Суспільно-географічні особливості демографічного розвитку регіональної соціогеосистеми(на прикладі Харківської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

УДК 911.3:314 (477.54)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Суспільно-географічні особливості демографічного розвитку регіональної соціогеосистеми(на прикладі Харківської області)

Спеціальність 11.00.02 - економічна та соціальна географія

Сегіда Катерина Юріївна

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Нємець Людмила Миколаївна, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, завідувач кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства геолого-географічного факультету.

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор Круль Володимир Петрович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування географічного факультету;

кандидат географічних наук, доцент Яворська Вікторія Володимирівна, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, доцент кафедри економічної та соціальної географії геолого-географічного факультету.

Захист відбудеться на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.23 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61022, м. Харків, площа Свободи, 4, ауд. 2-49.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою (61022, м. Харків, площа Свободи, 4).

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук, доцент В. І. Редін.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах переорієнтації і формування нової національної стратегії, спрямованої на розвиток людського потенціалу, в поєднанні з несприятливими тенденціями демографічного відтворення населення України підсилюється актуальність досліджень демографічної складової суспільства. Окремі компоненти сучасного стану демографічних процесів в Україні формувалися протягом багатьох десятиліть, задовго до сучасних політичних і соціально-економічних змін. Реакція населення на нові умови життєдіяльності виявляється у зміні демографічної поведінки, зниженні народжуваності, трансформації структури й функцій сім'ї, переоцінці поглядів на шлюб і розлучення, міграційній рухливості. Необхідність дослідження демографічної ситуації підтверджується дуалістичним характером її значення: з одного боку, демографічна ситуація виступає результатом і відображенням соціально-економічного розвитку, з іншого - впливовим чинником суспільного розвитку держави, її національної безпеки. Розуміння значимості демографічного розвитку й сучасні проблеми останнього обумовили актуальність і необхідність демографічних досліджень в умовах сьогодення.

Дослідження демографічного розвитку, враховуючи особливості сучасних процесів в Україні, проводяться фахівцями різних галузей наук: демографів, соціологів, економістів, політологів тощо. Проте комплексне всебічне дослідження має проводитись з урахуванням міждисциплінарного підходу до зазначеної проблеми та із застосуванням сучасної методологічної бази суспільної географії, що дозволить всебічно дослідити особливості демографічного розвитку.

Диференціація протікання окремих процесів і специфіка соціально-економічного розвитку окремих регіонів обумовлюють необхідність дослідження демографічної ситуації в територіальному і часовому аспектах, що підсилює актуальність регіональних досліджень. Через сучасну регіоналізацію розвитку економіки та територіальні відмінності в тенденціях протікання демографічних процесів стає необхідним вивчення демографічного розвитку на регіональному рівні для виявлення специфічних особливостей, визначення основних тенденцій та розробки ефективної регіональної демографічної політики. Результати наукових досліджень демографічного розвитку на рівні регіону можуть бути як методологічною базою нових розробок теорії суспільної географії, так і розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення територіальної організації окремих процесів життєдіяльності населення, вироблення найбільш ефективної регіональної соціально-економічної політики, прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку регіонів України з метою покращення рівня і якості життя населення. Аналіз конкретних регіональних демографічних процесів дозволяє виявляти закономірності й особливості демографічного розвитку регіональної соціогеосистеми і вживати заходи по створенню умов для нормалізації зазначених процесів. Проте лише комплексне дослідження взаємодії всіх демографічних процесів разом із суспільним розвитком в регіоні дозволяє детальніше вивчити механізм відтворення населення і оцінити перспективи демографічного розвитку конкретних територій.

У Харківській області дослідження демографічного розвитку не мали комплексного і системного характеру. Регіон вирізняється високим рівнем суспільного розвитку, проте щороку чисельність його населення зменшується. В останні роки спостерігаються інтенсивні міграційні процеси, які в значній мірі впливають на структуру населення та особливості його відтворення. Окрім того, територіально регіон неоднорідний за рівнем як економічного так і демографічного розвитку, адже в окремих районах демографічна ситуація дещо покращується і вони близькі до виходу з демографічної кризи, в інших - зберігаються тенденції до погіршення демографічної ситуації. Виявлення причин диференціації територій за демографічними ознаками, зокрема зумовлених територіальними особливостями, дасть змогу, використовуючи досвід та приклад територій з більш сприятливою демографічною ситуацією, позитивно впливати на демографічний розвиток.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з напрямками науково-дослідної роботи, що виконується в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, зокрема за темою «Соціально-географічні основи стійкого розвитку регіону» (номер державної реєстрації № 01108U006694), а також з науковою тематикою кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства стосовно досліджень суспільно-географічних, науково-теоретичних та прикладних проблем розвитку Харківської області.

Метою даної роботи є виявлення суспільно-географічних особливостей демографічного розвитку Харківської області як регіональної соціогеосистеми для обґрунтування рекомендацій з управління демографічним процесом в регіоні.

Для досягнення поставленої мети визначено наступні завдання:

- поглибити теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження демографічного розвитку регіональної соціогеосистеми, зокрема проаналізувати існуючі дослідження демографічної складової, уточнити поняття «демографічний розвиток», охарактеризувати його сутність та складові;

- провести аналіз суспільно-географічних факторів формування демографічного розвитку регіональної соціогеосистеми;

- визначити та обґрунтувати часові особливості та сучасні тенденції складових демографічного розвитку Харківської області;

- виявити та обґрунтувати просторові особливості демографічного розвитку Харківської області;

- провести групування районних соціогеосистем за комплексом суспільно-географічних особливостей демографічного розвитку та визначеним комплексним індикатором;

- виявити проблеми та перспективи демографічного розвитку, запропонувати рекомендації з його регулювання та управління в Харківській області.

