Суспільно-географічне дослідження ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості регіону (на прикладі Київської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ПРАЦІ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ РЕГІОНУ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Ковтун Анна Вікторівна

Київ - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

регіональний ринок праця педагогічний

Актуальність теми. У процесі соціально-економічного розвитку країни неухильно зростає суспільна користь праці вчителя, від загальної, спеціальної та науково-теоретичної підготовки, педагогічного кругозору, майстерності, ділових і моральних якостей якого залежить успіх навчання та виховання учнів. Учитель - провідна постать у процесі навчання та виховання: завдяки його праці забезпечується наступність поколінь. І чим більше наукових і культурних цінностей нагромадило людство, тим важчою та відповідальнішою є роль учителя та вихователя, тим загальнішою є необхідність в удосконаленні організаційних форм і методів навчання та виховання, тим вищим є суспільне значення вчительської праці. Світовий і вітчизняний досвід свідчить, що успішно працювати в школі, ефективно навчати та виховувати молодь може лише той учитель, який досконало знає свій навчальний предмет, сучасний стан відповідної галузі науки, вміє розкрити її роль у суспільному та соціальному прогресі, володіє основами загальної та педагогічної психології, теорії та методики виховання і є гармонійно розвинутою особистістю.

Перехід до ринкової економіки породив в Україні цілий ряд проблем у формуванні ринку праці в освіті. Перш за все, формування ринку праці в освітній сфері має свою специфіку, оскільки обидві його складові (попит і пропозиція) формуються в основному під впливом держави. У зв'язку з негативними демографічними процесами, з одного боку, та трансформацією розселення з іншого, змінюється ситуація в попиті на педагогічні кадри. З іншого боку, пропозиції на ринку праці педагогічних кадрів у більшості випадків зростають, що пояснюється ліцензуванням та акредитацією все нових вищих навчальних закладів різних категорій.

На сьогоднішній день питання ринку праці педагогічних кадрів привертає все більшу увагу. Процес його становлення відбувається дуже повільно. Гостро стоїть проблема працевлаштування молодих спеціалістів, що нерозривно пов'язано з проблемою катастрофічного падіння ціни праці, актуальною для усіх педагогічних професій. Створена в минулому система підготовки та використання праці педагогічних кадрів не забезпечує ефективного розвитку та використання інтелектуального потенціалу освітян, не сприяє підвищенню соціального іміджу праці вчителів.

До такого стану призвели відсутність ринку праці педагогічних кадрів і гнучкого механізму взаємодії вищих навчальних закладів, закладів дошкільної, середньої та середньої спеціальної освіти (дитячі садки, школи, коледжі, училища), міністерства освіти та науки, міністерства праці, управлінь освіти та праці, служб і центрів зайнятості при визначенні потреби держави у вчителях, а також небажання молодих спеціалістів їхати працювати до віддалених сільських місцевостей.

Вагомий внесок у наукове розроблення проблем ринку праці взагалі та регіонального ринку праці зокрема, визначення потреби в спеціалістах різних галузей та ефективного використання їх праці внесли вітчизняні вчені С. Бандур, Д. Богиня, І. Бондар, О. Бугуцький, С. Герасименко, І. Герасимчук, Г. Купалова, Е. Лібанова, В. Онікієнко, М. Шаленко, О. Левада, М. Логвин, Н. Мезенцева, О. Хомра, М. Фащевський, В. Близнюк, В. Брич, Б. Шевченко та ін.

Трансформується і система розселення населення, особливо в сільській місцевості. Скорочується питома вага середніх за чисельністю населення та зростає питома вага малих сільських населених пунктів. Це є підґрунтям стверджувати, що в сільській місцевості буде зростати питома вага шкіл I-II ступенів, викладання в яких цілком зможуть забезпечувати вчителі з кваліфікаційним рівнем бакалавра. Тоді на фоні загальних потреб у вчителях зменшиться попит на вчителів освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціалісти і магістри.

Отже, одним із загальних сегментів ринку праці є локальний ринок праці педагогічних кадрів. Особливості відтворення педагогічних кадрів обумовлені власною логікою розвитку кадрового потенціалу освіти, модифікуються під впливом ринкового середовища. Все це дає підстави виділити ринок праці педагогічних кадрів як один із об'єктів суспільно-географічного дослідження.

Це і зумовило вибір теми, мети, завдання та напрямків дослідження, а також логіко-структурну побудову дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідної роботи, що проводиться у Київському національному університету імені Тараса Шевченка на кафедрі економічної та соціальної географії і пов'язане з темами: “ Суспільно-географічні основи регіонального природокористування ” (№ державної реєстрації 0101U001568) та “Суспільно-географічне дослідження регіональної екологічної безпеки ” (№ державної реєстрації 0106U005754).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості Київської області та обґрунтування перспективних напрямів його розвитку.

Досягнення поставленої мети передбачало постановку та вирішення таких завдань:

- розкрити сутність поняття «регіональний ринок праці педагогічних кадрів»;

- обґрунтувати теоретико-методологічні основи формування, функціонування та розвитку ринку праці педагогічних кадрів у сільській місцевості;

- розробити методичні підходи щодо вивчення ринку праці педагогічних кадрів;

- виявити чинники формування ринку праці педагогічних кадрів Київської області;

- визначити особливості територіальної організації сучасного ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості Київської області;

- обґрунтувати тенденції розвитку та функціонування ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості Київської області.

Об'єктом дослідження є ринок праці педагогічних кадрів сільської місцевості Київської області.

