Суспільно-географічні аспекти планування туристично-рекреаційного розвитку приморських територій України

Размещено на http://www.allbest.ru

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

СОКОЛОВА ОЛЕНА ІВАНІВНА

УДК 911.3:338.2:379.85:711

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ПЛАНУВАННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРИМОРСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

11.00.02 - економічна та соціальна географія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор географічних наук, доцент Мезенцев Костянтин Володимирович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної та соціальної географії

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор Степаненко Анатолій Васильович, завідувач відділу природно-техногенної і екологічної безпеки, ДУ «Інститут економіки природо-користування і сталого розвитку Національної академії наук України»

кандидат географічних наук, доцент Пилипенко Ігор Олегович, завідувач кафедри соціально-економічної географії, Херсонський державний університет

Відгуки на автореферат надсилати на адресу: МСП 01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 64, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, географічний факультет, проф. Іщуку С.І.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор географічних наук, професор С.І. Іщук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для оптимізації соціально-економічного розвитку України пріоритетне значення має ефективне використання територій, які становлять особливу господарську, соціальну, екологічну, естетичну цінність, характеризуються високою гостротою проблем функціонування, невідкладністю їх розв'язання, мають значний потенціал для подальшого розвитку. До такого типу територій слід віднести приморські, яким притаманне одночасне поєднання всіх перелічених складових.

Своєчасне обґрунтування наукових засад оптимального використання приморських територій має запобігти подальшій деградації районів вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів. Неприпустимою є безсистемна та хаотична забудова менш освоєних приморських територій. Перспективи їх подальшого використання мають ґрунтуватися на засадах економічно ефективного, соціально орієнтованого та екологічно безпечного розвитку.

Значний потенціал для обґрунтування напрямів раціоналізації процесів використання приморських територій шляхом розвитку туристично-рекреаційної діяльності має суспільна географія. Доробок вчених-географів передусім стосується питань оптимізації розвитку туристично-рекреаційних та морегосподарських комплексів і систем, з одного боку, та територіального планування і прогнозування, з іншого.

Теоретико-методологічні основи дослідження територіальної організації суспільства, планування регіонального розвитку, комплексного вивчення приморських територій, їх використання для цілей туристично-рекреаційного освоєння викладені у працях Г. Балабанова, О. Бейдика, Ю. Вєдєніна, Г. Гогоберідзе, В. Дергачова, В. Кіптенко, О. Любіцевої, П. Масляка, К. Мезенцева, Л. Нємець, К. Нємця, Я. Олійника, М. Паламарчука, І. Пилипенка, М. Пістуна, В. Преображенського, В. Руденка, Л. Руденка, І. Смаля, І. Смирнова, А. Степаненка, І. Твердохлєбова, Т. Ткаченко, О. Топчієва, Л. Хомич, О. Шаблія та інших вчених. приморський територія україна туристичний рекреаційний

Не зважаючи на значну кількість досліджень, присвячених окремим аспектам раціонального використання приморських територій, цілісне суспільно-географічне дослідження залишається невирішеною стороною проблеми. Заслуговує на подальші дослідження питання оптимізації використання локальних приморських територій з урахуванням принципів комплексності, функціональної сумісності, соціально-економічної та екологічної ефективності. Перспективним напрямом використання менш освоєних приморських територій є створення екологічних курортів та багатогалузевих лікувально-оздоровчих виробничих комплексів. Вищезазначені аспекти обумовили актуальність дослідження та вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов'язана з науково-дослідними роботами Наукового центру розвитку туризму Міністерства культури і туризму України, зокрема, темами „Методичні рекомендації щодо туристичного районування, формування зон сталого розвитку туризму та опорного туристично-рекреаційного каркасу України, національної мережі туристичних маршрутів” (№ держреєстрації 0109U000057), „Аналіз іноземного досвіду державного управління, організаційного та фінансового забезпечення функціонування сфери туризму” (№ держреєстрації 0109U000058), „Розробка бізнес-планів інвестиційних та інноваційних проектів для об'єктів туристичної сфери. Підготовка, відбір, розробка та супроводження інвестиційних пропозицій для фінансування із залученням іноземних інвесторів” (№ держреєстрації 0109U000056), „Розроблення методології створення та ведення Державного реєстру туристичних ресурсів” (№ держреєстрації 0110U007798), „Розробка пропозицій щодо проекту Державної цільової програми розвитку туризму і курортів на 2011-2015 роки” (№ держреєстрації 0110U007811).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження суспільно-географічних аспектів планування розвитку приморських територій України з урахуванням пріоритетів туристично-рекреаційного використання.

Для досягнення поставленої мети виконувалися такі завдання:

розкрити суспільно-географічну сутність та основні підходи до розуміння і класифікації приморських територій;

виявити особливості розвитку процесів комплексоутворення на приморських територіях;

розробити методику суспільно-географічного дослідження та планування туристично-рекреаційного розвитку приморських територій;

дати оцінку організаційно-правової бази та зарубіжного досвіду планування розвитку приморських територій;

виявити просторові особливості, фактори та проблеми розвитку приморських територій України;

обґрунтувати стратегічні напрями оптимізації туристично-рекреаційного розвитку приморських територій України;

розробити проекти створення екологічних курортів на приморських територіях Криму;

розробити механізм удосконалення інвестиційного забезпечення туристично-рекреаційного розвитку в Україні.

