Ринок цінних паперів України: суспільно-географічне дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Спеціальність 11.00.02 - економічна та соціальна географія

Ринок цінних паперів України: суспільно-географічне дослідження

Мельник Ксенія Юріївна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, член-корреспондент Національної академії педагогічних наук України, Заслужений діяч науки і техніки України Олійник Ярослав Богданович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної та соціальної гоеграфії.

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук Палеха Юрій Миколайович, Український державний науково-дослідний інститут проектування міст “ДІПРОМІСТО”, заступник директора з наукової роботи,

кандидат географічних наук, професор Загородній Володимир Васильович, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, професор кафедри економічної та соціальної географії.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор географічних наук, професор С.І. Іщук.

Анотація

географічний економіка ринок

Мельник К.Ю. Ринок цінних паперів України: суспільно-географічне дослідження. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2010.

У дисертації розкрито сутність ринку цінних паперів як об`єкту суспільно-географічного дослідження та теоретико-методичні основи дослідження територіальної організації ринку цінних паперів. Виявлено принципи і фактори функціонування національного та регіональних ринків цінних паперів з урахуванням взаємозалежності з економіками регіонів. Визначено особливості ринку цінних паперів, його територіальних утворень як інструментів економічних перетворень.

Визначено систему показників та проведено аналіз міжрегіональних відмінностей щодо рівня розвитку та стану функціонування регіональних ринків цінних паперів. Розроблено пропозиції щодо удосконалення територіальної організації ринку цінних паперів України з метою посилення впливу держави на процес становлення та функціонування ринку цінних паперів та його територіальної організації, а також обґрунтовані основні напрямки розвитку ринку цінних паперів у контексті збалансованого розвитку національної економіки України.

Ключові слова: територіальна організація, ринок цінних паперів, регіон, інфраструктура, інвестиційна діяльність.

Аннотация

Мельник К.Ю. Рынок ценных бумаг Украины: общественно-географическое исследование. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2010.

Необходимость создания эффективной системы финансово-экономического обеспечения экономики страны, отдельных регионов и субъектов хозяйствования обуславливает важность разработки теоретико-методологических основ развития региональных рынков ценных бумаг с целью обеспечения эффективности государственного управления территориальной организацией финансовой деятельности. В диссертации раскрыта сущность рынка ценных бумаг как объекта географического исследования. Исследованы теоретико-методологические и методические основы формирования территориальной организации рынка ценных бумаг Украины и ее составных элементов. Проведено обоснование специфики рынка ценных бумаг как инструмента экономических реформ. Выявлены характерные особенности финансовых образований территориальной структуры рынка ценных бумаг - пунктов, центров, узлов, региональных рынков ценных бумаг, их признаки, определены критерии их выделения.

В диссертационной работе сформулированы и обоснованы методические основы исследования и оценки эффективности территориальной организации рынка ценных бумаг, что позволяет определить их уровень и установить степень соответствия последних инвестиционному потенциалу территорий; на основе методов исследования осуществлено оценку размещения инфраструктуры рынка ценных бумаг, определено активность инвестиционной деятельности региональных субъектов, экономики, обоснованы рекомендации и предложения по усовершенствованию территориальной организации рынка ценных бумаг и определены основные направления повышения роли местных финансовых рынков в разрешении финансовых проблем регионов и региональных субъектов хозяйствования. Выполнен сравнительный анализ региональных рынков по количественным показателям эмиссии и торговли ценными бумагами. Разработана система показателей функционирования регионального рынка ценных бумаг, учитывающая современные процессы формирования экономических отношений субъектов хозяйственной деятельности.

На основе обобщения опыта формирования территориальной организации рынка ценных бумаг разработаны меры по активизации рынка и его составных элементов как задачи государственной экономической политики. Практическая их реализация возможна при условии комплексного использования государством экономических рычагов регулирования, что является важным средством влияния государственных структур на экономические процессы и может способствовать становлению функциональной системы национального рынка ценных бумаг и эффективности его территориальной организации.

Ключевые слова: территориальная организация, рынок ценных бумаг, регион, инфраструктура, инвестиционная деятельность.

Annotation

Melnick Kseniya. The Securities Market of Ukraine: Human Geography Research. - Manuscript.

Thesis of aspire for a scientific degree of Candidate of Geographical Sciences, speciality 11.00.02. - economical and social geography. - Kyiv National University of Taras Shevchenko, Kyiv, 2010.

The theoretically methodological and conceptual bases of forming and territorial organization development of the Ukrainian securities market are investigated. The features, laws, principles, factors and conditions of the securities markets are revealed in view of interrelation with regional economies. The features of the securities market as a tool of economic reforms of a public way of manufacture are proved in view of his interrelation with regional economies.

The proposals for the improvement of securities market and its territorial organization for the strengthening of the state impact on process of securities market formation and functioning are worked out. The main directives of the securities market development in the context of the composite development of the national economy are worked out.

Key words: territorial organization, securities market, region, infrastructure, and investment activity.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У ринковій економіці істотну роль як у процесах приватизації, так і перерозподілу фінансових активів відіграє ринок цінних паперів. Сучасний стан та структура національного ринку цінних паперів є результатом трансформації економічної системи держави, яка відбувалася протягом 90-х років минулого століття. Відновлення функціонування ринку цінних паперів в Україні було зумовлено процесами реформування власності, які супроводжували структурну перебудову економіки. Він мав у процесі приватизації державних підприємств створити належні умови для ефективного перерозподілу прав власності, залучення інвестицій та надійного захисту інтересів інвесторів, а потім - сприяти обігу та раціональному розміщенню фінансових ресурсів та економічному розвитку в цілому.