Предметом дослідження є територіальна організація ринку праці педагогічних кадрів у сільській місцевості Київської області.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення сучасної суспільної географії. У ході дослідження використовувались сучасні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: системний підхід і структурний аналіз - при визначенні теоретико-методологічних засад дослідження ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості; історичний, статистичний, картографічний, групування - при виявленні територіальних відмінностей у функціонуванні ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості, прогнозного моделювання та математичного прогнозування, екстраполяції - при прогнозуванні тенденцій розвитку ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості.

Інформаційна база дослідження - Укази та розпорядження Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, Закон України «Про освіту», статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Київській області.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті дисертаційного дослідження:

вперше:

- розкрито зміст поняття «регіональний ринок праці педагогічних кадрів» як системи суспільно-економічних відносин, соціальних норм та інститутів, що забезпечують нагромадження, використання та відтворення педагогічних кадрів на території регіону шляхом моніторингу потреб регіону у педагогічних кадрах різних спеціальностей та кваліфікаційних рівнів (бакалавр, спеціаліст, магістр);

- розроблено методичні основи дослідження ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості, що передбачає виділення чотирьох етапів: виявлення ринку праці педагогічних кадрів як об'єкта суспільно-географічного дослідження, визначення чинників формування та функціонування ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості, вивчення територіальної організації ринку праці педагогічних кадрів, обґрунтування перспектив розвитку ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості Київської області;

- запропоновано та обґрунтовано необхідність створення місцевих ринків праці в сільській місцевості на базі територіальних громад;

- розроблено прогноз розвитку ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості Київської області;

удосконалено:

- набір показників, які характеризують стан розвитку та функціонування ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості;

- методику бальної оцінки для характеристики функціонування ринку праці педагогічних кадрів у сільській місцевості;

набуло подальшого розвитку:

- обґрунтування системи чинників, що впливають на формування та розвиток ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості;

- уточнення функцій, які виконує ринок праці педагогічних кадрів сільської місцевості.

Практичне значення одержаних результатів. Науково-теоретичні положення та методичні результати дисертації можуть бути використані зацікавленими державними установами (Міністерством освіти та науки, міністерством праці, управліннями освіти та праці, службами та центрами зайнятості) з метою вдосконалення процесу формування, управління та регулювання ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості; при викладанні спецкурсів у вищих навчальних закладах.

Основні положення дисертаційної роботи використано при проведені наукових досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України тем: 3.1.5.63 «Схема (Прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015 року (комплексне фундаментальне дослідження)» (№ держреєстрації 0100U0006571); ІІІ-7-06(90) «Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України» (№ держреєстрації 0106U005191(39)).

Матеріали наукових розробок використовуються при розробленні проектів ДП «Український науково-дослідний та проектний інститут цивільного сільського будівництва»: Схеми планування територій Києво-Святошинського, Бориспільського та Броварського районів Київської області; Розселення сільського населення Київської області; Схема планування території приміської зони міста Києва (довідка № 1122 від 09.09.2009).

Особистий внесок здобувача. Виконане дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою, де усі наукові положення, прогнози, висновки щодо основних проблем функціонування і розвитку ринку праці педагогічних кадрів розроблені автором особисто. З наукових праць, надрукованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та розробки, які належать автору особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені у дисертації, доповідалися та обговорювалися на наукових конференціях: Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку (Київ, 2006 р.); Молоді науковці - географічній науці (Київ, 2006, 2007, 2008 рр.); Географічні аспекти формування збалансованого ринку праці педагогічних кадрів в Україні (Київ, 2007 р.); Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів «Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень» (Дніпропетровськ, 2007 р.); X з'їзді Українського Географічного Товариства «Географія в інформаційному просторі» (Київ, 2008 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладені у 10 наукових працях загальним обсягом 2,2 д.а., в тому числі у фахових виданнях - 3 статті обсягом 1,0 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел (160 найменувань) та додатків. Дисертація викладена на 140 сторінках машинописного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання наукового дослідження, наукову та практичну значимість результатів, які отримано.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження ринку праці педагогічних кадрів» - визначено поняття «регіональний ринок праці педагогічних кадрів», його структура та функції, розкриті методичні засади дослідження.

У науковій літературі існує декілька підходів до вивчення ринку праці. Значна кількість учених (серед них Г. Купалова, С. Клименко, Н. Борецька, Т. Заєць, І. Парфьонова, П. Ткаченко, Є. Лібанова, С. Бандур та ін.) визначають ринок праці як охоплення стадій процесу відтворення робочої сили, характер відносин та механізмів взаємодії між роботодавцями та найманими працівниками, узгодження попиту і пропозиції робочої сили, державний характер регулювання ринку праці, охоплення категорій населення (людські ресурси, робоча сила, наймана робоча сила), охоплення механізмів ринку праці. На їх думку, ринок праці - це система відносин з приводу обміну індивідуальної здатності до праці на фонд життєвих благ, які необхідні для її розширеного відтворення і розміщення працівників у системі суспільного розподілу праці за законами товарного виробництва.

Інша група вчених (В.Брич, І. Шевченко, Ж. Гарбар, В.Герасимчук) визначають ринок праці як суспільно-економічну систему, метою функціонування якої є нагромадження, використання та відтворення людських ресурсів в умовах досягнутого рівня розвитку продуктивних сил та науково-технічного прогресу, яка охоплює цілісну сукупність сфер, відносин, форм та методів, пов'язаних з трудовою діяльністю людини. В. Брич та І. Шевченко визначають що ринок праці є своєрідною похідною від соціально-економічних і виробничих відносин, відбиваючи як рівень розвитку суспільства, так і баланс інтересів роботодавців, працівників та держави.

