Картографічне геоінформаційне забезпечення створення регіональних ландшафтних парків (на прикладі РЛП "Голосіїв")

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Картографічне геоінформаційне забезпечення створення регіональних ландшафтних парків (на прикладі РЛП “Голосіїв”)

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

картографічний геоінформаційний ландшафтний парк

Актуальність теми. Важливим елементом охорони природних екосистем є заповідні території, на яких заради збереження їх природних властивостей запроваджуються особливі види управління, які регламентуються спеціальними нормативними актами. На таких територіях запроваджується спеціальний режим природокористування: повне чи часткове, постійне чи тимчасове обмеження людської діяльності, а в окремих випадках - проведення відновлювальних заходів.

Створення нових заповідних територій - завдання надзвичайно важливе для України. Адже орні землі на території держави складають 80% площі сільськогосподарських угідь, що становить 57% від загальної території держави. Природних екосистем, що збережені на теперішніх 5% площ, явно не достатньо для забезпечення стабільного природокористування (в країнах ЄС цей показник складає 18%). Особливо актуальні ці проблеми у містах, де зосереджено майже все шкідливе виробництво. Не є виключенням і Київ з його важкою промисловістю, енергетикою, загазованим повітрям. Світовий же досвід свідчить, що зберегти екосистему значно дешевше, ніж відновлювати її після руйнування.

Тому актуальним є питання удосконалення науково обґрунтованих теоретико-методичних засад переведення окремих територій до статусу заповідних, серед яких важливе місце належить картографічному методу, що використовується на усіх етапах проектних розробок.

Актуальність практичного застосування картографічного методу у створенні природоохоронних територій підсилюється можливістю використання у цій справі спеціалізованих ГІС, що показано на прикладі регіонального ландшафтного парку «Голосіїв». Перевагами саме такого шляху є оперативність створення карт, можливості роботи із базою даних, додаткові можливості аналізу інформації і, звичайно, сучасність даного напряму.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з основними напрямами наукової роботи кафедри геодезії та картографії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема з держбюджетною темою „Геоінформаційне тематичне картографування: проблемно-орієнтовний підхід та семіотичні основи (номер держреєстрації 06БФ050-04). Тема дисертації пов'язана з ”Проектом організації території регіонального ландшафтного парку „Голосіїв” (замовник - Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київради (КМДА), договір №29 Від 26.11.2004 р.), у якому здобувач приймав безпосередню участь.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є обґрунтування і розробка теоретико-методичних засад картографічного геоінформаційного забезпечення створення об'єктів природно-заповідного фонду (на прикладі регіонального ландшафтного парку „Голосіїв”). Відповідно до мети дослідження, вирішувались наступні завдання:

- дослідження сучасного стану заповідної справи в Україні та аналіз відповідного міжнародного досвіду;

- розкриття особливостей створення та функціонування природоохоронних територій високого рангу в межах впливу великих міст;

- визначення ролі і місця картографічного методу в природоохоронній справі;

- обґрунтування тематики карт, необхідних при проектуванні об'єктів природно-заповідного фонду та формулювання вимог до них;

- опрацювання можливостей сучасних геоінформаційних пакетів та досвіду їх застосування в екологічних проектах;

- розробка структури геоінформаційної бази даних для організації та управління регіональним ландшафтним парком;

- обґрунтування методики здійснення автоматизації функціонального зонування природоохоронних територій в геоінформаційному середовищі.

Об'єктом дослідження є територія в межах впливу м. Києва, обрана для створення комплексного багатофункціонального регіонального ландшафтного парку „Голосіїв”.

Предметом дослідження є теоретико-методичні аспекти використання геоінформаційних технологій для картографічного забезпечення створення регіональних ландшафтних та національних природних парків.

Методологія та методика дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження є фундаментальні праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем картографування, геоінформаційних технологій, екології міст, раціонального природокористування: Т.Л. Андрієнко, В.А. Барановського, А.М. Берлянта, Е.Л. Бондаренка, М.Д. Гродзинського, Г.І. Денисика, Т.І. Козаченко, А.М. Молочко, Г.О. Пархоменко, В.А. Пересадько, Л.Г. Руденка, В.М. Самойленка, В.В. Стецюка, В.О. Шевченка; нормативні акти України з питань природоохоронної діяльності, природокористування, екології, управління.

