Суспільно-географічне дослідження територіального потенціалу Криму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Суспільно-географічне дослідження територіального потенціалу Криму

11.00.02 - економічна та соціальна географія

Ромащенко ВІКТОРІЯ ВІКТОРІВНА

Сімферополь - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: академік НАН України,

доктор географічних наук, професор

Багров Микола Васильович,

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, ректор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Топчієв Олександр Григорович, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, завідувач кафедри економічної та соціальної географії

кандидат географічних наук

Вісьтак Олександра Іванівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри економічної та соціальної географії

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Чергова зміна світогосподарського укладу, викликана виходом суспільства на новий рівень соціального розвитку - від індустріального та постіндустріального до інформаційного - змусила наукову громадськість задуматися над проблемою виживання майбутніх поколінь. Деякі аспекти її вирішення знайшли відображення в концепції сталого розвитку. Разом із цим, вчені бачать і обговорюють перспективу ноосферного розвитку, який ніби інтегрує в собі концепцію сталого розвитку як засіб його досягнення і стало-ноосферного стану як стратегічну мету.

Необхідною умовою наближення такої перспективи слугує ефективна організація територій, що є проблемою, яка вивчається одночасно регіональною економікою, теорією планування та географією. Роль останньої у вирішенні цієї проблеми в даний час суттєво зростає, що простежується на прикладі Криму. У регіоні накопичено певний передовий досвід планування перспективного розвитку територій на географічній інформаційній базі з застосуванням специфічних методів і технологій. У той же час, поняття комплексного територіального ресурсу в сучасному вигляді досі не фігурує в планах економічного та соціального розвитку. У результаті цього практично неопрацьованим залишається питання щодо територіального потенціалу на регіональному рівні, незважаючи на те, що тільки його вивчення дозволяє в повній мірі та достовірно оцінити конкурентні можливості регіону в системі національного та світового господарства.

Вивчення територіального потенціалу дозволить значно посилити роль територіальної (географічної) складової в процесі визначення перспектив розвитку. А в сукупності з оцінкою тих факторів, що обмежують та тих, що генерують розвиток, це дозволить застосовувати інтегральний, найбільш результативний, виходячи з досвіду високорозвинених країн, підхід до вибору перспективних напрямів розвитку. Актуалізація комплексного територіального ресурсу повинна слугувати відправною точкою формування раціонально організованої території.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження тісно пов'язана з темами наукової роботи кафедри економічної та соціальної географії ТНУ імені В. І. Вернадського на 2006-2010 роки № 0106U001751 «Соціокультурні особливості освоєння території Криму», на 2011-2015 роки № 0111U001803 «Географічне забезпечення процесу управління сталим ноосфер ним розвитком Криму». Дисертаційна робота виконувалась також в межах НДР НДЦ «Технології сталого розвитку» № 0108U008137 «Проект Стратегії розвитку Автономної Республіки Крим до 2017 року, проведення моніторингу Стратегії та програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим». Тему кандидатської дисертації затверджено на засіданні Вченої ради ТНУ ім. В. І. Вернадського (протокол № 2 від 01 березня 2006 року) та перезатверджено на засіданні Вченої ради протоколом №4 від 20 квітня 2007 року.

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є: розробка принципів і методики інтегральної оцінки територіального потенціалу регіону та його головних складових і обґрунтування каркасу використання територіального потенціалу Криму.

Для досягнення означеної мети були поставлені та вирішені наступні завдання:

- визначити поняття «територіальний потенціал» у суспільно-географічному сенсі та виявити особливості складу і структури територіального потенціалу, використовуючи для цього методологічний інструментарій економічної та соціальної географії;

- з'ясувати практичну значущість вивчення територіального потенціалу регіону, довести актуальність його дослідження для управління процесами розвитку території в умовах перехідної або ринкової економіки;

- розробити принципи систематизації та обґрунтувати методику інтегральної оцінки територіального потенціалу регіону;

- визначити роль обмежувачів у процесі використання територіального потенціалу; виявити можливості використання територіального потенціалу для досягнення стану раціонально організованої території;

- провести оцінку територіального потенціалу півострова, виявити ті фактори, що обмежують та ті, що генерують його використання в процесі розвитку півострова, спираючись на регіональні роботи кримських географів та інші джерела інформації; на основі отриманих даних змоделювати каркас ефективного використання територіального потенціалу Криму.

Методологічною основою та інформаційною базою дисертації послужили роботи вітчизняних вчених М.В. Багрова, В.О. Бокова, В.І. Вернадського, І.О. Горленко, С.О. Карпенко, В.П. Нагірної, В.Г. Єни, Л.М. Нємець, Я.Б. Олійника, М.Д. Пістуна, Л.Г. Руденко, В.П. Руденко, О.Г. Топчієва, О.І. Шаблія, О.Б. Швець, І.М. Яковенко та ін. В роботі також використовувалися праці зарубіжних науковців: Е.Б. Алаєва, Г.А. Аграната, А. Гралака, Ю.Д. Дмитрієвського, О.О. Мінца, С. Ржехака, Ю.Г. Саушкіна, З. Хельвіга та інших фахівців, що займалися питаннями визначення та оцінки потенціалу розвитку територій.

Об'єктом дисертаційного дослідження є територіальний потенціал регіону.

Предметом обґрунтування методологічних принципів суспільно-географічного аналізу територіального потенціалу регіону, розроблення методики структурування та оцінки територіального потенціалу Криму.