На нашу думку, ринок праці - це суспільно-економічна система, що охоплює сукупність сфер відносин, форм і методів, пов'язаних з трудовою діяльністю людини, а також регулює нагромадження, використання та відтворення людських ресурсів шляхом моніторингу потреб у робочій силі в умовах досягнутого рівня економічного розвитку, рівня розвитку продуктивних сил тощо.

Учені В. Приймак, Л. Семів, У. Садова, П. Бєлєнький, В.Близнюк, М. Бутко, К. Білокур, С. Алупко, М. Долішній та інші вивчали особливості регіональних ринків праці. Регіональний ринок праці - суспільно-економічна система, метою функціонування якої є нагромадження, використання та відтворення людських ресурсів. Вона охоплює в межах конкретної території цілісну сукупність сфер, відносин, форм і методів, пов'язаних з трудовою діяльністю людини. Формування регіонального ринку праці обумовлене сформованими системами господарювання, розселення та рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.

Структура регіонального ринку праці характеризується співвідношенням професійно-кваліфікаційних груп, відповідно до яких аналізується попит і пропозиція. Професійно-кваліфікаційна структура цього ринку, з одного боку, є потребою виробництва у працівниках певного рівня освіти та професійної підготовки, а з іншого - потребою економічно активних осіб у робочих місцях, які відповідають рівню їхньої підготовки.

Регіональний ринок праці - це складна суспільно-економічна система що охоплює сукупність сфер, відносин, форм і методів, пов'язаних з трудовою діяльністю людини на території регіону, а також регулює нагромадження, використання та відтворення людських ресурсів шляхом моніторингу потреб регіону у робочій силі.

Ринок праці педагогічних кадрів - це сегмент національного ринку праці України як сукупності субринків (професійних, регіональних, галузевих). Він є сферою обігу спеціалістів педагогічних професій.

Аналіз ринку праці педагогічних кадрів потребує визначення змісту і характеру праці вчителів, оскільки вони є безпосередніми суб'єктами, що мають вплив на формування даного ринку праці.

Праця спеціалістів педагогічного профілю (праця вчителів) носить еврістичний характер. Еврістична праця - це праця, яка, насамперед, вимагає постійної концентрації уваги на одному об`єкті, природі його елементів, їх зв`язків. Творчий характер цього виду розумової праці проявляється у пошуках нового, в розширенні горизонту пізнання, у відпрацюванні механізмів використання нових досягнень. Для цього виду праці існуючі досягнення НТП, передової науки, практики, методики не можуть бути раз і назавжди прийнятними.

Фундаментальний характер освіти передбачає наявність знань загальнотеоретичного плану, полегшує можливості перекваліфікації та універсалізації спеціалістів. Це визначає професійну мобільність спеціалістів. Можна навіть стверджувати про міграційну, територіальну мобільність, тому що професійна мобільність значно підвищує територіальну. Однак на сучасному ринку праці педагогічних кадрів існують обмеження територіальної мобільності спеціалістів. По-перше, це відсутність ринку житла. По-друге, споживачами є лише освітні заклади (загальноосвітні, дошкільні). Також сковують мобільність спеціалістів й проблеми транспорту, що є відчутними у сільській місцевості.

Регіональний ринок праці педагогічних кадрів - це система суспільно-економічних відносин, соціальних норм та інститутів, що забезпечують нагромадження, використання та відтворення педагогічних кадрів на території регіону, шляхом моніторингу потреб регіону у педагогічних кадрах різних спеціальностей та освітньо-кваліфікаційних рівнів (бакалавр, спеціаліст, магістр).

Однією з особливостей ринку праці педагогічних кадрів, на нашу думку, є те, що система освіти орієнтується на підготовку вчительських професій, які не мають можливості міграції в промислову та інші галузі економіки.

Регіональний ринок праці педагогічних кадрів виконує такі функції:

- Інформаційну - дає інформацію про структуру попиту і пропозиції, місткість ринку тощо.

- Посередницьку - виступає посередником між особами, що потребують роботи та навчальними закладами, де є вільні робочі місця.

- Соціальну - забезпечує працівників достатнім рівнем доходів та добробуту для їх нормальної життєдіяльності та відтворення здатності до праці.

- Формування структури зайнятості. Ринок праці педагогічних кадрів здійснює залучення і розподіл трудових ресурсів (педагогічних кадрів) по території регіону. Таким чином, він забезпечує пропорційність розподілу трудових ресурсів відповідно до потреб та сприяє формуванню оптимальної професійно-кваліфікаційної структури. Ринок праці виступає координуючим центром, який рівномірно розподіляє педагогічні кадри по навчальних закладах регіону.

- Ціноутворювальна функція дозволяє працівнику вибирати той рівень заробітної плати, на який він оцінює свої здібності.

- Моніторинг потреби у педагогічних кадрах. Ринок праці педагогічних кадрів формує резерв трудових ресурсів для забезпечення нормального навчального процесу у навчальних закладах регіону.

Структура регіонального ринку праці педагогічних кадрів, як і регіонального ринку праці, характеризується співвідношенням професійно-кваліфікаційних і соціальних груп, відповідно до яких і аналізується попит і пропозиція. У нашому випадку професійно-кваліфікаційна структура цього ринку - це потреба у педагогічних кадрах з різним кваліфікаційним рівнем (бакалавр, спеціаліст або магістр), що залежить від кількості дітей шкільного віку (тобто нас цікавить вікова структура соціальних груп).

