Великі Зондські острови

Размещено на http://www.allbest.ru

ВСТУП

Актуальність теми: Велимкі Зомндські островим -- група островів у складі Малайського архіпелагу. Разом з Малими Зондськими островами утворюють Зондський архіпелаг. Великі Зондські острови є найбільшою острівною групою світу (лише Гренландія за площею трохи їх перевершує).

Мета: дослідити природні особливості Великих Зондських островів.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання:

- Описати географічне положення;

- Охарактеризувати природу та проаналізувати особливості рельєфу;

- визначити природоохоронні території Великих Зондських островів.

Обєкт дослідження - територія Великих Зондських островів.

Предмет дослідження - особливості природи Великих Зондських островів. рельєф зондський острів природний заповідний

Інформаційна база: літературні джерела, картографічні матеріали, фондові матеріали організацій, інформація соціальних мереж.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: метод теоретичного опрацювання наукової літератури, порівняльно-описовий, картографічний.

Практичне значення: дана робота може бути використана при подальшому детальнішому вивченні особливостей природи Великих Зондських островів.

1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Рис. 1.1. Карта Великих Зондських островів

Велимкі Зомндські островим -- група островів у складі Малайського архіпелагу. Разом з Малими Зондськими островами утворюють Зондський архіпелаг.

До Великих Зондських островів відносяться чотири великих острова - Суматра, Ява, Калімантан та Сулавесі, та низка дрібних, прилеглих до них. На цих островах розташована більша частина Індонезії, північ острова Калімантан відноситься до Малайзії та частково до Брунею, на однойменному острові розташована країна Сінгапур.

Великі Зондські острови є межею між Тихим океаном (точніше одним з його морів, Південно-Китайським морем) та Індійським океаном. Загальною площею в 1,5 млн кмІ , Великі Зондські острови є найбільшою острівною групою світу (лише Гренландія за площею трохи їх перевершує).

Великі Зондські острови відносяться до Азійської частини Євразії. Виходячи з географічного положення, кліматичних умов та природних ресурсів острови мають велику рекреаційну діяльність.

На островах знаходиться більша частина території Індонезії, частина Малайзії, Бруней. Площа близько 1,4 млн. квадр. км. Рельєф переважно гірський. Висоти до 4101 м (р. Кинабалу на о. Калімантан), численні вулкани. Клімат екваторіальний. Багатоярусні ліси з багатою флорою і фауною. Великі родовища олов'яних руд, нафти. Тропічне землеробство (рис, каучуконоси, кокосова пальма, пряності).

2. ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДИ НАЙБІЛЬШИХ ОСТРОВІВ РЕГІОНУ

2.1 Острів Калімантан

Калімантан (або Борнео) -- третій за величиною острів у світі; єдиний морський острів,розділений між трьома державами: Індонезією, Малайзією і Брунеєм. Площа -- 743 330 км І. Острів розмістився в центрі Малайського архіпелагу в південно-східній Азії.

Індонезійська -- велика -- частина острова ділиться на чотири провінції (Західний Калімантан, Центральний Калімантан, Південний Калімантан та Східний Калімантан). Малайзійська частина ділиться на два штати -- Сабах та Саравак.

Калімантан оточений Південно-Китайським морем, Морем Сулу, Морем Сулавесі, Макасарскою протокою, Яванським Морем тапротокою карімат. На захід знаходиться півострів Малакка та острів Суматра. На південь знаходиться острів Ява. На схід розташований острів Сулавесі. На північний захід йдуть острови, що належать Філіппінам.

Найвищою точкою на острові є гора Кінабалу в малайському штаті Сабах висотою 4095 м. У цій же частині острова знаходиться діючий вулкан Бомбалай.

На острові багаті родовища нафти, видобуток якої формує основу економіки Брунею і є однією з основоположних статей економікиІндонезії. Крім цього на острові ведеться видобуток алмазів. Острів розташований у вологому екваторіальному поясі і густо покритий джунглями. Проте заготівля дров різко зменшує запаси деревини. Джунглі також страждають від лісових пожеж в посушливі періоди, особливо сильні пожежі були в 1997-1998, Що могло призвести до екологічної катастрофи.

На Калімантані протікає дві річки з однаковою назвою -- Капуас. Одна з них, в провінції Західний Калімантан, є найдовшою річкою Індонезії (1143 км) і найдовшою річкою острівної у світі. Інша, в провінції Центральний Калімантан, значно коротше (близько 600 км), притока річки Барит. На західній частині острова зустрічається єдиний досі відомий вид жаб, у якого відсутні легені -- борнейська пласкоголова жаба.

2.2 Острів Суматра

Сумамтра -- один із Великих Зондських Островів та другий за площею острів у Індонезії (після Калімантану). На півночі Суматра відокремлена від Малайського півострова Малаккською протокою, а на півдні від Яви -- Зондською протокою.

Острів розташований по обидві сторони екватору. Площа острова становить близько 435 тисяч кмІ. Берегова лінія порізана слабо; на південно-західному узбережжі місцями спостерігаються дюни, уздовж узбережжя зустрічаються коралові рифи. Поблизу Суматри багато дрібних островів загальною площею близько 30 тисяч кмІ, зокрема найбільші Ментавайські острова на півдні та острів Банка на сході. Західна частина Суматри зайнята системою гір Барісан, що протягуються уздовж всього південно-західного узбережжя. Гори складені головним чином палеозойськими метаморфічними породами з гранітними інтрузіямі; широко розвинені ефузивно-осадові відкладення мезозойської такайнозойської ери, латеріти. Численні вулкани, зокрема що діють (Керінчі висотою 3800 м). Зустрічаються грязьові вулкани та карстові плоскогір'я. На сході -- пласка алювіальна рівнина шириною до 250 км, в значній мірі заболочена (площа боліт становить близько 150 тис. кмІ). Прибережна зона і дельти річок затоплюються припливами.

Клімат екваторіальний, спекотний, постійно вологий, середньорічна температура повітря на рівнинах 25-27 °C, опадів 1500-3000 мм на рік (у горах місцями понад 4000 мм). Густа річкова мережа (основні річки -- Муси, Харі, Індерагірі, Кампар); найбільше озеро -- Тоба.

2/3 території Суматри займають ліси. На рівнинах -- вологі тропічні ліси (висота до 50-60 м), багатоярусні, місцями заболочені, з великою кількістю діптерокарпових, включаючи фікуси, пальми, бамбук, камфорні дерева. У нижньому ярусі -- деревовидні папороті, в надґрунтовому покриві -- папороті та деякі види трав. Уздовж узбережжя -- мангрові ліси, в горах -- вічнозелені дубові, каштанові, лаврові, букові, хвойні. Саме на Суматрі була відкрита найбільша квітка планети -- рафлезія. Вище 2500 м -- чагарникові ліси, в яких ростуть верес та низькорослі папоротники. У сухих міжгірських западинах -- ділянки саван з широким розповсюдженням аланг-алангу.

На півночі переважають лісові тварини. Тут зустрічаються дворогий носоріг, слон індійський, тапір чепрачний, малайський ведмідь, буйвол, свинохвості макаки, орангутани, гібони, з плазунів -- великі змії, ящірка гавіал («Літаючий дракон»). Різноманітні птахи та комахи.

Природна флора і фауна охороняються багатьма національними парками. Великі родовища нафти (Мінас, Кеналі-Асам, Таланг-Акар, Таланг-Джімар), природного газу, вугілля. Основна сільськогосподарська культура -- рис. Плантації каучуконосів, кокосової пальми, кави, прянощів. Розвинене рибальство. Основні міста -- Медан, Палембанг, Паданг.

2.3 Острів Ява

Ява -- острів Малайського архіпелагу, розташований між Суматрою і Балі. Найважливіший острів Індонезії в політичному, економічному та етно-культурному плані. Площа острова становить 126,5 тыс. кмІ (13-й за розмірами у світі, 6-й в Індонезії), з островом Мадура -- 132 тис. кмІ. Найбільше місто Джакарта (столиця Індонезії), міста-порти -- Сурабая і Семаранг.

