Природний та механічний рух населення

Размещено на http://allbest.ru

ВСТУП

Стан і розвиток суспільства визначається в значній мірі кількістю і складом його населення, його трудовим і, у тому числі, творчими можливостями. За визначенням американського економіста Нобелівського лауреата Пауля А. Самуельсона, “Населення - основний чинник будь-якого господарства”.

Життєдіяльність суспільства визначається життєдіяльністю його населення. Предмет статистики населення становлять закономірності відтворення населення, що мешкає на певній території, за певний час, які відшукуються за допомогою якісного аналізу кількісних характеристик.

Під населенням розуміється сукупність людей, що живуть на цілком певній території - в районі, місті, регіоні, країні. Особливостями цієї сукупності є те, що вона безперервно поновлюється в процесі відтворювання життя і знаходиться в стані саморозвитку, утворюючи головний матеріальний компонент людського суспільства, суб'єкт соціальних зв'язків. Вивчення чисельності, складу і динаміки народонаселення дозволяє судити про можливості соціально-економічного розвитку країни, його тенденції, воно диктує необхідні заходи, які повинна зробити держава для нейтралізації негативних процесів в структурі народонаселення або зміцненні позитивних тенденцій в його розвитку.

Одним з найважливіших факторів динаміки населення є рух населення. Це складний суспільний процес, що зачіпає багато соціально-економічних аспектів життя населення.

Рух змінює структуру і чисельність населення. Міграційні потоки (механічний рух населення) спрямовуються з одних регіонів і країн в інші. Міграція забезпечує безперечні переваги країнам і регіонам, що приймають робочу силу і поставляючим її, іноді ж робить украй негативний вплив на економічний, соціальний стан країни. З міграцією населення пов'язано багато процесів в житті людини: розселення, освоєння нових земель, перерозподіл трудових ресурсів між містами, регіонами, країнами.

Природний рух впливає на демографічну ситуацію через такі процеси як народжуваність і смертність. Два види руху населення мають величезний вплив на економічну і соціальну ситуацію в окремих регіонах і країнах. Чималу увагу їх регулюванню і стимулюванню (а іноді і обмеженню) надають уряди країн. Їх дослідженням займається цілий ряд наук, таких як демографія, статистика, економіка.

Актуальність теми визначається аналізом процесів таких як народження, старіння, смертності, зміни генерацій, що визначають статеву, вікову, соціальну, етнічну та інші структури. Визначаючи тим самим позитивний чи негативний стан нашої країни.

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНОГО ТА МЕХАНІЧНОГО РУХУ

1.1 Cутність природного руху населення

Природний рух -- це процес зміни чисельності та складу населення внаслідок його відтворення.

Відтворення населення -- це безперервне його оновлення за рахунок появи одних життів і зникнення інших, тобто -- це єдність процесів народжуваності та смертності, і що за всієї їх відносної самостійності розвиток цих протилежних за сенсом процесів можливий тільки у рамках цієї єдності. Ця заміна поколінь людей лежить в основі природного руху населення.

Об'єктом дослідження природного руху є такі статистичні сукупності:

· чисельність померлих;

· чисельність народжених;

· число зареєстрованих шлюбів та розлучень;

· чисельність усього населення та окремих його контингентів (дітородний контингент жінок, шлюбоздатне населення)

У природному русі населення розрізняють типи його відтворення: традиційний (екстенсивний) та сучасний (інтенсивний).

Традиційний тип відтворення характеризується високою нерегульованою народжуваністю і високою смертністю (з причин нерозвиненості медицини, низького рівня життя, війн, епідемій). В результаті взаємодії цих факторів загальні темпи зростання чисельності населення невисокі, в структурі переважає частка молодих людей. Цей тип характерний для ранніх етапів розвитку людського суспільства.