Для досягнення мети дослідження в дисертації використані методи: описовий та історичного порівняння при аналізі стану заповідної справи в Україні та за її межами й вивченні досвіду природоохоронного картографування; системного підходу, аналізу та синтезу при розробці базових принципів положення про проектування при організації об'єктів природно-заповідного фонду та використання при цьому картографічного методу; ландшафтно-екологічний та класифікації при вивченні особливостей території майбутнього регіонального ландшафтного парку „Голосіїв”; системного підходу та класифікації при визначенні основних груп карт та вимог до них, необхідних в проектуванні; геоінформаційного моделювання при створенні необхідних картографічних матеріалів.

При створенні карт в середовищі ГІС використані програми: ARC VIEW 3.2, ARC GIS 8.X та ARC INFO 9, Microsoft Access.

Вихідні матеріали. Для вирішення поставлених у дисертації завдань автором використані інформаційні джерела Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАН України, наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, фондові матеріали Центру екологічного моніторингу України (ЦЕМУ). Безпосередньо для створення картографічних документів та геоінформаційних моделей на етапі планувальних робіт використовувались матеріали Київського державного підприємства «Київгеоінформатика», Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання (ВО „Укрдержліспроект”) та власні розробки співробітників ЦЕМУ.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті дисертаційного дослідження:

вперше:

- обґрунтовано та апробовано методичну схему картографічного геоінформаційного забезпечення створення регіональних ландшафтних парків в межах впливу великих міст;

- створено серію тематичних карт та карти функціонального зонування для організації РЛП «Голосіїв», унікального для території України об'єкту ПЗФ;

- розроблено методику автоматизації процесу функціонального зонування природоохоронних територій в геоінформаційному середовищі та продемонстровано можливості застосування створеної на її основі ГІС для управління такими територіями;

- обґрунтовано необхідність відбору карт за ступенем достовірності змісту, необхідних для виконання планувальних робіт;

- визначено зміст типової бази геоданних для збору, зберігання та обробки інформації, створення пілотної геоінформаційної системи об'єкта ПЗФ;

удосконалено:

- теоретико-методологічні основи дослідження екологічних проблем великих міст, зокрема питання охорони їх зелених зон, доцільності створення об'єктів ПЗФ високого рангу на їх території;

отримали подальший розвиток:

- технології геоінформаційного картографування в природоохоронній справі та обґрунтування можливостей їх застосування для створення природоохоронних об'єктів;

- методика картографічного забезпечення процесу створення та функціонування природоохоронних територій в межах впливу великого міста, зокрема в умовах особливих режимів охорони та рекреаційної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонована методика картографічного геоінформаційного забезпечення створення регіональних ландшафтних парків, використана при відповідних роботах стосовно організації РЛП „Голосіїв”. Запропоновані принципи та положення можуть бути використані в аналогічних проектах стосовно інших об'єктів ПЗФ. Результати дослідження використані в науково-дослідній темі кафедри геодезії та картографії „Геоінформаційне тематичне картографування: проблемно-орієнтовний підхід та семіотичні основи (номер держреєстрації 06БФ050-04), зокрема при складанні проміжного звіту за 2008 рік „Розробка підходів та використання картосеміотики при створенні карт”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, в якій використано результати власних досліджень автора стосовно розробки методичних засад картографічного геоінформаційного забезпечення створення регіональних ландшафтних парків на прикладі РЛП «Голосіїв».

