Земельні ресурси Чернівецької області (суспільно-географічний аналіз)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

УДК 911.3:322.33 (477.85)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Земельні ресурси Чернівецької області (суспільно-географічний аналіз)

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Печенюк Віталій Олегович

Чернівці - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі географії України та регіоналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Джаман Василь Олексійович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри географії України та регіоналістики

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор Нємець Людмила Миколаївна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, завідувач кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства;

кандидат географічних наук, доцент Журба Ігор Євгенович, Хмельницький національний університет, доцент кафедри економічної теорії.

Захист відбудеться 10 січня 2011 року о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. М. Коцюбинського, 2, географічний факультет, ауд. 24

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Л. Українки, 23)

Автореферат розісланий 8 грудня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор географічних наук, доцент П.О. Сухий.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Питання, пов'язані з використанням земельних ресурсів, поставали постійно під час усього історичного розвитку людського суспільства. Для забезпечення свого існування та розвитку людство здавна вчилося використовувати природні багатства. Не винятком у цьому питанні стала і земля, як першочергова умова отримання врожаїв продовольчих рослинних культур та забезпечення територіями людських поселень для потреб їхньої життєдіяльності. З розвитком суспільних відносин переосмислювалось та вдосконалювалось значення землі, як життєво необхідного ресурсу.

Особливої значущості питання ефективного використання земель набуває в умовах теперішнього аграрного сектору України. Адже поява різних форм власності на землю та майно, а також перехід до ринкових господарських відносин вимагає кардинального перегляду всіх наявних і створення нових галузей земельних відносин.

Для здійснення продуктивної господарської діяльності земельні ресурси є основним чинником, оскільки вони виступають головним засобом у сільському та лісовому господарствах та просторовим базисом для всіх інших видів виробництва, а також забезпечують територією проживання та обслуговування населення.

Територіальне поширення природних та утворених у результаті людської діяльності властивостей земель має неоднорідний характер. Деякі території зазнали суттєвого антропогенного перетворення, а інші - лише незначного й опосередкованого впливу на їхній природний стан, що в свою чергу, призвело до утворення певних наслідків як позитивного, так і негативного характеру. Це спонукає до застосування географічних методів дослідження територіальних особливостей використання земель.

На основі інформації про стан та ступінь використання земель можна робити висновки щодо обґрунтування економічної та соціальної діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках тематики науково-дослідних робіт кафедри географії України та регіоналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, пов'язане зокрема з науковою темою «Структурні зміни господарського комплексу Карпато-Подільського регіону України в сучасних умовах» (номер державної реєстрації 0106U003613). Даній темі відповідають такі розділи дисертації як «Територіальні особливості земельних ресурсів Чернівецької області» та «Перспективи подальшого стану та використання земельних ресурсів Чернівецької області».

Мета і завдання дослідження. Основною метою даного дисертаційного дослідження є комплексний детальний аналіз земельного фонду Чернівецької області, виявлення основних проблем його використання, внесення конкретних пропозицій щодо оптимізації землекористування та покращення стану земельних ресурсів.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

проаналізувати структуру земельного фонду за основними категоріями, розкрити особливості кожної з них, окреслити основні напрями раціонального використання земель;

виявити основні механізми оцінки земель та критерії їх застосування у галузі суспільних земельних відносин, проаналізувати методики земельно-оціночних робіт та їхні особливості, а також нормативну базу в галузі оцінки землі;

розкрити особливості територіального розподілу земель Чернівецької області за основними категоріями, визначити закономірності поширення форм господарювання в залежності від складу земельних ресурсів території;

висвітлити основні проблеми використання земельних ресурсів Чернівецької області та шляхи їх подолання;

охарактеризувати основні методи прогнозування і планування використання земельних ресурсів, визначити критерії їх застосування, основні шляхи та напрями використання земельного фонду Чернівецької області в залежності від її територіальних особливостей, природних умов, а також суспільно-економічних чинників;

окреслити перспективи подальшого використання земельних ресурсів Чернівецької області, опираючись на вже розроблені концепції та дослідити математичні закономірності зміни площі земель за категоріями;

обґрунтувати значення оціночних робіт при економічному стимулюванні розвитку земельних відносин, запропонувати можливі джерела фінансування заходів щодо покращення стану земель та вдосконалення механізмів управління ними.

Об'єктом даного дисертаційного дослідження є земельний фонд Чернівецької області, предметом - географічні особливості поширення певних категорій земельних ресурсів на досліджуваній території та шляхи їх використання.

Методологічна основа і методи дослідження. Методологічною основою для дослідження слугувала нині існуюча нормативно-правова база України, яка визначає основні засади формування і провадження земельних відносин. Першоджерелом виступає Конституція України, яка чітко визначає землю як основне національне багатство держави і водночас гарантує забезпечення права власності на неї (стаття 14). Основним нормативним документом, що регулює земельні відносини є «Земельний кодекс України». Конкретні методичні напрацювання засновувались на законах України «Про землеустрій», «Про оцінку земель», «Про захист конституційних прав громадян на землю», «Про охорону земель» тощо. Використовувались також офіційно затверджені методики і порядки проведення земельно-оціночних робіт та інші нормативні документи, які напряму або опосередковано регулюють земельно-майнові, земельно-господарські, земельно-екологічні відносини.

