Ландшафтознавчо-лімнологічний аналіз Волинського Полісся в межах Рівненської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

УДК 911.2 : 556.55 (477.81)

ЛАНДШАФТОЗНАВЧО-ЛІМНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ В МЕЖАХ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.00.01 - фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Мартинюк Віталій Олексійович

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі фізичної географії Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат географічних наук, доцент

Муха Богдан Павлович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

доцент кафедри фізичної географії

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

Гуцуляк Василь Миколайович,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

професор кафедри фізичної географії та раціонального природокористування;

кандидат географічних наук, доцент

Корбутяк Михайло Васильович,

Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне, доцент кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування.

Захист відбудеться “28” жовтня 2010 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.05 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41, аудиторія 26.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 17)

Автореферат розісланий “27” вересня 2010 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат географічних наук Горішний П.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

полісся волинський структура ландшафтний

Актуальність теми. У ландшафтній структурі Волинського Полісся особливе місце посідають озера - своєрідні природно-аквальні комплекси (ПАК). Формуючи разом з іншими елементами природне середовище, ПАК впливають на мікроклімат довкілля і рівень залягання ґрунтових вод, регулюють стік, змінюють мінералізацію вод, накопичують та трансформують речовини, що надходять з їх водозборів, створюють особливі умови для життя гідробіонтів.

Господарська роль озер залежить передусім від їх географічного розміщення, розмірів, якості й об'єму водних мас, біотичної продуктивності, фізико-географічних особливостей водойм, сучасного стану і напрямів розвитку природокористування в їх басейні й на узбережжях.

Зважаючи на високий коефіцієнт заозереності поліських природно-територіальних комплексів (ПТК), значний ресурсний потенціал водойм та відчутну трансформацію озерних ПАК унаслідок господарської діяльності, зокрема осушувальної меліорації, радіоактивного забруднення (1986 р.), актуальною стала проблема ландшафтознавчо-лімнологічних досліджень території Волинського Полісся в межах Рівненської області.

Запропоноване дослідження викликане необхідністю поглиблення знань про ландшафтоформуючу роль озера як складної природної системи, потребою вдосконалення ландшафтознавчого картографування озерних комплексів, пошуком кількісних ландшафтознавчо-лімнологічних методик для обґрунтування напрямів раціонального використання та ренатуралізації аквальних (озерних) систем, розробкою наукових рекомендацій щодо заповідання окремих озер та надання їм відповідного природоохоронного статусу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідницьких тем кафедри фізичної географії Львівського національного університету імені Івана Франка, зокрема “Еколого-ландшафтознавчий аналіз природних умов і ресурсів Західного регіону України” (2004 р., державний реєстраційний № 0102U006376), “Ландшафтні передумови сталого розвитку Українських Карпат і Волино-Поділля” (2008 р., державний реєстраційний № 0109U004318).

Мета дослідження - ландшафтознавчий аналіз геокомплексів “озеро-водозбір” для пізнання особливостей їх розвитку та функціонування, необхідних для раціонального природокористування й кадастрових потреб.

Для досягнення мети виконано такі завдання:

- розкрито передумови ландшафтознавчо-лімнологічного аналізу (ЛЛА);

- обґрунтовано концептуальні основи та розроблено методику (ЛЛА);

- здійснено польове ландшафтно-лімнологічне дослідження та оцінку ландшафтної структури Волинського Полісся в межах Рівненської області;

- створено карти ландшафтних місцевостей Волинського Полісся (Рівненська область) масштабу 1:200000, шести індивідуальних ландшафтів (М 1:100000) на рівні місцевостей та урочищ;

- виділено 15 басейнових геокомплексів “озеро-водозбір” та створено на їх основі ландшафтні карти, зокрема ПАК озер (М 1:2000-1:10000) та водозборів (М 1:10000-1:25000);

- удосконалено схему фізико-географічного районування Волинського Полісся в межах Рівненської області;

- оцінено озерні ресурси ландшафтів території дослідження;

- виконано ландшафтно-лімнологічну оцінку геокомплексів “озеро-водозбір” Волинського Полісся у межах Рівненської області;

- запропоновано шляхи ренатуралізації, охорони та раціонального використання озерних ресурсів території дослідження.

Об'єктом ЛЛА є Волинське Полісся в межах Рівненської області, зокрема його ландшафтні геокомплекси “озеро-водозбір”.

Предмет дослідження - структура різнорангових геокомплексів водозборів озер та власне ПАК, їх генезис, властивості, зв'язки, динаміка, функціонування.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження слугували загальнофілософські методологічні принципи (взаємозв'язку, причинності, розвитку), природничо-географічні методологічні підходи (ландшафтознавчий, ландшафтознавчо-гідрологічний, геосистемний, екологічний) та принципи (басейновий, зонально-азональний та ін.).

Конкретними методами дослідження, що були обрані в роботі, стали загальногеографічні (порівняльний, аналізу та синтезу, абстрагування, моделювання), польових досліджень (експедиційні, маршрутні, ключових ділянок, репрезентативних водозборів), картографічні (великомасштабного ландшафтного картографування, цифрового картографування з допомогою ГІС-технологій); комплексно-лімнологічні, математико-статистичні; ландшафтно-геохімічні та метод ландшафтних катен; методи класифікації, типізації, районування.

Наукова новизна одержаних результатів:

- обґрунтовано основний об'єкт ЛЛА, яким є геокомплекси “озеро-водозбір”;

- поглиблено методику картографування ПАК озер з виокремленням складних акваурочищ, аквапідурочищ, аквафацій;

- запропоновано методику ландшафтознавчо-лімнологічної характеристики басейнових геокомплексів “озеро-водозбір”;

- удосконалено схему фізико-географічного районування території дослідження;

- вперше досліджено озера Волинського Полісся в межах Рівненської області як ПАК;

- зроблено оцінку та класифікацію озер у фізико-географічних районах;

- здійснено метричну оцінку геокомплексів у виокремлених індивідуальних ландшафтах;

- виконано оцінку земельних угідь за параметрами залісненості, заболоченості, розораності в межах водозборів озер;

- здійснено ландшафто- та лімнометричну оцінку басейнових геокомплексів “озеро-водозбір”;

- запропоновано основні шляхи ренатуралізації, охорони та раціонального використання озер території дослідження.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження впроваджені, зокрема:

- у практику діяльності Рівненського природного заповідника в процесі складання “Літописів природи” (довідка № 121а від 19.05.2010 р.);

- у розробку схеми оптимізації структури ландшафтів сільськогосподарських угідь та агрохімічної паспортизації земель Волинського Полісся в межах Рівненської області (довідка № 137/1 від 21.04.2010 р.);

- у створенні довідника “Озера України”, який необхідний для спеціалістів наукових, навчальних, екологічних, водогосподарських, рибогосподарських, рекреаційних установ та організацій;

- теоретичні та методичні розробки дослідження використовуються автором у процесі викладання навчальних дисциплін у Рівненському державному гуманітарному університеті (довідка № 70 від 14.05.2010 р.);

- методику дослідження можна використати для детальної оцінки басейнових геокомплексів “озеро-водозбір” ландшафтів із високим коефіцієнтом заозереності;

- басейнові ландшафтно-лімнологічні характеристики, що запропоновані у роботі, можуть слугувати базовою основою екологічних паспортів озер.

