Ретроспективні аспекти суспільно-географічних процесів Полтавщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 911.3(477.53)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Ретроспективні аспекти суспільно-географічних процесів Полтавщини

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Єрмаков В'ячеслав Володимирович

Київ-2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі загальноекономічних дисциплін Полтавського університету споживчої кооперації

Науковий керівник: доктор економічних наук, Джаман Михайло Олексійович , Полтавський університет споживчої кооперації України, професор, завідувач кафедри загальноекономічних дисциплін.

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор Круль Володимир Петрович, завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;

кандидат географічних наук, Мезенцева Наталія Іванівна, доцент кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Захист відбудеться 20 травня 2010 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий «14» квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.І. Іщук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Дослідження закономірностей суспільно-географічних процесів, загальних і конкретних питань організації геопростору набувають з часом все більшого значення, що зумовлено суспільними потребами. Фактор історичного розвитку істотним чином впливає на географічну причинність сучасних явищ суспільного життя, зумовлюючи її регіональну специфіку. У географічній літературі досліджуються питання ретроспективних особливостей суспільно-географічних процесів, явищ, формування суспільно-географічних систем різного рівня, визначаються концептуальні основи і методи відповідних досліджень. Серед зарубіжних учених з дослідження даної проблеми слід віднести праці В.С. Абрамова, Е.Б. Алаєва, О.М. Анфімова, М.М. Баранського, В. Бунге, В. Бюхера, В.С. Жекуліна, Є.C. Карнаухової, Р.С. Лівшиця, А. Льоша, П.І. Лященка, А.Н. Ракітнікова, Б.Б. Родомана, Ю.Г. Саушкіна, А. Сміта, С.Г. Струмиліна, Я.Г. Фейгіна, Б.С. Хорєва, В.К. Яцунського та ін. Істотний внесок у дослідження територіальних процесів у їх ретроспективному плані зробили також вітчизняні вчені М.А. Арандаренко, С.С. Бессонова, П.В. Бодянський, К.Г. Воблий, А.П. Голіков, В.О. Голобуцький, І.О. Гуржій, Т.І. Дерев'янкін, В.О. Джаман, С.І Дорогунцов, Я.І. Жупанський, Ф.Д. Заставний, С.І. Іщук, В.П. Круль, Ф.Є. Лось, С.С. Мохначук, О.О. Нестеренко, Я.Б. Олійник, Л.В. Падалка, М.М. Паламарчук, М.Д. Пістун, Ю.І. Пітюренко, А.В. Степаненко, О.Г. Топчієв, О.І. Шаблій та ін. Окремі аспекти суспільно-географічних досліджень Полтавщини знайшли місце у дисертаційних роботах Т.Г. Кравцової, Л.М. Кушнір, І.В. Литовченко, М.М. Логвина та ін.

При цьому об'єктивна складність просторово-часових взаємодій, вивченням яких займається історична географія, залишає відкритими для дискусій багато питань теоретичного та практичного плану, зокрема, пов'язаних із особливостями перебігу суспільно-географічних процесів у певні історичні періоди. У зв'язку з цим виникає необхідність з'ясування змісту та рушійних сил процесів трансформації у господарських та поселенських структурах на різних етапах розвитку суспільства, що потребує поглиблення наукових підходів до аналізу різноманітного впливу змін у системі виробничих (суспільних) відносин на стан, характер та функції основних елементів і підсистем суспільно-географічних систем різних рівнів. Саме у цих аспектах полягає актуальність дослідження. Тому істотного значення набуває вивчення ретроспективних аспектів суспільно-географічних процесів на регіональному рівні, з'ясування змісту та рушійних сил трансформації галузево-територіальних і розселенських структур, особливостей впливу суспільних відносин на ці процеси.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з науково-дослідною роботою, яка виконується на кафедрі загальноекономічних дисциплін Полтавського університету споживчої кооперації України з наступних тем: «Географічні засади суспільно-екологічного районування на прикладі Полтавської області» (№ державної реєстрації 01080001632)»; «Наукові основи розвитку і регулювання ринку праці України та її регіонів» (№ державної реєстрації 011070002540); «Геоекономічні аспекти розвитку України в умовах глобалізації та регіоналізації світу» (№ державної реєстрації 215/04), а також з теми «Перспективи розвитку туристичної індустрії Полтавської області в системі туризму України» (Договір з Полтавською ОДА від 08 червня 2004 р.), яка розробляється у Полтавському інституті економіки та менеджменту «Світоч». Автор є членом творчих колективів і бере участь у виконанні основних розділів указаних науково-дослідних тем.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є з'ясування ретроспективних аспектів розвитку суспільно-географічних процесів на території Полтавщини у період ґенези індустріального суспільства.

Відповідно до вказаної мети в дисертації поставлені такі завдання:

- розкрити і поглибити теоретико-методологічні та методичні основи ретроспективного дослідження суспільно-географічних процесів;

- виявити і проаналізувати основні особливості суспільно-географічних процесів у період ґенези індустріального суспільства;

- проаналізувати чинники суспільно-географічних процесів на території Полтавщини;

- вивчити та проаналізувати зміни ландшафтів Полтавщини внаслідок впливу господарської діяльності;

- удосконалити аналіз співвідношення чинників динамічності та інерційності розвитку суспільно-географічних процесів;

- дослідити динаміку розселення та формування поселенської мережі Полтавщини;

- проаналізувати розвиток аграрно-географічних та промислово-географічних процесів на території Полтавщини у другій половині ХІХ ст.;

- визначити територіальну організацію промислового виробництва Полтавської губернії у період ґенези індустріального суспільства.

