23

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Львівський національний університет імені Івана Франка

Медико-географічні основи здоров'я дитячого населення (на матеріалах Хмельницької області)

Економічна і соціальна географія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Романів Оксана Яківна

Львів - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент Шевчук Любов Теодорівна, доцент кафедри економічної і соціальної географії Львівського національного університету імені Івана Франка

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор Заставецька Ольга Володимирівна, завідувач кафедри географії України Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка кандидат географічних наук Лозинський Роман Мар'янович,

доцент кафедри географії України Львівського національного університету імені Івана Франка

Провідна установа:

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Захист відбудеться "16" 05 2003 р. о 14³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (м. Львів, вул. Дорошенка, 41).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (вул. Драгоманова, 17).

Автореферат розісланий "16" квітня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої радид. геогр. н., проф. І.М. Волошин.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Різке погіршення стану довкілля та поява різноманітних кризових явищ на реґіональному та локальному рівнях загострила проблему збереження суспільного здоров'я в Україні. Зміна медико-демографічних показників засвідчує про зменшення тривалості життя населення, народжуваності, природного приросту, підвищення смертності, зростання інвалідності населення країни.

Найбільш вразливою групою населення є діти. Саме тому рівень їх здоров'я виступає індикатором несприятливого стану довкілля, як в екологічному, так і в соціальному, економічному, психологічному відношенні. Екопатогенний вплив призвів до появи нових не відомих раніше хвороб - хімічної астми, синдрому загальної втоми, напруження адаптації, загальної імунної депресії, акродинії, синдрому нездорових споруд, токсикодермії, гіпоплазії, алопеції, патопневмонії. Поширені хронічні форми різних патологій, у тому числі на психічному рівні, частішають прояви девіантної поведінки. Під загрозою як фізичне, так і психічне, соціальне, духовне здоров'я підростаючого покоління, а отже, і всіх наступних поколінь. Саме тому тема даної дисертації, присвяченої медико-географічним основам здоров'я дитячого населення, є актуальною.

Традиційно ведуча роль у вивченні проблем дитячого здоров'я належить медикам. Але ці проблеми - це сфера дослідження і таких дисциплін та наукових напрямків, як соціальна гігієна, епідеміологія, валеологія, соціальна екологія, медична географія, нозогеографія тощо. Всі вони мають спільний об'єкт вивчення (суспільне здоров'я), але розглядають його під різним кутом зору (соціальним, психологічним, біологічним, географічним). Серед них чи не найбільшою актуальністю відзначається медико-географічний напрямок досліджень здоров'я населення на сучасному етапі як в Україні, так і у світі в цілому, оскільки саме він дозволяє виявити вплив середовища проживання людини та зокрема територіальної організації суспільства на здоров'я дитини. Зараз фактори середовища відіграють домінуючу роль. Більшість з них є керованими і, впливаючи на них, можна було б досягти позитивних змін у здоров'ї населення. Проте не існує на даний час чітко визначених закономірностей впливу територіальної організації суспільства, окремих її елементів, систематизованих достовірних знань про їх взаємодію, що дало б можливість практичного втілення у життя дієвих заходів з метою підвищення рівня життя населення.

На даний час відомо багато спроб оцінити просторову обумовленість суспільного здоров'я та окремих хвороб. Значна кількість робіт присвячена пошуку інтегральних показників здоров'я всього населення, розробці оптимальних методичних прийомів його оцінки. Це питання вивчалось у працях вчених медиків, географів, екологів, економістів, математиків.

Після аварії на ЧАЕС активізувалось дослідження впливу негативних факторів довкілля на здоров'я дітей. Робота проводилась низкою провідних науково-дослідних установ як України, так і інших держав, що зазнали дії аварії. Однак, увага приділялась впливу в основному одного фактору - радіоактивного опромінення. В останні роки погляди вчених привертають увагу непояснені прояви дитячих патологій. Але стосовно просторових основ здоров'я дітей дослідження не носили системного характеру. Крім цього, необхідна подальша розробка теоретичних положень про роль окремих факторів та їх місце в ранговій шкалі чинників захворюваності.

В той же час для аналізу здоров'я населення застосовується сукупність санітарно-епідемічних показників, які хоч і дають певне уявлення про здоров'я дитячого населення, але не пристосовані до інтегральної оцінки його як важливої характеристики взаємозв'язків "людина-довкілля" в межах територіальних суспільних систем. Існують і значні недоліки у формуванні банку даних медичної статистики. Статистичні дані здебільшого свідчать про стан діяльності закладів охорони здоров'я, а меншою мірою про стан здоров'я населення та його окремих верств. Такі недоліки інформаційної бази досліджень вимагають пошуку ефективних методів обробки первинної інформації для отримання достовірних результатів. Тому сучасні запити практики вимагають виходу за межі раніше отриманих знань. В цьому контексті актуальним є пошук просторових закономірностей здоров'я дітей, що чітко узгоджується із сучасними завданнями медичної географії.

