Формування територіально-рекреаційних систем лікувального типу (на прикладі курорту Трускавець)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК [911:379.85]:613.004.67(477.83)

Формування територіально-рекреаційних систем лікувального типу (на прикладі курорту Трускавець)

Спеціальність 11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Гринюк Олег Юрійович

Київ 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі географії України географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки і техніки України Шищенко Петро Григорович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри географії України

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор Денисик Григорій Іванович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри фізичної географії

кандидат географічних наук, доцент Кілінська Клавдія Йосипівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування.

Захист відбудеться 29 жовтня 2007 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, ДСП-680, просп. Акад. Глушкова, 2; конференц-зал географічного факультету (ауд. 312).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий 18 вересня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор географічних наук, професор С.І. Ішук

рекреаційний лікувальний трускавець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку суспільства характеризується інтеграцією в усіх сферах людської діяльності. Наша держава поступово інтегрується в Європейське суспільство і має (зі збереженням своєї і національної індетичності) переймати все краще від сусідів. Створення ефективної бази для співпраці можна вважати одним із пріоритетних напрямків державної політики. В цьому сенсі туристична галузь посідає особливе місце і, разом з тим, може поповнити частину бюджету країни. Туристична галузь охоплює широкий спектр послуг, забезпечення якими створить для України додаткові стимули економічного розвитку. В Україна є ряд суспільних проблем: 1) незадовільний життєвий рівень, 2) оздоровлення населення, 3) погіршення демографічної ситуації - в структурі населення скорочується питома вага молодих вікових груп і в той же час збільшується питома вага людей старших вікових груп. Залишається недостатньою ефективність заходів щодо охорони праці і, як наслідок, щорічно збільшуються темпи росту професійної та загальної захворюваності працюючих (кожний третій працюючий потребує санаторно-курортного лікування). Таким чином, поліпшення якості здоров'я працюючих стає однією з ключових умовою розвитку країни.

З огляду на вищенаведене особливої актуальності в контексті як загальнонаціональної, так і регіональної політики набуває формування і функціонування рекреаційних районів (територіально-рекреаційних систем (ТРС) лікувального типу), роль яких зростає в зв'язку з поглибленням суспільного поділу праці, розширенням повноважень органів місцевого самоврядування, ефективного використання природно-ресурсного потенціалу, а саме бальнеологічних ресурсів, враховуючи їх локалізоване зосередження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з науково-дослідною держбюджетною темою “регіональні геоекологічні проблеми України”, виконаною на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (№ державної реєстрації 0106U10242).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є обґрунтування науково-методичних основ формування та функціонування територіально-рекреаційних систем лікувального типу з врахуванням геоекологічних принципів на прикладі курорту Трускавець.

Для досягнення мети вирішувалися наступні завдання:

розкрити сутність територіально-рекреаційної системи лікувального типу як об'єкту дослідження конструктивної географії;

визначити регіональні чинники функціонування ТРС лікувального типу;

деталізувати методику ландшафтно-рекреаційного зонування території;

узагальнити методику оцінки кліматичних та бальнеологічних ресурсів ТРС лікувального типу;

провести оцінку чинників функціонування ТРС Трускавця;

обґрунтувати шляхи раціонального використання природного потенціалу ТРС Трускавця для подальшого ефективного управляння і розвитку курорту.

Об'єктом дослідження обрано територіально-рекреаційну систему Трускавця.

Предметом дослідження виступають чинники формування та функціонування ТРС Трускавця.

Теоретико-методологічною основою дослідження є наукові положення рекреаційної географії, конструктивної географії та ландшафтознавства, викладені в працях В. С. Преображенського, Ю. О. Веденіна, І. В. Зоріна, І. Т. Твердохлєбова, М. С. Мироненка, Л. І. Мухіної, П. Г. Шищенка, М. Д. Гродзинського, О. Ю. Дмитрука, а також роботи, присвячені вивченню рекреаційних систем - М. В. Багрова, Н. Ю. Недашківської, О. Г. Топчієва, О. І. Шаблія, М. І. Долішнього, О. М. Ігнатенка, О. О. Бейдика та інших.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на методології конструктивної географії, рекреаційної географії, ландшафтної екології та ландшафтознавства з використанням методів: системного підходу; структурного аналізу та синтезу; порівняльно-географічного методу; картографічного, районування; розрахунково-аналітичного та математичної статистики; бального методу ландшафтно-рекреаційної оцінки території, а також табличного та графоаналітичного представлення результатів.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше:

деталізовано методику ландшафтно-рекреаційного зонування території (оцінка природних рекреаційних умов);

визначені регіональні чинники формування ТРС лікувального типу;

запропоновано ландшафтно-функціональне зонування курорту Трускавець;

удосконалено:

визначення поняття “територіально-рекреаційної системи лікувального типу”;

методику оцінки кліматичних та бальнеологічних ресурсів ТРС лікувального типу;

отримали подальший розвиток:

теоретико-методичні принципи оцінки природних рекреаційних умов та ресурсів курорту Трускавець;

обґрунтування шляхів раціонального використання ТРС Трускавця.

