Використання та охорона мінерально-сировинних ресурсів Чернівецької області: сучасний стан і перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

УДК 911.3: 330.15 (477.85)

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Використання та охорона мінерально-сировинних ресурсів Чернівецької області: сучасний стан і перспективи

11.00.02 - Економічна та соціальна географія

Костащук Володимир Іванович

Чернівці - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі соціальної географії та рекреаційного природокористування географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор географічних наук, доцент Кілінська Клавдія Йосифівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування.

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор Заставецька Ольга Володимирівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри географії України і туризму;

кандидат географічних наук, доцент Журба Ігор Євгенович, Хмельницький національний університет, доцент кафедри міжнародних економічних відносин.

Захист відбудеться 19 жовтня 2009 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. М. Коцюбинського, 2, географічний факультет, ауд. 24.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розісланий Ѕ18Ѕ вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор географічних наук, професор В.О. Джаман.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Посилення засад регіонального природокористування, виникнення нових форм, методів і видів господарювання зумовлюють необхідність залучення до широкого суспільно-наукового обігу оновлених і деталізованих ресурсно-оцінкових досліджень, що спрямовані на перегляд і моніторинг природно-ресурсного потенціалу. Одним із таких напрямів дослідження є вивчення мінерально-сировинних ресурсів (МСР), як подальшого орієнтира на підвищення добробуту та достатку населення, основи до ведення мови про різноманітний національний потенціал корисних копалин й раціональне використання і охорону природи предтечі екологічного стану.

Виконання такого роду дослідження дозволяє краще прослідкувати просторово-територіальний рівень забезпечення суспільства мінерально-сировинними ресурсами, їх використання й запропонувати перспективні напрями розвитку галузей господарства, що розвиваються на їх основі.

Питаннями вивчення та оцінювання МСР займалися П.Я. Антонов, А.С. Астахова, М.І. Бесіда, В.М. Герасимович, С.І. Дорогунцов, І.П. Жаворонкова, М.Г. Ігнатенко, А.Б. Каждан, В.Й. Лажнік, В.П. Руденко, А.А. Сергєєв. Вплив мінерально-сировинних ресурсів на формування галузевої і територіальної структури господарства досліджували П.М. Алампієв, І.П. Бобрович, Й.А. Бурка, В.Й. Бурка, І.О. Горленко, Я.І. Жупанський, Ф.Д. Заставний, В.І. Захарченко, С.І. Іщук, М.М. Колосовський, М.М. Паламарчук, Е.П. Пироженко, М.Д. Пістун, О.І. Шаблій та ін. Еколого-економічні проблеми використання МСР розкрито у працях О.М. Адаменка, В.А. Анучіна, О.О. Базилевича, М.І. Бесіди, В.М. Герасимовича, М.В. Жука, І.В.Комара, В.П. Коржика, А.І. Проскурка, Г.І. Рудька, М.Я. Сивого, Е.А. Соловйова, Г.Г. Шалміної. У більшості праць аналіз МСР проводиться на рівні вивчення одного із аспектів питання, що створює умови до осмислення важливості природного ресурсу як основи матеріально-технічного стану території. Підсилюючою ланкою у даному ракурсі виступає комплексний загально-географічний аналіз МСР на рівні виявлення стану їх вивчення, аналізу процесів використання, виробництва продукції мінерально-сировинного походження та (з позиції зазначених попередніх важливих чинників) проведення оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища (НПС).

Територія Чернівецької області, у плані господарського використання мінерально-сировинних ресурсів, характеризується багатофункціональним природокористуванням. Тривалий процес господарювання докорінно впливає на природні умови, зайнятість людини та її здоров'я. Інтенсифікація видобутку й переробки МСР підсилює актуальність дослідження у напрямі виявлення існуючої територіальної організації, формування екологічної ситуації, виявлення ролі, місця МСР і значимості у господарському комплексі області.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з основними напрямами науково-дослідної роботи кафедри географії України, картографії та геоінформатики і кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, зокрема з темами: „Структурні зміни господарського комплексу Карпато-Подільського регіону України в сучасних умовах” (2006-2010 рр.), № державної реєстрації - 0106U003613 (автором розроблені підходи до вивчення питань регіонального природокористування); „Еколого-прогнозна оцінка природ-но-господарської різноманітності Карпатського регіону” (2006-2011 рр.), № державної реєстрації 107U003694 (автором проаналізована територіальна структура мінерально-сировинних ресурсів Чернівецької області) .

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вивчення географічних і виявлення еколого-економічних аспектів використання МСР, окреслення перспективи розвитку мінерально-сировинного природокористування на території Чернівецької області.

Для досягнення окресленої мети вирішувалися наступні завдання:

аналіз теоретико-методологічних засад по питаннях видобутку, використання і переробки мінерально-сировинних ресурсів;

вивчення сучасного стану МСР і визначення їх вартісної оцінки;

виявлення територіальної структури й забезпечення мінерально-сировинними ресурсами;

еколого-географічний аналіз перспективних напрямів використання МСР Чернівецької області.

За обєкт дослідження слугують мінерально-сировинні ресурси Чернівецької області.

Предмет дослідження складають економіко-географічні та еколого-географічні аспекти використання МСР.

Методи дослідження. Вивчення процесів використання мінерально-сировинних ресурсів проводилося за допомогою діалектичного підходу, що поєднує різні наукові методи пізнання. У дисертаційній роботі використанні групи а) загальнонаукових (ретроспективний, системний, структурний), б) дисциплінарних (картографічний, статистичний, анкетний, математичного моделювання) методів.