Поряд із нормативно-правовою базою в методичному забезпеченні дослідження важливу роль відігравали фундаментальні суспільно-географічні праці Е. Б. Алаєва, Ю. М. Білоконя, А. П. Голікова, Я. І. Жупанського, Л.М. Нємець, М. Д. Пістуна, В. П. Руденка, Л. Г. Руденка, О. Г. Топчієва, О. І. Шаблія, П. Г. Шищенка та інших. Аспектам формування вартісної оцінки територій з огляду на вплив економіко-географічних чинників присвячені праці Ю. М. Палехи, А. М. Третяка, Ю. Ф. Дехтяренка, О. І. Драпіковського, М. Г. Лихогруда, Ю. М. Манцевича та інших авторів. Кадастрову оцінку земель сільськогосподарського призначення в своїх наукових працях розглядали Д. С. Мальчикова, А. П. Канаш, В М. Кривов, Я. І. Лютий, М. Г. Ступень та інші вчені. Вивченням земельних ресурсів Чернівецької області у напрямі їхнього раціонального використання та охорони присвячені праці П. Ф. Козьмука, О. А. Чернявського, В. І. Куліша та інших. Аналізу стану ґрунтів області присвячені праці І. І. Назаренка, Ю. М. Дмитрука, І. С. Смаги, С. М. Польчиної.

Дисертаційне дослідження виконано із застосуванням загальнонаукових і конкретнонаукових методів пізнання. Із загальнонаукових методів використовувались структурний аналіз (для опису структури земельного фонду Чернівецької області), статистичний метод (для обробки кількісних даних, отриманих з інформаційних джерел), логічний метод, узагальнення і прогнозування (для формування уявлення про стан та перспективи використання земельного фонду області). У роботі також використано сукупність конкретнонаукових методів, зокрема: порівняльно-географічний (для визначення особливостей поширення земельного фонду в розрізі адміністративних районів Чернівецької області), картографічний та геоінформаційний (для складання планово-картографічних матеріалів). У написанні роботи використовувались програмні пакети Microsoft Office, Corel Draw X3, Corel Chart, Auto Cad map 2000.

Інформаційною основою для дисертаційної роботи є матеріали Державного комітету України із земельних ресурсів, інформація з баз даних Державного земельного кадастру, архівні матеріали, довідники Головних управлінь державної статистики та земельних ресурсів у Чернівецькій області, публікації у наукових виданнях та засобах масової інформації.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше:

визначено географічні особливості компонентної структури земельного фонду Чернівецької області (станом на 01.01.2009 року);

розкрито основні проблеми використання земель кожної з категорій, висвітлюються причини їх виникнення і можливі шляхи подолання;

розроблені математичні моделі динаміки структури земель для адміністративних районів Чернівецької області;

визначено тенденції розвитку первинного ринку земель несільськогосподарського призначення в Чернівецькій області, його динаміку та кількісні характеристики;

здійснено обґрунтування можливостей використання досвіду розвинутих країн у галузі раціонального використання та охорони земель у сучасних умовах проведення земельної реформи в Україні;

проаналізовано комплекси заходів, які передбачені регіональними програмами розвитку земельних відносин у Чернівецькій області,

внесено пропозиції щодо вдосконалення механізмів управління земельними ресурсами.

Отримали подальший розвиток основні напрями дослідження можливих джерел фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель.

Практичне значення отриманих результатів дослідження. Основні результати і здобутки дисертаційного дослідження використовуються в роботі ДП «Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (довідка № 912 від 03.12.2010 р.), а також можуть бути застосовані органами державної влади з питань земельних ресурсів і органами місцевого самоврядування як науково-методичне забезпечення для розробки та впровадження нових і покращення існуючих систем заходів щодо раціонального використання та охорони земель; внесення пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правової бази в галузі земельних відносин, планування господарської діяльності на землі тощо. Розробки методичного та аналітичного характеру можуть бути використані для аналогічних досліджень в інших регіонах України.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням, в якому здійснено детальний аналіз земельних ресурсів Чернівецької області, проблем та перспектив їхнього використання. Робота містить наукові розробки, методичні підходи, аналітичні матеріали та висновки, які автор сформулював самостійно. Використані матеріали інших авторів мають відповідні посилання.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження обговорювались на студентських наукових конференціях Чернівецького національного університету (Чернівці, 2005, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції «Регіон-2008: стратегія оптимального розвитку» (Харків, 2008), IV Міжнародній науковій конференції «Молоді науковці географічній науці» (Київ, 2008), Міжнародній науковій конференції «Українська історична географія та історія географії в Україні» (Чернівці, 2009), Всеукраїнській науково-методичній конференції «Землевпорядна освіта в Україні» (Рівне, 2009).

