Оцінка рекреаційно-туристичної атрактивності території (на прикладі Чернівецької області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

УДК: 911.3:338.483.1(477.85)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

ОЦІНКА РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОЇ АТРАКТИВНОСТІ ТЕРИТОРІЇ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

ІВАНУНІК ВІТАЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Чернівці - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Чернівецькому національному університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

Явкін В'ячеслав Григорович, кандидат географічних наук, доцент, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри географії та менеджменту туризму.

Офіційні опоненти:

Любіцева Ольга Олександрівна, доктор географічних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри країнознавства та туризму;

Євдокименко Валерій Кирилович, доктор економічних наук, професор, ПВНЗ "Буковинський університет", проректор з наукової роботи.

Захист відбудеться 15 лютого 2010 р. о 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, корпус 4, ауд. 24.

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розісланий 13 січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор географічних наук, професор В.О. Джаман.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Рекреаційно-туристична сфера, як вагома складова національної економіки, набуває дедалі більшого значення та стрімко інтегрується у світову туристичну індустрію. Її розвиток впливає на більшість секторів економіки, а особливо на будівництво, транспорт, комунікативну сферу, торгівлю, які є найбільш перспективними напрямками структурної переорієнтації економіки держави та розподілу зайнятості в ній.

Важливою передумовою ефективного розвитку галузі на певній території є насамперед інтегральна оцінка комплексу рекреаційно-туристичних ресурсів (РТР) у складі природних, історико-культурних та соціально-економічних. Особливим є питання їх раціонального використання в рамках процесу соціально-економічного розвитку окремих територій, інвестиційної привабливості, відновлення історико-культурної спадщини та, насамперед, - економічного освоєння цих ресурсів у майбутньому.

Характерними тенденціями розвитку рекреаційно-туристичної сфери на досліджуваній території є те, що загалом досить хаотичний процес освоєння РТР не завжди збігається з об'єктивним станом їх привабливості, що призводить до нераціонального використання ресурсів території. Виникає нагальна необхідність у визначенні рівня атрактивності рекреаційно-туристичних територій як інструмента оцінки складової потенціалу розвитку регіонів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукових тем кафедри географії та менеджменту туризму Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича "Факторний аналіз рекреаційно-туристичних ресурсів Чернівецької області" (номер державної реєстрації 0106U003630) (за участю автора виконуються перший та другий розділи: "Методичні принципи оцінки рекреаційно-туристичних ресурсів Чернівецької області" та "Технологія оцінки соціально-історичних туристично-рекреаційних атракцій" відповідно), а також теми "Розробка теоретико-методологічних основ менеджменту туристичної індустрії" (номер державної реєстрації 0102U006609).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексна оцінка атрактивності рекреаційно-туристичних ресурсів та економіко-природничих можливостей території для ефективної диверсифікації та збалансованого розвитку галузі в регіоні. Досягнення поставленої мети передбачає виконання наступних завдань:

- поглибити теоретико-методичні засади дослідження рекреаційно-туристичних ресурсів регіону;

- визначити та деталізувати структуру рекреаційно-туристичних ресурсів;

- проаналізувати існуючі та при потребі розробити додаткові методичні рекомендації для оцінки рекреаційно-туристичних ресурсів у комплексі природної, історико-культурної та соціально-економічної підсистем;

- оцінити природну рекреаційну місткість території Чернівецької області в комплексі й окремих її компонентів як критеріїв рекреаційно-туристичної атрактивності регіону;

- дати інтегральну оцінку атрактивності рекреаційно-туристичним ресурсам Чернівецької області як у комплексі, так і по окремих підсистемах;

- обґрунтувати вибір основних економіко-природничих чинників, що мають безпосередній вплив на розвиток рекреаційно-туристичної діяльності;

- подати конструктивний аналіз основних складових рекреаційно-туристичної атрактивності території;

- сформувати пропозиції щодо ефективності та диверсифікації використання рекреаційно-туристичної атрактивності окремих територій.

Об'єктом дослідження є комплекс рекреаційно-туристичних ресурсів та економіко-природничих можливостей території Чернівецької області.

Предмет дослідження - конструктивно географічні особливості формування, величина, структура і територіальна диференціація атрактивності рекреаційно-туристичних ресурсів та економіко-природничих можливостей території Чернівецької області.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження слугували засадничі положення теорії суспільної географії, зокрема рекреаційної географії та географії туризму, що безпосередньо ґрунтуються на наукових розробках Л.А. Багрової, О.О. Бейдика, Ю.А. Веденіна, М.І. Долішнього, С.В. Дутчак, В.К. Євдокименка, Я.І. Жупанського, Й.В. Зоріна, О.М. Ігнатенка, В.С. Кравціва, М.П. Крачила, О.О. Любіцевої, В.І. Мацоли, Н.С. Казанської, В.П. Руденка, В.С. Преображенського, О.Г. Топчієва та багатьох інших науковців.

У процесі дослідження для виконання поставлених завдань використовувались як загальнонаукові, так і спеціальні методи, а саме: системного аналізу, метод структурно-логічних узагальнень (дозволило вдосконалити понятійний апарат та структуру РТР), індексного, порівняльного, факторного та статистичного аналізу (для оцінки рівня та перспектив рекреаційно-туристичної атрактивності території), камеральний (картографічний аналіз окремих компонентів РТР), експертних оцінок (при прогнозуванні допустимих меж використання природної місткості території), метод типології (з метою комплексного рекреаційно-туристичного районування території регіону). При обробці отриманих даних та картографічній інтерполяції були використані ГІС-технології та програмне забезпечення (STATISTICA, Excel, CorelDRAW X3 Version 13).