Інформаційною базою дисертаційної роботи послужили матеріали анкетного опитування, обстеження підприємств, що спеціалізуються на виробництві продукції мінерально-сировинного походження, статистичної звітності Управління державної статистики у Чернівецькій області.

Наукова новизна одержаних результатів.

Одержано вперше:

- проведено вартісну оцінку МСР Чернівецької області;

- досліджені регіональні особливості процесів використання мінерально-сировинних ресурсів;

- виявлена залежність між інтенсивністю використання мінерально-сировинних ресурсів і соціально-економічними процесами, що відбуваються у господарстві області.

Удосконалено:

- економіко-географічний та еколого-географічний підходи до вивчення МСР;

- метод оцінки екологічного стану за допомогою коефіцієнтів використання МСР.

Отримало подальший розвиток:

- методика вартісної оцінки МСР;

- використання математичного апарату при дослідженні мінерально-сировинних ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть використовуватися для обґрунтування перспективних напрямів розвитку галузей мінерально-сировинного комплексу Чернівецької області, в обласних комітетах з охорони природи та екобезпеки, як перспективний план дій, що націлений на збереження мінерально-сировинного потенціалу адміністративної області.

Теоретико-методичні результати досліджень впроваджено у навчальний процес підготовки географів і фахівців-туристів на географічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича при викладанні курсів „Соціальна географія”, „Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка”, „Основи міжнародної еколого-економічної діяльності”, „Суспільна географія” та виконанні науково-дослідної роботи.

Особистий внесок здобувача. Виконане дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій наведені результати власних досліджень автора щодо а) аналізу теоретико-методологічних та методичних засад використання МСР, б) методики проведення оцінки вартості МСР і виробництва мінерально-сировинної продукції, в) дослідження екологічного стану території, що формується під впливом видобутку і переробки МСР. З наукових праць у дисертаційній роботі використані власні (авторські) ідеї та висновки.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та результати виконаних досліджень доповідалися автором на Другій всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України” (Чернівці, 2000), на міжнародній науково-практичній конференції „Права власності в перехідних економіках” (Київ, 2001), на міжнародній науково-практичній конференції „Геоморфологічні дослідження України: минуле, сучасне, майбутнє” (Львів, 2002), на Другій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право” (Луцьк, 2005), на міжнародній науково-практичній конференції „Географические проблемы сбалансированного развития староосвоенных регионов” (Брянск, 2007), на Х з'їзді Українського географічного товариства (Київ, 2008).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом 4,0 др. арк., з яких 4 статті у наукових фахових виданнях, 5 публікації у інших виданнях, 6 тез.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і додатків. Загальний обсяг роботи - 161 стор., з них 121 стор. основної частини, 4 рисунки, 6 картосхем, 19 таблиць, 4 додатки. Список використаних джерел містить 176 найменувань.

Основний зміст роботи

У першому розділі „Теоретико-методологічні аспекти вивчення мінерально-сировинних ресурсів” обґрунтовано зміст і сутність мср, охарактеризовані теоретико-методологічні засади дослідження, представлена ретроспективна характеристика використання мінерально-сировинних ресурсів, проаналізовані методи і принципи їх дослідження.

Сучасні географічні дослідження МСР націлені на виявлення теоретико-методологічних засад структури, змісту та особливостей використання МСР, їх класифікації і типізації. Найприйнятнішими з практичної точки зору є методичні рекомендації, що дозволяють вивчати МСР: за ознаками використання - а) технологічно доступні (видобувні) і б) технологічно недоступні (невидобувні); за господарським призначенням - а) ресурси промислового значення і б) ресурси геологічного значення; за функціональним призначенням - а) безпосередньо використовуються людиною у різних галузях господарювання і б) сировинні ресурси, що є матеріалом чи предметом праці, який підлягає переробці. Підходи до виявлення найважливіших засад використання МСР враховують: 1) аналіз процесів використання МСР для потреб галузей господарства (галузевий підхід); 2) характеристику комплексного використання МСР (комплексний підхід). Галузевий і комплексний підходи базуються на найновіших досягненнях науки і практики, що удосконалює існуюче виробництво і забезпечує випуск нових видів продукції; 3) третій підхід - конструктивний, виокремлюється як оцінка а) процесів видобутку, б) виробництва продукції, в) вартості продукції, г) екологічного стану території.

У процесі дослідження питань використання МСР чільне місце займає математичний метод дослідження, що дозволяє визначити динамічність освоєння, використання та переробки МСР. Тому одним з головних питань дослідження МСР є розрахунок вартості й концентрації виробництва продукції, еколого-економічної ефективності використання МСР (табл. 1). Важливим аспектом дослідження МСР є визначення споживчої вартості видобутих і використаних МСР. Це - мінімальна ціна продукції, виробленої з окремого виду ресурсу, що відображає значення природних ресурсів для суспільства у певний період розвитку господарського комплексу.

