Географічні особливості формування національної структури населення в етноконтактних зонах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ В ЕТНОКОНТАКТНИХ ЗОНАХ

(НА ПРИКЛАДІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Костащук Іван Іванович

Чернівці - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі географії України, картографії та геоінформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор

Джаман Василь Олексійович,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

завідувач кафедри географії України, картографії та геоінформатики

Офіційні опоненти: доктор географічних наук

Дністрянський Мирослав Степанович,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

доцент кафедри

доктор географічних наук, доцент

Круль Володимир Петрович,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування

Провідна установа: Харківський національний університет імені

Захист відбудеться 25.10. 2006 р. о 13-30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці; вул. М. Коцюбинського, 2 географічний факультет, ауд. 24

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23)

Автореферат розісланий 24.09. 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат географічних наук, доцент М.В. Дутчак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

чернівецький етноконтактний поліетнічний національний

Актуальність теми дослідження. Наприкінці ХХ ст. в Україні розпочалися складні перетворення в економічному та суспільному житті держави. Це, звичайно, торкнулося і питання національної політики та статусу національних меншин. Особливої актуальності ці проблеми набувають в регіонах, де на незначній території стикаються і взаємодіють на всіх етапах розвитку представники кількох національних груп. Таким прикладом в Україні може слугувати Чернівецька область, яка серед областей нашої держави вирізняється національною різнобарвністю. Створити необхідні умови для проживання різних етнічних груп населення у таких етноконтактних зонах - це одне із найважливіших завдань владних структур. Вивчення територіальних відмін та динаміки етнічного складу населення є першим і одним із найважливіших питань, що виникають у процесі розгляду міжетнічних відносин на певній території. Тому дослідження географічних особливостей формування національної структури населення є досить актуальним та перспективним завданням для географів, а також істориків, етнографів, політологів.

Після проголошення незалежності України відбулися досить помітні зміни в культурно-побутовому та соціально-економічному житті як держави загалом, так і окремих її регіонів. Виявлення нових тенденцій етногенетичного розвитку території також є досить важливим практичним завданням науки, в тому числі суспільної географії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках тематики науково-дослідних робіт кафедри географії України, картографії та геоінформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, пов'язане зокрема з науковими темами: „Географо-краєзнавчі дослідження України” (номер державної реєстрації 0102U006610) і „Структурні зміни господарського комплексу Карпато-Подільського регіону України в сучасних умовах” (номер державної реєстрації 0106U003613). В межах цих тем виконані розділи „Сучасна розселенська характеристика Західної регіональної системи розселення України” та „Демографічні процеси в Карпато-Подільському регіоні та Україні”.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у з'ясуванні географічних особливостей формування національної структури населення в етноконтактній поліетнічній зоні на матеріалах Чернівецької області від прояву етнічної диференціації до сьогодення; визначенні впливу національної структури населення на демографічні та міграційні процеси, а також на розвиток матеріальної та духовної культури. Відповідно до мети наукового дослідження були поставлені такі завдання:

визначити місце Чернівецької області як етноконтактної поліетнічної зони серед інших регіонів України;

проаналізувати специфіку етнічних процесів у етноконтактних зонах;

поглибити методичні основи суспільно-географічного дослідження національної структури населення етноконтактних поліетнічних територій;

провести ретроспективно-хорологічний аналіз формування національної структури населення на території Чернівецької області і охарактеризувати сучасні зміни в національній структурі населення;

виявити національні відміни демографічної ситуації населення і простежити географічні особливості міграції представників різних національних груп населення;

дослідити національні особливості релігійної структури населення і виявити приналежність населення за рідною і вживаною мовами, а також показати їх кореляцію з національною структурою населення;

розкрити територіальні особливості національних відмін матеріальної та духовної культури населення;

з'ясувати особливості розселення представників різних національних груп населення.

Об'єктом дисертаційного дослідження є національна структура населення Чернівецької області. Предметом - виступають географічні особливості її формування і сучасні тенденції динаміки з урахуванням впливу суспільно-географічних чинників.

Методологічна основа і методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є положення Конституції України з питань розвитку та консолідації української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України (ст. 11). Методологічною основою цього наукового дослідження були також закони „Про етнічні меншини в Україні”, „Про свободу совісті та релігійної організації”, „Про громадянство України” та інші законодавчі та нормативні акти, прийняті Верховною Радою, Президентом України та Кабінетом Міністрів України; фундаментальні положення теорії суспільної географії в галузі системології, регіоналістики, розроблені в працях М.Т. Агафонова, Е.Б. Алаєва, М.В. Багрова, Г.В. Балабанова, А.П. Голікова, І.О. Горленко, Я.І. Жупанського, О.В. Заставецької, С.І. Іщука, В.П. Нагірної, Я.Б. Олійника, М.М. Паламарчука, М.Д. Пістуна, В.П. Руденка, Л.Г. Руденка, О.Г. Топчієва, О.І. Шаблія та інших; фундаментальні положення географії населення, зокрема територіальної організації розселення, розроблені в працях А.І. Доценка, С.О. Ковальова, В.І. Нудельмана, Ю.І. Пітюренка, В.В. Покшишевського, А.В. Степаненка, М.І. Фащевського, Б.С. Хорева та ін.; проблеми демогеографії і географії міграцій - В.О. Джамана, М.П. Крачила, В.П. Круля, Е.М. Лібанової, С.І. Пирожкова, Г.Г. Старостенко, В.С. Стешенко, О.У. Хомри та ін.; питання етногеографії - М.С. Дністрянського, Ф.Д. Заставного, Р.М. Лозинського, Л.Ю. Шабашової, І.М. Барни та ін. Вивчення етнічних груп населення передбачає тісний зв'язок наукових дисциплін, що займаються аналізом етнічної структури населення, тому в процесі дослідження використані також праці з етнології, етнографії, філософії, соціології, зокрема: Ю.В. Бромлея, Л.М. Гумільова, Я. Дашкевича, Б.М. Еккеля, В.Б. Євтуха, Г.К. Кожолянка, С. Макарчука, В.І. Наулка, Е. Пясецького та ін.

