Аналіз температури повітря, атмосферного тиску, хмарності, вітру та небезпечних погодних явищ які впливають на польоти на аеродромі Вінниця
Методика обробки щоденних метеорологічних спостережень і отримання кліматичних даних, що використовуються для забезпечення цивільної авіації. Фізико-географічна і загальна кліматична характеристика аеропорту, та небезпечні для авіації явища погоди.
Рубрика | География и экономическая география |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 31.08.2014 |
Размер файла | 115,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
КУРСОВА РОБОТА
Аналіз температури повітря, атмосферного тиску, хмарності, вітру та небезпечних погодних явищ які впливають на польоти на аеродромі Вінниця
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
ВСТУП
1. АВІАЦІЙНО-КЛІМАТИЧНИЙ ОПИС АЕРОДРОМУ «ВІННИЦЯ»
1.1 Температура повітря
1.2 Атмосферний тиск
1.3 Вітер
1.4 Нижня хмарність та видимість
1.5 Небезпечні для авіації явища погоди
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
ЦА Цивільна Авіація
ПС Повітряне Судно
GMT Greenwich Mean Time (Час за Грінвічем)
ПН-ЗХ Північний захід
ПНПівніч
ПН-СХ Північний схід
ПД-СХ Південний схід
ПДПівдень
ПД-ЗХПівденний захід
ЗХЗахід
м/сШвидкість у метрах за секунду
м. Метри
р. Рік
ЗПС Злітно-посадкова смуга
MIN Мінімальна кількість
MAX Максимальна кількість
t0 Температура повітря
ВСТУП
Виконання курсової роботи передбачає розвиток у курсантів навичок виконання самостійної роботи з елементами творчості, що включає до себе вивчення літературних джерел, роботу з вихідними матеріалами, оволодіння методами дослідження та експерименту при вирішенні різноманітних задач, пов'язаних з темою роботи.
Курсант повинен знати спеціальну літературу і прийоми систематизації літературних джерел, їх критичного розгляду та визначення головного напряму в сучасному стані вивчення теми. Також знати та використовувати методи теоретичних і експериментальних досліджень в метеорології, методи обробки, узагальнення експериментальних та багаторічних метеорологічних спостережень.
Курсант повинен вміти виконувати:
- бібліографічний пошук і вивчення літературних джерел;
- збирати для виконання дослідження матеріали;
- вибирати, розраховувати і аналізувати метеорологічні характеристики і параметри атмосфери, а також атмосферні процеси різних масштабів;
- вести узагальнення одержаних результатів, стисло і аргументовано викладати отриманий в результаті виконання дипломного проекту матеріал, складати рекомендації щодо практичного застосування цих результатів.
Курсова робота з метеорології виконується після вивчення основних тем і розділів цієї дисципліни і ставить перед курсантом наступні основні завдання:
- познайомитися з методикою обробки щоденних метеорологічних спостережень і отримання кліматичних даних, що використовуються для забезпечення цивільної авіації;
- навчитися правильно використовувати авіаційно-кліматичні описи аеродромів і оцінювати вплив фізичних характеристик атмосфери на зліт і посадку ПС;
- набути самостійних навиків і вмінь з аналізу і оцінки метеорологічних умов.
Метою даної курсової роботи є аналіз інформації, а саме температури повітря, атмосферного тиску, хмарності, вітру та небезпечних погодних явищ які впливають на польоти на аеродромі Вінниця.
Курсова робота складається з вступу, одного розділу і п'яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел.
У вступі формулюється основна мета і завдання курсової роботи.
Перший розділ містить авіаційно-кліматичну характеристику аеродрома Вінниця, а саме температури повітря, атмосферного тиску, хмарності, вітру та небезпечних погодних явищ які впливають на безпеку польотів.
Висновки містять результати проведеного аналізу.
1. АВІАЦІЙНО-КЛІМАТИЧНИЙ ОПИС АЕРОДРОМУ ВІННИЦЯ
1.1 Температура повітря
Одна з найважливіших характеристик погоди - це температура повітря. Температура повітря характеризує тепловий стан приземного шару атмосфери (тропосфери) і вимірюється в градусах Цельсія (° С), Кельвіна (К) або Фаренгейта (F). Вона визначає умови формування та характер погоди. Повітря в тропосфері нагрівається не безпосередньо Сонцем, а від нагрітої земної поверхні, тому температура повітря залежить від кута падіння сонячних променів на земну поверхню, прозорості атмосфери, хмарності, опадів, напрямку вітрів. Кут падіння променів залежить від широти місцевості та розміщення Землі відносно Сонця (сезону, часу доби). Таким чином, чим далі від земної поверхні, тим стає холодніше. Ось чому за бортом літака температура повітря дуже низька. На верхній межі тропосфери вона опускається до -56 ? С. Встановлено, що на кожен кілометр висоти температура повітря знижується в середньому на 6 ? С. Високо в горах земна поверхня отримує більше сонячного тепла, ніж у підніжжя. Однак з висотою тепло швидше випромінюється. Тому при підйомі в гори температура повітря в цілому знижується. Ось чому на вершинах високих гір лежать сніг і лід.
На метеорологічних станціях показники температури вимірюють цілодобово кожні 3 години. У прогнозі погоди для зручності зазвичай нам повідомляють мінімальну і максимальну температуру за добу.
Сонячні промені протягом доби нагрівають Землю нерівномірно. Очевидно, що опівдні, коли Сонце стоїть високо над горизонтом, земна поверхня нагрівається сильніше. Однак високі температури повітря спостерігаються не в 12, а в 14-15 годин. Це пояснюється тим, що на передачу тепла від земної поверхні повітрю потрібен час. Після полудня, незважаючи на те, що Сонце вже опускається до горизонту, повітря продовжує одержувати тепло ще протягом двох годин від нагрітої поверхні. Потім поверхня поступово охолоджується і відповідно знижується температура повітря. Найнижчі температури - перед сходом Сонця. Правда, в окремі дні такий добовий хід температур може мати значні відступи.