Ринок цінних паперів в Україні є невід`ємною складовою ринкових відносин та перетворився в окремий сектор суспільної діяльності. Необхідність суспільно-географічних досліджень ринку цінних паперів зумовлена потребою створення ефективної системи фінансово-економічного забезпечення регіонів, галузей та окремих суб`єктів господарювання на основі оптимального поєднання загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів. Виняткової ваги набуває розробка теоретико-методологічних засад щодо розвитку ринків цінних паперів в регіонах України з метою забезпечення ефективного державного управління територіальною організацією фінансової діяльності. Розвиток регіональних ринків цінних паперів на сьогодні має стати невід`ємною складовою регіональної економічної політики держави та повинен ґрунтуватися на економічних, фінансових та суспільно-географічних засадах.

Концептуальні основи організації функціонування ринку цінних паперів розглядаються у наукових працях зарубіжних та вітчизняних економістів, зокрема: А. Сміта, П. Самуельсона, Дж. Кейнса, А. Маршалла, У. Шарпа, А. Булатова, Я. Міркіна, М. Алексєєва, Б. Альохіна, А. Буреніна, Л. Чалдаєвої, Б. Рубцова, Є. Жукова, В. Геєця, М. Туган-Барановського, Б.Данилишина, І. Назарчука, О. Мендрула, А. Кондрашихіна, В. Оскольського, В. Корнєєва, О. Мозгового та інших. Питанням географії фінансових ринків присвячені наукові дослідження Д. Войжика, Д. Портеса, Р. Лоладжанена, Г. Кларка, П. Фомічова та інших. Вагомий внесок у дослідження впливу фінансових ринків на економічне зростання країн та окремих регіонів та особливостей функціонування регіональних ринків внесли Р. Голдсміт, В. Ходаківська, Дж. Робінсон, Р. Мартін, Г. Хага, Р. Хаггінс, Р. Левін та інші.

За роки незалежності України ринок цінних паперів під впливом різних факторів зазнавав інституційних, організаційних змін та оформився в окрему сферу суспільної діяльності. Умови, в яких сьогодні функціонує ринок цінних паперів, не дають змоги достатньою мірою використовувати його переваги у процесі економічних перетворень, а також повністю ігнорується необхідність розвитку регіональних ринків цінних паперів як потужного підґрунтя для регіонального економічного розвитку. Тому потребують подальшої розробки питання практики функціонування та територіальної організації ринку цінних паперів на основі нових методологічних та методичних підходів до його дослідження. Дискусійними залишаються питання оцінки рівня ефективності територіальної організації ринку цінних паперів та системи показників її кількісного вираження.

Зазначені обставини, а також відсутність комплексних суспільно-географічних наукових досліджень щодо ринку цінних паперів зумовили актуальність теми дисертаційного дослідження, її мету та визначення основних завдань. Зв`язок роботи з науковими програмами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов`язана з науково-дослідними роботами, що проводяться на кафедрі економічної та соціальної географії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема, дисертація виконувалася як складова науково-дослідної теми “Суспільно-географічні аспекти регіонального природокористування” (№ державної реєстрації 0101U001568).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій щодо вдосконалення територіальної організації ринку цінних паперів в Україні в умовах трансформації економічних відносин.

Зазначена мета дослідження зумовила постановку таких завдань:

- обґрунтування суспільно-географічної сутності національного та регіональних ринків цінних паперів, їх ролі в економіці держави;

- розробка методичних підходів щодо вивчення ринку цінних паперів;

- аналіз факторів формування національного та регіональних ринків цінних паперів в Україні;

- аналіз компонентної, територіальної та управлінської структур ринку цінних паперів;

- проведення оцінки ефективності територіальної організації ринку цінних паперів України;

- розробка пропозицій щодо удосконалення територіальної організації ринку цінних паперів України з метою посилення впливу держави на процес становлення та функціонування ринку цінних паперів та його територіальної організації.

Об`єктом дослідження є національний та регіональні ринки цінних паперів України.

Предметом дослідження є територіальна організація ринку цінних паперів в Україні.

Методологія та методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стали положення сучасної економічної теорії щодо основ організації функціонування ринку цінних паперів, суспільної географії - щодо розміщення продуктивних сил та територіальної організації сфер суспільної діяльності, а також наукові праці відомих вітчизняних і зарубіжних вчених з регіональної економіки і фінансових ринків. Наукове дослідження здійснювалося на основі системного підходу. У роботі використані сучасні методи наукових досліджень, а саме: економіко-статистичний аналіз - для аналізу рівнів розвитку та розробки методу оцінки відмінностей регіональних ринків цінних паперів; наукової систематизації - для виявлення груп регіонів за рівнем розвитку ринку цінних паперів та визначення способів підвищення ефективності функціонування регіональних ринків цінних паперів; історичний - для аналізу становлення ринку цінних паперів та відносин щодо цінних паперів; картографічний - для відображення просторового розміщення елементів ринку цінних паперів та діяльності на ньому.

