Методологія та методика аналізу рекреаційно-туристських ресурсів України

Розгляд категорії “районування” підпорядкований логічному ланцюжку: районування як предмет географічного дослідження (визначення поняття та моделювання) економіко- та суспільно-географічне районування рекреаційно-географічне районування рекреаційне районування України групування регіонів України на основі застосування комп'ютерних технологій (кластерний аналіз, аналіз моделей полів потенціалу) групування регіонів України за ресурсно-рекреаційним рейтингом рейтингове ресурсно-рекреаційне районування України. Рекреаційне (рекреаційно-географічне) районування - поділ території на певні таксономічні одиниці, які відрізняються спеціалізацією рекреаційного обслуговування, структурою рекреаційних ресурсів і напрямами їх освоєння та охорони.

Як зазначалось вище, групування регіонів України на основі застосування комп'ютерних технологій розглядається як складова алгоритму створення остаточної схеми районування, як її проміжна стадія. При проведенні географічних досліджень часто виникає необхідність об'єднання отриманих даних у групи за схожістю (кластер). Якщо в експерименті необхідно виявити групи змінних без встановлення факторів, що пояснюють зв'язки між ними, то застосовують кластерний аналіз. Оскільки кластерний аналіз застосовується при класифікації об'єктів, а факторний - при дослідженні зв'язків між ними, то обидва методи доповнюють один одного і між ними іноді важко провести чітку лінію. У даному дослідженні за допомогою кластерного аналізу було проведено класифікацію регіонів України за ознаками: а) кількості найвизначніших біосоціальних ресурсів, б) кількості найвизначніших подієвих ресурсів (для реалізації програми, попередньо було складено ряд допоміжних таблиць).

В останні роки спостерігається все більш широке застосування матметодів і комп'ютерних технологій для створення різноманітних картографічних моделей. Одним із різновидів математико-картографічних моделей є моделі потенціалу полів. При дослідженні РТР України виконано 10 моделей, які охоплюють основні складові ресурсно-рекреаційного поля: природну, природно-антропогенну, архітектурно-історичну, інфраструктурну, біосоціальну.

Рейтингове ресурсно-рекреаційне районування території України. Аналіз картографічної моделі “Групування регіонів за ресурсно-рекреаційним рейтингом”, яка інтегрує, якісно та кількісно узагальнює проведене дослідження, виявив наступне: АР Крим має найвищий (“дуже високий”) рейтинг серед регіонів України. Київська, Вінницька, Одеська, Львівська області мають “високий” ресурсно-рекреаційний рейтинг, їх територія представляє континуальну S-подібну конфігурацію у центральній частині України та “львівський анклав” на заході. Івано-Франківська та Чернігівська області характеризуються “середнім” ресурсно-рекреаційним рейтингом. “Низький” ресурсно-рекреаційний рейтинг притаманний більшості (14) одиниць АТУ України (7 на заході - Закарпатська, Волинська, Рівненська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Житомирська області, 7 на сході - Миколаївська, Черкаська, Полтавська, Сумська, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська області). Це найбільш численна та строката група, яка об'єднує контрастуючі території (степові - приморські, лісові - внутрішньоматерикові, лісостепові - прирічкові та ін.). Останню групу складає Кіровоградська, Запорізька, Донецька, Луганська області, які характеризуються найнижчим (“дуже низьким”) рейтингом.

Аналіз моделі “Групування регіонів за ресурсно-рекреаційним рейтингом” показав певну асиметрію між рівнем забезпеченності РТР західного (Львівського) та східного (Харківсько-Кримського) “крила” території України, які розділяються областями з достатньо високим рівнем ресурсно-рекреаційного актуалу та потенціалу (Чернігівсько-Одеський “гребінь” - центральна S-подібна вісь, у середині якої знаходяться Київська та Вінницька області, а на північній та південній периферії, відповідно, Чернігівська та Одеська області). Таким чином, у центрі ресурсно-рекреаційного спектра України знаходяться Київська та Вінницька області. Західне “крило” має дві області з достатньо високою забезпеченістю РТР (Львівська, Івано-Франківська - відповідно 4 і 3 бали), а східне - АР Крим (5 балів): ці регіони на заході-сході умовно врівноважують один одного. Щодо диспропорції, то вона виражається в наявності 6-ти областей із низьким ресурсно-рекреаційним рейтингом (2 бали) на захід від центральної вісі та 11 областей із дуже низьким і низьким ресурсно-рекреаційним рейтингом (1 и 2 бали) на схід від центрального “гребіня”.

Аналіз моделі є основою для: а) рейтингового ресурсно-рекреаційного районування території України; б) рейтингового ресурсно-рекреаційного антиподного (гетерогенного) групування регіонів України (останнє пов'язано з тим, що поруч із рисами тотожності та схожості наповнення виділених таксонів характеризується і рисами антиподності, розбіжності).