Різницю між найнижчою та найвищою температурами називають амплітудою коливань температур. Розрізняють добову, місячну і річну амплітуду. Річні амплітуди коливань температур збільшуються від екватора до полюсів. метеорологічний кліматичний авіація погода
Для дослідження температури повітря були використані дані спостережень за 2010 р. і побудована таблиця 1. Були зняті показники температури кожного місяця в різні години (3,9,15 і 21 год.). Вирахувана температура середня в кожному місяці і за рік. Також середня максимальна та середня мінімальна температури в кожному місяці та за рік. І абсолютна максимальна та мінімальна температури за рік і в кожному місяці з датами.
Таблиця 1 - Температура повітря
Місяць |
Терміни спостережень |
Серед. |
Серед. |
Абс |
Дата max t |
Абс. |
Дата min t |
|||||
03 |
09 |
15 |
21 |
|||||||||
1 |
-10,1 |
1,4 |
-6 |
-11,6 |
-8,5 |
1,4 |
-11,6 |
3 |
9 |
-27 |
24 |
|
2 |
-8,5 |
-9,4 |
-4,4 |
0 |
-3,5 |
0 |
-9,4 |
3 |
24 |
-14 |
7 |
|
3 |
-0,1 |
-8,3 |
-1,6 |
11 |
1,8 |
11 |
-8,3 |
16 |
30 |
-14 |
8 |
|
4 |
9,5 |
12,5 |
11,1 |
11,1 |
10,5 |
12,5 |
9,5 |
21 |
30 |
1 |
23 |
|
5 |
19,3 |
17,2 |
19,4 |
16,6 |
17,2 |
19,4 |
16,6 |
24 |
12 |
9 |
8 |
|
6 |
18,6 |
23,7 |
17,8 |
20,6 |
20,7 |
23,7 |
17,8 |
31 |
12 |
17 |
1 |
|
7 |
20,6 |
21,7 |
26,4 |
25,5 |
23,8 |
26,4 |
20,6 |
33 |
22 |
12 |
3 |
|
8 |
27,4 |
22,4 |
29 |
19 |
23,8 |
29 |
19 |
34 |
15 |
9 |
30 |
|
9 |
13,4 |
12,4 |
20 |
12 |
14,5 |
20 |
12 |
25 |
15 |
5 |
23 |
|
10 |
7,7 |
6,8 |
4,6 |
5,9 |
6,1 |
7,7 |
4,6 |
12 |
31 |
-3 |
14 |
|
11 |
8,1 |
14,4 |
8,5 |
5,7 |
8 |
14,4 |
5,7 |
20 |
10 |
-8 |
30 |
|
12 |
-1,5 |
5,8 |
-9,7 |
-0,7 |
-4,7 |
-0,7 |
-9,7 |
8 |
9 |
-14 |
20 |
|
рік |
8,7 |
10 |
9,5 |
9,5 |
9,1 |
13,7 |
5,5 |
19,1 |
-2,2 |
Згідно таблиці 1 було побудовано графік 1 в якому було вказані значення річного ходу середньомісячної температури, середньої максимальної та мінімальної, абсолютного максимуму і мінімуму температури за місяць.
Протягом року земна поверхня нагрівається нерівномірно. Тому змінюється і температура повітря. Річний хід температури визначають середні місячні температури повітря. За ними можна встановити, який місяць був найтеплішим і який - найхолоднішим. Спостереження за температурою повітря протягом року показують, що в Україні, як і в усіх країнах Північної півкулі, найвища середня місячна температура буває в липні, а найнижча - в січні.
На основі таблиці 1 та графіку ходу середньомісячної, середньої максимальної і мінімальної температури, абсолютного мінімуму і абсолютного максимуму можна зробити висновок, що в періоді, що аналізується найтеплішим місяцем в році був серпень (середній максимум 27,8 0С), а найхолоднішим - січень (середній мінімум -10,30С).
Абсолютний максимум температури спостерігається 13 серпня і становить 340С, а абсолютний мінімум - 4 січня -27 0С. За перший квартал середня температура становить -3,8 0С, за другий 14,70С, за третій 19,80С і за четвертий квартал 2,80С. Середня температура за рік становить 8,30С.
Періодична добова амплітуда температури повітря -- різниця середніх температур найтеплішої (середні значення) і найхолоднішої години доби за певний місяць. Річна амплітуда температури становить 61 С, а добова амплітуда за 4 місяці 36,5 С. Річна амплітуда залежить від географічних та топографічних умов. Фактори що впливають на амплітуду: це водоймища великих розмірів, водосховище чи море і рельєф країни, температура земної поверхні, вологість та опади.
На графіку ходу добової температури за рік спостерігається поступове зростання температури з кожним місяцем.
Якщо порівняти данні з Вінниці з даними клімату всієї України, ми можемо виявити деякі відмінності. Середньорічна температура України коливається від +5,5 -- +7 °C на півночі до +11° -- +13 °C на півдні. З цих даних видно що середньорічна температура Вінниці в межах вищесказаних. Середня температура в січні, найхолоднішому місяці, становить від ?3 °C на південному заході (в Криму -- від ?1 °C до +4 °C) до ?8° C на північному сході України, що є вищими показниками в порівнянні з Вінницею (-9,1°C) Середня температура України в липні, найтеплішому місяці, коливається від +23° C на південному сході до +18 °C на північному заході. На відміну від України найтеплішим місяцем на території Вінницької області є серпень із середньою температурою +23°C.
