Теорія і практика конструктивно-географічного аналізу мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону

Умови, які склалися на Поділлі у палеозої, спричинили нагромадження потужних карбонатних товщ у силурійському і теригенних відкладів у девонському періодах. Перші є потенційною базою насамперед будівельної сировини і потребують довивчення на наявність сировини для цементної промисловості і мінеральних вод типу Нафтуся, а також на предмет їх нафтогазоносності. Девонські відклади є здебільшого будівельною сировиною, не заперечена також їх потенційна нафтогазоносність.

Палеогеографічні умови крейдового періоду на Поділлі були сприятливими для нагромадження передусім сировини для будівельної промисловості - крейди, мергелів, крейдоподібних вапняків тощо, а також фосфоритів, прояви яких у альбських і сеноманських відкладах перспективні на виявлення промислових родовищ.

Палеогеновий, неогеновий та антропогеновий періоди у реґіоні відзначились нагромадженням глауконітомістких порід, які залишаються на даний час практично невивченими, потужних карбонатних товщ, пісків, гіпсів, бурого вугілля і торфу. Перспективними можуть бути палеогеографічні реконструкції, спрямовані на вивчення площ поширення кондиційних морських пісків сарматського віку, алювіальних і флювіогляціальних пісків антропогенового віку.

Генеза таких унікальних природних утворів як Подільські Товтри залишається до кінця не з'ясованою. Зокрема, становить практичний інтерес реконструкція ранньопалеозойської історії даної території, зважаючи на можливу нафтогазоносність морфоструктур, сформованих протягом цього часу.

Потребує вирішення проблема збереження унікальних природних ландшафтів Подільських і Мурафських Товтр, захисту їх від негативного впливу відкритих гірничих робіт, які тут проводяться. Мова йде передусім про розробки технологічної сировини для цукроварень і тесового каміння тортонського і сарматського віку. Дослідження повинні спрямовуватись на

розроблення рекомендацій щодо збереження і відновлення розмаїття ландшафтних комплексів у межах районів видобування корисних копалин та на прилеглих територіях, а також на пошук нових перспективних площ високоякісної вапнякової сировини поза межами заповідних територій.

Проблема захисту природних ландшафтів від негативного впливу гірничих робіт актуальна також для Дністерського каньйону, Кременецьких гір, Західно-Подільського горбогір'я та інших мальовничих куточків Поділля, які цінні насамперед своїм рекреаційним потенціалом.

У третьому розділі роботи “Конструктивно-географічний аналіз мінерально-сировинних ресурсів Поділля” на основі серії побудованих картографічних моделей детально проаналізовано сучасний стан вивчення, освоєння, використання різних видів МСР та забезпеченість їхніми запасами території/населення адмінрайонів реґіону. Аналіз сучасного стану мінерально-сировинної бази краю дозволив установити наступне.

На даний час у реґіоні не виявлено (за єдиним винятком) промислових скупчень металічної сировини. Потребують довивчення рудопрояви міді, свинцю і цинку, золота, залізних руд, бокситів та, особливо, титано-цирконієвих руд, з якими пов'язуються перспективи промислового освоєння.

Поділля багате різними видами агрохімічної сировини. Існують реальні передумови забезпечення реґіону фосфатною сировиною за рахунок використання фосфоритного та фосфоритно-глауконітового борошна з руд Жванського родовища, розвідування сеноманських зернистих фосфоритів, крейдоподібних фосфатмістких вапняків (фосфатної крейди), вивчення апатитоносності окремих площ у Хмельницькій області. Подільське Подністров'я є потенційною базою глауконіту. Освоєння цієї комплексної сировини уже розпочалося, виділені перспективні ділянки потребують довивчення.

Визначено пріоритетні напрямки використання та подальших досліджень унікального природного утвору - сапонітів, у Хмельницькій області розпочато виготовлення на їх основі сапонітового борошна.

Реґіон володіє значним резервом вапняків-меліорантів, проте жодне родовище їх зараз не розробляється у зв'язку з відсутністю попиту на сировину.

З технологічної сировини найбільш цінними є багаті поклади первинних каолінів. Широкий спектр застосування, висока якість і, відповідно, експортний потенціал сировини визначили її провідне місце у структурі МСК реґіону. Поділля цілком забезпечене ресурсами каолінів, існують можливості нарощування їх запасів та обсягів видобування, однак рівень використання виробничих потужностей гірничих підприємств на нинішній день недостатній.

Проблема дефіциту у державі плавикового шпату може частково вирішитись уведенням ближчим часом в експлуатацію комплексного Бахтинського родовища плавикового шпату, на базі якого зможуть функціонувати також склозавод і завод силікатної цегли, а також отримувати польовошпатовий концентрат.

Аналіз сировинної бази розвиненої на Поділлі цукрової промисловості констатує потребу віднайдення нових ділянок кондиційних вапняків фактично в усіх областях реґіону. Пов'язується це з необхідністю переорієнтації основних розробок сировини із заповідних територій Товтрового пасма у прилеглі райони.