Об'єктом дослідження є суспільно-географічні процеси.

Предметом дослідження є вивчення ретроспективних аспектів та особливостей розвитку суспільно-географічних процесів на території Полтавщини у період ґенези індустріального суспільства.

Методологія і методи дослідження. Теоретико-методологічна основа дисертації базується на науково-теоретичних та прикладних положеннях суспільної географії, історичної (ретроспективної) географії, економічної історії, теорії систем і системного аналізу та інших наук, що вивчають історичні аспекти формування суспільно-географічних систем. В процесі дослідження були використані такі методи: метод історичного (часового) зрізу (дослідження виробничо-географічних процесів на території Полтавської губернії у др. пол. ХІХ ст.), описовий, системно-структурний підхід (дослідження особливостей перебігу суспільно-географічних процесів, чинників їх розвитку на території Полтавщини), районування (при виділенні елементів територіальної структури промислового виробництва Полтавської губернії у др. пол. ХІХ ст.), наукової класифікації, топонімічний (при аналізі особливостей господарського заселення території Полтавщини), діалектичний, індукції і дедукції (аналіз понятійно-термінологічного апарату, чинників розвитку і напрямку суспільно-географічних процесів на території Полтавщини), картографічний (при фіксації результатів досліджень суспільно-географічних процесів), порівняльного аналізу (при з'ясуванні умов розвитку полтавського регіону у системі територіального поділу праці), діахронічного аналізу (при дослідженні впливу господарської діяльності на зміну ландшафтів Полтавщини, а також динаміки заселення та формування поселенської мережі Полтавщини) та ін.

Наукова новизна полягає у наступному:

вперше:

- показано особливості розвитку суспільно-географічних процесів на території Полтавщини під впливом комплексу природних та соціально-економічних чинників у період відтворювального господарства;

- встановлено особливості динаміки розселення та формування історичних центрів заселення Полтавщини;

- розкрито особливості територіальної організації промисловості Полтавської губернії у період ґенези індустріального суспільства;

удосконалено:

- теоретико-методологічні та методичні основи до ретроспективного аналізу суспільно-географічних процесів;

- аналіз співвідношення чинників динамічності та інерційності розвитку суспільно-географічних процесів на території Полтавщини;

- особливості аналізу розвитку аграрно- та промислово-географічних процесів на території Полтавщини;

отримало подальший розвиток:

- ретроспективний аспект динаміки ландшафтної сфери Полтавщини внаслідок впливу господарської діяльності;

- застосування діахронічного підходу у ретроспективній географії населення при аналізі динаміки розселення та формування поселенської мережі Полтавщини;

- ретроспективний аспект формування галузево-територіальних особливостей продуктивних сил Полтавщини.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання для обґрунтування оптимізації практики сучасних ринкових перетворень в Україні, зокрема, розробки планів розвитку промислового і сільськогосподарського виробництва, вироблення ефективних механізмів здійснення регіональної політики, розробки заходів щодо стратегії розвитку систем розселення і розміщення продуктивних сил на державному та регіональному рівнях.

Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються при викладанні навчальних дисциплін і спецкурсів «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» (у Полтавському інституті економіки та менеджменту «Світоч» і Полтавському університеті споживчої кооперації України), «Економічна історія» та «Економічна історія України» (у Полтавському інституті бізнесу).

Особистий внесок дисертанта у розроблення наукових результатів і положень, які виносяться на захист. Дисертація є результатом самостійного наукового дослідження. Автором на основі застосування діахронічного підходу проведено аналіз ретроспективних аспектів суспільно-географічних процесів на території Полтавщини у промисловому, сільськогосподарському виробництві та системі розселення, показано вплив суспільно-економічних відносин, а також чинників динамічності та інерційності на розвиток суспільно-територіальних процесів.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Найважливіші положення, результати, висновки і рекомендації дослідження були обговорені на восьми міжнародних та всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, серед яких: Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми розвитку малого та середнього бізнесу в Україні»(28 вересня 2004 р., м. Полтава); Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціально-економічні проблеми розвитку в умовах трансформаційного суспільства» (23 березня 2006 р., м. Полтава); Міжнародна науково-практична конференція «Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств» (12-13 жовтня 2006 р., м. Полтава); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики» (17-18 травня 2007 р., м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція «Історична географія: початок ХХІ сторіччя»(3-6 жовтня 2007 р., м. Вінниця); Всеукраїнська науково-практична конференція «Стратегія розвитку і реалізації потенціалу АПК» (26 вересня 2008 р., м. Житомир); Міжнародна науково-практична конференція «Регіон-2008: стратегія оптимального розвитку»(16-17 жовтня 2008 р., м. Харків); ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Молодь і наука: реальність і майбутнє» (3 березня 2009 р., м. Невинномисськ); ІІ Міжнародна конференція молодих учених і студентів «Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» (26-27 березня 2009 р., м. Тернопіль).

Публікації. Основні положення та результати дослідження по даній проблемі знайшли відображення у 13 опублікованих працях загальним обсягом 3,2 др. арк., з яких 7 статей у наукових фахових виданнях, 6 - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 180 сторінках основного тексту і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (232 найменування), містить 32 таблиці, 10 рисунків і 11 додатків.

Основний зміст роботи

У першому розділі «Теоретичні основи ретроспективного аналізу суспільно-географічних процесів» вивчено та удосконалено теоретико-методологічні основи та сутність ретроспективного аналізу суспільно-географічних процесів, удосконалено методику ретроспективного дослідження суспільно-географічних процесів з позицій діахронічного підходу та виявлено особливості розвитку суспільно-географічних процесів у період ґенези індустріального суспільства.