Простягається на 1000 кілометрів із заходу на схід, 30 відсотків його території займають джунглі. Входить до адміністративного регіону Ява. Ява -- найнаселеніший острів у світі (124 млн осіб, станом на 2005 рік), густота населення становить 979 осіб/кмІ.

Острів омивається з півдня водами Індійського океану; решта -- водами Тихого океану: на півночі Яванським морем, на заході -- водамиЗондської протоки, що відокремлює його від острова Суматра, на сході -- протоки Балі, що відокремлює його від острова Балі. Мадурська протока відокремлює від Яви острів Мадура. Узбережжя острова здебільшого високі й круті (особливо на півдні), містами низькі й заболочені злагунами та мангровими лісами (переважно на півночі). Судноплавних заток мало.

Острів ділять на Західну (від 102°55' до 109° східної довготи), Центральну (до 110° сх. д.) та Східну частину (до 112°14' сх. д.). Острів лежить у межах від 5°52' до 8°46' південної широти. Адміністративно острів розділений на провінції: Бантен (центральне місто -- Серанг), Західна Ява(Бандунг), Центральна Ява (Семаранг), Східна Ява (Сурабая) та Джакарта з Джокьякартою.

Уздовж всього острова, займаючи половину його площі, простягається осьової пояс гір, пересічений декількома наскрізними тектонічними зниженнями. Цоколь цього поясу складений головним чином мергелями, висота його 1500-1700 м. Ява -- один з інтенсивних районів сучасноговулканізму на Землі. Понад 120 вулканічних конусів, з яких 50 -- діючі вулкани. Конуси складені базальтами, андезитами і вулканічним попелом. Найвищі вершини: Семеру 3676 м, Сламет 3428 м, і Раунг 3332 м.

Західна Ява являє собою нагір'я з групою 14 вулканів в Преангері (55 на 23 км). Найвищі гори: Геде (3030 м) и Тікорай (2808 м). У західній частині острова серед гір простягся ланцюг улоговин, дно яких знаходиться на висоті 500-1000 м (Бандунгська, Гарут). Значний розвиток карсту.

У середній та східній частині острова вулкани тягнуться довгою смужкою: Сламат (3426 м), Сумбінг (3361 м), Мербабу (3106 м), Мерані (2860 м),Лаву (3330 м), далі Валізанг (3367 м), Арджуно (3332 м), Тенггер (2557 м) з кратером діаметром 8 км і глибиною 2000 м, Семеру (3676 м) і на крайньому сході Раунг (3332 м).

Південь острова зайнятий поясом вапнякових плато, на північ від осьового ланцюга піднять тягнеться смуга алювіальних низинних рівнин, що переривається гірськими грядами (гори Кенденг, Північні Вапнякові гори) та поодинокими вулканічними масивами. Близько половини острова обробляється, інша покрита густими лісами.

Надра острова Ява містять значні запаси нафти (північне узбережжя), марганцю (південнеузбережжя), золота, фосфоритів, сірки (вулканічні райони), солі.

Клімат Яви екваторіальний, мусонний. На низовинах і в невисоких районах середні місячні температури становлять +25…+28 °C, на височинах 1500 м над рівнем моря -- +15…+17 °C. Добові амплітуди температури можуть сягати 10-15 °С. Південне узбережжя більш прохолодне ніж північне. Річна кількість опадів на низовинах від 1000 мм на сході до 2500 мм на заході, в горах -- до 4-6 тис. мм на рік і більше. Цілий рік ясні дні чергуються з дощовими, найчастіше грозовими^[4]. Південний берег острова здебільшого більш зволожений, так само і західна частина острова вирізняється більшим зволоженням. На всім острові вирізняється вологіший сезон азіатського мусону (жовтень -- травень) і відносно сухий сезон панування австралійського мусону (червень -- вересень). Хмарність досить значна. Взимку (дощовий період) рівномірно розподіляється цілодобово, влітку -- найбільша вранці (тумани, купчасті хмари), до полудня зменшуються й знов ростуть по полудню. Тому західні схили скель, стіни будівель густіше вкриті мохом.

Річки острова вельми багатоводні, особливо в дощовий сезон. Виносять з гір велику кількість наносів, які відкладає в низинах. Широко використовують річки для штучного зрошення плантацій цукрової тростини. Для судноплавства мало придатні. Найбільші річки: Соло (260 км) іБрантас (гирло південніше Сурабаї). Річка Соло бере початок на схилах гори Лаву й тече на північ, далі повертаючи на північний схід, впадає в Яванське море (гирло поблизу острова Мадура). Більшість річок належать до басейну Тихого океану та мають невеликі за розмірами сточища. Річка Прого несе свої води до Індійського океану. Озер мало, усі невеличкі.

В ґрунтовому покриві переважають опідзолені латеритні ґрунти, гірсько-лісові червоноземи і алювіальні ґрунти (по долинах річок). На сході всаванах поширені також чорні ґрунти.

Рослинність Яви складають головним чином високі (до 50 м) вологі вічнозелені (на заході) і листопадні (на сході) тропічні ліси, в ??найсухіших східних районах поширені савани. Ліси вирізняються величезним видовим різноманіттям. Дика рослинність збереглася лише місцями. Ліси ще на середину XX століття вкривали 1/3 всієї площі остро, переважно в горах.

На низовинах і в нижньогірському поясі (до 1500 м) ліси складаються з пальм, тикових дерев (Tectona grandis), фігових дерев, акацій, фікусів, бамбуку, деревовидних папоротей, багатоліан. Серед залишків пишної лісової рослинності розкинулись плантації рису, цукрової тростини, кокосової пальми, індиго, бананів, ванілі, перцю, тропічних фруктів. Вище в горах більше вирощують кукурудзи та табаку, головне чай та кава^[6].

У поясі висот 1500-2500 м переважають субтропічні гірські ліси з лаврів, кленів, вічнозелених дубів, магнолії, каштанів, величних Cedrela та інших видів. У нижніх ярусах рододендронита азалії, багато мхів. Чайні, кавові та цинхонові плантації. У верхній частині поясу тики, мирти, акації, барбарис.

Вище 2500 м в горах ліси змінюються чагарниковими заростями (барбарису та рододендронів) і луками вересків (Ericaceae) та гнафалієвих (Gnaphaliae)^.

На узбережжі місцями мангрові ліси. На рівнинах та в передгір'ях переважають культурні ландшафти. Світової слави зазнав ботанічний сад міста Богор.

Існує деяка відмінність між флорою західної та східної Яви. Коли перша пишніша й подібна до флори Суматри та Калімантану, то друга більше подібна до флори східних Зондських островів та острова Нова Гвінея (пандануси).

Ява відноситься до Малайської підобласті Індо-Малайської зоогеографічної області. Фауна подібна до фауни Малакки, Суматри, Калімантану та Балі. Глибокою протокою між островами Балі та Ломбок проходить лінія Уоллеса, що відділяє австралійську фауну від азіатської. У лісах острова, незважаючи на перенаселеність людьми, збереглися гібони, олені, кабани, в заповідниках -- однорогий носоріг і бик бантенг (в одомашненому стані балійська худоба). Раніше водились тигри та леопарди. Найхарактерніші представники птахів -- фазан-аргус, яванський павич, плазунів --гавіал.

Національні парки: Балюран, Гунунг-Геде-Пангранго, Уджунг-Кулон, декілька резерватів.

2.4 Острів Сулавесі

Сулавемсі -- один з найбільших великих островів Малайського архіпелагу в складі Великих Зондських островів; територіяІндонезії. Площа 174 600 кмІ, населення 16 мільйонів чоловік (2004).

Острів має порізані контури (4 довгих півострова розходяться від центру). Гористий, висота до 3 440 м (гора Рантекомбола), на півострові Мінахаса -- діючі вулкани Клабат і Сопутан. Вологі тропічні ліси складного складу, на півдні -- високотравові савани. На півострові Мінахаса декілька заповідників.

Родовища залізних і нікелевих руд, що відносяться до Індонезійсько-Філіппінської нікеленосної провінції. Вирощування кокосових пальм, рису, батату, кави, прянощів. Основні порти: Макассар, Манадо.

3 ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ

Національний парк Уджунг-Кулон (Ujung Kulon National Park)

Цей заповідник є об'єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 1992 р. Національний парк розташований на крайньому південно-західному шельфі Яви. Заповідник включає в себе півострів Уджунг-Кулон, кілька прибережних островів і охоплює природний заповідник Кракатау. Заповідник густо покритий лісами в низовинах півострові і на сході її перешийка.

Тут зберегли флору і фауну острова в її первозданній формі і намагаються підтримувати її для майбутніх поколінь. Унікальність цього заповідника ще в тому, що саме в Уджунг-Кулон водиться вимираючий вид яванський носорогів. Заповідник це будинок для більш ніж 50 рідкісних особин.

Національний парк Пулау Серібу (Pulau Seribu National Park) Національний морський заповідник.

Цей дивовижний заповідник, який займає як частина острова, так і частину морського простору перебуває на території Західної Яви. Тут також мешкає велика кількість рідкісних тварин і морських представників.

Національний парк Бром-Тенгер-сімох (Bromo-Tengger-Semeru National Park)

Східна Ява покрита красивими горами і діючими вулканами. Найбільш відомі з них це гори Бромо (Bromo) і семеро (Semeru), вони знаходяться в національному парку Бром-Тенгер-сімох. Цей заповідник має дивовижний ландшафт - це одне з найбільш знакових та неймовірно-гарних місць в Індонезії.

Національний парк Балуран (Baluran National Park)

У віддалених районах Східної Яви розташовані два великих національних парки Алас пурва (Alas Purwo) і Міру Бетірі (Meru Betiri).

На північному сході регіону Національний парк Балуран (Baluran National Park), він нагадує рівнину Африканської Савани.

ВИСНОВКИ

Велимкі Зомндські островим -- група островів у складі Малайського архіпелагу. Разом з Малими Зондськими островами утворюють Зондський архіпелаг.

Великі Зондські острови відносяться до Азійської частини Євразії. Великі Зондські острови є межею між Тихим океаном (точніше одним з його морів, Південно-Китайським морем) та Індійським океаном. Загальною площею в 1,5 млн кмІ , Великі Зондські острови є найбільшою острівною групою світу (лише Гренландія за площею трохи їх перевершує).

Клімат на більшій частині території Індонезії екваторіальний, вологий, в окремих регіонах має ознаки субекваторіального. У рівнинних областях середньомісячний температурний показник становить близько 26 ⁰С, при цьому його сезонні коливання досить незначні - не більше 3⁰С. У горах при природному зниженні температури у міру зростання висоти над рівнем моря (порядку 1⁰С на 100 м) зберігається настільки ж невелика амплітуда середніх місячних температур, на висотах понад 1500 м трапляються заморозки.

Екваторіальні ліси характерні як для рівнинної, так і для гірської місцевості - до висоти приблизно 1500 м над рівнем моря, основними видами рослинності в них є фікуси, пальмові, деревні папороті, бамбукові. На великих висотах - до 2500-3000 м - поширені гірничо-тропічні ліси з переважанням вічнозелених широколистяних і хвойних порід, ще вище - чагарники і різні трави. У низовинних прибережних районах (на Калімантані і, в меншій мірі, на Суматрі) широко поширені мангрові зарості. На островах у південно-східній частині країни є також листопадні тропічні ліси і савани.

На території Великих Зондських островів є такі об'єкти природо-заповідного фонду: національні парки Бетунг Керіхун, Гунунг Палунг, Каян Ментараг (о. Каламантан); національні парки Уджуг-Кулон, Пулау Себіру, Балуран (о. Ява) та інші.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Атлас вчителя / В.В. Молочко, Ж. Є. Бонк, Л. І. Дрогушевська та інші. - К.: ДНВП «Картографія», 2010. - 328 с.

2. Великі Зондські острови [Електронний ресурс]. - Режим доступа: uk.Wikipedia.ord/wiki.

3. Малайський архіпелаг [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://academia-pc.com.ua/product/215.

4. Национальние парки и заповедники Индонезии [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://pidruchniki.ws/1212012443806/turizm/zagalna_pidgotovka_turista#565

5. Пам'ятки Індонезії [Електроний ресурс]. - Режим доступа: http://geograf.at.ua/index/0-23.

Размещено на Allbest.ru