Джерелами вихідної інформації слугували матеріали Чернівецької облдержадміністрації (Державної податкової адміністрації, Головного управління Держкомзему, Головного управління статистики, Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів, Територіального управління Держгірпромнагляду, управління культури і туризму). Були також використані дані обласного архіву, проектні та картографічні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає у наступному:

вперше одержано:

- розроблено алгоритм та адаптовано модель оцінки рекреаційно-туристичної атрактивності території, що дає змогу визначати сучасний рівень розвитку та прогнозувати перспективи освоєння визначених ресурсних можливостей регіону;

- запропоновано методику інтегральної оцінки рекреаційно-туристичних ресурсів території (в комплексі природних, історико-культурних та соціально-економічних) та здійснено оцінку РТР Чернівецької області, яка вказує на потенціал використання певної території у відповідних цілях;

- проведено комплексну оцінку економіко-природничої атрактивності Чернівецької області як показника перспектив розвитку рекреаційно-туристичної галузі регіону за такими критеріями: природна місткість території, площа рекреаційних земель, потенціал розбудови готельно-ресторанного господарства та вартість землі як опосередкований критерій цінності РТР;

удосконалено:

- структуру рекреаційно-туристичних ресурсів, а також розкрито суть окремих компонентів та їх детальний розподіл (це більше стосується історико-культурних РТР), виокремлено й узагальнено деякі види РТР, а саме трудові ресурси галузі та МТБ рекреації та туризму відповідно;

- поняття "рекреаційно-туристичної атрактивності території" - це, з одного боку, комплексна здатність РТР приваблювати споживачів, а з іншого - перспективні економіко-природничі умови для інвестування та розвитку певної територій, що створюють відповідне комфортне середовище для здійснення рекреаційно-туристичної діяльності;

- методику потенціалу розбудови закладів розміщення та громадського харчування в межах природної місткості території та виконана його оцінка, що дає змогу ефективно планувати розбудову даних об'єктів у гармонійному поєднанні з еколого-природничими можливостями території;

дістало подальший розвиток:

- обґрунтування методики розрахунку природної рекреаційної місткості території та проведення відповідної оцінки як показника рекреаційно-туристичної атрактивності території, що базується на визначенні структури рекреаційних земель та середньозважених норм рекреаційного навантаження на природні комплекси відповідних територій.

Практичне значення одержаних результатів. Напрацювання дисертаційного дослідження були використані при розробці Програми розвитку туризму в Чернівецької області на 2004-2010 рр. (на період 2006-2010 рр.) (довідка про впровадження № 01.35/54-5 від 11.01. 2010 р.). Окрім того, матеріали дисертаційного дослідження будуть використані при розробці Стратегії розвитку туризму в Чернівецькій області на 2010-2015 рр. Прикладні результати й рекомендації можуть бути використані:

- при розробці Програми розвитку туризму в Чернівецькій області на 2010-2015 роки з метою раціоналізації використання території в економіці краю;

- управлінням культури та туризму облдержадміністрації в рекламуванні атрактивних територій для залучення додаткових інвестицій;

- туристичними компаніями (фірмами) та санаторно-оздоровчими закладами для найбільш ефективного освоєння рекреаційно-туристичного потенціалу області;

- у навчальному процесі при підготовці спеціалістів із напрямків "Менеджмент туристичної діяльності" та "Туризм", зокрема при викладанні курсів "Організація туризму", "Оцінка туристично-рекреаційних ресурсів", "Туристичні ресурси України", "Рекреаційна географія України" тощо.

Особистий внесок автора. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора, в якій відображено розв'язання ряду проблем активності рекреаційно-туристичних територій; викладені в ній ідеї теоретико-методологічного змісту та практичні результати дослідження належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження апробовано на Міжнародній науково-практичній конференції "Туристична індустрія як вектор регіонального розвитку" (м. Чернівці, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційні моделі розвитку туристичної інфраструктури України. Буковинське та світове старообрядництво: історія, культура, туризм" (м. Чернівці, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції "Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій" (м. Чернівці, 2007); Х з'їзді Українського географічного товариства (м. Київ, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції "Дністровський каньйон: проблеми розвитку туризму та шляхи їх вирішення" (м. Тернопіль, 2009); науковому семінарі кафедри географії та менеджменту туризму Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича на тему: "Методичні принципи оцінки атрактивності рекреаційно-туристичних ресурсів" (м. Чернівці, 2009).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць, у тому числі - 4 статті у фахових виданнях, перелік яких - затверджений ВАК України (3 одноосібні), 1 - як параграф монографій, 5 - у матеріалах і тезах доповідей на наукових конференціях та з'їздах. Загальний обсяг наукових робіт - 6,5 друкованих аркуша, у т. ч. у фахових виданнях 2,9 друкованих аркуша, з них одноосібно автору належить 2,0 друкованих аркуша. атрактивність рекреаційний туристичний природнича

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, списку використаних джерел (252 найменування), 15 додатків (46 сторінок). Повний обсяг роботи - 235 сторінок, із них 165 сторінок основного тексту, з яких 150 - текстова частина. Дисертація ілюстрована 15 малюнками, з яких 7 картосхем та містить 22 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі дисертації "Методологічні основи дослідження та проблематика оцінки рекреаційно-туристичної атрактивності території" проаналізовано теоретико-методичні засади рекреаційної географії, туризмології, проблеми систематизації та класифікації рекреаційно-туристичних ресурсів, їх еволюцію та атрактивні властивості для ефективної оцінки, освоєння і використання.