Таблиця 2 - Середня температура повітря за добу
Місяці |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
||
1 |
-3,1 |
-2,4 |
1,5 |
7,9 |
18,8 |
20,9 |
23,4 |
27,1 |
14,7 |
7,4 |
8,4 |
-9,9 |
|
2 |
-5,5 |
-4,7 |
2,1 |
7,5 |
18,9 |
23,1 |
22,7 |
24,6 |
11,9 |
9,1 |
8,2 |
-8,8 |
|
3 |
-10,1 |
-8,8 |
-0,2 |
9,5 |
19,4 |
18,6 |
20,7 |
27,4 |
13,4 |
7,8 |
8,1 |
-1,6 |
|
4 |
-8,1 |
-8,4 |
-1,2 |
9,3 |
17,8 |
18 |
20,9 |
28,5 |
15,7 |
5,5 |
10 |
-0,5 |
|
5 |
-7,8 |
-7,7 |
-2,6 |
11,1 |
18,5 |
17,8 |
23,1 |
26,1 |
14,9 |
6,7 |
15,6 |
-7,3 |
|
6 |
-3,2 |
-10 |
-4,8 |
12,3 |
19,2 |
18,2 |
20,4 |
26,3 |
13,2 |
4,1 |
13,8 |
-4,1 |
|
7 |
0,7 |
-12,6 |
-5,9 |
12,2 |
17,5 |
20,4 |
20,8 |
29,2 |
13,8 |
2,1 |
9 |
1 |
|
8 |
-0,5 |
-10,1 |
-9,3 |
11,9 |
18,2 |
23,2 |
19,5 |
26,9 |
14,2 |
4,9 |
11,3 |
3,4 |
|
9 |
1,4 |
-9,4 |
-8,3 |
12,5 |
17,2 |
23,8 |
21,7 |
22,5 |
12,4 |
6,9 |
14,5 |
5,8 |
|
10 |
1 |
-8,1 |
-6,5 |
10,2 |
15,4 |
25,9 |
23 |
24,6 |
13,2 |
7,6 |
16,5 |
-2,7 |
|
11 |
0,3 |
-2,6 |
-7 |
9,2 |
17,9 |
27,1 |
22,3 |
25,4 |
14,9 |
7,9 |
12,4 |
-4,6 |
|
12 |
-3 |
-3,4 |
-3 |
9 |
19,2 |
27,1 |
22,6 |
27,9 |
14,5 |
5,9 |
11,6 |
-8,8 |
|
13 |
-5,5 |
-1,1 |
-1,6 |
10,4 |
18,8 |
26,3 |
23,1 |
29 |
16,4 |
5,5 |
11,2 |
-10 |
|
14 |
-5,7 |
-1,4 |
-1,3 |
11,4 |
16,3 |
24,6 |
25,1 |
28,9 |
18,4 |
5,1 |
14,8 |
-7,7 |
|
15 |
-6 |
-4,4 |
-1,7 |
11,1 |
19,4 |
17,8 |
27 |
29 |
20 |
4,7 |
8,5 |
-9,7 |
|
16 |
-10,7 |
-5,5 |
-3,7 |
7,5 |
16,1 |
17,8 |
27,9 |
28,5 |
19,7 |
5,9 |
11,9 |
-9,2 |
|
17 |
-7,2 |
-4,6 |
-2,9 |
7,6 |
14 |
17,4 |
28 |
26.6 |
19,7 |
7 |
9,5 |
-10,4 |
|
18 |
-11,8 |
-0,1 |
1,7 |
11,5 |
12,4 |
18,5 |
28,6 |
21,2 |
13,6 |
8 |
6,4 |
-8,2 |
|
19 |
-10,4 |
0,3 |
6,1 |
11,3 |
15,2 |
17,2 |
27,2 |
20,6 |
11,7 |
6,1 |
8,9 |
-8,6 |
|
20 |
-11,4 |
1,2 |
8,2 |
7,2 |
15,8 |
22,5 |
22,9 |
17,5 |
11 |
8,3 |
7,2 |
-8,6 |
|
21 |
-11,7 |
0 |
11,1 |
11,1 |
16,7 |
20,7 |
25,6 |
19 |
12 |
6 |
5,7 |
-0,8 |
|
22 |
-14,8 |
-1 |
7,8 |
7,1 |
17,6 |
20,1 |
27,9 |
21,2 |
13,6 |
5,8 |
3,1 |
0,5 |
|
23 |
-20,8 |
1,1 |
5,2 |
8,6 |
17.9 |
14,4 |
27,6 |
24,1 |
12,5 |
6,3 |
9,3 |
-1,9 |
|
24 |
-22,5 |
3,5 |
10 |
13,2 |
15,6 |
12,6 |
26,1 |
25,2 |
13,9 |
7,5 |
3,6 |
-1 |
|
25 |
-20,9 |
0,9 |
8 |
10,3 |
16,1 |
17,6 |
23,9 |
22,4 |
15,2 |
7,3 |
2,4 |
3,6 |
|
26 |
-17,5 |
1,3 |
8,4 |
9,4 |
14,6 |
19,5 |
25,3 |
19,3 |
17 |
8,7 |
0,1 |
-1,1 |
|
27 |
-16,8 |
-2,9 |
10 |
12,6 |
15 |
20,6 |
22,7 |
22,6 |
20,2 |
2,9 |
0,2 |
-3,9 |
|
28 |
-10,8 |
-1 |
4,2 |
11,7 |
17,8 |
22,5 |
22,4 |
21,9 |
15,2 |
1,9 |
1 |
-5,7 |
|
29 |
-10,3 |
8,5 |
12,9 |
17,9 |
23,1 |
18,6 |
15,9 |
13 |
3,3 |
1 |
-10,2 |
||
30 |
-8,2 |
11,7 |
17,5 |
20 |
24 |
23,6 |
16,3 |
10,2 |
7,3 |
-3,8 |
-8 |
||
31 |
-0,5 |
8,4 |
19,9 |
25,7 |
13,5 |
8 |
-5,3 |
Згідно показань таблиці 2 було побудовано графік добової зміни температури за рік за допомогою якого можна визначити дату стійкого переходу температури за позначку .
Графік 2 - Графік добової зміни температури за рік.
Для дослідження середньої температури повітря за добу були використані дані спостережень за 2010 р. Були зняті показники середньої температури кожного місяця за день і внесені в таблицю.
