Оцінка перспективного фауністичного потенціалу регіону (на матеріалах Чернівецької області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Оцінка перспективного фауністичного потенціалу регіону (на матеріалах чернівецької області)

11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

Автореферат

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

ЯЧНЮК МАРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Чернівці - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Руденко Валерій Петрович, Чернівецький національний університ імені Юрія Федьковича, декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної географії та екологічного менеджменту.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Заставецька Ольга Володимирівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри географії України та туризму;

кандидат географічних наук, професор Кукурудза Семен Ілліч, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи.

Захист відбудеться 17 травня 2010 р. о 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, корпус 4, ауд. 24.

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розісланий 9 квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор географічних наук, професор В.О.Джаман

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтенсивне, екологічно збалансоване природокористування базується на ефективному, повному використанні кожної одиниці природних ресурсів. Для цього необхідно уточнити уявлення про запаси різних видів природних ресурсів, а у випадку відновних - про їх продуктивність. В цілому завданням є більш поглиблене пізнання природно-ресурсного потенціалу (ПРП) території загалом.

Вивчаючи ПРП території, його окремі складові, ми не можемо обмежуватись тільки фактичною абсолютною продуктивністю її природних ресурсів, як засобів виробництва і предметів споживання. ПРП, окрім цього, повинен розкривати і невикористані, приховані можливості природно-економічної системи, які можуть бути приведені в дію для досягнення майбутнього ефекту в природокористуванні. Таким чином, показник фактичної середньорічної продуктивності природних ресурсів дає характеристику фактично досягнутому ПРП. Відомо, що природно-господарській системі властиві також максимальні, гранично допустимі можливості, що визначають її потенційний рівень. У зв'язку з цим ПРП території можна охарактеризувати з двох сторін: через фактично досягнутий і потенційний рівні.

Досягнутий ПРП території, розкриває сучасний рівень використання ПРП. Перспективний ПРП території - це сукупна потенційна продуктивність природних ресурсів з одиниці площі за одиницю часу при оптимальних умовах функціонування природно-економічної системи або сумарна максимальна кількість продукції (ефекту) з одиниці ресурсу території (територія як носій природних багатств) в одиницю часу.

В умовах вичерпності багатьох видів природних ресурсів особливої актуальності набуває пізнання саме відновних ресурсів, їх природної циклічності. Йдеться, перед усім, про фауністичні ресурси - один з основних компонентів біосфери.

Тваринний світ - важливіша складова частина природних багатств України. Він є джерелом для одержання промислової, лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей, необхідних для задоволення потреб населення і національного господарства.

Значну роль у суспільному житті відіграють риби, хутрові звірі, різноманітна дичина, бджоли. Саме ці види і охоплюються потенціалом фауністичних ресурсів, що в географічній науці досліджений ще недостатньо. Без кваліфікованої географічної оцінки стану і тенденцій змін фауністичних ресурсів регіону неможливе вирішення низки важливих сільськогосподарських, медико-ветеринарних, природоохоронних, світоглядних, естетичних та інших проблем. Україна є державою, де антропогенний вплив на тваринний світ надзвичайно великий. Людина в своїй господарській діяльності використовує дари природи, серед яких велику частку займають фауністичні ресурси. Ця географічна проблема в наш час є надзвичайно актуальною. По-перше, вона маловивчена у сутнісному та територіальному аспектах, не розкрита просторова диференціація у забезпеченості цими ресурсами, їх раціонального використання. Еколого-економічна оцінка перспективного потенціалу фауністичних ресурсів, по-друге, відноситься до числа недостатньо розроблених. Це в значній мірі пов'язано зі специфікою даного виду ресурсів.

Особливої географічної значущості проблема кількісного визначення перспективного фауністичного потенціалу набуває на регіональному рівні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота прямо пов'язана із виконанням загальнодержавних програм розвитку агровиробництва в Україні: «Національної програми розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села», «Державної цільової програми розвитку українського села до 2015 року» та розробленими на їх основі регіональними програмами та проектами розвитку агровиробництва в регіоні. Відтворення, охорона і раціональне використання мисливської фауни - одне з основних завдань Державної цільової програми «Ліси України» на 2010-2015 роки.

Дисертаційна робота виконана у відповідності до напрямів наукової роботи географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, зокрема пов'язана з дослідженнями кафедри економічної географії та екологічного менеджменту по держбюджетних наукових темах «Оцінка географічної різноманітності та типологія природно-ресурсного потенціалу природних регіонів України» (№ держреєстрації 0106U001457) (2006-2008 рр.) та «Визначення рівнів господарської освоєності природно-ресурсного потенціалу регіонів України як засіб збалансування їх соціально-економічного розвитку» (№ держреєстрації 0109U002238 із 2009 р.). Внесок автора в даних дослідженнях полягає у визначенні та обґрунтуванні сутності і методичних підходів до оцінки перспективного природно-ресурсного, зокрема фауністичного, потенціалу регіону у розрахунку рівнів його господарського освоєння.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є вивчення сутності перспективного фауністичного потенціалу регіону, розробка основних методів конструктивно-географічного аналізу та його кількісної оцінки для збалансування природокористування у Чернівецькій області.

Реалізація мети зумовила постановку та вирішення таких завдань:

1. Визначити географічну сутність перспективного фауністичного потенціалу території (акваторії).

2. Провести узагальнення вихідної інформації та здійснити конструктивно-географічний аналіз показників перспективної продуктивності мисливських, рибних та медоносних ресурсів регіону.