Таблиця 1. Алгоритм оцінки мінерально-сировинних ресурсів

Визначення споживчої вартості мінерально-сировинних ресурсів
1.	МР = (V/W) · C	МР - споживча вартість МСР; V - загальні запаси корисних копалин у певному (конкретному) родовищі; W - пересічні обласні витрати МСР на виробництво одиниці продукції; C - пересічна ціна виготовленої одиниці продукції
2.	МРj = (Vi - ? Sij /Wj) Ч (Cj - Ci?(I - 1)	МРj - споживча вартість МСР за певний період; Vi - запаси МСР на початок дослідження; Wj - пересічні затрати сировини на виготовлення продукції; Sij -видобуток МСР за час спостереження; Cj - вартість одиниці продукції попередніх років, Ci - сьогоденна вартість одиниці продукції, I - індекс цін
3.		Іm.r. - сумарна споживча вартість МСР; і - окремий вид МСР; n - загальна кількість родовищ МСР і - виду, m - загальна кількість видів МСР.
Показники територіальної структури використання мінерально-сировинних ресурсів
4.	Кс = Ко / Кв	Кс - індекс концентрації; Ко - виробництво продукції у розрізі територіальної структури; Кв - загальне виробництво продукції
5.	І = Іп / Із	І - коефіцієнт інтенсивності використання МСР; Іп - частка територіальної структури (адміністративного району) у загальному по області виробництві продукції; Із - частка адміністративного району в обласних запасах МСР
6.	Св = Вmin/ Вmax	Св - коефіцієнт стабільності виробництва; Вmin - мінімальні обсяги виробництва продукції; Вmax - максимальні обсяги виробництва продукції
Визначення екологічного стану території
7.		Ip - індекс екологічного стану території; ?Bn - забруднення навколишнього природного середовища промисловими підприємствами (за рік, у %); ?Cn - продукція мінерально-сировинного походження (за рік, у %); n - розрахунковий період
8.		Ка - коефіцієнт забруднення атмосферного повітря; Z - викиди відходів виробництва мінерально-сировинної продукції (%) у атмосферне повітря; S - сумарне виробництво мінерально-сировинної продукції (%); n - період дослідження

Перший блок формується на основі аналізу структури МСР, виявлення предмету, завдання та етапів вивчення. Основні принципи дослідження (просторовий, комплексний) створюють підґрунтя до вивчення МСР у триєдиній системі „формування (утворення) - виявлення (вивчення) - використання”.

Аналітико-синтезуючий блок структурно-логічної моделі сформований таким чином, що дозволяє досліджувати МСР на локальному та регіональному рівнях. Підсумковим етапом дослідження МСР є визначення вартісної оцінки й формування управлінських рекомендацій стосовно їх подальшого стану. На сучасному етапі важливим аспектом дослідження МСР слугує моніторинг їх використання та охорони.

Найважливішими у представленій схемі є порядок висвітлення питань про а) мотивацію (необхідність і важливість вивчення МСР), б) процедуру (логічно побудована структура виявлення властивостей-ознак природного ресурсу), в) територіальний, г) конструктивний, д) перспективний аналіз подальшого функціонування МСР у господарському комплексі області.

Дослідження МСР включають виявлення функціонально-компонентної, функціонально-територіальної й функціонально-управлінської структури та детальний аналіз їх складових. Основним методичним оператором слугують загальнонаукові (метод просторового аналізу, діалектичний, статистичний, абстрактно-логічний, метод систематизації, монографічний, історичний, соціологічний, метод аналізу і синтезу, евристичний) і дисциплінарні (комплексний, картографічний, порівняльно-географічний, районування, енерговиробничих циклів) методи дослідження .

У рамках загальногеографічного підходу, при дослідженні регіонального природокористування та у зв'язку з розвитком мінерально-сировинної бази використовуються природно-географічний, економіко-географічний і еколого-географічний підходи, зміст яких визначається особливостями природокористування у районах видобутку й переробки корисних копалин.

За основу територіальної структури використання МСР слугують мінерально-сировинний пункт (МСП) - найменший елемент територіальної структури, що розвивається на основі використання одного родовища корисних копалин у межах одного населеного пункту; мінерально-сировинний центр (МСЦ) формується на базі двох і більше родовищ у межах населеного пункту; мінерально-сировинний кущ (МСК) - кілька родовищ корисних копалин у різних населених пунктах, де функціонують промислові підприємства; мінерально-сировинний вузол (МСВ) - історично сформоване поєднання промислових підприємств, що використовують МСР.

У другому розділі „Мінерально-сировинні ресурси Чернівецької області” розглядаються природні умови території дослідження, територіальне поширення МСР, запропонована оцінка споживчої вартості.

На території Чернівецької області геологічно вивченими є 17 видів корисних копалин, що зосереджені у 133-х родовищах, з яких 38 мають промислове значення. Це паливно-енергетичні (3,8 %) і гірничо-хімічні (1,5 %) види, прісні і мінеральні води (9,2 %), сировина для виробництва будівельних матеріалів (85,5 %).

Територіальна відмінність видового складу МСР Чернівецької області та їх запаси засвідчують, що у гірській частині області (Путильський район) промислові запаси глини і суглинку (Путильське родовище) складають 412 тис. м³, природного газу (Гринявське родовище) 313 тис. м³. Запаси сланцю, кухонної солі, вугілля, рудопрояви марганцевих і поліметалевих руд підсилюють необхідність геологічного вивчення на предмет експлуатації родовищ корисних копалин. Це стосується покладів будівельного каменю (Плосківське і Дихтинецьке родовища), що також є недостатньо вивченим. На території передгірської частини області (Вижницький, Сторожинецький, Глибоцький, Герцаївський райони) основними видами ресурсів є нафта (Лопушнянське родовище), природний газ (Чорногузівське, Шереметівське родовища), піщано-гравійна суміш (Майдан-Іспаське, Вашківське, Вижницьке родовища), виявлені незначні поклади вугілля (Міліївське та Іспаське родовища), вапняку (Карапчівське). Запаси природного газу та мармуризованих вапняків (смт. Красноїльськ) використовуються у газовій промисловості і промисловості будівельних матеріалів (виробництво облицювальних матеріалів). Основні запаси глини та суглинку сконцентровані у Міліївському, Іспаському, Сторожинецькому, Старожадівському, Кам'янському, Старобросківському і Герцаївському родовищах. Піщано-гравійна суміш (Жадівське та Їжівське родовища) наразі недостатньо вивчена і економічно оцінена.

