Міграції населення Волинської області (суспільно-географічне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 911.3:314.7(477.82)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Міграції населення Волинської області (суспільно-географічне дослідження)

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Пугач Сергій Олександрович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі географії географічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки

Науковий керівник: кандидат географічних наук, доцент Лажнік Володимир Йосипович, Волинський національний університет імені Лесі Українки, доцент кафедри країнознавства і міжнародних відносин

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Степаненко Анатолій Васильович, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, завідувач відділу регіональних проблем національної безпеки України міграція географічний територіальний

кандидат географічних наук, професор Загородній Володимир Васильович, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, професор кафедри економічної та соціальної географії

Захист відбудеться „28” березня 2011 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: МСП-680, м.Київ, просп. Академіка Глушкова, 2а, географічний факультет, ауд. 312.

Відгуки на автореферат надсилати на адресу: МСП 01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 64, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, географічний факультет, проф. Іщуку С. І.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий „24” лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор географічних наук, професор С. І. Іщук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Міграційні процеси у людському суспільстві є надзвичайно багатогранним, багаторівневим та багатоаспектним поняттям. Міграції є своєрідним індикатором соціально-економічного розвитку, показником „привабливості” країни чи окремих її регіонів. Вивченням міграційних процесів займається велика група демографів, економістів, соціологів, політологів, психологів, юристів та ін. Вагоме місце у дослідженні міграцій населення належить соціально-економічній географії. Власне географія найбільш точно вивчає суть міграційних процесів як територіальних переміщень індивідів та груп людей.

Сучасний стан суспільно-географічного комплексу та етнічно-соціальний склад населення Волинської області сформувався значною мірою під впливом інтенсивних міграційних процесів у середині та другій половині ХХ ст. Саме внаслідок міграцій у регіоні спостерігається моноетнічний склад населення, під їхнім впливом відбувалося інтенсивне зростання міського населення, завдяки міграціям область отримувала висококваліфіковані трудові ресурси.

Гостра необхідність регіональних досліджень міграцій населення зумовлюється значними контрастами областей за рівнем соціально-економічного розвитку, демографічною ситуацією, етнокультурними відмінностями, особливостями історичного розвитку. Надзвичайна важливість регіонального рівня дослідження зумовлена можливістю ефективного управління міграціями, оскільки міграційні процеси тісно взаємопов'язані із соціально-економічною ситуацією, призводять до перерозподілу трудових ресурсів між територіями, провокують виникнення соціальних конфліктів тощо.

Теоретичною та методологічною базою роботи є праці вітчизняних та зарубіжних географів, економістів, соціологів, демографів таких, як М. Ю. Височин, В. О. Джаман, А. І. Доценко, М. С. Дністрянський, В. В. Загородній, Ж. А. Зайончковська, С. О. Западнюк, Т. І. Заславська, Ф. Д. Заставний, І. А. Іонцев, С. І. Іщук, С. О. Ковальов, О. А. Малиновська, К. М. Місевич, С. С. Мохначук, Я. Б. Олійник, В. В. Оникієнко, В. В. Переведенцев, С. І. Пирожков, О. В. Позняк, І. М. Прибиткова, Н. І. Прицюк, Л. Л. Рибаковський, Ю. І. Римаренко, О. Ф. Романець, М. Д. Романюк, Л. Г. Руденко, А. В. Степаненко, В. І. Товкун, О. Г. Топчієв, М. І. Фащевський, О. У. Хомра, Б. С. Хорєв, О. І. Шаблій та ін.

Саме тому тематика дослідження є дуже важливою, новаторською в науковому відношенні і практично значимою для Волинської області, оскільки подібні дослідження в галузі географічних наук у регіоні не проводились, а наявні наукові публікації є недостатніми і вузькоспеціалізованими за окремими питаннями. Це й визначає актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи, яка виконується у Волинському національному університеті імені Лесі Українки за темами „Єврорегіон „Буг”: передумови та стратегічні пріоритети сталого просторового розвитку” (№ ДР 0109U000580), „Інноваційний механізм ефективного розвитку прикордонного регіону” (№ ДР 0108U000402), а також пов'язана з науковою тематикою кафедри географії, що проводить суспільно-географічні дослідження регіональних систем розселення (на прикладі Північно-Західного економічного району).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виявлення особливостей, структури, закономірностей територіальної і часової диференціації міграцій населення Волинської області.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

- уточнити та обґрунтувати теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження міграцій населення на обласному рівні;

- дослідити історичні передумови функціонування сучасних міграційних процесів на території Волинської області;

- охарактеризувати соціально-економічні фактори розвитку міграційних процесів у Волинській області;

- проаналізувати особливості територіальної диференціації міграційних потоків (міждержавних, міжрегіональних, внутрішньорегіональних) у розрізі всього населення, міського та сільського населення Волинської області ;

- обґрунтувати та провести типізацію міграцій населення районів Волинської області;

- виявити вплив міграцій на демографічну ситуацію у Волинській області;

- розглянути проблеми, зумовлені міграціями населення та запропонувати шляхи їх вирішення;

- скласти прогноз міграційної ситуації у Волинській області на найближчу перспективу.

Об'єкт дослідження - міграції населення Волинської області.

