Гармонізація соціально-трудових відносин в умовах модернізації національної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський університет бізнесу та права

Бевз Зінаїда Василівна

УДК 331.5.024

Гармонізація соціально-трудових відносин в умовах модернізації національної економіки

Спеціальність: 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Львів - 2011



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградському національному технічному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України на кафедрі економіки та організації виробництва.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Семикіна Марина Валентинівна, Кіровоградський національний технічний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри економіки та організації виробництва

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Петрова Ірина Леонідівна, Університет економіки та права "Крок", завідувач кафедри менеджменту та маркетингу;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Бідак Володимир Ярославович, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник відділу соціально-гуманітарного розвитку.

Захист відбудеться «08» квітня 2011 р. об 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.140.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 76026 м. Львів, вул.. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий «04» березня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Пинда Ю.В.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Курс української держави на модернізацію національної економіки потребує прогресивних зрушень у розвитку продуктивних сил суспільства, що неможливо без якісних змін у використанні людської праці. Ключовою характеристикою таких змін, як свідчить світовий досвід, слугує гармонізація соціально-трудових відносин (СТВ), зумовлена створенням гідних умов праці та її оплати, забезпеченням адекватних соціальних стандартів життя, реального соціального захисту, гнучкої підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до вимог техніко-технологічного переозброєння виробництва. Гармонізація соціально-трудових відносин у розвинених країнах є одним із важливих важелів піднесення продуктивності праці, швидкої адаптації персоналу підприємств до коливань ринкового попиту, інновацій, модернізації робочих місць.

В Україні спостерігається традиційна недооцінка значення гармонізації СТВ. Ринкові перетворення не принесли автоматичного розв'язання проблем, накопичених у сфері таких відносин за період планової економіки. Загострення протиріч між працею і капіталом, феномен бідності, притаманної більшості працівників, неефективність соціального діалогу, руйнація соціальних цінностей, - усе це ілюструє розбіжності між проголошеними цілями руху до побудови соціально орієнтованого ринкового господарства й реаліями сьогодення. Глобальні потрясіння, що не знають кордонів, посилюють внутрішні суперечності у функціонуванні українського ринку праці, викриваючи неефективність наявних механізмів регулювання СТВ. Утрата керованості розвитком СТВ виявляє себе в необґрунтованій диференціації доходів, недовикористанні трудового потенціалу суспільства, погіршенні його якості, зростанні обсягів тіньової зайнятості, протиріч між попитом і пропозицією на ринку праці за обсягами та структурою. Конче необхідним є науковий пошук можливостей гармонізації СТВ на сучасному етапі розвитку. Зволікання із розв'язанням цієї проблеми за умов модернізації економіки несе подальше спотворення соціальних цінностей, зростання соціальних ризиків працівників підприємств та організацій, накопичення конфліктного потенціалу та небезпеку соціального вибуху в суспільстві.

Багатоаспектна проблема гармонізації СТВ є предметом вивчення зарубіжних і вітчизняних дослідників. Вагомий внесок у розвиток наукових уявлень про формування гармонічних СТВ належить працям А. Сміта, Е. Мейо, Г. Емерсона, Ф. Тейлора, А. Маслоу, Ф. Герцберга та ін. В Україні ці питання досліджували О.І. Амоша, С.І. Бандур, В.Я. Бідак, І.Ф. Гнибіденко, О.А. Грішнова, Т.А. Заяць, А.М. Колот, Е.М. Лібанова, Л.С. Лісогор, О.Ф. Новікова, В.В. Онікієнко, І.Л. Петрова, У.Я. Садова, Л.К. Семів, М.В. Семикіна, Л.В. Шаульська та ін. Тим часом, незважаючи на активізацію наукових пошуків у цьому напрямі, в Україні дотепер немає системних досліджень, присвячених комплексному розв'язанню проблеми гармонізації СТВ у контексті завдань модернізації національної економіки.

Усе це зумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота безпосередньо пов'язана з тематикою науково-дослідних робіт, що проводилися в Кіровоградському національному технічному університеті, а саме з темами: "Механізм ефективного використання та розвитку трудового потенціалу регіону" (ДР № 0103U006102), у межах якої автором досліджено вплив соціально-трудових відносин на розвиток трудового потенціалу підприємств; "Методи забезпечення ефективності кадрових стратегій організації" (ДР № 0106U009262), при виконанні якої автором розроблено рекомендації щодо забезпечення ефективної кадрової політики підприємства в умовах модернізації робочих місць; "Основні напрями вдосконалення соціальної політики на регіональному ринку праці" (ДР № 0103U006981), при виконанні якої дисертантом розроблено пропозиції щодо вдосконалення механізму соціального діалогу та змісту колективних угод.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методологічних засад і розробка науково-практичних рекомендацій щодо гармонізації соціально-трудових відносин в умовах модернізації національної економіки.

Відповідно до мети в дисертації поставлено та вирішено такі завдання:

поглибити теоретичні положення про сутність соціально-трудових відносин, передумови їхньої гармонізації;

вивчити чинники, що впливають на соціально-трудові відносини в умовах модернізації економіки та методи їхнього оцінювання;

з'ясувати специфіку механізмів гармонізації соціально-трудових відносин у розвинених країнах в умовах модернізації національних економік;

проаналізувати особливості трансформації соціально-трудових відносин в Україні та перешкоди в розвитку соціального діалогу;

здійснити оцінку факторів конфліктності соціально-трудових відносин на етапі модернізації економіки;

розробити доктрину гармонізації соціально-трудових відносин у контексті завдань модернізації національної економіки;

обґрунтувати підходи до вдосконалення моніторингу СТВ.

Об'єктом дослідження виступають процеси гармонізації соціально-трудових відносин в Україні в умовах модернізації національної економіки.

Предметом дослідження є теоретичні і прикладні питання побудови гармонічних соціально-трудових відносин у суспільстві.