Теоретичне та практичне значення роботи. Теоретичні узагальнення та підходи, викладені в дисертаційному досліджені, можуть бути використанні для проведення ландшафтно-рекреаційного зонування територій адміністративних регіонів для виявлення територій, сприятливих для розвитку рекреаційної діяльності.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до аналізу чинників формування ТРС лікувального типу на прикладі курорту Трускавець. Конкретизовано сутність поняття “територіально-рекреаційна система лікувального типу”. Обґрунтовано та запропоновано методику оцінки природних рекреаційних умов території - ландшафтно-рекреаційного зонування території стосовно функціональної типології ТРС. У межах Львівської області виявлено території, сприятливі для розвитку рекреаційної діяльності. На основі запропонованого функціонального зонування міста Трускавець виявлено потенційну місткість функціональних зон курорту та розроблені рекомендації щодо раціонального використання природних рекреаційних ресурсів курорту Трускавець.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та висновки дослідження доповідалися на Міжнародній конференції молодих вчених, присвяченої 170-річному ювілею Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 2004); IX з'їзді Українського географічного товариства “Україна: географічні проблеми сталого розвитку” (Чернівці, 2004); другій міжнародній науково-практичній конференції “Водні ресурси. Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення” (Трускавець, 2007).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 1,5 д. а, з них у фахових виданнях, рекомендованих ВАК - 3.

Обсяг і структура роботи. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Дисертація викладена на 196 сторінках тексту, включає 16 таблиць, 14 рисунків, 6 додатків. Список використаної літератури налічує 147 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “теоретико-методологічні засади дослідження територіально-рекреаційних систем” розглянуто та доповнено сутність територіально-рекреаційної системи (ТРС) як об'єкту дослідження рекреаційної та конструктивної географії; сформульовано наукові підходи до класифікації ТРС; розглянуто типологію та чинники формування ТРС лікувального типу та проаналізовано геоекологічні принципи проектування ТРС лікувального типу.

Щодо самого поняття “рекреаційна діяльність”, то починаючи з середини ХХ століття вона перетворилася в один з найважливіших соціально-економічних факторів розвитку сучасності. Одночасно з цим відбувся і процес становлення і формування нової галузі народного господарства - туризму, в тому числі і санаторно-курортної галузі. Саме тоді виникла потреба у вивченні такого явища, як „рекреаційна діяльність”.

Вперше гіпотезу про те, що складну сукупність явищ, пов'язаних з рекреаційною діяльністю, потрібно розглядати як систему, яка складається хоча й з різнорідних, але взаємозалежних елементів, висунули у 1969 році В. С. Преображенський та Л. І. Мухіна. Саме на основі цієї гіпотези був запропонований термін „територіально-рекреаційна система”. Після цього з'явилися роботи М. С. Мироненка, І. Т. Твердохлєбова, Ю. О. Веденіна, І. В. Зоріна, І. Д. Родичкина, В. І. Нудельмана, присвячені проблемам вивчення територіально-рекреаційних систем. Подальші дослідження в цьому напрямку проводяться Н. Ю. Недашківською, О. І. Шаблієм, В. І. Мацолою, Н. В. Фоменком, О. О. Бейдиком, В .І. Павловим, В. І. Стафійчуком та іншими. Важливим критерієм, який відображає найсуттєвіші риси ТРС, є притаманна спеціалізація господарства, відповідно до якої виділяють чотири основні типи ТРС: пізнавальний, оздоровчий, спортивний та лікувальний. Кожен із виділених типів має свої завдання та напрямки, для чого “використовує” відповідні природні рекреаційні ресурси, які повинні займати провідне місце в територіально-рекреаційних системах, створюваних з урахуванням геоекологічних принципів. Особливої актуальності дане твердження набуває саме в наш час ? час обмеженості природних ресурсів і подальшого підвищення ефективності рекреаційного природокористування. Для врахування геоекологічних принципів в самій схемі ТРС потрібно виділити природно-територіальну підсистему, яку потрібно ставити на провідне місце поряд з відпочиваючими. Отже, територіально-рекреаційна система - це інтегральна географічна система, яка складається з таких підсистем: природно-територіальної, відпочиваючих, культурно-історичної, рекреаційної інфраструктури, обслуговуючого персоналу й органу управління та контролю (рис. 1). Основною особливістю є те, що необхідно досліджувати ландшафт як цілісне утворення, а не лише його окремі компоненти, враховуючи навантаження й зміни, які відбуваються внаслідок рекреаційної діяльності.

При визначенні умов, які впливають на формування ТРС, виникає багато труднощів, оскільки безліч об'єктивних і суб'єктивних причин часто викликають корінні чи часткові зміни в ТРС, при цьому вони нерідко діють у протилежних напрямках. Багато дослідників намагалися систематизувати фактори, які впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності. Зокрема, робили спробу В. С. Преображенський та І. В. Зорін, Н. П Шеломов, І. Т. Твердохлєбов, П. Г. Олдак та інші. Досить ґрунтовні підходи висвітлені в роботах А. П. Дубнова, Р. Маріота та Н. С. Мироненка. Ми ж пропонуємо чинники формування ТРС лікувального типу за генезисом поділяти на фізико-географічні, суспільно-географічні та історико-географічні.

До головних фізико-географічних факторів відносяться погодно-кліматичні умови території, ландшафтні умови території та бальнеологічні ресурси. До суспільно-географічних відносяться умови, вплив яких проявляється в результаті просторової взаємодії рекреаційного району з суспільно-економічними “реаліями”. Роль історико-географічних чинників позначається на формуванні й розвитку територіально-рекреаційної системи. Саме через “історичний часовий розріз” можна простежити інтенсивність освоєння та використання природних рекреаційних ресурсів.