Інформаційними джерелами стали звітні матеріали Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України, Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України, Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Фондової біржі “Перша фондова торговельна система”, фактичний матеріал, що міститься у виданнях зарубіжних та вітчизняних дослідників, у періодичній пресі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

- сформульовано сутність ринку цінних паперів як об`єкту суспільно-географічного дослідження;

- розроблено методику суспільно-географічного дослідження територіальної організації ринку цінних паперів, яка передбачає чотири етапи: теоретико-методологічний; оціночний; аналітичний; синтетичний;

удосконалено:

- систему показників, які характеризують стан національного та регіонального ринків цінних паперів для оцінки їх функціонування та розробки заходів щодо подальшого розвитку;

- методичні підходи щодо виявлення та аналізу основних суспільно-географічних факторів розвитку та функціонування ринку цінних паперів в Україні: політико-географічних, економічних, соціокультурних, природно-географічних, історичних, управлінських та науково-технічних;

набуло подальшого розвитку:

- типізація регіонів України за рівнем розвитку ринку цінних паперів;

- обґрунтування основних напрямків розвитку ринку цінних паперів у контексті збалансованого розвитку національної економіки України.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертаційній роботі наукові результати і рекомендації є методологічною і практичною основою суспільно-географічної оцінки стану національного та регіонального ринків цінних паперів в Україні. Запропонована методика аналізу ринків цінних паперів та результати досліджень можуть бути використані органами управління у сфері ринку цінних паперів як на регіональному, так і на загальнодержавному рівнях при розробці заходів державної та регіональної інвестиційної і фінансової політики в Україні.

Розроблені рекомендації використані при підготовці теоретико-методологічних та аналітичних матеріалів Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України з проблем місцевого та регіонального розвитку, зокрема в частині аналізу питань фінансової діяльності органів місцевого самоврядування, місцевих запозичень як окремої складової місцевих фінансів, розвитку місцевої фінансової інфраструктури тощо, а також під час підготовки та проведення Всеукраїнських муніципальних слухань, Національних доповідей щодо сучасного стану та перспектив розвитку місцевого самоврядування в Україні (довідка від 01.04.2010 № 128/07/5-10).

Теоретичні положення та висновки дисертації використовуються при викладанні навчальної дисципліни “Регіональна економіка” на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 03-05 від 03.04.2009). Особистий внесок здобувача. Виконане дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій наведено результати власних досліджень автора щодо розробки теоретико-методологічних та методичних основ суспільно-географічного дослідження ринку цінних паперів в Україні. Із наукових праць, надрукованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та розробки, які належать автору особисто.

Апробація результатів. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на: ІV Всеукраїнській конференції “Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 16-17 травня 2007 року); Міжнародній конференції молодих вчених “Молоді науковці - географічній науці” (Київ, 24-25 жовтня 2007 року); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченій 90-річчю з дня заснування Українського Студентського Наукового Товариства Київського університету Святого Володимира (Київ, 20-23 березня 2008 року).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, з яких 5 - у фахових виданнях, 6 - у матеріалах і тезах конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел (170 найменувань) та додатків. Дисертація викладена на 188 сторінках машинописного тексту.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі дисертації - “Теоретичні основи суспільно-географічного дослідження ринку цінних паперів” - зроблено аналіз наукової літератури, розкриті методичні засади дослідження, визначено поняття та сутність ринку цінних паперів, фактори та принципи, що впливають на його розвиток і функціонування.

Аналіз наукової літератури показав, що рівень розробленості проблеми з предмета дослідження є недостатнім, наявна наукова база характеризується фрагментарністю й відсутністю системного підходу до вивчення проблеми, тому суспільно-географічне дослідження формування територіальної організації ринку цінних паперів має заповнити основні теоретичні прогалини та створити наукове підґрунтя для вдосконалення системи управління територіальною організацією ринку цінних паперів в Україні. Визначення поняття “ринок цінних паперів” на тому рівні, який би у повній мірі розкривав сутність цього явища, відсутнє як на законодавчому рівні, так і в науковій літературі, що зумовлює різні підходи до його тлумачення. Він визначається як сукупність відносин щодо цінних паперів або виходячи з його функціонального призначення.

На підставі всебічного аналізу понять “цінні папери”, “ринок”, функцій та організаційно-функціональної структури ринку цінних паперів нами синтезовано визначення поняття “ринок цінних паперів” як галузь фінансової сфери суспільної діяльності, що функціонує як складна організаційно-економічна система, з одного боку, по випуску, розміщенню та обертанню цінних паперів та їх похідних, що забезпечується функціонуванням відповідної ринкової інфраструктури, та, з іншого боку, по акумулюванню вільних фінансових ресурсів, а потім їх перерозподілу в інші сфери суспільної діяльності через механізм обміну ними на цінні папери та права, які набуваються з їх придбанням.

Ми вважаємо, що ринок цінних паперів перестав функціонувати як елемент ринкової інфраструктури економіки та оформився у самостійну галузь економіки. Як і будь-які інші галузі суспільної діяльності, він залежить від наявності кваліфікованої робочої сили, розміщення корпорацій, фінансової культури населення, розвитку інфраструктури, рівня оплати праці та добробуту населення, особливостей регулювання фінансової діяльності тощо. Представляючи ринок цінних паперів як окремий сектор невиробничої сфери суспільної діяльності, ми стверджуємо, що він є невід`ємним компонентом суспільно-географічного комплексу та має тісні зв`язки з іншими сферами людської діяльності. Діяльність щодо цінних паперів має просторовий характер. Під територіальною організацією ринку цінних паперів у дисертації розуміється розміщення в межах регіону учасників даного ринку, діяльність яких забезпечується функціонуванням відповідної інфраструктури та націлена на швидку акумуляцію вільних грошових коштів, які концентруються в регіоні, у фінансовий капітал з метою його подальшого ефективного перерозподілу та спрямування у процеси соціально-економічного розвитку даної території з обов'язковим врахуванням інтересів та потреб різних суб'єктів. Складність структури ринку цінних паперів як організаційно-економічної системи виявляється у її компонентному, територіальному та управлінському аспектах. Компонентна структура розкриває характер і направленість зв`язків між елементами системи, а територіальна структура - їх територіальну впорядкованість. Управлінська структура ринку цінних паперів забезпечує регулювання ринку цінних паперів, що являє собою впорядкування діяльності всіх учасників ринку та операцій між ними організаціями, уповноважених суспільством на цю діяльність, на національному та регіональному рівнях.