Проаналізувавши дані графіку 2 ми бачимо, що дата стійкого переходу температури через 0 на весні 18-го березня, а дата стійкого переходу температури через 0 восени 30-го листопада. Згідно з таблицею початок без морозного періоду в днях відбувається 18-го березня, а кінець 29-го листопада. Тривалість без морозного періоду становить 257 дня.
Згідно з даними можемо зробити висновок що максимальна температура взимку становить 5,8°C 5 грудня, а мінімальна температура влітку 12,6°C що є середньодобовою температурою за 24 червня.
Високі та низькі температури мають великий вплив на льотно-технічні характеристики гелікоптерів. Зокрема, при низьких температурах повітря має більшу щільність, що покращує роботу двигуна, та приводить до збільшення підіймальної сили. Але є ймовірність обледеніння, що є небезпечнім фактором для виконання польоту, та впливає на безпеку польотів. Польоти при високих температурах характерні пониження потужності двигуна та зменшення підіймальної сили із-за низької щільності повітря,підвищення розходу палива, що не безпечно впливає на взліт чи посадку.
1.2 Атмосферний тиск
Атмосферний тиск визначається як сила, що діє на одиницю площі, викликана вагою стовпа повітря атмосфери над цією поверхнею. На діаграмі, розташованій нижче, тиск на точку "Х" збільшується зі збільшенням ваги повітря над нею, і навпаки, тиск на точку "Х" зменшується при зменшенні ваги повітря над нею. Розглянемо цей процес мовою молекул повітря. Якщо число молекул повітря над поверхнею збільшується, то, відповідно, більше число молекул викликає тиск на цю поверхню і, отже, тиск зростає. Аналогічно, зменшення числа молекул повітря над поверхнею викликає зменшення тиску. Атмосферний тиск визначається за допомогою приладу, що називається "барометром", от чому атмосферний тиск також називають барометричним. В авіаційних і телевізійних прогнозах погоди тиск дається в мм ртутного стовпа ("Hg), у той час як в метеорології використовують мілі бари (mb) як одиницю виміру тиску на картах погоди.
Діаграма №1-Діаграма атмосферного тиску.
Один кубічний метр повітря на рівні моря при температурі 0° С має масу приблизно 1 кг 290 г. Можливість існування маси повітря припускали ще стародавні вчені Аристотель і Лукрецій. Аристотель навіть зробив першу спробу підтвердити на досліді існування маси повітря. Для цього він зважив спочатку порожній козячий міхур, а потім, надувши його повітрям, зважив вдруге. Вчений не без підстав вважав, що в другому випадку міхур важитиме більше. Проте дослід не підтвердив цього припущення. При наповненні міхура повітрям збільшувалася виштовхувальна (архімедова) сила міхура якраз на значення сили тяжіння повітря в міхурі. Але Аристотелеві не був відомий закон Архімеда, і він не міг цього передбачити. Дослід Аристотеля міг дати позитивний результат лише тоді, коли б йому вдалося досить сильно стиснути повітря в міхурі (збільшити густину повітря), але для цього треба було мати нагнітальний насос, якого в Аристотеля бути не могло.
Згідно показань метеорологічних спостережень за 2010 рік будуємо таблицю 3, в якій вказується показники атмосферного тиску. В таблиці 3 вказані значення середнього, максимального та мінімально тиску за кожен місяць.
Таблиця 3 - Атмосферний тиск
Місяць |
Терміни спостережень |
Серед. P |
Max P |
Min P |
||||
03 |
09 |
15 |
21 |
|||||
1 |
994,4 |
1012,5 |
1034,0 |
998,0 |
1009,7 |
1036,0 |
991,0 |
|
2 |
1003,6 |
1010,7 |
1009,0 |
1011,5 |
1008,7 |
1028,0 |
990,0 |
|
3 |
1007,4 |
1006,6 |
1023,9 |
1011,4 |
1012,3 |
1031,0 |
1001,0 |
|
4 |
1007,8 |
1018,2 |
1031,2 |
1015,5 |
1018,2 |
1033,0 |
1005,0 |
|
5 |
1013,2 |
1009,1 |
1009,1 |
1003,0 |
1008,6 |
1019,0 |
994,0 |
|
6 |
1004,2 |
1012,2 |
1005,0 |
1012,3 |
1008,4 |
1022,0 |
1003,0 |
|
7 |
1012,9 |
1009,7 |
1008,3 |
1017,8 |
1012,2 |
1020,0 |
1004,0 |
|
8 |
1015,3 |
1020,5 |
1012,3 |
1008,2 |
1014,1 |
1025,0 |
1000,0 |
|
9 |
1001,6 |
1019,7 |
1019,5 |
1010,0 |
1012,7 |
1027,0 |
997,0 |
|
10 |
1016,1 |
1014,9 |
1017,2 |
1022,5 |
1017,7 |
1034,0 |
1000,0 |
|
11 |
1021,3 |
1007,2 |
993,9 |
1007,0 |
1007,4 |
1023,0 |
987,0 |
|
12 |
1019,7 |
1008,7 |
1003,3 |
1016,7 |
1012,1 |
1022,0 |
995,0 |
|
рік |
1011,8 |
1026,7 |
997,3 |
Згідно таблиці 3 було побудовано графік річного ходу середнього, максимально і мінімального тиску за кожен місяць.
Графік 3 - Річний хід середнього, максимального і мінімального тиску.
Висота аеродрому Вінниця над рівнем моря складає 287 метрів.
Аналіз даних таблиці 3 та графіку ходу середнього, мінімального і максимального тиску дозволяє зробити висновок, що в звітному 2009 р. В січні, лютому, листопад та грудні переважала циклонічна погода, тобто зв'язана з областями низького тиску. У місяцях де низький тиск були всі умови для розвитку небезпечних явищ погоди. Квітень, травень, літній період, а також вересень і жовтень характеризуються переваженням антициклонів, тобто підвищенням тиску. У місяцях де спостерігався високий тиск була найбільш ясна погода. Ми можемо спостерігати як змінюється тиск по місяцям.