Враховуючи обмеженість природних лікувальних ресурсів та локалізоване їх поширення (бальнеологічних ресурсів) важливим моментом при проектуванні ТРС лікувального типу є врахування геоекологічних принципів: дотримання повсюдності проведення природоохоронних заходів, комплексність освоєння території тощо. Саме з цієї ціллю потрібно проводити медико-географічне зонування території з встановленням ареалів (зон і округів) санітарної охорони з відповідними режимами використання території.

У геоекологічних дослідженнях використовуються різні класифікації природного середовища, але, на нашу думку, найбільш вдалою є ландшафтна (комплексна фізико-географічна) характеристика природного середовища. Саме такий підхід разом з функціональним зонуванням території населеного пункту (курорту) дозволить врахувати рекреаційне навантаження на природну-територіальну складову ТРС. Для обґрунтування раціонального природокористування в межах природно-територіальної складової ТРС (рангу рекреаційний пункт, центр) доцільно виділяти наступні ландшафтно-функціональні зони: курортну, селитебну, комунальних підприємств і складів та природних і природно-антропогенних комплексів з відповідними нормами рекреаційного навантаження.

У другому розділі “Методичні основи оцінки природних лікувальних рекреаційних умов та ресурсів” розглянуто і запропоновано принципи оцінки природних рекреаційних умов та ресурсів.

В загалом під час оцінки виникає проблема розрізняти поняття “рекреаційні умови та ресурси”. Рекреаційні умови - це природні комплекси, що “володіють” певними в властивостями, які утворюють передумови рекреаційної діяльності і визначають рекреаційну спеціалізацію району. Під природними рекреаційними ресурсами ми будемо розуміти природні територіальні комплекси, окремі компоненти природного середовища, які мають сприятливі для рекреаційної діяльності якісні і кількісні параметри. Таким чином, щоб дотриматися комплексного підходу при оцінці, її доцільно проводити в два етапи: 1) оцінку природних рекреаційних умов та 2) оцінку природних рекреаційних ресурсів, сприятливих для розвитку рекреаційного району відповідної спеціалізації.

Оцінку природних рекреаційних умов пропонується визначати за наявністю провідних природних рекреаційних ресурсів: джерел мінеральних вод та родовищ грязей, сприятливих кліматичних умов, різноманітності рельєфу, наявністю вод (рік, водойм тощо), лісів, природних пам'яток. Ступінь забезпечення основними ресурсами є підставою для виділення типів територій зі визначенням їх курортного та рекреаційного потенціалів та визначенням спеціалізації рекреаційного району. Оцінювання проводиться за бальною шкалою (табл. 1):

Таблиця 1

Зведена таблиця ландшафтно-рекреаційної оцінки території

№	Ландшафтно-рекреаційні типи природних комплексів	Основні природні рекреаційні ресурси	Оцінка, бали	Рівень природного та рекреаційного потенціалу
				придатність для рекреаційного освоєння
1	Найбільш сприятливі для рекреаційного і курортного освоєння	Наявні джерела мінеральних вод та родовища грязі, сприятливі кліматичні умови, значні водотоки з пологими і добре дренованими берегами	5	Дуже високий рекреаційний та курортний потенціал
				ТРС лікувального типу
2	Сприятливі для рекреаційного освоєння	Комфортні кліматичні умови протягом 140 і більше днів на рік, наявні природні пам'ятки, ліси, надзаплавні тераси	4	Високий рекреаційний потенціал
				ТРС пізнавального та оздоровчого типу
3	Відносно сприятливі для рекреаційного освоєння	Ліси, значна кількість природних пам'яток в умовах пересіченого гірського рельєфу і прохолодного клімату, тривалий період стійкого снігового покриву	3	Середній рекреаційний потенціал
				ТРС спортивного та пізнавального типів
4	Несприятливі для рекреаційного освоєння	Значні водотоки, ліси, бальнеологічні ресурси відсутні	2	Низький рекреаційний потенціал
				відсутня природна основа для організації рекреації

Кінцевим результатом ландшафтно-рекреаційної оцінки є зонування території з виділенням рекреаційних районів, сприятливих для здійснення рекреаційної діяльності.

До другого етапу - оцінки природних лікувальних рекреаційних ресурсів - ми відносимо: аналіз географічних характеристик рекреаційних районів і проведення оцінки провідних природних рекреаційних ресурсів.

Клімат є одним з провідних чинників, що зумовлює просторово організацію рекреації. Найважливішим метеорологічним елементом є температура повітря. Так, при оцінці температури повітря для розвитку літніх або зимових видів рекреаційної діяльності потрібно визначити тривалість періоду з сприятливими та комфортними температури повітря. При оцінюванні кліматичних ресурсів для розвитку рекреаційної діяльності не потрібно обмежуватися тільки тепловим станом організму людини. Необхідно також оцінювати вплив на організм людини окремих метеорологічних елементів, атмосферних і природних явищ. Таким чином, оцінку кліматичних умов як рекреаційного ресурсу потрібно проводити, насамперед, за такими елементами: а) температура повітря; б) відносна вологість повітря; в) атмосферний тиск; г) опади; д) вітер.

Бальнеологічні ресурси - природні лікувальні речовини, що використовуються для лікування на курортах і поза ними. До них належать лікувальні мінеральні води, лікувальні грязі та озокерит. Оцінка бальнеологічних ресурсів здійснюється на основі медико-біологічних та технологічних підходів. При цьому використовуються як кількісні, так і якісні показники, покладені в основу класифікації та типізації мінеральних вод.