3. Здійснити кількісну, зокрема еколого-економічну оцінку по-компонентного і сумарного перспективного фауністичного потенціалу Чернівецької області.

4. Обґрунтувати шляхи збалансованого освоєння перспективного фауністичного потенціалу Чернівецької області.

Об'єкт дослідження - фауністичний потенціал Чернівецької області як сукупність мисливських, рибних та медоносних ресурсів.

Предметом дослідження є конструктивно-географічний аналіз та кількісна оцінка перспективного фауністичного потенціалу Чернівецької області.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення теорії географічної науки і регіональної економіки про взаємодію суспільства та природи, концептуальні підходи вітчизняних та зарубіжних учених до поглибленого вивчення природних ресурсів. Багатоаспектність та міждисциплінарність явищ, процесів і чинників, що аналізуються в роботі, зумовили необхідність застосування в дисертаційному дослідженні цілої низки загальнонаукових методів, із-поміж яких методи аналізу і синтезу, системного підходу, експедиційні, порівняльно-описові, картографічні, статистичні, методи типології та бонітування, математичні, економічні. Основними методами конструктивно-географічного дослідження перспективного фауністичного потенціалу є: облік та визначення продуктивності тварин, вартісна оцінка, картографування, аналіз розміщення і оцінка зв'язку тварин з географічним середовищем. Теоретико-методологічну основу роботи становлять праці В.І.Вернадського, Г.В.Балабанова, І.О.Горленко, Б.М.Данилишина, О.В.Заставецької, М.Г.Ігнатенка, Л.М.Ільїної, С.І.Кукурудзи, О.М.Маринича, О.О.Мінца, В.П.Нагірної, Я.Б.Олійника, М.М.Паламарчука, М.Ф.Реймерса, В.П.Руденка, Л.Г.Руденка, О.Г.Топчієва, О.І.Шаблія.

Нормативно-правову та інформаційну базу дисертаційного дослідження склали закони та постанови, прийняті Верховною Радою України, матеріали Головного управління статистики у Чернівецькій області, Головного управління агропромислового розвитку Чернівецької обласної держадміністрації, Чернівецького обласного виробничого управління меліорації та водного господарства, Обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернівецькій області, Державного комітету рибного господарства України, Чернівецької обласної ради Українського товариства мисливців і рибалок.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі вперше:

- здійснена кількісна, зокрема вартісна еколого-економічна оцінка перспективного потенціалу мисливських, рибних, медоносних ресурсів Чернівецької області;

- розрахований інтегральний (сумарний) перспективний фауністичний потенціал Чернівецької області та досліджена його структура;

удосконалено визначення географічної сутності перспективного фауністичного потенціалу регіону, його основних ознак і властивостей;

здійснено обґрунтування основних теоретичних та методичних положень кількісного визначення об'єму та структури перспективного фауністичного потенціалу;

отримали подальший розвиток основні напрями збалансування (раціоналізації) освоєння перспективного фауністичного потенціалу Чернівецької області.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані в дисертації теоретичні та науково-методичні підходи до вивчення перспективного фауністичного потенціалу можуть бути використані для кількісної (вартісної) оцінки мисливських, рибних та медоносних угідь в інших областях України. Рекомендації за результатами дослідження дозволять значно підвищити роль і значення відповідних галузей і підгалузей регіонального природокористування у системі національного господарства, сприятимуть екологізації відповідних виробництв, їх виходу на загальнонаціональний і європейський рівень розвитку.

Результати дослідження стали складовою частиною звітів з вищеназваних науково-дослідних тем кафедри економічної географії та екологічного менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (48.89 та 48.81), в яких автором зроблений наголос на методичних підходах та еколого-економічній оцінці перспективного фауністичного потенціалу Чернівецької області.

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за напрямами та спеціальностями «Географія», «Економічна і соціальна географія», «Менеджмент організацій» при вивченні дисципліни «Географія природно-ресурсного потенціалу України».

Особистий внесок здобувача. Усі представлені у дисертації наукові результати отримані автором особисто. Конкретний особистий внесок здобувача у працях, опублікованих у співавторстві, зазначений у переліку основних публікацій з теми дисертації.

Апробація результатів дослідження.

Основні теоретичні, методологічні та практичні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на: ІІ Міжнародній конференції «Географія і туризм: європейський досвід» у Львівському національному університеті імені Івана Франка (Львів, 2008 р.); ІV Міжнародній науковій конференції «Молоді науковці - географічній науці» у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (Київ, 2008 р.); V-му Міжнародному географічному колоквіумі в Університеті імені П. Й. Шафарика в Кошицях (Словаччина, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Природне середовище України і духовність» (Ужгород, 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 9 наукових працях, з них - 6 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 тезах доповідей на наукових конференціях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (202 найменувань) і додатків (76 сторінок). Повний обсяг роботи - 257 сторінок, із них 163 сторінки основного тексту, з яких 125 - текстова частина. Робота містить 22 рисунки і 40 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ - «Сутність перспективного фауністичного потенціалу регіону, його основні ознаки та властивості» присвячений сучасному визначенню географічного змісту перспективного природно-ресурсного і фауністичного потенціалу території (акваторії). Перспективний конструктивно-географічний аналіз є основою для виявлення закономірностей і тенденцій розвитку природно-ресурсного потенціалу на майбутній період.

