Суспільно-географічні проблеми формування ринкової інфраструктури Львівської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

УДК 911.3: 30: 33] (477.83)

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Суспільно-географічні проблеми формування

ринкової інфраструктури Львівської області

Мамчур Ольга Ігорівна

Львів 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної і соціальної географії Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Шаблій Олег Іванович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри економічної і соціальної географії

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор Нємець Людмила Миколаївна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, завідувач кафедри соціально-економічної географії та регіонознавства

кандидат географічних наук, доцент Баб'як Галина Петрівна, Тернопільський національний економічний університет, доцент кафедри управління персоналом і регіональної економіки

Захист відбудеться 24 червня 2010 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41, ауд. 26.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий 21 травня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук Телегуз О.Г.

Анотації

Мамчур О.І. Суспільно-географічні проблеми формування ринкової інфраструктури Львівської області. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук із спеціальності 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2010.

Дисертаційна робота присвячена суспільно-географічним проблемам формування ринкової інфраструктури (РІ) Львівської області. Висвітлено вплив на формування та розвиток РІ області ряду чинників: економічних, демосоціальних, історико-географічних та суспільно-географічного положення; проаналізовано проблеми формування компонентного складу, збалансованості розвитку його підсистем - інфраструктури фінансового ринку, інфраструктури товарного ринку та інфраструктури ринку праці, а також проблеми становлення та вдосконалення геопросторової організації РІ реґіону; виділено ринково-інфраструктурні пункти, центри та вузли (один - Дрогобицько-Бориславський - у стадії становлення); виявлено з різними територіальними відмінами РІ. Також розглянуто проблеми перспективних напрямків її функціонування та геопросторової організації. Розкрито два головних шляхи їх вирішення: 1) удосконалення компонентного складу РІ реґіону; 2) удосконалення існуючих та становлення нових форм геопросторової організації РІ (лінійних - вздовж транспортних магістралей, вуличної мережі великих міст; ареальних - адміністративних районів, субобласних районів та обласних районів).

Ключові слова: ринкова інфраструктура, інфраструктура фінансового ринку, інфраструктура товарного ринку, інфраструктура ринку праці, форми геопросторової організації, ринково-інфраструктурне районування.

Мамчур О.И. Общественно-географические проблемы формирования рыночной инфраструктуры Львовской области. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геогра-фических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2010.

Диссертационная работа освещает общественно-географические проблемы формирования рыночной инфраструктуры (РИ) Львовской области. Раскрыто влияние на формирование и развитие РИ области таких факторов: экономических, демосоциальных, историко-географических и общественно-географического положения; проанализированы проблемы формирования компонентного состава, сбалансированности развития его подсистем - инфраструктуры финансового рынка, инфраструктуры товарного рынка, инфраструктуры рынка труда; а также проблемы становления и совершенствования геопространственной организации РИ региона; выделено риночно-инфраструкурные пункты, центри, узлы (один - Дрогобичско-Бориславский - на стадии становления); выявлено территории с разными уровнями развития РИ. Также рассмотрены проблемы перспективных направлений ее функционирования и геопространственной организации Раскрыто два главных пути их решения: 1) усовершенствование компонентного состава РИ региона; 2) усовершенствование существующих и становление новых форм геопространственной организации РИ (линейных - вдоль транспортных магистралей, уличной сети больших городов; ареальных). економічний географічний демосоціальний

Ключевые слова: рыночная инфраструктура, инфраструктура финансового рынка, инфраструктура товарного рынка, инфраструктура рынка труда, формы геопространственной организации, рыночно-инфраструктурное районирование.

Mamchur O. I. Human-Geographical Problems of Formation of Market Infrastructure in Lviv Region. - Manuscript.

Thesis for degree of сandidate of sciences in geography, speciality 11.00.02 - economic and social geography. - Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, 2010.

The thesis is devoted to the human-geographical problems of formation of market infrastructure in Lviv region.

The thesis deals with human geographic investigation of market infrastructure in the context of transformation to the post-industrial society and knowledge economy formation. The theoretical and practical issues of development of market infrastructure and its geospatial organization at regional level in Ukrainian human geographic science are regarded for the first time.

Scientific-theoretical and methodological basics of human-geographical research of market infrastructure of region are grounded in the first chapter. The interpretation of concept of "market infrastructure" in human-geographical and economical works is analyzed. The author's understanding of concept of "market infrastructure of region" is proposed. The approaches for typization of market infrastructure are considered.

The system of formation and development factors of regional market infrastructure is substantiated. The impact of the number of factors on development of regional market infrastructure are characterized: economical (on three spatial levels - international, national and interregional), demo-social (especially labor-resources potential and accommodation system of Lviv region), historic-geographical (includes determination of four period of development) and human-geographical location .

Formation of components of market infrastructure of region is investigated in the third chapter. Four sub-systems of market infrastructure of region -infrastructure of financial market, infrastructure of commodity market, infrastructure of labor market and infrastructure of real estate market - are distinguished. Disproportion between components of market infrastructure and intra-component imbalance are formulated as problem points of standing of market infrastructure in Lviv region.

Problems of formation and improvement of geospatial organization of market infrastructure of investigated region are characterized. The existing geospatial point forms of regional market infrastructure - points, centers and nodes - are delimitated. Territorial processes of concentration and deconcentration of subjects of market infrastructure are considered. Irregularity of geospatial organization is selected as the problem issue of regional market infrastructure formation. Market infrastructure regionalization in Lviv region is done.

