Туристичний комплекс Карпатського реґіону України: структура та територіальна організація

У роботі подається детальний аналіз особливостей і ресурсних передумов розвитку, рис внутрішньої структурної організації та функціональної спеціалізації названих 16 рекреаційно-туристичних районів Карпатського реґіону України.

На підставі комплексного вивчення характеру і сучасних процесів територіальної організації реґіонального ТК констатуємо: туристичний комплекс Карпатського реґіону України перебуває у стані масштабних структурних трансформацій, зумовлених ринковою реорганізацією й глобалізацією сфери рекреаційно-туристичних послуг. Ці трансформації охопили не лише окремі аспекти функціонування рекреаційно-туристичних закладів реґіону, зрештою, вони призводять до змін у територіальній організації реґіонального ТК. З одного боку, відзначаємо процес концентрації сервісу в найбільших курортних центрах, з іншого - спрощення територіальної структури через закриття десятків турбаз і притулків у периферійних районах Закарпаття, Львівщини, Буковини.

У п'ятому розділі “Перспективи розвитку туристичного комплексу Карпатського реґіону” проаналізовано існуючі проблеми та окреслено стратегічні пріоритети й перспективи розвитку реґіонального ТК.

За період 1991 - 2006 рр. у Карпатському реґіоні відбулась масштабна трансформація галузевої структури і форм територіальної організації ТК, проте їх не варто вважати усталеними. Очевидно, що в рамках інтенсифікації внутрішніх зв'язків у Карпатському єврореґіоні в найближчі десятиріччя треба прогнозувати подальшу гнучку адаптацію компонентно-функціональної та територіальної структури карпатського ТК до туристичних потоків з країн ЄС.

З 2005 р. в умовах переходу державної економічної політики на засади ринкового лібералізму орієнтація реґіональної політики КР також повинна стати ліберально-ринковою. Тобто, ініціативи сучасної реґіональної політики мають бути спрямовані на удосконалення структури ринкових відносин і не повинні входити в протиріччя з ними.

З огляду на особливості географічного положення, реґіональна туристична політика у КР повинна відбуватися у двох управлінських площинах - зовнішньої та внутрішньої реґіональної політики. Зовнішня реґіональна політика областей Карпатського реґіону України організаційно базується на засадах прикордонної інтеграції в рамках міждержавних економічних структур - Карпатського єврореґіону та Єврореґіону “Верхній Прут”.

Ми вважаємо, що зовнішню реґіональну політику належить націлити на подальше фінансово-проектне, технологічне, підприємницьке й інституційне поглиблення євроінтегра-ційних зв'язків з прикордонними реґіонами суміжних країн ЄС. Її важливими аспектами повинні стати: спільні зусилля з промоції туристичного потенціалу Карпат на зовнішніх туристичних ринках країн Західної Європи і Північної Америки; сприяння виходу окремих українських турпідприємств на зовнішні ринки; активне запозичення польського й словацького досвіду рекреаційного освоєння карпатських ландшафтів і територіального проектування гірських курортно-рекреаційних систем; спрощення формальностей обміну пасажиропотоками населення прикордонних територій; спільні проекти з охорони гірських екосистем та налагодження маршрутів транскордонного екологічного туризму (пішохідного, велосипедного, кінного); створення спільних інвестиційних портфелів для реалізації найважливіших взаємовигідних проектів розбудови туристичних комунікацій й інфраструктурних об'єктів; заохочення створення спільних турпідприємств і некомерційних туристичних організацій тощо.

Внутрішня реґіональна політика КР повинна гарантувати дотримання умов сталого розвитку; її найважливішими завданнями визнаємо: системне оновлення усіх об'єктів соціальної інфраструктури реґіону загального призначення (мережа доріг, система транспорт-ного сполучення, водозабезпечення, каналізація, сміттєвивіз тощо) із акцентом на якісне покращення рівня туристичного (ширше - соціально-культурного) сервісу у реґіоні до рівня стандатів сусідніх країн Євросоюзу; розгортання протекціоністської політики у сфері організації туристично-оздоровчо-виховної роботи серед дітей, підлітків і молоді з метою формування у них європейської системи цінностей та показників суспільного здоров'я, формування національної самосвідомості й активної життєвої позиції, зрештою, широкої популяризації Карпатського реґіону як основного осередку активного дитячого, підліткового й молодіжного туризму Української держави.