Компонентна структура ринку цінних паперів представлена різними групами інвестиційних компаній, які виступають складовими фінансового ринку як галузевого комплексу. Інвестиційні компанії здійснюють свою діяльність за функціональними напрямками, результатом якої є відтворення функціонування ринку цінних паперів як складної організаційно-економічної системи. До них належать: компанії з організації торгівлі цінними паперами на ринку (фондові біржі, позабіржові торговельні системи); компанії з обігу цінних паперів (брокерські та дилерські фірми); компанії з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів та фіксації переходу прав власності (реєстратори); компанії щодо депозитарної та розрахунково-клірингової діяльності; компанії щодо технологічного забезпечення та розробки технологій; консалтингові та юридичні компанії; фінансова преса та інформаційні агентства; аналітичні компанії, рейтингові агентства тощо.

Компонентна структура ринку цінних паперів характеризує різноманіття попиту і пропозиції фінансових ресурсів та цінних паперів на ринку (масовий, спекулятивний, портфельні інвестиції, стратегічні інвестиції тощо), а також сегментацію ринку (організований, неорганізований). Динаміка розвитку ринку цінних паперів обумовлює його диверсифікацію, а ускладнення компонентної структури прискорює інтеграційні процеси. У той же час, поглиблення світової фінансової кризи актуалізувало питання розбудови потужного інституту внутрішнього інвестора та залучення його фінансових ресурсів на ринок саме через удосконалення компонентної структури ринку цінних паперів. Критеріями виділення елементів територіальної структури ринку цінних паперів є комплексність надання фінансових послуг на територіях різного адміністративного рівня та здатність суб`єктів відносин на ринку цінних паперів притягувати до себе інші матеріально-речовинні елементи (здатність до концентрації) з утворенням зв`язків. До елементів територіальної структури ринку цінних паперів належать: фінансові пункти, фінансові центри, фінансові вузли та регіональні ринки.

Фінансові пункти та центри є простими елементами територіальної структури ринку цінних паперів та являють собою територіально неподільні форми зосередження інвестиційних компаній.

Фінансовий пункт - це зосередження інвестиційних компаній, які виконують одну або декілька найпростіших функцій щодо обслуговування діяльності на ринку цінних паперів. Він формується в межах адміністративно-територіальних районів з ядром у районних центрах.

Фінансовий центр - це зосередження інвестиційних компаній, які виконують декілька різних функцій щодо ринку цінних паперів та пов`язані між собою організаційно-економічними та інформаційними зв`язками. Він формується в обласних центрах або містах обласного значення, в яких відсутні фондові біржі або виконуються не всі функції щодо обслуговування процесів випуску та обертання цінних паперів.

Фінансові вузли та регіональні ринки цінних паперів є складними елементами територіальної структури ринку цінних паперів.

Фінансовий вузол - це зосередження інвестиційних компаній, які виконують всі функції щодо обслуговування ринку цінних паперів та пов`язані між собою організаційно-економічними та інформаційними зв`язками, а також наявні суб`єкти регулювання ринку цінних паперів. Фінансові вузли формуються в обласних центрах, в яких функціонують фондові біржі, що, у свою чергу, виступають точками тяжіння для інших інститутів та послуг. До основних ознак фінансових вузлів належать: концентрація фінансових компаній на єдиній території; наявність тісних організаційних, технологічних та інформаційних зв`язків всередині фінансового утворення; спільність використання компаніями фінансового вузла місцевої матеріально-технічної бази, ринкової інфраструктури; подібні умови і фактори функціонування фінансових компаній; наявність висококваліфікованих кадрів відповідної спеціалізації для забезпечення функціонування фінансового вузла та учбових закладів, які здійснюють їх підготовку, перепідготовку та сертифікацію; спільність регулювання діяльності фінансових компаній.

Регіональний ринок цінних паперів - це зосередження в межах адміністративно-територіального регіону (наприклад, області) взаємопов`язаних та взаємодіючих елементів ринку цінних паперів, які реалізують функції ринку цінних паперів як системи в цілому на рівні регіону та характеризуються самостійною та сталою (цілісною) трансформацією та саморегуляцією.

Суспільно-географічне дослідження ринку цінних паперів потребує розробки методичних підходів щодо його вивчення. З метою наукового обґрунтування удосконалення територіальної організації ринку цінних паперів у дисертаційному дослідженні запропоновано:

аналіз факторів, що впливають на становлення і функціонування ринку цінних паперів;

аналіз компонентної, територіальної та управлінської структури ринку цінних паперів;

методику розрахунку інтегральних показників, що характеризують територіальну організацію ринку цінних паперів України. Вона в цілому відображає оцінку розміщення елементів компонентної структури ринку цінних паперів в кожному регіоні.

З метою проведення комплексного аналізу розвитку регіональних ринків цінних паперів було визначено систему показників, за допомогою яких можливо було б оцінювати ступінь територіальної нерівномірності розміщення елементів ринку цінних паперів, емісії цінних паперів та діяльності щодо організації торгівлі, а саме: кількість акціонерних товариств на 1 млн. осіб; кількість елементів інфраструктури ринку цінних паперів на 100 емітентів (фондових бірж та позабіржових систем, торговців ЦП, реєстраторів, зберігачів, депозитаріїв, ІСІ); вартість укладених угод з цінними паперами на 1 особу; вартість зареєстрованих акцій на 1 особу; середня капіталізація компанії; кількість компаній, акції яких котируються на ПФТС на 1 млн. осіб; інвестиції в основний капітал на одну особу; статутний капітал банків на одну особу. Ми пропонуємо оцінювати ступінь розвитку ринку цінних паперів у регіоні через зведений індекс, розрахований методом стандартизації даних, що передбачає використання середньозважених та зведених (інтегральних) індексів.

