Главная Коллекция "Revolution" География и экономическая география Еколого-геоморфологічний аналіз Закарпатської області

Еколого-геоморфологічний аналіз Закарпатської області

Визначення складності рельєфу і величини геоморфологічного ризику басейнових та адміністративно-територіальних систем Закарпатської області. Обчислення величини геоекологічної напруги у межах адміністративно-територіальних та басейнових систем.

Рубрика География и экономическая география
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.07.2014
Размер файла 81,0 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Таблиця 1

Інтегральне оцінюваня морфометричних параметрів рельєфу як чинника геоморфологічного ризику адміністративно-територіальних систем Закарпатської області

Оцінка рельєфу, бали

N п/п

Райони

Абсолютна

Крутизна

Вертикальн

Горизон-тальне

Сума

Середній (інтеграль-ний)

бал

висота

схилів

розчленув.

розчленування

балів

Гірська і передгірська територія

1

Рахівський

4,97

5,56

5,56

4,74

20,83

5,21

2

Перечинський

4,08

5,55

4,57

4,01

18,21

4,55

3

Великоберезнянський

4,08

5,56

4,56

4,77

18,97

4,74

4

Воловецький

3,97

5,57

4,98

4,80

19,32

4,83

5

Свалявський

4,08

5,55

5,54

3,42

18,59

4,65

6

Міжгірський

3,97

5,56

4,96

4,74

19,23

4,81

7

Іршавський

3,19

5,54

5,56

3,97

18,26

4,56

8

Хустський

4,08

5,55

5,56

4,76

19,95

4,99

9

Тячівський

4,07

5,55

5,56

4,97

20,15

5,04

Рівнинна територія

10

Берегівський

0,43

2,89

1,09

4,47

8,88

2,22

11

Ужгородський

1,76

4,56

3,67

4,97

14,96

3,74

12

Мукачівський

1,76

4,56

5,56

4,41

16,29

4,07

13

Виноградівський

1,77

5,58

2,19

4,74

14,28

3,57

Таблиця 2

Інтегральне оцінювання морфометричних параметрів рельєфу як чинника геоморфологічного ризику басейнових систем Закарпатської області

Оцінка рельєфу, бали

N п/п

Назва басейну

Абсолютна

Крутизна

Вертикальн.

Горизонтал.

Сума

Середній (інтегральний)

висота

схилів

розчленув.

розчленув

балів

бал

1

Уж

4,07

5,54

4,56

3,97

18,13

4,53

2

Шопурка

3,97

5,55

5,57

3,76

18,84

4,71

3

Біла Тиса

4,74

5,57

4,96

3,96

19,23

4,81

4

Чорна Тиса

4,76

5,56

5,47

3,97

19,75

4,94

5

Кісва, Косівська

4,97

5,57

5,56

3,42

19,52

4,88

6

Тиса 1

4,96

5,57

4,56

3,77

18,85

4,71

7

Тиса 2

3,98

5,55

5,56

3,97

19,05

4,76

8

Тересва

3,96

5,55

5,56

4,08

19,14

4,79

9

Теребля

4,07

5,56

5,56

3,99

19,18

4,79

10

Тиса 3

1,21

4,55

2,88

3,74

12,39

3,10

11

Тиса 4

1,77

5,56

2,88

3,97

14,17

3,54

12

Тиса 5

1,77

5,57

2,18

3,97

13,48

3,37

13

Тиса 6

0,77

2,89

1,59

4,09

9,34

2,33

14

Боржава

4,08

5,56

5,45

3,74

18,83

4,71

15

Ріка

4,08

5,56

5,46

3,98

19,08

4,77

16

Латориця

4,07

5,55

5,46

3,96

19,03

4,76

де, *- частина частина басейну Тиси, що опирається на її основне русло на відтинку: 1 -Рахів - Луг; 2 - Великий Бичків -Тересва; 3 - Бедевля -Буштино; 4 - Буштино-Хуст; 5 - Хуст- Вари; 6 - Вари -Чоп.