Рівнинна частина області (Заставнівський, Кіцманський, Новоселицький, Хотинський, Кельменецький, Сокирянський райони) характеризується значними запасами глини та суглинків. Найбільшими родовищами є Стрілецько-Кутське, Драчинецьке, Киселівське, Заставнівське, Юрківське, Маморницьке, Мамалигівське, Новоселицьке, Козирянське, поклади яких використовують для виробництва будівельної цегли. У руслі та заплаві р. Прут інтенсивно використовуються піщано-галечникові матеріали (Неполоківське, Лужанське, Митківське, Онутське родовища), що сприяє розвиткові виробництва гравійно-піщаної суміші, будівельних конструкцій, будівельного піску, тощо. Відкриті і вивчені поклади гіпсів (Веренчанське, Скитське, Мамалигівське родовища). Найбільшими родовищами вапняків є Комарівське та Коновське.

Оператор оцінки споживчої вартості МСР базується на двох етапах. На першому етапі визначалася споживча вартість МСР окремих родовищ. При цьому використовувалися пересічні по області показники вартості продукції мінерально-сировинного походження. За наявності виробництва кількох видів продукції (до прикладу, щебінь вапняковий, вапно будівельне) пріоритет надавався показникам продукції з найменшими затратами на її виробництво (С). Натуральні показники виробництва та обсяги видобутку дозволили визначити витрати МСР на одиницю продукції. Найнижча споживча вартість майже на всі види продукції мінерально-сировинного походження (за виключенням щебеню і гравію) зафіксована у 1999 р. Збільшення вартості (крім асфальту та залізобетонних виробів) спостерігалося у 2001-2002 рр. (від 10,3 % за рік для борошна вапнякового, до 66,5 % для будівельного каменю). Основною причиною зростання ціни є збільшення попиту на продукцію. З 1999 по 2005 роки спостерігається зростання ціни на камінь будівельний, пісок будівельний, будівельну цеглу, гравійно-піщану суміш, бітум, щебінь вапняковий, камінь гіпсовий, залізобетонні вироби. збільшення попиту на продукцію обумовлює високі темпи зростання ціни. Аналогічний процес (зріст ціни на 150-200 %) зафіксований для виробництва бетону, будівельного вапна, гіпсу будівельного. Найменше зросла ціна на борошно вапнякове (140 %).

У Чернівецькій області найвища споживча вартість МСР у Вижницькому районі обумовлена значними покладами гравійних матеріалів, нафти і природного газу, вартість яких зростає. Частка району у номінальній вартості МСР області у 2005 р. складала 34,4 %, реальній - 36,7 %. Відносно висока споживча вартість МСР у Заставнівському, Сокирянському, Кіцманському і новоселицькому районах. Тут МСР використовуються для виробництва різних видів продукції, споживча вартість якої зростає. низька вартість МСР у Кельменецькому, Сторожинецькому районах і м. Чернівцях. Основною причиною такої ситуації є відсутність значних запасів ресурсів. Аналогічна ситуація у Глибоцькому, Хотинському, Герцаївському та Путильському районах.

Таким чином, споживча вартість МСР залежить від багатьох чинників, але найбільше від ціни на мінерально-сировинну продукцію.

У третьому розділі „Економіко-географічні аспекти використання мінерально-сировинних ресурсів” основна увага приділяється аналізу територіальної організації МСР Чернівецької області, характеристиці вартості МСР і виробництва мінерально-сировинної продукції в розрізі адміністративних районів.

Аналіз комплексної територіальної організації МСР рівнобіжно з врахуванням розрахункових показників-коефіцієнтів а) концентрації (К_с) виробництва МСР, б) інтенсивності використання МСР (І) і в) стабільності виробництва (С_в) дозволили виявити 33 мінерально-сировинні пункти (з них 18 спеціалізуються на виробництві будівельної цегли), 5 мінерально-сировинних центрів, 9 мінерально-сировинних кущіві 1 мінерально-сировинний вузол.

За показниками вартості МСР на одну особу та вартості продукції мінерально-сировинного походження на одну особу виділяються:

1. Райони з дуже високим рівнем забезпечення МСР і високим рівнем виробництва продукції (Вижницький, Сокирянський, Кіцманський, Новоселицький та Заставнівський райони), характеризуються потужними запасами мінеральної сировини, високим рівнем концентрації виробництва продукції мінерально-сировинного походження у межах одного-двох мінерально-сировинних центрів чи кущів;

2. Райони з високим рівнем забезпечення МСР і низьким рівнем виробництва продукції: Кельменецький (поклади вапняку) і Новоселицький (гіпси, глини і суглинки, вапняки) райони. Однак вони характеризуються низькими показниками використання наявного мінерально-сировинного потенціалу;

3. Райони з низьким рівнем забезпечення МСР й дуже низьким рівнем виробництва продукції (Путильський, Хотинський, Сторожинецький, Глибоцький і Герцаївський). У вказаних районах відсутні діючі центри та кущі виробництва продукції мінерально-сировинного походження;

4. Дуже низьким рівнем забезпечення МСР й дуже високим рівнем виробництва продукції характеризується м. Чернівці. Великий попит на мінерально-сировинну продукцію створює високу концентрацію її виробництва.

