Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Спеціальність 11.00.02 - Економічна та соціальна географія

Географічний вимір економічної безпеки України

Коковський Любомир Олексійович

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Степаненко Анатолій Васильович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділом регіональних проблем національної безпеки.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Топчієв Олександр Григорович, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, завідувач кафедри економічної та соціальної географії;

кандидат географічних наук, старший науковий співробітник

Гукалова Ірина Володимирівна, Інститут географії НАН України, старший науковий співробітник відділу природокористування та збалансованого розвитку.

Захист відбудеться «22» квітня 2008 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, МСП - 03680, просп. акад. Глушкова, 2, географічний факультет, ауд. 312.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розіслано березня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор географічних наук, професор С.І. Іщук

1. Загальна характеристика роботи

географічний економічна безпека україна

Актуальність теми. В умовах глобалізації світової економіки забезпечення економічної безпеки України стає все більш нагальною проблемою, оскільки економічна безпека є невід'ємною складовою системи національної безпеки, її фундаментом.

Один із головних стратегічних напрямів забезпечення національних інтересів у сфері економіки - розробка регіональної політики, що зв'язано з важливістю врахування регіональних інтересів країни в економіці її регіонів, пошуку нових форм взаємодії в схемі «центр - регіони», здатних забезпечити цілісність економічного простору України.

Сучасне соціально-економічне становище України характеризується сировинною спрямованістю експорту; великою імпортною залежністю економіки; посиленням диференціації соціально-економічного розвитку регіонів; демографічною кризою; низьким рівнем життя і оплати праці; високим рівнем бідності тощо.

Більшість загроз мають різну регіональну інтенсивність впливу на соціально-економічні процеси, що обумовлює необхідність дослідження економічної безпеки у географічному вимірі.

Значення регіонів як складових господарства України виводить на перший план необхідність оцінки економічної безпеки кожного з них, визначення ефективності їх управління.

Таким чином, проблема підвищення стійкості до економічних загроз та безпеки регіонів країни стає все актуальнішою. У зв'язку з цим аналіз та оцінка економічної безпеки регіонів набуває першочергового значення. Особливо актуальним є дослідження структурних складових економічної безпеки регіонів України: інноваційно-інвестиційної, ресурсної, соціальної, продовольчої та інших.

Все це зумовлює необхідність дослідження, спрямованого на вивчення економічної безпеки регіонів України, розвиток та вдосконалення підходів до її оцінки та аналізу.

Сьогодні вже існують численні напрацювання щодо проблем економічної безпеки та її управління, окремі аспекти яких висвітлені в працях зарубіжних та вітчизняних вчених, зоокрема Бінька І.Ф., Варламової В.Н., Варналія З.С., Геєця В.М., Голдона Дж., Губського Б.В., Йочелсона Дж., Каллі Р., Кеннан Дж., Мунтіяна В.І., Моргентау Х., Олвея Л., Олєйнікова Є.А. Пирожкова С.І., Сенгачова В.К., Сухорухова А.І., Шлемка В.Т. та ін. Проблемами регіональної економічної безпеки або її окремих аспектів, а також регіональної політики займались Агапова Т.А., Балабанов Г.В., Данилишин Б.М., Долішній М.І., Дорогунцов С.І., Мезенцев К.В., Пістун М.Д., Олійник Я.Б., Степаненко А.В., Татаркін А.І., Топчієв О.Г. та інші.

Проте дослідження проблем економічної безпеки, з позицій регіонального аспекту, у контексті світових стандартів, зокрема у нових економічних умовах, не можна назвати вичерпаними: наявні наукові розробки у більшості випадків розв'язують окремі завдання вивчення сутності економічної безпеки, а також окремі аспекти розробки стратегії її забезпечення.

Вибір теми дисертаційного дослідження обумовлений як її актуальністю, так і наявністю невивчених сторін проблеми.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад забезпечення економічної безпеки України у географічному вимірі та наукове обґрунтування пріоритетних напрямків підвищення рівня економічної безпеки регіонів України на основі оцінки (врахування) географічних факторів і удосконалення механізмів управління економічною безпекою держави та її регіонів. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:

- обґрунтування теоретико-методологічних положень економічної безпеки у географічному вимірі;

- визначення системи географічних критеріїв та показників економічної безпеки та її складових: інноваційно-інвестиційної, соціальної та продовольчої;

- обґрунтування наукових підходів до дослідження економічної безпеки на регіональному рівні;

- визначення та оцінка географічних факторів формування економічної безпеки держави та регіонів;

- аналіз стану інноваційно-інвестиційної, соціальної, продовольчої та економічної безпеки регіонів України;

- обґрунтування економіко-географічного механізму забезпечення економічної безпеки регіонів України та розмежування функцій регіональних та центральних органів влади у системі забезпечення економічної безпеки;

- визначення стратегічних напрямів забезпечення економічної безпеки регіонів України відповідно до зробленого аналізу економічної безпеки регіонів.

