Просторово-статистичний аналіз розподілу населення Норвегії

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Географія населення з основами демографії»

Просторово-статистичний аналіз розподілу населення Норвегії



ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. ГЕОДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В НОРВЕГІЇ

1.1 Чисельність і склад населення країни

1.2 Демографічні процеси і відтворення населення країни

1.3 Міграційний рух населення країни

Розділ 2. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕННЯ НОРВЕГІЇ

2.1 Розселення населення країни

2.2 Загальне та дистанційне розсіяння населення країни

2.3 Скошеність просторового розподілу населення країни

2.4 Аналіз просторово-статистичного розподілу населення країни

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Значення демографічних досліджень визначається тим, що людина є основним споживачем благ, що виробляє та в той же час головною виробничою силою суспільства. Сучасні процеси економічного розвитку світу, у тому числі і Норвегії обумовлюють неоціненну значущість людського та інтелектуального потенціалу нації як особливого ресурсу держави. Тому слід детально вивчати стан та розвиток населення, яке проживає на конкретній території. Серед таких показників найважливішими характеристиками є: чисельність населення, його динаміка і статево-вікова структура. В останні роки в Норвегії спостерігається збільшення частки населення старшої вікової групи, що спричиняє деформацію вікової структури населення, зумовлює зниження природного приросту трудових ресурсів. «Старіння» населення призводить до збільшення економічного навантаження на працездатних, труднощів у формуванні трудових ресурсів, забезпеченні народного господарства робочою силою. Ще існує велика проблема припливу значної кількості іммігрантів до Норвегії. Отже, вивчення просторово-статистичних особливостей розподілу населення Норвегії є актуальним на сьогоднішній день.

Метою роботи є аналіз геодемографічної ситуації та просторово-статистичних даних Норвегії для виявлення особливостей розподілу населення.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання дослідження:

1) охарактеризувати чисельність і склад населення Норвегії;

2) проаналізувати демографічні процеси і особливості відтворення населення Норвегії;

3) охарактеризувати міграційний рух населення Норвегії;

4) розглянути та визначити загальне та дистанційне розсіяння населення, а також скошеність просторового розподілу населення Норвегії;

5) проаналізувати просторово-статистичний розподіл населення Норвегії.

Об'єктом дослідження виступає населення Норвегії, а предметом просторово часові особливості його розподілу по території країни.

Для виконання поставленої мети та сформульованих завдань використовувалася низка методів:

· порівняльно-історичний - для висвітлення динаміки зміни стану та розподілу населення на території Норвегії.

· метод аналізу та синтезу - для виділення окремих показників з системи просторової та часової оцінки населення досліджуваного регіону та інтегрування їх в цю систему по закінченні дослідження.

· статистичний - для знаходження та обробки статистичної інформації.

· математичний - для виявлення особливостей розподілу населення.

· графічний та картографічний - для представлення отриманих даних у вигляді - діаграм, графіків, та картосхем.

При виконанні даної роботи використовувалися наступні джерела: статистичні щорічники, Інтернет-ресурси - офіційний сайт Центрального статистичного бюро Норвегії, а також статті за схожою тематикою.

Робота викладена на 42 сторінках і складається зі вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел (16 найменувань) та додатків.



РОЗДІЛ 1. ГЕОДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В НОРВЕГІЇ

1.1 Чисельність і склад населення країни

Норвегія - держава у Північній Європі, в західній частині Скандинавського півострова.

Межує зі Швецією, Фінляндією та Російською Федерацією. Займає площу 385 186 кмІ. Столиця Норвегії -- Осло (605 тис. жителів в 2012 р.).

За даними останнього перепису населення 2001 року чисельність населення Норвегії склала 4 515 195 осіб. Населення Норвегії складає 5 051 275 на 2013 р. і займає 117 місце у світі між Туркменією та ОАЕ [13]. За прогнозом ООН чисельність населення Норвегії зросте до 7 мільйонів осіб в 2060 р.

Рис. 1.1. Норвегія на карті Європи [5]



Рис.1.1. Динаміка чисельності населення Норвегії за період 1992-2012 років (побудовано автором за даними [10])

Починаючи з 1801 року, коли вперше був проведений перепис населення Норвегії, і до 2001 спостерігається поступове зростання загальної чисельності населення без особливих стрімких зростань. Значне збільшення можна лише відмітити у періоди 3 1950-1969 рр., а також з 1990-2001 рр.(Додаток А.1.) Поліпшення стану охорони здоров'я та підвищення рівня життя забезпечили постійний, хоч і повільний, зростання населення протягом життя двох останніх поколінь.

Рис. 1.2. Структура етнічного складу населення Норвегії (у тис.осіб) (побудовано автором за даними [12])



Етнічний склад населення багато в чому визначає соціальну та демографічну стабільність в досліджуваному регіоні. Норвегія - однонаціональна країна, більше 95 % її жителів становлять норвежці. Національними меншинами є саамі (близько 38 тис. чоловік) і квена (норвезькі фіни - близько 15 тис. осіб), що живуть головним чином у північних гористих районах. Лише 4 % населення Норвегії - люди інших національностей , причому більше половини з них - вихідці з інших європейських країн і Америки. Це пов'язано не тільки з кліматичними умовами, але і з суворою імміграційною політикою: на початку XXI сторіччя Норвегія залишається порівняно закритою країною. Переважно в південних районах є групи шведів (35,8 тис. осіб), датчан (близько 19 тис. осіб), німців (близько 20,8 тис. осіб), поляків (46,7 тис.). Крім того, в Норвегії живуть вихідці з Іраку (21,4 тис. осіб), Сомалі (19,7 тис.), В'єтнаму (18,9 тис.) [10].

Рис.1.3. Статево-вікова піраміда населення Норвегії за 2012 р. [7]

Розгляд статево-віковою структури населення є одним з найважливіших показників, який визначає тип відтворення, чисельність економічно активного населення.

Співвідношення статей при народженні: чол.-1,06/1-жін., до 15 років: чол.-1,03/1-жін., 65 років і більше: чол.-0,71/1-жін. все населення: чол.-0,98/1-жін [9]. У працездатному віці, особливо у віці 35-49 років бачимо не значне, але перевищення частки чоловіків над жінками пов'язано з тим, що у сфері працевлаштування чоловіча стать є переважаючою (актуальні види діяльності: добувна промисловість, геологорозвідка та рибальство) (Додаток А.2). Починаючи з віку 70-74 років кількість жінок починає поступово перевищувати кількість чоловіків у зв'язку з більшою вірогідністю захворювань чоловічого населення хворобами різного характеру та меншою тривалістю життя у чоловіків внаслідок уживання алкоголю, куріння і т.п.