Проблематика дослідження рекреаційно-туристичної території в першу чергу зводиться до оцінки та перспектив використання рекреаційно-туристичних ресурсів, під якими ми розуміємо територіальне поєднання окремих компонентів природного середовища, об'єктів історико-культурної спадщини, матеріально-технічної бази та соціально-економічної інфраструктури, які забезпечуються кваліфікованими трудовими ресурсами, що в комплексі задовольнятиме рекреаційно-туристичні потреби та приваблюватиме споживачів. У сучасній структурі РТР прийнято виділяти три складові: природну, історико-культурну та соціально-економічну.

Переважна більшість методик з оцінки ґрунтується на оцінюванні окремих видів РТР. Розроблена та запропонована методика оцінки атрактивності рекреаційно-туристичних ресурсів території яка інтегрувала в собі природну, історико-культурну, соціально-економічну складову.

У роботах як вітчизняних (О.О. Бейдик, Б.В. Буркинський, О.І. Гулич, М.І. Долішній, П.В. Жук, В.К. Євдокименко, В.С. Кравців, О.Д. Король, О.О. Любіцева, О.В. Музиченко, С.К. Степанов, С.К. Харичков Л.М. Черчик), так і зарубіжних (В.Н. Archer, W. Freyer, M.G. Lieb, A. Lous, G.Е. Swerisson, S.A. Weston) науковців сформульовано необхідність визначення рекреаційно-туристичної атрактивності. Це інтегральні властивості РТР, які акумулюють споживчу привабливість та інвестиційні економіко-природничі умови, що створюють відповідне комфортне середовище для здійснення рекреаційно-туристичної діяльності.

Проблема дослідження привабливості (атрактивності) територіальних можливостей інтенсивно актуалізується в сенсі розвитку рекреаційно-туристичного комплексу та визначення порівняльних переваг окремих територій на наявність, організацію та використання РТР у тісному взаємозв'язку з економічними, соціальними, екологічними факторами для перспектив розвитку рекреаційно-туристичної діяльності.

Розроблена та запропонована модель оцінки привабливості рекреаційно-туристичної території в комплексі з оцінкою атрактивності РТР та обмеженням існуючих рекреаційних площ та природної місткості, в поєднанні з економічно доречними і обґрунтованими показниками вартості землі та потенціалом розбудови готельно-ресторанного господарства.

Дана модель оцінки ґрунтується на розширенній сукупності природних, історико-культурних та соціально-економічних компонентів РТР як незмінних складових моделі, так і динамічних елементів - природної рекреаційної місткості території, місткості готельно-ресторанних закладів, площ рекреаційних територій. Запропоновано нові елементи, які доречно ввести у загальну модель оцінки, а саме фактори привабливості РТР і екологічної стабільності території. З урахуванням ринкової вартості землі, що особливо важливо в умовах ринкової економіки та конкурентної боротьби за споживача рекреаційно-туристичного продукту як з точки зору привабливості для туристів, так і для інвесторів.

Рис. 1. Блок-схема моделі оцінки рекреаційно-туристичної атрактивності території.

Результатом дослідження є визначення величини атрактивності території для розвитку туризму та рекреації на базі існуючих економіко-природничих та ресурсних можливостей, що дасть змогу встановити рівень переваги окремих територій для рекреаційно-туристичної спеціалізації.

У другому розділі "Особливості та принципи оцінки природної рекреаційно-туристичної атрактивності території Чернівецької області" проаналізовано теоретико-методичні підходи оцінки природних РТР та удосконалена методика бальної оцінки природних РТР за такими видами: лісові, водні, орографічні, кліматичні, об'єкти природно-заповідного фонду, бальнеологічні, спелеоресурси з присвоєнням їм відповідних критеріїв оцінки. На основі бальних методичних підходів розроблена та запропонована методика оцінки атрактивності природних РТР, яка дає можливість визначити якісні характеристики природного рекреаційно-туристичного потенціалу територій. Перевагою запропонованої методики є те, що вона враховує можливість зіставлення її результатів з оцінками атрактивності історико-культурних і соціально-економічних РТР.

Проведена оцінка природних РТР демонструє, що більшість компонентів наявні майже в усіх районах області, за винятком сертифікованих бальнеологічних ресурсів у Сокирянському районі та відсутності спелеоресурсів у половині адміністративних районів області. За кількісними та якісними параметрами спостерігається нерівномірність розподілу компонентів природних РТР по території області. Насамперед це залежить від форм рельєфу, господарської діяльності місцевого населення та використання розвіданих ресурсів надр. Перевагу щодо природної привабливості мають ті райони, де є кілька максимально оцінених компонентів природних РТР, що автоматично збільшує рекреаційно-туристичну атрактивність території.

За результатами оціночного розподілу рівня привабливості природних рекреаційно-туристичних ресурсів високоатрактивними виявилися території Сторожинецького (із коефіцієнтом атрактивності 0,74), Вижницького (0,7), та Заставнівського (0,65) районів. Такі показники зумовлені насамперед високим рівнем усіх складових природних РТР.