Уявлення про просторові процеси, явища і закономірності, про їх розвиток є сутнісною складовою сучасної географічної науки. Дослідження закономірностей суспільно-географічних процесів набувають з часом все більшого значення, що зумовлено суспільними потребами. Вагома роль у вирішенні цих питань належить ретроспективному підходу. Ретроспективний аспект суспільно-географічних процесів полягає у:

а) у наявності значного ступеня інерційності територіальної структури господарства порівняно із галузевою структурою, що зумовлює збереженість протягом тривалого історичного часу багатьох територіальних структур виробництва, розселення, напрямків транспортних систем;

б) у просторово-часовому характері компонентів суспільно-географічних систем - систем розселення, виробничої і невиробничої діяльності, транспортних шляхів;

в) у історичній обумовленості закономірностей, принципів, чинників, а також основних територіальних форм і стадій розміщення продуктивних сил, їх залежності від загальних законів розвитку певних суспільно-економічних формацій.

При аналізі методичних засад сучасних історико-географічних досліджень ми виходили із того, що вони базуються на двох аспектах:

а) на розумінні місця історичної географії в системі природничо-гуманітарних дисциплін;

б) на загальнофілософській методології та її застосуванні до наукових завдань суспільної географії.

Розвиток географічних процесів, об'єктів, явищ і систем відбувається у географічному просторі, який є складним поєднаням часово-просторових станів всіх сфер географічної оболонки. Кожна з них займає своє місце у його структурі з утворенням комбінованих просторів, найдинамічнішим з яких є соціально-географічний простір (простір антропосфери). У даному просторі закономірності інших видів просторів присутні у діалектично знятому вигляді. У зв'язку з цим ретроспективно-географічний аналіз суспільно-георафічних процесів передбачає використаня як просторового, так і часового підходів, що ґрунтується на філософському розумінні нерозривності простору і часу. Для більш повного наукового дослідження ретроспективних суспільно-географічних процесів доцільне поєднання діахронічного та історичного підходів у сукупності з іншими методами, зокрема. Системно-структурним підходом та синхронічним методом. Це дозволяє прослідкувати діалектичний процес формування природних та суспільних систем як протягом всього періоду їх існування, так і в розрізі окремих історичних періодів суспільного розвитку, оскільки кожному з них властиві свої закономірності взаємодії природи і суспільства.

На наступному етапі роботи були проаналізовані особливості суспільно-географічних процесів у промисловості, сільському господарстві та населенні, характерні для періоду ґенези індустріального суспільства, а також здійснено обґрунтування територіальних меж Полтавщини як регіону дослідження. При цьому ми дотримувалися критерію адміністративно-територіального поділу як сучасного (Полтавська область), так й історичного (Полтавська губернія у період ґенези індустріального суспільства), оскільки даний чинник істотно впливав на характер і спрямованість суспільно-географічних процесів, а також на репрезентативність статистичних джерел.

Методологічною основою аналізу суспільно-географічних процесів є положення про формаційну обумовленість особливостей територіальної структури і територіальної організації господарської діяльності,що визначає специфіку взаємодії природи та суспільства на даному історичному етапі в даному географічному регіоні, змісту та умов протікання суспільно-географічних процесів, формування структури суспільно-географічних систем.

У процесі дослідження нами встановлено, що серед аграрно-географічних процесів у компонентно-структурному відношенні переважали процеси диверсифікації та інтеграції, тобто, ускладнення функціонально-галузевої структури господарства території за рахунок виникнення і розвитку нових компонентів та посилення зв'язків між суспільно-географічними утвореннями різного типу; у територіально-структурному відношенні помітну роль відігравали процеси ускладнення територіальної структури суспільно-географічних об'єктів (диференціювання) та зміни інтенсивності певного явища на різних ділянках території, стягування і концентрація об'єктів у певних ареалах.

Аналізуючи особливості промислово-географічних процесів у період ґенези індустріального суспільства, ми з'ясували, що від початку ґенези індустріального суспільства існувало декілька індустріальних фаз (або фаз індустріалізації) у розвитку пореформеної промисловості, зокрема, на території Полтавської губернії. Причому окремі галузі промисловості проходили різні фази у неоднакових часових і просторових межах (наприклад, ряд кустарних промислів завершили перехід на індустріальну основу лише за радянський час, об'єднавшись у складі місцевої промисловості). Кожна індустріальна фаза мала свої характерні технологічні та організаційно-економічні особливості, а тому об'єктивно виробляла і свої специфічні форми територіальної організації, тобто мала свої форми та можливості районоутворення. Часове і територіальне співіснування різних індустріальних фаз (в силу наявності різноманіття соціально-економічних укладів у пореформеній економіці) зумовило також і співіснування елементів територіальної організації промислового виробництва відповідних фаз, її своєрідний синтезований характер.

Перехідний характер досліджуваного періоду від феодалізму до капіталізму зумовив характер геодемографічних процесів, зокрема, процесів розселення. Розселення являє собою процес, що розвивався під постійним впливом цілого комплексу факторів - як природних, так і суспільно-економічних. Цей вплив має історичний характер. Тому у розвитку систем розселення спостерігається наявність цілого ряду етапів, котрі корелюють з відповідними етапами змін загальних соціально-економічних умов. В основі геодемографічних процесів зазначеного періоду була одночасна дія відповідних законів народонаселення феодального ладу (які поступово послаблювалися) та нової капіталістичної формації. Стадіальність закономірностей народонаселення феодальної доби та його територіальні модифікації позначалися також на причинах, характері та напрямках міграційних потоків. На завершальній стадії феодалізму та на початкових стадіях ґенези індустріального суспільства різко зросли темпи відтворення населення як за рахунок селянства, так і за рахунок нового прошарку найманих робітників. Більш чітко стали проявлятися процеси відносного перенаселення, зокрема в аграрній сфері. Зростало також переміщення населення до індустріальних центрів.