У роботі ми запропонували низку рекомендацій щодо стратегічних перспектив розбудови конкурентоспроможного ТК. Необхідно активізувати участь туристичних організацій реґіону у міжнародних виставках, ярмарках, біржах і салонах, що має супроводжуватись рекламними та промоушн-кампаніями. Доцільно повсякчас відстоювати права КР на реалізацію проектів (спортивних, мистецьких, культурних, бізнесових акцій), які мають значний громадський резонанс, для створення безплатної реклами туристичним центрам реґіону. На перспективу, у Львові, Ужгороді, Славському, Трускавці, Яремчі, Коломиї, Вижниці доцільно розбудувати інфраструктуру для перетворення цих міст у міжреґіональні центри конгрес-туризму. Карпатські курорти здатні стати базою для проведення низки міжнародних конференцій і бізнес-семінарів. Паралельно доцільно консолідувати зусилля щодо відродження й рекламно-інформаційної популяризації масового соціального туризму. Для багатьох турпосередницьких фірм і рекреаційних закладів КР комерційно вигіднішим є перехід від орієнтації на елітарний туризм до діяльності в сегменті недорогих масових видів туризму.

ВИСНОВКИ

1. У сучасній географічній науці формується новий напрям наукових досліджень - географія туризму. До аналізу геопростовових особливостей реґіонального розвитку сфери туризму географія туризму підходить на концептуально-методологічній основі вчення про “міжгалузеві територіальні комплекси”. Адже на поч. ХХІ ст. індустрію туризму формує низка первинних галузей - туроператорська, готельна, санаторно-курортна, відпочинково-туристична, ресторанна, що налічують тисячі підприємств і формують потужний сектор національного господарства. Сюди ж залічуємо групи обслуговуючих і забезпечуючих галузей, які виробляють послуги та товари турспоживання.

2. Розвиток туризму на території Карпатського реґіону має тривалу історію й власні традиції, закладені в добу курортного й активно-туристичного освоєння його рекреаційних ресурсів у XVII - першій половині ХХ ст. На формування сучасної територіальної організації, компонентної структури та функціональної спеціалізації ТК реґіону визначальний вплив мають: географічне положення, рекреаційно-ресурсний потенціал, історичні особливості розвитку системи реґіонального розселення, рівень розвитку рекреаційної інфраструктури; показники соціально-економічного розвитку реґіону.

3. ТК КР вирізняє збалансованість в'їзних, виїзних і внутрішніх потоків туристів. КР, з огляду на вигідність географічного положення стосовно країн Європи, має домінуючий європейський вектор у геопросторовій структурі сучасних турпотоків. Ця обставина вирізняє його з поміж усіх інших реґіонів України і від загальнодержавних показників. Якщо близько 1/3 інтуристів в Україну забезпечує РФ, у КР частка російських туристів у 2001 - 2004 рр. не перевищувала 5,5 - 6,5 %. Натомість в Карпатському реґіоні основними туристами є громадяни Польщі, на яких припадає в середньому 24 - 26 %. КР обирає місцем відвідин 44 % австрійських, 34 % угорських, 27 % канадських туристів, які в'їжджають на територію України. Загалом популярність КР серед інтуристів висока і має стабільну тенденцію до зростання. Геопросторова структура виїзних турпотоків у загальнодержавному й реґіональному зрізах подібна.

За обсягами туристів між областями КР існують значні диспропорції. Із суттєвим відривом домінує Львівська обл., на яку за період 2001 - 2004 рр. припадає 27 - 30 тис. щорічних відвідувачів з-за кордону, що становить 67,5 % від усіх іноземних гостей реґіону.

4. Організаційно-розподільчі важелі туризму в КР зосереджені “в руках” турфірм Львова й області. На Львівщині станом на 01.01.2005 р. функціонують 59 зі 100 компаній-туроператорів та 43 % середніх і дрібних фірм-турагентів КР. Саме львівські компанії (а також столичні туроператори), здебільшого, створюють, просувають на ринок і контролюють збут турпродукту в межах Львівської й Івано-Франківської обл. Натомість, ринки збуту турпослуг Закарпаття й Буковини, переважно, контролюють місцеві туроператори.

У структурі реґіонального ТК провідне місце належить готельному господарству. У КР станом на 01.01.2005 р. діяло 167 нічліжних закладів (14,0 % закладів України), в яких у 2004?р. було обслужено 11 % приїжджих. Аналіз тенденцій розвитку даних закладів дає нам підстави виділяти два періоди їх розвитку: період спаду й згортання мережі нічліжних закладів (1991 - 2000) в умовах загального економічного спаду в країні та сучасний період відновлення потужностей й розбудови галузі (з 2001 р.). Для цього періоду притаманна тенденція приросту щорічних обсягів відвідувачів готелів. За три останні роки (до 01.01.2005?р.) кількість осіб, обслужених готелями КР, збільшилась майже на третину (на 75 тис. осіб) і становила 420580 гостей. Темп середньорічного зростання становить 4 - 6 %.