Об'єктом дослідження є економіко-географічний комплекс України в контексті економічної безпеки.

Предмет дослідження - географічний вимір економічної безпеки України.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційної роботи є праці вітчизняних та зарубіжних учених економіко-географів, економістів, соціологів, політологів та інших. Методологічною базою дослідження стали фундаментальні положення теорії суспільної географії. Застосування системно-структурного підходу як основного, дозволило здійснити теоретичне узагальнення наукових доробків, присвячених вивченню економічної безпеки та її складових.

У ході виконання роботи застосовувались такі методи:

- систематизації - для упорядкування основних елементів і параметрів економічної безпеки в географічному вимірі;

- регіонального та локаційного аналізу - для дослідження особливостей і відмінностей стану економічної безпеки України та її складових в регіональному розрізі;

- нормативний метод - для співставлення фактичних показників з нормативними;

- математико-статистичний - для оцінки кількісних параметрів економічної безпеки та її складових, а також для визначення динаміки забезпечення економічної безпеки регіонів України;

- картографічний - для просторового аналізу економічної безпеки України;

- проблемно-орієнтований - для наукового обґрунтування шляхів удосконалення управління економічною безпекою та механізмів її забезпечення.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові документи Верховної Ради, звітні матеріали міністерств і відомств, офіційні статистичні матеріали, а також аналітичні огляди та науково-методичні публікації з досліджуваної теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася згідно з наукової тематики досліджень кафедри економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема: теми №06БФ050-02 «Суспільно-географічні основи досліджень регіональної екологічної безпеки» (реєстраційний номер 0106U005754) та наукової тематики досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України «Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України» (реєстраційний номер 0106U005191(39)).

Наукова новизна. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є теоретико-методологічне обґрунтування засад забезпечення економічної безпеки у географічному вимірі та обґрунтування пріоритетних напрямів підвищення рівня економічної безпеки регіонів України на основі врахування (оцінки) географічних факторів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше

розкрито сутність географічного підходу щодо дослідження економічної безпеки, визначено кількісні і якісні параметри інноваційно-інвестиційної, соціальної та продовольчої безпеки у системі економічної безпеки у географічному вимірі; на основі цього здійснено комплексну оцінку рівня економічної безпеки регіонів України;

ідентифіковано основні загрози та проблеми забезпечення економічної безпеки регіонів України та розроблено пріоритетні напрями регіональної політики щодо забезпечення економічної безпеки кожного із регіонів;

розкрито суть організаційної структури економіко-географічного механізму забезпечення економічної безпеки, на основі чого здійснено та узагальнено розподіл функцій державних та регіональних органів влади щодо забезпечення економічної безпеки.

удосконалено

методичні підходи до оцінки стану і динаміки економічної безпеки з урахуванням впливу стимулюючого та дестимулюючого компонентів та розрахунку інтегрального показника економічної безпеки держави та її регіонів;

систему критеріїв і показників економічної безпеки та її складових інноваційно-інвестиційної, соціальної, продовольчої у географічному вимірі, що визначають регіональні особливості гарантування безпеки та основні напрямки її забезпечення;

дістали подальшого розвитку

понятійно-категоріальний апарат економічної безпеки, зокрема, запропоновано визначення економічної безпеки, під якою розуміється стан економіки, який дозволяє запобігти зовнішнім і внутрішнім загрозам та забезпечити сталий соціально-економічний розвиток.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали наукових розробок щодо забезпечення економічної безпеки в географічному вимірі використовувалися у практичній діяльності Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 01-11/711 від 17.09.2007).

Результати дисертаційного дослідження використовуються при викладанні курсів «Регіональна економічна та соціальна географія України» та «Регіональна політика» в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (довідка №050/475-30 від 21.09.2007).

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що вони дають можливість удосконалити процес оцінки та забезпечення економічної безпеки регіонів України та були використані при розробці Закону України «Про загальні засади створення і функціонування вільних «економічних» зон» Міністерством фінансів України (довідка 31-20000-01-7/18775 від 17.09.2007) та проекту Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України про інвестиційну діяльність» (довідка № 182-22/19 від 18.09.2007).

Отримані в дисертації наукові результати збагачують знання в галузі управління економічною безпекою території. Проведені в роботі аналіз та оцінка економічної безпеки регіонів України дозволили сформулювати методичні рекомендації для управління економічною безпекою на регіональному рівні, удосконалити механізм забезпечення економічної безпеки та визначити стратегічні напрями забезпечення економічної безпеки регіонів України.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що виносяться на захист, отримані автором особисто.

У роботі здійснено систематизацію наукових уявлень і тлумачень щодо поняття економічна безпека. Автор пропонує власне бачення поняття економічна безпека. Основними характеристиками поняття визначено стійкість та здатність до розвитку. У роботі узагальнено підходи до дослідження економічної безпеки на регіональному рівні, а також запропоновано власний підхід до здійснення такого дослідження.