Методи дослідження. Для досягнення мети дисертаційної роботи застосовувалися такі методи дослідження: методи системного аналізу, абстракції та аналогії - для поглиблення уявлень про формування та розвиток СТВ, обґрунтування доктрини гармонізації таких відносин на етапі модернізації національної економіки; соціологічного опитування та експертних оцінок - для виявлення перешкод у розвитку соціального діалогу; економіко-математичного моделювання - для визначення впливових факторів та причин конфліктності, розробки методичних засад оцінювання рівня гармонізації СТВ; класифікаційно-аналітичний метод, статистично-аналітичні методи - для оцінки трансформацій у розвитку соціально-трудових відносин.

Теоретичну і методологічну основу дисертації становлять фундаментальні положення теорій ринкової економіки й зайнятості, результати наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем соціальної політики, доходів, ринку праці, чинне законодавство України про працю, офіційна статистична інформація, конвенції Міжнародної організації праці.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше:

розроблено методику оцінки гармонізації соціально-трудових відносин, яка уможливлює оцінювати не лише відносини між суб'єктами СТВ та їхніми групами в цілому, що здійснювалося раніше, а й визначати коефіцієнти гармонізації соціально-трудових відносин як окремо за кожним показником стану таких відносин, так і за сукупністю показників;

запропоновано авторську версію систематизації наукових підходів до розвитку соціально-трудових відносин, яка, виокремлюючи класово-антогоністичний, організаційно-нормативний, соціокультурний, соціопсихологічний та соціогуманітарний підходи, доводить переваги останнього в контексті забезпечення соціального миру, гармонізації СТВ та сприяння модернізації економіки;

удосконалено:

класифікацію СТВ, зокрема за ознаками легітимності, рівнем конфліктності, результатами функціонування, відкритістю методів взаємодії, спрямованістю в бік гармонізації, що поглиблює уявлення про СТВ та доводить їхню складну багаторівневу та багатогранну структуру;

одержали подальший розвиток:

наукові уявлення про "гармонізацію СТВ" як безперервний процес керованих кількісно-якісних змін у розвитку СТВ, метою якого є досягнення збалансованості інтересів соціальних партнерів на основі соціального діалогу, забезпечення їхніх прав і пріоритетних потреб;

відомості про стан соціально-трудових відносин в Україні, які розкривають нову розстановку сил і функції соціальних партнерів, свідчать про суперечливі тенденції та накопичення конфліктного потенціалу в їхній взаємодії, що перешкоджає гармонізації СТВ та не створює сприятливих умов для модернізації національної економіки й суспільства;

методичні підходи до оцінювання дієвості регулювання СТВ, застосування яких на мезо- та макрорівнях дає змогу визначати напрями гармонізації СТВ за допомогою окремих важелів їхнього регулювання;

положення щодо вдосконалення розвитку СТВ на основі розробки доктрини гармонізації СТВ, яка розглядає процес гармонізації таких відносин у тісному зв'язку зі зростанням соціальної відповідальності учасників СТВ, збереженням національних трудових цінностей, заохоченням економічної активності;

науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення моніторингу СТВ та визначення напрямів розвитку СТВ у напрямі гармонізації, посилен-ня ролі соціального діалогу в реалізації завдань модернізації економіки.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати дисертаційного дослідження створюють методичну базу щодо гармонізації СТВ в Україні в умовах модернізації національної економіки.

Пропозиції стосовно вдосконалення колективних договорів та соціального розвитку персоналу на етапі модернізації робочих місць використано в роботі Головного управління економіки, Головного управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації (довідки № 2975-1 від 31.12.2008 р.; № 06-01/50-93 від 15.01.2009 р.). Окремі результати дослідження щодо вдосконалення соціально-трудових відносин та забезпечення ефективності кадрової політики реалізовані в практичній діяльності ПФ "Кампус К" (довідка № 47 від 24.03.2008 р.). Методичні рекомендації щодо вдосконалення колективно-договірного регулювання праці знайшли практичне використання в роботі ВАТ "Червона Зірка" (довідка № 821/310-01 від 24.04.2008 р.). Рекомендації стосовно впливу соціального партнерства на використання й розвиток трудового потенціалу підприємства використовуються в роботі ВАТ "Завод Сегмент" (довідка № 56-17 від 19.08.2008 р.). Науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення соціально-трудових відносин та збереження трудового потенціалу підприємств регіону використані в практичній діяльності обласної ради профспілок Кіровоградської області та обкому профспілки працівників освіти і науки України (довідка № 03/06-11-44 від 02.02.2009 р.)

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї і розробки, які доведені автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати проведеного в дисертації дослідження доповідались та обговорювалися на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях, зокрема: "Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство" (м. Донецьк, 2006 р.); "Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти" (м. Полтава, 2006 р.); "Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку Кіровоградської області " (м. Кіровоград, 2006 р.); "Сучасні економічні перспективи в умовах сталого розвитку " (м. Кіровоград, 2007 р.); "Актуальні проблеми управління людськими ресурсами і маркетингу в контексті стратегії розвитку України" (м. Донецьк, 2007 р.); "Управління персоналом у ХХІ столітті: кадрова політика, мотивація, оплата праці" (м. Полтава, 2007 р.); "Резерви підвищення ефективності діяльності підприємств та організацій у ХХІ ст. " (м. Кіровоград, 2008 р.); "Сучасні економічні перспективи в умовах сталого розвитку" (м. Кіровоград, 2008 р.); "Сучасні проблеми ефективності інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства" (м. Харків, 2009 р.); "Проблеми економіки підприємств в сучасних умовах " (м. Київ, 2009 р.); "Резерви економічного зростання та інноваційного розвитку підприємств України " (м. Кіровоград, 2009 р.), "Управління персоналом у ХХІ ст.: кадрова політика, мотивація, оплата праці" (м. Полтава, 2010 р.), "Організаційно-економічні та соціальні передумови підвищення конкурентоспроможності підприємств регіону" (м. Кіровоград, 2010 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 19 наукових праць загальним обсягом 5,2 др. арк., серед яких одна монографія, 8 статей у фахових наукових виданнях. Особисто дисертанту належить 17 публікацій обсягом 3,9 др.арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг основного змісту дисертації становить 192 сторінки друкованого тексту, що містить 9 таблиць і 21 рисунок, з яких 2 рисунка і 4 таблиці займають всю площу сторінки. Список використаних джерел містить 182 найменування на 19 сторінках, 7 додатків займають 31 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади гармонізації соціально-трудових відносин" висвітлено генезис наукової думки про соціально-трудові відносини та їхню гармонізацію, визначено чинники впливу на СТВ в умовах модернізації економіки та суспільства, розкрито принципи та механізми їхньої гармонізації в країнах розвиненої ринкової економіки.