The main directions of improving of modern and establishing of new components, shifting of existing and setting up of new forms of geospatial organization of market infrastructure of region are regarded in the last chapter. Linear forms of geospatial organization of regional market infrastructure along transport corridors are proposed. Arial forms of geospatial organization of regional market infrastructure at three levels are forecasted.

Keywords: market infrastructure, infrastructure of financial market, infrastructure of commodity market, infrastructure of labor market, infrastructure of real estate market, forms of geospatial organization, market infrastructure regionalization.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Сучасні тенденції розвитку України, зокрема ринкова трансформація її господарського комплексу зумовлюють необхідність дослідження ринкової інфраструктури (РІ) на загальнонаціональному і регіональному рівнях.

Розвинута РІ є каталізатором ринкових трансформацій, сприяє формуванню шляхів економічного, соціального та політичного розвитку і визначає їх темпи, а її відсутність чи недорозвиненість - індикатор негативних змін у майбутньому. Важливим є дослідження РІ з огляду на потребу інноваційного шляху розвитку господарства, формування економіки знань, що допомагає реґіону створити стабільне економічне зростання. Такі властивості РІ є актуальними для Львівської області, оскільки вона має особливий статус серед інших західних областей - найбільш розвинена в економічному і соціальному відношеннях, характеризується найбільшим демографічним потенціалом.

Проблеми розвитку реґіональної РІ недостатньо розроблені у суспільній географії. Проте є ряд географічних досліджень РІ світу та України, а також окремих її компонентів, зокрема банківської системи, інвестиційно-інноваційних процесів, торговельної діяльності, ринку праці, хоча, здебільшого, на національному рівні. Реґіональний рівень досліджень поки що не має прецедентів у суспільній географії. Тому вивчення геопросторових аспектів формування, розвитку і функціонування РІ реґіону є актуальним, як у теоретичному, так і в практичному відношеннях.

Підходи до наукових досліджень РІ потребують переосмислення реалій розвитку сучасної постіндустріальної економіки, спонукають розглядати цю інфраструктуру з позицій міждисциплінарності. Важливу роль тут повинна відіграти суспільна географія з її науковим, теоретичним і методологічним потенціалом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Головні завдання дисертаційного дослідження пов'язані з науковою темою кафедри економічної і соціальної географії географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка "Суспільно-географічні дослідження західноукраїнського прикордоння у контексті євроінтеграції і геостратегії сусідства" (номер державної реєстрації 0108U009538).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в аналізі теоретико-методологічних основ дослідження РІ реґіону, з'ясуванні пе-редумов та особливостей формування РІ Львівської області, виявленні та обґрунтуванні форм геопросторової організації та проблем її удосконалення. Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:

* проаналізувати науково-теоретичні основи дослідження РІ реґіону;

* вивчити чинники формування і розвитку РІ досліджуваного реґіону;

* дослідити компонентний склад об'єкта дослідження;

* проаналізувати динаміку розвитку РІ Львівської області, її окремих компонентів;

* дослідити геопросторову організацію РІ Львівської області, виявити певні форми геопросторової організації (поєднань) РІ;

* за допомогою методу районування виявити території з різними рівнями розвитку РІ, проблемні території, перспективні поселення (здійснити ринково-інфраструктурне районування Львівської області);

* проаналізувати особливості геопросторової організації РІ області та перспективи її розвитку.

Об'єктом дослідження дисертаційної роботи є ринкова інфраструктура Львівської області, як найбільш диверсифікованої соціально-економічної територіальної системи у складі Західного реґіону України.

Предметом дослідження є чинники формування РІ, особливості компонентного складу, форми геопросторової організації і перспективні напрямки її розвитку у Львівській області.

Методологічна основа дослідження. Методологічною основою дослідження є головні положення суспільної географії та окремих її галузей: економічної та соціальної географії. Зокрема, праці Алаєва Е. Б., Заставецької О. В., Іщука С. І., Качаєва Ю. Д., Нємця К. А., Нємець Л. М., Олійника Я. Б., Паламарчука М.М., Пістуна М. Д., Сонька С.П., Топчієва О. Г., Шаблія О. І., Шевчук Л.Т., Юрченко С.О. та інших українських та зарубіжних вчених у сфері суспільної географії. Важливі для картографування та оцінки геопросторової організації РІ карти у низці атласів, розроблених державним підприємством "Картографія". Також розглянуто доробок вчених-економістів. Використані матеріали державних інституцій (департаментів, комітетів органів центральної влади, Національного банку України, органів місцевої влади та ін.), матеріали статистичних збірників Головного управління статистики у Львівській області, інформаційні джерела, що стосуються діяльності окремих суб'єктів РІ реґіону, також численні матеріали монографій, публікації у періодичних виданнях, збірниках науково-практичних конференцій, економічних і бізнесових довідниках.

У роботі використані такі методи досліджень: філософські, загальнонаукові й конкретнонаукові. Важливими є графічний (для створення графіків, схем, таблиць), описовий, статистичний (під час збору даних та проведення аналізу статистичних показників), історико-географічний (для здійснення періодизації розвитку РІ в області), картографічний методи. Для дослідження геопросторової організації РІ вперше було здійснено ринково-інфраструктурне районування Львівської області за допомогою математичного методу багатовимірного аналізу.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у:

вперше:

- запропоновано авторське визначення поняття "ринкова інфра-структура реґіону";

- здійснено періодизацію формування РІ Львівської області;

- запропоновано методичні підходи у дослідженнях формування і розвитку РІ реґіону;

- проаналізовано проблеми компонентного складу РІ обласного реґіону і виокремлено чотири підсистеми;

- виділено систему чинників формування РІ, серед яких економічні розглянуто на трьох геопросторових рівнях;