У другому розділі «Чинники розвитку суспільно-географічних процесів Полтавщини» досліджено і проведено аналіз чинників суспільно-географічних процесів на території Полтавщини, виявлено вплив господарської діяльності на зміну ландшафтів, та визначено вплив чинників динамічності та інерційності розвитку суспільно-географічних процесів.

Розвиток суспільно-географічних процесів на території Полтавщини визначався комплексною дією багатьох чинників різного характеру. Багато з них впливали на територіальні процеси у губернії з давніх часів, а інші зберігають своє системоформуюче значення до сьогодення. Відповідно до цього ретроспекція суспільно-географічних процесів Полтавщини повинна включати у себе науковий аналіз чинників їх розвитку, що дозволяє глибше пізнати закономірності даних процесів на рівні окремого регіону. Тому виникає необхідність у систематизації та аналізі впливу цих чинників територіального розвитку. З цією метою ми провели групування, визначили зміст та здійснили аналіз впливу чинників розвитку суспільно-просторових процесів для території Полтавщини. Такими чинниками є: природні (рельєф, клімат, ступінь обводненості території, тип ґрунтового покриву), соціально-економічні (особливості формаційного розвитку території краю, особливості економіко-географічного положення у системі територіального поділу праці, соціальна та професійна структура населення, демографічні показники населення, розселенська структура території), політичні (входження до різних державно-політичних утворень, тривала прикордонність положення, військово-політичний тиск з боку кочових сусідів), історико-культурні чинники (етнічний склад населення, традиційні виробничі навички, філософія та культура господарювання).

Розвиток суспільно-географічних процесів на території Полтавщини визначився сукупною дією чинників динамічності та інерційності.

Вплив природних та соціально-економічних чинників визначив особливості формування промислового і сільськогосподарського виробництва на території Полтавщини, а також певну наступність у типах та формах заселення території Полтавської губернії, яка проявляється в історичному тяжінні основної кількості поселень переважно до річкових долин. Ретроспективний аналіз аспектів природокористування на території Полтавщини дозволив виділити кілька етапів освоєння даного регіону, протягом яких лісо-лучний ландшафт поступово трансформувався у лучно-лісовий з ділянками ріллі та остаточно - у відкритий ерозійний багатояружний ландшафт переважно землеробського типу з інтенсивним поверхневим змивом ґрунту.

У третьому розділі «Розвиток суспільно-географічних процесів на території Полтавської губернії у ХІХ столітті» встановлено особливості динаміки розселення та формування поселенської мережі Полтавщини, досліджено розвиток аграрно- і промислово-географічних процесів, та обґрунтована територіальна організація промисловості Полтавщини у період ґенези індустріального суспільства.

Автором проаналізована динаміка формування поселенської мережі Полтавщини, виділено її етапи, розкрита інтенсивність виникнення поселень на території Полтавщини з епохи палеоліту до ХІІІ ст. Виділено кілька етапів формування системи поселень: 1) найдавніший (від палеоліту до початку неоліту), з пануванням привласнюючого господарства та тимчасовими мисливськими стоянками первісних людей; 2) початковий етап відтворювального господарства (від неоліту до епохи бронзи та раннього заліза), у якому особливе значення має передскіфський та скіфський періоди; 3) слов'яно-руський етап (від першої половини І тис. н.е. до другої чверті ХІІІ ст.), який пов'язаний із активним освоєнням території Полтавщини, появою слов'янської культури та заснуванням Київської Русі; 4) татаро-монгольський етап (з другої половини ХІІІ до кінця ХV ст.), пов'язаний із деструктивними процесами у попередній системі розселення; 5) етап реколонізації (з ХVІ до початку ХХ ст.), що безпосередньо передував сучасному етапу і характеризувався відновленням та подальшим розвитком поселенської мережі Полтавщини.

У реколонізаційний період (від ХVІ до ХХ ст.) спостерігалося поступове розширення первинного північно-західного ареалу розселення за рахунок переміщення поселень у східному та південно-східному напрямках, а також за рахунок збільшення поселенської наповнюваності території основного ареалу розселення ХVІ ст. у басейні Сули, Хоролу, Псла і долини Дніпра. 73 % від загальної кількості поселень Полтавщини, які існують сьогодні, виникли у період ХVІІ-ХVІІІ ст.

Розселення уявляється як процес, що розвивався під постійним впливом цілого комплексу чинників - як природних, так і суспільно-економічних. Цей вплив має історичний характер. Тому у розвитку систем розселення спостерігається наявність цілого ряду етапів, котрі корелюють з відповідними етапами змін загальних соціально-економічних умов. На території сучасної Полтавської області за період від палеоліту до києворуських часів виникло приблизно 525 поселень, що склало майже 29 % від кількості населених пунктів (з населенням) на період 05. 12. 2001 р. (1807). Найбільша інтенсивність поселеутворення на території Полтавщини характерна була для епохи неоліту, бронзи, раннього заліза та києворуського етапу. Найменші темпи залюднення краю були у мезолітичну добу та період мідного віку. індустріальний ландшафт господарський

Для з'ясування характеру заселення території Полтавщини та виявлення стійких тенденцій до її залюднення упродовж тривалого історичного часу була використана ієрархічна схема центрів заселення території та здійснене їхнє картування. На основі аналізу процесів розселення та виникнення поселень на території Полтавщини були виокремлені чотири головні просторово-часові ареали формування поселенської мережі: Сульсько-Удайський, (1), Ворсклянський (2), Придніпровський (3) та Польський (4).