Коротко проаналізуємо два основні райони поширення зсувів у межах басейну Тересви. Перший район охоплює переважно Кросненську зону та смугу її контакту з Дуклянською зоною. Більшість зсувів цієї території були зафіксовані до 1998 року. Вони приурочені до схилів долин потоків Мокрянки, Ялівця, Брустранки, а також їх допливів. Для цієї зони характерні складні блокові зсуви з чіткими зсувними терасами та ділянки розвитку так званого дрібногорбистого рельєфу (Рудько, 2002). Їхня щільність поблизу сіл Німецька Мокра та Руська Мокра станом на 1998 становить 0,8 - 0,9 зсувів на км2, в районі Лопухова - 0,3 - 0,4 зсуви на км2 та Усть Чорної - 0,4 зсуви на км2. Більшість зсувів активізувалась у періоди проходження катастрофічних паводків 1998 і 2001 рр.

Максимальна кількість зсувів різних типів у другому районі зосереджена поблизу сіл Вільхівці, Вільхівчик-Лази, Вільхівчик, Нересниці, Терново, Вишоватий. Багато зсувів зафіксовано до 1998 року в районі села Терново. Тут їх щільність станом на 1998 рік становить 1,9 зсува на км2. Висока щільність виявлена поблизу сіл Глибокий потік (0,5 зсува/км2), Добрянське (0,7 зсува/км2), Нересниця (0,9 зсува/км2), Ганичі (0,6 зсува/км2), Вільхівці - Лази (0,6 зсува/км2). Їхня щільність в цей період змінюється в межах 0-1,9 зсува на км2. Максимальна щільність зсувів у нижній частині басейну Тересви зумовлена поєднанням сприятливих літологічних особливостей території з високою її сейсмічністю (розташуванням у зоні контакту Панонської плити зі складчастою системою Карпат). За механізмом утворення в досліджуваному регіоні переважають два типи зсувів: зсуви-потоки та зсуви ковзання, як правило з великою площею зсувної маси (Рудько, 2002).

Аналіз картосхем щільності зсувів станом на різні часові зрізи свідчить про наявність великої кількості зсувів у басейнах Білої Тиси (райони сіл Розтоки, Богдан), Ріки (басейн правого допливу Широкий), Тереблі (околиці Тереблянського водосховища, басейн Великої та Малої Угольки), правих допливів Тиси - потоку Глибокий Потік, Шопурки та Косівської.

Головною метою інтегрального геоморфологічного оцінювання басейнових та адміністративно-територіальних систем території Закарпатської області було визначення величини їхнього геоморфологічного ризику. Воно здійснене шляхом врахування: 1)інтегрального показника складності рельєфу; 2) інтегрального показника інтенсивності і прояву основних ендогенних та екзогенних чинників.

Визначення інтегрального показника складності рельєфу у межах адміністративно-територіальних та басейнових систем проводилась шляхом сумування середніх оціночних балів морфометричних параметрів рельєфу та визначенням їх середньоарифметичного значення. За величиною цього показника досліджувані системи можна класифікувати на чотири групи: 1) 2-3 бали - з простим рельєфом; 2) 3-4 бали - з складним рельєфом; 3) 4-5 - з дуже складним рельєфом; 4) більше 5 балів - з надзвичайно складним рельєфом. Так, середній бал оцінки у межах адміністративних районів змінюється від 2,22 бала до 5,21 бала, а у басейнових системах - від 2,33 бала до 4,94 бала (табл.1,2).

Вагомою складовою визначення величини геоморфологічного ризику є оцінка ролі домінантних геоморфологічних процесів та їхнього впливу на життя і господарську діяльність людини. Ці дані дозволили визначити ступінь ризику прояву небезпечних процесів у межах басейнових та адміністративно-територіальних систем. Максимальний ризик характерний для Тячівського району (4,5 бала), а мінімальний - для Перечинського району (1,3 бала). В основних басейнах річок даний показник коливається у межах від 4,2 бала (басейн Тересви) до 1,4 бала в басейні Латориці.

Інтегрувавши середній бал оцінки складності рельєфу та середній бал ризику прояву сучасних геоморфологічних процесів, дістанемо величину геоморфологічного ризику території. Для адміністративно-територіальних систем він змінюється від 2,21 до 4,77, а для басейнів - від 2,12 до 4,67. За його величиною виділяємо чотири групи басейнів та адміністративно-територіальних систем: 1) з низьким; 2) середнім; 3) високим; 4) дуже високим геоморфологічним ризиком (рис.1, 2).