Об'єктом дослідження є приморські території України.

Предмет дослідження - теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження, передумови та шляхи оптимізації планування туристично-рекреаційного розвитку приморських територій України.

Методи дослідження. Дослідження суспільно-географічних аспектів туристичного-рекреаційного розвитку та планування приморських територій передбачало використання трьох груп методів: методів інформаційного забезпечення, зокрема, контент-аналізу (для виявлення необхідних статистичних даних та інформації) та спостереження (для отримання інформації шляхом безпосереднього відвідування приморських територій); методів аналізу емпіричних даних та інформації, зокрема, наукової систематизації (для систематизації понятійно-термінологічного апарату, наукових підходів та концептуальних положень щодо розвитку і планування приморських територій), статистичних, порівняльно-географічного, класифікації, групування (для виявлення специфіки, факторів та групування приморських територій за особливостями демопросторового, господарсько-просторового розвитку, просторового поширення соціально-економічних проблем), системного аналізу та синтезу (для узагальнення виявлених тенденцій та залежностей у розвитку приморських територій як планувальних систем), картографічного (для візуалізації просторових відмін та залежностей), а також методів обґрунтування планових та проектних рішень, зокрема, локаційного аналізу (для аналізу факторів локалізації певних видів рекреаційно-туристичного природокористування на конкретній території), функціональне зонування (для оптимізації комплексних управлінських рішень щодо використання приморських територій), моделювання та прогнозування (для обґрунтування проектних рішень щодо створення екологічних курортів).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

розроблено проекти створення екологічних курортів на приморських територіях, зокрема, обґрунтовано доцільність, структуру та етапи створення екологічних курортів «Єврорегіон Арабат» (на території Ленінського району АР Крим) та «Єврорегіон Каркініт» (на території Чорноморського району АР Крим);

розроблено механізм удосконалення інвестиційного забезпечення туристично-рекреаційного розвитку приморських територій шляхом надання гарантій від ризиків некомерційного характеру та здійснено його апробацію у Кримському регіоні;

виявлено просторові диспропорції та проведено групування приморських адміністративно-територіальних одиниць України за демопросторовими, господарсько-просторовими показниками та показниками поширення соціально-економічних проблем, що дало змогу обґрунтувати пріоритетні шляхи планування приморських територій різного рівня освоєння і розвитку;

удосконалено:

суспільно-географічні підходи до дослідження процесів комплексоутворення на приморських територіях у результаті визначення функціональних складових морегосподарських комплексів малоосвоєних приморських територій локального рівня;

методику суспільно-географічного дослідження туристично-рекреаційного розвитку приморських територій на основі застосування системно-структурного, геокомплексного, територіального та екологічного підходів з виділенням трьох методичних етапів - концептуального, оціночно-аналітичного, планувального;

набуло подальшого розвитку:

суспільно-географічне вивчення сутнісних ознак та підходів до класифікації приморських територій шляхом обґрунтування рівнів (глобальний, національний, регіональний, районний, локальний) та класифікаційних ознак (специфіка суспільно-географічного положення, рівень освоєння, рівень розвитку та функція);

оцінка організаційно-правової бази та зарубіжного досвіду планування розвитку приморських територій, що дало змогу обґрунтувати модель управління туристично-рекреаційним розвитком приморських територій, яка включає три блоки - державна туристична, морська та регіональна політика; сукупність галузевих, регіональних та комплексних стратегій, програм і концепцій; механізм інтегрованого управління приморськими територіями;

виявлення факторів та проблем розвитку морегосподарського комплексу приморських територій України, зокрема, виділено дві групи проблем - галузеві (пов'язані передусім із розвитком портово-промислового, туристично-рекреаційного, курортно-оздоровчого, інженерно-комунікаційного підкомплексів) та комплексні (екологічні та проблеми інтегративного планування розвитку приморських територій).

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані державними, регіональними органами управління та місцевого самоврядування при розробці державних програм розвитку туризму і курортів, схем планування території. Зокрема, результати дослідження були використані при розробці «Стратегії розвитку туризму і курортів України» та «Концепції Державної цільової програми розвитку туризму і курортів на 2011-2015 роки» Державною службою туризму і курортів (довідка № 1.1/08-1470 від 23 грудня 2010 року).

Теоретико-методичні та аналітико-синтетичні результати дослідження впроваджено у навчальний процес при викладанні курсів «Географія туризму» та «Регіональне суспільно-географічне прогнозування» на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 050/1054-30 від 16 грудня 2010 року).