У четвертому розділі „Використання мінерально-сировинних ресурсів у контексті державних програм” розглянуті структурні тенденції мінерально-сировинного природокористування, визначені еколого-економічні аспекти використання МСР, окреслені перспективи розвитку мінерально-сировинного природокористування.

У Чернівецькій області відмічено поступове зменшення концентрації виробництва продукції мінерально-сировинного походження: від 5,8 % (Новодністровський МСП) до 77 % (Карапчівський МСП). У 4-х (Станівецький, Юрківський, Нижньостанівецький і Бабинський) МСП рівень концентрації виробництва (порівняно з 2005 р.) не змінився, у 8-ми (Купківський, Вікнянський, Валявський, Старожадівський, Киселівський, Котелівський, Боянівський і Чорнівський) МСП відбулося його зростання від 2,3 % (Валявський МСП) до 84,6 % (Котелівський МСП). На терені Чернівецької області виявлені МСП з інтенсивним використанням МСР (І ? 1,0). При цьому зазначимо, що у 2005 р. виявлено 17 МСП (51,5 % від загальної їх кількості), у 2007 р. 14 МСП (42,4 % від загальної їх кількості). У функціонуючих МСП зростає виробниче навантаження на існуючі МСР. Разом з тим у 15-ти (45,5 %) МСП збереглися однакові (порівняно з 2005 р.) показники виробництва продукції мінерально-сировинного походження. Зменшення показників коефіцієнта стабільності виробництва продукції мінерально-сировинного походження (С_в) у 10-ти МСП обумовлено зростанням обсягів виробництва, які у 2007 р. перевищили раніше зафіксовані показники.

Для переважної більшості МСЦ і МСК характерна (збережена у 2006-2007 рр.) стабільна тенденція 1999-2005-х років у використанні МСР і у виробництві продукції мінерально-сировинного походження. Однак призупиняється виробництво будівельного гіпсу у Кострижівському МСК, зростає рівень концентрації виробництва цього виду продукції у Мамалигівському МСЦ за рахунок інтенсивного використання ресурсів (24,3 %). Зросли (на 140 %) обсяги видобутку гравію і виробництво щебеню у Іспаському МСЦ, у 5 разів зросли показники коефіцієнта інтенсивності використання МСР. У Заставнівському МСК збільшилися об'єми видобутку піску, що підвищило (у 13 разів) рівень концентрації виробництва цього виду продукції і збільшило (на 140 %) процеси використання природного ресурсу.

Найвищими показниками переробки та виготовлення продукції мінерально-сировинного походження характеризується Чернівецький МСВ. Основними виробниками є мале приватне підприємство „Болена”, відкриті акціонерні товариства „Чернівецький цегельний завод № 1”, „Чернівецький цегельний завод № 3”, „Чернівецький завод залізобетонних виробів і конструкцій”; товариство з обмеженою відповідальністю „Завод будівельних конструкцій”, „Граніт”, спільне підприємство „Завод залізобетонних виробів облспоживспілки”, колективне підприємство „Чернівцішляхбуд”. За 2006-2007 рр. у МСВ вироблено 183 млн. шт. ум. цегли, 31,8 тис. м³ залізобетонних виробів і конструкцій, 62,3 тис. м³ бетону, 8,8 тис. т асфальту, 170,5 тис. м³ гравійно-піщаної суміші, 4,8 тис. т бітуму, 3,4 тис. м³ будівельного піску, 5,2 тис. м³ щебеню та гравію. Загальна вартість продукції у 2006 р. склала 66,5 млн. грн., що на 27,6 % більше порівняно з 2005 р. У 2007 р. вартість виробленої продукції мінерально-сировинного походження становила 81,4 млн. грн. (на 22,5 % більше ніж у 2006 р. і на 56,2 % більше за вартість продукції виробленої у 2005 р.). Таким чином у процесах використання МСР та виробництва продукції мінерально-сировинного походження наразі продовжуються тенденції, що були характерними для 1999-2005 років, незважаючи на збільшення у деяких МСП виробництва продукції.

Використання МСР, як і будь який інший вид природокористування, призводить до різної за тривалістю, формою та інтенсивністю зміни НПС, що проявляється у трансформації властивостей компонентної структури території (видобуток, переміщення відходів виробництва продукції мінерально-сировинного походження, забруднення атмосферного повітря тощо). На території Чернівецької області більше ніж у 20-ти кар'єрах призупинений видобуток корисних копалин. На їх місці наразі утворилися сміттєзвалища, в яких, під дією природних і антропогенних чинників, відбувається нагромадження токсичних речовин, забруднюється атмосферне повітря, що безпосередньо впливає на стан і здоров`я людини. Відходи, які утворюються в процесі видобутку, переробки та виготовлення продукції щороку зростають.

Екологічні аспекти використання МСР та їх переробки базуються на визначенні індексу екологічного стану території (I_p) (формула 7). Встановлено, що у Чернівецькій області спостерігається збільшення відходів мінерально-сировинного походження. Для характеристики рівня забруднення (зокрема атмосферного повітря) використаний коефіцієнт забруднення атмосферного повітря (К_а) (формула 8).