5. Рекреаційну галузь ТК КР формує не менш розгалужена, ніж готелі, мережа закладів курортного типу: санаторії і пансіонати з лікуванням, профілакторії, пансіонати і будинки відпочинку, туристичні бази і притулки. За останні 15 років мережа цих закладів суттєво поповнилася приватними пансіонами і гостьовими садибами. Станом на 2003/2004 р. у КР зосереджено 259 закладів туризму, що становило лише 7,9 % кількості цих закладів в Україні. З початку 90-х років ці заклади втратили основну масу клієнтів, розпочався довготривалий економічний занепад цієї галузі ТК КР. Сповільнення темпів занепаду галузі й поступову стабілізацію показників діяльності рекреаційних закладів КР статистично фіксуємо лише з початку 2000-х років. Упродовж останніх років (2002 - 2004) КР приймає на оздоровлення й відпочинок близько 32 - 36 тис. рекреантів. Щорічний темп приросту кількості рекреантів у реґіоні становить 1,4 - 2,2 % (за винятком 2005 р.), що практично збігається з загальнодержавним трендом.

Забезпечення рекреаційних потреб населення, що відвідує оздоровчо-відпочинкові заклади КР, в основному реалізується за рахунок турзакладів Львівщини. Вони щорічно надають послуги в обсязі 4,2 - 4,5 млн. людино-днів, що становить 9,3 - 9,9 % від загального обсягу даних послуг в країні (для порівняння, загалом на КР - 12,7-13,7 %). Станом на 2003/04 р. на турзаклади Львівської обл. припадає 73,3 % обсягу людино-днів, наданих закладами рекреаційної сфери КР. Питома вага Закарпаття становила 16,4 % (0,95 млн. людино-днів), а Івано-Франківська (8,3 %) й Чернівецька (2 %) області разом взяті надавали менше 10,3 % людино-днів.

Констатуємо: надзвичайно великий диспропорційний розрив існує між областями КР за обсягами рекреантів, обслужених закладами рекреаційної сфери. Зокрема, станом на 2004 рік у рекреаційних закладах Чернівецької обл. відпочивало в 6,3 раза менше осіб, ніж в Івано-Франківській; в Івано-Франківській - в 2,2 раза менше, ніж у Закарпатській; у Закарпатській - у 4 рази менше, ніж у Львівській обл. Іншими словами, з кожних десяти рекреантів КР сім перебуває на Львівщині, два на Закарпатті й один - на території Івано-Франківської й Чернівецької обл. разом взятих. Нерівнозначна вагомість областей у забезпеченні рекреаційних потреб склалася історично, однак основна тенденція останніх шести років - це подальше зростання “розриву” між областями. Таке поглиблення наявних диспропорцій розвитку призводить до формування в реґіоні площею 56,6 тис. км2 вузькоареальних “полюсів розвитку” ТК КР, поза межами яких організована рекреація й туризм перебувають у стані стагнації.

6. Ми проаналізували основні підходи та схеми рекреаційно-туристичного районування КР. На підставі польових досліджень, аналізу картографічного матеріалу та синтезу первинної статистичної інформації ми розробили Схему комплексного рекреаційно-туристичного районування КР України. У межах КР чітко виділяються три типологічні групи рекреаційно-туристичних районів, які налічують 16 рекреаційно-туристичних районів з кількісно відмінними показниками розвитку атрактивної й нічліжної туристичних мереж.

На нашу думку, процес удосконалення територіальної структури ТК КР у ХХІ ст. повинен відбуватися у двох напрямах: територіальної концентрації сфери турсервісу та подолання значних територіальних диспропорцій розвитку рекреаційно-туристичної сфери в межах КР.

7. На наше переконання, реґіональна туристична політика КР має бути акцентована на депресивних районах і периферійних територіях з багатими, проте не освоєними туристичними ресурсами. Зокрема, створення на пільгових умовах об'єктів інфраструктури туризму або гарантування пільгових умов діяльності туристичних підприємств у периферійних слаборозвинених гірських районах Карпат сприятиме відновленню їх демографічного потенціалу, надасть поштовх розвиткові місцевих промислів і сільського господарства, збільшить зайнятість населення, формуватиме місцеві бюджети. У цьому контексті Україна повинна широко запозичувати європейські стратегії та моделі туристичного освоєння території.