Практичні результати розробки проектів створення екологічних курортів були представлені на міжнародних інвестиційних форумах «Туристичне майбутнє Криму» (Сімферополь, 2008), «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток» (Херсон, 2008). Автор дисертації брала участь у консультаційній нараді Постійної комісії Верховної Ради АР Крим з питань місцевого самоврядування та адміністративно-територіальних питань щодо створення курорту «Арабат» (довідка № 245/11-16 від 01 серпня 2008 року). Здобувач має свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності про реєстрацію авторського права на твори «Створення механізму із залучення інвестицій та інструменту з надання гарантій від ризиків некомерційного характеру (політичних ризиків)» (ПА № 1402 від 28 вересня 1998 року) та «Великий інвестиційний проект «Створення міжнародного курорту Єврорегіон Арабат» (№ 12475 від 16 березня 2005 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, в якій висвітлено результати власних досліджень суспільно-географічних аспектів планування туристично-рекреаційного розвитку приморських територій України. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті ідеї та розробки, які належать здобувачеві особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на: Науково-практичному семінарі «Туристична діяльність в м. Києві: інфраструктура, управління, маркетинг» (Київ, 2007), Круглому столі «Законодавче забезпечення туристичної діяльності в Україні» (Київ, 2007), Семінарі-нараді з питань удосконалення нормативно-правової бази галузі культури і туризму (Київ, 2007), Всеукраїнському круглому столі «Формування стратегії сталого розвитку туризму і курортів в Україні» (Київ, 2007), Науковій конференції «Національні інтереси України: компроміс влади, бізнесу і громадянського суспільства» (Сімферополь, 2007), Науково-практичній конференції «Системні та збалансовані інвестиції для забезпечення необхідного рівня розвитку туризму в Україні до Євро-2012» (Київ, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Стан і перспективи розвитку туризму в світі і Україні напередодні чемпіонату Європи з футболу Євро-2012» (Святогірськ, 2008), Науковому семінарі «Сільський туризм, проблеми та шляхи їх вирішення» (Бахчисарай, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Практика сучасного туризму: соціальна та економічна ефективність» (Київ, 2009), Міжвідомчому семінарі-нараді з питань наукової термінології в туризмі (Київ, 2009), Міжнародній конференції «Туристична територія - створення привабливого образу для туриста» (Київ, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції «Туризм: наука, освіта, практика» (Київ, 2010), Міжнародній науковій конференції «Стале природокористування: підходи, проблеми, перспектива» (Тернопіль, 2010), Міжнародній науковій конференції «Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (Київ, 2010).

Публікації. Основні положення та результати наукового дослідження опубліковано у 9 наукових працях, загальним обсягом 3,2 д.а. (у тому числі особистих 2,5 д.а.), з яких у фахових виданнях 4 праці загальним обсягом 1,8 д.а.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків. Загальний обсяг дисертації становить 225 сторінок, з них основного тексту 167 сторінок. Список використаних джерел включає 231 найменування на 25 сторінках. У роботі вміщено 37 рисунків та 9 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Суспільно-географічні основи дослідження приморських територій» розкрито сутність приморських територій як об'єкту суспільно-географічного дослідження, підходи до їх просторової ієрархізації, класифікації, особливості комплексоутворення на приморських територіях, сформульовано методику дослідження.

Приморська територія - це ділянка земної поверхні, для якої властиві приморське суспільно-географічне положення та наявність специфічних ресурсів (ресурси суші, моря та контактної зони «суша-море»).

Доцільно виділяти п'ять рівнів просторової ієрархії приморських територій: глобальний (приморський міжнародний регіон), національний (приморська держава), регіональний (приморський регіон), районний (приморський район) та локальний (приморський вузол, приморський ареал). Для класифікації приморських територій використовуються такі ознаки - специфіка суспільно-географічного положення (центральні та периферійні; прикордонні та внутрішні), рівень освоєння (високого, середнього рівня освоєння, малоосвоєні та неосвоєні), рівень розвитку (високого, середнього рівня розвитку, слаборозвинені та депресивні) та функції (господарські, рекреаційні, природоохоронні, сельбищні).

Для визначення територіальних меж приморських територій використано методику, що застосовувалася при підготовці Національної доповіді про стан і перспективи інтегрованого управління прибережними смугами морів України (1995). Тобто до приморських територій віднесено адміністративні райони та міста обласного (загальнодержавного) підпорядкування, що мають безпосередній вихід до моря. На території України як приморські виділено 49 адміністративних одиниць, з яких 32 - території приморських адміністративних районів, 17 - території приморських міських рад міст обласного (загальнодержавного) підпорядкування.

Розвиток території характеризується закономірністю комплексності. З точки зору суспільної географії, приморські території доцільно розглядати як морегосподарські комплекси відповідного ієрархічного рівня. У структурі морегосподарського комплексу приморської території запропоновано виділяти два типи підкомплексів: базисні (зокрема, розселенський, інженерно-комунікаційний, обслуговуючий, інвестиційно-інноваційний, управлінський) та спеціалізовані (зокрема, туристично-рекреаційний та курортно-оздоровчий, транспортний (передусім портовий), виробничий, природоохоронний). Всі підкомплекси мають тісні взаємні зв'язки. Формування та функціонування багатьох морегосподарських комплексів відбувається за відсутності управлінського підкомплексу, що зазвичай негативно відображається на функціональній сумісності інших підкомплексів.

Основними видами приморського природокористування на менш освоєних приморських територіях локального рівня є виробнича, туристично-рекреаційна, курортно-оздоровча, інженерно-комунікаційна, обслуговуюча та природоохоронна діяльність (рис. 1). Базовими складовими відповідного морегосподарського комплексу виступають населення та система управління.