Ключовим моментом оцінки бальнеологічних ресурсів є визначення їх природного потенціалу, який пропонується вираховувати за наступною формулою:

, (1)

де Р - природний потенціал бальнеологічних ресурсів (ППБР) курорту, осіб/рік;

Q_і - експлуатаційні запаси мінеральної води і-го типу м³/доб або сумарні запаси лікувальних грязей;

N_і - обсяг використання при лікуванні одного рекреанта, м³;

k_i - коефіцієнт розведення розсолів (солянок) і-го типу застосовується тільки для мінеральних вод, у випадку оцінювання лікувальних грязей k_i = 1;

n - кількість видів мінеральних вод, лікувальних грязей.

Одним з аспектів освоєння природних рекреаційних ресурсів в останні десятиліття стало все більше використання природних ландшафтів з лікувальною метою. Поряд з промисловістю і сільським господарством рекреація у всьому світі стає найважливішим споживачем ресурсів природного середовища і території. Ненормоване рекреаційне використання ландшафтів призводить до порушення ґрунтового та рослинного покривів, зв'язків в біогеоценозах і рекреаційна територія при неправильному її використані досить швидко втрачає своє призначення. Щоб цього не відбувалося потрібно проводити роботу з функціонального зонування території, особливо в місцях масової рекреації. Для цього пропонується визначити рекреаційну місткість курорту (R) яка, в нашому розумінні, тотожна поняттю “рекреаційного навантаження”. Тобто, рекреаційна місткість курорту - це максимально допустима кількість рекреантів на курорті за рік, обмежена показником допустимих рекреаційних навантажень:

, (2)

де R - рекреаційна місткість курорту, осіб на рік;

Т - тривалість курортного сезону, днів (це кількість днів у році, в які здійснюється відбір бальнеологічних ресурсів для потреб лікування);

t - тривалість курсу лікування, днів (відповідно “Стандартам санаторно-курортного лікування” курс лікування становить 18-21-24 днів);

Si - площа ландшафтно-функціональних зон і-го типу, га;

Ni - норма допустимих рекреаційних навантажень на ландшафтно-функціональні зони і-го типу;

n - кількість типів ландшафтно-функціональних зон курорту.

У третьому розділі “Аналіз природних рекреаційних умов і ресурсів ТРС Трускавця” проведено ландшафтно-рекреаційну оцінку гірської частини території Львівської області; досліджено історико-географічні умови формування ТРС Трускавця; проведено оцінку кліматичних та бальнеологічних ресурсів територіально-рекреаційної системи Трускавця.

Територія Львівської області знаходиться на стику Східноєвропейської та Західноєвропейської платформ, та Карпатської складчастої системи, що вплинуло на формування її рельєфу, ландшафтів та лікувальних природних ресурсів. Серед великої кількості різноманітних джерел мінеральних вод першість належить славнозвісній „Нафтусі”. На другому місці за значенням у бальнеології займають солянки та лікувальні грязі. Хлоридні, натрієві та сульфатно-хлоридні натрієві солянки виявлені в Трускавці, Моршині. Також дуже цінними є сульфідні води, які виявлені у Великому Любені, Шклі, Немирові. Клімат Львівської області помірно континентальний. Більша частина області знаходиться у вологій, помірно-теплій агрокліматичній зоні, лише південно-західна частина - у Карпатському агрокліматичному районі вертикальної кліматичної зональності.

Для ландшафтно-рекреаційної оцінки території була використана ландшафтна карта Українських Карпат. Для області є характерним сполучення передгірних (Передкарпатська область) та гірсько-карпатських (область Зовнішніх Карпат та Вододільно-Верховинська область) ландшафтів.

На основі запропонованої методики оцінки природних рекреаційних умов проведено ландшафтно-рекреаційне зонування гірської частини території Львівської області. Потрібно відмітити, що майже вся територія дослідження характеризується сприятливими умовами для розвитку всіх типів рекреаційної діяльності протягом цілого року.

В результаті оцінки виявлені наступні рекреаційні райони, в яких доцільно розвивати відповідні види рекреаційної діяльності ТРС: 1) лікувальний тип ТРС - Трускавецько-Східницький, Шкло, Моршинський, Великолюблянський, Новояворівський, Дністровсько-Стрийський, Мостиський та Сокальський; 2) оздоровчий тип ТРС - Передкарпатський; 3) спортивний та пізнавальний тип ТРС - Карпатський та Сколівські Бескиди.

Найбільш розвинутим і перспективний є Трускавецько-Східницький рекреаційний район з рекреаційним центром містом-курортом Трускавець.

Історія міста Трускавець тісно пов'язана з використанням бальнеологічних ресурсів - унікальних мінеральних вод. Так, початком заснування курорту вважається 1827 рік, коли була побудована перша бальнеолікарня. Відкриття нових джерел мінеральних вод сприяло будівництву нових рекреаційних закладів, особливо починаючи з 50-их років минулого сторіччя. З середини 60-их років ХХ століття кількість рекреантів, які відвідують курорт, стрімко зростає і досягає свого піку у 1985-1990 рр. - 350 тис. осіб на рік. Це єдиний курорт на Україні, включений до Світового каталогу курортів.