Не варто забувати, що за прогнозом ВТО майбутнє туризму на 60 - 70 % це ринок місцевих споживачів, і тільки на 30 - 40 % - іноземні туристи. Тому треба удосконалювати стандарти обслуговування вітчизняних туристів, у тому числі й споживачів соціального туристичного продукту. Якщо стандарт карпатського турпродукту буде нижчим, ніж на Півдні України, карпатські області продовжуватимуть втрачати внутрішніх туристів.

Аналіз наявного турпродукту і якісних критеріїв сервісу дає підстави для такого рекомендаційного висновку: близько третини готелів КР зараз мають стартові позиції для франчайзингової інтеграції в міжнародні готельні мережі й “прориву” на світові ринки готельного сервісу. Сюди ж залічуємо близько чверті рекреаційних закладів реґіону - санаторіїв, пансіонатів і туристичних комплексів - потенційно здатних за схемою франшизи перейти на прогресивні стандарти міжнародного рекреаційного сервісу в якості звичні для пересічного туриста з розвинених країн нічліжних закладів категорії “Resort & SPA”. Підприємницьким структурам КР України варто запозичувати досвід сусідніх європейських країн щодо організації національних готельно-курортних мереж. (У Чехії - „Genea Hotels”, “Horizon Hotels”, у Польщі - “Orbis” тощо). Альтернативні реґіональні мережі (консорціуми місцевих готелів і туркомплексів), за нашими прогнозами, в найближчі десятиріччя мають активно заявити про себе на ринку нічліжних послуг КР. До цього підводить логіка еволюції готельного бізнесу та тенденції динамічної глобалізації галузі гостьового сервісу. Появу таких реґіональних курортно-готельних мереж варто буде розцінювати як об'єктивний критерій успішного подолання кризових явищ у розвитку ТК Карпатського реґіону України й вирівняння його конкурентних позицій із західнокарпатською туристичною індустрією сусідніх Польщі й Словаччини.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стецюк О. В. Розвиток туризму у малих містах Львівської області // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Геогр. - 2003. - Вип. 29. - Ч. 2. - С. 103-107.

2. Стецюк О. В. Сучасні тенденції розвитку готельної субгалузі туристичного комплексу України і її Карпатського реґіону // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Сер.: Географія. - Тернопіль, 2005. - № 2. - С. 161-165.

3. Стецюк О. В. Розвиток мережі музейних закладів у системі туристичної інфраструктури Карпатського реґіону // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Сер.: Географія. - Тернопіль, 2006. - № 1. - С. 81-86.

4. Стецюк О. В. Геопросторова структура і динаміка туристичних потоків у Карпатському туристичному реґіоні // Історія української географії. Всеукр. наук.-теорет. часопис. - Тернопіль, 2006. - Вип. 13. С. 24-30.

5. Стецюк О. В. Історичний огляд туристичних об'єктів у Львівській області // Молодіж-ні ініціативи в історичній науці: Матеріали наук.-практ. конф. - Львів, 2000. - С. 15-18.

6. Стецюк О. В. Молодіжний туризм // Студентський рух на межі тисячоліття: Матеріали наук. конф. - Львів, 2001. - С. 18-19.

7. Стецюк О. В. Структура організації туризму у Львівській області // Перспективні напрями молодіжного туризму у Львівській області: Матеріали наук.-практ. конф. - Львів, 2001. - С. 6-10.

8. Стецюк О. В. Історія розвитку туризму у Львівській області (початок ХХ століття) // Праці Наукового товариства імені Т. Шевченка. Т. ХІ. Матеріали Міжнар. наук. конф. “Актуальні проблеми географічного українознавства на зламі тисячоліть” (до 100-річчя від дня народження Володимира Кубійовича). Львів: Наук. тов. ім. Т. Шевченка, 2003. - С. 267-270.

АНОТАЦІЯ

Стецюк О. В. Туристичний комплекс Карпатського реґіону України: структура та територіальна організація. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна і соціальна географія. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2006.

Дисертація присвячена вивченню сучасної структури та територіальної організації ТК Карпатського реґіону. Охарактеризовано підходи до аналізу реґіонального міжгалузевого туристичного комплексу з методологічної позиції географії туризму. Розкрито роль історичних, природних і суспільно-економічних передумов і чинників розвитку туристичної сфери Карпатського реґіону.