Отже, можна відзначити, такі риси актуальності теми дослідження в практичному та теоретичному аспектах: завдання медичної географії вимагають розробки даної теми для пояснення закономірностей взаємозв'язків "здоров'я дитячого населення - середовище" в межах територіальних суспільних систем різного ієрархічного рівня; вирішення проблеми покращення здоров'я дитячого населення та пошук реальних шляхів підвищення його рівня гостро необхідні в сучасних умовах демографічної кризи в Україні; задачі прикладних досліджень в різних галузях науки вимагають пошуку інтегральних показників та методів оцінки впливу простору на здоров'я населення з метою визначення реальних заходів для керування здоров'ям.

Дане дослідження є міждисциплінарним. Дитяче здоров'я розглянуто крізь призму медичної географії з використанням положень таких наук як валеологія, медицина, демографія, реґіональна економіка, екологія, соціальна гігієна. Здійснення нових медико-географічних досліджень у вказаних напрямках дозволить розвинути законодавчу базу. Вона за останні роки збагатилася низкою нормативних актів, у яких відображається державна політика щодо збереження здоров'я населення, в тому числі і дітей. Діючі закони, що присвячені санітарному та епідемічному благополуччю населення, донорству, трансплантації органів, лікарським засобам та захисту від окремих хвороб, покликані сприяти реалізації природного невід'ємного і непорушного права кожної людини на охорону здоров'я. Указом Президента України від 4 лютого 1999 року 118/99 схвалена цільова комплексна програма генетичного моніторингу в Україні на 1999-2003 роки. Метою цієї програми є розробка системи вторинної та первинної профілактики спадкової патології, динамічним спостереженням за впливом довкілля на здоров'я. На МОЗ, МНС, НАН України покладено завдання в 1999-2002 роках з метою вивчення екогенетичного впливу хімічного забруднення довкілля, зокрема, на організм дітей і репродуктивну функцію жінок, здійснити комплексні наукові дослідження щодо еколого-генетичної оцінки негативної дії цих чинників на організм людини. Отже, обраний науковий напрямок дослідження відповідає пріоритетам державної політики загалом і реґіональної політики зокрема щодо збереження суспільного здоров'я.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження підготовлене на кафедрі економічної і соціальної географії Львівського національного університету імені Івана Франка. Обраний напрямок дослідження тісно пов'язаний із науковою темою "Дослідження виснаження працересурсного потенціалу реґіону" (шифр Ве361Д), що виконувалася на замовлення Державного комітету у справах науки і технології (керівник проф. Шаблій О.І.).

Загальна мета дослідження полягає у розкритті характерних рис сучасної територіальної організації дитячого здоров'я реґіону. Конкретна мета передбачає встановлення особливостей і наукове обґрунтування просторової диференціації здоров'я дитячого населення з урахуванням впливу сукупності природних, економічних і соціальних чинників, а також територіальної організації суспільства області, оцінку медико-географічного ризику, що дає змогу виявити перспективні тенденції здоров'я дитячого населення та здійснити медико-географічне районування. Досягнення мети роботи передбачало постановку і розв'язання наступних завдань:

1. Обґрунтувати теоретичні і методичні засади вивчення медико-географічних основ здоров'я дитячого населення.

2. Визначити основні фактори, що є домінуючими при формуванні здоров'я дитячого населення на визначеній території дослідження, проаналізувати динаміки зміни цих факторів.

3. Встановити тенденції розвитку демографічних процесів у межах досліджуваної території та реґіональні особливості відтворення населення.

4. Оцінити стан здоров'я дитячого населення та його динаміку.

5. Розробити математико-картографічну модель стану здоров'я дитячого населення області.

6. Визначити медико-географічний ризик захворюваності дитячого населення.

7. Обґрунтувати схему комплексного медико-географічного районування адміністративної області і рекомендацій по оптимізації здоров'я дитячого населення в межах виділених медико-географічних районів.

Об'єкт дослідження - здоров'я дитячого населення Хмельницької області. Вибір об'єкту дослідження зумовлений різким погіршенням стану здоров'я дітей реґіону.

Предметом дослідження є медико-географічні основи здоров'я дитячого населення та його територіальна організація. В контексті даної роботи під медико-географічними основами розуміємо закономірності формування здоров'я дитячого населення у просторово-часовому вимірі відповідно до факторів середовища, зокрема територіальної організації реґіональної суспільної системи.

Методи дослідження. У роботі знайшли застосування загальнонаукові методи, серед них традиційні (синтез, аналіз, порівняння, методи індукції, дедукції, спостереження, абстрагування, узагальнення) та модерні (системний аналіз і синтез). Методологічну основу роботи складають спеціально наукові методи (медико-географічного опису, медико-географічного картографування, медико-географічного моделювання, медико-географічного прогнозування) та міждисциплінарні методи (статистичний, математичний, літературний, соціологічний та ін.).