Серед головних аспектів оцінювання природно-ресурсного і зокрема фауністичного потенціалу (за В.П.Руденком) виділяються: змістовий, територіальний і часовий. Змістовий аспект включає в себе дослідження сутності оцінювання як економіко-географічної категорії. Він відображається передусім в кількісному визначенні закономірностей територіальної диференціації в ефективності використання, охорони і відтворення ПРП, його абсолютної цінності, що охоплює продуктивність всього природно-ресурсного комплексу території. Характеристика окремих якісно однорідних в природному відношенні типів ПРП, їх територіальних поєднань, оцінювання природно-ресурсних комплексів регіону визначають особливості територіального аспекту. Аналіз тенденцій історичного розвитку процесів природокористування, прогноз варіантів комплексного освоєння ПРП території в майбутньому складають сутність часового підходу до оцінювання ПРП території (акваторії). Він дозволяє глибше пізнати динаміку розвитку виробництва в регіоні з боку його залежності від природно-ресурсних факторів і визначити можливі перспективи економічного розвитку.

Системний діалектичний підхід до вивчення ПРП, фауністичного потенціалу дає змогу виявити найсуттєвіші закономірності й процеси їх розвитку, становлення, пов'язавши їх з конкретними етапами історії та перспективами суспільного життя. У конструктивній географії часовий аспект пізнання ПРП, фауністичного потенціалу реалізується через їх ретроспективний, оперативний і перспективний аналіз. Результатом такого дослідження є оцінка якісних і кількісних, натуральних і вартісних параметрів ретроспективного, сучасного і перспективного ПРП, фауністичного потенціалу, що дає змогу об'єктивно судити про динаміку розвитку природно-ресурсних комплексів, а отже, обґрунтовано визначати тенденції їхніх змін у майбутньому.

Перспективний аналіз виконують для виявлення закономірностей і тенденцій розвитку природно-ресурсного потенціалу на майбутній період. За його допомогою досліджують перспективний фауністичний потенціал, що базується на потенційній сукупній продуктивності фауністичних ресурсів. Сьогодні методологія і методика кількісного, а тим більше вартісного визначення потенційної сукупної продуктивності фауністичних ресурсів перебувають на початковій стадії свого формування. Разом з тим, на нашу думку, необхідно акцентувати увагу на першочерговій розробці таких питань, як: визначення екологічної і соціально-економічної доцільності використання залучених до господарського обігу мисливських, рибних та медоносних ресурсів, виходячи з перспектив науково-технічного прогресу і переорієнтації економіки країни (співтовариства країн в цілому) на розвиток трудо- і науковоємких, маловідходних виробництв; кількісне обчислення оптимальних, екологічно виправданих, технічно досяжних і економічно ефективних вже в сучасних умовах рівнів потенційної продуктивності мисливських, рибних та медоносних ресурсів; виявлення перспективних потреб господарських комплексів в об'ємах, якості і різноманітності фауністичних ресурсів з урахуванням можливостей утилізації відходів виробництва, прогресивніших норм використання сировини; обґрунтування найбільш раціональних напрямків розвитку природно-ресурсних комплексів, генетично відповідних місцевому ПРП території (акваторії); розв'язання проблем обчислення перспективних кадастрових цін на фауністичні ресурси і вартісного визначення їхньої потенційної сукупної продуктивності в умовах конкретного регіону; акцент на аналіз та осмислення конкретного досвіду вивчення перспективного фауністичного потенціалу території (акваторії).

Величину перспективного фауністичного потенціалу території (акваторії), на нашу думку, можна розрахувати, якщо до величини фактичної продуктивності фауністичних ресурсів додати той приріст, який мав би місце при досягненні за допомогою повного використання виробничих потужностей максимальних розмірів «віддачі» наявних мисливських, рибних та медоносних ресурсів. Категорія «перспективний фауністичний потенціал» необхідна для оцінки можливого майбутнього розвитку, оскільки враховує поповнення і відтворення ресурсів, що характеризуються як певні резервуари. Отже, перспективний фауністичний потенціал території (акваторії) - це сукупна максимальна продуктивність мисливських, рибних та медоносних ресурсів з одиниці площі за одиницю часу при досягненні уже в нинішніх умовах оптимальних параметрів функціонування природно-економічної системи. Фауністичний потенціал території (акваторії), таким чином, на нашу думку, - це сукупна продуктивність її зооценозу (популяції) як засобів виробництва і предметів споживання, яка виражається у їх суспільній споживчій вартості. За Ільїною Л.М., фауністичний потенціал території (акваторії) - це система фауністичних ресурсів, які можуть бути використані з врахуванням екологічних норм вилучення і при високій економічній ефективності виробничого комплексу на цій території. Оскільки об'єкт дослідження об'єднує географію природних ресурсів з біологічними науками, а методи і підходи з географією і ресурсознавством, то нами широко застосовуються поняття та терміни біології («біота», «зооценоз», «популяція», «біологічна продуктивність» та ін.), географії («географічне середовище», «природні ресурси», «картографування», «природний комплекс», «раціональне природокористування» та ін.), ресурсознавства («ресурси», «запаси», «сировина» і т. д.)

Перспективна продуктивність потенціалу мисливських ресурсів визначається кількістю корисної продукції (м'яса, хутра і т.д.), що отримується від тварин за умови досягнення ними оптимальної чисельності відповідно до кормової бази кращих за якістю угідь.

Перспективна рибопродуктивність - частина біологічної продуктивності промислових видів риби, що може бути вилучена під час промислу без шкоди для багатовікової динаміки чисельності і структури їх популяцій, а також функціонування водних екосистем, досягнута на передових рибокомбінатах. Вона базується на валовій біологічній продукції всіх видів риби, що відносяться до одиниці площі акваторії.