Публікації. За результатами дослідження було видано 11 наукових праць загальним обсягом 2,9 д.а. (у тому числі 2,4 д.а. авторських), з них 6 статей у фахових виданнях загальним обсягом 2,5 д.а.

Обсяги і структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи складає 178 сторінок машинописного тексту. Робота містить 14 таблиць, 23 рисунок (у т.ч. 7 картосхем). Список використаних джерел включає 150 найменувань.

Основний зміст роботи

У першому розділі роботи «Теоретико-методичні основи дослідження та оцінки земельних ресурсів» розглянуто структуру земельного фонду, види оцінки земель і методики проведення земельно-оціночних робіт, а також методи прогнозування у галузі використання та управління земельними ресурсами. Під терміном "земля" прийнято розуміти частину навколишнього природного середовища, яка характеризується метричними показниками, рельєфом, ґрунтовим покривом, рослинністю, надрами, водами і виступає головним засобом виробництва у сільському та лісовому господарствах, а також просторовим базисом для розміщення всіх інших галузей господарства. Земля - це природний ресурс особливого виду, що має ряд особливостей, які суттєво відрізняють її від інших засобів виробництва. На відміну від інших засобів виробництва, земля характеризується імобільністю. А це означає, що процес виробництва на землі, збереження, відтворення та заходи з її охорони мають здійснюватись у конкретних природно-кліматичних та інших географічних умовах. За умови раціональної організації використання земля не зношується, на відміну від інших засобів виробництва, а навпаки, може поліпшувати свої природні властивості та підвищувати родючість.

Земельні ресурси з-поміж усі видів природних ресурсів посідають особливе місце в системі суспільного виробництва. Їх використання пов'язане з різноманітними факторами - кліматичними, водними, інсоляційними та іншими, експлуатація яких зумовлює продуктивність земель.

Земельний фонд в Україні поділяється за цільовим призначенням на дев'ять категорій: землі сільськогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі оздоровчого призначення, землі рекреаційного призначення, землі історико-культурного призначення, землі лісового фонду, землі водного фонду, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Кожна з категорій земель має свої науково обґрунтовані і законодавчо закріплені правила використання, які вимагають суворого дотримання. Зміна режиму використання земель повинна мати чітко визначений та обґрунтований характер. Кожна земельна ділянка володіє певними кількісними і якісними характеристиками, для визначення яких застосовують сукупність методів і засобів дослідження, які формують оцінку земель. Серед різновидів оцінок (бонітування грунтів, економічна та грошова оцінка) найбільшого застосування набула грошова оцінка земель. Адже земля здатна приносити своєму користувачу певний матеріальний зиск (ренту). Це може бути вирощування сільськогосподарської та лісогосподарської продукції, розміщення виробничих та комерційних об'єктів, отримання можливості місця проживання та задоволення різних людських потреб тощо. Саме грошова оцінка земель покликана оцінити весь спектр благ, які може принести та чи інша земельна ділянка в залежності від її цільового призначення, а також і від правового режиму. Окрім природних чинників, на вартісну оцінку досить суттєво впливають суспільно-географічні фактори місця розташування на макро-, мезо- і мікрорівні, а також кращого інфраструктурного облаштування земельних ділянок, також важливе місце з-поміж них посідають загальна економічна ситуація, кон'юнктура ринку, фінансові, інвестиційні та інші фактори.

Для аналізу перспектив розподілу земель за категоріями, а також можливостей майбутнього раціонального використання земельного фонду, застосовуються різного роду прогнози. Вони можуть стосуватись продуктивності земель, розподілу земель за категоріями, розмірів землеволодінь і землекористувань, складу земельних угідь, форм землеволодінь та іншого. В залежності від поставленої мети прогнозу, для передбачення доцільно застосувати певні сукупності груп методів: експертних оцінок, логічного моделювання, математичні та нормативні. Ці методи можуть визначати перспективні якісні та кількісні характеристики об'єктів прогнозування. Після здійснення прогнозування з метою вироблення оптимального планового завдання по управлінню земельними ресурсами досліджуваної території приймають відповідні рішення.

У другому розділі «Географічні передумови формування земельних ресурсів Чернівецької області» здійснено аналіз впливу природних умов на розподіл напрямів використання земель Чернівецької області.

За комплексом природних умов територія Чернівецької області поділяється на три чітко виражені фізико-географічні області : Прут-Дністерську лісостепову рівнинну область, Прут-Сіретську лісо-лукову передгірну область та Карпатську гірську область. Слід зазначити, що межа між Лісостеповою і Передгірською зонами досить умовна. Елементи лісостепу зустрічаються і на прикарпатській частині області. Напрями і повнота використання земель характеризуються типом грунту, видом користування та зональністю. Для Чернівецької області притаманним є багатий спектр типів і різновидів грунтів. В горах поширені бурі лісові та дерново-буроземні, у передгір'ї - бурувато-підзолисті оглеєні, дернові і різною мірою опідзолені сірі лісові та темно-сірі лісові, у припрутській зоні - сірі та темно-сірі опідзолені, в районах постійного перезволоження - лучні грунти, у Прут-Дністерському межиріччі - чорноземи опідзолені та типові, сірі і темно-сірі лісові грунти.