Для оцінки економічної безпеки регіонів розроблено систему показників, що характеризують параметри економічної безпеки регіонів, її стан та динаміку. Визначення інтегральної оцінки економічної безпеки здійснено за допомогою методів багатовимірного статистичного аналізу.

Проведено комплексну оцінку економічної безпеки регіонів України та її складових: інноваційно-інвестиційної, соціальної та продовольчої безпеки.

Удосконалено механізм забезпечення економічної безпеки регіонів України, обґрунтовано розподіл функцій державних та регіональних органів влади щодо забезпечення економічної безпеки. Визначено стратегічні напрями забезпечення економічної безпеки в кожному регіоні України, залежно від рівня та параметрів безпеки їх економічної системи.

Апробація результатів дослідження. Основні висновки, положення і результати дисертаційного дослідження апробовані й обговорювалися на: VІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість» (м. Київ, 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні напрямки розвитку регіонів в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції» (м. Херсон, 2006 р.); науковій конференції «Молоді науковці - географічній науці» (м. Київ, 2006 р.); ІV Всеукраїнській науковій конференції «Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (м. Київ, 2007 р.).

Публікації результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження опубліковані у 8 наукових працях загальним обсягом 3,1 д. а. (всі авторські), у тому числі у фахових виданнях - 4 статті, обсягом 2,7 д. а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи - 183 сторінок машинописного тексту. Матеріал дисертації ілюстрований 26 таблицями, 12 рисунками та 8 картосхемами. Список використаних джерел включає 191 найменувань.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження економічної безпеки в географічному вимірі» запропоновано авторське бачення проблеми, розкрито сутність і зміст категорії економічної безпеки, здійснено аналіз сутності поняття «економічна безпека» в географічному вимірі, виділено основні рівні дослідження економічної безпеки на основі територіальної ознаки, визначено основні критерії та показники економічної безпеки та її складових: інноваційно-інвестиційної, соціальної та продовольчої, здійснено відбір порогових значень показників, проаналізовано основні підходи до дослідження економічної безпеки на регіональному рівні.

Основні підходи до трактування економічної безпеки можна поділити на такі групи: сукупність умов і факторів економіки, стан економіки держави (регіону), здатність економіки, комплекс управлінських заходів суб'єктів управління.

Суть економічної безпеки з позицій національного і регіонального рівнів визначається як стан економіки, який дозволяє запобігати зовнішнім та внутрішнім загрозам та забезпечити сталий соціально-економічний розвиток. Зазначений підхід базується на таких поняттях: економічна незалежність, стійкість і стабільність, здатність до саморозвитку і прогресу, що є головними характеристиками економічної безпеки.

Сутність економічної безпеки на регіональному рівні реалізується через систему критеріїв і показників географічного виміру. Система показників, що отримали кількісний вираз, дозволяє завчасно сигналізувати про небезпеку, що загрожує, і вживати заходів щодо їх попередження. Але для економічної безпеки вирішальне значення мають не так самі показники, як їх порогові значення, за межами яких національна економіка втрачає здатність до динамічного саморозвитку, конкурентоспроможність на зовнішньому та внутрішньому ринках. Порогові значення відібрано на основі оцінки відповідних показників в країнах-аналогах, аналізу встановлених порогових значень на законодавчому рівні, а також на основі розрахунків фахівців економічної безпеки, що містяться у фаховій літературі.

З'ясовано, що для дослідження економічної безпеки важливе значення має кількісна оцінка рівня економічної безпеки регіонів, яка виражається через обчислення інтегрального показника економічної безпеки, що є загальним індикатором стану та розвитку (динамічний показник) цієї складної системи.

Аналіз сучасних підходів до дослідження проблеми економічної безпеки регіону показав, що вони мають ряд недоліків та загалом не існує комплексного підходу, який включав би безпечні параметри економічної безпеки (порогові значення), оцінку стану безпеки та динаміку показників економічної безпеки регіонів. Відсутній системний підхід до формування системи показників економічної безпеки. На основі узагальнення наявних розробок щодо аналізу та оцінки економічної безпеки регіону, в дисертації розроблено власний методичний підхід, що дозволяє згрупувати регіони за рівнем економічної безпеки та динамікою її забезпечення. Розрахунок інтегрального рівня економічної безпеки регіонів доцільно здійснювати за допомогою використання методів багатовимірного статистичного аналізу, через процедури стандартизації показників та поділу їх на стимулятори та дестимулятори.

Коефіцієнт економічної безпеки регіону можна розрахувати на основі формули:

(1)

де: - інтегральна оцінка показників - стимуляторів по регіонах; - інтегральна оцінка показників - дестимуляторів; - агрегований коефіцієнт економічної безпеки.

Пропонований підхід до формування системи аналізу та оцінки безпеки регіону дозволить підвищити ефективність, оперативність, комплексність інформаційно-аналітичної системи забезпечення економічної безпеки регіону, ефективність та дієвість механізму економічної безпеки регіону.