Отримані числові результати базуються на коректно використовуваних висновках таких наук як системний аналіз, теорія ймовірності, математична статистика. Рішення ряду завдань стало можливим завдяки застосуванню сучасних геоінформаційних технологій, які використовувалися автором самостійно для обробки даних та візуальної картографічної інтерпретації отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

- запропоновано медико-географічну класифікацію та оцінку сили дії чинників середовища, що впливають на дитяче здоров'я;

- проведено детальний аналіз здоров'я дитячого населення Хмельницької області з урахуванням впливу низки факторів довкілля;

- розроблено теоретичні засади та методика оцінки медико-географічного ризику на основі ймовірнісного аналізу;

- представлено інтегральне медико-географічне районування території області;

- розроблена власна методика комплексного медико-географічного дослідження здоров'я дитячого населення реґіону;

- виконані авторські математико-картографічні та математичні моделі процесів у системі "дитяче здоров'я - середовище" для Хмельницької області.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Теоретична цінність отриманих результатів полягає у поглибленні теоретичних знань щодо існуючих взаємозв'язків у системі "людина-довкілля", поповненні понятійно-термінологічного апарату медичної географії новими термінами.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці методики комплексної оцінки здоров'я дитячого населення реґіону з урахуванням факторів середовища. Отримані результати можуть бути використані в практиці містобудування, при розробці стратегії соціально-економічного розвитку реґіону. Виконане медико-географічне районування Хмельницької області може слугувати для здійснення ефективного управління сферою охорони здоров'я дитячого населення у реґіоні.

Впровадження результатів дослідження здійснено Управлінням охорони здоров'я Хмельницької облдержадміністрації при підготовці концепції реґіонального розвитку охорони здоров'я у Хмельницькій області (довідки № 92 від 11.02.2002 року та №158 від 10.03.2002 року).

Отримані у роботі висновки можуть також використовуватися у практиці викладання курсів "Медична географія", "Географія населення", "Соціальна екологія", "Соціальна гігієна", "Валеологія", "Соціальна географія", "Реґіональна економіка" та ін. Результати дослідження використовувалися автором у навчальній роботі при викладанні курсу "Розміщення продуктивних сил України" та спецкурсу "Економічні основи реґіональної політики", у виховній та просвітницькій роботі серед учнівської та студентської молоді.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, у якій розроблено прикладні та теоретичні проблеми медико-географічних основ здоров'я дитячого населення Хмельницької області. Результати дослідження знайшли відображення у 10 наукових публікаціях, з яких 7 належать особисто автору. З наукових публікацій, які видані у співавторстві, використано лише ті положення, розробка яких належить особисто автору.

Апробація результатів дисертації здійснювалася на Всеукраїнській науковій конференції "Реґіон у системі нових економічних і правових відносин" (м. Івано-Франківськ, 8-10 жовтня 1997 року), міжнародній науково-практичній конференції "Трудовий потенціал України і його використання в умовах розбудови національної економіки" (м. Львів, листопад 1997 року), конференції "Здоров'я дітей - майбутнє нації" (м. Київ, 11-12 грудня 1998 року), міжнародній конференції "Актуальні проблеми географічного українознавства на зламі тисячоліть", присвяченій 100-річчю від народження Володимира Кубійовича (м. Львів, 7-8 листопада 2000 року), ХІІ міжнародній науково-практичній конференції "Стратегічні пріоритети розвитку реґіонів у системі економічної політики України" (м. Чернівці, 3-4 квітня 2001 року), ІІ міжнародній науково-практичній конференції "Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України" (м. Київ, 15-16 травня 2001 року), V Міжнародному науково-методичному семінарі з топографії та картографії "Організація науково-дослідної роботи студентів та учнів" (м. Харків, 10-15 вересня 2001 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Географічна наука і освіта в Україні: погляд у ХХІ століття", присвяченій 100-річчю від дня народження українського географа і організатора освіти професора Івана Теслі (м. Тернопіль, 10-12 жовтня 2002 року), Республіканській науковій конференції до 90-річчя з дня народження професора М.Т. Романовського "Реґіональні проблеми соціально-економічної географії" (м. Мінськ, 28-30 листопада 2002 року).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 2,97 д. а., з яких 2,72 належать особисто автору. 4 одноосібні публікації загальним обсягом 1,4 д. а. опубліковані у фахових виданнях, включених до переліку ВАК.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, висновку, списку використаних джерел (147 позицій), 6 додатків. Обсяг дисертації 144 сторінки друкованого тексту, приведено 14 таблиць і 51 рисунок.

Основний зміст дисертації

У першому розділі було визначено основні положення обраної методологічної стратегії дисертаційного дослідження. Відповідно до неї ключовими поняттями є наступні: здоров'я дитячого населення, хвороба, територіальна система "дитяче населення - середовище", медико-географічний район, медико-географічні основи здоров'я дитячого населення, фактори здоров'я дитячого населення, фактори ризику, медико-географічний ризик.

Здоров'я дитячого населення - це поняття складне, структурними елементами якого є фізіологічне, психічне та соціальне здоров'я. Отже, його не можна окреслити лише як сукупність певних фізіологічних станів чи поєднання статистичних показників. З точки зору медичної географії здоров'я дитячого населення визначено нами як стан фізіологічної, психологічної та соціальної гармонії дитини з середовищем проживання, в процесі взаємодії з яким не спостерігається значного напруження систем організму. Середовище проживання в медичній географії розглядається як багаторівнева структура з відповідною територіальною організацією суспільної системи реґіону, у якій можна виділити декілька взаємопов'язаних підсистем, що мають вплив на стан здоров'я: природне середовище, техногенне, соціально-економічне, та соціально-психологічне, які взаємопов'язані і взаємоперетинаються. У процесі взаємодії складових підсистем формується специфічний територіальний тип довкілля, який внаслідок особливого поєднання чинників, визначає територіальний тип дитячого здоров'я, що характеризується певним рівнем. Однак, уявлення про рівень здоров'я у більшості наукових досліджень формується на основі показників, що характеризують патологічні стани. Це захворюваність, поширення хвороб, інвалідність, смертність, травматизм. Рівень здоров'я вказує, наскільки середовище сприяє збереженню здоров'я та усесторонньому розвитку дитячого населення. Оскільки і дитячому населенню, і конкретним параметрам довкілля характерна геопросторова організація, то формування здоров'я дитячого населення відбувається у процесі функціонування територіальних утворень особливого типу, що розглядаються як системи "дитяче населення - середовище". Їм властива складна сукупність явищ, процесів, умов, факторів, між якими існують тісні зв'язки. Такі зв'язки супроводжуються обміном інформації, енергії, речовини в системі, і виконують водночас роль системоутворюючих та адаптивних (направлені на гармонізацію взаємодії людини із середовищем).