Методологічними підходами до суспільно-географічного дослідження приморських територій є системно-структурний, геокомплексний, територіальний та екологічний. Таке дослідження включає три методичних етапи: концептуальний, оціночно-аналітичний та планувальний. Відповідні методи дослідження доцільно розділити на три групи: методи інформаційного забезпечення, методи аналізу емпіричних даних та інформації, методи обґрунтування планових та проектних рішень.



Рис. 1. Структура та фактори розвитку локального морегосподарського комплексу малоосвоєної приморської території (розроблено автором)

У другому розділі «Передумови планування розвитку приморських територій України» охарактеризовано організаційно-правову базу планування розвитку приморських територій, оцінено зарубіжний досвід, виявлено особливості освоєння, фактори та проблеми розвитку приморських територій України.

Приморська територія є об'єктом управління та планування. Загрози хаотичності розвитку морегосподарських комплексів на приморських територіях, виникнення функціональної несумісності між окремими видами приморського природокористування, нераціонального використання приморських ресурсів, неадекватного господарського навантаження зумовлюють необхідність комплексного підходу до планування їх розвитку.

З точки зору суспільної географії, планування розвитку приморських територій включачає дві важливі складові: стратегічне планування розвитку приморських територій та планування їх просторової організації. Стратегічне планування розвитку приморських територій передбачає діагностику сучасного стану їх використання та обґрунтування пріоритетів розвитку з урахуванням необхідності забезпечення економічної, соціальної та екологічної ефективності, функціональної сумісності перспективних видів приморського природокористування. Головними особливостями стратегічного підходу до планування розвитку територій є врахування відповідності пріоритетів приморського природокористування ресурсному забезпеченню, спрямованість на тривалу перспективу, цілісність та інтегративність планування, забезпечення моніторингу реалізації передбачених заходів.

Аналіз зарубіжного досвіду дозволив визначити пріоритети удосконалення процесів планування розвитку приморських територій, передусім шляхом впровадження системи інтегрованого управління приморськими територіями, розробки комплексного стратегічного плану їх розвитку, застосування передових моделей просторової організації приморських територій, оптимізації процесів залучення інвестицій, створення екологічних курортів, отримання сертифікатів якості «Блакитний прапор».

Соціально-економічний розвиток приморських територій України характеризувався вищою інтенсивністю у 1960-80-ті роки, що водночас викликало погіршення стану довкілля. Головними факторами, що визначали вищу соціально-економічну привабливість приморських територій України, були наявність природних ресурсів (передусім ресурсів моря та контактної зони «суша-море»); зручність географічного положення; функціональна доповнюваність як прояв територіального поділу праці; концентрація управлінських та соціальних функцій у найбільших приморських містах. Водночас функціональна несумісність окремих видів природокористування, навпаки, виступала негативним чинником соціально-економічного розвитку приморських територій.

Найгостріші проблеми економічно, соціально та екологічно ефективного використання приморських територій об'єднано у дві групи - галузеві та комплексні. Галузеві проблеми пов'язані передусім із розвитком портово-промислового, туристично-рекреаційного, курортно-оздоровчого, інженерно-комунікаційного підкомплексів морегосподарського комплексу приморських територій. Комплексними є екологічні проблеми та проблеми інтегративного планування розвитку приморських територій.

Розвиток приморських територій в Україні характеризується істотними просторовими диспропорціями у розміщенні населення та господарській діяльності, а також у прояві соціально-економічних проблем. На основі використання методу рангів проведено групування приморських територій за відповідними показниками. За демопросторовими показниками найсприятливіша ситуація склалася на території міських рад Білгорода-Дністровського та Южного, найгірша - Приморського та Бердянського районів; за господарсько-просторовими показниками найкраща ситуація характерна для територій міських рад Одеси, Маріуполя, Севастополя, Ялти, Іллічівська, Миколаєва та Євпаторії, найгірша - Новотроїцького, Приморського, Нижньогірського, Приазовського, Татарбунарського, Першотравневого, Бердянського та Каланчацького районів; за показниками просторового поширення соціально-економічних проблем найсприятливіша ситуація склалася на території міських рад Южного, Іллічівська, Одеси, Миколаєва, Ялти, Маріуполя, Севастополя, Комінтернівського та Овідіопольського районів, найгірша - Новотроїцького, Скадовського, Очаківського, Приморського та Каланчацького районів.

Для інтегральної оцінки просторових диспропорцій обраховано сумарні ранги за трьома групами показників. Найвищі сумарні ранги характерні для території міських рад Іллічівська, Одеси, Южного, Миколаєва, Севастополя, Ялти, Білгорода-Дністровського та Овідіопольського району, найгірші - Очаківського, Новотроїцького, Каланчацького, Приазовського, Бердянського та Приморського районів (рис. 2). Результати групування свідчать про формування двох полюсів - приморські території з найвищим рівнем концентрації населення, господарської діяльності, вищим рівнем доходів населення та нижчим рівнем безробіття (розвинені приморські міста), з одного боку, та приморські території з порівняно низькою концентрацією населення та вищою концентрацією соціально-економічних проблем (переважно приазовські райони).

Рис. 2. Групування приморських територій України за рівнем соціально-економічного розвитку (побудовано автором)

У третьому розділі «Шляхи оптимізації туристично-рекреаційного розвитку приморських територій в Україні» визначено стратегічні напрями планування туристично-рекреаційного розвитку приморських територій в Україні, розроблено проекти екологічних курортів «Єврорегіон Арабат» та «Єврорегіон Каркініт», запропоновано механізм удосконалення інвестиційного забезпечення туристично-рекреаційного розвитку приморських територій.