Дисертаційне дослідження виконано із застосуванням загальнонаукових і конкретнонаукових методів наукового пізнання. В основу покладено ретроспективно-хорологічний і системно-структурний підходи, які визначили застосування конкретних методів дослідження. Умовою проведення історико-географічного зрізу є одночасове дослідження взаємовідносин складових компонентів об'єкта та їх зіставлення - використання методу синхронного аналізу. Для зіставлення і порівняння різночасових історико-географічних зрізів і визначення тенденцій змін об'єкта застосовувався метод діахронічного аналізу. Вивчення територіальних відмін зумовило використання порівняльно-географічного і картографічного методів. При вивченні етнічної структури населення і етносоціальних процесів застосовувались статистичні і математичні методи коефіцієнтів, індексів, групування, динаміки, типізації. Для наочного відображення динаміки процесів використано графічний метод. У дослідженні причинно-наслідкових зв'язків динаміки національної структури населення основними були історичний та метод систематизації.

Інформаційною основою для підготовки дисертаційної роботи слугували архівні матеріали, матеріали переписів населення (австрійських, румунських, радянських, українських), довідкові видання, матеріали Головного управління статистики у Чернівецькій області; публікації з історії, етнографії, картографічні матеріали.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

розкрито сутність поняття „етноконтактна поліетнічна зона” та поглиблено суспільно-географічні аспекти її дослідження; проведено аналіз та визначено місце Чернівецької області, як поліетнічної етноконтактної зони;

вперше проведено ретроспективно-хорологічний аналіз формування національної структури населення області від появи етнічної диференціації в мезоліті до сьогодення, а також досліджено вплив на нього різних історичних та географічних чинників; доведено провідне значення у процесі змін етнічного складу населення політико-адміністративного статусу території;

розкрито тенденції новітніх трансформаційних процесів національної структури населення Чернівецької області після проголошення державної самостійності України;

вперше виявлено особливості природного руху і складено статево-вікові піраміди основних національних груп населення досліджуваного регіону; спрогнозовано напрями розвитку демографічних процесів основних національних груп населення;

досліджено напрямки та інтенсивність міграційних потоків різних національних груп та визначено їх вплив на динаміку національної структури населення Чернівецької області;

вперше виявлено зв'язок між національною та релігійною структурою населення Чернівецької області; розкрито територіальні відміни матеріальної та духовної культури;

досліджено територіальні особливості розселення різних національних груп населення у розрізі всіх поселень Чернівецької області; здійснено типізацію адміністративних районів за ступенем етнічної різноманітності всього, міського і сільського населення із застосуванням методик розрахунків індексів етнічної мозаїчності та етнічної диверсифікації.

Практичне значення отриманих результатів. Основні результати і положення дисертаційного дослідження використовуються Відділом у справах національностей та зв'язків із громадскістю Чернівецької обласної державної адміністрації для проведення виваженої національної політики, яка покликана узгоджувати інтереси різних етнічних спільностей і об'єктивно висвітлювати етнополітичні проблеми (довідка № 02/11-1). Теоретико-методичні та аналітичні розробки можуть бути використані для проведення аналогічних досліджень в інших поліетнічних, етноконтактних регіонах України. Теоретичні положення, конкретні методики і результати використовуються у процесі викладання курсів „Географія населення з основами демографії”, „Етногеографія України”, „Географія рідного краю і методика її викладання” на географічному факультеті в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (довідка № 11-38/1199). Матеріали дослідження включені до наукового звіту кафедри географії України, картографії та геоінформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка № 11-38/1198).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, в якій здійснено етногеографічне дослідження поліетнічної, етноконтактної території Чернівецької області. У роботі містяться ті концептуальні положення, методичні підходи, висновки, які сформульовані здобувачем наукового ступеня самостійно. Використані положення інших авторів мають відповідні посилання.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на ІХ з'їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004), ІІІ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції „Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 2004), ІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політики, географія, історія, право” (Луцьк, 2005), Всеукраїнській конференції „Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення” (Херсон, 2005), Всеукраїнській науковій конференції „Регіональні суспільно-географічні дослідження: стан, проблеми, перспективи” (Тернопіль, 2005), ІІ-й Міжнародній конференції „Молодь і досягнення науки у вирішенні проблем сучасності” (Чернівці, 2005).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,9 д.а. (у т.ч. 3,2 д.а. авторських), з них 7 статей у фахових виданнях загальним обсягом 3,2 д.а. (у т.ч. 2,65 д.а.- авторські).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи складає 174 сторінки машинописного тексту. Робота містить 11 таблиць, 13 рисунків, в. т.ч. 9 картосхем, 8 додатків загальним обсягом 63 сторінки. Список літератури включає 175 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження національної структури населення в етноконтактних зонах” Чернівецьку область аргументовано як етноконтактну зону, простежено її місце за ступенем етнічної мозаїчності серед інших областей України. Розглянуто сутність поняття „етнос”, особливості класифікації та протікання етнічних процесів, описано основні методи та методики, які використано під час дослідження складного процесу формування національної структури населення Чернівецької області, а також охарактеризовано джерела, що використанні під час цього дослідження, і ступінь вивченості проблеми.