Першочерговими завданнями вважаємо підготовку до експлуатацію одного з найбільших у Європі Буртинського родовища графіту, промислову оцінку покладів слюд, пеліканітів, гранатів, вирішення проблеми використання подністровських трепелів, а також бентонітових глин, мармурового оніксу.

За умови інвестування необхідних коштів у вивчення технологічної сировини, її частка у структурі МСК реґіону вже у найближчому майбутньому може вагомо збільшитись. Існують усі підстави для таких оптимістичних висновків.

Сировина для будівельної промисловості на даний час є провідною серед інших видів мінеральних ресурсів реґіону як за величиною розвіданих запасів, так і за обсягами щорічного видобування. ЇЇ вплив на ситуацію у видобувній та переробній галузях промисловості краю у близькій перспективі залишиться стабільним. У дисертації приведена серія картографічних моделей, які демонструють сучасний стан вивченості та освоєння у реґіоні різних видів будівельної сировини (каміння будівельного, тесового, облицювального, піску будівельного, піщано-гравійних сумішей, гіпсу, крейди, карбонатної, глинистої, скляної сировини тощо), забезпеченість ними території/населення адміністративних районів реґіону. Основна маса кар'єрних розробок на Поділлі зайнята видобуванням будівельного каміння - сировини для щебеню і буту, на Вінниччині ведеться підземне видобування пиляного каміння, на Хмельниччині - цементної сировини. Реґіон не повністю забезпечений піщаною сировиною, незадовільним є забезпечення глинистою сировиною цегельних заводів Тернопільської і Хмельницької областей.

З паливно-енергетичних ресурсів на Поділлі видобувається лише торф. Запаси сировини загалом незначні, зосереджені нерівномірно - в основному у північних і центральних районах реґіону. Тернопільська область забезпечена торфом порівняно краще ніж інші подільські області. Поклади переважно дрібні і у даний час їх експлуатація фактично зупинена у зв'язку з відсутністю споживачів. У дисертації обґрунтовано рекомендації стосовно розширення сфери застосування торфу у реґіоні.

Буре вугілля у реґіоні представлене кількома непромисловими покладами у Тернопільській та невеликими родовищами у Вінницькій областях, які не розробляються і не передбачаються до експлуатації у зв'язку з невеликими запасами та низькою якістю сировини.

Нафтогазоносність Поділля практично не вивчена. Вважаємо доцільним попереднє вивчення потенційно нафтогазоносних окремих ділянок ранньопалеозойських відкладів у південних районах Тернопільській області.

Територія подільських областей у різній мірі забезпечена ресурсами прісних підземних вод (рис.2): установлено, що величини прогнозних ресурсів закономірно знижуються з північного заходу на південь і південний схід (виділено три субреґіони з різним ступенем забезпеченості ресурсами підземних вод). Рівень освоєння прогнозних та експлуатаційних ресурсів дуже низький, що створює у Тернопільській і Хмельницькій областях областях значні резерви невикористаних прісних підземних вод. Картографічна модель природної захищеності підземних вод демонструє зростання даного показника з північного сходу на південний захід, що слугує додатковим аргументом для інтенсифікації використання вод у зазначених областях для потреб централізованого водопостачання.

На території реґіону виявлені такі бальнеологічні групи мінеральних вод: без специфічних компонентів, типу Нафтуся, сульфідні, радонові, хлоридно-натрієві, кременисті, бромні. На базі окремих родовищ (типу Нафтуся, сульфідні, радонові) сформована мережа санаторно-курортних закладів. Недостатньо використовуються у бальнеології бромні води високої мінералізації. Води без специфічних компонентів, кременисті та природні столові у реґіоні використовують для промислового розливу. Встановлено десятки родовищ і водопроявів, ресурси їх обчислюються багатьма тисячами кубометрів на добу, у дисертації визначено можливості нарощування обсягів видобування та подано рекомендації щодо раціонального використання вод різних груп. Проблеми загалом зводяться до обмеженості інвестицій.

У четвертому розділі роботи “Оцінка мінерально-сировинних ресурсів та конструктивно-географічні засади оптимізації розвитку мінерально-сировинного господарського комплексу Поділля” здійснено типізацію та районування МСР реґіону, оцінено їхній потенціал і продуктивність, подано рекомендації щодо нарощування запасів дефіцитної для краю сировини, оптимізації використання МСР та утилізації ГПВ, опрацьовано заходи з покращання геоекологічної обстановки в районах інтенсивного розвитку гірничих робіт та обґрунтовано оптимізаційну модель розвитку МСК реґіону на перспективу.