З метою оптимізації системи управління туристично-рекреаційним розвитком приморських територій розроблено відповідну модель, яка включає три блоки: державна туристична, морська та регіональна політика; сукупність галузевих, регіональних та комплексних стратегій, програм і концепцій, а також механізм інтегрованого управління приморськими територіями, що передбачає надання регулятивно-координуючих функцій лише одному органу державного управління (рис. 3).

Рис. 3. Модель оптимізації організаційно-правового забезпечення планування туристично-рекреаційного розвитку приморських територій (розроблено автором)

На основі аналізу передумов планування туристично-рекреаційного розвитку приморських територій можна визначити такі його стратегічні напрями, як раціональне використання туристично-рекреаційних ресурсів, підвищення транспортної доступності, ефективне енерго-, тепло- та водозабезпечення, продовольче забезпечення, забезпечення екологічної та природно-техногенної безпеки, розвиток туристично-рекреаційної діяльності на природоохоронних територіях, створення екологічних курортів.

Ефективним напрямом використання менш розвинених та менш освоєних приморських територій є створення екологічних курортів. Екологічний курорт - це новий тип курортів, розвиток якого ґрунтується на балансі економічних, соціальних, екологічних інтересів, що спираються на врахування кон'юнктури ринку та збереження довкілля. Принциповими ознаками та вимогами до екологічних курортів є максимальне наближення до недоторканої природи у поєднанні з максимальним збереженням довкілля; низька густота населення в оточуючому районі, відсутність екологічно небезпечних промислових об'єктів, обмежений транспортний рух; використання екологічно чистих технологій та матеріалів при будівництві, мінімальний вплив будівництва на довкілля; організація самодостатньої інженерної інфраструктури, економне використання води, енергії, переробка відходів; використання альтернативних джерел електропостачання, безвідходних енергогенеруючих механізмів; використання екологічно чистих продуктів харчування місцевого виробництва; розвиток екологічного туризму; широке залучення місцевої робочої сили.

Перспективи залучення інвестицій для успішного розвитку туристично-рекреаційної діяльності та ефективного моніторингу стану довкілля на кримській частині Арабатської Стрілки (на території Ленінського району АР Крим) та на півострові Тарханкут (на території Чорноморського району АР Крим) пов'язані із реалізацією проектів створення міжнародних екологічних курортів «Єврорегіон Арабат» та «Єврорегіон Каркініт». Проекти розроблено відповідно до вимог функціонального зонування, з урахуванням природно-кліматичних умов, розміщення місць прикладання праці місцевого населення, розвитку системи обслуговування, а також місткості курортних закладів та чисельності потенційних відпочиваючих. Головними перевагами проектів є інвестиційна привабливість, соціальна значимість для місцевих громад та екологічна безпека території.

Сприятливими передумовами створення екологічного курорту «Єврорегіон Арабат» є наявність ділянок практично недоторканої природи, об'єктів природно-заповідного фонду, територіальна віддаленість від населених пунктів; наявність природних лікувальних ресурсів, зокрема, джерел термальних вод, лікувальних грязей, ропи, морського повітря, екологічно чистих піщаних пляжів; можливість забезпечення екологічно чистою питною водою та продуктами харчування, використання альтернативних джерел постачання енергії, місцевої робочої сили; перспективність розвитку екотуризму.

З метою самозабезпечення функціонування екологічного курорту «Єврорегіон Арабат» та комплексного використання ресурсів приморської території доцільним є формування локального морегосподарського комплексу на кримській частині території Арабатської Стрілки з трьома напрямами використання ресурсів: туристично-рекреаційним (літній відпочинок з широким набором туристичних послуг), курортно-оздоровчим (цілорічне лікування) та промисловим (розлив та бутелювання мінеральної води, організація рибного господарства, створення косметичної лінії на основі природної сировини, розвиток солепромислу).

Сприятливими передумовами створення екологічного курорту «Єврорегіон Каркініт» є збереженість природного середовища із обмеженим вкрапленням місць проживання та відпочинку, наявність об'єктів природно-заповідного фонду, територіальна віддаленість від потужних портово-промислових центрів; наявність природних лікувальних ресурсів, зокрема, лікувальних грязей, джерел мінеральних вод, морського повітря, цілющого приморсько-степового клімату, піщаних та піщано-ракушнякових пляжів; можливість забезпечення екологічно чистою питною водою за рахунок наявності джерел підземних вод; можливість забезпечення курорту екологічно чистими продуктами харчування; перспективність розвитку екологічного туризму.

Для успішної реалізації проектів створення екологічних курортів розроблено систему залучення інвестицій і гарантій від ризиків некомерційного характеру, яку апробовано у Кримському регіоні (рис. 4). Базовим елементом моделі є створення державної Кримської компанії розвитку і підтримки інвестицій, мета якої - активізація інвестиційної діяльності в АР Крим, вирішення завдань стимулювання іноземних комерційних джерел фінансування туристичної галузі регіону шляхом надання спеціальних державних гарантій від ризиків некомерційного характеру. Компанія як державна структура бере на себе функції «гаранта» і водночас кредитора початкових етапів інвестиційного циклу, що забезпечує контроль над процесом пошуку інвестицій.