Такому “бурхливому” розвитку Трускавець завдячує не тільки мінеральним водам, але й сприятливим кліматичним умовам території. Помірно-континентальні погодно-кліматичні умови характеризується порівняно м'якою зимою, досить тривалою весною, та не особливо жарким літом, правда, з частими рясними опадами і характерною теплою (в порівняні з весною) осінню. В загалом курорт Трускавець характеризується сприятливими погодно-кліматичними умовами для розвитку всіх видів оздоровлення. На курорті спостерігається 60 днів в холодну пору року та 12-16 днів на місяць з червня по серпень з комфортними типами погод, що є сприятливим для розвитку кліматолікування. В цілому за рік сприятливий період для різних видів рекреаційної діяльності становить 220-280 днів на рік.

Основним природним лікувальним рекреаційним ресурсом курорту є мінеральні води. Всі мінеральні води курорту Трускавець зосереджені на наступних ділянках: Курортна балка; ділянка “Юзя” та “Нафтуся”; Липки та Помярки. Загалом, на курорті використовують вісім типів мінеральних вод. Першість належить “Нафтусі”, загальні затверджені запаси родовища становлять - 47,2 м³/добу, а природний потенціал родовища становить 486 тис. осіб на рік. Загальний ж природний потенціал родовищ мінеральних вод курорту Трускавець становить 3622,1 тис осіб на рік.

Мінеральні води курорту застосовують при лікуванні захворювання нирок; урологічних захворюваннях, реабілітації постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС; захворюваннях шлунково-кишкового тракту; гепатобілітарної системи та при цукровому діабеті. В комплексі загальнокурортних лікувальних факторів на курорті Трускавець досить широко використовується озокерит.

У четвертому розділі “Територіально-рекреаційна система Трускавця” проаналізовано територіально-рекреаційну систему курорту Трускавець; оцінено стан використання природно-лікувального потенціалу та перспективи розвитку ТРС Трускавця.

Курорт Трускавець знаходиться в межах Самбірсько-Дрогобицької височини, в рельєфі чітко виділяються підняті вододільні простори та опущені плоскі долини річок та ярів (балок). Бальнеологічна база курорту приурочена до Передкарпатського прогину та зони Скибових Карпат. Внаслідок чого спостерігається поєднання мінеральних вод різних властивостей - від маломінералізованих з наявністю органічних речовин до високомінералізованих розсолів. Трускавецьке родовище мінеральних вод площею 9 км² співпадає з територією міста-курорту та його околиць: урочище Липки, місцевостей Воротище та Помярки. Основними мінеральними водами, які використовують на курорті, є “Нафтуся”, джерела № 1 та № 2.

Щодо погодно-кліматичних умов курорту, то в цілому вони сприятливі для розвитку рекреаційної діяльності. Найбільш сприятливі метеорологічні умови спостерігаються з ранньої весни, протягом літа і до середини осені.

Спеціалізацію міста як курорту підтверджує той факт, що 54 % всього працездатного населення зайняті в санаторно-курортній сфері і це обумовлено розвинутою рекреаційною інфраструктурою - 26 санаторіїв, 10 пансіонатів, 7 готелів, 6 вілл та 2 дитячі оздоровчі табори. В цілому ємність лікувальних закладів курорту в даний час становить 12434 ліжко-місць. Така потужна рекреаційна інфраструктура потребує моніторингу і контролю за використанням мінеральних вод та раціональної забудови території курорту, який здійснює Трускавецька гідрологічна режимно-експлуатаційна станція.

Існуюча забудова курорту, яка розкинулась навколо урочища “Курортна балка” з мінеральними джерелами, має чіткі межі у вигляді кільцевої дороги. В межах цих границь знаходиться весь сучасний санаторно-курортний та житловий фонд курорту. Згідно запропонованого ландшафтно-функціонального зонуванням в межах курорту Трускавець можна виділити наступні типи територій: 1) рекреаційні території (26,6%); 2) території складів, комунальних підприємств тощо (10.2%); 3) території житлової забудови (29.4%); 4) курортний парк (8%), сквери та природні територіальні комплекси (луки та лісові масиви) (28%) (рис. 3). Охоронний режим чітко регламентується встановленими зонами санітарної охорони. Так, перша зона суворої охорони охоплює всі джерела та свердловини курорту, на території якої заборонена будь-яка господарська діяльність.

Для ефективного та раціонального природокористування потрібно переглянути охоронні межі курорту Трускавець, встановити їх відповідно до нових розвіданих джерел мінеральних вод, вести ретельний контроль за будівництвом не тільки нових санаторно-курортних закладів, а й спорудами житлового і нежитлового фонду. Особливо це стосується першої охоронної зони, адже коригування її меж останній раз здійснювалося іще в 70-их роках минулого століття.

Відповідно Кадастру мінеральних вод України на курорті Трускавець є шість ділянок родовищ мінеральних вод з затвердженими експлуатаційними запасами: ділянка “Курортна балка” - 47,2 м³/добу, ділянка “Нафтуся” - 9,5 м³/добу, ділянка “Юзя” - 14,8 м³/добу, ділянка “Липки” - 69,5 м³/добу, ділянка “Воротище” - 295,0 м³/добу та ділянка “Помярки” - 487,3 м³/добу. Таким чином, сумарний природний потенціал всіх родовищ курорту становить - 3622,1 тис. осіб на рік. Правда потрібно відмітити, що на курорті в санаторно-курортному лікуванні використовують поєднання джерел “Нафтуся”, № 1 та № 2. Тому реальна кількість відпочиваючих, яких може “прийняти” гідротермальна база курорту, не повинна перевищувати - 300 тис. осіб на рік. Прикладом нераціонального використання бальнеологічної бази курорту служать 80-ті роки ХХ століття, коли добове видобування мінеральної води “Нафтуся” перевищувало затверджені експлуатаційні запаси.