Територія Чернівецької області витягнута вздовж державного кордону України з Румунією та Молдовою, займає територію двох історико-географічних країв - Північної Буковини і Північної Бессарабії, на південному заході - частину історико-етнографічної області Гуцульщини, що входять до українських етнічних земель, та невелику частину румунської етнічної території (Герцаївський район). Чернівецька область межує із українськими етнічними історико-географічними краями Галичиною і Поділлям, історико-етнографічними областями Гуцульщиною і Покуттям, а також із етнічними румунською і молдовською територіями. У межах пограничної румунської етнічної території Румунії є українські етнічні землі з компактним проживанням українців (Сучавський повіт). Характерною особливістю українсько-румунського і українсько-молдавського етнічного прикордоння є те, що як серед українських, так і серед румунських та молдовських територій трапляються поселення етнічних сусідів.

Чернівецька область пройшла складний історичний шлях свого формування та становлення. На її території вже в дослов'янський період панували досить могутні племена: гети, сармати, а також Антська держава, яка поступово переросла у велике східнослов'янське політичне об'єднання. Територія сучасної Чернівецької області в різний час входила до складу таких держав, як от: Київська Русь, Галицько-Волинська держава, Шипинська земля, Польща, Молдавське князівство, Султанська Туреччина, Австро-Угорська та Російська імперії, Румунія, СРСР, а з 1991 року - складова незалежної України. Сукупність усіх цих обставин зумовила етноконтактність і значну поліетнічність території Чернівецької області, яка була і залишається рідним домом для людей багатьох національностей.

Порівняння етнічної структури населення за індексами Б. Еккеля і Е. Пясецького дає змогу зарахувати Чернівецьку область до групи поліетнічних. Своєю поліетнічністю Чернівецька область виділяється досить давно. Нами проведено розрахунки індексів Б.Еккеля та Е.Пясецького за даними переписів другої половини ХХ - початку ХХІ ст. Вони засвідчують стійкість поліетнічності в етноконтактній Чернівецькій області (табл.1). При цьому спостерігається стійка тенденція зменшення індексу етнічної мозаїчності (від 0,525 у 1959 р. - до 0,415 у 2001 р.), що зумовлено збільшенням частки титульного етносу (від 66,9 % до 75,0 %).

Порівняння структури міського і сільського населення за ступнем етнічної різно-манітності дає підстави виділити такі групи районів Чернівецької області: моноетнічні - Вижницький, Заставнівський, Кельменецький, Кіцманський та Путильський райони, де українці становлять понад 97,5 % сільського та 95,5 % і більше міського населення; поліетнічні - Новоселицький і Сторожинецький райони; власне перехідні - Сокирянський і Хотинський райони, де стру-ктура як сільського, так і міського населення за ступенем етнічної мозаїчності приблизно однакова; перехідні за етнічною структурою міського населення з поліетнічним складом селян - Глибоцький район; перехідні за етнічною структурою селян з поліетнічним скла-дом міського населення - Герцаївський район (див. рис.1). Міста обласного значення Чернівці та Новодністровськ за ступенем етнічної різноманітності населення класифікуються як перехідні. При значній перевазі українців, частка етнічних меншин тут достатньо висока (відповідно, 20,1 % і 12,9 %).

В сучасній науковій літературі чітко визначено поняття етнос. Основними генетичними формами етносу вчені називають плем'я, народність та націю. В дисертації етнос розглядається як біологічне, соціальне та соціально-біологічне утворення. Національна структура населення - це відповідна приналежність населення до націй та народностей.

Таблиця 1.