Рис. 4. Схема управлінських дій з розробки та реалізації проекту створення екологічного курорту «Єврорегіон Арабат» (розроблено автором)

В цілому проекти створення екологічних курортів «Єврорегіон Арабат» та «Єврорегіон Каркініт» повинні забезпечити реструктуризацію соціально-економічної системи сільської місцевості Ленінського та Чорноморського районів АР Крим шляхом стимулювати розвитку нового напряму - рекреаційно-туристичного природокористування, і, як наслідок, створення нових робочих місць, розвитку малого і середнього бізнесу, залучення додаткових надходжень до місцевих бюджетів.

Проте до теперішнього часу території західного й східного узбережжя Криму не змогли реалізувати наявний курортно-туристичний потенціал. Ініціативи на місцях недостатньо для того, щоб проекти були успішно завершені. Вони мають бути частиною Комплексної програми розвитку туризму АР Крим, а вона, у свою чергу, частиною Державної цільової програм розвитку туризму Криму. На вищому ієрархічному рівні заходи такої програми повинні узгоджуватися із пріоритетами Державної концепції розвитку туризму України. У рамках державної цільової програми розвитку туризму Криму необхідно здійснити повну інвентаризацію і паспортизацію туристичних ресурсів, розробити мережу туристичних маршрутів, створити бази даних та забезпечити функціонування мережі туристсько-інформаційних центрів і пунктів, сформувати туристично привабливий імідж Криму, провести рекламні кампанії. Туристичний образ Кримського регіону повинен будуватися на основі балансу використання природних та історико-культурних ресурсів, забезпечення збереження навколишнього середовища.

ВИСНОВКИ

1. Приморська територія - це ділянка земної поверхні, для якої властиві приморське суспільно-географічне положення та наявність специфічних ресурсів (ресурси суші, моря та контактної зони «суша-море»). Доцільно виділяти п'ять ієрархічних рівнів приморських територій: глобальний, національний, регіональний, районний та локальний. Для класифікації приморських територій використовуються такі ознаки - специфіка суспільно-географічного положення, рівень освоєння, рівень розвитку та функції.

2. З точки зору суспільної географії, приморські території доцільно розглядати як морегосподарські комплекси відповідного ієрархічного рівня, що мають виробничу, туристично-рекреаційну, курортно-оздоровчу та природоохоронну спеціалізацію. Основними видами приморського природокористування на менш освоєних приморських територіях локального рівня є виробнича, туристично-рекреаційна, курортно-оздоровча, інженерно-комунікаційна, обслуговуюча та природоохоронна діяльність. Базовими складовими відповідного морегосподарського комплексу виступають населення та система управління.

3. Суспільно-географічне дослідження приморських територій ґрунтується на системно-структурному, геокомплексному, територіальному та екологічному підходах і включає три етапи: концептуальний, оціночно-аналітичний, планувальний. При суспільно-географічному дослідженні приморських територій доцільно використовувати три групи методів: методи інформаційного забезпечення, методи аналізу емпіричних даних та інформації, методи обґрунтування планових та проектних рішень.

4. З точки зору суспільної географії, планування розвитку приморських територій включає дві складові: стратегічне планування та планування просторої організації. Стратегічне планування передбачає діагностику сучасного стану використання приморських територій та обґрунтування пріоритетів розвитку з урахуванням необхідності забезпечення економічної, соціальної та екологічної ефективності, функціональної сумісності перспективних видів приморського природокористування. Аналіз зарубіжного досвіду дозволяє визначити пріоритети удосконалення процесів планування розвитку приморських територій, передусім шляхом впровадження системи інтегрованого управління приморськими територіями, розробки комплексного стратегічного плану їх розвитку, оптимізації процесів залучення інвестицій, створення екологічних курортів.

5. Найгострішими проблемами використання приморських територій є галузеві (пов'язані із розвитком портово-промислового, туристично-рекреаційного, курортно-оздоровчого, інженерно-комунікаційного підкомплексів морегосподарського комплексу) та комплексні (екологічні та проблеми інтегративного планування розвитку приморських територій). Розвиток приморських територій в Україні характеризується істотними просторовими диспропорціями у розміщенні населення та господарської діяльності, а також у прояві соціально-економічних проблем. Результати інтегрального групування з використанням методу рангів свідчать про формування двох полюсів - приморські території з найвищим рівнем концентрації населення, господарської діяльності, вищим рівнем доходів населення та нижчим рівнем безробіття (розвинені приморські міста), з одного боку, та приморські території з порівняно низькою концентрацією населення та вищою концентрацією соціально-економічних проблем (переважно приазовські райони).

6. Оптимальна модель управління туристично-рекреаційним розвитком приморських територій повинна включати три блоки: державну туристичну, морську та регіональну політику; сукупність галузевих, регіональних та комплексних стратегій, програм і концепцій; механізм інтегрованого управління приморськими територіями. Стратегічними напрямами планування туристично-рекреаційного розвитку приморських територій є раціональне використання туристично-рекреаційних ресурсів, підвищення транспортної доступності, ефективне енерго-, тепло- та водозабезпечення, продовольче забезпечення, забезпечення екологічної та природно-техногенної безпеки, розвиток туристично-рекреаційної діяльності на природоохоронних територіях, створення екологічних курортів.