Місця перекриття різночасових ареалів заселення Полтавщини можна вважати не лише осередками безперервного залюднення певної території, але й своєрідними вузлами заселення. Розвиток давніх поселень свідчить про формування на їхній основі вузлових (модальних) утворень точкового або ареального типу, які виконують функції фокусних місць.

Формування галузевої структури сільськогосподарського виробництва Полтавщини за післяреформений період знаходилося під впливом як природних, так і соціально-економічних чинників і відбувалося через економічні механізми порівняльного рівня витрат основних виробничих чинників. Це вплинуло на стан таких показників, як структура посівів сільськогосподарських культур, загальний рівень урожайності, обсяги застосування добрив, використання спеціальної техніки для обробітку ґрунту, досконаліших систем землеробства, структура і якісне поголів'я худоби у розрізі як двох типів господарств (селянських і поміщицьких), так і відносно різних категорій цих господарств залежно від їхньої величини. Встановлено, що, на відміну від основної маси селянських господарств, у галузевій структурі посівів великих та середніх груп поміщицьких економій переважали цінніші товарні зернові культури - пшениця, овес, у той час, як у структурі посівів основної маси селянських господарств були поширенішими споживчі культури - жито, ячмінь, гречка, просо. Від кінця ХІХ ст. у поміщицьких економіях поступово запроваджувалися досконаліші системи польового господарства з травосіянням, посівами просапних, кормових, маслинних та інших культур. Дрібні маєтки Полтавської губернії за своїм характером, у тому числі за розподілом площ під посівами сільськогосподарських культур, були близькими до селянських господарств, відзначаючись підвищеною питомою вагою посівів жита, ячменю, гречки, а також переважанням овець над кіньми у структурі стада.

В основі трансформаційних процесів у промисловій підсистемі Полтавського регіону знаходилася комплексна дія чинника суспільних відносин у поєднанні з іншими чинниками економічного і природного характеру, що були спільними для макрорегіону Лівобережної України. Конкретний прояв зазначених процесів відбувався у вигляді територіального переміщення старих галузевих районів, які сформувалися у феодальний період, під впливом законів вільної конкуренції та зміни конфігурації ареалів розміщення різних галузей промисловості.

Елементи територіальної структури промислового виробництва Полтавщини у період ґенези індустріального суспільства були відображенням трьох основних стадій розвитку капіталістичних відносин у промисловості і являли собою ремісничі центри, мануфактурно-промислові райони зародкового типу, фабрично-промислові райони (з промисловими пунктами і центрами), що співіснували між собою на одній території. При побудові ієрархії стадійних виробничо-територіальних форм промислового виробництва застосовані наступні принципи: а) генетично-виробничий, який враховує стадійність розвитку промислового виробництва (з виникненням окремих його форм: ремесла, дрібних селянських кустарних промислів, мануфактури та фабрики) у період становлення індустріального суспільства; б) характер територіального поділу праці, притаманний цим генетичним формам промисловості; в) особливості виробничих зв'язків, їх характер та інтенсивність.

До мануфактурно-промислових районів зародкового типу відносяться: Опішнянський, Хомутецько-Комишнянський, Панський, Вороньківський, Рашівський, Решетилівський, Мачухський. Промисловість гірничо-заводського типу була представлена периферійною частиною Південно-Західного району цукробурякової промисловості (північ Полтавської та південний схід Чернігівської губернії), м. Кременчуком як аванпостом південного (Криворізько-Донецького) гірничо-металургійного та машинобудівного району, районом тютюнової промисловості (Лохвицький, Прилуцький та Роменський повіти). Східна частина Полтавської губернії, у тому числі і Полтава втягувалися під вплив Харківського промислового центру, особливо після побудови залізниці. При цьому, на території Полтавщини зберігалася значна кількість непромислових повітових центрів та сільських населених пунктів.

Характер перебігу галузево-територіальних процесів у межах Полтавської губернії мав свої специфічні риси, що були відмінними від подібного процесу в інших районах Росії. Зокрема, до них віднесено відсутність послідовного переростання кустарної промисловості і ремесла у вищі форми промислового виробництва, переважання початкових стадіальних фаз мануфактурної організації промислів, їхню невключеність до загальної технологічно-економічної системи обслуговування виробництва фабрично-заводського типу, формування нових капіталістично організованих виробництв фабрично-заводського типу під впливом інших чинників (економіко-географічного положення, структури внутрішнього і зовнішнього попиту, використання нових компонентів природно-ресурсної бази тощо).

Висновки

На основі ретроспективного дослідження розвитку суспільно-географічних процесів Полтавщини нами були виявлені їх особливості та напрямки, зокрема:

1.Суспільно-географічний процес є послідовною і логічною зміною географічних ситуацій, яка охоплює динамічні закономірності природно-ресурсного середовища, населення з його соціальною сферою та господарством, а також розвитком просторових поєднань природи-населення-господарства. Поняття суспільно-географічного процесу включає в себе компонентно-структурні, територіально-структурні, хроноструктурні та ін. часткові компонентні процеси. Ретроспективний аспект суспільно-географічних процесів полягає у вищому ступені інерційності територіальної структури господарства порівняно із галузевою; у просторово-часовому характері компонентів суспільно-географічних систем; у історичній зумовленості закономірностей розвитку суспільно-географічних процесів.