Більша частина Чернівецької області зайнята сільськогосподарськими угіддями (58,2 %), а загальна розораність області становить 41,2 %. Проте розподіл даних показників не є рівномірним і коливається від найбільшого значення у Прут-Дністерській лісостеповій рівнинні області (75% та 60% відповідно) до найменшого значення у Карпатській гірській області - 25% - 2 %.

Найбільшу сільськогосподарську освоєність мають землі лісостепу на території Новоселицького (82,9 %), Кельменецького (78,5 %), Заставнівського (75,0 %) та Кіцманського (74,2 %) адміністративних районів, проте залісненість у даних районах найменша. Найбільшою лісистістю характеризуються території, які розміщені в Карпатській гірській області (72 %), а сільськогосподарська освоєність та розораність тут найменші. Більш-менш збалансовані показники лісистості та розораності спостерігаються в перехідні Прут-Сіретській лісо-луковій передгірній області, а сільськогосподарські угіддя займають половину земельного фонду. Урбанізовані та індустріальні території становлять досить незначну частку в порівнянні з іншими напрямами використання земель. Їх менша кількість спостерігається в гірських районах, де пересічений рельєф та складність побудови інфраструктури не дозволяють розвиватись індустріальним виробничим потужностям та населеним пунктам. Проте, крім природних факторів, на розміщення земель за даним напрямом використання значний вплив мають соціально-економічні чинники, з-поміж яких можна виділити територіальний поділ праці, розвиненість соціально-економічної інфраструктури, транспортну мережу та інші.

Важливу роль у дослідженні земельних ресурсів Чернівецької області відіграє картографо-геодезичне забезпечення. Від якості його змісту та своєчасності оновлення залежить успішне вирішення завдань при проведенні інвентаризаційних та земельно-оціночних робіт, моніторингу земель, регулюванні земельних відносин, а саме: визначення розміру земельного податку та орендної плати, економічне обґрунтування раціонального та ефективного використання земель, визначення розмірів державного мита при цивільно-правових угодах та інше.

У третьому розділі «Територіальні особливості земельних ресурсів Чернівецької області» відображено та проаналізовано структуру земельного фонду за категоріями і розкриваються основні проблеми кожної з них. Земельний фонд Чернівецької області є надзвичайно різноманітним і в ньому представлені всі виділені категорії. Спостерігається чітка закономірність розміщення галузей використання земельних ресурсів у залежності від природних умов території. Чернівецька область характеризується великою різноманітністю природних умов, які визначають специфіку розміщення певних категорій земель. У більшості адміністративних районів області переважає рівнинно-височинний рельєф, що разом з помірним кліматом та лісостеповою рослинністю створили умови для поширення земель сільськогосподарського призначення. Водночас гірські ландшафти Карпат спричинюють розміщення в їх межах земель лісового фонду на території Путильського в частково Вижницького та Сторожинецького районів.

Такий розподіл характеризуєтся територіальною специфікою природних умов Чернівецької області, розміщення більшої її частини у лісостеповій рівнинній зоні, куди належать території Сокирянського, Кельменецького, Хотинського, Новоселицького, Заставнівського та більша частина Кіцманського районів. У цих районах найбільшу частку земель займають сільськогосподарські угіддя, а саме рілля - понад 53 %. Найбільші площі земель зайнятих сільськогосподарськими угіддями знаходяться у Новоселицькому, які становлять 61,2 тис. га, з них ріллі - 45,9 тис. га., та у Кельменецькому (52,6 тис. га, з них ріллі - 44,8 тис.га) районах. У передкарпатській передгірській зоні знаходяться Герцаївський, Глибоцький, височинні частини Сторожинецького та Вижницького районів та правобережжя Кіцманського району. У цих районах також переважають сільськогосподарські угіддя, але частка ріллі в них менша і становить від 28 % до 52 %. Найбільша територія під сільськогосподарськими угіддями в цій групі районів знаходиться в Сторожинецькому і становить 53,4 тис. га, з них ріллі - 46,0 тис. га. У гірській частині знаходяться Путильський, більша частина Вижницького та частина Сторожинецького районів. Тут частка сільськогосподарських земель найнижча, а рілля в їх складі становить менше 28 %, а переважаючим видом землекористування виступає лісогосподарське.