У четвертому розділі “Господарська діяльність людини як геоморфологічний та екологічний чинник функціонування басейнових й адміністративно-територіальних систем” в межах Закарпатської області виділяємо такі основні види антропогенного впливу на рельєф: 1) аграрний (землеробський, тваринницький); 2) лісогосподарський; 3) поселенський; 4) транспортний; 5) промисловий; 6) гірничовидобувний; 7) меліоративний; 8) рекреаційний.

При оцінюванні ролі основних видів господарської діяльності людини у трансформації басейнових та адміністративно-територіальних систем гірської і рівнинної частин Закарпатської області визначились та аналізувались: структура земельного фонду, поширення різновікових лісів та динаміка їх частки у межах досліджуваних систем, структура сільськогосподарських угідь, забудованих територій, земель промисловості, транспорту і зв'язку, інженерно-технічної інфраструктури, а також частка земель, зайнятих антропогенними формами, зокрема кар'єрами, відкритими родовищами. Обчислена густота автомобільних доріг, ліній електропередач, трубопроводів, щільність кар'єрів та відкритих рудників, населених пунктів тощо.

Проведений аналіз впливу господарської діяльності людини на геоморфосферу адміністративно-територіальних і басейнових систем Закарпатської області показав чітку диференціацію його показників у межах гірської та рівнинної частин досліджуваної території. Основними видами антропогенного навантаження на рельєф рівнинної частини досліджуваної території є землеробське, житлове, (забудова, господарські будівлі та двори), транспортне (автомобільні і залізничні дороги, господарські шляхи і прогони), промислове (об'єкти промислового виробництва), інфраструктурне (інженерно-технічна інфраструктура). Високу екологічну напругу у геоморфосфері рівнинної території створює експлуатація кар'єрів та відкритих родовищ. Якщо частка площі земель, зайнята під кар'єрами та відкритими родовищами, є невеликою і змінюється від 0,12% у Мукачівському районі до 0,55% у Берегівському районі, то їх кількість є доволі великою і відповідно становить 11 та 17 кар'єрів у цих районах. На рівнинній території високою є ступінь меліорованості угідь.

Для адміністративно-територіальних та басейнових систем гірської частини території Закарпатської області головним чинником, дестабілізуючим еколого-геоморфологічний стан, є зведення лісів. Лісогосподарське навантаження за останні роки перевищує допустимі норми. Частка лісистості знизилася до критичної межі. Тепер у гірській зоні вона становить 53%, а в рівнинній і передгірській - лише 25,2%. Відомо, що оптимальна лісистість Карпат повинна становити 60-65% (Комендар, 2000, Генсірук, 2002).

Врахування найважливіших екостабілізаційних та дестабілізаційних чинників впливу на стан геоморфосфери території Закарпатської області дозволило обчислити інтегральний показник геоекологічної напруги. Його величина станом на 2004 рік коливається у межах адміністративно-територіальних систем від 0,18 бала до 2,95 бала. На основі даного показника виділено п'ять класів адміністративно-територіальних систем: з практично відсутньою геоекологічною напругою (Рахівський), дуже слабкою (Воловецький, Міжгірський), помірною (Свалявський), високою (Великоберезнянський, Іршавський, Перечинський, Тячівський, Виноградівський, Мукачівський) та дуже високою або кризовою (Хустський, Берегівський, Ужгородський). Аналіз даних (станом на 1982 рік) показав, що на території Закарпатської області взагалі відсутні адміністративно-територіальні системи з дуже високою (кризовою) геоекологічною напругою. Високі показники геоекологічної напруги були тільки у двох адміністративно-територіальних районах Закарпатської області - Ужгородському та Берегівському. Тенденція зростання величини інтегрального показника геоекологічної напруги за досліджуваний період вказує на різке погіршення екологічного стану території Закарпатської області, а при збереженні тенденції у найближчі кілька років - виникнення кризової екологічної ситуації.