У другому розділі дисертації - “Фактори формування ринку цінних паперів в Україні” - проведено аналіз факторів, які впливають на розвиток та функціонування ринку цінних паперів в Україні, а саме: політичних, економічних, науково-технічних, соціокультурних, управлінських та історичних. Ретроспективний аналіз розвитку вітчизняного ринку цінних паперів показав, що відновлений в результаті зміни політичної та економічної системи держави на початку 90-х років ХХ ст., ринок цінних паперів пройшов за короткий час різні етапи: від зародження до повного організаційного оформлення та перетворився на окремий сектор економіки.

Нами досліджені політико-географічні, економічні, науково-технічні, соціально-культурні та управлінські фактори, які визначають стан та особливості розвитку ринку цінних паперів та його компонентну, територіальну та управлінську структури, територіальну організацію. До політико-географічних факторів нами віднесені: зміна політичної та економічної систем держави; політико-географічне положення та зовнішня політика держави, напрямки та ступінь інтегрування фінансового ринку; політична та соціальна стабільність в країні.

Економічні фактори мають найбільш визначальний вплив на формування та функціонування ринку цінних паперів в країні. До економічних факторів, які впливають на формування ринку цінних паперів в Україні, належать: характер, швидкість та форми приватизації державних активів; співвідношення джерел фінансування реального сектору економіки; рівень розвитку економіки та її конкурентноздатність; галузева та фінансова структура економіки; вплив тенденцій розвитку міжнародної економіки. Вихідною умовою для становлення ринку цінних паперів є наявність розвинутих ринкових економічних відносин та приватної форми власності, розвинутого господарського комплексу, великої кількості потенційних суб`єктів фондового ринку, які визначають структуру матеріальних активів, а також наявність відповідної законодавчої бази, що забезпечує правову можливість реалізації таких відносин тощо.

До науково-технічних факторів належать наявність кваліфікованих кадрів, а також впровадження сучасних ІТ-технологій у практику інвестиційно-банківської діяльності. Більш широке розповсюдження в Україні мережі Інтернет також знівелює значення фактору географічної відстані від центрів фінансових послуг, а також скоротить до мінімуму розміри початкового капіталу, з яким клієнт може “увійти” на ринок, зробивши доступним весь спектр фінансових інструментів малим та середнім інвесторам, у тому числі і фізичним особам. Вагомий вплив на характер функціонування ринку цінних паперів мають управлінські фактори, у першу чергу, це наявність розвинутої законодавчої бази, системи інститутів щодо його регулювання, як державних, так і спеціально уповноважених державою та/або ринком. Економічна теорія вказує, що здатність фінансових ринків залучати приватний капітал здебільшого залежить від інституційної структури цих ринків, що, у свою чергу, визначається системою регулювання, в рамках якої функціонує ринок, а також мікроструктурою ринку. Регулювання відіграє надзвичайно важливу роль, оскільки воно визначає, хто може бути учасником ринку, які цінні папери можуть продаватись та, в певних межах, який рівень витрат торгівлі фінансовими активами.

До групи соціально-культурних факторів відносяться модель економічної поведінки населення, культурні особливості, традиції матеріального виробництва та релігійний фактор. В останні роки відбувається відновлення довіри людей до банківської системи, про що свідчить збільшення депозитних вкладів фізичних осіб комерційних в банках. Крім того, у порівнянні з початком 90-х років добробут населення покращився, збільшились фактичні доходи населення, що дає змогу не тільки витрачати, але й заощаджувати та в результаті інвестувати кошти. Проте, у нашій державі традиції населення полягають в тому, що зберігання збережень у вкладах, цінних паперах та нерухомості не є основним пріоритетом, це у певній мірі знижує можливості розширення обсягів фондового ринку. З іншого боку, причини низької активності населення в інвестуванні у цінні папери при відносно високій доходності у порівнянні з іншими операціями та угодами мають комплексний характер, та, зокрема, зумовлені тим, що доходність цінних паперів забезпечується, головним чином, за рахунок зростання курсової вартості, а не за рахунок дивідендних та процентних виплат; в основному робота брокерів-дилерів орієнтована на крупних інвесторів, тому індивідуальні інвестори випадають з пріоритетної сфери їх уваги.

Аналіз становлення та функціонування регіональних ринків цінних паперів в Україні дозволяє зробити висновок про те, що основою рівня розвитку регіональних фондових ринків та їх відносної відособленості є фактори, які діють на трьох рівнях економічної системи: макро-, мезо- та мікрорівнях в їх тісній взаємодії. До факторів, які діють на макрорівні, належать інституційні перетворення власності; створення інститутів та механізмів грошово-кредитної політики та обертання цінних паперів; розвиток інформаційної та технологічної інфраструктури ринку цінних паперів. До факторів, які діють на мезорівні, належать спеціалізація регіону; ступінь регіонального інвестиційного ризику; наявність емітентів природних монополій. До факторів, які діють на мікрорівні, належать емісійна активність суб`єктів регіону; інвестиційний попит суб`єктів ринку; можливість отримання економічних переваг при здійсненні професійної діяльності в області ринку цінних паперів.