Іншим не менш важливим аспектом раціонального природокористування є врахування потенційної місткості ландшафтів. Загалом територія дослідження поділяється на дві частини - адміністративна територія міста Трускавець (площа - 900 га) та територія курорту Трускавець (Курортополіс Трускавець), яка збігається з межею округу санітарної охорони (площа - 3500 га). Таким чином при визначені рекреаційної місткості курорту ми враховували, що 95 % всіх відпочиваючих, які приїжджають на курорт, розміщуються в місті, тому територія для дослідження рекреаційної місткості обмежена адміністративною межею міста Трускавець. Отже, рекреаційна місткість курорту (R) становить - 369 тис. осіб на рік. Таким чином, потрібно вирішувати питання щодо створення умов для відпочинку рекреантів на “не освоєних” територіях.

“Неосвоєна” територія в межах округу санітарної охорони становить 2600 га, що в майже в три рази більше від території, яку займає місто. Таким чином, для подальшого розширення рекреаційної інфраструктури наявний потенціал, правда подальше його розширення потрібно проводити з врахуванням геокологічних принципів. Так, в межах міста варто створити зону короткотермінового відпочинку, облаштувавши природні ландшафти з гідропарком. В межах другої охоронної зони можна створити умови як для короткотермінового, так і тривалого відпочинку, облаштувавши лісові масиви і перетворивши їх на лісопаркову зону. В межах другої охоронної зони при правильному облаштуванні території можна створити рекреаційну інфраструктуру для розміщення до 10 тис. рекреантів.

ВИСНОВКИ

1. Територіально-рекреаційна система розглядається як складна інтегральна геосистема, що формується та функціонує за наявності певних підсистем (елементів): природно-територіальної, відпочиваючих, культурно-історичної, рекреаційної інфраструктури, обслуговуючого персоналу й органу управління та контролю. Найсуттєвішою ж рисою територіально-рекреаційної системи є типізація за функціями рекреаційної діяльності: спортивний, пізнавальний, оздоровчий та лікувальний. Ключовим моментом проектування ТРС лікувального типу є проведення функціонального зонування території з встановленням зон і округів санітарної охорони з відповідними режимами використання території курортів. Іншим не менш важливим моментом є проведення ландшафтно-функціонального зонування території населеного пункту з виділенням наступних типів територій: курортної, селитебної, комунальних підприємств і складів та природних і природно-антропогенних комплексів. Основою “існування” ТРС є наявність природної складової (природних рекреаційних ресурсів) і, враховуючи їх вичерпність та обмеженість, деградацію під впливом рекреаційної діяльності провідне місце в дослідженні потрібно відводити саме природно-територіальній підсистемі.

2. Природні комплекси виступають як умови та ресурси формування ТРС. Таким чином, оцінку чинників формування ТРС пропонується проводити в два етапи: оцінка природних рекреаційних умов та аналіз рекреаційних ресурсів конкретної території. Оцінку природних рекреаційних умов пропонується визначати за наявністю провідних природних рекреаційних ресурсів (джерел мінеральних вод та родовищ, грязей, кліматичних умов, рельєфу, вод, наявністю лісів, природних пам'яток). Ступінь забезпечення основними ресурсами ? основа виділення типів територій та визначення курортних і рекреаційних потенціалів. Оцінювання проводиться за бальною шкалою, де максимальну кількість балів отримують ті природні комплекси, в яких наявні в першу чергу бальнеологічні ресурси та сприятливі кліматичні умови. Кінцевим результатом ландшафтно-рекреаційної оцінки є зонування території з виділенням районів, сприятливих для здійснення відповідних видів рекреаційної діяльності.

3. Оцінка ж природних рекреаційних ресурсів зводиться до аналізу географічних характеристик рекреаційних районів і проведення оцінки природних лікувальних рекреаційних ресурсів (погодно-кліматичних умов, бальнеологічних ресурсів, ландшафтів) які сприяють розвитку конкретного виду рекреаційної діяльності.

Клімат є одним з провідних чинників, що зумовлює просторово організацію рекреації. До метереологічних факторів відносять температуру повітря, атмосферний тиск, вологість повітря, а також такі атмосферні явища, як хмарність, опади, вітер. Температура повітря є однією із найважливіших характеристик погоди і клімату. Тривалість термічного комфорту, тобто наявність сприятливих термічних умов є одним із важливих елементів впливу кліматичних факторів середовища на розвиток рекреаційної діяльності.

Оцінка бальнеологічних ресурсів здійснюється на основі медико-біологічних та технологічних підходів. При цьому використовуються як кількісні (дебіт - затверджені запаси м³ на добу, кількість джерел мінеральної води, ступінь мінералізації, температура, концентрація водневих іонів, органічних речовин тощо), так і якісні (унікальний хімічний склад, сприятливість для лікування тих чи інших захворювань, запах, смак тощо) показники.

Ключовим моментом оцінки природних рекреаційних ресурсів є врахування рекреаційного навантаження на природно-територіальну складову ТРС. Для цього пропонується визначити рекреаційну місткість курорту (R) яка тотожна поняттю “рекреаційного навантаження”. Тобто, рекреаційна місткість курорту - це максимально допустима кількість рекреантів на курорті за рік. Саме даний показник об'єктивно відображає реальну місткість і допустиму кількість рекреантів.