Фактична частка населення Норвегії у віці до 15 років у період з 2002 року до 2012 неухильно зменшується. Це, перш за все, пояснюється стрімкими зниженням кількості народжених дітей у країні.

Рис.1.4. Фактична частка населення Норвегії у віці до 15 років та у віці 60 років та старше за період з 2002 до 2012 рр.[8]



Фактична частка населення Норвегії у віці 60 років та старше за період 2002-2012 рр., навпаки, зростає. Це свідчить про поступове зростання такого явища як «старіння» нації. Таке явище пояснюється зниженням коефіцієнту народжуваності та зростанням середньої тривалості життя в наслідок розвитку медичної сфери.

Демографічне навантаження - це узагальнена кількісна характеристика вікової структури населення, яка показує навантаження на суспільство та економіку невиробничим населенням [3].

k_нав = 1000

k_нав = 1000 = 655,6 ‰ (1.1)

Тобто кожна 1000 осіб працездатного населення утримує 655,6 дітей та осіб старшого віку. Це нижче середнього показника у світі (700 ‰).

k_д = 1000k_д = 1000 = 307,9 ‰ (1.2)

k_п = 1000k_п = 1000 = 347,7 ‰ (1.3)

Переважна кількість населення Норвегії - це населення працездатного віку. У зв'язку з тим, що частка людей старшої вікової групи неухильно зростає, демографічне навантаження на працездатне населення зростає також і складає 347 осіб старшого віку на 1000 осіб працездатного віку. У майбутньому демографічне навантаження буду зростати, так як природний приріст майже не змінюється, а середня тривалість життя в Норвегії зростає.



Рис. 1.5. Очікувана тривалість життя при народженні у Норвегії за період з 1946 - 2012 рр.[14]

Під шлюбним станом Норвегії розуміють становище індивіда стосовно інституту шлюбу, зумовленого відповідно до звичаїв або правових норм Норвегії. Вік, у якому дозволена вступати у шлюб в Норвегії становить 18 років.

Рис.1.6. Динаміка кількості укладання шлюбів та оформлення розлучень за період з 1886-2012 рр. у Норвегії [7]



За часткою розлучень Норвегія поступалася деяким з сусідніх країн Північної Європи, після 1945 цей показник зріс, і в середині 1990-х років приблизно половина всіх укладених шлюбів закінчуються розлученнями (як у США і Швеції). демографічний міграційний населення

1.2 Демографічні процеси і відтворення населення країни

Зміна основних демографічних процесів, таких як народжуваність і смертність, є основою відтворення населення. Зараз поняття «відтворення населення» набуло дещо ширших ознак. До нього відносять просторові та соціальні рухи населення. Під просторовими рухами населення розуміють міграційні процеси, а під соціальними - перехід населення від однієї соціальної структури до іншої.

Природний приріст - перевищення кількості народжених над кількістю померлих [16].

Природний приріст Норвегії характеризується впливом багатьох чинників, як зовнішніх, так і внутрішніх.

Рис. 1.7.Динаміка природного руху населення Норвегії за період 1990-2011 рр., у тис. осіб (побудовано автором за даними [14])



Характеризуючи динаміку природного приросту, слід зазначити, що фактори, які визначають цей показник, мають сталий вплив на природний приріст протягом всього досліджуваного періоду. Стабільне соціально-економічне становище в державі формується вже протягом десятиліть, та перетворилося на даному етапі розвитку в сталу багатофункціональну державну систему, яка є однією із найнадійніших у світі в спектрі антикризовості та політичної та етнічної нестабільності по всій Європі.

Рис.1.8. Динаміка природного руху населення Норвегії за період 1990-2011 рр., у ‰ (побудовано автором за даними [14])

Природний приріст Норвегії характеризується позитивними значеннями, тобто народжуваність переважає над смертністю. Така ситуація спостерігається як в останні роки, так і 20-25 років тому. Це свідчить про стабільну демографічну ситуацію в країні, на яку не мали значного впливу навіть загальносвітові кризи (наприклад, 2009 року), що тільки підкреслює незалежність та сталість державу у світовому вимірі. Саме у 2009 році спостерігається найвищий показник природного приросту 20 000 осіб (4 ‰).



Рис. 1.9. Природний приріст населення Європи у 2012 р.[9]

На фоні інших країн Європи по показникам природного приросту, Норвегія займає проміжну позицію. Цей показник для Норвегії за 2012 р. складає 0,2 %. Соціальні програми стимулювання народжуваності, високоякісне медичне обслуговування та стабільність умов життя тримають високу народжуваність на рівні протягом десятиліть, а один із найвищих у світі показників тривалості життя та дожиття формують досить низьку смертність, фактично створюючи позитивний природний приріст.



Рис.1.10. Структура причин смертності населення Норвегії у 2012 році [10]

У структурі причин смертності населення Норвегії найбільшу частку складають смерті від хвороб серцево-судинної системи. Сюди відносяться гострі серцево-судинні недостатності, стенокардія, гіпертонія, кардіосклероз, міокардит, ендокардит та ряд інших хвороб. По даним Центрального статистичного бюро Норвегії, кількість смертей від серцево-судинних захворювань знижується з кожним роком. Цей факт можно пояснити розповсюдженням серед населення принципів здорового харчування та активного образу життя.

1.3 Міграційний рух населення країни

Міграція - механічний рух населення. Основні причини міграцій - економічні, політичні, релігійні. На кількість населення впливають зовнішні, або міжнародні, міграції. Види міжнародних міграцій: тимчасові та постійні, вимушені та добровільні, стихійні та організовані [4].