Об'єкт дослідження - демографічний розвиток регіональної соціогеосистеми.

Предмет дослідження - суспільно-географічні особливості та тенденції демографічного розвитку Харківської області.

Теоретико-методологічні основи та методи дослідження. Теоретичною базою дисертаційного дослідження були праці вітчизняних та зарубіжних економіко-географів, демографів та соціологів: Е. Б. Алаєва, Н. Т. Агафонова, Д. І. Валентея, А. П. Голікова, А. І. Доценка, В. О. Джамана, Ф. І. Заставного, С. І. Іщука, С. А. Ковалева, В. П. Круля, Е. М. Лібанової, М. М. Логвина, К. В. Мезенцева, Л. М. Нємець, К. А. Нємця, Я. Б. Олійника, М. Д. Пістуна, І. О. Пилипенка, С. І. Пиріжкова, В. В. Покшишевського, І. М. Прибуткової, О. П. Рудницького, В. І. Стешенко, А. В. Степаненка, А. Н. Стефановського, О. Г. Топчієва, М. І. Фащевського, Г. М. Федорова, О. І. Шаблія, О. У. Хомри, В. В. Яворської та інших науковців.

Методологічною основою дисертаційної роботи є географічний, системний, синергетичний підходи та концептуальні положення, що використовуються в суспільній географії при дослідженні населення та його окремих складових. У роботі застосовувалися загальнонаукові методи: діалектики, порівняння й аналогії, аналізу і синтезу, дедукції й індукції, абстрактно-логічний, історичний та ретроспективний, класифікації та систематизації, узагальнення, графічний, моделювання (у ході аналізу попередніх робіт за темою дослідження, формулювання нових та уточнення існуючих понять, виявлення проблем та перспектив розвитку Харківського регіону, зокрема його демографічної складової); та конкретно-наукові методи: порівняльно-географічний, картографічний, групування, типізації, математико-статистичний (статистичний, кластерний, факторний, кореляційний аналізи), географічного моделювання (апроксимація полів ІФВ-моделювання), прогнозування (для комплексного аналізу та виявлення суспільно-географічних особливостей демографічного розвитку Харківського регіону як регіональної соціогеосистеми). У роботі використано технічні прийоми і засоби обробки інформації, зокрема статистичний, математичний, графічний, картографічний, геоінформаційний; комп'ютерні методи обробки й візуалізації результатів дослідження за допомогою програмних пакетів Microsoft Office, MapInfo, Illustrator, CorelDraw, Statistica, Surfer тощо.

Інформаційна база дослідження сформована на матеріалах Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Харківській області, Харківської обласної державної ради, численних літературних джерелах та матеріалах особистих досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що у дисертаційному дослідженні

вперше:

- запропоновано і обґрунтовано комплексний (інтегральний) індикатор демографічного розвитку з позиції суспільно-географічного дослідження, який відображає інформацію про зміну чисельності населення шляхом природного та міграційного рухів;

- встановлено особливості просторового розподілу окремих демографічних процесів Харківської області;

- виконано систематизацію і групування адміністративних одиниць Харківської області за суспільно-географічними особливостями демографічного розвитку;

удосконалено:

- підходи до аналізу демографічного розвитку регіональної соціогеосистеми, що дозволило поглибити суспільно-географічні аспекти його дослідження;

- методику просторового аналізу демографічного розвитку регіональних соціогеосистем на основі застосування ІФВ-моделювання;

отримали подальший розвиток:

- поняттєво-термінологічний апарат суспільної географії, зокрема уявлення про зміст і значення демографічного розвитку як складової регіональної соціогеосистеми, що пропонується розуміти як закономірний процес кількісних і якісних змін в часі і просторі демографічної складової соціогеоситеми;

- науково-методологічні підходи в дослідженні демографічного розвитку, зокрема традиційні географічний та системний підходи доповнено синергетичним та інформаційним, що розширює можливості дослідження;

- методичні основи суспільно-географічного дослідження демографічного розвитку регіональної соціогеосистеми, а саме: застосування кореляційного, кластерного, факторного аналізів та конкретних методик моделювання демографічного розвитку та його окремих складових.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних основ суспільної географії, розширенні її об'єктно-предметної області та розвитку поняттєво-термінологічного апарату. Теоретико-методичні узагальнення, викладені в дисертації, можуть бути використані при проведенні суспільно-географічних досліджень демографічного розвитку соціогеосистем різних ієрархічних рівнів, в тому числі регіональних, зокрема регіонів України. Наукові розробки з обґрунтування заходів управління демографічним розвитком у Харківській області можуть стати у нагоді при розробці програм соціально-економічного розвитку регіону, а також при плануванні регіональної демографічної політики. географічний харківський демографічний