Методи дослідження. Методичну основу дослідження складають загальнонаукові та спеціальні географічні методи. В основу роботи покладені системно-структурний, проблемний, порівняльно-географічний підходи, використання яких дозволило виявити і порівняти просторові особливості рівня забезпеченості територіальним потенціалом, ступеня впливу обмежувачів та генеруючих факторів на процес формування раціонально організованої території в межах регіону. Метод побудови структурно-логічних схем було використано для графічного відображення об'єкту дослідження. Кількісна оцінка територіального потенціалу проводилася за допомогою методу багатовимірного аналізу; метод таксономічного аналізу використано як його структурну частину. Для розрізнення територій за окремими ознаками було застосовано методи класифікації та типізації. Картографічний та геоінформаційний методи стали основою для візуалізації просторових закономірностей розподілення територіального потенціалу та його окремих компонентів, обмежувачів його залучення до процесу суспільної організації території. Моделювання було використане для побудови моделі формування еколого-економічних пріоритетів розвитку регіонального соціуму та перспективної моделі каркасу ефективного використання територіального потенціалу Криму, яка може бути застосована для реструктуризації господарського комплексу півострова в напрямі переходу на рівень сталого розвитку.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому що:

вперше:

запропоновано:

- визначення поняття «територіальний потенціал», як синтетичного суспільно-географічного поняття, що є головним чинником раціоналізації використання території регіону;

- типи територіального потенціалу на основі різних аспектів впливу його освоєння та використання на формування раціонально організованої території;

- принципи та методи інтегральної оцінки територіального потенціалу регіону, зокрема, спосіб застосування методу таксономічного аналізу для кількісної оцінки територіального потенціалу;

розроблено:

- модель формування системи соціо-еколого-економічних пріоритетів розвитку регіонального соціуму з урахуванням зменшення/збільшення ролі окремих компонентів територіального потенціалу;

- модель, що відображає спосіб залучення територіального потенціалу до процесу суспільної організації території;

- модель каркасу ефективного використання територіального потенціалу Криму;

уточнено:

- місце комплексного географічного аналізу/синтезу в системі визначення напряму перспективного розвитку території;

- обґрунтування використання інтегрального підходу в процесі планування розвитку регіонів України з урахуванням територіального потенціалу;

практично реалізовано:

- оцінено територіальний потенціал Криму;

- обґрунтування перспективної схеми процесу планування розвитку регіону із використанням даних про його територіальний потенціал;

- проведено класифікацію районів та міськрад Криму за рівнем забезпеченості територіальним потенціалом загалом та його великими компонентами;

- виявлено обмежувачі розвитку Криму та можливість і напрями їх подолання;

- визначено фактори, що генерують залучення територіального потенціалу Криму до процесу формування раціонально організованої території;

- визначено складові каркасу перспективного ефективного використання територіального потенціалу Криму;

- виділено території, що потребують зміни напрямів господарського використання їх територіального потенціалу.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони надають можливість поглиблення наукових основ вивчення і практичного вирішення проблем, пов'язаних із нерівномірністю забезпечення територій можливостями для подальшого продуктивного розвитку. Знання кількісних та якісних характеристик територіального потенціалу, обмежувачів його залучення до процесу суспільної організації території надає можливість попередити виникнення ареалів конфліктного розвитку в регіоні та сприяє появі та розширенню ареалів узгодженого розвитку. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для вдосконалення наукових основ територіального планування розвитку окремих регіонів, а також під час розробки регіональної соціально-економічної політики держави. Важливим є, також те, що представлені в дисертаційній роботі практичні та методичні рекомендації були впроваджені в діяльність Науково-дослідницького центру технологій сталого розвитку Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (акт про впровадження від 10.03.11).

Особистий внесок автора. Положення та висновки, викладені автором в цій роботі, отримані і розроблені їм особисто. Автором безпосередньо: проведено аналіз масиву статистичних показників, що характеризують територіальний потенціал Криму загалом і його великих адміністративно-територіальних одиниць; розроблено моделі формування системи еколого-економічних пріоритетів на сучасному етапі становлення раціонально організованої території; в тому числі шляхом розвитку регіонального соціуму в напрямі стало-ноосферного розвитку через актуалізацію нематеріальних активів; визначено засоби втягнення територіального потенціалу до процесу суспільної організації території. Вірогідність і наукова обґрунтованість отриманих результатів базується на використанні нормативно-правової документації, даних органів Державної статистики України та ряду приватних організацій, математичних розрахунків, розмаїття використаних методів наукових досліджень. Особистий внесок автора також полягає в частковому теоретико-методологічному, а також математичному і прикладному обґрунтуванні (аналіз та моделювання) необхідності посилення ролі географічної інформації в процесі планування розвитку регіонів України, зокрема, Криму. В роботі у співавторстві, автором безпосередньо визначено роль наукового потенціалу Криму, як складової територіального потенціалу, в майбутньому розвитку регіону.

Апробація результатів дослідження. Основні результати виконаних досліджень були апробовані і схвалені на 7 міжнародних науково-практичних конференціях, проведених у Києві, Чернівцях, Москві (Росія), Харкові, Дніпропетровську, Могильові (Білорусія), 2 Всеукраїнських конференціях у м. Києві, на Х з'їзді Українського географічного товариства, а також на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу географічного факультету ТНУ.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 19 статей (1 у співавторстві), з яких 8 (1 у співавторстві) в наукових виданнях, які мають статус ВАК України як профільні за географічними дисциплінами, та 11 у збірниках матеріалів і тез науково-практичних конференцій, одна з яких у Матеріалах Х з'їзду Українського географічного товариства, загальним обсягом 6,2 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів та висновків до кожного розділу, висновків, Переліку використаних джерел інформації у кількості 195 джерел на 19 сторінках, додатків на 114 сторінках, містить 176 сторінок машинописного тексту, 28 рисунків (з них 22 у додатку), 18 таблиць (з них 17 у додатку) на 90 сторінках (89 у додатку); у двох томах загальним обсягом 315 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методичні основи вивчення територіального потенціалу регіону» зазначається, що в наш час існує нагальна потреба у значному посиленні конкурентоспроможності кожного окремого регіону за рахунок його власних можливостей. Їх усебічне вивчення, насамперед географічне, дає змогу пізнати просторові відмінності у розташуванні цих можливостей, їх взаємозв'язок, опосередкованість територією та її місцеположенням, і в майбутньому побудувати найбільш продуктивну систему господарювання на базі їх використання. Таке вивчення можливо реалізувати через поняття «територіальний потенціал» (ТП).