Перспективна медопродуктивність характеризується кількістю цінних продуктів меду, воску, квіткового пилку, прополісу, маточного молочка, бджолиної отрути, що одержують внаслідок життєдіяльності бджіл, виходячи з науково обґрунтованої системи ведення, насамперед, сільськогосподарського природокористування.

У другому розділі - «Методичні підходи до оцінки перспективного фауністичного потенціалу регіону» - йдеться про методи оцінки фауністичного потенціалу (мисливських, рибних та медоносних ресурсів).

Важливішими методами впорядкування та оцінки мисливських угідь є їх типологія і бонітування. Методи обліку мисливських тварин можна розділити на дві групи - комплексні (зимовий маршрутний облік, обложний, облік прогоном) та видові. Способи обліку мисливських тварин є диференційованими за їх видами, наприклад, для обліку парнокопитних застосовують маршрутно-обложний, метод картування слідів, метод прогону.

Кількісне визначення потенційної продуктивності мисливських угідь враховує: можливості досягнення оптимальної для даного регіону чисельності мисливських звірів та птахів; науково обґрунтовані норми їх добування; середню вагу та використовувані у практиці господарювання ринкові чи світові ціни на продукцію мисливства. Оптимальна щільність поголів'я мисливських тварин визначається за формулою



де, Gзаг - загальна оптимальна щільність одного з визначених мисливських видів диких тварин на території господарства, голів;

G - оптимальна щільність виду, тобто оптимальна чисельність мисливських тварин, яка розрахована на 1000 га мисливських угідь;

S - площа, для якої визначається загальна оптимальна чисельність виду, тис. га.

Природна рибопродуктивність - це величина щорічного приросту риби на одиницю водної площі ставу за рахунок природної кормової бази. Величина її залежить від комплексу чинників, а саме: якості води, характеру ґрунтів, на яких побудовані стави, кліматичних та метеорологічних умов, пов'язаних з кількістю світла та тепла, місця розташування та окультурення ставів, фізико-географічної зони, набору риб у полікультурі, ступеню інтенсифікації рибництва, якості водозабірної площі тощо.

Загальна рибопродуктивність нагульних ставів визначається як різниця між виловленою восени рибопродукцією і масою посадженого навесні посадкового матеріалу із розрахунку на одиницю площі ставу (за рекомендаціями Інституту рибного господарства УААН):

де, Пзаг - загальна рибопродуктивність (кг/га);

М2 - маса рибопродукції (кг);

М1 - маса посадкового матеріалу (кг);

S - площа ставу (га).

Різниця між загальною і природною рибопродуктивністю, є рибопродуктивністю, одержаною за рахунок інтенсифікаційних заходів (в основному - годівлі та удобрювання).

Перспективний потенціал рибних ресурсів, на нашу думку, повинен визначатися максимальними показниками рибопродуктивності провідного рибокомбінату. За таких умов рибопродуктивність водоймищ залежить від їхньої природної біологічної продуктивності (визначається особливостями географічної зони, типом водойм, складом іхтіофауни і кормових організмів) і системи ведення рибного господарства, включаючи методи підвищення продуктивності та інтенсифікації господарства.

Для визначення медоносної цінності території важливе значення мають кількісно-якісний облік розміщення медоносів та експедиційний (польовий) метод. Найчастіше застосовуються методики В.П.Поліщука, В.Т.Корейши (методика кількісного обліку на медоносних деревах і кущах), А.С.Швецова, Є.Л.Лук'яненка (методика по визначенню вмісту цукру в нектарі), А.М.Ковальова (методика обліку трав'янистих медоносів).

При оцінці медоносних ресурсів господарства спочатку встановлюють площі, зайняті медоносними сільськогосподарськими рослинами (гречкою, соняшником, плодовими деревами, ягідниками й т.д.). Ці дані беруть із виробничих планів або звітів господарств. Щоб визначити запас нектару на ділянках, зайнятих сільськогосподарськими медоносними рослинами, необхідно медопродуктивність відповідних медоносів помножити на площу ділянки. Для визначення медопродуктивності лісових угідь слід знати площі, займані тими або іншими деревними або чагарниковими медоносними рослинами.

При визначенні перспективного потенціалу медоносних ресурсів області сумарно враховують площі під сільськогосподарськими медоносними рослинами й медоносами лісових угідь, виходячи насамперед з науково обґрунтованої перспективної системи ведення землеробства та лісового господарства регіону. Ці дані є необхідними для планування кількості бджолиних сімей, яку доцільно мати в області (краї, державі), а також для планування міжобласних перевезень бджіл, що базуються на наявній і перспективній кормовій базі бджільництва. Медовий баланс території можна визначити за формулою:

де, Мн - норма медопродуктивності при оптимальній структурі сівозмін (кг/га);

S - площа нектароносних угідь, га;

0,5 - коефіцієнт доступного для бджіл медозбору.

У третьому розділі - «Перспективний фауністичний потенціал Чернівецької області» - здійснюється покомпонентна та сумарна (загальна) оцінка перспективного фауністичного потенціалу території Чернівецької області як у натуральних, так і у вартісних показниках, а також порівнюються показники фактичного і перспективного потенціалу. Мірилом вартісної оцінки перспективного фауністичного потенціалу взяті середньорічні ринкові ціни на продукцію з відповідних ресурсів, що склалися в краї.