Рис. 2. Рівень атрактивності природних рекреаційно-туристичних ресурсів Чернівецької області.

Ґрунтовно проаналізовано в контексті природної складової РТР проблему оптимізації рекреаційних навантажень на природні комплекси з метою запобігання їх деградації та збереження комфортних умов для проведення рекреаційно-туристичної діяльності. Обґрунтовано вибір норм гранично допустимих навантажень та методики оцінки природної рекреаційної місткості території. Проаналізовані основні методичні підходи до визначення останньої.

Найвдалішим на сьогодні методичним підходом до визначення рекреаційної місткості території є технологічна оцінка місткості (визначається для кожного сезону окремо), запропонована групою науковців: В.С. Кравцівим, Л.С. Гринів, М.В. Копачем, С.П. Кузиком.

За даним принципом проведено розрахунки норм рекреаційного навантаження. Дані показники для території Чернівецькій області в літній період у середньому складають 122 особи/км², а в зимовий - 65 осіб/км².

До складу рекреаційних територій, за даними земельного кадастру, опосередковано віднесемо землі лісового фонду та лісовкритих площ, водного фонду, землі забудовані об'єктами, що використовуються для відпочинку (ці землі не мають цілковитого спеціалізованого рекреаційно-туристичного використання, але можуть бути задіяні частково), а також землі, які безпосередньо використовуються в рекреаційно-туристичних цілях, а саме: природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення. За проведеними розрахунками площа рекреаційної території в межах області складає 140520,0 га, що становить 17,4 % території області. Майже 50 тис. га якої зосереджено у Сторожинецькому та Вижницькому районах.

Необхідними показниками для визначення природної рекераційної місткості також є період перебування туриста в Чернівецької області станом на 1 січня 2007 року за статистичними даними становить 6,25 дня. Тривалості рекреаційного періоду в області, враховуючи чітку виразність сезонності, в середньому становлять для зимового періоду 105 днів, а для літнього - 123 дні. Але і тут є свої територіальні відмінності відповідно до геоморфологічних та кліматичних умов.

Рис. 3. Рекреаційна площа та сезонна природна місткість територій Чернівецької області.

Відповідно розрахована оцінка природна рекреаційної місткості території Чернівецької області, яка в літній період становить 3373,8 тис. осіб, а в зимовий - приблизно 1534,5 тис. осіб. Більша частина (майже 58,9 %) сумарної рекреаційної місткості області припадає на гірські та передгірні райони. Найменш пристосовані, з обмеженими природними можливостями для розвитку рекреаційно-туристичної галузі Новоселицький, Герцаївський райони та м. Чернівці, сукупна частка сумарної природної місткості яких складає 4,8 %. А це означає, що головним бар'єром для перспективи розвитку галузі є обмежуючий природний фактор. Найбільш привабливі перспективи як з точки зору природних можливостей, так і економічної атрактивності (максимум рекреаційної місткості) для розвитку рекреаційно-туристичного господарства мають Вижницький, Заставнівський, Путильський, Сокирянський та Сторожинецький райони.

Що стосується сезонного розподілу природної рекреаційної місткості, то тут спостерігаються дещо інші закономірності, особливо в літній період, де місткість має більший спектр диверсифікації по території області (див. рис. 3). На чотири так звані Дністровські райони припадає 36,4 % місткості, хоча на передгірні та гірські райони в цей же період припадає майже половина, а в зимовий період - 80 % місткості.

У третьому розділі "Аналіз стану та оцінка атрактивності антропогенної складової рекреаційно-туристичних ресурсів території Чернівецької області" запропоновано варіант оцінки атрактивності історико-культурних РТР регіону на основі принципів та підходів методики, розробленої В.С. Кравцівим та С.П. Кузиком. За нею передбачено розподіл усіх історико-культурних РТР (для первинної оцінки, присвоєння оціночного балу) на 13 класів, які в подальшому формують п'ять покомпонентних груп (пам'ятки історії та археології, архітектури, мистецтва, народної творчості та етнографічні пам'ятки) із видовими ознаками, які в сукупності й підлягають оцінці атрактивності.

На наш суб'єктивний погляд, до переліку історико-культурних об'єктів області, які мають туристично-пізнавальне значення, потрапило 162 об'єкти. Найвідоміші з них - Хотинська замок-фортеця та колишня резиденція митрополитів Буковини та Далмації (сьогодні це 4-й, 5-й та 6-й корпуси Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича), які отримали максимальні оціночні бали.

Аналіз об'єктової бази показав, що в територіальному відношенні історико-культурні РТР Чернівецької області розміщені нерівномірно. Більшість об'єктів розташована в центральній і західній частинах області. Переважна більшість "знакових" об'єктів знаходиться в містах Чернівці, Хотин та Вижницькому районі, більше половини яких атрактивні як в історико-культурному, так і туристичному відношенні.

Результатом оцінки привабливості об'єктів історико-культурної спадщини стало визначенння рівня історико-культурної атрактивності території Чернівецької області для розвитку рекреаційно-туристичної індустрії. В пізнавальному сприйнятті регіон є середньоатрактивним з коефіцієнтом 0,54. Як знаковий туристичний центр національного значення виділяється м. Чернівці з коефіцієнтом атрактивності 0,81, що набуває статусу унікального комплексу історико-культурних РТР. А завдяки місту Хотин з високиматрактивним коефіцієнтам 0,72 цілий адміністративний район набув такого ж значення. Серед семи середньоатрактивних районів особливо виділяється Вижниччина, але не сам район, а власне м. Вижниця з пізнавальним коефіцієнтом 0,60.За питомою вагою оцінки історико-культурних об'єктів, представлених в області, значною мірою виділяється обласний центр м. Чернівці (32,4 %).