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на таких конференціях: Міжнародній конференції "Геоінформатика: теоретичні та прикладні аспекти" (Київ, 2005); VI міжнародній науково-практичній конференції «ГІС-Форум 2006» (Київ, 2006); науково-практичній конференції учасників Програми SEPS-II „Партнерство для довкілля” (Київ, 2007); VIІ міжнародній науково-практичній конференції «ГІС-Форум 2007» (Київ, 2007); Х з'їзді Українського Географічного Товариства «Географія в інформаційному суспільстві» (Київ, 2008); робочому семінарі Міжнародної картографічної асоціації «Картографія, картосеміотика та екологічна безпека» (Київ, 2008); Всеукраїнській науковій конференції із зарубіжною участю «Дослідження геосистем: ДЗЗ, ГІС, картографія (Київ, 2009); Міжнародному науково-методичному семінарі «Актуальні проблеми безперервної географічної освіти і картографії» (Харків, 2009), 12-ій Міжнародній Конференції користувачів програмного забезпечення ГІС від ESRI в Україні «Інформаційні технології в керуванні територіальним розвитком» (Ялта, 2009).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 10 наукових працях, (у т. ч. 1 монографії у співавторстві) загальним обсягом 2,16 д.а., у т.ч. у фахових виданнях - 6 (0,73 д.а.).

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел (118 найменування) та 12 додатків. Вона викладена на 135 сторінках машинописного тексту, вміщує 4 таблиці, 9 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Природоохоронні території як об'єкт досліджень» розглядаються теоретичні основи заповідання, історія розвитку та сучасний стан заповідної справи в Україні, основні принципи створення природоохоронних об'єктів, світовий досвід природоохоронної діяльності та досвід застосування в даній проблематиці геоінформаційних технологій, наведено короткий огляд та порівняльний аналіз існуючих природоохоронних геоінформаційних систем різних типів.

Заповідна справа - достатньо розвинений напрям природоохоронної діяльності, який в сучасному вигляді виник лише трохи більше ста років тому. Проте за цей час сформувалось кілька ідеологічних підходів до проблеми заповідання. Серед них домінуючим нині є підхід, заснований на ідеології класичного заповідання, що передбачає приблизно рівноцінне значення природоохоронних та рекреаційних функцій.

Міжнародною спільнотою визначено основні категорії об'єктів заповідання, які відрізняються між собою за режимом охорони, напрямом діяльності та природоохоронними заходами. Серед найбільш розповсюджених є об'єкти ІІ та V категорій, що носять в різних країнах різні назви та відповідають вітчизняним національним природним паркам і регіональним ландшафтним паркам. Ці категорії найкраще підходять для високо урбанізованих європейських країн, де природних територій у незміненому вигляді залишилось дуже мало. Тим не менш, за кількісними показниками заповідності території, ці країни помітно випереджають Україну.

Заповідна справа в Україні має давні традиції, але за часів входження у СРСР принципи заповідання були підігнані під єдиний стандарт, що не завжди відповідав інтересам природоохоронної справи. Площа заповідних територій республіки дуже варіювалась. Так само різними були правові підходи до відповідних проблем.

На сьогоднішній день в Україні заповідні території займають близько 4,5% території, розроблена національна стратегія розвитку природоохоронної діяльності, видано законодавчі акти, що регулюють дане питання. Визначено національні пріоритети та орієнтири. Сформовано базові принципи та розроблено методичні рекомендації щодо створення заповідних об'єктів різного рівня.

Створення природоохоронних об'єктів виконується згідно з правовими нормами на основі діючих правил землекористування стосовно окремих ділянок земної поверхні. Все це передбачає роботу з матеріалами, які унаочнюють об'єкти заповідання, окреслюють умови проведення оціночно-розрахункових операцій, класифікації і т.д., тобто вимагають використання картографічного методу. Схематичне відображення застосування картографічного методу в створенні об'єкту ПЗФ відображено на рис. 1.

Досвід застосування ГІС для картографічного забезпечення створення природоохоронних об'єктів та для підвищення ефективності їх функціонування є достатньо багатим. Огляд досвіду вітчизняних та російских розробок в цій сфері показує значне відставання в технологічному плані. Помітним є також і відставання України від Росії у кількості та якості геоінформаційних продуктів. Найбільших успіхів в цій галузі досягли країни - світові лідери у цій сфері (США, Канада, Франція, Швеція тощо), проте і в Україні міцнішає тенденція до ширшого впровадження геоінформаційних технологій в екологічну та природоохоронну діяльність. На заваді цьому процесу стоять такі фактори, як недостатнє фінансування напряму, відсутність державної підтримки, мала кількість кваліфікованих працівників з даного напряму та недостатня кількість центрів з їх підготовки, а також відносно висока вартість програмного забезпечення. Втім, за умови подолання цих негативних факторів, у геоінформаційних технологій є значні перспективи та можливості розвитку, про що свідчить світовий досвід.