Показники етнічної мозаїчності (Б. Еккеля) та етнічної диверсифікації (Е. Пясецького) для території Чернівецької області за даними переписів населення

Рік перепису	Індекс етнічної мозаїчності населення (за Б. Еккелем)	Індекс етнічної диверсифікації, % (за Е. Пясецьким)
	Все населення	Міське населення	Сільське населення	Все населення	Міське населення	Сільське населення
1	2	3	4	5	6	7
1959	0,525	0,675	0,436	47,5	32,5	56,4
1970	0,512	...	...	48,8	...	...
1979	0,483	0,525	0,442	51,7	47,5	55,8
1989	0,474	0,479	0,458	52,6	52,1	54,2
2001	0,415	0,340	0,453	58,5	66,0	54,7

Важливу роль у процесі формування національної структури населення відіграють етнічні процеси. За характером прояву всі етнічні процеси поділяються на дві типологічні групи: етнічне роз'єднання та етнічне об'єднання (етнороз'єднавчі та етнооб'єднавчі процеси). Процеси кожної із цих двох груп можуть бути і етноеволюційними, і етнотрансформаційними, а також еволюційно-трансформаційними. Етнороз'єднавчі процеси (етногенетична дивергенція) призводять до етнічного поділу племен, народностей чи навіть націй і включають такі основні підвиди: етнічна парціація, етнічна се-парація та етнічна дисперсизація. Етнічні проце-си об'єднавчого характеру прийнято поділяти на чотири основні підвиди: етнічну асиміляцію, етнічну консолідацію (міжетнічну та внутрішньоетнічну), міжетнічну інтеграцію та етногенетичну фіксацію.

У другому розділі „Ретроспективно-хорологічний аналіз формування національної структури населення Чернівецької області до середини ХХ ст.” проаналізовано географічні та історичні чинники формування національної структури населення; висвітлюється складний процес заселення території сучасної Чернівецької області та проводиться аналіз динаміки національної структури населення від найдавніших часів до середини ХХ ст.

Внаслідок сукупного впливу та поєднання природно-географічних, суспільно-географічних, історико-географічних, демографічних, політичних та інших груп чинників на території сучасної Чернівецької області сформувалася досить складна національна структура населення. Важливою передумовою такого процесу було заселення території сучасної Чернівецької області, яке розпочалося ще в період палеоліту приблизно 150-200 тис. років тому. Спочатку людина освоїла Придністровські райони області, дещо пізніше - долини річок Прут та Серет. В області відомо майже 300 пам'яток трипільської культури, яка вважається першоосновою генезису українського народу.

Говорити про певну етнічну приналежність можна лише починаючи з слов'янського періоду заселення території області. В цей час область заселяли представники слов'янського племені антів, яке пізніше було витіснене тиверцями. У Х ст. територія сучасної Чернівецької області увійшла до складу першої держави українського народу - Київської Русі. Про національну структуру говорити в цей час важко, проте відомо, що переважаючими були руснаки, тобто українці. Крім того, напевно, залишились проживати представники відтіснених германських та інших етносів. У ІХ - Х ст. слов'яни були відтіснені з півдня Буковини до Карпат мадярами, а згодом печенігами. З середини ХІІ ст. територія Чернівецької області належала до Галицького князівства. Так почався наступний етап державотворення та формування національної структури населення. Він ознаменувався досить складними перетвореннями в житті тогочасного суспільства. У 1241 році на Русь насунула монголо-татарська орда. На територію Чернівецької області потрапляють розбиті дикою ордою куманці, які змішуються із корінними жителями.

Із середини ХІV ст. розпочався новий етап, який ознаменувався приєднанням території сучасної Чернівецької області до Молдавського князівства. Цей етап призвів до значної зміни в національній структурі населення. В цей час продовжувалася міграція до Північної Бессарабії та Буковини молдавського населення. Окрім того, внаслідок релігійного й економічного гніту у Вірменії на територію південних степів України та Південної Бессарабії, а згодом і на територію Північної Буковини переселяються вірмени. Відомий молдавський господар Олександр Добрий дав право торгівлі євреям, що сприяло їх значному переселенню із Німеччини та Польщі. У цей період сюди із Трансільванії переселяються й німці, які пізніше зазнали тут переслідувань, через що їхня чисельність пізніше значно скоротилась. Окрім того, саме за часів Молдавського князівства велика кількість поляків прибула на територію сучасної Чернівецької області та придбала великі маєтки.

Влітку 1538 року більша частина сучасної Чернівецької області потрапила під панування Османської імперії. У цей час почали переслідувати вірменів, частка яких помітно зменшується. Збільшення торгівлі посприяло значному зростанню питомої ваги греків, які залишалися тут на постійне проживання. Внаслідок таких обставин на території сучасної Чернівецької області формується національна структура населення, де переважаючою нацією залишалася українська, проте значна частина припадала також і на молдован, вірмен та греків.

Період Австро-Угорської та Російської імперій на території Чернівецької області ознаменувався значною інтенсивністю протікання етнонаціональних процесів. У цей період проводилася значна політика із заохочування переселення населення різних національних груп. Найчисельнішими націями, що в цей час проживали в області, були українці, молдовани, румуни, німці, росіяни, поляки, євреї. Загалом на території Чернівецької області в цей період проживали представники 9 національностей та народностей, що свідчить про багатонаціональну структуру населення. За цим показником Буковина, як коронний край, займала перше місце в усій Австро-Угорській імперії.

Національні процеси в Австрійський період спричинили появу в сучасній Чернівецькій області представників нових націй та етнічних груп населення. В цей період значно збільшилася частка німців, росіян, в т.ч. липованів (росіян-старобрядців), євреїв, поляків, циганів та інших національних груп.