Особистий внесок здобувача полягає у розробці й обґрунтуванні теоретичних положень ЛЛА, методики ландшафтознавчо-лімнологічної характеристики басейнових геокомплексів “озеро-водозбір”, у створенні ландшафтної карти (М 1:200000) території дослідження на рівні місцевостей та карти індивідуальних ландшафтів (М 1:100000) на рівні місцевостей та урочищ; карти фізико-географічного районування території дослідження; карт гідрографічної мережі ландшафтів території дослідження; карти озер Волинського Полісся в межах Рівненської області; ландшафтних карт 15-ти басейнових геокомплексів “озеро-водозбір”, зокрема ПАК (М 1:2000-1:10000) та водозборів (М 1:10000-1:25000); побудові двох ландшафтних мікрокатен водозборів озер.

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукових досліджень доповідалися й обговорювалися, зокрема: на трьох з'їздах Українського географічного товариства (Київ, 1995, 2008; Луцьк, 2000); на семи міжнародних та дев'яти всеукраїнських науково-практичних конференціях (Луцьк, 1996, 2007, 2008; Львів, 1997, 2004; Київ, 1998, 2001; Рівне, 2002, 2009; Житомир, 2002; Тернопіль, 2002; Чернівці, 2007; Миколаїв, 2008; Сарни, 2009; Умань, 2010; Барановичі, 2010; Березне, 2010); на чотирьох міжнародних та шести всеукраїнських науково-краєзнавчих конференціях (Житомир, 1993, 1997, 2000, 2004, 2008; Ізяслав, 1994; Новоград-Волинський, 1995; Житомир-Бердичів, 2001, 2005; Рівне, 2005); на п'яти міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-методичних семінарах (Харків, 1996, 2000; Тернопіль, 2002; Рівне, 2007; Львів-Брюховичі, 2010). Також доповідалися на наукових семінарах кафедри фізичної географії Львівського національного університету імені Івана Франка і кафедрі екології Рівненського державного гуманітарного університету.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 52 наукові праці, а саме: сім статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (з них дві у співавторстві), чотирьох навчальних посібниках (з них три у співавторстві), одній колективній монографії, 40 статтях (у тому числі тези) у наукових збірниках, матеріалах з'їзду Українського географічного товариства, конференціях (міжнародних та всеукраїнських), наукових семінарах.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків (окремий том).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету й завдання, об'єкт, предмет, методологічні засади і методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, представлено основні форми апробації досліджуваної проблеми.

У першому розділі “Теоретичні основи ландшафтознавчо-лімнологічного аналізу” викладено основні етапи розвитку ландшафтознавчо-лімнологічних досліджень з другої половини ХІХ століття й донині, концептуальні основи ЛЛА, а також сутність та особливості геокомплексів “озеро-водозбір” як об'єкта ЛЛА.

Комплексний характер лімнологічних досліджень першої половини ХХ ст. формувався на двох засадничих концепціях - екосистеми, що закладена у „мікрокосмі” С. Форбса й розвинута А. Тенслі, та ландшафту - сформульована Л. Бергом і обґрунтована Н. Солнцевим та його послідовниками.

У повоєнний період розвиваються галузеві й комплексно-географічні дослідження озер. Лише у 60-х роках минулого століття з'являються роботи ландшафтознавчо-лімнологічного змісту, які ґрунтувалися на різних теоретико-методичних засадах, іноді з дискусійними підходами до виділення „вузлової” одиниці ландшафту та розуміння озера в ієрархії геосистем.

Концептуальні основи ЛЛА ґрунтуються на теоретичних засадах ландшафтознавства (К. Геренчук, М. Гродзинський, В. Гуцуляк, А. Ісаченко, С. Кукурудза, А. Мельник, Г. Міллер, В. Пащенко, В. Петлін, Н. Солнцев, П. Шищенко та ін.), окремих аспектах географічної та ландшафтної гідрології (А. Антіпов, В. Глушков, Г. Денисик, І. Ковальчук, Л. Коритний, С. Муравейський, Н. Солнцев, А. Субботін, В. Федоров), концепціях природної системи “озеро-водозбір” (В. Драбкова, С. Калесник, І. Сорокін), ПАК озера (О. Якушко), метризації ландшафтних систем (А. Вікторов, Б. Віноградов, К. Геренчук, С. Кукурудза, М. Рутинський). Суттєвим підґрунтям ЛЛА, зокрема дослідження ПАК озер, стали праці з лімнології (В. Богданов, Б. Богословський, Г. Верещагін, Л. Ільїн, С. Калесник, Х. Маркленд, Л. Россолімо, Ф. Форель, Д. Хатчінсон, Б. Хендерсон-Селлерс, О. Якушко).

У нашому розумінні, ЛЛА - це комплексне міждисциплінарне дослідження басейнових озерних геокомплексів (аквальних, територіально-аквальних та територіальних), пізнання їх структури, генезису, функціонування. Такий аналіз може бути спрямований на прогнозування та розробку наукових основ оптимізації та раціонального природокористування регіонів із високим ступенем заозереності.

У другому розділі “Методика ландшафтознавчо-лімнологічного аналізу” розкрито питання організації ландшафтознавчо-лімнологічних досліджень, а також методи аналізу стану геокомплексів “озеро-водозбір”.

Наші ландшафтознавчо-лімнологічні дослідження включали три етапи робіт: 1) підготовчий, або передпольовий період (вибір території майбутніх польових досліджень, пошук матеріалів та визначення напрямів робіт тощо); 2) польовий період (ландшафтні та лімнологічні дослідження, за відповідними методиками, на ключових ділянках, окремих озерах та їх водозборах у різні сезони року, а саме: гідрографічне знімання озер, визначення загальної потужності донних відкладів та відбору зразків проб, спостереження за температурою води та льодовим покривом озер, снігомірне знімання, рівневий режим, оптичні властивості води, склад води, дослідження морфологічної структури ПТК на ключових ділянках і водозборах та ПАК озер, аналіз взаємозв'язків між компонентами всередині геокомплексів і між ПТК та ПАК на рівні фацій, підурочищ та урочищ); 3) камеральний період (лабораторні аналізи ґрунтових зразків та донних відкладів, зразків рослинності, проб води у сертифікованих лабораторіях, доповнення, коректування й уточнення польових матеріалів та складання ландшафтних карт ключових ділянок, басейнів озер та їхніх легенд, які слугували основою для створення цифрових карт ландшафтів та оглядової ландшафтної карти території дослідження).