У третьому розділі - “Сучасна територіальна організація ринку цінних паперів України та напрямки її удосконалення” - розкрито особливості територіальної організації ринку цінних паперів України, запропоновано шляхи підвищення ефективності функціонування ринку цінних паперів та його територіальної організації, доведено доцільність запровадження регіонального програмування щодо розвитку ринків цінних паперів.

У дисертації здійснене ранжування регіонів за рівнем розвитку ринку цінних паперів: 1) області з концентрацією діяльності на ринку цінних паперів (1,0-3,5); 2) області із значним потенціалом для розвитку ефективного ринку цінних паперів (0,5-0,99); 3) області з низьким рівнем розвитку ринку цінних паперів (менше 0,5). Встановлено, що діяльність на ринку цінних паперів концентрується у м. Києві разом з Київською обл. (3,37), під впливом якого перебувають ринки цінних паперів інших регіонів, а також у Дніпропетровській (1,44) та Харківській обл. (1,1). Решта регіонів України потрапляють до груп областей із значним потенціалом для розвитку ефективного ринку цінних паперів та з низьким рівнем розвитку ринку цінних паперів. До областей із значним потенціалом для розвитку ефективного ринку цінних паперів відносяться Донецька, Запорізька, Львівська, Полтавська, Одеська, Волинська області та АР Крим і м. Севастополь. Аналіз територіальної структури ринку цінних паперів засвідчив значний ступінь диференціації у територіальному розміщенні елементів інфраструктури ринку цінних паперів, діяльності з торгівлі цінними паперами, та їх значну концентрацію у м. Києві. Виявлені відмінності у рівнях розвитку ринку цінних паперів можуть бути основою для підготовки заходів щодо оптимізації регіонального розміщення елементів інфраструктури ринку цінних паперів та засвідчують доцільність активного використання інвестиційного потенціалу територій та тимчасово вільних фінансових ресурсів у суб`єктів економічних відносин з метою їх залучення у процеси економічного розвитку всіх регіонів України з урахуванням при цьому місцевих, регіональних та загальнодержавних інтересів.

На фоні загальної економічної кризи всі регіони України мають майже однаковий дуже низький рівень розвитку регіональних фінансів, дефіцит фінансових ресурсів, умов їх мобілізації і використання. Державі не під силу вирішення всіх фінансових проблем регіональних суб`єктів економіки. Прийнятим інструментом покриття дефіцитів місцевих бюджетів може стати ініціювання органами місцевого самоврядування розвитку такого сегменту ринку цінних паперів, як ринок облігацій місцевої позики. Покупцями муніципальних цінних паперів, поряд з банками, інституційними інвесторами, могло б стати населення за рахунок своїх заощаджень, що стало б відповідно важливою передумовою для зміни форми заощаджень у валюті, мобілізації їх на цілі інвестування у виробництво та інфраструктуру.

В останні роки набули особливої гостроти тенденції нарощування процесів глобалізації світової фінансової системи, зростання інтернаціоналізації ринків цінних паперів, транскордонних інвестиційних угод та посилення конкуренції найкрупніших світових фінансових центрів. На фоні погіршення кон`юнктури світового фінансового ринку, загострення кризових процесів, актуалізації питань стратегічного розвитку світових фінансових центрів подальший розвиток ринку цінних паперів в Україні потребує критичного переосмислення його функціонування з моменту становлення та розробки науково обґрунтованої програми, реалізація якої б забезпечила досягнення комплексного розвитку ринку цінних паперів на національному та регіональному рівнях. На підставі проведеного дослідження запропоновані основні напрямки удосконалення територіальної організації ринку цінних паперів в Україні та підвищення ефективності його розвитку. До основних завдань, які необхідно реалізувати для удосконалення компонентної структури ринку цінних паперів, зокрема, відносяться її консолідація та підвищення капіталізації, розширення спектру фінансових послуг та інструментів, створення умов для широкої участі індивідуальних інвесторів (населення) на ринку цінних паперів та захисту їх інвестицій, забезпечення ефективної системи розкриття інформації на ринку цінних паперів.

До основних завдань, які необхідно реалізувати для удосконалення управлінської структури ринку цінних паперів, зокрема, відносяться заходи, спрямовані на удосконалення системи регулювання українського ринку цінних паперів, яка має відбуватися шляхом делегування регулятивної функції держави від центральних органів влади регіональним органам влади та саморегулівним організаціям як у процесах становлення ринку цінних паперів, так й удосконалення нормативно-правової бази, яка регламентує діяльність його учасників. До основних завдань, які необхідно реалізувати для удосконалення територіальної структури ринку цінних паперів, зокрема, відносяться активний розвиток регіональних ринків цінних паперів, нових сучасних форм територіальної організації фінансової сфери в Україні.

Наявність необхідної кількості фінансових інститутів та агентів, які представляють регіонально той самий, реально функціонуючий ринок, дає можливість і місцевим інститутам, і регіональним підприємствам отримувати вигоди від перебування у просторовій близькості. Просторова близькість між фінансовими посередниками та підприємствами сприяє налагодженню зв`язків та обміну інформацією, та, таким чином, призводить до зниження трансакційних витрат та здешевлення умов отримання кредиту та/або капіталу. Регіонально децентралізована система є ефективнішою для консолідації попиту та пропозиції капіталу для регіональних підприємств. Існування регіональних ринків капіталу, які спеціалізуються на місцевих фірмах, може допомогти затримувати капітал всередині регіонів, оскільки місцеві інвестори спрямовують свої капітали у місцеві компанії - та, таким чином, у місцевий економічний розвиток, а не інвестують на центральний ринок. Просторово централізована фінансова система має здатність спричиняти накопичення проблем, які виникають в результаті того, що капітали стікаються у центр, залишаючи нецентральні регіони з нестачею капіталу та місцеві фірми з нестачею фінансових ресурсів. Цей процес перешкоджає економічному розвитку, утворенню та розширенню фірм, що, у свою чергу, перешкоджає економічному розвитку та посилює відтік капіталу у центр.