У 1918 році територія Північної Буковини, а Північної Бессарабії остаточно в 1920 р., стали складовою частиною королівської Румунії. Цей період ознаменувався румунізацією українського населення, а також представників й інших національностей, які заселяли територію нинішньої Чернівецької області. За 20 років від перепису 1910 року українське населення Північної Буковини, згідно зі статистичними даними, скоротилося з 283 тис. осіб до 221 тис. осіб, а кількість румунів зросла з 96 тис. до 148 тис. осіб, що свідчить про факт фальсифікації національної структури населення. У Хотинському повіті серед національностей переважали також українці. Їх частка складала більше 60 %. Близько 23 % припадало на молдован. У цей час з'явилися і румуни, це були переважно військові. Решта припадало на євреїв.

7 серпня 1940 року було утворено Чернівецьку область УРСР у складі СРСР. Почався процес русифікації населення краю, хоч він враховував і деякі інтереси національних меншин.

В третьому розділі „Територіальні особливості сучасної національної структури населення Чернівецької області” проведено аналіз формування національної структури населення в другій половині ХХ ст. за матеріалами переписів 1959, 1970, 1979 , 1989 та 2001 років.

Міграційна політика в 50-х роках ХХ ст. призвела до значного збільшення у Чернівецькій області росіян. Так, якщо в 1946 році їх було 5992 особи, з них більше половини - місцеві старообрядці, то у 1959 році - 51268 осіб, або у 8,5 раза більше. В цей час кількість українців зросла у 1,5 раза, а румунів і молдованів - у 1,2 раза. Слід зауважити, що процес русифікації охопив в основному міста області, особливо місто Чернівці. У сільській місцевості цей процес мав менші масштаби. Загалом перепис населення зафіксував проживання в області представників таких основних національних груп населення, як: українців - 518189 осіб (66,94 %), румунів - 79790 (10,31 %), молдован - 71645 (9,26 %), росіян - 51268 (6,62 %), євреїв - 42140 (5,44 %), поляків - 6007 (0,78 %) та інших - 3219 (0,42 %).

У період 1959-1979 рр. кількість населення зросла до 896,5 тис. осіб. У національній структурі населення відбулися деякі зміни. Зокрема, зросла частка таких національностей як українців (до 70,2%), молдован (до 9,5%), значно зменшилася частка єврейського населення - до 2,5%.

Останній Всесоюзний перепис населення 1989 р відобразив збільшення чисельності населення (940,8 тис. осіб), а також частки українського населення, румунів, росіян. За цей міжпереписний період продовжувала зменшуватися частка єврейського населення, почала зменшуватися також і частка молдован. Всього за даними перепису 1989 р. у Чернівецькій області проживали представники 69 національностей, що свідчило про поліетнічність території. Загалом українці переважали в 326 населених пунктах, румуни - 48, молдовани - 39, росіяни - 3 та поляки - 1.

За даними першого Всеукраїнського перепису населення 5 грудня 2001 року загальна чисельність наявного населення у Чернівецькій області склала 922,8 тис. осіб. На території Чернівецької області проживали представники 76 національностей та народностей, 19 мовних груп, що належали до 8 мовних сімей. Серед чисельних національних груп продовжувала зростати частка українців і румунів, зокрема, кількість українського населення становила 689,0 тис. осіб (75,0 %), румунів - 114,6 тис. осіб (12,7 %). Частка населення інших національних ознак відповідно до перепису 1989 року зменшилася, зокрема: молдован - до 7,3 % (67,2 тис. осіб), росіян - 4,1 % (37,9 тис. осіб), євреїв - 0,15 % (1,4 тис. осіб), поляків - 0,3 % (3,4 тис. осіб) та білорусів - 0,16 % (1,5 тис. осіб).

У четвертому розділі „Вплив національної структури населення на хід демографічних процесів, матеріальної та духовної культур” особлива увага звертається на національні особливості природного руху, міграції, статево-вікову, релігійну та мовну структури населення, а також його матеріальну та духовну культури. Особлива увага приділяється проблемі оптимального провадження національної політики держави в етноконтактних поліетнічних зонах.

Рівень народжуваності досить тісно пов'язаний із національною структурою населення і значно впливає на природний приріст населення. Серед чисельних етнічних груп населення Чернівецької області найбільший коефіцієнт народжуваності притаманний румунському населенню. Кількість народжених дітей українками поступається даному показнику в румунок та молдованок і більший, ніж у росіянок. На майбутнє можна прогнозувати збільшення у національній структурі населення області частки румунів, та зменшення - українців, молдованів та росіянів.

Міграційні процеси в Чернівецькій області також призводять до змін національної структури населення. Напрямки еміграції й національна структура мігрантів підтверджують, що у першій половині 90-х років вона мала етнічний характер. Проте дедалі більше виявляються риси, притаманні економічній міграції. На економічний характер еміграцій вказують її причини, про що свідчать результати соціологічних досліджень.

Статево-вікова структура населення представників різних національних груп є досить відмінною. Для всіх національностей характерним є переважання жіночого населення та постійне зменшення народжуваності. Демографічна криза найбільш виражена у євреїв, росіян та українців, де питома вага осіб, у віці молодшому за працездатний, нижча за пересічні показники для всього населення.