Основними елементами компонентної структури ринку праці педагогічних кадрів є:

- Попит. Попит на регіональному ринку праці педагогічних кадрів формує державне замовлення на педагогічних працівників певного кваліфікаційного рівня та певної спеціальності. Державне замовлення прямо залежить від кількості дітей шкільного віку та слухачів закладів професійної освіти та вищої освіти.

- Пропозиція. Пропозицію на даному ринку праці складають педагогічні кадри, які закінчили навчання у закладах педагогічної освіти, або педагогічні працівники, які мають бажання змінити місце праці за будь-яких обставин.

- Вартість робочої сили - це заробітна плата вчителів та інших учасників даного ринку праці. Заробітна плата залежить від кваліфікаційного рівня педагога, тижневого навантаження та закладу, де працює педагог.

- Навчальні заклади - це унікальні установи, де діють суб'єкти ринку праці педагогічних кадрів.

- Навчальні заклади, які готують педагогічні кадри. До них відносяться заклади вищої освіти 1-4 рівнів акредитації, що готують вчителів, викладачів тощо, педагогічні заклади 1-2 рівнів акредитації, що готують вчителів молодших класів і вихователів дошкільних закладів.

Управлінська (функціонально-управлінська) структура - це ієрархічно впорядкована система органів управління життєдіяльністю людей на відповідній території. Вона територіально реалізує механізм прийняття рішень, від яких залежить стратегія і тактика діяльності людини, досягнення певних суспільно-географічних цілей.

Управлінська структура ринку праці педагогічних кадрів представлена Міністерством освіти і науки України, обласними управліннями освіти, районними відділами освіти, обласними та районними центрами зайнятості.

Суспільно-географічне дослідження ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості передбачає виконання ряду послідовних етапів даного дослідження, які включають виявлення його особливостей, аналіз функціонування та обґрунтування перспектив розвитку.

Першим етапом є виявлення ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості як об'єкта суспільно-географічного дослідження. Проаналізувавши існуючі теорії щодо структури ринку праці загалом та регіонального ринку праці ми виділили місце, яке у даній структурі займає ринок праці педагогічних кадрів. Також були виділенні особливості ринку праці сільської місцевості. На другому етапі дослідження виявляються чинники, які впливають на формування та функціонування ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості. На третьому етапі вивчається територіальна організація ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості. На даному етапі ми проаналізували компонентну, територіальну та управлінську структури ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості Київської області. На четвертому етапі визначаються перспективи розвитку ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості. Для цього, методом демографічного прогнозування визначається кількість дітей шкільного віку на перспективу. Наступним кроком є визначення кількості педагогічних кадрів, що забезпечать повноцінним навчальний процес. Далі формулюються заходи для організації діяльності ринку праці педагогічних кадрів у сільській місцевості.

У другому розділі - «Чинники формування ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості Київської області» - проведено аналіз чинників, які впливають на розвиток та функціонування ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості Київської області.

У процесі аналізу нами виділено три групи чинників - соціально-економічні, демографічні та історичний.

Соціально-економічні чинники показують рівень та умови проживання на певній території. Саме їх, в деякій мірі, можна назвати причинами недоїздів молодих спеціалістів до шкіл у сільській місцевості, а з іншого боку - вони є причиною того, чому молодь і працездатне населення виїжджають з сіл.

Життєвий рівень - показник, що характеризує міру забезпеченості населення матеріальними, культурними та інтелектуальними благами. На сьогоднішній день більшість сільських населених пунктів мають дуже низький життєвий рівень. Станом на 01.01.2007 року 565 сільських населених пунктів не мають шкіл, але мають дітей у віці 6 - 17 років. У 673 селах області немає дитячих садків, але є діти віком до 6 років. У 351 сільському населеному пункті не має закладів культури. У 204 селах немає лікарняних закладів і пересувного обслуговування. Лише у Богуславському районі частка послуг, реалізованих населенню, склала більше 80%, у решті районах області вона значно нижча.

Доходи населення з 2001 року стабільно зростають. Проте рівень інфляції та, відповідно, витрат населення значно перевищує дане зростання. Тому на якості життя це підвищення доходів не відображається.

Вплив демографічних чинників є важливим, оскільки саме вони визначають пропозицію на ринку праці педагогічних кадрів. Для сільської місцевості Київської області характерними є такі негативні тенденції як зменшення чисельності населення. З 1991 по 2007 рік чисельність населення зменшилась на 200,6 тис. осіб, або на 10,3%. У районах, що розташовані далі від Києва, спостерігається стабільне зменшення чисельності населення. У районах, розташованих ближче до столиці, кількість населення зменшується меншими темпами, а в деяких випадках навіть зростає за рахунок механічного приросту.

На скорочення людських ресурсів впливає декілька чинників: передусім несприятливі соціально-економічні умови, демографічний перехід від багатодітної до малодітної сім'ї, трудова міграція населення та наслідки Чорнобильської катастрофи.

Все це призводить до зменшення кількості дітей шкільного віку, особливо у малих сільських населених пунктах, що у свою чергу, спричинює закриття шкіл. У середніх сільських населених пунктах більшість шкіл є малокомплектними, де не вистачає учителів-предметників, і часто уроки проводять не фахівці.