Згідно з таблицею 3 річна амплітуда зміни атмосферного тиску склала 49 гПа. В листопаді спостерігався мінімальний показник тиску 987,0, максимальний спостерігався в січні 1036,0. Амплітуда зміни атмосферного тиску по сезонах незначна від 3 до 10 гПа. Найбільша мінливість спостерігалась в весняний сезон.
=
Де Н - висота аеродрому над рівнем моря;
- середньорічний, максимальний або мінімальний тиск на рівні аеродрому;
- середньорічна температура повітря.
==1050,1 (гПа)
==1010,2 (гПа)
Погода в 2010 році переважала циклонічна, згідно таблиці середнє значення атмосферного тиску сягало 1011,8 гПа. Вітри в циклоні в північній півкулі дмуть проти годинникової стрілки, і в нижньому шарі відхиляються до центру, в південній півкулі -- за годинниковою стрілкою. Циклони постійно й природно з'являються через обертання Землі, завдяки силі Коріоліса. Проходження циклону пов'язане з утворенням потужної хмарності і випадінням опадів. В циклоні спостерігається погіршення погодних умов, зокрема поява хмарності, опади, зниження видимості. Зміна атмосферного тиску приводить до зміни показань приладів. Наприклад при польоті з зони підвищеного тиску в зону пониженого тиску на одній і тій висоті показники приладів будуть змінюватись. Також зміна атмосферного тиску може впливати на самопочуття членів екіпажу, що може негативно вплинути на безпеку польоті.
1.3 Вітер
Вітром називається переміщення повітря в горизонтальній поверхні відносно земної поверхні.
Вітер характеризується силою (швидкістю) і напрямком. Швидкість вітру визначається величиною баричного градієнта, тобто різницею атмосферного тиску на встановлену одиницю відстані рівну 60 милям (1° широти), убік падіння тиску. Тому швидкість вітру тим більше, чим більше баричний градієнт. Через обертання Землі, під впливом сили Коріоліса напрямок вітру не збігається з її вектором баричного градієнту, а відхиляється в північній півкулі вправо, у південному вліво. У середніх широтах відхилення може досягати 60°. За напрямок вітру береться точка обрію, звідки він дує (вітер дує в компас). Також прийнято визначати напрямок брижів, а “з компаса”, у напрямку на обрій, морські течії і плини рік. Вітер по своїй структурі не однорідний. Він може бути струминним (ламінарним), коли шари повітря рухаються не перемішуючи, тобто їхньої частки не переходять із шару в шар. Такий рух повітря звичайно буває при слабких вітрах. Якщо ж швидкість вітру перевищує 4 м/с, то частки повітря починають рухатися безладно, його шари перемішуються і рух повітря здобуває турбулентний характер. Чим вище швидкість вітру, тим більше турбулентність, тим більше стрибки швидкості в окремих точках повітряного потоку і тим більше рвучким стає вітер.
На основі вихідних даних аеродрому Вінниця було збудовано таблицю 4.В якій вказуємо кількість спостережень за кожен місяць так рік і вказуємо кількість напрямків вітру та їх відсоткову величину за кожен місяць та рік.
Таблиця 4 - Напрямок вітру
Місяць |
N |
Штиль (0-3м/с) |
ПН-СХ |
СХ |
ПД-СХ |
ПД |
ПД-ЗХ |
ЗХ |
ПН-ЗХ |
ПН |
||||||||||
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
|||
1 |
866 |
251 |
29,0 |
168 |
19,4 |
172 |
19,9 |
82 |
9,5 |
73 |
8,4 |
23 |
2,7 |
16 |
1,8 |
78 |
9,0 |
200 |
23,1 |
|
2 |
765 |
253 |
33,1 |
24 |
3,1 |
214 |
28,0 |
172 |
22,5 |
81 |
10,6 |
37 |
8,3 |
91 |
11,9 |
46 |
6,0 |
50 |
6,6 |
|
3 |
859 |
348 |
40,5 |
30 |
3,5 |
37 |
4,3 |
111 |
12,9 |
111 |
12,9 |
147 |
17,1 |
181 |
21,1 |
89 |
10,4 |
88 |
9,2 |
|
4 |
854 |
305 |
35,7 |
75 |
8,8 |
116 |
13,6 |
152 |
17,8 |
102 |
11,9 |
55 |
6,4 |
107 |
12,5 |
118 |
13,8 |
65 |
7,6 |
|
5 |
867 |
343 |
39,6 |
74 |
8,5 |
153 |
17,6 |
182 |
21,0 |
151 |
17,4 |
29 |
3,3 |
63 |
7,3 |
63 |
7,3 |
44 |
5,1 |
|
6 |
856 |
331 |
38,7 |
48 |
5,6 |
102 |
11,9 |
151 |
17,6 |
124 |
14,5 |
39 |
4,6 |
33 |
3,9 |
114 |
13,3 |
175 |
20,4 |
|
7 |
876 |
532 |
60,7 |
90 |
10,3 |
141 |
16,1 |
38 |
4,3 |
40 |
4,6 |
33 |
3,8 |
69 |
7,9 |
154 |
17,6 |
213 |
24,3 |
|
8 |
880 |
484 |
58,9 |
94 |
10,7 |
112 |
12,7 |
76 |
8,6 |
81 |
9,2 |
83 |
9,4 |
154 |
17,5 |
124 |
14,1 |
76 |
8,6 |
|
9 |
915 |
459 |
50,2 |
104 |
11,4 |
182 |
19,9 |
128 |
14,0 |
62 |
6,8 |
74 |
8,1 |
105 |
11,5 |
79 |
8,6 |
79 |
8,6 |
|
10 |
878 |
382 |
43,5 |
124 |
14,1 |
147 |
16,7 |
81 |
9,2 |
110 |
12,5 |
85 |
9,7 |
109 |
12,4 |
85 |
9,7 |
84 |
9,2 |
|
11 |
839 |
305 |
36,4 |
12 |
1,4 |
113 |
13,5 |
174 |
20,7 |
199 |
23,7 |
162 |
19,3 |
120 |
14,3 |
32 |
3,8 |
3 |
0,4 |
|
12 |
880 |
423 |
48,1 |
41 |
4,7 |
89 |
10,1 |
113 |
12,8 |
166 |
18,7 |
99 |
11,3 |
107 |
12,2 |
117 |
13,3 |
59 |
6,7 |
|
рік |
10335 |
4416 |
42,9 |
884 |
8,5 |
1578 |
15,4 |
1460 |
14,2 |
1300 |
12,6 |
866 |
8,7 |
1155 |
11,2 |
1099 |
10,6 |
1136 |
10,8 |
N - загальна кількість спостережень;
n - кількість випадків;
p - повторюваність у %
Роза вітрів - векторна діаграма, що характеризує режим вітру в цьому місці за багаторічними спостереженнями і що виглядає як багатокутник, у якого довжини променів, що розходяться від центру діаграми у різних напрямах, пропорційні повторюваності вітрів цих напрямів ("звідки" дме вітер). Розу вітрів враховують при будівництві ЗПС аеродромів, плануванні населених місць (доцільній орієнтації будівель і вулиць), оцінці взаємного розташування житлових будинків і промислової зони (з точки зору напряму перенесення домішок від промислової зони).