Економіко-географічна типізація МСР реґіону виявила, зокрема, такі їхні особливості: а) переважання видів МС з низькими комплексоформуючими властивостями (каміння будівельне, тесове, піски будівельні тощо); б) наявність низки видів МС, на базі яких сформовані (чи формуються) невеликі ТВК мінерально-сировинної орієнтації (каоліни, цементна сировина, фосфати та ін.) і територіально-рекреаційні комплекси (мінеральні води); в) домінування сировини місцевого (торф, цегельно-черепична сировина та ін.) чи реґіонального (агрохімічна, цементна сировина тощо) значення і невелика кількість видів МС загальнодержавного (плавиковий шпат, опал, доломіт та ін.) та міждержавного (каолін, графіт, мінеральні води типу Нафтуся та ін.) значення; ґ) низька реалізована активність наявного мінерально-сировинного потенціалу, у тому числі і сировини загальнодержавного чи реґіонального значення.

Основними складниками територіальної структури МСР Поділля є виділені нами шість мінерально-сировинних субрайонів (МСС), а також сім макрокущів, тринадцять кущів та окремі родовища (рис. 3). В основу районування МСР реґіону покладено структурно-генетичний і територіальний принципи. Для виділених МСС установлена чітко визначена сукупність основних і специфічних видів МС, виразний генетичний зв'язок останніх із стратиграфічними горизонтами та структурно-геоморфологічними одиницями. Усі виділені МСС (за винятком Чортківського і Борщівсько-Ямпільського) віднесені до змішаного типу. Більшість територіальних структур реґіону є комплексними і лише декілька (Тернопільський, Галущинецький, Шаргородський та ін. кущі) класифікуються як групові. Переважають полікомпонентні зосередження родовищ КК, домінуючу роль у яких відіграє будівельна сировина. Прогнозується зростання ролі специфічних КК (каоліни, графіт, гранати, зернисті фосфорити, флюсова сировина тощо), які зараз у межах МСС мають підпорядковане значення.

На базі окремих територіальних скупчень родовищ твердих КК сформувалися невеликі ТВК (вузли) з виразною мінерально-сировинною орієнтацією (Глухівець-ко-Турбівський, Шепетівсько-Полонський, Славутський, Кам'янець-Подільсько-Чемеровецький). Так, основою функціонування Глухівецько - Турбівського ТВК є переважно каолінові родовища Козятинсько-Іллінецького макрокуща; на базі полікомпонентного Кам'янець-Подільсько-Чемеровецького макрокуща функціонує однойменний промисловий вузол, підприємства якого спеціалізуються на видобуванні й переробці переважно карбонатної сировини для будіндустрії та цукроварень і т.д. Прогнозується утворення: а) великого територіально-виробничого об'єднання мінерально-сировинної спрямованості на півночі реґіону, основу якого складуть перші три зазначені ТВК; б) невеликого ТВК на базі освоюваних родовищ агрохімічної сировини Новоушицького макрокуща та комплексного Бахтинського родовища плавикового шпату у південних районах Хмельниччини та Вінниччини.

Формування виокремлених нами трьох територіально-рекреаційних комплексів (Конопківського, Сатанівсько-Маківського і Хмільницького) відбувається передусім завдяки освоєнню багатих родовищ лікувальних та лікувально-столових вод (сульфідних, типу Нафтуся, радонових), а також під впливом інших сприятливих чинників - кліматичних, еколого-геоморфологічних, ландшафтних, культурно-історичних та ін. Так, для прикладу, великий Сатанівсько-Маківський ТРК формується на основі освоєння комплексних родовищ мінеральних вод типу Нафтуся (Волочиського, Збручанського, Новозбручанського, Маківського, Мукшинського). Зважаючи на перспективу введення в експлуатацію резервних родовищ (Кам'янського і Зайчиківського), ефективнішого використання запасів освоюваних родовищ, враховуючи унікальне поєднання ландшафтно-кліматичних, культурно-історичних та інших чинників, прогнозується дальше розширення і розгалуження функціональної структури ТРК, перетворення його в одну з провідних курортних зон України.

Потенціал мінеральних ресурсів Поділля визначається насамперед сировиною для будівельних виробів. Розвідані запаси каменю для виробництва буту і щебеню перевищують 909 млн. т, вапняків для вапна - 304 млн. т, сировини для будівельної кераміки - понад 299 млн т. Значні запаси сировини для цукроварень, виробництва цементу, каменю тесового, піску будівельного та ін. Важливе значення мають поклади первинних каолінів, абразивної сировини, торфу, сапонітів. У загальнодержавному балансі запасів висока частка подільських вапняків-меліорантів (> 54%), карбонатної сировини для цукроварень (майже 44%), вапняків для вапна (40%), глини бентонітової (33%), каолінів (36%) та ін. Розвідані запаси сапонітових глин - єдині з відомих в Україні.

Забезпеченість територій подільських областей загальними запасами МС становить, у середньому, 400-500 т/га. Дещо вища вона у Тернопільській, найнижча - у Вінницькій областях. Рівні забезпеченості населення областей загальними запасами МСР коливаються у межах 580-630 т/особу. Найвищі показники фіксуються у Хмельницькій, найнижчі - у Вінницькій областях.