2.Ретроспективно підхід до аналізу суспільно-географічних процесів передбачає поєднання принципів географічної діахронічності та історичності з використанням відповідних методів діахронічного аналізу та історичних зрізів, що ґрунтується на філософському розумінні нерозривності простору і часу. Такий підхід доцільно застосовувати у дослідженнях особливостей суспільно-географічних процесів у межах окремих історичних періодів суспільного розвитку, оскільки кожному з них притаманні власні закономірності взаємодії природи і суспільства та специфіка суспільно-географічного системоутворення.

3.Серед аграрно-географічних процесів у період ґенези індустріального суспільства у компонентно-структурному плані переважали диверсифікація та інтеграція, а у територіально-структурному - помітну роль відігравали ускладнення територіальної структури суспільно-географічних об'єктів (диференціювання) та зміни інтенсивності певного явища на різних ділянках території, стягування і концентрація об'єктів у певних ареалах. Окрім того, у розвитку промисловості від початку ґенези індустріального суспільства існувало декілька індустріальних фаз (або фаз індустріалізації), які відбувалися у неоднакових часових і просторових межах. Кожна індустріальна фаза об'єктивно виробляла свої специфічні форми територіальної організації, маючи власні можливості районоутворення.

Закономірності геодемографічних процесів досліджуваного періоду полягали у поступовій заміні простого відтворення населення на розширене, зростанні темпів утворення відносно надлишкового населення, особливо в аграрній сфері, спрямуванні міграційних потоків на вільні землі (колонії, неосвоєні території), до зростаючих міських індустріальних центрів, або набутті ними форми трудових сезонних переміщень сільського населення.

4.Основними чинниками, які вплинули на розвиток суспільно-географічних процесів на території Полтавщини, є: природні, соціально-економічні, політичні, історико-культурні. Розвиток суспільно-географічних процесів на території Полтавщини визначався сукупною дією чинників динамічності (послідовне освоєння природно-ресурсного потенціалу регіону, зміни транспортно-географічного положення, вплив науково-технічних переворотів) та інерційності (ландшафтна структура, розміри, конфігурація території, її тривале прикордонне положення, особливості формування регіональної соціально-економічної системи, характер територіального розвитку відповідної суспільно-економічної формації, успадкований характер територіальних структур і розселення).

5.Виділяється кілька етапів освоєння та природокористування території Полтавщини, протягом яких, під впливом господарської діяльності населення, лісо-лучний ландшафт поступово трансформувався у лучно-лісовий із ділянками ріллі та остаточно - у відкритий ерозійний багатояружний ландшафт переважно землеробського типу з інтенсивним поверхневим змивом ґрунту.

6.На території Полтавщини виділяється кілька етапів формування системи поселень:

1) найдавніший (панування привласнюючого господарства та тимчасові мисливські стоянки);

2) початковий етап відтворювального господарства (зародження відтворювального господарства та поява перших постійних, а наприкінці етапу - укріплених поселень (передскіфський та скіфський періоди);

3) слов'яно-руський (землеробська колонізація лісостепу);

4) татаро-монгольський (деструктивні процеси у попередній системі розселення);

5) реколонізації (відновлення та подальший розвиток поселенської мережі Полтавщини). Вони корелюють із відповідними етапами змін загальних соціально-економічних умов.

7.Формування галузевої структури сільськогосподарського виробництва Полтавщини за післяреформений період знаходилося під впливом як природних, так і соціально-економічних чинників і відбувалося через економічні механізми порівняльного рівня витрат основних виробничих чинників. Це вплинуло на стан таких показників, як структура посівів сільськогосподарських культур, загальний рівень урожайності, обсяги застосування добрив, використання спеціальної техніки обробітку ґрунту, застосування досконаліших систем землеробства, структура і якісне поголів'я худоби у розрізі як соціально-економічних типів господарств (селянських і поміщицьких), так і відносно різних категорій цих господарств залежно від їхньої величини. На відміну від основної маси селянських господарств, у структурі посівів великих та середніх груп поміщицьких економій переважали цінніші товарні зернові культури (пшениця, овес), тоді як у посівах решти господарств набули поширення споживчі культури (жито, ячмінь, гречка, просо).

8.В основі трансформаційних процесів у промисловому виробництві Полтавщини знаходилася комплексна дія чинника суспільних відносин у поєднанні з іншими чинниками економічного і природного характеру, що були спільними для макрорегіону Лівобережної України. Конкретний прояв зазначених процесів відбувався у вигляді територіального переміщення старих галузевих районів, які сформувалися у феодальний період, під впливом законів вільної конкуренції, зміни конфігурації ареалів розміщення різних галузей промисловості. Динаміка галузевої структури промисловості у даний період характеризується наявністю груп виробничих галузей за ступенем їх адаптації до нових ринкових умов. Прикладом вдалої адаптації є ґуральництво і цукрова промисловість, протилежним прикладом - суконна і селітряна промисловість.

9.Елементи територіальної структури промислового виробництва Полтавщини у період ґенези індустріального суспільства були відображенням трьох основних стадій розвитку капіталістичних відносин у промисловості і являли собою ремісничі центри (для ремесла), мануфактурно-промислові райони зародкового типу (для кустарних промислів), фабрично-промислові райони з промисловими пунктами і центрами (для фабрично-заводської промисловості). Мануфактурно-промисловими районами зародкового типу були: Опішнянський, Хомутецько-Комишнянський, Панський, Вороньківський, Рашівський, Решетилівський, Мачухський. До фабрично-промислових районів відносилися периферійна частина Південно-Західного району цукробурякової промисловості, південно-східна частина району тютюнової промисловості та північна межа Криворізько-Донецького гірничого району. Часове і територіальне співіснування різних індустріальних фаз зумовило співіснування елементів територіальної організації промислового виробництва відповідних фаз.