В другому розділі „Картографічний метод в природоохоронній дяльності” оцінено внесок картографів у теорію та практику природоохоронної діяльності та розглянуто можливості ГІС у вирішенні природоохоронних завдань.

Дослідженням еколого-географічного та еколого-природоохоронного картографування займались такі вчені-картографи, як А.М. Байназаров, В.А. Барановський, Е.Л. Бондаренко, А.П. Золовський, Маркова, А.М. Молочко, Г.О. Пархоменко, В.А. Пересадько, Л.Г. Руденко, Р.І. Сосса, С.В. Тітова, В.О, Шевченко. Еколого-природоохоронне картографування як самостійний напрям тематичного картографування виникло в другій половині ХХ сторіччя, розвинувшись із більш загальних екологічного та еколого-географічного картографування. Таким чином, екологія як така та екологічне картографування загалом виникли майже одночасно, що підкреслює значимість картографічного методу в екологічних дослідженнях. В той же час провідні фахівці, що займалися дослідженнями історії картографії відмічають наявність природоохоронної тематики і серед більш давніх картографічних творів.

Сучасне еколого-природоохоронне картографування базується на новітніх технологіях, при цьому його представники активно впроваджують нові методи та розробки у процес створення карт. Зокрема, чи не головним інструментом цього напряму є геоінформаційні технології.

Роль геоінформаційних систем у процесі картографічного забезпечення природоохоронних завдань не обмежується лише використанням їх в якості середовища та засобу створення відповідних тематичних карт. Завдяки геоінформаційним технологіям можливе здійснення моніторингу змін природного середовища, видового та популяційного складу в межах окремих природоохоронних територій. Крім того, можливе ведення баз даних, створення цифрових моделей об'єкту та прогнозних карт, а за умови розробки спеціалізованої ГІС та використанню інтелектуальних інформаційних систем - раціоналізація управління територією завдяки системам підримки прийняття рішень.

Нажаль подібні складні багатофункціональні системи поки що існують лише за кордоном. В той же час інтернет-картографування як один із сучасних напрямів має дещо кращі показники та більші перспективи завдяки динамічному розвитку.

Таким чином, з огляду на актуальність застосування різноманітних технологій в картографії, можна стверджувати про необхідність інтенсифікації розвитку та впровадження геоінформаційних технологій в усіх напрямах, в тому числі і в еколого-природоохоронному картографуванні.

У третьому розділі „Геоінформаційне картографічне забезпечення створення РЛП „Голосіїв” описано процес обґрунтування надання статусу природоохоронного об'єкта (а саме, регіонального ландшафтного парку) території в межах міста, обґрунтовано особливе значення подібних природоохоронних територій для урбанізованих зон, наведено методику картографічного забезпечення процесу створення об'єкта природно-заповідного фонду, запропоновано типову модель географічної бази даних для такого об'єкта та методику автоматизації процесу функціонального зонування природоохоронних територій.

Регіональний ландшафтний парк “Голосіїв” розташований у південній і південно-західній частинах міста Києва на території Голосіївського району (рис. 2), загальна площа парку (перша черга створення) складає 5189,7 га. Територія парку характеризується специфікою фізико-географічних умов - вона знаходиться практично на стику лісостепової зони та зони мішаних лісів, складається з кількох відокремлених масивів (рис. 3).

Крім того, територія має кілька історико-культурних пам'яток, заповідних об'єктів, на території парку мешкає низка рідкісних та зникаючих видів. Надзвичайно високим є рекреаційний потенціал території, що разом із все зростаючими потребами міста підвищує значення парку не тільки як природоохоронного, а і як соціально-інфраструктурного об'єкту.

Створення регіонального ландшафтного парку (в майбутньому національного природного парку) в межах міста було безпрецедентною подією: вперше природоохоронний об'єкт високого рангу та загальнодержавного значення повністю знаходиться на урбанізованій території, що накладало певні обмеження на можливості заповідання території та вимагало особливого підходу до проектування. Таким чином, використання геоінформаційних технологій при проектуванні створення та організації РЛП «Голосіїв» є необхідним кроком з огляду на його особливий статус.