- запропоновано ряд понять, що стосуються форм геопросторової організації РІ на рівні області - "ринково-інфраструктурний вузол", "ринково-інфраструктурний центр", "ринково-інфраструктурний пункт";

- здійснено ринково-інфраструктурне районування РІ обласного реґіону за допомогою методу багатовимірного аналізу;

- проаналізовано проблеми геопросторової організації РІ реґіону;

удосконалено:

- зміст поняття "ринкова інфраструктура" у суспільній географії та місце наукових напрямків, пов'язаних з дослідженнями РІ у системі суспільно-географічних наук;

-уявлення про формування інфраструктури реґіону, зокрема РІ, в аспекті комплексного реґіонального розвитку;

набули подальшого розвитку:

- підходи до виділення компонентного складу РІ;

- підходи до типізації РІ;

- проблеми удосконалення структури господарства окремих районів та населених пунктів Львівщини.

Практичне значення дослідження. Результати досліджень можуть бути використані: як науково-теоретичні положення в суспільно-географічних дослідженнях РІ, її геопросторової організації; у практиці викладання суспільно-географічних дисциплін у вищій школі, особливо економічної та соціальної географії ("Географія ринкової інфраструктури", "Географія інфраструктури", "Географія сфери послуг", "Конструктивна суспільна географія", "Геологістика", "Географія торгівлі", "Географія праці" та ін.); у практично-проектному розплануванні Львівської області - складанні генпланів міст, створенні проектів, схем районного планування; для планування діяльності окремих підприємств, організацій, установ РІ на території реґіону.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою, де усі наукові положення та висновки щодо особливостей формування ринкової інфраструктури Львівської області розроблені автором самостійно.

Апробація роботи. Головні положення дисертаційної роботи представлено або опубліковано у матеріалах міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій: "Регіон-2008: Стратегії оптимального розвитку" (м. Харків, 2008 р.), Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів, молодих учених "Сучасні напрямки розвитку і перспективні орієнтири у географічній науці та освіті" (м. Рівне, 2009 р.), "Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення" (м. Херсон, 2009 р.), "Регіон-2009: Стратегії оптимального розвитку" (м. Харків, 2009 р.); також на звітних наукових конференціях географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Окремі картографічні матеріали увійшли до проекту Атласу Львова.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано сім наукових праць загальним обсягом 1,6 друкованих аркуші, серед них три - у наукових фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, п'яти розділів, висновку, списку літератури та додатків.

Робота викладена на 165 сторінках друкованого тексту, на яких міститься 24 рисунки, 7 таблиць, а також має ряд додатків. У списку літератури - 238 позицій. Робота містить оригінальні картографічні матеріали, графіки, таблиці, схеми.

Основний зміст дисертації

У першому розділі "Теоретико-методичні основи суспільно-географічних досліджень ринкової інфраструктури реґіону" подано аналіз теоретичних та методичних засад формування і розвитку РІ реґіону. Розглянуто підходи до розуміння поняття "ринкова інфраструктура", його генеза, трактування, що найбільш поширені у суспільно-географічній та економічній науках; запроваджено власне визначення поняття "ринкова інфраструктура реґіону"; проаналізовано доробок вчених-географів у дослідженні РІ та її окремих компонентів; визначено місце наукового напрямку географії ринкової інфраструктури у системі суспільно-географічних наук; виділено типи і класи РІ; розкрито методичні основи суспільно-географічних досліджень РІ реґіону.

Із становленням ринкової економіки в Україні стало наповнюватись відповідним змістом і поняття "ринкова інфраструктура". Звертаємо увагу на особливі умови розвитку поняття "інфраструктура" у вітчизняній науці та потребу переосмислення головного призначення РІ - не обслуговувати головні - матеріальне і нематеріальне виробництва, а забезпечувати діяльність усіх суб'єктів господарювання, безпосередньо населення і зага-лом суспільний розвиток у сучасних реаліях ринкової економіки.

Дослідження РІ має міжгалузевий характер. Надзвичайно важливим є наукові праці з реґіональної РІ учених-економістів України.

На наш погляд, ринкова інфраструктура реґіону - це сукупність установ, організацій, підприємств та видів діяльності, які забезпечують рух товарів і послуг, фінансових ресурсів і робочої сили, функціонують в межах певного виду територіальної спільності та мають свої геопросторові особливості.

Географія РІ розвивається на межі двох суспільно-географічних наук - економічної і соціальної географій. Географія РІ відноситься до географії інфраструктури, об'єктом дослідження якої, окрім РІ, є виробнича і соціальна інфраструктура.

Розглянуто актуальні підходи до типізації РІ. За генезою активів (ресурсів), що циркулюють на ринку виділяємо інфраструктуру фінансового ринку, інфраструктуру товарного ринку, інфраструктуру ринку праці та інфраструктуру ринку нерухомості. Ці типи РІ розглянуто у дисертаційній роботі як підсистеми, оскільки РІ є складною системою.

У процесі суспільно-географічного дослідження використано ряд методів: філософські, загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, узагальнення; системний підхід; моделювання та ін.); конкретнонаукові. Порівняльно-географічний метод застосований для порівняння розвитку РІ Львівської області та інших реґіонів України і районів області між собою. Акцентуємо увагу на важливості для дослі-дження РІ таких методів, як системний підхід (РІ - це складна система), історико-географічний. У процесі дослідження геопросторової організації Львівської області вперше здійснено ринково-інфраструктурне району-вання Львівської області за допомогою математичного методу багато-вимірного аналізу і створення "дерева поєднань". Також варто виділити важливість статистичного (зокрема, кореляційного аналізу), карто-графічного методів (при створенні карт реґіону, окремих населених пунктів). Для вивчення деяких компонентів РІ у містах застосовано метод польових досліджень.