Медико-географічне дослідження здоров'я дитячого населення має комплексний характер і включає в себе як вивчення показників здоров'я, носіями інформації про які є діти, так і сукупності причинно-наслідкових зв'язків у територіальних системах "дитяче населення - середовище". А об'єкт дисертаційного дослідження - здоров'я дитячого населення - є одним з найважливіших елементів таких територіальних систем і водночас їх головною характеристикою та показником ефективності функціонування. Для реалізації управлінських рішень такі системи в конкретних умовах простору можна інтерпретувати як медико-географічні райони. Нами медико-географічний район визначено як територіальну цілісну систему, що характеризується однорідною медико-географічною ситуацією. А медико-географічна ситуація - це сукупність просторово диференційованих зв'язків у системі "людина-здоров'я-довкілля" в конкретних просторово-часових координатах.

Варто сказати, що окремі елементи середовища можна розглядати як елементи медико-географічної ситуації лише тоді, коли вони виступають як фактори формування здоров'я населення. Факторами формування здоров'я можуть бути властивості, явища, процеси навколишнього середовища, які представляють небезпеку або користь для здоров'я населення. У даному дослідженні виділяємо такі основні групи факторів середовища проживання, що впливають на здоров'я дитячого населення: фізико - географічні; біопатогенні; екологічні; соціально-демографічні; соціально-економічні; медико-організаційні; соціально-психологічні. Усі фактори можна умовно поділити на фактори ризику (призводять до руйнування здоров'я) та фактори захисту (призводять до зміцнення здоров'я). Комплекс факторів довкілля спричиняє медико-географічний ризик, під яким слід розуміти рівень невизначеності, пов'язаний із зміною здоров'я у конкретних просторово-часових координатах внаслідок інтегрального впливу довкілля. Медико-географічний ризик - це шанс втратити здоров'я, перебуваючи у конкретній точці простору. Знаючи параметри ризику у конкретних точках простору, можемо керувати процесом формування здоров'я дитячого населення території з метою збереження репродуктивно, інтелектуально, генетично повноцінних поколінь.

Об'єктивне існування таких закономірностей у функціонуванні територіальної системи "дитяче населення - середовище" як розсіювання і концентрація в просторі медико-географічних явищ і процесів, їх просторова неоднорідність і нерівномірність розвитку, адекватність рівня та динаміки показників здоров'я комплексу географічних умов, зональність та азональність передумов і проявів медико-географічних явищ і процесів дозволяє визначити канони, еталони, системи відліку, під якими і розуміємо медико-географічні основи здоров'я дитячого населення. Отже, медико-географічні основи здоров'я дитячого населення - це закономірності формування здоров'я цієї вікової групи у просторово-часовому вимірі відповідно до факторів середовища в межах територіальної системи "дитяче населення - середовище".

У другому розділі представлено результати медико-географічного аналізу здоров'я дитячого населення у ретроспективі та на сучасному етапі на основі демографічних показників та даних про захворюваність дітей. Оцінка стану здоров'я дитячого населення за показниками захворюваності свідчить про наявність просторово обумовлених закономірностей. На фоні постійного зростання захворюваності дитячого населення за період з 1990 по 2000 рік окреслюються ареали високої дитячої захворюваності: на півночі області (з ядром у Шепетівському районі), у центральній її частині (з ядром у Хмельницькому районі), на півдні області (з ядром у Кам'янець-Подільському районі). Для периферійних західних районів характерні стабільно найнижчі показники захворюваності як на сучасному етапі, так і в ретроспективі. (рис.1).

В основу детального дослідження визначених просторових закономірностей було покладено положення про те, що здоров'я дитячого населення - це більш як на 90% результат сукупної дії факторів середовища (табл.1). Результати вивчення впливу цих чинників на здоров'я дитячого населення Хмельницької області дозволяють зробити наступні висновки:

географічний дитяче населення регіон

1) фізико-географічні умови території всієї Хмельницької області характеризуються відносною однорідністю і за фізіолого-гігієнічними та медико-біологічними параметрами є сприятливими для життєдіяльності населення;

2) показники екологічного стану довкілля є значно диференційованими у межах досліджуваної території. У роботі проведено аналіз забруднення атмосферного повітря, ґрунтового покриву, поверхневих вод та якості питної води, встановлено хвороби, які залежать від цих параметрів. Здійснено оцінку впливу на довкілля потенційно небезпечних об'єктів на прикладі Хмельницької АЕС. За показником обчисленого нами інтегрального екологічного навантаження визначено критичні з екологічної точки зору райони: Хмельницький, Городоцький, Волочиський, Красилівський, Кам'янець-Подільський, Славутський (показник інтегрального екологічного навантаження 0,78-1,00 (високий)). Більшість з них одночасно є районами найвищої захворюваності;