На першому етапі передпроектних робіт з метою найбільш точної оцінки природоохоронної цінності території був проведений комплексий аналіз різноманітних описових та картографічних матеріалів. Картографічне забезпечення створення РЛП проводилось на основі різночасових даних, отриманих з різних джерел, що надавало особливого значення етапу відбору та оцінки матеріалів.

Тематичні карти, необхідні для проведення функціонального зонування, створювались в геоінформаційному середовищі, на основі лісовпорядчих матеріалів та польових досліджень. В результаті робіт було складено наступні карти: категорії земель; рослинності (переважаючі деревні породи та безлісі ділянки, основні породи з врахуванням вікового складу, насадження штучного походження та не зімкнуті лісові культури); класів пожежної небезпеки земельних ділянок; заповідних об'єктів; типів лісу за едафічними ознаками; характеру забудови. Результуючою картою виступала карта функціонального зонування (рис. 4).

Окрему увагу приділено такому важливому питанню, як оцінка якості картографічних матеріалів, отриманих з різних джерел. Обгрунтовано, зокрема, необхідність відбору карт для виконання планувальних робіт за ступенем достовірності змісту. Подано класифікацію та описано принцип відбору даних за основними ознаками, наведено технологічну схему інтеграції різнорідних даних в єдиному геоінформаційному проекті.

Однією з переваг використання геоінформаційних технологій була можливість створення і ведення бази географічних даних - БГД, яка в подальшому слугувала інструментом ведення моніторингу та основою для управління територією. Картографічна та описова (статистична) інформація зберігалась в єдиному середовищі та була реляційно пов'язана. Крім того, на основі отриманого досвіду з проектування БГД було запропоновано типову структуру для баз географічних даних, що створюються при проектуванні природоохоронних об'єктів.

Очевидним є те, що подібний підхід дозволяє за рахунок використання геоінформаційних технологій:

- забезпечити гнучкість вибору площ та конфігурацій окремих зон з метою оптимізації розробки та впровадження природоохоронних заходів;

- узагальнити методику функціонального зонування для різноманітних природних та соціально-економічних умов;

- спростити та скоротити процес функціонального зонування.

Практичні результати показали, що запропонована методика функціонального зонування є інструментом картографічного аналізу низки природних та соціально-економічних показників, приведених до єдиної мірної системи, та відповідно оцінених за ступенем впливу на природну територію. На основі аналізу таких оцінок, кожній територіальній одиниці присвоюється певна кількісна величина, що є показником її спроможності виконувати природоохоронні завдання. На основі цих величин будується карта функціонального зонування. При цьому завдяки моделюванню різних вихідних умов та/або кореляції величин можливо створити гнучкий та багатоваріативний інструмент автоматизації функціонального зонування.

Подібне технологічне рішення може універсалізувати, спростити та пришвидшити процес функціонального зонування, дозволить створення оперативних та прогнозних карт, надасть широкі можливості моделювання різноманітних ситуацій та прийняття оптимальних рішень при управлінні територією.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі здійснено розробку теоретико-методичних засад картографічного геоінформаційного забезпеченя створення об'єктів природно-заповідного фонду на прикладі РЛП «Голосіїв». Результати дослідження дали змогу сформулювати висновки теоретичного та методичного змісту:

1. З часу виникнення заповідної справи у сучасному її розумінні сформувалось кілька ідеологічних підходів до проблеми заповідання. Серед них домінуючим нині є підхід, заснований на розумінні класичного заповідання. Відповідна ідеологія передбачає використання природоохоронних територій в рівній мірі для збереження окремих видів чи угруповань (тваринних або рослинних) та для задоволення рекреаційного попиту. Міжнародною спільнотою визначено основні категорії об'єктів заповідання, які відрізняються між собою за режимом охорони, напрямом діяльності та природоохоронними заходами. Серед найбільш розповсюджених є об'єкти ІІ та V категорій, що носять в різних країнах різні назви та відповідають вітчизняним національним природним паркам і регіональним ландшафтним паркам. Ці категорії є відносно новими, хоч загалом заповідна справа в Україні має давні традиції. На сучасному етапі національними пріоритетами є створення об'єктів ПЗФ з використанням геоінформаційних технологій, що забезпечують єдину систему зберігання та обробки інформації, картографічного забезпечення діяльності природоохоронної території та підтримку прийняття управлінських рішень.