У другому розділі дисертації "Чинники формування і розвитку ринкової інфраструктури обласного реґіону" досліджено дію традиційних для суспільної географії системи чинників, що найвагоміше впливають на розвиток РІ: економічні, демосоціальні, історико-географічні та суспільно-географічне положення території; а також новітні - інвестиційний та інноваційний.

Економічні чинники діють на трьох геопросторових рівнях, як мікрочинники, мезочинники та макрочинники.

1. Макрочинники пов'язані з особливостями розвитку світового господарства, світових економічних тенденцій, світових економічних зв'язків.

2. Мезочинники характеризують вплив особливостей розвитку національної економіки, загальнонаціональних економічних тенденцій; і національноекономічних зв'язків, зокрема між реґіонами держави.

3. Мікрочинники пов'язані з особливостями розвитку господарства реґіону, реґіональних економічних тенденцій, з впливом окремих суб'єктів господарювання; охоплюють зв'язки між окремими компонентами, підприємствами і організаціями РІ реґіону.

Найважливішу роль серед них відіграють мікрочинники, що стосуються внутрішньореґіональних економічних тенденцій розвитку, зокрема галузевої структури, особливостей структурних змін економіки. У геопросторовому аспекті маємо чіткі закономірності. За обсягом усієї реалізованої продукції промисловості області у 2007 р. найвища частка належить Львову (41,7% обсягу), де концентрується основний промисловий потенціал. Проте ця частка поступово зменшується (у 2002 р. вона сягала 55,2%); місто Дрогобич (12,9%) з тенденцією збільшення своєї питомої ваги; Кам'янка-Бузький (5,5%) та Яворівський (5,2%) райони. Найнижча питома вага обсягу промислового виробництва в Турківському районі

Особлива увага серед економічних чинників звернена на новітні чинники - інвестиційну та інноваційну діяльність.

Найбільше інвестицій в основний капітал у розрахунку на одну особу припадає на Львів, Буський, Городоцький, Дрогобицький, Миколаївський, Пустомитівський та Стрийський райони. Більше половини інвестицій у 2008 р. - це власні кошти підприємств та організацій, і відносно мала частка інвестицій за рахунок банків та інших позик, коштів іноземних інвесторів, що не сприяє активному реґіональному розвитку. Після стабільного нарощування обсягів інвестування у попередні роки, у першому півріччі 2009 р. інвестиції в основний капітал області різко скоротились через фінансову та економічну кризу в державі. Приросту інвестицій досягнуто тільки у сфері культури та спорту, а також готельному бізнесі, що безпосередньо пов'язано з підготовкою Львівської області до "Євро-2012". Пріоритетні напрямки інвестування в області - промислове виробництво та розвиток транспортної інфраструктури, житлове будівництво, а також торгівля та туристично-рекреаційна сфера.

Інноваційна діяльність підприємств Львівської області є недостатньою і надалі скорочується: частка підприємств, що займались інноваціями - 12,1%, частка тих, що впроваджували інновації - 8,5%, причому ці частки зменшуються щороку. Нові технологічні процеси впроваджують передусім підприємства машинобудівної промисловості, а нові продукти - підприємства легкої промисловості. Інноваційна діяльність недостатньо спрямована на дослідження та розвиток, більше - на вдосконалення і нею майже не займаються приватні підприємства. Найбільше інноваційна діяльність характерна для Львова та інших міст області, де розташовані великі підприємства.

Демосоціальні чинники найбільш важливі у процесі дослідження інфраструктури ринку праці, об'єктом якої є безпосередньо людина (трудові ресурси). Окрім власне демографічних показників, розглянуто особливості, що найбільше впливають на ринок праці Львівської області: рівень безробіття, рух робочої сили (частка осіб, яких прийняли/звільнили з роботи), навантаження на вільне робоче місце (вакансію), якість освіти, соціокультурні особливості та ін. На становлення і розвиток форм геопросторової організації РІ сильно впливає система розселення населення області, а особливо система міських поселень, рівень урбанізації. У містах і містечках сконцентрована найбільша кількість компонентів РІ реґіону.

Особливим для Львівської області є історико-географічні передумови формування сучасної РІ. Вона має свою історію й успішний досвід діяльності установ, що забезпечували функціонування фінансового, товарного ринків, передусім з кінця ХІХ ст. Виділено й охарактеризовано чотири головні етапи формування РІ реґіону: 1) до другої половини XIX ст. - розвиток торговельної діяльності, поява перших закладів банківського типу та ін.; 2) від другої половини XIX ст. до 1939 р. - становлення інституцій сучасного зразка, що забезпечують функціонування ринку (банків, страхових товариств, споживчих кооперативів, виставкової діяльності, контрактових ярмарків, професійних спілок та ін.); 3) від 1939 р. і до кінця 80 -х рр. ХХ ст. - діяльність окремих компонентів РІ в умовах командно-адміністративного господарства; 4) від кінця 80-х рр. ХХ ст. - відновлення і формування РІ в умовах ринкової економіки.

Важливим для розвитку РІ досліджуваного реґіону є його суспільно-географічне положення, яке розглянуто у трьох аспектах - міжнародне, національне, міжобласне. Загалом воно є вигідним, особливо міжнародне положення - на заході України, реґіон межує з Республікою Польщею. Проте потенціал цього положення не використовується повною мірою, хоча ряд позитивних напрацювань у сфері розвитку РІ. Важливе для реґіону вигідне транспортно-географічне положення, а також положення відносно головних рекреаційних та туристичних осередків України.