У другому розділі «Аналіз і оцінка економічної безпеки України в географічному форматі» охарактеризовано головні географічні фактори економічної безпеки України, здійснено аналіз та оцінку її складових інноваційно-інвестиційної, соціальної та продовольчої в розрізі регіонів України, виконано комплексну оцінку рівня економічної безпеки територіальних систем України та досліджено регіональні диспропорції України за основними соціально-економічними показниками.

Економіко-географічне вивчення проблем економічної безпеки держави та регіону має враховувати групу географічних факторів. У ході дослідження встановлено, що на економічний стан територій істотно впливають розмір території, потужність виробничого потенціалу і концентрація виробництва, розміщення населення, рівень урбанізації і система розселення, геополітичне положення, природо-ресурсний потенціал, екологічні забруднення, інфраструктура та ін. Відповідно до цього визначені та охарактеризовано основні географічні фактори економічної безпеки регіонів: геополітичне положення, природо-ресурсний потенціал, адміністративно-територіальний потенціал, інфраструктурний потенціал, демографо-розселенський потенціал, виробничо-територіальний потенціал та екологічний потенціал.

За допомогою методу кореляційного аналізу встановлено, що кожний із факторів економічного становища регіонів України має середню або сильну тісноту зв'язку із величиною ВРП, тобто має суттєвий вплив на економічний розвиток та стан безпеки.

Комплексне дослідження економічної безпеки регіонів України охоплює співставлення фактичних та порогових значень, динаміку та рівень економічної безпеки.

Аналіз та оцінку інноваційно-інвестиційної, соціальної та продовольчої підсистем економічної безпеки України доцільно досліджувати за тією ж самою методикою, що і економічну безпеку загалом.

Співставлення показників інноваційно-інвестиційної, соціальної, продовольчої та економічної безпеки із їх пороговими значеннями, дало можливість визначити основні регіональні загрози та їх інтенсивність і, відповідно, виявити шляхи усунення причин цих загроз. Результатом розрахунку свідчать, що у більшості регіонів України значення фактичних показників не відповідають пороговим, а також існують суттєві регіональні відмінності (табл. 1).

Таблиця 1 Співвідношення фактичних і порогових значень окремих показників економічної безпеки України

№	Регіони	ВРП на душу населення	Частка обробної промисловості у структурі промисловості	Частка послуг у структурі ВРП	Коефіцієнт покриття експортом імпорту
		ФП, грн.		ФП, %		ФП, %		ФП
1	Україна	7273	1,33	84	1,20	51,3	0,86	0,95	0,95
2	АРК	4951	0,91	88	1,26	56,1	0,94	2,11	2,11
3	Вінницька	4700	0,86	98	1,39	39,1	0,65	1,48	1,48
4	Волинська	4771	0,87	94	1,34	54,0	0,90	0,64	0,64
5	Дніпропетровська	8609	1,58	73	1,05	42,0	0,70	2,18	2,18
6	Донецька	9713	1,78	81	1,15	39,1	0,65	3,18	3,18
7	Житомирська	4397	0,81	85	1,22	44,7	0,75	1,46	1,46
8	Закарпатська	4238	0,78	97	1,39	50,0	0,83	0,81	0,81
9	Запорізька	8093	1,48	97	1,39	38,1	0,64	1,58	1,58
10	Івано-Франківська	5238	0,96	76	1,08	40,1	0,67	1,42	1,42
11	Київська	6652	1,22	99	1,42	38,6	0,64	0,33	0,33
12	Кіровоградська	5122	0,94	90	1,28	40,9	0,68	2,04	2,04
13	Луганська	5973	1,10	66	0,95	37,0	0,62	4,03	4,03
14	Львівська	5396	0,99	91	1,30	53,3	0,89	0,66	0,66
15	Миколаївська	6424	1,18	99	1,41	44,3	0,74	1,87	1,87
16	Одеська	7028	1,29	100	1,43	63,0	1,05	0,65	0,65
17	Полтавська	8841	1,62	74	1,05	35,4	0,59	3,53	3,53
18	Рівненська	4817	0,88	96	1,38	44,9	0,75	0,79	0,79
19	Сумська	5009	0,92	62	0,89	32,9	0,55	2,30	2,30
20	Тернопільська	3516	0,64	98	1,39	48,9	0,82	0,80	0,80
21	Харківська	7182	1,32	89	1,27	56,7	0,95	0,51	0,51
22	Херсонська	4546	0,83	100	1,43	43,8	0,73	2,34	2,34
23	Хмельницька	4549	0,83	96	1,38	41,9	0,70	0,68	0,68
24	Черкаська	4853	0,89	96	1,37	41,5	0,69	1,09	1,09
25	Чернівецька	3589	0,66	99	1,42	52,3	0,87	0,63	0,63
26	Чернігівська	5163	0,95	84	1,21	38,6	0,64	1,02	1,02
27	м. Київ	23130	4,24	100	1,43	80,5	1,34	0,34	0,34
28	м. Севастополь	5847	1,07	93	1,33	68,2	1,14	1,72	1,72