За фактичною і потенційною продуктивністю мисливських угідь Чернівецької області спеціалізовані державні мисливські господарства та держлісгоспи (Берегометське, Сторожинецький, Путильський, Чернівецький, Хотинськиий) лідирують як за фактичним, так і за перспективним потенціалом по оленю благородному, козулі, кабану; за цими ж видами мисливських тварин їм значно поступаються районні організації Українського товариства мисливців і рибалок. За оцінковими показниками по зайцю-русаку натомість Новоселицька, Сокирянська, Кіцманська, Хотинська, Заставнівська районні організації УТМР займають у краї провідні позиції. Їм дещо поступаються передгірні Сторожинецька та Глибоцька районні організації УТМР. І, нарешті, найнижчі показники оцінки у гірських районах - Вижницькій та Путильській районних організаціях УТМР, Хотинському держлісгоспі. Основна причина - збіднення кормової бази для зайця-русака, що зменшується від багатих сільськогосподарських угідь рівнинних лісостепових районів до передгірних і гірських районів.

Особливості розвитку потенціалу рибних ресурсів Чернівецької області на перспективу визначаються насамперед водноресурсним потенціалом її адміністративних районів, що є основою для розвитку рибництва краю. У його структурі провідну роль відіграє ставковий фонд, що займаючи 22,7 % площі водної поверхні Чернівецької області, продукує майже 99% загального обсягу виловленої риби за 2000-2007 роки. Центральною ланкою риборесурсного потенціалу краю є ставковий фонд «Чернівецького рибокомбінату», рибопродуктивність якого становить у даний час 8,83 ц/га, що (як по передовому господарству) взята за основу для визначення перспективного потенціалу рибних ресурсів Чернівецької області. Досягнення оптимального поєднання природної біологічної продуктивності водойм з прогресивною системою ведення рибного господарства (засобами біологічної і технічної меліорації, найрезультативніші шляхи збільшення і покращення кормової бази, нарощування рибних запасів і поліпшення їх якісного складу) дозволило б у перспективі майже вп'ятеро наростити наявний потенціал рибних ресурсів Чернівецької області.

Основу медового (нектарного) запасу краю становлять високомедопродуктивні трави посівні, на які припадає близько 46,5 % теоретично можливих медоносних ресурсів. Далі йдуть луки - 18,3%, ліси - 15,8%, садові насадження - 8,9% ( у сукупності - майже 9/10 потенціалу медоносних угідь Чернівецької області).

На Сторожинецький район припадає майже 1/5 загальнообласного нектарного запасу, далі йдуть Вижницький (11%), Хотинський (10%), Новоселицький (9,4%), Путильський (8,6%), Сокирянський (8,4%) райони, що зосереджують 2/3 всього потенціалу медоносних ресурсів краю.

Сучасна структура сівозмін сільськогосподарських культур, співвідношення сільськогосподарських і лісових угідь у Чернівецькій області в основному відповідають науково обґрунтованим рекомендаціям щодо збалансування основних галузей природокористування, пов'язаних з бджільництвом. Виходячи з цього перспективний потенціал медоносних ресурсів краю визначається оцінкою, що в 1,12 рази перевищує показник сучасного (фактичного) потенціалу.

Сумарний перспективний фауністичний потенціал перевищує фактичний потенціал майже втричі (відповідно 66 і 23 млн. грн.)

Компонентна структура фауністичного потенціалу Чернівецької області характеризується суттєвими відмінностями між фактичним і перспективним потенціалами. У фактичному потенціалі на перше місце виходять медоносні ресурси (56,9%), які суттєво переважають майже у всіх районах Чернівецької області, друге місце займають рибні - 41,6%, третє мисливські ресурси - 1,5%. У компонентній структурі перспективного потенціалу на перше місце з суттєвим відривом виходять рибні ресурси (76,4%), потім йдуть медоносні - 22,1 % та мисливські - 1,5% (рис. 3, див. табл. 1).

Таблиця 1. Перспективний фауністичний потенціал Чернівецької області

№	Райони	Перспективний потенціал ресурсів, (чисельник - млн. грн., знаменник - компонентна структура, %)	Сумарний
		мисливських	Рибних	медоносних
1	Вижницький
2	Герцаївський
3	Глибоцький
4	Заставнівський
5	Кельменецький
6	Кіцманський
7	Новоселицький
8	Путильський
9	Сокирянський
10	Сторожинецький
11	Хотинський
12	м. Чернівці
	Всього по області

Четвертий розділ «Основні напрями та шляхи збалансованого освоєння перспективного фауністичного потенціалу Чернівецької області» - присвячений питанням біотехнології, інтенсифікації та шляхам підвищення продуктивності фауністичного потенціалу.

Потреба в біотехнії у мисливському і загалом у фауністичному природокористуванні Чернівецької області пов'язана з необхідністю покращити умови існування диких тварин, послабити несприятливу дію окремих природних явищ, лімітуючих факторів середовища, зменшити шкідливу для людини діяльність деяких видів. Специфічною ознакою біотехнії є нейтралізація негативних наслідків впливу різноманітних факторів антропогенного походження (до цієї групи факторів відноситься і сама біотехнія). Основними заходами по збалансуванню та територіальному розвитку мисливського господарства Чернівецької області є: відтворення,охорона і раціональне використання мисливської фауни, створення годівниць (для оленів, козуль), підгодівельних майданчиків (для кабанів і зайців), солонців, навісів для збереження кормів, мисливських будиночків. Чисельність мисливських тварин при врахуванні приросту поголів'я з кожним роком на перспективу зростає, що і веде за собою зростання обсягів заготівлі кормів. Серед кормів для оленя та козулі використовують сіно, віники деревні, зерновідходи, коренеплоди, для кабана - лише зерновідходи та коренеплоди, а для зайця - сіно та коренеплоди.

Сучасне мисливське господарство Чернівецької області - один з важливих напрямків діяльності людини щодо раціонального використання і відтворення природних ресурсів. Саме в цій сфері природокористування біотехнія найбільш розвинулась і як наука, і як напрямок практичної діяльності. В сучасних умовах територіальна організація біотехнічних заходів - це обов'язкова складова у роботі будь-якого мисливського господарства.

Біологічна або природна рибопродуктивність ставів визначається тією кількістю риби, що її можна виростити в них за рахунок наявних та відтворювальних природних кормів. Підвищення природної рибопродуктивності ставів у Чернівецькій області з метою раціонального використання їх екосистеми для випасного вирощування риби, включає в себе низку територіально організованих складових, найважливішими серед яких є такі: підготовка ставів до зариблення та меліоративні заходи в них, своєчасне біологічно обґрунтоване внесення у стави органічних, мінеральних добрив та вапна, оптимальний добір об'єктів полікультури та щільностей їх посадки, застосування необхідних заходів щодо екологічної меліорації в ставах впродовж періоду вирощування риби, своєчасне проведення необхідних лікувально-профілактичних заходів по районах.

Рибогосподарським підприємствам Чернівецької області слід запозичити ефективний всеукраїнський досвід роботи по інтенсифікації рибного господарства, а саме - необхідно наростити концентрацію матеріальних, трудових і грошових ресурсів на одиницю ставкової площі при раціональному використанні їх з метою одержання максимального виходу рибної продукції високої якості з низькою собівартістю.

З метою покращення роботи в ставковому рибництві Чернівецької області розроблена і затверджена програма розвитку рибництва в господарствах всіх форм власності. Серед завдань програми, на нашу думку, слід зробити наголос, активізувати роботу щодо: поступового підвищення рівня забезпечення населення регіону харчовою рибою шляхом нарощування рибопродуктивності водойм; створення сприятливих умов для здійснення рибогосподарської діяльності (а саме: збереження в належному експлуатаційному стані рибницьких об'єктів, сприяння розвитку товарного виробництва підприємствами всіх форм власності, створення спеціалізованих риборозплідних господарств); посилення державного та громадського контролю за раціональним використанням рибних та інших водних живих ресурсів.

Основними напрямами підвищення медопродуктивності угідь Чернівецької області на перспективу є: 1) розширення посівів високопродуктивних медоносних рослин; 2) садіння медоносних дерев і кущів у полезахисних смугах, навколо водойм, населених пунктів, по ярах; 3) докорінне і поверхневе поліпшення кормових угідь на лукопасовищах; 4) висів медоносних рослин у кормових сумішах; 5) висів медоносів на парових полях і в міжряддях садів і ягідників; 6) післяжнивні і післяукісні посіви медоносів для використання медозбору; 7) подовження строків цвітіння різних медоносних рослин шляхом підзимніх посівів, сівби в кілька строків, а також підкошування трав до їх цвітіння; 8) підбір певних видів і сортів медоносів, що забезпечують одержання найвищих урожаїв основної продукції та нектару; 9) розробка оптимальних технологій вирощування медоносних рослин.

Загалом, як засвідчують матеріали наших досліджень, збалансоване використання, охорона та відтворення перспективного і фактичного фауністичного потенціалу у Чернівецькій області дозволить значно підвищити роль і значення відповідних галузей і підгалузей регіонального природокористування у системі національного господарства, сприятиме екологізації відповідних виробництв, їх підняттю на загальнонаціональний і європейський рівень розвитку.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації дане нове вирішення наукового завдання - визначена сутність перспективного фауністичного потенціалу регіону, узагальнені та розроблені основні методи його конструктивно-географічного аналізу та здійснена його кількісна, зокрема вартісна оцінка для збалансованого розвитку природокористування Чернівецької області.

Перспективний конструктивно-географічний аналіз є основою для виявлення закономірностей і тенденцій розвитку фауністичного потенціалу на майбутній період. Він лежить в основі досліджування перспективного фауністичного потенціалу, який базується на потенційній сукупній продуктивності мисливських, рибних та медоносних ресурсів. Величину перспективного фауністичного потенціалу слід розраховувати, виходячи з величини такої продуктивності фауністичних ресурсів - того приросту, який мав би місце при досягненні за допомогою повного використання виробничих потужностей максимальних розмірів «віддачі» наявних мисливських, рибних та медоносних ресурсів. Категорія «перспективний фауністичний потенціал» необхідна для оцінки можливого майбутнього розвитку, оскільки враховує поповнення і відтворення ресурсів, що характеризуються як певні резерви. Перспективний фауністичний потенціал території (акваторії) - це сукупна максимальна продуктивність фауністичних ресурсів з одиниці площі за одиницю часу при досягненні уже в нинішніх умовах оптимальних параметрів функціонування природно-економічної системи.

2. Вартісна оцінка перспективного обсягу використання потенціалу мисливських ресурсів Чернівецької області втричі перевищує фактичну оцінку (відповідно 1,003 та 0,337 млн. грн.). Оскільки фактичний потенціал у Чернівецькій області майже досяг оптимальних показників за чисельністю мисливських тварин, то звідси випливає висновок, що добування мисливських тварин у краї можна істотно збільшити. Слід створити надійну інфраструктуру для заохочення іноземних туристів (мисливців), так як Чернівецька область має сприятливі умови для проведення мисливських турів.