Розу вітрів, побудована за реальними даними спостережень, дозволяє по довжині променів побудованого багатокутника виявити напрям пануючого (переважаючого) вітру, з боку якого найчастіше приходить повітряний потік в цю місцевість. Тому справжня роза вітрів, побудована на підставі ряду спостережень, може мати істотні відмінності довжин різних променів.
Роза вітрів є графічним інструментом, використовуваним метеорологією, щоб дати короткий погляд про те, як вітер швидкістю і напрямом, як правило, поширений в конкретному місці.
Використовуючи дані досліджень напрямку вітру на аеродромі Вінниця побудуємо троянди вітрів по кожному місяцю і окремо за рік.
Малюнок 1 - Роза вітрів, січень
Малюнок 2 - Роза вітрів, лютий
З побудованої рози вітрів за січень і лютий місяці 2010 року можна зробити висновок, що переважаючим напрямком вітру в січні місяці був північ напрямок(200 випадків), а в лютому - східний напрямок (214).
Малюнок 3 - Роза вітрів, березень
Малюнок 4 - Роза вітрів, квітень
Малюнок 5 - Роза вітрів, травень
За весняний сезон було виявлено: максимальну кількість південно-східного напрямку - 445 випадки, південного - 364 випадки, західного - 351 випадок. Переважаючий напрямок - південно-східний, він переважав у квітні і травні.
Малюнок 6 - Роза вітрів, червень
Малюнок 7 - Роза вітрів, липень
Малюнок 8 - Роза вітрів, серпень
Переважаючим напрямком в літній період був північний. В червні та липні 2010 року 175 та 213 випадків відповідно, а в серпні західний напрямок - 154 випадки.
Малюнок 9 - Роза вітрів, вересень
Малюнок 10 - Роза вітрів, жовтень
Малюнок 11 - Роза вітрів, листопад
Осінній період 2010 року характеризується переважанням східного напрямку - 329 випадків. Лише в листопаді спостерігалося переважання південного напрямку 199 випадків.
Малюнок 12 - Роза вітрів, грудень
Переважним напрямком вітру в грудні на аеродромі Вінниця в аналізуємому році є південний напрямок - 166 випадків.
Використовуючи данні напрямку вітру за 2010 рік, наведені в таблиці 4 побудуємо троянду вітрів за звітний рік.
Малюнок 13 - Роза вітрів за рік
Переважаючим напрямком вітру в 2010 році над територією аеродрому Вінниця був східний - 1578 випадків.
В таблиці 5 представлено аналіз швидкості вітру на аеродромі Львів за період 2009 року по чотирьох періодах, а також повторюваність швидкості вітру різної градації.
Таблиця 5 - Швидкість вітру
Місяць |
Терміни спостережень |
Середня швидкість |
Максимальна швидкість |
Повторюваність швидкості вітру різної градації |
||||||||||||
03 |
09 |
15 |
21 |
N |
0-5м/с |
6-11м/с |
12-15м/с |
>15м/с |
||||||||
n |
P |
n |
P |
n |
P |
n |
P |
|||||||||
1 |
4,4 |
4,4 |
4,6 |
3,4 |
4,2 |
12 |
866 |
595 |
68,6 |
271 |
31,3 |
1 |
0,1 |
0 |
0,00 |
|
2 |
4,1 |
4,4 |
4,8 |
4,6 |
4,5 |
12 |
765 |
542 |
70,9 |
222 |
29,0 |
1 |
0,1 |
0 |
0,00 |
|
3 |
3,3 |
4,5 |
4,5 |
3,2 |
3,9 |
9 |
859 |
601 |
70,0 |
258 |
30,0 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
|
4 |
2,9 |
5,2 |
4,8 |
2,9 |
4,0 |
11 |
854 |
612 |
71,7 |
242 |
28,3 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
|
5 |
3,1 |
4,8 |
4,9 |
2,8 |
3,9 |
9 |
867 |
573 |
66,1 |
294 |
33,9 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
|
6 |
3,2 |
4,3 |
4,4 |
4,6 |
4,1 |
9 |
856 |
630 |
73,6 |
226 |
26,4 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
|
7 |
2,1 |
3,5 |
3,7 |
2,7 |
3,0 |
8 |
876 |
779 |
88,9 |
97 |
11,1 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
|
8 |
2,6 |
3,8 |
4,0 |
2,7 |
3,3 |
10 |
880 |
744 |
84,5 |
136 |
15,5 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
|
9 |
2,7 |
4,5 |
3,6 |
2,9 |
3,4 |
8 |
915 |
736 |
80,3 |
179 |
19,7 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
|
10 |
3,1 |
4,3 |
3,5 |
3,0 |
3,5 |
10 |
878 |
720 |
82,0 |
158 |
18,0 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
|
11 |
4,5 |
5,1 |
4,0 |
4,2 |
4,5 |
12 |
839 |
559 |
66,6 |
276 |
32,9 |
4 |
0,5 |
0 |
0,00 |
|
12 |
3,7 |
3,5 |
3,5 |
3,9 |
3,7 |
10 |
880 |
711 |
80,8 |
170 |
19,2 |
0 |
0,00 |
0 |
0,00 |
|
рік |
3,3 |
4,4 |
4,2 |
3,4 |
3,8 |
12 |
10335 |
7802 |
75,3 |
2529 |
24,6 |
6 |
0,05 |
0 |
0,00 |
Згідно таблиці 5 був збудований графік швидкості вітру.