Предмет дослідження - територіальна і часова диференціація міграцій населення Волинської області.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є геосистемний підхід та концептуальні положення, що застосовуються в суспільній географії при вивченні міграцій населення. У процесі дослідження використовувалися такі основні методи: порівняльно-географічний (визначалися загальні і відмінні ознаки та властивості перебігу міграційних процесів у територіальних одиницях Волинської області), математико-статистичні (розрахунки показників та коефіцієнтів міграційної ситуації, коефіцієнтів кореляції, обчислення рівнянь регресії між показниками міграції та характеристиками соціально-економічного розвитку), системного аналізу (комплексний аналіз взаємозв'язків і взаємовпливів міграцій населення та соціально-економічної, природно-екологічної ситуації територій Волинської області), моделювання (створення різноманітних моделей, які відображають певні аспекти перебігу міграційних процесів), класифікації та типізації (групування районів за інтегральним коефіцієнтом міграції, виділення територіальних таксонів зі схожими міграційними ситуаціями на території Волинської області), картографічний (візуалізація за допомогою карт та картосхем просторових аспектів міграційних процесів), історичний (аналіз просторово-часової динаміки формування сучасної міграційної ситуації на території Волинської області), соціологічні (під час опитування, інтерв'ювання, анкетування) та ін.

Інформаційною базою дослідження є статистичні матеріали Волинського обласного управління статистики, відділу міграційної служби у Волинській області, а також результати власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в удосконаленні та поглибленні теоретико-методичного апарату суспільної географії стосовно досліджень міграцій населення, а саме:

вперше:

- здійснено типізацію адміністративно-територіальних одиниць регіону на основі інтегрального коефіцієнта міграції та виділено міграційні кластери;

- на основі кореляційних відношень та регресійного аналізу досліджено взаємозв'язки між показниками міграції та соціально-економічного розвитку Волинської області;

- проведено типізацію міграцій населення Волинської області;

- складено варіанти прогнозу та запропоновано сценарії розвитку міграційної ситуації у Волинській області на найближчу перспективу;

удосконалено:

- уточнено й обґрунтовано з погляду суспільної географії поняття „міграція” та „стаціонарна міграція”;

- алгоритм дослідження міграційних процесів адміністративної області;

- на основі узагальнення літературних джерел запропоновано власну схему типізації факторів міграції;

- методики типізації міграцій населення адміністративно-територіальних одиниць області та прогнозування міграційної ситуації;

одержало подальший розвиток:

- використання наукового положення про геодемографічний процес;

- уточнення критеріїв та показників для аналізу міграцій населення на обласному рівні;

- дослідження історичних передумов формування міграційної ситуації у Волинській області;

- дослідження різноманітних аспектів структури та часової складової міграційних процесів населення Волинської області.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертаційної роботи полягає у можливості застосування методики для проведення аналогічних досліджень в інших регіонах України. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані державними органами управління при складанні програм соціально-економічного розвитку Волинської області, формування регіональної міграційної політики з метою мінімізації негативних наслідків від міграцій населення. Окремі положення дослідження, зокрема прогноз чисельності міждержавних мігрантів, були використані у роботі Відділу міграційної служби у Волинській області (довідка № 17-9-244 від 7.10.2010 р.).

Теоретичні положення та матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі на географічному факультеті Волинського національного університету імені Лесі Українки при викладанні курсів „Географія міграцій населення”, „Географія населення з основами демографії”, „Суспільно-географічний комплекс Волинської області” (довідка № 3/2437 від 16.06.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, в якій розроблено теоретичні та прикладні проблеми територіального аналізу міграційних процесів населення Волинської області Положення й висновки, викладені автором у цій роботі, отримані й розроблені ним особисто з використанням всебічного вивчення сучасної літератури, накопиченого наукового потенціалу вітчизняних і закордонних досліджень. Із наукових публікацій, які видані у співавторстві, використані лише ті положення, розробка яких належить особисто автору.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати досліджень, викладених у дисертації, були оприлюднені на конференціях національного та міжнародного рівнів: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва” (Луцьк, 2005); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів „Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє” (Луцьк, 2008); IV Міжнародній науковій конференції „Прыроднае асяроддзе Палесся: асаблівасці і перспектывы развіцця” (Брест, 2008); Міжнародній науковій конференції „Українська історична географія та історія географії в Україні” (Чернівці, 2009); VІ Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах” (Луцьк, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції „Міграційні процеси в Україні: сучасні виклики та регіональна специфіка” (Львів, 2009).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 12 наукових публікаціях (3 у співавторстві) загальним обсягом 5,4 д. а., з яких 4,1 д. а. належать особисто автору, у тому числі 5 публікацій обсягом 2,3 д. а. опубліковано у фахових виданнях, включених до переліку ВАК.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел (210 найменувань), 13 додатків на 45 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 244 сторінки. Основна частина викладена на 181 сторінці (у тому числі 150 сторінок тексту). Робота містить 36 таблиць (26 у додатках), ілюстрована 65 рисунками (12 у додатках).

Основний зміст роботи

У першому розділі „Теоретико-методичні основи вивчення міграцій населення” розкрито суть понять „міграції” та „стаціонарні міграції”, „міграційний процес”, „міграційний потік”; проаналізовано головні класифікації та типізації міграційних процесів та на основі узагальнення складено власну схему типів міграцій населення; проаналізовано фактори, які формують міграційну ситуацію, запропоновано алгоритм дослідження міграцій населення адміністративної області.

Сучасні трактування поняття „міграція” можна об'єднати у три групи: найширше (під міграціями розуміють будь-які рухи населення, включаючи соціальні, освітні, професійні), широке (міграціями вважаються територіальні переміщення людей між територіями, населеними пунктами), вузьке (міграція розглядається як синонім переселення). Багато сучасних дослідників намагаються узгодити між собою широкий та вузький підхід.

На нашу думку, міграції населення - це стихійні чи опосередковано керовані переміщення індивідів чи груп людей по території із одного місця у інше зі зміною місця проживання назавжди або на більш чи менш тривалий час, які зумовлені низкою чинників (передусім соціально-економічних) та призводять до перерозподілу населення та трудових ресурсів між різними регіонами. Стаціонарні міграції - це територіальні переміщення населення між населеними пунктами зі зміною постійного місця проживання на тривалий час (понад один рік) із обов'язковою реєстрацією у відповідних органах.