Розрізняється три режими відтворення населення: розширене, просте, звужене. Розширене відтворення характеризується переважання народжуваності над смертністю (і в абсолютних показниках, і в розрахунку на 1000 осіб) та, відповідно, природним приростом населення. Просте відтворення означає постійну кількість населення в результаті приблизно однакової народжуваності і смертності. Звужене відтворення, або депопуляція, характерне для країн, в яких показники смертності перевищують показники народжуваності, в результаті чого відбувається абсолютне зменшення кількості населення, що ми і спостерігаємо зараз в Україні.

Сучасний тип відтворення обумовлений соціально-економічним розвитком, зростанням рівня життя, досягненнями медицини, емансипацією і залученням в економічну діяльність жінок та іншими причинами, в результаті яких різко зменшився рівень народжуваності, значно збільшилася середня тривалість життя, знизився рівень смертності, зросла частка людей старшого віку в структурі населення.

Система показників природного руху відбиває процес відтворення населення. Відтворення всього населення характеризують абсолютні та відносні показники.

Природний рух впливає на кількісні характеристики населення.

Розуміння предмета й змісту природного руху населення змінювалося мірою поглиблення знань про цей процес. Цей рух являє неперервне відновлення під час зміни генерацій й визначає структуру і динаміку населення планети та окремих країн, забезпечуючи постійну взаємодію з усіма іншими суспільними підсистемами. Неперервний процес зміни генерацій людей завжди прив'язаний до конкретного історичного часу й перебігає у певних просторових межах, зумовлених територіальною організацією суспільства. [6].

1.2 Абсолютні та відносні показники природного руху

Абсолютні показники.Кількість народжених (Н). Народжуваність населення -- це процес дітонародження в певному поколінні людей або в сукупності поколінь -- населенні. Біологічним підгрунтям народжуваності є здатність людини до відтворення потомства. Народжуваність характеризує репродуктивна поведінка, установка та мотивація. Під репродуктивною поведінкою розуміють систему дій та відносин, які опосередковують народження або відмову від народження дитини у шлюбі або поза шлюбом. Репродуктивна установка -- це психологічна схильність особистості, зумовлена позитивним або негативним ставленням до народження дітей. Репродуктивна мотивація -- психологічний стан особистості, який спонукає її до досягнення особистих цілей економічного, соціального й психологічного характеру через народження певної кількості дітей. Саме ці обгрунтування і визначають кількість народжених.

Кількість померлих (М). Смертність населення -- процес вимирання покоління. Це масовий процес, що складається з множини одиничних смертей, які настають у різному віці та визначають у своїй сукупності порядок вимирання реального або гіпотетичного покоління. Кількість померлих визначається багатьма причинами, зокрема екзогенними (настання передчасної смерті) та ендогенними (старіння).

Природний приріст -- це перевищення народжуваності над смертністю (обчислюється на 1000 жителів на рік). Він може бути додатним у разі перевищення народжуваності над смертністю і від'ємним, коли смертність більша від народжуваності, або нульовим, коли ці показники мають однакове значення.

Залежно від соціально-економічних умов життя людей, співвідношення показників народжуваності, смертності та природного приросту складається по-різному. Для населення країн, що перебувають на низьких рівнях економічного розвитку, характерні високі показники народжуваності і смертності, а відтак - низький природний приріст.

Кількість зареєстрованих шлюбів (Ш). Шлюб -- союз жінки й чоловіка в історично зумовлених, санкціонованих і регульованих суспільством формах стосунків, які визначають права та обов'язки один щодо одного й стосовно дітей. Головним мотивом укладання шлюбів є кохання, а також вплив різноманітних критеріїв: економічних, соціальних, культурних, психологічних та антропологічних. Керуючись цими мотивами здійснюється варіація кількості зареєстрованих шлюбів.

В наш час у світі переважають два типи відтворення населення. Для першого типу характерні порівняно невисокі показники народжуваності, смертності й природного приросту (до 12 чоловік на 1000 жителів). Як наслідок - велика частка старших вікових груп у структурі населення. Другий тип для нього характерні порівняно високі показники народжуваності, стабільні на певному (часто низькому) рівні показники смертності та високий природний приріст (понад 12 чоловік на 1000 жителів). У цій групі висока частка молодших вікових груп у структурі населення. [1].