Аналіз картосхеми “Групування регіонів за ресурсно-рекреаційним рейтингом”, врахування існуючих схем суспільно-економічного районування України є підґрунтям для виділення таких ресурсно-рекреаційних районів (рис. 3): 1. Причорноморський (дуже високий рейтинг) об'єднує АР Крим, Одеську, Миколаївську, Херсонську області. 2. Карпатсько-Подільський (високий рейтинг) охоплює Закарпатську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Тернопільську, Хмельницьку, Вінницьку області. 3. Полісько-Столичний (середній рейтинг), до складу якого входять Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Полтавська, Черкаська області. 4. Придніпровсько-Донецький (дуже низький рейтинг) включає Дніпропетровську, Запорізьку, Кіровоградську, Донецьку, Луганську області. 5. Харківський (низький рейтинг) включає Харківську, Сумську області.

У той же час, зважаючи на гіпотетичну, прогнозну ознаку схем районування (за О.І.Шаблієм) та групування (блокування) виділимо 3 ресурсно-рекреаційних угруповання (РРУ) (рис. 4): 1. Західно-Південне: Волинська, Рівненська, Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Одеська області (центри: Львів, Кам'янець-Подільський - внутрішні; Одеса, Білгород-Дністровський - приморські). 2. Центрально-Південне: Житомирська, Київська, Чернігівська, Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська області (центри: Київ, Умань, Канів - внутрішні; Миколаїв, Очаків - приморські). 3. Східно-Південне: Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька, Полтавська, Дніпропетровська, Херсонська області, АР Крим (центри: Харків, Полтава - внутрішні; Севастополь, Ялта - приморські).

Критеріями цього виділення є: 1) укрупнення - наявність трьох РРУ, кожне з яких має об'єднувати не менше 6-ти одиниць АТУ України (попередні варіанти рекреаційного районування включали 5 і більше складових); 2) меридіональна континуальність (до складу РРУ має входити північна та причорноморська області); 3) антиподність (наявність у РРУ ресурсонадлишкових і ресурсодефіцитних областей).

Якщо ж розглянути Україну як двоєдину територію (відносно дніпровської природної вісі - Подніпровського рекреаційного коридору), що складається з Право- та Лівобережжя, щодо ресурсно-рекреаційного потенціалу, то окреслюється суттєвий дисбаланс, крен у бік Правобережжя як більш забезпеченої ресурсами рекреації та туризму території України -амплітуда право- та лівобережних територіальних ресурсно-рекреаційних розбіжностей є досить суттєвою.

У V розділі “Ресурсно-рекреаційна паспортизація адміністративно-територіальних одиниць України та перспективи розвитку регіональної рекреації і туризму” обґрунтовано та визначено сутність регіональних ресурсно-рекреаційних паспортів (РРП) і, з урахуванням специфіки суспільно-географічного положення та ресурсних чинників, висвітлено перспективи розвитку регіональної рекреації і туризму.

Структура ресурсно-рекреаційних паспортів. Ресурсно-рекреаційний паспорт області (автономії) - якісна та кількісна характеристика її ресурсно-рекреаційного потенціалу (актуалу), СГП, що засвідчує рекреаційно-туристську спеціалізацію даного регіону та включає позиції: 1) час утворення, доменне ім'я регіону; 2) СГП; 3) поверхня (особливості рельєфу); 4) домінуючий рослинний покрив; 5) комфортність клімату; 6) забезпеченість природними рекреаційно-туристськими ресурсами; 7) унікальні ландшафти та природні об'єкти; 8) титульний (фоновий) тип архітектурно-історичних РТР, найвизначніші об'єкти; 9) види туризму (актуальні та потенційні для даної території); 10) туристський цикл; 11) екологічний стан території; 12) загальний бал ресурсно-рекреаційного рейтингу (сума балів) та інтегральна забезпеченість території рекреаційно-туристськими ресурсами; 13) ресурсно-рекреаційний район; 14) перспективи розвитку туризму, створення нового турпродукту, інвестиційні проекти. Щодо кожної позиції наводяться короткі пояснення. За цією схемою розроблено 25 регіональних РРП.

Перспективи розвитку регіональної рекреації і туризму на період до 2010 р. До пріоритетних напрямів державної політики в галузі туризму і рекреації належать наступні: удосконалення правових засад регулювання відносин у галузі туризму; забезпечення становлення туризму як високорентабельної галузі економіки України, заохочення національних та іноземних інвестицій у розвиток індустрії туризму, створення нових робочих місць; розвиток в'їзного та внутрішнього туризму, сільського (зеленого), екологічного туризму; розширення міжнародного співробітництва, утвердження України на світовому туристському ринку; створення сприятливих для розвитку туризму умов шляхом спрощення та гармонізації податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів регулювання; забезпечення доступності туризму та екскурсійних відвідувань для дітей, молоді, людей похилого віку, інвалідів та малозабезпечених громадян шляхом запровадження пільг стосовно цих категорій осіб. Забезпечувати збереження, відновлення та раціональне використання рекреаційно-туристських ресурсів України, які є чинником реалізації цих напрямів, покликані регіональні та інші програми розвитку туризму та рекреації. Нижче наводяться основні напрями національної туристсько-рекреаційної політики, подані згідно з державною програмою розвитку туризму на 2002-2010 рр. і власною позицією автора у розрізі 5 ресурсно-рекреаційних районів.