Міграційні процеси є надзвичайно різноманітними за своєю природою та характером перебігу. Існує ряд різноманітних класифікацій міграцій населення, спільним моментом яких є виділення трьох найбільших груп: постійних (стаціонарних), сезонних та маятникових міграцій. Крім основних, нами були виділені групи міграцій за такими ознаками, як вектор міграційного потоку, ознака перетину кордонів різних адміністративних утворень, відношення до процесів урбанізації, умови прийняття рішень про міграцію, спосіб організації, спосіб (масовість) здійснення, часова ознака, мета, причина, соціальні та вікові групи населення, відношення до законодавства, кількість участей, стать, характер міграційного потоку, домінуюча роль в історії (рис. 1).

Перебіг міграційних процесів визначається великою кількістю різноманітних факторів, які можна поділити на дві великі групи: природно-географічні та суспільно-географічні. За масштабом дії вони бувають факторами глобального, макро-, мезо- та мікрорівня. На глобальному рівні проявляється вплив глобалізації, регіоналізації, географічного поділу праці тощо. До макрорівня відносяться природно-кліматичні умови, рівень розвитку території, суспільно-географічне положення, екологічна ситуація. Оскільки Волинська область розглядається як територія мезорівня, тому найчисельнішу групу становлять фактори мезорівня - економічні, соціальні, демографічні, етнічні, культурні, політико-правові, історичні. На мікрорівні діють психологічні, сімейні та житлово-побутові фактори. За можливістю управління міграційними процесами фактори поділяють на нерегульовані, опосередковано регульовані та прямо регульовані.

Дослідження міграційних процесів населення області доцільно проводити у чотири етапи: підготовчий етап (вибір та обґрунтування теми, формулювання об'єкту та предмету дослідження, складання програми, визначення мети та завдання, попередній вибір методів); на другому етапі виявляються передумови та фактори розвитку міграційних процесів; третій етап - системно-структурний аналіз (на основі дослідження функціонування окремих елементів, структурування складної міграційної системи, виявлення міжкомпонентних, територіальних взаємозв'язків, їх типів та форм); четвертий етап - обґрунтування перспектив розвитку міграцій населення регіону (складання рекомендацій керівним органам для мінімізації негативних наслідків, зумовлених міграційними процесами, здійснення прогнозу міграційної ситуації).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Типізація міграцій населення (складено автором)

У другому розділі „Передумови і фактори формування сучасної міграційної ситуації у Волинській області” досліджено історичні передумови, природно- та суспільно-географічні фактори формування сучасної міграційної ситуації у Волинській області, здійснено кореляційний та регресійний аналіз між характеристиками території та основними показниками міграції населення.

Міграційні процеси території Волинської області мають тривалу і складну історію. Упродовж найдавнішого періоду територія області піддавалася інтенсивному міграційному впливу зі сторони різних народів. До початку нашої ери різноманітні племена почергово змінювали одне одного, аж поки у V ст. н. е. тут остаточно не закріпилися слов'яни. У часи Середньовіччя українці змушені були протистояти міграційним хвилям із півночі (литовці) та заходу (поляки), одночасно будучи донором міграційних потоків для заселення степової та лісостепової зони України. З метою послаблення домінуючих польських впливів, на запрошення царського уряду, з кінця ХVІІІ ст. з'являються німецькі та чеські колоністи. Потужного міграційного потоку з Волині для освоєння нових земель Сибіру та Далекого Сходу Російської імперії на початку ХХ ст. не спостерігалося.

Сучасний склад населення Волинської області значною мірою сформований міграціями населення у середині та другій половині ХХ ст. Зокрема, масові депортації місцевого населення у східні та північні регіони СРСР, обміни населенням із Польщею та Чехословаччиною після Другої світової війни, в результаті яких на території області сформувалася сучасна моноетнічна структура населення; масова еміграція із сільської місцевості у міста та за межі області протягом 1950-1980-х рр.; починаючи з 90-х рр. ХХ ст. спостерігається послаблення інтенсивності міграційних процесів, поява нових видів міграції та категорій мігрантів.

За допомогою кореляційного аналізу було проаналізовано вплив 126 різноманітних статистичних показників функціонування адміністративно-територіальних одиниць області, для зручності об'єднаних у п'ять груп (природні, економічні, соціальні, демографічні, екологічні) на 10 основних параметрів міграції. У результаті було обчислено 1260 коефіцієнтів парної кореляції та виявлено такі закономірності.

Природні умови та ресурси виступають як загальний фон формування та функціонування міграційних процесів. Сильних кореляційних зв'язків між характеристиками природного середовища (лісистість, озерність, ерозія, родючість ґрунтів та ін.) та основними показниками міграції не виявлено, що пояснюється відсутністю різких контрастів природних умов та ресурсів на території області. Найвищі коефіцієнти парної кореляції спостерігаються із бонітетом ґрунтів (r = 0,47-0,58). Це пояснюється значно вищою ефективністю сільського господарства на півдні регіону, що зумовлює загальний рух сільського населення області із півночі на південь.

Провідну роль у формуванні сучасної міграційної ситуації у Волинській області відіграють суспільно-географічні фактори, насамперед економічні та соціальні. Серед економічних факторів помітним є зв'язок між показниками міграції та рівнем зареєстрованого безробіття (r = -0,48 - -0,57), серед соціальних - з рівнем житлового будівництва (r = 0,50-0,78), оскільки рівень доходів та наявність нового житла є важливим стимулом для переселення населення. Помітних залежностей між основними демографічними показниками (народжуваність, смертність, природний приріст, шлюбність) та показниками міграції не виявлено. Суттєві зв'язки здебільшого простежуються із рівнем урбанізації території (r = 0,55), чисельністю населення (r = 0,48) та розлучуваністю сімей (r = 0,63).

Для коефіцієнтів сальдо міграції, прибуття та вибуття населення визначено емпіричні рівняння регресії. Аналіз математичних залежностей показує, що не має якогось одного визначального фактора формування міграційної ситуації в області. Вільний член рівняння усіх трьох формул (дія решти не врахованих випадкових чинників) має високі значення. Помітну роль відіграють рівень зайнятості населення, рівень безробіття, введення житла в експлуатацію, коефіцієнт розлучуваності населення та деякі інші фактори. Міграційні процеси населення формуються під впливом сукупної дії великої групи факторів і є результуючою величиною рівня соціально-економічного розвитку території. Спостерігається компенсація дії негативних факторів сильнішим впливом групи позитивних факторів.

У третьому розділі „Територіальна диференціація сучасних міграцій населення у Волинській області” виявлено регіональні особливості територіальної та часової диференціації міграційних потоків (міждержавних, міжрегіональних, внутрішньорегіональних) у розрізі усього, міського та сільського населення Волинської області, здійснено типізацію та кластеризацію адміністративно-територіальних одиниць області за особливостями перебігу міграційних процесів.

Волинська область характеризується переважно негативним сальдо міграції, обсягами міграції близько 30-40 тис. осіб на рік. Міграції здійснюють суттєвий вплив на демографічні процеси області. За особливостями протікання міграційних процесів в останні десятиріччя чітко простежується три періоди: період різкого зменшення (1990-1994 рр.), період стагнації (1995-2003 рр.), період поступової активізації міграційних процесів (з 2004 р.).

Для Волинської області характерні значні територіальні відмінності перебігу міграційних процесів (рис. 2). Обcяги загальної міграції населення пропорційні загальній чисельності населення районів та міст. Фокусом міграційних процесів є м. Луцьк. Середній коефіцієнт загального сальдо міграції населення області у 2000-2008 рр. є негативним (-1,05 ‰). Для більшості районів області характерне середнє від'ємне сальдо міграції. Міграційний приріст мають Луцький, Ковельський, Горохівський, Ківерцівський райони та м. Володимир-Волинський, для яких характерний високий (в межах області) рівень соціально-економічного розвитку та зручне транспортно-географічне положення. Особливо високі показники має Луцький район (міграційний приріст у середньому 11,4 ‰ за рік). Через високий рівень безробіття найнесприятливіша міграційна ситуація склалася у Любешівському, Старовижівському, Маневицькому, Любомльському, Локачинському районах.

Рис. 2. Міграційний рух населення Волинської області у 2000-2008 рр.

Сальдо міграції населення у міських поселеннях протягом 2000-2008 рр. було від'ємним (-1,1 ‰). Найінтенсивніше внаслідок міграцій зростали міські населені пункти Жовтневе, Берестечко, Сенкевичівка, Рокині, Дубище. Найбільший відтік населення відмічався у районних центрах - Ківерцях, Любешові, Любомлі, Маневичах, Старій Вижівці. Сальдо міграції сільських поселень становило -1,0 ‰. Позитивне сальдо міграції сільського населення мали лише Луцький, Ківерцівський та Ковельський райони. Найнижчі показники сальдо спостерігалися у північних районах - Ратнівському, Старовижівському, Маневицькому, Камінь-Каширському, Любомльському.

На міждержавні міграції припадає 2,9 % загального обсягу міграційних потоків (1,7 ‰ у середньому протягом 2000-2008 рр.). Виїзд населення за кордон у два рази перевищує в'їзд, сальдо міждержавної міграції становить -0,6 ‰. У результаті виїзду за кордон область втрачає у 2 рази більше населення, ніж внаслідок виїзду до інших областей України. У структурі міждержавного міграційного потоку переважають країни Європи (Білорусь, Російська Федерація), та США. Найвища міграційна активність спостерігається у північних районах області. Для усіх районів області характерне негативне сальдо міждержавної міграції. Найнижчі показники коефіцієнта сальдо міграції спостерігаються у Ратнівському, Любешівському, Старовижівському, Шацькому, Камінь-Каширському районах. У міських населених пунктах позитивне сальдо мають лише невеликі селища міського типу із сприятливим суспільно-географічним положенням (Луків, Люблинець, Голоби, Рокині, Сенкевичівка). У сільській місцевості найбільший відтік населення спостерігається із північних районів області.

Постійні міграції є лише невеликою частиною загального міждержавного міграційного потоку, основу якого становлять нелегальні трудові міграції, чисельність яких за оцінками сягає 50-100 тис. осіб на рік. Головні країни волинської трудової міграції - Росія, Польща, Італія, Чехія, Словаччина та ін.

Для міжрегіональних міграцій області характерне незначне від'ємне міграційне сальдо (-0,4 ‰). У структурі міжрегіонального міграційного потоку домінує міське населення 64,4 %. За обсягами міграції вирізняються міста обласного підпорядкування та прилеглі до зовнішніх адміністративних меж області райони. Позитивне сальдо мають Луцький, Ківерцівський та Горохівський райони, найнижчі показники - у Любешівському, Маневицькому, Любомльському та Старовижівському районах. Міжрегіональні міграційні потоки між Волинською областю та іншими регіонами України прямо пропорційні чисельності населення регіону та обернено пропорційні відстані між ними. Важливу роль у формуванні сальдо міграції відіграє рівень соціально-економічного розвитку міграційного партнера. Найтісніші міжрегіональні міграційні зв'язки Волинська область має із сусідами І-го порядку (Рівненською та Львівською областями) та м. Київ (рис. 3).

Рис. 3. Міжрегіональні міграції населення Волинської області у 2000-2008 рр.

Внутрішньорегіональні міграції населення Волинської області є найпотужнішими за обсягами (57,1 %). Спостерігається незначний відтік населення із міських населених пунктів у сільські. Простежується тенденція посилення субурбанізаційних процесів навколо великих міст та відтік населення із північних та західних регіонів у південні. Найбільш сприятлива ситуація склалася у Луцькому, Ковельському, Горохівському, Ківерцівському районах та містах Володимир-Волинський, Ковель, Нововолинськ. Райони-донори для внутрішньорегіональних міграцій - Любешівський, Старовижівський, Любомльський, Володимир-Волинський та Локачинський райони.

Типізація адміністративно-територіальних одиниць Волинської області за особливостями перебігу міграційних процесів здійснювалася на основі інтегрального коефіцієнта міграції, який розраховувався як середнє значення 120 нормованих показників міграції: чисельності прибулих, вибулих, сальдо, обсягу міграції, коефіцієнтів прибуття, вибуття, сальдо, обсягу, ефективності міграції, перевищення прибуття над вибуттям. Ці показники розраховувалися для усіх потоків, внутрішньорегіональних, міжрегіональних, міждержавних міграцій у розрізі усього, сільського та міського населення.

На завершальному етапі було проведено кластеризацію таксонів та виділено міграційні кластери. Для цього матрицю-стовпець з інтегральними коефіцієнтами міграції було перемножено на матрицю сусідства, а отриманий результат поділено на кількість сусідів.

У результаті на території області виділено три міграційні кластери: Північний, Центральний, Південно-Східний (рис. 4). Північний міграційний кластер характеризується найбільш несприятливою міграційною ситуацією із значним переважанням виїзду населення над в'їздом. Центральний міграційний кластер характеризується середніми показниками міграційних процесів із незначним скороченням населення за рахунок міграцій. Південно-Східний міграційний кластер відзначається найкращою міграційною ситуацією в області із помітним зростанням чисельності населення внаслідок міграцій населення.

Рис. 4. Міграційні кластери Волинської області

У четвертому розділі „Проблеми та перспективи розвитку міграційних процесів населення у Волинській області” проаналізовано вплив міграцій на формування загальної чисельності населення, статево-вікову структуру населення, виділено типи та підтипи геодемографічного процесу, висвітлено основні проблеми, зумовлені міграціями населення та запропоновано комплекс заходів для мінімізації їх негативних наслідків, зроблено прогноз сальдо міграції населення у Волинській області на найближчу перспективу.

Міграційні процеси приймають активну участь у формуванні чисельності населення Волинської області. Близько третини загального скорочення населення (30,7 %) відбувається внаслідок негативного сальдо міграції. На території області виділяється два типи та шість підтипів геодемографічних процесів. Висхідний тип спостерігається у м. Ковель, Камінь-Каширському та Луцькому районах. Для більшості районів області характерний низхідний тип геодемографічного процесу із зменшенням чисельності населення через природне зменшення та міграційний відтік. Значне зростання чисельності населення Луцького району відбувається винятково внаслідок міграцій населення. Позитивне міграційне сальдо м. Володимир-Волинський, Горохівського, Ківерцівського, Ковельського районів не у змозі компенсувати природне скорочення.

Найбільш несприятлива ситуація склалася у Старовижівському, Турійському, Локачинському, Володимир-Волинському, Любомльському, Іваничівському районах, де депопуляція населення поєднується із значним міграційним відтоком населення. Частка міграцій у загальному зменшенні населення коливається від 13,3 до 42,6 %. Особливе місце займає Маневицький район, у якому 86,5 % скорочення населення відбувається внаслідок міграцій.

Міграційні процеси здійснюють помітний влив на статево-вікову структуру населення Волинської області. Сальдо міграції чоловіків-мігрантів упродовж 2000-2008 рр. становило -4,2 тис. осіб, жінок - -5,8 тис. осіб. У міграційних потоках і прибуття, і вибуття переважають жінки (понад 54 %). Чоловіки мають незначну перевагу у вікових групах 0-14 та 30-49 років, жінки різко переважають у віці 15-29 та понад 50 років. Найбільша частка серед вікових груп припадає на молоде працездатне населення (особливо у міжрегіональних міграціях). Найбільш правильну форму мають статево-вікові піраміди міждержавних міграцій, найбільш деформовані статево-вікові піраміди міжрегіональних міграцій (різке домінування вікових груп 15-19 та 20-24 роки). Загалом, під дією міграційних процесів у Волинській області зменшується частка молодого населення та збільшується населення у старшому віці.

Некерований перебіг міграційних процесів породжує ряд соціально-економічних проблем, для подолання яких необхідна комплексна програма регулювання міграцій населення області. Головними проблемами, зумовленими міграціями, стали: загальне зменшення чисельності населення області через негативне сальдо міграції на 10 тис. осіб протягом 2000-2008 рр. переважно внаслідок міждержавних міграцій; деградація та депресивність соціально-економічного розвитку північних та центральних районів області, з яких виїжджає молоде працездатне населення. Для зменшення відтоку населення необхідне створення нових робочих місць, зниження рівня безробіття, будівництво нового доступного житла, покращення соціальної інфраструктури сільської місцевості, ширше використання адміністративних важелів управління міграційними процесами.

За допомогою моделі авторегресії та проінтегрованого ковзного середнього Бокса-Дженкінса складено три варіанти прогнозу міграцій населення Волинської області: реалістичний, оптимістичний, песимістичний. При реалістичному варіанті прогнозу спостерігатиметься незначне зростання сальдо міграції у найближчій перспективі (у середньому на 25 осіб на рік) при збереженні загального негативного показника. Умовою виконання сценарію є помірне зростання та стабілізація соціально-економічної ситуації в області. Для оптимістичного прогнозу характерне помітне зростання показника сальдо міграції (на 250 осіб за рік) із стабілізацією на позначці 3,6-3,7 тис. осіб на рік. Реалізація цього варіанту можлива при значному економічному зростанні та появі великої кількості мігрантів із країн Азії, Африки та інших регіонів. Для песимістичного варіанту прогнозу характерне значне спадання показника сальдо міграції (у середньому на -210 осіб на рік) та відтік населення через несприятливу соціально-економічну ситуацію в області та закритість кордону для зовнішніх мігрантів. Найбільш ймовірний реалістичний сценарій розвитку міграційних процесів.

Висновки

У дисертації дано теоретичне узагальнення підходів до дослідження міграцій населення субрегіональної системи розселення на прикладі Волинської області. Розкрито динаміку та просторові закономірності перебігу міграційних процесів, оцінено вплив різноманітних факторів на формування міграційної ситуації, зроблено прогноз міграцій населення Волинської області на найближчу перспективу.

1. Поняття „міграція” у сучасній науковій літературі трактується як у широкому (рух населення взагалі), так і у вузькому (власне переселення) значенні. Спільними рисами більшості визначень є територіальне переміщення населення із перетином адміністративних меж і державних кордонів та зміною місця проживання. Міграційні процеси зумовлені великою групою різних факторів, відповідно до яких створені різноманітні класифікації та типізації міграційних процесів. Міграції населення - це стихійні чи опосередковано керовані переміщення індивідів чи груп людей по території із одного місця у інше із зміною місця проживання назавжди або на більш чи менш тривалий час, які зумовлені низкою факторів (передусім соціально-економічних) та призводять до перерозподілу населення та трудових ресурсів між різними регіонами.

2. Процес наукового дослідження міграцій населення Волинської області проводився у чотири етапи: 1) підготовчий етап (вибір та обґрунтування теми, формулювання об'єкту та предмету дослідження, складання програми, визначення мети та завдання, попередній вибір методів); 2) виявлення передумов та чинників розвитку міграційних процесів; 3) системно-структурний аналіз (дослідження міграційних ситуацій на різних територіальних рівнях, характеристика міграційних зв'язків, які інтегрують окремі групи населення, а також поєднують їх з іншими територіальними системами вищого або нижчого рангу); 4) обґрунтування перспектив розвитку міграцій населення регіону (аналіз впливу міграційних процесів на демографічну, статево-вікову структури населення, соціально-економічну ситуацію в регіоні; складання висновків та рекомендацій органам державного управління; прогноз міграційної ситуації).

3. Міграції населення Волинської області зумовлені природними, економічними, соціальними, демографічними, етнокультурними, екологічними та іншими факторами. Велике значення на перебіг сучасних міграційних процесів мають історичні передумови - міграції населення у минулі часи, які призвели до формування специфічної міграційної поведінки населення регіону. В історичному аспекті виділено сім періодів, у межах яких міграційні процеси території Волинської області вирізнялися певними характерними рисами: найдавніший період, литовсько-польська доба, російський період (1795-1918 рр.), міжвоєнний період (1918-1939 рр.), Друга світова війна та повоєнний період (1939-1952 рр.), друга половина ХХ ст., період незалежності (після 1991 р.). Особливо велике значення мали інтенсивні міграційні рухи у середині та другій половині ХХ ст., під впливом яких сформувалася сучасна моноетнічна структура населення області.

4. На перебіг міграційних процесів населення Волинської області впливає низка факторів, провідна роль серед яких належить соціально-економічним. У процесі дослідження було виявлено, що найбільший вплив на міграції населення в області мають рівень зайнятості, рівень безробіття, рівень розвитку житлового будівництва, розлучуваність населення та ін. Міграційні процеси є похідними від рівня соціально-економічного розвитку території - чим вищий рівень життя населення - тим кращі показники міграції. Проте міграції здійснюють зворотний вплив на розвиток господарства, постачаючи на ринок праці трудові ресурси.

5. Міграційна ситуація у Волинській області в загальних рисах повторює загальноукраїнську ситуацію, але має ряд регіональних особливостей. Загалом область характеризується переважно негативним сальдо міграції майже впродовж усього досліджуваного періоду, обсягами міграції близько 30-40 тис. осіб на рік, співставними цифрами показників прибуття та вибуття із незначним переважанням вибуття. Для області характерні значні територіальні контрасти в міграційній ситуації. Обcяги загальної міграції населення пропорційні чисельності населення районів та міст. Фокусом міграційних процесів у Волинській області є м. Луцьк. Коефіцієнт загального сальдо міграції є негативним (-1,05 ‰). Для більшості районів області характерне середнє від'ємне сальдо міграції. Міграційний приріст мають лише Луцький, Ковельський, Горохівський, Ківерцівський райони та м. Володимир-Волинський. Найвищі показники має Луцький район (міграційний приріст у середньому 11,4 ‰ за рік). Найнесприятливіша міграційна ситуація склалася у Любешівському, Старовижівському, Маневицькому, Любомльському, Локачинському районах.