Графік 4 - Швидкість вітру
В аналізованому році переважала швидкість вітру від 0-5 м/с яка спостерігалась -7802 випадків за рік. Найбільша швидкість спостерігалась у лютому яка склала 12 м/с. Середня швидкість вітру за червень дорівнює 4,5 м/с Восени відбувається поступова зміна синоптичних процесів літнього сезону на зимовий.
Вітер має великий вплив на роботу авіації. Вибір та будівництво злітно-посадочних смуг, будівництво аеродромів залежить в першу чергу від напрямку переважаючого вітру. Затруднюється зліт та посадка ВС.
Серйозну небезпеку для ВС, виконуючих політ на малій висоті, тобто в першу чергу для вертольотів, представляє здвиг вітру - значна зміна швидкості або напрямку вітру на малому відрізку. Частіше всього здвиг вітру визивається температурною інверсією на малій висоті, коли холодне повітря застоюється в приземному слої.
Вітер викликає небезпечні явища, які заважають виконанню польотів або затрудняють їх. До таких явищ відносяться урагани, шквали, піщані бурі.
Крім цього, вітер безпосередньо впливає на політ повітряного судна. Цей вплив несе в собі двоякий характер. По-перше, вітер як рухоме середовище змінює свою швидкість та напрямок польоту ВС по відношенню до землі. По-друге, в результаті того, що структура вітру носить в собі турбулентний характер, порушується рівновага аеродинамічних сил у повітряного судна і з'являється бовтанка.
Основна небезпека здвигу вітру заключається в тому, що, крім звичайної бовтанки, він викликає швидку зміну повітряної швидкості вертольота.
З горизонтальним переміщенням повітря пов'язаний перенесення тепла та холоду, водяного пару, хмар и різноманітних явищ, які впливають на виконання польотів.
Умови експлуатації ПС на аеродромі в значній мірі характеризуються особливостями режиму приземного вітру. Зліт і посадку ПС, як правило, прагнуть виконувати проти вітру, так як при цьому зменшується посадочна швидкість і швидкість відриву, а відповідно довжина розбігу і пробігу, поліпшується керованість та стійкість ПС. Таким чином, опис переважного напрямку і швидкості вітру, є необхідною кліматичною характеристикою аеропорту. З урахуванням переважного напрямку вітру вибирають напрямок ЗПС при проектуванні аеродрому.
Сильні вітри позначаються на безпеці польотів (БП) і регулярності руху ПС. Для кожного типу ПС є обмеження швидкості вітру. Бічний вітер при швидкості > 15 м/с робить неможливим зліт і посадку для багатьох типів ПС. При сильних вітрах в приземному шарі виникає турбулентність від помірної до сильної.
1.5 Нижня хмарність та видимість
Хмарність - один з важливих факторів, що визначають погоду й клімат. Завдяки ефекту екранування, вона перешкоджає як охолодженню поверхні Землі за рахунок власного теплового випромінювання, так і її нагріванню сонячною радіацією, тобто взимку й уночі хмарність перешкоджає зниженню температури земної поверхні й приземного шару повітря, улітку й удень - послабляє нагрівання земної поверхні сонячними променями, зм'якшуючи клімат усередині материків.
Видимість, дальність видимості -- відстань, на яку вдень обриси предметів, за якими спостерігають, стають нечіткими.
Розрізняють денну, сутінкову і нічну видимість. Для нічної видимості, крім того, слід розрізняти видимість об'єктів, що світяться і не світяться.
Видимість характеризується дальністю видимості, тобто відстанню, на якій спостережуваний об'єкт стає не помітним оком.
Видимість залежить від наявності в повітрі частинок пилу, найдрібніших крапельок і кристалів води, які розсіюють світло і зменшують дальність видимості до декількох кілометрів, а іноді до декількох десятків метрів.
Серпанок, туман, випадання опадів, завірюха, запорошена буря згладжує відмінності в яскравості і кольорі віддалених предметів і цим погіршує їх видимість, аж до повного їх зникнення.
Таблиця 6 - Нижня хмарність
Місяць |
Кількість хмар |
Кількість похмурих днів по нижній хмарності |
||||||
Терміни спостережень |
Середня кількість |
|||||||
03 |
09 |
15 |
21 |
бали |
октанти |
|||
1 |
6,5 |
6,6 |
5,8 |
8,0 |
6,7 |
5,3 |
16 |
|
2 |
7,5 |
7,1 |
6,4 |
7,5 |
7,1 |
5,1 |
23 |
|
3 |
6,8 |
5,5 |
5,6 |
6,8 |
6,2 |
4,2 |
14 |
|
4 |
6,3 |
5,7 |
5,0 |
6,0 |
5,8 |
4,0 |
8 |
|
5 |
6,5 ... |
Подобные документы
Температура повітря як один із головних метеорологічних елементів. Аналіз природних умов Шацького національного природного парку. Вивчення багаторічних коливань середніх величин температури повітря на метеостанції Світязь, розгляд хронологічних графіків.