Низка проблем, пов'язаних із використанням земельних ресурсів Чернівецької області спричинені як природними, так і антропогенними чинниками в різних співвідношеннях. Основними проблемами земель сільськогосподарського призначення є виснаження ґрунтів та зниження їх продуктивності. Вони викликані природною ерозією, вивітрюванням та іншими природними факторами, а також нераціональним використанням земельних угідь, зменшенням кількості внесених добрив та іншими соціально-економічними чинниками. Фіксується висока розораність земель, проте вони не використовується повною мірою. Через низьку рентабельність сільськогосподарського виробництва, відбувається скорочення посівних площ та їх занедбування. Відсутність ефективних форм управління господарюванням на землі унеможливлює повноцінні земельно-виробничі відносини, що призводить до загального зниження продуктивності земель. Значною проблемою для регіону є наявність порушених земель, рекультивація яких в останній час не проводиться через брак фінансування

Землі лісового фонду, які є другою за площею категорією в області, мають також низку проблем. Зокрема масштабне вирубування лісів, а їхнє відновлення перекривається відновленням лісового покриву і становить лише незначну частину від використаного. За своєю суттю споживацьке ставлення до лісових ресурсів призводить до розбалансування природних екосистем, що тягне за собою неминучі негативні наслідки, такі як, площинний змив та катастрофічні повені, Проблеми спостерігаються і на землях водного фонду, де до нераціонального використання додається також забруднення стічними водами та іншими відходами виробництва.

Стан земель житлової та громадської забудови потерпає передусім від необдуманої соціально-економічної політики. Ця категорія земель у Чернівецькій області представлена невеликою часткою, проте значення її є надзвичайно великим, оскільки вони забезпечують місце проживання та обслуговування населення. Необґрунтована практика садибної забудови міських населених пунктів призводить до того, що великі площі земель забудовуються котеджними будинками, які потребують додаткових витрат на інфраструктуру для них і водночас не дають змогу розширити вулиці, дороги та проїзди, реконструювати та прокласти нові інженерні комунікації, звести нове сучасне житло та об'єкти громадського призначення. Управління землями житлової та громадської забудови повинно забезпечуватись досконалою нормативно-правовою базою, яка б опираючись на містобудівні обґрунтування, давала б змогу органам влади проводити політику оптимізації використання земель населених пунктів, площа яких є досить обмеженою, а вартість - високою.

Землі природо-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення мають велике значення для збереження природного різноманіття. Проте їхня площа в структурі земельного фонду є незначною, а характер поширення - нерівномірний. Це саме стосується також земель рекреаційного, оздоровчого та історико-культурного призначення. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, мають велике значення для розвитку інфраструктури регіону. Саме вони визначають господарську привабливість земельного фонду регіону.

У четвертому розділі дисертації «Прогноз подальшого стану та використання земельних ресурсів Чернівецької області» окреслюються можливі перспективи використання земельного фонду, спираючись на міжнародний досвід і вже наявні вітчизняні напрацювання в галузі раціонального використання та охорони земель, і виділені певні особливості, врахування яких дозволило б значно покращити якість земельних відносин.

Розглядаються зміни кількості земель житлової та громадської забудови як найбільш важливої та динамічної категорії. Збільшення площі земель під забудовою відбувається переважно за рахунок колишніх сільськогосподарських угідь, оскільки землі лісового, водного, природо-заповідного фондів та решти категорій є стабільними і причин для зменшення їхньої площі немає. Водночас, знаючи на скільки в майбутньому збільшиться площа земель під житловою та громадською забудовами, можна зробити висновок про зменшення площ під землями сільськогосподарського призначення. Використовуючи математичні методи прогнозування, а саме моделювання та екстраполяції, можна припустити, що зміна функції в майбутньому відбуватиметься згідно тієї ж тенденції, що і в минулому. При семирічному періоді спостережень проведених нами період передбачення становить 3-3,5 роки. При такому співвідношенні отримуються найбільш достовірні результати прогнозу.

Динаміка зміни площ земель житлової та громадської забудови у 2003-2009 роках дозволила визначити функціональну залежність і побудувати прогностичні математичні моделі для Вижницького, Кіцманського, Герцаївського районів та м. Чернівців.

У решті адміністративних районів функціональна залежність зміни площі земель житлової та громадської забудови в часі не прослідковується. На основі отриманих математичних моделей можна здійснити прогноз не лише на певний заданий термін, але й переглянути значення показника на проміжних етапах. Спираючись на прогноз використання земель у майбутньому за теперішніх умов, можна приймати відповідні адміністративні рішення для зміни існуючих тенденції у відповідних напрямах до інтересів суспільства.

Подальше інтенсивне використання земель Чернівецької області, особливо сільськогосподарського призначення, вимагає виконання першочергових завдань, для раціоналізації землекористування. З-поміж них варто виділити:

координацію роботи державних та місцевих органів влади, а також суб'єктів господарювання в галузі земельних відносин;

ефективне використання матеріальних та фінансових ресурсів і залучення інвестицій в охорону земель на обласному рівні;

структурні перетворення в організації використання та охорони земель в напрямі їх соціальної та екологічної орієнтації, а також оптимізація угідь;

технологічне переоснащення і модернізація сільськогосподарського виробництва та його адаптація до природних умов;

нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції без негативних наслідків для земель.