7. Перспективи залучення інвестицій для успішного розвитку туристично-рекреаційної діяльності та ефективного моніторингу стану довкілля на кримській частині Арабатської Стрілки (на території Ленінського району АР Крим) та на півострові Тарханкут (на території Чорноморського району АР Крим) пов'язані із реалізацією проектів створення міжнародних екологічних курортів «Єврорегіон Арабат» та «Єврорегіон Каркініт». Сприятливими передумовами їх створення є: екологічна безпека території, збереженість природного середовища, наявність об'єктів природно-заповідного фонду, територіальна віддаленість від потужних портово-промислових центрів, наявність природних лікувальних ресурсів, можливість забезпечення курортів екологічно чистою питною водою та продуктами харчування, використання альтернативних джерел постачання енергії, залучення місцевої робочої сили, перспективність розвитку екологічного туризму. З метою самозабезпечення функціонування екологічного курорту «Єврорегіон Арабат» та комплексного використання ресурсів приморської території доцільним є формування багатогалузевого лікувально-оздоровчого та виробничого комплексу, що передбачає три напрями використання ресурсів: туристично-рекреаційний, курортно-оздоровчий та промисловий.

8. Важливою передумовою стійкого туристично-рекреаційної розвитку території є активізація інвестиційних процесів. Для успішної реалізації проектів створення екологічних курортів розроблено систему залучення інвестицій і гарантій від ризиків некомерційного характеру, яку апробовано у Кримському регіоні. Базовим елементом моделі є створення державної Кримської компанії розвитку і підтримки інвестицій, мета якої - активізація інвестиційної діяльності в АР Крим, вирішення завдань стимулювання іноземних комерційних джерел фінансування туристичної галузі регіону шляхом надання спеціальних державних гарантій від ризиків некомерційного характеру.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

Соколова О. І. Економіко-географічні аспекти планування приморських територій для цілей туристично-рекреаційного використання / О. І. Соколова // Географія і сучасність : Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - 2010. - Вип. 23. - С. 259-263.

Соколова О. І. Створення багатогалузевого лікувально-оздоровчого виробничого комплексу в екологічно чистому регіоні як напрям раціонального використання території / О. І. Соколова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Географія. - 2010. - Вип. 20. - С. 191-197.

Мезенцев К. В. Оптимізація використання найменш освоєних приморських територій України / К. В. Мезенцев, О. І. Соколова // Економічна та соціальна географія. - 2010. - Вип. 60. - С. 182-188. (Особистий внесок автора: обґрунтовано доцільність створення екологічних курортів на території менш освоєних приморських територій України).

Соколова О. І. Перспективи використання територій природно-заповідного фонду для розвитку рекреаційно-туристичної діяльності / О. І. Соколова // Географія та туризм. - 2010. - Вип. 7. - С. 112-116.

Публікації в інших виданнях, тези наукових доповідей

Соколова О. І. Стратегія розвитку туризму в Україні: роль держави О. І. Соколова, В. А. Темненко // Формування стратегії сталого розвитку туризму і курортів в Україні : Матеріали Всеукраїнського круглого столу. - Сімферополь: ВАТ Сімферопольська міська друкарня, 2007. - С. 105_117. (Особистий внесок автора: проаналізовано стан державного управління розвитком туризму в Україні).

Соколова О. І. Стратегія розвитку туризму і курортів - основа соціальної та економічної ефективності // Практика сучасного туризму : соціальна та економічна ефективність : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К. : КУТЕП, 2009. - С. 71-74.

Соколова О. І. Співпраця Наукового центру розвитку туризму з географічним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка / О. І. Соколова // Географія та туризм. - 2009. - Вип. 2. - С. 5-6.

Мезенцев К. Перспективи використання приморської території шляхом розвитку екологічного курорту / К. Мезенцев, О. Соколова // Стале природокористування: підходи, проблеми, перспектива : Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2010. - С. 126-127. (Особистий внесок автора: визначено передумови створення екологічних курортів на приморських територіях України).

Мезенцев К.В. Просторові диспропорції та напрями оптимізації використання приморських територій в Україні / К. В. Мезенцев, О. І. Соколова // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України : Матеріали V Міжнародної наукової конференції. - К. : ВГЛ Обрії, 2010. - С. 22_24. (Особистий внесок автора: проведено просторовий аналіз соціально-економічного розвитку приморських територій України та здійснено їх групування).

АНОТАЦІЇ

Соколова О.І. Суспільно-географічні аспекти планування туристично-рекреаційного розвитку приморських територій України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук із спеціальності 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2011.

У дисертації розкрито теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження приморських територій, визначено сутнісні ознаки та підходи до їх класифікації. Висвітлено особливості комплексоутворення на приморських територіях. Сформульовано методику суспільно-географічного дослідження туристично-рекреаційного розвитку приморських територій.

Дано оцінку організаційно-правової бази та зарубіжного досвіду планування розвитку приморських територій. Виявлено фактори та проблеми розвитку морегосподарського комплексу приморських територій України. Виявлено просторові диспропорції та проведено групування приморських адміністративно-територіальних одиниць України за рівнем соціально-економічного розвитку.

