Соціально-географічні підходи щодо гармонізації розвитку територіальних поселенсько-відтворювальних систем Автономної Республіки Крим

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського

УДК [911.37+912.43+911.372.3](314.93)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Соціально-географічні підходи щодо гармонізації розвитку територіальних поселенсько-відтворювальних систем Автономної Республіки Крим

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Кузнецов Михайло Михайлович

Симферополь - 2010

Дисертація є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат географічних наук, доцент Швець Олександра Борисівна, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадского, доцент кафедри економічної та соціальної географії

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор Топчієв Олександр Григорович, Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної та соціальної географії

доктор технічних наук, доцент Ветрова Наталія Мусіївна, Національна академія природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємства

Захист відбудеться __14__ травня 2010 р. об __11__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.03 у Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського за адресою: 95007 м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 20, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за адресою: 95007 м. Сімферополь, пр. Вернадського 4.

Автореферат розісланий «__12__» __квітня__ 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д.геогр.н., професор К.А. Позаченюк

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У сучасній Україні внаслідок послаблення регіональних виробничих зв'язків в економіці та зниження якості соціальної сфери з початку 90-х років XX ст., створюються такі умови розвитку систем розселення населення, що призводять до погіршення в них відтворювальної демографічної ситуації. Під впливом цього чинника відбувається трансформація функцій елементів систем розселення - великих, середніх та малих міст. Українські міста перестають виконувати функцію лише виробничих центрів, в які люди приїздили задля гарантованої зайнятості на промислових підприємствах. Цей об`єктивний процес зміни функціональної ролі міських поселень в організації регіонального простору України призводить до необхідності його врахування в усіх науках, які вивчають просторові процеси.

Суспільно-географічні дослідження змін функціональної ролі систем міського розселення України дозволяють сформувати нові соціальні і економічні стандарти, що пред'являються до території проживання людей на принципах збалансованого розвитку.

Щоб створити такі стандарти для всієї країни, треба вияснити особливості формування сучасних поселенсько-відтворювальних процесів в регіональних системах розселення. АР Крим може стати випробувальним майданчиком для подібних досліджень. В цьому регіоні потреба в формуванні гармонійного, збалансованого між соціумом і природним середовищем поселенсько-відтворювального результату підсилюється рекреаційною спеціалізацією автономії. Головним напрямом трансформації функцій систем міського розселення в Криму є розвиток їх самодостатності і створення в цих системах якісно нових соціально-економічних умов демографічного відтворення. Просторовий аспект рішення подібного завдання формує нову сферу застосування наукових зусиль вітчизняних економіко-географів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася в руслі науково-дослідної теми кафедри економічної і соціальної географії Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського «Концепція регіонального розвитку Криму у ринкових умовах» (2001-2005 рр.) (номер держрегістрації 0101U006502), «Соціокультурні особливості освоєння території Криму» (2006-2010 рр.) (номер держрегістрації 0106U001751). Етап 1 «Теоретико-методологічні основи географічних досліджень соціокультурних процесів», в рамках якої розроблявся дисертаційний розділ 1.4 «Принципів і закономірності просторової організації процесів розселення населення». Дисертаційна робота виконувалася також в рамках науково-дослідної теми Міністерства економіки АРК «Програма раціонального використання мінерально-сировинних ресурсів Автономної Республіки Крим» (номер держрегістрації 0104U002119), в процесі реалізації якої автором було проаналізовано зарубіжний досвід розробки заходів щодо раціонального ресурсокористування.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка суспільно-географічних підходів щодо гармонізації розвитку територіальної поселенсько-відтворювальної системи АРК для створення ефективної стратегії збалансованого розвитку регіону у перехідному типі суспільства.

В ході досягнення поставленої мети було сформовано та вирішено наступні завдання:

Розроблено концепцію суспільно-географічного поняття «територіальна поселенсько-відтворювальна система» (ТПВС).

Визначено зміст соціально-географічних елементів демографо-відтворювальної функції ТПВС.

Проведено обґрунтування принципів гуманізації поселенсько-відтворювальних систем.

Проаналізовано історико-географічні основи формування територіальних поселенсько-відтворювальних систем АРК.

Виявлено вплив рентообразуючих ресурсів та поселенської атракції на розвиток ТПВС АРК.

Визначено напрямки «пом'якшення» демографічної ситуації в ТПВС АРК.

Розроблено функціонально-генетичну типологію територіальних поселенсько-відтворювальних систем АРК.

Сформульовано пропозиції по створенню стратегії збалансованого розвитку територіальних поселенсько-відтворювальних систем АРК.

Побудовано на базі ГІС-технологій картографічні моделі сучасного стану і перспектив гуманізації територіальної поселенсько-відтворювальної системи АРК.