Для втілення можливості фінансування заходів щодо покращення стану земельних ресурсів необхідні суттєві зміни та вдосконалення нормативно-правової бази у галузі земельних відносин. Метою даних змін має бути перерозподіл коштів на користь перш за все обласних бюджетів для реалізації регіональних програм щодо захисту та покращення стану земельних ресурсів.

Вирішенням проблем недофінансування галузі земельних відносин може бути залучення коштів, отриманих від продажу земельних ділянок для несільськогосподарських потреб органами місцевого самоврядування. Таке джерело доходів є достатнім для того, щоб завершити поточні і реалізувати нові програми розвитку і вдосконалення земельних відносин. У що в деяких адміністративних утвореннях до бюджетів місцевих рад надійшли досить великі обсяги коштів від продажу земель на первинному ринку. Наприклад, в Новоселицькому районі від продажу земель державної власності до місцевого бюджету надійшло понад 2,13 млн. грн., а в місті Чернівцях - близько 28,66 млн. грн. Ці кошти стали чи не єдиним стабільним джерелом доходів для місцевого самоврядування. Водночас, через відсутність чіткого законодавчого механізму, дані кошти розподіляються не прозоро і практично не вкладаються в покращення стану земель. Через відсутність нормативно-правового обґрунтування, кошти, отримані від продажу земельних ділянок, не потрапляють до бюджетів обласних рад, на які покладена реалізація регіональних програм щодо використання та охорони земель. Покращити ситуацію можуть лише зміни та вдосконалення нормативно-правової бази у галузі земельних відносин, які спричинять перерозподіл коштів саме на корить обласних бюджетів. земельний чернівецький географічний

Аналізуючи практику зарубіжних країн, де прийнято використовувати рентні платежі від несільськогосподарських земель для розвитку аграрного сектора землекористування необхідно зауважити, що в Чернівецькій області, як і в країні в цілому такі механізми відсутні. Якщо в Україні вдасться вкласти кошти, отримані внаслідок продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення на первинному ринку, в реалізацію запланованих заходів щодо покращення стану земельних угідь, то це призведе до зміни стратегії землекористування, результатом якої стане розробка більш ефективних механізмів управління земельними ресурсами.

Висновки

У дисертаційній роботі проаналізовано основні особливості земельних ресурсів Чернівецької області з погляду економічної та соціальної географії. Для цього було опрацьовано численні літературні, картографічні, статистичні джерела інформації. Також було проаналізовано багато нормативно-правових актів України та наукових публікацій, які стосувалися земельних відносин.

Внаслідок проведеного дисертаційного дослідження були одержані такі основні результати та висновки:

1.Земля є особливим видом природних ресурсів, який за умови раціонального використання та догляду є практично невичерпним і навіть може покращувати свої властивості в залежності від виду господарської діяльності на ній. Розподіл земельних ресурсів на категорії здійснюється з урахуванням як природних, так і соціально-економічних чинників. Вплив їх і зумовлює різноманіття цільового використання земель. Водночас, невідповідність соціально-економічної діяльності природним умовам викликає негативні наслідки як для самих земельних ресурсів, так і для суб'єктів господарювання, які їх використовують.

2.Як природний ресурс земля володіє кількісними та якісними характеристиками. Всі ці характеристики формують оцінку землі. Відповідно до мети використання та планування певного виду діяльності, обирається той чи інший вид оцінки, який може містити відносні показники родючості (дані бонітування ґрунтів), рівень продуктивності земель (економічна оцінка), вартісну характеристику в грошовому виразі (нормативна та експертна оцінка).

3.Чернівецька область знаходиться в трьох фізико-географічних областях: Лісостеповій, Передгірській та Гірській. Напрями використання земель у цих областях різняться, оскільки, в лісостеповій частині області основна частина земель зайнята сільськогосподарськими угіддями (понад 75 %), а саме рільництвом (60 %), гірська частина багата на лісові угіддя (72 %), а рівень розораності в ній досить низький (приблизно 2 %). У передгір'ї розмір частки використання земель для рільництва становить 35 % і для потреб лісівництва 39 %, проте спостерігається збільшення масивів зайнятих кормовими угіддями (близько 13 %).

4.На досліджуваній території розподіл земель за категоріями є досить різноманітним. Основною найбільшою категорією є землі сільськогосподарського призначення, які становлять 471,2 тис. га. Друге місце займають землі лісового фонду, площею 257,9 тис. га, наступні землі житлової та громадської забудови - 38,9 тис. га, водного фонду - 18,8 тис. га та землі інших категорій - 22,8 тис. га. Такий розподіл визначають сукупність природних та соціально-економічних чинників у різних поєднаннях. Водночас можна прослідкувати певні закономірності такого розподілу, які залежать від рельєфу, клімату, ґрунтів, водного режиму, рослинного покриву, а також історичних передумов, господарської освоєності території, інфраструктури, державної політики тощо.