3) основні тенденції динаміки соціально-демографічних факторів такі: зменшення чисельності дитячого населення як у абсолютних, так і у відносних показниках; зниження народжуваності, підвищення смертності, та, відповідно, зниження природного приросту населення; поступове стирання відмінностей у демографічних показниках між селом та містом; сприятливіша демографічна ситуація північних районів області. При детальному дослідженні дитячої смертності встановлено особливості її динаміки (циклічні коливання в часі дитячої смертності з періодом 9-11 років на фоні поступового зниження відображені на рис.2), особливості просторового розподілу (наявність на території області 5 типів просторового розподілу дитячої смертності за середньорічними темпами зниження і середньорічним рівнем), структурні особливості (відмінностей у структурі дитячої смертності від різних хвороб між містами та селами);

4) існуюча соціально-економічна ситуація в Хмельницькій області спричиняє доволі низький рівень задоволення потреб населення, а отже, і низький рівень життя. Проведений кореляційний аналіз між показниками захворюваності дитячого населення та обчисленими нами синтетичними показниками рівня соціально-економічного розвитку території по районах свідчить, що з депресивними районами, як правило, пов'язані вищі показники захворюваності хворобами органів травлення, системи кровообігу, сечостатевої системи, новоутворення, гіперплазія щитовидної залози, а для територій з високим рівнем соціально-економічного розвитку характерне підвищення показників захворюваності за хворобами шкіри та підшкірної клітковини, психічними розладами, ознаками, симптомами та невизначеними станами, травмами та отруєннями, вадами розвитку. У структурі захворюваності дитячого населення депресивних районів відзначається вища частка хвороб системи кровообігу, нервової системи, крові та кровотворних органів, щитовидної залози, але нижча частка хвороб органів дихання.

5) на території області існують значні диспропорції у рівні медичного обслуговування населення, особливо у забезпеченості населення окремих районів лікарями. Показники діяльності медичної служби свідчать про тенденцію до зниження кількості установ охорони здоров'я, забезпеченості населення лікарськими ліжками, до екстенсивного зростання рівня забезпеченості лікарями, до стабілізації ємності існуючих амбулаторно-поліклінічних закладів. Медико-організаційні фактори спричиняють асиметричність статистичної інформації про стан здоров'я дитячого населення, оскільки наявність більшої пропозиції медичних послуг породжує більший попит на них. Обчислені нами поправочні коефіцієнти дають можливість встановити фактичне значення захворюваності дитячого населення. Зокрема, у Білогірському районі за даними статистики захворюваність дитячого населення у 2000 році становила 7420,8 випадків на 10000 дітей, а отримані нами дані з урахуванням обчисленого поправочного коефіцієнту (для Білогірського району - 0,804) свідчать, що фактично захворюваність була вищою і становила 9231,4 випадків на 10000 дітей. Різниця між статистичним та фактичним значеннями показника засвідчує про те, що діяльність медичної служби, особливо у районах з переважанням сільського населення, є вкрай неефективною;

6) проведене соціологічне опитування серед батьків дітей, які проживають у різних районах Хмельницької області, свідчить про наявність значного впливу соціально-психологічного чинника на формування рівня суспільного здоров'я. Найважливішим критерієм тут можна вважати самооцінку власного здоров'я і оцінку здоров'я дітей.72,2% респондентів визначили здоров'я дітей проблемою, яка турбує їх найбільше. Власне здоров'я більшість опитуваних схильні вважати задовільним або поганим, і лише 3% опитаних вважають здоров'я своїх дітей відмінним.

Отже, усі вищеназвані чинники визначають територіальний тип захворюваності, обумовлюючи не лише просторовий розподіл показників здоров'я, а і структуру захворюваності. На інфекційні та паразитарні хвороби припадає до 4% усіх вперше зареєстрованих випадків захворювань, решта - неінфекційні, або соматичні. Із соматичних хвороб найвищу частку у структурі захворюваності становлять хвороби органів дихання (57,3%), нервової системи (9,2%), шкіри та підшкірної клітковини (7,5%). При детальному аналізі захворюваності на інфекційні та паразитарні хвороби встановлено, що у більшості районів області спостерігається незначне коливання цього показника без вираженої тенденції. Проте фіксується цікава закономірність: райони з найвищим рівнем захворюваності інфекційними та паразитарними хворобами характеризуються найвищими темпами його зниження. І навпаки: райони із найнижчими показниками середньорічної захворюваності інфекційними та паразитарними хворобами характеризуються найнижчими темпами його зниження або й зростанням. Це є підтвердженням наявності у системі "середовище-дитяче населення" саморегулюючо-адаптивних зв'язків, які намагаються привести систему до певного стану рівноваги, що проявляється як процес територіального вирівнювання.