Для аналізу ландшафтно-лімнологічної структури басейнів озер було залучено чотири типи показників: картометричні, ландшафтні, морфометричні, гідрологічні (лімнологічні), об'єднані нами у кількісну модель для оцінки басейнового геокомплексу “озеро-водозбір” (табл. 1). Ландшафтознавчо-геохімічні дослідження проводилися із застосуванням методу опорного профілювання та ландшафтних катен.

У третьому розділі “Ландшафтна структура Волинського Полісся в межах Рівненської області” проаналізовано генезис та розвиток ландшафтів території дослідження, виділено та схарактеризовано типові ландшафтні місцевості у структурі фізико-географічних районів, а також здійснено ландшафтометричну оцінку геокомплексів індивідуальних ландшафтів.

Формування ландшафтів Волинського Полісся (Рівненська область) відбувалося в межах тектонічних структур Волино-Подільської монокліналі й частково Прип'ятського прогину.

Суттєвий вплив на генезис ландшафтів території мали зледеніння та стік льодовикових вод у четвертинному періоді. У час плейстоценових зледенінь понижені місця території представляли перигляціальну зону накопичення талих льодовикових вод, озерних басейнів і потоків, що відкладали та перевідкладали

Таблиця 1

Основні ландшафтно-лімнологічні характеристики для аналізу басейнового геокомплексу “озеро-водозбір”

Символ харак-ки	Назва характеристики	Розмір- ність	Формули для комплексних характеристик
Картометричні, морфометричні та гідрологічні (лімнологічні) характеристики
F	площа озера	м2, га, км2	-*
Hабс.	абсолютна висота урізу води озера	м	-
	довжина берегової лінії озера	м, км	-
L	довжина озера	м, км	-
Вmах.	ширина озера максимальна	м, км	-
Всер.	ширина озера середня	м, км	Всер.= F/L
hmах.	глибина озера максимальна	м	-
Vоз.	об'єм води озера	м3, тис.м3, млн.м3	де h - перевищення ізобат; f1,f2 - площі, обмежені ізобатами
hсер.	глибина озера середня	м	hсер.=V/F
Кп.	коефіцієнт порізаності (розвитку) берегової лінії озера	-*	Кп.= / 2F
Кгл.	коефіцієнт глибинності (відносної глибини) озера	-	Кгл.= hср. / 3F
Кємк.	коефіцієнт ємкості (показник форми озерної улоговини) озера	-	Кємк.= hср. / hmах.
Квідк.	коефіцієнт відкритості озера	-	Квідк.= F / hср.
Квид.	коефіцієнт видовженості (довжини) озера	-	Квид.= L / Вср.
S	площа водозбору	м2, га, км2	-
Р	довжина вододільної лінії водозбору	м, км	-
m	коефіцієнт розвитку вододільної лінії	-	m = 0,282 Р / S
К	показник площі	-	К = F / S
ДS	питомий водозбір	км2	ДS = S / F
Wпр.	об'єм приточних вод із водозбору	м3/с; тис.м3/ добу; млн.м3/рік	Wпр.=SM0**/1000
авод.	умовний водообмін	-	авод.= Wпр. / Vоз.
Д авод.	питома водообмінність	-	Д авод.= Vоз. / Wпр.
Аш.	шар акумуляції	мм	Аш.= Vоз. / S
Характеристики просторово-типологічної структури
n	кількість контурів ландшафтних видів	-	-
Si	площа ландшафтних видів	м2, га, км2	-
qi	частка площі певного типу підстилаючої поверхні у загальній площі (водозбору, озера тощо):	%	qi = Si / S100
f ліс.	а) залісненість водозбору	м2, га, км2	f ліс.=q ліс./ S
f бол.	б) заболоченість водозбору	м2, га, км2	f бол. =q бол./ S
f орн.	в) розораність водозбору	м2, га, км2	f орн. =q орн./ S
f с.з.	г) селітебні землі водозбору	м2, га, км2	f с.з. =q с.з./ S
Sо	середня площа ландшафтного виду	м2, га, км2	Sо = S / n
К і.п.	індекс подрібненості	-	К і.п. = n / S
Ко.	коефіцієнт складності	-	Ко. = n / Sо
Кл.р.	коефіцієнт ландшафтної роздрібненості	-	Кл.р. = 1 - Sо / S

*Вимірювання або облік; М0** - модуль стоку;

масу піщаного матеріалу, який пізніше перевіювався, утворюючи еолові форми рельєфу. Увесь подальший їх розвиток відбувався під впливом надлишкового зволоження, недостатньої дренованості території, що сприяло значному поширенню боліт, передусім низинних. На припіднятих піщаних межиріччях до вкриття їх рослинністю сформувався грядово-горбистий рельєф. Високе залягання корінних порід, передусім відкладів крейди (мергельно-крейдова формація Волино-Поділля), на привододільних місцевостях, де різко зменшується потужність четвертинних відкладів, призвело до поширення карстових процесів. На неоднорідних корінних відкладах сформувалися різні види морених, водно-льодовикових, денудаційних, акумулятивних, озерно-водно-льодовикових покривів, що й послугувало основою диференціації сучасних ландшафтів.

У межах Волинського Полісся (Рівненська область), площа якого становить 11339 км2, ми виділили й обґрунтували шість ландшафтів, а саме: І. Нобельський (451,27 км2), ІІ. Зарічненський (2271,11 км2), ІІІ. Рафалівсько-Висоцький (1186,22 км2), IV. Льва-Горинський (2316,76 км2), V. Сарненсько-Степанський (2742,90 км2), VI. Костопільський (2370,86 км2) (рис. 1). Розрахунки площ здійснено з карт масштабу 1:100000 з використанням програмного забезпечення MapInfo 7,5. Усі ландшафти згруповано у дві фізико-географічні підобласті, зокрема Верхньоприп'ятського та Пригоринського Полісся. За результатами польових ландшафтних та ландшафтно-лімнологічних досліджень на території східної частини Волинського Полісся було виділено 18 видів місцевостей (рис. 1).

У кожному ландшафті виокремлено геокомлекси рангу місцевість і урочище та складено цифрові ландшафтні карти масштабу 1:100000. На їх основі виконано ландшафтометричну оцінку геокомплексів (площ ПТК і ПАК, кількості контурів, відсотки площ урочищ, індекси подрібненості, коефіцієнти складності, коефіцієнти ландшафтної роздрібненості), визначено домінантні ПТК, частоту поширеності тих чи інших видів у місцевостях.