Проаналізовані попередні наукові роботи і публікації надали можливість визначити категорію «територіальний потенціал» як поєднання приватних (галузевих) потенціалів із впорядкованими взаємними зв'язками в рамках обмеженої територіальної цілісності, яка зумовлює формування певних значень, якостей і властивостей поєднання, що виконує функцію забезпечення сталого розвитку даного територіального співтовариства в певний період часу.

У даній роботі ми пропонуємо використовувати це поняття, посилаючись на його коротку ємність. На додаток до цього, запропонований термін підкреслює особливо важливу для географів властивість потенціалу, а саме, що цілісність, яка виникає в результаті об'єднання потенціалів та її нові властивості обумовлені специфікою території, яка накладає відображення своєї унікальності на сформовану цілісність. Крім того, це визначення чітко вказує на те, що однією з основних функцій ТП є задоволення потреб територіального соціуму, що постійно поновлюються. У період переходу на принципи стало-ноосферного розвитку система пріоритетів суспільства все більше змінюється у бік нематеріальної сфери, З'являється необхідність використовувати для задоволення потреб ті можливості території, які раніше не становили інтересу.

Тому на сучасному етапі розвитку до вже існуючих і добре вивчених в географії, економіці та інших науках видів потенціалу додаються нові. На основі вивчення існуючих джерел інформації та з урахуванням сучасних тенденцій розвитку суспільства, для вивчення на рівні регіону було обрано одинадцять великих компонентів територіального потенціалу. До складу приватних галузевих потенціалів входять такі одиниці (рис. 1). По-перше - це чотири основні компоненти - економічний, природний, соціальний, політико-географічний потенціали. По-друге, декілька компонентів, що розташовані на стику основних, але мають не менше значення в наш час - екологічний, природно-ресурсний, рекреаційний, науково-технічний, інвестиційний, конфліктний. По-третє, інформаційний потенціал, який виділяється в окрему групу, бо є особливим. Інформаційний потенціал слугує ніби «полем», «підстиляючою поверхнею» для інших категорій; він ніби проникає в середину кожної з них. В той самий час, цей компонент черпає ресурс для свого розвитку з інших категорій потенціалу. Кожен із компонентів поділяється на більш дрібні частини (рис. 1).



Рис. 1. Система компонентів територіального потенціалу регіону

Головний інтерес для задоволення потреб людства у формуванні стало-ноосферних територій представляють п'ять компонентів ТП, які одночасно є і складовими єдиного вектору сталого розвитку та формують функціональний базис розвитку території (регіону) (рис. 2). До таких належать: екологічний, соціальний, економічний, геополітичний (політико-географічний на рівні регіону), інформаційний потенціали.

Рис. 2. Інтегральна схема функціонування ТП регіону

Для побудови раціонально організованих територій (РОТ) врахування просторових характеристик саме цих категорій має бути покладене в основу територіального планування розвитку. При цьому не можна забувати, що вони тісно взаємопов'язані з іншими компонентами ТП, а також схильні до впливу обмежувачів розвитку (в роботі виділено п'ять груп обмежувачів - природні, соціальні, економічні, інформаційні, самообмежувачі), необхідність врахування яких також обґрунтована в даному дисертаційному дослідженні.

Встановлено, що врахування такої кількості чинників при плануванні перспективного розвитку території можливе лише на основі створення та використання міжвідомчої бази просторово-розподілених даних про ТП. Вона повинна бути динамічною і представляти собою зведення як кількісної, так і якісної інформації. Для впровадження подібної бази в процес планування розвитку буде необхідна реалізація декількох етапів методики інтегральної оцінки ТП, детально описаних нами в роботі. Одним з найбільш складних із них є кількісна оцінка ТП, яка вимагає переведення всіх показників, що характеризують його, в єдину систему одиниць виміру.

Зважаючи на це, для повноцінного аналізу об'єкту дослідження обґрунтовано доцільність застосування методу багатовимірного аналізу, всередині якого для вивчення нормалізованої матриці даних застосовано метод таксономічного аналізу за З. Хельвігом. Вартість таксономічних мір З. Хельвіга змінюється від 0 (ситуація негативна, адміністративно-територіальна одиниця погано забезпечена відповідним компонентом територіального потенціалу) до 1 (ситуація позитивна, забезпеченість висока, близько до еталонного об'єкту). Рідко вартість таксономічних мір може виходити за рамки даного проміжку: мати значення нижче 0 або вище 1. Це означає, що ситуація дуже негативна або дуже позитивна відповідно.

У другому розділі «Оцінка територіального потенціалу Криму», описані принципи систематизації ТП і методику його оцінки було застосовано на практиці. Використовуючи різні джерела інформації та пам'ятаючи про одне з основних правил багатовимірного аналізу, ми обрали невелике число показників для оцінки ТП Криму, враховуючи лише найбільш інформативні за кожним із його видів. В основу їх відбору, внаслідок існуючих важливих загальносвітових тенденцій, лягли положення концепції сталого розвитку і деякі з його індикаторів. Частина ознак є специфічними для Криму. У дослідженнях, присвячених оцінці територіального потенціалу на рівні держави або інших регіонів, деякі з них повинні бути виключені або замінені іншими.