Національна фінансова система з регіонально децентралізованою структурою підвищує ефективність розподілу та розміщення інвестицій між центром та регіонами. Регіональні ринки, особливо ті, що пов`язані з центром, можуть виконувати інформаційну та посередницьку функцію між місцевими малими і середніми підприємствами та національним (центральним) ринком через підвищення обізнаності малих та середніх підприємств про способи залучення фінансування (особливо через випуск акцій), та через збір інформації про регіональні підприємства, яка може бути використана інвесторами при прийняття рішень. Іншими словами, децентралізована структура може сприяти у подальшому збільшенню потоку капіталів з центру у регіони.

Регіональні фондові біржі можуть функціонувати як “точки тяжіння” для інших фінансових та подібних інститутів та послуг, таких як банки, та перетворюватись на центри розвитку регіонального фінансового товариства. Виявлені автором характеристики регіональних ринків цінних паперів в Україні дозволили розробити концептуальний підхід до вироблення основних напрямків розв`язання накопичених проблем та заходи по їх реалізації. Удосконалення регіонального ринку цінних паперів повинно здійснюватися на основі економічно обґрунтованого впливу з боку органів державної влади на пропорції попиту та пропозиції на регіональному фондовому ринку. З метою здійснення такого регулювання необхідно визначити обсяг операцій з цінними паперами, динаміку ліквідності та рівня ризику вкладень в цінні папери. Відсутність аналітичної інформації та постійного моніторингу регіонального ринку цінних паперів робить проблематичним оцінку реальних інвестиційних можливостей регіону. Розвиток фінансової інфраструктури регіонів має бути спрямований на посилення здатності акумулювати всередині регіону грошові ресурси та направляти їх на цілі інвестування. При цьому неминуче повинно відбуватися поглинання дрібних регіональних бірж, укрупнення та консолідація організаторів торгівлі поряд з їх розвитком в якості регіонально розподілених мереж, створенням альтернативних торговельних систем.

Розвиток ринку муніципальних облігацій як джерела фінансування міської інфраструктури. Основною проблемою всіх регіональних та місцевих органів влади при формуванні ринку цінних паперів є створення привабливого для учасників ринку механізму розміщення, обертання та погашення боргових зобов`язань. При цьому інвестиційна привабливість цінних паперів у значній мірі визначається умовами, за яких власники цінних паперів можуть їх реалізувати по закінченню строку їх дії. Одним з основоположних соціально-економічних факторів успішного залучення інвестиційних ресурсів є формування іміджу позичальника, покликаного підвити оцінку конкурентоспроможності міста. З точки зору позичальника, головним є вплив іміджу як на саму можливість, так і на вартість запозичень.

Проведені дослідження щодо загальноукраїнських та регіональних особливостей розвитку ринку цінних паперів як складової фінансового ринку довели наявність високого невикористаного потенціалу для його подальшого зростання та ефективного функціонування на користь держави та суб`єктів господарювання. У такому аспекті слід більш активно використовувати механізми сприяння поєднання та взаємодії ключових елементів фінансового ринку, знань, підприємництва, фінансів, влади. Тому ми вважаємо за доцільне розвивати нові організаційно-виробничі форми територіальної організації ринку цінних паперів, що базуються на сітьових принципах, зокрема, такі форми територіальної організації виробництва, як кластери. Тільки практична реалізація зазначених заходів може сприяти удосконаленню управління територіальною організацією ринку цінних паперів та підвищенню ефективності його функціонування системи на національному та регіональному рівнях.

Висновки

У дисертації здійснені теоретичні узагальнення і розроблені заходи для підвищення ефективності функціонування ринку цінних паперів, удосконалення його територіальної організації в умовах ринкових відносин. Проведені дослідження дозволили дійти певних висновків.

1. Ринок цінних паперів є одним із ринкових інститутів, притаманних сучасним економікам, та є одним з ключових механізмів залучення грошових ресурсів на цілі інвестицій, модернізації економіки, стимулювання зростання виробництва. На підставі аналізу наукової літератури та поєднання різних наукових підходів до трактування поняття “ринок цінних паперів”, “цінні папери” обґрунтовано суть ринку цінних паперів як специфічної галузі фінансової сфери економіки, що функціонує як складна організаційно-економічна система. Визначено, що ринок цінних паперів є невід`ємним компонентом суспільно-географічного комплексу та виступає новим об`єктом дослідження у суспільній географії.

2. Аналіз наукової літератури щодо функціонування та розвитку ринку цінних паперів показав актуальність досліджень просторових аспектів фінансової діяльності та її взаємодії з іншими сферами суспільної діяльності. У цьому аспекті існує потреба розширення суспільно-географічних досліджень фінансових ринків в економічній географії, в рамках яких доцільно продовжити розробку теоретико-методологічних основ вивчення територіальної організації ринку цінних паперів, зокрема, врахувати необхідність перенесення центру ваги у розвитку ринку цінних паперів на регіональний рівень.