Протягом майже всієї своєї історії норвезьке суспільство було етнічно однорідне. Проте з 1980-х років імміграція до Норвегії різко зросла. До 2008 року число іммігрантів склало 10% від загальної чисельності населення країни, причому 70 % з них - вихідці з країн Близького Сходу (Додаток А.3). Ця статистика не враховує дітей мігрантів, народжених в Норвегії. Загальна кількість іммігрантів за 2012 рок становить 78570 осіб, з яких 65 065 є іноземними громадянами. Великий приплив мігрантів спостерігається в північних округах, що пов'язано з політикою уряду щодо залучення в ці несприятливі з кліматичною точки зору регіони робочої сили. Сальдо міграції є позитивним, незважаючи на те, що число емігрантів з кожним роком збільшується і вже в 2012 році досягло позначки в 32 466 чоловік . Загальна кількість мігрантів збільшилося на 12 300 у порівнянні з 2011 роком (Додаток А.4).

Проте більшість міграції серед людей у віці 20-29 років. Як звичайно , міграційна активність була найбільшою серед людей у віці 20-29 років. Ця група становила 39 відсотків всіх міграції між муніципалітетами та їх високої мобільності , пов'язані з встановленням освіту, роботу і сім'ю.

Крім зовнішньої, в Норвегії існує і внутрішня міграція як між муніципалітетами, так і округами , перша з яких розвинена в два рази більше , ніж остання (рис.1.11). У 2012 році кількість мігрантів в інший муніципалітет досягло рекордної позначки в 240 685 осіб. Міграція між муніципалітетами і всередині них у 2012 р. збільшилися на 4 000 і 10 400 осіб відповідно, ніж роком раніше. Міграція не залежить від статі і в основному відбувається в напрямку з півночі і північного заходу на південний схід.



Рис. 1.11. Динаміка міграційного руху населення Норвегії за період 2003-2012 рр. [10]

Рис. 1.12. Динаміка імміграції до Норвегії по причинам за період 1990-2012 рр. [10]



Динаміка міграції до Норвегії з роками збільшується та досягає піку в 2012 році за весь досліджуваний період. Це можна пояснити загальним соціально-економічним розвитком держави, яка наразі є однією із найрозвинутіших у світі. Розвинута промисловість, особливо паливно-енергетична галузь, одна з найрозвинутіших у світі сфера послуг роблять державу привабливою для трудових ресурсів. Тому серед загального відсотка міграцій переважають саме трудові - серед 60 000 емігрантів за 2012 рік близько 26 000 були саме трудовими емігрантами. Також розвинутий сектор освіти обумовлює значний приплив осіб, які бажають отримати високоякісну освіту. Через загальносвітові високі стандарти рівня життя, рівня захищеності та демократичності держави розповсюдженим явищем є міграція сім'ями з подальшим проживанням на території держави - такий вид міграції лише за 2012 рік здійснили трохи менше 20 000 осіб.



Рис. 1.13. Міграційний рух населення Норвегії у 2012 році (побудовано автором за даними [10])

Напрямки зовнішньої міграції, передусім, пов'язані з диференціацією природних та соціально-економічних умов в державі, яка викликана значною меридіональною протяжністю держави. Найпівнічніші фюльке Норвегії мають суттєву різницю в кліматичних умовах порівняно з південними фюльке. Тромс та Фінмарк розташовуються фактично у полярному та субполярному кліматичних поясах, які не дозволяють вести господарство та займатися торгівлею тих послуг (наприклад туристичних), які розвиваються, наприклад, в Осло. Як наслідок тут спостерігається нестача робочих місць, які разом з кліматичних фактором та віддаленістю від основних центрів держави формують несприятливі умови розвитку суспільства тому з цих фюльке спостерігається найбільший відтік населення - -1 та -0,89 %. Слід відмітити, що корінне населення - саамі кочують зі стадами оленів в горах влітку, це явище також впливає на показники міграційних процесів в Норвегії.

Найбільший притік населення, відповідно, спостерігається в південних фюльке - в Осло, Акерсхус та Естфол. Найбільший відтік населення за кордон спостерігається у північних фюльке - близько 1-1,4 % населення. Причинами цього можуть слугувати складні погодні та соціально-економічні умови, а також складний рельєф, що змушують населення емігрувати до більш сприятливої та рівнинної Швеції. Також значний відтік населення можна спостерігати в фюльке Мере-ог-Румсдал - в цьому регіону надто складний рельєф, поверхня якого прорізана ще й значною кількістю фіордів. На цій території дуже складно жити та вести господарство, тому населення емігрує в пошуку кращих умов існування.



РОЗДІЛ 2. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕННЯ НОРВЕГІЇ

2.1 Розселення населення країни

Розселення населення - це результат процесів розподілу і перерозподілу населення по території країни у формі мережі і системи населених пунктів [1].

Адміністративний поділ Норвегії - ієрархічна система поділу території і проживає на ній населення Норвегії на окремі ділянки з метою організації державного управління. Крім юридичної системи адміністративного розподілу існує традиційна, часто використовувана в побуті та літературі (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Адміністративний устрій Норвегії (побудовано автором за даними [7])



У Норвегії встановлена політико-адміністративна система на трьох рівнях:

· національний (загальнодержавний);

· губернський (губернії, фюльке, або округи);

· муніципальний (муніципалітети, або комуни).

Інші території Норвегії в число фюльке не входять і на комуни не розділяються.

1. Зовнішні території у Північному Льодовитому океані -- адміністративний округ Свальбард (Svalbard -- група островів у Північному Льодовитому океані). Територія -- 62,4 тис. кмІ. Адміністративний центр -- Лонгьїр. Основна частина Свальбарду -- архіпелаг Шпіцберген (Spetsbergen).

2. Зовнішні території в Атлантичному океані -- острів Ян-Маєн, острів Буве.

3. Острів Петра I та Земля Королеви Мод в Антарктиді, територіальні претензії на які пред'являє Норвегія, вона також відносять до числа своїх залежних територій.

Для Норвегії характерні невеликі міста. Налічується 532 міських поселення, і лише в 32 з них число жителів перевищує 10 тис. осіб. Більшість норвезьких міст розташовано на узбережжі моря. Лише окремі невеликі містечка зустрічаються в долинах Східної Норвегії. Сільське населення живе або на хуторах, або в невеликих рибальських селищах. Сільські жителі часто поєднують працю на своїх ділянках з риболовлею чи з роботою на підприємствах в прилеглому місті [4].



Рис. 2.2. Динаміка міського та сільського населення на території Норвегії за період 2000-2012 рр. (побудовано автором за даними [10])

Кількість населення у містах поступово зростає, а чисельність сільських жителів майже не змінюється (рис2.2.). Таке явище можна пояснити тим, що імміграційні потоки направлені до міст, де є робочі місця та склалися більш комфортні умови для проживання. Рівень урбанізованої досягає 78% та зростає з кожним роком.

Найбільшу кількість міських жителів проживає у таких фюльке: Осло, Естфол, Акерсхус, Рогалан та Хордлан (рис.2.3). Це пов'язано ще з розміщенням населення у давні часи, коли поселення виникали поблизу водойм (у Норвегії - фіорди) та на захищеній місцевості (у гірських долинах).

Норвегія належить до числа рідконаселених країн Європи (14 осіб на км²). Найбільш заселена її південно східна частина - фюльке Осло, Акерсхус та Вестфол, де проживає половина населення (рис.2.4). Щільність його досягає 50 осіб на 1 км². А в Осло щільність населення перевищує 120 ос. на км². Саме тут склались оптимальні умови для проживання, що спричинило тут розташування столиці держави.



Рис. 2.4. Густота населення Норвегії в 2012 році (побудовано автором за даними [7])

Плоскогір'я в південній частині майже безлюдні. Вкрай слабо заселена (10% усього населення) північна частина. Середня щільність населення там - менше однієї людини на 1 км². Населення концентрується в прибережних містах і селищах. Між південними та північними частинами Норвегії розташована невисока місцевість навколо Тронхеймс - фіорду, де середня щільність досягає 4-5 чоловік на 1 км² .

Для оцінки демографічного стану території розроблено велику кількість різноманітних показників. Одним із таких є індекс концентрації розселення. Він показує, як розподіляється населення за адміністративними одиницями у відношенні до загальної рівномірності населення території [6].

Індекс концентрації населення на певній території вираховується за допомогою математичної формули, яка представлена нижче:

І_к = 87,7 / 2 = 43,85 %

Попередні розрахунки ІКН представлені у додатку Б.1. Як можна побачити, індекс концентрації населення дорівнює 43,85 %, що більше 40. Це свідчить про різко нерівномірний розподіл населення по території Норвегії. Це пов'язано, насамперед, з наявністю в країні великого населеного пункту (як для Норвегії) - Осло, столиці держави. Чисельність населення Осло не дуже значна, але якщо враховувати сусідні густонаселені фюльке, то тут проживає майже половина усього населення Норвегії (2,4 млн осіб).

Арифметичний центр є показником центральної точки просторового розподілу населення. Він вимірюється за допомогою двох координат х та у , які утворюють прямі лінії, що перетинаються в точці арифметичного центру регіону. Формула для вимірювання координати х [2]:

За вищезгаданими формулою були проведені розрахунки координат х та у точки арифметичного центру:

х = 12,66

у = 13,76

Арифметичний центр Норвегії з урахуванням столиці м. Осло знаходиться на межі двох фюльке - Телемарк, Уест-Агдер. Тобто саме центральна точка просторового розподілу населення Норвегії припадає на південну її частини, де знаходиться більше половини усього населення, де склалися найбільш сприятливі кліматичні умови для проживання та концентруються основні промислові підприємства.

Медіанний центр просторового розподілу за аналогією з медіаною у лінійній статистиці розглядають як положення точки, які ділить популяцію розподілу на дві рівні частини за широтою та довготою [2]. Розраховується даний показник так: чисельність населення потрібно розділити на 2, в данному разі отримуємо 2 492 935 осіб. Потім треба знайти по осі х та у потрібне значення, де населення досягає вищезазначеного показника. В Норвегії медіанний центр знаходиться на території фюльке Акерсхус. Таке розміщення медіанного центру свідчить про відносно рівномірне розселення населення, пропорційне його зменшенню внаслідок віддалення від столиці.

Модальний центр можна знайти як найвищу точку на поверхні щільності розподілу країни, вона буде знаходитись в тому фюльке, де найвищий показник густоти населення [2]. З рис.2.5. видно, що модальний центр знаходиться на території фюльке Осло, у місті з найбільшою кількістю наслення в країні.

Були отримані наступні координати точки арифметичного центру Норвегії без врахування м. Осло:

х = 14,02

у = 15,27

Бачимо, що порівнюючи з попереднім випадком, арифметичний центр змістився не на велику відстань, центр став ближче до столиці Осло. Тобто можна зробити висновок, що на центральну точку просторового розподілу не впливає безпосередньо Осло, так як навколо нього формуються густонаселені райони - фюльке Акерсхус, Вестфолл.

Медіанний центр без урахування столиці знаходиться у центрі фюльке Бускеруд. Модальний центр змістився на прилеглий до Осло фюльке - Акерсхус з найвищою щільністю після Осло (104 ос./км²).

2.2 Загальне та дистанційне розсіяння населення країни

Під загальним та дистанційним розсіянням населення розуміється знаходження центру тяжіння розміщення населення. Центром тяжіння розміщення населення називається точка з середніми координатами з координат географічних центрів окремих територіальних підрозділів країни, які зважені по чисельності населення цих територій.

Загальний центр тяжіння Норвегії визначається як координати точок х та у, які обраховуються за такими формулами [2]:

(2.4)

де: х - координата центру тяжіння по осі абсцис;

Р_і - чисельність населення фюльке;

Р_о - чисельність населення адміністративного центру фюльке;

х_і - координати фюльке;

х_о - координати адміністративного центру фюльке;

Р - загальна чисельність населення Норвегії.

х = 24,4

Для знаходження центру тяжіння по осі у, треба зробити розрахунки за такою формулою [2]:

(2.5)

де: у - координата центру тяжіння по осі ординат;

Р_і - чисельність населення фюльке;

Р_о - чисельність населення адміністративного центру фюльке;

у_і - координати фюльке;

у_о - координати адміністративного центру фюльке;

Р - загальна чисельність населення Норвегії.

у = 30,51



Рис. 2.7. Центр тяжіння розміщення населення по території Норвегії

(побудовано автором за даними [14])

Розрахунки щодо отримання координат точок х та у центру тяжіння викладені у додаток Б.2. Центр тяжіння знаходиться у центрі фюльке Бускеруд. Складна конфігурація крани, дуже велика протяжність з півночі на південь, скупчення населення у південній частині та поступове його зменшення з віддаленістю від столиці зумовило таке розташування центру тяжіння розміщення населення по території Норвегії.

2.3 Скошеність просторового розподілу населення країни

При вивченні просторового розподілу використовується показник, який заснований на визначенні відстані кожної точки популяції від найближчого свого сусіда та називається середньою відстанню до найближчого сусіда. Цей показник - середнє арифметичне фактичних відстаней між кожним членом популяції, у нашому випадку - адміністративним центром фюльке та його найближчим n - м сусідом [15].

Середня відстань до найближчого сусіда R_n можна визначити так: [2]:

(2.6)

де: R_n - коефіцієнт найближчого сусідства;

D - середнє значення відношення довжини між адміністративним центром та його найближчим сусідом;

S - площа Норвегії;

N - кількість адміністративних центрів в Норвегії.

R_n = 172, 83 / 0, 5 • 142, 4 = 2,42

Розрахунки з визначення середнього значення відношення довжини між адміністративним центром та його найближчим сусідом викладені у додатку Б.3.

Даний показник говорить про розвиненість зв'язків між центрами фюльке та про співробітництво між даними центрами. Тож, показник 2,42 говорить про рівномірне розселення населення Норвегії, тобто населені пункти найбільш віддалені один від одного та є місце казати про правильний гексагональний розподіл населення. Лише на крайньому півдні розміщення населення групове, тобто утворюється агломерація з столицею Осло.

2.4 Аналіз просторово-статистичного розподілу населення країни

Просторово-статистичний розподіл населення Норвегії має ряд певних особливостей та закономірностей, що відрізняє її від інших країн Європи. Наявність високорозвинутого регіону Естланн (Східна Норвегія), де на 1/3 території країни проживає половина населення Норвегії (2 499 460 осіб). Про це свідчать ряд показників, які були обраховані в роботі, тут розташовується як модальний, так і медіальний центр розміщення населення.

При залученні показників населення Осло до розрахунків - результати спотворювалися і модальний і медіальний центри знаходились майже в одній точці, у столиці. Також проводилось дослідження розселення населення без врахування столиці. При неврахування столиці арифметичний центр змістився на невелику відстань, тобто на розташування арифметичного центру столиця не мала впливу. Згідно дослідженню населення в Норвегії поступово зменшується з ступенем віддаленості від столиці держави. Найбільш заселені фюльке, які оточують Осло, а також західні фюльке - Хордалан та Ругалан. Тобто, де склалися найбільш сприятливі кліматичні умови, а також ті території, які мають вигідне торгівельне положення. Саме ці факти визначили розташування модального центру.

Наявність одного великого населеного пункту спричинює відтік населення сюди ж, оскільки тут формується єдиний центр економічного, соціального та культурного розвитку. В країні формуються умови для збільшення чисельності міського населення, через те, що умови для розвитку господарства в сільській місцевості в Норвегії є несприятливими. Для Норвегії характерно ріст числа кількості невеликих містечок та селищ міського типу, які здебільшого розміщені уздовж узбережжя, адже основним промисловим місцевого населення є риболовство.

Природні особливості мають вирішальний вплив на розміщення населення Норвегії, адже значна протяжність території з південного заходу на північний схід, у бік Арктики, зумовлює нерівномірність у розміщенні населення по території держави.

Рівень урбанізації в Норвегії на високому рівні. У містах проживає приблизно 78 % населення держави. Переважають, як вже було сказано, невеликі містечка, проте значна кількість населення проживає й у великих містах - Осло (613 тис.), Берген (263 тис. ос.), Тронхейм (176 тис.), Ставангер (127 тис.), Нарвик (87 тис.), Крістіансанн (83 тис.), Фредрикстад (77 тис.), Драммен (64 тис.), Тромсьо (69 тис). Проте, якщо казати про динаміку, то Норвегія у минулому була селянською країною - більш ніж 70 % населення ще в 1890 р. проживало в селах. У кінці 1970-х чисельність міщан збільшилася втроє.

Згідно розрахунків, які представлені вище концентрація населення та його тяжіння зосереджені не в одному місці - центр тяжіння розташовується у фюльке Бускеруд, а концентрується населення у Естфолл, Аккерскус, Осло, Вестфолл.

Згідно отриманим результатам населення Норвегії має особливості зменшення в таких показниках як чисельність та густота з віддаленням від територій зі сприятливими природними умовами. Південно-східний берег та південно-західний берег є кліматично сприятливими, рельєф на цих територіях також є сприятливим для проживання та ведення сільського господарства. У свою чергу всередині держави дуже високими є Скандинавські гори і тому рельєф тут надто складний для ведення господарства. Більш північніші фюльке є кліматично біль суворими, що вже обмежує можливості для суспільного та соціально-економічного розвитку держави. Тому, центр тяжіння населення розташований посередині між найзаселенішими територіями - між східними фюльке та західними на півдні держави. Проте в самому центрі умови для проживання досить складні через гірський рельєф. Ця аналітична парадоксальність лише підтверджує складність конфігурації, розселення населення та соціально-економічного розвитку Норвегії.



ВИСНОВКИ

За даними останнього перепису населення 2001 року чисельність населення Норвегії склала 4 515 195 осіб. Населення Норвегії на 2012 р. складає 5 051 275. Починаючи з 1801 року, коли вперше був проведений перепис населення Норвегії, і до 2001 спостерігається поступове зростання загальної чисельності населення без особливих стрімких зростань. Норвегія в демографічному плані є однією із найстабільніших держав за останні 200 років. Етнічний склад населення багато в чому визначає соціальну та демографічну стабільність в досліджуваному регіоні. Норвегія - однонаціональна країна, близько 90 % її жителів становлять норвежці. Національними меншинами є саамі, квена, вихідці з інших європейських країн і Америки.

За складом населення Норвегія має певні особливості, а саме перевага жіночого населення над чоловічим у працездатному віці та перевага жінок над чоловіками у похилому віці, значна перевага населення працездатного віку над іншими категоріями населення, перевага норвезької етнічної групи. За шлюбністю населення в останні роки дана ситуація складається дуже позитивно - підвищення кількості зареєстрованих шлюбів та різке зменшення зареєстрованих розлучень. Частка населення Норвегії у віці до 15 років у період з 2002 року до 2012 неухильно зменшується. Це, перш за все, пояснюється стрімкими зниженням кількості народжених дітей у країні. Демографічне навантаження в Норвегії демонструє, що 1000 осіб працездатного населення утримує 655,6 дітей та осіб старшого віку. Це нижче середнього показника у світі (700 ‰).

Характеризуючи динаміку природного приросту, слід зазначити, що фактори, які визначають цей показник, мають сталий вплив на природний приріст протягом всього досліджуваного періоду. Цей показник для Норвегії за 2012 р. 2,6 осіб на 1000 чоловік. Соціальні програми стимулювання народжуваності, високоякісне медичне обслуговування та стабільність умов життя тримають високу народжуваність на рівні протягом десятиліть, а один із найвищих у світі показників тривалості життя та дожиття формують досить низьку смертність, фактично створюючи позитивний природний приріст.

Загальна кількість іммігрантів за 2012 рок становить 78570 осіб, з яких 65 065 є іноземними громадянами. Великий приплив мігрантів спостерігається в північних округах, що пов'язано з політикою уряду щодо залучення в ці несприятливі з кліматичною точки зору регіони робочої сили. Сальдо міграції є позитивним, незважаючи на те, що число емігрантів з кожним роком збільшується і вже в 2012 році досягло позначки в 32 466 чоловік. Загальна кількість мігрантів збільшилося на 12 300 у порівнянні з 2011 роком.

Крім зовнішньої, в Норвегії існує і внутрішня міграція як між муніципалітетами, так і фюльке, перша з яких розвинена в два рази більше, ніж остання. У 2012 році кількість мігрантів в інший муніципалітет досягло рекордної позначки в 240 685 осіб. Міграція між муніципалітетами і всередині них у 2012 р. збільшилися на 4 000 і 10 400 осіб відповідно, ніж роком раніше.

В демографії існують ряд показників, які характеризують просторовий та статистичний розподіл населення досліджуваної території. Для дослідження даних показників в Норвегії використовувалися значення арифметичного, медіанного та модального центру. Ці показники розраховувалися як з урахуванням столиці м. Осло, так і без її врахування. Отримані результати з включенням у розрахунки населення Осло показали концентрацію населення саме на території фюльке Осло та Акерсхус. Без врахування столиці, населення концентрується у приміських територіях Осло. Показник центра тяжіння населення розміщується на межі фюльке Бускеруд та Оплан, тобто між двома густозаселеними фюльке: Осло та Хордаланом. За цими розрахунками можна зробити наступні висновки: населення Норвегії розміщене різко нерівномірно з-за існуючих природних умов в країні.

Найкращі сусідські зв'язки мають Осло, Сарпсборг, Лейкангер та Бермен. Вони займають положення у прибережній частині, що дуже вигідно для ведення торгівлі. Природні та кліматичні фактори мають вирішальний вплив на розміщення населення, тому найбільш засаленими регіонами є Вестланн та Естланн.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алисов Н.В. Экономическая и социальная география мира (общий обзор)/Алисов Николай Васильевич. - М.: Гардарики, 2003. - 704 с.

2. Голіков А. П. Математичні методи в географії/ А.П. Голіков, І.Г. Черваньов, А.М. Трофимов- Харків: вид-во при Харківському університеті, 1986. - 143 с.

3. Елисеева И.И. Демография и статистика населения: Учебник для вузов/ И. И. Елисеева, Э. К. Васильева, М. А. Клупт, О. Н. Никифоров. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 687 с.

4. Максаковский В.П. География. Экономическая и социальная география мира: учебник для 10 класса/ Владимир Павлович Максаковский - М.: Просвещение, 2009. - 198 с.

5. Мальська М.П. та ін. Країнознавство: теорія та практика. Підручник/ М.П. Мальська, Н.В. Антонюк, Ю.С. Занько, Н.М. Ганич - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 528 с.

6. Медков В.М. Демография/ Виктор Михайлович Медков - Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. - 448 с.

7. Норвегія в цифрах та фактах за 2013р. Режим доступу: http://www.ssb.no/a/english/minifakta/ru/main_03.html.utf8

8. Офіційний сайт Європейського російського альянсу. Режим доступу: http://www.eursa.eu/

9. Офіційний сайт Центрального розвідувального управління. Режим доступу: https://www.cia.gov/index.html

10. Офіційний сайт Центрального статистичного бюро Норвегії. Режим доступу: http://www.ssb.no/

11. Рыбаковский Л.Л. Практическая демография/ Леонид Леонидович Рыбаковский- Москва: ЦСП, 2006. - 56 с.

12. Світова статистика. Режим доступу: http://www.worldometers.info/ru

13. Статистичні дані за країнами світу. Режим доступу: http://iformatsiya.ru/tabl/459-statisticheskie-dannye-stran-mira-za-2010-god.html

14. Статистичний щорічник Норвегії за 2012 р. Осло: 2012 р. - 398 с.

15. Шаблій О. І. Математичні методи в економічній географії/ Олег Іванович Шаблій - Львів: Вища школа, 1984. - 135 с.

16. Шувалов Е.Л. География населения/ Ефим Лукич Шувалов - Москва: Просвещение, 1985, 176 с.



ДОДАТКИ

Додаток А

Таблиця А.1.

Динаміка деяких демографічних показників Норвегії за даними перепису населення у період з 1769 - 2011 р.р.

Дата перепису	Населення	Жінок на 1 000 чоловіків	Щільність населення на км2
	Загальне	Чоловіки	Жінки
15.08.1769	723 618	343 269	380 349	1 108	2,4
1.01.1801	883 603	420 946	458 074	1 088	2,9
30.08.1815	885 431	..	..	..	2,9
27.11.1825	1 051 318	511 033	540 285	1 057	3,4
29.11.1835	1 194 827	585 381	609 446	1 041	3,9
31.12.1845	1 328 471	652 233	676 238	1 037	4,3
31.12.1855	1 490 047	729 905	760 142	1 041	4,9
31.12.1865	1 701 756	835 947	865 809	1 036	5,5
31.12.1875	1 813 424	885 368	928 056	1 048	5,9
31.12.1890	2 000 917	965 911	1 035 006	1 072	6,5
03.12.1900	2 240 032	1 087 603	1 152 429	1 060	7,3
01.12.1910	2 391 782	1 155 673	1 236 109	1 070	7,8
01.12.1920	2 649 775	1 290 469	1 359 306	1 053	8,6
01.12.1930	2 814 194	1 371 919	1 442 275	1 051	9,2
03.12.1946	3 156 950	1 557 278	1 599 672	1 027	10,3
01.12.1950	3 278 546	1 625 351	1 653 195	1 017	10,7
01.11.1960	3 591 234	1 789 406	1 801 828	1 007	11,7
01.11.1970	3 874 133	1 926 148	1 947 985	1 011	12,6
01.11.1980	4 091 132	2 027 083	2 064 049	1 018	13,3
03.11.1990	4 247 546	2 099 881	2 147 665	72.4	13,80
03.11.2001	4 520 947	2 240 281	2 280 666	76.5	14,80
19.11.2011	4 979 955	2 495 777	2 484 178	79.3	16,30



Таблиця А.2.

Чисельність населення Норвегії за віковими групами та динаміка його зміни за період з 2003 - 2013 р.р.

	2013 р.	Зміни у відсотках
		2012 - 2013	2008 - 2013	2003 - 2013
Всього	5051275	1,30	6,60	11,0
0 р.	60530	0,1	3,20	8,80
1-5 р.	314484	0,8	7,50	5,50
6-12 р.	426509	0,4	-1,0	-2,1
13-15 р.	190264	-0,6	0,8	21,30
16-19 р.	261666	0,8	3,70	8,10
20-44 р.	1728068	1,40	6,90	19,80
45-66 р.	1396542	1,30	8,70	12,90
67-79 р.	451627	4,30	14,30	8,10
80 р. та більше	221585	0,0	1,40	3

Рис. А.3. Іммігранти за країною походження, у ос. за 2012 р.



Таблиця А.4.

Динаміка міграційного руху населення Норвегії за період 1995 - 2012 років

Рік	Кількість іммігрантів	Кількість емігрантів	Сальдо міграції
1990	25494	23784	1710
1991	26283	18238	8045
1992	26743	16801	9942
1993	31711	18903	12808
1994	26911	19475	7436
1995	25678	19312	6366
1996	26407	20590	5817
1997	31957	21257	10700
1998	36704	22881	13823
1999	41841	22842	18999
2000	36542	26854	9688
2001	34264	26309	7955
2002	40122	22948	17174
2003	35957	24672	11285
2004	36482	23271	13211
2005	40148	21709	18439
2006	45776	22053	22053
2007	61774	22122	39652
2008	66961	23615	43346
2009	65186	26549	38637
2010	73852	31506	42346
2011	79498	32466	47032
2012	78570	31227	47343



Додаток Б

Таблиця Б.1.

Динаміка розподілу міського та сільського населення Норвегії за фюльке у 2012 році

Фюльке	Населення (осіб)	Площа (км2)	Густота (осіб/ км2)	Міське населення (осіб)	Сільське населення (осіб)
Естфол	278 372	3 922	72	234666	43706
Акерсхус	556 254	4 620	123	498515	57739
Осло	613 285	427	1 462	608013	5272
Хедмарк	192 791	26 244	7	108209	84582
Оплан	187 147	23 878	9	106717	80430
Бускеруд	265 164	13 870	19	212636	52528
Вестфол	236 424	2 157	111	199469	36955
Телемарк	170 023	13 894	12	129848	40175
Ост-Агдер	111 495	8 353	14	78044	33451
Уест-Агдер	174 324	6 706	26	140081	34243
Ругалан	443 115	8 605	53	379526	63589
Хордалан	490 570	14 554	34	385354	105216
Согн-ог-Фьюране	108 201	17 709	6	62202	45999
Мере - ог - Румсдал	256 628	14 614	18	177471	79157
Сьор-Тронделаг	297 950	17 909	17	234070	63880
Норд-Тронделаг	133 390	20 881	6	77646	55744
Нурлан	238 320	36 194	7	164227	74093
Тромс	158 650	24 950	6	106143	52507
Фінмарк	73 787	45 984	2	55201	18586

Таблиця Б.2.

Розрахунки коефіцієнту (індексу) концентрації розселення в Норвегії

№	Назва фюльке (області)	Населення (осіб)	Частка населення фюльке, %	Площа фюльке (км2)	Частка площі території, (%)	Модальна різниця, (%)
1	Естфол	278 372	5,6	3 922	1,3	4,3
2	Акерсхус	556 254	11,2	4 620	1,5	9,6
3	Осло	613 285	12,3	427	0,1	12,2
4	Хедмарк	192 791	3,9	26 244	8,6	4,7
5	Оплан	187 147	3,8	23 878	7,8	4,1
6	Бускеруд	265 164	5,3	13 870	4,5	0,8
7	Вестфол	236 424	4,7	2 157	0,7	4,0
8	Телемарк	170 023	3,4	13 894	4,5	1,1
9	Ост-Агдер	111 495	2,2	8 353	2,7	0,5
10	Уест-Агдер	174 324	3,5	6 706	2,2	1,3
11	Ругалан	443 115	8,9	8 605	2,8	6,1
12	Хордалан	490 570	9,8	14 554	4,8	5,1
13	Согн-ог-Ф'юране	108 201	2,2	17 709	5,8	3,6
14	Мере - ог - Румсдал	256 628	5,1	14 614	4,8	0,4
15	Сьор-Тронделаг	297 950	6,0	17 909	5,9	0,1
16	Норд-Тронделаг	133 390	2,7	20 881	6,8	4,2
17	Нурлан	238 320	4,8	36 194	11,8	7,1
18	Тромс	158 650	3,2	24 950	8,2	5,0
19	Фінмарк	73 787	1,5	45 984	15,1	13,6
	Всього	4 985 870	100	305 470	100	87,7

Таблиця Б.3.

Розрахунки центру тяжіння розміщення населення в Норвегії

Фюльке	Населення адміністративних центів фюльке	Населення фюльке	Координата по осі абцис	Координата по осі ординат
Естфол	53 333	278372	1,94	3,16
Осло	613 285	613285	4,06	0,10
Хедмарк	29 045	192791	1,45	1,27
Оплан	26 ...

Подобные документы

• Суспільно-географічні особливості відтворення населення світу

  Типи відтворення населення. Методи дослідження відтворення населення. Демографічні фактори та демографічна політика. Соціально-культурні та психологічні чинники. Природний та механічний рух населення регіонів світу. Проблеми відтворення населення.
  
  курсовая работа [252,7 K], добавлен 21.12.2014
  

• Суспільно-географічний аналіз можливості застосування складників формування населення в дослідженні регіональних систем типу "центр-периферія"

  Розглянуто структуру локалізації адміністративних одиниць Херсонської області в системі "центр-периферія". Проаналізовано динаміку складників формування населення. Визначено природний приріст, показники міграції та власне формування населення регіону.
  
  статья [456,9 K], добавлен 05.10.2017
  

• Комплексна суспільно-географічна характеристика населення Грузії

  Чисельність населення та його динаміка. Динаміка зміни чисельності населення Грузії в 2015 році. Природний та механічний рух населення. Вікова структура населення. Історія заселення Грузії. Зайнятість та трудові ресурси. Національний і етнічний склад.
  
  курсовая работа [1,6 M], добавлен 30.11.2015
  

• Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості

  Загальні відомості про кількість населення. Сучасна демографічна ситуація в Україні: природний рух населення, його статевовіковий склад. Донецька область – регіон з високою концентрацією виробництва. Причини, що впливають на зміни чисельності населення.
  
  курсовая работа [3,8 M], добавлен 26.06.2013
  

• Сучасні демографічні проблеми України

  Демографічний вибух як безмежний темп збільшення населення за останні десятиліття, його головні причини та наслідки. Основні фази демографічного переходу. Демографічні проблеми України. Кількість, густота та вікова структура населення сучасної України.
  
  реферат [1,3 M], добавлен 17.10.2015
  

• Швеція: природа, господарство, населення

  Вивчення природних умов, фізико-географічного положення, мінеральних, водних, земельних ресурсів Швеції. Рослинність, тваринний світ, природоохоронні території. Чисельність та склад населення. Характеристика промисловості та сільського господарства.
  
  курсовая работа [3,0 M], добавлен 06.12.2011
  

• Демографічні проблеми та їх вплив на економіку

  Сутність старіння населення як важливої економічної проблеми розвинених країн. Наслідки та основні чинники якісного змінення складу населення в світі. Соціально-демографічні складові цього процесу. Руйнування й шляхи вирішення проблем суспільства.
  
  реферат [27,7 K], добавлен 18.02.2015
  

• Республіка Білорусь

  Держані символи, економіко-географічне положення та склад території Білорусі. Особливості рельєфу, корисні копалини, клімат країни. Демографічний склад населення та релігія. Рівень розвитку економіки, промисловості, транспортної системи Білорусі.
  
  презентация [7,2 M], добавлен 05.04.2012
  

• Економіко-географічна характеристика Греції

  Аналіз демографічної ситуації в Греції, її графічне відображення. Вікова структура населення. Релігійна приналежність громадян. Характеристика історичних етапів становлення філософії Стародавньої Греції. Архітектурні чудеса країни. Досягнення греків.
  
  презентация [7,1 M], добавлен 29.11.2012
  

• Польща

  Фізико-географічне розташування, адміністративний і політичний устрій та історія створення Польщі. Орографія території та природні ресурси, склад і чисельність населення країни. Територіальна структура господарства та розвиток зовнішніх зв'язків держави.
  
  реферат [38,4 K], добавлен 25.10.2010
  

• Франція

  Суспільно-географічне положення Франції, її природні умови і ресурси. Чисельність, віросповідання і етнічний склад жителів країни. Тип розселення та показники густоти населення. Загальна характеристика господарства, транспортної системи і туризму.
  
  реферат [40,2 K], добавлен 25.10.2010
  

• Загальна характеристика економіки Закарпатської області

  Географічне розташування Закарпатської області. Адміністративно-територіальний устрій. Аналіз структури населення. Характеристика природно-ресурсного потенціалу. Промисловість, сільське господарство, фінансові заклади. Торгівельні відносини області.
  
  реферат [2,3 M], добавлен 30.05.2013
  

• Японія

  Політична карта Східної Азії і географічне положення Японії: склад території і її розташування на стику трьох тектонічних плит Тихого Океану, населення, клімат, рослинний світ. Економіка країни: співпраця уряду і промисловців, розвиток культури бізнесу.
  
  презентация [6,0 M], добавлен 14.04.2012
  

• Країни Закавказзя та глобальні проблеми

  Проголошення незалежності країн Закавказзя. Історичний шлях Азербайджану до здобуття державності. Порівняльний аналіз приросту населення Азербайджану, Грузії, Вірменії. Історико-географічні регіони світу. Етапи формування політичної карти. Глобалізація.
  
  реферат [32,7 K], добавлен 13.01.2011
  

• Економіко-географічне становище Канади

  Географічне розташування, склад населення Канади, символіка і форма правління. Стан розвитку галузей промисловості, головні економічні райони. Високий рівень механізації і спеціалізації канадського сільського господарства. Транспортна система країни.
  
  реферат [29,7 K], добавлен 30.03.2011
  

• Економіко-географічне становище Канади

  Територія та географічне положення Канади, особливості кліматичних умов. Історичний розвиток країни, національний склад населення. Стан розвитку культури, промисловості, господарства та транспортного комплексу Канади. Історія заселення материка Америка.
  
  реферат [47,0 K], добавлен 13.01.2011
  

• Дослідження життєдіяльності населення

  Дослідження економічної й соціальної географії. Медико-географічні та соціально-економічні аспекти вивчення життєдіяльності населення. Оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку регіонів на основі критеріїв якості життєдіяльності населення.
  
  курсовая работа [202,0 K], добавлен 04.08.2016
  

• Характеристика Вінницької області

  Місце і роль Вінницької області в розвитку економіки країни. Характеристика природно-ресурсного потенціалу. Динаміка чисельності, склад і структура населення регіону. Баланс галузевого виробництва. Механізм реалізації регіональної економічної політики.
  
  контрольная работа [1,0 M], добавлен 28.03.2012
  

• Іспанія та Греція - єропейські країни

  Географічна характеристика Іспанії та Греції - розташування, кліматичні умови та природні ресурси. Етнічний склад, чисельність та густота населення, історичний розвиток, офіційна мова та релігія. Туризм та сфера обслуговування як основі галузі економіки.
  
  реферат [32,2 K], добавлен 13.01.2011
  

• Дослідження демографічної ситуації в Запорізькому регіоні

  Методологічні основи демографії як науки. Дослідження народжуваності, смертності, шлюбного стану, національного та вікового складу, міграційного руху населення регіону. Заходи вдосконалення регіональної демографічної політики Запорізької області.
  
  дипломная работа [1,2 M], добавлен 25.06.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам