Суспільно-географічні процеси заселення північної Бессарабії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

УДК 911.37(477.85) (091)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Суспільно-географічні процеси заселення північної Бессарабії

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Григор'єва Галина Володимирівна

Чернівці - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Руденко Валерій Петрович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної географії та екологічного менеджменту

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Дністрянський Мирослав Степанович, професор кафедри географії України Львівського національного університету імені Івана Франка

кандидат географічних наук, доцент Слащук Андрій Миколайович, доцент кафедри географії Волинського національного університету імені Лесі Українки

Захист відбудеться 10 січня 2011 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2 корпус 4, ауд. 24.

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розісланий 9 грудня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор географічних наук, доцент П.О.Сухий

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Суспільно-географічні дослідження (із застосуванням діахронічного підходу) за історико-географічними територіями України на даний час є, на жаль, нечастими. Якщо вони мають місце, то тільки у межах сучасних адміністративно-територіальних одиниць, якими є адміністративні області, або райони. А здійснення суспільно-географічних вишукувань із ретроспективним акцентом потребує їхньої територіально-краєзнавчої, а не адміністративної інтерпретації. Тому Північна Бессарабія, як один із багатьох історико-географічних країв, є тією актуальною територією, в межах якої виконувалася робота.

Більше того, дослідження будь-якого суспільно-географічного явища чи об'єкта найчастіше не передбачає його діахронічного аналізу, тобто повної наскрізної часової характеристики від початку зародження і становлення до виявлення особливостей його сучасного стану. Тому вкрай необхідним завданням є проведення історико-географічного чи географо-краєзнавчого дослідження (як важливих наукових напрямів суспільної географії) саме в таких часових межах, які охоплювали б тривалий період становлення від раннього палеоліту до теперішнього часу того чи іншого процесу, явища чи об'єкта.

Переважна частина вже здійснених суспільно-географічних досліджень стосується демографічних аспектів, до яких долучається розгляд природних, ретроспективних, етногенетичних, потестарних та інших чинників. Навіть із демогеографічного блоку характеристики його компонентів є не рівноцінними, бо наголос робиться на аналізі кількісної динаміки людності чи її етнічного складу. А поселенська структура для географів, певною мірою, залишається невідомою, або в кращому випадку розглядаються міські поселення (міста чи містечка) від щонайдавніше староруського часу (першість тут належить історикам). За нечастими випадками, коли до аналізу формування поселенської структури, залучаються всі населені пункти, все ж чітко проступає його вибірково-наскрізний ракурс, бо відсутня повночасова характеристика поселень. Через це надзвичайно важливим є дослідження саме всіх населених пунктів, що формують на сьогодні поселенський каркас будь-якої території, впродовж усього часу їхнього розвитку. Причому, без такого акценту власне екістичний аналіз, виходячи з наукової доцільності, буде неповноцінним. Отже, зважаючи на все наведене вище, наголосимо, що тема даної дисертаційної роботи є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота пов'язана з науковими темами, що виконуються кафедрою економічної географії та екологічного менеджменту: „Визначення рівнів господарської освоєності природно-ресурсного потенціалу регіонів України як засіб збалансування їх соціально-економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0109U002238) та кафедральною темою „Дослідження процесів еволюції наукових ідей та напрямів чернівецької географічної школи” (номер державної реєстрації 0106U001457). Внесок автора: розкриття поселенської освоєності території Північної Бессарабії та оцінка наукових вишукувань провідних учених Чернівецького національного університету у напрямі дослідження процесів заселення Північної Бессарабії.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є обгрунтування теоретико-методологічних основ суспільно-географічних (на прикладі ретроспективно-екістичних) досліджень історико-географічного регіону, аналіз утворення поселень і формування поселенської мережі, оцінка різноманітних чинників впливу на формування поселенської мережі Північної Бессарабії. Для досягнення мети були поставлені та вирішувалися такі наукові завдання:

· установити особливості дослідження населених пунктів як об'єктів ретроспективної географії поселень;

· запропонувати параметричні показники аналізу ретроспективно-географічних процесів заселення регіону;

· виділити часові особливості утворення поселень та формування поселенської мережі Північної Бессарабії;

· дати характеристику етапам утворення та існування (заселення) поселень;

· проаналізувати особливості розміщення різних груп поселень від різноманітних морфометричних чинників: абсолютної і відносної висоти, похилу місцевості, експозиції схилів;

· виявити просторову організацію первісної та ретроспективно-сучасної поселенської мережі та виокремити осередки їхньої концентрації;

Об'єктом дослідження виступають процеси заселення Північної Бессарабії та їхній кінцевий результат - поселенська мережа.

Предметом дослідження є хронологічні особливості утворення поселень, часово-територіальні риси формування мережі поселень Північної Бессарабії, організація її первісної та ретроспективно-сучасної поселенської територіальної структури, морфометрична просторово-поселенська візуалізація всього поселенського фонду регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення теорії суспільної географії, теоретичні та прикладні розробки відомих українських і зарубіжних вчених у галузі географії, ретроспективної географії, географічного краєзнавства, географії населення, географії поселень: Е.Алаєва, М.Баранського, Л.Воропай, А.Голікова, В.Джамана, М.Дністрянського, А.Доценка, Я.Жупанського, О.Заставецької, Ф.Заставного, С.Ковальова, Н.Ковальської, І.Ковальчука, В.Коржика, В.Круля, Р.Кудіркене, М.Куниці, Ф.Мількова, Л.Нємець, Я.Олійника, М.Пістуна, В.Преображенського, Б.Родомана, С.Рудницького, В.Руденка, Л.Руденка, Ю.Саушкіна, К.Скленаржа, О.Сминтиної, А.Степаненка, О.Топчієва, М.Фащевського, О.Шаблія та інших географів, історико-географів, геодемографів, краєзнавців, істориків.

Для досягнення мети дисертаційного дослідження на основі географічного, ретроспективного, системного та діахронного підходів використовувалися різноманітні методи дослідження: загальнонаукові (синтезу, аналізу, індукції, дедукції, літературний, узагальнення тощо) і конкретно-наукові (діахронічного, синхронного, кореляційного, регресійного, факторного, рейтингового аналізів, порівняння, типології, аналогій, районування, картографічний, ретроспективного (часового) зрізу, графоаналітичний, морфометричний тощо).

У роботі використані дані Державного архіву та Головного управління статистики у Чернівецькій області та матеріали різноманітних археологічних джерел та державної статистики. До аналізу залучалися результати морфометричних картографічних робіт по топографічних картах М 1: 100 000 і М 1:200 000.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає у тому, що:

вперше:

- визначені деякі параметричні показники для аналізу етапів заселення регіону;

- установлені етапи утворення поселень та заселення Північної Бессарабії;

- виявлена просторова структура поселенської мережі регіону за етапами заселення;

- виділені первісні та ретроспективно-сучасні поселенські територіальні структури і запропоновані показники для виокремлення останніх для Північної Бессарабії;

- здійснений морфометричний аналіз розміщення населених пунктів регіону за їхніми трьома групами;

удосконалено:

- характеристику ретроспективно-географічних процесів заселення регіону за етапами (за допомогою рейтингового аналізу);

- просторове межування ретроспективно-сучасної поселенської територіальної структури (за допомогою рейтингового аналізу);

отримали подальший розвиток:

- виявлення особливостей дослідження населених пунктів як об'єктів ретроспективної географії поселень;

- просторово-часова диференціація процесів утворення поселень та формування поселенської мережі історико-географічного краю;

- характеристика розміщення населених пунктів за основними морфометричними показниками;

Практичне значення отриманих результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані Чернівецькою обласною державною адміністрацією для вирішення практичних питань удосконалення регіональної системи розселення в умовах трансформації суспільних відносин та для розробки програм соціально-економічного розвитку території. Матеріали дисертації є важливими для вироблення перспективних планів розвитку поселенської мережі, прогнозів демографічних процесів у Чернівецькій області і можуть стати складовою частиною програми розвитку туризму в регіоні.

Теоретичні положення, конкретні методики і рекомендації дисертації використовуються при викладанні нормативних курсів „Краєзнавство”, „Краєзнавство і туризм”, „Демографія”, „Методи географічних досліджень”, „Географія рідного краю і методика її викладання”, „Географія населення”, спецкурсу „Історія географічних досліджень в Україні” (довідка № 11-38/3400). Теоретичні і практичні положення роботи включені до наукових звітів кафедри економічної географії та екологічного менеджменту Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича (довідка №11-38/3399).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, в якій висвітлені ідеї та розробки, що належать особисто автору роботи. У процесі дисертаційного дослідження вони забезпечили вирішення поставлених завдань. У роботі містяться ті концептуальні положення, методичні підходи, висновки, які сформульовані особисто здобувачем наукового ступеня. Використані положення інших авторів мають відповідні посилання.

Апробація результатів дисертації. Основні науково-теоретичні та практичні положення дисертації доповідалися на: міжнародній науковій конференції „Результати фундаментальних досліджень за 2006 рік в рамках транскордонного співробітництва” (Чернівці, 2007), Третій міжнародній науковій конференції „Історія української географії та картографії” (Тернопіль, 2007), Х з'їзді Українського географічного товариства (Київ, 2008), міжнародній науковій конференції „Українська історична географія та історія географії в Україні” (Чернівці, 2009), міжнародній науковій конференції „Дністровський каньйон - унікальна територія туризму” (Тернопіль, 2009), Четвертій міжнародній науковій конференції „Історія української географії та картографії” (Тернопіль, 2010).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 16 праць у наукових журналах, збірниках наукових праць, наукових вісниках, наукових записках, матеріалах конференцій, в т.ч. 5 статей у фахових виданнях (2 одноосібних), 6 - в інших виданнях (2 одноосібних), 5 матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Вони викладені на 235 сторінках (основна частина на 157 сторінках). Робота містить 16 таблиць, 50 рисунків (з них - 22 карти).

Основний зміст роботи

У першому розділі дисертації - „Теоретико-методичні основи ретроспективного дослідження поселень і процесів заселення території історико-географічних країв” розкриваються особливості дослідження поселень як об'єктів вивчення ретроспективної екістичної географії та ретроспективно-географічних аспектів суспільно-географічних процесів заселення регіону, характеризується Північна Бессарабія як історико-географічний край та її ретроспективна динаміка.

Ретроспективними дослідженнями населених пунктів найперше, займались вчені-історики. В своїх працях вони опирались на метод історичного (часового) зрізу, головним для якого є характеристика поселень за певний відтинок часу, що не обов'язково є продовженням діахронічного ланцюга подій. До таких можна віднести вишукування О.Гудим-Левковича, А.Томашевського, Б.Тимощука, М.Кучинка, П.Сіреджука, Р.Петріва, В.Кихтюк. Цікавим є те, що студії істориків здійснювалися не тільки в межах адміністративних областей чи історико-географічних регіонів, але й за сточищами річок, тобто суто географічних територій: О.Веремейчик, О.Корчинський. Історики Н.Діанова, А.Гуменюк, Д.Чорний, О.Прищепа обрали об'єктом своїх вишукувань міські населені пункти, Г.Рачковський - сільські, Б.Луговий - військові поселення.

На відміну від істориків, географи у своїх ретроспективно-екістичних працях аналізують виникнення поселень, формування поселенської мережі, заселення і розселення людності за значно більші часові відрізки, однак, на жаль, в їхніх дослідженнях не зреалізовується діахронічний підхід (лише за деякими винятками). На підтвердження першого відзначимо М.Ковтонюка, В.Косенка, М.Митку. Одним із винятків нетрадиційного дослідження ретроспективної географії поселень (із застосуванням діахронічного аналізу) є вишукування Р.Кудіркене. Ретроспективно-географічний аналіз широко застосовувався в працях В.Круля, Г.Круль, Р.Гищука. Виник і новий напрям поселенських досліджень, що пов'язаний із містобудуванням та територіальним плануванням (Й.Голик і М.Несух та І.Носар).

Серед науковців країн колишнього СРСР можна виділити праці білоруських дослідників Р.Сілецького, О.Іова, В.Шаблюка. Поселенські дослідження в Росії проводили А.Зорін, Є.Симонова, С.Євдокимова, А.Міхєєва, О.Сергєєва, Л.Сеннікова, А.Сазанов, М.Абдулганєєв, А.Татарнікова, С.Кабатов.

І у вивченні процесів заселення пріоритет належить історикам. Наголосимо на їхніх дослідженнях у висвітленні особливостей залюднення території (Н.Стеблій, О.Марченко, В.Степанчук, С.Швидкий, Я.Бойко, В.Пірко, І.Бровченко). Серед географів, прямо чи опосередковано заселенськими процесами займалися Н.Веприк, Т.Купач, Л.Теодорович, Р.Краснюк, В.Куреляк. У російській географічній науці ретроспективні аспекти заселення території висвітлені у працях Н.Богорсукової, А.Кудряшової, С.Зубова, Д.Денисова, М.Старостіної, Н.Агафонової.

Процеси заселення і поселеутворення повинні вивчатися від раннього палеоліту й одним із показників їхнього дослідження є сумарна поселенська енергія території (СПЕТ). Важливим є також визначення кількості археологічних культур у населеному пункті. В цьому контексті виділяють історичні центри заселення (ІЦЗ) та історичні пункти заселення (ІПЗ). Показником, який більш-менш реально може відтворити первісну поселенську структуру за певний часовий проміжок, може стати інтегрований поселенський потенціал території (ППТі).

Для аналізу етапів заселення території запропоновані такі показники (коефіцієнти): ваги мінімальних поселень для сучасних населених пунктів (Км.п.), ваги мінімальних поселень для всіх первісних поселень (К/м.п.), концентрації первісної людності (Кп.л.), рівноважний коефіцієнт первісної людності - Кр., насиченості первісними поселеннями населених пунктів етапу - КНп.п., насиченості первісними поселеннями всіх сучасних населених пунктів - КН'п.п., ваги історичних центрів заселення - Віцз.

Для виявлення просторової організації мережі поселень на будь-якій території (в т. ч. і для Північної Бессарабії) використовують також показники: кількість первісних поселень, величина безперервного часового зрізу залюднення, тривалість безперервності залюднення, загальна кількість етапів замешкання, показник інтегрального поселення тощо.

Первісні люди почали заселяти Північну Бессарабію ще в ранньому і середньому палеоліті. Починаючи від ІХ-VІ тис. до н.е. на території зявляються мезолітичні стоянки оселівського типу. Від початку неоліту і до періоду Київської Русі різноманітні культури, змінюючи одна одну, заселяли територію регіону дослідження: буго-дністерська (др.пол. VІ-Vтис. до н.е), лінійно-стрічкової кераміки (др.пол. Vтис. до н.е.), ранній (4000-3600рр. до н.е.), середній (3600-3000рр. до н.е.) і пізній (3000-2250рр. до н.е) етапи трипільської, кулястих амфор (2500-2000рр. до н.е.), комарівська (ХV-ХІІст. до н.е.), Ноа (ХІІІ-ХІІст. до н.е.), фракійського гальштату (кін.ХІІ-VІІІст. до н.е.), білогрудівська (ХІ-ІХст. до н.е.), чорноліська (Х-серед. VІІІст. до н.е.), західноподільська скіфська (др. пол. VІІ-ІVст. до н.е.), лукашівська (ІІІ-ІІст. до н.е.-пол. Іст. н.е), зарубинецька (50рр. до н.е. - ІІст. н.е.), липицька (0-200рр. н.е.), черняхівська (ІІІ - пер. пол. Vст. н.е.), празька (V-VІІст. н.е.) та Луки-Райковецької (VІІІ-ІХст.).

За свідченням літопису на землях Північної Бессарабії, починаючи від ІХ ст., знаходилися племена тиверців, що згодом увійшли до Київської Русі. Населення краю перебувало у складі руських князівств більше 4 століть (від кін. ІХ - до серед. ХІVст.); Після 1340 р. край стає складовою Шипинської землі. Наприкінці ХІVст. Північна Бессарабія перейшла до складу Молдавського воєводства й у 1498р. на її території утворилася адміністративна одиниця - Хотинський повіт.

У 1514р. край разом із Молдавським князівством потрапив під владу Туреччини, тому на його землях запроваджується новий адміністративно-територіальний устрій - утворюється Хотинська райя, яка, не дивлячись на війни 1699, 1735-39 і 1768-74рр., зберігалася до 1812р.. Однак після чергової російсько-турецької війни 1806-1812рр., за Бухарестським договором, Росія захопила в т.ч. і Хотинську райю. У 1813р. тут була утворена Бессарабська область у складі 12 цинутів (повітів), одним з яких був Хотинський, частиною якого стала колишня Хотинська райя. У 1836р. деякі землі Хотинського повіту передали новоствореному Сороцькому повітові. Від цього часу його територія залишалася незмінною аж до 1918р. До складу Хотинщини входили землі, на яких зараз розташовані Хотинський, Кельменецький, Сокирянський і частина Новоселицького районів Чернівецької області України та Єдинецький повіт Молдови.

У листопаді 1918р. Північну Бессарабію захопила Румунія, у складі якої вона перебувала до 28.06.1940р., коли край увійшов до СРСР. У серпні того ж року була утворена Чернівецька область і її бессарабську частину поділили на Кельменецький, Новоселицький, Сокирянський і Хотинський райони, що залишились і до цих пір. Остаточно поселенська мережа на 1.01.2010р. нараховує у Кельменецькому районі 1 селище міського типу і 32 села, у Новоселицькому і Сокирянському - по 1 місту і по 28 сіл, у Хотинському - 1 місто і 38 сіл та у Заставнівському - 2 села.

Другий розділ - „Просторово-хронологічні особливості утворення поселень і формування поселенської мережі Північної Бессарабії“ присвячений територіальним особливостям виникнення поселень, характеристиці етапів заселення, з'ясуванню просторових особливостей залюднення за етапами.

З-поміж 19 етапів утворення поселень найбільша їхня кількість виникла під час VІІ етапу (ІІІтис. до н.е.) - 43, що склало 31,6% до всіх поселень у краї. Причому, поселеутворювальна активність вперше масово торкнулась сточища р.Прут, бо тут поселенські старожитності постали на території 36 населених пунктів. У долині р.Дністер з'явилося 7 поселень із первісною людністю. У межах прутських територій виділяють 4 осередки суцільного розміщення поселень. Найперший знаходився на пн. і пн.-зх. Новоселицького (13 населених пунктів із 21 первісним поселенням), менший - займав пд.-сх. Хотинського і незначну частину зх. Кельменецького районів (7 - 11). До двох інших (зх. Хотинського і пд.-сх. Новоселицького районів) належало по 3 поселення із 4 первісними поселеннями.

За пізнього палеоліту (ІІІ етап) виникли 23 поселення (16,9% до всіх у регіоні), що стало другим результатом за всі етапи їхнього утворення. Всі пізньопалеолітичні стоянки зосереджувалися на правобережжі р.Дністер, за винятком с.Бурдюг Кельменецького району, що розміщувалося на вододілі рр.Дністер і Прут і з-поміж них виділяються 3 територіальні осередки.

Найменше поселень виникало впродовж V (Vтис. до н.е.), Х (0-500рр. н.е.), ХІ (501-900рр. н.е.), ХІІ (901-1100рр. н.е.), ХІІІ (1101-1300рр. н.е.), ХV (ХVІст.) і ХVІІ (ХVІІІст.) етапів. За кожен із них утворювалося по 1 населеному пунктові.

Для виявлення особливостей заселення території краю за 14 етапів (від І до ХІV, бо останнім вичерпується археологічний відтинок історії) запропоновані 7 показників, для яких застосовувався рейтинговий аналіз (див. табл. 1). Пізній палеоліт (ІІІ етап) за інтенсивністю заселення посів 1 місце (8 балів). Дуже низьку інтенсивність заселення мав І етап (> 80 балів).

Серед 19 етапів заселення території Північної Бессарабії 11 із них мали в своєму складі територіальні структури різного рангу (58% до всіх етапів). Загалом, виявлено 46 поселенських первісних територіальних структур (ПТС), більшість з яких відносилась до долини р.Дністер (27 або 59% до всіх ПТС). VІІ етап відзначився найбільшою кількістю ПТС - 10, з яких 8 були первісними територіальними осередками етапу (ПТОЕ) і 2 первісними територіальними кущами етапу (ПТКЕ).

Однак найбільші за рангом поселенські ПТС мали місце під час ХІ і ІІІ етапів. Так, впродовж 501-900рр. н.е. (перший із відзначених) зафіксований Рухотинський первісний територіальний район етапу - ПТРЕ (5 населених пунктів і 22 поселенські старожитності) і Пригородський ПТРЕ (3 і 13). За час пізнього палеоліту (ІІІ етап) існувала найбільша поселенська ПТС - Молодовсько-Бабинський ПТРЕ у складі 11 поселень та 53 поселенських старожитностей (КНп.п. = 4,82 п.п./н.п.).

Х етап (пер. пол. І тис. н.е.) заселення Північної Бессарабії став піковим як за кількістю населених пунктів, на землях яких мешкала первісна людність - 80 (більше відзначено лише від XVIIст.), так і за числом первісних поселень, що знаходилися на їхніх територіях - 175 (найзначніша кількість за всі етапи залюднення). За цей же етап відзначена і найбільша кількість ІЦЗ - 29 та 9 поселенських ПТС (друга за їхнім числом позиція), з яких виокремлюється Грушівецький первісний територіальний надкущ етапу (ПТНЕ) у складі 5 населених пунктів та 19 первісних поселень.

Найменшу кількість територіальних одиниць первісного заселення (1) мали два етапи: ІІ - середній палеоліт (Атацький ПТКЕ) і ІV - мезоліт (Грушівський ПТКЕ). Прикметно, що обидва первісні територіальні кущі відносяться до долини р. Дністер.

У третьому розділі - „Морфометрична характеристика розміщення поселень Північної Бессарабії” розкриваються залежності розміщення населених пунктів від абсолютної та відносної висоти місцевості, похилу та напрямку схилів.

Для ІГК за абсолютною висотою (На) розміщення населених пунктів виокремлюються території низького розташування над рівнем моря (175,0м) - група А (6 інтервалів На); середніх абсолютних висот (у межах 175,1-235,0м) - група Б (6 інтервалів На) і землі, що високо підняті (як для регіону) над урізом

Табл. 1 Рейтинговий аналіз етапів заселення Північної Бессарабії

Номер етапу і його час	Км.п.	К'м.п.	КНп.п.	КН'п.п.	Кп.л.	Кр.	Віцз	рейтингів	місце
	к-сна величина	рейтинг	к-сна величина	рейтинг	к-сна величина	рейтинг	к-сна величина	рейтинг	к-сна величина	рейтинг	к-сна величина	рейтинг	к-сна величина	рейтинг
І етап - РП	1.0	14	1.0	14	1.0	14	0,02	14	0	14	0	14	0	14	98	ХІV
ІІ етап - СП	0,64	10	0,18	3	3,55	2	0,29	10	0,77	2	3,35	2	0,27	5	34	ІV
ІІІ етап - ПП	0,27	1	0,07	1	4,06	1	0,98	2	0,86	1	6,05	1	0,58	1	8	І
ІV - Мз	0,45	4	0,22	5	2,09	5	0,17	12	0,61	4	1,56	4	0,36	4	38	V
V - Vтис. до н.е.	0,60	9	0,43	11	1,40	11	0,05	13	0	13	0	13	0	13	83	ХІІІ
VІ -ІVтис.до н.е.	0,78	12	0,64	12	1,22	12	0,24	11	0	11	0	11	0	12	81	ХІ
VІІ-ІІІтис.до н.е.	0,57	8	0,37	9	1,56	10	0,88	4	0,22	10	0,28	10	0,10	10	61	ІХ
VІІІ-ІІтис.до н.е.	0,64	11	0,39	10	1,64	9	0,43	8	0,44	8	0,79	8	0,22	7	61	Х
ІХ - Ітис. до н.е.	0,47	5	0,23	6	2,05	6	0,86	5	0,46	7	0,86	7	0,21	8	44	VІ
Х -0-500рр. н.е.	0,41	3	0,19	4	2,19	4	1,29	1	0,61	5	1,54	5	0,36	3	25	ІІІ
ХІ - 501-900рр. н.е.	0,33	2	0,13	2	2,49	3	0,90	3	0,67	3	2,05	3	0,43	2	18	ІІ
ХІІ - 901-1100рр. н.е.	0,51	6	0,27	7	1,91	7	0,60	6	0,49	6	0,95	6	0,26	6	44	VІІ
ХІІІ-1101-1300 рр. н.е.	0,53	7	0,30	8	1,76	8	0,58	7	0,39	9	0,65	9	0,20	9	57	VІІІ
ХІV - 1301-1500 рр. н.е.	0,92	13	0,85	13	1,08	13	0,39	9	0	12	0	12	0	11	83	ХІІ

моря (235,1м) - група В (5 інтервалів На).

Найінтенсивніше заселювалися середньовисотні інтервали (група Б), як для р.Дністер, так і для р.Прут, відповідно, 25 шт.( 41,0%) і 36 шт.( 49,3%). За подальшого зростання На (група В) число поселень зменшилось (21 шт. - р.Дністер і 22 шт. - р.Прут), проте було вищим, ніж на найнижчих висотних інтервалах групи А (15 шт. - р.Дністер і 15 шт. - р.Прут). Однак за пересічною наповненістю інтервалів На у групі Б для долини р.Дністер на один інтервал припадало 4,17 поселення (для р.Прут - 6,0 пос.), а на інтервал групи В - 4,2 (для р.Прут - 4,4 пос.).

Для населених пунктів із первісними поселеннями для Дністра як число поселень на інтервалах групи Б було найбільшим (22 шт.), порівняно з групою В (14 шт.), так і їхня наповнюваність поселеннями була такою ж (відповідно, 3,7 шт. і 2,8 шт.). Аналогічна тенденція мала місце і для р.Прут, тому відзначимо, що у краї для заселення первісна людність найбільше вибирала середньо та високо розміщені місцини.

Факт найбільшого зосередження поселень без археологічних культур зафіксований на місцинах із найвищими позначками На (група В), що стосується сточищ рр.Дністра і Прута. Це свідчить про зникнення значимості На на новітніх етапах заселення даного регіону.

За інтервалами відносної висоти (Нв) для всіх поселень Північної Бессарабії виокремлюються дві групи висотних інтервалів. Перша охоплює 4 інтервали (35,0м), в межах яких розміщується лише 19 поселень (14,2% до всіх у регіоні). Тут властиве зростання кількості поселень до інтервалу 5,1-15,0м (8 шт.), а потім зменшення до 25,1-35,0м (2 шт.). Вище 35,0м розташовані всі інші поселення, які розподілені по 11 інтервалах Нв. Висотними інтервалами максимального зосередження поселень стали наступні: 90,1-105,0м, 105,1-120,0м і 120,1-135м, де зафіксовано по 13 поселень (по 9,7% до всіх у краї). Загалом, найзаселенішими виявилися 8 висотних інтервалів, що знаходяться у межах 60,1-180,0м, бо тут мають місце 97 населених пунктів або 72,3% їхнього загального числа.

Поселенська мережа у долині р.Дністер формувалася починаючи від середніх терас (ІІІ, схил між ІІІ-ІV і ІV), де знаходяться тільки давні населені пункти (із первісними поселеннями). Поява нових відзначена вже зі схилу між ІV-V терасами, що є доказом давності поселенської мережі р.Дністер, бо частка новоутворених населених пунктів сягнула тут всього 16,4%.

У сточищі р.Прут населені пункти наявні уже на низьких терасах (заплава, І і ІІ тераси), де частка поселень без археологічних культур доходить тут до 50%. Отже, чинник близькості до води у долині р.Прут, порівняно із долиною р.Дністер, відігравав більшу роль, однак не був провідним, що справедливо і для всієї Північної Бессарабії, адже на заплаві - схилі ІІ-ІІІ терас (6 висотних рівнів) виявлено 13 населених пунктів (9,7% до всіх у регіоні).

На високих терасах (V-VІІ) р.Прут розміщено 37 поселень (50,7%), а р.Дністер - 30 (49,2%). Загалом, для всієї території краю властиве високе розташування його поселень. Так, від схилів ІV-V терас і вище знаходиться 104 населених пункти або майже 78% до всіх у регіоні. А найбільше їх мало місце на вододілі рр.Дністра і Прута - 21 шт. та на схилі V-VІ терас - 18 шт.

На території ІГК за похилом місцевості (Пм) можна виділити 2 територіальних об'єднання із малою кількістю поселень на них. Перше знаходиться на найпологіших землях (2 інтервали Пм: ?1є01' і 1є01'-2є00'), а друге - на землях, де Пм досягають значних, як для регіону дослідження, показників - >5є01' (3 інтервали Пм: 5є01'-6є00'; 6є01'-7є00'; ?7є01'). Там мали місце, відповідно, 25 (майже 15% всіх поселень краю) і 29 населених пунктів (17,4%). Причому, частка нових поселень у першому об'єднанні є найбільшою з-поміж усіх інших інтервалів і сягає 56% до всіх його поселень, а у другому - вона склала всього 13,8%, що є доказом неактуальності для первісної людності місцин із невеликими Пм (для заснування поселень).

Все ж, найменша частка нових поселень має місце в основній групі населених пунктів, що займають території з оптимальними Пм: від 2є01' до 5є00'. Тут на 6 інтервалах Пм зафіксовано 13 поселень без археологічних культур, що склало 11,5% (у сточищі р.Дністер - 10,3% і р.Прут - 12,3%) до всіх населених пунктів на цих інтервалах. Отже, людність вибирала саме такі території, які б були сприятливими і для господарювання, і мали б певні природні оборонні характеристики (Пм). Саме в цих межах, за результатами кореляційного аналізу, розміщується т.зв. оптимальна межа осідлості (із Пм від 3є31' до 4є30') для населення всієї Північної Бессарабії.

Найбільша кількість населених пунктів ІГК відзначена на землях із експозицією схилів (Ес) від 78є46'-101є15' до 168є46'-191є15' - 80 шт., або 47,9% до всіх поселень регіону. Тут же зосереджувалося і найвизначніше число найдавніших поселень - 59 шт. (43,4% до всіх населених пунктів краю з археологічними культурами). Однак частка давніх поселень до всіх населених пунктів ІІ чверті була найменшою з-поміж усіх таких відносних величин інших трьох чвертей - 73,8%.

Абсолютна більшість населених пунктів долини Дністра знаходиться на схилах, загалом, пн. орієнтації (від 258є46' до 78є46'). Так, тут на даний час розміщується 63 поселення, що складають 75,0% до всіх населених пунктів регіону. Натомість, більша частина прутських поселень займають схили сх.-пд. спрямування (від 78є46' до 191є15'), де виявлено 60 населених пунктів (72,3%). Такий розподіл поселень відповідає, загалом, напрямку макросхилу долин рр.Дністра і Прута. На означених напрямках частка населених пунктів із первісними поселеннями у сточищі р.Дністер є більшою (87,3% до всіх поселень пн. спрямування), ніж у сточищі р. Прут (71,7% до всіх поселень сх.-пд. напрямку). Отже, на схилах переважаючого залюднення у долині р.Дністер, поселенська мережа є давнішою, ніж у долині р.Прут.

Схили всіх 16 дністровських румбів є заселеними, однак у межах долини р.Прут не заповненими поселеннями залишилися 2 напрямки: пн.-сх. (33є46'-56є15') і пн.-зх. (303є46'-326є15'). За повним переважанням давніх поселень у сточищі р.Дністер відзначено 8 румбових напрямків (тут розміщені 48,6% населених пунктів із археологічними культурами), а в сточищі р.Прут - 7 (знаходиться 25,0% загального фонду його давніх населених пунктів).

Нові населені пункти долини р.Дністер мали здебільшого переважаючу сх. схилову орієнтацію (від 33є46' до 146є15'), де їхня частка склала 50% усіх дністерських поселень без археологічних культур, а долини р.Прут - абсолютно переважаюче сх.-пд. спрямування (від 78є46' до 191є15'), де було розташовано 89,5% усіх нових населених пунктів його сточища. Тому можна вести мову про рівномірність складання поселенської мережі (зокрема, нової) у сточищі р.Дністер, порівняно з чітко визначеними її асиметричними рисами, що спостерігаються у прутському сточищі.

Четвертий розділ - „Територіальна організація поселенської мережі Північної Бессарабії” висвітлює просторову організацію поселенської мережі регіону за кількісно-поселенськими, енергетично-поселенськими показниками та за інтенсивністю залюднення поселень.

За кількістю первісних поселень у населеному пункті (кількісно-поселенський показник) виділяють 9 первісних кількісно-поселенських територіальних структур (ПКПТС): Молодовсько-Бабинський первісний кількісно-поселенський район (ПКПР), Пригородську первісну кількісно-поселенську агломерацію (ПКПА) та 7 первісних кількісно-поселенських кущів (ПКПК) - Корманьський, Оселівський, Рухотинський, Круглицький, Вороновицько-Берновський, Баламутівський і Грозинцівсько-Колінковецький.

Окрім того, поза межами ПКПТС розміщуються первісні кількісно-поселенські центри (ПКПЦ) різних рангів. До ПКПЦ першого рангу (ПКПЦІ) відносяться Перебиківецький (25 первісних поселень) і Непоротовський (21). ПКПЦІІ є Ломачинецький, на землях якого віднайдено 19 первісних поселень. Волошківський і Клішковецький належать до ПКПЦІІІ. У їхніх межах виявлено, відповідно, 15 і 14 поселенських старожитностей. Найчисельнішою є група, яку утворюють ПКПЦІV, куди входять Селищанський (із 11 первісними поселеннями), Ожевський (із 10) та Новоселицький (із 10).

За показниками сумарної поселенської енергії території (СПЕТ) виділяються 8 первісних енергетично-поселенських територіальних структур (ПЕПТС). Найпершим є Комарівський первісний енергетично-поселенський район (ПЕПР), що утворений 10 поселеннями. Виокремлюються також 2 первісні енергетично-поселенські агломерації (ПЕПА) - Круглицька і Гордівцівська, у складі 5 поселень (кожна). Наступним є Пригородсько-Хотинський первісний енергетично-поселенський надкущ (ПЕПнК), що складається із 3 поселень. Нарешті, первісні енергетично-поселенські кущі (ПЕПК) складаються із 2 поселень. Найбільшим є Корманьський ПЕПК (сумарна величина СПЕТ=2354 бали), а з інших відзначимо Санківецький (1490), Волошківецький (1271) і Котелевський (1121).

Поза межами ПЕПТС знаходиться 18 первісних енергетично-поселенських центрів (ПЕПЦ) шести рангів. До найвищого, першого, рангу відносяться Перебиківський (СПЕТ=1674 бали) і Ломачинецький (1652) ПЕПЦ. Найбільшу групу утворюють ПЕПЦ шостого рангу (ПЕПЦVІ), в якій об'єднується 6 центрів - Колінковецький, Клішковецький, Баламутівський, Тарасівецький, Сербичанський і Розкопинецький, найвизначнішим з яких є перший із 590 балами.

Для всебічної характеристики територіальної організації поселенської мережі Північної Бессарабії запропонований показник інтенсивності залюднення території, що об'єднав 6 параметричних показників: величину безперервного часового зрізу залюднення; тривалість безперервності залюднення; загальну кількість етапів замешкання, показник інтегрального поселення (Пі.п.), кількість первісних поселень і СПЕТ. У результаті рейтингового аналізу вищенаведених показників, визначено найвагоміший центр інтенсивності замешкання краю - с.Бабин Кельменецького району (18 балів), довкола якого виокремився Бабинський ретроспективно-сучасний поселенський район (РСПР) дуже високої інтенсивності залюднення, що об'єднав 5 поселень - окрім с.Бабин, до нього ще входять: сс.Ленківці (88 балів), Грушівці (97), Нагоряни (116) і Дністрівка (126) Кельменецького району (див. рис. 1).

Всі інші територіальні об'єднання за величиною (кількісним складом) і рангом є меншими від зазначеного вище. Зокрема, найвагомішим ретроспективно-сучасним поселенським кущем (РСПК) є Корманьський у складі с.Кормань (65 балів) і с.Кулішівка (108 балів) Сокирянського району. Наступним за значенням виступає Круглицький РСПК із населеними пунктами: с.Круглик (69 балів) і с.Долиняни (123 бали) Хотинського району.

Поза межами територіальної структури поселенської мережі (за показниками інтенсивності залюднення) залишилися одні із найвагоміших, за характеристиками інтенсивності заселення, населені пункти - с.Перебиківці (23 бали) Хотинського і с.Непоротове (42 бали) Сокирянського районів - ретроспективно-сучасні поселенські центри (РСПЦ) надвисокої інтенсивності заселення. РСПЦ із високою інтенсивністю залюднення є с.Ломачинці Сокирянського району (77 балів).

Висновки

1. Поселеннями та їхніми дослідженнями займалися історики (О.Гудим-Левкович, А.Томашевський, Б.Тимощук, М.Кучинко, П.Сіреджук, Р.Петрів, В.Кихтюк, О.Веремейчик, О.Корчинський, Н.Діанова, А.Гуменюк, Д.Чорний, О.Прищепа, Г.Рачковський, Б.Луговий, М.Відейко) та географи (Р.Гищук, М.Ковтонюк, В.Косенко, В.Круль, Г.Круль, М.Митку, Р.Кудіркене). Новий напрям поселенських досліджень пов'язаний із містобудуванням та територіальним плануванням (Й.Голик, М.Несух, І.Носар). Серед науковців колишнього СРСР відзначимо білорусів (Р. Сілецького, О. Іову, В. Шаблюка) і росіян (А. Зоріна, Є. Симонову, С. Євдокимову, А. Міхєєву, О. Сергєєву, Л. Сеннікову, А. Сазанова, М. Абдулганєєва, А. Татарнікову, С. Кабатова).

2. Для аналізу етапів заселення території запропоновані показники (коефіцієнти): ваги мінімальних поселень для сучасних населених пунктів (Км.п.), ваги мінімальних поселень для всіх первісних поселень (К/м.п.), концентрації первісної людності (Кп.л.), рівноважний первісної людності - Кр., насиченості первісними поселеннями населених пунктів етапу - КНп.п., насиченості первісними поселеннями всіх сучасних населених пунктів - КН'п.п., вага історичних центрів заселення - Віцз. Для виявлення просторової організації мережі поселень на будь-якій території (в т. ч. і для Північної Бессарабії) використовують також наступні показники: кількість первісних поселень, величина безперервного часового зрізу залюднення, тривалість безперервності залюднення, загальна кількість етапів замешкання, показник інтегрального поселення тощо.

3. Для 136 населених пунктів Північної Бессарабії визначено 19 етапів утворення поселень, найбільшим з яких став VІІ (ІІІтис. до н.е.), коли виникло 43 поселення, що склало 31,6% до всіх поселень регіону. Наступним за кількістю став пізній палеоліт (ІІІ етап) із 23 населеними пунктами (16,9%). Під час VІ етапу (ІV тис. до н.е.) первісні поселення утворилися на території 13 населених пунктів (9,6%). Найменше поселень виникало впродовж V (V тис. до н.е.), Х (0-500 рр. н.е.), ХІ (501-900 рр. н.е.), ХІІ (901-1100 рр. н.е.), ХІІІ (1101-1300 рр. н.е.), ХV (ХVІ ст.) і ХVІІ (ХVІІІ ст.) етапів. За кожен із них утворювалося по 1 населеному пунктові.

За рейтинговим аналізом 7 показників: Км.п, К/м.п, Кп.л, Кр, КНп.п, КН'п.п. і Віцз пізній палеоліт (ІІІ етап) посів перше місце з-поміж 14 етапів (8 балів). Дуже низьку інтенсивність заселення (>80 балів) мали І (ранній палеоліт), V (Vтис. до н.е.), ХІV (1301-1500рр. н.е.) і VІ етапи (ІVтис. до н.е.).

Серед 19 етапів заселення території Північної Бессарабії 11 із них мали в своєму складі територіальні структури різного рангу (58% до всіх етапів). З-поміж них VІІ етап відзначився найбільшою кількістю первісних територіальних одиниць - 10, з яких 8 були ПТОЕ і 2 ПТКЕ. Найбільші за рангом поселенські ПТС мали місце під час ХІ (Рухотинський і Пригородський ПТРЕ) і ІІІ (Молодовсько-Бабинський ПТРЕ) етапів. Х етап заселення (пер. пол. І тис. н.е.) став піковим за кількістю населених пунктів, на землях яких мешкала первісна людність - 80 (більше поселень стало залюднюватися лише від XVIIст.) і за числом поселенських старожитностей, що знаходилися на їхніх територіях - 175 (найзначніша кількість за всі етапи залюднення).

4. Найінтенсивніше заселення мало місце на середньовисотних інтервалах На групи Б (у межах 175,1-235,0м), як для р.Дністер, так і для р.Прут, відповідно, 25 шт.( 41,0%) і 36 шт.( 49,3%.). За подальшого зростання абсолютної висоти (група В - ?235,1м) число поселень зменшилось (21 шт. - р.Дністер і 22 шт. - р.Прут), проте було вищим, ніж на найнижчих висотних інтервалах групи А (?175,0м) - 15 шт. для р.Дністер і 15 шт. для р.Прут.

Особливістю формування поселенської мережі за Нв у долині р. Дністер є та, що населені пункти виникали там починаючи від середніх терас (ІІІ, схил між ІІІ-ІV і ІV), де знаходяться тільки давні населені пункти. Поява нових відзначена вже зі схилу між ІV-V терасами. На відміну від Дністра, у сточищі р.Прут наявні поселення уже на низьких терасах (заплава, І і ІІ), а всього частка населених пунктів без археологічних культур тут доходить до 50%.

Виходячи із даних залюднення Північної Бессарабії за Пм, територією найбільшого заселення є землі із похилами місцевості від 3є01' до 5є00', оскільки частка нових поселень тут сягнула всього 8,6%. Саме в цих межах, за результатами кореляційного аналізу, розміщується т.зв. оптимальна межа осідлості для населення як всього краю, так і для сточищ рр.Дністер і Прут.

Абсолютна більшість населених пунктів долини Дністра знаходиться на схилах, загалом, північної орієнтації (від 258є46' до 78є46'), де розміщується 63 поселення, що складають 75,0% до всіх населених пунктів регіону. Натомість, більша частина прутських поселень займають схили східно-південного спрямування (від 78є46' до 191є15'), де виявлено 60 населених пунктів (72,3%).

5. За показником наповнюваності первісними поселеннями одного населеного пункту (КНп.п.) для краю виділяють 9 ПКПТС, найбільшим з яких є Молодовсько-Бабинський ПКПР. Найчисельнішу групу утворюють ПКПК із найвизначнішим Корманьським. Поза межами ПКПТС знаходяться ПКПЦ різних рангів: першого - 2, другого - 1, третього - 2, четвертого - 3.

6. За величинами СПЕТ виокремлюється 8 ПЕПТС, найбільшим з яких є Комарівський ПЕПР, що утворений 10 населеними пунктами. Окрім того ще мають місце ПЕПА - Круглицька і Гордівцівська, Пригородсько-Хотинський ПЕПнК, ПЕПК - Корманьський, Санківецький, Волошківецький і Котелевський та 18 ПЕПЦ різних рангів, найвагомішими з яких є Перебиківський і Ломачинецький.

7. За 6 параметричними показниками: величиною безперервного часового зрізу залюднення; тривалістю безперервності залюднення; загальною кількістю етапів замешкання; Пі.п., кількістю первісних поселень і СПЕТ визначено найвагоміший центр інтенсивності замешкання Північної Бессарабії (с.Бабин Кельменецького району - 18 балів), довкола якого виокремився Бабинський РСПР дуже високої інтенсивності залюднення. Всі інші територіальні об'єднання за величиною (кількісним складом) і рангом є меншими. Зокрема, найвагомішим РСПК є Корманьський, а наступним - Круглицький РСПК.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Руденко В.П. Природно-ресурсний потенціал фізико-географічних регіонів України / В.П.Руденко, В.Я.Вацеба, В.Н.Остафійчук, Г.В.Круль (Григор'єва), Д.А.Погоня, С.І.Ягнич // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. пр. Вип.31: Географія. - Чернівці: ЧНУ, 1998. - 28с. (Особис. внесок автора - визначення кількісних показників ПРП фіз.-геогр. районів України);

2. Руденко Валерій. До питання визначення лісоресурсного потенціалу території Хотинської височини / Валерій Руденко, Тетяна Соловей, Галина Круль (Григор'єва) // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. пр.. Вип.138: Географія. - Чернівці: ЧНУ, 2002. - 104с. (Особис. внесок автора - виявлення переважаючого типу лісорослинних умов Хотинської височини);

3. Круль Г.Я. Територіальні хар-ки заселення сточищ осн. річок Півн. Буковини / Г.Я.Круль, Г.В.Григор'єва, О.Р.Гадельшин // Наук. зап. Вінницького держ. педун-ту ім. М.Коцюбинського. Серія: Географія. - Вінниця, 2007. - Вип. 14. - С. 33-39. (Особис. внесок автора - хар-ка розміщення поселень за терасами основних річок регіону);

4. Григор'єва Г.В. Просторово-часові особливості виникнення поселень Північної Бессарабії / Г.В.Григор'єва // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. пр.. Вип. 458: Географія. - Чернівці: Рута, 2009. - с. 56-61.

5. Григор'єва Г.В. Параметричні особливості етапів утворення та існування поселень Північної Бессарабії (до 1500р.) / Г.В.Григор'єва // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. пр. Вип.527: Географія. - Чернівці: Рута, 2010. - с.77-83.

Статті у наукових виданнях та тези доповідей

6. Круль Г.В. (Григор'єва) Економічна оцінка потенціалу лісових ресурсів на прикладі Хотинського лісництва / Г.В.Круль // Наук. вісник Буковинської держ. фін. Академії: Зб. наук. пр.. - Чернівці: БДФА, 2004. - 58-61с.

7. Григор'єва Г.В. Поняття “перспективного лісоресурсного потенціалу” та його значення при довгостроковому прогнозі / Г.В.Григор'єва // Наук. вісник Буковинської держ. фін. академії: Зб. наук. пр.. - Чернівці: БДФА, 2005. -67с.

8. Круль В.П. Часові особлив. розвитку ретроспективної географії / В.П.Круль, Г.Я.Круль, Г.В.Григор'єва // Гуманізація науки як мегадисциплінарна проблема/під ред. проф. С.Д.Абрамовича. - Чернівці: Книш - ХХІ, 2006. - с.34-49. (Особис. внесок автора - побудова таблиці „Етапи розвитку ретроспективної географії”);

9. Круль В. Особливості заселення сточищ основних річок Півн. Буковини / В.Круль, Г.Круль, Г.Григор'єва // Річкові долини: природа - ландшафти - людина. - Чернівці - Сосновець, 2007. - с.165-167. (Особис. внесок автора - встановлення особл. заселення річок на території Прут-Дністерського межиріччя);

10. Круль В. Часові особлив. утвор. поселень на території укр.-румун. прикордоння / В.Круль, Г.Круль, Г.Григор'єва // Україна - Румунія: транскордонне співробітництво: Зб. наук. пр.. - Чернівці: Рута, 2007. - с.75-83. (Особис. внесок автора - хар-ка особливостей утвор. поселень під час І-ІV етапів);

11. Руденко В.П. Географо-краєзн. особлив. динаміки поселень істор.-географ. краю Півн. Бессарабія / В.П.Руденко, Г.В.Григор'єва // Географія в інформаційному суспільстві. Зб. наук. пр.. У 4-х тт.. - К.: ВТЛ Обрії, 2008. - Т. ІV. - с. 217-219. (Особис. внесок автора - здійснене групування насел. пунктів за 1989- 2001рр.);

12. Круль В.П. Етапи утв. поселень на терит. укр.-рум. прикордоння / В.П.Круль, Г.Я.Круль, Г.В.Григор'єва // Тези міжнар. наук. конф. за результатами фундамент. досліджень за 2006р. в рамках транскордонного співробітництва (17-18 квітня 2007р.) / за ред. П.І.Фейчука. - Чернівці: ЧНУ, 2007. - с. 65-66. (Особис. внесок автора - встановлення етапів утв. поселень у регіоні);

13. Круль В. Загальні риси становл. і розв. ретроспективної екістичної географії в Україні та Росії / В.Круль, Г.Григор'єва, С.Добровольська // Історія україн. геогр. та картогр.. част. 1: Зб. матер. Третьої міжнар. наук. конф. Тернопіль, 6-7 грудня 2007р. - Тернопіль, 2007. - с.122-125. (Особис. внесок автора - виявлення заг. рис ретроспективної екістичної географії в Україні);

14. Круль В.П. Археологічні об'єкти Північнобессарабської частини Дністерського каньйону / В.П.Круль, Г.В.Григор'єва, О.Р.Гадельшин // Дністровський каньйон - унікальна терит. туризму: Матер. міжн. наук.-практ. конф. (16-18 травня 2009р.). - Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. - с. 86-88. (Особис. внесок автора - виявлення та х-ка „археологічних” столиць Дністерського каньйону Півн. Бессарабії);

15. Григор'єва Г.В. Етапи утворення поселень Півн. Бессарабії / Г.В.Григор'єва // Українська істор. географія та історія географії в Україні: Матеріали міжнар. наукової конференції (7-8 жовтня 2009р.). - Чернівці: ЧНУ, 2009 - с. 66-67.

16. Круль В. Дослідження поселень в Україні (впродовж 1970-2010рр. ) як об'єктів вивчен. ретроспект. екістичної географії / В.Круль, Г.Григор'єва // Історія україн. геогр. та картогр.. част. 1: Зб. матер. Четвертої міжнар. наук. конф. Тернопіль, 19-20 листопада 2010 р. - Тернопіль, 2010. - с.123-126. (Особис. внесок автора - виявлений внесок географів у дослідж. поселень та новий напрям поселенських вишукувань, що пов'язані із містобудуванням та територ. плануванням);

Анотація

Григор'єва Г.В. Суспільно-географічні процеси заселення Північної Бессарабії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Чернівці, 2010.

У дисертації розглядаються теоретико-методичні основи ретроспективного дослідження поселень і процесів заселення території історико-географічних країв. Визначено особливості дослідження поселень як об'єктів вивчення ретроспективної географії. Проведені вишукування ретроспективно-географічних процесів заселення регіону. Здійснено аналіз Північної Бессарабії як історико-географічного краю та його ретроспективної динаміки.

Встановлені просторово-хронологічні особливості утворення поселень і формування поселенської мережі Північної Бессарабії. Зосереджена увага на територіальних особливостях виникнення поселень регіону. Проведена етапізація утворення та існування поселень, а також здійснено аналіз територіальних особливостей заселення за етапами.

На базі морфометричних характеристик розміщення поселень Північної Бессарабії встановлені залежності розміщення поселень від абсолютної та відносної висоти, похилу та експозиції схилів.

Для територіальної організації поселенської мережі Північної Бессарабії простежені особливості просторового устрою, зокрема, виявлена первісна поселенська структура за кількістю поселенських старожитностей, за показником сумарної поселенської енергії території та встановлена ретроспективно-сучасна поселенська мережа на початок ХХІ століття.

Ключові слова: ретроспективна географія поселень, поселення, заселення, розселення, поселеутворення, абсолютна і відносна висота та похил і експозиція схилів поселень, поселенська енергія.

Аннотация

Григорьева Г.В. Общественно-географические процессы заселения Северной Бессарабии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Черновцы, 2010.

В диссертации рассматриваются теоретико-методические основы ретроспективного исследования поселений и процессов заселения территории историко-географических краев. Определены особенности исследования поселений как объектов изучения ретроспективной географии. Проведены изыскания ретроспективно-географических процессов заселения региона. Осуществлен анализ Северной Бессарабии как историко-географического края и его ретроспективной динамики, а именно: произведена временная сквозная характеристика от раннего палеолита и до начала ХХІ века.

Установлены пространственно-хронологические особенности образования поселений и формирования поселенческой сети Северной Бессарабии. Сосредоточено внимание на территориальных особенностях возникновения поселений региона. Проведена характеристика 19 этапов образования и существования поселений. При помощи рейтингового анализа и 7 показателей виявлены особенности заселения территории края за 14 этапов (до XVст.). Осуществлен анализ территориальных особенностей заселения по 19 этапам и определены 46 первобытных поселенческих территориальных структур, которые имели место в пределах 11 этапов.

На базе морфометрических характеристик поселений Северной Бессарабии была определена зависимость размещения населенных пунктов от абсолютной высоты местности. Установлены пространственно-временные особенности расположения поселений от их относительной высоты. Произведен анализ размещения населенных пунктов по уклонам склонов. Определены особенности размещения поселений по направлениям (экспозиции) склонов.

...