На території Прут-Дністерського межиріччя (рівнинна частина) переважає видобуток вапняку і гіпсу, будівельного піску, глини, суглинку, виробництво будівельного вапна і будівельної цегли, цегельне та гіпсове виробництво, виробництво бетону, вапнякового борошна і будівельного каменю. найбільшими показниками забруднення атмосферного повітря характеризується цегельна промисловість. На Прут-Сіретському межиріччі (передгірська частина) використовуються родовища нафти, природного газу, проводиться видобуток гравійно-галечникових матеріалів, глини, суглинку, виробництво будівельної цегли. Головними центрами розвитку цегельного виробництва є м. Сторожинець, с. Стара Жадова. У гірській частині (Буковинські Карпати) відбувається видобуток глини, щебеню та суглинку переважно для дорожнього будівництва, виробництво будівельної цегли, кахелю (смт. Путила, сс. Шепіт, Дихтинець, Поляна). Найбільшим промисловим центром і виробником продукції мінерально-сировинного походження є м. Чернівці, де розвиваються верхні стадії виробництва продукції (сировина завозиться з інших регіонів області та України). Виключенням є цегельне виробництво (кар'єри з видобутку глини і суглинку працюють у межах міста, що значно погіршує напружену екологічну ситуацію). Загальні обсяги забруднення повітряного простору складають 11574 тон.

З метою покращення існуючої ситуації найважливішими заходами є: моніторинг мінерально-сировинного потенціалу території; раціональне використання, переробка, транспортування МСР; покращення матеріально-технічної бази підприємств, що спеціалізуються на переробці МСР. Дієвим заходом наразі слугує вивчення малих і середніх родовищ корисних копалин, що вбачається основою виникнення та функціонування малих підприємств. Так, у Сокирянському районі виявлено близько 10-ти невеликих родовищ фосфоритів, що розміщуються на березі р. Дністер (сс. Непоротове, Ожеве, Ломачинці). Відомо, що їх поклади розроблялися на початку ХХ століття (виробництво фосфатних мінеральних добрив). Важливо оцінити рівень вичерпності невеликих покладів, визначити їх промислові запаси і виявити можливість розбудови малого бізнесу (у тому числі й для виробництва фосфатних добрив).

На території Путильського району Чернівецької області відомі поклади бітумізованих сланців, які можна використати для одержання високоякісних будівельних матеріалів, смоли й газоподібних речовин. Ще у 50-их роках ХХ століття вони детально досліджувалися на предмет їх використання. Сьогодні відсутні дані про запаси, умови залягання, фізико-хімічні властивості нижніх шарів тощо. У Вижницькому районі виробництво гравійно-галечникових матеріалів є перспективним у плані одержання продукції мінерально-сировинного походження та покращення матеріально-технічного стану району.

Важливою складовою економіко-географічного напряму використання МСР є обґрунтування розвитку нових виробництв і галузей господарства. На території області перспективними видами є налагодження виробництва гіпсо-картону, будівельних матеріалів (Мамалигівський гіпсовий завод, Кострижівський комбінат будівельних матеріалів), сланцеве виробництво. У Заставнівському районі відкриті значні поклади кварцевих пісків для виробництва скла. Наразі важливо уточнити умови залягання, запаси (категорія В), визначити потенціал як для виробництва скла, так і як наповнювача бетонів.

На території Чернівецької області, згідно програми економічного і соціального розвитку, планується відновити господарську діяльність підприємств будівельної індустрії (Сторожинецький, Путильський, Вижницький, Кіцманський, Заставнівський, Глибоцький, Кельменецький і Сокирянський райони).

Головним завданням промисловості будівельних матеріалів є нарощування виробництва продукції мінерально-сировинного походження, покращення фінансового стану підприємств. Зростання виробництва продукції планується за рахунок виробництва стінових матеріалів і розширення асортименту конкурентноспроможної продукції

Насамкінець зазначимо, що окреслені напрями розвитку мінерально-сировинного комплексу області базуються на раціональному природокористуванні. Це промислове використання та економічна доцільність виробництва відповідних видів продукції.

Висновки

1. Важливим теоретико-методологічним підходом є використання методу математичного аналізу, що сприяє дослідженню питань освоєння, використання і переробки МСР на рівні аналізу функціонально-компонентної, функціонально-територіальної та функціонально-управлінської структур. Основним методичним оператором слугують загальнонаукові та дисциплінарні методи дослідження. Оператор дослідження базується на показниках вартості, виробництва продукції та ефективності використання МСР. За основні принципи дослідження слугують просторово-територіальний, генетичний, комплексоутворюючий, що створюють підґрунтя до вивчення МСР у триєдиній системі „формування (утворення) - виявлення (вивчення)-використання”.

2. Використання МСР залежить від природних умов і соціально-економічних чинників. Природні умови зумовлюють різноманітність МСР, їх потенціал, ступінь доступності використання тощо. На території Чернівецької області виявлені територіальні відміни видового складу МСР. У Путильському районі переважають поклади глини та суглинку, природного газу, виявлені геологічні запаси сланцю, кухонної солі, вугілля, рудопрояви марганцевих і поліметалевих руд, родовища будівельного каменю. У Вижницькому, Сторожинецькому, Глибоцькому та Герцаївському районах основними видами ресурсів є нафта, природний газ, невеликі запаси вугілля, піщано-гравійна суміш, глина і суглинок, вапняк, прояви соленосності.

На території Заставнівського, Кіцманського, Новоселицького, Хотинського, Кельменецького та Сокирянського районів переважають глини і суглинки, гравійно-піщана суміш, будівельний пісок, відкриті й вивчені поклади гіпсів. На території Чернівецької області відбувається відродження галузей мінерально-сировинного комплексу, що пояснюється соціально-економічними чинниками, серед яких найвагомішими є відновлення роботи промислових і приватних підприємств, збільшення попиту на продукцію, покращення інфраструктури регіону тощо.