Відносні показники. Коефіцієнт народжуваності (Кн). Являє собою відношення кількості народжених за рік на 1000 жителів до середньорічної чисельності населення.

(1.2.1)

Н - кількість народжених

S - середньорічна чисельність населення

Коефіцієнт смертності (Км). Являє собою відношення кількості померлих за рік осіб до середньорічної чисельності населення.

 (1.2.2)

М - кількість померлих

S - середньорічна чисельність населення

Коефіцієнт дитячої смертності (Ксм.дит). Визначається як відношення кількісті померлих дітей за рік у віці до одного року до загальної кількості народжених за цей самий рік.

(1.2.3)

m-кількість дітей, які померли до 1 року або ,

m1-кількість дітей, які померли до 1 року в даному році з кількості дітей, які народились у цьому ж році ;

Н1-кількість народжених у цьому ж році;

m2-кількість дітей, які померли в даному році з кількості народжених у минулому році;

Но-кількість народжених у минулому році

Коефіцієнт природного приросту (скороочення) (Кпп). Визначається як відношення різниці кількісті народжених та кількості померлих до середньорічної чисельності населення. Коефіцієнт може набувати додатних та від'ємних значень або дорівнювати нулю.

(1.2.4)

Н - кількість народжених

М - кількість померлих

S - середньорічна чисельність населення

Коефіцієнт життєвості, або коефіцієнт Покровського (Кжит). Розраховується цей коефіцієнт як відношення кількості народжених до кількості померлих.

(1.2.5)

Н - кількість народжених

М - кількість померлих

Коефіцієнт шлюбності (Кшлюб). Розраховується як відношення кількості зареєстрованих протягом року шлюбів до середньорічної чисельності наявного населення.

(1.2.6)

Ш - кількість зареєстрованих шлюбів

S - середньорічна чисельність населення

Коефіцієнт розлучуваності (Крозл). Розраховується як відношення кількості зареєстрованих розлучень до середньорічної чисельності наявного населення.

(1.2.7)

Р - кількість зареєстрованих розлучень

S - середньорічна чисельність населення[4].

1.3 Сутність механічного руху населення

Механічний рух (або міграція)- переміщення людини з одного місця поселення в інше в рамках конкретної території (сільський район, область, економічний район) або між територіями усередині країни, між державами. Цей рух характеризується через такі показники, як прибуття, вибуття, сальдо механічної притоку (воно може бути для конкретної території або позитивним або негативним).

Являючи собою сукупність усіх видів переміщень у просторі, міграції призводять до зміни географічного розміщення населення, його густоти та заселеності територій. Їх супроводжують збільшення або скорочення чисельності населення, зміни його статево-вікового, сімейного, шлюбного та етнічного складу, соціальної структури територіальних спільнот як у місцях виходу, так і в місцях вселення мігрантів.

Процес міграції населення включає три стадії:

· Потенційна міграція

· Власне міграція населення

Труднощі переїзду та адаптації до нових умов життя негативно впливають на здоров'я мігрантів, частоту й характер їх захворюваності, знижуючи тривалість життя та викликаючи у низці випадків підвищену й передчасну смертність цього контингенту. Як правило міграції сполучені з тимчасовим, а іноді й тривалим розривом сімейних зв'язків, відстроченими шлюбами та народженням дітей.

У вузькому значенні поняття міграції являє собою вид територіального переміщення населення, який завершується зміною постійного місця проживання, що у буквальному розумінні слова означає переселення. Міграції у вузькому розумінні слова, крім переселень, охоплюють усі види переміщень населення в просторі-сезонні, епізодичні, маятникові. Вони являють собою масові переміщення населення через кордони тих чи інших територій будь-якої тривалості, регулярності й цільової спрямованості зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час, а у разі маятникових міграцій-і без його зміни.