Результати дисертаційного дослідження впроваджено при виконанні науково-дослідної роботи «Соціально-географічні основи стійкого розвитку регіону» (номер державної реєстрації 0108U006694, довідка № 200-1701 від 05.04.2011 р.) на кафедрі соціально-економічної географії і регіонознавства Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна для аналізу сучасних суспільно-географічних процесів, що відбуваються в регіональній соціогеосистемі, та обґрунтування рекомендацій щодо проведення заходів регіональної демографічної політики та оптимізації демографічного розвитку Харківського регіону. Окрім того, результати дослідження впроваджені у роботі Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку Національної академії наук України та в даний час використовуються статистично-обрахункові та аналітичні дані стосовно особливостей демографічного розвитку, в тому числі тенденцій процесів відтворення населення, формування статево-вікової структури населення Харківського регіону, обґрунтування заходів регіональної демографічної політики згідно Стратегії сталого розвитку Харківської області до 2020 року (довідка № 288/5 від 29.03.2011 р.), а також впроваджуються в аналітичній роботі Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського району Харківської міської ради, зокрема використовуються статистично-обрахункові та прогнозовані показники складових демографічного розвитку м. Харкова при підготовці проекту бюджетного запиту на 2012 рік для планування видатків щодо виплати державної соціальної допомоги сім'ям з дітьми (довідка № 4031 від 05.02.2011 р.). Окремі положення дисертаційного дослідження використано при підготовці та викладанні спецкурсів для студентів, що навчаються за спеціальністю «Економічна і соціальна географія», а саме: «Географія населення з основами демографії», «Географія Харківської області», «Основи суспільної географії», «Регіональні проблеми стійкого розвитку» (довідка № 0202-107 від 05.04.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, в якій викладено результати власних досліджень щодо розробки теоретичних та методичних основ суспільно-географічного дослідження демографічного розвитку регіональної соціогеосистеми (на прикладі Харківської області). Всі конкретні результати дослідження одержано автором особисто на основі аналізу літературних джерел та статистичних даних. Із наукових публікацій, які видано у співавторстві, використано лише ті положення, розробка яких належить особисто автору.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження було апробовано на 14 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема на: Міжнародних науково-практичних конференціях «Регіон: стратегія оптимального розвитку» (Харків, 2008, 2009, 2010 рр.); Міжнародних науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та молодих науковців «Регіон: суспільно-географічні аспекти» (Харків, 2009, 2010, 2011 рр.); XVIII та XIX Міжнародних науково-методичних семінарах на тему «Сучасні проблеми безперервної географічної освіти і картографії» (Харків, 2009, 2010 рр.), VІ Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів, присвяченій 250-річчю від дня народження першовідкривача криворізьких руд В. Зуєва «Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень» (Дніпропетровськ, 2009 р.), Всеукраїнській конференції «Регіональні проблеми України: Географічний аналіз та пошук шляхів вирішення» (Херсон, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Наукові пошуки географічної громадськості: вчора, сьогодні, завтра» (Луганськ, 2009 р.), Міжнародній науковій конференції «Крим у світі туризму» (Сімферополь, 2009 р.), щорічній Міжнародній науково-практичній конференції «География: проблемы науки и образования. LXIII Герценовские чтения» (Санкт-Петербург, 2010 р.), Міжнародній науковій конференції «Теория социально-экономической географии: современное состояние и перспективы развития» (Ростов-на-Дону, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 25 наукових статтях, матеріалах і тезах конференцій (13 у співавторстві) загальним обсягом близько 7,4 д.а., з яких 5,2 д.а. належать особисто автору, у тому числі 13 статей загальним обсягом 4,9 д.а. (із них особисто автору належать 2,2 д.а.) опубліковано у фахових виданнях, включених до переліку ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (244 позиції на 24 сторінках) і додатків (9 додатків на 71 сторінці). Загальний обсяг роботи становить 280 сторінок друкованого тексту, з них основну частину викладено на 184 сторінках. Робота містить 34 таблиці (з яких 27 у додатках), ілюстрована 196 рисунками (з яких 120 у додатках).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, сформульовано мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, висвітлено теоретико-методичні основи та інформаційну базу дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження демографічного розвитку регіональної соціогеосистеми» висвітлено наукові підходи до дослідження демографічного розвитку регіональної соціогеосистеми з позиції суспільної географії.

Аналіз наукових літературних джерел дозволив сформувати поняттєво-термінологічний апарат суспільно-географічного дослідження демографічного розвитку регіональної соціогеосистеми. Визначено основні поняття дослідження, зокрема соціогеосистема, соціально-географічний процес; досліджено поняття демографічної ситуації та обстановки, геодемографічної ситуації та обстановки, демографічного процесу з точки зору суспільної географії, демографії, суспільних наук. Визначено, що дослідження зв'язків і закономірностей демографічних процесів важливо для аналізу існуючої ситуації; виявленні її причини. Визначено, що для суспільно-географічного дослідження доцільно застосовувати поняття демографічний розвиток, який ми пропонуємо розуміти як закономірний процес кількісних і якісних змін в часі і просторі демографічної складової соціогеосистеми. Встановлено, що демографічний розвиток виступає не лише функціональною складовою соціогеосистеми для відтворення її кількісного та якісного складу, а й вагомою передумовою подальшого функціонування соціогеосистеми для досягнення головної мети її розвитку.

При дослідженні регіональної соціогеосистеми доцільно вважати, що зміст демографічного розвитку полягає у відтворенні населення та його просторово-часових відмінностях. Окреслено роль відтворення населення у розвитку суспільства. Виявлено, що відтворення населення є сукупною дією природного та міграційного рухів населення, які формують та змінюють його структуру.

Охарактеризовано передумови (історико-географічні умови, суспільно-географічне та демогеографічне положення, природно-екологічне середовище, соціально-економічні особливості) та чинники (зовнішні: природно-біологічні, соціально-економічні, соціально-культурні, психологічні та внутрішні: демографічні) відтворення населення як складової демографічного розвитку (рис. 1).