4. На основі запропонованої методики оцінки природних рекреаційних умов проведено ландшафтно-рекреаційне зонування гірської частини території Львівської області. Територія дослідження характеризується сприятливими умовами для розвитку всіх типів рекреаційної діяльності протягом цілого року. Щодо розвитку ТРС лікувального типу найсприятливішим є Трускавецько-Східницький рекреаційний район з центром містом-курортом Трускавець.

5. Історія розвитку курорту тісно пов'язана з використанням його природних багатств спочатку озокериту, а пізніше і до тепер мінеральних вод, в першу чергу “Нафтусі”. В районі курорту спостерігається поєднання мінеральних вод різних властивостей - від маломінералізованих з наявністю органічних речовин до високомінералізованих розсолів. З восьми типів мінеральних вод, які використовуються в бальнеології, на території курорту використовуються сім (“Нафтуся”, “Марія”, “Юзя”, “Софія” та інші).

Такому “бурхливому” розвитку Трускавець завдячує не тільки мінеральним водам, але й сприятливим кліматичним умовам території. Найбільш сприятливі метеорологічні умови спостерігаються з ранньої весни, протягом літа і до середини осені.

Спеціалізацію міста як курорту підтверджує і той факт, що 54 % всього працездатного населення зайняті в санаторно-курортній сфері. Це обумовлено великою рекреаційною інфраструктурою. Так для відпочиваючих на курорті функціонують 26 санаторіїв, 10 пансіонатів, 7 готелів, 6 вілл та 2 дитячі оздоровчі табори. В цілому, ємність лікувальних закладів курорту в даний час становить 12434 ліжко-місць.

6. Бальнеологічний потенціал ТРС Трускавця величезний. Відповідно каталогу мінеральних вод України на курорті виділяють два родовища - “Нафтуся” та “Трускавецьке родовище мінеральних вод”. Першість, звичайно, належить “Нафтусі”, загальні затверджені запаси родовища становлять - 47,2 м³/добу, а природний потенціал родовища становить 486 тис. осіб на рік. Загальний же природний потенціал бальнеологічних ресурсів курорту Трускавець становить 3622,1 тис осіб на рік. Правда, потрібно, відмітити, що на курорті в основному використовують джерела “Нафтуся”, № 1 (“Марія”) та № 2 (“Софія”). Тому реальна кількість відпочиваючих, яких може “прийняти” гідротермальна база курорту не повинна перевищувати - 300 тис. осіб на рік.

7. Іншим не менш важливим аспектом раціонального природокористування є врахування рекреаційної місткості курорту. Відповідно з ландшафтно-функціональним зонуванням території в Трускавці можна виділити наступні типи територій: 1) рекреаційні території (26,6%); 2) території складів, комунальних підприємств тощо (10.2%); 3) території житлової забудови (29.4%); 4) курортний парк (8%), сквери та природні територіальні комплекси (луги та лісові масиви) (28%). Рекреаційна місткість ландшафтів курорту становить 369 тис. осіб. Охоронний режим чітко регламентується встановленими зонами санітарної охорони. Так, встановлена перша зона суворої охорони охоплює територію всіх джерел та свердловин курорту, на якій заборонена будь-яка господарська діяльність.

8. Основною проблемою ТРС Трускавця було нераціональне використання його гідротермальної бази - в середині 80-их років минулого століття видобування “Нафтусі” перевищувало затверджені експлуатаційні запаси. Подальше розширення і розвиток курорту потрібно проводити за адміністративними межами міста Трускавець з врахуванням геоекологічних принципів.

З метою ж захисту, збереження та охорони природних рекреаційних ресурсів ТРС Трускавця потрібно проводити відповідні заходи:

гідротехнічні заходи ? створення технологій з мінімальною кількістю стічних вод; будівництво та реконструкцію очисних споруд і каналізаційних мереж Трускавця; заміна трубопроводів подачі мінеральної води з джерел і свердловин до бюветів;

організаційні заходи ? раціональна експлуатація родовищ мінеральних вод; організація служби моніторингу не тільки за станом гідротермальної бази, а й за навколишнім середовищем;

правові заходи ? охорона лісових і лучних екосистем у рекреаційних місцевостях курорту; збільшення площ природоохоронних територій рекреаційного призначення; вдосконалення законодавчої бази подальшого розвитку курорту; перезатвердження експлуатаційних запасів мінеральних вод курорту.

9. Щодо перспектив пошуку нових джерел мінеральних вод, то найперспективнішим регіоном є мікрорайон Тустановичі в місті Борислав. Бориславські води характеризуються своєю специфікою, яка відрізняє їх як за хімічним складом, так і за складом розчинених газів і органічних речовин, а також за фізіологічною дією на організм. І потрібно відмітити, що гідрокарбонатно-кальцієво-магнієві води м. Борислава більш подібні до східницьких мінеральних вод, ніж до трускавецьких.

Не менш важливим є і питання створення умов для короткочасного відпочинку навколо самого курорту Трускавець. Особливо це стосується щодо зменшення рекреаційного навантаження на природну основу міста. Так, на “не освоєній” території Курортополісу Трускавець (а це близько 2500 га) потрібно створити умови для тривалого та короткотермінового відпочинку і санаторно-курортного лікування. Таким чином, облаштування нових території, проведення природоохоронних заходів з врахуванням геоекологічних принципів є головним критерієм подальшого розвитку курорту Трускавець.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гринюк О.Ю. Фактори формування територіально-рекреаційної системи Львівського Передкарпаття // Економічна та соціальна географія. - 2004. - Вип. 55. - С. 240 -249.