Для соматичних хвороб зафіксована зворотна закономірність - територіальна поляризація. Проведений глибокий аналіз захворюваності за різними хворобами, які належать до класу хвороб органів дихання, дав можливість встановити, що саме вони є визначальними при виділенні ареалів найгіршого здоров'я дитячого населення на півночі, у центрі, та на півдні області. Математично та картографічно доведено існування залежності між рівнем захворюваності на окремі хвороби органів дихання і вище охарактеризованими чинниками довкілля.

Результати порівняння великої кількості показників здоров'я та параметрів довкілля дають усі підстави стверджувати, що системі "середовище - здоров'я - дитяче населення" характерні такі закономірності: об'єктивність існування взаємозв'язків між довкіллям та здоров'ям дитячого населення; наявність детермінуючих зв'язків; повторюваність у просторі територіального типу захворюваності, яке відповідає визначеному територіальному типу довкілля.

Розуміння цих закономірностей викликає необхідність пошуку інтегральних показників як довкілля, так і самого здоров'я дитячого населення для їх оцінки. Оптимально визначити рівень здоров'я дитячого населення можна на основі створеної математико-картографічної моделі, яка синтезує у собі 18 показників захворюваності за класами хвороб, рівень дитячої смертності та інвалідності. Комплексний показник характеризує стан здоров'я дитячого населення у окремих територіальних одиницях. Так, найкращим він є у Ізяславському районі (0,72), найгіршим - у Старокостянтинівському (1,23). Картографічна інтерпретація цього показника є першим кроком до медико-географічного районування території області, яке має стати засобом управління здоров'ям дитячого населення.

Третій розділ присвячено перспективам формування здоров'я дитячого населення Хмельницької області. Визначені вони були за таким алгоритмом дослідження: оцінено стан загрози для здоров'я дитячого населення та ризик розвитку різних класів хвороб залежно від факторів середовища; оцінено ступінь загрози для здоров'я дитячого населення на основі імовірнісної моделі; розроблено інтегральне медико-географічне районування як засіб управління зміною здоров'я дитячого населення.

Селективна оцінка ризику дала можливість ранжувати групи факторів середовища за їх значенням для різних класів хвороб та обчислити ваговий внесок груп факторів у формування загальної захворюваності дитячого населення (табл.1). Для більш глибокої оцінки ризику було проаналізовано не лише групи факторів, а і конкретні параметри кожної групи. Так, виявлено, що кількісне співвідношення між факторами сильної, середньої та слабкої дії однозначно на користь останніх, що пояснюється поліфакторністю захворювань. Разом з тим, встановлено, що неможливо говорити про однозначну спрямованість впливу того чи іншого фактору. У залежності від величини його прояву, один і той самий фактор може бути як фактором ризику, так і фактором захисту. Встановлено, що при зростанні урбанізації до 20% захворюваність дітей туберкульозом підвищується, при зростанні рівня урбанізації з 20% до 75% спостерігається зниження захворюваності (тобто, при такому рівні урбанізація виконує роль фактора захисту), при збільшенні частки міського населення вище 75% показники захворюваності різко зростають.

Таблиця 1

Вплив факторів здоров'я на формування захворюваності дитячого населення

Класи хвороб	Фактори, %
	соціально-демографічні	соціально-економічні	екологічні та природні	медико-організаційні	генетичні
Всі хвороби	16,5	30,8	34,8	12,7	5,1
Інфекційні та паразитарні хвороби	15,1	28,4	32,9	19,7	3,9
Новоутворення	13,1	18,7	42,2	17,7	8,3
Хвороби крові та кровотворних органів	17,9	28,5	29,7	12,4	11,5
Розлади психіки та поведінки	19,5	25,6	28,6	18,7	7,6
Хвороби органів дихання	10,5	32,3	42,8	10,1	4,3
Хвороби органів травлення	15,4	26,8	35,4	16,9	5,5
Вроджені аномалії (вади розвитку)	12,1	32,0	39,1	12,7	4,2
Травми та отруєння	17,9	29,8	31,9	14,9	5,5

Для оцінки медико-географічного ризику було отримано функціональні коефіцієнти, за якими визначено рівень сприятливості параметрів довкілля для здоров'я дитячого населення. На основі цих коефіцієнтів отримані величини ймовірності збереження здоров'я. В результаті було встановлено, що достатньо високими показники ймовірності є у таких районах, як Білогірський (0,741), Волочиський (0,741), Ізяславський (0,670), Летичівський (0,670). Багато районів знаходяться на пограниччі між високими та низькими показниками ймовірності збереження здоров'я дітей, що змушує звернути увагу на тенденції, які тут закладені. Найгірші умови для збереження здоров'я залишаються в містах області: Хмельницьку (0,407), Кам'янці-Подільському (0,407), Нетішині (0,449), Славуті (0,407), Шепетівці (0,449). Саме у цих районах перспективи формування здоров'я найгірші, і сюди необхідно спрямувати всі зусилля для корекції впливу факторів ризику на здоров'я дитячого населення.

Для визначення тенденцій зміни здоров'я залежно від факторів середовища (покращиться чи погіршиться), нами розроблена тривимірна модель, яка характеризує рівень здоров'я дитячого населення залежно від сукупної дії факторів двох груп: екологічних та соціально-економічних, які є за попередніми висновками є найсильнішими. Математичний вираз моделі має такий вигляд:

z (x,y) = 1.07311 + 0.118647y - 0.230422x,

де z - комплексний показник здоров'я дитячого населення;

x - рівень соціально-економічного розвитку території;

y - рівень інтегрального екологічного навантаження на довкілля.