3. Перспективна оцінка потенціалу рибних ресурсів визначається показниками рибопродуктивності провідного Чернівецького рибокомбінату. Досягнення оптимального поєднання природної біологічної продуктивності водойм з прогресивною системою ведення рибного господарства (засобами біологічної і технічної меліорації, найрезультативніші шляхи збільшення і покращення кормової бази, нарощування рибних запасів і поліпшення їх якісного складу) дозволило б у перспективі майже вп'ятеро наростити наявний потенціал рибних ресурсів краю.

4. Сучасна структура сівозмін сільськогосподарських культур, співвідношення сільськогосподарських і лісових угідь у Чернівецькій області в основному відповідають науково обґрунтованим рекомендаціям щодо збалансування основних галузей природокористування, пов'язаних з бджільництвом. Виходячи з цього перспективний потенціал медоносних ресурсів краю визначається оцінкою, що в 1,12 рази перевищує показник сучасного (фактичного) потенціалу.

5. Сумарний перспективний фауністичний потенціал Чернівецької області становить 66 млн. грн., що майже втричі перевищує фактичний. На перше місце виходять райони: Новоселицький (10,6 млн. грн.), Кіцманський (10 млн. грн.), Заставнівський та Кельменецький ( по 8 млн. грн.). Завершують ряд Путильський, Глибоцький та Герцаївський райони.

Сумарний фактичний потенціал фауністичних ресурсів Чернівецької області складає майже 23 млн. грн. Провідне місце у його територіальній структурі належить Кіцманському району (майже 9 млн. грн.), що досягається за рахунок рибних ресурсів (8 млн. грн.), Заставнівському (2,5 млн. грн.), Сторожинецькому (2 млн. грн.) районам. Найменша вартісна оцінка фауністичного потенціалу характерна для гірських районів - Путильського (0,5 млн. грн.) і Вижницького (1 млн. грн.) та передгірного Герцаївського району (0,6 млн. грн.).

6. Компонентна структура фауністичного потенціалу Чернівецької області характеризується суттєвими відмінностями між фактичним та перспективним потенціалами.

У компонентній структурі перспективного фауністичного потенціалу краю на перше місце з суттєвим відривом виходять рибні ресурси (76,4%), далі йдуть медоносні - 22,1% та мисливські ресурси 1,5%. Лише у Вижницькому та Глибоцькому районах переважають медоносні ресурси (51,1 та 76,9%). Частка мисливських ресурсів по всіх районах області коливається в межах від 0,3 до 6,5%.

У фактичному потенціалі на перше місце виходять медоносні ресурси (56,9%), далі йдуть рибні (41,6%) та мисливські (1,5%). Медоносні ресурси істотно переважають майже у всіх районах Чернівецької області, крім Заставнівського і Кіцманського, де переважають рибні ресурси (57,1 та 90,4% відповідно).

7. Найважливішими напрямами збалансованого розвитку перспективного фауністичного потенціалу Чернівецької області є:

- відтворення, охорона і раціональне використання мисливської фауни, створення годівниць (для оленів, козуль), підгодівельних майданчиків (для кабанів, зайців), навісів для збереження кормів;

- підвищення природної рибопродуктивності ставів та нарощування їх ресурсного і екологічного потенціалу, створення сприятливих умов для здійснення невиснажливої рибогосподарської діяльності, посилення державного та громадського контролю за раціональним використанням рибних ресурсів;

- розширення посівів високопродуктивних медоносних рослин та запровадження оптимальних технологій їх вирощування;

- забезпечення ведення бджільництва, як і мисливського та рибного господарства на засадах сталого розвитку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Руденко В. Економіко-географічний аналіз компонентної структури природно-ресурсного потенціалу фізико-географічних регіонів України / В. Руденко, В. Вацеба, М. Крупецькова (Ячнюк) // Наук. вісн. Чернівецького ун-ту: зб. наук. праць. - Вип. 49. Географія. - Чернівці: ЧДУ, 1999. - С. 9-41. Особистий внесок: визначене місце фауністичних ресурсів у природно-ресурсному потенціалі фізико-географічних регіонів України.

2. Крупецькова М. Досвід еколого-економічної оцінки перспективного потенціалу рибних ресурсів / М. Крупецькова // Наук. вісн. Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. - Вип. 220. Географія. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 162-171.

3. Ячнюк М.О. Перспективний потенціал фауністичних ресурсів, його основні ознаки і властивості / М.О. Ячнюк // Наук. зап. Вінницького держ. пед. ун-ту імені Михайла Коцюбинського. - Серія: Географія - Вінниця, 2005. - Вип. 9. - С. 138-142.

4. Ячнюк М.О. Оцінка перспективного потенціалу мисливських ресурсів / М.О. Ячнюк // Наук. зап. Вінницького держ. пед. ун-ту імені Михайла Коцюбинського. - Серія: Географія - Вінниця, 2006. - Вип. 12. - С. 63-73.

5. Ячнюк М.О. Географічні проблеми розвитку бджільництва Чернівецької області / М.О. Ячнюк // Наук. зап. Тернопільського нац. пед. ун-ту. - Серія: Географія. - Тернопіль: видавн. відділ ТНПУ. - 2009. - №1. - с. 85-88.

6. Rudenko Valeriy. Typology of Natural-Recreational Complexes of Ukrainian Natural Regions / Rudenko Valeriy, Rudenko Oksana, Yachnyuk Maryna // Geographia cassoviensis. Rocnik III/ (Kosice). - 2009.- № 2. - S. 156-158.Особистий внесок: оцінено місце фауністичних ресурсів у структурі природно-рекреаційних комплексів природних регіонів України.

