень та розрахунків можна сформулювати такі основні висновки:

Виробничо-територіальна типізація є важливим інструментом суспільно-географічного вивчення сучасного аграрного виробництва. Сільськогосподарське підприємство виступає первинним об'єктом типізації. На основі узагальнення результатів типізаційних досліджень запропонована нова парадигма виробничо-територіальної типізації господарств, адекватна якісним змінам у розвитку перехідно-трансформаційної економіки. На цій підставі нами обґрунтовується об'єктивна необхідність залучення до процесів дослідження моніторингу як системного підходу, який дозволяє інтегрувати підприємство до умов ринкової економіки.

На підставі типізаційних підходів, враховуючи попередній досвід суспільно-географічних досліджень, запропоновано власні критерії виробничо-територіальної типізації сільськогосподарських підприємств, до яких віднесено: рівень спеціалізації сільськогосподарських підприємств, форми власності, види зв'язків, інвестиційна привабливість, форми інвестування, територіальне розміщення, масштаби охоплення ринків, функціональна залежність, характер використання робочої сили, відношення до вирішення продовольчого забезпечення. За запропонованими критеріями проведено групування сільськогосподарських підприємств на регіональному рівні.

Проранжовано чинники виробничо-територіальної типізації господарств за силою впливу на формування, функціонування та територіальну організацію типів господарств. Проведений системний аналіз даних чинників дає підстави стверджувати про підвищення значимості екологічних чинників у формуванні та функціонуванні виділених типів господарств. Запропоновано реформувати частину агропромислових та агроторговельних фірм і сільськогосподарських підприємств в акціонерні екофірми та біопідприємства з освоєнням екологічно ефективних технологій і систем ведення аграрного виробництва. На цій підставі підтримується ідея формування ринку екологічно чистої продукції, сприяння діяльності реґіонального Центру біодинамічного сільського господарства „Агробіодинаміка".

Досліджено типи сільськогосподарських підприємств як форми територіальної організації сільськогосподарського виробництва. Виявлено типові риси у спеціалізації, функціональних зв'язках, формах територіального зосередження виробництва, видах мотивації аграрної діяльності. У межах Закарпатської області нами виділено низинні, передгірські, гірські типи сільськогосподарських підприємств, що охоплюють 59 підтипів, представлені 297 сільськогосподарськими підприємствами різних форм господарювання. За допомогою методів оптимального програмування (економіко-математичної оптимізації) визначені базові господарства, на прикладі яких відпрацьовані найбільш прийнятні моделі реорганізації сільськогосподарських підприємств, оцінено пріоритети їх розвитку та значення для економіки області. Розроблена на основі математичних моделей оцінка конкурентної стратегії сільськогосподарського підприємства може використовуватись у діяльності виробничо-територіальних типів господарств різних природно-економічних зон Закарпатської області та аналогічних природно-адміністративних об'єктів України.

У зв'язку з розвитком ринкових відносин, пріоритетності соціальної політики запропонована перспективна модель спеціалізації господарств Закарпатської області: низинна природно-економічна зона - вирощування технічних культур і виноградарство, молочно-м'ясне скотарство та напівсальне свинарство; передгірська - садівництво і виноградарство, молочно-м'ясне скотарство, м'ясне свинарство і вовняно-молочне вівчарство; гірська - м'ясо-молочне скотарство, вовняно-м'ясне вівчарство, картоплярство, вирощування екологічно чистої продукції.

Обґрунтовані основні шляхи удосконалення територіальної структури гос-подарств різних природно-економічних зон Закарпатської області. На основі розрахункових даних запропонована оптимальна структура виробництва господарств, направлена на ефективне використання ресурсних чинників території та підтримки еколого-економічної структури агроландшафтів

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1: Лужанська Т.Ю. Основні принципи організації служби маркетингу на підприємстві // Сучасні проблеми реформування економіки України.: 36. наук, дол. Всеукр.: наук .- метод, конф. - Нікополь, 1998.- С.107- 112. - 0,42 др. арк.

Лужанська Т.Ю. Соціально-економічне становище в агропромисловому комплексі Закарпатської області // Проблеми економічної теорії і практики на сучасному етапі.: Тези доп. Всеукр. наук.- прак. конф. - Хмельницький, 1998.- С.59-60;-0,І2др.арк..

Лужанська Т.Ю. Територіальні аспекти реформування земельних відносин в агропромисловому комплексі Закарпатської області // Наукові записки Тернопільського педаг. ун-ту.: Серія Географія, 1999.- С.67 - 72. -0,45 др. арк.