У третьому розділі "Формування компонентного складу ринкової інфраструктури Львівської області" висвітлено проблеми компонентного складу РІ, зокрема збалансованість та пропорційність розвитку різних її підсистем - інфраструктури фінансового ринку, інфраструктуру товарного ринку, інфраструктуру ринку праці, інфраструктури ринку нерухомості.

Головними елементами інфраструктури фінансового ринку на Львівщині є банки. Їх розрізняють за організаційною-правовою формою, за територіальними масштабами діяльності, за обсягом активів, за формами власності, універсальні та спеціалізовані. У роботі представлена банківська мережа (в розрізі районів), страхові організації, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, лізингові компанії, ломбарди, факторингові компанії; суб'єкти інфраструктури фондового ринку; інвестиційна та інноваційна інфраструктури.

Інфраструктура фінансового ринку є диверсифікованою. Це пов'язано з тим, що ринок є сферою обігу різноманітних фінансових активів і, відповідно, має широке коло фінансових послуг: банківських, інвестиційних, лізингових, страхових, ломбардних, розрахункових, а також послуг з обміну валют, надання і реалізації концесій, торгівлі цінними паперами та ін.

До уваги взято наявність фінансових ринків: 1) власне фінансового; 2) фондового (цінних паперів); 3) валютного. В інфраструктурі власне фінансового ринку виділено дві великі групи: банківську систему та систему небанківських установ та організацій. За обсягом активів і роллю на фінансовому ринку реґіону, лідируючу позицію має банківська система, що виступає універсальним видом установ реґіональної інфраструктури фінансового ринку.

Найбільше територіально поширеною є банківська мережа, що включає різні типи банківських установ (банки-юридичні особи, філії, відділення), далі йде мережа страхових організацій, кредитних спілок.

Інфраструктура товарного ринку Львівської області включає підприємства оптової та роздрібної торгівлі (їх мережу), товарні біржі, підприємства товарного лізингу, митні організації, транспортні, охоронні, рекламні агентства, засоби масової інформації.

У компонентному складі інфраструктури товарного ринку Львівської області виділено активні суб'єкти (підприємства оптової та роздрібної торгівлі) та непрямі суб'єкти (посередницькі структури, організатори оптового товарообігу, обслуговуючі організації). Найбільше акцентується увага на діяльності підприємств оптової та роздрібної торгівлі реґіону, аналізується оптовий та роздрібний товарообіги, тенденції розвитку діяльності ринків, біржової діяльності. Оптова торгівля зосереджена у великих містах області: на Львів припадає 64 % всього обсягу товарообігу області, Дрогобич - 16%. Тобто разом ці міста забезпечують 80% оптового товарообігу області. Лідерами серед районів є Пустомитівський, Жовківський, Сокальський та Яворівський. Більшу частину обсягу оптового товарообігу (81%) становить торгівля непродовольчими товарами.

За останнє десятиріччя особливого розвитку набула оптова торгівля. На оптовому ринку Львівщини функціонує більш як 2,5 тис. підприємств та організацій, оптовий товарооборот яких у 2008 р. становив 24,3 млрд. грн., або 2,3% загального обсягу в Україні. При цьому найбільша забезпеченість торговельною площею крамниць (в розрахунку м 2 площі на 10 тис. осіб) у Львові, Дрогобицькому, Стрийському, Сокальському. Найменша забезпеченість торговою площею у Турківському Дрогобицькому та Пустомитівському районах.

Найбільша кількість крамниць серед адміністративних одиниць Львівської області у Львові, Дрогобичі, Червонограді, Пустомитівськму, Яворівському, Жовківському, Старосабірському, Сколівському та Сокальському районах.

Останніми роками активно розвиваються всеукраїнські мережі супермаркетів різної спеціалізації (продовольчі, побутової техніки, дитячих товарів та ін., універсальні): "Сільпо", "Арсен", "Львівхолод", "Вопак", "Фокстрот", "Ельдорадо", "Антошка", "Метро" та ін. Найбільше таких закладів розташовано у Львові, а також Дрогобичі та Трускавці.

У структурі обороту підприємств роздрібної торгівлі 58,8% складає роздрібний оборот підприємств-юридичних осіб, 32,4% - оборот торгової мережі фізичних осіб, 5,3% - оборот ринків з продажу сільськогосподарської продукції і 3,5% - оборот неформальних ринків.

Важливе значення у інфраструктурі товарного ринку посідають посередницькі структури, до яких відносять торгових посередників, що не мають права власності на товар, - агентів, оптовиків-консигнаторів, оптовиків-комісіонерів, брокерів. Просуваючись зі сфери виробництва у сферу споживання, товар може проходити через одного чи кількох посередників - оптових і роздрібних. Виробники намагаються зменшити кількість оптових посередників, створюючи свої власні дистриб'юторські мережі.

Організатори оптового обороту забезпечують укладання договорів купівлі-продажу між учасниками товарного ринку, серед них виділяють: товарні біржі, виставки, оптові ярмарки, аукціони та ін. Так, у 2008 р. в Львівській області свою діяльність здійснювало 14 бірж, з них 13 товарних та одна агропромислова, при чому їх кількість поступово зростає (у 2002 р. було - 4, у 2004 - 10 товарних бірж), як і зростає кількість проведених торгів та вартість укладених угод на цих біржах. Вони сконцентровані, в основному, в обласному центрі.