Рис. 4. Рівень атрактивності історико-культурних рекреаційно-туристичних ресурсів Чернівецької області.

Запропоновано власну методику розрахунку атрактивності соціально-економічних РТР через такі складові компоненти, як заклади розміщення, громадського харчування, транспортна мережа та торговельні об'єкти. Дані компоненти є основою та найбільш вагомими складовими рекреаційно-туристичної індустрії як вторинної атрактивності території та її РТР зокрема. Розроблено також критерії оцінки цих компонентів через їх наявність на одиницю площі. Отримано показник рівня атрактивності соціально-економічних РТР, який коригується коефіцієнтом урбанізації для нівелювання рівнів розвитку між територіями з міськими та сільськими поселеннями. Це викликано тим, що атрактивність природних РТР значною мірою забезпечується в сільській (неурбанізованій) місцевості, а історико-культурних РТР у міських поселеннях, де рівень матеріально-технічної бази та інфраструктури вищий, у зв'язку із забезпеченням інших життєво необхідних потреб, не пов'язаних із рекреаційно-туристичними послугами.

На базі розробленого методичного підходу оцінено соціально-економічну складову РТР Чернівецької області. За її результатами рівень атрактивності соціально-економічної складової РТР загалом по території області є середньоатрактивним, хоча величина його дещо нижча, ніж у природних і історико-культурних РТР. Основні оціночні компоненти соціально-економічних РТР наявні майже у всіх районах області, за винятком закладів розміщення в Герцаївському районі. Безперечно, матеріально-технічна база та інфраструктурні складові мають найкращий рівень розвитку в м. Чернівці, але дані компоненти також забезпечують потреби й місцевого населення, кількість якого у 2,5 рази більша ніж, у найбільшому районі області. Перевагою даних РТР перед іншими видами РТР є те, що вони мають можливість швидше відтворюватися, трансформуватися та розвиватись як відповідно до потреб споживачів, так і зважаючи на нові форми організації рекреаційно-туристичної діяльності.

Рис. 5. Рівень атрактивності соціально-економічних рекреаційно-туристичних ресурсів Чернівецької області.

Зазначимо, що яскраво проявляються і окремі перспективи розвитку деяких компонентів соціально-економічних РТР та напрямків рекреаційно-туристичної діяльності. Зокрема, при існуючому дефіциті, можливо, атрактивним і необхідним буде створення закладів по лікуванню гастроентерологічних захворювань і захворювань органів опорно-рухової системи в Сторожинецькому та Кіцманському районах на базі розвіданих бальнеологічних ресурсів.

У четвертому розділі "Оцінка територіальної рекреаційно-туристичної атрактивності Чернівецької області" запропонована інтегральна методика оцінки атрактивності РТР території, яка застосована на прикладі Чернівецької області. Визначення рівня атрактивності територій буде слугувати економічно-ефективному використанню РТР та розміщенню об'єктів рекреаційно-туристичної галузі, що буде науковим обґрунтуванням розподілу територіальної структури економіки, в тому числі й рекреаційно-туристичної галузі. Розроблена методика базується на структурно-комплексному підході до оцінки атрактивності території. Основою для розрахунку "рівня атрактивності РТР території" є результати оцінок окремих видів РТР, що найбільшою мірою визначають рекреаційно-туристичну атрактивність території. З обов'язковим врахуванням фактора цінності (привабливості) для окремих видів РТР, які запозичені з праці G.Е. Swerisson "The world's resources of tourism", а саме природних РТР - 1,57, історико-культурних РТР - 1,14, соціально-економічних РТР - 1,29 та рівня екологічної стабільності території, розрахованого для Чернівецької області В.К. Сіваком за методикою А.М. Третяка.

Загальний результат є інтегральною величиною атрактивності рекреаційно-туристичних ресурсів в окремому адміністративному районі та в області зокрема. Рівень атрактивності РТР в області як покомпонентно, так і загалом є середньоатрактивним і становить 0,48.

Рис. 6. Структура рекреаційно-туристичних ресурсів Чернівецької області за ознакою атрактивності.

Розроблено методику та здійснено обґрунтований відбір показників для оцінки економіко-природничої атрактивності території. Базовими критеріями для оцінки є рекреаційна площа території (га), природна рекреаційна місткість (тис. осіб), потенціал розбудови місткості в закладах розміщення та ресторанного господарства в межах природної рекреаційної місткості території (місць), ринкова вартість земель несільськогосподарського призначення в період з 2005-2007 (тис. грн. /га).

Метод структурно-порівняльного аналізу застосовано для порівняння існуючої місткості в закладах розміщення та ресторанного господарства в допустимих межах природної місткості територій Чернівецької області, що визначає атрактивний потенціал розбудови закладів матеріально-технічної бази та супутньої інфраструктури. Головне завдання аналізу - визначення потенціалу (або надлишку) місць у закладах розміщення та ресторанного господарства регіону у відповідний сезонний період для потреб рекреаційно-туристичної галузі.