Історичний чинник показує розвиток професії учителя у часі. Про професію вчителя відомо з давніх давен, але не завжди вчителі перебували у пошані і повазі. Ми виділили шість етапів ролі професії вчителя, починаючи від Київської Русі і до наших днів.

Перший етап - період існування Київської Русі. У цей час діяло два типи шкіл: нижчі школи грамоти та елітарні школи «учіння книжного». Учителями були здебільшого священики, дяки та інші служителі церкви. Другим етапом є період занепаду Київської Русі та розквіту Галицько-Волинської держави. В цей час катастрофічно звужується мережа українських шкіл. Діяли переважно початкові школи, учителями у яких були дяки, паламарі та правники. Третій етап припадає на ХУІ - ХУІІ ст.. У цей період діяли мандрівні диякони - це студенти-бурсаки, вихованці українських духовних шкіл ХУІІ - ХУІІІ ст., які не мали постійного місця проживання і служби, мандрували по містах і селах України, заробляючи на прожиття культурно-просвітницькою діяльністю (учителювали, складали та декламували вірші, ходили з вертепом). У добу козацько-гетьманської держави існували козацькі та січові школи. Четвертий етап припав на XIX початок XX ст. До першої половини ХІХ ст. у системі початкової освіти в Україні провідне місце займала парафіяльна школа з учителями-дяками. Вчителями були дяки, які отримували домовлену з батьками учнів плату. З 1802 р. організовується Міністерство народної освіти. Російський царат і його ідеологи намагалися обмежити народну освіту елементарною грамотою та лічбою, денаціоналізувати її зміст. З 70-х років ХІХ ст. земства організовували широку шкільну мережу, дбали про підготовку вчителів, давали кошти на утримання шкіл. Починаючи з 1865 р., бажаючі працювати вчителями народних шкіл могли отримати підготовку в учительських інститутах і семінаріях, на вчительських короткотермінових курсах або в педагогічних класах при жіночих гімназіях. Деяка частина вчителів набувала педагогічної кваліфікації безпосередньо у школі після спеціального іспиту на вчительське звання. П'ятий етап розпочався на початку ХХ століття. За часів Центральної Ради розпочалося створення українських шкіл, підготовки відповідних учительських кадрів, поступової українізації вищих навчальних закладів, тощо. У кінці ХХ на початку ХХІ століття розпочинається шостий етап. Масштабні зміни, що розпочалися у країні зі здобуттям незалежності, позначилися насамперед на реформуванні освітньої системи. У державі розпочалася робота зі створення нової законодавчої та нормативної бази національної освіти.

У третьому розділі - «Територіальна організація ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості Київської області» - розкрито особливості територіальної організації, охарактеризовано структуру, запропоновано прогноз розвитку та функціонування ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості Київської області.

Функціонально-територіальна структура ринку праці педагогічних кадрів Київської області проявляється у складі, співвідношенні і взаємному розміщенні регіональних і локальних ринків праці педагогічних кадрів і характеризує міжрайонні та внутрішньорайонні відмінності у розміщені та взаємодії їх основних компонентів.

Нижчим структурним утворенням є місцевий ринок праці педагогічних кадрів. Пропозиція на даному ринку праці у значній мірі залежить від територіальної організації сільських загальноосвітніх навчальних закладів. Особливості їх розміщення характеризує рис.1. Місцевий ринок праці педагогічних кадрів об'єднує декілька населених пунктів, які пов'язані між собою сталими інформаційними, навчальними, адміністративними та виробничими зв'язками, а також транспортною інфраструктурою, що забезпечує вище перераховані зв'язки.

Районним ринком праці педагогічних кадрів є, наприклад, ринок раці педагогічних кадрів Бориспільського району з ядром (центром) у районному центрі - м. Бориспіль. Він поєднує у собі місцеві ринки праці педагогічних кадрів, що сформувались на основі сільських рад.

Вважаємо доцільним формувати місцеві ринки праці педагогічних кадрів на базі територіальних громад, що створюються адміністративно-територіальною реформою. Максимальна віддаленість поселень від центру громади визначається, як правило, базовими вимогами надання соціальних послуг на цьому рівні, насамперед: терміном надання невідкладної медичної допомоги (15-20 хв.), терміном підвезення учнів до загальноосвітньої школи шкільним автобусом (15-20 хв.), терміном прибуття рятувальників для ліквідації надзвичайної ситуації (до 15 хв.).

Відповідно до проведеного аналізу ми провели групування районів за станом ринку праці педагогічних кадрів методом бальної оцінки. При цьому використані такі показники: динаміка населення у сільській місцевості, кількість дітей у сільській місцевості, коефіцієнт народжуваності у сільській місцевості, динаміка кількості учнів у школах, потреба у кадрах, кількість молодих спеціалістів, кількість вчителів пенсійного віку, середня заробітна плата вчителів, забезпеченість учителів житлом. У результаті ми виділили чотири групи районів.

Перша група характеризується добре розвиненою шкільною мережею. Тут висока забезпеченість житлом педагогічних працівників, висока частка молодих спеціалістів, найнижча частка вчителів пенсійного віку. До неї увійшли Бородянський, Тетіївський, Володарський, Києво-Святошинський та Рокитнянський райони.

Друга група характеризується також високою кількістю молодих спеціалістів та низькою часткою вчителів пенсійного віку, проте тут більше вакантних педагогічних ставок і дещо менша середня заробітна плата. Сюди увійшли Фастівський, Бориспільський, Броварський, Яготинський, Сквирський, Таращанський, Баришівський, Ставищенський, Білоцерківський та Поліський райони.

До третьої групи входять Васильківський, Кагарлицький, Переяслав-Хмельницький, Вишгородський, Згурівський та Богуславський райони. Тут значно скоротилася кількість дітей, а відповідно і школярів, середня заробітна плата вчителів нижча від аналогічної у попередніх групах, недостатньо розвинена соціальна інфраструктура.

У найгіршому становищі четверта група - Миронівський, Макарівський, Обухівський та Іванківський райони. Тут найменша кількість дітей, низька заробітна плата, нерозвинена соціальна інфраструктура.

Прогноз функціонування ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості показує, що до 2016/2017 навчального року кількість учителів, як і учнів стабільно зменшаться. Проте у розрізі районів ситуація буде відрізнятися. До 2013 року значне зниження кількості педставок спостерігатиметься в Обухівському (у 3 рази) та Яготинському (у 1,8 разів) районах Київської області. У Баришівському, Бориспільському, Броварському, Згурівському, Переяслав-Хмльницькому, Поліському та Фастівському районах кількість педагогічних ставок зростатиме. На територіях решти районів області кількість педагогічних ставок буде зменшуватись. За освітніми рівнями ситуація не однозначна. Так кількість вчителів молодшої школи різко зменшується в Обухівському районі - у 2,8 рази, також вона зменшується в Яготинському, Сквирському, Рокитнянському, Володарському, Бородянському та Богуславському районах. У другій групі районів кількість учителів молодших класів змінюється у межах 15 ставок. Це Фастівський, Тетіївський, Таращанський, Ставищенський, Миронівський, Кагарлицький, Іванківський та Згурівський райони. Третю групу складають Баришівський, Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Києво-Святошинський, Макарівський, Переяслав-Хмельницький та Поліський райони. У даній групі кількість учителів молодших класів зростатиме.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та авторське розв'язання важливого наукового завдання - удосконалення теоретичних та науково-методичних положень формування ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості. На основі проведених досліджень сформульовано та визначено наукові положення та критичні рекомендації.

1. Регіональний ринок праці педагогічних кадрів сільської місцевості - це система суспільно-економічних відносин, соціальних норм та інститутів, що забезпечують нагромадження, використання та відтворення педагогічних кадрів на території регіону шляхом моніторингу потреб регіону у педагогічних кадрах різних спеціальностей і кваліфікаційних рівнів (бакалавр, спеціаліст, магістр).

Основними системоутворюючими зв'язками формування ринку праці педагогічних кадрів, як і ринку праці загалом, є зв'язки трудовикористання і трудовідтворення педагогічних кадрів, обумовлені сформованою системою розселення та віковою структурою населення. Особливості відтворення педагогічних кадрів обумовлені власною логікою розвитку кадрового потенціалу освіти, модифікуються під впливом ринкового середовища.

2. Регіональний ринок праці педагогічних кадрів сільської місцевості виконує такі функції: 1) інформаційну - дає інформацію про структуру попиту і пропозиції, місткість ринку тощо; 2) посередницьку - виступає посередником між особами, що потребують роботу, та закладами, де є вільні робочі місця; 3) соціальну - забезпечення працівникам достатнього рівня доходів і добробуту для їх нормальної життєдіяльності та відтворення здатності до праці; 4) формування структури зайнятості; 5) ціноутворювальну, яка дозволяє працівнику вибирати той рівень заробітної плати, на який він оцінює свої здібності; 6) моніторингу потреби у педагогічних кадрах. Ринок праці педагогічних кадрів формує резерв трудових ресурсів для забезпечення нормального процесу суспільного відтворення.

3. Суспільно-географічне дослідження ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості передбачає виконання чотирьох етапів: 1) на першому етапі потрібно виявити ринок праці педагогічних кадрів сільської місцевості як об'єкт суспільно-географічного дослідження; 2) на другому етапі визначаються чинники формування та функціонування ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості; 3) на третьому етапі визначається компонентна та територіальна структури ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості; 4) на четвертому етапі визначаються перспективи розвитку ринку праці педагогічних кадрів, для чого розробляється прогноз населення на перспективу, у тому числі перспективна чисельність дітей шкільного віку. На основі даного прогнозу визначається перспективна кількість учителів.

4. Нашим дослідженням ми виявили, що на формування ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевостівпливає три групи чинників: соціально-економічні, демографічні та історичний чинник.

До соціально-економічних чинників відносяться: рівень соціального, культурно-побутового забезпечення населення, якість життя населення. Соціально-економічні чинники мають опосередкований вплив на ринок праці педагогічних кадрів. Дана група чинників характеризує умови, в яких проживає населення певної території. Чим кращі умови проживання, тим більша кількість населення у населеному пункті, а у віковій структурі дещо зменшується частка осіб пенсійного віку і збільшується частка дітей. Проте, на сьогоднішній день, рівень життя населення сільської місцевості бажає кращого. Майже в усіх сільських населених пунктах занедбана соціально-культурна сфера, немає власних закладів культури, освіти, медичного обслуговування. Недостатня забезпеченість робочими місцями населення призводить до негативних наслідків. Людям складно утримувати сім'ю, забезпечувати себе товарами першої необхідності. Не маючи відповідного медичного обслуговування, люди виїжджають з сіл у пошуках кращої долі. Це призводить до зменшення кількості дітей шкільного віку та закриття шкіл.

До демографічних відносяться чисельність та структура населення, розселення населення, міграційні процеси, системи розселення. Зі зменшенням частки дітей у віковій структурі населення регіону чи населеного пункту зменшується наповнюваність класів, а як наслідок збільшення кількості малокомплектних шкіл. Зменшення частки дітей у віковій структурі сільського населення відбувається з причини виїзду населення працездатного віку (а відповідно дітородного віку) до міст, що призводить до зниження рівня народжуваності та старіння населення. Найбільше виїжджають з малих сіл, де взагалі немає місць прикладання праці. Наслідками таких тенденцій є зростання кількості загальноосвітніх навчальних закладів з малою чисельністю учнів. Так, кожна десята загальноосвітня школа на селі має наповнюваність менше 40 учнів, а майже 64% - до 100 учнів. Це призводить до збільшення вартості утримання одного учня більш як у двічі. Історичний чинник показує розвиток професії учителя у часі.

Однією з особливостей ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості столичної області є те, що столиця не здійснює на нього прямого впливу. Фактор столичності впливає на кількість населення опосередковано, але стан ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості досить різноманітний у районах, що знаходяться у зоні впливу міста Києва. Вишгородський, Броварський, Бориспільський, Обухівський, Києво-Святошинський райони мали б бути у першій групі, з найкращим рівнем розвитку ринку праці педагогічних кадрів. Проте тут представлені всі чотири групи: Києво-Святошинський район - перша група, Бориспільський та Броварський - друга група, Вишгородський - третя, а Обухівський - четверта.

5. Компонентна структура ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості - це сукупність елементів, пов'язаних між собою функціональними зв'язками, які розкривають його роль у процесах життєдіяльності суспільства загалом і ринку праці педагогічних кадрів зокрема. Вона характеризується співвідношенням професійно-кваліфікаційних і соціальних груп, відповідно до яких і аналізується попит і пропозиція. У нашому випадку професійно-кваліфікаційна структура цього ринку - це потреба у вчителях з різним кваліфікаційним рівнем (бакалавр, спеціаліст або магістр), що прямо залежить від кількості дітей шкільного віку.

Основними елементами ринку праці педагогічних кадрів є: пропозиція - це кількість освітян, які мають намір працювати у сільській місцевості; попит - державне замовлення на освітян різної спеціальності та кваліфікації, яке залежить від демографічної ситуації у регіоні; вартість робочої сили - це заробітна плата вчителів та інших учасників даного ринку праці; загальноосвітні навчальні заклади - це унікальні установи, де діють суб'єкти ринку праці педагогічних кадрів; навчальні заклади, які готують педагогічних працівників.

6. Територіальна структура ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості Київської області проявляється у складі, співвідношенні і взаємному розміщенні регіональних та місцевих ринків праці педагогічних кадрів і характеризує міжрайонні та внутрішньорайонні відмінності у розміщені та взаємодії їх основних компонентів.

Ринок праці педагогічних кадрів сільської місцевості Київської області має таку територіальну структуру: регіональні районні ринки праці педагогічних кадрів, центрами яких є районні центри; місцеві ринки праці педагогічних кадрів, що формуються на базі декількох сіл або сільських рад.

Відповідно до проведеного аналізу ми зробили групування районів за станом ринку праці педагогічних кадрів методом бальної оцінки. При цьому використані такі показники: динаміка населення у сільській місцевості; кількість дітей у сільській місцевості; коефіцієнт народжуваності у сільській місцевості; динаміка кількості учнів у школах; потреба у кадрах; кількість молодих спеціалістів; кількість учителів пенсійного віку; середня заробітна плата вчителів; забезпеченість учителів житлом. У результаті ми отримали чотири групи районів. До першої групи увійшли Бородянський, Тетіївський, Володарський, Києво-Святошинський та Рокитнянський райони. Сума балів цих районів 27-25. Дана група характеризується добре розвиненою шкільною мережею. Тут висока забезпеченість житлом педагогічних працівників, висока частка молодих спеціалістів, найнижча частка вчителів пенсійного віку. До другої групи увійшли Фастівський, Бориспільський, Броварський, Яготинський, Сквирський, Таращанський, Баришівський, Ставищенський та Білоцерківський райони. Сума балів даних районів 24-22. Дана група характеризується також високою кількістю молодих спеціалістів і низькою часткою вчителів пенсійного віку, проте тут більше вакантних педагогічних ставок і дещо менша середня заробітна плата. До третьої групи входять Васильківський, Кагарлицький, Переяслав-Хмельницький, Вишгородський, Згурівський та Богуславський райони. Сума балів цих районів складає 21-20. Тут значно скоротилася кількість дітей, а відповідно і школярів, середня заробітна плата нижча від попередніх, слабо розвинена мережа об'єктів соціальної інфраструктури, вони потребують оновлення матеріально-технічного оснащення. У найгіршому становищі четверта група - Миронівський, Макарівський, Обухівський та Іванківський райони. Сума балів даних районів складає 19-17. Тут найменша кількість дітей, низька заробітна плата, не розвинені об'єкти соціальної інфраструктури, які у половині населених пунктів практично відсутні, а якщо і наявні, то потребують капітального ремонту та оновлення матеріально-технічного забезпечення.

7. На базі територіальних громад, що створюються адміністративно-територіальною реформою, ми пропонуємо формувати місцеві ринки праці педагогічних кадрів, у яких буде ядро у центрі громади та структура навчальних закладів відповідно до вікової структури населення громад. У кожному населеному пункті обов'язково повинна бути початкова школа (яка може бути об'єднана з дитячим садком). Неповна середня школа має бути у межах 15-20 хвилинної транспортної доступності. І повна загальноосвітня середня школа є лише у найбільших селах громади, залежно від кількості учнів. Але у центральному селі громади має бути обов'язково. І обов'язково має бути організовано під'їзд до даного навчального закладу з усіх населених пунктів громади. Ми запропонували моделі громад Київської області, зменшивши кількість базових адміністративно-територіальних одиниць до 98.

8. Результатом нашого дисертаційного дослідження є виявлення територіальних відмінностей потреби в учителях для сільської місцевості Київської області на перспективу. Для визначення перспективної кількості учителів ми розрахували перспективну кількість учнів та потребу ставок викладачів.

Прогноз розроблявся на короткострокову перспективу (на 5 років) та на довгострокову перспективу (на 10 років). У результаті прогнозу перспективної кількості учителів до 2012/2013 навчального року у порівняні з 2007/2008 навчальним роком сформується три групи районів. У першій кількість учителів зменшиться. Це Білоцерківський, Богуславський, Бородянський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Миронівський, Обухівський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський та Яготинський райони. У другій групі кількість педставок залишиться незмінною, це Макарівський район. У Баришівському, Броварському, Згурівському, Переяслав-Хмельницькому, Поліському та Фастівському районах кількість педагогічних ставок зросте. Ці райони складають третю групу.

До 2016/2017 року ситуація зміниться. За динамікою кількості учителів визначаться дещо інші три групи районів. У першій кількість вчителів зменшиться. Сюди увійдуть Бориспільський, Переяслав-Хмельницький, Поліський і Тетіївський райони. У Володарському, Згурівському, Рокитнянському, Ставищенському та Таращанському районах кількість учителів залишиться незмінною. На території решти районів кількість учителів збільшиться. Це такі райони: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Фастівський та Яготинський.

До 2013 року на території більшості районів кількість педагогічних ставок буде зменшуватися, а до 2017 року, навпаки - зростатиме. До 2017 року потрібно більше учителів початкових класів, ніж ми маємо зараз, а кількість учителів старших класів дещо знизиться, збільшення їх кількості спостерігатиметься лише у Бородянському, Броварському, Васильківському та Вишгородському районах.

Для того, щоб у сільській місцевості навчальний процес відбувався на одному рівні з містами, у селах потрібно створити відповідні умови проживання населення: відновити соціальну сферу, починаючи від медицини і закінчуючи культурно-побутовою сферою. Крім того молодих спеціалістів потрібно забезпечити житлом відповідної якості, надати відповідну заробітну плату.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Ковтун А.В. Ринок праці педагогічних кадрів як об'єкт суспільно-географічного дослідження. / А.В. Ковтун //Економічна та соціальна географія: Наук зб. / Ред. кол.: С.І. Іщук та ін - К., 2006. - Вип. 56 - С. 77 - 83.

2. Ковтун А.В. Суспільно-географчні аспекти сільського розселення в Київській області / А.В. Ковтун // Економічна та соціальна географія: Наук зб. / Ред. кол.: С.І. Іщук та ін - К., 2007. - Вип. 57 - С. 98 - 104.

3. Ковтун А.В. Стан ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості / А.В.Ковтун // Географія і сучасність. Збірник наукових праць НПУ імені Драгоманова. - К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. Випуск 17 - С. 182 - 185.

Матеріали наукових конференцій

4. Ковтун А.В. Регіональний ринок праці: структура та функції / Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень: матеріали міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів, присвяченою 175-річчю від дня народження видатного дослідника Придніпров'я Олександра Поля / За ред. проф. Л.І. Зеденської. - Д.: Вид-во ДНУ, 2007. - Вип. 4 - С. 276 - 281.

5. Ковтун А.В. Демографічний потенціал як один з чинників формування ринку праці педагогічних кадрів / Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку: Збірник тезів доповідей. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006 - С. 141 - 144.

6. Ковтун А.В. Ринок праці педагогів у сільській місцевості / Молоді науковці - географічній науці. Матеріали наукової конференції (27-28 жовтня 2006 року, Київ). - К.: ВГЛ «Обрії», 2006 - С. 103 - 105.

7. Ковтун А.В. Соціально-економічні чинники формування ринку праці педагогічних кадрів сільської місцевості на прикладі Києво-Святошинського району / Молоді науковці - географічній науці. Матеріали наукової конференції (24-25 жовтня 2007 року, Київ). - К.: ВГЛ «Обрії», 2007 - С. 64 - 68.

8. Олійник Я.Б, Ковтун А.В. Територіальна організація системи загальноосвітніх закладів у сільській місцевості Київської області / Географічні аспекти формування збалансованого ринку праці педагогічних кадрів в Україні: Матеріали науково-практичної конференції. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007 - С. 26 - 33. Особистий внесок: висвітлені особливості територіальної організації системи загальноосвітніх закладів у сільській місцевості Київської області.

9. Ковтун А.В., Петрук Є.В. Стан освітньої сфери сільської місцевості Київської області / Географія в інформаційному суспільстві. Том 4. - К., 2008 - С. 378 - 380. Особистий внесок: розкриті особливості формування освітньої сфери сільської місцевості.

10. Ковтун А.В. Життєвий рівень населення як чинник формування ринку праці педагогічних кадрів у сільській місцевості / Молоді науковці географічній науці. Збірник наукових праць. Випуск 4. - Київ 2008. - С. 237 - 239.

Размещено на Allbest.ru

...