Розроблено модель управління туристично-рекреаційним розвитком приморських територій. Обґрунтовано стратегічні напрями туристично-рекреаційного розвитку приморських територій. Розроблено проекти створення екологічних курортів «Єврорегіон Арабат» та «Єврорегіон Каркініт» (на території Ленінського і Чорноморського районів АР Крим). Запропоновано механізм удосконалення інвестиційного забезпечення туристично-рекреаційного розвитку приморських територій.

Ключові слова: приморська територія, туристично-рекреаційна діяльність, морегосподарський комплекс, планування, просторова організація, екологічний курорт, інвестиційне забезпечення.

Соколова Е. И. Общественно-географические аспекты планирования туристско-рекреационного развития приморских территорий Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2011.

В диссертации раскрыты теоретико-методические основы общественно-географического исследования приморских территорий, определены содержательные признаки и подходы к их классификации (специфика общественно-географического положения, функции, уровень осовоения, уровень развития). Выделены уровни пространственной иерархии приморских территорий: глобальный (приморский международный регион), национальный (приморское государство), региональный (приморский регион), районный (приморский район), локальный (приморский узел, приморский ареал).

Раскрыты особенности комплексообразования на приморских территориях. Определены функциональные составляющие морехозяйственных комплексов приморских территорий: базисные (расселенческий, инженерно-коммуникационный, обслуживающий, инвестиционно-инновационный, управленческий подкомплексы) и специфические (туристско-рекреационный, курортно-оздоровительный, транспортный, производственный, природо-охранный подкомплексы). Выделены особенности морехозяйственного комплекса менее освоенных приморских территорий локального уровня.

Сформулирована методика общественно-географического исследования туристско-рекреационного развития приморских территорий. Методологическими подходами исследования являются системно-структурный, геокомплексный, территориальный, экологический. Выделены этапы общественно-географического исследования приморских территорий: концептуальный, оценочно-аналитический, планировочный. Использованы три группы методов: методы информационного обеспечения, методы анализа эмпирических данных и информации, методы обоснования плановых и проектных решений.

Дана оценка организационно-правовой базы и зарубежного опыта планирования развития приморских территорий. Охарактеризованы две составляющих планирования развития приморских территорий - стратегическое планирование и планирование пространственной организации. Раскрыта роль Стратегии развития туризма и курортов при планировании туристско-рекреационного развития приморских территорий. Выявлены факторы и проблемы развития морехозяйственного комплекса приморских территорий Украины, охарактеризованы отраслевые и комплексные проблемы. Выявлены пространственные диспропорции и с использованием метода рангов проведено группирование приморских административно-территориальных единиц Украины по демопространственным, хозяйственно-пространственным показателям и показателям распространения социально-экономических проблем.

Разработана модель управления туристско-рекреационным развитием приморских территорий, которая включает три блока: государственная туристическая, морская и региональная политика; совокупность отраслевых, региональных и комплексных стратегий, программ и концепций; механизм интегрированного управления приморскими территориями. Обоснованы стратегические направления туристско-рекреационного развития приморских территорий. Раскрыты условия создания экологических курортов. Разработаны проекты создания экологических курортов «Еврорегион Арабат» (на территории Ленинского района АР Крым) и «Еврорегион Каркинит» (на территории Черноморского района АР Крым). С целью самообеспечения функционирования экологического курорта «Еврорегион Арабат» и комплексного использования ресурсов приморской территории раскрыта необходимость формирования локального морехозяйственного комплекса с тремя приоритетными направлениями деятельности - туристско-рекреационным, курортно-оздоровительным и производственным. Предложен механизм усовершенствования инвестиционного обеспечения туристско-рекреационного развития приморских территорий.

Ключевые слова: приморская территория, туристско-рекреационная деятельность, морехозяйственный комплекс, планирование, пространственная организация, экологический курорт, инвестиционное обеспечение.

Sokolova O. Human-Geographical Aspects of Planning of the Tourism and Recreational Development of Ukrainian Coastal Territories. - Manuscript.

The thesis to obtain for the scientific degree of the candidate of geographical sciences in speciality 11.00.02 - Economic and social geography. - Kyiv Taras Shevchenko National University. - Kyiv, 2011.

The theoretical-methodological basics of the human-geographical research of coastal territories are exposed, essential characteristics and approaches to their classification are determined. The features of complex creation processes in coastal areas are shown. Methodic of human-geographical study of the tourism and recreational development of coastal territories is formulated.

Assessment of organizational and legal base and international experience in planning of coastal territories development are given. The factors and problems of development of sea-economical complex of coastal areas in Ukraine are revealed. Spatial disparities exposure and grouping of coastal administrative-territorial units of Ukraine by socio-economic development indexes are conducted.

A model of management of tourist and recreational development of coastal areas is developed. The strategic directions of the tourism and recreational development of coastal areas are grounded. A project of ecological resorts "Euroregion Arabat" and "Euroregion Karkinit" (in Lenine and the Chornomorsk districts of Crimea Autonomic Republic) are elaborated. The mechanism of improvement of the investment of the tourism and recreational development of coastal territories is proposed.

Keywords: coastal territory, touristic-recreational activity, sea-economic complex, planning, spatial organization, ecological resort, investment supply.

Размещено на Allbest.ru

...