До обслуговувальних організацій зараховують: 1) організаторів переміщення товарів (транспортні організації, митниці, експедиторські організації, митні брокери та ін.); 2) агентства з надання інформаційно-маркетингових послуг (маркетингові та інформаційно-комерційні центри, рекламні агентства та інші розповсюджувачі реклами); 3) інші непрямі суб'єкти ІТР (ЗМІ, охоронні агентства та ін). Організатори оптового товарообігу та інші обслуговуючі організації, зосереджені переважно у обласному центрі.

Вагомою для соціально-економічного розвитку реґіону є розвинена інфраструктура ринку праці. Найпотужнішим компонентом її виступає державний сегмент із системою служб зайнятості, до якої належать такі типи установ: 1. Обласний центр зайнятості (Львівський); 2. Міські центри зайнятості (у Червонограді, Новояворівську, Новому Роздолі, Бориславі, Трускавці, Стебнику, Моршині); 3. Міськрайонні центри зайнятості (Самбірський, Дрогобицький, Стрийський); 4. Районні центри (16 у Львівській області).

Ринок праці області обслуговують різноманітні фонди, установи та організації із проблем зайнятості. Незначний вплив у забезпеченні функціонування ринку праці мають недержавні організації, зокрема кадрові та рекрутингові агентства. Починають набирати ваги недержавні посередники між роботодавцями та працівниками на ринку праці (біржі праці, агенції з добору персоналу, агенції з працевлаштуванню, організації, що надають консалтингу персоналу, лізингу персоналу тощо); система професійної підготовки та перенавчання; об'єднання роботодавців; кадрові служби підприємств і фірм, громадські організації і фонди сприяння зайнятості; об'єднання працівників (профспілки).

У четвертому розділі дисертації "Проблеми удосконалення геопросторової організації ринкової інфраструктури Львівської області" розкрито цю організацію РІ, її точкові форми на трьох рівнях: ринково-інфраструктурний вузол (РІ-вузол), ринково-інфраструктурні центри (РІ-центр), ринково-інфраструктурні пункти (РІ-пункт).

РІ-вузол - важливий локальний комплекс, в якому на відносно компактній території закономірно поєднуються різні підсистеми РІ, і, загалом, різні компоненти цих підсистем. Таке поєднання є зумовлене рівнем соціально-економічного, історичного та ін. розвитку території. РІ-вузлом в області є обласний центр - Львів - велике поліфункціональне місто. І хоча за людністю воно не досягає розмірів міста-мільйонника, проте має важливе значення як одне з шести головних ядер розвитку України. На нашу думку, системоформувальними компонентами, що визначають розвиток РІ Львова є: банківська система, страхові організації, кредитні спілки, мережі супермаркетів з різною спеціалізацією, крамниць, мережа торгових посередників, та ряд кадрових та рекрутингових агентств. Мережа установ самостійних львівських банків спрямована головно на Західний реґіон України. "Кредобанк", "Дністер", "Фольксбанк", "Львів" - це банки-резиденти Львова. Найбільш активні у процесі територіальної деконцентрації львівські "Кредобанк" та "Фольксбанк", які мають потужну мережу відділень, розміщених у різних частинах міста: "Фольксбанк" має 19 відділень у Львові; а "Кредобанк" - 2 філії та 25 відділень (загалом він представлений у 16-ти реґіонах України 19-ма філіями).

РІ-центр - це зосередження на компактній території (найчастіше міського поселення з людністю 30-200 тис. ос.) компонентів РІ, що представляють три підсистеми РІ. Проте, на відміну від РІ-вузла, таких компонентів повинно бути хоча б по одному від кожної підсистеми, і вони не обов'язково пов'язані між собою. Ринково-інфраструктурними центрами є 27 міських поселень (Борислав, Броди, Буськ, Городок, Дрогобич, Жидачів, Жовква, Золочів, Кам'янка-Бузька, Миколаїв, Моршин, Мостиська, Новий Розділ, Новояворівськ, Перемишляни, Пустомити, Радехів, Самбір, Сколе, Сокаль, Старий Самбір, Стебник, Стрий, Трускавець, Турка, Червоноград, Яворів). Серед них виділено три групи - великих, середніх та малих РІ-центрів. У першій групі - чотири великих РІ-центри, які мають перспективи стати в майбутньому вузлами: Дрогобич, Самбір, Стрий, Червоноград. Вони володіють потужним ринково-інфраструктурним потенціалом, оскільки у цих центрах: розташовані більше 25-ти відділень банків (як найбільш універсальних установ інфраструктури фінансового ринку), також більше п'яти представництв страхових компаній, кредитні спілки; розташовані банківські підрозділи вищого порядку - філії, причому як львівських, так і нельвівських банків; мають найбільший обсяг оптового товарообігу серед усіх міст області; тут представлені крамниці та супер-маркети всеукраїнських торговельних мереж; розташовані міськрайонні (а в Червонограді - міський) центри зайнятості. До групи великих РІ-центрів входять міста з найбільшим економічним та соціально-демографічним потенціалом в області, які мають до того ж адміністративні функції (крім Червонограда) - є районними центрами області.

Розташовані відносно близько один до одного РІ-центри - Дрогобич, Трускавець, Борислав, Стебник - можемо вважати, фактично, розосередженим вузлом, що перебуває на стадії формування.

РІ-пункт - це зосередження у певному поселенні принаймні двох суб'єктів РІ, що відносяться до двох підсистем РІ. Таким чином, якщо у населеному пункті (місті, містечку чи селі) знаходиться відділення банку (зазвичай "Ощадбанку") та крамниця, то його можна назвати РІ-пунктом.