дипломная работа [311,7 K], добавлен 09.09.2012Процеси, які є індикаторами змін клімату в різних кліматичних зонах Антарктиди, можливості прогнозу їх динаміки у майбутньому. Дослідження середньомісячної температури повітря за січень та липень в районі ст. «"Академік Вернадський" й "Амундсен Скотт".
статья [412,0 K], добавлен 29.04.2016- Визначення метеорологічних і кліматичних факторів. Аналіз метеорологічних умов забруднення атмосфери
Визначення радіаційного балансу діяльного шару землі. Аналіз теплового режиму та розподілу водяної пари в атмосфері. Характеристика об'єкта - джерела забруднення. Аналіз метеорологічних умов поширення домішок і повторюваності туманів й атмосферних опадів.
курсовая работа [737,4 K], добавлен 02.05.2009 Вивчення фізико-географічних умов Уральської гірської країни, яка є природною межею між двома частинами світу - Європою та Азією. Взаємозв’язок між геологічною будовою та формами рельєфу. Опис кліматичних умов території, сучасного стану ландшафтів Уралу.
курсовая работа [926,8 K], добавлен 17.10.2010Фізико-географічна характеристика озер та внутрішніх вод Північної Америки. Гідроресурси озер та проблеми їх забруднення, рекомендації для покращення екосистем. Озера - зона акумуляції мінеральних і органічних речовин (типово озерні корисні копалини).
курсовая работа [341,9 K], добавлен 09.04.2009Поняття та фактори, що впливають на клімат як багаторічний режим погоди, типовий для даної місцевості. Класифікація та типи кліматичних поясів. Азональні чинники, що формують кліматичні пояси Землі: екваторіальний, субтропічний, тропічний, помірний.
презентация [282,2 K], добавлен 18.10.2015Фізико-географічна та економічна характеристика Ірану, його кліматичні та природні умови. Структура промисловості республіки, її грошова одиниця. Культура, релігія та процес проведення офіційних зустрічей. Традиційні свята і національна кухня країни.
презентация [1,2 M], добавлен 12.11.2010Історія утворення Галицького району, його географічне положення, геологічна будова і рельєф території, кліматичні і метеорологічні умови, водні ресурси, рослинний і тваринний світ, ґрунти. Ландшафтні особливості лівобережжя та правобережжя Дністра.
реферат [27,9 K], добавлен 07.09.2015Особливості циркуляційних процесів. Розміщення на материку і характер підстилаючої поверхні. Розподіл температур повітря, ґрунту і опадів по території України. Фактори, що впливають на зміну клімату. Несприятливі погодні явища. Агрокліматичні ресурси.
курсовая работа [4,4 M], добавлен 11.11.2015Поди як великі замкнуті зниження просадкового походження у степовій зоні Східноєвропейської рівнини. Характеристика геологічної та геоморфологічної будови Лівобережжя Херсонської області. Аналіз способів визначення природоохоронного значення подів.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 20.05.2014Коротка характеристика пустель і напівпустель окремих материків та головні чинники, що впливають на їх формування. Характеристика біогеоценозів кліматичних та едафічних типів пустель. Екологічні проблеми пустельних територій та шляхи їх вирішення.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 18.09.2011Географічне положення Австралії, геологічна будова та корисні копалини. Характеристика клімату, рельєфу, ґрунтів, води, рослинності та тваринного світу країни. Ландшафти та фізико–географічне районування. Основні екологічні проблеми країни.
курсовая работа [310,1 K], добавлен 16.01.2013Загальна географічна характеристика Азії як світового лідеру за кількістю міст-мільйонерів. Територія та географічне положення Туреччини ті Ізраїлю, їх природні рельєфи й кліматичні умови. Опис головних рік та озер, корисні копалини, флора і фауна країн.
реферат [31,1 K], добавлен 13.01.2011Структура штучно створюваних мовних систем. Геометрія як мова просторових форм в географії. Картографія як мова географічної науки. Дедуктивна побудова імовірнісного числення і аналіз явищ. Правила проведення спостережень на визначення вірогідності.
курсовая работа [70,2 K], добавлен 20.05.2009Характеристика розвитку і розміщення продуктивних сил Тернопільського регіону. Аналіз природно-ресурсного потенціалу, провідних галузей промисловості, агропромислового комплексу. Вивчення особливостей туристично-рекреаційної галузі, освіти та культури.
курсовая работа [52,0 K], добавлен 09.04.2013Теорія виникнення пустелі Сахари та її фізико-географічна характеристика: геологічна будова, стратиграфія і осадконакопичення, клімат, грунтовий покрив. Особливості поширення рослинності та видовий склад тваринного світу; народи, що населяють пустелю.
реферат [4,1 M], добавлен 05.02.2013Історія міста Миколаєва. Заснування Чорноморського флоту. Загальна характеристика суднобудівельної і судноремонтної галузей, їх найпотужніші представники. Розвиток тяжкої та легкої промисловості, транспортної інфраструктури; культурний потенціал міста.
реферат [75,6 K], добавлен 27.02.2011Геологічна будова Альпійської гірської країни та історія геологічного розвитку. Особливості рельєфу і клімату території. Циркуляційні процеси і опади по сезонам року. Внутрішні води, ґрунтово-рослинний покрив, тваринний світ та сучасний стан ландшафтів.
курсовая работа [9,2 M], добавлен 17.10.2010Вивчення фізико-географічного положення, геологічної будови, рельєфу дна, кліматичних умов, гідрологічного режиму, властивостей водних мас, коливань рівня води в Каспійському морі. Багатство органічного світу безстічного озера-моря та його узбережжя.
курсовая работа [47,8 K], добавлен 10.08.2010Відбір та узагальнення зображених на карті об'єктів відповідно до призначення і масштабу карти та особливостей зображеної території. Особливості картографованої території (картографованого явища), класифікація географічних карт, пояснювальні написи.
реферат [22,3 K], добавлен 15.07.2010