Для міських поселень загальне сальдо міграцій населення протягом досліджуваного періоду є від'ємним. Найінтенсивніше внаслідок міграцій зростали міські населені пункти Жовтневе, Берестечко, Сенкевичівка, Рокині, Дубище. Найбільший відтік населення відмічався у Ківерцях, Любешові, Любомлі, Маневичах, Старій Вижівці, Шацьку. Сальдо міграції сільських поселень становило -1,0 ‰. Позитивне сальдо міграції сільського населення мали Луцький, Ківерцівський та Ковельський райони. Найнижчі показники сальдо спостерігалися у північних районах: Ратнівському, Старовижівському, Маневицькому, Камінь-Каширському, Любомльському.

6. За територіальними особливостями протікання міграційних процесів на території Волинської області можна виділити три міграційні кластери: Північний, Центральний, Південно-Східний. Північний міграційний кластер характеризується найбільш несприятливою міграційною ситуацією із значним переважанням виїзду населення над в'їздом. Центральний міграційний кластер характеризується середніми показниками міграційних процесів із незначним скороченням населення за рахунок міграцій. У Південно-Східному міграційному кластері зафіксована найкраща міграційна ситуація із помітним зростанням чисельності населення внаслідок міграцій.

7. Формування загальної чисельності населення Волинської області багато в чому залежить від міграційних процесів. Третина загального скорочення населення відбувається внаслідок негативного сальдо міграції. Міграції населення створюють значний вплив на перебіг інших демографічних процесів та формування загальної геодемографічної ситуації у регіоні. Помітний вплив міграцій на статево-вікову структуру населення Волинської області. У міграційному потоці переважають жінки. Найбільша частка серед вікових груп припадає на молоде працездатне населення. Загалом під дією міграційних процесів у Волинській області зменшується частка молодого населення та збільшується населення старших вікових груп.

8. Міграційні процеси породжують ряд соціально-економічних проблем: старіння та нестача населення у сільській місцевості північних та центральних районів області, відносний надлишок трудових ресурсів та перенаселення найбільших міст та приміських територій, відтік найпродуктивнішої частини населення за кордон та у інші регіони України тощо. З метою мінімізації негативних наслідків необхідна розробка комплексної програми регулювання міграцій області. Для зменшення відтоку населення необхідне здійснення наступних заходів на регіональному рівні: створення нових робочих місць, зниження рівня безробіття, державне житлове будівництво, диференціація заробітної плати та система матеріальних пільг у районах масового відтоку населення, розвиток соціальної інфраструктури на селі, стимулювання розвитку сільського туризму, розподіл молодих спеціалістів після навчання у регіони з масовим відтоком населення та ін.

9. Було складено три варіанти прогнозу міграцій населення Волинської області. Середній варіант прогнозу вказує на тенденцію до зростання загального сальдо міграції в середньому на 25 осіб у рік та досягнення показника -34 особи у 2015 р. Виконання його можливе при деякому підйомі рівня розвитку економіки області та розвитку співробітництва між Україною та країнами ЄС. При оптимістичному варіанті прогнозу темпи приросту показника сальдо міграції становитимуть близько 250 осіб на рік. У 2015 р. сальдо міграції населення Волинської області становитиме +3,7 тис. осіб. Реалізація прогнозу можлива при значному економічному зростанні та появі нових груп мігрантів. Песимістичний варіант передбачає темпи скорочення показника у середньому -210 осіб на рік (сальдо міграції -3,8 тис. осіб у 2015 р.). Реалізація сценарію можлива при збереженні в Україні одного із найнижчих показників рівня життя в регіоні, неефективній регіональній політиці та випереджаючих темпах росту економіки інших регіонів України.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Пугач С. О. Проблеми географії населення України : дисертаційні дослідження в роки незалежності / С. О. Пугач // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - 2007. - № 2. - С. 291-298.

2. Пугач С. О. Деякі підходи до типізації міграцій у сучасній науковій літературі / С. О. Пугач // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Географічні науки. - 2008. - № 1. - С. -139.

3. Пугач С. О. Географічний аналіз міграційних процесів у Волинській області у 2006 р. / С. О. Пугач // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Географічні науки. - 2009. - № 10. - С. -79.

4. Пугач С. О. Міжрегіональні міграції населення Волинської області / С. О. Пугач // Часопис соціально-економічної географії. - 2010. - Вип. 8 (1). - С. 150-154.

5. Пугач С. О. Ретроспективний аналіз міграцій населення Волинської області у ХІХ - на початку ХХ ст. / С. О. Пугач // Історія української географії. - Тернопіль, 2010. - Вип. 1. - С. 81-85.

Публікації в інших виданнях, тези наукових доповідей

1. Географія населення з основами демографії : метод. вказівки до практ. і семін. занять / упоряд. А. М. Слащук, С. О. Пугач. - Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - 56 с.

2. Слащук А. М. Географічний аналіз постійних міграцій між Волинською областю України та Республікою Білорусь / А. М. Слащук, С. О. Пугач // Прыроднае асяроддзе Палесся : асаблівасці і перспектывы развіцця : тэз. дакл. IV Міжнар. навук. канф. (Брэст, 10-12 верас. 2008 г.) / рэдкал. : В. М. Міхальчук (акад. рэд.), А. А. Волчак, Н. М. Шпендзік. - Брэст : Альтернатива, 2008. - С. 201 (особистий внесок автора : проаналізовано міграційні потоки між Волинської областю та Республікою Білорусь).

3. Пугач С. О. Новітні тенденції стаціонарних міграцій Волинської області / С. О. Пугач // Матеріали ІІ Міжн. наук.-практ. конф. аспірантів і студентів „Волинь очима молодих науковців : минуле, сучасне, майбутнє” (16-17 квітня 2008 року). У 2-х т. - Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - Т. 1. - С. 120-122.