Сумувавши величини інтегральних показників складності рельєфу, геоморфологічного ризику та геоекологічної напруги, отримали величину комплексної еколого-геоморфологічного оцінки стану геоморфосфери у розрізі адміністративно-територіальних систем (рис.3, 4).

У п'ятому розділі ”Еколого-геоморфологічний стан басейнових систем Закарпатської області та заходи щодо його оптимізації” проаналізовано сучасний еколого-геоморфологічний стан основних басейнових систем, зокрема оцінена роль геолого-геоморфологічних та антропогенних чинників формування повеней і паводків у цьому регіоні та проаналізовані еколого-геоморфологічні наслідки їхнього впливу на довкілля. Проведена оцінка багаторічної динаміки якості поверхневих вод. На основі власних польових досліджень здійснений детальний аналіз стану забруднення поверхневих вод на репрезентативних ділянках р.Уж та р.Латориці. Вивчалась мінералізація річкової води, транспортування ріками екологічно небезпечних хімічних речовин, тенденції і варіації цих показників, причини змін, що відбуваються у р.Уж на відтинку від Перечинського району до м.Ужгород (кордон з Словаччиною) та на р.Латориця від м.Свалява (район хімзаводу) до м.Чоп (с.Теглиш).

Станом на 2003 рік отримана оцінка якості поверхневих вод за вмістом специфічних речовин токсичної і радіаційної дії, за критеріями забруднення компонентами сольового складу, за трофосапробіологічними (еколого-санітарними) критеріями. За співвідношення до ГДК виділені певні класи якості води, подано їх просторовий аналіз. В цілому за показниками якості поверхневих вод геоекологічний стан басейну Тиси можна оцінити як задовільний. Суттєво він погіршується у роки з екстремальними паводками і повенями, коли в річку попадають органічні і хімічні забруднюючі речовини, а також продукти ерозії схилових і заплавно-долинних ґрунтів.

На основі проведених досліджень запропонована система заходів, спрямованих на оптимізацію еколого-геоморфологічного стану досліджуваної території, ключовим елементом якої є схема протипадовкового захисту території Закарпатської області. У схемі виділяється три основні блоки: гідротехнічний, лісотехнічний та організаційний. В кожному з блоків запропоновані конкретні пропозиції щодо захисту населених пунктів та господарських об'єктів від шкідливого впливу повеней і паводків.

Висновки

У дисертації вперше для території Закарпатської області дано наукове обґрунтування змісту і здійснено комплексний еколого-геоморфологічний аналіз басейнових та адміністративно-територіальних систем, який дозволив сформулювати наступні висновки:

1. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз Закарпатської області базується на системному підході і розв'язує коло завдань, пов'язаних насамперед з оцінкою еколого-геоморфологічного стану геоморфосфери басейнових та адміністративно-територіальних систем. Пріоритетним напрямком цих досліджень виступало вивчення впливу людини на геоморфосферу території Закарпатської області, а також оцінка змін у її функціонуванні під впливом як природних, так і антропогенних факторів.

2. Обґрунтовані у роботі принципова схема та алгоритм регіонального еколого-геоморфологічного аналізу досліджуваної території, розроблена та реалізована в ArcMap інформаційна система „Еколого-геоморфологічний стан Закарпатської області” відображають основні етапи і кроки досліджень басейнових та адміністративно-територіальних систем регіону. Вони дозволили інтегрувати наявну інформацію про стан досліджуваних систем, прослідковувати тенденції їх змін протягом 25 років, обґрунтувати відповідну систему рекомендацій щодо управління поведінкою природних і природно-техногенних об'єктів. Такий підхід дозволив забезпечити достовірною, науково обґрунтованою інформацією про еколого-геоморфологічний стан басейнових та адміністративно-територіальних систем органи державного моніторингу довкілля та служби управління станом геосистем і природокористуванням.

3. Проведена бальна та інтегральна оцінка морфометричних особливостей рельєфу у межах адміністративно-територіальних та басейнових систем дозволила об'єднати досліджувані системи у чотири групи: 1) з простим рельєфом; 2) з складним рельєфом; 3) з дуже складним рельєфом; 4) з надзвичайно складним рельєфом. Інтергальний показник оцінки складності рельєфу адміністративно-територіальних систем змінюється від 2,22 бала до 5,21 бала, а у басейнових системах - від 2,33 бала до 4,94 бала.