Мовний склад населення Чернівецької області є досить строкатим та в значній мірі взаємопов'язаний із національною структурою населення. Серед найбільш чисельних національностей рідною мовою вважають мову своєї національності переважна більшість українців (98,5%), румун (91,9%), молдован (91,6%) та росіян (91,5%), а також азербайджанці, вірмени, угорці, цигани. Представники інших національностей в якості рідної мови віддали перевагу українській та російській мовам. Більш значний рівень мовної асиміляції спостерігається в міських поселеннях. Так, у місті Чернівцях 35% молдован і 28,1% румун назвали рідною мовою українську або російську.

Релігійна структура населення Чернівецької області представлена 43 конфесіями. У сільських районах області є представники 17 конфесій, а в обласному центрі зареєстровано приходи всіх релігійних течій. Найбільш поширеними релігійними організаціями є: Українська православна церква (423 общини), Українська православна церква Київського патріархату (118), Римо-католицька церква (29), Українська греко-католицька церква (21), Адвентисти сьомого дня (92), Євангельські хритияни-баптисти (146), Християни віри євангельської - п'ятедисятники (104). Релігійний склад населення корелює із його національною структурою. Це найбільше відображається в географії православних, греко-католицької, римо-католицької та старообрядницької релігійних конфесій. Значно менший зв'язок із національною приналежністю мають протестантські течії.

Важливим показником, що притаманний етнічним угрупуванням набутий в процесі довготривалого історичного розвитку і являється важливим елементом життя населення, є матеріальна та духовна культура. Для представників окремих національних груп населення притаманна своєрідна національна культура, що визначає, насамперед, особливості історичного формування національної групи.

Досить важливим елементом співіснування національних груп населення на певній території є національна політика держави. З метою покращення взаємин між національними групами населення у Чернівецькій області проводиться всебічне сприяння розвитку культури, освіти, мови та рівня житття представників національних груп населення, що тут проживають.

ВИСНОВКИ

Отриманні нами найважливіші результати полягають в наступному:

1. Аргументовано, що Чернівецька область є яскравим прикладом етноконтактної зони, що поєднує українські та частково румунські етнічні території, українсько-румунське і українсько-молдавське пограниччя, де в наявності є поселення етнічних сусідів, межує з румунськими і молдавськими етнічними землями.

2. Встановлено, що Чернівецька область вирізняється з-поміж областей України своєю поліетнічністю, що пояснюється, перш за все, її суспільно-географічним положенням. За показником індексу етнічної мозаїчності (0,415) вона займає сьоме місце серед інших областей України, поступаючись лише АР Крим, Одеській, Донецькій, Луганській, Запорізькій та Харківській областям. Адміністративно-територіальні райони Чернівецької області поділяються на моноетнічні, поліетнічні, власне перехідні, перехідні за етнічною структурою міського населення з поліетнічним складом селян та перехідні за етнічною структурою селян з поліетнічним складом міського населення. Міста обласного значення за ступенем етнічної різноманітності населення класифікуються як перехідні.

3. Проаналізовано процес формування національної структури населення від найдавніших часів до сьогодення і встановлено, що найважливішими передумовами формування національної структури населення являються географічне положення, політико-географічні, історико-географічні, демогеографічні та інші чинники.

4. Заселення території сучасної Чернівецкої області розпочалося ще за доби кам'яного віку в період палеоліту і на території області просувалося із крайніх східних - Придністровських районів на захід і південний захід.

В період Київської Русі для території сучасної Чернівецької області був характерний моноетнічний склад населення з абсолютним переважанням українців. Наприкінці періоду Галицько-Волинського князівства інтенсивно почали поселятися молдовани, які асимілювали частину давньоруського населення. В наступний історичний період - Молдавський - міграція молдавського населення продовжувалася, що призводило до збільшення частки молдован. У цей час на територію сучасної Чернівецької області переселялися також вірмени, євреї, німці, греки та представники інших національних груп населення. За період панування Османської імперії, внаслідок переслідування, різко зменшується кількість та питома вага вірменів, але розвиток торгівлі сприяє збільшенню чисельності греків, що помітно впливало на національну структуру населення краю.

Вагомим у процесі формування національної структури населення області являється період Австро-Угорської та Російської імперій. Державна політика сприяла збільшенню поліетнічності території області, що відображали переписи населення. Наступний період - Румунський - ознаменувався значною румунізацією населення краю. Переважаючою нацією в області залишалася українська, що в національній структурі населення доповнювалася румунами та молдованами, євреями, росіянами, німцями, поляками, угорцями, чехами, словаками та представниками інших національних груп населення. В цей час помітно зросла питома вага та чисельність румунів (молдованів), що можна пояснити сукупністю політичних та історико-географічних чинників, а також фальсифікаціями результатів перепису населення 1930 року.

5. Менш динамічні, проте досить важливі зміни виявлено за переписами ІІ-ї половини ХХ ст. - поч. ХХІ ст. За матеріалами перепису 1959 року, в Чернівецькій області переважаючою національною групою населення були українці, помітне місце займали румуни, молдовани, росіяни, євреї, поляки, а також німці, вірмени, татари, болгари та представники інших національних груп населення.

