Методика геоекологічного районування території України

ВИСНОВКИ

1. Геоекологічні дослідження території базуються на таких положеннях: об'єктом дослідження є геоекосистеми, які включають природно-екологічну та соціально-економічну складові і досліджуються з метою визначення їх сучасного стану та геоекологічного потенціалу, прогнозу їх змін у майбутньому і оптимізації взаємодії між суспільством та іншими компонентами геоекосистем. Геоекологічне районування розглядається як оптимальний метод пізнання закономірностей та проблем територіальної взаємодії суспільства і природи.

2. Методика геоекологічного районування передбачає пізнання природних та антропогенних факторів розвитку геосистем, аналіз і оцінку часткових показників ГП: природного потенціалу, потенціалу стійкості, техногенного навантаження та створення оціночних картографічних моделей; визначення ГП - індикатора геоекологічних умов проживання населення та здатності геосистем виконувати середовище- та ресурсновідновлювальні функції; розробку рекомендацій з удосконалення територіальної організації природокористування та поліпшення геоекологічного стану навколишнього середовища.

3. Аналіз геоекологічних регіонів та районів України свідчить про взаємозалежність величини ГП та рівня ТН. На території України переважають геосистеми з ГП нижче середнього та середнього рівнів, які займають відповідно 29,8 % та 18,3% території країни. Геоекологічні проблеми здебільшого зумовлені значним господарським використанням земельних ресурсів, високою концентрацією промислового та сільськогосподарського виробництва. Однією з головних проблем є високе радіаційне забруднення цезієм-137, яке спостерігається на 12,5% території України та значне хімічне забруднення, у компонентній структурі якого переважає забруднення ґрунтів та атмосферного повітря. Ситуація загострюється у районах масштабних видобутків паливних і металевих корисних копалин, а також сировини для хімічної промисловості, в яких спостерігається забруднення всіх компонентів природного середовища.

4. Порівняльний аналіз рівнів ГП, соціально-економічного та господарсько-містобудівного освоєння в межах окремих геоекологічних районів України показав велику різноманітність типів їх поєднання з переважанням районів, у яких спостерігається нижче середнього та середній рівень ГП та середній і високий рівень соціально-економічного та господарсько-містобудівного освоєння, що свідчить про необхідність розробки та впровадження заходів щодо раціональної організації природокористування й регламентації господарсько-містобудівного освоєння території.

5. Збалансований соціально-економічний та екологічний розвиток країни передбачає раціональне використання природних ресурсів, а також збереження та відновлення властивостей навколишнього середовища, що досягається в результаті врахування загальних природоохоронних й геоекологічних принципів проектування природно-технічних систем та впровадження стратегічних завдань щодо раціонального використання території в межах окремих геоекологічних районів України. Головні з них: зменшення ступеня ТН за рахунок скорочення площ орних земель та земель під промисловими об'єктами; регламентація та посилений контроль за містобудівним і промисловим будівництвом; впровадження маловідходних технологій виробництва та комплексного використання природних ресурсів; поетапне досягнення збалансованого співвідношення земельних угідь у зональних системах землекористування та застосування біологічних методів боротьби зі шкідниками у сільському господарстві; збільшення площ територій та об'єктів ПЗФ; формування національної екологічної мережі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Олішевська Ю.А. Теоретичні та методичні аспекти прикладної ландшафтної екології (зарубіжний досвід) // Фізична географія та геоморфологія. - 2001. - Вип. 40. - С. 113-121.

2. Олішевська Ю.А. Сучасний стан проблеми геоекологічного районування території //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія Географія. 2002. - №2. - С. 186-188.

3. Олішевська Ю.А. Критерії виділення таксономічних одиниць геоекологічного районування // Фізична географія та геоморфологія. - 2003. - Вип. 45. - С. 70-81.

4. Олішевська Ю.А. Методика геоекологічного районування території України // Вісник Київського національного університету. Серія Географія. - 2004. - Вип. 50. - С. 10-12.

5. Олішевська Ю.А. Геоекологічне районування України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Географія. - 2004. - №2. - Ч.2. - С. 78-84.

6. Олішевська Ю.А. Теоретична модель об'єкта геоекологічних досліджень // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. - 2004. - Вип.4. - С. 300-301.

7. Олішевська Ю.А. Суть та форми прояву геоекологічних уявлень // Регіональні екологічні проблеми: Зб. наук. праць. - К.: ВГЛ ”Обрії”, 2002. - С. 208-210.

8. Олішевська Ю.А. Методичні підходи та принципи геоекологічного районування. // Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. праць. - К.: ДНВП „Картографія”, 2003. - С. 153-158.

9. Олішевська Ю.А. Геоекологічна оцінка території // Географічна освіта і наука в Україні: Зб. тез доповідей наукової конференції, присвяченої 70-річчю географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. - К.: ВГЛ „Обрії”, 2003. - С. 171-172.

10. Олішевська Ю.А. Геоекологічний підхід до дослідження природи України // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наукових праць. В 4-х. Т. - К.: ВГЛ Обрії, 2004. - Т.2. - С. 32-35.

АНОТАЦІЯ

Олішевська Ю.А. Методика геоекологічного районування території України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Викладено теоретичні аспекти геоекологічного районування і методичні підходи до його проведення, запропоновано показники геоекологічної оцінки території та алгоритм проведення геоекологічного районування території України і критерії виділення операційних одиниць геоекологічного районування. Проведено оцінку і аналіз природного потенціалу, потенціалу стійкості, техногенного навантаження та геоекологічного потенціалу регіональних ландшафтних структур України та створено схему геоекологічного районування території України. Визначено та проаналізовано головні геоекологічні проблеми в межах окремих геоекологічних регіонів та районів України, запропоновано першочергові заходи щодо раціонального використання території в окремих районах країни.

Ключові слова: геоекологічне районування, геоекологічний потенціал, геоекологічні проблеми, природокористування, природний потенціал, потенціал стійкості, техногенне навантаження.

Олишевская Ю.А. Методика геоэкологического районирования территории Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.11. - конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. Киев, 2004.

Изложены теоретические аспекты геоэкологического районирования, методические подходы к его проведению, предложено показатели геоэкологической оценки территории, алгоритм проведения геоэкологического районирования и критерии выделения операционных единиц геоэкологического районирования.

Методика геоэкологического районирования предусматривает изучение природных и антропогенных факторов формирования региональных ландшафтных структур, анализ и оценку частных показателей геоэкологического потенциала: природного потенциала, потенциала устойчивости и техногенных нагрузок и создание картографических моделей, определение уровней геоэкологического потенциала. Последний показатель отображает условия проживания населения в отдельных геосистемах.

Оценку природного потенциала предлагается проводить на основе определения показателей годового количества осадков, коэффициента увлажненности, суммы активных температур выше 100С, биологической эффективности климата и степени поражения территории неблагоприятными природными процессами.

Потенциал устойчивости рассчитан на основе показателей метеорологического потенциала атмосферы, потенциала устойчивости поверхностных вод и грунтов.

Техногенные нагрузки определяются в результате сочетания социально-экономического освоения территории и радиационного и химического загрязнения.

Анализ геоэкологических регионов и районов показал, что существует прямая зависимость между уровнями геоэкологического потенциала и техногенных нагрузок, что обуславливает необходимость разработки и внедрения мероприятий по оптимизации природопользования и рационального использования территории.

В процессе анализа отдельных геоэкологических регионов и районов Украины были определены главные геоэкологические проблемы и разработаны необходимые мероприятия, способствующие рациональному использованию территории и устранению негативных последствий взаимодействия природы и общества.

Ключевые слова: геоэкологическое районирование, геоэкологический потенциал, геоэкологические проблемы, природопользование, природный потенциал, потенциал устойчивости, техногенные нагрузки.

Olishevska Y.A. Methods of the geoecological division into districts of the territory of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in geographical sciences by speciality 11.00.11 - constructive geography and rational use of natural resources. - Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2004.

Theoretical aspects of the geoecological division into districts and methodical approaches of its realization are given. The indices of the geoecological estimation of the territory, the algorithm of the division into districts and criteria of the operational units determination are proposed. Nature potential, stability potential, technogenic load and geoecological potential of the regional landscape structures of Ukraine are estimated and analyzed. The scheme of the geoecological division into districts of Ukraine is given. The main geoecological problems in geoecological regions and districts of Ukraine are determined and analyzed, the first measures for the rational use of the territory in the regions of Ukraine are proposed.

Key words: geoecological division into districts, geoecological potential, geoecological problems, nature use, nature potential, stability potential, technogenic load.

Размещено на Allbest.ru