У Чернівецькій області найвищі показники споживчої вартості МСР зафіксовані у Вижницькому районі. Відносно високі показники у Заставнівському, Сокирянському, Кіцманському та новоселицькому районах. Низька вартість МСР у Кельменецькому, Сторожинецькому районах і Чернівцях обумовлена відсутністю значних запасів ресурсів. дуже низькі показники вартості МСР у Глибоцькому, Хотинському, Герцаївському і Путильському районах пояснюються відсутністю великих родовищ корисних копалин і низькою їх цінністю.

3. Виокремлені групи територіальних структур висвітлюють рівень забезпечення МСР, обсяги виробництва продукції мінерально-сировинного походження. Проведені дослідження виявили тенденцію до підвищення концентрації виробництва через зростаючий рівень використання ресурсів.

Розраховані показники концентрації виробництва та інтенсивності використання МСР дозволили виявити чотири групи районів, що характеризуються різним рівнем забезпечення МСР та виробництвом відповідних видів продукції. На території Чернівецької області у 1999-2005 рр. використання МСР призвело до виникнення диспропорції між запасами ресурсів та виробництвом продукції.

4. Сучасний етап використання МСР характеризується продовженням зростання обсягів виробництва продукції мінерально-сировинного походження у натуральному та вартісному виразі. Цьому сприяє підвищення попиту на продукцію мінерально-сировинного походження. У більшості МСП зменшується використання МСР. Тільки у Киселівському, Вікнянському і Боянівському МСП зросли обсяги виробництва продукції мінерально-сировинного походження завдяки вдалому менеджменту та ефективній маркетинговій політиці суб'єктів господарської діяльності. Відновлено виробництво окремих видів продукції (Іспаський МСЦ, Хотинський та Сторожинецький МСК). Така ситуація активізувала вплив господарської діяльності людини на навколишнє природне середовище, обумовила формування напруженого екологічного стану території. Вирішення цього питання вбачається у комплексному підході до процесів природокористування, врахуванні господарського освоєння та розвитку екологічно чистого мінерально-сировинного виробництва.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Костащук В.І. Сучасні аспекти процесу використання мінерально-сировинних ресурсів у Чернівецькій області / В.І. Костащук // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 104: Географія. - Чернівці: ЧНУ, 2001. - С.105-112.

2. Костащук В.І. Мінерально-сировинні ресурси Чернівецької області та стан їх використання (на прикладі будівельних матеріалів) / В.І. Костащук // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 120: Географія. - Чернівці: ЧНУ, 2001. - С. 90-96.

3. Костащук В.І. Деякі історичні аспекти дослідження мінерально-сировинних ресурсів Чернівецької області / В.І. Костащук // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. - Вип. 10(2). - С. 53-57.

4. Костащук В.І. Особливості територіальної структури використання мінеральних ресурсів у Чернівецькій області // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. - Тернопіль. - №1. -2005. - С. 127-132.

Публікації в інших виданнях

1. Костащук В.І. Соціально-економічні аспекти використання мінерально-сировинних ресурсів Чернівецької області. / В.І. Костащук // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту: Зб. наук. праць. Вип. 5: Економічні науки. - Чернівці, 2004. - С. 61-68.

2. Костащук В.І. Екологічні аспекти використання мінерально-сировинних ресурсів в умовах перехідної економіки (на прикладі Чернівецької області) / В.І. Костащук // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення: Зб. наук. праць. - Херсон: ПП Вишемирський, 2005. - С. 180-183.

3. Костащук В.І. Особливості функціонування мінерально-сировинного комплексу Чернівецької області в умовах трансформаційної економіки / В.І. Костащук // Науковий вісник Буковинського державної фінансової академії: Зб. наук. праць. Вип. 6: Економічні науки. - Чернівці, 2005. - С. 253-258.

4. Костащук В.І. Соціально-економічні аспекти ринкової оцінки мінеральних ресурсів (на прикладі Чернівецької області) / В.І. Костащук // Науковий вісник Буковинського державної фінансової академії: Зб. наук. праць. Вип. 7: Економічні науки. - Чернівці, 2006. - С. 346-350.

5. Костащук В.І. Мінерально-сировинні ресурси адміністративних районів та особливості їх використання в ринкових умовах (на прикладі Чернівецької області) / В.І. Костащук // Природа Західного Полісся та прилеглих територій: Зб. наук. праць. -№ 3. - Луцьк: РВВ „Вежа”, 2006. - С.148-152.

Тези наукових доповідей

1. Костащук В.І. Деякі підходи до визначення ефективності використання мінерально-сировинних ресурсів (на прикладі Чернівецької області ) / В.І. Костащук // Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України: Тези доповідей Другої всеукр. наук.-метод. конф., 24-26 квітня 2006 р. - Чернівці: Рута, 2000. - С. 92-95.

2. Костащук В.І. Геоморфологічні зміни території Чернівецької області внаслідок експлуатації родовищ корисних копалин / В.І. Костащук // Геоморфологічні дослідження України: минуле, сучасне, майбутнє: Матеріали міжн. наук.-практ. конф., 18-20 жовтня 2000 р. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2002. - С. 102-104.

3. Костащук В.І. Ефективність використання мінерально-сировинних ресурсів при різних формах власності / В.І. Костащук // Права власності в перехідних економіках: матеріали міжнародної наукової конференції. - К.: КМА., 2001. - С. 211-218.

4. Костащук В.И. Экологические проблемы использования минерально-сырьевых ресурсов и вопросы сохранения окружающей среды (на примере Черновицкой области) / В.И. Костащук // География и проблемы сбалансированого развития староосвоенных регионов: матер. междунар. науч.-практ. конф., 25-27 октября 2007 г. - Брянск: РИО БГУ, 2007. - С. 128-131.