У четвертому розділі “Лімнологічні особливості озер” оцінено озерні ресурси у структурі поверхневих вод, обґрунтовано генезис озерних улоговин, здійснено морфометричний аналіз та класифікацію озер, висвітлено гідрологічні та гідрохімічні особливості озерних водойм території дослідження.

За нашими підрахунками, у східній частині Волинського Полісся, що у межах Рівненської області налічується 291 озеро (табл. 2) загальною площею 32,13 км2 (0,3 % від території дослідження). Найбільше озер є у Костопільському ландшафті (35,7 %), а найменше - в Нобельському (2,8 %). За сумарною площею озер перше місце посідає Зарічненський ландшафт (40,5 %), а на останньому місці - Рафалівсько-Висоцький (1,34 %). Загальна заозереність території дослідження - 0,28 % (табл. 2).

Площа річок становить майже 45 км2 (0,4 %). Ландшафти мають густу сітку меліоративних каналів та спрямлених русел малих водотоків, площа яких 93 км2 (0,82 %). У межах території дослідження налічується 128 ставків загальною площею 40,3 км2 (0,36 %).

Рис. 1. Ландшафтна карта Волинського Полісся (Рівненська область),

(зменшено з карти масштабу 1:200 000)

Місцевості:

1. Високі грядово-горбисті підняті межиріччя, складені моренними та водно-льодовиковими відкладами, вкриті сосновими, березово- та дубово-сосновими лишайниково-різнотравно-чагарничковими лісами на дерново-прихованопідзолистих та дерново-слабопідзолистих щебенюватих ґрунтах.

2. Високі горбисто-дюнні межиріччя, складені потужними частково перевіяними водно-льодовиковими супіщаними та піщаними відкладами, вкриті лишайниково-різнотравними та чагарничково-вересово-зеленомоховими сосновими борами та орляково-різнотравними березово- і дубово-сосновими лісами на слабозакріплених пісках та дерново-слабопідзолистих і дерново-прихованопідзолистих, місцями глеюватих ґрунтах.

3. Високі межиріччя з плосковерхими горбами та грядами, складені водно-льодовиковими пісками з близьким заляганням крейдо-мергельних порід, вкриті лишайниково-чагарничковими, чорничниково-зеленомоховими або різнотравно-злаково-зеленомоховими дубово-сосновими та сосновими й березово-сосновими і березово-дубовими лісами на дерново-прихованопідзолистих, дерново-слабопідзолистих, іноді щебенюватих, піщаних та супіщаних ґрунтах.

4. Підвищені хвилясто-горбисті межиріччя, складені водно-льодовиковими пісками з гравієм та галькою, які підстелені крейдовими відкладами, вкриті чагарничково-зеленомоховими сосновими та дубово-сосновими і березово-сосновими лісами на дерново-прихованопідзолистих та дерново-слабопідзолистих, іноді глеюватих ґрунтах.

5. Підвищені частини флювіогляціальної рівнини, складені водно-льодовиковими піщаними відкладами, вкриті дубово-сосновими та березово-сосновими, лишайниково-вересовими і чорничниково-зеленомоховими лісами на дерново-підзолистих, дернових глеюватих піщаних та супіщаних ґрунтах.

6. Середньовисотні частини флювіогляціальної рівнини, на водно-льодовикових піщаних та супіщаних відкладах, вкриті лишайниково-чагарничковими та чорничниково-різнотравно-зеленомоховими сосновими та дубово-, березово-, вільхово-сосновими лісами на дерново-слабопідзолистих глеюватих та лучних глейових ґрунтах.

7. Борові тераси, складені алювіальними та перемитими водно-льодовиковими пісками та супісками, підстелені мергелями та писальною крейдою, вкриті лишайниково-чагарничково-орляковими та різнотравно-зеленомоховими сосновими та березово-сосновими й дубово-березово-сосновими борами на дерново-прихованопідзолистих та дерново-слабопідзолистих піщаних іноді щебенюватих глеюватих піщаних і супіщаних ґрунтах.

8. Хвилясті понижені межиріччя, складені водно-льодовиковими та моренними відкладами (з великою кількістю несортованих уламків корінних порід), вкриті чагарничково-лишайниковими дубово-березово-сосновими й сосновими лісами та дрібноосоково-зеленомохово-різнотравними низькорослими березово-вільховими рідколіссями на дерново-слабопідзолистих щебенюватих піщаних і лучно-болотних ґрунтах.

9. Слабохвиляста підвищена плакорна рівнина, з близьким заляганням пізньопротерозойських базальтів і туфів, вкрита чагарничково-різнотравно-зеленомоховими березово-сосновими та дубово-сосновими лісами на дерново-слабопідзолистих глеюватих та глейових щебенюватих ґрунтах.

10. Понижені плакорні межиріччя, складені флювіогляціальними пісками та супісками, які перекриті озерно-болотними відкладами та торфом, вкриті чагарничково-різнотравно-зеленомоховими та ситниково-різнотравно-злаковими угрупованнями, або пухівково-сфагновими вільхово-березовими, вільхово-березово-сосновими рідколіссями на лучних глейових й лучно-болотних та торфових ґрунтах.

11. Понижені плоскі межиріччя, ускладнені невеликими горбами та карстовими лійками, складені водно-льодовиковими піщаними та супіщаними відкладами з близьким заляганням крейди писальної та мергелів крейдоподібних, вкриті сосновими борами, березово-сосновими та дубово-сосновими чагарничково-зеленомоховими лісами й розрідженими очеретяно-осоково-сфагновими вільхово-березовими рідколіссями на дерново-слабопідзолистих піщаних, дерново-слабопідзолистих глеюватих та лучно-болотних ґрунтах.

12. Плоскі заболочені межиріччя, ускладнені локальними зниженнями, складені алювіальними та відсортованими піщаними водно-льодовиковими відкладами, вкриті чагарничково-зеленомоховими та різнотравно-орляковими березово-сосновими, вільхово-березовими розрідженими лісами та пухівково-сфагновими і різнотравно-очеретяно-сфагновими угрупованнями, на дерново-прихованопідзолистих, дерново-слабопідзолистих глеюватих супіщаних та піщаних, лучно-болотних ґрунтах та торфовищах неглибоких і середньоглибоких.

13. Низькі поверхні межиріч, складені водно-льодовиковими піщаними та алювіальними відкладами, вкриті низинними трав'янисто-моховими різнотравно-дрібноосоково-зеленомоховими вільхово-сосновими та березово-вільховими низькорослими розрідженими лісами й осоково-пухівково-сфагновими угрупованнями, на торфовищах неглибоких та середньоглибоких.

14. Долинно-терасові комплекси середньовеликих поліських річок (Горинь, Стир, Случ), ускладнені горбами та грядами і прирусловими валами, складені алювіальними відсортованими піщаними, супіщаними та суглинковими відкладами, вкриті розрідженими лишайниково-чагарничковими сосновими борами, чорничниково-зеленомоховими дубово-сосновими лісами та дрібноосоково-злаково-різнотравними луками із розрідженими чагарниками вільхи та верби, на слаборозвинутих дерново-прихованопідзолистих глеюватих піщаних ґрунтах.