Складено підсумковий перелік показників, що відображають забезпеченість адміністративних районів Криму основними компонентами ТП. Дотримуючись обраної методики оцінки потенціалу, було складено 11 матриць, відповідно до кількості компонентів ТП. Проведено нормалізацію даних. Після цього всі показники (змінні), обрані нами, залежно від характеру їх впливу на якість і можливість використання ТП були розділені на: стимулянти (С), що мають додатковий стимулюючий вплив на розвиток території та примноження ТП; дестимулянти (Д), які мають деструктивний, негативний вплив; номінанти (Н) зі складним для визначення впливом.

Далі, згідно з методикою З. Хельвіга зроблено розрахунок значень окремих компонентів ТП для кожного адміністративного району півострова. Необхідно відзначити, що кількісні характеристики, що описують окремі компоненти ТП Криму, низькі. Так, за теорією З. Хельвіга підсумкове число може коливатися в межах від 0 до 1, причому чим ближче до одиниці, тим краще. У нашому дослідженні лише кілька значень окремих компонентів подолали рубіж 0,5. Такий стан підкреслює існуючі протиріччя між наявним потенціалом і формами та методами його використання, а також доводить існування обмежувачів його використання. Треба зазначити, що найбільш негативна картина є характерною для рівня забезпеченості соціальним потенціалом: жоден із адміністративних районів не має рівня забезпеченості ним вище 0,1 (коефіцієнт). Це негативно відзначається на розвитку всіх інших компонентів ТП, через те, що соціум є основою суспільно організованої території.

Щоб наочно відобразити територіальні відмінності рівня забезпеченості компонентами потенціалу адміністративних районів Криму, нами була проведена їх класифікація. У зв'язку з тим, що показники в цілому не досягають великих значень (не наближаються до 1), виділено чотири основних види територій півострова («дуже високий» рівень забезпеченості виділяти недоцільно):

I вид - території з високим рівнем забезпеченості компонентами ТП;

II вид - території з середнім рівнем забезпеченості компонентами ТП;

III вид - території з низьким рівнем забезпеченості компонентами ТП;

IV вид - території з дуже низьким рівнем забезпеченості компонентами ТП.

Після з'ясування ступеня забезпеченості територій окремими компонентами потенціалу та причин такого становища, ми можемо, шляхом накладення картограм однієї на іншу, виявити ступінь забезпеченості ТП. Також можна скористатися математичними методами та обчислити середнє арифметичне значення забезпеченості всіма компонентами потенціалу у кожному районі, що дасть результат у вигляді забезпеченості окремих адміністративних одиниць півострова ТП. Таке спрощення математичних дій можливо і доцільно, тому що в попередніх етапах операції дані вже були оброблені належним чином.

У результаті, просторові відмінності у рівні забезпеченості ТП представлені таким чином. Високий рівень забезпеченості ТП спостерігається в межах міськрад Сімферополя і Севастополя; середній - на території Ялтинської, Керченської, Судакської міськрад і в Сімферопольському районі; низький - у межах міськрад Алушти, Армянська, Євпаторії, Феодосії, а також у межах територій Бахчисарайського, Білогірського, Джанкойського, Кіровського, Красногвардійського, Красноперекопського, Ленінського, Сакського, Совєтського, Чорноморського районів; дуже низький - у Нижньогірському, Первомайському, Роздольненському районах. Як дестимулянти, що призводять до таких результатів, в даному випадку виступають компоненти ТП, що мають найнижчі значення (нижче, ніж середнє значення рівня забезпеченості ТП по Криму, що дорівнює 0,1644) за показником рівня забезпеченості. Кожна територіальна одиниця має певний рівень забезпеченості ТП з індивідуальних причин. територіальний потенціал крим ринковий

Територія Кримського півострова, загалом, є зоною з низьким рівнем забезпеченості ТП, хоча в її межах виділяються кілька ареалів із високим, середнім і дуже низьким рівнем забезпеченості ним. Але, що важливо, динаміка рівня забезпеченості ТП, в цілому, позитивна. Саме це, хоч і повільно, але сприяє побудові еколого-соціально-економічної РОТ, а, значить, поступовому наближенню півострова до переходу на стадію сталого розвитку. Низька швидкість цього процесу пов'язана з протиріччями використання наявних компонентів потенціалу, що існують впродовж тривалого періоду.

Обмежувачі розвитку в даний час не дозволяють використовувати всі можливості ТП у повній мірі (рис. 3). Близько половини (за площею) території Криму характеризується високим ступенем сумарного впливу обмежувачів - це Джанкойський, Красногвардійський, Нижньогірський, Білогірський, Кіровський, Ленінський, Чорноморський райони, а також території міськрад Алушти та Судака. Низький ступінь сумарного впливу обмежувачів на впровадження ТП в процес суспільної організації території спостерігається в Сімферополі, Севастополі, Керчі, Євпаторії, Бахчисарайському районі. Для інших територій характерним є середній ступінь сумарного впливу обмежувачів на процес розвитку. Не можна однозначно говорити про те, які з видів обмежувачів, виділених нами, мають найбільший негативний вплив на процеси розвитку в Криму. У той же час, відзначається наявність обмежувачів, які мають, в основному, середній чи низький ступінь впливу на процес розвитку або ж взагалі не мають місця в деяких мікрорегіонах півострова. Такими є: природоохоронні (що саме по собі є негативним моментом), законодавчі, адміністративні, політичні (за винятком окремих територій), інформаційні (за винятком депресивних районів).