4. За величиною геоморфологічного ризику виділяємо чотири групи досліджуваних систем: 1) з низьким геоморфологічним ризиком; 2) з середнім геоморфологічним ризиком; 3) з високим геоморфологічним ризиком; 4) з дуже високим геоморфологічним ризиком. Дуже високий геоморфологічний ризик встановлений у басейнових системах Тересви, Шопурки, Білої та Чорної Тиси. що лежать у межах Тячівського та Рахівського адміністративно-територіальних районів.

5. У межах Закарпатської області максимальний тиск на басейнові адміністративно-територіальні системи створюють наступні види антропогенного впливу: 1) аграрний (землеробський, тваринницький); 2) лісогосподарський; 3) поселенський; 4) промисловий; 5) гірничо-видобувний; 6) транспортний; 7) рекреаційний. У гірській частині Закарпатської області максимальний тиск зумовлює лісогосподарський, зокрема зведення лісів, що призвело до активізації сучасних геоморфологічних процесів, виникнення катастрофічних паводків, а на рівнинній - аграрний, поселенський та промисловий.

6. Аналіз розподілу інтегрального показника геоекологічної напруги стану геоморфосфери адміністративно-територіальних систем, що розрахований на основі врахування дестабілізуючих та екостабілізуючих чинників, дозволив визначити райони з практично відсутньою геоекологічною напругою, дуже слабкою, помірною, високою та дуже високою (кризовою). Порівняння цих показників станом на 1982 та 2004 рр. свідчить про зростання екологічної напруги території Закарпатської області.

7. Проведена комплексна еколого-геоморфологічна оцінка стану басейнових та адміністративно-територіальних систем з врахуванням величин інтегральних показників складності рельєфу, інтенсивності і прояву геоморфологічних процесів, геоекологічної напруги дозволила виділити та обґрунтувати для них систему екостабілізаційних заходів, зокрема протипаводкового захисту.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Габчак Н.Ф. Історія еколого-геоморфологічних досліджень річкових систем Закарпатської області // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. Тернопіль: Підручники і посібники. 2004. Вип.10 (2). С. 72-75.

2. Габчак Н.Ф. Сучасний прояв руслових процесів та специфіка протипаводкрвого захисту господарських об'єктів у басейні Тиси в межах Закарпатської області // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. 2004. №3. С. 36-42.

3. Габчак Н., Дубіс Л.. Морфометричний аналіз рельєфу: історія розвитку, сучасний стан, перспективи // Вісник Львів. ун-ту. Серія георгафічна. 2000. Вип. 27. С. 250 254.

4. Габчак Н. Еколого-геоморфологічні та гідроекологічні проблеми річкових систем Закарпаття // Вісник Львів. ун-ту. Серія георгафічна. 2004. Вип. 30. С. 40-45.

5. Габчак Н.Ф. Оцінка флювіальних систем: наукові засади та методика // Мат-ли міжн. наук.-практ. конф. „Україна наукова `2003”.Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. Т. 26. С. 27-30.

6. Габчак Н.Ф. Антропогенна трансформація та екологічний стан річкових систем Закарпаття // Мат-ли IV міжн. наук.-практ. конф. „Наука і освіта `2003”.Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. Т. 30. С. 9-12.

7. Габчак Н.Ф. Локалізація зсувних процесів у післяпаводковий період на території Закарпаття // Крок у майбутнє: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. студентів, аспірантів, молодих вчених .К.: Політехніка, 2003. С. 51-53.

Анотація

Габчак Н.Ф. Еколого-геоморфологічний аналіз Закарпатської області. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.04 - геоморфологія і палеогеографія. - Львівський національний університет імені Івана Франка, м.Львів, 2005.