Можна прослідкувати наявність різних тенденцій стосовно зміни показників в останні роки, як позитивних, так і негативних. Однак, слід відзначити, що у більшості регіонів значення фактичних показників наближаються до порогових величин. Проведене дослідження дозволило ідентифікувати основні загрози інноваційно-інвестиційній, соціальній, продовольчій та загалом економічній безпеці регіонів України. Наприклад, у місті Києві, яке за більшістю показників знаходиться в стані безпеки, а в географічному вимірі має лідируючі позиції, проте обсяг експорту не досягає порогового значення по відношенню до ВРП, а імпорт значно переважає критичний показник, тому і коефіцієнт покриття експорту імпортом становить лише 0,34. Отже, основні загрози економічній безпеці цього регіону є зовнішніми.

Дослідження за рівнем динаміки економічної безпеки показало, що протягом 2002-2005 років динаміка показників економічної безпеки у регіонах України у загальному обсязі була досить високою. Різна інтенсивність загроз обумовлює необхідність виділення груп із різним рівнем економічної безпеки. Виконано типізацію території України за рівнем та динамікою інноваційно-інвестиційної, соціальної, продовольчої та економічної безпеки.

Виділено чотири рівні динаміки економічної безпеки: високий (Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Кіровоградська, Чернівецька області та місто Київ), вищий середнього (Запорізька, Тернопільська, Рівненська, Хмельницька), середній (АР Крим, Вінницька, Житомирська, Київська, Львівська, Одеська, Полтавська, Харківська, Херсонська, Чернігівська та м. Севастополь) та низький (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Миколаївська, Сумська, Черкаська).

Інтегральний показник динаміки у місті Києві є найвищим не лише у розрахунку економічної безпеки загалом, але й у її складових інноваційно-інвестиційної та соціальної безпеки.

Типізація регіонів за рівнем економічної безпеки дає підстави виділити чотири типи регіонів. За результатами дослідження до типу з низьким рівнем економічної безпеки віднесено шість регіонів: Житомирська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Черкаська та Чернівецька області. Ці регіони характеризуються низькими значеннями показників-стимуляторів і високими значеннями показників-дестимуляторів. Виділено типи: із середнім рівнем економічної безпеки (АР Крим, Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Львівська та Миколаївська області), вищим середнього (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Одеська, Полтавська, Харківська та м. Севастополь), для яких характерні високі або середні значення показників-стимуляторів та низькі або середні значення показників-дестимуляторів економічної безпеки. За динамікою регіони з вищим за середній рівень економічної безпеки демонструють стрімке зростання.

Високий рівень економічної безпеки характерний лише для міста Києва, де інтегральний коефіцієнт економічної безпеки є значно вищим за коефіцієнти інших регіонів, показники-стимулятори є високими, а дестимулятори - низькими. Індикатори економічної безпеки м. Києва у більшості випадків є найвищими у країні, що зумовлює найвищий рівень економічної безпеки.

Порівнюючи динамічний та статичний коефіцієнти економічної безпеки, видно, що міжрегіональна диференціація поглиблюється. Оцінка сучасного стану та тенденцій розвитку економічної безпеки на регіональному рівні показала, що у регіональному розрізі існує досить суттєвий розмах варіації, який коливається в залежності від показника від 2,5 до 17 разів.

Отже, забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні стане можливим у випадку застосування чіткої системи заходів державного регулювання та підтримки депресивних регіонів. Здійснена оцінка та аналіз дають можливість знайти найбільш вразливі місця господарства кожного із регіонів України та основні загрози їх розвитку.

У третьому розділі «Підвищення ефективності управління економічною безпекою у геопросторовому контексті» обґрунтовано основні напрями підвищення управління економічною безпекою, розроблено економіко-географічний механізм забезпечення економічної безпеки, обґрунтовано стратегічні напрями забезпечення економічної безпеки регіонів України.

Серед напрямів підвищення ефективності управління економічної безпеки визначено: постійний комплексний моніторинг показників економічної безпеки регіонів України, ефективне розмежування повноважень між органами державної та регіональної влади, побудова ефективної системи забезпечення економічної безпеки регіонів, планування та ресурсне забезпечення її функціонування.

Проведена в процесі дослідження діагностика економічної безпеки регіонів України дозволила з однієї сторони, виявити основні проблеми кожного регіону, а з іншої - поставила проблему вибору шляхів виходу з кризи. Такий вихід з кризи може бути здійснений перш за все через розробку і реалізацію механізму подолання економічної кризи, який би враховував особливості регіону (особливо зв'язані з трансформацією повноважень між органами державної влади і регіону), взаємодоповнював загальну державну концепцію реформ і сприяв би поступовому і динамічному розвитку території регіонів.