Критичний аналіз генезису наукової думки стосовно соціально-трудових відносин та способів їхньої гармонізації виявив такі особливості:

по-перше, відносини роботодавців і найманих працівників та можливості їхньої гармонізації цікавили дослідників у різні часи, оскільки такі відносини впливали на результати праці, розподіл доходів, господарчий розвиток країни, формування ціннісних орієнтирів у суспільстві, сприяючи стабільності й розквіту економіки або зумовлювали конфлікти різних масштабів з різними руйнівними наслідками;

по-друге, пошук способів гармонізації СТВ як альтернативи конфліктам зумовив появу різноманітних концепцій, спрямованих на безконфліктне регулювання взаємодії між працею та капіталом і збільшення виробництва матеріальних благ, проте бачення засобів їхньої реалізації має суттєві відмінності залежно від часу, рівня суспільного розвитку, нагромадження результатів досліджень на основі наукового менеджменту, теорії людських відносин, людського капіталу, аналізу соціально-економічного розвитку суспільства тощо;

по-третє, у літературі не спостерігається єдності в поглядах науковців щодо поняття "гармонізація СТВ" (застосування поширених понять "удосконалення", "розвиток", "оптимізація" не розкриває повною мірою сутність керованої еволюції СТВ з огляду на спрямованість їхнього розвитку на кінцевий результат).

Розроблено авторську версію еволюції наукових підходів до регулювання СТВ (рис.1), що виокремлює класово-антагоністичний, організаційно-нормативний, соціокультурний, соціопсихологічний та соціогуманітарний підходи до регулювання СТВ і доводить переваги останнього як такого, що ґрунтується на сучасному розумінні ключової ролі людини в економіці, спрямовується на гармонізацію СТВ, відповідає цільовим орієнтирам модернізації економіки та суспільства. Еволюція наукової думки засвідчує поступове визнання необхідності зростання ролі держави у регулюванні СТВ.



Рис. 1 - Еволюція наукових підходів до регулювання соціально-трудових відносин у напрямі гармонізації*

*Власні дослідження

З позицій розуміння напрямів цивілізованого розвитку СТВ уточнено їхнє трактування: соціально-трудові відносини - це взаємодія між найманими працівниками й роботодавцями з приводу працевлаштування, праці, її умов, оплати, соціального захисту, освітньо-професійного розвитку, яка за участю держави та на засадах колективно-договірного регулювання набуває цивілізованих форм, підкріплюється соціальними гарантіями, спрямовується на забезпечення ефективної праці та безконфліктної збалансованості інтересів.

Удосконалено класифікацію СТВ уведенням додаткових класифікаційних ознак (розподілу за легітимністю, рівнем конфліктності, результатами вияву, відкритістю методів взаємодії, спрямованістю в бік гармонізації і т. ін.), що доводить багатоаспектну структуру СТВ та складність їхнього регулювання.

Гармонізацію СТВ запропоновано розуміти як безперервний процес керованих кількісно-якісних змін у розвитку СТВ, метою якого є досягнення збалансованості інтересів соціальних партнерів на основі соціального діалогу, забезпечення їхніх прав і пріоритетних потреб.

Доведено, що розв'язання завдань гармонізації СТВ має доленосне значення для країн, які прагнуть до модернізації своєї економіки, піднесення її конкурентоспроможності на засадах інноваційного розвитку. Під модернізацію економіки розуміємо процес інноваційних змін у сфері економіки, тісно пов'язаний зі змінами політичного, соціального та духовного (культурного) життя суспільства, що спрямовується на зростання продуктивності праці на новій техніко-технологічній основі, знаннєорієнтований розвиток, забезпечення нової якості життя й соціального добробуту на рівні кращих світових стандартів.

З'ясовано, що досягнення на шляху модернізації національних економік не завжди корелюють з позитивними соціальними перетвореннями та розвитком СТВ у напрямі гармонізації. Досвід трансформацій СТВ за час ринкових реформ в Україні це підтверджує (див. рис. 2).

Процес модернізації економіки, розпочатий в Україні в 1991 р., більшою мірою виявив себе в утвердженні нових форм власності й створенні нових форм господарювання, проте меншою мірою це торкнулося праці, її оплати, умов, технічного переозброєння, реального захисту трудових прав, якості трудового життя. Від такого деформованого змісту модернізації економіки, економічну вигоду дістали, передусім, власники великого та середнього бізнесу; СТВ отримали відбиток негативних наслідків, більшість працівників - бідність та соціальну незахищеність. Крім того, теоретичний аналіз довів існування зворотного зв'язку СТВ і модернізації економіки: нестабільність СТВ завжди слугує стримувальним чинником для модернізації економіки.



Рис. 2 - Трансформація СТВ на етапі модернізації економіки України*

*Власні дослідження

соціальний трудовий відносини модернізація

На основі порівняльного аналізу завдань і функцій соціальних партнерів, вектора й змісту їхніх економічних інтересів визначено, що проблема гармонізації СТВ буде завжди зберігати актуальність для будь-якої країни незалежно від рівня модернізації її економіки та її соціальної орієнтації; досягнутий баланс інтересів може буде лише короткостроковим, оскільки потреби та інтереси соціальних партнерів, як і впливові чинники, є мінливими; незалежно від рівня доходів працівників та можливостей соціального захисту на кожному черговому етапі розвитку економіки (і сфери зайнятості зокрема) стан СТВ вимагатиме постійного моніторингу, цілеспрямованих регулювальних зусиль соціальних партнерів за участю держави та пошуку оптимальних засобів гармонізації.

На основі розробки класифікації чинників впливу на СТВ (за низкою ознак на різних економічних рівнях) виокремлено ті, які мають ключове значення для модернізації економіки: удосконалення структури зайнятості між окремими видами діяльності; досягнення збалансованості між робочими місцями й наявною кількістю та якістю робочої сили; активізація поведінки соціальних партнерів у сфері інновацій; стимулювання економічної активності, освітньо-професійного розвитку; вдосконалення колективно-договірного регулювання праці, соціальна відповідальність суб'єктів СТВ.

Розроблено схему методології оцінки впливу чинників на формування й розвиток СТВ, яка засвідчує: 1) складність процесу гармонізації СТВ (формування СТВ відбувається під впливом множини чинників різної сили і спрямованості); 2) необхідність розробки методичних засад оцінки рівня гармонізації СТВ; 3) потребу в методах гнучкого регулювання СТВ, адекватних цілям їхньої гармонізації; 4) необхідність підтримки стану гармонізації СТВ (як результату регулювального впливу). Дослідженнями встановлено, що індикаторами розвитку СТВ у напрямі гармонізації можуть слугувати: збалансованість між попитом і пропозицією робочої сили на ринку праці; зростання ефективності використання й розвитку трудового потенціалу; підвищення продуктивності праці, якості життя; зниження конфліктності, задоволеність працею та СТВ.

Для України визнано корисним урахування таких елементів досвіду високорозвинених країн: тісний зв'язок модернізації національної економіки з модернізацією культури, соціальної сфери, СТВ; побудова механізмів регулювання СТВ на засадах соціального діалогу за участю держави, що слугує запорукою гармонічного розвитку таких відносин. В результаті аналізу світового досвіду автором узагальнено та систематизовано принципи гармонізації СТВ, на яких має ґрунтуватися система їх регулювання.

У другому розділі "Оцінка стану соціально-трудових відносин в Україні та перспектив їхньої гармонізації" в контексті завдань модернізації економіки проаналізовано зміни в розвитку СТВ періоду ринкових трансформацій, визначено соціально-економічні домінанти напруженості відносин між роботодавцями й найманими працівниками, здійснено оцінку дієвості регулювання СТВ на різних економічних рівнях та перспектив їхньої гармонізації.

Виконаний аналіз на макроекономічному рівні засвідчив, що за роки ринкових перетворень в Україні відбулася принципова трансформація суб'єктів і функцій СТВ, проте їхній сучасний стан далекий від гармонізації, характеризується нестабільністю, стихійністю, накопиченням конфліктного потенціалу в результаті неефективних механізмів регулювання СТВ, відсутності адаптованості найманих працівників та роботодавців до "нових правил гри" на засадах цивілізованого соціального діалогу та нестачі зрілої соціальної відповідальності. Гармонізація СТВ за сучасних умов постає найскладнішою проблемою і перспективи її розв'язання залежать від якісних змін у регулюванні соціально-трудової сфери загалом. Аналіз засвідчує, що "джерела соціальної напруги", пов'язані, по-перше, зі способами залучення людини до сфери праці взагалі, ураховуючи умови перебування в ній та можливості її покинути; по-друге, з високим ступенем диференціації доходів (головною проблемою є не бідність сама собою, а неможливість для переважної більшості працівників досягти стандартів добробуту забезпечених прошарків); по-третє, підвищенням ступеня соціальної небезпеки за умов відсутності повної гарантії захисту трудових прав.

Встановлено, що серйозною проблемою для багатьох працівників стає невідповідність здобутих знань специфічній структурі попиту на робочу силу. Аналіз її динаміки впродовж останніх 10 років свідчить, що в Україні стійким залишається явище, яке не узгоджується із завданнями модернізації національної економіки: триває процес ліквідації робочих місць з високою освітньою місткістю. У структурі попиту, за категоріями робочих місць, пріоритетність належить тим робочим місцям, котрі не потребують професійної підготовки. У 2009 р. попит на робочу силу без професійної підготовки зріс у 2,4 раза порівняно з 2000 р., що у чотири рази перевищує попит на посади службовців. Людський капітал високої якості залишається незатребуваним, відбувається його декваліфікація. Роботодавці масово зацікавлені використовувати більш дешевшу працю, не опікуючись технічним і технологічним переоснащенням виробництва, що потребує додаткових коштів, в тому числі, на використання висококваліфікованої робочої сили.

З'ясовано, що соціально-економічними домінантами напруженості відносин між роботодавцями й найманими працівниками в Україні є: соціально несправедлива заробітна плата; диференціація в доходах; заборгованість з виплат заробітної плати; незадовільні умови праці; вимушена неповна зайнятість; вивільнення працівників; безробіття; слабкий соціальний захист; відчуження працівників від процесу управління; порушення та ігнорування умов колективних трудових угод (договорів) роботодавцями, недостатня увага до актуальних потреб найманих працівників; тотальне зростання недовіри до роботодавців, керівників підприємств, лідерів профспілок та ін.

Це підтверджується результатами соціологічного дослідження "Соціально-трудові відносини та можливості їхньої гармонізації", що було здійснене на 4-х промислових підприємствах м. Кіровограда (1014 респонденти), та результатами моніторингу ключових проблем розвитку СТВ на 8 підприємствах Кіровоградської області на основі залучення експертних оцінок. Основними чинниками напруженості СТВ виявлено: незадовільний рівень оплати та умови праці, порушення трудових прав і умов колективного договору, поширення формалізму у діяльності профспілок, зростання недовіри до їх лідерів та управлінців будь-якого рівня. Так, переважна більшість опитаних (85%) дотримується думки, що наявна оплата праці не відповідає рівню життя; понад 40% респондентів указують на відсутність тісного зв'язку між трудовими зусиллями й отримуваним доходом, надмірну інтенсивність праці; кожен третій - на відсутність зв'язку між заробітком і наявною освітою; третина респондентів висловлює впевненість, що кар'єра й розмір заробітної плати часто залежить не від результатів праці, а від стосунків з керівниками. Майже половина опитаних працівників акціонер-них і приватних підприємств впевнена, що зарплата є комерційною таємницею (46,6%), кожен п'ятий не обізнаний щодо наявності колективного договору та його змісту, визнаються випадки порушення колективних угод роботодавцями.