15. Заболочені днища долин малих річок та дрібних водотоків, складені пісками, супісками, суглинками та подекуди торфами, вкриті осоково-злаково-різнотравними та різнотравно-зеленомоховими угрупованнями на лучно-болотних ґрунтах та торфовищах неглибоких і середньоглибоких.

16. Висока заплава р. Прип'ять з поодинокими піщаними горбами та дюнами, складена сучасними алювіальними відкладами, вкрита лишайниково-чагарничковими березово-сосновими лісами та вільхово-березово-сосновим рідколіссям, осоково-злаково-різнотравними луками на дерново-слабопідзолистих глеюватих піщаних і супіщаних та лучно-болотних ґрунтах.

17. Низька заплава р. Прип'ять з прирусловими піщаними валами, складена сучасними алювіальними відкладами, фрагментарно вкрита верболозом, березово-сосновим рідколіссям та злаково-осоково-очеретяними й ситниково-осоково-сфагновими угрупованнями на слаборозвинутих лучних глеюватих і глейових ґрунтах та торфовищах неглибоких і середньоглибоких.

Таблиця 2

Озерний фонд ландшафтів Волинського Полісся (Рівненська область)

Ландшафт	Кількість озер	Площа	Об'єм води	Заозереність
	один.	%	км2	%	тис. м3	%	%
Нобельський	8	2,75	7,47	1,66	38616,30 (8)	33,85	0,07
Зарічненський	34	11,68	13,02	0,57	67396,10 (28)*	59,08	0,11
Рафалівсько- Висоцький	9	3,09	0,430	0,04	1230,00 (9)	1,08	0,003
Льва-Горинський	23	7,90	5,09	0,22	2357,30 (12)	2,07	0,04
Сарненсько-Степанський	113	38,83	4,2	0,15	3093,70 (4)	2,70	0,04
Костопільський	104	35,74	1,92	0,08	1392,20 (7)	1,22	0,02
В с ь о г о	291	100,0	32,13	0,28	114085,60 (68)	100,0	0,28

*Досліджено об'єм води для 28 озер.

Загалом площа поверхневих вод, за нашими оцінками, становить 211 км2 (1,9 % від території дослідження), з них 15,3 % припадає на площу озер.

За походженням озера території дослідження можна віднести до таких типів: заплавні та заплавно-руслові, що приурочені до річкових долин та русел річок; карстові та тектонічно-карстові, пов'язані з близьким заляганням до поверхні мергельно-крейдових товщ та приурочені до неотектонічних порушень; суфозійно-карстові, що розміщенні серед пухких четвертинних відкладів, які підстеляються крейдовими відкладами; реліктово-льодовикові та озера змішаного походження.

Результати класифікації озер за їх морфометричними параметрами такі:

- за площею (діапазон класифікації від <0,05 до >1,01 км2), де найбільшу питому вагу посідають озера <0,05 км2, вони становлять 75,6 % площі від усіх;

- за максимальною глибиною (від <2,5 до >25,0 м), де найглибшим виявлено оз. Біле (с. Рудка, Зарічненський ландшафт);

- за середньою глибиною (від <1,0 до >10,00 м), де питому вагу посідають мілкі озера (36,67 %);

- за величиною показника водної маси (від <1,00 до 35,00 тис. м3), де близько 80 % із досліджених озер є дуже малими;

- за показником видовженості понад 50 % озер мають видовжену, близько 24 % - овальну, 17 % округлу і 6 % неправильну форму водного дзеркала;

- за коефіцієнтом “відкритості” озер із 59 озер досліджених 51 % мають слабовідкриту улоговину.

За гідрологічними особливостями озера згруповані за показниками:

- питомого водозбору: а) малий (<10,0 км2), б) середній (10,0-100,0 км2), в) великий (>100,0 км2). Найбільше водойм із критерієм <10,0 км2;

- умовного водообміну: а) з малою величиною умовного водообміну (<1,0); б) із середньою величиною умовного водообміну (1,0-4,99); в) з великою величиною умовного водообміну (5,0-15,0). Із 27 досліджених озер - 13 належать до групи слабоводообмінних;

- за величиною питомої водообмінності озер виявлено такі класи: від <1 (0,11 - оз. Бухове); до >10 років (12,11 - оз. Біле, с. Рудка); виняток становить оз. Біле (с. Біле) - 63,58 року.

За гідрохімічним режимом водойми, які сформовані у місцевостях високих і підвищених межиріч, при подібності решти морфометричних параметрів мають гірші умови для соленакопичення, ніж водойми, сформовані у місцевостях понижених і заболочених межиріч та заплавах річок. Підвищена мінералізація спостерігається в більшості озер із малим показником питомого водозбору, оскільки значне випаровування з поверхні озер у теплий сезон року не компенсовується надходженням вод із водозбору. Суттєвим морфометричним показником, що має вплив на мінералізацію, є глибина озера. Водойми зі значною глибиною, як правило, менш мінералізовані порівняно із мілкими, що пов'язано з малою площею поверхні випаровування щодо об'єму озера.

У п'ятому розділі “Ландшафтно-лімнологічні властивості геокомплексів “озеро?водозбір” представлено ландшафтну структуру ПАК озер та ПТК водозборів, а також особливості функціонування геокомплексів “озеро?водозбір”.

Детальні дослідження ландшафтної структури ПАК озер проводилися на 15 озерах у різних ландшафтах досліджуваної території . Із 15 ПАК найстрокатішу ландшафтну структуру мають озера Нобель (рис. 2), Сомине (с. Людинь), Озеро, Біле (с. Рудка), Озерське, де виокремлено по 3-4 види аквальних підурочищ, по 6-8 видів аквафацій. Найбільшу кількість контурів - 30 виділів ? можна відмітити в ПАК оз. Нобель. Середня площа видів аквальних підурочищ та урочищ коливається від 0,70 (оз. Сомитське) до 45,30 га (оз. Біле, с. Рудка). Індекс подрібненості має прямий зв'язок зі строкатістю ландшафтної структури ПАК озер. Чим складніша будова аквального комплексу, тим менше значення індексу подрібненості. Наприклад, ПАК оз. Нобель Кі.п. - 0,060 (п - 30), а ПАК оз. Сомитське Кі.п. - 1,429 (п - 4). Коефіцієнт складності ПАК озер є в межах 0,221 (оз. Біле, с. Рудка) - 6,077 (оз. Сомине, с. Людинь). Показник ландшафтної роздрібненості найвищий у ПАК із найбільшою кількістю контурів аквафацій (оз. Нобель - 0,967) і відповідно найнижчий в аквакомплексах із досить простою будовою (оз. Нижнє - 0,667).