Крим наділений і такими факторами, що сприяють втягненню його ТП до процесу розвитку. По-перше, це повна відповідність статусу регіону в розумінні Асамблеї Європейських регіонів Ради Європи, тобто він має цілісність і завершеність в економічному, політичному, соціальному та інших вимірах. По-друге, Крим наділений природними межами, які в більшості своїй не підлягають перегляду, до того ж, більша їх частина - морські, що в усі часи вважалося дуже вигідним. По-третє, переважно острівний характер розвитку півострова сприяв формуванню значного ландшафтного різномаїття, що сприяє розвитку туризму. По-четверте, етнічна своєрідність півострова. Поліетнічність Криму підкреслює і його поліісторичність. По-п'яте, півострів має дуже великий обсяг поновлюваних джерел енергії (екологічно безпечніших), потенціал яких значно перевищує потреби півострова. По-шосте, регіон є місцем кінцевого споживання капіталу, а не його породження. З господарської точки зору - це вища форма організації життєдіяльності. І, нарешті, Крим має певну законодавчо-нормотворчу самостійність у рамках повноважень виконавчої влади, передбачених Конституціями України і Автономної республіки Крим, що важливо для реалізації наявних можливостей використання територіального потенціалу півострова.

Все це значно ускладнює сам процес територіального планування. Вимагає проведення кореляції між обмежувачами, факторами, що генерують розвиток, та територіальним потенціалом, виявлення ареалів і зон конфліктного та узгодженого розвитку. Але й підсумок такого процесу планування стає набагато більш результативним, ніж за відсутності вивчення цих елементів.

У третьому розділі, «Просторові особливості ефективного використання територіального потенціалу Криму», розглянуто тенденції та можливі напрями розвитку регіону на базі власного ТП. Запропоновано модель каркасу його ефективного використання, на основі якої можливо здійснювати планування

Рис. 3. Обмежувачі втягнення територіального потенціалу Криму до еколого-соціально-економічного процесу розвитку майбутнього розвитку регіону з використанням інтегрального, найбільш результативного з прикладів розвинених країн, підходу до планування.

Каркас ефективного використання територіального потенціалу являє собою систему ареалів, ядер концентрації ТП, що взаємодіють за допомогою вісей розвитку. Тобто, він складається з:

- ареалів, різною мірою забезпечених ТП і з неоднаковим ступенем впливу обмежувачів на процес розвитку;

- ядер локалізації окремих компонентів ТП;

- вісей різної значимості, що інтегрують ареали і ядра каркаса.

В основу виділення ареалів каркасу ефективного використання ТП нами було покладено три провідні критерії: 1) рівень забезпеченості освоєним ТП; 2) ступінь сумарного впливу обмежувачів на залучення до процесу використання ТП; 3) перспектива формування ефективного господарського комплексу на базі наявного ТП. На основі врахування цих критеріїв виділено три типи ареалів (в яких можливе виділення підтипів) (рис. 4):

І тип - ареали з перспективою розвитку ефективного господарського комплексу на базі освоєного ТП найближчим часом. До ареалів цього типу належать: Сімферополь, Севастополь, Керч, Сімферопольський район, Ялта, Євпаторія, Бахчисарайський район.

ІІ тип - ареали з перспективою розвитку ефективного господарського комплексу на базі освоєного ТП в майбутньому. До складу цього типу входять території: Судака, Армянська, Феодосії, Красноперекопського, Роздольненського, Сакського, Совєтського районів.

III тип - ареали з перспективою розвитку ефективного господарського комплексу на базі освоєного ТП у далекому майбутньому. До третього типу належать території: Алушти, Джанкойського, Кіровського, Білогірського, Чорноморського, Красногвардійського, Ленінського, Первомайського, Нижньогірського районів.

Кожен із ареалів містить ядро перспективного розвитку, тобто ділянку зосередження найбільш важливих на сьогодні компонентів ТП, що прискорюють процес формування РОТ. У роботі проведена їх типізація за кількома ознаками.

Залежно від рівня забезпеченості ТП і ступеня його використання можна виділити головні, другорядні функціонуючі, другорядні завмерлі ядра (вони в даний час не мають інструментів щодо залучення наявного ТП у процес розвитку). За ознакою наявності компонентів ТП, що прискорюють процес формування раціонально організованої території, від якого залежить функція, що виконується ядром, вони поділені на: ядра, що виконують функцію формування екологічної, економічної, соціальної, інформаційної та/або політико-географічної сталості. За кількістю виконуваних функцій ядро може бути монофункціональним або поліфункціональним. Чим більше функцій воно здатне виконувати одночасно, тим ближче знаходиться його територія до формування єдиного вектору сталого розвитку. На території Криму на даний момент є мікрорегіон, що виконує всі п'ять основних функцій - Ялта (рис. 4). Це говорить і про те, що і галузі господарства, які формуються, і ТП тут перебувають в узгодженому розвитку, а це означає, що ця територія повинна слугувати еталоном в межах Криму для побудови РОТ, що функціонує на принципах стало-ноосферного розвитку.



Рис. 4. Модель каркасу ефективного використання територіального потенціалу Криму

Ареали будь-якого типу і ядра різного функціонального призначення та відмінні за значимістю об'єднуються в каркас ефективного використання ТП за допомогою вісей, яких у межах півострова можна виділити три основні типи:

1 - вісі міжрегіонального (загальнодержавного) значення, що інтегрують головні ядра локалізації компонентів ТП;

2 - вісі внутрішньорегіонального значення, що інтегрують другорядні ядра локалізації ТП, які функціонують;

3 - вісі міжрайонного значення, що інтегрують другорядні завмерлі ядра локалізації ТП.

Головною функцією вісей є системоутворююча. Крім того всі вісі є лініями руху основних транспортних та інформаційних потоків, а перетинаючись одна з одною, вони дозволяють прискорити залучення окремих ядер і ареалів до процесу формування раціонально організованої території, як основи сталого розвитку.