Постійно діючий механізм оцінки загроз економічній безпеці і захисту національних інтересів у сфері економіки являє собою систему управлінських процедур, дозволяючи державі ефективно підтримувати свою економічну безпеку. У ході формування цього механізму повинні бути чітко визначені обов'язки державних та регіональних органів виконавчої влади, щодо по захисту національних інтересів України, які повинні виконуватись на всіх стадіях економічної діяльності держави: під час визначення основних напрямків економічної політики, аналізу та прогнозу соціально-економічного розвитку, розробки і затвердження державного бюджету, прийнятті важливих нормативних актів і урядових рішень з питань економіки тощо.

Організаційну систему механізму забезпечення економічної безпеки утворюють органи законодавчої, виконавчої і судової влади, громадські організації і об'єднання, а також законодавство, яке регламентує відносини в сфері безпеки. Таким чином, для захисту національних інтересів країни у сфері економіки залучений цілий комплекс державних і громадських структур.



Необхідним є створення єдиної державної системи запобігання та реагування на загрозливі ситуації, які здатні забезпечити взаємодію та координацію діяльності органів місцевого самоврядування та місцевих адміністрацій (рис. 2). На регіональному рівні виникає потреба розробки системи індикаторів, постійного моніторингу стану економічної безпеки та у подальшому - розробки стратегії забезпечення економічної безпеки області.

Економіко-географічний механізм передбачає необхідність відокремлення державних заходів, спрямованих на реалізацію державної політики в регіонах; здійснення спільних заходів центру та регіонів, які передбачають державну підтримку та стимулювання активізації внутрішнього потенціалу регіонів; проведення регіональних заходів, спрямованих на вирішення власних економічних проблем.

Реалізація механізму забезпечення економічної безпеки держави та її регіонів здійснюється шляхом розподілу повноважень між державними та регіональними органами влади.

Отже, економіко-географічний механізм забезпечення економічної безпеки - це сукупність дій державних і регіональних органів влади для забезпечення реалізації стратегії економічної безпеки регіонів України. Ця сукупність дій включає в себе систему методів (економічних, соціально-економічних, організаційних тощо) та інструментів (цільові програми, діагностика).

Об'єктивні дані про розвиток економіки України свідчать про певну диференціацію результатів господарської діяльності регіонів, що вимагає проведення гнучкої регіональної політики держави для забезпечення регіональної економічної безпеки відповідно до обраної стратегії та цільових програм.

Чітка і скоординована діяльність центральних і регіональних органів влади в регіонах може забезпечити необхідний рівень економічної безпеки. Для забезпечення економічної безпеки необхідно удосконалити державну політику перерозподілу ресурсів від економічно потужних регіонів до кризових. Обов'язковими умовами ефективного перерозподілу ресурсів між регіонами є визначення пріоритетних напрямів та механізмів їх застосування. Фінансова підтримка повинна спрямовуватися на ліквідацію причин економічних проблем і загроз, а меншою мірою на вирішення поточних проблем. Під час подолання надмірних міжрегіональних диспропорцій у соціально-економічному розвитку регіонів ефективнішими є заходи, що спрямовані на покращення інвестиційного клімату, розвитку інфраструктури, створення нових робочих місць.

Стратегія економічної безпеки регіону - це план дій, спрямований на забезпечення економічної безпеки регіону. Важливою умовою формування стратегії є визначення цілей забезпечення економічної безпеки регіону, оскільки це дозволяє визначити бажаний майбутній стан економічної безпеки регіону. Головним у процесі формування стратегії економічної безпеки регіону є визначення цілей та завдань, тобто визначення конкретного стану окремих параметрів і характеристик економічної безпеки регіону.

За результатами проведеної діагностики економічної безпеки регіонів України здійснено визначення стратегічних напрямків забезпечення їх економічної безпеки. Ідентифікація загроз економічній безпеці регіонів України визначає формування стратегічних пріоритетів, спрямованих на їх попередження, подолання та зниження. Так, наприклад для міста Києва, у якого високий рівень інноваційно-інвестиційної, соціальної і економічної безпеки загалом, головними загрозами у соціальній сфері є низька забезпеченість житлом та високий рівень злочинності. У інноваційно-інвестиційній складовій - це низький рівень інноваційної продукції в експорті та рівень державних інвестицій нижчий за норму. Головними загрозами економічній безпеці міста Києва є зовнішні: від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі та висока імпортна залежність. Відповідно до загроз пропонуються основні напрямки забезпечення безпеки регіону.

Висновки

Проведене наукове дослідження дозволило обґрунтувати наукові основи економічної безпеки регіону, та її інноваційно-інвестиційної, соціальної та продовольчої складових:

1. Економічна безпека визначається як стан економіки, який здатний запобігати зовнішнім та внутрішнім загрозам та забезпечити сталий соціально-економічний розвиток. Зазначений підхід базується на наступних поняттях: економічна незалежність, стійкість і стабільність, здатність до саморозвитку і прогресу, які є головними характеристиками економічної безпеки. Основні підходи до трактування економічної безпеки можна поділити на такі групи, де економічна безпека визначається як: сукупність умов і факторів економіки; стан економіки держави (регіону); здатність економіки; комплекс управлінських заходів суб'єктів управління.