Строкату ландшафтну структуру має водозбір оз. Ніговище, де було виділено 88 урочищ, і лише шість контурів ПТК відмічено у водозборі оз. Мар'янівське. Середня площа геокомплексів сточищ озер 0,06 (оз. Верхнє та Нижнє) - 1,16 (оз. Озеро) км2. Індекс подрібненості (Кі.п.) найвищий у водозборі оз. Верхнє і Нижнє - 17,21, а найнижчий для сточища оз. Озеро - 0,86. Спостерігається пряма залежність між кількістю виділів ПТК і площею водозбору: за умови дуже строкатої ландшафтної структури і незначної площі водозбору значення Кі.п. високе. Показники коефіцієнта складності (К0.) для досліджених водозборів озер є у межах 8,62 (оз. Озеро) - 350,0 (оз. Верхнє і Нижнє).

Головною складовою частиною пізнання особливостей ландшафтно-лімнологічного функціонування є дослідження цілісної ландшафтної структури геокомплексів “озеро?водозбір”, які виступають своєрідними парадинамічними системами чи парагенетичними комплексами. У різних ландшафтах ми дослідили 12 басейнових геокомплексів “озеро?водозбір”, що є типовими для території дослідження. Складено ландшафтні карти басейнів озер, здійснено ландшафто- та лімнометричну оцінку ПАК озер, ПТК водозборів, структуру земельних угідь.

Геохімічна структура ПТК водозборів озер обумовлена особливостями прояву у них двох основних міграційних потоків, зокрема вертикальних і латеральних. З огляду на це, у межах двох водозборів, зокрема оз. Біле, с. Біле (Зарічненський ландшафт, рис. 3) та Озеро (Рафалівсько-Висоцький ландшафт), були закладені ґрунтово-ландшафтні мікрокатени для відстеження міграції речовин у різних групах привододільних (напівавтономних, елювіальних), схилових (транселювіальних, елювіально-акумулятивних тощо) та приаквальних (транссупераквальних, супераквальних тощо) фацій. Як показали результати дослідження, виніс речовин доволі чітко простежується від привододільних (0-20 см шару ґрунту) до приаквальних ПТК (рис. 4). Важливим індикативним показником радіальної та латеральної міграції речовин в обох мікрокатенах водозборів озер був рухомий фосфор (у перерахунку на Р2О5). Динаміка радіальної і латеральної міграції речовин у мікрокатенах сточищ озер Біле (с. Біле) та Озеро може слугувати аналогом процесів у басейнових геокомплексах озер території дослідження зі сформованим схиловим рельєфом водозборів.

Динаміка ПАК озер багато в чому визначається температурною стратифікацією. В оз. Біле (с. Рудка), окрім літорально-субліторальних та профундальних підурочищ, на основі температурної неоднорідності водних шарів ПАК, було виокремлено пелагіальні акумулятивні підурочища заглибин ложа. У межах цих підурочищ виділено фації епілімніону з глибинами до 8,0 м й однорідним температурним режимом (19?18 °С) у літній період, металімніону з глибинами 8,0-11,0 м різкого температурного стрибка (12 °С), гіполімніону з глибинами 11,0-26,0 м зниженої температури (7,6-7,5 °С). За нашою оцінкою, 267 озер території дослідження не стратифіковані, глибина їх <6,0 м. Лише три озера (оз. Біле, с. Рудка; оз. Біле, с. Біле; оз. Задовже) мають чітку термічну стратифікацію. П'ять водойм слабостратифіковані.

Важливим складником у пізнанні геокомпонентної структури ПАК озер є донні відклади, які відрізняються складною будовою і значною потужністю, досягаючи в деяких водоймах понад 20,0 м (оз. Нобель, 21,0 м). Вони представлені піщаними, торфовими, вапняковими, лімонітовими, водоростево-піщаними, водоростево-глинистими, водоростево-залізистими, глинисто-вапняковими, діатомово-глинистими видами відкладів та сапропелів.

Ми проаналізували вміст деяких сполук (Fe2O3, CaO, K2O, Na2O, P2O5, SO3), особливості кислотності, зольності (у % на асолютно суху речовину), вологості (%), а також ботанічного складу й неорганічного складника в озерних відкладах, а на прикладі оз. Бухове, Озеро, Біле (с. Біле) склали стратиграфічні розрізи з детальною характеристикою на окремих горизонтах з інтервалом 0,5 м.

Також оцінено вміст у донних відкладах озер важких металів (Cu, Zn, Pb), радіонуклідів (137Cs) та побудовано графіки їхньої концентрації на різних глибинах.

Рис. 2. Ландшафтна структура природно-аквального комп- лексу оз. Нобель, Нобельський ландшафт, (М 1:10000). [Мартинюк, 2008]

І. Літорально-субліторальне підурочище на алювіальних пісках із видовим різноманіттям надводних і підводних макрофітів.

А к в а ф а ц і ї:

1.1. Мілководні акумулятивно-абразійні піщані, осоково-очеретяні, без температурної стратифікації, антропогенно модифіковані.

1.2. Мілководні абразійно-акумулятивні піщані, осоково-очеретяні та лататтєві без температурної стратифікації.

ІІ. Субліторальне підуро-чище на мулисто-піщаних відкладах, що сформувалися на алювіальних пісках.

А к в а ф а ц і ї:

2.1. Субліторальні трансакуму-лятивні піщані, рдесниково-харові, без температурної стратифікації.

2.2. Субліторальні акумуля-тивні піщано-мулисті з повністю зануреною рослин-ністю, без температурної стратифікації.

ІІІ. Профундальні підурочища на відкладах сапропелю, що сформувалися на верхньокрейдових відкладах туронського ярусу.

А к в а ф а ц і ї:

3.1. Профундальні акумулятивні водоростево-глинисті сапропелеві малопотужні (до 2,5 м), з плоскохвилястим рельєфом дна та поодинокими плаваючими водоростями і тривалою сезонною температурною стратифікацією.

3.2. Профундальні акумулятивні водоростево-глинисто-залізисті сапропелеві середньопотужні (2,5?5,0 м) заглибин дна зі збідненим видовим різноманіттям і тривалою сезонною температурною стратифікацією.

ІV. Урочища озерних островів, укриті свіжими та вологими борами на приховано-опідзолених дернових глеюватих та глейових щебенюватих ґрунтах, що сформувалися на водно-льодовикових відкладах.

Ф а ц і ї:

4.1. Острівні підняті плоскі елювіальні піщані та супіщані, вкриті антропогенно модифікованими сосновими та дубово-сосновими свіжими борами на приховано-опідзолених глеюватих щебенюватих піщаних ґрунтах.