5. Костащук В.І. Особливості використання мінеральних ресурсів Чернівецької області в умовах інтеграції до Європейського Союзу / В.І. Костащук // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія право: Тези доповідей ІІ міжнар. наук-практ. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених., 19-20 травня 2005 р. - Луцьк: РВВ „Вежа”, 2005. - С.446-447.

6. Костащук В.І. Деякі аспекти використання мінерально-сировинних ресурсів території (на прикладі Чернівецької області) / В.І. Костащук // Географія в інформаційному суспільстві. Зб. наук. праць. У 4-х тт. - К.: ВГЛ Обрії, 2008. - Т.ІІ - С. 327-329.

Анотація

Костащук В. І. Використання та охорона мінерально-сировинних ресурсів Чернівецької області: сучасний стан і перспективи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11. 00. 02 - економічна та соціальна географія. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2009.

Дисертаційна робота присвячена виявленню змісту і сутності мінерально-сировинних ресурсів шляхом аналізу основних теоретико-методологічних засад дослідження та обґрунтування методичних засад і принципів дослідження, ретроспективної характеристики процесу використання мінерально-сировинних ресурсів.

У дисертаційній роботі розглядаються природні умови як основа формування мінерально-сировинних ресурсів, їх просторово-територіальне розміщення, представлена оцінка споживчої вартості мінерально-сировинних ресурсів Чернівецької області. Проведена комплексна характеристика територіальної організації мінерально-сировинних ресурсів на рівні аналізу мінерально-сировиних пунктів, центрів, кущів, вузлів, визначена вартість МСР, проаналізовано виробництво продукції мінерально-сировинного походження за адміністративними районами Чернівецької області, обґрунтовані перспективні види пеперобки мінерально-сировинних ресурсів.

Ключові слова: мінерально-сировинні ресурси, мінерально-сировинний пункт, мінерально-сировинний кущ, мінерально-сировинний вузол, продукція мінерально-сировинного походження.

Аннотация

Костащук В.И. Использование и охрана минерально-сырьевых ресурсов Черновицкой области: современное состояние и перспективы. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальна география. Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2009.

Диссертационное исследование посвящено выявлению содержания и сущности минерально-сырьевых ресурсов (МСР), анализу основных теоретико-методологических основ по вопросу исследования, ретроспективной характеристики процесса использования минерально-сырьевых ресурсов и обоснованию методических подходов и принципов оценки современного использования и переработки.

Исследование МСР нацелено на определение территориального распространения, хозяйственное использование, оценку стоимости, территориальную структуру их использования и анализ экологических последствий. географічний чернівецький мінеральний

Важным моментом исследования является изучение особенностей геологического строения территории. В Черновицкой области промышленное значение имеют нефть, природный газ, гипс, известняк, строительный песок, глина, гравий. Современное эффективное использование МСР обуславливает необходимость проведения оценки их стоимости с учётом минимальных рыночных цен на продукцию минерально-сырьевого происхождения и потребительской стоимости в разрезе административных районов.

В территориальном аспекте в области функционирует 33 минерально-сырьевых пунктов, 5 минерально-сырьевых центров, 9 минерально-сырьевых кустод, 1 минерально-сырьевого узла. При их выделение учитывались коэффициент интенсивности использования МСР, индекс концентрации производства минерально-сырьевой продукции, коэффициент стабильности производства. Анализ вопросов обеспечения ресурсами и объёма производства продукции на территории Черновицкой области выявил: 1) районы с очень высоким обеспечением МСР и высоким производством минерально-сырьевой продукции; 2) районы с высоким уровнем обеспечения ресурсами и невысокими объёмами производства; 3) районы с низким обеспечением ресурсами и низкими объёмами производства; 4) районы с очень низкими запасами ресурсов, но высоким производством. Процессы хозяйственного использования МСР существенно обостряют развитие природно-антропогенных процессов (техногенный карст, загрязнение атмосферного воздуха, др.). В святи с с этим необходимым мероприятием является мониторинг состояния окружающей среды.

Ключевые слова: минерально-сырьевые ресурсы, минерально-сырьевой пункт, минерально-сырьевой центр, минерально-сырьевой куст, минерально-сырьевой узел, продукция минерально-сырьевого происхождения.

Summary

Kostaschuk V.I. The use and protection of mineral raw materials resources in Chernivtsi region: current conditions and perspective. ? Manuscript.

A thesis for the Candidate Degree in Geography, specialty 11.00.02 ? economic and social geography. ? Chernivtsi Yuri Fedkovich National University. ? Chernivtsi, 2009.

The thesis deals with the bringing to light the essence and subject matter of mineral raw materials resources through the analysis of basic theoretical and methodological regulations of the investigation, principles and methods of research substantiation, retrospective characteristics of raw materials and mineral resources utilization process.

The natural environment as the basis of mineral raw materials resources formation, their spatial and aerial distribution, evaluation of consumer value in Chernivtsi region are under consideration. The multilateral mineral raw materials resources characteristic of spatial and aerial organization through the analysis of mineral raw materials points, centers, bushes and units was carried out, the value of MRM was established, the mineral raw materials origin production in Chernivtsi administrative districts was analyzed, the promising forms of mineral raw materials processing were substantiated.

Key words: mineral raw materials resources, mineral raw materials point, mineral raw materials bush, mineral raw materials unit, production of mineral raw materials origin.

Размещено на Allbest.ru

...