Причорноморський ресурсно-рекреаційний район (АР Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області). Зважаючи на приморське розташування, подальшого розвитку набуватимуть круїзний морський туризм, яхтинг, інтенсифікаціія використання “актуальної смуги” - її забудова закладами розміщення, а наявність гірських, передгірських (Крим) та річкових (Нижній Дніпро, Південний Буг, Нижній Дунай) ландшафтів сприятиме розширенню мережі маршрутів екотуризму. Завдяки наявності ряду унікальних спелеоб'єктів та значній закарстованості території (її площа становить 41 тис. км²) розвиватиметься спелеотуризм.

Карпатсько-Подільський ресурсно-рекреаційний район (Вінницька, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька). Враховуючи гірське та передгірське розташування, особливості гірдрографічної мережі району, наявність спелеоб'єктів світового значення (печера Оптимістична) та значну закарстованість території (її площа становить 27,4 тис. км²), подальшого розвитку набуватимуть пішохідний, спелеотуризм і водні види туризму у літній сезон та гірськолижний - у зимовий, інтенсифікаціія використання орографічних рекреаційних ресурсів (спорудження підйомників, бугельних трас, закладів розміщення).

Полісько-Столичний ресурсно-рекреаційний район (Волинська, Житомирська, Київська, Полтавська, Рівненська, Черкаська, Чернігівська області). Зважаючи на прирічкове розташування, подальшого розвитку набуватимуть круїзи по Дніпру, яхтинг, водний туризм, реконструкція закладів розміщення та інтенсифікація берегової забудови.

Придніпровсько-Донецький ресурсно-рекреаційний район (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська області). Зважаючи на приморське та прирічкове розташування, подальшого розвитку набуватимуть круїзне освоєння Дніпровського “рекреаційного коридору”, яхтинг, реконструкція та інтенсифікаціія берегової забудови (особливо це стосується приморських курортів).

Харківський ресурсно-рекреаційний район. (Харківська, Сумська області). Враховуючи незначне забезпечення району рекреаційно-туристськими ресурсами, прогнозується розвиток оздоровчої рекреації на берегах водосховищ Харківської обл., а також помітна міграція рекреантів в інші, більш привабливі в ресурсно-туристському відношенні, райони.

Таким чином, основні положення обласних програм розвитку туризму і рекреації віддзеркалюють ресурсно-рекреаційні можливості тієї чи іншої території, які при їх реалізації можуть призвести до суттєвого пожвавлення регіональної економічної діяльності.

ВИСНОВКИ

У дисертації дано теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової проблеми аналізу і оцінки РТР України. Поглиблено і розширено методологічні засади, методику та технологію дослідження РТР, поняттєво-термінологічний апарат рекреаційної географії та уявлення про територіальну структуру рекреаційних ресурсів.

1. Поглиблено та розширено методологію рекреаційної географії та географії туризму, розроблено і реалізовано методику аналізу рекреаційно-туристських ресурсів України, проведено їх рейтингове районування. Принципова схема дослідження регіональних рекреаційно-туристських ресурсів є комплексно-цілісною, логічною, структурно-збалансованою моделлю. Алгоритм її реалізації включає: аналіз теоретико-методологічних основ ресурсно-рекреаційної проблематики, розвиток її поняттєво-термінологічного апарату обґрунтування структури рекреаційно-туристських ресурсів, реалізацію методики та технології їх аналізу та оцінки визначення ресурсно-рекреаційного рейтингу адміністративно-територіальних одиниць України групування регіонів та рейтингове ресурсно-рекреаційне районування території України ресурсно-рекреаційну паспортизацію регіонів України та визначення перспектив розвитку регіональної рекреації і туризму. Рекреаційна географія та географія туризму, соціальні за своїм змістом науково-практичні напрями, націлені на вивчення рекреації та туризму, як суспільно-економічного явища, прогнозування його розвитку, використовують розгалужене “дерево” джерел ресурсно-рекреаційної інформації. Результатом цього, поряд з іншим, є створення специфічного продукту - науково-практичних розробок із рекреаційно-ресурсної проблематики та розвиток відповідного поняттєво-термінологічного апарату. Останнє віддзеркалює діалектику як суспільно-економічної географії, так і її рекреаційно-туристського напряму, термінологія якого еволюціонує як вертикально (виникнення якісно нових дефініцій), так і горизонтально (розширення та поглиблення традиційної рекреаційно-туристської термінології).

2. Методико-технологічна стадія дослідження і оцінки РТР значної за розмірами території є однією з ключових ланок їх комплексного аналізу та передбачає для природного і суспільно-історичного блоку застосування власного алгоритму (6 послідовних логічних ланок). При дослідженні РТР було виділено 2 групи трансресурсних об'єктів - гомогенні (біпатриди) та парарекреаційні (латентні) РТР, а також специфічну “коаліцію” ресурсів - суперточку-тур, що підсилює усвідомлення унікальності цих об'єктів, стимулює мотивацію і попит рекреантів, виступає чинником ефективності рекреаційно-туристського процесу. Основними методичними принципами при дослідженні гетерогенного диверсифікованого ресурсно-рекреаційного поля значної за розмірами території виступають принципи комплексності, цілісності, логічності, послідовності, системності.