Лужанська Т.Ю. Практика інвестиційної діяльності в аграрних підприємствах України.// Проблеми інвестиційної підтримки вітчизняного виробника.: 36. наук. доп. Всеукр. наук. - практ. конф. - Хмельницький, 1999.-С.155-158.-0,48др. арк.

Лужанська Т.Ю. Розвиток малого підприємництва в агропромисловому комплексі Закарпатської області // Наукові записки Тернопільського педаг.ун-ту: Серія Географія, 1999.- С.61 - 66. - 0,45 др. арк.

Лужанська Т.Ю. Вплив спеціальних економічних зон на формування господарських суб'єктів агропромислового комплексу регіону // Механізм створення та функціонування спеціальної економічної зони "Закарпаття.: 36. наук. доп. Міжнар. наук. - практ. конф. - Ужгород, 2000.- С.340 - 346.- 0,4 др. арк.

Лужанська Т.Ю. Сучасний стан та перспективи розвитку сільськогосподарських підприємств Закарпатської області // Наукові записки Тернопільського педаг. ун-ту.: Серія Географія, 2000.- С.63 - 68. - 0,47 др. арк.

Пилипенко П., Лужанська Т.Ю. Розвиток малого підприємництва (національний та регіональний аспекти) // Соціально-економічні проблеми України на порозі XXI сторіччя.: Тези доп. Всеукр. наук. конф. - Нікополь, 2000.- С.91 - 92. ( автору належить 40%) - 0,1 др. арк.

Лужанська Т.Ю. АПК потребує реального біржового ринку // Урядовий кур'єр, 2001.-№171.-С.1,4. -0,03 др. арк.

Лужанська Т.Ю. Формування інтегрованих виробничих структур в агропромисловому комплексі Закарпатської області // Экономика и маркетинг в XXI веке.: 36. наук. доп. Міжнар. наук. конф. - Донецьк, 2001.- С.100 - 103. - 0,42 др. арк.

11.Лужанська Т.Ю., Гулинець О.В. Проблеми і перспективи соціального захисту населення Закарпатської області в сфері сільськогосподарського виробництва // Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління.: 36. наук. доп. Міжнар. наук.-метод. конф. - Рівне, 2001.- С.306 - 318. (автору належить 80%) - 0,87 др. арк.

12.Лужанська Т.Ю. Проблеми дослідження процесу екологізації сільськогосподарського виробництва на регіональному рівні // Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі.: Зб.наук. доп. Регіон, наук. - практ. конф. - Ужгород, 2001.- С. 314-320,-0,34 др. арк..

Лужанська Т.Ю., Гулинець О.В. Обґрунтування ринкової стратегії підприємства і забезпечення його конкурентоспроможності // Сучасна концепція маркетингу та її реінтерпретація в умовах перехідного суспільства.: 36. наук. доп. Міжнар. наук .- практ. конф. - Харків, 2001.- С. 133 - 136. (автору належить 80%) - 0,2 др. арк.

Лужанська Т.Ю. Розвиток регіональної інфраструктури товарного ринку // Стратегії розвитку економічного потенціалу регіонів: інвестиційні пріоритети та інфраструктура.: 36. наук. доп. Міжнар. наук - практ. конф. - Чернівці, 2002.-С. 346 - 351.-0,3 др. арк.

. Корнієнко І., Лужанська Т.Ю.Формування ринкової інфраструктури підприємництва // Сучасні технології ведення бізнесу в Україні.: Тези доп. Всеукр. конф. - Київ, 2002.- С. 182- 183. (автору належить 40%)-0,1 др. арк.

Лужанська Т.Ю. Значення типізації сільськогосподарських підприємств в умовах розвитку ринкової економіки.: Вісник Технологічного університету Поділля. - Хмельницький, 2002.- С.263 - 268. - 0,57 др. арк.

Лужанська Т.Ю. Формування сільськогосподарських підприємств різної форми власності в сучасних умовах господарювання // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі. - 36. наук, праць №3.- Рівне,2002.- С.293 -296.- 0.3 др. арк.

Корнієнко І.О., Лужанська Т.Ю. Розвиток прикордонного співробітництва Закарпатської області // Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління.: 36. наук. доп. Міжнар. конф. - Київ, 2003.- С.493 - 494 ( автору належить 50%) - 0,1 др. арк.

Размещено на Allbest.ru