Для подільських областей характерні високі індекси забезпеченості території/населення карбонатною сировиною, каолінами, сапонітами, абразивами; низькі - піщаною сировиною, крейдою, облицювальним камінням, керамзитовою сировиною, бурим вугіллям та ін. За обрахованими для областей інтегральними індексами забезпеченості ресурсами території/населення (які коливаються у межах, відповідно, 1,0 - 4,1 і 0,8 - 4,6) визначено їхні рівні відносно середньоукраїнського. Враховувалась безперечно забезпеченість лише розвіданими на теренах Поділля видами МС; коефіцієнти ж різноманітності (відношення усіх розвіданих на даній території видів МС до числа відомих в Україні), розраховані для кожної з областей, досить низькі.

На складеній за проведеними розрахунками картографічній моделі продуктивності МСР Поділля виокремлено три витягнуті з північного заходу на південний схід смуги, у які групуються найбільш забезпечені МСР адміністративні райони реґіону: перша смуга включає крайні західні райони Тернопільщини, багаті сировиною для цементної і цукрової промисловості (Бережансько-Монастириський МСС); друга - в основному співпадає із Товтровим субрайоном та охоплює райони багаті карбонатною сировиною; третя смуга охоплює північні райони Хмельницької, центральні і північно-східні - Вінницької областей (Вінницький МСС), добре забезпечені переважно КК магматично-метаморфічного комплексу щита. Найменш забезпечені МСР райони займають центральну та південну частини Тернопільщини, центральну і північно-західну частини Хмельниччини і співпадають в основному з Хмельницьким та Чортківським МСС.

Провідним класом МСР, який визначатиме у близькій перспективі розвиток гірничовидобувної галузі реґіону, залишається будівельна сировина і передусім поклади будівельного, тесового каміння, цегельно-черепичної сировини та ін. Особливості ж розвитку мінерально-сировинної бази областей визначатимуться окремими специфічними угрупуваннями видів МС, характерними для даних територій. Так, на Тернопільщині і Хмельниччині потужною базою розвитку курортно-лікувального бізнесу можуть стати ресурси мінеральних вод різного складу. Окрім того, перспективи МСК останньої області пов'язуються з недавно відкритими і прогнозованими покладами агрохімічної сировини загальнодержавного значення: сапонітів, зернистих фосфоритів, апатитів, глауконітів. Розвиток МСК Вінниччини зумовлюватиметься передусім потенційними ресурсами недостатньо вивчених кристалічних комплексів фундаменту - облицювальним камінням, абразивами, слюдами, мінеральними водами тощо. Оптимістичні прогнози стосуються освоєння в області покладів плавикового шпату, фосфатної крейди, бокситів, радонових мінеральних вод, нарощування обсягів видобування каолінів тощо.

Геосистеми подільських областей характеризуються порівняно невисокими рівнями забрудненості гірничопромисловими відходами, які становлять: у Тернопільській області у середньому 1327, у Хмельницькій - 10571, Вінницькій - 4100 т/км², що у 4-10 разів нижче середньоукраїнських показників. Найвищі рівні забрудненості зафіксовані у районах видобування значних обсягів каменю будівельного, каменю для цукроварень, вапняків для вапна, функціонування цементного, цукрових заводів, каолінових комбінатів, щебеневих і вапняних заводів тощо (Кам'янець-Подільський, Чемеровецький, Шепетівський райони Хмельницької, Могилів-Подільський, Тиврівський райони Вінницької областей та ін.)

Аналіз утилізації ГПВ в областях показує, що значна частина їх може ефективно застосовуватись у виробництві будівельних матеріалів, при ремонті доріг, плануванні місцевості, меліорації грунтів тощо.

Вагомий економічний ефект може дати збагачення кам'яним відсівом поширених у реґіоні некондиційних будівельних пісків, впровадження селективного видобування каолінів різної сортності, вилучення польовошпатового концентрату з лужних каолінів на гірничозбагачувальних комбінатах, інші запропоновані у дисертаційній роботі заходи з раціонального використання МСР краю.

В останнє десятиліття у реґіоні річні обсяги рекультиваційних робіт постійно знижувались і зараз становлять 0,7-1,0% від загальної площі порушених гірничими роботами земель. Обґрунтована у дисертації структурна схема рекультивації земель включає три етапи робіт: підготовчий, гірничотехнічний і біологічний. Перший етап передбачає проведення вишукувальних робіт, які дозволяють намітити можливі напрямки майбутніх рекультиваційних заходів, визначитись з методами здійснення рекультивації. На другому етапі передбачається виконання комплексу земляних робіт, спрямованих на приведення порушених земель до стану, придатного для їх наступного використання. На третьому етапі проводиться повне відновлення на порушених землях біологічного потенціалу, відтворення естетичної цінності порушених ландшафтів.