3. Визначені та обґрунтовані принципи функціонування ринку цінних паперів, розміщення діяльності з надання фінансових послуг. Серед фундаментальних принципів виділені необхідність підвищення ефективності та результативності функціонування ринку цінних паперів, що виражатиметься через обсяг інвестицій, залучених з ринку цінних паперів регіоном, окремою галуззю, суб`єктом господарювання, обсягом наданих фінансових послуг та виникати у зв`язку з найменшими витратами, пов`язаними з розміщенням цінних паперів, вартістю та відстанню (доступністю) фінансових послуг, що виражатиметься в економії грошей та часу, тощо; досягнення комплексного розвитку ринку цінних паперів, що означає збалансованість та пропорційність надання повного спектру фінансових послуг всім суб`єктам господарювання на території держави та регіонів.

4. Загальна схема суспільно-географічного дослідження територіальної організації ринку цінних паперів визначається як послідовність взаємозв`язаних етапів: теоретико-методологічного (розробляється концепція суспільно-географічного дослідження ринку цінних паперів); оціночного (здійснюється аналіз та оцінка факторів, які впливають на формування та функціонування ринку цінних паперів); аналітичного (здійснюється аналіз компонентної, територіальної та управлінської структури ринку цінних паперів, розрахунок інтегральних індексів розвитку ринку цінних паперів регіонів); синтетичного (проводиться типізація регіонів за рівнем розвитку та стану функціонування ринку цінних паперів з визначенням пріоритетних напрямків та завдань державної і регіональної політики для удосконалення територіальної організації ринку цінних паперів).

5. Обґрунтовано вплив на формування та функціонування ринку цінних паперів політичних, економічних, науково-технічних, управлінських, соціально-культурних та історичних факторів. Встановлено, що вітчизняний ринок цінних паперів відновлений в результаті зміни політичної та економічної системи держави на початку 90-х років ХХ ст. та пройшов за короткий час різні етапи від зародження до повного організаційного оформлення, перетворився на окремий сектор економіки. Проаналізовані фактори впливають та продовжать впливати на ринок у середньостроковому та довгостроковому періодах.

6. Проведений аналіз показав, що на подальший розвиток ринку цінних паперів будуть впливати нестабільність внутрішньополітичної ситуації в Україні, зміни у ситуації на світових фінансових та кон`юнктури на світових товарних ринках; незавершеність та перманентність процесів перерозподілу власності; нерозвиненість інститутів спільного інвестування; потенційний прихід в Україну зарубіжних фондових бірж; вихід українських емітентів на зарубіжні фінансові ринки; прийняття законодавчо-нормативних актів, які регулюють фондовий ринок; можливі зміни у законодавстві, спрямовані на концентрацію угод з цінними паперами на організованому ринку та посилення вимог до організаторів торгівлі тощо.

7. У ході дослідження визначено, що поряд з політико-географічними, економічними, науково-технічними, управлінськими факторами суттєвий вплив на подальший розвиток матимуть соціально-культурні фактори. Обґрунтовано, що для активізації ринку цінних паперів необхідно відновлення довіри населення до фінансово-кредитних установ та залучення їх коштів у якості інвестицій у цінні папери підприємств, органів місцевого самоврядування, уряду.

8. Показано, що глобальна економічна та фінансова криза кінця 2000-х років негативно вплинула на функціонування вітчизняного ринку цінних паперів, який поряд з світовими фондовими ринками пережив значний спад та потребує державної підтримки для відновлення. Оскільки вітчизняний ринок цінних паперів певним чином інтегрований у світовий, його подальший розвиток буде відбуватися відповідно до тенденцій світового ринку та потребуватиме повернення іноземних інвесторів до угод на ринку цінних паперів.

9. Дослідження динаміки макроекономічних показників національного ринку цінних паперів свідчить, що для нього притаманний цілий ряд диспропорцій та особливостей: висока частка у загальній капіталізації компаній, які випускають продукцію для подальшої переробки; висока концентрація ринку (незначна кількість емітентів); надмірна концентрація торгівлі (домінування ПФТС на внутрішньому ринку цінних паперів); об`єктивна обмеженість можливих джерел фінансування корпорацій та недооцінка ринком багатьох компаній; тенденція до боргового характеру українського ринку, історично сформована традиція “ринку крупних пакетів” (ринок корпоративного контролю) та інші.

10. Аналіз компонентної структури показав, що спостерігається стійка тенденція до зростання обсягів випусків та торгів цінними паперами. Разом з тим темпи розвитку, якість та модель інфраструктури ринку, особливо на регіональному рівні, не відповідають потребам ринку. Гальмівним фактором недосконалого розвитку інфраструктури ринку є неповнота в частині обігу фінансових інструментів, незначна частка організованого ринку у структурі операцій з цінними паперами.

11. Визначено основні форми територіальної структури ринку цінних паперів - фінансові пункти, центри, вузли, а також регіональний ринок цінних паперів. Критеріями виділення елементів територіальної структури ринку цінних паперів є комплексність надання фінансових послуг на територіях різного адміністративного рівня та здатність суб`єктів відносин на ринку цінних паперів притягувати до себе інші матеріально-речовинні елементи (здатність до концентрації) з утворенням зв`язків.

12. Встановлено, що сформована управлінська структура вітчизняного ринку цінних паперів на національному, регіональних та місцевих рівнях. Вона є ієрархічно впорядкованою системою органів державної влади на національному та регіональному рівнях. Обґрунтований механізм регулювання та контролю за діяльністю на ринку цінних паперів на різних територіальних рівнях. Запропоновано теоретико-методична основу для удосконалення територіальної організації ринку цінних паперів України, яка дає можливість розробити регіональні програми у відповідності з вимогами соціально-економічного розвитку території з урахуванням державних програм розбудови національного ринку цінних паперів.