Мета і завдання дослідження. Метою роботи є -- аналіз топонімії Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся від найдавніших часів до наших днів, виявлення особливостей розвитку української топонімічної системи, з'ясування фізико-географічних закономірностей формування топонімікону Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся, виділення географо-топонімічних районів та встановлення зв'язку географічних назв із різноманітними соціально-історичними, етнічними, природно-географічними та іншими явищами, процесами та об'єктами.

Для досягнення цієї мети в роботі поставлені і вирішені такі завдання:

1) удосконалення теоретичних і методичних засад географічного дослідження топонімії;

2) історико-географічний та етимологічний аналіз усіх топонімів Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся від часу їх перших фіксацій до наших днів та встановлення основних принципів, за якими здійснювалося найменування поселень досліджуваної території;

3) класифікація топонімічних назв, з'ясування частоти і географії основних топонімічних моделей на території Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся в різні історичні періоди - давньоукраїнський (княжий), староукраїнський та новоукраїнський;

4) значення семантичних груп топонімії Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся і проведення лінгво-географічного аналізу формантних особливостей регіону;

5) окреслення ареалів поширення як архаїчних, так і найбільш продуктивних (відносно пізніх) топонімічних типів, оцінювання масштабів трансформації географічних назв;

6) встановлення (на базі кількісних параметрів) закономірностей розташування географо-топонімічних систем Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся.

Об'єктом дослідження виступають топонімічні ландшафти Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся.

Предметом дослідження є чинники виникнення, закономірності формування і розвитку в регіоні як окремих географічних назв, так і топонімічних систем. Топонімічною системою називаємо закономірно складений на даній території комплекс назв форм рельєфу, ботанічних, зоогеографічних, водних, геологічних і ландшафтних об'єктів та поселень різних рангів, який відображає як її природні умови, так і риси етносу, його господарську діяльність, культуру, традиції.

Методи дослідження. В основу системного аналізу топонімічних ландшафтів Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся покладена методика комплексних досліджень ланшафтів і відображення їхніх властивостей у топонімах. Вона включала систему методів аналізу і синтезу топонімічних ландшафтів різних рангів і топонімів:

1) етимологічний метод (реконструкція первинного значення кожного топоніма);

2) порівняльний історико-географічний метод (виявлення на основі архівних даних та писемних джерел зародження кожного топоніма, його розвитку і трансформації, соціального середовища, що зумовило появу назви, а також встановлення часу виникнення назви та умов заселення території);

3) формантний (словотвірний) та лексико-семантичний методи (дали можливість судити про однотипність геграфічних назв на основі повторення однакових елементів у них або ж і цілих лексем);

4) картографічний метод та метод експедиційних досліджень, які дозволили виявити і наочно відобразити поширення моделей топонімічних ландшафтів у регіоні (продуктивність словотвірних суфіксів, зв'язок топонімів із природними та соціально-економічними умовами);

5) важливим у плані виділення фізико-географічних особливостей території був метод географічного та історико-ландшафтного аналізу і синтезу.

Наукова новизна отриманих результатів. Дисертаційна робота є першим регіональним дослідженням, де об'єктом спеціального вивчення виступали топонімічні ландшафти Гологоро-Кременецької гряди і Малого Полісся, в якому поглиблені теоретичні засади географічних досліджень топонімів і топонімічних ландшафтів. На основі дослідження назв поселень Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся простежено розвиток регіональної топонімічної системи. Врахувавши семантично - словотвірну структуру топонімів, у дисертації запропоновано власну класифікацію українських топонімів, відмінну від семантичної класифікації [Ташицький, 1946] і структурної [Роспонд, 1964]. Обгрунтовано методику комплексного аналізу топонімів, що базується на врахуванні критеріїв виникнення назв, їх діахронічному вивченні. Такий підхід дав можливість переглянути існуючий та запропонувати нові етимології цілого ряду назв найдавніших поселень Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся, обгрунтувати стратиграфію основних словотвірних типів цього регіону епохи давньоукраїнського, староукраїнського та новоукраїнського періодів. Здійснена оцінка продуктивності певних структурних моделей у різні століття, виявлені тенденції і причини її змін.