2. Взаємний вплив урбанізованих територій на природне середовища і зелених зон на мікроклімат та екологію міста достатньо вивчений. Проте особливості заповідання території, що знаходиться у тісному взаємозв'язку з міською інфраструктурою досі детально не описані. Такі території вимагають особливого підходу до охорони та збереження цінних видів та екосистем, але в той же час, важливим є і забезпечення рекреаційного попиту населення міста. Найбільше на роль таких універсальних об'єктів ПЗФ підходять регіональні ландшафтні та, в меншій мірі, національні природні парки. Таким чином, створення природоохоронних об'єктів в межах міста є унікальним досвідом для України.

3. Картографічний метод використовується в природоохоронній справі практично від часів створення перших заповідних територій, коли постало питання відмежування їх від промислових територій та мисливських угідь. З цією метою складались описові карти та абриси, пізніше - детальні плани. Разом із виникненням сучасної екології виникли і нові напрями в тематичному картографуванні, з яких згодом виокремилось еколого-природоохоронне картографування. За час існування цього напряму на територію України було видано чимало картографічних творів (окремих карт, серій карт, атласів, електронних атласів).

4. Сучасне еколого-природоохоронне картографування базується на новітніх технологіях та активно впроваджує нові методи та розробки у процес створення карт. Зокрема, чи не головним інструментом цього напряму є геоінформаційні технології. Їх використання є доцільним на кожному з етапів створення природоохоронного об'єкта при застосуванні картографічного методу, від створення схеми його розміщення, погодження меж із землекористувачами, збору наявних картографічних матеріалів на територію об'єкта і до проведення функціонального зонування та створення серії карт для його подальшого функціонування.

5. При проектуванні об'єктів ПЗФ велике значення надається картографічним матеріалам. Наявність деяких з них є обов'язковою і закріплена на законодавчому рівні. Результатом проектних робіт є схема функціонального зонування території. Функціональне зонування (ФЗ) виконується з метою встановлення на різних ділянках відповідного охоронного режиму та розробки природоохоронних заходів. Для укладання схеми ФЗ необхідна серія тематичних карт. Серед них карти: видового рослинного та тваринного різноманіття; рідкісних та червонокнижних видів; ландшафтна; історико-культурних та архітектурних пам'яток; природно-заповідних об'єктів; сучасного використання земель тощо. Ці карти створюються на основі описових, статистичних та картографічних матеріалів та польових досліджень. Важливим елементом попереднього етапу проектування є оцінка якості джерел картографування. Особливе значення мають визначення достовірності інформації та сумісності різних джерел (часової, математичної, інформаційної).

6. Характерною ознакою еколого-природоохоронного картографування, як одного з наймолодших напрямів є використання новітніх технологій. Зокрема, останнім часом намітилась тенденція до інтенсифікації використання геоінформаційних та інтернет-технологій. Роль геоінформаційних систем у процесі картографічного забезпечення природоохоронних завдань не обмежується лише використанням їх в якості середовища та засобу створення відповідних тематичних карт. Завдяки геоінформаційним технологіям здійсненюється моніторинг змін природного середовища, видового та популяційного складу в межах окремих природоохоронних територій. Крім того, можливе створення цифрових моделей об'єкту та прогнозних карт. Досвід застосування ГІС в різноманітних еколого-інформаційних проектах доводить переваги такого методу та його перспективність.

7. Картографічне геоінформаційне забезпечення створення та функціонування об'єктів ПЗФ логічно пов'язане із необхідністю створення бази географічних даних (БГД). Така БГД має містити в собі просторову і непросторову інформацію про об'єкти картографування різних рівнів (від найменших, наприклад, виділів лісогосподарств, до територіальних складових об'єкту природно-заповідного фонду). Доцільним є створення внутрішньої структури БГД таким чином, щоб забезпечити користувачеві зручний перехід до картографічної інформації та введення статистичних даних моніторингу. Особливістю БГД у даному разі є використання її не лише в якості середовища зберігання інформації, а і як середовища роботи із даними та створення карт. Перспективним також вбачається створення в таких БГД складніших аналітичних структур.