Аналіз засвідчив, що майже на кожному підприємстві виробнича демократія має формальні риси, реального соціального партнерства на практиці не існує: кожен 10-й працівник небезпечним для себе вважає відстоювання власної думки у стосунках з керівниками підприємства; 81,9% респондентів характеризує СТВ як "стосунки повного підкорення керівнику в разі його втручання у виконання професійних обов'язків" і тільки третина опитаних одночасно характеризує СТВ як "стосунки співробітництва".

Діяльність профспілки щодо захисту трудових прав найманих працівників оцінюється респондентами досліджуваних підприємств дуже критично: лише 17% опитаних дотримується думки, що "профспілка захищає інтереси працівників незалежно від позиції адміністрації" (рис. 3).

Рис. 3 - Оцінка ролі профспілки респондентами на досліджуваних підприємствах* (у % до кількості респондентів; передбачалося декілька варіантів відповідей)

*Власні дослідження

Однак, незважаючи на зниження авторитету профспілок і зростання залежності їхніх лідерів від роботодавців, 94,5% респондентів упевнено стверджують, що профспілка на підприємстві є необхідною, отже, визнають потребу в захисті трудових прав.

На основі експертного оцінювання визначено та класифіковано проблеми СТВ, що стосуються, передусім, справедливості розподілу доходу, рівня виробничої демократії, організації перепідготовки кадрів, відносин "працівник-профспілка", "менеджер-профспілка" та ін. Для діагностики дієвості регулювання стану СТВ розроблено та апробовано методику, що будується на "математиці відношень" та оцінці впливу чинників і взаємовідносин суб'єктів СТВ у варіаціях "один до одного", "один до багатьох", "багато до одного", "багато до багатьох". Згадані у варіаціях висновки щодо зміни тих чи інших СТВ прямо стосуються механізму їхнього регулювання: чим менше їх формується обов'язковими щодо втручання своїми діями у функціонування механізму, тим ефективнішим визнається його дія. Апробація запропонованої методики на прикладах колективно-договірного регулювання праці на регіональному рівні довела гостроту окреслених проблем у СТВ та необхідність удосконалення їхнього регулювання в напрямі гармонізації.

У третьому розділі "Гармонізація соціально-трудових відносин у контексті завдань модернізації національної економіки" обґрунтовано доктрину гармонізації соціально-трудових відносин в Україні, запропоновано методичні основи оцінювання рівня гармонізації соціально-трудових відносин і напрями вдосконалення їх моніторингу на різних економічних рівнях.

Виходячи з результатів аналізу, необхідності зламу наявної ситуації в соціально-трудовій сфері та зміни вектора розвитку СТВ, запропоновано доктрину їх гармонізації в Україні. Її метою визначається керований розвиток соціально-трудових відносин в інтересах продуктивного використання найціннішого ресурсу - праці на етапі модернізації національної економіки, збереження та цілеспрямованого розвитку трудового потенціалу найманих працівників на основі забезпечення соціального діалогу та соціального миру в суспільстві. Реалізація доктрини можлива за умови створення ефективного механізму гармонізації СТВ на основі набутого досвіду соціалізації відносин у сфері праці розвинених країн ринкової економіки та результатів розвитку таких відносин в Україні (рис. 4).

Рис. 4

Функціонування зазначеного механізму в інтересах забезпечення дієвого соціального діалогу має передбачати використання низки заходів громадського й державного регулювання за допомогою правових, економічних, соціальних, нормативних та інших норм і важелів, спрямованих на врахування інтересів та уникнення конфліктів між партнерами. Суттєва роль у забезпеченні розвитку СТВ у напрямі гармонізації відводиться запровадженню соціально-трудових експертиз управлінських рішень і змін у законодавстві, реформуванню оплати праці та доходів, відновленню науково-обґрунтованого нормування праці, підвищенню соціальної відповідальності учасників СТВ за вдосконалення колективно-договірного регулювання праці тощо. Вибір важелів регуляторного впливу має ґрунтуватися на результатах моніторингу СТВ та діагностики рівня їх гармонізації за методикою, запропонованою автором (див. табл.1).

Таблиця 1 - Результати оцінки рівня гармонізації між двома групами суб'єктів СТВ

Варіація суб'єкт-суб'єктних СТВ	Показ- ник № 1	Показ- ник № 2	Показ- ник № 3	Усі показ- ники
Суб'єкт № 1 (група № 1)	Суб'єкт № 1 (група № 2)	0,24	0,74	0,12	0,57
Суб'єкт № 1 (група № 1)	Суб'єкт № 2 (група № 2)	0,44	0,69	0,73	0,66
Суб'єкт № 1 (група № 1)	Суб'єкт № 3 (група № 2)	0,65	0,52	0,42	0,57
Суб'єкт № 2 (група № 1)	Суб'єкт № 1 (група № 2)	0,60	0,95	0,58	0,73
Суб'єкт № 2 (група № 1)	Суб'єкт № 2 (група № 2)	0,80	0,37	0,81	0,82
Суб'єкт № 2 (група № 1)	Суб'єкт № 3 (група № 2)	0,99	0,21	0,88	0,73
Суб'єкт № 3 (група № 1)	Суб'єкт № 1 (група № 2)	0,00	0,74	0,69	0,53
Суб'єкт № 3 (група № 1)	Суб'єкт № 2 (група № 2)	0,21	0,16	0,69	0,62
Суб'єкт № 3 (група № 1)	Суб'єкт № 3 (група № 2)	0,41	0,00	1,00	0,53
Суб'єкт № 4 (група № 1)	Суб'єкт № 1 (група № 2)	0,95	0,84	0,23	0,78
Суб'єкт № 4 (група № 1)	Суб'єкт № 2 (група № 2)	0,84	0,58	0,85	0,87
Суб'єкт № 4 (група № 1)	Суб'єкт № 3 (група № 2)	0,63	0,42	0,54	0,78
Суб'єкт № 5 (група № 1)	Суб'єкт № 1 (група № 2)	0,12	0,95	0,00	0,43
Суб'єкт № 5 (група № 1)	Суб'єкт № 2 (група № 2)	0,33	0,48	0,62	0,63
Суб'єкт № 5 (група № 1)	Суб'єкт № 3 (група № 2)	0,53	0,31	0,31	0,63
Суб'єкт № 1 (група № 1)	Усі суб'єкти групи №2	0,44	0,50	0,19	0,60
Суб'єкт № 2 (група № 1)	Усі суб'єкти групи №2	0,80	0,51	0,88	0,76
Суб'єкт № 3 (група № 1)	Усі суб'єкти групи №2	0,21	0,30	1,00	0,56
Суб'єкт № 4 (група № 1)	Усі суб'єкти групи №2	0,88	0,69	0,46	0,81
Суб'єкт № 5 (група № 1)	Усі суб'єкти групи №2	0,33	0,62	0,31	0,46
Усі суб'єкти групи №1	Суб'єкт № 1 (група № 2)	0,38	0,97	0,32	0,61
Усі суб'єкти групи №2	Суб'єкт № 2 (група № 2)	0,59	0,46	0,94	0,70
Усі суб'єкти групи №3	Суб'єкт № 3 (група № 2)	0,79	0,29	0,63	0,61
Усі суб'єкти групи №1	Усі суб'єкти групи №2	0,59	0,59	0,63	0,55

Розроблена методика оцінки гармонізації СТВ, охоплюючи вихідними даними суб'єктів СТВ та спираючись на множину показників стану таких відносин, уможливлює формувати значення коефіцієнтів гармонізації, які відносять суб'єктів до груп неприйнятного рівня СТВ (небезпека конфлікту), допустимого рівня СТВ (у межах гармонізації) та рівня високої гармонізації СТВ, виділяючи тим самим суб'єкти, що потребують (або не потребують) застосування регуляторів їхнього розвитку в інтересах підвищення рівня гармонізації. Новим для такої методики є можливість урахування як "міжсуб'єктних", так і "міжгрупових" соціально-трудових відносин.

У таблиці 1 перекреслюванням, освітленням та затемненням виділено три рівні гармонізації СТВ: неприйнятний (від 0,00 до 0,40), допустимий (від 0,41 до 0,60), високий (від 0,61 до 1,00). Як видно з таблиці, вони стосуються комбінації взаємовідносин як в межах певного показника, котрим характеризуються, так і в цілому всіх показників. Запропонована методика дає змогу оцінити рівень гармонізації СТВ як стосовно кожного представника із груп, об'єднань суб'єктів у межах можливих при цьому варіацій, так і в цілому по групах суб'єктів та поміж ними, що відкриває можливість вибору важелів впливу на такі відносини відповідно до їхнього стану, стратегії й тактики соціально-економічного розвитку.



ВИСНОВКИ

Сфера соціально-трудових відносин визначально впливає на життєдіяльність суспільства, можливості економічних та інноваційних зрушень в економіці. Прогресивний або деструктивний розвиток СТВ може слугувати, відповідно, рушієм або гальмом на шляху модернізації національної економіки, сприяти або перешкоджати продуктивному використанню найціннішого ресурсу - -людської праці, якісному людському розвитку, становленню конкурентоспроможної економіки.

Соціально-трудові відносини - це складний процес взаємодії між найманими працівниками й роботодавцями з приводу працевлаштування, праці, її умов, оплати, соціального захисту, освітньо-професійного розвитку, який за участю держави та на засадах колективно-договірного регулювання набуває цивілізованих форм, підкріплюється соціальними гарантіями, спрямовується на забезпечення ефективної праці та безконфліктної збалансованості інтересів. Зміст і спрямованість трансформацій СТВ, їх розвиток, гармонізація або руйнація залежать від домінуючих принципів регулювання таких відносин на різних рівнях економічного управління.

Вибір Україною шляху побудови соціально орієнтованої ринкової економіки робить об'єктивно необхідним розвиток СТВ у напрямі гармонізації, яку пропонується розуміти як безперервний процес керованих кількісно-якісних їх змін, метою якого є досягнення збалансованості інтересів соціальних партнерів на основі соціального діалогу, забезпечення їхніх прав і пріоритетних потреб.

Побудові постіндустріального суспільства у високорозвинених країнах світу властиві новітні тенденції, які слід враховувати в Україні: процеси модернізації економіки, позначаючись на змісті праці, структурі й формах зайнятості, створенні за участю держави механізмів регулювання СТВ на засадах соціального діалогу, спрямовують розвиток соціально-трудових відносин у русло гармонізації.

Гармонізація як постійний процес удосконалення СТВ зберігатиме актуальне значення для будь-якої країни незалежно від рівня її розвитку, виявляючи себе багатоаспектно, багаторівнево з приманною регіональною або національною специфікою. Остаточне розв'язання завдань гармонізації СТВ завжди залишатиметься проблематичним, оскільки на кожному етапі розвитку суспільства досягнутий баланс інтересів соціальних партнерів може буде тільки короткостроковим у зв'язку з мінливістю потреб, впливових чинників, ринкового середовища.

Пріоритетними чинниками розвитку СТВ, які сприятимуть модернізації економіки України, пропонується вважати: вдосконалення структури зайнятості між окремими видами діяльності, досягнення збалансованості між робочими місцями й наявною кількістю та якістю робочої сили, активізація поведінки соціальних партнерів у сфері інновацій та її адекватне стимулювання. Тим часом у сфері СТВ виникають чинники гальмування процесу модернізації у зв'язку з явищами деінтелектуалізації праці, ліквідації робочих місць висококваліфікованих працівників, згортання освітньо-професійного навчання, знецінення та руйнації стимулів до вияву трудової та інноваційної активності.

Оцінка змін у розвитку СТВ за роки ринкових перетворень в Україні засвідчила, що трансформація суб'єктів і функцій СТВ не тільки не забезпечила їхню гармонізацію, а навпаки, загострила протиріччя між працею і капіталом. Стан СТВ характеризується нестабільністю, стихійністю, накопиченням конфліктного потенціалу в результаті неефективних механізмів регулювання СТВ, відсутності адаптованості найманих працівників та роботодавців до "нових правил гри" на засадах цивілізованого соціального діалогу та нестачі зрілої соціальної відповідальності. Сучасні СТВ віддзеркалюють кризу трудових цінностей у суспільстві, кризу довіри до профспілок і влади будь-якого рівня.

Соціально-економічними домінантами напруженості СТВ в Україні визначено: соціально несправедливу заробітну плату; незадовільні умови праці; слабкий соціальний захист; відчуження працівників від процесу управління; порушення та ігнорування умов колективних трудових угод роботодавцями, поширення недовіри працівників до роботодавців, лідерів профспілок, представників влади. За умов збереження такої ситуації забезпечення гармонізації СТВ залишатиметься в Україні вкрай проблематичним.

Кардинальні зміни у розвитку соціально-трудової сфери можуть бути досягнуті на основі реалізації доктрини гармонізації СТВ, яка обґрунтовує необхідність керованого розвитку соціально-трудових відносин в інтересах продуктивного використання найціннішого ресурсу - праці; передбачає реформування мотиваційного забезпечення праці, розвиток колективно-договірного регулювання праці та пошук соціальних компромісів через активізацію соціального діалогу, відновлення морально-трудових цінностей, піднесення соціальної відповідальності учасників СТВ.

Модернізація національної економіки вимагає формування інноваційних за природою та гнучких за динамікою соціально-трудових відносин. Зазначене можливе за умов адекватного соціально-економічного та правового регулювання СТВ на основі всебічного моніторингу соціально-трудової сфери. Запропонована методика оцінки рівня гармонізації СТВ сприятиме реалізації завдань такого моніторингу та прийняттю обґрунтованих управлінських рішень щодо вибору важелів регуляторного впливу.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бевз З.В. Діагностика мотивів до розвитку трудового потенціалу та ефективної праці / Бевз З.В. // Трудовий потенціал Кіровоградської області: стан та перспективи розвитку: колективна монографія / [М.В. Семикіна, І.С. Кизима, Н.Н. Глевацька, Т.І. Грінка та ін.]; за ред. М.В. Семикіної. - Кіровоград: "Кіровоградське видавництво", 2008. - Розд. 3.5. - С. 130 - 137 - (особистий внесок автора: визначення чинників, які мотивують найманих працівників до освітньо-професійного розвитку та вияву трудової активності)

2. Статті у наукових фахових виданнях

3. Бевз З.В. Регіональні аспекти соціально-трудових відносин в організаціях ринкової інфраструктури / З.В. Бевз // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - Вип. 214. - Т.1. - С. 289-294.

4. Бевз З.В. Особливості кадрової політики в організаціях ринкової інфраструктури / З.В. Бевз // Соціально-економічні аспекти промислової політики: Зб. наук. пр. - Донецьк, 2006.- Т. 2. - С. 319-325.

5. Бевз З.В. Управління кадровим потенціалом як складова менеджменту організацій / З.В. Бевз // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України: Економічні науки. - Полтава, 2007. - № 1 (21). - С. 78 - 82.

6. Бевз З.В. Соціальний діалог: варіанти розвитку з позицій гармонізації трудових відносин / З.В. Бевз // Соціально-економічні аспекти промислової політики: Зб. наук. пр. - Донецьк, 2007.- Т. 2. - С. 73 -78.

7. Бевз З.В. Підвищення професійної компетентності кадрів в системі соціально-трудових відносин / З.В. Бевз // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України: Економічні науки. - Полтава, 2008. - № 3(30). - С. 287-290.

8. Бевз З.В. Проблеми реформування діяльності профспілок в системі соціально-трудових відносин / З.В. Бевз // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - Київ, 2009. - № 3. - С. 8-11.

9. Бевз З.В. Напрями стабілізації соціально-трудових відносин в сучасних умовах / З.В. Бевз // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - Київ: НУХТ, 2009. - № 30. - С.17-19.

10. Бевз З.В. Гармонізація соціально-трудових відносин: методологія оцінки впливових чинників / Семикіна М.В., Бевз З.В. // Наукові праці КНТУ. Економічні науки. - Кіровоград, КНТУ, 2010. - Вип. 18.- С. 106-115. (особистий внесок автора: обґрунтування чинників, які визначально впливають на стан СТВ та можливості його гармонізації).

11. Бевз З.В. Актуальні проблеми управління кадрами на етапі формування конкурентного середовища / З.В. Бевз // Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 45-ій річниці ПУСКУ, 10-12 трав. 2006 р. - Полтава, 2006. - С. 113-114.

12. Бевз З.В. Проблеми укладання і виконання колективних трудових угод у регіоні / З.В. Бевз // Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку Кіровоградської області: матеріали І регіон. наук.-практ. конф. молодих учених, аспірантів та студентів, 18-19 трав. 2006 р. - Кіровоград: КНТУ, 2006. - С. 6-8.

13. Бевз З.В. Проблеми формування ефективної кадрової політики на підприємствах малого та середнього бізнесу / З.В. Бевз // Сучасні економічні перспективи в умовах сталого розвитку: матеріали І міжнар. наук.-практ. конф., 16-17 лют. 2007 р. - Кіровоград: КФ ВНЗ ВМУРоЛ "Україна", 2007. - С. 10-15.

14. Бевз З.В. Розвиток кадрового потенціалу як передумова досягнення стратегічних цілей підприємства / З.В. Бевз // Інтернет-ресурс української науки: матеріали всеукр. наук.-практ. інтернет - конф., 9-11 лип. 2007 р. - Київ, 2007. - С. 1-2.

15. Бевз З.В. Необхідність підвищення кваліфікації кадрів в сучасних умовах / З.В. Бевз // Сучасний соціокультурний простір 2007: матеріали всеукр. наук.-практ. інтернет - конф., 20 -22 вер. 2007 р. - Київ, 2007. - С. 1-2.

16. Бевз З.В. Регіональні аспекти підвищення компетентності кадрів / З.В. Бевз // Сучасні економічні перспективи в умовах сталого розвитку: матеріали ІІ всеукр. наук.-практ. конф., 14 груд. 2007 р. - Кіровоград: КФ ВНЗ ВМУРоЛ "Україна", 2007. - С. 10-13.

17. Бевз З.В. Вдосконалення соціально-трудових відносин як резерв підвищення ефективності діяльності підприємств / З.В. Бевз // Резерви підвищення ефективності діяльності підприємств та організацій у ХХІ столітті: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів та студентів., 17-18 квіт. 2008 р.: тези доп. - Кіровоград: КНТУ, 2008. - С. 138-140.