Сезонні міграції - це переміщення переважно працездатного населення до міст тимчасової праці й проживання на термін звичайно у кілька місяців, зі збереженням можливості повернення в місця постійного проживання.

Епізодичні міграції являють собою ділові, культурно-побутові, рекреаційні та інші поїздки, здійснювані не тільки не регулярно у часі, але й необов'язково у тих самих напрямках. Якщо у ділових поїздках беруть участь, як правило, працездатні контингенти, то рекреаційних, туристичних та комерційних - й решта населення. Соціально-демографічний склад учасників епізодичних міграцій вельми різноманітний.

Маятникові міграції - це масові міжпоселенські щоденні або щотижневі переміщення населення від місць проживання до місць докладання праці та у зворотний бік. У маятникових міграціях бере участь значна частина міського й сільського населення. У процесі маятникових міграцій здійснюється територіальне переміщення одного з головних ресурсів виробництва-робочої сили, яке має зворотний характер, одноденний цикл і не супроводжується зміною місця проживання. Соціально-економічний зміст трудових маятникових міграцій та міжпоселенських культурно-побутових та рекреаційних поїздок населення принципово відмінний: перші перебувають у сфері суспільного виробництва, другі ж - у сфері особистого споживання. І якщо маятникові мігранти, зайняті у сфері суспільно зорганізованої праці, беруть участь у створенні продукції у матеріально-речовинній формі або у наданні різного роду послуг, то населення, яку здійснює міжпоселенські культурно-побутові, соціально-культурні та рекреаційні поїздки, не виробляє ні матеріальних цінностей, ні послуг, воно їх споживає.

Трудові маятникові міграції - складова демографічної ситуації. Вони взаємодіють з процесом відтворення населення й справляють вплив на його структури. В районах інтенсивного розвитку трудових маятникових міграцій спостерігається позитивна динаміка чисельності населення, формується прогресивний або стаціонарний тип вікової структури, яка забезпечує його розширене відтворення, відзначена підвищена частка контингентів працездатного віку. Міграції сільських мешканців з цих районів істотно знижуються. Головний внесок, який роблять трудові маятникові міграції в оптимізацію демографічної ситуації, полягає в закріпленні позитивного ефекту, створеного концентрацією молодих працездатних контингентів у приміських районах. Трудові маятникові міграції утворюють свого роду противагу незворотним міграціям, які “вимивають” сільське населення в міста, немовби конкурують з ними.

Процес адаптації за умов незворотних міграцій, або переселень, пов'язаний з різкою зміною матеріального, соціального й психологічного стану індивіда, котрий змінив місце проживання. Змінюються зміст праці, соціальне оточення, при міграціях на далеку відстань-клімат. Переважна більшість мігрантів не має свого житла у місцях вселення впродовж тривалого періоду часу. За умов трудових маятникових міграцій складний процес адаптації значно полегшений: маятникові мігранти забезпечені житлом, збережені значною мірою старі соціальні зв'язки, повністю знята проблема приживаності. Змінюються лише місце та умови праці, що власне, й становило предмет прагнень маятникових мігрантів.

Для незворотних міграцій та трудових маятникових міграцій характерні тісні взаємозв'язки й тенденції до взаємозаміщуванності. За автономного розвитку цих двох видів територіальної рухливості населення перетворення трудових маятникових міграцій на переселення так само ймовірні, як і зворотні перетворення. [7].

1.4 Абсолютні та відносні показники оцінки механічного руху населення

Кількість прибулих на постійне місце проживання (П)

Кількість вибулих на постійне місце проживання в інші міста (В)

Валова міграція (ВМ). Показник є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В) і характеризує обсяг міграційних потоків за рік.

ВМ=П+В (1.3.1),

де

П - кількість прибулих на постійне місце проживання

В - кількість вибулих на постійне місце проживання в інші міста

Сальдо міграції або механічний приріст (МП). Характеризує зміну чисельності населення країни за рахунок механічного руху. Розраховується як різниця кількість прибулих та кількість вибулих постійне місце проживання.

МП=П-В,

де

П - кількість прибулих на постійне місце проживання

В - кількість вибулих на постійне місце проживання в інші міста

Відносні показники. Загальні коефіцієнти міграції (прибуття, і вибуття; рухомості та механічного приросту) обчислюють до загальної чисельності населення.

Коефіцієнт прибуття (Кп). Розраховується як відношення кількість прибулих на

 (1.3.2)

П - кількість прибулих на постійне місце проживання

S- середньорічна чисельність населення

Коефіцієнт вибуття (Кв). Розраховується як відношення кількості вибулих

(1.3.3)

В - кількість вибулих на постійне місце проживання в інші міста

S- середньорічна чисельність населення

Коефіцієнт валової міграції (Квм). Розраховується як відношення кількість прибулих та кількість вибулих на

або (1.3.4)

П - кількість прибулих на постійне місце проживання

В - кількість вибулих на постійне місце проживання в інші міста

Коефіцієнт механічного приросту (Кмп). Розраховується як відношення різниці кількості прибулих та кількості вибулих до

або (1.3.5)

П - кількість прибулих на постійне місце проживання

В - кількість вибулих на постійне місце проживання в інші міста

Коефіцієнт загального приросту (Кзаг). Розраховується як добуток коефіцієнта природного приросту та коефіцієнта механічного приросту

(1.3.6)

Кпп - коефіцієнт природного приросту

Кмп - коефіцієнт механічного приросту

РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНКИ ПОКАЗНИКІВ ПРИРОДНОГО ТА МЕХАНІЧНОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

2.1 Статистичний аналіз природного руху населення

Статистичний аналіз природного руху населення полягає у збиранні відомостей про випадки народжень, смерті, укладання та розірвання шлюбу. Кожна з цих демографічних подій має впливове значення, а тому підпадає під обстеження при їх юридичному оформленні - реєстраціїї або запису актів громадянського стану в містах і селищах - виконавчими комітетами сільських і селищних Рад народних депутатів.

Статистика вивчає природний рух населення з метою визначення його абсолютних розмірів, оцінки рівнів та ступенів поширення серед окремих контингентів населення, тенденцій зміни природного руху та складових, а також порівняння інтенсивності цих процесів у регіональному аспекті. Для цього використовується система статистичних методів: екстенсивного та інтенсивного аналізу, а також моделювання.

Екстенсивний аналіз передбачає визначення абсолютних розмірів показників природного руху, а саме:

· чисельності померлих;

· народжених за період (як правило, за один рік);

· чисельності зареєстрованих шлюбів та розлучень.

Зазначені абсолютні показники подаються як у цілому по країні, так і за окремими регіонами (областями, демографічними зонами) і видами поселення (міське, сільське). Вони наводяться також окремо за кожною статтю та віковою групою. [5].

Абсолютні показники природного приросту наведені у таблиці (2.2.1.1) за періоди 2006-2010 років по Україн

Таблиця 2.2.1 Абсолютні показники природного руху населення за періоди 2009-2013 років по Україні [2].

Показники	Роки	Відхиленя
	2009	2010	2011	2012	2013	Абсолютне 2010-2006 роки	Відносне 2010-2006 роки
Кількість народжених, осіб	341941	353278	375682	386963	373599	31658	9,26
Кількість померлих, осіб	567119	562778	567189	529026	525871	-41248	-7,27
Природний приріст, осіб	-225178	-209500	-191507	-142063	-152272	-240400	106,75
Кількість померлих у віці до 1 р., осіб	3289	3819	3766	3607	3445	156	4,74
Кількість зареєстрованих шлюбів, одиниць	264043	279821	238810	237898	225650	-38393	-14,54
Кількість зареєстрованих розлучень	130199	130185	124050	106444	103850	-26349	-20,24

Інтенсивний аналіз здійснюється на підставі відповідних коефіцієнтів (смертності, народжуваності, шлюбності, розлученості) та коефіцієнта природного приросту, які визначаються в розрахунку на 1000 населення (‰).