Дисертація присвячена еколого-геоморфологічному аналізу Закарпатської області. В роботі розроблена принципова схема та алгоритм еколого-геоморфологічних досліджень обласного регіону, обґрунтована система методів досліджень, розроблена структура та реалізована у системі ArcMap інформаційна система “Еколого-геоморфологічний стан Закарпатської області”, об'єктом досліджень якої виступає геоморфосфера як басейнових, так і адміністративно-територіальних систем. Проведена інтегральна геоморфологічна оцінка басейнових та адміністративно-територіальних систем, результатом якої стала класифікація досліджуваних систем за складністю рельєфу та величиною геоморфологічного ризику. Проаналізовано масштаби змін рельєфу під впливом природокористування, поселенського навантаження, транспортної мережі та інших чинників, визначений інтегральний показник еколого-геоморфологічного стану, запропоновано систему заходів, спрямованих на покращання еколого-геоморфологічного стану території досліджень.

Ключові слова: еколого-геоморфологічний аналіз, басейнові та адміністративно-територіальні системи, інтегральна геоморфологічна оцінка геоморфосфери, комплексна еколого-геоморфологічна оцінка.

Аннотация

Габчак Н.Ф. Эколого-геоморфологический анализ Закарпатской области. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.04 - геоморфология и палеогеография. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, г.Львов, 2005.

Диссертация посвящена эколого-геоморфологическому анализу Закарпатской области. В работе научно обосновано содержание и реализация эколого-геоморфологического анализа бассейновых и административно-территориальных систем изучаемой территории, определены параметры функционирования, а также масштабы их изменений под воздействием природных и антропогенных факторов.

В качестве объекта исследований выступает фрагмент геоморфосферы в пределах бассейновых и административно-территориальных систем региона. Впервые для этой территории разработана принципиальная схема и алгоритм региональных эколого-геоморфологических исследований с учетом морфометрических та морфологических особенностей рельефа, спектра современных геоморфологических процессов и антропогенных факторов для горной, предгорной и равнинной территории Закарпатской области. При помощи Arc Map составлена информационная система “Эколого-геоморфологическое состояние Закарпатской области”.

На основе цифровой модели рельефа масштаба 1: 200 000 разработана серия морфометрических и морфологических карт, а именно: вертикального и горизонтального расчленения рельефа, крутизны и морфологии склонов, структурных линий рельефа. Для анализа влияния рельефа на эколого-геоморфологическое состояние территории Закарпатской области предложена бальная оценка. На ее основнии в пределах бассейновых и административно-территориальных систем рассчитан интегральный показатель геоморфологического риска.

Показатель геоморфологического риска в пределах административно-территориальных систем варирует от 2,18 до 4,93 балла, а для бассейнов - от 3,12 до 4,67 балла. За его величиной выделено четыре группы систем: 1) 2,1 - 3,0 балла - рельеф с низким геоморфологическим риском (Береговский район); 2) 3,1 - 4,0 балла - рельеф со средним геоморфологическим риском (Перечинский, Ужгородский, Виноградовский, Мукачевский); 3) 4,1 - 4,5 балла - рельеф с высоким геоморфологическим риском (Великоберезнянский, Воловецкий, Свалявский, Межгорский, Иршавский); 4) больше 4,5 балла - рельеф с очень высоким геоморфологическим риском (Раховский, Хустский, Тячевский).

Бассейновые системы исследуемой территории за величиной этого показателя отнесены только к трем группам - со средним, высоким и очень высоким геоморфологическим риском. Получена оценка роли основных видов хозяйственной деятельности человека в трансформации бассейновых и административно-территориальных систем горной, и равнинной частей исследуемой территории. По тринадцати показателям экостабилизационных и дестабилизационных факторов воздействия на состояние геоморфосферы выделено четыре класса территорий: с практически отсутствующей геоэкологическим напряжением, очень слабым, умеренным, высоким и очень высоким. На основании трех интегральных показателей (сложности рельефа, распространения и интенсивности геомоморфологических процессов, геоэкологического напряжения) разработана и реализована комплексная эколого-геоморфологическая оценка геоморфосферы исследованных систем.

В работе даны рекомендации и предложена комплексная система мероприятий противопаводковой защиты территории Закарпатской области.

Ключевые слова: эколого-геоморфологический анализ, бассейновые и административно-территориальные системы, интегральная геоморфологическая оценка геоморфосферы, комплексная эколого -геоморфологическая оценка.

Annotation

Habchak N. Environmental-geomorphologic analysis of Transcarpathian region. -- Handwriting.