Методологічною основою та інформаційною базою дисертації послужили роботи вітчизняних вчених М.В. Багрова, Г.В. Балабанова, В.О. Бокова, А.П. Голікова, І.О. Горленко, І.В. Гукалової, В.О. Джамана, В.Г. Єни, Т.Б. Заставецького, Л.Н. Німець, Я.Б. Олійника, М.Д. Пістуна, Ю.І. Пітюренка, Л.Г. Руденко, О.Г. Топчієва, О.І. Шаблія, О.Б. Швець та ін. В роботі також використовувалися праці зарубіжних науковців, які займалися вивченням територіальної організації суспільства Е.Б. Алаєв, Г.А. Гольц, Ж.А. Зайончковська, В. Ізард, Ю.Г. Марков, Б.Ц. Урланіс, П. Хаггет, Дж. Харвей, Б.С. Хорєв та інші фахівці, що займалися питаннями розселення.

Об'єктом дисертаційного дослідження виступає процес трансформації функціональної ролі поселень в системі територіальної організації суспільства перехідного типу.

Предметом вивчення в роботі є територіальні особливості процесу трансформації функціональної ролі поселень в системі розселення населення АРК.

Методи дослідження. Під час написання текстової частки дисертаційного дослідження використані метод аналізу і синтезу (для узагальнення теоретико-методологічних основ розвитку територіальної організації суспільства), метод статистичного аналізу (для розрахунку показників взаємодії населення і природи на певній території), методи угрупувань і ранжирування (для угрупування територіальних поселенсько-відтворювальних систем АРК і подальшого їх ранжирування по інтенсивності соціальних, економічних і екологічних показників), порівняльний метод (для дослідження стану взаємодії між регіональними АРК ТПВС), метод аналогів (для виявлення однорідних поселенсько-відтворювальних поєднань), метод типології (для виділення функціонально-генетичних типів ТПВС і типів поселенсько-відтворювальних районів АРК), системно-структурний (для визначення взаємозв'язків з одноранговими системами і суперсистемою суспільного відтворення), соціологічного обстеження (для виявлення параметрів психо-фізичного задоволення жителів ТПВС АРК).

У вирішенні прикладних питань стійкого розвитку поселенсько-відтворювальної системи широко використовувався картографічний метод дослідження і ГІС-технології (для розробки системи геоінформаційних моделей поселенської інтеграції АРК).

Інформаційною базою дослідження є статистичні збірники Головного управління статистики в АРК за різні роки («Автономна Республіка Крим: адміністративно-територіальні перетворення та чисельність наявного населення», «Демографічний довідник», «Основні показники природного руху населення Автономної Республіки Крим», «Соціально-економічне становище сільських поселень АР Крим», «Населення Автономної Республіки Крим», «Регіони Автономної Республіки Крим», «Промисловість Автономної Республіки Крим») та матеріали наукових конференцій, науково-практичні розробки, нормативно-правові документи Кабінету Міністрів і Верховної Ради України («Про рекомендації парламентських слухань «Демографічна криза в Україні: її чинники і наслідки», «Про затвердження Стратегії демографічного розвитку України на період до 2015 року», «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року», «Концепція екологічної політики України на період до 2020 року»), Ради міністрів і Верховної Ради АРК («Про затвердження Державної програми соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим на період до 2017 року», «Про Програму соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим на 2008-2012 роки»).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теоретичних основ суспільної географії у напрямку удосконалення термінології і методики вивчення демографо-розселенських аспектів територіальної організації суспільства перехідного типу.

Конкретні наукові результати, які характеризують новизну проведеного дослідження, полягають в наступному:

вперше ставиться та розв'язується проблема виділення територіальної одиниці, в межах якої можна зафіксувати зміну сучасних уявлень людей про певний тип і рівень якості їх життя в існуючих поселеннях, що призводить до функціональних трансформацій територіальної організації суспільства, у зв'язку з чим:

запропоновано:

концепцію територіальної поселенсько-відтворювальної системи з обґрунтуванням понять «поселенсько-відтворювальний процес», «демографо-відтворювальні потреби населення», «демографо-відтворювальна функція поселень», «рентоутворюючі ресурси поселень», «поселенська атракція» та виявленням їх ролі у формуванні нового понятійного таксону - «ТПВС»;

критерійне обґрунтування функціонально-генетичної типології територіальних поселенсько-відтворювальних систем АРК;

вдосконалено:

методичні підходи до вивчення процесу зміни функціональної ролі поселенських елементів територіальної системи розселення населення, що проявилося у пов'язаному аналізі економіко-екологічних і демографо-відтворювальних аспектів їх розвитку в АРК;

процес виявлення умов стабілізації демографо-відтворювальної функції поселень АРК з метою «пом'якшення» нестабільної демографічної ситуації в регіоні;

механізм визначення сучасного рівня якості життя населення АРК на основі моніторингу розвитку формуючихся територіальних поселенсько-відтворювальних систем (ТПВС);

критерії і принципи комплексної оцінки просторової диференціації якості життя і можливостей гармонійного, збалансованого розвитку ТПВС АРК на перспективу;

отримали подальший розвиток:

комплекс графо-аналітичних і картографічних моделей розробки суспільно-географічної стратегії оптимізації демографо-відтворювальної функції ТПВС АРК на принципах збалансованого територіального розвитку;

дослідження соціально-економічних важелів гармонізації стосунків місцевих органів управління та територіальних елементів поселенсько-відтворювальних систем АРК, від яких залежить ефективність застосування рентообразуючих ресурсів поселень і швидкість трансформації їх ролі в просторі регіональної системи розселення населення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні обґрунтованого в дисертації механізму формування ТПВС, а також результатів типізації і порівняльного аналізу їх демографо-відтворювальної функції в перспективній розробці адміністративно-управлінської програми гуманізації поселенського простору АРК на принципах збалансованого територіального розвитку.

Результати розрахунків, графічні матеріали, що містяться в дисертації і картографічні моделі, можуть бути використані: державними установами і організаціями, що займаються розробкою проблем стійкого регіонального розвитку; регіональними державними установами і організаціями по впровадженню в практику програми адміністративно-територіальної реформи України; органами різних ланок виконавчої влади АРК, як методологічний інструментарій вироблення єдиної стратегії оптимізації процесу розселення населення в регіоні на основі управління гармонійним розвитком поселенсько-відтворювальних процесів; економіко-географами в дослідницькій і педагогічній діяльності в процесі викладання соціально-економічних і історико-культурних аспектів розвитку регіональної територіальної поселенсько-відтворювальній системи.

Матеріали дисертації впроваджені в навчальний процес ТНУ ім. В.І. Вернадського на кафедрі економічної та соціальної географії при викладанні дисципліни «Геоурбаністика» (акт про впровадження від 11.01.10), а також на кафедрі міжнародної економіки при викладанні дисциплін «Логістика», «Демографія» і «Регіональна економіка» (акт про впровадження від 11.01.10).

Важливим є, також те, що представлені в дисертаційній роботі практичні та методичні рекомендації були впроваджені в діяльність Науково-дослідницького центру технологій сталого розвитку Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (акт про впровадження від 11.01.10).

Особистий внесок здобувача. Всі результати, які містяться в дисертаційній роботі, отримані дисертантом самостійно і відображаються в опублікованих роботах автора.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження докладалися на III Всеукраїнській науково-практичній конференції «Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (20-21 квітня 2004 р., Київський національний університет ім. Тараса Шевченко).

Публікації результатів дослідження. По темі дослідження було опубліковано 11 авторських наукових робіт загальним об'ємом 4,4 друкарських аркуша, у тому числі в наукових виданнях з переліку ВАК 9 робіт загальним об'ємом 4,0 друкарських аркуша.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев'яти параграфів, висновків і переліку використаних джерел (209 найменувань), додатку. Зміст дисертації викладений на 168 сторінках друкарського тексту, включаючи 24 таблиці обсягом 22 сторінки, 40 рисунків відображених на 40 сторінках і 14 формул.

Основний зміст роботи

В першому розділі «Соціально-географічна інтерпретація поселенської системності в перехідному типі суспільства» визначаються основні концептуальні напрями дослідження «територіальної поселенсько-відтворювальної системи», включаючи поселенсько-відтворювальний процес, демографо-відтворювальну функцію поселення, демографо-відтворювальні потреби населення, рентні ресурси поселення, а також психологічну атрактивність поселення.

У сучасній соціальній географії вивчення поселенської системності відбувається у межах концепції соціально-економічних територіальних систем, в якому домінує принцип визначення ефективної організації простору таких систем через показники його насиченості елементами виробництва. Такий підхід призводить до втрати науковцями уявлень про соціокультурні чинники організації суспільного простору і навіть про його самоорганізацію.

В останнє десятиліття паралельно з виробничими укріплюються гуманістичні принципи дослідження розвитку поселень, що дозволяє дослідникам розглядати їх не лише як середовище, де людина повинна працювати, але й місця, де реалізуються людські сподівання щодо соціокультурної гармонії. Під соціокультурною гармонією ми розуміємо такий стан сучасних поселень в Україні, де об`єктивно сформовані або лише формуються умови для самореалізації людини не лише на виробництві, але й в сфері культури, соціального захисту або рекреації. В таких гуманізованих поселеннях значно покращуються демографічні показники, які стають індикаторами позитивності поселенсько-відтворювальної функції цього поселення. При цьому відтворення розуміється не тільки, як народжуваність, але й можливість послідуючого розвитку людини в цьому поселенні як повноцінної особи суспільства.

Ми констатуємо, що в поселенському просторі сучасної України поступово складаються умови для перспективного розвитку не просто територіальної системи розселення населення, а для територіальної поселенсько-відтворювальної системи. Її головними рисами, в порівнянні з територіальною системою розселення населення, є гуманістична спрямованість розвитку поселень різного типу та націленість всіх елементів системи на сталий розвиток регіону.

Територіальна поселенсько-відтворювальна система (ТПВС) - це сукупність поселенських елементів території та процесів відтворення в них таких умов життєдіяльності людей, які покращують не тільки економічні, а насамперед демографічні, екологічні та соціокультурні чинники сталого розвитку регіону або країни в цілому.

Демографо-відтворювальні потреби населення - це внутрішні спонуки людини до якісного вдосконалення і самореалізації її як особи. Така самореалізація відбувається завдяки трансформації людських уявлень щодо функціональної ролі поселень в системі розселення населення. В суспільній географії ця трансформація може сприйматися як доповнення примату виробничої функції в просторовій організації систем розселення населення демографо-відтворювальною функцію через поселенсько-відтворювальний процес. відтворювальний рентообразубчий поселенський географічний

Демографо-відтворювальна функція поселення - це стан соціокультурного середовища поселення, який впливає на реалізацію людиною своїх сподівань на покращення особистої сфери життєдіяльності.

Поселенсько-відтворювальний процес (ПВП) - це хід реалізації соціальних, економічних і екологічних сподівань людей, що забезпечує або не забезпечує в поселенні збалансовану демографічну ситуацію.

Нами створено графічну модель інтегральної структури ТПВС, яка представлена сукупністю трьох блоків: функціонального, інституційного та територіального.

Формування перелічених блоків ТПВС проходить під інтегруючим впливом поселенсько-відтворювального процесу. В регіоні ТПВС можуть знаходитися на різних стадіях розвиненості: сформовані, які почали формування, несформовані.

В територіальному блоці графічної моделі виділяються ТПВС трьох рівнів: макрорегіональні, регіональні та мікрорегіональні. Всі ці підсистеми мають індивідуальну структуру, яка складається із локалізуючого ядра або центру (міське поселення) та прилеглої території (населені пункти міського або сільського призначення, що тяжіють до ядра). Ефективність поселенсько-відтворювального процесу в цих елементах територіальної організації розселення населення залежить від повноти використання їх мешканцями сукупності рентообразуючих ресурсів та поселенської атракції. Поселенська атракція - це особлива форма сприйняття і пізнання людиною рентообразуючих ресурсів відтворювального середовища населеного пункту, що формує у мешканців стійке позитивне емоційне відчуття відносно місця свого помешкання. До рентообразуючих ресурсів ТПВС відносяться соціальні, економічні та екологічні компоненти території, що мають споживчі якості, але обмежені в пропозиції, а також характеризуються психологічною привабливістю або поселенською атракцією. Чим більше різноманіття рентообразуючих ресурсів, тим активніше проходить процес зміни функціонального призначення поселення в системі просторової організації суспільства.

У другому розділі «Особливості формування і розвитку територіальних поселенсько-відтворювальних систем в АРК» міститься історико-географічний аналіз насичення розселенського середовища Криму відтворювальною функцією, обґрунтування впливу господарського освоєння території АРК на формування ТПВС, виявлення рентно-транспортних стосунків в процесі відособлення ТПВС АРК.

У формуванні поселенсько-відтворювального середовища Криму виділяється три історико-географічні періоди: формування природничо-моноструктурного типу поселенсько-відтворювальних процесів (ПВП), пов'язаного з пошуком людьми природних притулків і ландшафтів, які без особливого пристосування надавали людям природну комфортність мешкання; штучного поліструктурного типу ПВП, що включає впровадження в процес розселення людей технічних засобів обладнання відтворювального середовища; розвиток інтегрального ПВП, що характеризується ускладненням структури відтворювального середовища, яке на сучасному етапі супроводжується вирішенням проблеми підвищення рівня якості життя населення.

Історія формування поселенського середовища Криму дозволила виділити в його межах рівнинно-степову, передгірно-гірську і приморську поселенські зони. В межах означених зон формуються регіональні, субрегіональні і місцеві локальні центри ТПВС АРК. Саме вони привертають до себе увагу дослідників як потенційні фокуси змін функціональної ролі поселень в системі розселення населення автономії. Всі вони мають зони тяжіння або прилеглі території, що в сукупності з ядрами локалізації населення формують ТПВС макрорегіонального, регіонального і мікрорегіонального рівней. Сучасна система поселенсько-відтворювального середовища АРК має 7 макрорегіональних, 18 регіональних та 281 мікрорегіональну ТПВС.

В основі виділення трьох рівнів ТПВС АРК лежать слідуючи критерії:

1) природничо-геоморфологічні особливості території;

2) історико-господарське освоєння території;

3) однорідність протікання ПВП всередині поселенської інтеграції;

4) наявність регіонального, субрегіонального та місцевого локалізуючого центру;

5) наявність рентообразуючих ресурсів в межах відтворювального середовища;

6) ступінь прояву поселенської ренти;

7) єдність адміністративно-територіальних кордонів;

8) ступінь прояву демографо-відтворювального процесу.

Всі перераховані просторові рівні мають у своєму складі інтегральні, поліфункціональні і монофункціональні міські поселення.

В локалізуючих центрах ТПВС АРК накопичуються рентні доходи у відповідності з функціональним потенціалом цих поселень. Іншими словами, чим ширше спектр виконуваних поселеннями соціальних функцій, тим вище рентні прибутки, які можуть отримати його мешканці, і тим більше вірогідність функціональної привабливості такого поселення.

В межах ТПВС рентний чинник тісно взаємодіє з транспортною доступністю відтворювального середовища поселення. Чим ближче місце розташування локалізуючого центру до місць комфортного споживання рентних ресурсів, тим сприятливіша дія цього центру на психологію людини. Найбільш сприятливим з транспортної точки зору ефектом розміщення володіють рентоутворюючи ресурси приморської поселенської зони Криму (Ялтинська і Феодосійська ТПВС). Великою різноманітністю характеризується також передгірно-гірська поселенська зона, що ототожнюється з Сімферопольською ТПВС, в якій у людей складаються позитивні поселенські емоції при виборі місця мешкання. Рівнинно-степова поселенська зона АРК не має великої ресурсної різноманітності та поселенської атрактивності, у зв'язку з чим у її мешканців виникають мотиви переміщення у напрямі передгірських чи узбережних територій.

В третьому розділі «Пріоритети збалансованого розвитку територіальних поселенсько-відтворювальних систем АРК» розкриваються критерії гуманізації і якості життя ТПВС АРК, виділяються функціонально-генетичні типи ТПВС в поселенсько-відтворювальних районах АРК, надається оцінка перспективного збалансованого розвитку територіальних поселенсько-відтворювальних систем АРК.

Одним із пріоритетів розвитку ТПВС АРК є демографічний. Для всіх ТПВС АРК характерний дисбаланс між народжуваністю і смертністю. Найбільша смертність характерна для Сімферопольської ТПВС, а позитивний приріст міського населення спостерігається в Євпаторійській ТПВС, що вказує на високий ступінь привабливості її відтворювального середовища.

Для динамічного розвитку ТПВС Криму важливим є показник поселенського потенціалу, пов'язаний з якістю житлового фонду цих систем. Високим поселенським потенціалом володіє Сімферопольська ТПВС, де житловий фонд і інвестиції в будівництво житла мають максимальні для АРК значення, а найнижчим поселенським потенціалом виділяється Красноперекопська ТПВС, де ступінь атрактивності відтворювального середовища одна з найнижчих в АР Крим.

Рентообразуючим чинником поселень виступає земельний потенціал. Серед ТПВС АРК найменш забезпеченим земельним потенціалом володіє Ялтинська і Феодосійська ТПВС, що знижує долю рентного доходу отримуваного в них від використання ефекту приморського місцерозташування.

Найменш сприятливим з точки зору забезпеченості населення медичною інфраструктурою характеризується відтворювальне середовище Джанкойської й Красноперекопської ТПВС. Основне навантаження в забезпеченні ТПВС Криму освітнім потенціалом приходиться на м. Сімферополь. Максимальною розвиненістю рекреаційного потенціалу характеризується Ялтинська ТПВС, що володіє високою концентрацією закладів рекреаційного типу.

Негативними явищами в розвитку відтворювального середовища в ТПВС АРК виступає безробіття і еміграція робочої сили. За цими показниками провідні місця займають Красноперекопська й Євпаторійська ТПВС. В цілому ж найбільш розвиненим ринком праці характеризується Сімферопольська й Феодосійська ТПВС, а максимальний попит на робочу силу відмічається для Джанкойської ТПВС, яка через своє центральне транспортно-географічне положення приймає мігрантів до Криму і активно розподіляє їх в інші регіони півострова.

Просторовий аналіз рівня життя населення АРК показав, що більшість ТПВС автономії мають середній для Криму показник рівня життя. Лідерами по рівню життя населення є Ялтинська й Феодосійська ТПВС, а аутсайдером - Джанкойська ТПВС, де рівень життя нижче середнього по автономії.

Чинник забрудненості навколишнього середовища в Красноперекопській ТПВС пояснює слабку привабливість цієї поселенської системи для життя людей.

Розрахований нами коефіцієнт концентрації антисоціальних явищ в АРК, який складається з показників кількості та структури злочинів, ступеню проявів наркоманії та алкоголізму і т.п., становить в середньому по автономії 0,46, що нижче, ніж по Україні (0,65) в цілому. По території автономії розподіл коефіцієнта концентрації антисоціальних явищ виявляє нерівномірний розподіл. Мінімальний коефіцієнт 0,44 характерний для Сімферопольської ТПВС, а максимальний 0,64 для Євпаторійської ТПВС.

Територіальні відмінності в потенційній спроможності збалансованого розвитку кримських ТПВС розраховані нами в інтегральному показнику їх функціонування. Найбільш перспективним потенціалом збалансованого розвитку володіє Сімферопольська, Ялтинська і Феодосійська ТПВС.

Макрорегіональні ТПВС АРК утворюють рівнинно-степовий, передгірно-гірський, узбережно-морський, рівнинно-узбережний західний і рівнинно-узбережний східний поселенські райони. В межах виділених районів ТПВС мають слідуючи типологічні характеристики:

Сімферопольська торгівельно-будівельна ТПВС - психологічно-приваблива, з помірною депопуляцією населення, з рівнем життя нижче середнього по АРК і показником якості життя найбільш відповідним демографо-відтворювальним потребам населення;

Ялтинська торгівельно-рекреаційно-будівельна ТПВС - психологічно-приваблива, з високою депопуляцією населення, з високим рівнем життя і показником якості життя найбільш відповідним демографо-відтворювальним потребам населення;

Феодосійська торгівельна ТПВС - психологічно-притягувальна, з високою депопуляцією населення, з рівнем життя вище середнього по АРК і якістю життя прагнучим відповідати демографо-відтворювальним потребам населення;

Керченська промислово-будівельно-транспортна ТПВС - психологічно-неприваблива, з високою депопуляцією населення, з рівнем життя нижче середнього по АРК і показником якості життя прагнучим відповідати демографо-відтворювальним потребам населення;

Євпаторійська торгівельно-рекреаційно-будівельна ТПВС - психологічно-неприваблива, з дуже високою депопуляцією населення, з рівнем життя нижче середнього по АРК і показником

якості життя частково відповідним демографо-відтворювальним потребам населення;

Красноперекопська промислова ТПВС - психологічно-неприваблива, з невисокою депопуляцією населення, з рівнем життя нижче середнього по АРК і показником якості життя найменш відповідним демографо-відтворювальним потребам населення;

Джанкойська аграрна ТПВС - психологічно-відштовхуюча, з високою депопуляцією населення, з низьким рівнем життя і показником якості життя найменш відповідним демографо-відтворювальним потребам населення.

Висновки

Сучасний етап розвитку українського соціуму характеризується чисельними процесами перетворень у всіх сферах суспільного життя. Ці процеси носять суперечливий характер, що свідчить про трансформацію самої суті соціальних стосунків. Це дозволяє характеризувати «перехідний» тип українського суспільства, у якому економічні стосунки належать до ринкових.

Вищеозначене зумовило визначення цілі та головні висновки дисертаційного дослідження:

1. Обґрунтування концепції ТПВС виявило, що у постіндустріальну епоху просторове єднання поселень змінює не лише чинники свого зростання, але і пріоритети самоорганізації населених пунктів. Промислово-виробнича орієнтація виникнення і ріст населених пунктів поступається демографо-відтворювальній, що неминуче призводить до змін в закономірностях формування систем розселення регіонів. У сучасному розвитку поселенської інтеграції на передній план виходить гуманістичний чинник, зумовлений прагненням людей жити в найбільш сприятливому відтворювальному середовищі, яке територіально організує і уособлює поселення, що забезпечує інтеграцію населених пунктів. За таких умов формується територіальна поселенсько-відтворювальна система, якою є сукупність поселенських елементів території та процесів відтворення в них таких умов життєдіяльності людей, які покращують не тільки економічні, а насамперед демографічні, екологічні та соціокультурні чинники сталого розвитку регіону або країни в цілому.

2. Ефективність демографо-відтворювальної функції ТПВС досягається за рахунок раціонального використання ресурсів території і гармонійної взаємодії соціальних, економічних і екологічних структурних відтворювальних компонентів поселенської системи.

Інтегральну структуру ТПВС необхідно розглядати як сукупність функціонального, інституційного і територіального блоків демографо-відтворювального процесу. Єдність зазначених вище блоків зумовлює ступінь гуманізації ТПВС. Під гуманізацією ТПВС слід розуміти процес, що забезпечує повноту і якість збереження здоров'я, освіти, виховання дітей та задоволення інших демографо-відтворювальних потреб людини.

3. Результати дисертаційного дослідження дозволили виділити три історико-географічні періоди формування поселенсько-відтворювального середовища АРК: природного моноструктурного, штучного поліструктурного і інтегрального. Особливості історичного освоєння території Криму сформували на ній рівнинно-степову, передгірно-гірську і приморську зони селітебного освоєння.

4. Сучасна територіальна локалізація населення в АРК історично відбувається усередені і навколо розвиненої мережі міських поселень, які групуються в п'ять регіональних і одинадцять субрегіональних центрів локалізації. Селища міського типу, великі села - виступають в ролі місцевих локалізуючих центрів.

В даний час регіональна система розселення АРК є складною просторово-часовою єдністю, що диференційована на 7 макрорегіональних, 18 регіональних і 281 мікрорегіональних ТПВС.

5. Поняття «поселенська рента», що вводиться нами, визначається, як процес отримання мешканцями, поселень що інтегрують, матеріального доходу і духовного задоволення від використання відповідного рентообразуючего ресурсу.

Якісне задовільнення демографо-відтворювальних потреб об'єктивно підштовхує населення переміщатися усередині ТПВС і за її межі в прагненні отримати матеріальний і психологічний рентообразуючий ефект. В залежності від інтеграційних можливостей рентні ресурси підрозділяються на ресурси локалізуючого ядра і прилеглої території.

Реалізація поселенсько-рентних стосунків в АРК відбувається за рахунок насиченості території транспортною інфраструктурою і зв'язками між ТПВС, що виступає індикатором виникнення в них не лише поселенської ренти, але і можливості гуманізації відтворювального середовища.

6. Практичними елементами стратегії перспективного гармонійного розвитку ТПВС АРК є: адміністративний, соціальний, економічний, екологічний. В кожному елементі враховуються зони спільних поселенських інтересів населення, зовнішні і внутрішні обмежувачі сталого розвитку ТПВС, формується сприятливий інвестиційний клімат в межах поселенських районів, а також передбачається створення у всіх типах ТПВС сприятливого природного середовища і збалансованого протікання демографо-відтворювального процесу.

7. Відмінність рентних стосунків і однорідність протікання гуманістичного процесу у демографічному відтворювальному середовищі АРК дозволяє обґрунтовано виділити Сімферопольську торгівельно-будівельну, Керченську промислово-будівельно-транспортну, Євпаторійську і Ялтинську торгівельно-рекреаційно-будівельні ТПВС, а також Феодосійську торгівельну, Джанкойську аграрну і Красноперекопську промислову ТПВС.

8. Внаслідок відсутності комплексної стратегії збалансованого розвитку поселенської інтеграції АРК в регіоні існує ціла низка гуманізаційних обмежувачів. У зв'язку з цим пропонується розробляти соціальну програму адміністративно-територіального, адміністративно-управлінського, соціально-демографічного, продуктивно-економічного та еколого-економічного устаткування території, з урахуванням спільних демографо-відтворювальних інтересів мешканців ТПВС, які є найбільш суттєвим обмежувачем їх зростання.

9. Геоінформаційні методи дозволили картографічно проаналізувати:

1) соціальний і економічний потенціал ТПВС АРК і його поселенсько-відтворювальних структур;

2) параметри економічної і соціальної узгодженості, а також фінансову і матеріально-речову збалансованість, результативність і якість поселенсько-відтворювальних процесів;

3) прогнози змін, що відбуваються, в розвитку рентно-транспортних стосунків, а також визначення чинників росту використання рентообразуючих ресурсів ТПВС АРК;

4) просторові закономірності потенційно можливих конфліктних ситуацій при різних варіантах структурної, інвестиційної, екологічної внутрішньо- і міжрегіональної політики, а також критерії обмеження збалансованого розвитку ТПВС АРК.

Означене складає реальну основу впровадження адміністративно-територіального механізму управління процесом підвищення якості демографо-відтворювального середовища АРК на принципах збалансованого розвитку.

Публікації автора за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях

1. Кузнецов М.М. Геоинформационное обеспечение картирования локальных систем расселения / М.М. Кузнецов // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. - Серия : География. - 2003. - Т. 16 (55), №2. - С. 81-84 (0,4 п.л.).

2. Кузнецов М.М. Социально-экономические критерии формирования системы расселения региона / М.М. Кузнецов // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. - Серия : Экономика. - 2003. - Т. 16 (55), №1. - С. 77-83 (0,4 п.л.).

3. Кузнецов М.М. Формирование системы расселения Крыма под воздействием транспортного фактора / М.М. Кузнецов // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. - Серия : География. - 2004. - Т. 17 (56). - №4. - С. 284-293 (0,5 п.л.).

4. Кузнецов М.М. Транспортно-географическое положение населенных пунктов локальных систем расселения / М.М. Кузнецов // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. - Серия : География. - 2005. - Т. 18 (57), №1. - С. 90-95 (0,4 п.л.).

5. Кузнецов М.М. Локальная система расселения как территориальный поселенческо-воспроизводственный кластер / М.М. Кузнецов // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. - Серия : География. - 2007. - Т. 20 (59),№1. - С. 99-104 (0,4 п.л.).

6. Кузнецов М.М. Средообразующие аспекты функциональной типологии территориальных поселенческо-воспроизводственных систем / М.М. Кузнецов // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. - Серия : География. - 2007. - Т. 20 (59), №2. - С. 118-126 (0,5 п.л.).

7. Кузнецов М.М. Функционально-генетические циклы и типизация территориальных поселенческо-воспроизводственных систем АРК / М.М. Кузнецов // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. - Серия : География. - 2008. - Т. 21 (60), №1. - С. 61-72 (0,5 п.л.).

8. Кузнецов М.М. ГИС-технологии как инструмент в методике рентной оценки развития ТПВС / М.М. Кузнецов // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. - Серия : География. - 2009. - Т. 22 (61), №1. - С. 55-64 (0,5 п.л.).

9. Кузнецов М.М. Гуманистические и рентные факторы развития поселенческой интеграции а АРК / М.М. Кузнецов // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. - Серия : География. - 2009. - Т. 22 (61), №2. - С. 230-238 (0,4 п.л.).

Публікації в інших виданнях:

10. Кузнецов М.М. Взаимодействие транспорта и населения в процессе формирования локальных систем расселения / М.М. Кузнецов // Научно-популярный журнал «Природа». - Симферополь, 2005. - №3(44). - С. 30-34 (0,3 п.л.).

11. Кузнецов М.М. Проблеми розвитку продуктивних сил локальних систем розселення в умовах ринкової економіки / М.М. Кузнецов // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України : матеріали III Всеукр. наук.-практ. конф., 20-21 квітня 2004 р. : тези доп. - К., 2004. - С. 129 (0,1 п.л.).

Анотація

Кузнецов М.М. Соціально-географічні підходи щодо гармонізації розвитку територіальних поселенсько-відтворювальних систем АРК. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України, Сімферополь, 2010.

Розроблюється концепція суспільно-географічного поняття «територіальна поселенсько-відтворювальна система», визначається суттєвість і зміст суспільно-географічних аспектів демографо-відтворювальної функції ТПВС на основі обґрунтування принципів гуманізації поселенсько-відтворювального середовища.

Виявляється вплив рентно-транспортних і психологічних відносин мешканців на розвиток ТПВС АРК і надається їх функціонально-генетична типологія.

Пропонуються пріоритети суспільно-географічної стратегії збалансованого розвитку ТПВС АРК.

Ключові слова: відтворювальне середовище, поселенська інтеграція, територіальна поселенсько-відтворювальна система, поселенська рента, демографо-відтворювальна функція, поселенсько-відтворювальний процес, збалансований розвиток, гуманізація, демографо-відтворювальні потреби, якість життя населення.

Аннотация

Кузнецов М.М. Социально-географические подходы к гармонизации развития территориальных поселенческо-воспроизводственных систем АРК. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского Министерства образования и науки Украины, Симферополь, 2010.

Разрабатывается концепция общественно-географического понятия «территориальная поселенческо-воспроизводственная система», возникающая и развивающаяся на принципах самоорганизации под влиянием стремления людей проживать в комфортной демографо-воспроизводственной среде. Движущими силами самоорганизации расселенческого процесса выступает не только индустриально-производственный фактор, но и демографо-воспроизводственные потребности жителей населенных пунктов, расположенных в зоне тяготения локализующего центра. Генерируют объединение населенных пунктов в территориальную поселенческо-воспроизводственную систему рентные отношения, возникающие при интенсификации транспортных связей.

Определяется сущность и содержание социально-географических элементов демографо-воспроизводственной функции территориальной поселенческо-воспроизводственной системы, которая в основном направлена на воспроизводство средств к жизни, орудий и средств производства, и, в конечном счете, на воспроизводство профессиональной рабочей силы.

Обоснование принципов гуманизации поселенческо-воспроизводственной среды, осуществляется на основе разработки и внедрения административно-территориальной, административно-управленческой, социально-демографической, производственно-экономической и эколого-экономической стратегий сбалансированного развития территориальных поселенческо-воспроизводственных систем.

Выявляется влияние рентно-транспортных и психологических отношений на развитие территориральных поселенческо-воспроизводственных систем АРК, которые сообразуются с особенностями региональной дифференциации природно-социальной обстановки, влияющей на поселенческо-воспроизводственный процесс в воспроизводственной среде.

Проводится функционально-генетическая типология поселенческих интеграций и на основе их дается типологическая характеристика пяти поселенческо-воспроизводственных районов, которые характеризуются однородностью социально-экономических показателей развития воспроизводственной среды.

Предлагаются приоритеты сбалансированного развития территориальных поселенческо-воспроизводственных систем АРК, которые представляются как сложный комплекс административных, социально-демографических, производственно-экономических мероприятий, в которых будет отражена смена функционального назначения воспроизводственных компонентов поселенческих интеграций.

Ключевые слова: воспроизводственная среда, поселенческая интеграция, территориальная поселенческо-воспроизводственная система, поселенческая рента, демографо-воспроизводственная функция, поселенческо-воспроизводственный процесс, сбалансированное развитие, гуманизация, демографо-воспроизводственные потребности, качество жизни населения.

Annotation

Kuznetsov M.M. Social - geographical concept of harmonization of development of territorial settlement and reproduction systems of Crimea. - Manuscript.

Dissertation is on the obtaining of scientific degree of Candidate of Geographical Sciences on specialty 11.00.02 - Economic and Social Geography. - Taurida V. Vernadsky National University of Ministry of Education and Science of Ukraine, Simferopol, 2010.

The concept of society-geographical notion “territorial settlement and reproduction system” is elaborated there, the essence and content of social-geographical aspects of demographic reproduction function of territorial settlement and reproduction system are considered there, on the basis of grounding principles of humanization of settlement - reproduction environment.

The influence of rent, transport and psychological relations on development of territorial settlement and reproduction system of the Crimea is determined there, also functional and genetic typology of these relations is given there.

The priorities of balanced development of territorial settlement and reproduction systems of the Crimea are proposed.

Keywords: reproduction environment, settlement integration, territorial settlement and reproduction system, settlement rent, demographic reproduction function, settlement reproduction process, balanced development, humanization, demographic and reproduction needs, life quality of inhabitants.

Размещено на Allbest.ru

...