2. Сутність економічної безпеки на регіональному рівні реалізується в системі критеріїв і показників географічного виміру. Система показників, що отримали кількісне вираження, дозволяє завчасно сигналізувати про небезпеку, що загрожує, і вживати заходів щодо їх попередження. Але для економічної безпеки вирішальне значення мають не самі показники, а порогові значення, за межами яких національна економіка втрачає здатність до динамічного саморозвитку, конкурентоспроможність на зовнішніх і внутрішніх ринках. Обґрунтовано перелік основних індикаторів безпеки територіальних систем та досліджено порогові значення, які є або світовими нормами, або загальноприйнятими значеннями. З цією метою запропоновано систему діагностики економічної безпеки регіонів, яка являє собою комплекс методів та заходів обробки та аналізу інформації з метою виявлення основних загроз та проблем економічної безпеки регіону та прийняття управлінських рішень щодо забезпечення його безпеки. В основу методики оцінки економічної безпеки регіонів України доцільніше покласти економічної безпеки регіону в залежності від кількості населення, яке проживає у цьому регіоні.

3. Оцінка географічних факторів економічної безпеки дозволяє: раціонально поєднати загальнодержавні та регіональні інтереси, визначити напрямки всебічного використання ресурсів регіонів, комплексне стратегічне планування економічного та соціального розвитку їх територій.

4. Розрахунок інтегрального рівня економічної безпеки регіонів України здійснюється з використанням методів багатовимірного статистичного аналізу, через процедури стандартизації показників та поділу їх на стимулятори та дестимулятори. Пропонований підхід до формування системи аналізу та оцінки безпеки регіону, дозволяє підвищити ефективність, оперативність, комплексність інформаційно-аналітичної системи забезпечення економічної безпеки регіону, ефективність та дієвість механізму економічної безпеки регіону.

5. Співставлення показників інноваційно-інвестиційної, соціальної, продовольчої та економічної безпеки із їх пороговими значеннями, дало можливість визначити основні регіональні загрози та їх інтенсивність, і відповідно, працювати над усуненням причин цих загроз. Різна інтенсивність дії загроз обумовлюють необхідність виділення груп із різним рівнем економічної безпеки. Виконано типізацію території України за рівнем інноваційно-інвестиційної, соціальної, продовольчої та економічної безпеки, в результаті якого було виділено наступні рівні безпеки: високий, вищий середнього, середній та низький рівні. Територіальні відмінності інтегрального рівня економічної безпеки регіонів України об'єктивно відображає стан економічної безпеки регіонів. Низький стан економічної безпеки спостерігається у Житомирській, Рівненській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій областях України, для яких характерні високі значення показників-дестимуляторів при порівняно незначних значеннях показників, що справляють стимулюючий вплив на рівень економічної безпеки. Лише у місті Києві спостерігається високий рівень економічної безпеки. Більшість регіонів України характеризуються низьким або середнім значеннями рівня економічної безпеки. Ці групи охоплюють 18 регіонів.

6. Проведений аналіз свідчить про наявність різних тенденцій у сфері економічної безпеки на регіональному рівні. Результати господарської діяльності регіонів мають певну диференціацію, що вимагає проведення гнучкої регіональної політики держави. Спостерігається поглиблення диспропорцій у соціально-економічному розвитку регіонів зі значним зростанням кількості депресивних регіонів, які за своїми масштабами та темпами перетворюються на загрози національній безпеці.

7. Забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні стане можливим у випадку застосування чіткої системи заходів державного регулювання та підтримки депресивних регіонів. Потреба здійснення ефективного управління економічною безпекою визначає необхідність розробки та практичного впровадження механізму управління економічної безпеки, який здійснюється в декілька етапів. Необхідно забезпечити функціонування територіальних підсистем єдиної державної системи запобігання та реагування на загрозливі ситуації, які здатні реалізувати взаємодію та координацію діяльності органів місцевого самоврядування та місцевих адміністрацій. Економіко-географічний механізм передбачає необхідність відокремлення державних заходів, спрямованих на реалізацію державної політики в регіонах; спільних заходів центру та регіонів, які передбачають державну підтримку та стимулювання активізації внутрішнього потенціалу регіонів, регіональних заходів, спрямованих на вирішення власних економічних проблем.

8. Запронований підхід, за результатами проведеної діагностики економічної безпеки регіонів України, дозволив здійснити формування для них стратегічних напрямків забезпечення економічної безпеки. Це обумовлює шляхи вирішення пріоритетних економічних проблем. Для ефективного управління економічною безпекою на регіональному рівні необхідно впроваджувати в практичну діяльність стратегічне планування та регіональні програми економічної безпеки на довгостроковий період, мінімізувати загальнодержавні видатки на забезпечення економічної безпеки за рахунок делегування частини функцій на обласні (місцеві) бюджети.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Коковський Л.О. Економічна безпека в умовах глобалізації світової економіки // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. - 2005. - №1. - С. 135-141.