Вплив гірничовидобувних робіт на стан поверхневих і підземних вод реґіону загалом зводиться до: а) зміни гідрогеологічних умов території робіт, обезводнення земель і водойм та б) забруднення довкілля кар'єрними водами. Приведена у дисертації принципова схема передбачає систему профілактичних і технологічних заходів, спрямованих на запобігання та мінімізацію цих впливів. Для реґіону особливо актуальними є питання охорони від забруднення горизонтів цінних мінеральних вод, що диктує необхідність виділення у межах площ формування їх запасів спеціальних зон екологічно безпечного господарювання та створення програм екологічно безпечного рекреаційного розвитку відповідних територій.

Оптимізаційна модель розвитку МСК реґіону (рис. 4) на близьку і середню перспективу передбачає проведення таких першочергових заходів:

1. Негайну скрупульозну інвентаризацію (паспортизацію) наявного фонду родовищ і проявів КК та ГПВ із встановленням по кожному об'єкту: фактичних надрокористувачів, наявності у них відповідної документації на експлуатацію запасів, гірничих відводів, землеємкості та фактичного залишку запасів, якісних характеристик сировини, гірничо-геологічних умов експлуатації, реальних обсягів видобування і втрат, собівартості сировини, комплексності розробки родовища, санітарно-технічного стану артсвердловин, стану та обсягів нагромаджених ГПВ, обсягів рекультивації тощо.

2. Складання на основі даних інвентаризації зведеного реґіонального кадастру МСР - ГПВ. Створення такого кадастру дозволить оперативно вирішувати низку важливих практичних завдань, як-от: а) визначати, класифікувати та з достатньою детальністю характеризувати усі можливі МСР реґіону (у тому числі і вторинні) у галузевому і міжгалузевому аспектах; б) проводити порівняльні геологічні, гірничо-геологічні та еколого-економічні оцінки даних ресурсів, а також оцінки ефективності їх використання; в) визначати доцільність, черговість, масштабність та напрямки використання МСР; ґ) обґрунтовано рекомендувати оптимальні щодо гірничо-геологічних і еколого-економічних умов об'єкти для першочергових інвестицій; д) сформувати єдину інформаційну базу системи МСР - ГПВ реґіону тощо.

3. Переоцінку наявного розвіданого фонду родовищ КК за економічно обґрунтованими параметрами кондицій та затвердженою класифікацією запасів і ресурсів з наступним виокремленням активних запасів, тобто таких, що відповідають категоріям ринкової економіки.

4. Підготовку на цій основі тендерних пропозицій щодо найбільш інвестиційно привабливих об'єктів (родовищ) МСР (з відповідним маркетингом майбутньої продукції, врахуванням новітніх технологічних схем переробки сировини тощо).

I етап

II етап

5. Реструктуризацію галузі, яка передбачає: збільшення частки підприємств, що розробляють великі, високорентабельні родовища КК міждержавного і загальнодержавного значення; перепрофілювання збиткових гірничовидобувних підприємств на випуск конкурентноздатної продукції, розширення її асортименту; технологічне переоснащення підприємств галузі, збільшення частки виробництв із завершеним технологічним циклом (розвідування, видобування, збагачення (первинна переробка) МС, утилізація ГПВ та рекультивація порушених земель).

6. Створення фонду перспективних для постановки оцінювальних робіт ділянок (передусім з агрохімічною, технологічною сировиною, мінеральними водами) та пошук інвесторів для їх розвідки з правом наступної експлуатації родовищ. Припинення практики безадресної підготовки запасів КК, що спричиняє ризики заморожування бюджетних коштів.

7. Диверсифікацію мінерально-сировинних баз цукрової і цементної галузей промисловості у зв'язку з необхідністю збереження унікальної природи Подільських Товтр.

8. Вивчення, еколого-економічну оцінку та ефективне використання техногенних джерел МС.

9. Підготовку умов до створення на базі родовищ мінеральних вод Хмельницької і Тернопільської областей туристсько-рекреаційного курортополісу Товтри із спеціальним інвестиційним режимом (введення у експлуатацію резервних родовищ мінеральних вод, впровадження моніторингу забруднення вод, виведення з рекреаційних територій промислових (в тому числі - гірничовидобувних) і сільськогосподарських підприємств тощо).

10. Ефективний контроль з боку Держкомгеології, Держнаглядохоронпраці, Міністерства охорони навколишнього середовища, органів місцевого самоврядування у межах своєї компетенції за неухильним дотриманням надрокористувачами вимог Кодексу України про надра з метою недопущення необгрунтованих втрат запасів МС, мінімізації негативних впливів гірничого виробництва на довкілля, охорони геологічних, геоморфологічних, ландшафтних та ін. пам'яток природи.

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблена концепція конструктивно-географічного дослідження МСР і МСК реґіону, суть якої полягає у всебічному аналізі географії родовищ МС та існуючої інфраструктури МСК, оцінюванні потенціалу МСР, створенні сучасних та перспективних оптимізованих моделей територіально-господарських комплексів мінерально-сировинної орієнтації, прогнозуванні тенденцій їх розвитку, обґрунтуванні шляхів оптимізації функціонування системи МСР-ГПВ та вирішення геоекологічних проблем, спричинених гірничовидобувною діяльністю, а також схем прийняття управлінських рішень у галузі раціонального природокористування.