Виявлено та проаналізовано тенденції розвитку реґіонального ТК у 1991 2005 рр., вперше виділено два періоди ринкового етапу його розвитку: період занепаду й згортання обслуговуючих потужностей (1991 - 2000) та сучасний період відродження рекреаційно-туристичної сфери (з 2001 р.). На основі комплексного аналізу первинних статистичних джерел вперше розкрито характер і рівні територіальної диспропорції розвитку реґіонального ТК; виявлено тенденцію поглиблення внутрішніх диспропорцій і подальшої кластеризації територіальної організації ТК Карпатського реґіону. Зроблено рекреаційно-туристичне районування Карпатського реґіону. Запропоновано низку рекомендацій щодо провадження реґіональної туристичної політики та оптимізації процесів розвитку рекреаційно-туристичної сфери Карпатського реґіону України.

Ключові слова: туристичний комплекс; турпродукт; рекреаційні заклади; туристична спеціалізація; територіальна організація; функціональна структура; рекреаційно-туристичні центри, вузли, райони.

АННОТАЦИЯ

Стецюк О. В. Туристический комплекс Карпатского региона Украины: структура и территориальная организация. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. Львов, 2006.

Диссертация посвящена изучению современной структуры и территориальной организации ТК Карпатского региона. Охарактеризованы подходы к анализу регионального межотраслевого туристического комплекса из методологической позиции географии туризма. Раскрыто роль исторических, природных и общественно-экономических предпосылок и факторов развития туристической сферы Карпатского региона.

Выявлено и проанализировано тенденции развития регионального ТК в 1991 - 2005 гг., впервые выделено два периода рыночного этапа его развития: период упадка и свертывания обслуживающих мощностей (1991 - 2000) и современный период возрождения рекреационно-туристической сферы (с 2001 г.). На основе комплексного анализа первичных статистических источников впервые раскрыто характер и уровни территориальной диспропорции развития регионального ТК; выявлено тенденцию углубления внутренних диспропорций и дальнейшей кластеризации территориальной организации ТК Карпатского региона. Осуществлено рекреационно-туристическое районирование Карпатского региона. Предложено ряд рекомендаций относительно проведения региональной туристической политики и оптимизации процессов развития туристической сферы в Карпатском регионе Украины.

Ключевые слова: туристический комплекс; турпродукт; рекреационные учреждения; туристическая специализация; территориальная организация; функциональная структура; рекреационно-туристические центры, узлы, районы.

ANNOTATION

Stetsyuk O.V. Tourist Complex of Carpathian Region of Ukraine: Structure and Territorial Organization. - Manuscript.

Thesis for conferring scientific degree of Candidate of Science in Geography in speciality 11.00.02 - economic and social geography. - Ivan Franko National University of Lviv. - Lviv, 2006.

The thesis deals with human geographic investigation of modern structure and territorial organization of tourist complex of Carpathian region. Approaches to the analysis of regional interbranch tourist complex have been characterized from methodological position of geography of tourism. The role of historical, natural and human-economic preconditions and factors of development of tourist sphere of Carpathian region has been revealed.

Tendencies of development of a regional tourist complex in 1991 - 2005 have been determined and analyzed, two periods of its development have been selected for the first time: the period of declining and curtailing of service capacities (1991 - 2000), and modern period of revival of tourist sphere (since 2001).

Character and levels of territorial disproportion of development of regional tourist complex have been detected on the basis of complex analysis of initial statistical sources for the first time; the tendency of deepening of the internal disproportions and further clustering of territorial organization of the tourist complex of Carpathian region has been revealed.

The recreation and tourist regionalization of Carpathian region has been suggested. Three typology of tourist areas with 16 individual tourist areas, that have quantitatively distinct parameters of development of attractions and accommodation of tourist networks, have been distinguished in borders of Carpathian region.

Two territorial recreational systems on regional level have been selected in Carpathian region of Ukraine in accordance with present statistical data, within the limits of which recreational and cognitive tourism represents itself as one of the leading branches of economic specialization. These systems are Pre-Carpathian-Skole-Beskyds and Hutsulshchyna-Carpathian.

Within the limits of these territorial recreational systems there are nuclei of Carpathian Biosphere Reserve, Carpathian National Natural Park, National Natural Park "Skolivski Beskydy", National Natural Park "Hutsulshchyna", and also the largest tourist and resort centers of Carpathian region: Truskavets, Yaremche, Slavske, Morshyn, Skhidnytsya, Vorokhta, Kosiv, Hrebeniv, Yasinya.

Outside the mentioned territorial and recreational systems the groups of areas of average and perspective recreational and resort development (within the limits of which recreational and cognitive tourism is developing actively, but it is not playing main role in structure of the economy at present) and groups of areas of tourism interests with smaller quantity of sights and single enterprises of accommodation of the tourists are situated.

Key words: tourist complex; tourist product; health resort; tourist specialization; territorial organization; functional structure; recreation and tourist centers, areas, regions.

Размещено на Allbest.ur