2. Гринюк О.Ю. Раціональне використання бальнеологічних ресурсів Львівського Передкарпаття // Фізична географія та геоморфологія. - 2004. - Вип. 46, Т.1. - С. 262-270.

3. Гринюк О.Ю. Геоекологічне обґрунтування територіально-рекреаційних систем // Фізична географія та геоморфологія. - 2005. - Вип. 47. - С. 233-238.

4. Гринюк О.Ю. Бальнеологічні ресурси основа розвитку ТРС регіону (на прикладі Львівського Передкарпаття) // Молоді науковці - географічній науці: Міжнар. конф. молодих вчених, присвячена 170-річному ювілею Київського нац. універ. ім. Тараса Шевченка. Київ, 22-23 квітня 2004 р. - К., 2004. - С. 79-81.

5. Гринюк О.Ю. Бальнеологічні ресурси основа розвитку територіально-рекреаційних систем (на прикладі Львівського Передкарпаття) // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: ІХ з'їзд Українського географічного товариства. Чернівці, 22-26 вересня 2004 р. - К., 2004. - Т. 2. - С. 264-266.

6. Гринюк О.Ю. Формування та функціонування територіально-рекреаційної системи Трускавця (геоекологічний аспект) // Водні ресурси. Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення: Друга міжнар. наук.-практ. конф. Трускавець, 16-20 квітня 2007 р. - К., 2007. - С. 18-20.

АНОТАЦІЇ

Гринюк О. Ю. Формування територіально-рекреаційних систем лікувального типу (на прикладі курорту Трускавець). - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. - Київський національний університеті імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена теоретичному та методичному обґрунтуванню формування і функціонування територіально-рекреаційних систем лікувального типу. У роботі узагальнені основні принципи та доповнено теоретико-методичні засади оцінки природних лікувальних рекреаційних ресурсів. Обґрунтовано методику ландшафтно-рекреаційного зонування території стосовно типології ТРС та на її основі проведено функціональну оцінку території Львівської області. В дисертаційному дослідженні детально розглянуто чинники формування та функціонування територіально-рекреаційної системи курорту Трускавець. Найбільшу увагу приділено стану використання природних рекреаційних ресурсів курорту Трускавець і запропоновано шляхи подальшого раціонального використання природного “потенціалу” курорту і визначено напрямки його подальшого розвитку.

Ключові слова: територіально-рекреаційна система (ТРС) лікувального типу, ландшафтно-рекреаційне зонування території, ландшафтно-функціональне зонування курорту, територіально-рекреаційна система Трускавця, природні лікувальні рекреацій ресурси, раціональне використання природного потенціалу.

Гринюк О. Ю. Формирование территориально-рекреационных систем лечебного типа (на примере курорта Трускавец). - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.11 - конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2007.

Диссертационная работа посвящена теоретическому и методическому обоснованию формирования и функционирования территориально-рекреационных систем лечебного типа. В работе обобщены основные подходы и дополнены теоретико-методические основы оценки природных лечебных рекреационных ресурсов. Обосновано методику ландшафтно-рекреационного зонирования территории относительно типологии территориально-рекреационной системы и на ее основе проведено функциональную оценку территории Львовской области. В результате ландшафтно-рекреационного зонирования горной части территории Львовской области выявлено территории благоприятные для развития рекреационной деятельности. В целом вся территория области содействует развитию рекреационной деятельности. Более всего перспективным есть Трускавецко-Сходницкий рекреационный район (лечебный тип ТРС) с центром городом-курортом Трускавец. В диссертационном исследовании детально рассмотрено факторы формирования и функционирования территориально-рекреационной системы курорта Трускавец. Главным рекреационным фактором развития курорту, и в тоже время, и ресурсом есть его минеральные воды, в первую очередь всемирно известная “Нафтуся”. Наибольшее внимание уделено состоянию использования природных рекреационных ресурсов (минеральным водам, ландшафтам) курорта Трускавец, предложены пути дальнейшего рационального использования природного “потенциала” курорта и определены направления его дальнейшего развития.

Ключевые слова: территориально-рекреационная система (ТРС) лечебного типа, ландшафтно-рекреационное зонирование территории, ландшафтно-функциональное зонирование курорту, территориально-рекреационная система Трускавца, природные лечебные рекреационные ресурсы, рациональное использование природного потенциала.

Grynyuk O. Y. Forming of the territorial recreational system of medical type (is on the example of Truskavets resort). - Manuscript. Dissertation research on the receipt of scientific degree candidate of geographical sciences, speciality 11.00.11 - structural geography and rational use of natural resources. - Taras Shevchenko Kiev national university, Kiev, 2007.

Dissertation research is devoted to the theoretical and methodical ground of forming and functioning of the territorial recreational system of medical type. In research basic approaches are generalized and theoretic-methodical bases of natural medical recreational resources estimation are complemented. The landscape-recreational territory zoning method is grounded in relation to territorial recreational system typology and on its basis the functional territory estimation of the Lvov region is conducted. In dissertation research the factors of forming and functioning of the territorial recreational system of Truskavets resort are considered in detail. Most attention is spared for the state of the natural recreational resources use of Truskavets resort; the further rational ways of resort's natural “potential” use are offered and directions of its further development are certain.

Keywords: territorial recreational system (TRS) of medical type, landscape-recreational territory zoning, natural medical recreational resources, rational use of natural potential.

Размещено на Allbest.ru

...