Вивчено демографічний розвиток соціогеосистеми як інформаційний процес. Населення регіону розглядається, з одного боку, як елемент регіональної соціогеосистеми, а з другого боку, як підсистема більш високого порядку - суспільства, і включає сукупність суспільних відносин, що складаються в процесі відтворення населення. Концепція системного представлення розвитку регіону припускає виділення окремих підсистем, що описують його розвиток, пов'язаних між собою множиною зв'язків, які створюють певну цілісність. Наведені тенденції підсилюються із розширенням можливостей дослідження соціальних систем і процесів, які відкриваються при використанні уявлень про інформаційний обмін між системами і безпосередньому застосуванні у моделюванні соціальних і соціоприродних процесів інформації. Відповідно, розглянуто спряжений соціально-економічний та демографічний розвиток.

Рис. 1. Передумови та фактори демографічного розвитку

Окреслено предметно-об'єктну область дисертаційного дослідження. Визначено основні методологічні підходи дослідження, зокрема, географічний, системний, синергетичний, інформаційний. Наведено систему методів, методик та технічні прийоми, які складають інструментарій дослідження. Дослідження суспільно-географічних особливостей демографічного розвитку регіональної соціогеосистеми (на прикладі Харківської області) передбачає дванадцять етапів, об'єднаних у три блоки, логічне поєднання яких забезпечує досягнення поставленої мети роботи. Для аналізу використано ряд демографічних та соціально-економічних показників за період 2002-2009 рр., що відображають стан соціально-географічного процесу по адміністративно-територіальним одиницям області.

Наведено структуру демографічних показників (рис. 2), аналіз яких дозволяє проводити комплексне дослідження демографічного розвитку, який характеризується якісною (структура населення) та кількісною (природний та міграційний рух населення) компонентами. Окрім демографічних показників та індикаторів, які визначають безпосередньо демографічний розвиток регіону, необхідним є включення показників суспільного розвитку (економічних, соціальних, екологічних), які є передумовою та факторами формування перетворень у окремих демографічних процесах, а територіальна диференціація яких за районами області обумовлює тенденції демографічного розвитку.

Рис. 2. Структура показників демографічного розвитку

Запропоновано індикатор демографічного розвитку, який відображає зміни демографічної складової соціогеосистеми. Запропонований індикатор демографічного розвитку містить в собі інформацію про зміни чисельності населення шляхом природного та міграційного рухів і визначається як середнє арифметичне співвідношення основних демографічних показників: народжуваності і смертності, прибулих і вибулих в межах області, прибулих і вибулих за її межами.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відповідно, значення індикатора близьке до 1 свідчить про стаціонарний тип демографічного розвитку, зокрема: чисельність населення залишається стабільною; якщо значення індикатора перевищує 1 - про прогресивний тип демографічного розвитку, якщо значення індикатора менше за 1 - регресивний тип демографічного розвитку; при значенні індикатора менше 0,5, можна говорити про кризове становище демографічного розвитку.

У другому розділі «Ретроспективний і просторовий аналіз демографічного розвитку регіональної соціогеосистеми» визначено місце Харківської області за демографічними показниками серед регіонів України; проведено дослідження сучасних тенденцій та територіальних особливостей передумов демографічного розвитку, зокрема природного і міграційного відтворення, структури населення.

Визначивши місце Харківського регіону в загальнонаціональному контексті, зазначимо, що область має своєрідну демографічну ситуацію - не зважаючи на високий соціально-економічний розвиток втрачає населення через природне зменшення, а міграційний приток не здатен в повній мірі нівелювати загальне зменшення.

Природне відтворення населення області (рис. 3а) характеризується від'ємними показниками. Народжуваність в області внаслідок впливу ряду політико-економічних та соціально-психологічних факторів зменшувалася до 2000 року, після чого спостерігається поступове збільшення; проте як основну тенденцію відзначимо феномен пізнього материнства, що обмежує репродуктивні можливості населення. Показники смертності залишаються стабільними; можна припустити, що рівень смертності залишиться на існуючому рівні, адже до старших вікових груп будуть переходити чисельні когорти сьогоднішнього працездатного населення; як позитивні тенденції відзначимо зрушення в структурі причин смертності, зменшення рівня смертності немовлят, підвищення тривалості життя.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Природне (а) та міграційне (б) відтворення населення Харківської області, 2009 рік

Активність міграційних процесів області (рис. 3б) відповідає стабілізації політичної ситуації та поліпшенню соціально-економічних умов, починаючи з 2000 року, тому відбувається міграційний приток населення в область, що з одного боку нівелює зменшення чисельності населення за рахунок природного скорочення, поповнює когорти працездатного населення; з іншого - має ряд негативних наслідків. Спостерігається зменшення обсягів внутрішньої міграції, що також свідчить про стабілізацію соціально-економічної ситуації по районам області.

Статево-вікова структура населення характеризується збільшенням когорти осіб молодшого віку за рахунок підвищення рівня народжуваності, має значний трудовий потенціал та рівномірне статеве співвідношення осіб репродуктивного віку, що створює сприятливе підґрунтя для подальшого пожвавлення демографічної поведінки населення, проте такий віковий розподіл несе за собою значне демографічне навантаження в майбутні десятки років. Сучасна шлюбно-сімейна структура області трансформувалась під впливом зміни соціальних установок та психологічних аспектів демографічної поведінки; характеризується нуклеарізацією сімей та поширенням консенсуальних шлюбів.

У третьому розділі «Суспільно-географічні особливості, проблеми та перспективи демографічного розвитку Харківської області» висвітлено часові та просторові особливості демографічного розвитку, обґрунтовано головні проблеми та перспективи для виділених груп районів.