ВИСНОВКИ

1. Методичний апарат суспільної географії дозволяє здійснити детальне вивчення та оцінку потенціалу територій будь-якого ієрархічного рівня. Зокрема, регіонального, обраного нами для проведення даного дисертаційного дослідження. Це дозволяє заповнити прогалини в уявленнях про можливості втягнення регіонів до процесу географічного розподілу праці і вирішити завдання оптимізації їх конкурентних можливостей. Саме це в межах ринкової економіки є необхідною умовою подальшого розвитку.

2. З появою планування розвитку територій постала проблема методичної та методологічної розробки базового поняття цього процесу. В якості такого виступає «територіальний потенціал», як синтетичне суспільно-географічне поняття, що інтегрує в собі тісно поєднані компонентно-галузеві потенціали, відображає їх опосередкованість територією, яка сама може виступати в якості ресурсу і до того ж має потенціал місцеположення, що формує унікальність єдності. Територіальний потенціал, як єдність, реалізує основну функцію: задоволення потреб суспільства, які постійно зростають і поновлюються.

3. Суспільно-географічне вивчення складної категорії «територіальний потенціал» та її використання у практичній діяльності потребує розробки принципів систематизації та методів її інтегральної оцінки.

Принципи систематизації будуються, в першу чергу, на існуючих тенденціях розвитку світового суспільства. Тому на перший план зараз виходять ті компоненти територіального потенціалу, котрі раніше не мали великого значення, майже не вивчались в науці і не були відображені при плануванні територій, інші ж, навпаки, відходять на другий план.

Оцінка здійснюється завдяки реалізації взаємопов'язаних етапів, кожен з яких потребує виконання певного набору дій. Першим етапом є аналіз сучасного рівня та особливостей розвитку регіону (функціональний, галузевий, історичний), в якому окрему увагу треба приділити аналізу існуючих способів використання компонентів територіального потенціалу. Другим - підбір показників і кількісна оцінка територіального потенціалу регіону. Третім - аналіз сумісності напрямків його використання. Четвертим - визначення загроз, слабкостей, можливостей та сильних сторін територіального потенціалу. П'ятим - визначення ареалів і зон конфліктного та узгодженого розвитку регіонів. Шостим - внесення пропозицій щодо зміни перспективних напрямів розвитку території.

Дотримання такої послідовності дозволить усунути низку недоліків. Значно посилить роль територіальної складової в територіальному плануванні, виведе останню з інтелектуальної тіні і дозволить повною мірою використовувати в системі планування інтегральний або ж комплексний підхід, що є найбільш результативним. Це, у свою чергу, прискорить процес досягнення територією рівня сталого розвитку (від локального до державного рівня) у складі п'яти, важливих на сучасному етапі розвитку суспільства, компонентів: екологічного, економічного, соціального, геополітичного, інформаційного. У результаті соціум наблизиться до ноосферного етапу розвитку, як завершального на осяжну перспективу.

4. Крим у складі двох адміністративних одиниць - Автономна Республіка Крим і Севастопольський регіон - наділений особливою унікальністю, не властивою іншим регіонам України. За планової економіки вона не була врахована. На сьогоднішній день, у межах ринкової економіки за умов правильного розподілу вивчаючої та освоюючої праці така унікальність повинна підвищити конкурентоспроможність регіональних виробництв в межах національного та світового господарства. Необхідно відмовитися від прагнення орієнтуватися на окремі компоненти економіки, суспільства, природи. Треба дивитись на територію загалом. Тоді стане можливим досягнення основної місії нашого регіону: Крим - кращий за якістю життя регіон в Україні. Означена місія може бути виконана за рахунок створення нового господарського комплексу Криму - сталого, конкурентоспроможного, екологозберігаючого, що відповідає вимогам постіндустріального етапу розвитку. Цьому значно сприятиме вивчення, освоєння та використання власного територіального потенціалу.

5. Всі наявні просторові особливості розподілу територіального потенціалу, його компонентів, обмежувачів його використання та факторів, що генерують його втягнення до процесу формування раціонально організованої території в межах регіону Крим відображені в моделі каркасу ефективного використання територіального потенціалу півострова. Основу цього каркасу складають ареали, ядра та вісі, що мають свої особливості та виконують різні функції. Проведення даного дисертаційного дослідження дозволило виділити в межах Криму три типи ареалів: І тип - ареали з перспективою розвитку ефективного господарчого комплексу на базі освоєного територіального потенціалу найближчим часом; ІІ тип - ареали з перспективою розвитку ефективного господарського комплексу на базі освоєного територіального потенціалу в майбутньому; III тип - ареали з перспективою розвитку ефективного господарського комплексу на базі освоєного територіального потенціалу в далекому майбутньому. Типізацію ядер було проведено за показником їх значення та функціями. Вісі було виділено як системоутворюючі елементи каркасу ефективного використання територіального потенціалу Криму.

6. Завдяки застосуванню методу картографічного моделювання при побудові каркасу ефективного використання територіального потенціалу Криму виявлено території конфліктного розвитку регіону. Найбільший ступінь конфліктності між наявним територіальним потенціалом і напрямами його використання характерний для Нижньогірського та Первомайського районів. Напрями господарської діяльності в їх межах необхідно змінити для наближення перспективи формування раціонально організованої території, а, отже, і поступового переходу до етапу стало-ноосферного розвитку всередині них, а потім і Криму загалом. До того ж, на території Криму виявлено і такий мікрорегіон, що виконує всі п'ять виділених нами важливих функцій територіального співтовариства - Ялта. Ця територія повинна слугувати еталоном для побудови раціонально організованої території, що функціонує на принципах стало-ноосферного розвитку, в межах Криму.