Останній Всесоюзний перепис населення 1989 р відобразив збільшення чисельності населення, а також частки українського населення, румунів, росіян, білорусів, та представників групи інших національностей. Продовжувала зменшуватися частка єврейського населення, почала зменшуватися також і частка молдован. Всього за даними перепису 1989 р. у Чернівецькій області проживали представники 69 національностей, що свідчило про поліетнічність території.

6. За даними першого Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Чернівецькій області проживали представники 76 національностей та народностей. Продовжувала зростати частка українців, румунів та представників групи інших національностей. Частка населення окремих великих національних меншин відповідно до перепису 1989 року зменшилася. Зокрема, молдован, росіян, євреїв, поляків та білорусів.

7. Виявлено національні особливості демогеографічних процесів. З'ясовано, що внаслідок етнічних особливостей народжуваності, на майбутнє слід прогнозувати збільшення у національній структурі населення області частки румунів та зменшення - українців, молдованів та росіянів. Досить відмінною є статево-вікова структура населення представників різних національних груп.

Значний вплив на національну структуру населення має характер міграцій. Значний виїзд євреїв призвів до помітного зменшення їх чисельності та частки у національній структурі області. Помітне місце серед емігрантів займали також українці, росіяни, молдовани та румуни. Майже половину всіх емігрантів становлять українці.

8. Найважливішим показником виявлення національної структури населення є мова. Серед найбільш чисельних національностей рідною мовою вважають мову своєї національності переважна більшість українців, румун, молдован та росіян, а також азербайджанці, вірмени, угорці, цигани. За останній міжперенисний період зменшилася частка (на 5,2 %) тих осіб, що рідною мовою називали російську, та відповідно збільшилася (на 4,8 %) тих, хто рідною - вважає українську. Це пояснюється проголошенням незалежності України.

9. Релігійна структура населення Чернівецької області є досить строкатою (43 релігійні конфесії). Сільські райони області вирізняються меншою строкатістю релігійної структури (17 конфесій), ніж міські, а найбільше конфесійне різнобарв'я спостерігається в обласному центрі, де зареєстровано приходи всіх релігійних течій. Релігійний склад населення корелює з його національною структурою, що найбільше відображається в географії православних, греко-католицької, римо-католицької та старообрядницької релігійних конфесій. Значно менший зв'язок із національною приналежністю мають протестантські течії.

10. Важливим питанням сьогодення є національна політика населення, що повинна враховувати інтереси представників всіх національних груп населення. В Чернівецькій області створено цілий ряд умов життєдіяльності представників національних меншин, проте врегулювання взаємовідносин між націями потребує особливої уваги в контексті вступу України до ЄС.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях:

Джаман В.О., Костащук І.І. Чернівецька область - поліетнічна етноконтактна територія // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 246: Географія. - Чернівці: Рута, 2005.- С. 114-126. (Особистий внесок здобувача: розраховано показники етнічної мозаїчності та диверсифікації по областях України, а також адміністративних одиницях Чернівецької області; проведено класифікацію районів області за ступенем етнічної мозаїчності).

Костащук І.І. До питання про етапи формування національного складу населення Чернівецької області // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. - Випуск 10 (2). - С. 81-86.

Костащук І.І. Особливості прояву релігійної приналежності населення у його національній структурі (на прикладі Чернівецької області) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. - Тернопіль. - 2004. - № 3. - С. 119-122.

Костащук І.І. Мовні ознаки національного складу населення Чернівецької області // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. - Тернопіль. - 2005. - № 1 (7). - С. 107-111.

Костащук І.І. Особливості формування національної структури населення сучасної Чернівецької області в період Австро-Угорської та Російської імперій // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. - Тернопіль. - 2005. - № 2. - С. 74-77.

Костащук І.І. Територіальні особливості національного складу населення Чернівецької області // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: географія - Вінниця, 2005 - Вип. 8. - С. 131-133.

Костащук І.І., Кривицька Н.В. Порівняльна характеристика систем розселення Карпато-Подільського регіону (на прикладі Чернівецької та Хмельницької систем розселення) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 220: Географія. - Чернівці: Рута, 2004.- С. 194-201. (Особистий внесок: проаналізовано Чернівецьку обласну систему розселення).

Публікації у наукових виданнях:

Джаман В.О., Костащук І.І. Особливості природного руху населення різних національних груп (на прикладі Чернівецької області) // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. праць. - Херсон: ПП Вишемирський, 2005. - С. 127-132. (Особистий внесок: простежено природний приріст найчисельніших національних груп населення - українців, румунів, молдован та росіян.)

Костащук І.І. Динаміка чисельності представників основних національних груп Чернівецької області у міжпереписний період 1989-2001 рр. // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (20-21 квітня 2004 р.). - К.: ВГ Л Обрії, 2004. - С. 203-204.

Костащук І.І. Етнографічні особливості Чернівецької обласної системи розселення // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. - К.: ВГЛ Обрії, 2004. - Т.2. - С. 243-245.

Костащук І.І. Особливості національної політики в контексті інтеграції України до ЄС (на прикладі Чернівецької області) // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Тези доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців, Луцьк, 19-20 травня 2005 р. / за ред. В.Й. Лажніка і В.С. Федонюка. - Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. - С. 445-446.