Практичне значення отриманих результатів. Наукова цінність отриманих результатів полягає у поповненні і збагаченні географічного краєзнавства і регіонального ландшафтознавства результатами дослідження топонімів і топонімічних ландшафтів на базі ландшафтознавчого підходу. Отримані дані можуть використовуватися для оптимізації використання природних ресурсів людиною, реконструкції ареалів поширення рослин і тварин у минулому, оцінки масштабів зміни річок та інших гідрологічних об'єктів, вивченні рослинного і тваринного світу, грунтів і ландшафтів, географії ремесел і промислів, змін етнічного складу населення і міграційних процесів, відносного віку поселень, оцінки ступеня антропогенної трансформації ландшафтів тощо.

Виявлення географічних закономірностей топонімії дозволяє уникнути помилкових етимологій назв і тим самим оснащує фізичну географію важливими інформативними джерелами щодо давніх природних умов, особливостей ландшафтів минулих часів, які можуть бути використані при розробці географічних прогнозів розвитку природньо-господарських систем території, реалізації програми геоекологічного моніторингу цього регіону.

Особистий внесок автора. При написанні дисертації автором особисто зібрано і проаналізовано різноманітний дані: архівні, статистичні, картографічні, літературні і польові, а на основі всебічного опрацювання зібраної інформації та приведення її до систематичного вигляду, придатного для дослідження топонімічної системи, створено серію оригінальних різномаштабних географо-топонімічних картосхем. За кількісним аналізом топонімічних назв виділено географо-топонімічні райони досліджуваної території; за кадастровими картами були залучені назви невеликих геооб'єктів, якими є мікротопоніми. Мікротопоніми відображають явища та процеси, які в топонімах нівелюються або зовсім не фіксуються.

Ми визначили основні відмінності між мікротопонімами, топонімами і макротопонімами: ступені стійкості та мінливості; розмір геооб'єкту, якому надається назва; кількісне співвідношення назв на одиницю площі. Подібність їх має дві головні риси: індивідуальність кожної назви того чи іншого геооб'єкта; семантична невідповідність більшості назв, що позначають особливості природних ландшафтів їх якостями на сучасному етапі.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати дослідження й основні наукові положення роботи доповідалися на наукових конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції ”Географічна наука і освіта в Україні: погляд у ХХІ століття” (Тернопіль, 2002); Міжнародній науковій конференції ”Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки” (Львів, 2003); Міжнародній науково-теоретичній конференції ”Антропогенна географія й ландшафтознавство у ХХ і ХХІ сторіччях” (Вінниця, 2003); на наукових конференціях професорсько-викладацького складу географічного факультету Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (1999 - 2003).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 6 статей у фахових виданнях (загальним обсягом 2,5 друкованих аркушів), затверджених ВАК України, одному збірнику наукових праць, одних тезах конференції.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (164 найменувань) та 4 -ох додатків. Загальний обсяг дисертації складає 197 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі розкрито актуальність теми, сформульовано мету і завдання дисертаційного дослідження, обгрунтовано наукову новизну, виділено особистий внесок в отриманні наукових результатів, їх теоретичне і практичне значення.