Таким чином, це дослідження значно розширює можливості здійснення правильного вибору напряму майбутнього розвитку півострова на основі використання власних можливостей, як конкурентоспроможної на національному та світовому ринках території, а отже, має певне практичне значення для вдосконалення наукових основ територіального планування розвитку Криму, а також регіональної соціально-економічної політики держави в цілому.

Узагальнюючи вище викладене, варто сказати, що поставлені мета й завдання даного дисертаційного дослідження виконані повною мірою. Результати дослідження впроваджуються в навчальний процес підготовки спеціалістів і магістрів з географії в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського, що характеризує позитивну спрямованість виконаної роботи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ромащенко В. В. Территориальное своеобразие научного комплекса Крыма / В. В. Ромащенко, Н. С. Сахнова // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. - Том 17 (56), №3. - География. - Симферополь. - 2004. - С. 99 - 106.

2. Ромащенко В. В. Регіональний сталий розвиток в умовах переходу до інформаційного суспільства / В. В. Ромащенко // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. - Вип. 246 : Географія. - Чернівці : Рута, 2005. - С.176 - 180.

3. Ромащенко В. В. Эколого-экономические принципы развития территории Крыма / В. В. Ромащенко // Ученые записки ТНУ им. В. И. Вернадского. - Том 20 (59), №2. - География. - Симферополь. - 2007. - С. 158 - 164.

4. Ромащенко В. В. Нематериальные природные активы в экономике Крыма / В. В. Ромащенко // Геополитика и экогеодинамика регионов. - Симферополь, 2007. - Т.3. - Вып. 2. - С. 29 - 32.

5. Ромащенко В. В. Еволюція проблематики вивчення пріоритетів розвитку регіону в суспільно-географічних дослідженнях / В. В. Ромащенко // Часопис соціально-економічної географії. - Харків. - 2008. - Вип. 4 (1). - С. 195 - 207.

6. Ромащенко В. В. Анализ экологического потенциала районов Крыма для целей стратегического планирования / В. В. Ромащенко // Геополитика и экогеодинамика регионов. - Симферополь, 2009. - Т.5. - Вып. 1. - С 87 - 92.

7. Ромащенко В. В. Модель расчета ренты нематериального природного актива / В. В. Ромащенко // Культура народов Причерноморья / гл. ред. Ю. А. Катунин. - Симферополь, 2008. - №124. - С. 147 - 149.

8. Ромащенко В. В. Елементи територіального потенціалу як складова стратегічного планування (на прикладі Криму) / В. В. Ромащенко // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць. - Вип. 480-481 : Географія. - Чернівці : Чернівецький національний університет, 2009. - С. 131 - 134.

9. Ромащенко В. В. Трансформаційні зміни у господарському комплексі регіону на шляху до сталого розвитку (на прикладі Криму) / В. В. Ромащенко // Часопис соціально-економічної географії. - Харків. - 2006. - Вип. 1. - С. 144 -150.

10. Ромащенко В. В. Эколого-экономические принципы оптимального развития региона в современных условиях / В. В. Ромащенко // Географія в інформаційному суспільстві: збірник наукових праць у 4-х тт. - К. : ВГЛ «Обрії», 2008. - Т. ІІ. - С. 226 - 228.

11. Ромащенко В. В. Современное состояние развития инновационной деятельности в АРК / В. В. Ромащенко // Тезисы Всеукраинской конференции молодых ученых. - Симферополь : ТНУ, 2003. - С. 120.

12. Ромащенко В. В. Методические подходы к изучению научного комплекса региона с целью актуализации его геоинформационного потенциала / В. В. Ромащенко // Рациональное природопользование : Школа-конференция молодых ученых с участием стран СНГ : Тезисы докладов. - М. : Географический факультет МГУ, 2005. - С. 328 - 332.

13. Ромащенко В. В. Пути трансформации хозяйственного комплекса региона с учетом эколого-природного потенциала (на примере Крыма) / В. В. Ромащенко // География, екологія, геологія: перший досвід наукових досліджень. Матеріали міжнародної конференції студентів і аспірантів, присвяченої 155-річчю від дня народження видатного дослідника Придніпров'я В.О. Домгера, 20 - 21 квітня 2006 / ред. Л. І. Зеленська. - Дніпропетровськ : Вид. ДНУ, 2006. - Вип. 3. - С.116 - 117.

14. Ромащенко В. В. Эколого-природный потенциал региона в оптимизации его развития / В. В. Ромащенко // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Регіон-2006 : стратегія оптимального розвитку” (15-16 травня 2006 року, м. Харків). - Харків, 2006. - С. 245 - 246.

15. Ромащенко В.В. Усиление значимости геоэкологического рентного потенциала региона / В. В. Ромащенко // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Регіон-2007 : суспільно-географічні аспекти” (18-19 квітня 2007 року, м. Харків). - Харків, 2007. - С. 20 - 22.

16. Ромащенко В. В. Эколого-экономические приоритеты регионального развития / В. В. Ромащенко // Молоді науковці географічній науці. Матеріали наукової конференції (Київ 24-25 жовтня 2007 р.). - К. : ВГЛ «Обрії», 2007. - С. 136 - 140.

17. Ромащенко В. В. Проблема оценки интегрального потенциала региона / В. В. Ромащенко // Молоді науковці - географічній науці: збірник наукових праць / заг. ред. проф. Я. Б. Олійник. - К. : ВГЛ «Обрії», 2008. - Вип. IV. - С. 324 - 325.

18. Ромащенко В. В. Программы эколого-экономического развития на локальном уровне / В. В. Ромащенко // Теория и практика устойчивого развития: географическое обеспечение: Материалы Международной научно-практической конференции, посвященной 90-летию со дня рождения П. А. Лярского (5 - 7 декабря 2007 г.). - Могилев: МГУ им. А. А. Кулешова, 2008. - с. 139 - 143.