2. Коковський Л.О. Критерії і показники географічного виміру економічної безпеки // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. - 2006. - №1. - С. 62-66.

3. Коковський Л.О. Інноваційна-інвестиційна безпека України та її регіонів // Географія і сучасність. - 2006. - Вип. 16. - С.167-175.

4. Коковський Л.О. Географічні фактори економічної безпеки України // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. - 2007. - Вип. 57. - С. 56-62.

Публікації в інших виданнях, тези наукових доповідей:

5. Коковський Л.О. Географічний вимір зовнішньоекономічної безпеки України. // Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість: Зб. матеріалів VІІІ Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 12-13 травня 2005 р.; У 6-ти т. / Редкол.: Тимошенко І.І. (відп. ред.) та ін. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. - Т.3. - С. 144-147.

6. Коковський Л.О. Геополітичний потенціал як фактор економічної безпеки регіонів України // Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. Матеріали ІV всеукраїнської наукової конференція (Київ, 16-17 травня 2007 р.).- К.: ВГЛ «Обрії», 2007. - С.41-42.

7. Коковський Л.О. Транспортний фактор економічної безпеки України та її регіонів // Соціально-економічні напрямки розвитку регіонів в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (16-19 вересня 2006 року, Херсон). - Херсон: ПП Вішемирський В.С., 2006. - С. 250-253.

8. Коковський Л.О. Природо-ресурсний потенціал як фактор економічної безпеки // Молоді науковці - географічній науці. Матеріали наукової конференції (27-28 жовтня 2006 року, Київ). - К.: ВГЛ «Обрії», 2006. - С.70-71

Анотація

Коковський Л.О. Географічний вимір економічної безпеки України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

У дисертації сформульовано суспільно-географічні основи дослідження економічної безпеки, визначено сутність географічного виміру економічної безпеки, розроблено систему критеріїв і показників та удосконалено методику оцінки рівня економічної безпеки регіонів, визначено основні географічні фактори економічної безпеки України.

Проведено комплексну оцінку економічної безпеки регіонів України та її складових (інноваційно-інвестиційної, соціальної та продовольчої), ідентифіковано основні загрози економічній безпеці регіонів та визначено основні напрями її забезпечення у кожному регіоні, обґрунтовано економіко-географічний механізм забезпечення економічної безпеки держави.

Ключові слова: регіональна економічна безпека, географічний вимір, загрози, порогові показники, критерії, соціально-економічний розвиток, економіко-географічний механізм, стратегія.

Аннотация

Коковский Л.А. Географическое измерение экономической безопасности Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2008.

Диссертация посвящена вопросам общественно-географического исследования экономической безопасности Украины и основным направлениям её усовершенствования. В диссертации предложены методические основы исследования экономической безопасности региона.

Рассмотрены методологические подходы к исследованию экономической безопасности региона, сформированы пороговые показатели экономической безопасности региона.

Разработана методика экономико-географического исследования экономической безопасности на национальном и региональном уровнях, которая предполагает определение системы критериев и показателей на основе анализа основных экономико-географических факторов экономической безопасности Украины.

Проведена диагностика экономической безопасности регионов Украины, а также её составных инновационно-инвестиционной, социальной, продовольственной. Диагностика предполагает составления пороговых и фактических значений, а также определения уровня экономической безопасности регионов с помощью динамического и статического интегральных коэффициентов. За результатами диагностики, проведена типизация регионов Украины за уровнем инновационно-инвестиционной, социальной, продовольственной и экономической безопасности в целом. Выделено такие уровни безопасности: высокий, выше среднего, средний и низкий.

Полученные результаты оценки экономической безопасности регионов служат основой для выбора стратегических направлений обеспечения экономической безопасности для каждого региона Украины.

Обоснованный экономико-географический механизм обеспечения экономической безопасности государства на региональном уровне.

Ключевые слова: региональная экономическая безопасность, географическое измерение, угрозы, пороговые показатели, критерии, социально-экономическое развитие, экономико-географический механизм, стратегия.

Summary

Kokovskyy L.O. Geographical dimension of economic safety of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of geographical sciences from a speciality 11.00.02 - Economic and social geography. - Kiev Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to questions of human-geographical research of economic safety of Ukraine. This work describes the bases of human-geographical research of economic safety; the system of parameters and the technique of the mark estimation of the level of economical safety of region is developed; the geographical factors of economic safety of Ukraine are revealed.

The offered complex of indicators of economical safety allow to prevent the occurrence of threats to regional economic and to estimate the level of innovation, investigation, social and food parts of economic safety.

In the dissertation the basic directions of improvement and ensuring are revealed; the human-geographical mechanism of economic safety formation and ensuring is developed.

Key words: regional economic safety, geographical dimension, threats, indicator, social and economical development, geo-economics mechanism, strategy.

Размещено на Allbest.ru

...