У результаті проведеного досліду найбільший потенціал місткості в закладах розміщення та об'єктів громадського харчування, незважаючи навіть на сезонні відмінності, має місце в гірських та передгірних районах: надлишок спостерігається в Новоселицькому районі та в м. Чернівці. Оптимальна одноденна кількість місць у закладах розміщення за умови дотримання норм використання природних можливості має складати для літнього сезону 17874 місця, а для зимового - 10453. Додатковий потенціал в умовах збереження частки використання природної місткості для літнього сезону складає 6370 місць, а для зимового - 2775, що становить 55 % і 36 % відповідно від нинішніх можливостей матеріально-технічної бази регіону.

Чернівецька область має додатковий потенціал місткості в закладах ресторанного господарства лише в літній сезон - 967 місць, а в зимовий сезон існує значний надлишок - 4161 місце, що становить 3,9 % і -16,6 % відповідно від реальних можливостей нинішньої стану ресторанного господарства.

Проведена оцінка економіко-природничої атрактивності території Чернівецької області.

Рис. 7. Економіко-природнича атрактивність території Чернівецької області.

Найменшу атрактивність, з економічної точки зору, мають, звичайно, густозаселені та розорені території, де значно менші рекреаційні площі та можливості потенційної розбудови місткості в закладах розміщення та ресторанного господарства в межах природної місткості. Як показує практика, в них і вартість землі вища.

Економіко-природнича атрактивність території виступає узагальнюючим показником для можливостей та перспектив економічної доцільності межі розвитку рекреаційно-туристичної галузі.

Подано аналіз оцінки територіальної рекреаційно-туристичної атрактивності на базі атрактивності РТР та економіко-природничої атрактивності території.

Рис. 8. Територіальна рекреаційно-туристична атрактивність Чернівецької області.

Найбільш привабливими в цьому відношенні, тобто з високоатрактивним коефіцієнтом є Вижницький (0,74), Сторожинецький (0,68) та Путильський (0,68) райони. Спільна ознака для зазначених територій - те, що потенціал економіко-природничої атрактивності перевищує атрактивність РТР, а це означає, що дані території мають вигідніші економіко-організаційні переваги для розвитку рекреаційно-туристичної діяльності.

ВИСНОВКИ

1. Дослідження теоретико-методичних засад географічної науки дозволило визначити та деталізувати структуру РТР, яка стала основою для розробки методики оцінки атрактивності природних, історико-культурних та соціально-економічних РТР як покомпонентно, так і в комплексі. Проаналізувавши думки як вітчизняних, так і зарубіжних науковців, сформульовано визначення "рекреаційно-туристичної атрактивності території" як комплексної здатності РТР приваблювати споживачів, з одного боку, та атрактивних економіко-природничіхих умов для інвестування та розвитку відповідної територій, що в сукупності створюють комфортне середовище для здійснення рекреаційно-туристичної діяльності, з іншого.

2. Проведена інтегральна оцінка РТР Чернівецької області, що вказує на потенціал використання та привабливість зазначених ресурсів. Основою для розрахунку "рівня атрактивності РТР території" є результати оцінок окремих видів РТР, що найбільшою мірою визначають рекреаційно-туристичну атрактивність території. З обов'язковим врахуванням фактору цінності (привабливості) і рівня екологічної ситуації на певній території. Рівень атрактивності рекреаційно-туристичних ресурсів в області як по компонентно, так і загалом є середньоатрактивним і становить 0,48. Встановлено критерії домінуючих компонентів РТР на окремих територіях.

3. Результати оцінки демонструють, що вибрані компоненти природних РТР наявні майже в усіх районах області, за винятком сертифікованих бальнеологічних ресурсів у Сокирянському районі та відсутності спелеоресурсів у половині адміністративних районів області. Але за кількісними та якісними параметрами спостерігається нерівномірність розподілу компонентів природних РТР по території області. Перевагу в природній атрактивності мають ті райони, де є кілька максимально оцінених компонентів природних РТР, що автоматично збільшує привабливість території. За результатами оціночного розподілу рівня атрактивності природних рекреаційно-туристичних ресурсів високоатрактивними виявилися Сторожинецький (із коефіцієнтом привабливості природних РТР 0,74), Вижницький (0,7) та Заставнівський 0,65) райони.

4. У роботі запропоновано варіант оцінки атрактивності історико-культурних РТР за бальною шкалою. Згідно із суб'єктивними оцінками складений перелік історико-культурних об'єктів Чернівецької області, які мають туристично-пізнавальне значення, до якого потрапило 162 об'єкти, їм присвоєно оціночні бали. Аналіз об'єктової бази показав, що в територіальному відношенні історико-культурних РТР Чернівецької області розміщені нерівномірно. Більшість об'єктів знаходиться в центральній та західній частинах області. Переважна більшість високоатрактивних об'єктів сконцентрована в містах Чернівці, Хотин та Вижницькому районі. Продемонстровано також закономірність формування високоатрактивної мережі історико-культурних рекреаційно-туристичних об'єктів області.

5. Визначено та оцінено перспективи розвитку таких компонентів соціально-економічних РТР, як заклади розміщення, громадського харчування, транспортна мережа та торговельні заклади. Розроблено критерії їх оцінки. Вісім адміністративно-територіальних одиниць мають середній рівень атрактивності соціально-економічних РТР, але ступінь розвитку окремих компонентів різний. Так, найбільше місць у закладах розміщення в Сторожинецькому районі, високий рівень їх щільності також у м. Чернівці, Заставнівському та Вижницькому районах. Лише в Путильському та Вижницькому районах рівень розвитку транспортних шляхів сполучення нижчий, ніж у середньому по області. Найвища щільність місць у закладах громадського харчування в м. Чернівці, а також у Заставнівському та Кіцманському районах.