7. Ячнюк М.О. Оцінка потенціалу мисливських ресурсів Чернівецької області / М.О. Ячнюк // Географія і туризм: Європейський досвід: 2-га Міжн. конф. (25-28 вересня 2008 р., Львів-Славське): Матеріали. - 2008. - С. 170-172.

8. Ячнюк М.О. Оцінка перспективного потенціалу медоносних ресурсів Чернівецької області / М.О. Ячнюк // Молоді науковці - географічній науці: Зб. наук. праць / За заг. ред. проф. Я.Б. Олійника. - К.: Обрії, 2008. - Вип. 4. - С. 372-375.

9. Картографічне моделювання типів природно-рекреаційних комплексів природних регіонів України / В.П. Руденко, З. Хохмутх, М.Ю. Паламарюк, М.О. Ячнюк // Природне середовище України і духовність: Міжн. наук.-практ. конф., 6-10 жовтня 2008 р.: Матеріали. - Ужгород: Говерла, 2008. - С. 36-46. Особистий внесок: визначені типи природно-рекреаційних комплексів природних регіонів України.

АНОТАЦІЯ

Ячнюк М.О. Оцінка перспективного фауністичного потенціалу регіону (на матеріалах Чернівецької області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2010.

Визначена географічна сутність перспективного фауністичного потенціалу регіону, його основні ознаки та властивості. Узагальнені та розроблені основні методи конструктивно-географічного аналізу та проведена кількісна (вартісна та натуральна) оцінка перспективного фауністичного потенціалу Чернівецької області, розрахована його компонентна структура. Виявлена територіальна диференціація в показниках перспективного потенціалу мисливських, рибних та медоносних ресурсів краю. Обґрунтовано основні шляхи збалансованого освоєння, охорони та відтворення перспективного фауністичного потенціалу Чернівецької області.

Ключові слова: фауністичні ресурси, перспективний фауністичний потенціал, мисливські, рибні та медоносні ресурси.

мисливський рибний медоносний фауністичний

АННОТАЦИЯ

Ячнюк М.О. Оценка перспективного фаунистического потенциала региона (на материалах Черновицкой области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.11 - конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2010.

Данная работа посвящена вопросам оценки природно-ресурсного потенциала территории (акватории), а именно его составляющей - фаунистическим ресурсам. В диссертации дано новое решение научной задачи - определена сущность перспективного фаунистического потенциала региона, обобщены и разработаны основные методы его конструктивно-географического анализа и осуществлена его количественная, в частности стоимостная оценка для сбалансированного развития природопользования Черновицкой области.

В работе усовершенствованы методы конструктивно-географического исследования перспективного фаунистического потенциала: учета и определения производительности животных, стоимостной оценки, картографирования, анализа размещения и оценки связи животных с географической средой. Важным моментом исследования является определение показателей территориальной дифференциации перспективного потенциала охотничьих, рыбных и медоносных ресурсов. Результаты исследований представлены количественной, в частности стоимостной эколого-экономической оценкой перспективного потенциала фаунистических ресурсов, его составляющих. Детально исследована и проанализирована компонентная структура, дана интегральная оценка перспективного фаунистического потенциала. Обоснованы основные пути сбалансированного освоения, охраны и воспроизводства перспективного фаунистического потенциала Черновицкой области.

Суммарный перспективный фаунистический потенциал Черновицкой области составляет 66 млн. грн., который почти в три раза превышает фактический. На первое место выходят районы: Новоселицкий (10,6 млн. грн.), Кицманский (10 млн. грн.), Заставновский и Кельменецкий ( по 8 млн. грн.). Замыкают ряд Путильский, Глыбокский и Герцаевский районы. Суммарный фактический потенциал фаунистических ресурсов Черновицкой области составляет 23 млн. грн. Ведущее место в его территориальной структуре занимают Кицманский (почти 9 млн. грн., из них за счет рыбных ресурсов - 8 млн. грн.), Заставновский (2,5 млн. грн.), Сторожинецкий (2 млн. грн.) районы. Наименьшая величина оценки фаунистического потенциала отмечается в горном Путильском районе (0,5 млн. грн.) и предгорных - Вижницком (1 млн. грн.), Герцаевском (0,6 млн. грн.) районах.

Ключевые слова: фаунистические ресурсы, перспективный фаунистический потенциал, охотничьи, рыбные и медоносные ресурсы.

SUMMARY

M.O. Yachnyuk. Regional Perspective Fauna Potential (Estimation as Based on the Example of the Chernivtsi Administrative Region).- Manuscript.

Candidate Thesis in Geography (11.00.11 - Constructive Geography and Rational Use of Natural Resources). - Chernivtsi Yuriy Fedkovych National University, Chernivtsi, 2010.

Geographical essence of perspective fauna potential of the region is defined, as well as its (potential) major attributes and properties. Basic methods of constructive-geographical analysis are generalized and developed; quantitative (cost and natural) estimation of the Chernivtsi Region perspective fauna potential is carried out, as well as its components structure is evaluated. Territorial differentiation in indices of perspective potentials of regional hunting, fishing and honey-bearing resources is shown. Major steps towards balanced use, protection and reproduction of the Chernivtsi Region's perspective fauna potential are substantiated.

Key words: fauna resources, perspective fauna potential, hunting, fishing and honey-bearing resources.

Размещено на Allbest.ur

...