18. Бевз З.В. Необхідність запровадження корпоративної культури на підприємствах малого і середнього бізнесу / З.В. Бевз // Сучасні економічні перспективи в умовах сталого розвитку: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 14 листоп. 2008 р. - Кіровоград: КФ ВНЗ ВМУРоЛ "Україна", 2008 р. - С. 96 -101.

19. Бевз З.В. Соціально-трудові відносини на підприємстві в умовах кризи / З.В. Бевз // Зб. наук. пр. КНТУ. - Кіровоград: КНТУ, 2009 - С. 160-165.

20. Бевз З.В. Регулювання соціально-трудових відносин в контексті інноваційного розвитку підприємства / З.В. Бевз // Сучасні проблеми ефективності інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 4 -5 берез. 2009 р. - Харків, 2009. - С. 32 -33.



АНОТАЦІЯ

Бевз З.В. Гармонізація соціально-трудових відносин в умовах модернізації національної економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Львівський університет бізнесу та права, м. Львів, 2011 р.

Дисертаційне дослідження спрямоване на поглиблення теоретико-методологічних засад і розробку науково-практичних рекомендацій щодо гармонізації соціально-трудових відносин (СТВ) в умовах модернізації економіки України.

В роботі систематизовано наукові підходи до розумінння поняття СТВ та удосконалено їх класифікацію. Уточнено наукове розуміння поняття "гармонізація СТВ", умови, чинники, принципи, механізми її забезпечення в контексті завдань модернізації національної економіки. Проаналізовано зміни в розвитку СТВ в Україні за період ринкових трансформацій. Визначено соціально-економічні домінанти напруженості СТВ. Здійснено оцінку дієвості регулювання соціально-трудових відносин на різних економічних рівнях. Запропоновано доктрину гармонізації СТВ в Україні. Розроблено методичні основи оцінювання рівня гармонізації СТВ та напрями вдосконалення моніторингу соціально-трудових відносин.

Ключові слова: соціально-трудові відносини, гармонізація, модернізація економіки, колективно-договірне регулювання, оплата й умови праці, захищеність, конфлікт, соціальний діалог, механізм гармонізації, моніторинг.



АННОТАЦИЯ

Бевз З.В. Гармонизация социально-трудовых отношений в условиях модернизации национальной экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07. - Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Львовский университет бизнеса и права, г. Львов, 2011 г.

Диссертационное исследование посвящено разработке теоретико-методологических основ и научно-практических рекомендаций по гармонизации социально-трудовых отношений в Украине в условиях модернизации национальной экономики.

В результате критического анализа научной литературы разработана авторская версия систематизации научных подходов к развитию социально-трудовых отношений (СТО). Обоснована роль СТО в социальном процессе, усовершенствована классификация социально-трудовых отношений.

Получили развитие научные представления о гармонизации СТО, о факторах, условиях, принципах, механизмах ее обеспечения в условиях модернизации национальной єкономики. Разработана схема методологии оценки влияния факторов на развитие СТО, которая показала сложность осуществления гармонизации СТО в силу воздействия множества факторов на различных єкономических уровнях, необходимость разработки методических основ оценки уровня гармонизации СТО, потребность в методах гибкого регулирования и необходимости поддержки достигнутого состояния гармонизации СТО.

На основе экономико-статистического анализа на макро-, мезо- и микроэкономическом уровне выяснены изменения в сути, функциях, роли субъектов СТО за период рыночных реформ, обоснованы тенденции и закономерности развития СТО, их воздействие на процессы модернизации экономики. Проанализированы причины социальной напряженности в обществе, их связь со сферой труда, противоречия СТО.

Определены социально-економические доминанты напряженности СТО на разных экономических уровнях.

На основе разработки и апробации новой методики, базирующейся на использовании економико-математического анализа и моделирования, осуществлена оценка действенности регулирования СТО на уровне региона и предприятия. В результате социологических исследований и проведения экспертных оценок (на примере предприятий Кировоградской области) проанализированы недостатки в регулировании СТО, систематизированы проблемы развития СТО, доказана необходимость их гармонизации и поиска рычагов воздействия на социальных партнеров.

Разработана доктрина гармонизации СТО, которая предусматривает целенаправленое регулируемое развитие СТО в интересах продуктивного использования труда на основе развития социального диалога, достижения социального мира. Предложена концептуальная схема механизма гармонизации СТО, обеспечивающая благоприятные условия для стабильности общества и процесов модернизации экономики. Выбор оптимальных регуляторов воздействия на поведение социальных партнеров зависит от результатов мониторинга СТО, предусматривающего оценку уровня гармонизации таких отношений.

Ключевые слова: социально-трудовые отношения, гармонизация, модернизация экономики, коллективно-договорное регулирование, оплата труда, условия труда, защищенность, конфликт, социальный диалог, механизм гармонизации, мониторинг.



ANNOTATION

Bevz Z. The harmonization of social and labour relations in the conditions of the modernization of national economy. - Manuscript.

This dissertation is to submit a scientific degree of candidate of Economics in specialization 08.00.07 - Demography, Economy of labour, Social Economy and Politics. - Lviv University of Business and Law, Lviv, 2011.

The dissertation is devoted to the deepening of the theoretical and methodological foundations and to the working out practical recommendations in the harmonization of social and labour relations (SLR) in the modernization of the economy of Ukraine.

The author's version of the systematization of the scientific approaches to the development of the SLR has been worked out. The classification of SLR has been improved. Scientific understanding of the "harmonization of SLR", of the conditions, factors, principles and mechanisms ensuring it in the context of modernizing of the national economy have been refined. The changes in the development of SLR in Ukraine for the period of the market transformations have been analyzed. Socio-economic dominants of the tension of SLR have been determined. The evaluation of the effectiveness of the regulation of social-labor relations at the different economic levels has been carried out. The doctrine of the harmonization of the SLR in Ukraine has been suggested. The methodical basis of evaluation of the level of harmonization of the SLR and the directions for the improving of monitoring of the social and labor relations have been worked out.

...