Dissertation for getting academic degree Candidate of Geographic Science on speciality 11.00.04 -- Geomorphology and paleogeography. -- Ivan Franko National University of L'viv, Ukraine, 2004.

The dissertation consists of environmental-geomorphologic analysis of Transcarpathian region. The scheme of principles and the algorithm of environmental-geomorphologic investigations of the administrative region are elaborated. The methods of such investigations are substantiated. The structure of GIS “Environmental-geomorphologic state of Transcarpathian region” has been elaborated and realized applying ArcMap software. The object of the research is geomorphosphere of catchment and administrative territorial systems. The integral geomorphologic evaluation of the catchment and administrative territorial systems has been done. The result of this evaluation is classifications of the investigated systems by the relief complexity and the level of geomorphologic risk. The scales of the relief changes due to nature use, settlements functioning, transport communications and other man-made factors have been assessed. The integral parameter of man-made pressure upon the geosystems has been calculated. The complex environmental-geomorphologic evaluation of the catchment and administrative territorial systems was carried out. The system of measures directed on improvement of environmental-geomorphologic state of the investigated region has been proposed.

Key words: environmental-geomorphologic analysis, catchment and administrative territorial systems, integral geomorphologic evaluation of the geomorphosphere, complex environmental-geomorphologic evaluation.

Размещено на Allbest.ru

...

Страница:


Подобные документы

  • Загальна характеристика економіки Закарпатської області

    Географічне розташування Закарпатської області. Адміністративно-територіальний устрій. Аналіз структури населення. Характеристика природно-ресурсного потенціалу. Промисловість, сільське господарство, фінансові заклади. Торгівельні відносини області.

    реферат [2,3 M], добавлен 30.05.2013

  • Аналіз тектонічної зумовленості геоморфологічних умов берегової зони Херсонської області

    Дослідження північного борту Каркінітсько-Сиваської системи прогинів. Геоморфологічний аналіз берегів регіону. Зв’язок між тектонічними умовами розвитку та геоморфологічними рисами узбережжя Херсонської області. Структурні особливості берегової зони.

    статья [722,1 K], добавлен 11.09.2017

  • Грунтово-рослинний покрив Сумської області

    Природні умови Сумської області, клімату, рослинності, порід, рельєфу. Особливості розвитку ґрунтового покриву, господарська історія його використання. Види ґрунтів, які зустрічаються у межах області, їх географічний розподіл і топографічне розміщення.

    реферат [374,6 K], добавлен 22.11.2010

  • Характеристика природно-рекреаційних ресурсів Дністровського рекреаційного району в межах Івано-Франківської області

    Природо-рекреаційні ресурси Дністровського району. Використання туристичних ресурсів регіону в межах Івано-Франківської області. Національно природні парки, заповідники та природоохоронні території. Організація водного походу І категорії складності.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 05.01.2014

  • Характеристика й особливості розвитку Чернівецької області

    Природно-ресурсний потенціал Чернівецької області. Аналіз демографічної ситуації. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва, а також ролі і місця області на економічній карті країни. Аналіз екологічної ситуації в Чернівецькій області.

    дипломная работа [39,7 K], добавлен 17.04.2008

  • Особливості розміщення продуктивних сил Закарпаття

    Місце Закарпатської області в економіці України, характеристика її природно-ресурсного потенціалу, зайнятості населення, промислового і агропромислового комплексів. Аналіз стану навколишнього середовища та рівня природно-техногенної безпеки Закарпаття.

    реферат [33,2 K], добавлен 06.12.2010

  • Рельєф урбанізованих територій Скибових Карпат у межах Турківського району

    Просторова і часова антропогенна трансформація форм рельєфу, рельєфотвірних порід і геоморфологічних процесів на найбільших об’єктах, які зазнали антропогенного впливу на цій території, річкові долини. Зміни форм рельєфу при дорожньому будівництві.

    дипломная работа [1,9 M], добавлен 21.07.2015

  • Економіка Закарпатської області

    Розміщення природних ресурсів, економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону та його районів. Сільське господарство та його спеціалізація. Специфіка функціонування транспорту. Внутрішньоекономічне районування. Перспективи розвитку території.