10.Характер протікання галузево-територіальних процесів у межах Полтавщини мав свої специфічні риси, відмінні від подібного процесу у інших районах. Це - відсутність послідовного переростання кустарної промисловості і ремесла у вищі форми промислового виробництва; переважання початкових стадіальних фаз мануфактурної організації промислів; їх невключеність до загальної технологічно-економічної системи обслуговування виробництва фабрично-заводського типу; формування нових капіталістично організованих виробництв фабрично-заводського типу під впливом інших чинників (економіко-географічного положення, структури внутрішнього і зовнішнього попиту, використання нових компонентів природно-ресурсної бази тощо).

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Логвин М.М., Єрмаков В.В. Історико-географічні аспекти природокористування на Полтавщині // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія - Вінниця, 2003. - Вип. 6. - С. 73-78. (Особистий внесок - аналіз історико-географічних аспектів природокористування на території Полтавської губернії у ХІХ ст. на прикладі Переяславського повіту).

2. Єрмаков В.В. Закономірності динаміки промислової підсистеми господарства Полтавського регіону після селянської реформи 1861 року // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. - Тернопіль, 2005. - №2. - С. 82-84;

3. Джаман М.О., Єрмаков В.В. Ретроспективні аспекти природокористування історико-географічного краю Полтавщини в процесі господарської діяльності // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія - Вінниця, 2008. - Вип. 15. - С. 170-175. (Особистий внесок - розробка періодизації природокористування на території Полтавського історико-географічного краю та характеристика періодів).

4. Джаман М.О., Єрмаков В.В. Формування галузевої структури сільськогосподарського виробництва Полтавського історико-географічного краю після селянської реформи 1861 року // Часопис соціально-економічної географії. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2008. - Вип. 4 (1). - С. 87-95. (Особистий внесок - аналіз впливу соціально-економічних чинників на формування галузевої структури сільськогосподарського виробництва Полтавщини після селянської реформи 1861 року).

5. Джаман М.О., Єрмаков В.В. Роль і місце ретроспективно-географічного аналізу у дослідженні суспільно-географічних процесів // Часопис соціально-економічної географії. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2008. - Вип. 5 (2). - С. 31-39. (Особистий внесок - обґрунтування схеми взаємозв'язків ретроспективної географії з іншими дисциплінами та визначення місця ретроспективного аналізу у дослідженні суспільно-географічних процесів).

6. Джаман М.О., Єрмаков В.В. Ретроспективні особливості формування системи розселення на території історико-географічного краю Полтавщини // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. / Ред.. кол.: С.І. Іщук (відп. ред.) та ін. - 2008. - Вип. 58. - С. 91-103. (Особистий внесок - розкриття процесу заселення та формування поселенської мережі Полтавського історико-географічного краю у реколонізаційний період (XVI - початок ХХ ст.).

7. Єрмаков В.В. Просторово-часові особливості формування поселенської мережі Полтавського ІГК // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - № 824. - Геологія-географія-екологія. - Вип. 29 (2008). - С. 105-111;

Статті і тези в інших наукових виданнях

8. Єрмаков В.В. Промислове виробництво Полтави на початку ХХ століття // Географія та екологія Полтави: матеріали Всеукр. науково-практ. конф., 25.04.2008 р. / М-во освіти і науки України, Полтавський держ. пед. університет імені В.Г. Короленка. - Полтава: Верстка, 2008. - С. 113-115;

9. Єрмаков В.В. Історичний підхід при вивченні суспільно-географічної системи Полтавщини // Географія+. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Інтегративні навчальні курси і спецкурси для вивчення світу на рубежі тисячоліть». - Полтава: ПДПУ ім. В.Г. Короленка, 2002. - С. 33-34;

10. Єрмаков В.В. Тенденції розвитку аграрної сфери в період формування індустріального суспільства // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств». - Полтава: ПДАА, 2006 р. - С. 237-238;

11. Єрмаков В.В. Економічні закономірності та механізми мобільності трудових ресурсів після селянської реформи 1861 року // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць Спец. вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. - Т. 2. Ч. І. - К.: КНЕУ, 2007. - С. 256-259;

12. Джаман М.О., Єрмаков В.В. Проблема сталості індивідуального селянського господарства в умовах розвитку ринкових відносин // Стратегія розвитку і реалізації потенціалу АПК // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. м. Житомир, 26 вересня 2008 р. / Житомирське обласне об'єднання громадської організації «Спілка економістів України». - Житомир: 2008. - С. 41-45. (Особистий внесок - аналіз економічних умов ведення селянських господарств у період після реформи 1861 року).

13. Єрмаков В.В. Територіальні аспекти аграрного виробництва у період формування ринкових відносин // Стратегія розвитку і реалізації потенціалу АПК // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. м. Житомир, 26 вересня 2008 р. / Житомирське обласне об'єднання громадської організації «Спілка економістів України». - Житомир: 2008. - С. 46-49.

Анотація

Єрмаков В.В. Ретроспективні аспекти суспільно-географічних процесів Полтавщини. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

Дисертація присвячена ретроспективному дослідженню суспільно-географічних процесів на території Полтавщини, та визначенню їх основних особливостей та напрямків.