4. Пугач С. А. Географический анализ постоянных миграций между Волынской областью Украины и Республикой Беларусь / С. А. Пугач, А. Н. Слащук, В. И. Поручинский // Прыроднае асяроддзе Палесся : асаблiвасцi i перспектывы развiцця / Сб. науч. тр. в 2 т. - Брэст : Альтернатива, 2008. - Вып. 1. - Т. 2.- C. 94-95 (особистий внесок автора : проаналізовано структуру міграційних потоків у розрізі адміністративно-територіальних одиниць Волинської області).

5. Пугач С. О. Населення (2007 р.) Масштаб 1 : 1 000 000 / С. О. Пугач // Атлас історії культури Волинської області / відп. ред. Ф. В. Зузук. - Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - С. 57.

6. Пугач С. О. Ретроспективний аналіз міграційних процесів Волинської області / С. О. Пугач // Українська історична географія та історія географії в Україні : матеріали міжн. наук. конф. (7-10 жовтня). - Чернівці : Рута, 2009. - С. 88-89.

7. Пугач С. О. Суспільно-географічна характеристика основних типів сучасних міграцій населення Волинської області / С. О. Пугач // Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах : матеріали VІ Міжнар. наук.-практ. конф., Луцьк, 15-16 жовтня 2009 р. / за ред. В. Й. Лажніка і С. В. Федонюка. - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2009. - С. 256-258.

Анотація

Пугач С. О. Міграції населення Волинської області (суспільно-географічне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2011.

У дисертації узагальнено теоретичні підходи до дослідження міграцій населення обласної системи розселення та запропоновано власний алгоритм дослідження. Виявлено історичні передумови та фактори формування сучасної міграційної ситуації у Волинській області, здійснено кореляційний та регресійний аналіз між статистичними характеристиками території та основними показниками міграції населення.

Проаналізовано регіональні особливості територіальної диференціації міграційних потоків (міждержавних, міжрегіональних, внутрішньо-регіональних) у розрізі всього, міського та сільського населення Волинської області, здійснено типізацію адміністративно-територіальних одиниць та виділено територіальні міграційні кластери. Досліджено основні проблеми, зумовлені міграціями населення та запропоновано комплекс заходів для мінімізації їх негативних наслідків. Зроблено прогноз сальдо міграції населення у Волинській області на найближчу перспективу.

Ключові слова: міграції, міграційний процес, міграційний потік, типи міграції, фактори міграції, міждержавні, міжрегіональні, внутрішньорегіональні міграції.

Аннотация

Пугач С. О. Миграции населения Волынской области (общественно-географическое исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2011.

В диссертации обобщены теоретические подходы к общественно-географическому исследованию миграций населения областной системы расселения. Раскрыта суть понятий „миграции” и „стационарные миграции”, „миграционный процесс”, „миграционный поток”. Проанализированы существующие классификации и типизации миграционных процессов и на основе обобщения составлена собственная схема типов миграций населения. Определены основные факторы формирования миграционной ситуации, составлена собственная схема факторов, влияющих на миграционную ситуацию. Предложен алгоритм исследования миграций населения административной области, который состоит из 4 этапов: 1) подготовительный; 2) выявление предпосылок и факторов развития миграционных процессов; 3) системно-структурный анализ; 4) обоснование перспектив развития миграций населения региона.

Исследовано исторические предпосылки, природно- и общественно-географические факторы формирования современной миграционной ситуации в Волынской области. Определенно, что современная этническая и социальная структура населения области во многом сформирована миграциями населения в средине и второй половине ХХ ст. Осуществлен корреляционный и регрессионный анализ между статистическими характеристиками территорий и основными показателями миграции населения. Обнаружено ведущую роль общественно-географических факторов (в первую очередь уровень занятости, уровень безработицы, введение жилья в эксплуатацию, разводимость населения и др.) в формировании современной миграционной ситуации в Волынской области. Миграционные процессы населения формируются под воздействием совокупного действия большой группы факторов и являются результирующей величиной уровня социально-экономического развития территории.

В работе обнаружены региональные особенности территориальной дифференциации миграционных процессов населения Волынской области в разрезе всего, городского и сельского населения, а также по основным миграционным потокам - межгосударственным, межрегиональным, внутрирегиональным. Проанализированы территориальные отличия основных показателей миграции: численности прибывших, выбывших, сальдо, валовой миграции, коэффициентов прибытия, выбытия, сальдо, валовой, эффективности миграции, превышения прибытия над выбытием. На основе интегрального коэффициента миграции, который рассчитывался как среднее значение нормируемых показателей миграции, осуществлена типизация административно-территориальных единиц области за особенностями миграционных процессов и выделены три миграционных кластера: Северный, Центральный и Юго-Восточный.

Разработана серия картографических моделей, которые отображают интенсивность и объемы стационарных миграционных потоков всего, городского и сельского населения административно-территориальных единиц Волынской области в течение 2000-2008 гг.

Проанализировано влияние миграций на формирование общей численности населения, трансформацию поло-возрастной структуры населения области под воздействием миграций. Выделены 2 типа и 6 подтипов геодемографических процессов характерных для Волынской области. Отражены основные проблемы, возникающие в результате неуправляемого хода миграционных процессов и предложен комплекс мероприятий для минимизации их негативных последствий. Для уменьшения оттока населения необходимо создание новых рабочих мест, снижение уровня безработицы, государственное жилищное строительство, дифференциация заработной платы, система материальных льгот в районах массового оттока населения, развитие социальной инфраструктуры села, стимулирование развития сельского туризма, распределение молодых специалистов после учебы в регионы с массовым оттоком населения и др. Составлены три варианта прогноза сальдо миграций населения Волынской области на период 2010-2015 гг.: реалистический, оптимистический, пессимистический.

...