5.У Чернівецькій області наявна низка проблем пов'язаних із використанням земельних ресурсів, які потребують негайного вирішення. Кожна категорія земель має певні специфічні негативні тенденції, причиною яких у більшості випадків є недотримання оптимального режиму використання угідь, порушення умов раціонального використання земель, їх забруднення, що можуть загрожувати екологічній безпеці, неконтрольоване «хижацьке» використання корисних ресурсів землі, не проведення заходів щодо відновлення пошкоджених внаслідок господарської діяльності земельних угідь, відсутність ефективного механізму планування та регулювання режиму використання земельних ресурсів, недосконала нормативно-правова база у галузі земельних відносин, відсутність у населення певної культури землекористування.

6.У галузі раціонального використання та охорони земельних ресурсів доцільно використати досвід розвинутих країн: максимальне зменшення забруднення навколишнього природного середовища та шкоди, яка завдається йому сільським господарством, промисловим виробництвом, соціально-побутовою діяльністю та іншими видами господарювання; збільшення доходів селянських господарств шляхом надання субсидій на розвиток виробництва та стимулювання охоронної діяльності за рахунок виплат рентних платежів з інших видів землекористування; розробка та впровадження спеціальних екологічних програм захисту та збереження земельних ресурсів, передбачення джерел фінансування та суворий нагляд за їхнім дотриманням.

7.Динаміка зміни площі земель житлової та громадської забудови у передгірських та припрутських районах Чернівецької області піддається опису за допомогою математичних функцій. Функціональна залежність зміни кількості земель даної категорії в часі дозволяє екстраполювати показники площі земель на наступні роки з великою ймовірністю, про що свідчать відповідні коефіцієнти регресії. В інших районах динаміка зміни площі забудованих земель не піддавалась вираженню через функцію. Таку ситуацію могла спричинити сукупність випадкових факторів, пов'язаних із неточністю облікових даних, діяльністю органів влади щодо зміни структури земельного фонду, кон'юнктура ринку земель, інші природні та соціально-економічні чинники. Проте наявні дані дають змогу спрогнозувати зростання площі земель житлової та громадської забудови і визначити їх величину у певний часовий період.

8.Для того, щоб забезпечити сталий розвиток земельних відносин як в Чернівецькій області, так і в Україні в цілому, необхідно виробити чітку стратегію подолання негативних явищ у діяльності щодо використання та охорони земель. Для території області розроблені певні системи агротехнічних, адміністративних, соціально-економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на вдосконалення системи раціонального використання земельних ресурсів. Проте, механізми реалізації цих заходів у більшості випадків залишаються неефективними, оскільки головною проблемою, як і в інших галузях суспільного життя, залишається брак фінансування. Ще однією, не менш важливою проблемою є недостатня нормативна база в галузі реалізації земельних відносин, яка б чітко прописувала права, обов'язки та відповідальність усіх сторін земельних відносин.

Не менш важливим аспектом у галузі раціонального природокористування є закріплення у свідомості населення певних морально-етичних норм, спрямованих на дбайливе ставлення до всіх компонентів природного середовища. Держава та громадськість мають активно пропагувати екологічні цінності, як це робиться у всіх розвинутих країнах. Без таких перетворень навіть найдосконаліші закони, програми та системи покарань залишаться малоефективними.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях:

1.Печенюк В.О. Актуальні проблеми грошової оцінки земель / Віталій Печенюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 434: Географія. - Чернівці: Рута, 2009. - С. 110-115.

2.Печенюк В.О. Картографічне забезпечення земельно-кадастрових робіт у м. Чернівцях / Віталій Печенюк // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Вип. 16. Серія: Географія. - Вінниця, 2008. - С. 62-65.

3.Печенюк В.О. Аналіз проблем використання земель житлової та громадської забудови (на прикладі м. Чернівці) / Віталій Печенюк // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Географічні науки. - Луцьк, 2009. - №8. - С. 86-89.

4.Джаман В.О. До питання практичної необхідності оцінювання вартості землі /Василь Джаман, Віталій Печенюк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. - Тернопіль, 2007. - №1. - С. 69-71. (Особистий внесок автора: розкрито значимість оцінювання вартості землі за 4 видами: бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель, нормативна грошова оцінка земель, експертна грошова оцінка земельних ділянок).

5.Печенюк В.О. Історія ведення земельно-кадастрових робіт в Чернівцях та області / Віталій Печенюк // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 458: Географія. - Чернівці: Рута, 2009. - С. 99-102.

6.Печенюк В.О.Аналіз основних елементів інфраструктури ринку земель в Україні / Віталій Печенюк, Андрій Маковєєв // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 483: Географія. - Чернівці: Рута, 2010. - С. 70-74. (Особистий внесок автора: розглянуто проблеми становлення найважливіших елементів інфраструктури ринку землі, зокрема таких, як: іпотека земельних ділянок, Державного земельного банку в Україні, земельних аукціонів, маркетингового обслуговування ринку землі).