    контрольная работа [65,1 K], добавлен 24.09.2014

  • Схема формування Донецької області

    Аналіз герба та прапора Донеччини. Характеристика рельєфу, ґрунтів. клімату. Географічне розташування та історія утворення Донецької області. Пам'ятки доісторичної доби. Агропромисловий та транспортний комплекс, екологічна ситуація, чисельність населення.

    реферат [358,1 K], добавлен 09.10.2011

  • Закарпатська область

    Вихідні дані Закарпатської області, зовнішньоекономічна діяльність регіону. Характеристика галузевої структури економіки. Промисловий потенціал регіону, розвиток сільського господарства. Інвестиційний клімат регіону, іноземні та внутрішні інвестиції.

    контрольная работа [20,4 K], добавлен 19.07.2011

  • Адміністративно-територіальна реформа в Україні

    Децентралізація управління: переваги і ризики в умовах України. Радянська адміністративно-територіальна спадщина, спроби її подолання. Реформування адміністративно-територіального устрою в контексті глобальних процесів просторової організації суспільства.

    курсовая работа [59,9 K], добавлен 09.09.2013

  • Закарпаття - рідний край!

    Розташування Закарпатської області в південно-західній частині України, на південних схилах лісистих Карпат і прилеглої до них низовини. Столиця краю - Ужгород. Офіційний прапор Закарпаття. Центр Європи на території краю. Найдовша липова алея в Європі.

    презентация [3,9 M], добавлен 24.02.2014

  • Рекреаційна географія

    Дослідження методів і завдань рекреаційної географії, предметом вивчення якої є аналіз територіальних рекреаційних систем: природних і культурних комплексів, інженерних споруд, обслуговуючого персоналу, органу управління та відпочиваючих (рекреантів).

    реферат [30,9 K], добавлен 19.01.2011

  • Комплексна характеристика Київської області

    Аналіз параметрів регіону через розрахунок індексу конфігурації. Природні ресурси, річкова мережа, демографічне, промислове-, аграрне- транспортне-географічне положення області. Система та опорний каркас розселення області. Чисельність населення міст.

    курсовая работа [6,1 M], добавлен 08.05.2015

  • Аналітичний огляд розміщення продуктивних сил Львівської області

    Географічна характеристика Львівської області. Аналіз ресурсних факторів розміщення продуктивних сил. Основні родовища корисних копалин, мінерально-сировинні ресурси Львівської області. Аналіз сільського господарства, характеристика транспорту та зв’язку.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 22.12.2010

  • Агропромисловий комплекс Іркутської області

    Промисловість як основна галузь народного господарства Іркутської області. Характеристика, види, галузі та основні центри промисловості та промислових підприємств області. Характеристика стану землеробства, тваринництва та звіринництва в області.

    реферат [25,2 K], добавлен 14.06.2010

  • Економіка Івано-Франківської області

    Дослідження економіко-географічного положення та природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області. Аналіз демографічної ситуації та характеристика трудових ресурсів регіону. Місце Івано-Франківської області у господарському комплексі України.

    курсовая работа [63,1 K], добавлен 21.04.2013

  • Мезо- та мікрорайонування

    Визначення факторів поширення організмів в певному середовищі. Аналіз конфігурації і структури ареалу. Класифікація територіальних угруповань організмів за біоценотичними та гомологічними ознаками. Особливості картографування та районування території.

    курсовая работа [50,0 K], добавлен 21.09.2010

  • Розміщення продуктивних сил Івано–Франківської області

    Передумови та особливості розвитку та розміщення продуктивних сил Івано-Франківської області. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарства. Аналіз участі області у внутрідержавному територіальному поділі праці та економічних зв'язках.

    курсовая работа [553,1 K], добавлен 07.04.2013

  • Вплив природно-ресурсного потенціалу на соціально-економічний розвиток Миколаївського регіону

    Оцінка природо-ресурсного потенціалу Миколаївської області, аналіз її трудового потенціалу. Міжнародні транспортні коридори, які проходять через територію Миколаївської області. Основні напрямки і перспективи соціально-економічного розвитку області.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 13.10.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены