Розвиток Поліського регіону

З метою ефективного використання земельного фонду і нейтралізації окреслених негативних чинників необхідним є перехід до природно-адаптивного ресусозберігаючого землекористування з відмовою від принципів екстенсивно-трансформаційного використання земель, створення умов для розширеного відтворення агровиробничого потенціалу ґрунтів, середовищеформувальних функцій земельних угідь, екологічної збалансованості агроландшафтів. На землях меліоративного фонду повинна застосовуватись контурно-меліоративна територіальна організація агроландшафтів з контрольованою інтенсивністю використання земель, застосування якої підвищить економічну ефективність та екологічну збалансованість сільськогосподарського виробництва на осушених землях, відновить екологогідрологічні функції природних болотних утворень.

Основними проблемами розселення району є диспропорції у господарських структурах міських і сільських поселень, внутрішня незбалансованість та недосконалість господарської структури міських поселень, низький ступінь інтеграції міських та сільських поселень, деградація сільської поселенської мережі, порушення системи розселення внаслідок непридатності для проживання територій, що зазнали значного радіоактивного забруднення. Для подолання деградації системи розселення регіону необхідним є формування в перспективі цілісних розселенських структур, збільшення виробничої бази і розвиток соціальної інфраструктури в міських і сільських поселеннях.

Головною проблемою науково-технічного потенціалу району залишається відсутність належного фінансування, відтік кадрів із наукової сфери, деградація, моральне та фізичне старіння основних фондів науково-дослідних закладів та проектно-конструкторських організацій.

Регіональними проблемами розвитку транспортної галузі Полісся є оновлення рухомого складу, приведення його структури у відповідність до сучасних вантажо- та пасажиропотоків, переведення автомобільного парку на дизпаливо та газ. Проблемним залишається й достатнє забезпечення транспортних засобів паливом, запасними частинами та іншими матеріально-технічними ресурсами. Для територій, які постраждали від аварії на ЧАЕС, найгострішою проблемою є обмеженість можливостей щодо подальшої мінімізації наслідків аварії, у тому числі виконання комплексу соціальних заходів, реорганізації виробництва в екологічно орієнтованих напрямах, інноваційна та інвестиційна діяльність, в якій потерпілі території відчувають гостру потребу. Населення району, особливо територій, постраждалих від аварії, відчуває нестачу екологічно чистої продукції харчування, має обмежені можливості щодо медичного обслуговування.

3.2 Перспективи розвитку економіки регіону

Перспективний розвиток Поліського економічного району має ґрунтуватись на засадах поєднання принципів сталого розвитку з ефективним ринковим механізмом господарювання, поглиблення в оптимізованих, соціально-екологічних напрямах структурної перебудови природно-господарського комплексу на принципах взаємоузгодження регіональних та загальнодержавних інтересів, широкої підтримки на державному рівні регіонального розвитку за рахунок запровадження цільових комплексних програм економічного, соціального та науково-технічного розвитку, залучення заощаджень і зусиль широких кіл населення до участі в підтримці регіонального розвитку.

Для досягнення високого економічного та соціального ефекту необхідними складовими реформування економіки регіону мають стати реструктуризація господарства в напрямі інтенсифікації розвитку промисловості, особливо галузей, спрямованих на задоволення потреб населення в товарах народного споживання, сільськогосподарській техніці, придатній для фермерського господарювання. Можливим напрямом розвитку є конверсія, а подекуди й відродження економічно вигідних виробництв військової сфери.

Регіональні ринки цього типу потребують, з одного боку, особливих режимів пільгового кредитування і оподаткування виробництв, а з другого -- цільового спрямування політики розвитку на створення робочих місць у тісному взаємозв'язку з вирішенням питань інноваційної реорганізації діючих виробництв та розбудови нових з особливою увагою до виробничої та соціальної інфраструктури. Специфічною регіональною проблемою є також ефективне, таке, що відповідає як сучасним санітарним нормам, так і економічним реаліям сьогодення, використання трудового потенціалу й відтворення робочої сили забруднених радіонуклідами територій.

При збереженні агропромислової орієнтації економіки регіону^j в структурі господарства частка промисловості має збільшитись за рахунок інтенсифікації виробництва, як на основі власної ресурсної бази, так і з залученням ресурсів з-за меж району, в харчовій, а особливо в легкій промисловості, машинобудуванні, будівельній промисловості, лісовому комплексі, хімічній та нафтохімічній промисловості.

В інвестиційно-будівельному комплексі за рахунок поширення ринкових умов господарювання структурні зрушення мають стосуватись інтенсифікації будівництва в сільських місцевостях району з орієнтацією на типологію житла, що відповідає фермерській формі господарювання.

Зважаючи на особливості положення району щодо стратегічних транспортних коридорів та прикордонний характер Полісся, на території району можливою є розбудова в найближчому майбутньому комплексу вільних економічних зон, зокрема точкових зон по лініях транспортних коридорів. У Західному Поліссі розвивається господарювання у вільній економічній зоні (ВЕЗ) «Інтерпорт-Ковель». Структурним зрушенням в економці району мають сприяти ринкові перетворення, зокрема розширене запровадження приватної й колективної форм власності щодо провідних підприємств району, розвиток мережі фермерських господарств, інтенсифікація малого та середнього підприємництва, особливо в харчовій галузі АПК, легкій промисловості, соціально-культурній та соціально-побутовій сферах господарювання, що дасть і помітний соціальний ефект, сприятиме більш повній зайнятості населення регіону, стимулюватиме його економічну активність. За рахунок залучення у виробництво передових, екологічно орієнтованих технологій, а також подальшої реалізації заходів з мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС має поступово покращитись екологічна ситуація в районі, зросте кількість, якість, та конкурентоспроможність продукції Полісся, що сприятиме економічному піднесенню і України в цілому.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Сучасна господарська система функціонує в умовах досить складних економічних взаємозв'язків, аналіз яких потребує серйозної фахової підготовки. Це вимагає від економістів глибоких знань теоретичних основ розміщення продуктивних сил, принципів територіальної організації виробництва, світових тенденцій розвитку продуктивних сил. Особливого значення в практиці господарювання набуває розробка прогнозів (схем) розміщення і розвитку продуктивних сил певних територій, якими визначаються завдання і основні показники економічного та соціального розвитку регіонів України, напрями комплексного використання природних ресурсів, шляхи розв'язання соціальних та екологічних проблем. Оволодіння методологією прогнозування тенденцій розвитку продуктивних сил на найближчу та віддалену перспективу можливе лише на основі глибоких знань як теоретичних, так і прикладних аспектів організації територіального господарювання. Наука про розміщення продуктивних сил постійно розвивається, збагачується новими теоретичними положеннями, методологічними і методичними розробками, рекомендаціями практичної спрямованості. Вона взаємодіє з іншими науками -- природничими, географічними та технічними. Велику роль у розвитку науки про розміщення продуктивних сил відіграє економічна теорія, яка вивчає і формулює економічні закони і категорії, що слугують необхідним методологічним підґрунтям для розвитку власного понятійного апарату науки про розміщення продуктивних сил. Остання використовує також результати наукових досліджень галузевих економік, економіки природокористування, економічної статистики, економічної і соціальної географії, економічної кібернетики, економіки праці, фінансів, історії народного господарства, картографії та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аломпиев П.М. Экономическое районирование СССР. -- М: Изд-во зкономической литературы, 1963. -- 96 с.

2. Закономірності і фактори розвитку економічних районів України.-- М.: Наука, 2002. --256с.

3. Заставний Ф.Д. Географія України. -- Львів: Світ, 1994. -- С. 349--380.

4. Колосовский Н.Н. Теория экономического районирования. -- М.Мысль, 1969.-- 335с.

5. Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник. -- К.: Знання, 1998. -- С. 398.

6. Регіони України: Пошукк стратегії оптимального розвитку / За ред. А. П. Роликова. -- Харків: Харківський ун-т, 1994. -- 304 с.

7. Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної соціальної географії: Підручник. -- К.: Либiдь, 1997. -- С. 37 -- 51.

8. Дзюбик С., Ривак О. Основи економiчної теорії: Навч. посібник. -- К.: Основи, 1994. -- С. 11 -- 75.

9. Дорогунцов С., Федорищева А. Методологiчнi засади розмiщення та розвитку потенціально небезпечних виробництв // Економiка України. -- 1997. -- № 4. -- С. 4--11.

10. Економічний словник-довідник / За ред. С.В. Мочерного. -- К.: Femina, 1995. -- С. 54, 195, 266 -- 268.

11. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічнi основи): Навч. посібник. -- К.: Українсько-Фiнський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. -- С. 5 -- 11.

12. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економiчна і соціальна географія України з основами теорії. -- К.: Знання, 1998. -- 254с.

13. Розміщення продуктивних сил: Навч. посібник / За ред. В. В. Ковалевського та О.Л. Михайлюк. -- К.: Либідь, 1996 - 834с.

14. Розміщення продуктивних сил: Пiдручник /В.В. Ковалевський,О. Л. Михайлюк, В.Ф. Семенов та ін. -- К.: Знання, КОО, 2008- 454с.

15. Розмiщення продуктивних сил: Пiдручник / За ред. Г.П. Качана. -- К.: Вища школа, 1998. -- 552с.

Размещено на Allbest.ru