3. Поглиблено, розширено та систематизовано уявлення про спектр РТР - обчислені основні кількісні показники, що характеризують 7 найбільш суттєвих ресурсних блоків об'єкту дослідження, проведено їх бальну оцінку, визначена частка потенційних та актуальних рекреаційних територій щодо кожної з одиниць адміністративно-територіального поділу України, терміновані введені в науково-практичний обіг нові поняття: “подієві РТР”, “гомогенні РТР”, “біосоціальні РТР”, “парарекреаційні (латентні) ресурси”, “суперточка-тур”, “опорні ланки ресурсно-рекреаційного каркасу”, “ресурсно-рекреаційний паспорт”, “рейтингове ресурсно-рекреаційне районування”, “ресурсно-рекреаційна тканина”, що розвиває та вдосконалює термінологічно-поняттєвий апарат рекреаційної географії, реалізує або підсилює міжпредметні (географічні, суспільно-економічні, історико-краєзнавчі, архітектурно-містобудівні) зв'язки, надаючи їм нового імпульсу.

4. Проаналізована структура і проведена класифікація найбільш визначних архітектурно-історичних РТР України, яким дана кількісна оцінка та визначений їх цінносний ранг. Виявлені титульні (фонові) типи архітектурно-містобудівних об'єктів у регіональному розрізі віддзеркалюють, з одного боку, розвиток відповідного стильового вектору, а з іншого - асиметрію по відношенню до інших складових архітектурно-історичного сегменту.

5. Інтегруючим етапом аналізу РТР є паспортизація і районування території. На основі обґрунтування відповідних критеріїв-складових розроблені ресурсно-рекреаційні паспорти (РРП) адмінодиниць України, які віддзеркалюють суспільно-географічну і ресурсно-рекреаційну складові території та перспективи її рекреаційно-туристського розвитку. Паспортизація та рейтингова рекреаційно-ресурсна оцінка регіонів України є суттєвим ресурсосистематизуючим результатом дослідження. Інформація, яку містять РРП, розглядається як підґрунтя та чинник прийняття господарських рішень, визначення стратегії і тактики суспільно-економічного та рекреаційно-туристського регіонального розвитку.

6. Поглиблено уявлення про суспільно-географічне положення регіонів України як фундаментальний чинник розвитку рекреації і туризму - проаналізовано ступінь їх сусідства, положення відносно морів і найбільших річкових акваторій. Науково-практичне значення аналізу СГП адміністративно-територіальних сегментів держави полягає в поглибленні теорії рекреаційної та суспільної географії, а отримані результати сприятимуть більш комплексному та адресному уявленню про “вагу” ресурсно-рекреаційної складової регіонів України.

7. Методи моделювання (комп'ютерні технології, структурно-логічні, картографічні, математико-картографічні моделі), застосовані в роботі, поглиблюють методологічний апарат рекреаційної географії, географії туризму та суміжних дисциплін, розширюють уявлення про методичний інструментарій дослідження РТР значної за розміром території (найбільшої європейської держави) і можуть бути використані при вирішенні інших територіально-ресурсних питань.

8. Аналіз моделі “Рейтингове ресурсно-рекреаційне районування території України” показав певну диспропорцію між рівнем забезпеченості РТР західного (Львівського) та східного (Харківсько-Кримського) “крила” території України, які розділяються областями з достатньо високим рівнем ресурсно-рекреаційного потенціалу (Чернігівсько-Одеський “гребінь” - центральна S-подібна вісь, всередині якої знаходяться Київська та Вінницька області).

9. Обласні середньострокові програми розвитку туризму і рекреації є своєрідним індикатором ефективності використання та значення РТР в економіці регіону. Регіональні пріоритети освоєння рекреаційних ресурсів у межах національного простору свідчать про строкатість його ресурсно-рекреаційної бази: рекреаційно-ресурсонадлишкові регіони мають обґрунтовані комплексні програми подальшого залучення природних і суспільно-економічних ресурсів в їх економіку, рекреаційно-ресурсозбалансовані території представляють більш стримані пропозиції, а дефіцитні щодо наявності актуальних та потенційних ресурсів туризму, оздоровчої рекреації, курортного лікування області на внутрішній (регіональний) та зовнішній (національний) туристські ринки здебільшого пропонують незначні за масштабами перспективні програми. З іншого боку, таку ситуацію слід трактувати як наслідок недостатньо ретельної розробки альтернативних сценаріїв рекреаційного освоєння території, відсутності аналітичної експертизи ресурсно-рекреаційної складової регіону, що, в свою чергу, може виступати важелем подальшого пошуку латентних територіальних можливостей і реалій, здатних пожвавити регіональне рекреаційне господарство, інтегрувати його в рекреаційно-туристську галузь держави.

10. За ієрархією реалій рівня забезпеченості території РТР та ступенем просування турпродукту (дуже високий високий середній низький дуже низький) за різними критеріями Україна займає центральну або передостанню ланку, тому використання переваг геополітичного положення країни та суспільно-географічного - її регіонів розглядається як один із головних чинників розвитку транснаціональних туристських зв'язків, залучення іноземних інвестицій до рекреаційної індустрії та посилення її ролі у національній економіці.

11. Результати дослідження використовуються Державною туристичною адміністрацією України, рядом Управлінь з питань фізичної культури, спорту та туризму обласних державних адміністрацій, Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст (“Діпромісто”), у навчальному процесі провідних вищих навчальних закладів України, що готують фахівців для національної туристської індустрії.

Одержані теоретичні і прикладні результати роботи підтверджують актуальність та посилюють значимість ресурсно-рекреаційних досліджень як суттєвого чинника оптимізації соціально-економічного розвитку території і просування національного турпродукту на зовнішній ринок.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2001. - 395 с.

Бейдик О.О. Українсько-російський словник термінів і понять з географії туризму і рекреаційної географії. - К.: РВЦ “Київський університет”, 1997. - 300 с.

Стецюк В.В., Романчук С.П., Щур Ю.В., Бейдик О.О. та ін. Київ як екологічна система: природа - людина - виробництво - екологія. - К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2001. - 316 с. Особистий внесок - розділ 12, присвячений аналізу рекреаційно-туристських ресурсів Київської міської агломерації (автору належить 6% тексту).

Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. - К.: “Палитра”, 1998. - 130 с.

Бейдик О.О. Географія: Короткий тлумачний словник. - К.: Либідь, 2001. - 192 с.

Конструктивно-географические основы рационального природопользования в Украинской ССР: Киевское Приднепровье. / Маринич А.М., Паламарчук М.М., Гриневецкий В.Т., Щербань М.И., Руденко Л.Г., Олийнык Я.Б., Фащевский Н.И., Бейдык А.А. и др. Отв. ред. А.М.Маринич, М.М.Паламарчук - К.: Наукова думка, 1988. - 176 с. Особистий внесок - розділ “Рекреационное природопользование” (автору належить 2% тексту).

Бейдик О.О., Ліщишина О.М. Російсько-український тлумачний словник термінів з медичної географії. - К.: РВЦ “Київський університет”, 1997. - 119 с. Особистий внесок - обґрунтування структури словника, розробка картографічних і структурно-логічних моделей, термінування екологічних, медико-географічних понять (автору належить 65% тексту).

Навчальні посібники

Бейдик О.О., Падун М.М. Географія. Посібник для вступників до вузів. - К.: Либідь, 1995 (2-е видання, 1996). - 304 с. Особистий внесок - розділи 2, 4, 6-8 (повністю), розділи 1, 3, 5 (частково) (автору належить 80% тексту).

Країнознавство: Навчальний посібник. Частина 2. / Надтока Г.М., Антонюк С.М., Наулко В.І., Брайчевска О.А., Бейдик О.О. та ін. - К.: КСУ, 2004. - 147 с. Особистий внесок - розділи “Туризм” (автору належить 6% тексту).

Брошури

Бейдик О.О. Тлумачний словник термінів з рекреаційної географії (географії туризму). - К.: Київський університет, 1993. - 56 с.

Бейдик О.О. Географія України. - К.: Либідь, 1996. - 80 с.

Статті у наукових виданнях

Бейдик О.О., Ляхова Т.О., Уманчик В.А. Рекреаційне освоєння і рекреаційно-ландшафтне районуванння Середнього Подніпров'я. // Вісн. Київ. ун-ту. Географія. - 1987. - Вип. 29. - С.19-24. Особистий внесок - проаналізовано рекреаційне освоєння і запропоновано рекреаційно-ландшафтне районування (автору належить 90% тексту).

Бейдик О.О., Єрохіна О.В. Рекреаційне районування Українського Подніпров'я (Верхнє Подніпров'я). // Вісн. Київ. ун-ту. Географія. - 1988. - Вип.30. - С.21-24. Особистий внесок - запропонована схема рекреаційного районування Українського Подніпров'я (автору належить 80% тексту).

Бейдик О.О., Бабарицька В.К. Аналіз розвитку рекреаційних функцій рівнинних річок України. // Вісн. Київ. ун-ту. Географія. - 1988. - Вип.30. - С.75-76. Особистий внесок - проаналізована рекреаційна функція річок рівнинної частини України (автору належить 75% тексту).

Бейдик О.О. Дніпровсько-Дністровський рекреаційний регіон. // Географічна енциклопедія України, т. 1. - К.: УРЕ, 1989. - С. 332.

Бейдик О.О., Бочковська А.І., Єрохіна О.В. Розвиток стаціонарної рекреації та рекреційне природокористування в межах Київського Придніпров'я. // Вісн. Київ. ун-ту. Географія. - 1989. - Вип. 31. - С.38-43. Особистий внесок - загальна концепція, статистичний матеріал щодо розвитку стаціонарної рекреації в Київському Придніпров'ї (автору належить 50% тексту).

Бейдик О.О., Кашперська І.В. Структура й динаміка рекреаційних потоків Канівської рекреаційної системи (1948-1985 рр.). // Вісн. Київ. ун-ту. Географія. - 1990. - Вип. 32. - С.61-64. Особистий внесок - статистичні дані, розкриття структурно-динамічних аспектів рекреаційних потоків (автору належить 75% тексту).

Бейдик О.О., Бабарицька В.К. Рекреаційно-туристські ресурси великого міста (на прикладі м.Києва). // Географічні проблеми великого міста: Тези доп. респ. наук.-практ. конф. - К.: Знання, 1991. - С.12-13.

Бейдик О.О. Придніпровський рекреаційний район. // Географічна енциклопедія України, т. 3. - К.: УРЕ, 1993. - С. 80.

Бейдик О.О. Рекреаційна освоєність території. // Географічна енциклопедія України, т. 3. - К.: УРЕ, 1993. - С.119-120.

Бейдик О.О. Рекреаційне районування. // Географічна енциклопедія України, т. 3. - К.: УРЕ, 1993. - С. 120.

Бейдик О.О. Рекреаційні ресурси. // Географічна енциклопедія України, т. 3. - К.: УРЕ, 1993. - С. 121.

Бейдик О.О., Бабарицька В.К., Хадра Падр Д. Аналіз факторів розвитку іноземного туризму (на прикладі столичного центру). // Вісн. Київ. ун-ту. Географія. - 1993. - Вип. 40. - С.136-145. Особистий внесок - аналіз чинників розвитку інтуризму (автору належить 60% тексту).

Бейдик О.О., Мужина Т.В. Региональное рекреационно-географическое районирование: современное состояние и тенденции развития. // Проблемы территориальной организации общества: Тез. докл. на научн. конф. - Пермь: ПГУ, 1993. - С.42-44.

Бейдик О.О., Хадра Падр Д., Трофімова С.Ю. Картографування рекреаційно-туристського комплексу України і Сирії: основні напрямки і проблеми. // Вісн. Київ. ун-ту. Географія. - 1995. - Вип. 41. - С.189-197. Особистий внесок - аналіз кількісно-якісних показників розвитку рекреаційно-туристського комплексу України; висновки (автору належить 70% тексту).

Бейдик О.О., Яценко Б.П., Любіцева О.О. Індустрія національного туризму: проблеми формування та сучасний стан. // Економічна та соціальна географія. - 1995. - Вип. 46. - С.93-99. Особистий внесок - аналіз сучасного стану національного туризму, розробка структурно-логічної моделі (автору належить 30% тексту).

Бейдик О.О. Районування і ресурси як базові поняття рекреаційної географії та географії туризму. // Розвиток туризму в Україні. Проблеми і перспективи: Збірник наукових статей. - К.: ІВЦ “Слов'янський діалог”, 1995. - С.95-103.

Бейдик О.О., Хадра Падр Д., Онищенко О.О., Мазуренко О.В. Деякі аспекти формування територіального рекреаційного комплексу Сирії та Криму. // Вісн. Київ. ун-ту. Географія. - 1995. - Вип. 41. - С.182-189. Особистий внесок - визначено та обґрунтовано основні аспекти формування територіального рекреаційного комплексу (автору належить 75% тексту).

Бейдик О.О., Мазуренко О.В., Трофімова С.Ю. Музеї як опорні диверсифіковані та багатоаспектні ланки ресурсно-рекреаційного ланцюга. // Туристичні ресурси України. - К.: Український інститут туризму, 1996. - С.50-56. Особистий внесок - обґрунтовано класифікацію музеїв, проаналізовано тенденції і напрями розвитку музейної справи на регіональному, національному та європейському рівнях (автору належить 70% тексту).

Бейдик О.О., Вортман Д.Я. Нові аспекти виявлення, систематизації та картографування архітектурно-історичних ресурсів як об'єктів пізнавального туризму. // Туристичні ресурси України. - К.: Український інститут туризму, 1996. - С.117-135. Особистий внесок - комплексний аналіз поняття “гомогенні ресурси” (термінування, класифікація, розробка умовних позначень, картографування) (автору належить 50% тексту).

Бейдик О.О., Дмитрук О.Ю., Дмитрук С.В. Туристично-рекреаційна інформація як складова геоінформацийних систем. // Проблеми міжнародного туризму. Збірник наукових статей. - К.: ТОВ “ЧАС ПІК”, 1997. - С.74-82. Особистий внесок - визначення компонентів рекреаційно-туристичної геоінформаційної системи, обґрунтування і конкретизація сутності туристично-рекреаційної інформації як складової ГІС (автору належить 45% тексту).

Бейдик О.О. Картографування та критерії класифікації суспільно-історичних рекреаційно-туристських ресурсів. // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Збірник наукових праць. - Вінниця: Антекс, 2001. - Випуск 2. - С.164-171.

Бейдик О.О., Березняк Г.І., Новикова В.І. Історичні пам'ятки архітектури і містобудування на Черкащині та їх використання в рекреаційно-туристській справі. // Вісник Черкаського університету. Серія історичні науки. - 2001. - Випуск 27. - С.111-117. Особистий внесок - аналіз структури архітектурно-історичних рекреаційно-туристських ресурсів (автору належить 75% тексту).

Бейдик О.О. Методологія дослідження історичного потенціалу території України. // Історія міст і сіл Великої Волині: Науковий збірник “Велика Волинь”: Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. - Т.25. - Ч.1. - Житомир: ПП М.Г.Косенко, 2002. - С.190-194.

Бейдик О.О. Залучення нетрадиційних рекреаційно-туристичних ресурсів для створення нового турпродукту. // Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 4. - К.: Державне підприємство “Національна туристична організація”, 2002. - С.54-60.

Бейдик О.О. Рекреационно-туристские ресурсы Украины: новые аспекты использования и восприятия. // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. - Симферополь: Межвузовский центр “Крым”, 2002. - № 34. - С.164-167.

Бейдик О.О. Оцінка спелеоресурсів України. // Фізична географія та геоморфологія. - 2003. - № 44. - С.35-43.

Бейдик О.О. Ресурсно-рекреаційні паспорти суб'єктів адміністративно-територіального поділу України. // Економічна та соціальна географія. - 2002. - Вип. 53. - С.216-222.

Бейдик О.О. Застосування моделей потенціалу поля при аналізі рекреаційно-туристських ресурсів України. // Картографія та вища школа: збірник наукових праць. - 2003. - Вип. 8. - С.91-95.

Бейдик О.О., Новикова В.І. Нові підходи до вивчення регіональних рекреаційно-туристських ресурсів. // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Збірник наукових праць. - Вінниця: Антекс-УЛТД, 2004. - Випуск 4. - С.36-39. Особистий внесок - запропоновано та розкрито структуру ресурсно-рекреаційних паспортів в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, окремих держав, туристських мезорайонів (автору належить 85% тексту).

Бейдик О.О. Пріоритети регіонального розвитку туризму і рекреації в Україні. // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. праць. В 4-х т. - К: ВЛГ Обрії, 2004. - Т.2. - С.167-168.

Бейдик О.О., Новикова В.І. Перспективи розвитку регіональної рекреації та туризму на період до 2010 р. // Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 5. - К.: Інститут туризму Федерації профспілок України, 2004. - С.167-178. Особистий внесок - визначені пріоритетні напрями розвитку рекреації і туризму в межах п'яти макрорайонів України, розкрито специфіку регіонального рекреаційно-туристського освоєння території (автору належить 85% тексту).

Бейдик О.О., Макаров А.Т. Методика дослідження природних рекреаційно-туристських ресурсів України. // Регіон-2004: стратегія оптимального розвитку: Матеріали міжнарод. наук.-практ. конф. - Харків: Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна, 2004. - С.93-95. Особистий внесок - запропоновано та розкрито принципову структуру рекреаційно туристських ресурсів (автору належить 60% тексту).

Україна. Загальні відомості: Енциклопедія на компакт-диску. / Бейдик О., Бондаренко В., Головко В. та ін. - К.: ТОВ “Компанія “Медіа майстер”, 2003 (російськомовна версія, 2003). - 64,6 МГ. Особистий внесок - характеристика природних рекреаційно-туристських ресурсів України (автору належить 10% тексту).

Ukraine. General information: CD. / Beydyk O., Bondarenko V., Holovko V. and an. - K.: Kompaniya “Media Mayster” Ltd, 2003. - 64,6 МG. Особистий внесок - характеристика природних рекреаційно-туристських ресурсів України (автору належить 10% тексту).

Beidyk A., Padun M. The Ukraine's Recreational Resources. // Europдische Kurorte: Fakten und Perspectiven: Frieder Stadtfeld. - Limburgerhof: FBV-Medien-Verl.-GmbH. 1993. - С.261-266. Особистий внесок - обґрунтування ключових понять, розробка картографічної моделі “Мінеральні джерела України” (автору належить 70% тексту).

Карти

47. Бейдик О.О., Ляшенко Д.О. Карта “Рекреація”, масштаб 1:4500000. // Навчальний атлас України. - К.: НВП “Картографія”, 1997. Перевидано 1998, 1999. - С.23; карта “Рекреація”, масштаб 1:4500000. // Україна. Навчальний атлас. - К.: Головне управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України, 1998. - С.67. Особистий внесок - обґрунтування змісту і умовних позначень карти, статистичні дані (автору належить 75% опублікованого матеріалу).

АНОТАЦІЯ

Бейдик О.О. Методологія та методика аналізу рекреаційно-туристських ресурсів України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук із спеціальності 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена поглибленню методології рекреаційної географії та географії туризму як складових суспільної географії. В ній поданий комплексний аналіз рекреаційно-туристських ресурсів, розширено та поглиблено уявлення про їх структуру і методику дослідження. Обґрунтована та проведена оцінка рекреаційно-туристських ресурсів України, визначений та проаналізований ресурсно-рекреаційний рейтинг її регіонів. Висвітлені можливості застосування картографічних моделей потенціалу полів у ресурсно-рекреаційних дослідженнях, обґрунтовано рейтингове ресурсно-рекреаційне районування території. Визначено та розкрито сутність регіональних ресурсно-рекреаційних паспортів і, з урахуванням специфіки суспільно-географічного положення та ресурсних чинників, - перспективи розвитку регіональної рекреації і туризму.

Враховуючи середній рівень забезпеченості України рекреаційно-туристськими ресурсами і невисокий ступінь просування турпродукту, використання переваг геополітичного положення країни та суспільно-географічного - її регіонів розглядається як один із головних чинників розвитку транснаціональних туристських зв'язків, залучення іноземних інвестицій до рекреаційної індустрії та посилення її ролі у національній економіці.

Результати дослідження репрезентовані 45 авторськими картосхемами та структурно-логічними моделями, які віддзеркалюють типологію, склад, кількісно-якісні характеристики рекреаційно-туристських ресурсів.

Ключові слова: методика аналізу, рекреаційно-туристські ресурси, рейтингове ресурсно-рекреаційне районування, ресурсно-рекреаційна паспортизація регіонів, суперточка-тур, парарекреаційні (латентні), гомогенні, подієві, архітектурно-історичні ресурси, математико-картографічне моделювання, ресурсно-рекреаційні (рейтингові) угруповання, наукометричний аналіз, ресурсонадлишкові, ресурсозбалансовані, ресурсодефіцитні регіони.

АННОТАЦИЯ

Бейдык A.A. Методология и методика анализа рекреационно-туристских ресурсов Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2004.

Диссертационная работа посвящена углублению методологии рекреационной географии и географии туризма как составляющих экономической и социальной географии. В ней дан комплексный анализ рекреационно-туристских ресурсов, расширено и углублено представление об их структуре и методике исследования. Систематизировано, углублено и расширено представление о спектре и комплексном характере рекреационно-туристских ресурсов - обосновано выделение наиболее существенных ресурсных блоков объекта исследования, проведена покомпонентная и интегральная оценка рекреационно-туристских ресурсов, определен и проанализирован ресурсно-рекреационный рейтинг ее регионов, терминирован ряд новых понятий, введенных в научно-практический оборот. Углублено представление об общественно-географическом положении регионов Украины как фундаментальном факторе развития рекреации и туризма, что развивает теорию конструктивной географии.

Освещены возможности применения картографических моделей потенциала полей в ресурсно-рекреационных исследованиях, обосновано рейтинговое ресурсно-рекреационное районирование территории. Определены и раскрыты сущность региональных ресурсно-рекреационных паспортов и, учитывая специфику общественно-географического положенния и ресурсных факторов, - перспективы развития региональной рекреации и туризма.

Учитывая средний уровень обеспеченности Украины рекреационно-туристскими ресурсами и невысокую степень продвижения турпродукта, использование преимуществ геополитического положения страны и общественно-географического - ее регионов рассматривается как один из главных факторов развития транснациональных туристских связей, привлечения иностранных инвестиций в рекреационную индустрию и усиления ее роли в национальной экономике.

Результаты исследования представлены и проиллюстрированы 45 авторскими картосхемами и структурно-логическими моделями, которые отражают типологию, состав, качественные и количественные характеристики рекреационно-туристских ресурсов.

Ключевые слова: методика анализа, рекреационно-туристские ресурсы, рейтинговое ресурсно-рекреационное районирование, ресурсно-рекреационная паспортизация регионов, суперточка-тур, парарекреационные (латентные), гомогенные, событийные, архитектурно-исторические ресурсы, математико-картографическое моделирование, ресурсно-рекреационные (рейтинговые) группировки, наукометрический анализ, ресурсоизбыточные, ресурсосбалансированные, ресурсодефицитные регионы.

SUMMARY

Beidyk A.A. Methodology and methods of the recreational and tourist resources analysis of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation on the degree of Doctor of Geographical Sciences on speciality 11.00.02 - Economic and Social Geography. - Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2004.

The dissertation concerns with further elaboration of the methodology of recreational geography and tourism geography, those being the structural components of constructive geography. It presents comprehensive analysis of recreational and tourist resources, the understanding of their structure and research methods being extended and deepened. Recreational and tourist resources in Ukraine are given a substantiated valuation, established and analysed is the rating of recreational resources of the regions of Ukraine. Elucidated are the possibilities of the application of the cartographical models of fields' potential by the investigations of recreational resources. Substantiated is the rating resource-recreational regioning of the territory. Defined and revealed is the essence of regional resource-recreational certificates and the prospects of development of regional recreation and tourism, taking into consideration the specifics of social geographical position and the factors of resources.

Deriving benefits from geopolitical position of the country and socio-geographical one of its regions in view of an average level of recreational and tourist resources supplies in Ukraine and not high level of promotion of the tourist product, - is seen as one of the chief factors of the development of transnational tourism ties, attraction of foreign investments to recreational industry, enhancing its position in the national economy.

The results of the research are presented by 45 author's map schemes and structure-logical models that mirror typology, structure, qualitative and quantitative characteristics of recreational and tourist resources.

Key words: methods of analysis, recreational and tourist resources, rating resource recreational regioning, resource-recreational certification of the regions, superpoint-tour, pararecreational (latent), homogeneous, eventful, architectural-historic resources, mathematical-cartographic modeling, resource-recreational (rating) groupings, science-metric analysis, surplus-resource.

Размещено на Allbest.ru