6. Обґрунтовано вибір норм гранично допустимих навантажень, а також методики оцінки природної рекреаційної місткості території. Проаналізовані основні методичні підходи до визначення останньої. Розрахунки показали, що норма рекреаційного навантаження на територію Чернівецькій області для літнього періоду складає в середньому 122 осіб/км ², а в зимовий - 65 осіб/км ². Визначено перелік і площу рекреаційних територій. Так, остання в межах області складає 140520,0 га, що становить 17,4 % території області. Рекреаційна місткість у літній період становить 3373,8 тис. осіб, а в зимовий - приблизно 1534,5 тис. осіб. Охарактеризовано перспективи освоєння природної місткості окремих районів.

7. Розроблено та адаптовано модель оцінки рекреаційно-туристичної атрактивності території, що дає змогу визначати сучасний рівень розвитку та прогнозувати перспективи освоєння визначених ресурсних можливостей регіону, зокрема комплексу РТР, з обмеженими можливостями рекреаційних площ і природної місткості в поєднанні з економічно доречними й обґрунтованими показниками вартості землі та потенціалом розбудови готельно-ресторанного господарства.

8. На основі розробленої й адаптованої методики потенціалу розбудови закладів розміщення та громадського харчування в межах природної місткості території виконана відповідна оцінка, що дає змогу ефективно планувати розбудову даних об'єктів у гармонійному поєднанні з еколого-природничими можливостями території. Найбільший потенціал місткості в закладах розміщення та об'єктів ресторанного господарства, незважаючи навіть на сезоні відмінності, має місце в гірських та передгірних районах, а також у районах Дністровського водосховища, надлишок спостерігається в Новоселицькому районі та місті Чернівці.

9. Подано аналіз оцінки територіальної рекреаційно-туристичної атрактивності. Сформульовано варіанти використання даного показника для розвитку галузі. Найбільш привабливими в цьому відношенні, тобто з високоатрактивним коефіцієнтом територіальної рекреаційно-туристичної привабливості, є Вижницький (0,74), Сторожинецький (0,68) та Путильський (0,68) райони. Спільна ознака для зазначених територій - те, що потенціал економіко-природничої атрактивності перевищує атрактивність РТР, а це означає, що дані території мають вигідніші економіко-організаційні переваги для розвитку рекреаційно-туристичної діяльності.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Іванунік В.О. Оцінка природної рекреаційно-туристичної місткості та її використання в Чернівецькій області / Віталій Іванунік // Наукові записки Вінницького держ. педагогічного ун-ту ім. М. Коцюбинського. - Вінниця, 2008. - Вип. 17. - сер.: "Географія". - С. 196-200.

2. Іванунік В.О. Регуляторний механізм та особливості функціонування рекреаційно-туристичного ринку Карпатського регіону / Віталій Іванунік // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наук. праць. - Чернівці: Рута, 2007. - Вип. 361: Географія. - С. 192-203.

3. Іванунік В. Перспективи розвитку спортивно-екстремального туризму в Україні / Віталій Іванунік // Наук. вісн. Чернів. нац. ун-ту: зб. наук. праць - Чернівці: Рута, 2009. - Вип. 434: Географія. - С. 167-174.

4. Іванунік В.О. Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку рекреаційно-туристичної бази закладів розміщення на території Чернівецької області / Віталій Іванунік, В'ячеслав Явкін // Наук. записки Терноп. нац. пед. ун-ту. - Тернопіль, 2009. - Вип. 1.: Географія. - С. 94-101. (Особистий внесок аспіранта полягає в обробці літературних джерел та проведенні експериментальних та розрахунково-аналітичних досліджень).

Інші публікації:

5. Іванунік В.О. Антропогені атракції в туристичному ринку / Віталій Іванунік // Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій: матеріали Міжнар. наук-практ. конф., (Чернівці, 22-23 лютого 2007 р.): у 2 т. - Чернівці: Книги - XXI, 2007. - Т. 2. - С. 336-339.

6. Іванунік В.О. Принципи оцінювання атрактивності історико-культурних туристичних ресурсів Чернівецької області / Віталій Іванунік // Природа Західного Полісся та прилеглих територій: збірник наук. праць / [відп. ред. Ф.В. Зузук.]- Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - Т. 4. - С. 176-181.

7. Іванунік В.О. Розвиток екстремальних різновидів спортивно-оздоровчого туризму / Віталій Іванунік // Проблеми географії та менеджменту туризму: монографія / [Явкін В.Г., Руденко В.П., Король О.Д. та ін.]- Чернівці: Рута, 2006. - С. 194-201.

8. Іванунік В.О. Територіально-просторові та регіональні аспекти організації рекреаційної діяльності / Віталій Іванунік // Рекреація й туризм: сучасні тенденції та регіональні особливості: матеріали Міжнар. наук-практ конф. ["Інноваційні моделі розвитку туристичної інфраструктури України. Буковинське та світове співробітництво: історія, культура, туризм"], (Чернівці, 23-24 вересня 2006 р.) - Чернівці: Рута, 2006. - Ч. 1. - С. 84-91.