Отримані теоретичні і практичні результати поглиблюють конструктивно-географічний напрямок вивчення природно-господарських територіальних систем, використовуються для оцінювання мінерально-сировинної бази та обґрунтування оптимізаційних моделей розвитку МСК подільських областей при розробленні стратегії збалансованого розвитку територій, виборі перспективних напрямків пошукових робіт, забезпеченні ефективного використання місцевої мінеральної сировини, утилізації гірничопромислових відходів тощо.

1. Конструктивно-географічне дослідження МСР реґіону реалізується у вигляді низки послідовних операцій: 1) створення банку даних про МСР реґіону; 2) географічний аналіз МСРР; 3) конструктивно-географічне оцінювання МСРР; 4) конструктивно-географічне прогнозування тенденцій та створення оптимізаційних моделей розвитку МСК реґіону; 5) обґрунтування управлінських рішень у галузі використання МСРР, утилізації ГПВ та рекультивації порушених земель; 6) моніторинг реалізації концепції раціонального використання мінерально-сировинного потенціалу, оптимізації геоекологічної ситуації у реґіоні.

Для розв'язання цих завдань запропоновані відповідні алгоритмічні схеми конструктивно-географічного аналізу, оцінювання МСР та створення концепції (моделі) збалансованого розвитку МСК реґіону.

2. Конструктивно-географічний аналіз МСР реґіону повинен включати: формулювання мети і завдань конструктивно-географічних досліджень МСРР; вибір методів і прийомів досліджень; розробку загальних структурно-графічних моделей об'єкта дослідження; формування інформаційної бази досліджень МСРР; розробку (побудову) та аналіз картографічних моделей, що відображають геочасово-геопросторові закономірності організації МСРР; аналіз сучасного стану вивчення та освоєності МСРР; аналіз проблем раціонального використання системи МСР-ГПВ; аналіз природоохоронних проблем, спричинених проведенням розвідувальних, видобувних та збагачувальних робіт.

3. Конструктивно-географічне оцінювання потенціалу МСРР доцільно здійснювати у такій послідовності: визначення промислової цінності родовищ і проявів корисних копалин; оцінка економічної і територіальної продуктивності МСРР; визначення ступеня оптимальності територіально-функціональної структури МСК, виявлення тенденцій її змін і створення відповідних моделей; визначення ступеня раціональності використання системи МСР-ГПВ; оцінювання впливу підприємств МСК реґіону на довкілля та рівня техногенного навантаження на природне середовище; прийняття управлінських рішень (на підставі результатів конструктивно-географічного оцінювання МСРР).

4. Системний підхід до створення довготермінової концепції (моделі) розвитку МСК реґіону передбачає: постановку мети і формулювання головних завдань; деталізовану оцінку мінерально-сировинного потенціалу реґіону; розробку системи оціночних і комплексних карт, прогностичні оцінки МСР, обґрунтування пропозицій і рекомендацій, необхідних для збалансованого вирішення екологічних і соціально-економічних проблем розвитку реґіону, у тому числі - обґрунтування методології комплексного, безвідходного, ефективного функціонування системи МСР-ГПВ, обґрунтування та прийняття оптимізаційних рішень, спрямованих на покращання екологічної ситуації у районах проведення гірничих робіт, моніторинг еколого-захисних заходів та наслідків їх реалізації, еколого-прогностичні дослідження; практичну реалізацію конструктивно-географічних розробок та пропозицій.

5. Алгоритмічні схеми конструктивно-географічних досліджень МСР апробовані на прикладі Подільського реґіону.

Встановлено, що найкраще досліджені та освоєні у реґіоні різні види будівельної сировини (каміння будівельне, пісок будівельний, цегельно-черепична, карбонатна сировина тощо). Вивчення та освоєння агрохімічної і технологічної сировини почалося (за окремими винятками) лише у минулому десятилітті і в останні роки інтенсифікується. Підвищується також рівень експлуатації запасів гідромінеральної сировини (прісних і мінеральних підземних вод). Природна захищеність підземних вод закономірно зростає з північного сходу на південний захід реґіону, що дозволяє збільшувати їх частку у централізованому водопостачанні Тернопільської і Хмельницької областей. Загалом, розвідані запаси майже усіх видів МС використовуються у реґіоні вкрай незадовільно.

6. Основу територіальної структури МСР реґіону складають шість мінерально-сировинних субрайонів (Вінницький, Хмельницький, Збаразько-Піщанський (Товтровий), Чортківський, Бережансько-Монастириський, Борщівсько-Ямпільський (Подністровський), які виділені за структурно-генетичним і територіальним принципами. Для субрайонів установлена чітко визначена сукупність основних і специфічних видів МС, виразний генетичний зв'язок останніх із стратиграфічними горизонтами та структурно-геоморфологічними одиницями, що дозволяє використовувати ці обставини як пошукові критерії на певні види МС. У межах субрайонів виділено 6 макрокущів, 14 кущів та окремі родовища. На базі окремих структур твердих КК сформувалися і функціонують 4 невеликих ТВК з виразною мінерально-сировинною орієнтацією (Глухівецько-Турбівський, Шепетівсько-Полонський, Славутський, Кам'янець-Подільсько-Чемеровецький); скупчення бальнеологічних ресурсів (води сульфідні, радонові, збручанська Нафтуся) стали базовими для формування трьох територіально-рекреаційних комплексів (Конопківського, Сатанівсько-Маківського, Хмільницького).