4.2. Острівні прибережні, з дуже пологими (<3°) схилами, транселювіальні піщані, що в паводки та повені затоплюються водою, вкриті сирими борами на дернових приховано-опідзолених глейових, слабощебенюватих піщаних ґрунтах.

Рис. 3. Ландшафтна структура водозбору оз. Біле (с. Біле), Зарічненський ландшафт (М 1:10000).

1-5. - урочища, 6 - складне аквальне урочище.

1. Піщані гряди зі спадистими (10?15о) схилами, вкриті чорничниково-зеленомоховими дубово-сосновими та сосновими лісами на дерново-слабо- та середньо- підзолистих піщаних ґрунтах, частково забудовані та розорані.

2. Слабоспадисті (6?10о) схили привододільних ділянок, вкриті березово-сосновим лісом та похідними злаково-різнотравними угрупованнями на дерново-середньопідзолистих та дернових опідзолених щебенюватих піщаних ґрунтах на водно-льодовикових відкладах, частково забудовані та розорані.

3. Невеликі замкнуті овальної форми пониження, вкриті похідними різнотравно-осоковими угрупованнями на лучних та лучно-болотних супіщаних ґрунтах, що сформувалися на водно-льодовикових відкладах.

4. Яри з крутими (20?30о) бортами, зі збідненим різнотрав'ям, сильнорозмитими дерновими опідзоленими щебенюватими піщаними ґрунтами на водно-льодовикових відкладах.

5. Вузька виположена приозерна смуга, вкрита осоково-різнотравними угрупованнями та чорновільхово-березовим дрібноліссям на лучних шаруватих поверхнево-оглеєних слабощебенюватих піщаних ґрунтах, що сформувалися на алювіальних відкладах.

6. Озерна улоговина овальної форми карстового походження, на мілководді вкрита очеретяно-осоковими угрупованнями, в субліторальній та профундальній зонах - розрідженими елодеєво-харовими та харово-рдесниковими угрупованнями, що сформувалися на алювіальних пісках.

Рис. 4. Латеральна міграція глинисто-мулистих фракцій та фосфору рухомого верхнього 5-20 см шару ґрунтів мікрокатен оз. Біле, с. Біле.

Концентрація та розподіл важких металів і радіонуклідів, на нашу думку, залежить від чиннику віку, стадії розвитку, геохімічного і ботанічного складу відкладів й гідрохімічних процесів у водній товщі озера та ландшафтно-геохімічних умов міграції елементів у самих ПАК та ПТК водозборів. Одержані нами результати щодо потужностей, особливостей та видового складу донних відкладів озер характеризують якісне різноманіття фацій ПАК та їх диференціацію, перебіг геохімічних процесів тощо.

Кількісні та якісні параметри (ландшафтометричні й лімнометричні), а також особливості функціонування геокомплексів “озеро?водозбір” слугують вихідною основою для оцінки сучасного стану розвитку та антропогенного впливу на водойми і визначення стійкості та тенденцій трансформаційних процесів ПАК озер.

ВИСНОВКИ

1. За результатами дисертаційного дослідження запропоновано концептуальні основи ЛЛА, територіальною одиницею якого слугують геокомплекси “озеро?водозбір”. Розроблено методику ландшафтно-лімнологічної характеристики басейнового геокомплексу “озеро?водозбір”.

2. Територія Волинського Полісся (Рівненська область) відзначається строкатою ландшафтною структурою, що зумовлено особливостями тектонічної будови, геолого-геоморфологічних властивостей, гідрокліматичного режиму та ґрунтово-рослинних умов, а також антропогенними чинниками. В межах території дослідження виділено шість ландшафтів (Нобельський, Зарічненський, Рафалівсько-Висоцький, Льва-Горинський, Сарненсько-Степанський, Костопільський), які згруповані у дві фізико-географічні підобласті (Верхньоприп'ятське та Пригоринське Полісся). На основі польових досліджень та використання фондових матеріалів (тематичних карт, геологічних розрізів та профілів тощо) складено ландшафтну карту (М 1:200000) Волинського Полісся в межах Рівненської області з виокремленням 18 видів місцевостей, а також карти шести індивідуальних ландшафтів масштабу 1:100000 з метричною оцінкою геокомплексів.

3. За нашими оцінками, у межах території дослідження налічується 291 озеро загальною площею 32,129 км2. Показник заозереності становить 0,28 %. Найвищим цей показник є у Зарічненському ландшафті - 0,11 %, а найнижчим у Рафалівсько-Висоцькому ландшафті - 0,003 %. Така кількість озер є основою природно-ресурсного потенціалу (водних, органо-мінеральних, біоресурсів, рекреаційних тощо).

4. Найстрокатішу ландшафтну структуру з-поміж досліджених озер мають ПАК Нобель, Сомине (с. Людинь), Озеро, Біле (с. Рудка), Озерське, де виокремлено по 3-4 види аквапідурочищ, по 6-8 видів аквафацій. На складність ландшафтної будови ПАК упливає морфологічна будова і генезис озерної улоговини, потужність і склад донних відкладів, особливості абразійно-акумулятивно-транзитних процесів, гідрологічний і термічний режими, наявність островів. За особливостями геокомплексів сточищ озер строкатістю відзначається ландшафтна структура водозбору оз. Ніговище, де було виділено 88 ПТК рангу урочище. Лише шість контурів ПТК відмічено у водозборі оз. Мар'янівське. В інших водозборах озер кількість ландшафтних виділів налічує від восьми (оз. Біле, с. Біле) до 23 (оз. Більське).

5. Експериментальними дослідженнями, із застосуванням методу ландшафтно-геохімічних катен, доведено, що важливим індикативним показником радіальної та латеральної міграції речовин у межах водозборів озер є рухомий фосфор (Р2О5). Виніс речовин здійснюється від привододільних або елювіальних (0-20 см шару ґрунту) до супераквальних геокомплексів. У всіх ПАК відбуваються приблизно одні й ті ж процеси. Водночас всі озера індивідуальні, оскільки їх формування і розвиток відбувається у різних ландшафтах зі своєрідною морфологічною структурою геокомплексів та специфікою екоситуації в межах їхніх водозборів, а також вони мають відмінності у морфометрії, видовому різноманітті водних рослинних угруповань, потужності й складі донних відкладів тощо.

6. Результати польових ландшафтно-лімнологічних досліджень басейнів озер дають змогу науково обґрунтовувати пошуки органо-мінеральних добрив сапропелів для господарського використання. Озерні відклади було досліджено на потужність, ресурсний потенціал сапропелів, їх геохімічний і ботанічний склад, уміст важких металів та радіонуклідів. У геокомплексах “озеро?водозбір” важливим компонентом для ретроспективного вивчення природних і техногенних процесів, які відбуваються у ПАК і на їх водозборах, є донні відклади як акумулююча ланка. Оцінка розподілу геохімічних показників у шарі донних відкладів дає можливість судити про їхні зміни під впливом природних і техногенних чинників, диференціювати водойми за ресурсним потенціалом і ступенем антропогенної трансформованості. Озерні відклади слугують тим матеріалом, з допомогою якого можна робити реконструкцію палеогеографічних умов минулого, всебічно оцінювати сучасний екостан ПАК та його прогноз.