9. Іванунік В.О. Фактори атрактивності як інструмент оцінки рекреаційно-туристичних ресурсів / Віталій Іванунік, В'ячеслав Явкін // [Дністровський каньйон - унікальна територія туризму]: мат. Міжн. наук-практ. конф., (Тернопіль, 16-18 травня 2009 р.) - Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. - С. 32-34. (Особистий внесок автора полягає у дослідженні та систематизації міжнародного досвіду з оцінки атрактивності рекреаційно-туристичних ресурсів).

10. Оцінка біокліматичних рекреаційних ресурсів Карпат / Явкін В.Г., Савранчук Л.А., Іванунік В.О. [та ін.]// Географія в інформаційному суспільстві: зб. наук праць: у 4 т. - К.: Обрії, 2008. - Т. ІІІ. - С. 171-173. (Особистий внесок автора в аналізі природно-рекреаційних факторів).

АНОТАЦІЯ

Іванунік В.О. Оцінка рекреаційно-туристичної атрактивності території (на прикладі Чернівецької області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 - конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. - Чернівці, 2009.

Дисертаційна робота присвячена питанням рекреаційно-туристичної атрактивності, а саме оцінці рекреаційно-туристичних ресурсів та економіко-природничих можливостей території для ефективної диверсифікації та збалансованого розвитку галузі на прикладі Чернівецької області.

В роботі проаналізовано теоретико-методичні засади дослідження рекреаційно-туристичних ресурсів, що дало змогу розробити та адаптувати модель оцінки рекреаційно-туристичної атрактивності території, яка допоможе визначати сучасний рівень розвитку та прогнозувати перспективи освоєння зазначених ресурсних можливостей в регіоні. Основою даної моделі є інтегральна оцінка атрактивності рекреаційно-туристичних ресурсів, як у комплексі, так і по окремих підсистемах.

Ключові слова: рекреаційно-туристичні ресурси, рекреаційно-туристична атрактивність території, інтегральна оцінка рекреаційно-туристичних ресурсів, економіко-природнича атрактивність території, природна рекреаційна місткість території, атрактивній потенціал закладів розміщення та громадського харчування.

АННОТАЦИЯ

Ивануник В.А. Оценка рекреационно-туристической атрактивности территории (на примере Черновицкой области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.11 - конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. - Черновцы, 2009.

Диссертационная работа посвящена вопросам рекреационно-туристической аттрактивности, а именно оценке рекреационно-туристических ресурсов и экономико-природных возможностей территории для эффективной диверсификации и сбалансированного развития отрасли на примере Черновицкой области.

В работе проанализировано теоретико-методологические основы исследования рекреационно-туристических ресурсов, что даст возможность разработать и адаптировать модель оценки рекреационно-туристической аттрактивности территории, которая поможет определить современный уровень развития и прогнозировать перспективы использования в регионе. В основе данной модели лежит интегральная оценка аттрактивности рекреационно-туристических ресурсов, как в комплексе, так и по отдельным подсистемам.

Ключевые слова: рекреационно-туристические ресурсы, рекреационно-туристическая аттрактивность территории, интегральная оценка рекреационно-туристических ресурсов, экономико-природная аттрактивность территории, природная рекреационная ёмкость территории, аттрактивный потенциал предприятий размещения и общественного питания.

SUMMARY

V.O. Ivanunik. Estimation of Territory Attractiveness for Recreation and Tourism (Based on the Example of the Chernivtsi Region). - Manuscript.

Candidate Thesis in Geography (11.00.11 - Constructive Geography and Natural Resources Rational Use). - Chernivtsi Yuriy Fedkovych National University. - Chernivtsi, 2009.

The present Dissertation is devoted to the questions of recreational-tourism attractiveness, namely, to estimation of recreational-tourism resources and economic-natural capacity of the territory for tourism and recreation efficient diversification and balanced development on the example of the Chernivtsi Region.

The analysis of theoretical-methodical bases for the study of recreational-tourism resources allowed for the development and adaptation of the model for recreational-tourism attractiveness of the territory, said model, in its turn, allowing for estimation of present-day level of development and prognostication of the perspectives for assimilation of the above resource capacities within the region. The model is based on integral estimation of the attractiveness of recreational-tourism resources in their complexity and within separate subsystems.

The suggested method of integral estimation of recreational-tourism resources (in the complex of natural, historic-cultural and social-economic resources) within the territory was helpful in estimation of recreational-tourism resources of the Chernivtsi Region, thus allowing for ascertainment of the potential of certain territory for corresponding purpose.

Complex estimation of economic-natural attractiveness of the Chernivtsi Region as an indicator of the perspectives for the development of regional recreation-tourism branch was conducted with consideration of the following criteria: natural capacity of the territory, recreational lands' area, potential for hotel-restaurant development and cost of land as a mediatory criterion of the cost of recreational-tourism resources.

The use of improved method of estimation of the potential for building of tourists' accommodation and public feeding establishments within the territory's natural capacity allows for efficient planning of the above-said development in harmony with the territory's ecological and natural capabilities.

The model of recreational-tourism resources structured was improved; the essence of separate components and their detailed distribution were disclosed; some types of recreational-tourism resources were outlined and generalized proceeding from present-day interpretation of resource distribution in recreational-tourism sphere.

Key words: recreational-tourism resources, recreational-tourism attractiveness of the territory, integral estimation of recreational-tourism resources, economic-natural attractiveness of the territory, natural recreational capacity of the territory, attractiveness potential of accommodation and public feeding establishments.

Размещено на Allbest.ru

...