У першому розділі „Науково-методологічні основи топоніміко-географічного дослідження території” розглянуто й оцінено внесок у розробку даної галузі науки, який був зроблений у попередні періоди у працях географів, істориків та мовознавців від часу виникнення цієї науки і до наших днів. Основними напрямками наших топонімічних досліджень виступали збирання фактичного матеріалу експедиційним шляхом. При цьому паралельно досліджувалися зв`язки топонімії з місцевими ландшафтними особливостями та народною географічною термінологією; створювалася інформаційна база карточок топонімії регіону, в яких вказана назва географічного об'єкта, повний перелік легенд, переказів та інших даних, що стосуються пояснення назв населених пунктів тощо; з`ясування соціальних умов формування топонімікону (на основі літературних та архівних джерел, дослідження трансформації географічних назв; визначення ролі топоніміки в географічних та історико-географічних дослідженнях, окреслення мети і завдань дисертаційної роботи, пошук найефективніших алгоритмів аналізу топонімічних ландшафтів; етимологічний аналіз географічних назв Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся, який включає виявлення семантичного зв'язку їх топооснов із різними топонімотворчими чинниками регіону - антропонімією, назвами місцевих річок, найменуваннями давніх ремесел та промислів тощо. В цьому ракурсі проведено статистичний аналіз розподілу географічних назв території, їх зв'язки з географічним середовищем і розвитком матеріальної та духовної культури, суспільно-політичним ладом і соціально-економічними відносинами; методи класифікації топонімів Гологоро-Кременецької гряди і Малого Полісся за семантичною ознакою, опису основних семантичних груп місцевої топонімії; методи формантного аналізу топонімії, опрацювання та картування результатів дослідження; методи визначення територіальних відмінностей топонімії та географо-топонімічного районування; методи характеристики топонімічних районів Гологоро-Кременецької гряди і Малого Полісся, відображення структури топонімії у діаграмах і таблицях, що передають зв'язок народної географічної термінології з топонімією.

У другому розділі „Регіональні особливості топонімії Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся” на основі польових досліджень, вивчення картографічних, історичних, літературних та інших джерел на досліджуваній території виявлено велику кількість географічних назв. Проаналізований матеріал -- це назви міст, сіл, хуторів, частин села, причина виникнення назв яких точно встановлена. Інформація про сучасні назви географічних об'єктів базується в основному на фактичному матеріалі, зібраному нами на досліджуваній території протягом 2000-2003 рр. Зокрема, отримано 3112 топонімів, з них 2302 назви міст, сіл, хуторів і 810 назв частин населених пунктів. Кожна з назв записана в її народному фонетичному звучанні, при цьому зафіксовано усі особливості її структури.

Внаслідок дослідження виявлено таку важливу топонімічну закономірність, що на території Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся географічні назви різномовні та різновікові. Це зумовлено перш за все історичними причинами: населення постійно знаходилося у безперервному русі, тобто переселялося з місця на місце, завойовувало сусідні території, освоювало незайняті простори тощо. Для вирішення поставлених завдань на території Гологоро-Кременецької гряди і Малого Полісся з'ясовувалися умови формування топонімії у різні історичні епохи, проводився статистичний аналіз топонімічних елементів (формантів та основ), також здійснювалося картування основних топонімічних явищ.

Формантний (в основному суфіксальний) аналіз назв дозволяє зробити ряд лінгво-, географічних, етногеографічних та історико-географічних висновків, виявити найдавнішу субстратну топонімію, встановити вік населених пунктів та ін. Аналіз динаміки кількості певних формантів Гологоро-Кременецької гряди і Малого Полісся протягом XIV - XX ст. (табл. 1) показує, що кількість першофіксацій топонімів майже з усіма суфіксами зменшується з XIV до XX ст.

Таблиця 1

Топоніми, пов'язані з розвитком матеріальної і духовної культури, суспільно-політичним ладом та соціально-економічними відносинами зустрічаються уже в українських пам'ятках писемності XV ст. (деякі з них могли виникнути і раніше), але основний їх розвиток припадає на XVI - XVII ст.

Топоніми, пов'язані з розвитком матеріальної і духовної культури, суспільно-політичним ладом та соціально-економічними відносинами, які виявлені на території Гологоро-Кременецької гряди і Малого Полісся є продуктом цілого ряду епох, про що свідчать не тільки пам'ятки й джерела різних століть, а й сама внутрішня форма топонімів. Серед топонімів даного класу, подібно як і серед топонімів, пов'язаних з географічним середовищем, можна виділити: топоніми, що відображають трудову діяльність та соціально-економічні умови життя людей; топоніми, які утворені від назв імен, прізвищ чи прізвиськ людей.

Виявлення географічних закономірностей топонімії дозволяє уникнути помилкових етимологій назв і тим самим оснащує фізичну географію важливими інформативними джерелами щодо давніх природних умов, особливостей ландшафтів минулих часів, які можуть бути використані при розробці географічних прогнозів розвитку природно-географічних систем території, реалізації програми геоекологічного моніторингу цього регіону.

Висновки

1. Сформовані в різні історичні епохи географічні найменування зберігають інформацію про добу свого виникнення, яка є цінною для реконструкції ландшафтів минулого, виявлення зниклих ареалів рослин і тварин, вивчення особливостей заселення та господарського використання території людиною, зміни її ландшафтів.

2. Формування топонімікону будь-якої території відбувається під впливом певних географічних закономірностей. У топонімії Гологоро-Кременецької гряди і Малого Полісся особливо помітним є зв'язок географічних назв із ландшафтно-географічними умовами місцевості. Вплив природного середовища був настільки значним, що спостерігається тісний зв'язок між розташуванням топонімічних та фізико-географічних районів, тобто, доцільно виділяти топонімічні ландшафти. Зокрема, топонімія Гологоро-Кременецької гряди, де в силу природних умов був неможливим розвиток землеробства, майже на 80% складається з найменувань, які пов'язані з іменами та прізвищами людей. А територія Малого Полісся відображає особливості рельєфу, водних об'єктів, рослинного і тваринного світу місцевості. Це зумовлено специфікою господарського використання території, придатної для збиральництва, мисливства, рибальства, ведення скотарства. Природні об'єкти виконували роль орієнтирів та служили ресурсами сировини. Формування топонімії Гологоро-Кременецької гряди і Малого Полісся відбувалося паралельно з перетворенням з природних ландшафтів на сільськогосподарські угіддя. Сприятливі грунтово-кліматичні умови регіону зумовили наявність тут районів суцільного землеробського освоєння. Це відбилось у топонімії, яка закріпила в назвах населених пунктів імена поселенців та власників полів. Відантропонімні назви складають тут 60% топонімікону. Пам'ять про природні обє'кти збереглась в основному, в мікротопонімах типу Діброва, Грабина, Хвоїна, на місці яких сьогодні існують поля, сіножаті тощо.

3. Регіональне вивчення етимології топонімів у межах окремо взятої топонімічної системи показало перспективність та засвідчило високу ефективність аналізу ландшафтів і природних умов Гологоро-Кременецької гряди і Малого Полісся для розуміння причин формування в цьому регіоні новочасних та архаїчних топоутворень слов'янського та неслов'янського походження.

4. Дослідження топонімії Гологоро-Кременецької гряди і Малого Полісся є одним з видів регіональних топонімічних досліджень, які на сучасному етапі ведуться у різних країнах. Незважаючи на значні труднощі, регіональні топонімічні дослідження дуже корисні й потрібні для розв'язання цілої низки актуальних проблем ландшафтознавства і топоніміки. Усього в роботі проаналізовано 3112 топонімів, з них 2302 назви міст, сіл, хуторів і 810 назв частин населених пунктів. В основу характеристики топонімів Гологоро-Кременецької гряди і Малого Полісся покладено структурно-генетичний принцип, а при класифікації цих географічних назв взято до уваги зв'язок топонімів з явищами і фактами природного довкілля (ландшафтів та їх компонентів) і життя народу.

5. Топонімічні назви Гологоро-Кременецької гряди і Малого Полісся, які пов'язані з географічним середовищем, є продуктом ряду епох. Ця група назв існує, як свідчать історичні джерела, уже з XIVст. Їх ми поділили на два види: 1) топоніми, утворені від слів, що означають географічні реалії; 2) топоніми, утворені від антропонімів, пов'язаних з географічним середовищем. Загальна кількість цих топонімів становить 2302 назви, тобто 33,1 % від усієї кількості топонімів досліджуваної території. З них 28,6 % припадає на назви першого виду і лише 4,5 % - на назви другого виду. У межах першого виду назв найбагатшою виявилась група топонімів, утворених від назв рослинного світу; друге місце займають топоніми, пов'язані з рельєфно-ландшафтними особливостями; третє - топоніми, пов'язані з гідрологічними властивостями; інші групи назв зустрічаються у меншій кількості. Переважна більшість поселень Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся має українську типологічну генезу. Кількість топонімів утворених на базі слів, запозичених з мов інших народів (польської, німецької, угорської), є незначною.

Таким чином топонімія - не скупчення випадкових назв, а закономірний комплекс, топонімічний ландшафт, результат складного розвитку і взаємодії географічного ландшафту та суспільсьства, складність якого випливає з багатогранності історичного розвитку природно-антропогенного ландшафту. Результати цих досліджень викладені в даній роботі.

Праці, опубліковані за темою дисертації

1. Куйбіда Н.Б. Щодо походження назв населених пунктів Львівської області // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. № 1. Тернопіль, 2001. С. 64 - 67.

2. Куйбіда Н.Б. Топоніми, пов'язані з характером рельєфу Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся // Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. № 2. Тернопіль, 2001. С. 49 - 53.

3. Куйбіда Н.Б. Про охорону і збереження географічних назв // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. Вип. 4. С. 124 - 127.

4. Куйбіда Н.Б. Мікротопоніми, як джерело історико-ландшафто-знавчих досліджень (на прикладі с. Оглядова Радехівського району Львівської області та його околиць) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету, присвячені 100-річчю від дня народження українського географа і організатора освіти професора Івана Теслі. Тернопіль, 2002. С. 35 - 39.

5. Таранова Н.Б. Топоніми Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся, які пов'язані з рослинним світом // Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. № 1. Тернопіль, 2003. С. 38 - 43.

6. Куйбіда-Таранова Н.Б. Топонімічні форманти Гологоро-Креме-нецької гряди та Малого Полісся // Антропогенна географія й ландшафтознавство у XX і XXI сторіччях. Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції. Вінниця, 2003. 120 - 124.

7. Куйбіда-Таранова Н. Б. Розвиток топонімії як закономірно організованої системи // Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки (до 120-річчя географії у Львівському університеті). Матеріали міжнародної наукової конференції. Львів, 2003. С. 154 - 156.

Анотація

Таранова Н.Б. Фізико-географічна зумовленість топонімії Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.01. - фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів. - Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2004.

У дисертації здійснено системний огляд топонімії Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся; аналізуються географічні та соціальні умови формування місцевих географо-топонімічних систем. Це новий напрям дослідження, який використовує географічні назви в якості інформативного джерела щодо змін ландшафтів від їхнього первинного стану до сучасного, антропогенно зміненого. Виявлені географічні закономірності топонімії забезпучують правильне розкриття етимології багатьох найменувань, що є внеском географії у справу збереження памяток матеріальної і духовної культури українського народу.

Ключові слова: топонім, мікротопонім, апелятив, географо-топонімічний район, антропонім, семантична група назв, етимологія, народний географічний термін, топонімічний ландшафт.

Аннотация

Таранова Н.Б. Физико-географическая обусловленость топонимии Гологоро-Кременецкой гряды и Малого Полесся. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.01. - физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. Львов, 2004.

В дисертации систематизируется топонимия Гологоро-Кременецкой гряды и Малого Полесся, анализируются географические и социальные условия формирования местных географо-топонимических систем. В работе развивается новое направление исследования, позволяющее использовать географические названия в качестве информационного источника об изменениях ландшафтов от их первичного состояния до нынешнего, антропогенного преобразованого.

Выявленные географические закономерности топонимии обеспечивабт правильную этимологизацию многих названий, в чем заключается вклад науки географии в дело сохранения и изучения памятников материальной и духовной культуры украинского народа.

Ключевые слова: топоним, микротопоним, апелятив, географо-топонимический район, антропоним, семантическая группа названий, этимология, народный географический термин, топонимический ландшафт.

Summary

N.B.Taranova. Physiko-geographical conditionality of the toponymy of the Holohora-Kremenets range and Male Polissya.

Dissertation to gain the scientific degree of the Candidate of Geographical Science by speciality 11.00.01. Physical Geography, Geophysics and Geochemistry of landscapes. - Ivan Franko National university of L'viv. L'viv, 2004.