7. Окремі озера (Нобель, Омит, Сосно, Засвітське, Задовже, Острівське, Оструватське, Біле (с. Біле), Озеро, Озерське) з прилеглими до них геокомплексами відзначаються багатими рекреаційними ресурсами, які недостатньо використовуються. Тут можна розвивати різноманітні види регульованої рекреації: оздоровчу, спортивну, науково-пізнавальну, зокрема екотуризм тощо. Значний естетико-ландшафтний потенціал озер сприятливий для фото- і відеознімання, що служитиме популяризації цих водойм та розширюватиме науково-пізнавальні можливості басейнових територій. З іншого боку, у результаті природних та антропогенних трансформацій ПАК, а також ПТК водозборів деякі озера, зокрема Карасин, Нижнє, Оріхове, Став, Мульчицьке, Більське, Захатське перебувають у дистрофній стадії свого розвитку, перетворюючись у водно-болотні та болотні геокомплекси драговинно-низинного (евтрофного) типу.

8. Створені нами ландшафтні карти території дослідження у цілому та басейнових геокомплексів “озеро?водозбір” є відкритими для наповнення їх різнорідною інформацією - від палеогеографічних даних до нових результатів екомоніторингу, необхідного для наукового обґрунтування заходів раціонального природокористування. На сьогодні басейнові геокомплекси “озеро?водозбір” можуть слугувати базовою основою багатоцільового кадастру водойм зі сповільненим водообміном, а в подальшому - басейновими озерними геоінформаційними системами регіону.

9. Теоретико-методичні основи ландшафтознавчо-лімнологічних досліджень та практичні результати їх утілення (на прикладі східної частини Волинського Полісся в межах Рівненської області) дають підстави стверджувати, що найефективнішою моделлю раціонального використання та охорони озер, а отже збалансованого природокористування ландшафтів, має стати басейновий підхід із використанням геокомплексів “озеро?водозбір”. Неодмінною умовою подальших досліджень озер регіону, в контексті вищевикладеного, є започаткування довгострокової програми моніторингу озер, яка була б складовою частиною моніторингу водойм сповільненого водообміну Волинського Полісся, а отримані басейнові ландшафтно- та лімнометричні характеристики уже сьогодні можуть слугувати своєрідною “реперною” основою для цього.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, навчальні посібники, словники, довідники

1. Мартинюк В. О. Основи екологічних знань : слов.-довід. : навч. посіб. / В. О Мартинюк, Л. В. Ільїн. - Рівне : Держ. ред.-вид. п-во, 1993. - 165 с. (Особистий внесок автора: розкрито сутність понять і термінів із ландшафтознавства та ландшафтної екології).

2. Ільїн Л. В. Озера України : довідник / Л. В. Ільїн, В. О. Мартинюк. - Л. : Ред.-вид. від. Львів. держ. ун-ту, 1998. - 52 с. (Особистий внесок автора: систематизовано озера Волинського Полісся та опрацьовано найважливіші морфометричні характеристики водойм).

3. Мольчак Я. О. Український словник-довідник з екології / [Я. О. Мольчак, В. О. Мартинюк, Л. В. Ільїн, І. Я. Мисковець]. - Луцьк : Настир'я, 2001. - 420 с. (Особистий внесок автора: розкрито сутність термінів із ландшафтознавства та озерознавства).

4. Мартинюк В. О. Фізична географія : корот. довід. : навч. посіб. / В. О. Мартинюк. - Рівне : РІС КСУ, 2007. - 72 с.

5. Мартинюк В. О. Природні умови та ресурси / В. О. Мартинюк // Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку. Рівненська область / ред. рада вид.: В. Г. Кремень (гол.) [та ін.]; редкол. тому : Р. М. Постоловський (гол.) [та ін.]. - К. : Знання України, 2010. - С. 37-42.

Статті у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України

6. Мартинюк В. О. Ландшафтний метод вивчення озер для цілей їх раціонального використання / В. О. Мартинюк // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки. Сер. Геогр. науки. - 1998. - № 5. - С. 49-51.

7. Мартинюк В. О. Ландшафтно-лімнологічний аналіз басейнової (озерної) геосистеми / В. О. Мартинюк // Наук. зап. Терноп. держ. пед. ун-ту. Сер. Географія. - 1999. - № 2. - С. 29-36.

8. Мартинюк В. О. До методики вивчення озерних природно-аквальних комплексів / В. О. Мартинюк // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. пр. / від. за вип. О. О. Жемеров. - К. : Антекс, 2000. - Вип. 1. - С. 144-146.

9. Мартинюк В. Ландшафтознавчий підхід дослідження озер / В. Мартинюк, Л. Ільїн // Наук. зап. Терноп. держ. пед. ун-ту. Сер. Географія. - 2002. - № 2 (7). - С. 77-83. (Особистий внесок автора: складено ландшафтні карти природної системи “озеро?водозбір”).

10. Мартинюк В. О. Ландшафтознавчо-лімнологічна оцінка басейнової геосистеми оз. Озеро (Волинське Полісся) для кадастрових потреб / В. О. Мартинюк // Фізична географія та геоморфологія : міжвідом. наук. зб. - К. : Вид-во геогр. л-ри „Обрії”, 2004. - Вип. 46. - Т. 1. - С. 207-215.

11. Мартинюк В. О. Ландшафтна структура басейнової геосистеми озера Сомитське (Волинське Полісся) / В. О. Мартинюк // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2007. - № 11 (Ч. ІІ). - С. 94-100.

Статті в інших наукових збірниках та матеріалах конференцій

12. Мартинюк В. О. Ландшафтно-лімнологічні дослідження східної частини Волинського Полісся для кадастрових цілей / В. О. Мартинюк // Українське Полісся вчора, сьогодні, завтра : зб. наук. праць. - Луцьк : Надстир'я, 1998. - С. 70-72.

13. Мартинюк В. О. Концептуальні основи ландшафтно-лімнологічного аналізу / В. О. Мартинюк // Україна та глобальні процеси : географічний вимір : Зб. наук. праць. В 3-х т. - Київ - Луцьк : Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. - Т. 2. - С. 213-216.

14. Мартинюк В. О. Ландшафтна карта басейнової геосистеми оз. Біле (Волинське Полісся) / В. О. Мартинюк // Бердичівщина : поступ у третє тисячоліття : Науковий збірник “Велика Волинь” : Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. - Т. 22. - Житомир : М.А.К., 2001. - С. 295-299.

...