В Львівській області спостерігається проблема нерівномірного у геопросторовому аспекті розвитку РІ, що полягає у існуванні територій з різним рівнями формування і розвитку РІ. За допомогою методу багатовимірного аналізу (кластеризації) здійснено ринково-інфраструктурне районування Львівської області і виділено територіальні кластери РІ адміністративних районів. При формуванні матриці даних включено 19 показників, що стосуються різних компонентів та підсистем РІ, та враховано 20 адміністративних районів.

Завдяки змістовному аналізу результатів цього районування запропоновано гіпотезу щодо типізації адміністративних районів за особливостями розвитку РІ. Таким чином, виділені територіальні відмінності: Центрально-Північну; Центральну (містить 11 адміністративних районів); Центрально-Східний та Південно-Західний; Південний

Центрально-Північний район (включає Сокальський, Кам'янка-Бузький, Жовківський, Пустомитівський, Стрийський адміністративні райони та місто Львів) характеризується високим рівнем розвитку усіх підсистем РІ - інфраструктур фінансового, товарного та ринку праці, та компонентів цих підсистем, що підтверджують показники (забезпеченість населення банківськими установами, обсягами оптового та роздрібного товарообороту на одну особу, частка осіб, що підвищили кваліфікацію, що отримали нову освіту та ін.).

Центральна відмінність складається із двох підгруп районів, розташованих на схід та на захід від Львова, мають середній рівень розвитку РІ, особливо інфраструктури фінансового та товарного ринку. Центрально-Східний і Південно-Західний райони, що складається з Турківського та Перемишлянського адміністративних районів, є територіально несуміжним, проте характеризується подібними показниками розвитку РІ. Це пов'язано із рівнем соціально-економічного розвитку та суспільно-географічним положенням цих адміністративних районів.

Найнижчий рівень розвитку РІ характерний для Південного району у складі лише Сколівського району із низькими показниками усіх підсистем РІ. Цей тип продовжується на схід на території суміжних областей (Долинського району Івано-Франківської області).

У п'ятому розділі "Проблеми перспективного розвитку ринкової інфраструктури Львівської області" розкрито два головні шляхи їх вирішення: 1) удосконалення компонентного складу РІ реґіону; 2) удосконалення існуючих та становлення нових форм геопросторової організації РІ. Удосконалення компонентного складу пов'язане, насамперед, із зростанням соціально-економічного потенціалу Львівської області, а також розвитком її загальної інфраструктури. На наш думку, особливістю РІ є те, що вона активно формується паралельно із розвитком інших галузевих інфраструктур - транспортної (для підвищення транзитного потенціалу Львівської області), рекреаційної (у зв'язку із значним туристично-рекреаційним потенціалом), прикордонної (для розвитку міждержавних зв'язків та прикордонного і транскордонного співробітництва), не кажучи вже про виробничу та соціальну інфраструктури.

Вирішення потребує проблема незбалансованості між підсистемами РІ реґіону. Зокрема, є багато напрямків формування оптимальної інфраструктури фінансового ринку реґіону, що зумовлені факторами розвитку вимог клієнтів, факторами вдосконалення технологій та ін. Найбільш нерозвиненою в нашому випадку є інфраструктури ринку праці та ринку нерухомості.

Становлення нових форм геопросторової організації РІ: лінійних форм - вздовж транспортних магістралей реґіону, вуличної мережі великих міст; та ареальних форм геопросторової організації РІ. В умовах сталого економічного зростання реґіону частина РІ-центрів перетвориться у РІ-вузли (Дрогобич, Стрий, Червоноград). Вважаємо, що на теперішньому етапі відбувається лише поступове становлення РІ Львівської області, тому неможливо говорити про районні (субрайонні) форми її геопросторової організації, які б утворювались навколо перспективних РІ-вузлів.

Висновки

1. Суспільно-географічні дослідження ринкової інфраструктури (РІ) реґіону здійснюються вперше. Попри актуальність досліджень РІ, у суспільній географії немає ні методик, ні теоретичних напрацювань з тієї тематики. Існує кардинальна проблема єдиного наукового бачення самого поняття ринкової інфраструктури, її компонентного складу на рівні реґіону, недосліджена її геопросторова організація і місце у комплексному розвитку реґіональних суспільно-географічних систем.

Дисертантом запропоновано авторську дефініцію поняття "ринкова інфраструктура реґіону" як сукупності підприємств, установ, організацій та видів діяльності, що забезпечують рух товарів і послуг, фінансових ресурсів і робочої сили, функціонують в межах певного виду територіальної спільності та має свої геопросторові особливості.

2. Теоретичною базою дослідження цієї унікальної інфраструктури є наукові надбання суспільної географії - теорія комплексного збалансованого розвитку реґіону, концепція форм геопросторової організації суспільства, теорія центральних місць, напрацювання з проблем ролі чинників у розміщенні соціальної та економічної сфер реґіонів. Береться до уваги дія головних закономірностей геопросторової організації суспільства.

3. РІ реґіону має специфічні риси. У її складі є компоненти різної природи: інфраструктура фінансового ринку з своїм об'єктом - фінансовими активами; інфраструктура товарного ринку - з потоками товарів, інфраструктура ринку праці - з робочою силою та ін. Ці компоненти розглядаємо як підсистеми РІ. Між ними є зв'язок, підтвердженням чого - окремі види суб'єктів РІ, а також окремі види операцій, що є в кожній з підсистем РІ. Наприклад, біржі існують у всіх підсистемах: фондові, валютні, товарні та біржі праці; чи лізингові компанії, що діють на різних ринках (фінансовому, товарному), і, відповідно, є фінансовий та товарний лізинги.