7. Потенціал МСР Поділля визначається насамперед сировиною для будівельної промисловості. Важливе значення мають поклади каолінів, сапонітів, мінеральних вод, торфу. У загальнодержавному балансі висока частка (40-50,4%) карбонатної сировини (вапняків різного призначення), глини бентонітової (33,7%), каолінів (35,7%), каміння пиляного (15,1%). Переважає МС з низькими комплексоформуючими властивостями місцевого чи реґіонального значення; незначна кількість видів МС міждержавного і загальнодержавного значення з вагомим експортним потенціалом (мінеральні води, каолін, графіт, гранат, плавиковий шпат, облицювальне каміння); низька реалізована активність наявного мінерально-сировинного потенціалу.

8. Визначено, що територіальна продуктивність МСР Поділля є найвищою у Тернопільській, найнижчою - у Вінницькій областях і становить у середньому 400-500 т/га; економічна продуктивність коливається у межах 580-630 т/особу (найвищі показники типові для Хмельницької, найнижчі - для Вінницької областей). Для подільських областей характерні високі індекси забезпеченості території/населення карбонатною сировиною, каоліном, сапонітами; низькі - піщаною сировиною, облицювальним камінням, крейдою та ін. На створеній картографічній моделі продуктивності МСР виділено три смуги адмінрайонів, найкраще забезпечених МСР: перша смуга включає західні райони Тернопільщини, багаті сировиною для цукрової і цементної промисловості (Бережансько-Монастириський субрайон); друга в основному співпадає з Товтровим субрайоном і охоплює райони, багаті карбонатною сировиною; третя займає північні райони Хмельниччини, центральні і північно-східні - Вінниччини (Вінницький мінерально-сировинний субрайон), добре забезпечені мінеральною сировиною магматично-метаморфічного походження. Смуги зорієнтовані з північного заходу на південний схід і виявляють виразний взаємозв'язок з мінерально-сировинними субрайонами. Найменш забезпечені МСР райони співпадають, в основному, з Хмельницьким і Чортківським субрайонами.

9. Провідним класом МС, який визначатиме у близькій перспективі розвиток гірничо-видобувної галузі реґіону, залишиться будівельна сировина і передусім поклади будівельного, тесового каміння, цегельно-черепичної, піщаної сировини. Особливості ж розвитку мінерально-сировинної бази областей визначатимуться угрупуваннями специфічних видів МС, характерними для даних територій (мінеральні води - для Тернопільщини і Хмельничини, агрохімічна сировина - для Хмельниччини, корисні копалини кристалічного щита - для Вінниччини та ін.).

10. Геосистеми подільських областей характеризуються невисоким рівнем забрудненості гірничопромисловими відходами (у 4-10 разів нижчим від середньоукраїнських показників). Значна частина ГПВ може ефективно використовуватись у виробництві будівельних матеріалів, при ремонті доріг, плануванні місцевості, рекультивації, меліорації грунтів тощо. Вагомий економічний ефект дасть збагачення кам'яним відсівом поширених у реґіоні некондиційних будівельних пісків, впровадження селективного видобування каолінів різної сортності, вилучення польовошпатового концентрату з лужних каолінів на гірничозбагачувальних комбінатах, інші, рекомендовані у дисертації заходи з оптимізації функціонування системи МСР-ГПВ реґіону.

11. Забезпеченню стійкого (збалансованого) розвитку реґіону сприятиме розроблена у дисертації оптимізаційна модель функціонування МСК, яка передбачає першочергове вирішення таких завдань як: інвентаризація наявного фонду родовищ, проявів та ГПВ і складання на цій основі зведеного реґіонального кадастру різнорангових систем МСР-ГПВ; переоцінка родовищ за ринковими критеріями з виділенням активних запасів і підготовка тендерних пропозицій щодо інвестиційно привабливих об'єктів; реструктуризація гірничовидобувної галузі; диверсифікація мінерально-сировинних баз цукрової і цементної промисловості; оцінювання і ефективне використання техногенних джерел МС; підготовка умов до створення на базі збручанських мінеральних вод курортополісу Товтри із спеціальним інвестиційним режимом; створення зон екологічно безпечного господарювання у межах площ формування запасів мінеральних вод тощо.

Враховуючи депресивність Подільського реґіону, густозаселеність території, високий рівень безробіття і низькі темпи промислового розвитку, запропоновані у дисертації заходи, спрямовані на розширення сировинної бази будівельної індустрії, забезпечення сільськогосподарського виробництва дешевою агрохімічною сировиною, оптимізацію функціонування місцевого МСК та підвищення екологічної безпеки території будуть одним з важливих кроків до вирішення зазначених проблем, перетворення Поділля у край стабільного збалансованого розвитку.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Сывый М.Я. Теория и практика конструктивно-географического анализа минерально-сырьевых ресурсов Подольского региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора географических наук по специальности 11.00.11 - конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2005.

Обоснованы теоретико-методологические, методические принципы конструктивно-географических исследований минерально-сырьевых ресурсов региона. Разработана концепция анализа, оценивания МСР, прогнозирования развития минерально-сырьевого комплекса, оптимизации использования МСР и улучшения геоэкологической ситуации в регионе. Предложенная концепция исследований апробирована на примере Подольского региона. В результате исследований установлены закономерности временной и пространственной локализации различных видов минеральных ресурсов региона, проанализировано современное состояние изученности и освоенности его минерально-сырьевой базы. Оценен потенциал минерально-сырьевых ресурсов региона и его административных единиц (областей, районов). Экономико-географическая типизация МСР позволила определить их комплексоформирующие свойства, степень территориальной и функциональной (реализованной) активности. Произведено районирование МСР региона, в основание которого положены структурно-генетический и территориальный принципы, выделены шесть минерально-сырьевых субрайонов, семь макрокустов и тринадцать кустов, показана их связь со структурно-геоморфологическими и стратиграфическими единицами территории. В пределах отдельных МСС выделены ТПК минерально-сырьевой ориентации и территориально-рекреационные комплексы, формирующиеся на базе разведанных месторождений минеральных вод. Оценена обеспеченность территории и населения административных единиц региона общими запасами и запасами отдельных видов минерально-сырьевых ресурсов, выделены достаточно четко обособленные полосы, включающие админрайоны, богатые определенными видами минерального сырья и слабо обеспеченные районы, определена их связь с минерально-сырьевыми субрайонами. Предложены конкретные пути расширения минерально-сырьевой базы хозяйственного комплекса региона, наращивания запасов дефицитных видов минерального сырья (агрохимического, технологического, топливно-энергетического, строительного, гидроминерального), оптимизации объемов добычи сырья на горных предприятиях региона. Разработан комплекс мероприятий, направленных на повышение эффективности использования минерально-сырьевых ресурсов (каолинов, бентонитовых глин, пеликанитов, глауконитов, фосфатов, торфов и др.) и утилизации горнопромышленных отходов (в т.ч. вскрышных и вмещающих пород, карбонатных отсевов, отходов обогащения каолинов и пр.), обоснованы схемы рекультивации нарушенного горными работами земельного фонда и минимизации негативного влияния добывающих работ на гидроресурсы региона. Определены коцептуальные принципы оптимизации развития минерально-сырьевого комплекса региона на ближнюю и среднюю перспективу, которые предполагают инвентаризацию существующего фонда месторождений и проявлений минерального сырья, горнопромышленных отходов, составление на этой основе сводного кадастра МСР и ГПО региона, переоценку разведанных запасов за рыночными критериями с выделением перспективных для инвестиций объектов, переориентацию геологоразведывательных организаций на преимущественно поисковые работы из бюджетных асигнований и детальные оценочные работы за счет инвесторов, реструктуризацию горнодобываощей отрасли, диверсификацию баз карбонатного сырья для сахарной и цементной промышленности, создание зон экологически безопасного хозяйствования на территориях развития особо ценных видов минеральных вод и др.

Ключевые слова: конструктивная география, минерально-сырьевые ресурсы, минерально-сырьевые субрайоны, потенциал МСР, рациональное использование МСР, геоэкологическая ситуация, геоэкологические проблемы.

SUMMARY

Syvyi M.Ya. Theory and practice of constructive geography analysis of Podillya mineral raw resources. - Manuscript.

Thesis for a doctorate degree in geographical sciences, speciality 11.00.11. - constructive geography and rational use of natural resources. - Lviv National Ivan Franko University, Lviv, 2005.

There have been substantiated theoretical and methodical foundations of constructive geographical investigations of mineral raw resources (MRR) in a region. The basis of analysis, MRR assessment and improvement of geo-ecological situation in a region have been developed. The results of investigations for Podillya district conditions have been approved. There has been analysed the modern state of source of mineral raw materials in the region, assessed its potential, suggested conceptual foundations of mineral raw complex development for near and middle perspective.

Key words: constructive geography, mineral raw resources, mineral raw materials sub-regions, MRR potential, rational MRR use, geo-ecological situation.

Підписано до друку 7.10.2005 р.

Формат 60х90/16. Друк RESO.

Папір друк. Умов. Друк. арк. 2,9.

Наклад 100 прим. Зам. № 35

Видрук оригінал-макету

редакційно-видавничий відділ

Тернопільського національного педагогічного університету

ім. Володимира Гнатюка

вул. Кривоноса, 2. Тернопіль, Україна, 46027

Размещено на Allbest.ru