Визначено особливості динаміки демографічної ситуації в регіоні, виявлено, що упродовж останніх п'ятнадцяти років чисельність постійного населення Харківського регіону скоротилася більш ніж на 400 тис. осіб. Використання статистичних методів дослідження зв'язків та взаємозв'язків між демографічними та соціально-економічними факторами, зокрема кореляційного та факторного аналізу, надало можливість визначити найбільш суттєві фактори: в більшій мірі на зміну чисельності населення Харківської області впливає внутрішній перерозподіл населення, в значно меншій - зовнішня міграція; проте, враховуючи, що коефіцієнт кореляції природного приросту становить 0,65, можна говорити про майже рівний вплив природного і міграційного руху населення на формування його чисельності. В той же час, проведення факторного аналізу дозволило визначити такі фактори впливу на демографічний розвиток регіону як соціально-економічний, економіко-демографічний, міграційний, демографічно-регресивний та демографічно-прогресивний. Складність виявлення взаємодії економічних і демографічних процесів полягає в тому, що між ними немає тісної кореляційної залежності. Зв'язок між ними опосередкований соціально-психологічними, ідеологічними, правовими та іншими факторами, які за своїм впливом є вторинними і при аналізі, як правило, виявляються похідними від економічних що і підтверджує дисперсія розподілу факторних навантажень.

Дослідження особливостей просторової диференціації окремих демографічних показників проведено з використанням ІФВ-моделювання за абсолютними та відносними показниками, що дозволило відобразити існуючу картину розподілу, визначити притаманні тенденції (досліджуючи показники в часі) та виявити особливості впливу конкретних суспільно-географічних об'єктів на протікання окремих демографічних процесів. Окрім моделей просторового розподілу певних демографічних процесів по території області визначено значення інтегральної функції впливу конкретних суспільно-географічних об'єктів на протікання демографічного розвитку, зокрема наведено за даними природного (рис. 4а, 5а) та міграційного (рис. 4б, 5б) рухів. Зазначимо, що модель впливу відповідає системі розселення. Особливості конкретних об'єктів залежать від їх рівня розвитку, проте вони здійснюють різний вплив за напрямом і значенням на протікання конкретних демографічних процесів.

Проведено групування адміністративно-територіальних одиниць Харківської області за окремими демографічними показниками за п'ятирічний період та виконано системний просторовий аналіз особливостей розвитку районних соціогеосистем (кластер-аналіз) за 37 показниками, які можна умовно представити як чотири компоненти: демографічна, соціальна, економічна, екологічна, що дозволило згрупувати райони у багатовимірному нормованому просторі.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. ІФВ-модель просторового розподілу абсолютного показника природного (а) та міграційного (б) приросту, 2009 р., з R₀ = 30 км

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Модель поля інтегральної функції впливу за показниками природного (а) та міграційного (б) приросту у Харківській області, 2009р., з R₀ = 30 км

Проведення кластеризації дозволило виконати групування (рис. 6), простежити формування груп районів та їх переформування з часом, виявити тенденції та усталені групи районів, визначити територіальні особливості соціально-економічної ситуації та сучасні тенденції у демографічному розвитку. Найбільш стабільною є перша виділена група, яка представлена м. Харковом, що свідчить про унікальність та виділення обласного центру за всіма показниками суспільного розвитку і за основними тенденціями демографічних процесів. Друга група формує колоподібну смугу навколо обласного центру, складається з районів, які відчувають безпосередній вплив м. Харкова. Для цієї групи характерним є середній рівень розвитку агропромислового комплексу; промисловість групи районів представлено потужними підприємствами, які можуть бути інвестиційно привабливими. Третю групу представлено м. Ізюмом та міськими радами. Спільні тенденції розвитку обумовлені статусом населених пунктів, для них значною мірою притаманні тенденції м. Харкова. Четверта група об'єднує райони, які мають спільні тенденції (зокрема позитивне міграційне сальдо в межах області), які можна пояснити різними причинами. П'яту групу формують райони здебільшого міських рад, спільне в їх розвитку - переважання сільського типу розселення та сільського способу життя. Шосту групу формують райони, які є периферійними за своїм економіко-географічним положенням та промислово-аграрними за господарською спеціалізацією, населення яких характеризується високим демографічним навантаженням. Сьому групу визначаємо як нестабільну: при пропорційних показниках природного відтворення спостерігається значне міграційне зменшення чисельності населення.

Обчислено індикатор демографічного розвитку за адміністративно-територіальними одиницями області за період 2002-2009 рр., проведено групування (рис. 7); визначено конкретні їх особливості. Для адміністративно-територіальних одиниць області прогресивного типу демографічного розвитку (Дергачівський та Шевченківський райони, Люботинська міська рада) характерна позитивна динаміка демографічних процесів, усталена структура населення та висока міграційна привабливість. Міста та райони стаціонарного типу мають різні тенденції демографічного розвитку, проте за рахунок тих або інших складових мають постійну чисельність населення. До відстаючого типу відносяться райони, демографічний розвиток яких не забезпечує постійного відновлення чисельності населення, веде до незначного її зменшення; проте за умови вдалого управління ситуацією та основними демографічними процесами може бути покращена. До регресивного типу відносяться райони, загальною рисою яких є периферійне положення, чисельність населення постійно зменшується. До кризового типу демографічного розвитку належить Барвінківський район, в результаті його периферійного положення та невисокого ступеню розвитку господарства відбувається інтенсивний міграційний відтік, що деформує структуру населення району та може призвести до подальшого демографічного занепаду.