На основі отриманих у дисертації висновків були розроблені рекомендації, що включають ряд заходів на рівні держави, реґіону. Реалізовуватися найкращим чином вони можуть у системі виділених нами на основі факторного аналізу п'яти інтегральних медико-географічних районів, що представлені на рис.1.

Висновки

1. Дитячому населенню та конкретним параметрам довкілля характерна геопросторова організація і формування здоров'я дитячого населення відбувається у процесі функціонування територіальних утворень особливого типу, що розглядаються як системи "дитяче населення - середовище".

2. Основні фактори, що є домінуючими при формуванні здоров'я дитячого населення на території дослідження, вивчалися по таких групах: фізико - географічні; біопатогенні; екологічні; соціально-демографічні; соціально-економічні; медико-організаційні; соціально-психологічні. Комплекс факторів довкілля спричиняє медико-географічний ризик, під яким слід розуміти рівень невизначеності, пов'язаний із погіршенням здоров'я у конкретних просторово-часових координатах внаслідок інтегрального впливу довкілля. Проранжовано фактори за силою дії на формування захворюваності на сучасному етапі: найвагомішими факторами є екологічні та природні і соціально-економічні, фактори середньої сили - соціально-демографічні, слабкої сили - медико-організаційні. Виявлено просторово-часову залежність між факторами середовища та показниками стану здоров'я дитячого населення.

3. Проведена оцінка основних демографічних процесів та стану здоров'я дитячого населення свідчить про наявність негативних тенденцій, які полягають у значному погіршенні здоров'я дітей. Показники рівня здоров'я дитячого населення та тенденції їх динаміки характеризуються низкою просторово обумовлених закономірностей. Встановлено такі закономірності: розсіювання і концентрація в просторі медико-географічних явищ і процесів; присутність процесів територіального вирівнювання та територіальної поляризації рівня здоров'я; просторова неоднорідність і нерівномірність розвитку сфери здоров'я дитячого населення; існування полюсів, фокусів розвитку захворюваності; наявність детермінуючих зв'язків між комплексом факторів або окремими факторами і захворюваністю за різними хворобами; повторюваність у просторі територіального типу захворюваності, яке відповідає визначеному територіальному типу довкілля; об'єктивність існування взаємозв'язків між довкіллям та здоров'ям дитячого населення.

4. Обчислено інтегральний показник екологічного навантаження на довкілля на основі низки показників рівня забруднення атмосфери, поверхневих та підземних вод, ґрунтів. При оцінці соціально-економічних факторів було застосовано синтетичний показник рівня соціально-економічного розвитку території, який дав можливість виділити депресивні території за соціально-економічними параметрами. На підставі розрахованих поправочних коефіцієнтів встановлено міру впливу діяльності медичної служби на фактичні показники захворюваності дитячого населення. Ці показники дали можливість виявити об'єктивну залежність між окремими підсистемами середовища та здоров'ям дітей.

5. На основі аналізу впливу факторів середовища на здоров'я дитячого населення обґрунтовано концепцію медико-географічного ризику, яка дала можливість визначити ймовірність зміни (погіршення) стану здоров'я дітей у конкретних точках простору залежно від комплексу факторів. Визначення основних факторів ризику, що є домінуючими при формуванні здоров'я дитячого населення на території дослідження, та аналіз динаміки зміни цих факторів дозволяють стверджувати, що метою діяльності кожного суспільства повинно бути здорове середовище, яке в свою чергу зумовлює здорове дитяче покоління.

6. Розроблене інтегральне медико-географічне районування території області (5 інтегральних медико-географічних районів), у якому максимально враховані усі закономірності формування здоров'я дитячого населення, виявлені у процесі дослідження. Для покращення існуючого стану дитячого здоров'я запропоновано заходи, які можуть бути включені у програму сприяння здоров'ю дітей на реґіональному рівні.

Публікації за темою дисертації

1. Романів А.С., Романів О.Я. Організація науково-дослідної роботи учнів з географії в умовах школи нового типу. // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Збірник наукових праць / Відп. за вип.О. О. Жемеров. - К.: Антекс, 2000. - Випуск 1. - С.98-100. - 0,1 д. а., особисто автором 0,05 д. а.

2. Романів О. Історія медико-географічного районування України. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. № 1 (7). - 2001. - С.12-16. - 0,5 д. а.

3. Романів О.Я. Географічні аспекти здоров'я дитячого населення Хмельницької області. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. № 2. - 2002. - С.119-123. - 0,5 д. а.

4. Романів О.Я. Медико-географічні особливості динаміки дитячої смертності у Хмельницькій області. // Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2001. - Випуск 6. - С.89-95. - 0,3 д. а.

5. Романів О.Я. Медико-соціальні особливості організації охорони здоров'я дітей депресивних територій (на прикладі Хмельницької області). // Стратегічні пріоритети розвитку реґіонів в системі економічної політики в Україні: Матеріали ХІІ міжнародної науково-практичної конференції. (Чернівці, 3-4 квітня 2001 року). - Чернівці, 2001. - C.94-103. - 0,9 д. а.