19. Ромащенко В. В. Территориальный потенциал - интегральная категория стратегического планирования / В. В. Ромащенко // Проблеми розвитку наук про Землю в баченні молодих науковців : Матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 29 - 30 травня 2008 р.). - К. : Реферат, 2008. - С. 76 - 77.

АНОТАЦІЯ

Ромащенко В. В. Суспільно-географічне дослідження територіального потенціалу Криму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за фахом 11.00.02 - економічна та соціальна географія. - Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Сімферополь, 2011.

У дисертації уточнено поняття «територіальний потенціал» у суспільно-географічному розумінні. Виявлені особливості складу та співвідношення компонентів територіального потенціалу.

Доказано практичну значимість та актуальність вивчення територіального потенціалу регіону в умовах перехідної/ринкової економіки. Запропоновано принципи систематизації та методи інтегральної оцінки територіального потенціалу регіону.

Визначено та проаналізовано роль обмежувачів у процесі використання територіального потенціалу. Позначені фактори, що генерують його втягнення до процесу формування раціонально організованої території.

Проведено оцінку територіального потенціалу Криму, визначено обмежувачі та фактори, що генерують його використання в процесі розвитку півострова. Змодельовано каркас ефективного використання територіального потенціалу Криму.

Ключові слова: територіальний потенціал, компоненти територіального потенціалу, обмежувачі розвитку, раціонально організована територія, модель каркасу ефективного використання територіального потенціалу.

Ромащенко В. В. Общественно-географическое исследование территориального потенциала Крыма. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Таврический национальный университет имени В. И. Вернадского, Симферополь, 2011.

В диссертации уточнено понятие «территориальный потенциал» в общественно-географическом смысле. Определены состав и соотношение компонентов территориального потенциала, актуальных для удовлетворения потребностей территориального сообщества на современном этапе его развития. Выявлены типы территориального потенциала в зависимости от характера освоения и использования его в процессе эколого-социально-экономического освоения территории.

Доказана практическая значимость изучения территориального потенциала региона в условиях переходной или рыночной экономики. Для чего обоснована с помощью метода BCG-матриц важность внедрения в украинскую практику планирования развития территориального подхода, который дополнит отраслевой и функциональный подходы и позволит применять наиболее результативный - интегральный - подход.

Предложены принципы систематизации и основы методики интегральной оценки территориального потенциала региона. Выявлено, что лучший способ сбора и хранения данных, характеризующих качественные и количественные стороны объекта исследования, это межведомственный банк пространственно распределенных данных о нем. Его создание представляет собой длительный и трудоемкий процесс. Первоначально проводится анализ уже имеющейся текстовой информации, затем подбор показателей и количественная оценка, выявление ограничителей и факторов, генерирующих использование территориального потенциала. После этого проводится анализ их взаимовлияния друг на друга. Внутри подобной структуры ведется постоянное обновление информации.

Определено, что наиболее трудоемким этапом в создании информационной базы о территориальном потенциале является подбор показателей для его оценки и сам процесс количественной оценки. В качестве наиболее подходящего метода для осуществления обозначенных действий выбран метод многомерного анализа, а, как один из его подэтапов, метод таксономического анализа.

Произведена оценка территориального потенциала Крыма. В результате выявлено, что в целом по региону уровень обеспеченности им можно охарактеризовать как низкий. Хотя есть отдельные территории, где он высокий, средний или очень низкий. Проведена корреляция между уровнем обеспеченности территориальным потенциалом и ограничителями его вовлечения в процесс формирования рационально организованной территории. Определены факторы, генерирующие использование территориального потенциала Крыма. С учетом всего этого выявлено четыре основных направления перспективного развития хозяйственного комплекса полуострова. К ним отнесены: курортно-рекреационная сфера; продуктивное сельское хозяйство; транспортно-коммуникационный, информационный и финансовый сектор; вспомогательные отрасли промышленности, в первую очередь те, что осуществляют переработку сельскохозяйственной продукции и обеспечивают отдыхающих и местное население отдельными видами продукции.

На основе проанализированной информации смоделирован каркас эффективного использования территориального потенциала Крыма. В качестве его составляющих обозначены ареалы, ядра и оси. Определено три типа ареалов на территории полуострова: с перспективой развития эффективного хозяйственного комплекса на базе освоенного территориального потенциала в ближайшее время; с перспективой - в будущем, с перспективой - в далеком будущем. Выявлено наличие главных и второстепенных ядер локализации компонентов территориального потенциала, ускоряющих процесс формирования рационально организованной территории. Определены основные оси перспективного эффективного использования территориального потенциала. Они играют системообразующую роль в процессе формирования рационально организованной территории в пределах Крыма.

Ключевые слова: территориальный потенциал, компоненты территориального потенциала, ограничители развития, рационально организованная территория, модель каркаса эффективного использования территориального потенциала.

Romashchenko V. V. A socio-geographical study of territorial potential of the Crimea. - The manuscript.

Thesis for awarding the scientific degree of the candidate of geographical sciences by specialty 11.00.02. - Economic and social geography. - Taurida National V. I. Vernadsky University, Simferopol, 2011.

The thesis gives a specification of the term “territorial potential” in a socio-geographical sense. Several peculiar features of territorial potential's composition and its components ratio are defined.

It is proved the practical significance and topicality of studying the territorial potential of a region in transition or market economies. It is suggested the principles of systematisation and methodology for integral assessment of territorial potential of a region.

It is defined and analysed the role of constraints in the process of territorial potential's utilisation. The factors that generate its inclusion in the process of the formation of rationally organised territory are indicated.

It is evaluated the Crimea's territorial potential. The constraints and the factors that generate its inclusion in the process of the peninsula's development are defined. The frame model of the effective use of Crimea's territorial potential is created.

...