Залежно від того, відносно якої сукупності населення виявляється інтенсивність демографічного процесу, розрізняють такі коефіцієнти інтенсивності: загальні (відносно всього населення регіону або виду поселення), спеціальні (відносно сукупності населення, яка продукує процес), часткові (відносно окремої вікової групи чи вікового контингенту), сумарні (використовуються при дослідженні плідності, шлюбності та розлученості).

Таблиця 2.2.2 Відносні показники природного руху населення за періоди 2009-2013 років по Україні [2].

Показники	Роки
	2009	2010	2011	2012	2013
Коефіцієнт народжуваності, ‰	9,8	10,2	10,9	11,2	10,9
Коефіцієнт смертності, ‰	9,8	16,2	16,4	15,3	15,3
Коефіцієнт природного приросту, ‰	-6,4	-6,0	-5,5	-4,1	-4,4
Коефіцієнт дитячої смертності у віці до 1 року, ‰	10,1	10,9	10,4	9,3	9,1
Коефіцієнт шлюбності, ‰	7,5	8	6,9	6,9	6,6
Коефіцієнт розлучуваності, ‰	3,7	3,7	3,6	3,1	3
Коефіцієнт життєвості, %	60,29	62,77	66,24	73,15	71,04

2.2 Статистичний аналіз механічного руху населення

Статистичний аналіз механічного руху дозволяє дослідити, з одного боку, міграційні процеси, а з іншого - сукупності мігрантів.

Міграційні процеси кількісно характеризуються обсягом міграції, її інтенсивністю, розміром та напрямом міграційних потоків.

Показники механічного руху діляться на абсолютні та відності, аналогічно показникам природного руху, і наведені в таблицях за відповідністю: абсолютні показники -- таблиці (2.2.1), (2.2.2) та відносні -- таблиця (2.2.3), (2.2.4)

Міграція буває: внутрішня міграція - міграційні потоки не перетинають кордонів держави, а лише здійснюються в її окремих регіонах або між ними та зовнішня міграція (міждержавна) - міграційні потоки перетинають державні кордони.

Таблиця 2.2.1 Абсолютні показники внутрішнього механічного руху населення за періоди 2009-2013 років по Україні [2].

Показники	Роки	Відхиленя
	2009	2010	2011	2012	2013	Абсолютне 2010-2006 роки	Відносне 2010-2006 роки
Число прибулих,	498242	509054	480958	431351	460322	-37920	-7,61
Число вибулих	498242	509054	480958	431351	460322	-37920	-7,61
Механічний приріст	х	x	х	х	х	x	x
Валова міграція	996484	1018108	480958	862702	920644	-75840	-7,61

Таблиця 2.2.2 Абсолютні показники зовнішнього механічного руху населення за періоди 2009-2013 років по Україні [2].

Показники	Роки	Відхиленя
	2009	2010	2011	2012	2013	Абсолютне 2010-2006 роки	Відносне 2010-2006 роки
Число прибулих, осіб	28002	31947	26243	24213	22418	-5584	-19,94
Число вибулих, осіб	21518	22410	16378	14519	10879	-10639	-49,44
Механічний приріст, осіб	6484	9537	9865	9694	11539	5055	77,96
Валова міграція, осіб	49520	54357	42621	14519	10879	-38641	-78,03

Таблиця 2.2.3 Відносні показники внутрішнього механічного руху населення за періоди 2009-2013 років по Україні [2].

Показники	Роки
	2009	2010	2011	2012	2013
Коефіцієнт прибуття, ‰	14,2	14,6	13,9	12,5	13,4
Коефіцієнт вибуття, ‰	14,2	14,6	13,9	12,5	13,4
Коефіцієнт механічного приросту, ‰	х	x	x	x	x
Коефіцієнт валової міграції, ‰	28,4	29,2	27,8	25	26,8
Коефіцієнт загального приросту, ‰	-6,4	-6,0	-5,5	-4,1	-4,4

Таблиця 2.2.4 Відносні показники зовнішнього механічного руху населення за періоди 2009-2013 років по Україні [2]

Показники	Роки
	2009	2010	2011	2012	2013
Коефіцієнт прибуття, ‰	0,8	0,9	0,8	0,7	0,6
Коефіцієнт вибуття, ‰	0,6	0,6	0,5	0,4	0,3
Коефіцієнт механічного приросту, ‰	0,2	0,3	0,3	0,3	0,3
Коефіцієнт валової міграції, ‰	1,4	1,5	1,3	1,1	0,9
Коефіцієнт загального приросту, ‰	-6,2	-6,3	-5,2	-3,8	-4,1

2.3 Прогнозний аналіз природного та механічного руху населення

населення статистичний україна

Прогнозні розрахунки - це обчислення очікуваної чисельності та статево-вікової структури населення певного регіону.

Розрізняють короткострокові (на міжпереписний період і стосуються чисельності й статево-вікового складу населення країни та її регіонів), середньострокові (на перспективу в 20-30 років і стосуються загальної чисельності населення країни) та довгострокові (перспектива 50-100 років і стосується лише загальної чисельності населення) розрахунки населення.

Прогнозні розрахунки чисельності населення через n - років

(2.3.1)

Кзаг=Кпп+Кмп (2.3.2)

Кзаг -- коефіцієнт загального приросту

Sn -- прогнозна чисельність населення через n -- років

So -- чисельність населення в базовому періоді

n -- кількість років

Користуючись даною формулою можна провести розрахунки прогнозної чисельності населення :

Нехай n - 10 років, тоді

Кзаг. = Кприр. + Кмех. = - 4,4 + 0 = - 4,4 (‰)

Так, як S0 = 45822214 осіб, то:

S10 = 45822214 •(1+ ( - 4,4) .?1000)№є = 45822214 + 0, 9568607 = 43845475 (ос.)

З отриманих даних спостерігається тенденція до зменшення чисельності населення (з 45822214 осіб до 43845475 осіб), а саме на 1976739 осіб (45822214 - 43845475 = 1976739). [2,4].

ВИСНОВКИ

Без руху населення неможливий його розвиток -- неперервна кількісна та якісна зміна, зумовлена в кінцевому підсумку рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.

Населення зазнає змін у часі завдяки його відтворенню та міграції.

Відтворення населення - це безперервне його оновлення за рахунок появи одних життів і зникнення інших. Ця заміна поколінь людей лежить в основі природного руху населення. Загальний абсолютний приріст (скорочення) чисельності населення розкладається на природний приріст та механічний приріст.

Природний рух - процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення, а механічний рух за рахунок його територіального переміщення.

Механічний рух - переміщення людей через кордони регіону, яке пов'язане із зміною їх місця проживання. У результаті переміщення змінюється чисельність населення на території прибуття або вибуття мігрантів та його структура.

Розрізняють кілька видів міграції залежно від перетину міграційними потоками адміністративно-територіальних кордонів. Внутрішня міграція - міграційні потоки не перетинають кордонів держави, а лише здійснюються в її окремих регіонах або між ними. Ця міграція поділяється на внутрішньо регіональну (у межах області, Автономної Республіки Крим) ті міжрегіональну (переміщення з області в область). Зовнішня міграція (міждержавна) - міграційні потоки перетинають державні кордони.

В статистиці під рухом населення розуміють зміну його чисельності. При цьому розрізняють два види руху населення: природній і механічний.

Механічний приріст населення дорівнює кількості, що приїхала мінус кількість, що виїхала. Цей показник може бути і додатній і від'ємний, або дорівнювати 0.

Коефіцієнти руху населення визначаються по відношенню до середньорічної чисельності населення і визначаються на 1000 чоловік населення, тобто в проміле (‰).

Для характеристики життєвого рівня населення і його росту велике значення має показник середньої тривалості майбутнього життя. Середня тривалість майбутнього життя - це кількість років, які в середньому має прожити покоління, що народилося в даному році при тому, що смертність буде на тому рівні, що і в році народження цього покоління.

Важливим джерелом статистичних даних про населення є переписи населення , які дають найбільш повні і точні дані про чисельність в складі населення на певну дату (критичний легмент).

Проведення перепису населення велика і відповідальна робота. Підготовка до цієї роботи проводиться за кілька років. Сюди відноситься підготовка переписного листа , складання плану , програми , встановлення дати проведення , контрольний обхід населення, підготовка працівників перепису, що включає в проведення інструктажу, курсів, проводиться роз'яснювальна робота по радіо , телебаченню і т. д.

Переписи населення проводяться приблизно через 10р. Але для характеристики населення в міжпереписні періоди необхідне інше джерело-поточна статистика населення, що дає характеристику і природнього і механічного руху населення.

Природній рух (народження, смертність, шлюб, розлучення) обліковується ЗАГС (в записах актів громадського стану), чи в сільських, місцевих радах. Другі екземпляри цих актів передаються в органи ЦСУ.

Механічний рух населення обліковується при прописуванні, або виписуванні на спеціальних адресних листках, відривні талони яких передаються в органи статистики для подальшої статистичної обробки.

Матеріали поточної статистики поряд із даними попереднього перепису дають можливість визначити фактичну чисельність.

Статистичний аналіз природного руху населення полягає у збиранні відомостей про випадки народжень, смерті, укладання та розірвання шлюбу. Кожна з цих демографічних подій має впливове значення, а тому підпадає під обстеження при їх юридичному оформленні - реєстраціїї або запису актів громадянського стану в містах і селищах - виконавчими комітетами сільських і селищних Рад народних депутатів.

Статистика вивчає природний рух населення з метою визначення його абсолютних розмірів, оцінки рівнів та ступенів поширення серед окремих контингентів населення, тенденцій зміни природного руху та складових, а також порівняння інтенсивності цих процесів у регіональному аспекті.

Статистика механічного руху дозволяює дослідити, з одного боку, міграційні процеси, а з іншого - сукупності мігрантів. Міграційні процеси кількісно характеризуються обсягом міграції, її інтенсивністю, розміром та напрямом міграційних потоків. До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать: Україна знаходиться на такому етапі розвитку, коли народжуваність зменшується, а смертність зростає. Це призводить до зменшення загальної чисельності населення і відсутності навіть простого заміщення одних поколінь людей новими. Таким чином, відтворення населення України є звуженим. Показники природного та механічного руху постійно змінюються, на це впливають вимушена міграція, соціально-економічні, політичні, демографічні, екологічні і психологічні фактори та компоненти, що призводить до зміни населення, порівнюючи їх вплив на чисельність і структуру населення в майбутньому.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Прибиткова І. М. «Основи демографії»:Навчальний посібник. - К.: «АртЕк», 1995. - 256с.

2. www.ukrstat.gov.ua -- Офіційний сайт Комітету статистики України

3. Cтеценко Софія Григорівна. Демографічна статистика з основами демографії: Підручник для студ. вищих навч. закл., які навч. за освітньо-проф. програмою бакалавра зі спец. "Економічна статистика". -- К. : Вища школа, 2005. -- 416с.

4. Економічна статистика: Практикум /А.М.Єріна, О.К.Мазуренко, З.О.Кальян - К.: “Ексоб”, 2002

5. Статистика: Підручник /С.С.Герасименко, А.В.Головач, А.М.Єріна та ін. - К.: КНЕУ, 2000.

6. Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України. -К.: Зодіак-Еко, 1998. -432 с.

7. «Статистичний щорічник України» за 2006-2010 роки

Размещено на Allbest.ru

...