6. Романів О.Я. Проблема здоров'я дітей в контексті переходу до сталого розвитку (на прикладі Хмельницької області). // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 15-16 травня 2001 року). - К.: Ніка-Центр, 2001. - С.57. - 0,05 д. а.

7. Романів О.Я. Роль картографічного методу в дослідженні здоров'я населення. // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Збірник наукових праць. - Вінниця: Антекс, 2001. - Випуск 2. - С.155-157. - 0,1 д. а.

8. Романив О.Я. Оценка здоровья населения в контексте концепции медико-географического риска. // Региональные проблемы социально-экономической географии: Тез. докл. Респ. науч. конф.28-30 ноября 2002 года,. Минск / Отв. ред. И.И. Пирожник. - Минск: БГУ, 2002. - С.157-159. - 0,12 д. а.

9. Шевчук Л.Т., Панчук О.Я. Медико-соціальні аспекти відтворення трудового потенціалу в зоні аварійно небезпечних об'єктів. // Трудовий потенціал України і його використання в умовах розбудови національної економіки: Матеріали міжнародної конференції (Львів, 17-18 листопада 1997 року). - Львів: Львівський держ. ун-т імені І. Франка, 1997. - С.114-118. - 0,2 д. а., особисто автором 0,1 д. а.

10. Шевчук Л.Т., Панчук О.Я. Проблеми комплексного розвитку міста-супутника Хмельницької АЕС Нетішина. // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції "Реґіон у системі нових економічних та правових відносин" (Івано-Франківськ, 8-10 жовтня 1997 року) - Івано-Франківськ: Сіверсіл, 1998. - С.64-68. - 0,2 д. а., особисто автором 0,1 д. а.

Анотація

Романів О.Я. МЕДИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ (НА МАТЕРІАЛАХ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна і соціальна географія. Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002.

Захищається рукопис дисертації, яка містить результати дослідження медико-географічних основ здоров'я дитячого населення. Розроблено теоретико-методологічні засади медико-географічного дослідження здоров'я дитячого населення, проаналізовано особливості ретроспективної динаміки та сучасного стану здоров'я дітей, оцінено перспективи формування дитячого здоров'я, розроблено медико-географічне районування для цілей управління здоров'ям.

Ключові слова: дитяче населення, здоров'я, хвороба, територіальна система, медико-географічний район, медико-географічна ситуація, середовище, фактори, медико-географічний ризик.

Аннотация

Романив О.Я. МЕДИКО-ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ЗДОРОВЬЯ ДЕТСКОГО НАСЕЛЕНИЯ (НА МАТЕРИАЛАХ ХМЕЛЬНИЦКОЙ ОБЛАСТИ).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. Львовский национальный университет имени Ивана Франко, 2002.

Защищается рукопись диссертации, которая содержит результаты исследования медико-географических основ здоровья детского населения и его территориальной организации. В контексте данной работы под медико-географическими основами понимаем закономерности формирования здоровья детского населения в пространственно-временном измерении соответственно факторам среды, в частности территориальной организации региональной общественной системы. Разработаны теоретико-методологические основы медико-географического исследования здоровья детского населения. Исследование здоровья детского населения осуществлено на основе методологической стратегии, которая предусматривает, что детскому населению и конкретным параметрам окружающей среды характерна геопространственная организация и формирование здоровья детского населения происходит в процессе функционирования территориальных образований особого типа, которые рассматриваются как системы "детское население - среда". Среда рассматривается как многоуровневая структура с соответствующей территориальной организацией общественной системы региона. Проанализированы особенности ретроспективной динамики и современного состояния здоровья детей Хмельницкой области в соответствии с факторами среды. Полученные результаты разрешили ранжировать факторы за силой действия на формирование заболеваемости детского населения: наиболее весомыми факторами являются экологические и социально-экономические, факторы средней силы - социально-демографические, слабой силы - медико-организационные. Комплекс факторов окружающей среды обусловливает медико-географический риск, под которым следует понимать уровень неопределенности, связанный с ухудшением здоровья в конкретных пространственно-временных координатах вследствие интегрального влияния окружающей среды. На основе концепции медико-географического риска и полученных математико-картографических моделей оценены перспективы формирования детского здоровья. Для целей управления здоровьем разработано медико-географическое районирование, которое включает 5 интегральных медико-географических районов.

Ключевые слова: детское население, здоровье, болезнь, территориальная система, медико-географический район, медико-географическая ситуация, среда, факторы, медико-географический риск.

Summary

Romaniv O. Y. MEDICOGEOGRAPHICAL FOUNDATIONS OF CHILDREN'S HEALTH (ON MATERIALS OF KHMELNITSKIY REGION).

Dissertation for Scientific Degree of Candidate of Sciences (Geography) in speciality 11.00.02 - Economical and Social Geography. The Ivan Franco National University of Lviv, Lviv, 2002.

A manuscript of dissertation is defended, containing results of the medicogeographical foundation of children's health research. Theoretical and methodological basis of medicogeographical research have been worked out. Peculiarity of past dynamic and present-day state of children's health have been analyzed. Perspectives of children's health being have been estimated. Medicogeographical demarcations for the health management have been worked out.

Keywords: children's population, health, illness, territorial system, medicogeographical region, medicogeographical situation, environment, factor, medicogeographical risk.

Размещено на Allbest.ru

...