4. Дослідження РІ реґіону вимагає переосмислення системи чинників її розвитку. У ринкових умовах, окрім традиційних для суспільної географії чинників - економічних, демосоціальних, історико-географічних та суспільно-географічного положення, потрібно врахувати і новітні чинники. Серед останніх найважливішими для РІ Львівської області у складі економічних чинників виступають два - інвестиційна та інноваційна діяльність. Варто розглядати чинники формування і розвитку РІ реґіону з точки зору просторового підходу. Так, один з головних чинників - економічний - відображений на трьох просторових рівнях (економічні макро- , мезо- та мікрочинники).

5. Існує проблема збалансованості і пропорційності компонентного складу. Компонентний склад РІ загалом та її підсистем зокрема є незбалансованим. В складі РІ є окремі підсистеми, а також окремі галузі чи види діяльності, які за обсягом послуг набагато переважають інші. Так, в інфраструктурі фінансового ринку такою є банківська діяльність, а в інфраструктурі ринку праці - служби зайнятості (біржі праці). Натомість недостатньо розвиненою є інвестиційна та інноваційна інфраструктури, що особливо важливі для комплексного розвитку реґіону.

Проблема концентрації та деконцентрації РІ полягає у зосереджені установ та організацій РІ у окремих типах закладів (зокрема, фінансові операції здійснюються переважно в банківських установах), а також у великих (за обсягом надання послуг) установах, а не дрібних чи середніх (послуги з працевлаштування концентруються у системі Державної служби зайнятості). Відповідно існує потреба у деконцентрації РІ. І навпаки, недостатньо підприємств, що здійснюють посередницькі послуги різного роду у торгівлі, а набагато більше організацій, які надають лише окрему послугу з посередництва.

6. Спостерігається незбалансованість і невідповідності РІ до ступеня розвитку потреб (відповідно до обсягу потреб, їх рівня та структури). Так, інфраструктура ринку праці недостатньо представлена у місцях найбільшого зосередження безробітних, а інфраструктура товарного ринку - у місцях з найбільшою людністю та значних економічних центрах. Такі невідповідності чітко простежується на рівні області.

7. Геопросторова організація РІ, як і інших об'єктів дослідження у суспільній географії, представлена традиційними формами, зокрема точковими, лінійними та ареальними. Проте вони мають специфічні риси. Завдяки процесам територіальної концентрації, що діють у РІ реґіону відбувається становлення точкових форм геопросторової організації трьох рівнів: ринково-інфраструктурних пунктів, ринково-інфраструктурних центрів, ринково-інфраструктурних вузлів.

8. Внаслідок великої концентрації закладів і установ РІ у районних центрах та містах обласного підпорядкування тип адміністративних районів, виділених у процесі районування, залежать від типів головних центрів і пунктів. По суті, здійснюється типізація центрів - ядер ринково-інфраструктурного районування.

9. Існує проблема розвитку малих РІ-центрів та РІ-пунків Львівської області, де заклади і установи РІ зорієнтовані переважно на обслуговування населення, а не економічних об'єктів. Це пов'язано із концентрацією мережі у РІ-вузлі - Львові та великих РІ-центрах

10. В сучасних умовах, коли відбувається лише поступове становлення РІ, поки що недоречно говорити про районні (субрайонні) форми її геопросторової організації. В ідеалі ці форми мали б просторово відповідати районним формам територіальної організації суспільства, з огляду на принцип (закон) геопросторової відповідності обслуговувальних систем до систем виробничих, соціальних і демографічних.

Список опублікованих праць

1. Мамчур О. І. Інфраструктура фінансового ринку реґіону: компо-нентний склад, географічні аспекти вивчення / О. І. Мамчур // Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2009. - Вип. 21. - С. 34 - 40.

2. Мамчур О. І. Компонентний склад ринкової інфраструктури Львівської області / О. І. Мамчур // Історія української географії. Всеукраїн-ський науково-теоретичний часопис. - Тернопіль, 2009. - Вип. 19. - С. 114 - 123.

3. Мамчур О. І. Геопросторові аспекти дослідження інфраструктури товарного ринку реґіону / О. І. Мамчур // Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2009. - Вип. 22. - С. 73 - 80.

4. Мамчур О. І. До поняття ринкової інфраструктури реґіону / О. І. Мамчур // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Регіон - 2008 : стратегія оптимального розвитку"(16-17 жовтня 2008 року, м. Харків) / Гол. ред. колегії В.С. Бакіров // РВВ ХНУ імені В.Н. Каразіна, Харків, 2008. - С. 85 - 88.

5. Мамчур О. І. Історико-географічні передумови формування інфраструктури товарного ринку реґіону (на прикладі Львівської області) / О. І. Мамчур // Регіональні проблеми України: Географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Збірник наукових праць. - Херсон, ПП Вишемирський, 2009. - С. 277 - 281.

6. Мамчур О. І. Структурний розвиток інфраструктури товарного ринку / О. І. Мамчур // Вісник педагогічної освіти. Серія географічна. - Рівне, 2009. - Вип. 1.- С. 77 - 79.

7. Мамчур О. І. Економіко-географічні чинники формування ринкової інфраструктури реґіону / О. І. Мамчур // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Регіон - 2009 : стратегія оптимального розвитку" (5-6 листопада 2009 року, Харків) / Гол. ред. колегії В.С. Бакіров // РВВ ХНУ імені В.Н. Каразіна, Харків, 2009. - С. 174 - 177.

Размещено на Allbest.ru

...