8. На основі досвіду картографічного геоінформаційного забезпечення створення та організації регіонального ландшафтного парку «Голосіїв», та на основі апробації цього досвіду в інших еколого-інформаційних проектах, можна зробити висновок про доцільність автоматизації процесу функціонального зонування (ФЗ) природоохоронної території. Подібне технологічне рішення може універсалізувати, спростити та пришвидшити процес ФЗ, дозволить створення оперативних та прогнозних карт, надасть широкі можливості моделювання різноманітних ситуацій та прийняття оптимальних рішень при управлінні ресурсами території. Автоматизація ФЗ є логічним кроком до створення повноцінної багатофункціональної ГІС природоохоронного об'єкту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Картографічна інтерпретація деяких особливостей м. Києва / [Шевченко В.О., Шевченко Р.Ю., Філозоф Р.С., Полякова Н.О.]. - К.: Фітосоціоцентр, 2007. - 156 с. (Особистий внесок автора - розділ 4, присвячений досвіду створення регіонального ландшафтного парку «Голосіїв», створенню серії відповідних тематичних карт, застосуванню геоінформаційних технологій та моделюванню геоінформаційної бази даних).

Статті у фахових наукових виданнях

2. Філозоф Р.С. Використання ГІС при створенні регіональних ландшафтних парків (на прикладі РЛП «Голосіїв») / Р.С. Філозоф // Картографія та вища школа : зб. наук. праць. - К.: Інститут передових технологій, 2006. - вип. 11. - С. 104-109.

3. Філозоф Р.С. Досвід інтеграції різнорідних даних в геоінформаційних еколого-природоохоронних проектах / Р.С. Філозоф // Ученые записки ТНУ. Серия: География, - Симферополь. : Информационно-издательский отдел ТНУ, 2009. - том 22 (61). - №1. - С. 142-147.

4. Філозоф Р.С. Інтерактивні карти природоохоронних територій. Сучасний стан і перспективи / Р.С. Філозоф // Картографія та вища школа : зб. наук. праць. - К.: Інститут передових технологій, 2008. - вип. 13. - С. 87-89.

5. Філозоф Р.С. Картографічні матеріали, необхідні для створення природоохоронних об'єктів / Р.С. Філозоф // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії : зб. наук. праць. - К.: Інститут передових технологій, 2009. - вип. 10. - С. 220-224.

6. Філозоф Р.С. Підходи до автоматизації процесу функціонального зонування при проектуванні природоохоронних територій високого рангу / Р.С. Філозоф // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія : наук. зб. - К.: Обрії, 2009. - том 17. - С. 207-211.

7. Філозоф Р.С. Структура геоінформаційної бази даних для організації та управління регіональним ландшафтним парком «Голосіїв» / Р.С. Філозоф // Картографія та вища школа : зб. наук. праць. - К.: Інститут передових технологій, 2009. - вип. 14. - С. 46-50.

Статті в наукових виданнях і тези доповідей на наукових і науково-практичних конференціях

8. Філозоф Р.С. ГІС у створенні та управлінні природоохоронними територіями / Р.С. Філозоф // Матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції «ГІС-Форум 2006», К.: КНУБА, 2006. - С. 178-181.

9. Філозоф Р. С. Значення Інтернет-картографії для підвищення активності громадян у вирішенні екологічних питань / Р.С. Філозоф // Географія в інформаційному суспільстві : зб. наук. праць. у 4 тт. - К.: ВГЛ Обрії, 2008. - Т.ІV. - С. 108-110.

10. Філозоф Р.С. Використання геоінформаційних технологій при розробці Проекту організації території регіонального ландшафтного парку (на прикладі РЛП «Голосіїв») / Р.С. Філозоф, О.О. Година, С.О. Дем'яненко, Н.А. Чумак // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики : зб. наук. праць. - К.: ЦММ, 2006. - C. 312-316. (Особистий внесок автора - описання геоінформаційної складової проекту).

Размещено на Allbest.ru