Рис. 6. Групування районних соціогеосистем за особливостями демографічного, економічного та соціального розвитку, 2009 р.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7. Групування районів Харківської області за комплексним індикатором демографічного розвитку, 2009 рік

Прогнозування основних демографічних процесів в області свідчить про можливість подальшого збільшення народжуваності та стабільність показників смертності з огляду на статево-вікову структуру населення, зменшення міграційної активності, проте чисельність населення продовжуватиме скорочуватись, але меншими темпами. В цілому у Харківській області спостерігається зменшення частки сільського населення, а також його постаріння за рахунок виїзду молоді в міста, це стосується віддалених від обласного центру районів (наприклад, Близнюківський, Барвінківський та інші райони). Погіршення медичного обслуговування, освітніх послуг за рахунок відтоку спеціалістів у великі міста, відсталість аграрного сектору, а також погіршення приміського пасажирського сполучення також негативно впливає на демографічний розвиток даних територій. В міській місцевості існує проблема низького рівня народжуваності, поширення феномену пізнього материнства, відповідно зменшення репродуктивних можливостей. Для регулювання демографічного розвитку населення дії мають бути спрямовані на:

- поліпшення системи охорони здоров'я, санітарно-епідеміологічної та екологічної ситуації найбільш доцільне у районах області, де найвище демографічне навантаження (Ізюмський, Золочівський, Вовчанський, Барвінківський, Близнюківський, Борівський та ін.);

- створення працівникам сприятливих умов для поєднання трудової діяльності з виконанням сімейних обов'язків, забезпечення конкурентоспроможності та стабілізації зайнятості жінок, вдосконалення системи професійної підготовки і перепідготовки; необхідне здебільшого для міського населення, де рівень народжуваності не корелює із рівнем соціально-економічного розвитку (м. Харків, міські ради, Дергачівський, Харківський, Шевченківський райони);

- розвиток медичної сфери, забезпечення безпечного материнства, пологів, збереження здоров'я матері та дитини, репродуктивного здоров'я жінок є необхідними умовами регулювання соціально-економічної ситуації в районах із гіршим медичним забезпеченням та соціальною інфраструктурою: Коломацький, Краснокутський, Валківський, Вовчанський тощо;

- міграційні процеси піддаються регулюванню більшою мірою, ніж складові природного руху населення: за умови досягнення сталого підвищення рівня життя трудова міграція поступово зменшуватиметься. Для зменшення вибуття молоді із районів доцільно проводити політику її підтримки, зокрема вдосконалення системи профорієнтації та початкової професійної підготовки молоді, сприяння її працевлаштування та зайнятості, підтримка молодіжного підприємництва.

Загальні висновки

У даному дисертаційному дослідженні виявлено суспільно-географічні особливості демографічного розвитку Харківської області як регіональної соціогеосистеми, визначено його існуючі проблеми та перспективи, що дало змогу зробити наступні висновки.

1. Проаналізовано існуючі дослідження демографічного розвитку та його складових з позиції різних суспільних наук та з урахуванням системного підходу. Уточнено поняття «демографічний розвиток», який пропонується розуміти як закономірний процес кількісних і якісних змін в часі і просторі демографічної складової соціогеосистеми. Зміст демографічного розвитку полягає у відтворенні населення, яке є сукупною дією природного та міграційного рухів населення, які в свою чергу формують та змінюють його. Визначено, що демографічний розвиток виступає не лише складовою соціогеосистеми для відтворення її кількісного та якісного складу, а й вагомою передумовою подальшого функціонування соціогеосистеми для досягнення головної мети її розвитку.

Висвітлено основні науково-методологічні підходи дослідження, зокрема географічний та системний доповнено синергетичним та інформаційним. Демографічний розвиток соціогеосистеми визначається як інформаційний процес, що створює передумови для застосування інформації у моделюванні соціальних і соціоприродних процесів. Для моделювання розвитку демографічного процесу та його складових застосовано кластер-аналіз, фактор-аналіз, кореляційний аналіз, ІФВ-моделювання, що дозволило комплексно дослідити демографічний розвиток Харківської області.

2. Застосовуючи факторний аналіз, виявлено соціально-економічний, економіко-демографічний, міграційний, демографічно-регресивний та демографічно-прогресивний фактори, що впливають на демографічний розвиток регіону. Складність взаємодії економічних і демографічних процесів полягає в тому, що зв'язок між ними опосередкований соціально-психологічними, ідеологічними, правовими та іншими факторами, які за своїм впливом є вторинними і при аналізі, як правило, являються похідними від економічних. Проаналізовано систему факторів демографічного розвитку, яку складають передумови (історико-географічні умови, суспільно-географічне та демогеографічне положення, природно-екологічне середовище, соціально-економічні особливості) та чинники (зовнішні: природно-біологічні, соціально-економічні, соціально-культурні, психологічні та внутрішні: демографічні) відтворення населення як головної складової демографічного розвитку.

3. Визначено часові особливості та сучасні тенденції окремих складових демографічного розвитку Харківської області. Встановлено, що позитивними тенденціями є зрушення у структурі причин смертності, зменшення рівня смертності немовлят, підвищення тривалості життя тощо. Активність міграційних процесів області прямо корелює із стабілізацією політичної ситуації та поліпшенням соціально-економічних умов, тому відбувається міграційний притік населення в область. Простежується зменшення обсягів внутрішньої міграції, що також свідчить про стабілізацію соціально-економічної ситуації у районах області. Статево-вікова структура населення характеризується збільшенням когорти осіб молодшого віку за рахунок підвищення рівня народжуваності. Область має значний трудовий потенціал та рівномірне статеве співвідношення осіб репродуктивного віку. Сучасна шлюбно-сімейна структура області трансформувалась під впливом зміни соціальних пріоритетів та психологічних аспектів демографічної поведінки.