Вивчено та удосконалено теоретико-методологічні основи та сутність ретроспективного аналізу суспільно-географічних процесів, удосконалено методику ретроспективного дослідження суспільно-географічних процесів з позицій діахронічного підходу та виявлено особливості розвитку суспільно-географічних процесів у період ґенези індустріального суспільства. Досліджено і проведено аналіз чинників суспільно-географічних процесів на території Полтавщини, виявлено вплив господарської діяльності на зміну ландшафтів і виділено окремі етапи цього процесу. Проаналізовано вплив чинників динамічності та інерційності розвитку суспільно-географічних процесів на території Полтавщини.

Встановлено особливості динаміки розселення та формування поселенської мережі Полтавщини, досліджено і проаналізовано розвиток аграрно- і промислово-географічних процесів, та обґрунтована територіальна організація промисловості Полтавщини у період ґенези індустріального суспільства.

Ключові слова: супільно-географічні процеси, географічний простір, індустріальне суспільство, чинники динамічності та інерційності, заселення, розселення, кустарні промисли, мануфактурне виробництво, фабричне виробництво, діахронічний підхід.

Аннотация

Ермаков В.В. Ретроспективные аспекты общественно-географических процессов Полтавщины. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена ретроспективному исследованию общественно-географических процессов на территории Полтавщины и определению их основных особенностей и направлений.

Изучены и усовершенствованы теоретико-методологические основы ретроспективного анализа общественно-географических процессов, усовершенствована методика ретроспективных исследований с позиций диахронического подхода. Исследовано и проанализировано влияние факторов общественно-географических процессов на территории Полтавщины, определен характер влияния хозяйственной деятельности населения на ландшафты Полтавщины и выделены отдельные этапы этого процесса. Проанализировано влияние факторов динамичности и инерционные развития общественно-географических процессов на территории Полтавщины.

Развитие географических процессов, объектов, явлений и систем происходит в географическом пространстве, который является сложным сочетанием пространственно-временных состояний всех сфер географической оболочки с образованием комбинированных пространств, самым динамичным из которых является социально-географическое пространство (пространство антропосферы). В данном пространстве закономерности других видов пространств присутствуют в диалектически снятом виде. В связи с этим ретроспективно-географический анализ общественно-географических процессов предусматривает использование как пространственного, так и временного подходов в совокупности с другими методами, что основывается на философском понимании неразрывности пространства и времени. Это позволяет проследить диалектический процесс формирования природных и общественных систем как в течение всего периода их существования, так и в разрезе отдельных периодов общественного развития, поскольку каждому из них присущи свои закономерности взаимодействия природы и общества.

Установлены особенности динамики расселения и формирования сети поселений Полтавщины, исследовано и проанализировано развитие аграрно- и промышленно-географических процессов, а также обоснована территориальная организация промышленного производства Полтавской губернии в период генезиса индустриального общества.

Расселение представляется как процесс, который развивался под влиянием комплекса природних и социально-экономических факторов. Это влияние имеет исторический характер, поэтому в развитии систем расселения наблюдается ряд этапов, которые кореллируют с этапами изменений общих социально-экономических условий. Ретроспективный анализ природопользования на территории Полтавщины позволил выделить несколько этапов освоения данного региона, на протяжении которых лесо-луговой ландшафт постепенно трансформировался в лугово-лесной с участками пашни и окончательно - в открытый эрозионный ландшафт преимущественно земледельческого типа с интенсивным поверхностным смывом почв.

В процессе исследования установлено, что среди аграрно-географических процессов в компонентно-структурном отношении преобладали процессы диверсификации и интеграции, т.е. усложнения функционально-отраслевой структуры хозяйства территории за счет возникновения и развития новых компонентов и усиления связей между общественно-географическими образованиями разного типа. В территориально-структурном отношении заметную роль играли процессы усложнения территориальной структуры общественно-географических объектов (дифференцирования) и изменения интенсивности явлений на различных участках территории, стягивание и концентрация объектов в определенных ареалах.

Формирование отраслевой структуры сельскохозяйственного производства Полтавщины в пореформенный период происходило под воздействием как природных, так и социально-экономических факторов и реализовывалось через экономические механизмы сравнительного уровня затрат основных производственных факторов. Это повлияло на состояние таких показателей, как структура посевов сельскохозяйственных культур, общий уровень урожайности, объемы применения удобрений, использование специальной техники для обработки почвы, системы земледелия, структура и качественное поголовье скота в разрезе как двух типов хозяйств (крестьянских и помещичьих), так и в отношении различных категорий этих хозяйств.

С начала генезиса индустриального общества существовало несколько индустриальных фаз в развитии пореформенной промышленности, в частности, на территории Полтавской губернии. При этом отдельные отрасли промышленности проходили разные фазы в неодинаковых временных и пространственных пределах. Каждая индустриальная фаза имела свои характерные технологические и организационно-экономические особенности, а потому объективно вырабатывала свои специфические формы территориальной организации. Временное и территориальное сосуществование различных индустриальных фаз (в силу разнообразия социально-экономических укладов в пореформенной экономике) обусловило также и сосуществования элементов территориальной организации промышленного производства соответствующих фаз, ее синтезированный характер. Элементами территориальной структуры промышленного производства Полтавщины в период генезиса индустриального общества выступали: ремесленные центры (для ремесла), мануфактурно-промышленные районы зачаточного типа (для кустарных промыслов), фабрично-промышленные районы с промышленными пунктами и центрами (для фабрично-заводского производства).

...