АНОТАЦІЯ

Костащук І.І. Географічні особливості формування національної структури населення в етноконтактних зонах (на прикладі Чернівецької області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2006.

У дисертаційній роботі розглядається процес формування національної структури населення в етноконтактній поліетнічній зоні Чернівецької області, що відбувається під впливом суспільно-географічних, природно-географічних, історико-географічних, політичних, демогеографічних та інших чинників.

У дисертації розглядається вплив національної структури населення на демогеографічні процеси, мовні ознаки, релігійний склад та політичну спрямованість державних органів. Виявлено особливості кореляції природного приросту населення та національного складу населення. Охарактеризовано міграційні потоки представників різних національних груп населення, зроблено порівняння статево-вікової структури населення різних національностей. Досліджено мовні ознаки національної структури населення, простежується кореляційний зв'язок між релігійним та національним складом населення. Відображено особливості матеріальної та духовної культури представників різних національних груп населення. Акцентовано увагу на особливостях національної політики України та місцевих органів влади Чернівецької області.

Ключові слова: національна структура населення, формування національної структури населення, етнос, нація, етноконтактна зона, поліетнічна територія, етнічні процеси, етнічна мозаїчність.

АННОТАЦИЯ

Костащук И.И. Географические особенности формирования национальной структуры населения в етноконтактних зонах (на примере Черновицкой области). - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2006.

В диссертационной работе рассматривается процесс формирования национальной структуры население в этноконтактной полиэтнической зоне Черновицкой области, который происходит под влиянием общественно-географических, природно-географических, историко-географических, политических, демогеографических та других факторов.

В диссертации рассматривается влияние национальной структуры населения на демогеографические процессы, языковые признаки, религиозный состав и политическую направленность государственных органов. Выявлены особенности корреляции естественного прироста населения и национального состава населения. Охарактеризованы миграционные потоки представителей разных национальных групп населения, сделано сравнения возрастно-половой структуры населения разных национальностей. Исследованы языковые признаки национальной структуры населения, прослеживается корреляционная связь между религиозным и национальным составом населения. Отображены особенности материальной и духовной культуры представителей разных национальных групп населения. Акцентировано внимание на особенностях национальной политики Украины и местных органов власти Черновицкой области.

Ключевые слова: национальная структура населения, формирование национальной структуры населения, этнос, нация, этноконтактная зона, полиэтническая территория, этнические процессы, этническая мозаичность.

SUMMARY

Kostachuk I. Geographical of feature of formation of national structure of the population in ethnically zones (by the example of Chernivtsi area). - Manuscript.

Ddissertation for acquisition of scientific candidate degree of geographic sciences for the specialty 11.00.02 - Economic and social Geography. - Juriy Fed'kovych Chernivtsi national university, Chernivtsi, 2006.

In this dissertation, the author investigates the process national structure of the population in the ethnically sensitive, multiethnic region of Chernivtsi oblast, which has evolved under the influence of socio-geographical, nature-geographical, historico-geographical, political, demographic and other factors.

The research was conducted with the help of different scientific methods and approaches, with an emphasis on the retrospective-chronological and systematic-structural approach. It enabled the researcher to discern influence of different factors on the dynamics of the national structure of the population.

The process of an evolving national structure of the population is traced back to ancient times, i.e. from the earliest settlements and ethnic distinctness of the population, up until the present day. The analysis of this evolution reveals predominance of Ukrainians on the territory of Bukovyna in the national structure of different historical periods. Their ratio in the national structure of regional population has varied from the absolute majority to 75% (according to the census of 2001). The Austrian-Hungarian and Russian Imperial periods witnessed the most dramatic transformations in the national structure of regional population (1774-1918), which may be explained by peculiarities of state policies. The interplay of these factors of developing national structure of the population caused a high degree of multiethnicity on the territory of Chernivtsi oblast (according to B.Ekkel, the index of ethnic heterogeneity of the population in 2001 made up 0.415), which is home to representatives of different nationalities. Presently, most numerous among the ethic groups (2001) are Ukrainians (689,056 persons, or 75.0%), Romanians (114,555 persons, or 12.5%), Moldovans (67,225 persons, or 7.3%), Russians (37,881 persons, or 4.1%), Poles (3,367 persons, or 0.3%), Belarusians (1,483 persons, or 0.2%), and Jews (1,443 persons, or 0.2%).

The author investigates an impact of national structure of the population on demographic processes, language peculiarities, religious composition and political orientation of state authorities. He additionally reveals correlation between natural demographic growth and national composition of the population. Migration of representatives of different national groups of population is elucidated, and gender and age structure of the population of different national groups is compared. The author investigates linguistic features of the national structure of the population, as well as the correlation between religious and national composition of the population. Peculiarities of the material and spiritual culture of representatives of different national groups of population are reflected in the dissertation. The author emphasizes peculiarities of the Ukrainian national policies, and activities of the bodies of local self-government in Chernivtsi oblast.

Key words: national structure of population, evolving national structure of population, ethnic group, nation, ethnically sensitive region, multiethnic territory, ethnic processes, ethnic heterogeneity.

Размещено на Allbest.ru

...