4. Виявлено просторові особливості демографічного розвитку Харківської області. За результатами кореляційного аналізу встановлено, що вплив природного і міграційного руху населення на формування його чисельності майже рівний. ІФВ-моделювання дозволило відобразити існуючу картину розподілу демографічних процесів по території Харківської області, визначити тенденції та особливості впливу конкретних суспільно-географічних об'єктів на демографічний розвиток. Встановлено, що модель впливу відповідає системі розселення, але кожен суспільно-географічний об'єкт, враховуючи ступінь розвитку, може здійснювати різний вплив за напрямом і значенням на демографічний розвиток. Зокрема м. Харків є центром тяжіння потоків зовнішньої та внутрішньої міграції, тому саме навколо нього формується найбільша і найвагоміша асоціації, до якої входять Харківський, Дергачівський та північ Зміївського району. На природне відтворення населення регіону вплив м. Харкова значно менший, більшого значення набувають асоціації на заході (Валки - Краснокутськ - Нова Водолага) та південному сході (м. Ізюм).

5. За результатами кластер-аналізу виявлено 7 груп районів, які різняться за соціально-економічними особливостями демографічних процесів. Стабільною є перша виділена група, представлена м. Харковом, що свідчить про унікальність міста. Друга група «оточує» першу і складається з районів, які відчувають безпосередній вплив м. Харкова та мають спільні тенденції розвитку. Третя група представлена міськими радами, а райони міських рад об'єднані в п'яту групу. Периферійні райони відносяться до шостої групи.

Для комплексного групування міст та районів Харківської області за показниками демографічного розвитку запропоновано індикатор демографічного розвитку, який відображає зміни демографічної складової соціогеосистеми і містить в собі інформацію про зміни чисельності населення шляхом природного та міграційного рухів. Визначено групи районів з прогресивним (Дергачівський та Шевченківський райони і Люботинська міська рада), стаціонарним, відстаючим (до цих типів відносяться більшість міст та районів області), регресивним (Золочівський, Великобурлуцький, Близнюківський райони) та кризовим (Барвінківський район) типом демографічного розвитку.

6. Для розв'язання демографічних та пов'язаних з ними соціальних проблем необхідні розробка та реалізація термінових та довгострокових заходів. Для районів Харківської області з регресивним та кризовим типами демографічного розвитку, які є периферійними і втрачають населення здебільшого через міграційний відтік, доцільно оптимізувати соціальну інфраструктуру, що забезпечить доступність системи послуг (медичних, освітніх, транспортних тощо) і робочі місця для мешканців периферії. Для міст і районів відстаючого та стаціонарного типу доцільно, окрім соціальних, використовувати економічні важелі (створення робочих міст, підтримка молодих сімей тощо), які сприятимуть постійному відновленню чисельності населення. Розробка і планування заходів мають бути суворо диференційованими, виходячи з конкретних особливостей того чи іншого району, та є необхідною умовою подальшого сталого соціально-економічного розвитку Харківської області.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Козловець А. Порівняння територіальної диференціації особливостей вікової структури населення Харківської та Херсонської областей / А. Козловець, К. Сегіда, Ю. Кандиба // Часопис соціально-економічної географії: Міжрегіон. зб. наук. праць. - Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. - Вип. 6(1). - С. 164-171. - 0,175 д.а. (Особистий внесок автора: виявлено та обґрунтовано особливості вікової структури Харківської області).

2. Козловець А. Теоретичні особливості дослідження типів демографічного руху / А. Козловець, К. Сегіда // Часопис соціально-економічної географії: Міжрегіон. зб. наук. праць. - Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. - Вип. 7(2). - С. 182-187. - 0,1 д.а. (Особистий внесок автора: проаналізовано типи демографічних рухів).

3. Нємець Л. М. Причинно-наслідковий взаємозв'язок економічного і демографічного розвитку суспільства / Л. М. Нємець, К. Ю. Сегіда // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна: Геологія - Географія - Екологія: Зб. наук. праць. - Харків: ХНУ В. Н. Каразіна, 2009. - № 882. - С. 151-156. - 0,25 д.а. (Особистий внесок автора: досліджено економічний та демографічний розвиток, виявлено їх особливості, взаємозалежність та взаємообґрунтованість).

4. Нємець Л. М. Системний підхід до суспільно-географічного дослідження населення регіону / Л. М. Нємець, К. Ю. Сегіда // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: збірник наукових праць. Випуск 9. - К.: Інститут передових технологій, 2009. - С. 180-184. - 0,16 д.а. (Особистий внесок автора: аналіз особливостей дослідження демографічної ситуації, визначено специфіку демографічної ситуації регіону як відкритої системи).

5. Нємець Л. М. Соціально-демографічні та історико-культурні чинники розвитку туризму / Л. М. Нємець, Н. В. Моштакова, К. Ю. Сегіда // Культура народів Причорномор'я: Наук. журнал. - [Гол. ред. Ю. А. Катунін]. - Сімферополь, Міжвузівський центр «Крим», 2009. - С. 145-147. - 0,12 д.а. (Особистий внесок автора: проаналізовано соціально-демографічні чинники розвитку туризму).

6. Нємець Л. М. Суспільно-географічні аспекти дослідження сутності відтворення населення / Л. М. Нємець, К. Ю. Сегіда // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Зб. наук. праць. - Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2010. - Вип. 11. - С. 146-151. - 0,19 д.а. (Особистий внесок автора: визначено сутність відтворення населення як головної складової демографічного розвитку, розглянуто її складові).