Статті у наукових виданнях та тези доповідей

7.Печенюк В.О. Дещо зі створення кадастру у м. Чернівці / В.О. Печенюк // Матеріали студентської наукової конференції присвяченої 130-річчю Чернівецького університету (Чернівці, 11-12 травня 2005 р.). - Чернівці: Рута, 2005. - С. 271-272.

8.Печенюк В.О. Геодезична основа кадастрових знімань міста Чернівці // Матеріали студентської наукової конференції Чернівецького університету (Чернівці, 11-12 травня 2006 р.). - Ченівці: Рута, 2006. - С. 249-250.

9.Печенюк В.О. Історія ведення земельно-кадастрових робіт в Чернівцях та області / Віталій Печенюк // Матеріали Міжнародної наукової конференції «Українська географія та історія географії в Україні». - Чернівці: ЧНУ, 2009. - С. 50.

10.Печенюк В.О. Забезпечення земельно-кадастрових робіт геодезичною основою (на прикладі м. Чернівців) / В. Печенюк // Матеріали Міжнародної наукової конференції «Регіон-2008: стратегія оптимального розвитку» (16-17 жовтня 2008 роко, м. Харків). - Харків, 2008. - С.296-299.

11.Печенюк В.О. Огляд питань нормативної грошової оцінки земель / В.О. Печенюк // Молоді науковці географічній науці: збірник наукових праць Науковий збірник праць міжнародної наукової конференції. - Вип. IV. - Київ: Обрії, 2008. - С. 310-311.

Анотація

Печенюк В.О. Земельні ресурси Чернівецької області (суспільно-географічний аналіз). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2010.

У дисертаційній роботі висвітлено значення землі як особливого виду природних ресурсів для забезпечення потреб життєдіяльності суспільства. В роботі проаналізована структура і склад земельного фонду за основними категоріями, розкриті особливості використання кожної з них, окреслені основні напрями раціонального використання земель. Проаналізовані особливості територіального розподілу земель Чернівецької області за основними категоріями, визначені закономірності поширення форм господарювання в залежності від складу земельних ресурсів території. Окреслені перспективи подальшого використання земельних ресурсів Чернівецької області, опираючись на вже розроблені концепції, та досліджені математичні закономірності зміни кількості земель за категоріями.

Ключові слова: земельні ресурси, земельний фонд, категорії земель, раціональне використання земельних ресурсів.

Аннотация

Печенюк В.О. Земельные ресурсы Черновицкой области (общественно-географический анализ) . - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2010.

Даная работа посвящена раскрытию значения земли как специфического вида природных ресурсов. В работе проанализирована структура и состав земельного фонда по основным категориям. Охарактеризированы особенности территориального распределения земель Черновицкой области по категориям, определены закономерности распространения форм ведения хозяйства в зависимости от состава земельных ресурсов территории. Очерчены перспективы дальнейшего использования земельных ресурсов Черновицкой области. Выявлены математические закономерности изменения количества земель по категориям.

В Черновицкой области распределение земель по категориям является достаточно разнообразным. Основной наиболее распространенной категорией земель являются земли сельскохозяйственного назначения, которые занимают площадь 471,2 тыс. га. Дальше идут земли лесного фонда, площадью 257,9 тыс. га, жилой и общественной настройки - 38,9 тыс. га, водного фонда - 18,8 тис. га и земли других категорий - 22,8 тыс. га. Такое распределение определяется совокупностью различных природных и социально-экономических факторов в различных сочетаниях. Также можно проследить некоторые закономерности распределения земельных ресурсов по категориям, которые зависят от рельефа, климата, почвенного покрова, водного режима, растительности, а также от исторических предрасположений, хозяйственной направленности инфраструктуры, государственной политики и др.

Также в работе анализируется практика зарубежных стран, где принято использовать рентные платежи от несельскохозяйственных земель для развития аграрного сектора землепользования и сравнивается с современными реалиями земельных отношений Украины.

Ключевые слова: земельные ресурсы, земельный фонд, категории земель, рациональное использование земельных ресурсов.

Summary

Pochenyuk V.O. Land Resources of Chernivtsi Region ( Social and Geographic analysis).-Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in Geography. Speciality 11.00.02. - Economic and Social Geography.- Chernivtsi National University named after Yuriy Fedkovych.- Chernivtsi, 2010.

The thesis focuses on the land value as a special type of natural resources for the vital activity supply of the society. The structure and the composition of land supply according to the basic categories have been analysed, the peculiarities of each of these categories have been revealed and the principles of sustainable use of lands have been singled out. The peculiarities of territorial allocation of lands in Chernivtsi Region have been analysed and the regularity of management forms spreading according to the structure of territorial land resourses have been defined. The work outlines the perspectives of further use of land resourses of Chernivtsi Region, taking into consideration the developed concepts and investigated mathematical regularities of land quantity change.

Key words : land resourses, supply of land , land categories, sustainable use of lands.

Размещено на Allbest.ru