7. Нємець Л. М. Територіальна диференціація вікової структури населення як відображення економічного розвитку районів Харківської області / Л. М. Нємець, К. Ю. Сегіда // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Районування економічного простору України: питання методології і практики: Зб. наук. праць / НАН України. Інститут регіональних досліджень; відп. ред. Є. І. Бойко. - Львів, 2010. - Вип. 5(85). - С. 391-399.- 0,19 д.а. (Особистий внесок автора: визначено особливості територіальної диференціації вікової структури населення області по районам (із застосуванням Вроцлавської таксономії), виявлено та обґрунтовано особливості такого розподілу).

8. Нємець Л. Ретроспективний аналіз заселення Харківського регіону / Л. Нємець, К. Сегіда, К. Нємець // Часопис соціально-економічної географії: Міжрегіон. зб. наук. праць. - Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. - Вип. 5(2). - С. 171-177. - 0,15 д.а. (Особистий внесок автора: розрахунок показників та аналіз заселеності та потенціалу районів Харківської області).

9. Сегіда К. Деякі питання уточнення поняттєво-термінологічного апарату суспільної географії / К. Сегіда // Часопис соціально-економічної географії: Міжрегіон. зб. наук. праць. - Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. - Вип. 8(1). - С. 146-150. - 0,5 д.а.

10. Сегіда К. Передумови та чинники демографічного розвитку регіональної соціогеосистеми / К. Сегіда // Часопис соціально-економічної географії: Міжрегіон. зб. наук. праць. - Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. - Вип. 9(2). - С. 185-191. - 0,55 д.а.

11. Сегіда К. Регіональна диференціація показників демографічного розвитку Харківської області за допомогою кластер-аналізу / К. Сегіда, Л. Нємець, К. Нємець // Часопис соціально-економічної географії: Міжрегіон. зб. наук. праць. - Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. - Вип. 10(1). - С. 91-94. - 0,125 д.а. (Особистий внесок автора: проведено групування та проаналізовано регіональну диференціацію демографічного розвитку області).

12. Сегіда К. Сучасні тенденції смертності населення Харківського регіону / К. Сегіда, Ю. Заволока // Часопис соціально-економічної географії: Міжрегіон. зб. наук. праць. - Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. - Вип. 9(2). - С. 164-170. - 0,175 д.а. (Особистий внесок автора: виявлено особливості та обґрунтовано сучасні тенденції смертності населення області).

13. Сегіда К. Ю. Сучасні тенденції та структурні особливості процесу народжуваності Харківської області / К. Ю. Сегіда // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна: Геологія - Географія - Екологія: Зб. наук. праць. - Харків: ХНУ В. Н. Каразіна, 2009. - № 924. -С. 172-178. - 0,475 д.а.

Матеріали наукових конференцій і семінарів, збірки наукових праць і тези доповідей

14. Козловец А. В. До питання типології сімей / А. В. Козловец, К. Ю. Сегіда // Наукові пошуки географічної громадськості: вчора, сьогодні, завтра: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю заснування Луганського відділу Українського географічного товариства (26-28 жовтня 2009 року, м. Луганськ) / Відп. Ред. Ю. О. Кисельов. - Луганськ: Видавництво ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2009. - С. 120-122. - 0,1 д.а. (Особистий внесок автора: проаналізовано типізацію сімейної структури населення з позиції демографії та законодавства України).

15. Козловець А. В. Відмінності вікової структури населення Харківської та Херсонської областей / А. В. Козловець, К. Ю. Сегіда // Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень: Матеріали VІ Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів, присвяченої 250-річчю від дня народження першовідкривача криворізьких руд Василя Зуєва / Під ред. проф. Л. І. Зеленської. - К.: ДНВП «Картографія», 2009. - Вип.6. - С. 353-354. - 0,05 д.а. (Особистий внесок автора: визначено та обґрунтовано особливості територіальної диференціації вікової структури населення області по районам області (із застосуванням Вроцлавської таксономії).

16. Немец Л. Н.Демографическое развитие региона как объект исследования социально-экономической географии / Л. Н. Немец, К. А. Немец, К. Ю. Сегіда // Теория социально-экономической географии: современное состояние и перспективы развития / под ред. А. Г. Дружинина, В. Е. Шувалова: Материалы Международной научной конференции (Ростов-на-Дону, 4-8 мая 2010 г.). - Ростов н/Д: Изд-во ЮФУ, 2010. - С. 234-238. - 0,08 д.а. (Особистий внесок автора: визначено поняття демографічного розвитку з позиції суспільної географії).

17. Нємець Л. М. Моделювання демографічної ситуації як важливий напрям суспільно-географічного дослідження населення регіону в контексті системного підходу / Л. М. Нємець, К. Ю. Сегіда, Ю. Ю. Заволока // Регіональні проблеми України: Географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. праць. - Херсон: ПП. Вишемирський, 2009. - С. 340-344. - 0,08 д.а. (Особистий внесок автора: обґрунтовано значення моделювання в демографічних дослідженнях).

18. Сегида Е. Ю. Демографическое развитие региона как предмет исследования социально-экономической географии / Е. Ю. Сегида // География: проблемы науки и образования. LXIII Герценовские чтения: Материалы ежегодной Международной научно-практичной конференции (22 - 24 апреля 2010 г., Санкт-Петербург) / отв. Ред. В.П. Соломин, Д.А. Субетто, Н.В. Ловелиус. - СПб.: «Полиграф-Ресурс», 2010. - С.502-505.- 0,25 д.а.